Реферат на тему "Ринок праці та капіталу"
Ринок працы
Загальновідомо,що єдиного ринку ресурсів немає, але існує сукупність взаємозв’язаних ринків —ринку праці, ринку капіталу, ринку землі тощо. Вивчення кожного з цих ринківрозпочинається з аналізу досконалої конкуренції з подальшим розглядом ринковихструктур з недосконалою конкуренцією.
Серед усіхекономічних ресурсів, використовуваних у виробництві товарів і послуг,найважливішим є праця. Це обумовлено такими обставинами:
· суб’єктомринку праці є практично кожен працездатний член суспільства;
· винагорода(заробітна плата) є основною складовою доходу переважної більшості сімейбудь-якої країни;
· проблемизайнятості, безробіття, рівня заробітної плати стають об’єктом політичної таекономічної боротьби, державної політики.
Для ринку праціхарактерним є саме вплив на мобільність цього ресурсу неекономічних факторів,але в мікроекономічному моделюванні виходять з їх незмінності хоча б у певнийперіод часу. Єдиним чинником, що впливає на попит і пропозицію праці, залишаєтьсязаробітна плата, рівень якої, в свою чергу, встановлюється в результатівзаємодії попиту та пропозиції праці.
Термін «заробітнаплата» вживається тут у розумінні «ставка заробітної плати», тобтооплата праці за конкретний проміжок часу, а «заробіток» чи «дохід» — як величина,що залежить від ставки заробітної плати і кількості відпрацьованого часу. Підставкою заробітної плати в мікроекономічному аналізі розуміють її реальну(а не номінальну) величину, що відображує рівень цін на ринку товарів іпослуг; рівень податків є незмінним.
Досконалоконкурентному ринку праці притаманні такі властивості:
· у кожнійгалузі існує значна кількість фірм, що конкурують між собою за право найму тогочи іншого працівника;
· існуєвелика кількість працівників певної професії та однакової кваліфікації; кожен зних незалежно один від одного пропонує свої послуги на ринку праці;
· ні окремафірма, ні окремий працівник не спроможний вплинути на рівень заробітної плати,що встановився в галузі.
За умовдосконалої конкуренції ціна праці формується як ціна всякого товару. Цеозначає, що всі працівники отримують однакову зарплату, яка не залежить відтого, на якому підприємстві вони працюють, і сприймається підприємством якзадана величина. Тому для окремого підприємства пропозиція праці є абсолютноеластичною. Сам рівень зарплати є максимальним, працівник отримує повнийпродукт праці: MRC= W,
де W —заробітна плата, грош. од.
Тому граничнівитрати підприємства на працю дорівнюють заробітній платі.
Підприємствонаймає працівників доти, поки збільшення виторгу перевищує збільшення витрат(14.4; 14.5), або ж:
МRР = MRC = W.
Повертаючись дографічного зображення на рис. 14.1, можна визначити, чому дорівнюютьсукупні витрати підприємства на зарплату: площі прямокутника OPLEL¢.
Праця єсвоєрідним товаром, оскільки фактично продається не найманий працівник, а йогочас F, обсяг якого знаходиться в природних межах: 24 години за добу.Враховуючи той факт, що частина цього часу має бути витрачена людиною длявідпочинку, тобто відновлення здатності його до праці, робочий час Fдорівнює: 24 – Н0, де Н0—вільний час, або дозвілля. За рівня почасової зарплати W деннийзаробіток працівника (дохід) І0становитиме
I0= W(24 – H0).
/>
Рис.1. Вибір між працею і дозвіллям
Вибір між працею і дозвіллямокремого працівника досліджується за допомогою інструментарію теорії поведінкиспоживача (або ж працівника), що проілюстровано на рис. .1.
Тут зображенотипову ситуацію, у якій рівновага працівника досягається у точці Е.Нахил бюджетного обмеження дорівнює (–W). Працівник максимізуєкорисність, коли гранична норма заміщення вільного часу доходом дорівнюєзарплаті:
MRSHI= W.
