--PAGE_BREAK-- — соціальну стабільність (фізична особа працездатного віку – 10 балів,
— наявність шлюбного контракту – 10 балів,
— забезпеченість роботою – 10 балів),
— питому вагу річних виплат за кредитом (відсотків та погашення основної частини боргу) у сукупному річному доході позичальника: менше 25 % – 20 балів, від 25 % до 50 % – 10 балів, більше 50 % – 0 балів;
— користування кредитами раніше і їх своєчасне погашення – 20 балів;
— має зв’язки і підтримку в ділових колах (рекомендаційний лист) – 10 балів.
Залежно від суми набраних балів позичальники поділяються на 5 класів:
— А – більше 70 балів,
— Б – 60–70 балів,
— В – 50–59 балів,
— Г – 40–49 балів,
— Д – менше 40 балів.
Скоринг-система банку “ Надра” включає такі характеристики [40, с.79]:
1. Вік позичальника. Якщо вік клієнта від 25 до 50 років, він отримує 8 балів; якщо менше 25 років або більше 50 років – 2 бали.
2. Наявність власної нерухомості. При наявності власної нерухомості клієнт отримує 8 балів; якщо нерухомість знаходиться у власності іншого члена сім’ї – 4 бали; якщо не має власної нерухомості – 0 балів.
3. Постійна робота. При стажі роботи на даному місці понад 3 роки клієнт отримує 8 балів; при стажі роботи на постійному місці від 1 до 3 років – 4 бали; при стажі роботи менше 1 року – 2 бали.
4. Безперервний стаж роботи. При безперервному стажі роботи понад 5 років – 6 балів; при безперервному стажі роботи від 3 до 5 років – 4 бали; при безперервному стажі роботи менше 3 років – 2 бали.
5. Погашення кредитів у минулому. Якщо отримані клієнтом кредити сплачувались своєчасно та в повному обсязі, він отримує 6 балів; якщо кредити, які отримувались клієнтом у минулому, сплачувались із порушенням строків платежу або клієнт взагалі не користувався кредитами – 4 бали; якщо кредити прострочені або якщо клієнт ухиляється від відповідальності – 0 балів.
6. Забезпечення кредиту. Характеризує забезпеченість повернення кредиту та відсотків за ним заставою або порукою. Розраховується як відношення вартості застави (суми поруки) до суми основного боргу за кредитом із урахуванням нарахованих відсотків. Якщо вартість запропонованого майна в заставу (сума поруки) на 50 % перевищує суму основного боргу з урахуванням відсотків, клієнт отримує 30 балів; якщо від 25 до 50 % – 25 балів; до 25 % – 20 балів; а якщо сума основного боргу з урахуванням нарахованих відсотків перевищує вартість запропонованого майна в заставу (суму поруки) клієнт отримує 15 балів.
7. Платоспроможність клієнта. Якщо місячні доходи позичальника на 30 % перевищують його витрати з урахуванням щомісячної сплати основного боргу за кредитом та нарахованих відсотків за користування ним, він отримує 20 балів; якщо менше 30 % – 15 балів; якщо ж місячні доходи клієнта не перевищують загальних місячних витрат, він отримує 5 балів.
8. Платоспроможність сім’ї. Якщо місячні доходи сім’ї клієнта на 50 % перевищують їх витрати з урахуванням щомісячної сплати основного боргу за кредитом та нарахованих відсотків за користування ним, він отримує 20 балів; якщо від 20 до 50 % – 15 балів; менше 20 % – 5 балів.
Якщо позичальник набрав більше 55 балів, то банк задовольняє прохання позичальника про надання кредиту; при 40–54 балах проводиться додаткове вивчення умов (суми, строку кредиту, гарантій); якщо сума балів менше 40, банк відмовляє клієнту у наданні кредиту.
Аналізуючи наведені вітчизняні скоринг-системи, необхідно зазначити, що основним їх недоліком є достатньо висока шкала, яка для переважної більшості населення є недосяжною.
Зважаючи на прогнозований подальший розвиток банківського споживчого кредитування в Україні і потребу в автоматизації процесу прийняття рішень щодо видачі кредиту, в Україні доцільно розвивати наступні напрямки вдосконалення скоринг-систем.
1. Створення кредитних бюро для формування кредитної історії всіх фізичних осіб, які коли-небудь звертались за кредитом у будь-яку кредитну установу країни.
2. Формування початкових вибірок достатніх обсягів із поділом клієнтів на “ добрих” та “ поганих”.
3. Здійснення вибору найбільш адекватних методів для побудови класифікаційної функції: дискримінантний аналіз, класифікаційне дерево (рекурсивне розбиття), нейронні мережі, генетичний алгоритм, метод найближчих сусідів.
Разом з тим завжди потрібно пам’ятати про обмеження, пов’язані із застосуванням кредитного скорингу. По-перше, класифікація вибірки здійснюється лише на клієнтах, яким надали кредит; по-друге, із плином часу змінюються як соціально-економічні умови, що впливають на поведінку людей, так і самі люди, тому будь-яка скорингова модель потребує періодичного поновлення (модифікації).
Для оцінки впливу впровадження скорингових систем на якість кредитного портфелю банку проведемо аналіз структури кредитного портфелю та оцінених кредитних ризиків для створення кредитних резервів в АКБ “Приватбанк” за методологією [24].
Згідно “Звіту про класифіковані кредитні операції за формами власності та розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями АКБ “Приватбанк” [85], на рис. Л.1 — Л.8 Додатку Л побудована графічна структура кредитного портфелю АКБ “Приватбанк” станом на 31.12.2006 року
Як показує аналіз графіків рис.Л.1 – Л.8 Додатку Л найбільш вразливішим місцем в кредитному менеджменті АКБ “Приватбанк” з точки зору забезпечення мінімізації кредитного ризику є адміністрування споживчих кредитів населенню:
а) Кредити, надані фізособам в інвестиційну діяльність:
— вагова частка в “безнадійних” кредитах – 42,39%;
— вагова частка в “сумнівних” кредитах – 23,25%;
— вагова частка в “субстандартних” кредитах – 12,91%;
б) Кредити, надані фізособам в поточну діяльність:
— вагова частка в “безнадійних” кредитах – 33,12%;
— вагова частка в “сумнівних” кредитах – 18,16%;
— вагова частка в “субстандартних” кредитах – 10,09%;
В той же час, як показують графіки на рис.Л.7 — Л.8 Додатку Л, впровадження у 2006 році скоринг-систем кредитного менеджменту споживчого кредитування фізичних осіб зменшило обсяг „сумнівних” та „безнадійних” кредитів фізичних осіб в портфелі АКБ “Приватбанк” з 2,8% до 2,15%.
Таким чином, розвиток скоринг-систем кредитного менеджменту споживчого кредитування фізичних осіб дозволяє:
— суттєво знизити витрати банку на ідентифікацію ризику кредитування споживача на окремому місці продавця кредитних продуктів банку, особливо коли це місце розташоване безпосередньо в точці торгівлі предметами та послугами, які кредитуються банком;
— централізувати та проводити об’єктивний контроль умов кредитування в теріторіально відокремлених відділеннях та “банківських” кіосках з мінімальними вимогами до аналітичних здібностей кредитного інспектора;
— впровадити технологію “самокредитування” через банкоматні системи, тобто автоматизувати процес споживчого кредитування у відсутності банківського персоналу.
3.3 Нові форми організації споживчого кредитування на ринку України
3.3.1 ФКСК “Єврокредит” фінансової групи “Догмат”(Польща)
Кредитування населення на купівлю побутових товарів не так давно було доступно далеко не багатьом споживачам України. Одержання такого виду кредиту жадало від позичальника не лише високої гарантії кредитоспроможності, але й достатньої активності для проходження всіх процедур кредитування в банках і кредитних спілках. У той же час попит на дану послугу ставав дедалі високим. І тоді, в такій ситуації, потрібно було створити високоефективну систему кредитування, максимально близьку споживачеві та спроможну задовольнити масовий попит на послугу у всеукраїнському масштабі. Так у 2002 році з’явилася компанія «Догмат Україна» [ ].
Саме тоді невелика команда активних молодих польських менеджерів прийняли стратегічне рішення про входження на український ринок фінансових послуг для населення. Тоді ж були вивчені національні особливості споживчого кредитування, його специфіка й визначені ключові сегменти.
Менше ніж через рік, в 2003, була створена торговельна марка "Єврокредит" й у м. Києві виданий перший кредит у рамках ексклюзивної системи споживчого кредитування, яка розрахована на придбання в кредит аудіо, відео та побутової техніки, комп’ютерів, будівельних матеріалів, меблів, та інших товарів тривалого використання.
2004 рік для компанії «Догмат Україна» ознаменувався інтенсивним зростанням. 17 лютого 2004 року був виданий вже 1000 кредит. Остаточно створена регіональна мережа продажу в Києві й області. Тоді ж було відкрито перше регіонально представництво, що розмістилося в м. Харкові. Через якийсь час такі ж представництва відкриваються у великих містах — Дніпропетровську, Львові, Донецьку, Одесі, Сімферополі.
До кінця 2004 року торговельна марка «Єврокредит» уже працює у великих мережах побутової техніки «Ельдорадо» та «Домотехніка», клієнти могли оформити кредит уже в більш ніж 150 місцях продажу по всій Україні, а оборот компанії сягає 100 млн.грн.
В 2005 році відкрито ще 25 представництв у містах обласного значення й інших великих містах. «Єврокредит» уже працює в магазинах таких великих торговельних мереж як «МКС», «Фокстрот», «Мегамакс», «КРЕЗ», «Вікотек», «ВЕКО», «Епіцентр», «Тритон», у сотнях великих, середніх і малих магазинах, на базі яких створене ще більше 550 пунктів продажу. До середини 2005 року торговельна марка «Єврокредит» стає лідером українського ринку споживчого кредитування по динаміці росту кредитного портфеля. Під кінець 2005 року, 28 листопада, видано 500 000-ий кредит. Тепер під маркою „Єврокредит” населення України отримує сучасну послугу споживчого кредитування, яка виділяється серед пропозицій конкурентів своєю простотою та доступністю для широких верств населення. ЗАТ „Догмат Україна” не є при цьому фінансовою установою, а працює за принципом аутсорсінгу банківських функцій, тобто використовує кредитні ресурси банку-партнеру (АКБ “Надра”).
За короткий час з моменту виходу на ринок, торговельна марка „Єврокредит” здобула масове визнання серед людей – на сьогодні її послугами скористалися понад 1 000 000 українців, які прагнуть зробити своє життя більш комфортним, розуміють переваги кредитування перед накопиченням готівки та цінують свій час і якість обслуговування в процесі кредитування. Адже свої послуги «Єврокредит» надає в більш ніж 2500 точках продажу не лише повноцінно кредитоспроможним громадянам, але й людям з низьким рівнем доходів, в тому числі пенсіонерам та іншим малозабезпеченим верствам населення. А економічні показники ЗАТ «Догмат Україна» сягають понад 1 млрд.грн. обороту кредитних коштів. Оскільки процес оформлення кредиту потребує мінімального набору необхідних документів, а визначення кредитоспроможності позичальників відбувається за особливою схемою, що відкриває можливість скористатися послугою широкому колу споживачів. В цьому процесі компанія керується передусім потребами українського споживача та реаліями українського ринку, прагнучи зробити всі свої послуги якомога більш доступними та якісними.
В 2006 році торговельна марка «Єврокредит» у рейтингу популярного журналу «ТОП 100» займає 1 місце у номінації «Кредити, видані фізичним особам». Нині компанія «Догмат Україна» — це динамічно зростаюча молода українська компанія, що чітко закріпилася на лідируючій позиції національного ринку споживчого кредитування.
Такий успіх був досягнутий завдяки впровадженню сучасних технологій, постійному підвищенню якості фінансових послуг, пошуку нових шляхів обслуговування клієнтів, постійному створенню нових продуктів й, звичайно ж, завдяки висококваліфікованим співробітникам. Нині в компанії створено понад 4000 високооплачуваних робочих місць, кількість яких постійно зростає. Для компанії «Догмат Україна» інвестиції в персонал, застосування сучасних технологій навчання й контролю якості його послуг є пріоритетними напрямками в соціальній і кадровій політиці.
З 5 квітня 2006 року торговельна марка «Єврокредит» для зручності споживачів змінила умови споживчого кредитування. Віднині в рамках стандартного кредитного продукту мінімальний авансовий внесок постійно становитиме від 0 % для позичальників від 18 до 70 років. Сума кредиту становить від 300 до 20 000 грн. на термін до 3 років.
В рамках кредитного продукту «Без довідки про доходи» мінімальний авансовий внесок становитиме від 20 % для позичальників від 23 до 70 років. Сума кредиту становить від 300 до 5 000 грн. на термін до 3 років.
Також на численні запити клієнтів торговельна марка «Єврокредит» з 5 квітня 2006 року впровадила нові кредитні продукти:
1. Без довідки про доходи з авансовим внеском 0%. Для позичальників віком від 23 до 70 років на суму 300 – 5 000 грн., терміном кредитування до 3 років.
2. Мобільні телефони. Для позичальників віком від 18 до 70 років на суму 300 – 3 000 грн., терміном кредитування від 3 до 24 місяців. В рамках даного кредитного продукту можна придбати максимум 2 мобільні телефони на 1 кредит.
Разом із введенням нових умов кредитування торговельна марка «Євро-кредит» вводить в дію прогресивну форму обслуговування клієнтів – відтак всі заявки на оформлення кредиту на суму до 5 000 гривень розглядатимуться протягом 20 хвилин. Документи, необхідні громадянам України від 18 до 70 років для отримання кредиту в мережі торговельної марки «Єврокредит»:
1. Паспорт (оригінал і копія);
2. Довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру в ДРФО (оригінал і ко-пія);
3. Довідка про доходи за останні 6 місяців (для оформлення кредиту в рамках продуктів «Без довідки про доходи» — не потрібна). Пенсіонери подають довідку про розмір пенсії, з органу який призначив пенсію.
Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту “Єврокредит 0%” показує основні умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК “Єврокредит” [87]:
Вартість кредитуємого товару – 5000 грн.
Сума початкового внеску за товар — 1000 грн.
Сума наданого кредиту – 4000 грн.
Термін кредитування – 12 місяців
Розрахункова сума щомісячної сплати за кредит – 463,01 грн.
Аналіз показує, що фактичний рівень переплати вартості купленого товару для споживача буде дорівнювати:
Тобто еквівалентна річна ставка споживчого кредиту “Єврокредит 0%” становитиме 38,9% річних.
Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту “Єврокредит мобільний телефон” показує основні умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК “Єврокредит” [87]:
Вартість кредитуємого товару – 2000 грн.
Сума початкового внеску за товар — 500 грн.
Сума наданого кредиту – 1500 грн.
Термін кредитування – 24 місяців
Розрахункова сума щомісячної сплати за кредит – 103,74 грн.
Аналіз показує, що фактичний рівень переплати вартості купленого товару для споживача буде дорівнювати:
Тобто еквівалентна річна ставка споживчого кредиту “Єврокредит мобільний телефон” становитиме 32,99% річних.
Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту “Єврокредит мобільний телефон 0% аванс” показує основні умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК “Єврокредит”:
Вартість кредитуємого товару – 2000 грн.
Сума початкового внеску за товар — 0 грн.
Сума наданого кредиту – 2000 грн.
Термін кредитування – 24 місяців
Розрахункова сума щомісячної сплати за кредит – 138,32 грн.
