Аналіз сучасного стану економічної співпраці України з західноєвропейськими державами і розробка шляхів її поширення

Мнстерство освти Украни Днпропетровський Державний унверситет. факультет мжнародно економки Кафедра мжнародних економчних вдносин бзнесу Звт з преддипломно практики на тему Аналз сучасного стану економчно спвпрац Украни з захдновропейськими державами розробка шляхв поширення Кервник Однорог В.В Виконав Студент групи ВВ-95-1 В Днпропетровськ 2000 Змст Вступ.2 Роздл 1 Необхднсть розширення економчно спвпрац

Украни з кранами Захдно вропи на сучасному етап. 4 Роздл 2 Аналз торгово-економчно Украни спвпрац з кранами Захдно вропи 2.1 Торгово-економчна спвпраця Украни з Нмеччиною 2.2 Торгово-економчна спвпраця Украни з талю 2.3 Торгово-економчна спвпраця Украни з Австрю.2.4 Торгово-економчна спвпраця

Украни з Великобританю 2.5 Торгово-економчна спвпраця Украни з Францю32 Роздл 3 Перспективи спвпрац.34 Висновок 45 Вступ Обктивна необхднсть вимага поступового , але неухильного включення економки Украни до системи мжнародного подлу прац МПП , свтових нтеграцйних процесв. Ниншня ситуаця характеризуться глобальною трансформацю усх кран свту до нового яксного стану , нового

типу цивлзац третього тисячолття . В майбутньому велике значення буде мати нтеграця Украни в вропу. Украна широким фронтом виходить на захдновропейський соцально-економчний простр. Таким чином самостйнсть Украни зовсм не означа самозоляц на мжнароднй арен. Сучасн тенденц свтового розвитку ставлять перед Украною нов проблеми та потребують вд не активно участ в х ршенн. Метою дипломно роботи вивчення, аналз економчно спвпрац

Украни з кранами Захдно вропи. У робот вдповдно до дано мети поставлен наступн задач розкрити основн напрями спвпрац дати характеристику сучасного стану зовншньоторгвельного обороту Украни з кранами Захдно вропи проаналзувати динамку розвитку зовншньоторгвельних звязкв Намтити основн шляхи, дати рекомендац по вдосконаленню економчно спвпрац. Обктом дослдження сукупнсть звязкв торгових, нвестицйних, фнансових мж

Украною кранами Захдно вропи. Предметом дослдження процес взамод субктв зовншньоекономчно дяльност Украни кран Захдно вропи. Теоретичною методологчною основою роботи послужили закони нормативн акти, публкац друкован, перодичн видання. Роздл 1 Необхднсть розширення економчно спвпрац Украни з кранами Захдно вропи на сучасному етап. Захдна вропа одним з головних торговельних партнерв Украни, Експорт до С становив 1998 р. понад 3,3 млрд мпорт -

2,1 млрд. Цей показник спвмрний з пдсумками зовншньоторговельних операцй Украни з кранами СНД. Але якщо негатив в обмнах з СНД обумовлений мпортом енергоносв, то вропейський негатив результатом недолкв нашо зовншньоторговельно полтики в цлому, а конкретно - пасивнстю експортного сектора, його неготовнстю працювати за конкретних умов, перевантаженстю експорту бартерними операцями, неадекватним менеджментом. Захдн полтики науковц,так засоби масово нформац звертають увагу на те, що,

виборовши свй державний суверентет, Украна все ще не здобула повно економчно незалежност. Формально суверенна, але економчно пддаться тиску така влучна характеристика досить часто зявляться на шпальтах видань. Серед проритетв Украни ма бути активзаця зовншньо торгвл. вропейський каптал в Укранi приваблюють певна полтична стабльнсть вдносна соцальна злагода порвняно з ншими регонами пострадянського простору. Неабияке значення мають наявнсть досить розвинуто нфраструктури, квалфкованих кадрв, хороша

науково-технчна база, великий внутршнй ринок , що важливо,Украна знаходиться поруч з Захдною вропою, куди вропейськ компан могли б збувати свою продукцю, особливо тих пдпримств, як повязан з вдповiдними галузями в Укран давнми усталеними звязками та укладеними контрактами. Але снують труднощ, з якими зустрчаються бзнесмени на укранськй земл.

Перше, з чим вони зустрчаються - митн барри на шляху х продукц в нашу крану. Причому навть т, яка в Укран не проiзводиться. Багато проблем виника в самй кран.Наприклад, бюрократичн барри при вдкритт представництва або пдпримства, що вимагають оформлення десяткв нкому не потрбних паперв, а потм довгого очкування взи на них з дозволом, що створю родючий грунт для зловживань чиновникв. Проте, це переборне. А само серйозною причиною головного болю бзнесменв було залишаться

вдсутнсть стабльно правово бази. Адже не секрет, що закони, що регламентують пдпримницьку дяльнсть стягування податкв, дуже часто зазнають значних змн, розбратися в яких часто не можуть мсцев бзнесмени Тому, вдмчаючи бажання готовнсть Европейськiих бзнесменв працювати в Укран, хочу вдмтити обережнсть багатьох. Думаю, що вс побоювання зникнуть, якщо власт створять чтк довгостроков правила гри, як забезпечать безпеку бзнесу, а також чтке прозоре правове поле для дяльност пдпримцв

Украна перебува в стад становлення ринкових вдносин наладки свого економчного механзму. Бзнесу необхдна упевненсть. На жаль, не може гарантувати н сьогодншня законодавча база, н система оподаткування, н закони, регулююча нвестиц. Причому ситуаця мняться дуже часто. Багато хто з вропейських компанй , вже навть розробили основн пдходи в певних областях. Однак без чтких правил гри вони не зможуть працювати вкладати грош в

Украну. Без цих правил сюди не прийдуть довгостроков нвестиц, як створять робоч мсця, забезпечать перспективи розвитку економки. в результат - стабльнше передбачуване майбутн Украни. Зовншн звязки Украни. Засвдчуючм пдтримку державно незалежност Украни, розвиваючи з нами економчний далог, крани Захдно вропи разом з тим неодмнно пдкреслюють,що поглиблення партнерських стосункв значною мрою залежатиме вд ефективност економчних реформ в

Укран й створення сприятливого клмату для ноземних нвестицй, У цьому контекст нам обовязково слд надавати вслякого сприяння тим компаням, банкам, як вже виявляють нтерес до Украни й здобули у свт високий авторитет. Це стане запорукою приходу в Украну приватного капталу. Роздл 2 Аналз торгово-економчно спвпрац Украни з кранами

Захдно вропи. Безумовно, вже сьогодн крани Захдно Европи перетворилось на важливого партнера Украни у розвитку економчних зв язкв. Про це, зокрема, свдчать дан статистики, як показують значне збльшення-торговельного обороту мж ними в останн роки. Протягом всього пострадянського пероду Украна переживала, як це добре вдомо, безперервне щорчне падння ВВП. У 1998 року ВВП Украни склав 37 вд рвня 1992 року та 30 вд рвня 1990 р.