За змінизаробітної плати на вибір працівника впливає як ефект доходу, так і ефектзаміщення. З підвищенням зарплати робота стає привабливішою, тобто відмова відкожного часу дозвілля супроводжується збільшенням доходу. Ефект заміщення маєтой самий напрям зміни, що й робочий час і заробітна плата. Якби ефектзаміщення був єдиним результатом зміни в зарплаті, то крива пропозиції працімала б висхідний характер. Разом з тим зростання доходу підвищує цінністьдозвілля як повноцінного блага. Підвищення зарплати викликає ефект доходу, якийпримушує людину віддавати більше часу дозвіллю. Ефект доходу, таким чином,спрямований протилежно до ефекту заміщення. Він може точно компенсувати ефектвід заміщення, тоді пропозиція трудових послуг буде абсолютно нееластичною.Подальше збільшення доходу призводить до того, що послуги праці стаютьнеповноцінним товаром, до того ж і збільшення робочого часу має свої обмеження.Ефект доходу, діючи у напряму, протилежному ефекту заміщення, починає перевищуватиостанній. Така реакція на підвищення зарплати обумовлює від’ємний нахил кривоїіндивідуальної пропозиції праці. Три етапи підвищення зарплати зображено нарис. .2.
/>
Рис. 2. Лінія індивідуальноїпропозиції праці
/>
Рис. 3. Модельмонопсонії на ринку праці
На першому етапізбільшення заробітної плати з W1 до W2 ведедо збільшення кількості робочого часу з f1 до f2— ефект заміщення перевищує ефект доходу. На другому етапі збільшення зарплативід W2 до W3 не відображається назбільшенні тривалості робочого дня — ефект заміщення дорівнює ефектудоходу. На третьому етапі підвищення зарплати від W3 до W4веде до скорочення робочого дня з f2 до f3 —ефект заміщення менше ефекту доходу. Типовою ситуацією на ринку праці є монопсонія, коли підприємство уневеликому місті є головним (а фактично єдиним) покупцем, а тому має можливістьвплинути на рівень зарплати. Це досягається шляхом скорочення чисельностінайманих працівників. У результаті посилення конкуренції між працівниками їхзарплата знижується нижче рівноважного рівня (рис. 15.3).
Кривою попитувиступає крива виторгу монопсонії від граничного продукту праці MRPL.Крива ринкової пропозиції перед монопсонією постає у вигляді кривої середніхвитрат на закупку праці АС. Побудована відповідно до неї крива граничнихвитрат у точці її перетину з кривою попиту визначає кількість праці, необхідноїдля максимізації прибутку монопсоніста (на рис. 14.3 — fM).Ця кількість є меншою, ніж за досконалої конкуренції (fK), ізарплата також є меншою (WK> WM). Двостороннямонополія (або монополія — монопсонія) виникає на ринку праці за умов, колиміж профспілкою і спілкою підприємців укладено угоду. На такому ринкуціна однозначно не встановлюється, замість точки рівноваги існує областьможливої згоди. Залежно від сили кожної із сторін ринкової угоди рівноважнаціна встановлюється в інтервалі між ціною, яка правиться профспілкою, і ціною,що заявляється монопсонією. При цьому перша з них завжди вище другої.Співвідношення обсягів попиту і пропозиції праці теж не визначено однозначно:залежно від нахилів ліній попиту і пропозиції обсяг пропозиції може бутибільше, менше або однаковим з обсягом попиту. Графічний аналіз двосторонньоїмонополії можна зробити за рис. 15.4.
/>
Рис.4. Двостороння монополія на ринку праці
За умовдосконалої конкуренції рівновага встановилася б у точці Е1,при цьому було б зайнято lK робітників, а рівень заробітноїплати склав би WK. Виробник-монополіст буде прагнути знизитизарплату до рівня WMшляхом скорочення зайнятих від lKдо lM. Профспілка, в свою чергу, намагатиметьсяпідняти рівень зарплати до WN, також скорочуючи пропозиціюпраці. Таким чином, при відносно невеликих відмінностях у чисельності працівників(lMта lN) підходи до визначення зарплатирізко відрізняються (WM і WN).