Аналіз показує, що фактичний рівень переплати вартості купленого товару для споживача буде дорівнювати:
Тобто еквівалентна річна ставка споживчого кредиту “Єврокредит мобільний телефон 0% аванс” становитиме 32,99% річних.
Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту “Єврокредит без довідки про доходи 0% ” показує основні умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК “Єврокредит” [87]:
Вартість кредитуємого товару – 4000 грн.
Сума початкового внеску за товар — 1000 грн.
Сума наданого кредиту – 3000 грн.
Термін кредитування – 24 місяців
Розрахункова сума щомісячної сплати за кредит – 207,48 грн.
Аналіз показує, що фактичний рівень переплати вартості купленого товару для споживача буде дорівнювати:
Тобто еквівалентна річна ставка споживчого кредиту “Єврокредит без довідки про доходи 0%” становитиме 32,99% річних.
3.3.2 ФКСК “Простофінанс” фінансової групи “Societe Generale” (Франція)
На український фінансовий ринок вийшов ще один найбільший міжнародний гравець — французька банківська група Societe Generale. Її новий проект називається «ПростоФінанс» і орієнтований на ринок роздрібного кредитування [75]. Компанія заявляє про намір протягом двох років стати лідером ринку українського споживчого кредитування.
Фінансова Компанія «ПростоФінанс» є дочірнім підприємством французької банківської Групи Societe Generale, однієї з найбільших фінансових груп в єврозоні, яка на сьогоднішній день є одним з провідних гравців ринку споживчого кредитування в країнах Східної Європи. Для наявності банківської ліцензії при організації системи “електронних” розрахунків група Societe Generale купила невеликий комерційний банк в Україні – “Ікар-банк”(м.Донецьк).
продолжение
--PAGE_BREAK--«ПростоФінанс» була заснована у серпні 2005 року, комерційна діяльність Компанії, що спрямована на розвиток споживчого та автокредитування на території України для фізичних осіб, розпочалась у лютому 2006 року.
Компанія представлена в межах України 25 регіональними представництвами. Загальна кількість співробітників Компанії перевищує 1500 спеціалістів. Торгова мережа «ПростоФінанс» станом на 01.08.2007 нараховує більше 800 точок продажів в магазинах та близько 150 — в автосалонах. Більш ніж 140 000 клієнтів успішно користуються послугами Компанії «ПростоФінанс».
Доступ до світових фінансових ресурсів завдяки Группі Societe Generale дозволяє Компанії «ПростоФінанс» створювати сервіс найвищої якості та надавати кредити з найбільш гнучкими та фінансово вигідними для клієнта ставками.
Використання найбільш сучасних IT-технологій дозволяє Компанії «ПростоФінанс» підвищувати рівень та якість обслуговування клієнтів, максимально скорочувати час для найбільш швидкого прийняття рішення по кредиту.
Інвестування коштів в придбання новітнього обладнання для торгових точок дозволяє Компанії «ПростоФінанс» ефективно налагоджувати робочий процес та створювати високоякісні умови праці для співробітників Компанії.
Якісний підбір персоналу та регулярне проведення тренінгів для підвищення кваліфікаційного, професійного рівня співробітників дозволяє Компанії «ПростоФінанс» створювати команду спеціалістів на території всієї України для найбільш якісного надання послуг клієнтам та задоволення потреб партнерів.
Регулярне проведення різноманітних рекламних акцій та PR-кампаній, створення рекламних матеріалів, дозволяє Компанії «ПростоФінанс» формувати лояльність та підтримувати обізнаність споживачів щодо запропонованих стандартних кредитних послуг та спеціальних кредитних продуктів.
Державний Ощадбанк уклав вигідний для себе контракт із компанією «ПростоФінанс». Компанія «ПростоФинанс» буде завоювати ринок споживчого кредитування за допомогою державного Ощадбанка. Саме він буде приймати платежі від фізичних осіб по виданих кредитах, тобто стане платіжним агентом «ПростоФінанс».
На сьогоднішній день Ощадбанк має саму розгалужену мережу філій в Україні — вона поєднує більш 6700 установ у всіх регіонах України. Засновником цієї компанії (вона була створена в грудні минулого року) є один з найбільших французьких і європейських банків Societe Generale. «Прос-тоФінанс» буде надавати споживчі кредити фізичним особам на суму від 250 грн. до 30 тис. грн. на термін від 3 до 12 місяців під 12% річних (додатково з позичальника буде стягуватися ще 2% комісійних, котрі сплачуються щоміся-ця).
«ПростоФінанс» надає кредити в розмірі від 250 до 30 000 гривень строком від 3 до 24 місяців. Річна відсоткова ставка по кредиту становить 5-8%, додаткова щоміячна комісія – 1,75 – 3,0%. Процедура отримання кредитові надзвичайно проста та швидка. Клієнт може отримати кредит протягом 15 хвилин після надання відповідей на спеціальну анкету, якові заповнює наш консультант безпосередньо в магазині.
Документи, необхідні для надання кредиту:
1.Паспорт громадянина України та ідентифікаційний код.
2. Якщо сума кредиту перевищує 5 000 гривень, клієнт повинен надати довідку про доходи з місця роботи за останні 6 місяців.
З 25 квітня 2006 долі компанії «Простофінанс» та «Рено Україна» представляють на українському ринку нову кредитну програму «Автопросто» з кредитування покупки автомобілів всього модельного рядові «Рено».
Програма «АвтоПросто» є однією з найбільш конкурентоспроможних програм на українському ринку, що пропонує низькі кредитні ставки в гривні, мінімальний термін оформлення заявки і демократичні умови кредитування.
Залежно від суми кредиту, умови кредитування від «Простофінанс» на період акції (25 квітня — 31 травня) передбачають:
— кредитна ставка від 9,9% річних у гривні
— перший мінімальний внесок від 0%
— термін кредитування — до 5 років
— термін оформлення кредитові — один час у салоні дилера
— витрати на страхування авто включені в щомісячні платежі (за бажанням клієнта)
— погашення кредиту — безкоштовно, у будь-якому відділенні Ощадбанку
Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту “Автокредит- РЕНО” показує основні умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК “ПростоФінанс” [93]:
Вартість кредитуємого товару – 50000 грн.
Процент попередньої оплати – 0%
Початковий страховий платіж КАСКО – 500 грн.
Початковий страховий платіж ОСАГО – 500 грн.
Витрати на реєстрацію – 2000 грн.
Термін кредитування – 60 місяців
Розрахункова сума щомісячної сплати за кредит – 1298 грн.
Аналіз показує, що фактичний рівень переплати вартості купленого тоару для споживача буде дорівнювати:
Тобто еквівалентна річна ставка споживчого кредиту становитиме 9,39% річних (без врахування щорічних страхових платежів на протязі 5 років).
Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту “Вигідний” показує основні умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК “ПростоФінанс” [93]:
Вартість кредитуємого товару – 10000 грн.
Процент попередньої оплати – 0%
Термін кредитування – 24 місяці
Розрахункова сума щомісячної сплати за кредит – 627 грн.
Аналіз показує, що фактичний рівень переплати вартості купленого товару для споживача буде дорівнювати:
Тобто еквівалентна річна ставка споживчого кредиту становитиме 25,24% річних.
„Простофінанс” — дочірня компанія групи Societe Generale пообіцяла принести на український ринок, крім „швидких кредитів”, зовсім нову послугу — надання позик поштою за допомогою технологій „прямого маркетинга” [93]. Тим самим клієнт зможе відправити поштою заповнений пакет документів на одержання кредиту. При позитивному рішенні гроші будуть перераховані на зазначений клієнтом рахунок.
У 2007 році ФКСК “Простофінанс” пропонує розвинуті лінії споживчих кредитів, які надаються в мережах найбільших побутових супермаркетів України:
-Кредит «Доступний»;
— Кредит «Вигідний»;
— Кредити «Rainford»;
— Кредити «Фокстрот»;
— Кредити «АБВ – Техніка»;
— Кредити «Быттехника»;
— Кредити «Комфі»;
— Кредити «Нова Лінія»;
— Кредити «Епіцентр»;
— Кредити «Технолюкс»;
— Кредити «Атлант».
Перелік умов споживчого кредитування по вказаним ліням кредитів наведений в табл.3.6. Як показує аналіз, еквівалентна сумарна річна процентна ставка кредитування становить:
— при 0% авансу – 38,9 – 40,3% річних від початкової суми кредиту;
— при 10% авансу – 31,4 – 32,2% річних від початкової суми кредиту;
Таблиця 3.6
Умови споживчих кредитів “Простофінанс”
Кредитний продукт
Строк кредиту, міс.
Сума кредиту, грн.
Аванс
Відсоткова ставка (% річних від фактичного залишку)
Щомісячна комісія (від початкової суми кредиту)
Одноразова комісія (від початкової суми кредиту)
Кредити супермаркетів “Рейнфорд”
Доступний
3-24
250 -30000
0%
8%
2,69%
0%
Вигідний
3-24
250 -30000
10%
8%
1,75%
0%
Без переплати -10
10
250 -10000
0%
0,01%
1,36%
0%
Експрес-кредит
10-24
250 -10000
0%
5%
2,6%
0%
Краща ціна
10-24
250 -10000
15%
0,01%
1,99%
7%
Кредити супермаркетів “Фокстрот”
Експрес-кредит
10-24
250 -10000
0%
5%
2,5%
0%
Більший кредитменша ціна
10-24
250 -1500
0%
5%
2,3%
0%
10-24
1500 -3000
0%
5%
2,2%
0%
10-24
3000 — 4500
0%
5%
2,1%
0%
10-24
4500 -6000
0%
5%
2,0%
0%
10-24
6000 -10000
0%
5%
1,9%
0%
10*10*10
10
250 -10000
0%
0,01%
0%
10%
0% переплати (з довідкою)
10
250 -10000
0%
0,01%
0%
0%
Мобільний
10-24
250 -10000
0%
5%
3%
0%
Кредити супермаркетів “АБВ-техніка”
Вигідний
10-24
250 -10000
0%
5%
1,99%
10%
Доступний
10-24
250 -10000
10%
5%
2,5%
0%
АБВ-мобільний та ноутбук
3-24
250 -10000
0%
5%
3%
0%
Кредити супермаркетів “Атлант”
Доступний
10-24
250 -30000
0%
8%
2,69%
0%
Вигідний
10-24
250 -30000
10%
8%
1,75%
0%
Вигідний-2
3-24
250 -10000
10%
8%
2%
0%
Кредити супермаркетів “Нова лінія”
Щаслива сімка (“Нова лінія”)
7
250 -30000
0%
7%
1%
7%
3.3.3 ФКСК “Швидкокредит” фінансової групи VABGROUP (Україна)
Фінансова компанія споживчого кредитування VAB Експрес (торгова марка “Швидкокредит”) заснована в червні 2006 року та спеціалізується на наданні послуг споживчого кредитування приватним клієнтам. VAB Експрес входить до складу першої універсальної фінансової групи VAB Group, яка об'єднує активи 9 фінансових компаній, що працюють в усіх сегментах фінансового ринку (комерційний банк-бувший АКБ “ВаБанк”, страхова компанія, лізингова компанія, перестрахувальна компанія та інші).
В основі роботи VAB Експрес — стратегія лідерства на ринку споживчого кредитування. Мета компанії — вже до кінця 2007 року увійти до трійки лідерів споживчого кредитування вітчизняного ринку.
Для завоювання лідерських позицій компанія робить ставку на якість обслуговування та іноваційні технології, одна з яких — «no people technologies» — полягає в тому, що кредити будуть пропонувати не співробітники компанії, а менеджери магазинів.
VAB Експрес спеціалізується на споживчому кредитуванні приватних клієнтів у торгівельних мережах.
VAB Експрес пропонує клієнтам вигідні умови експрес-кредитування за наступними напрямками:
Кредити на побутову і комп’ютерну техніку («Швидко Кредит Без довідки про доходи», «Швидко Кредит З довідкою про доходи»).
Кредити на меблі, товари господарського призначення («Швидко Кредит Для дому»).
Кредити на мобільні телефони («Швидко Кредит Мобільний»).
Кредити для любителів подорожувати («Швидко Кредит Туризм»).
Кредити для літніх людей 55-70 років («Швидко Кредит Пенсійний»).
Вигідні умови при повторному кредитуванні (Кредит «Довіра»).
Експрес-акції зі зниженими відсотковими ставками.
3.3.4 ФКСК “Family Credit” фінансового холдинга IMB Group Public Limited (Кіпр)
IMB Group Public Limited є провідною спеціалізованою фінансовою компанією зі споживчого кредитування в Україні, що надає кредити на придбання житла, споживчі кредити, відкриття банківських рахунків та розміщення депозитів [ ]. IMB Group було створено у травні 2006 року як фінансовий холдинг, зареєстрований на Кіпрі, що володіє 100%-ми акцій Міжнародного Іпотечного Банку (першого спеціалізованого іпотечного банку в Україні, створеного у січні 2005 року) та Фаворит Капіталу (української компанії зі споживчого кредитування, що здійснює свою діяльність під маркою Family Credit, заснованої у жовтні 2005 року).
Міжнародний Іпотечний Банк є найбільшою установою у складі IMB Group. Всі кредити відображені на балансу банку. В свою чергу, Фаворит Капітал слугує агентською мережею, що пропонує банківські послуги своїм партнерам.
IMB Group є однією із найбільш швидко зростаючих роздрібно-банківських установ в Україні. З грудня 2005 по грудень 2006 року кредитний портфель групи зріс від 9,6 млн. дол. США до 67,3 млн. дол. США. Місячні виплати по кредитах збільшились від менш ніж 2 млн. дол. США у грудні 2005 року до 11,76 млн. дол. США у грудні 2006 року. На даний момент кредитний портфель групи складається з іпотечних кредитів (67%) та споживчих кредитів (33%).
Станом на лютий 2007 року IMB Group представлена у 25 регіонах України під маркою Family Credit та обслуговує приблизно 400 роздрібних точок продажу. IMB Group також пропонує кредити у 7 областях України (Києві, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку, Харкові, Львові та Вінниці).
3.3.5 ФКСК “Новий кредит” фінансової групи “Приват”(Україна)
В АКБ “Приватбанк” вже є окрема фінансова компанія «ПриватФинанс», що працює 2 роки під торговельною маркою «ПростоКредит». Її основні конкуренти – Правексбанк і дочірня структура банку «Надра» компанія «Еврокредит», спеціалізовані підрозділи банків «Аваль», «Дельта», «Ренесанс Капітал» і створена французьким Societe Generale компанія «ПростоФінанс».
29.06.2006 стало відомо, що Приватбанк почав ребрендинг свого роздрібного підрозділу споживчого кредитування в дочірню ФКСК, яка тепер буде називатися «Новий кредит» [85]. Уже до середини серпня 2006 року під новим брендом почнуть працювати 500 точок продажів банківських продуктів споживчого кредитування. Закріпивши на ринку ФКСК «Новий кредит», Приватбанк продає чеській групі PPF свою дочірню компанію «ПриватФінанс», що є одним з лідерів роздрібного кредитування на Україні під торговою маркою “Простокредит”.
Таким чином, КБ “Приватбанк” змінює своє позиціонування на ринку споживчого кредитування. З огляду на широку мережу філій та безбалансових відділень Приватбанку, логічно створити на її базі окремий підрозділ, а окрему компанію продати.
ФКСК «Новий кредит» буде видавати кредити під 36% річних з обліком комісійних [85].