Випуск промислово продукц становив 1998 р. 42 вд рвня 1990 р. Серед 25 трансформацйних економк це ункальний випадок за десятирчний перод спостережень 1989-1998. Однак на такому тл зовншньоторговельн стосунки крани з С вдзначалися неабияким динамзмом. Укранський експорт до цих вимогливих ринкв протягом 7 рокв 1992 1998 зростав щороку бльш як на десять вдсоткв, деколи сягаючи навть 16- зростання рис 1.

Це безперечна ознака досить швидко переорнтац експортного сектору та зовншньо торгвл Украни на Захд. Частка С у зовншнй торгвл Украни з 1992 року постйно зростала й досягла у 1998 роц майже 17 загального експорту Украни та близько 23 загального мпорту . Проте сьогодн вс крани С, разом узят, важать для Украни у зовншнй торгвл десь утрич менше порвняно з одню лише Росю. Причому ця вага досить нервномрна, якщо розглядати у розрз окремих кран рис 2.

Так, на дв крани - Нмеччину та талю припада приблизно половина як експорту, так й мпорту Украни стосовно кран Захдно вропи. А це означа, що для бльшост держав - Рис 1 Рис 2 членв вросоюзу Украна все ще лишаться в економчному сенс terra incognita. Крм того, слд звернути увагу на те, що укранський мпорт з регону С лише приблизно на 60 покриваться укранським експортом.

Так що сну негативне сальдо взамно торгвл у розмр понад 1 млрд. дол. США. Це не тльки пдтверджу низьку конкурентоспроможнсть укранського експорту на ринках С, але ще також те, що вропейськ крани розглядають Украну переважно як ринок збуту для власних товарв. До цього варто додати вже традицйн для зовншньо торгвл

Украни хвороби. зокрема, структура експорту, орнтована на товари з низьким ступенем переробки, що х виготовляють у низько динамчних секторах свтово економки, стосовно яких в С застосовують протекцйн заходи вироби чорно металург, текстильно промисловост, продукця сльського господарства. Це також спотворена структура мпорту, де в останн роки високотехнологчн засоби виробництва замнювалися ввезенням готових споживчих товарв, випуск яких сну або ма би бути налагоджений безпосередньо в

Укран. Отже, чимало торговельно-економчних вдносин з С нерацюнальн й не вдповдають довгостроковим потребам економки Украни. В галуз ноземного нвестування крани С значною мрою займають вичкувальну позицю. Лише три крани на середину 1997 р. мали вкладення каптал в укранську економку в сум понад 100 млн дол. США Нмеччина 165,9 млн або 10,0 всх ноземних нвестицй

Украну, Ндерланди - 160,2 млн. 9,7 Великобританя - 130,9 млн. 7,9. При цьому, наприклад, нвестиц провдного партнера Нмеччини порвняно з кнцем 1996 р. навть зменшилися на 17млн. дол. Практично нема великих нвестицй у виробничий сектор, що значне обмежу реальне значення таких капталовкладень для укрансько економки Однак сну цла низка проблем торговельних стосунках

Украни з кранами С. Головними з них видаються наступн Хрончна дефцитнсть торгвл Вдсутнсть помтних зрушень у товарнй структур Обмеження щодо подальшого нарощування експорту Проблеми мпорту Хрончна дефцитнсть торгвл Дан графку 1 свдчать, що негативне сальдо Украни у торгвл з С постйно зростало впродовж 1994 -

1997 рокв, зменшившись лише 1998 року порвняно з 1997 р. на 600 млн дол. Зменшення торго-вельного дефциту 1998 р. стало наслдком фнансово кризи в Укран, що призвела, зокрема, до вдчутного знецнення укрансько гривн, а вдтак - до вдносного подорожчання мпорту в умовах нестйко платоспроможност укранських мпортерв. Слд зазначити, що торговельний дефцит з розвиненими кранами нормальна рч для трансформацйних економк,

адже його можна компенсувати надлишком на решт ринкв торговельн ддефцит спричинен, як правило, посиленим мпортом так званих нвестицйних товарв машин, устаткування тощо, необхдних для модернзац виробництва. За логкою системно трансформац крана, використавши цей мпорт за призначенням, здатна згодом компенсувати тимчасовий торговельний дефцит. На жаль, Украна дос недостатньо використовувала цю можливсть . Вдсутнсть помтних зрушень у товарнй структур Зростання обсягв торгвл з

С було досягнуто без будь-яких стот- них зрушень у товарнй структур. Вдкриття вропейських ринкв Украна використала для нарощування експорту тих продуктв, як вже у минулому мали досить висок експортн квоти, спираючись на технологчну базу а ноу-хау радянських часв. З-помж експортно палтри металург та хм Украна експортувала до вропи надто вузький асортимент простих виробв з невеликими ступенем обробки. Отже, зростання обсягв продажу цих капталомних товарв у

С було досягнуто не завдяки нарощуванню хнього виробництва, а лише через переорнтацю поставок з внутршнього ринку та ринкв колишнього СРСР на решту свту . Головн нос експортного буму Украни до С - це металургя чорн та кольоров метали й вироби з них, одяг, продукця основно хм та овоч. Саме за рахунок цих продуктв експорт Украни зростав щороку двозначними темпами. Структурн зрушення в структур мпорт полягали у зростанн питомо ваги перероблених продуктв харчування

натомсть мпорт машин та устаткування певна рч, через поглиблення загально економчно кризи - вдчутно скорочувався. Саме остання тенденця й стала на завад широкому використанню мпорту на цл модернзац. Лише у гнучких галузях промисловост -харчовй та легкй - останнм часом можна спостергати ознаки пожвавлення виробництва, зокрема через використання на пдпримствах мпортованих нвестицйних товарв. Решта ж галузей дос на змогла опанувати сучасн технолог.

