План
1. Загальні положення
2. Розподілкапіталовкладень ВГК за умови однакової рентабельності
3. Розподілкапіталовкладень за умови однакового коефіцієнта зниження розрахункових затрат
4. Розподілзатрат за умови рівності коефіцієнтів порівняльної економічної ефективності
5. Диференційнийрозподіл капіталовкладень
6. Компенсаціязбитку при створенні водогосподарського комплексу
РОЗПОДІЛ ВИТРАТ ВОДОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУМІЖ ВОДОКОРИСТУВАЧАМИ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
В комплексному гідровузлі і створене нею водосховище є загальними спорудами дляучасників ВГК. Галузеві споруди (будівля ГЕС, судноплавний шлюз, водозабір іт.п.) призначені для використання водних ресурсів відповідною галуззю. Дляреалізації ефекту використання води необхідні супутні споруди, які зв’язуютьводогосподарський об’єкт із відповідними галузями народного господарства.Прикладом супутніх споруд можуть служити лінії електропередач, зрошувальніканали, трубопроводи, флот і т.д. Таким чином, здійснюється зв’язок водногогосподарства з енергетичною, сільськогосподарською, водно-транспортноюсистемами, а також з промисловістю і комунально-побутовим господарством.
Затрати набудівництво і експлуатацію загальних споруд, а також на компенсацію збиткунавколишньому середовищу називають загальними, або комплексними затратами ВГК.Затрати на будівництво і експлуатацію галузевих і супутніх споруд – галузевимизатратами. Капітальні вкладення і щорічні витрати – відповідно, комплексними ігалузевими.
При будівництвіВГК його учасники повинні в тій чи іншій мірі компенсувати затрати. В зв’язку зцим, між учасниками ВГК проводиться розподіл затрат. Найбільш простим методомрозподілу затрат є метод розподілу пропорційно використаному об’єму води. Алецей метод можна застосовувати лише в тих випадках коли, наприклад, гідровузолбудується для зрошення і водопостачання. Якщо до комплексу входитьгідроенергетика, вказаний метод не може використовуватись, оскільки потужністьі виробка електроенергії залежать не тільки від витрати води, але й від напору.
Більш широковикористовується метод розподілу затрат між учасниками ВГК відповідноекономічному ефекту, який отримується ними. Економічний ефектводогосподарського будівництва залежить від капіталовкладень в гідровузол ісупутні споруди, тому розподілу підлягають повні затрати ВГК ЗК, тобто,капіталовкладення КК і щорічні витрати ИК.
Затрати ВГКрозподіляють за умови однакової ефективності всіх учасників, згідно якої, длявсіх учасників приймають однаковий, або коефіцієнт рентабельностікапіталовкладень ЭК, або коефіцієнт порівняльної економічної ефективностікапіталовкладень ЕК, або коефіцієнт зниження розрахункових затрат a, які відносяться до даногоучасника комплексу.
На кожного і-огоучасника необхідно відносити економічно обґрунтовану частину капіталовкладень ККіі частину щорічних витрат ИКі комплексу. Для визначення цих величин,в додаток до основної умови рівної економічності, приймають розподіл щорічнихвитрат галузевого призначення.
В умовахгоспрозрахункових відношень доцільно виділяти ту частину витрат ВГК, якуповинен взяти на себе кожен учасник комплексного використання водних ресурсів.Ці обов’язкові витрати позначимо Иі. Сюди включають повні щорічнівитрати на супутні і галузеві споруди гідровузла з обладнанням.
Щорічні витратиза загальними спорудами рекомендується розносити пропорційно тій частинікапіталовкладень за цими спорудами К0і, яку не обхідно відносити наданого учасника. Таким чином, на учасника і будуть віднесені щорічнівитрати комплексу, тобто
ИКі =И0і + Иі .
Тут невідомоювеличиною є доля витрат в загальні об’єкти И0і, що відноситься наі-ого учасника. Витрати в ці об’єкти (гребля, водосховище) є в основномуамортизаційні відрахування, оскільки експлуатаційні витрати, як правило,незначні. Тому можна рахувати, що витрати И0і пропорційні рознесенимкапіталовкладенням в ці споруди
И0і =р К0і ,
де р – коефіцієнтпропорційності, р = И0/ К0.
Вказаніспіввідношення використовуються для розподілу щорічних витрат при застосуванніпоказників, як загальної, так і порівняльної економічної ефективностікапіталовкладень. Залежності ж для розподілу капіталовкладень отримуютьсярізними.
2. РОЗПОДІЛ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ ВГКЗА УМОВИ
ОДНАКОВОЇ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ.