3.3.6 ФКСК “Home credit” фінансової групи PPF(Чехія)
Финансовая група PPF Group, що належить чеському мільярдерові Петеру Келлнеру, продовжує свою експансію на ринки східноєвропейських держав. Після Росії і Казахстану вона рішуче вторглась на український ринок.
28.07.2006 Чеська PPF Group купила АКБ «Агробанк» і кредитний союз «ПриватКредит», обидві компанії знаходяться в Дніпропетровську. Завершення угоди і переказ коштів відбудеться після її твердження Комісією з фінансових ринків Чехії, Національним банком України й антимонопольних органів обох країн [81].
Куплене ТОВ «Кредитний союз „ПриватКредит“ аффілійований із групою „Приватбанку“ і спеціалізується на наданні споживчих кредитів.
PPF Group (Home Credit Group, підрозділ міжнародної фінансової групи PPF) — міжнародна фінансова група, на кінець 2004 року керувала активами на суму близько 200 млрд. чеських крон (більш 8 млрд. дол.). Власником групи є PPFGroup.V. (Нідерланди), Група працює в Чехії, Словаччині, Росії і Казахстані, активно вивчає інші ринки в Східній Європі й Азії.
Куплена у КБ „Приватбанк” регіональна мережа точок продажу споживчих кредитів ТОВ „ПриватКредит” під торговою маркою „Простокредит” становить біля 800 одиниць, приєднання до неї АКБ „Агробанка” (планується перейменування в АКБ „Простокредит”), який має всі банківські ліцензії дозволяє оперативно розпочати впровадження програми споживчого кредитування. З АКБ „Агробанк” в найближчому майбутньому планується зробити одну з ведучих фінансових установ України, що спеціалізуються на споживчому фінансуванні. Після завершення угоди Агробанк залишиться багатофункціональним банком. Але в рамках окремого проекту Home Credit планує відкрити близько 3000-3500 точок продажів споживчих кредитів по всій Україні.
3.3.7 Ломбарди на ринку споживчого кредитування
Ломбард у наших співвітчизників асоціюється як місце, де можна швидко одержати гроші, здавши при цьому якусь річ. При цьому кредитна складова не є в нашому розумінні основною. Головною є реалізація закладеного майна. Ломбард же з погляду регулювальних органів є, насамперед, кредитною установою. Установою, що не тільки займається продажем виробів з дорогоцінних металів, але і має можливість надавати досить великі по обсягах кредити.
Ломбарди, будучи кредитними організаціями, працюють під пильним контролем Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Дерфінпослуг). Незважаючи на схожість ситуацій банків і ломбардів, ступінь „пресингу“ з боку контролюючих органів значно відрізняється. Якщо до банків застосовується твердий, по суті, щоденний контроль, то ломбарди мають можливість дозволяти собі визначені вільності. Вимог, як таких, просто не існує. А тим часом в Україні нараховується вже більш трьохсот ломбардів [71].
продолжение
--PAGE_BREAK--У ломбарди звертаються аж ніяк не за кредитами на житло або автомобіль. Середня сума кредиту не перевищує декількох сотень гривень.
Банки в силу вимог НБУ зацікавлені в поверненні кредиту, у високій оцінці кредитоспроможності позичальника. У відмінності від них ломбардам цікавий як можна більший розрив між реальною вартістю заставленого майна і сумою кредиту. Якщо банки повинні завжди бути готові до неповернення і мати в наявності відповідні служби, то ломбардові, здебільшого, лише на руку така ситуація. Тут не застосовується робота з простроченою заборгованістю. Не ведуться і судові розгляди. Ломбардам не страшні нормативи Нацбанку. Порозумівається ця диспропорція просто. Ломбарди з банками не конкуренти. Вони працюють у різних сегментах споживчого кредитування. До того ж, настільки популярних останнім часом, бланкових або інших слів беззаставних кредитів ломбард видавати не має права.
На сьогоднішній день ломбардом є фінансова установа, винятковим видом діяльності якого є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам. При цьому такі кредити можуть видаватися як за рахунок власних, так і залучених коштів. Обов'язкова вимога — усі кредитні операції повинні здійснюватися під заставу майна на певний строк і під відсоток. Крім цього, ломбардам державою дароване право займатися наданням супутніх послуг.
Законодавець виділяє три подібні послуги. По-перше, це оцінка заставного майна. По-друге, надання посередницьких послуг по страхуванню предмета застави на підставі агентського договору зі страховою компанією (СК). Умовною вершиною супутніх послуг є реалізація закладеного майна. До всього зазначеного варто також додати збереження заставного майна, а також його реалізацію, у випадку, якщо воно з якихось причин не було викуплено у встановлений законом і/або договором термін.
Ломбардні ставки знаходяться в діапазоні від 0,4 до 0,7% на день, тобто еквівалентна річна ставка споживчого кредиту в ломбардах становить від 140% до 250%, що на порядок перевищує ставки споживчого кредитування в банків-ських та небанківських фінансових установах. При таких ставках фактично позичальник не бере ссуду в ломбарді, а просто продає свої коштовності по дуже зниженим цінам.
Основною діяльності ломбардів є скупка золотого лому та коштовностей, які вони повинні продавати Державній скарбниці України для переробки та створення золотовалютних запасів України, тому ризик ломбардів виникає тільки відносно різниці ціни лому та виданої суми ссуди.
ВИСНОВКИ
Споживче кредитування є одним з найпоширеніших видів банківських операцій у розвинутих країнах світу і є одним зі стимулюючих факторів розвитку економік цих країн. В Україні дана банківська послуга теж поступово набирає популярності. На даний час основну частку ринку споживчих кредитів (більш 50 % ) займають системні банки: Приватбанк (близько 25 %), Аваль (15 %), Укрсоцбанк (6,5 %), Правексбанк (6 %). Починають активно працювати на ринку споживчих кредитів в сегменті кредитування покупок у торговій мережі кредитні спілки для своїх членів («Придніпров’є”, “Перше кредитне товариство”) та для всього населення фінансові компанії споживчого кредитування вітчизняних та іноземних фінансових груп та холдінгів — ФКСК ”Єврокредит» (Польща), “Простофінанс”(Франція), “Family Credit”(Кіпр), “Home credit” (Чехія), “Русский размер”(Росія), “Новий кредит” (Приватбанк, Україна), “Швидкокредит”(VAB Group, Україна). В сегменті від 100 до 500 грн. активно працює система миттєвого заставного короткострокового споживчого кредитування населення ломбардами.
За даними експертів, станом на 01.07.2007 року в загальному обсягу 103,5 млрд. грн. кредитів фізичним особам обсяг виданих споживчих кредитів населенню в Україні склав близько 22 млрд. грн. на поточні потреби та біля 39 млрд.грн. інвестиційного іпотечного кредитування, що складає близько 11,8% очікуємого ВВП у 2007 році. Біля 85,7% обсягу споживчого кредитування приходиться на частку банківської системи. Середня сума позики на одну людину в Україні складає приблизно 105 євро, що значно менше аналогічних показників країн Східної Європи – 790 євро в Польщі, а тим більше Західної Європи – 6058 євро в Германії та 9603 євро в Великобританії.
Згідно з поставленими завданнями дипломного дослідження в структурі роботі виділені основні 3 групи проблемних питань споживчого кредитування:
— становлення теоретичних основ економічного та законодавчого статусу споживчого кредитування в Україні;
— аналіз практики споживчого кредитування, класифікація продуктів споживчого кредитування та сегментація ринку споживчого кредитування;
— розробка пропозицій по шляхам розвитку та удосконалення ринку споживчого кредитування в Україні.
Дослідження в дипломному проекті сутності та сучасної економічної термінології споживчого кредитування населення показало, що в економічній та методологічній літературі не існує єдиного і чіткого поняття “споживчий кредит”. Аналіз різних точок зору на це поняття, дозволив мені запропонувати,
з моєї точки зору, найбільш економічно та організаційно обґрунтованим визначення споживчого кредиту через його основний класифікаційний признак — як невиробничий кредит, тобто не призначений для отримання додаткового прибутку, що може бути сформульовано як:
„Споживчий кредит – це грошові кошти в національній чи іноземній валютах, які надаються комерційними банками та фінансовими установами, діючими згідно Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг„ та отримавшими ліцензію Національного банку України чи Держфінпослуг України на проведення кредитних операцій банківськими та небанківськими фінансовими установами, громадянам України на невиробничі потреби на умовах обов’язковості повернення, строковості, платності та необов’язковості заставності і цільової спрямованості”.
Таким чином, на мою думку, слід в визначенні споживчого кредиту:
— впровадити розподіл споживчого кредиту на 3 основні класи:
1) поточний короткостроковий беззаставний нецільовий споживчий кредит;
2) поточний короткостроковий цільовий заставний споживчий кредит;
3) інвестиційний довгостроковий заставний цільовий споживчий кредит;
— повернути заставному споживчому кредиту його цільову спрямованість, оскільки її відсутність не дає можливості ефективно контролювати повернення кредиту;
— видалити фразу про можливість надання споживчого кредиту однією фізичною особою іншій фізичній особі, оскільки така фінансова операція окремо обумовлена Цивільним Кодексом України та має свій правочин (Стаття 1054. „Кредитний договір” Цивільного Кодексу України);
— видалити фразу про можливість надання товарного споживчого кредиту нефінансовими торгівельними установами, оскільки процес товарного кредитування з відстрочкою сплати суми покупки не має основних елементів кругооберту позикового капіталу і словосполучення для юридичних осіб „товарний кредит” повинно бути замінено для споживачів на „торгівлю товарами в розстрочку”(Стаття 694. „Продаж товару в кредит”, Стаття 695. „Особливості оплати товару з розстроченням платежу” Цивільного Кодексу України ).
Вирішенням вищеозначених проблем економічного та законодавчого становлення споживчого кредитування в Україні може бути розробка та прийняття відповідних положень в перспективному законі України “Про кредитування”, оскільки на сьогоднішній день основним законодавчим документом в сфері споживчого кредитування є тільки закон України “Про захист прав споживачів”.
Проведений аналіз практики споживчого кредитування в банківській системі України у порівнянні з практикою споживчого кредитування за кордоном показав, що:
— частка споживчих кредитів у загальному кредитному портфелі банків країн Західної Європи сягає 50 %, у східноєвропейських країнах близько 19 %, в українських банках на початок 2006 року вона склала 12 %, станом на кінець 1-го півріччя 2007 року – 21,8% (тобто майже 70% портфелю кредитування фізичних осіб);
— процентні ставки по споживчих кредитах складають у Японії — 1,9 %, Великобританії — 3,7 %, у США — 4,2 %, Франції — 6,6 %, в українських банках еквівалентні процентні ставки (з врахуванням щомісячних відсотків комісії та одноразових авансових відсотків) знаходяться в значно вищому діапазоні 13 % (інвестиційні споживчі кредити) — 59 % (готівково-побутові споживчі кредити) річних.
— основним ресурсним джерелом для зростання обсягів кредитування фізичних осіб у банківській системі України за 2005 – 2007 роках є залучені строкові і поточні депозити фізичних осіб. Слід зазначити, що зазначена ресурсна база може бути використана для короткострокового споживчого кредитування і, тільки в дуже обмеженому обсязі, для іпотечного кредитування, оскільки максимальний термін депозитів фізичних осіб складає від 1 до 2 років, а іпотечні кредити видаються на термін 10 – 15 років. Таким чином, вартість іпотечних кредитів визначається ставкою строкових депозитів фізичних осіб, що при ринковій економіці не може бути нижче індексу зменшення вартості грошей (дисконтна ставка Національного банку України чи рівень інфляції).
— оскільки облікова ставка НБУ в 2005 – 2007 роках складає 9,5%, а офіційна інфляція не перевищує 13% у рік, то природною ринковою реакцією комерційних банків є встановлення процентної ставки на строкові депозити фізичних осіб на рівні від 11,5% (3 місяці) до 15,0% (12 місяців) у національній валюті. Отже, природною є і ставка іпотечних кредитів у національній валюті, що не знижується нижче рівня 16 – 20% річних, тобто на 5,0 – 5,5% вище вартості ресурсів.
Проведений аналіз послуг в кредитному портфелі споживчого кредитування АКБ “Приватбанк” (м.Дніпропетровськ), який є однією з найбільших банківських установ України показав, що:
– кредитування юридичних осіб є найбільш вагомою часткою активних операцій банка. Але з 3 кварталу 2004 року (системна криза депозитної бази банків за рахунок політичних ризиків виборів Президента України) – АКБ “Приватбанк” почав пріоритетно нарощувати частку кредитування фізичних осіб, що особливо виражено у 1 кварталі 2006 року, коли обсяги кредитів юридичним особам зменшились на 2 млрд.грн., а водночас обсяги кредитів фізичним особам зросли на 1,2 млрд.грн. і обсяги міжбанківських кредитів зросли на 0,9 млрд.грн. Таким чином, АКБ “Приватбанк” виконує диверсифікацію кредитів по зменшенню обсягів, наданим одному позичальнику, що суттєво зменшує ризик одночасного неповернення кредитів багатьма позичальниками.
— аналіз динаміки структури інвестиційно-кредитного портфелю АКБ “Приватбанк” у 2003 – 2007 роках показав, що зміни у структурі характеризуються наступними зрушеннями:
а) вагова частка кредитів, наданих юридичним особам, зменшилась з рівня 67,3%(4 квартал 2003 року) до 44,53% (2 квартал 2007 року);
б) вагова частка кредитів, наданих фізичним особам, підвищилась з рівня 28,18%(4 квартал 2003 року) до 42,98% (2 квартал 2007 року);
в) вагова частка наданих міжбанківських кредитів підвищилась з рівня 1,88%(4 квартал 2003 року) до 9,15% (2 квартал 2007 року);
г) вагова частка активів, вкладених в цінні папери, підвищилась з рівня 2,63%(4 квартал 2003 року) до 3,35% (2 квартал 2007 року);
Проведений аналізу динаміки структури споживчого кредитування в кредитному портфелі АКБ “Приватбанк” у 2001 – 2007 роках показав, що. споживче кредитування фізичних осіб представлене у двох сегментах:
а) Кредитування населення на потреби поточного характеру:
— нецільове споживче кредитування (кредитні картки, овердрафт депозитних карток, кредитування “до зарплати” по зарплатним карткам);
— споживче кредитування придбання побутової техніки для дому;
— споживче кредитування на навчання, лікування, туризм, окремі життєві події;
— споживче «Автомобильне кредитування»;
б) Кредитування населення на потреби капітального характеру:
— інвестиційне іпотечне кредитування будівництва нерухомості (квартири, котеджі з земельними ділянками, сільські будинки з земельними ділянками, гаражі, дачі);
— інвестиційне іпотечне кредитування придбання нерухомості на вторинному ринку та капітальний ремонт нерухомості (квартири, котеджі з земельними ділянками, сільські будинки з земельними ділянками, гаражі, дачі);
Динаміка структури споживчого кредитування в АКБ “Приватбанк” з 2003 по 2007 рік характеризується:
— зменшенням частки кредитування на потреби капітального характеру з 45% (2003 рік) до 32% (2007 рік);
— підвищенням частки кредитування на потреби поточного характеру з 55%(2003 рік) до 68% (2007 рік);
— зростанням частки кредитів на придбання автомобілів(поточне кредитування) з 20%(2003 рік) до 41% (2007 рік);
— зростанням частки нецільового споживчого кредитування(поточне кредитування) з 2%(2003 рік) до 8% (2007 рік).