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ
Заробітнаплата — ціна,що виплачується за використання праці найманого працівника. Вживається врозумінні «ставка заробітної плати».
Номінальназаробітна плата — сума грошей, яку отримує найманий працівник.
Реальназаробітна плата — купівельна спроможність заробітної плати, виражена кількостями товаріві послуг, які можна придбати за отриману суму.
Ефектзаміщення дозвілля працею виявляється у скороченні вільного часу і зростаннізаробітної плати за підвищення ставки заробітної плати.
Ефект доходу виявляється у зменшенні бажанняпрацювати і підвищенні цінності вільного часу для працівника за досягнення певногорівня доходу, незважаючи на підвищення ставки заробітної плати.
Монопсонія наринку праці— ситуація, коли підприємство є фактично єдиним покупцем праці ( наприклад, уневеликому місті).
Профспілка — об’єднання працівників, щомає повноваження на проведення переговорів з підприємцями від імені і задорученням своїх членів.
Двостороннямонополія на ринку праці — ситуація, коли профспілка-монополіст протистоїтьпідприємству-монополісту.
Задача.
Підприємство ємонополістом на регіональному ринку праці й продає готову продукцію наконкурентному зовнішньому ринку.
Виробнича функціяпідприємства у короткостроковому періоді має такий вигляд:
QL= 300L – L2,
де Q —випуск, тис. шт.; L — обсяг праці, що використовується, тис. чол.
Функція пропозиції праці нарегіональному ринку описується формулою:
LS= 2W – 160.
Ціна готовоїпродукції на зовнішньому ринку становить 0,5 грош. од. Визначте, якукількість праці буде використовувати монопсонія, який рівень зарплати вонавстановить, яку кількість продукції буде продавати на зовнішньому ринку та якийвиторг вона отримає?
Розв’язання
Функціяграничного продукту у грошовому вираженні матиме вигляд (перша похідна відвиробничої функції)
MPL= 300 – 2L,
MRPL= PX(MPL) = 150 – L.
Граничні витратина працю становитимуть:
W = 80 = 0,5L,
TRC = 80L = 0,5L2,
MRC = 80 = L.
Прирівнюючиграничний продукт праці у грошовому вираженні до граничних витрат на працю,знайдемо оптимальну кількість робітників для монополії:
50 – L =80 = L.
Оптимальнакількість робітників становить 35 тис. чол.
За допомогоюфункції пропозиції праці знайдемо рівень заробітної плати, який встановитьмонопсоніст, — 97,5 грош. од. Підставивши оптимальний обсяг використання робочоїсили у формулу виробничої функції, отримаємо обсяг випуску — 9275 тис. од.Виторг монопсоніста дорівнює 4637,5 тис. грош. од.
Риноккапіталу
Капітал є ресурсом тривалогокористування, що створюється з метою виробництва більшої кількості товарів і послуг.Сутнісна риса капітального блага полягає в тому, що воно є водночас і факторомвиробництва, і продуктом. Коли йдеться про капітал як про об’єкткупівлі-продажу на ринку ресурсів, то мається на увазі не весь запаскапітальних благ, наявний в економіці, а потік нового капіталу, що з’являєтьсяв даний період у виробництві. Підприємства пред’являють попит не просто наякісь матеріальні капітальні блага, а на тимчасово вільні грошові засоби, якіможна витрачати на зазначені блага і повернути, віддавши частину прибутку відїх використання у майбутньому. Таким чином, якщо мова йде про ринок капіталу,то мається на увазі ринок грошового капіталу. На ньому об’єкт купівлі-продажупереходить з рук в руки тимчасово, а тому всі економічні форми угод тіснопереплетені з системою прав власності і дуже різноманітні. Інструментами ринкукапіталу можуть бути і безпосередньо кредитні ресурси, і цінні папери (акції,облігації, векселі), і різні похідні контракти.