Скепсис вропейських партнерв щодо здйснення нвестицй у важку промисловсть Украни повязаний з добре вдомими хрончними валами пдпримницького клмату в кран -неусталенстю законодавства, поширенням корупц та втручанням державних органв в дяльнсть компанй. Внаслдок цього несприятлив зрушення в галузевй структур промисловост на користь енергомних виробництв тльки закрпилися. Обмеження щодо подальшого нарощування експорту

Структурн вади, притаманн укранськй промисловост, у свою чергу ускладнюють подальше нарощування обсягв експорту Украни до С та, власне, пдводять експортний потенцал до меж вичерпання. Одним з головних структурних викривлень в цьому план так званий мпортний компонент в експорт. Традицйний укранський експорт надто енергомним. Вдтак, Украна неспроможна експортувати сво традицйн товари без збльшення або принаймн збереження незмнним

мпорту енергоносв. Високий ступнь концентрац експорту коли обмежена кльксть товарних груп або товарв мають високу питому вагу у загальному обсяз змушу крану продовжувати енергетичний мпорт. Звдси виника замкнене коло, що далося взнаки вже 1998 року скорочення енергомпорту призвело до падння обсягв випуску в металург, а це, серед ншого, спричинило стотне падння обсягв експорту металв. нше глибинне структурне викривлення звернуло на себе увагу завдяки поширенню антидемпнгових процесв проти укранського

експорту. У счн 1999 року експерти ОЕСР звинуватили укранських та росйських виробникв стал у недотриманн мжнародних стандартв бухгалтерського облку та свдомому заниженн цн збуту на ринках США та С. Попри вкрай низьку ефективнсть виробництва витрати на виробництво одн тони стал в Рос та Укран становлять в середньому 19,5 години проти 4,1 години в кранах ОЕСР обидв крани спромоглися пропонувати сталь власного виробництва за цнами суттво нижчими за так,

що вдповдають т.зв. домнуючим ринковим умовам prevailing market conditions, а вдтак вважаються прийнятними на мжнародному ринку стал. Свдоме , заниження цн безперечним порушенням узгоджених правил торгвл та засад мжнародно конкуренц. Зрозумло, що ц д дають пдстави для запровадження проти порушникв антидемпнгових розслдувань. Погляд на чинники, що уможливили такий несприятливий для Украни перебг подй, недвозначно свдчить про хнй звязок з глибинними структурними викривленнями, притаманними

тепершнй систем господарювання в Укран. Недотримання мжнародних стандартв облку стало можливим завдяки втеч пдпримств у взамну заборговансть, використанням грошових сурогатв та бартеру у розрахунках та заощадженню коштв шляхом невиплати заробтно плати працвникам. Якщо укранськ виробники досягають низько собвартост сво продукц саме завдяки цим особливостям, то так звана абсолютна конкурентоспроможнсть чорних металв на ринку С вдразу ста сумнвною. За таких умов, крм того, неможливо зясувати, чи рвень цн, за якими йдуть

розрахунки на укранському внутршньому ринку, економчно виправданим. Часто навть сам цни не пддаються вдстеженню. Ясно одне за снування системи неплатежв та бартеру прозорост, а вдтак справжнього використання конкурентних переваг Украни у торгвл з С бути не може. Що довше в Укран снуватимуть означен викривлення, то важче буде кран аргументовано спростовувати закиди в демпнгу через порушення мжнародних стандартв облку.

Найбльш уразливими при цьому залишатимуться саме чутлив товари зокрема метали, частка яких склада майже 60 експорту Украни до С. Проблеми мпорту Можливост Украни збльшувати закупвлю вкрай необхдних нвестицйних товарв з С обмежуться подорожчанням мпорту через знецнення нацонально валюти, що вдбулося внаслдок фнансово кризи вересня - грудня 1998 р. Помсячн обсяги мпорту товарв з кран решти свту починаючи з вересня 1998 року, були помтно меншими, нж у вдповдн мсяц торк.

По лютий 1999 року включно Украна так не спромоглася вдновити минулорчний обсяг мпортних надходжень з свтових ринкв поза межами СНД. З огляду на зазначен вище структурн вали укранського господарства ста зрозумлим, що Украна повинна будь-що вдосконалити товарну структуру мпорту зберегти в ньому наукомк товари та скоротити справд некритичний мпорт готового продовольства, автомоблв т.н. Нараз в кран, не в останню чергу завдяки вже згадуваному пристосуванню гнучких виробництв харчово та

легко промисловост, виникла сприятлива конюнктура для конкуренц втчизняних виробникв з мпортними поставками. 2.1 Торгово-економчна спвпраця Украни з Нмеччиною. З моменту проголошення незалежност Украна почала вживати енергйн заходи по встановленню розвитку зовншньо торгвл з Нмеччиною. З огляду на економчний розвиток Нмеччини, потенцал, на мсце серед нших розвинутих кран

Заходу торговельно-економчн вдносини з нею, безумовно, мають проритетне значення. У галуз зовншньо торгвл Нмеччина була залишаться одним з найважливших партнерв Украни, на не припада близько 7 загального обороту нашо держави. За пдсумками 1998 р. Украна увйшла до десятки головних торгових партнерв Нмеччини у Центральнй та Схднй вроп й впевнено посда друге мсце псля

Росйсько Федерац. Досягнутий рвень взамно торгвл 2 млрд.дол найвищим за весь час снування незалежно Укрансько держави, хоча й досить скромним порвняно з загальними обсягами нмецько зовншньо торгвл, де наша частка становить лише 0,2 . У структур торгвельного обороту спостерiгаться вдмне сальдо взамно торгвл, яке на жаль, набуло хрончного характеру рис 3 аналогчною, проблемою стикаються й нш крани з перехдною економкою. Варто зауважити, що серед 27 держав

ЦС та СНД тльки три Рося, Словеня, Словаччина спромоглися досягти позитивного торговельного балансу з Нмеччиною. Фактично у 1994 рр. щорчний обсяг торгвл мж Украною Нмеччиною становив близько 669 млн дол, у якому експортна частка Украни була близько 228 мльйонв. Такий обсяг експорту взагалом характерний для невелико крани, що розвиваться, проте за свою товарною структурою вн був подбний до експорту високорозвинутих кран.

У 1993 роц 50 вдсоткв укранського експорту становили промислов вироби машинобудвне устаткування одяг. Рис 3 У 1995 роц особливо збльшився нмецький мпорт з Украни на 20 до 325 мльйонв дол, а нмецький експорт до Украни зрс всього на 11 до 910 мльйонв доларв. Навть псля цього Нмеччина все ще збергала позитивне сальдо у розмр 584 мльйонв дол. мпорт з

Украни лише на третину покривав експорт з Нмеччини. У 1995 р. збльшення обсягв зовншньо-торговельного обороту мж нашими двома кранами вдбувалося завдяки прискореному зростанню укранських поставок на нмецький ринок на фон призупинення росту нашого мпорту. Досягнут внаслдок лбералзац укрансько зовншньо торгвл та стаблзац на внутршньому валютному ринку позитивн тенденц в укрансько-нмецькому товарообмн набули ново динамки у 1996 р.