Таким чином, з ростом обсягів споживчого кредитування АКБ “Приватбанк” все більше орієнтується на попит населення у короткострокових кредитах на задоволення потреб поточного характеру.
Проведений рейтинг привабливості споживчих кредитів населенню на придбання житла по еквівалентній процентній річній ставці сплати кредиту (відсотки, одноразова сплату, періодичні комісії, страхування) показав:
1. Для кредитів на 10 років в гривнях еквівалентна річна ставка лежить в діапазоні 8,6% (АКБ “Укрсиббанк”) – 12,5% (АКБ “Приватбанк”) від початкової суми кредиту, загальна сума сплачених процентів за період користування кредитом 86%(min) – 125%(max) від початкової суми кредиту.
2. Для кредитів на 20 років в гривнях еквівалентна річна ставка лежить в діапазоні 8,5% (АКБ “Укрсиббанк”) – 13,7% (АКБ “Приватбанк”) від початкової суми кредиту, загальна сума сплачених процентів за період користування кредитом 170%(min) – 273%(max) від початкової суми кредиту.
3. Для кредитів на 10 років в доларах США еквівалентна річна ставка лежить в діапазоні 6,4% (АКБ “Міжнародний іпотечний банк”) – 13,7% (АКБ “Приватбанк”) від початкової суми кредиту, загальна сума сплачених процентів за період користування кредитом 64%(min) – 95%(max) від початкової суми кредиту.
4. Для кредитів на 20 років в доларах США еквівалентна річна ставка лежить в діапазоні 6,8% (АКБ “Укрсиббанк”) – 8,7% (АКБ “Приватбанк”) від початкової суми кредиту, загальна сума сплачених процентів за період користування кредитом 133%(min) – 174%(max) від початкової суми кредиту.
Таким чином, вартість гривневих іпотечних кредитів на 15,9 –36,1% дорожче вартості іпотечних кредитів в іноземних валютах, у 2006 -2007 роках найдорожчі іпотечні кредити видавалися в АКБ “Приватбанк”, найдешевші – в АКБ “Укрсиббанк”.
Проведений рейтинг привабливості 5-річних банківських кредитів населенню на придбання нових автомобілів по еквівалентній процентній річній ставці сплати кредиту(відсотки, одноразова сплату, періодичні комісії, страхування) показав:
1. У 2006 році для кредитів в гривнях на 5 років еквівалентна річна ставка лежить в діапазоні 8,2% (АКБ “Укрсиббанк”) – 10,2% (АКБ “ТАС-Комерцбанк”) від початкової суми кредиту, загальна сума сплачених процентів за період користування кредитом 41%(min) – 51%(max) від початкової суми кредиту.
2. У 2006 році для кредитів в доларах США на 5 років еквівалентна річна ставка лежить в діапазоні 6,0% (АКБ “Форум”) – 7,0 % (АКБ “Фінанси та кредит”) від початкової суми кредиту, загальна сума сплачених процентів за період користування кредитом 30%(min) – 35%(max) від початкової суми кредиту.
Таким чином, вартість гривневих автомобільних кредитів по загальній сумі сплачених процентів за час користування кредитом на 9,2 – 11,6% дорожче вартості автомобільних кредитів в іноземних валютах.
В дипломному дослідженні запропонований механізм оцінювання привабливості кредиту за еквівалентною річною процентною ставкою, яка розраховується як загальна сплачена сума споживачем (проценти, комісії, страховка) за період кредитування, віднесена до початкової суми кредиту.
При такому розрахунку, у 2006 році процентна ставка гривневих кредитів АКБ “Приватбанк” – 15,84% на залишкову суму кредиту (без додаткових комісій) перетворюється у еквіваленту річну ставку за період кредитування – 8,5% від початкової суми кредиту, а таким чином виявляється, що вартість автокредитів в АКБ “Приватбанк” знаходиться близькою до нижнього діапазону витрат споживача і брати автокредит в АКБ “Приватбанк” було вигідно.
У 2007 році конкурентна позиція АКБ “Приватбанк” суттєво змінилася, враховуючи обмеженість ресурсного ринку для надання споживчих кредитів. При перерахунку номінальної відсоткової ставки в 15,0% на залишок поточної суми заборгованості з врахуванням введеної щомісячної комісії від початкової суми кредиту та одноразового початкового внеску в % від суми кредиту, еквівалентна процентна ставка зростає до 19,6%. Аналіз показує, що кредитування придбання автомобілів в АКБ “Приватбанк” у 2007 році – найдорожче, при цьому розрив ефективних ставок гривневих та доларових кредитів досягає 3 %.
продолжение
--PAGE_BREAK--Проведений рейтинг привабливості споживчих кредитів населенню на поточні потреби (придбання побутової техніки, послуг, нецільове кредитування) по коефіцієнту подорожчання суми кредиту(відсотки, одноразова сплату, періодичні комісії, страхування) показав:
1. У 2006 році для кредитів у 2500 гривен на 12 місяців еквівалентна річна ставка лежить в діапазоні 14,0% (АКБ “Надра”) – 27,0 % (АКБ “Правексбанк”) від початкової суми кредиту, загальна сума сплачених процентів за період користування кредитом 14%(min) – 27%(max) від початкової суми кредиту.
2. У 2006 році для кредитів у 5000 гривен на 24 місяці еквівалентна річна ставка лежить в діапазоні 14,0% (АКБ “Надра”) – 26,0 % (АКБ “Правекс-банк”) від початкової суми кредиту, загальна сума сплачених процентів за період користування кредитом 28%(min) – 52%(max) від початкової суми кредиту.
3. У 2006 році еквівалентна річна ставка для споживчих кредитів на поточні потреби в АКБ “Приватбанк” знаходилась в діапазоні 23,6 – 24,2% річних, тобто ближче до верхньої межі вартості в банківській системі України.
4. У 2007 році АКБ “Приватбанк” вийшов з ринку кредитування розстрочки та ввів туди свою організовану фінансову компанію споживчого кредитування “Новий кредит”. Сам же банк зосередився на видачі кредитних карток для автоматизації процесів кредитування.
Ставка цільового споживчого кредитування в фінансових компаніях споживчого кредитування становить від 25,2% річних (ФКСК “ПростоФінанс”) до 38,9% річних (ФКСК “Єврокредит”), що вище в 1,5 раза ставок цільового споживчого кредитування в комерційних банках та практично дорівнює ставкам нецільового карткового кредитування в комерційних банках 30% — 48% річних.
Диверсифікація портфелю споживчих кредитів та варіація комбінацією „ підвищений ризик – підвищена ставка доходності” в АКБ „Приватбанк” привела до підвищення середньозваженої процентної ставки споживчих кредитів в національній валюті з рівня 19,4% (2004 рік) до рівня 22,4% (2007 рік), в іноземній валюті з рівня 12,8% (2004 рік) до рівня 14,7% (2007 рік). При цьому процентні ставки споживчих кредитів у національній валюті на 5 – 7 % вище ніж ставок кредитування юросіб.
Як показують результати проведеного аналізу річні процентні ставки незабезпеченого високоризикового споживчого кредитування на поточні потреби на 10 – 35 % перевищують процентні ставки забезпеченого нерухомістю споживчого кредитування на інвестиційні капітальні потреби, що при дослідженій тенденції значного росту в АКБ “Приватбанк” частки споживчого кредитування на поточні потреби значно підвищує ризик кредитування та потребує нових підходів до оперативної оцінки кредитоспроможності позичальників – фізичних осіб при масовому нецільовому кредитуванні.
При дослідженні напрямків та перспектив удосконалення ринку споживчого кредитування в Україні в дипломній роботі:
проведено аналіз діючої практики зниження кредитних ризиків споживчого кредитування в зарубіжних кредитно-фінансових установах;
запропоновано шляхи удосконалення процесу споживчого кредитування за рахунок впровадження нових технологій скоринг-кредитування та оперативного використання автоматизованих банків даних нових інформаційних утворень в Україні — бюро кредитних історій юридичних та фізичних осіб.
Одним із перспективних напрямків вирішення проблеми адміністрування ризикових споживчих кредитів, запропонованим у дипломному проекті є скоринг — один з найбільш успішних прикладів використання математичних і статистичних методів у бізнесі, що у даний час широко застосовуються у всіх економічно розвитих країнах. Скоринг використовується головним чином при кредитуванні фізичних осіб, особливо в споживчому кредиті при незабезпечених позичках, та являє собою математичну або статистичну модель, за допомогою якої на основі кредитної історії «минулих» клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика імовірність, що конкретний потенційний позичальник поверне кредит у визначений термін.
Аналіз результатів впровадження у 2005 році перших скоринг-систем кредитного менеджменту споживчого кредитування фізичних осіб зменшило обсяг „сумнівних” та „безнадійних” кредитів фізичних осіб в портфелі АКБ „Приватбанк” з 2,8% до 2,15%.
Проведений в дипломній роботі аналіз структурного розподілу ринку споживчого кредитування населення в Україні показав, що його перспективну побудову можна розділити в розрізі кредиторів, сум та строків кредитування на:
а) Сегмент банківського іпотечного кредитування будівництва, придбання та ремонту житла з сумами кредитування від 20 тис.доларів США до 150 тис.доларів США на строк 10-25 років;
б) Сегмент банківського споживчого кредитування на придбання транспортних засобів з сумами кредитування від 5 тис.доларів США до 20 тис.доларів США на строк 3 – 5 років;
в) Сегмент небанківського цільового споживчого кредитування на придбання побутової техніки та меблів до 5 тис.грн. на строк 1-2 роки;
г) Сегмент банківського револьверного нецільового карткового кредитування (до запитання) до 1 тис.доларів США на строк від 1 місяця до 1 року;
д) Сегмент небанківського заставного кредитування в ломбардах до 500 грн. на строк 1-2 місяці з необов’язковим поверненням кредиту та викупом застави.
Таким чином, впровадження пропозицій і рекомендацій щодо структуризації сегментів та шляхів розвитку банківських та небанківських продуктів споживчого кредитування, наданих в дипломній роботі, дозволить:
1. В банківському секторі:
зосередити увагу банківських установ на привабливість розвитку сектору банківського споживчого кредитування населення, поточний рівень якого в розрахунку на душу населення в Україні в десятки разів нижче середньоєвропейського;
— ініціювати участь банківських установ в створенні та розширенні діяльності кредитних бюро для формування кредитної історії всіх фізичних осіб, які коли-небудь звертались за кредитом у будь-яку кредитну установу країни;
— зосередити зусилля кредитних ризик-менеджерів на розробці та удосконалення скорингових систем, які являють собою математичну або статистичну модель, за допомогою якої на основі кредитної історії «минулих» клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика імовірність, що конкретний потенційний позичальник поверне кредит у визначений термін.
- використати досвід кредитування банків для формування начальних вибірок достатніх обсягів із поділом клієнтів на “ добрих” та “ поганих” з виділом основних вхідних параметрів скорингових моделей.
— здійснити вибір найбільш адекватних методів для побудови класифікаційної функції скорингової моделі: дискримінантний аналіз, класифікаційне дерево (рекурсивне розбиття), нейронні мережі, генетичний алгоритм, метод найближчих сусідів.
2. В небанківському секторі — створити систему спеціалізованих фінансово-холдінгових груп з фінансовими компаніями споживчого кредитування, в яких банк буде гарантом фінансової стабільності, джерелом вільних ресурсів для нарощування обсягів споживчого кредитування та організатором телекомунікаційних мереж автоматизованих систем мережевого обслуговування точок продажу продуктів споживчого кредитування і систем приймання платежів позичальників.
Це надасть можливість організувати діяльність банківських та небанківських фінансових установ у відповідності з цілісною системою управління розвитку споживчого кредитування населення для задоволення соціальних потреб населення України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року N 2664-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201-IV — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
2. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про кредитні спілки” від 20 грудня 2001 року N 2908-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 листопада 2005 року N 3108-IV — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
3. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року N 1023-XII (Законом України від 1 грудня 2005 року N 3161-IV цей Закон викладено у новій редакції) — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
4. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
5. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року N 679-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 1 грудня 2005 року N 3163-IV — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
6. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року N 1576-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
7. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19 червня 2003 року 979-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201-IV — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
8. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про іпотеку” від 5 червня 2003 року N 898-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 лютого 2006 року N 3480-IV — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
9. Закон України “Про організацію формування та обігу кредитних історій” від 23 червня 2005 року N 2704-IV — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
10. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про страхування” від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР(Законом України від 4 жовтня 2001 року N 2745-III цей Закон викладено у новій редакції) // із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 27 квітня 2007 року N 997-V — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
11. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про заставу” від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
12. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року N 15-93 // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України та Господарським кодексом України від 23 лютого 2006 року N 3509-IV — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
13. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними законами України станом від 31 травня 2007 року N 1111-V — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
14. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 року N 435 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
15. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій //Постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року N 275 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
16. Положення “Про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” // Постанова Правління Національно-го банку України від 31 серпня 2001 року N 375 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
17. Про затвердження Положення про порядок внесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 грудня 2003 року N 170 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
18. Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року N 41 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
19. Про затвердження Порядку складання та подання звітності ломбардами до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 4 листопада 2004 року N 2740 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
20. Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 року N 3981 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
21. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
22. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
23. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України //Постанова Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 року N 598 — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
24. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків //Постанова Правління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
25. Про затвердження Положення про порядок видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківським фінансовим установам // Постанова Правління Національного банку України від 16 серпня 2001 року N 344 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
26. Про створення єдиної інформаційної системи обліку позичальників /боржників/ // Постанова Правління Національного банку України від 27 червня 2001 року N 245 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
27. Правила торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
28. Про підсумки роботи Держфінпослуг та стан справ у небанківському фінансовому секторі України за 9 місяців 2005 року // ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 20.10.2005 р. N 4806 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
29. Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами// Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 жовтня 2005 року N 4802 — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
30. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М.Герасимович та ін.; За ред. А.М.Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003.— 599 с.
31. Андреева Г.В. Скоринг как метод оценки кредитного риска // Журнал “Банковские технологии”, № 6, 1999 // www.cfin.ru
32. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.
33. Банковское дело: Учебник /Под ред. О.И.Лаврушина – Москва, «Фи-нансы и статистика», 1998 – 576 с.
34. Банківські операції: Підручник/ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред.д-ра екон.наук, проф.А.М.Мороза.- К.: КНЕУ, 2000.- 384с.
35. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф.Жукова.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 471 с.
продолжение
--PAGE_BREAK--36. Бергер Айке, Банковские операции для физических лиц,- К.: Укр. Финансово-банковская шк. в сотрудничестве с группой европейских сберега-тельных банков, 1997.- 135 с.
37. Близьнюк Н. Кредити: життя в розстрочку // Тижневик„Україна і світ” від 20.01.2006, WWW.UWTODAY.COM.UA
38. Волков С.С. Іпотечне кредитування в Україні: передумови, ризики та перспективи // Український дiловий тижневик «Контракти» / № 35 вiд 30-08- 2004
39. Галега В. Весна фінансова // Газета „Хрещатик” №17 (2812), вівторок, 7 лютого 2006 року
40. Гриджук Д.М. Забезпечення кредитних зобов’язань у діяльності банків/ Д.М.Гриджук, В.О.Олійник.- Київ: Істина, 2001.- 256с.
41. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 578 с.
42. Деньги, кредиты, банки: Учебник/ Под ред. О.И. Лаврушина. -2-е изд. Перераб. и доп. -М.: Финансы и статистика, 2000
43. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова, Б.С. Войтешенко, Е.И. Кравцов и др.; под общ. ред. Г.И. Кравцовой, — Мн.: Меркаванне, 1994.- 270 с.
44. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/ под ред. Профессора Е. Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. — 622 с.
45. Дорош Г. Чи захищаються права споживачів при здійсненні банківської діяльності? // „Юридична газета”, № 6(67), 20 квітня 2006 року
46. Задерей Н. Гроші на швидкість // Діловий тижневик „КОНТРАКТИ” № 01 від 09.01.2006, www.kontrakty.com.ua
47. Задерей Н. Чий кредит простіший // Діловий тижневик „КОНТРАКТИ” № 48 від 28.11.2005, www.kontrakty.com.ua
48. Задерей Н. Перше всеукраїнське бюро кредитних історій// Український дiловий тижневик «Контракти» / № 24 вiд 13-06-2005, www.kontrakty.com.ua
49. Задерей Н. Група «ТАС» захопилася створенням бюро кредитних історій// Український дiловий тижневик «Контракти» / № 41 вiд 10-10-2005
50. Економічний словник-довідник: За ред. док. екон. наук, проф. С.В. Мочерного — К.: Феміна, 1995.- 368 с.
51. Євтух О.Т. Іпотека – механізм ефективного використання ресурсів – Луцьк, «Волинська обласна друкарня», 2001, 305 с.
52. Євтух О.Т. Доходна іпотека – Луцьк, «Волинська обласна друкарня», 2000,304 с.
53. Іванова Т. Мізерні відсотки на кредитування житла (аналітичний огляд 2005) // www.mnemosoft.com
54. Ипотека -2005 (рейтинг жилищных кредитов) // Журнал «Деловой журнал», октябрь 2005, стр. 31 -55
55. Іпотечне кредитування: Навч. посіб. для вузів /О. С. Любунь, К. В. Паливода, М. П. Денисенко та ін /Ред. О. С. Любунь та ін. — К: ЦНЛ, 2005. — 392с.
56. Ширинская Е.Б. Операции коммерческих банков: российский и зарубежный опыт. -М.: Финансы и статистика 1995.- 450 с.
57. Коваленко К. Гарантована якість– перше кредитне товариство: лідер руху кредитних спілок // „Україна Business, №46, 2005
58. Коцовська Р., Ричаківська В та інш. Операції комерційних банків – Львів: ЛБІ НБУ, 2001 – 276 с.
59. Кредитний ризик комерційного банку. Навч. посіб./ В.В.Вітлінський, О.В.Пернарівський, Я.С.Наконечний, Г.І.Великоіваненко; за ред В.В.Вітлінського.- К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.- 251с.
60. Кредитование / Пер. с англ. Под. ред. М. А. Гольцберга — К.: Торгово- издательское бюро BHV, 1994. 384 с. (INKO)
61. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент.- Киів: Центр навчальної літератури, 2006р. -520с.
62. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.
61. Кудрявцев В.А., Кудрявцева Е.В. Основы организации ипотечного кредитования – М.: «Высшая школа», 1998 -64 с.
62. Куринкіна Ю. Життя в борг // «Львівська Газета» 08.02.2006 www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/02/09/12907/
63. Лагутін В.Д. Становлення та розвиток системи іпотечного кредитування //«Фінанси України», № 1, 2004, с.75 – 82
64. Лагутин В.Д. Кредитование: теория и практика. Учебное пособие.- 3 –е изд. К.: «Знание», 2002, 215 с.
65. Наумець І. Іпотека на ремонті // Діловий тижневик „КОНТРАКТИ” № 47 від 21.11.2005, www.kontrakty.com.ua
66. Наумець І. Траст, який ще не лопнув // Діловий тижневик „КОНТРАКТИ” № 06 від 06.02.2006, www.kontrakty.com.ua
67. Огляд ринку іпотечного кредитування країн Європейського Союзу // Українська національна іпотечна асоціація, 2002
68. Орлов А. Скоринговая модель: возможность стать ближе к клиенту стоит недешево – 25.04.2006 // www.uabanker.net
69. Панова Г. Банковское обслуживание частных лиц. – М.: АО ДИС, 1994. – 352с.
70. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка .- М.: ИКЦ «Дис», 1997.- 464 с.
71. Перевозняк А.., Лихоманенко С. Ставка на зниження // Діловий тижневик „Галицькі контракти” № 42 жовтень 2002 року, www.kontrakty.com.ua
72. Полфреман Д. Основы банковского дела /Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 624 с.
73. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі: Монографія. — КНЕУ, 2002.— 316 с.
74. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ. 2004. — 468 с.
75. «ПростоФінанс» заявив о своєму намірі у найближчий час стати лідером споживчого кредитування в Україні // „Експерт”, український діловий журнал, № 10(61), 11.03.2006
76. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2-го изд.— М.: «Дело ЛТД»,1995.— 768 с.
77. Руководство по кредитному менеджменту / Пер. с англ. Под ред. Б.Эдвардса 3-е изд. – М.: ИНФРА-М ,1996. – 464 с.
78. Семенюта О.Г. Деньги, кредит, банки в Российской Федерации: учебное пособие. -М.: — «Контур», 1998.- 304 с.
79. Слинько Д. Споживчі кредити стануть дешевшими // Діловий тижневик „Галицькі контракти” № 9 березень 2003 року, www.kontrakty.com.ua
80. Сусіденко В.Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерцій-ного банку –К.,1998. – 345 с.
81. Чеська PPF Group купила «ПриватКредит» і «Агробанк»// Економічна Правда, 28.07.2006, www.pravda.com.ua
82. Фінанси підприємств: Підручник / Кол. авт. під кер. проф. А. М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2004.- 546 с.
83. Фінансовий менеджмент: Підручник/Кер. кол. авт. і наук. ред проф.А.М.Поддєрьогін.- К.: КНЕУ, 2005.- 536 с.
82. Шевченко Р. І. Банківські операції: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч.дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К.: КНЕУ, 2003. – 276с.
83. Шевченко Р. І. Кредитування і контроль: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2002. — 183с.
84. www.bank.gov.ua — Офіційний сайт НБУ
85. www.privatbank.dp.ua — Офіційний сайт АКБ “Приватбанк”
86. HTTP://WWW.AUB.COM. UA — Офіційний сайт Асоціації банків України
87. http: //www.eurokredit. com.ua — Офіційний сайт фінансової компанії „Єврокредит”
88. unia.com.ua — Офіційний сайт Української Національної Іпотечної Асоціації
89. http:// www.molod_kredit.kiev.ua — Офіційний сайт Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву
90. www.ubki.com.ua — Офіційний сайт Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій»
91. www.liga-zakon.com.ua — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007
92. http:// www.prostobank.com.ua — Офіційний сайт консалтингової компанії “ПростоБанк”
93. http:// www.prostofinance.com.ua — Офіційний сайт фінансової компанії “ПростоФінанс”
94. vabgroup.com.ua — Офіційний сайт групи фінансових компаній VABGroup
95. ibmgroup.com.ua — Офіційний сайт фінансового холдінгу IMB Group Public Limited
ДОДАТОК А
Таблиця А.1
Кредитно-інвестиційний портфель перших 30 банківських установ України станом на 01.01.2005 року [86]
Таблиця А.2
Кредитно-інвестиційний портфель перших 30 банківських установ України станом на 01.01.2006 року [86]
Таблиця А.3
Кредитно-інвестиційний портфель перших 30 банківських установ України станом на 01.01.2007 року [86]
Таблиця А.4
Кредитно-інвестиційний портфель перших 30 банківських установ України станом на 01.07.2007 року [86]
ДОДАТОК Б
Таблиця Б.1
Фінансові характеристики АКБ ”Приватбанк” за 2003 – 2005 роки
Продовження табл.Б.1
Таблиця Б.2
Звіт про фінансові результати діяльності АКБ “Приватбанк” у 2003 – 2005 роках
Продовження табл.Б.2
Таблиця Б.3
Фінансові характеристики АКБ ”Приватбанк” за 2006 – 2007 роки
Продовження табл.Б.3
Таблиця Б.4
Звіт про фінансові результати діяльності АКБ “Приватбанк” у 2006 – 2007 роках
Продовження табл.Б.4
ДОДАТОК В
Таблиця В.1
Рейтинг банківських кредитів на придбання нових вітчизняних автомобілів / гривна (Строк кредиту — 5 лет) станом на 19.06.2006 [92]
Валюта кредиту – гривна
Сума кредиту — 100 000 гривен
Місце в рейтингу
Банк
Умови кредитування
Витрати по займу
Усього витрат по кредиту, грн.
Коеф. подорожчання кредиту
Початковий внесок, %
Проц. ставка
Однораз. комісія
Щомісячна комісія
Відсотки
Одно-раз. комісія
Щоміс. комісія
1
УкрСиббанк
15,5%
2% (від суми кредиту)
—
39 396
2 000
41 396
1,41
10
2
Аваль
16,5%
—
—
41 938
41 938
1,42
15
3
Форум
16,5%
0,9% (від суми кредиту)
—
41 938
900
0
42 838
1,43
20
4
Укргазбанк
17,5%
1% (від суми кредиту)
—
44 479
1 000
0
45 479
1,45
15
5
Фінанси та кредит
13,00%
0,6% (від суми кредиту)
0,2% (від суми кредиту)
33 042
600
12 000
45 642
1,46
15
6
Райффай-зенбанк Україна
18,00%
500 грн.
—
45 750
500
46 250
1,46
15
7
Укрсоцбанк
18,00%
1,3% (від суми кредиту)
—
45 750
1 300
47 050
1,47
15
8
Кредит-промбанк
17,8%
2% (від суми кредиту)
—
45 242
2 000
47 242
1,47
20
9
ТАС-Комерцбанк
18,5%
1%(від суми кредиту)
—
47 021
1 000
0
48 021
1,48
15
10
Укргазбанк
15,00%
1% (від суми кредиту)
0,2% (від суми кредиту)
38 125
1 000
12 000
51 125
1,51
15
Таблиця В.2
Рейтинг автокредитов на покупку нових авто вітчизняної зборки / гривня (термін кредиту — 5 років)
Таблиця В.3
Рейтинг банківських кредитів на придбання нових іноземних автомобілів/ гривна (Строк кредиту — 5 лет) станом на 19.06.2006 [92]
Валюта кредиту – гривна
Сума кредиту — 100 000 гривен
Місце в рейтингу
Банк
Умови кредитування
Витрати по займу
Усього витрат по кредиту, грн.
Коеф. подорожчання кредиту
Початковий внесок, %
Проц. ставка
Однораз.
комісія
Щомісячна комісія
Відсотки
Одно-раз. комісія
Щоміс. комісія
1
УкрСиббанк
15,5%
2%
(від суми кредиту)
—
39 396
2 000
41 396
1,41
10
2
Аваль
16,5%
—
—
41 938
41 938
1,42
10
3
Форум
16,5%
0,9%
(від суми кредиту)
—
41 938
900
0
42 838
1,43
10
4
Укргазбанк
17,5%
1%
(від суми кредиту)
—
44 479
1 000
0
45 479
1,45
10
5
Фінанси та кредит
13,00%
0,6%
(від суми кредиту)
0,2%
(від суми кредиту)
33 042
600
12 000
45 642
1,46
10
6
Райффай-зенбанк Україна
18%
500 грн.
—
45 750
500
46 250
1,46
15
7
ВАБанк
15,00%
0,9%
(від суми кредиту)
0,13%
(від суми кредиту)
38 125
900
7 800
46 825
1,47
15
8
Укрсоцбанк
18,00%
1,3%
(від суми кредиту)
—
45 750
1 300
47 050
1,47
10
9
Кредит-промбанк
17,8%
2%
(від суми кредиту)
—
45 242
2 000
47 242
1,47
10
10
ТАС-Комерцбанк
18,5%
1%
(від суми кредиту)
—
47 021
1 000
0
48 021
1,48
10
Таблиця В.4
Рейтинг автокредитов на покупку нових авто іноземної зборки / гривня (термін кредиту — 5 років)
за станом на 26.09.2007
Термін кредиту — 5 років
Валюта кредиту — гривня
Сума кредиту — 20 000 $
Місце в рейтингу
Умови кредитування
Банк
Проц. ставка
Однораз. комісія
Щомісячна комісія (від суми кредиту)
Ефективна ставка
Первісний внесок, %
Макс. Термін
1
Unicredit Bank
13,5%
1%
—
13,89%
15
5 років
2
Укрсоцбанк
14,05%
1,29%
—
14,56%
10
7 років
3
УкрСиббанк
14,5%
1,2%
—
14,97%
10
7 років
4
Райффайзен Банк Аваль
14,25%
1,9%
—
15,00%
10
7 років
5
Ощадбанк
15%
—
—
15,00%
10
7 років
6
Правэкс-Банк
15%
2%
—
15,79%
0
7 років
7
Укргазбанк
15,5%
1%
—
15,89%
10
7 років
8
СЕБ Банк
15,5%
1%
—
15,89%
15
5 років
9
Форум
15,5%
1,5%
—
16,09%
10
7 років
10
Кредитпромбанк
15,7%
2%
—
16,49%
10
7 років
11
ПУМБ
16,9%
0,99%
—
17,29%
10
7 років
12
Індекс Банк
15,6%
—
0,1%
17,96%
10
6 років
13
ТАС-Комерцбанк
17,5%
1,3%
—
18,01%
10
7 років
14
ОТП Банк
17,49%
2%
—
18,28%
15
6 років
15
VAB Банк
15%
1%
0,13%
18,46%
15
6 років
16
Фінанси і кредит
13,6%
1,5%
0,19%
18,68%
10
8 років
17
Укрпромбанк
18,5%
1%
—
18,89%
10
7 років
18
Приватбанк
15%
3%
0,14%
19,49%
20
7 років
19
Надра
19%
1,5%
—
19,59%
10
7 років
продолжение
--PAGE_BREAK--
Таблиця В.5
Рейтинг банківських кредитів на придбання нових вітчизняних автомобілів / долари США (Строк кредиту — 5 лет) станом на 19.06.2006 [92]
Валюта кредиту – долари США
Сума кредиту — 20 000 доларов
Міс-це в рей-тингу
Банк
Умови кредитування
Витрати по займу
Усього витрат по кредиту, дол. США
Коеф. подорож-чання кредиту
Почат-ковий внесок, %
Проц. ставка
Однораз. коміія
Щомісячна комісія
Відсотки
Одно-раз. комісія
Щоміс. комісія
1
Форум
11,5%
0,9%
(від суми кредиту)
—
5 846
180
0
6 026
1,30
20
2
Райффай-зенбанк Україна
12,00%
100 $
—
6 100
100
6 200
1,31
15
3
Аваль
12,5%
—
—
6 354
6 354
1,32
15
4
Правекс-Банк
12,00%
1,5%
(від суми кредиту)
—
6 100
300
6 400
1,32
0
5
Укргазбанк
12,5%
1%
(від суми кредиту)
—
6 354
200
0
6 554
1,33
15
6
УкрСиббанк
12,5%
2%
(від суми кредиту)
—
6 354
400
6 754
1,34
10
7
Укрсоцбанк
13%
1,3%
(від суми кредиту)
—
6 608
260
6 868
1,34
15
8
Родовид-Банк
13,00%
1,4%
(від суми кредиту)
—
6 608
280
6 888
1,34
0
9
Кредит-промбанк
12,8%
2%
(від суми кредиту)
—
6 507
400
6 907
1,35
20
10
Фінанси та кредит
10,00%
0,6%
(від суми кредиту)
0,15%
(від суми кредиту)
5 083
120
1 800
7 003
1,35
15
Таблиця В.6
Рейтинг банківських кредитів на придбання нових іноземних автомобілів/ долари США (Строк кредиту — 5 лет) станом на 19.06.2006 [92]
Валюта кредиту – долари США
Сума кредиту — 20 000 доларов
Місце в рейтингу
Банк
Умови кредитування
Витрати по займу
Усього витрат по кредиту, дол. США
Коеф. подорожчання кредиту
Початковий внесок, %
Проц. ставка
Однораз.