Грошові засобиакумулюються шляхом заощаджень або утримання від поточного споживання. Домашнігосподарства спрямовують кошти на капітальні блага шляхом заощадження грошей увигляді різних фінансових активів: облігацій, акцій, а також вкладення грошейна різні заощаджувальні рахунки. Власники фінансових активів чи заощадженьсподіваються отримати деякий дохід. Його рівень характеризує процентнаставка (або дохід від різних фінансових активів, або щорічний дохід відвкладених коштів).
Розрізняють номінальнута реальну процентні ставки. Номінальна ставка показує, на яку величинусума, що її позичальник повертає кредитору, перевищує величину отриманогокредиту. Реальна ставка виражається в грошових одиницях постійної споживчоїспроможності і визначається як номінальна ставка, скоригована на рівеньінфляції. За умов досконалої конкуренції існує тенденція до встановлення єдиноїпроцентної ставки. В реальних умовах діапазон ставок досить широкий, щообумовлено терміновістю і розміром позики, діючою системою оподаткування,структурою ринку капіталу тощо.
Отже, домашнігосподарства або інші ринкові суб’єкти забезпечують фінансовими ресурсами абокапіталами тих, хто хоче купити реальні капітальні блага. Норма процента єціною, яку банк або інший фінансовий посередник платить позикодавцю завикористання грошей протягом деякого періоду часу. Процентну ставку виражаютьяк деякий процентний дохід за рік у процентах.
Прийняттяпідприємцем рішення про придбання капітальних ресурсів грунтується напорівнянні очікуваного доходу, який він отримає від використання даногокапітального товару, і витрат на його придбання та експлуатацію.
Капітальні благаможуть приносити дохід протягом деякого періоду. Поточна, або дисконтована,вартість довгострокового активу обчислюється так: визначається, скількипотрібно вкласти грошей сьогодні за наявної процентної ставки, щоб отриматимайбутній дохід від цього активу. Для безстрокового (довічного) володіння,наприклад, таким активом, як земля, що приносить N грош. од. доходукожного року від цього моменту аж до вічності, поточна вартість землі PV обчислюватиметьсяза формулою
PV= N / i, (16.1)
де і —ринкова процентна ставка, %.
У більш загальному випадкупоточна вартість будь-якого активу, що приносить дохід, який з часомзмінюється, обчислюється як дисконтована вартість кожної частини потоку доходів.Це виражається сумою окремих складових поточної вартості за формулою
PV = N1/(1 + i)+ N2/(1 + i)2 + N3/(1 + i)3+… + Nn/(1 + i)n, (16.2)
де N1,N2, N3, ..., Nn —щорічний дохід, грош. од.;
1, 2, 3, ..., n— роки, протягом яких очікуються відповідні суми доходів.
Якщо сумамайбутнього доходу FV через n років відома, величина коштів, якіпотрібно вкласти сьогодні, розраховується за формулою
PV= FVn / (1 + i)n. (16.3)
У цьому випадку іє ставкою дисконту, величина якої може бути прийнята як процентнабанківська ставка. У випадку використання позичкових коштів потрібно порівнювативнутрішню норму окупності r і процентну ставку і. Підприємства,намагаючись максимізувати прибуток, інвестують тоді, коли доходи наінвестиції вищі від ринкової процентної ставки. Якщо процентна ставка вища віднорми прибутку на інвестиції, то підприємство не інвестуватиме. В ідеальнихконкурентних умовах рівновага досягається тоді, коли конкуренція середпідприємств збиває дохід на інвестиції до рівня ринкової ставки процента.
Графічний аналіз доходу накапітал у найпростішому випадку (всі реальні капітальні блага однакові,економіка знаходиться у стаціонарному стані) можна проілюструвати за допомогоюрис. 5
/>
Рис. 5. Визначення ставкипроцента і доходу у короткостроковому періоді
/>
Рис. 6. Рівновагана ринку капіталу у довгостроковому періоді
Попит на капіталє похідним і виводиться з граничної продуктивності капіталу. Крива попиту Dна рис. 5 має низхідний характер. Інвестиції у попередньому періодістворили деяку величину капіталу, показану вертикальною лінією пропозиції S.У точці Е, де перетинаються лінії попиту і пропозиції, величина капіталувідповідає потребам підприємств.