Умова рівності коефіцієнтів загальноїекономічної ефективності кожного учасника ВГК коефіцієнту загальної йогоекономічної ефективності
Эі = ЭВГК .Коефіцієнт Эі можна визначити так
Эі =(Ці – ИКі) / ККі = (Ці – И0і– Иі) / (К0і + Кі) ,
де Ці –вартість продукції і-ого учасника;
Кі –капіталовкладення в галузеві і загальні споруди і-ого учасника;
Иі –щорічні витрати і-ого учасника;
К0і, И0і– капіталовкладення і щорічні витрати в загальні споруди, що відносяться на і-огоучасника.
Для визначення К0ізакладемо умову однакової для всіх учасників комплексу рентабельностікапіталовкладень, яка відповідає рентабельності всього комплексу. Приймемо И0і= р К0і. Тоді
К0і =(Ці – Иі – ЭК Кі) / (ЭК + р) .
Тут ЭК – коефіцієнт рентабельності, якийповинен бути не меншим ніж нормативний.
Окрім долікапіталовкладень в загальні споруди гідровузла на і-ого водокористувачавідносять капіталовкладення в галузеві і супутні споруди. Тоді долякапіталовкладень у водогосподарський комплекс кожного учасника
ККі =К0і + Кі .
3. РОЗПОДІЛКАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ ЗА УМОВИ ОДНАКОВОГО КОЕФІЦІЄНТА ЗНИЖЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАТРАТ
При використанні показниківпорівняльної економічної ефективності необхідно враховувати фактор часу, щоособливо важливо для водогосподарських об’єктів, які мають довгі термінибудівництва і освоєння.
В цьому випадку,коефіцієнт пропорційності
р = `И0/ `К0.
Розглянемо розподіл капіталовкладеньу ВГК з використанням для всіх його учасників однакового коефіцієнта зниженнярозрахункових затрат порівняно з альтернативним варіантом. Якщо комплексекономічно ефективний, то його розрахункові затрати в a разів меншізатрат альтернативних об’єктів, тобто
/>
/> — розрахункові затрати увсі альтернативні об’єкти і споруди.
Для кожногоучасника ВГК
З0і + `Зі = a`ЗЗі ,
де `З0і – частинарозрахункових затрат в загальні споруди;
Зі — розрахункові затрати в супутню і галузеву споруди;
ЗЗі –затрати в альтернативний об’єкт.
Із попередньовикладеного матеріалу — `З = ЕН`К +`И .
Приймемооднаковий для всіх учасників комплексу коефіцієнт зниження розрахунковихзатрат, aі = a .
Отримаємо тучастину загальних капіталовкладень в гідровузол, яку необхідно віднести наі-ого учасника
К0і =(a`ЗЗі -`Зі) / (ЕН +`р) .
Наближенувеличину віднесених фактичних капіталовкладень К0і можна визначитиза фактичними і зведеними капіталовкладеннями в загальні об’єкти
К0і =К0`К0і /`К0.
При `К0і > 0 і-ий учасник приймає насебе всі капіталовкладення в галузеві і супутні споруди і частинукапіталовкладень у загальні споруди гідровузла.
Отже, іззагальних капіталовкладень у гідровузол КК, на і-ого учасникавідносяться затрати
ККі =К0і + Кі .
Якщо `К0і = 0, тоучасник комплексу приймає на себе тільки капіталовкладення в свої галузеві ісупутні споруди.
Якщо `К0і
4. РОЗПОДІЛЗАТРАТ ЗА УМОВИ РІВНОСТІ КОЕФІЦІЄНТІВ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
При розподілізатрат за цим методом, коефіцієнти економічної ефективності кожного учасникаВГК Еі прирівнюються до коефіцієнта порівняльної економічноїефективності комплексу в цілому, тобто
Еі = ЕВГК.
Коефіцієнт порівняльної економічноїефективності кожного учасника комплексу
Еі =(Изам.і – ИКі – ИГі) / (ККі + КГі– Кзам.і) ,
де Изам,Кзам – щорічні витрати і капіталовкладення в альтернативний варіантотримання продукції.
Якщо врахувати,що ИКі = р ККі, то отримаємо
ККі = [Изам.і – ИГі– ЕВГК (КГі – Кзам.і)] / (р + ЕВГК) ,
де ИГі КГ – щорічні витрати і капіталовкладення в окрему галузь.
Доля щорічнихкомплексних витрат, яка приходиться на і-ого учасника
ИКі =р ККі .
5.ДИФЕРЕНЦІЙНИЙРОЗПОДІЛ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ
Вимоги окремих водокористувачівмають, як правило, протиріччя. Наприклад, використання води із водосховища длязрошення земель і водопостачання населення і промисловості може створитинебажані умови для _енергетики і водного транспорту. Ціобставини повинні враховуватись при обгрунтуванні оптимальних параметрів ірежимів роботи гідровузла. В цьому ракурсі всі водокористувачі поділяються начотири групи.