комісія
Щомісячна комісія
Відсотки
Одно-раз. комісія
Щоміс. комісія
1
Форум
11,5%
0,9%
(від суми кредиту)
—
5 846
180
0
6 026
1,30
10
2
Райффай-зенбанк Україна
12,00%
100 $
—
6 100
100
6 200
1,31
15
3
Аваль
12,5%
—
—
6 354
6 354
1,32
10
4
Правекс-Банк
12,00%
1,5%
(від суми кредиту)
—
6 100
300
6 400
1,32
0
5
Укргазбанк
12,5%
1%
(від суми кредиту)
—
6 354
200
0
6 554
1,33
10
6
УкрСиббанк
12,5%
2%
(від суми кредиту)
—
6 354
400
6 754
1,34
10
7
ВАБанк
10,00%
0,9%
(від суми кредиту)
0,13%
(від суми кредиту)
5 083
180
1 560
6 823
1,34
15
8
Укрсоцбанк
13,00%
1,3%
(від суми кредиту)
—
6 608
260
6 868
1,34
10
9
Родовид-Банк
13,00%
1,4%
(від суми кредиту)
—
6 608
280
6 888
1,34
0
10
Кредит-промбанк
12,8%
2%
(від суми кредиту)
—
6 507
400
6 907
1,35
10
Таблиця В.7
Рейтинг автокредитов на покупку нових авто іноземної зборки / долари США (термін кредиту — 5 років)
за станом на 26.09.2007
Термін кредиту — 5 років
Валюта кредиту — долар США
Сума кредиту — 20 000 $
Місце в рейтингу
Умови кредитування
Банк
Проц. ставка
Однораз. комісія
Щомісячна комісія (від суми кредиту)
Ефективна ставка
Первісний внесок, %
Макс. Термін
1
СЕБ Банк
11,2%
1%
—
11,59%
15
5 років
2
УкрСиббанк
11,5%
1,5%
—
12,09%
10
7 років
3
Форум
11,5%
1,5%
—
12,09%
10
7 років
4
Ощадбанк
12%
0,3%
—
12,12%
10
7 років
5
Укргазбанк
11,9%
1%
—
12,29%
10
7 років
6
Правэкс-Банк
11,99%
2%
—
12,78%
0
7 років
7
ОТП Банк
11,99%
2%
—
12,78%
15
6 років
8
Альфа-банк
12%
2%
—
12,79%
15
6 років
9
ПУМБ
12,4%
0,99%
—
12,79%
10
7 років
10
Кредитпромбанк
12,1%
2%
—
12,89%
10
7 років
11
ТАС-Комерцбанк
12,5%
1,3%
—
13,01%
10
7 років
12
Укрсоцбанк
12,55%
1,29%
—
13,06%
10
7 років
13
Укрпромбанк
12,7%
1%
—
13,09%
10
7 років
14
VAB Банк
10%
1%
0,13%
13,46%
15
6 років
15
Індекс Банк
11,4%
—
0,1%
13,76%
10
6 років
16
Надра
13,5%
1,5%
—
14,09%
10
7 років
17
Фінанси і кредит
9,3%
1,5%
0,19%
14,38%
10
8 років
18
Приватбанк
11,16%
3%
0,14%
15,65%
20
7 років
19
Райффайзен Банк Аваль
15,75%
1,85%
—
16,48%
10
7 років
Таблиця В.8
Рейтинг кредитів на покупку авто без первісного внеску (долари США / 7 років)
ДОДАТОК Г
Таблиця Г.1
Рейтинг кредитів по програмі «Розстрочка» (Строк кредиту — 1 роки) [92]
Таблиця Г.2
Рейтинг кредитів без довідки про доходи станом на 27.09.2007 / вартість товару — 5 000 грн. (термін кредиту — 2 роки)
Таблиця Г.3
Рейтинг кредитів по програмі «Розстрочка» станом на 26.06.2006 (Строк кредиту — 2 роки) [92]
Таблиця Г- 4
Рейтинг кредитів по програмі Розстрочка станом на 27.09.2007/ вартість товару — 5 000 грн. (термін кредиту — 2 роки)
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK-- продолжение
--PAGE_BREAK--Загальноприйнято виділення форм кредиту за наступними функціональними ознаками: характер кредитних відносин, склад учасників кредитної операції, об'єкт і сфера кредитування та ін. Таким чином, в економічній літературі аналізуються наступні форми кредиту: товарна і грошова.
В економічній та законодавчо-нормативній літературі на даний час немає єдиного підходу до визначення сутності споживчого кредиту. Аналіз наукової літератури та нормативних документів банківської практики показує, що основними визначеннями терміну “споживчий кредит” є наступні:
1. За визначенням Г.С.Панової (Росія,1994) [69, с.112] — споживчий кредит – це кредит, який надається фізичним особам на придбання споживчих товарів та послуг і який погашається поступово. Споживчий кредит характеризує відносини, що виникають з приводу фінансування потреб кінцевого споживання. Суб`єктами споживчого кредитування у якості позичальників виступає населення, у якості кредитора – банки, кредитні спілки, підприємства виробники, торгівельні посередники. Споживчий кредит за формою надання поділяється на прямий (надається безпосередньо банківськими установами) та непрямий (надається через посередників, т.б. торгівельні організації, тощо).
Споживчі кредити надаються, як правило, на строк до десяти років, але конкретні параметри кредиту залежать від багатьох факторів: об`єкту кредитування, доходів позичальника, вартості товару тощо.
2. За визначенням С.В.Мочерного (Україна,1995) [44, с.176] — споживчий кредит – це кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору. Суб’єктами кредитних відносин являються фізичні особи (позичальники ), а в особі кредитора виступають банки, інші кредитні установи ( ломбарди, пункти прокату та інші підприємства та організації ). Між банком та населенням може існувати й посередник, наприклад торгівельна організація, однак при цьому зміст споживчого кредиту не змінюється.
3. За визначенням В.Т.Сусіденко (1998) [80, с.45] — споживчий кредит – це кошти, які надаються комерційними банками громадянам України під процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості.
4. Згідно з раніше діючим „Положенням про кредитування”(№ 246 1995 рік) Національного банку України — споживчий кредит – це кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
5. В роботах Коцовської Р.Р., Ричаківської В.М. (1997) [58, с. 62] вказано, що суб’єктами споживчого кредитування є фізичні особи. У ролі кредиторів виступають комерційні банки, ощадні каси й асоціації, ломбарди, кредитні спілки, підприємства й організації. Між банками і населенням може існувати посередник, наприклад торговельна організація. Об’єкти споживчого кредитування – це затрати, пов’язані із задоволенням потреб населення для купівлі товарів в особисту власність, а також затрати інвестиційного характеру на будівництво і підтримку нерухомості.
6. За визначенням А.М.Мороза та М.І.Савлука (2000 р.) [34, с.113] — споживчий кредит – це кредит, що спрямовується на задоволення особистих потреб людей, тобто обслуговує сферу особистого споживання. На перший погляд, складається враження, що тільки виробничий кредит відповідає всім закономірностям руху кредиту, оскільки в результаті його використання створюється нова вартість і передумови для повного повернення позиченої вартості кредитору. У сфері ж особистого споживання позичена вартість знищується, «проїдається» і тому тут не створюються передумови для її зворотного руху як ключової ознаки кредиту. Автори вказують, що споживчий кредит, здається, можна вважати аномалією. Проте це не так. Особисте споживання, «знищуючи» вартість предметів споживання, забезпечує підтримку та зростання вартості робочої сили, продаж якої на ринку створює джерело повернення позиченої вартості кредитору. Тому і споживчий кредит цілком відповідає усім закономірностям руху кредиту. Джерелами погашення кредитів на споживчі потреби є доходи позичальників, через що погашення кредиту здійснюється у міру їх формування.
Автори додатково вказують, що в широкому розумінні — споживчий кредит – це кредит, який надається не тільки фізичним, але і юридичним особам на споживчі цілі, коли юридичні особи опосередковано надають кошти отриманого кредиту своїм працівникам у вигляді централізованого придбання для них квартир, дач, земельних ділянок під садівництво.
Споживчий кредит може надаватись як банками, та кредитними установами небанківського типу, а також юридичними і фізичними особами. В Україні кредитними установами небанківського типу, що надають споживчий кредит, є ломбарди (надають кредит під рухоме майно — дорогоцінності, антикваріат, одяг тощо), кредитні спілки, підприємства зв'язку (телеграми і телефонні розмови в кредит), торговельні організації (продаж товарів з розстрочкою платежу). Кредити своїм працівникам можуть надавати суб'єкти господарювання за рахунок спеціальних фондів, які вони створюють у результаті розподілу прибутку, що залишається в їх розпорядженні. Фізичні особи також можуть надавати кредит на споживчі цілі одна одній.
Спірним серед економістів є питання щодо надання споживчого кредиту юридичним особам. На думку авторів, юридичні особи можуть отримувати споживчий кредит. Так у багатьох країнах з ринковою економікою підприємства забезпечують своїх працівників житлом та об'єктами соціально-культурного призначення. Навіть за умов економічної кризи в Україні деякі підприємства здійснюють будівництво таких об'єктів, особливо житлових будинків. Для їх будівництва вони можуть отримувати кредит.
Окрім забезпечення соціальних потреб населення, споживчий кредит відіграє значну роль у формуванні платоспроможного попиту населення, який, у свою чергу, впливає на розвиток економіки країни, полегшуючи процес реалізації продукції, прискорюючи отримання прибутку і доходів державного бюджету. Визначення державою умов надання споживчого кредиту допомагає регулювати грошовий обіг у країні.
До 2003 року Національним банком України споживчий кредит визначався як позичка, яка надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам — резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг, тобто реклама видачі споживчих кредитів в іноземній валюті порушувала Декрет Кабінету Міністрів „ Про валютне регулювання” [12, с.4], в якому єдиним законним платіжним засобом на території України визначена національна валюта – гривня і, відповідно, ціна на території України на всі споживчі товари тривалого користування та послуги визначається в актах купівлі-продажу тільки в гривнях.
Постановою Правління НБУ від 05.03.2003 р. №79 “Про внесення змін до Положення про кредитування” було визначено, що споживчий кредит може бути виданий банком не лише в національній грошовій одиниці, а й в іноземній валюті. Крім того, скасовано дотримання цільового використання споживчого кредиту. Але цільовий характер використання споживчих кредитів може бути передбачений у кредитному договорі за згодою сторін. В процедурі надання кредитів скасовано колегіальність вирішення питання про надання кредиту незалежно від його розміру — банки приймають рішення щодо надання кредитів позичальникам відповідно до своїх статутів та внутрішніх положень, які регулюють кредитну діяльність.
Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, слід відмітити, що споживчий кредит має багато специфічних рис, пов`язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян. По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб`єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості. По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб`єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи. По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ ( товарів, послуг), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Надання споживчих позик населенню з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень в цілому, а з іншого – прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів. По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем – підвищенню життєвого рівня населення (передусім із низьким та середніми доходами ), утвердженню принципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини споживче кредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно. У нашій країні це виражається у тому, що споживчі позики зазвичай надаються на пільгових умовах. В процесі погашення споживчих позик у населення зменшується на відповідну суму платоспроможний попит, що необхідно враховувати при визначенні обсягу та структури товарообігу, платних послуг, динаміки доходів та витрат населення, грошової маси в обігу. Таким чином розмір кредитів тісно пов’язаний з формуванням купівельного фонду населення та його відповідності обсягу до структури товарного фонду та послуг.
Суб’єктами кредитних відносин при споживчому кредитуванні являються фізичні особи (позичальники ), а в особі кредитора виступають банки, інші небанківські кредитні установи. Між банком та населенням може існувати й посередник, наприклад торгівельна організація, однак при цьому зміст споживчого кредиту не змінюється. Об’єктом кредитування є витрати, пов’язані з задоволенням попиту населення поточного характеру, в тому числі придбання товарів в особисту власність, а також витрати капітального (інвестиційного) характеру на будівництво та підтримання нерухомого майна. Враховуючи це, з нашої точки зору, найбільш економічно та організаційно обґрунтованим визначенням споживчого кредиту є його класифікація як невиробничого кредиту, тобто не призначеного для отримання додаткового прибутку, що може бути сформульовано як: „Споживчий кредит – це грошові кошти в національній чи іноземній валютах, які надаються комерційними банками та фінансовими установами, діючими згідно Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг„ [1, с.3] та отримавшими ліцензію Національного банку України чи Держфінпослуг України на проведення кредитних операцій банківськими [15, с.2] та небанківськими фінансовими установами [25, с.3], громадянам України на невиробничі потреби під процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості”.
Тобто, на нашу думку, слід в визначенні споживчого кредиту:
— повернути його цільову спрямованість, оскільки її відсутність не дає можливості ефективно контролювати повернення кредиту;
— видалити фразу про можливість надання споживчого кредиту однією фізичною особою іншій фізичній особі, оскільки така фінансова операція окремо обумовлена Цивільним Кодексом України та має свій правочин (Стаття 1054. „Кредитний договір” Цивільного Кодексу України [13, с.627]: За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти);
— видалити фразу про можливість надання товарного споживчого кредиту нефінансовими торгівельними установами, оскільки процес товарного кредитування з відстрочкою сплати суми покупки не має основних елементів кругооберту позикового капіталу і словосполучення для юридичних осіб „товарний кредит” повинно бути замінено для споживачів на „торгівлю товарами в розстрочку”(Стаття 694. „Продаж товару в кредит”, Стаття 695. „Особливості оплати товару з розстроченням платежу” Цивільного Кодексу України [13, с.743]).
Таким чином, на основі аналізу викладених вище різних точок зору має-мо можливість сформулювати економічну сутність споживчого кредиту як: „Споживчий кредит — це невиробничий кредит, тобто не призначений для отримання додаткового прибутку, який надається для задоволення споживчих потреб населення (кредит фізичній особі) чи найманих працівників (кредит юридичній особі), під процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості та сплачується за рахунок джерел, не пов’язаних з експлуатацією наданого кредиту”.
1.2 Класифікація споживчих кредитів
Існують різні ознаки класифікації споживчих кредитів. Аналіз засвідчив, що в більшості джерел ознаки, які використовуються в класифікації споживчого кредитування співпадають з ознаками класифікації кредитів взагалі. Кількість ознак різниться у різних авторів [33, с. 212], [34, с.75], [35, с.302], але найбільш розповсюдженими класифікаційними ознаками споживчих кредитів є наступні (рис.1.1):
— за об'єктами кредитування;
— за строками кредитування;
— за способом надання;
— за видами забезпечення;
— за методами погашення;
— за методом стягнення процентів;
— за характером кругообороту коштів.
— за суб’єктами кредитування (банківські та небанківські кредитно-фінансові установи)
1. За об'єктами кредитування (напрямами використання) в Україні споживчі кредити поділяються на два види:
— на споживчі цілі і нагальні потреби;
— на затрати капітального характеру.