У 1996 року товарооборот мж Украною й Нмеччиною порвняно з 1995 роком збльшився на 24 вдсотки, укранський експорт на 25,9, мпорт на 21,4. Незважаючи на таке збльшення, нмцько - укранськй товарообмiн за умов незначно вихдно бази розвивалися у дуже вузьких рамках. У 1997 роц спостергалася тенденця паритетного збльшення як мпорту так i експорту. В 1998 Укранський експорт вирс в порвнянн з 1997 роком на 10.

Таким чином спостергаться позитивна тенденця . Питома вага Украни у зовншнй торгвл Нмеччини склада зараз майже 0,2 вдсотка. Головним чином з Украни до Нмеччини експортуються товари промислового сектора, х питома вага у структур експорту склада близько 90 вдсоткв. Провдне мсце загального укранського експорту посдають текстильн вироби одяг , виготовлен переважно з давальницько сировини 33, друге вироби фармацевтично та хмчно промисловост 13,

а також вироби з залза та стал 13 рис 4,5. На вироби харчово промисловост припада 8,5. У нмецькому експорт до Украни також переважають товари промислового сектора з питомою вагою близько 90. Рис 4 Рис 5 Перше мсце посдають машини 27, друге - транспортн засоби 12, дал сировина та вироби хмчно й фармацевтично промисловост 10, електротехнчн вироби 10 текстиль 9 На продукти харчово промисловост припада 10 . На сьогодн

Украна стала одним з найбльших торгових партнерв Нмеччини у придбанн продукц машинобудування поставок текстильних та деревообробних виробв. На жаль, значно скоротився мпорт нвестицйних товарв, зокрема обладнання для пдпримств легко та харчово промисловост, металообробних верстатв, виробв точно механки, що, зрозумло, не сприя поновленню основних виробничих фондв в Укран На цьому тл залишаються значними обсяги так званого некритичного мпорту.

Тльки тютюнових виробв, алкогольних напов та пива було ввезено у 1998 Р. майже на 10 млн. марок, що свдчить про необхднсть подальшого вдосконалений державно митно-тарифно полтики. Для забезпечення нмецького експорту до Украни через гарант фрми Гермес щорчно створються фонд розмром у 300 мльйонв нмецьких марок. Передумовою надання гарантй вдповдн гарант уряду Украни.

Однак слд зважити на те, що становлення економчних торговельних звязкв мж нашими державами вдбуваться у складних умовах стагнац внутршньо конюнктури Нмеччини особливо у захдних землях, та загально кризи господарства Украни. Тому налагодження ефективних комерцйних виробничих звязкв мж фрмами установами, пдпримствами пдпримцями, створення СП ,торговельних представництв потребу наявност вдповдних умов для спвробтництва, пдписання необхдних договорв та угод, мжнародних контактв рзних рвнв.

Торгвля мж Украною та Нмеччиною перебува на переломному етап товарообмн зазна значних змн. але, як уявляться, поки що не виникла така його структура, яка була б взамовигдною для нацональних економк обох сторн вдповдала х потенцйним можливостям. Головною задачею зовншньоторгвельно полтики Украни подолання негативного сальдо торгового балансу Украни з Нмеччиною, а також збльшення частини готових виробв в у структур укранського експорту.

Наявнсть негативного сальдо у зовншньоторгвельному оборот Украни з Нмеччиною свдчить про те, що укранськ товари в цей час менш конкурентоздатн в порвнянн з продукцю нмецьких виробникв. За останнм часом активзувалася робота по сертифкац укрансько продукц, впровадженню нових технологй, органзац спльних виробництв. Реалзаця цих нших заходв вплине стотний чином на пдвищення конкурентоздатност укранських товарв прискоренню термнв х просування на ринки

Нмеччини. Аналзуючи динамку змни стану зовншньо торгвл Украни Нмеччини, можна констатувати, що перспективи для х подальшого розвитку. Основою цього поглиблення зовншньоекономчних звязкв, здйснюване не тльки на мжурядовому рвн але окремими пдпримствами Украни Нмеччини. 2.2 Торгово-економчна спвпраця Украни з талю. таля другим пcля Герман торговим партнером

Украни у Европ. Вдмтною особливстю тальяно-укранських торгових вдносин динамзм зовншньоторгвельного обороту. На початковому етап торгвл мж талю Украною спостергалося значне перевищення обсягв укранського експорту над мпортом, в 1994 р. величина сальдо товарообороту мж кранами становила 80 млн рис 6. Надал ця величина поменшала в 1996 р. становила 12.9 млн. Вирвнювання структури торгвл вдалося забезпечити за рахунок скорочення питомо ваги укрансько продукц

низько технологчно переробки, що поставляться до талю, збльшенням частки готово продукц. Так, якщо в 1994 р. питому вагу чорних металв, що продаються Украною виробв з них становив 47,9 вд всього експорту в талю, то в 1996 р. 13,0. Нарвн з цим обсяг укранського експорту одягу взуття збльшився бльш нж у 10 разв . Органзаця спльних украно-талйських пдпримств сприяла змн структури укранського мпорту.

Так, для спльного виробництва сучасного взуття було потрбне збльшення обсягу постачання в Украну шкряно сировини з 106,1 тис. в 1994 р. до 510,4 млн. в 1996 р. Одночасно з цим збльшилася закупвля Украною обладнання для легко промисловост У 1997 роц обм товарообороту досяг 769 мльярди доларв США. Причому 60 склав експорт з Украни в талю 40 експорт талйських товарв. талйц купують в

Укран напвфабрикати металургйно промисловост, вироби хмчного виробництва, металолом, машинобудвну продукцю, агропромислов товари, товари легко промисловост мебл, взуття, одяг т.д. природно те, що таля дуже зацкавлена в укранських природних ресурсах рис 7,8. Рис 6 Рис 7 Рис 8 Збльшення обсягв укранського експорту по ряду товарв, особливо взуття одягу, результатом роботи спльних украно-талйських пдпримств. Необхднсть розширення зовншньо торгвл мж талю

Украною обумовлються тим, що обидв держави в недостатнй мр можуть забезпечити сво потреби в таких первинних енергоносях. як нафта, природний газ. таля з виршенням ц проблеми зткнулася давно накопичений нею досвд по диверсифкац постачальникв енергетично сировини може бути вельми корисний для Украни. 2.3 Торгово-економчна спвпраця Украни з Австрю. Наявнсть певних негативних тенденцй у зовншнй торгвл

Австр з кранами-членами С була одню з головних причин збльшення обму експортно-мпортних операцй з державами Схдно Центрально вропи, в тому числ з Украною. З 1993 по 1994 р. товарооборот мж Украною Австрю зрс майже на одну третину при значному його позитивному сальдо на користь Украни рис 9. Украна збльшила обми закупвл з Австр алкогольних безалкогольних напов, лкарських засобв виробв з чорних металв. У 1995-1997 рр. намтилася тенденця збльшення товарообороту двох кран.