1. Існуючі в басейні річки достворення гідровузла.
2. Обов’язкові, які включаютьсядо складу водогосподарського комплексу, незалежно від їх техніко-економічнихпоказників.
3. Малоефективні, включення якихдо складу ВГК знижує економічну ефективність всього комплексу.
4. Найбільш ефективні, яківизначають, в основному, ефективність.
Принципова відмінність диференційногометоду розподілу затрат від попередніх полягає в розподілі затрат між окремимиучасниками, які можуть мати різну економічну ефективність. Стосовно задачірозподілу затрат за показниками порівняльної економічної ефективності можнаприймати такий розподіл.
1. Якщо учасники першої групи терплятьзбитки від будівництва ВГК, то ці збитки включають в затрати комплексу, якіпотім розподіляють між іншими учасниками, а при отриманні прибутку їхпереводять в одну із наступних груп.
2. На учасників другої групиможна відносити тільки ту частину затрат комплексу, за якої вони будуть матинормативну ефективність.
3. На кожного учасника третьоїгрупи відносяться додаткові затрати комплексу, які мають місце при включенні дойого складу водокористувача, що розглядається.
4. Для учасників четвертої групирозподіл затрат виконується за умови, наприклад, рівної ефективності.
6. КОМПЕНСАЦІЯЗБИТКУ ПРИ СТВОРЕННІ ВОДОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
Створення більшості ВГК пов’язане ізстворенням водосховищ, загальна площа яких невпинно зростає. При цьому в зонузатоплення попадають різноманітні споруди і земельні угіддя. Об’єкти, якіпопадають в зону затоплення поділяють на такі категорії.
1. Населені пункти і промисловіпідприємства.
2. Залізні і шосейні дороги,лінії електропередач, нафто- і газопроводи.
3. Об’єкти і пам’ятники, якімають культурно-історичну цінність.
4. Лісові масиви.
5. Сільськогосподарські землі.
Питання про переніс населених пунктіві промислових об’єктів вирішують на основі існуючих нормативів. Для цьогоздійснюється врахування і оцінка всіх споруд, які попадають в зону затоплення,а іноді й підтоплення. На основі цього виконуються кошторисно-фінансовірозрахунки, що дозволяють встановити збиткові затрати. Передбачається і грошовакомпенсація за окремі будівлі, які не підлягають відновленню.
Одночасно зрозробкою заходів з переносу населених пунктів і промислових підприємстврозробляються проекти з їх інженерного захисту. В результаті порівняння різнихвирішень, перевагу віддають найбільш економічному варіанту.
Порядокпереміщення об’єктів другої категорії аналогічний, тільки інженерний захистпередбачається в обмежених випадках.
Іноді об’єктипершої і другої категорій недоцільно відновлювати на новій території, оскількина це витрачаються значні кошти.
Питання проісторичні пам’ятники і об’єкти вирішується в кожному випадку окремо. Можливі,для цих об’єктів, захисні споруди, переміщення їх на нове місце, абовідтворення їх в реконструйованому вигляді.
Трансформаціялісів при створенні водосховищ проводиться шляхом лісоочистки. Вкошторисно-фінансові розрахунки включають затрати на ці роботи.
Найбільшскладним, при створенні водосховищ, є питання про економічну оцінку затопленихсільськогосподарських земель. Засоби, необхідні для компенсації збитку відзатоплення, складають значну частину капіталовкладень, передбачених дляпідготовки водосховища, що суттєво відбивається на економічній ефективностібагатьох гідровузлів.
Визначеннявартості різних народногосподарських об’єктів, які попадають в зону затоплення,виконується досить точно. Складніше економічно оцінити сільськогосподарськіфонди.
Затоплені землі ілісові площі є безповоротною втратою. В зв’язку з обмеженістю земельного фонду,це питання набуває особливого значення, особливо при неврахуванні масштабузаходів, які проводяться для охорони навколишнього середовища. Земля, якапопадає під воду, починає виступати в новій якості. Вона забезпечує отриманнядодаткового прибутку у вигляді електроенергії, рибної продукції, більшоїкількості перевезених вантажів і т.п.
В питаннікомпенсації затоплених сільськогосподарських площ існує багато пропозицій, якіподіляються на такі дві групи:
1. Повне відшкодування всіхугідь.
2. Часткове відшкодування.
В першій групі можливі такі способивирішення проблеми:
— відновленняземельного фонду шляхом освоєння нових площ;
— введення воборот нових площ чи покращення існуючих;
— інтерпретаціявалового і чистого продукту;
— компенсаціявартості землі.