2. За строками кредитування споживчі кредити поділяють на:
— короткострокові (строком від 1-го дня до 1-го року);
— довгострокові (строком понад 1 рік).
Строки надання споживчих кредитів різноманітні. З загальної суми споживчих кредитів значна частина приходиться на короткострокові та середньострокові кредити. Деякі з них видаються з розстрочкою платежу. Довгострокові кредити видаються на інвестиційні цілі.
3. За способом надання споживчі кредити поділяють на цільові і нецільові (на невідкладні потреби, овердрафт та ін.).
SHAPE \* MERGEFORMAT продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--У більшості країн світу кредитори (банки, фінансові компанії, компанії-емітенти кредитних карт, інвестиційні компанії, торгові компанії, що надають комерційні кредити) на постійній основі обмінюються інформацією про платоспроможність позичальників через кредитне Агентство (бюро). Необхідність цього доведена в численних роботах економістів, що досліджували проблему асиметричності інформації в сфері фінансового посередництва [59, с.24].
Асиметричність інформації (asymmetric information) визначається в економічній літературі як недостатність відомостей про партнера, доступних при укладенні наприклад кредитної угоди, що призводить до неефективного розподілу кредитних ресурсів. Так, кредитор звичайно не в змозі оцінити майбутні прибутки і ризики, пов'язані з інвестиційними проектами, для здійснення яких позичальник бере позику, тому банк встановлює однакові процентні ставки по кредитах для всіх, що породжує проблему «несприятливого вибору» (adverse selection).
Крім того, кредитори можуть бути нездібними контролювати дії позичальників після отримання позики. Позичальник може зайнятися видами діяльності, що збільшують ризик неплатоспроможності або прагнути укрити прибутки від своїх інвестицій, щоб не платити по боргах. Слідством цього стає зниження обсягів і встановлення високих процентних ставок кредитування. Це явище в науковій літературі отримало назву «несумлінної поведінки» (moral hazard).
В умовах асиметричності інформації кращим позичальникам доводиться платити підвищену премію за ризик, а гірші, платять занижену. Оскільки прагнення ненадійних позичальників отримати кредит вище, ніж платоспроможних, знижується ефективність розподілу кредитних ресурсів. У результаті частина потенційно надійних і прибуткових проектів не реалізовується.
Світовий досвід показує, що вирішити ці проблеми можливо тільки за допомогою кредитного Агентства (бюро), створеного для обміну інформацією про позичальників між кредиторами. При цьому досягається троякого роду результат [48].
По-перше, кредитне Агентство (бюро) підвищує рівень відомостей банків про потенційних позичальників і дає можливість більш точного прогнозування повернення позик. Це дозволяє кредиторам ефективно визначати напрям і ціну позики, зменшуючи ризик виникнення проблеми несприятливого вибору.
По-друге, наявність кредитних Агентств (бюро) дозволяє зменшити плату за пошук інформації, яку стягували б банки зі своїх клієнтів. Це веде до вирівнювання інформаційного поля всередині кредитного ринку і примушує кредиторів встановлювати конкурентні ціни на кредитні ресурси. Більш низькі процентні ставки збільшують чистий прибуток позичальників і стимулюють їх діяльність.
По-третє, кредитне Агентство (бюро) формує свого роду дисциплінуючий механізм для позичальників. Кожний знає, що у разі невиконання зобов'язань його репутація в очах потенційних кредиторів упаде, відрізаючи його від позикових коштів або роблячи їх набагато дорожче. Цей механізм також підвищує стимул позичальника до повернення кредиту, зменшуючи ризик несумлінної поведінки.
Кредитні Агентства (бюро) виступають як інформаційні посередники, засновані самими кредиторами, або створені та діючі незалежно і одержуючи прибуток від своєї діяльності. Кредитори забезпечують Агентство (бюро) даними про своїх клієнтів. Агентства (бюро) порівнюють їх з інформацією, отриманою з інших джерел (суди, державні реєстраційні, податкові органи, тощо) і формують картотеку на кожного позичальника. Кредитори при умові регулярності і достовірності надання інформації про своїх клієнтів можуть постійно отримувати з Агентства (бюро) звіти про кредитні операції потенційних позичальників. Кредитне Агентство (бюро) надає різного роду звіти про кредитні операції в залежності від наявності інформації про потенційного позичальника, вигляду кредиту, що надається і, що найбільш важливо, від міри деталізації, необхідної кредитору. Самий простий звіт містить інформацію про минулі неповернуті та прострочені кредити — так звані «чорні» («black») або «негативні» («negative») дані. Самі детальні звіти — «білі» («white») або «позитивні» («positive») містять увесь комплекс інформації про активи та пасиви позичальника, гарантії, структуру заборгованості по термінах та часу погашення, його зайнятості та історії його сім'ї.
Найбільш розвинене кредитне Агентство складає кредитні рейтинги позичальників, спираючись на їх характеристиках і кредитній історії, а також використовують дані для складання статистичних моделей, сприяючих просуванню фінансових інструментів, визначенню вартості кредиту, встановленню і регулюванню кредитних лімітів.
Перше кредитне Агентство (бюро) з'явилося на ринку споживчого кредитування. Цей ринок, як і ринок кредитування малого бізнесу, характеризується великою кількістю потенційних позичальників, прагнучих отримати невеликі за обсягами кредити. Тому індивідуальна оцінка кожного з них вимагає додаткових витрат і невигідна кредиторам, особливо враховуючи те, що аналіз, заснований на характеристиках позичальника і його кредитній історії, повинен бути достовірним і об'єктивним. Таким чином, кредитне Агентство (бюро), що акумулює інформацію, отриману від багатьох кредиторів протягом декількох років, володіє базою даних для формування широкого інформаційного поля і побудови статистичних моделей оцінки ризику.
Сьогодні кредитні Агентства (бюро) в тій або іншій організаційній формі діють практично у всьому світі. Більшість країн прийшла до висновку, що ефективний розвиток економіки неможливий без інформаційної відвертості і прозорості. Підтвердженням цьому можуть служити дані, опубліковані в роботі «Information Sharing, Lending and Defaults: Cross-Country Evidence» Центра досліджень в області економіки і фінансів (Centre for Studies in Economics and Finance (CSEF) в травні 1999 року. Виділивши ряд показників, що характеризують ефективність і обсяги кредитування, і згрупувавши дані по 40 країнах, фахівці Центра отримали цікаві результати (табл.3.1).
Таблиця 3.1
Взаємозв'язок кредитування і обміну інформацією [36]
Показник обміну інформацією
Банківські кредити / ВВП (%)
Резерви на втрати за кредитами / Загальний обсяг кредитів (%)
Кредитний ризик (0-50)
Ні
31,10
1,31
15,2
Тільки «чорна»
67,57
0,86
5,11
«чорна» і «біла»
66,42
0,81
7,14
З'ясувалося, що обмін інформацією стимулює зростання банківських кредитів відносно до ВВП приблизно на 20%. Крім того, значно знижується рівень кредитного ризику і, відповідно, зменшується частка резервів на можливі втрати за кредитами у загальних обсягах кредитування. Таким чином, збільшення міри доступності інформації у сфері фінансового посередництва позитивно позначається на ефективності кредитування, і як наслідок на зростанні валового внутрішнього продукту і продуктивності праці.
Світовий досвід демонструє різноманіття форм організації кредитного Агентства (бюро). При цьому кількість та форми власності кредитних Агентств (бюро) може бути різною в кожній країні. Так, в ряді країн, таких як США, Бразілія, Аргентина більшість кредитних Агентств (бюро) є приватними підприємствами, функціонуючими з метою отримання прибутку від надання інформаційних послуг. Крім того, в цих країнах діють і декілька місцевих кредитних Агентств (бюро), створених торговими палатами і асоціаціями як некомерційні організації.
У Японії і більшості європейських країн, як правило, кредитне Агентство (бюро) створюється в формі приватних компаній, належних консорціуму кредиторів. На території Великобританії діють два кредитних Агентства (бюро) абсолютно самостійні і незалежні від кредиторів. У Фінляндії та Бельгії кредитні Агентства (бюро) управляються або ліцензуються урядовими установами.
Діюче в Німеччині кредитне Агентство (бюро) являє собою об'єднання восьми регіональних, у правовому і економічному відношенні самостійних товариств — Товариство Захисту у справах Загального забезпечення Кредитів (SCHUFA). Їх власниками і одночасно партнерами є комерційні банки, ощадні каси, кооперативні банки, фірми, що пропонують кредитні карти, будівельно-ощадні і іпотечні банки, лізингові суспільства, а також підприємства роздрібної торгівлі і будинку посилочної торгівлі, надаючи фізичним особам грошові або товарні кредити споживчого характеру.
Крім SCHUFA в Німеччині існує цілий ряд дрібних незалежних установ, що являють собою спеціалізовані довідкові Агентства (бюро).
У Канаді діє розгалужена система дрібних місцевих кредитних Агентств (бюро), що знаходяться у приватній власності та безпосередньо працюючих з споживачами послуг по перевірці кредитоспроможності (як правило, компаніями, що роблять кредитні послуги, здають у оренду житло або приміщення для офісів, тощо). Конкурентами їм є великі приватні корпорації, які працюють у сфері надання послуг по перевірці кредитоспроможності. Інформація про фінансове положення приватних осіб та організацій надходить у інформаційну мережу системи місцевих кредитних Агентств (бюро) приблизно від 250 компаній, які, в свою чергу, є її активними користувачами. У їх числі банки, кредитні союзи, телефонні, лізингові компанії, великі універсами, оптові постачальники, тощо. На місцевому рівні збирається інформація щодо заборгованості за податками, грошовими позовами та інш. Зареєстрований в місцевому кредитному Агентстві (бюро) користувач має можливість за допомогою виданих йому комп'ютерних кодів і пароля практично вмить отримати необхідну йому інформацію.
Бази даних кредитних Агентств (бюро) у найбільш розвинених країнах формуються, як правило, протягом вже декількох десятків років. А в ряді країн — США, Канаді, Фінляндії, ПАР- кредитні Агентства (бюро) почали свою діяльність ще в кінці 19 — початку 20 століття. У деяких країнах, наприклад в Італії, приватні кредитні Агентства (бюро) — досить нове явище, проте швидко розвивається та набуває все більшого значення. У ряді латиноамериканських і азіатських країн кредитне Агентство (бюро) перебуває в стадії становлення, акумулюючи невеликий обсяги в основному негативній інформації, однак це лише перші їх кроки на шляху до відкритої економіки.
Обсяги інформації, якою обмінюються кредитори за допомогою мережі кредитного Агентства (бюро), досить великий. Так в США, Бельгії, Бразилії, Великобританії, Японії, Німеччині, кількість звітів, що надаються перевищує чисельність населення.
У сфері надання інформаційних послуг, незважаючи на множинність кредитних Агентств (бюро), проте, має місце велика ступінь концентрації капіталу. Так, в США, Великобританії і Японії домінуючу роль грають двітри великих кредитних Агентства (бюро), що надають увесь комплекс інформації. У деяких країнах функціонує тільки одне таке універсальне кредитне Агентство (бюро) (Австралія, Німеччина, Аргентина, Бразилія, Фінляндія і Ірландія), інші ж в основному займають дрібні ніші, надаючи окремі види інформації.
Це пояснюється тим, що більш велика компанія здатна сконцентрувати в своїй базі даних максимальний обсяг достовірної і повної інформації, а також використати в своїй діяльності найбільш передові інформаційні технології.
На початку 1990 років почався процес розширення поля діяльності кредитних Агентств (бюро) на міжнародний рівень. Найбільші представники цього бізнесу поставили за мету перерости в транснаціональні компанії. Першим їх кроком на цьому шляху стало встановлення контролю або придбання національних кредитних Агентств (бюро) у ряді країн Латинської Америки, Європи і Азії. Найбільшим та найстарішим у світі є кредитне агентство «Дан енд Бредстрит» (Dan & Bradsteet), база даних якого на сьогодні акумулює дані більш як 48 млн. компаній, 10 млн. з яких знаходяться у США. У багатьох країнах на шляху розвитку кредитних Агентств (бюро) стояла проблема захисту приватної інформації щодо потенційних позичальників. Тому на сьогоднішній день діяльність кредитного Агентства (бюро) практично у всіх країнах будується таким чином, щоб вона не порушувала особистих прав і свобод громадян. Законом визначений цілий ряд гарантій, таких як обмеження на доступ до даних, заборона на надання «білої» інформації (наприклад, в Фінляндії і Австрії), обов'язкове виключення індивідуальних даних через певний проміжок часу (7 років у США, 5 у Австралії), заборона на збір детальної особистої інформації такої як расова, релігійна приналежність, політичні погляди, тощо, право доступу, перевірки і виправлення інформації самим позичальником.
Так, у США діяльність кредитного Агентства (бюро) регулюється законом про достовірну оцінку кредитоспроможності, прийнятим в 1971 році. Згідно з цим законом, довідка про кредитоспроможність не повинна містити інформації про банкрутства, які відбулися більше як 14 років тому, про стягнення за рахунками більш ніж 7-літньої давності, про зроблені більш 7 років тому арешти майна у зв'язку з несплатою податків, про позови і судові рішення більш ніж 7-літньої давності, про випадки арешту, пред'явлення звинувачення або засудження більш ніж 7-літньої давності, іншу негативну інформацію більш ніж 7-літньої давності. Крім того, визначаються цілі надання інформації. При цьому закон дозволяє примусити Агентство (бюро) виправити будь-які невірні відомості щодо позичальника.
Діяльність німецького SCHUFA також повинна знаходитися в рамках, позначених спеціальним законом про захист даних і не порушувати банківську таємницю. У зв'язку з цим, банки перед подачею в SCHUFA інформації про фізичних осіб і їх заборгованість повинні отримати згоду зацікавлених осіб. Банки вирішують цю проблему таким чином, що при відкритті особового рахунку і наданні кредитів або гарантій вимагають від фізичних осіб підписання спеціальної угоди, яке вповноважує банк передавати інформацію про клієнтів, що мають розрахункові рахунки і що користуються споживчими кредитами. SCHUFA не збирає інформацію про дітей, прибутки, місце роботи і майновий стан фізичних осіб. При цьому позичальник володіє правом контролю над інформацією про себе.
Крім або замість приватних кредитних Агентство (бюро) у багатьох країнах існує інститут державної реєстрації кредитів — Public credit registers (PCR). Ця організація історично створювалася для реєстрації операцій іпотечного кредитування і заставних під нерухомість. Однак на сьогодні цей інститут виконує в ряді країн функції кредитного Агентства (бюро).
Основна відмінність PCR від кредитних Агентств (бюро) полягає в тому, що надання інформації в базу даних є обов'язковим і не визначаться ніякою угодою, а встановлено відповідним правилом (крім Фінляндії і Шри-Ланки, де участь є добровільною). При цьому вся інформація є стандартизованою (наприклад, кредити вище встановленого рівня, видані за визначений тимчасової інтервал) і містить в основному дані про кредит, а не про самого позичальника.
PCR в більшості країн керуються центральними банками. Так, у Франції, де немає приватного кредитного Агентства (бюро) функціонує «Центральне Агентство ризиків» при Банку Франції, куди всі кредитні організації зобов'язані надавати інформацію про позичальників і видані їм кредити понад двохсот тисяч франків. Центральне Агентство ризиків обробляє поступаючи дані і видає кожному з банків зведення про загальну суму кредитів, які отримали їх клієнти, в тому числі і в інших кредитних організаціях.