Але сальдо торгового балансу було негативне. У кнц 1998 року почався спад цього динамчного розвитку, який ще бльше посилився в 1999 роц. У 1998 роц обсяг експорту з Украни в Австрю становив 134 млн дол, обсяг мпорту з Австр становив 257 млн амерiканських. доларв. У товарах, як експортуються з Украни, переважа передусм сировина, причому його частина в загальному обм в останн роки менша.

Збльшуться обсяг мпорту таких груп товарв, як оброблен товари, машини автомобл, а також нш товари. Австря закупову в Укран передусм залзняк, телекомункацйн прилади, залзо сталь, деревину спортивн обладнання одяг. У 1998 р. Украна продала Австр чорних металв на суму 2,74 а закупила вироби з них на 28,34 . Майже половина австрйського експорту в Украну доводиться на машини автомобл. Основн продукти експорту в Украну прилади телекомункац, медикаменти, обладнання, паперов вироби, транспортн

кошти, вироби з металу, офсне обладнання компютерна технка. Рис 9 На проведених у Кив, Львов, Днпропетровську, Одес бзнес-форумах австрйцям вдалося налагодити длов звязки з бльш нж 600 укранськими партнерами. Така активнсть сприя не тльки збльшенню обсягу експорту укрансько продукц оскльки в ход цих переговорв вдалося зясувати потреби австрйсько сторони, але усуненню негативного сальдо, що в торгвл

Украни з Австрю 2.4 Торгово-економчна спвпраця Украни з Великобританю. Через консерватизм окремих урядових длових кл Великобритан крана не в повну мру використову потенцйн можливост кран Схдно Центрально вропи, в тому числ Украни, для подальшою розвитку взамовигдних торгових вдносин До цього часу торгов вдносини мж Украною Великобританю знаходяться в положенн пошуку рацональних шляхв

проведення експортно-мпортних операцй. Результатом такого положення зявилися нестйк обми зовншньо торгвл. На початковому етап товарооборот мж кранами не перевищував 100 млн, тльки в 1994 р. вдалося подолати цей рубж. У цей же перод спостергалося незначне позитивне значення сальдо укранського товарообороту. Проведен длов зустрч урядових делегац пдпримцв обох кран в 1994 1995 рр. сприяли збльшенню обсягу експорту в Великобританю з 48 млн. 1994-м до 164 млн. в1995 м.

Щорчний прирст товарообороту становив бля 15-20 . Але при цьому мпорт збльшувався бльш високими темпами бльш нж у пять разв в порвнянн в попереднм роком. Це привело до негативного значення сальдо укранського товарообороту з Британю. у 1997. стотна питома вага в структур товарв, що експортуються Украною, займали чорн метали. Надал, в звязку з введенням вдповдних обмежень з боку

С, х частка в 1995 р. скоротилася до 16,3 вд загального обсягу укранського експорту в цю крану . Дана тенденця збереглася в перод 1996 р I пврччя 1997 р коли частка продажу Украною чорних металв знаходилася в межах 10 вд усього укранського експорту в цю крану. Рис 10 Велика Британя мпорту, насамперед, сировину, а також продукцю металлопромисловост, стальн труби, вироби трубопрокатно промисловост Попитом в Великобритан користуться укранське олйне смя. в основному,

соняшника, добрива в 1997 р. обм постачання х рзко поменшав, вата текстильна сировина. Сталася деяка стаблзаця в обмах продуктв неорганчно хм, що поставляються Украною на рвн 7 вд усього укранського експорту в Великобритан. Нарвн з цим перелк товарв, що експортуються Украною в Великобританю, досить вузький навть в порвнянн з х мпортом.

Стан зовншньо торгвл мж Украною Великобританю поки незадовльний. У звязку з цим робляться практичн заходи по створенню умов для пожвавлення. 2.5 Торгово-економчна спвпраця Украни з Францю. Торговий баланс мж Украною Францю е несбалансирований. Його динамка весь час погршуться. Так, перемстившись з 1992 по 1998 рк з 94 на 63 позицю по обсягах мпорту французько продукц,

Украна за той же час опустилася з 58 на 71 мсце по обсягах експорту у Францю. Обсяз експорту морозило чергувалися пдйоми падння, вн н разу не змг досягнути рвня 1992 року, а негативне сальдо, що утворилося в 1994 роц весь час зростало рис 11. Як багатообцяючий факт, можна вважати змну структури експорту товарв Украни у бк зростання у ньому частки продукц промисловост та. продуктв переробка сльгосппродукц.

Як показу аналз, основн можливост - укранського експорту повязуються з продукцю укрансько хмчно промисловост капролактам, полихлорвинил, добрива, металург для реекспорту в трет крани, деревообробно промисловост в основному деревна сировина, продукц сльського господарства олйними культурам, а також органзацю спльних виробництв одягу, його напвфабрикатв та х подальшим вивезенням до Франц та третх кран. Рис 11 Роздл 3 Перспективи спвпрац.

У зв язку з викладеними фактами можна сформулювати основн завдання зовншньоекономчно полтики Украни у вдносинах з кранами Захдн вропи. 1. Якомога повнша реалзаця у вдносинах з С та його кранами-членами загальних принципв торговельно-економчного спвробтництва, викладених в Гельснському Заключному акт Наради з питань безпеки та спвробтництва в вроп НБС, Паризькй харт для ново вропи, документах Мадридсько та

Вденсько нарад НБС, Бонсько Конференц НБС з економчного спвробтництва, у Гельснському документ НБС Виклик змн, вропейськй енергетичнй харт, Декларац Люцер-нсько конференц квтень 1993 р а також зафксованих в Угод про партнерство спвробтництво мж вропейськими спвтовариствами та х державами-членами Украною вд 14 червня 1994 року. Тимчасовй угод про торгвлю та питання, пов язан з торгвлею, мж кранами

захдно вропи Украною 1червня 1995 року. 2. Свочасне комплексне здйснення економчних та полтичних заходв, що необхдними для початку переговорв з кранами Захдно вропи щодо створення в перспектив в х вдносинах зони вльно торгвл. З- Здобуття послдовно пдтримки з боку С та його кран-членв у питанн якнайшвидшого приднання Украни до Генерально угоди про тарифи торгвлю ГАТТ

Свтово органзац торгвл СОТ, одержання якнайширшого доступу до Загально системи преференцй з кранами Захдно вропи, грунтуючись на визнанн Украни краною з перехдною економкою. 4. Виршення питань, пов язаних з можливстю приднання Украни до окремих вропейських програм нтеграцйного характеру, насамперед у сферах енергетики, транспорту, науки технки, нформатики, сльського господарства, окремих галузей промисловост, охорон навколишнього

середовища, освти. 5. Забезпечення безперешкодного недискримнацйного доступу основних експортних товарв послуг Украни на ринки з кранами Захдно вропи. 6. Здобуття стабльно фнансово пдтримки технчно допомоги для успшного проведення ринкових перетворень в економц Украни, насамперед якомога бльш динамчних безболсних структурних зрушень формування мжнародно-конкурентоспроможно економки. Питання про можливе набуття статусу асоцйованого члена .