Принциповасутність другої групи пропозицій полягає в тому, що в межах басейну чи районуданого водосховища відновлення втраченої продукції може не плануватись. Таказадача входить до загальнодержавного плану. В результаті створення водосховищаповинні забезпечуватись благополучні умови для розвитку сільськогосподарськоговиробництва. Питання освоєння нових площ виникає тільки у випадку необхідностіотримання продукції з меншими затратами.
Розрахунки,виконані на основі згаданих пропозицій, дають різні результати, а це утруднюєїх використання.
Поряд з іншимиспособами, існує еквівалентний метод компенсації збитку, який характеризуєтьсябільшою об’єктивністю і простотою. Суть цього методу полягає в тому, що всіземлі, які попадають під затоплення, ретельно обстежуються. При цьому пашнясередньої якості приймається за умовну одиницю, землі кращі за неї за якістюотримують коефіцієнти 1,1; 1,2;...1,5 і т.д., а гірші – 0,9; 0,8;...
Перемножившиплощі окремих земель на ці коефіцієнти, можна отримати розміри території,зведені до пашні середньої якості. Вказані коефіцієнти застосовуються і приосвоєнні нових земельних площ.
Отже, питання,які стосуються компенсації збитку при затопленні землі і лісу, повинніотримувати обґрунтування за єдиною методикою.
Дуже складною єпроблема компенсації збитку рибному господарству. Складність цього питанняполягає в трудності визначення збитку і ефективності компенсаційних заходів.Для попередження і компенсації втрат рибної продукції в кошторис ВГК включаютьтакі заходи, як будівництво рибозахисних і рибопропускних споруд, спеціальнихзаводів і господарств. При виборі оптимального варіанту враховують не тількирозрахункові затрати, але й інші фактори біологічного і інженерного характеру.На сучасному етапі розробляється методика біолого-техніко-економічногообґрунтування компенсаційних заходів.
В деякихвипадках, збитку рибному господарству можна запобігти, якщо передбачитиспеціальні рибогосподарські попуски для обводнення нерестилищ, які компенсуютьзміни гідрологічного режиму нижнього б’єфу гідровузла. Об’єм і терміни цих попусківвизначають оптимізаційними розрахунками.
Велику групузатрат складають затрати з підготовки ложа водосховища. При цьому необхідновиконати роботи з видалення лісової рослинності. Навіть в зоні затопленняводосховищами, які розташовані в малолісних районах (наприклад, Каховське)виникає необхідність видалення дерев і кущів. Затрати з лісоочистки повністювключають в кошторис ВГК. Рахують доцільним суцільну очистку ложа водосховища,яке призначене для водопостачання, рибного господарства, рекреації. Останнімчасом рахується необхідним проведення суцільної лісоочистки ложа всіхводосховищ в природоохоронних цілях. Дослідження показують, що ускладнення,пов’язані не вирубаним лісом, обходяться, в подальшому, дорожче економії іскорочення площі лісоочистки.
До складу заходівз підготовки ложа водосховища входять також затрати на ліквідацію можливихджерел забруднення води. Вони складаються із затрат на: загальну санітарнуочистку території населених пунктів, підприємств і тваринницьких ферм,розташованих в зоні затоплення; спеціальну санітарну очистку місць специфічногозабруднення і зон водозаборів комунально-побутового водопостачання;переміщення, знешкодження і інженерний захист кладовищ; заходи з боротьби ізспливанням торф’яників; заходи з охорони ґрунтових вод.
Збитки у водномутранспорті при зведенні гідровузла виникають в зв’язку із збільшенням витратпри погіршенні судноплавних умов, або неможливості використання водного шляху.Ці затрати теж відносяться в кошторис ВГК. Компенсації підлягають також затратина переміщення об’єктів водного транспорту (причалів). Якщо гідровузолспоруджують на несудноплавній річці, а в перспективі планується зробити їїсудноплавною, і гідровузол перешкоджає цьому, то в кошторис гідровузлавключають затрати на компенсацію непередбаченого збитку.
Необхідновідмітити всезростаючий вплив негативних наслідків на вибір варіанту ВГК, йогоструктури і параметрів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Комплексное использование и охрана водных ресурсов / Под.ред.О.Л.Юшманова/-М.: Агропромиздат, 1985.
2.Зарубаев Н.В. Комплексное использование водных ресурсов. – Л.Стройиздат, 1976.
3.Грищенко Ю.М. Комплексневикористання та охорона водних ресурсів. Рівне, 1997.
4.Гидроэнергетика и комплексное использование водных ресурсов/Под. ред. Непорожнего П.С./ -М.: Энергоиздат, 1982.