Створення в Україні надійної системи ідентифікації ділової та фінансової репутації компаній та приватних позичальників є однією з фундаментальних умов подальшого розвитку ринків кредитів та інвестицій, особливо в сфері кредитування малого та середнього бізнесу, іпотечного та споживчого кредитування.
З метою зниження кредитних ризиків, підвищення надійності роботи банківської системи НБУ в 2001 році створив “Єдину інформаційну систему обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за кредитами” – ЄІС “Реєстр позичальників” [22].
Створення Реєстру вирішило частину проблеми доступу до інформації щодо позичальників – банки отримали можливість ознайомитись з негативною інформацію про позичальника. Разом з тим це не надало можливості відслідковувати поведінку боржника на ринку за деякий період, і за межами Реєстру залишилась інформація щодо добросовісного позичальника.
Над вивченням міжнародного досвіду роботи кредитних бюро у 2002 – 2005 роках працювали Національний банк України, Асоціація українських банків, Центр “Економіка і право” АУБ, Українська Міжбанківська Асоціація Членів Europay International (EMA), Центр комерційного права. За підтримки Світового банку, USAID, фахівцями НБУ, Асоціацій – АУБ та ЕМА, Центру комерційного права були проведені (із залученням іноземних консультантів-представників кредитних бюро: Великобританії, США, Ісландії, Канади, Кіпру, Польщі тощо) конференції та семінари з питань перспектив впровадження в Україні Інституту кредитних бюро.
продолжение
--PAGE_BREAK--Ця робота надала можливість розробити та затвердити у 2005 році Закон України “Про організацію обігу та формування кредитних історій” [9], який вступив в дію з 1 лютого 2006 року та в якому враховується міжнародний досвід діяльності кредитних бюро.
Закон [9, с.2] визначає правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій.
Метою цього Закону є врегулювання суспільних відносин, що виникають у сфері збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов'язань, функціонування інституцій, пов'язаних з обміном інформацією про грошові зобов'язання та забезпеченням прав та інтересів суб'єктів кредитної історії.
Згідно Закону впроваджені наступні терміни:
— бюро кредитних історій (далі — Бюро) — юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію;
— ведення кредитної історії — діяльність Бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію;
кредитна історія — це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону;
— користувач Бюро (далі — Користувач) — юридична або фізична особа — суб'єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до Договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію;
— суб'єкт кредитної історії — будь-яка юридична або фізична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія;
Принципами формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію, є:
— забезпечення конституційних прав і свобод суб'єктів кредитних історій;
— адекватність обсягів інформації цілям, для яких вони збираються;
— значимість, всебічність, об'єктивність, повнота і достовірність інформації;
— регулярність та безперервність надходження інформації;
— цільове використання інформації;
— строковість зберігання інформації;
— конфіденційність інформації та її захист;
— збір і надання інформації, що складає кредитну історію, виключно за згодою суб'єкта цієї кредитної історії;
— незалежність Бюро.
Джерелами формування кредитних історій є:
— відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону;
— відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.
Бюро має право отримувати відомості та інформацію на договірних засадах. Органи або уповноважені особи (держателі, адміністратори державних реєстрів тощо) зобов'язані на запит Бюро надавати відомості з державних реєстрів в електронному вигляді (у форматі бази даних) у разі наявності письмової згоди суб'єктів інформації.
Користувачами Бюро можуть бути банки, небанківські фінансові установи та інші суб'єкти господарської діяльності, які надають послуги з відстроченням платежу або надають майно в кредит.
Кредитна історія містить таку інформацію:
1) відомості, що ідентифікують особу:
а) для фізичних осіб:
— прізвище, ім'я та по батькові;
— дата народження;
— паспортні дані;
— місце проживання;
— ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів (у разі наявності) (далі — ідентифікаційний номер);
— відомості про поточну трудову діяльність;
— сімейний стан особи та кількість осіб, які перебувають на її утриманні;
— дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації та основний предмет господарської діяльності фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;
б) для юридичних осіб:
— повне найменування;
— місцезнаходження;
— дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації;
— ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі — ідентифікаційний код);
— прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані керівника і головного бухгалтера;
— основний вид господарської діяльності;
— відомості, що ідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи:
— для фізичних осіб — власників: прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані, ідентифікаційний номер і місце проживання;
— для юридичних осіб — власників: повне найменування, місцезнаходження, дата і номер державної реєстрації, відомості про орган державної реєстрації, ідентифікаційний код;
2) відомості про грошове зобов'язання суб'єкта кредитної історії:
а) відомості про кредитний правочин та зміни до нього (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину);
б) сума зобов'язання за укладеним кредитним правочином;
в) вид валюти зобов'язання;
г) строк і порядок виконання кредитного правочину;
ґ) відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином;
д) дата виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення;
е) відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо);
є) відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання;
3) інформацію про суб'єкта кредитної історії, яка складається із сукупності документованої інформації про особу з державних реєстрів, інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел:
а) наявність заборгованості за податками та обов'язковими платежами;
б) рішення судів, що стосуються виникнення, виконання та припинення зобов'язань за укладеним кредитним правочином;
в) рішення судів та органів виконавчої влади, що стосуються майнового стану суб'єкта кредитної історії;
г) інші відомості, що впливають на спроможність виконання суб'єктом кредитної історії власних зобов'язань;
4) відомості про операції з інформацією, яка складає кредитну історію:
а) дата оновлення кредитної історії;
б) найменування Користувача, який надав інформацію до кредитної історії, у разі його згоди на це;
в) коментар суб'єкта кредитної історії у випадках, передбачених цим Законом.
Інформація для формування кредитної історії надається Користувачем до Бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем.
Користувач у разі укладення кредитного правочину та отримання письмової згоди суб'єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через Бюро інформації щодо нього надає до Бюро інформацію:
1) про себе, що ідентифікує його як Користувача;
2) про суб'єкта кредитної історії.
Користувач зобов'язаний повідомити суб'єкта кредитної історії про назву та адресу Бюро, до якого передаватиме інформацію для формування його кредитної історії.
Бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів. Кредитні звіти містять усю інформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбачені Положенням Бюро або Договором.
Користувачі мають право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів упродовж дії укладеного правочину між ним та суб'єктом кредитної історії, а також за наявності у Користувача письмової згоди суб'єкта кредитної історії на доступ до його кредитної історії.
Користувачі мають право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів у разі звернення суб'єкта кредитної історії до них з метою укладення кредитного правочину, а також надання Користувачу письмової згоди на доступ до його кредитної історії.
Суб'єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що міститься у його кредитній історії, а саме:
1) кредитним звітом;
2) інформацією з реєстру запитів.
Бюро створюється у формі господарського товариства, cтатутний капітал Бюро формується виключно за рахунок грошових коштів засновників Бюро і має бути не менше п'яти мільйонів гривень. У назві Бюро обов'язково зазначаються слова «бюро кредитних історій». Предметом діяльності Бюро є виключно ведення кредитних історій, а також здійснення іншої діяльності, що має на меті реалізацію положень цього Закону. Бюро починає здійснення своєї діяльності з моменту отримання ліцензії.
На сьогоднішній день в Україні зареєстровані та розпочали своє функціонування перших 3 бюро кредитних історій, що повинно суттєво знизити ризики технологій масового споживчого кредитування населення:
1. ТОВ “Українське бюро кредитних історій” (засновники ЗАТ КБ “ПриватБанк” і іноземна компанія BigOptima Limited). Державна реєстрація ТОВ “Українське бюро кредитних історій” датована 6 червня 2005 року [48].
На сьогоднішній день ТОВ “Українське бюро кредитних історій” є єдиним реально діючим та може надати доступ до більш ніж 10 000 000 кредитних історій як фізичних, так юридичних осіб, що складає близько 40 % усього працездатного населення України.
2. Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (засновники Асоціація українських банків, 30 банків і дві страхові компанії) [49].
3. Національне бюро кредитних історій — вже третє кредитне бюро в Україні [49]. Його засновники — Національна асоціація кредитних спілок України, міжнародна холдингова компанія Creditinfo Group, що спеціалізується на системах та інструментах кредитного менеджменту, а також інвестиційно-фінансова група «ТАС».
3.2 Нові види споживчого кредитування
Підвищення прибутковості кредитних операцій безпосередньо зв'язано з якістю оцінки кредитного ризику. У залежності від класифікації клієнта по групах ризику банк приймає рішення, чи варто видавати кредит чи ні, який ліміт кредитування і відсотки варто встановлювати.
У світовій практиці існує два основних методи оцінки ризику кредитування, що можуть застосовуватися як окремо, так і в сполученні з один одним [31, с.25]:
— суб’єктивний висновок експертів або кредитних інспекторів;
— автоматизовані системи скоринга.
Фінансовий скоринг – новий термін в практиці роботи комерційних банків України з споживчими кредитами населенню.
Через підвищення конкуренції і росту стимулів для кращих результатів кредитні й інші фінансові установи змушені шукати більш ефективні шляхи контролю над витратами. Агресивні маркетингові проекти по залученню нових клієнтів і необхідність швидко на них реагувати привели до росту автоматизації процесу експертизи і надання кредитів і страховок. Іншими словами, виникає приваблива перспектива поставити видачу кредитів на потік, використовуючи деякий математичний формалізм і накопичені статистичні дані.
У сфері роздрібного кредитування ризик-менеджерові тепер приходиться приймати такі рішення по наданню кредиту, за допомогою яких можна не тільки адекватно оцінити кредитоспроможність клієнта, але і зберегти витрати на низькому рівні, зменшуючи час, затрачуваний на один клієнта. Також для ідеального обслуговування клієнтів потрібно, щоб це автоматизоване рішення відмовляло в кредиті як можна меншому числу кредитоспроможних клієнтів і в той же час відсівало якнайбільше потенційних порушників
Ризик-менеджери залучаються для допомоги у виборі для привілейованого обслуговування «правильних» клієнтів, тобто клієнтів, що несуть найменший ризик. Навпроти, у відношенні до клієнтів, що демонструють негативне поводження (неплатежі, шахрайство), ризик-менеджери повинні застосовувати стратегії, що дозволяють не тільки ідентифікувати їх, але й ефективно вживати заходів, щоб мінімізувати подальші втрати.
Ключовим поняттям нової технології роботи кредитного ризик-менеджера є скоринг та скорингові таблиці.
Система скоринга для оцінки кредитоспроможності — це, насамперед, той або інший вид математичної моделі, що дозволяє ставити конкретному потенційному позичальникові, кожний з яких описується рядом параметрів, у відповідність деяку величину, що оцінює кредитну якість позичальника.
Здебільшого, які б математичні розуміння не закладалися в підставу скорингової моделі, скоринг являє собою зважену суму факторів ризику кредитної якості позичальників:
S = a1 * X1 + a2 * X2 +… + ak * Xk (3.1)
де S — значення скоринга,
X1,X2...Xk — параметри клієнта, що входять в оцінку його кредитної якості,
a1,a2...ak — ваги, що характеризують значимість відповідних параметрів клієнта (фактори ризику його кредитоспроможності) для формування його кредитного скоринга.
Для зниження витрат і збільшення пропускної здатності системи скоринга, крім математичної моделі, необхідна її програмна реалізація. Необхідно також мати систему регламентів і процедур, що задають правила експлуатації системи скоринга.
Скоринг є одним з найбільш успішних прикладів використання математичних і статистичних методів у бізнесі, що у даний час широко застосовуються у всіх економічно розвитих країнах. Скоринг використовується головним чином при кредитуванні фізичних осіб, особливо в споживчому кредиті при незабезпечених позичках, та являє собою математичну або статистичну модель, за допомогою якої на основі кредитної історії «минулих» клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика імовірність, що конкретний потенційний позичальник поверне кредит у визначений термін.
У західній банківській системі, коли людина звертається за кредитом, банк може мати наступну інформацію для аналізу [79, с.14]:
— анкета, яку заповнює позичальник;
— інформація на даного позичальника з кредитного бюро — організації, у якій зберігається кредитна історія всього дорослого населення країни;
— дані рухів по рахунках, якщо мова йде про вже діючого клієнта банку.
У самому спрощеному виді скорингова модель являє собою зважену суму визначених характеристик. У результаті виходить інтегральний показник (score); чим він вище, тим вище надійність клієнта, і банк може упорядкувати своїх клієнтів по ступеню зростання кредитоспроможності.
Інтегральний показник кожного клієнта порівнюється з якимсь числовим порогом, або лінією розділу, що, власне кажучи, є лінією беззбитковості і розраховується з відношення, скільки в середньому потрібно клієнтів, що платять у термін, для того, щоб компенсувати збитки від одного боржника. Клієнтам з інтегральним показником вище цієї лінії видається кредит, клієнтам з інтегральним показником нижче цієї лінії – не видається.
Усе це виглядає дуже просто, однак складність полягає у визначенні, які характеристики варто включати в модель і які вагові коефіцієнти повинні їм відповідати. Скоринг виділяє ті характеристики, що найбільш тісно зв'язані з ненадійністю або, навпаки, з надійністю клієнта. Скорингова модель не знає, чи поверне даний позичальник кредит, але знає, що в минулому люди цього віку, цієї ж професії, з таким же рівнем освіти і з таким же числом утриманців кредит не повертали. Тому скорингова система давати кредит цій людині не рекомендуватиме.
У цьому полягає дискримінаційний (не в статистичному, а в соціальному значенні цього слова) характер скоринга, тобто якщо людина по формальних ознаках близька до групи з поганою кредитною історією, то йому кредит не дадуть. Тому навіть при дуже високому ступені використання автоматизованих систем скоринга здійснюється суб'єктивне втручання у випадку, коли кредитний інспектор має додаткову інформацію, що доводить, що людина, класифікована як ненадійна, насправді «гарна», і навпаки.
У Великобританії найбільше часто використовуються наступні характеристики для оцінки кредитного ризику [75, с.32]:
— Вік
— Кількість дітей/утриманців
— Професія
— Професія чоловіка(і)
— Доход
— Доход чоловіка(і)
— Район проживання
— Вартість житла
— Наявність телефону
— Скільки років живе по даній адресі
— Скільки років працює на даній роботі
— Скільки років є клієнтом даного банку
— Наявність кредитної картки/чекової книжки
В інших країнах набір характеристик, що найбільше тісно зв'язані з імовірністю дефолта — імовірністю, що позичальник не поверне кредит або затримається з виплатою, буде відрізнятися в силу національних економічних і соціально-культурних особливостей. Чим більш однорідна популяція клієнтів, на якій розробляється модель, тим точніше прогнозування дефолта. Тому очевидно, що не можна автоматично перенести модель з однієї країни в іншу або з одного банку в іншій. Навіть усередині одного банку існують різні моделі для різних груп клієнтів і різних видів кредиту.
З метою побудови моделі спочатку виділяється вибірка клієнтів кредитної організації, про яких уже відомо, гарними позичальниками вони себе зарекомендували чи ні, іноді така вибірка називається «навчальною». Вона може варіюватися від декількох тисяч до сотні тисяч, що не є проблемою на Заході, де кредитний портфель банку може складатися з десятків мільйонів клієнтів. Вибірка підрозділяється на дві групи: «гарні» і «погані» ризики. Це виправдано в тім змісті, що банк при ухваленні рішення про кредитування на першому етапі вибирає з двох варіантів: давати кредит або не давати. При всій «дитячості» визначень «гарний»/«поганий», це саме ті терміни, що використовуються кредитними аналітиками.
продолжение
--PAGE_BREAK--