С за межами 2000 р. ма розглядатися в майбутньому не як самостйне завдання, а як можливий альтернативний варант розвитку вдносин з з кранами Захдно вропи залежно вд досягнутих результатв адаптац до вимог С ефективност розвитку вдносин в рамках СНД. Безумовно, було б невиправданим ставити вс ц завдання одночасно, оскльки у цьому раз навряд чи вдасться виконати хоча б одне з них. Отже, необхдно видлити окрем етапи розвитку взамних економчних вдносин.

Таких яксно рзних етапв можна визначити, принаймн, три. Перший етап створення передумов для розвитку спвробтництва, в який Украна вступила в 1994 роц. На цьому етап головна увага ма бути зосереджена на таких проблемах. Насамперед слд виршити завдання успшного проведення внутршнх економчних перетворень в Укран з метою створення ринкового середовища, здатного до взамовигдного спвробтництва з

С та його кранами-членами та нтеграц в вропейськ економчн структури. Необхдно також створити органзацйн макроекономчн передумови для майбутнього включення в вропейськ економчн структури насамперед заохотити створення здатних до масштабно мжнародно кооперац великих фрм, фнансово-промислових груп. Ще одним завданням початкового етапу гармонзаця законодавства Украни, що регулю зовншньоекономчн вдносини та створю для них загальне економчне середовище, до вимог

системи ГАТТСОТ початку пристосування до вимог гармонзованого та унфкованого законодавства С. Важливе значення ма визначення проритетних галузей секторв укрансько економки, що володють або можуть володти конкурентними перевагами у свтовй вропейськй економц, динамчне нарощування х експортного потенцалу, в тому числ за рахунок залучення кредитв та прямих нвестицй з кран членв С. Паралельно з цим потрбен розвиток договрних вдносин з кранами

Захдно вропи, виборювання бльш вльного доступу на його диний ринок, в тому числ шляхом отримання вдповдних квот стосовно певних експортних товарв, мпорт яких до з кран Захдно вропи обмежуться, одержання доступу до так звано Загально системи преференцй вропейських спвтовариств вд 1971 року. Слд опрацювати питання про можливсть вибркового пдключення до тих проектв вропейського спвробтництва

та нтеграц, де Украна вже сьогодн здатна дотримуватись жорстких мжнародних вимог стандартв й використання такого пдключення з метою апробац конкретних механзмв взамод Украни з вропейськими економчними структурами. Нарешт, слд подбати про найбльш рацональне використання фнансово допомоги С з метою подолання тимчасових ускладнень з платжним балансом Украни, забезпечення критичного мпорту, реально макроекономчно стаблзац на основ переходу до розвитку

виробництва, створення нституцйно основи ринково економки та динамзац прогресивних структурних зрушень. Лише ефективне виршення основних завдань першого етапу зробить правомрною постановку нових, бльш складних завдань на другому етап - етап прискорено адаптац початку входження в вропейськ економчн структури, що може зайняти 6-10 рокв. Головним змстом другого етапу ма стати прискорений вихд закрплення на спльному з кран Захдно вропи укранських виробникв товарв послуг у проритетних мжнародно-спецалзованих сферах

секторах укрансько економки стотне розширення поглиблення процесу вибркового входження Украни в вропейськ економчн структури, насамперед через розвиток великих нтернацоналзованих фрм, фнансово- промислових груп, створення тим самим передумов для майбутньо комплексно нтеграц в вропейськ економчн структури в цлому значна диверсифкаця форм економчно науково-технчно взамод з особливою увагою на розвиток стйких комплексних форм мжнародно науково-технчно виробничо кооперац за умови досягнення принципово

згоди С на створення в перспектив з Украною зони вльно торгвл проведення переговорв з з кранами Захдно вропи досягнення комплексно угоди щодо поступового створення зони вльно торгвл, що передбачала б повне скасування мита та аналогчних податкв зборв, кльксних та будь-яких нших адмнстративних обмежень на шляху вльного перемщення товарв послуг, застосування нацонального режиму внутршнього оподаткування до товарв послуг ншо сторони прийняття гармонзованих правил щодо регулювання взамних економчних та науково-

технчних стосункв досягнення приблизно адекватност законв Украни та кран Захдно вропи у таких сферах митне законодавство, законодавство про компан, банквську справу, бухгалтерський облк компанй та податки, нтелектуальну власнсть, охорону прац, фнансов послуги, правила конкуренц, державн закупки, охорону здоров я та життя людей, тварин рослин, навколишн середовище, захист прав споживачв, непряме оподаткування, технчн правила стандарти, законодавство та нормативн

правила стосовно ядерно енерг, транспорт поступове створення передумов для подальшо лбералзац економчних зв язкв у сфер перемщення капталв та робочо сили з пдвищенням ступеня координац зовншньоекономчно та загальноекономчно полтики. 24Нарешт, на третьому етап - етап комплексно нтеграц в вропейськ економчн структури його можлива тривалсть - 10-20 рокв можна було б виршити найбльш складн проблеми нтеграц економки Украни в цлому в вропейськ економчн структури. Ц структури, однак, на наш погляд, не тотожними нтеграцйним

структурам С останн виступатимуть свордним нтеграцйним ядром загальновропейських економчних структур. Слд зазначити, що конкретний змст цього вддаленого етапу зараз визначити непросто вн буде значною мрою залежати вд результатв попереднх етапв загального геополтичного становища в вропейському та вразйському регонах в майбутньому. Оцнюючи перспективи економчного спвробтництва Украни С та його кран-членв, слд особливу увагу придлити двом ключовим проблемам.