Однак рівновага уточці Е спостерігається тільки у короткостроковому періоді, тому що затакої високої (10%) процентної ставки домашні господарства продовжуватимутьзаощаджувати. На рис. 6 подано ілюстрацію того, як процентні ставкивизначаються у довгостроковому періоді. Нагромадження капіталу продовжується,тому лінія пропозиції є не вертикальною, а висхідною. Тривала рівновага у точціЕ* спостерігається тоді, коли величина фінансових активів,якою люди хочуть володіти у довгостроковому періоді, відповідає величинікапіталу, яку підприємства хочуть мати за даної процентної ставки.
Земля, як і капітал, є факторомвиробництва довгострокового використання. Її особливістю є те, що вонаобмежена, тобто пропозиція землі є відносно стабільною. На рис. 7 видно,що лінія пропозиції на землю S є вертикальною, тобто пропозиціяабсолютно еластична.
/>
Рис.7. Визначення ренти на землю на ринку досконалої конкуренції
Абсолютнанееластичність пропозиції землі означає, що ціни на землю визначаються рівнемпопиту на окремі її ділянки. Ціни на землю пов’язані з ціною власності на земельнуділянку, яку слід відрізняти від земельної ренти, тобто ціни послугземлі як різновиду економічної ренти. Ціни на землю визначаються, якдисконтована вартість майбутньої земельної ренти, тобто шляхом капіталізаціїземельної ренти (16.1). Лінія попиту на землю D має низхідний характервнаслідок дії закону спадної родючості землі.
Рівновага у точціЕ означає рівень щомісячної ренти за одиницю площі землі pE.
Ця модель показуєактивну роль попиту, а саме: за умов нееластичної пропозиції землі ціна земліта абсолютна рента цілком залежать від зміни попиту.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ
Капітал — ресурс тривалоговикористання, створений з метою виробництва додаткових товарів і послуг.
Процентна ставка — ціна, що сплачуєтьсявласникові капіталу за використання взятих у позику його засобів протягомпевного періоду часу; ставка (норма) процента виражається у процентах.
Номінальнапроцентна ставка — ставка процента за поточного курсу без поправки на інфляцію.
Реальнапроцентна ставка — ставка процента, очищена від впливу інфляції.
Інвестування — процес відтворення абодоповнення основного капіталу; відображає потік нового капіталу у певному році.
Дисконтування — приведення економічнихпоказників, наприклад, грошового потоку, майбутніх років до сьогоднішньої(поточної) вартості.
Поточна(дисконтована) вартість — величина позикових фондів, які необхідно було б позичитиза поточної процентної ставки, щоб забезпечити регулярне отримання заданогочистого доходу.
Земля — фактор виробництва, щовключає землю, яка використовується у сільськогосподарському або промисловомувиробництві, а також використовувані природні ресурси землі.
Економічнарента —плата за ресурс, пропозиція якого жорстко обмежена.
Земельна (абсолютна)рента —плата за використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція якихжорстко обмежена.
Задача.
Припустімо, щоінтуїція нафтовидобувника підказує йому, що вартість видобування буде постійнозалишатися на рівні 15 грош. од. за барель. Наприклад, сьогодні нафтапродається за ціною 20 грош. од. за барель, і фірма планує видобуватинафту протягом трьох наступних років. Яким буде часовий прогноз фірми щодо ціниза ставки 4%?
Розв’язання.
Чистий прибуток збареля становить сьогодні:
20 – 15 = 5(грош. од.).
За ставки 4%виробник має передбачити ціну на наступний рік у розмірі:
15 + 5(1,04) =20,20 (грош. од.).
Через два рокипрогнозована ціна становитиме:
15 + 5 (1,04)2= 20,41 (грош. од.).
Через три рокипрогнозована ціна буде:
15 + 5(1,04)3= 20,62 (грош. од.).
Якщо згідно з прогнозами ціна за такоїставки не підвищуватиметься, виробник волітиме припинити видобуток нафти надекілька років.