Перспективи економчно взамод Украни з С та його кранами-членами залежать насамперед вд рацональност експортно полтики Украни вдносно цього регону. Це ма бути ядром вс зовншньоекономчно полтики крани-Щоб бути ефективною, вона ма будуватися на принцип селективного розвитку на баз використання конкурентних переваг, якими волод економка Украни сьогодн реально може володти в майбутньому, з урахуванням специфчних потреб вимог диного вропейського ринку. В результат реалзац експортно полтики ма вдбутися суттве збльшення

питомо ваги кран Захдно вропи в експорт Украни - з ниншнх 11 до, принаймн, 18-20 в 2005р. Причому на початку цю проблему доведеться виршувати в несприятливих умовах вдсутност чтко виражено довгостроково профлзац укранського експорту на основ мжнародно спецалзац виробництва стйких нш на диному ринку С. За таких умов головним завданням буде забезпечення швидко реакц на поточн наявн можливост збльшення експорту. При цьому уукранськ виробники експортних поварв послуг мають змогу спиратись

на стотно менший рвень оплати прац в кран, що створю передумови для полтики цново конкуренц по технчно нескладних виробах та окремих технологчних операцях з пдвищеним рвнем трудомсткост в переробнй промисловост, включаючи лету в тому числ на основ переробки давальницько сировини, деревообробну промисловсть, збирання електронних та електротехнчних виробв з мпортних комплектуючих, окрем види виробництва в чорнй кольоровй металург. Передумовою використання цих можливостей , однак, врегулювання з кранами

Захдно вропи питань, пов язаних з необгрунтованим в численних випадках застосуванням до Украни антидемпнгових процедур. Важливим напрямом експортно полтики на першому етап ма бути розширення або яксний розвиток тих обмежених плацдармв на ринку кран Захдно вропи, як було завойовано в минул роки. З метою нарощування експорту в крани С на першому етап певну роль можуть вдграти створен на територ

Украни пдпримства за участю нвесторв з кран Захдно вропи. Це особливо стосуться галузей переробно промисловост. В подальшому буде закладено основи селективного розвитку виробничо-експортного потенцалу Украни на довгострокову перспективу. При цьому досягнуто стйко мжнародно конкурентоспроможност по окремих видах виробництва товарв послуг, де Украна волод або володтиме в недалекй перспектив конкурентними перевагами.

Стратегя виходу на ринки кранами Захдно вропи ма поднувати сировинний напрям при досягненн якомога бльш високого ступеня переробки вихдно сировини з напрямом проникнення на ринки продукц з високим ступенем обробки на основ ретельно проведено дагностики конкурентоспроможност укранських товарв послуг на ринку кранами Захдно вропи. Важливим перспективним завданням ма стати вихд на ринки кран С з принципово новими виробами в галуз ракетно та авацйно технки особливо виробництва важких транспортних

лтакв, середнього та прсцизного машинобудування, приладобудування, окремих виробництв електронно та електротехнчно промисловост, виробництва зварювально апаратури. Разом з тим можливост закрпитися на диному ринку кран Захдно вропи як постачальника певного класу судв, сльськогосподарських машин. Важливою, якщо не виршальною, передумовою для цього буде використання технологчного потенцалу пдпримств

ВПК як тих, що перепрофлюктся, так дючих. Проритетним напрямом реалзац експортного потенцалу Украни у вдносинах з кранами С повинно стати перетворення у провдн експортоорнтован галуз виробництв, безпосередньо пов язаних з реалзацю науково-технчних досягнень, де Украна ма безумовний проритет порошкова металургя, надтверд високояксн матерали з заданими властивостями. Досить серйозн можливост снуватимуть для значного розширення експорту послуг, насамперед науково-технчних,

нжинирингових, туристичних особливо за рахунок включення в вропейську туристську систему таких регонв, як Карпатський та Крим, транспортно-експедицйних. Повинно вдбутися стотне збльшення обсягв продажу лцензй на запатентован технчн ршення ноу-хау, насамперед у тих сферах, де Украна не ма реальних можливостей х використання у власному виробництв або таке використання недостатньо ефективне. Разом з проритетною увагою щодо ефективно експортно полтики необхдно зосередитись

на прогресуючому впровадженн в практику взамних економчних вдносин х найбльш сучасних форм, що ведуть до тсно взамод економчних потенцалв Украни кран С. Тут насамперед мова йде про розвиток мжнародно промислово науково-технчно кооперац. Звичайно, за ниншнх умов основн потенцйн можливост для розвитку кооперац Украни з кранами Захдно вропи можуть концентруватися лише в досить обмеженй 25клькост галузей науково-

технчного спвробтництва. Головним завданням стосовно науково-технчно кооперац Украни з кранами Захдно вропи пдключення Украни до робт, що виконуються в рамках програми науково-технчно нтеграц у галуз високих технологй ЕВРКА таких мжнародних науково-технчних програм С, як ЕСПРТ, БРТЕ, БАП та нш, спрямованих на виршення фундаментальних науково-технчних проблем досягнення на цй основ яксно нового рвня виробничого потенцалу, участь у створенн робот мжнародних дослдницьких

центрв. При цьому необхдно враховувати той факт, що в С останнм часом у галуз науково-технчно полтики спостергаться тенденця до бльшого урахування потреб ринку до орнтац на можливост практичного застосування наукових розробок. В зв язку з цим важливим напрямом спвробтництва Украни з кранами Захдно вропи може бути встановлення кооперативних зв язкв як з вдомими фрмами науковими центрами, так

з невеликими та середнми компанями, в тому числ венчурними, що займаються питаннями розробки окремих передових технологй та х швидким впровадженням у виробництво. Проте на перших фазах налагодження тако взамод можливе лише вибркове застосування модел науково-виробничо кооперац, при якй сфера виробництва буде представлена головним чином фрмами з кран Захдно вропи. На жаль, розвиток промислово кооперац, яким би привабливим вн не виглядав як альтернатива

розрваним виробничим зв язкам з державами колишнього СРСР, за ниншнх умов не матиме нтенсивного характеру через значний загальний технологчний розрив та недосконалсть господарського механзму в Укран. Хоча навть за цих умов значно бльш можливост для такого спвробтництва могли би створити на територ Украни технопарки тех-нополси, про як було багато розмов майже нчого не зроблено на практиц. Проте нтенсивне розгортання в окремих проритетних сферах науково-

виробничо 26кооперац, при якй в процес спвробтництва будуть значно ширше залучатися конкурентоспроможн виробнич пдпримства Украни, рацонально розглядати як перспективне завдання, виршення якого дуже тсно пов язане з формуванням в Укран мжнародно-конкурентоспроможного сектора економки. Тльки це дасть змогу пдпримствам фрмам Украни утвердитись як надйн партнери по кооперац увйти у велик нтернацональн виробнич та науково-виробнич системи.

Механзм реалзац зовншньоекономчно полтики Украни стосовно С та його кран-членв ма охоплювати комплекс договрно-правових нструментв як багатостороннього, так двостороннього характеру, включаючи договори про взамний захист заохочення нвестицй, про запобгання подвйному оподаткуванню, про допомогу у правових питаннях, про захист нтелектуально власност, стосовно розвитку спвробтництва у сферах науково-технчно, сльськогосподарсько, енергетично, промислово полтики, полтики розвитку транспорту

зв язку, охорони навколишнього середовища, спвробтництва в галуз нформац. ншим важливим блоком цього механзму повинна бути належна нс-титуцйна основа спвробтництва. Вона ма включати не лише мждержавн макроекономчн структури Раду з питань спвробтництва та Комтет з питань спвробтництва, що складаться вдповдно до Угоди про партнерство спвробтництво з членв Ради вропейського союзу та з членв

Комс С, з одного боку, та членв Уряду Украни -з ншого, але й низку, так би мовити, секторальних органв для налагодження ефективного спвробтництва з окремих напрямв. Бльше того, такий механзм навряд чи буде дйовим без мереж спльних нституцй, створених на основ приватного права спльних торгових палат, спльних комтетв та асоцацй длового спвробтництва Украни та кран Захдно вропи, торгових домв Украни в провдних кранах

Захдно вропи, як займалися б просуванням на вдповдн ринки укранських товарв послуг, мжнародних фналсово-нромиоових груп, в яких з боку С могли би виступати вдом банквськ структури, фнансов та нвестицйн установи кран-членв С. Нарешт, будь-як проекти розвитку взамного спвробтництва Украни з С та його кранами-членами будуть лише добрими побажаннями, якщо не буде знайдено реальних джерел фнансування заходв з налагодження тако взамод, з структурно адаптац економки

Украни до вимог С. Так джерела не варто шукати лише на поверхн, наприклад в активзац вже снуючих потокв фнансово технчно допомоги кран кранами Захдно вропи та ЕС в цлому. Хоча й тут невикористан резерви. Так, Укран варто було б прагнути до налагодження тсних длових стосункв з кредитно-фнансовими установами типу вропейського нвестицйного банку, який, до реч, вже надавав кредити для структурно перебудови економки ряду кран

Центрально-Схдно вропи. Але найбльш можливост криються в сфер потенцйних приватних нституцйних нвесторв, що вимага вд нас прийняття заходв стосовно створення в Укран сприятливих умов для дяльност флй та представництв банкв кран Захдно вропи з наданням м повною мрою нацонального режиму, стимулювання створення в Укран за участю капталу кран кранами Захдн вропи спльних банкв, а також небанквських фнансових установ

страхових компанй, нвестицйних взамних фондв тощо, зокрема через можливе створення спецальних вльних економчних зон. Певну роль у залученн зовншнх ресурсв може вдграти розвиток системи портфельного нвестування з кран Захдно вропи, зокрема через випуск акцй та нших фнансових нструментв зобов язань, що можуть поширюватись на територ С пд гарант найбльш вдомих банквських та небанквських фнансових установ. Проте марно сподватися, що проблеми фнансування можна виршити насамперед за рахунок зовншнх джерел.

Основну увагу слд придлити розвитку конкурентоспроможного потужного внут- ршнього фнансового сектора з перспективою транснацопалзац провдних укранських комерцйних банкв поширення х дяльност на регон С, насамперед у зв язку з реалзацю спльних економчних програм Украни та вропейського союзу його кран-членв. Безумовно, пдхд до органзац прориву Украни в вропу ма бути обов язково комплексним. Окрем, навть сам собою дуже важлив, заходи як, наприклад,

укладення мждержавних договорв з ряду питань навряд чи здатн принести стотн досягнення. Без системних конкретних перетворень вони здатн лише мтувати певну активнсть Украни в згаданому напрям. Майбутн покаже, чи здатна Украна пти дал мжнародне-правових декларацй у вдносинах з С створити справд ефективний взамовигдний механзм економчно спвпрац.

Висновок У ход проходження практики ознайомився з сучасним станом зовншньоекономчних звязкв Украни з захдновропейськими кранами, проаналзував стан динамку розвитку товарообороту з цими кранами, розкрив проблеми, перешкоджаюч розвитку спвпрац, збльшенню обмв торгвл. У робот дан рекомендац по подальшому розвитку спвпрац, пдвищення ефективност спвпрац в рзних областях економки. Формування зовншньоекономчних звязкв потягло за собою виникненню, повязаних з цим процесом,

багаточисельних проблем, преодолння яких потрбно для подальшого успшного функцонування зовншнх звязкв. В даному розрз можна видлити слдуюч ключев проблеми розвитку звязкв Украни з кранами Захдно вропи, як потребують першочергового ршення. 1. Преодлння негативно вляючих зовншнх факторв, тобто господарського кризису, полтично та соцально нестабльност. 2. Полпшення яксних характеристик втчизняних товарв - наращування обсягв та перехд в категорю

класифцируючих товарв - пресчення обгу сурогатв та незаконно дяльност 3. Пдвищення рол держави, для чого потрбно створення державно довгостроково концепц та полтики дй в галуз вдновлення зовншнх звязкв та його регулювання, фрмування согласовано системи державного регулювання, прискорене создання регулятивно нфраструктури та правово бази. 4. Пдвищення якост продукц та надання товарного виду 5.

Зниження рвня нфляц в укранськй економц Знаходження нових ринкв збуту для укранських товарвУкрана не самотньою у свох намаганнях виршувати нагальн завдання економчних вдносин з кранами Захдно вропи . Консультац з цього приводу з представниками клькох кран-членв С свдчать , зокрема , про х принципову готовнсть у межах полтичних та економчних реалй сприяти зменшенню митних та нших зборв на продукцю , що експортуться з

Украни до С та розширення снуючих квот по груп так званих чутливих товарв стал , текстилю , ядерних товарв та сльгосппродукц.Ц крани пдтримують рацональне прагматичне ставлення Украни до нтеграц у захдновропейськ структури . Список використано лтератури 1. Полтика час 1997 8 Сiденко В.Р Прорив в вропу 2. Полтика час 1996 12 Крупп Г. Якщо процес реформ триватиме 3. Укранський промисловець 1999 7

Секаркв Торговельнi вiдносини Украни з кранами ЕС 4. Посередник 17.05.1999 Гаврилюк Л. Бельгйська економчна мся в Украну 5. Посередник 31.051999 Курочкн Л. таля Украна- Взамний нтерес 6. Вече 6 1998 МайкоБез cтотних проривiв 7. Урядовий курр 16.03.1999 Олйник Швеця вважа Украну проритетним партнером 8.

Педос М Торгов партнери Украни Кив 1998 9 Економка зарубжних кран Кив Либдь 1996 10 Политическа экономия - словарьМосква политиздат 1979 11 Украна - вропейський Союз зовншньоекономчна дяльнсть перспективи спвробтництва Кив 1995 12 Орнтир, нформацйний додаток. Урядовий курр. 10.98 13 Розмщення продуктивних сил - К. Вища школа,

1997 14 Спецвыпуск.Внешняя торговля. Бизнес 15 20 апреля 1998 года 15 Соцально-економчна географя Украни .Львов. Свт. 1995 16 Економка Украни у 1997 роц. Документи. 17 Все про зовншньоекономчну дяльнсть . Дло 1-2.1998