План санації
Розробкаплану фінансового оздоровлення здійснюється, як правило, фінансовими таконтролінговими службами підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі,представниками потенційного санатора, незалежними аудиторськими таконсалтинговими фірмами.
Об'єктами планування є фінансові, виробничі та трудові ресурсипідприємства, процеси господарської діяльності тощо.
План фінансового оздоровлення підприємства складається зі вступута чотирьох розділів.
У вступі відображається загальна характеристика об'єктапланування, подаються відомості про правову форму організації бізнесу, формувласності, організаційну структуру, сфери діяльності та коротка історичнадовідка про розвиток підприємства. Окрім цього, формулюється мета складанняплану санації, називаються замовники плану та методи, які використовуються впроцесі його розробки.
У першому розділі відображається вихідна ситуація на підприємстві.
Аналіз вихідних даних включає такі підрозділи:
• Оцінка зовнішніх умов.
• Аналіз фінансово-господарського стану.
• Аналіз причин фінансової кризи та слабких місць.
• Наявний потенціал.
Оцінка зовнішніх умов, в яких функціонує підприємство, є основоюстратегічного планування і включає вивчення загальних політико-економічнихтенденцій, які впливають на діяльність підприємства, аналіз галузі та ринковогосегменту. Під час вивчення загальної політико-економічної ситуаціїрозглядається розвиток економіки в цілому, демографічна ситуація, технологічніновації, зміна політичного середовища. Головною метою оцінки навколишньогосередовища є оцінка можливості адаптації стратегії розвитку підприємства дозмін у суспільно-політичному житті країни.
Аналіз фінансово-господарського стану проводиться за двоманапрямками:
• аналіз виробничо-господарськоїдіяльності;
• аналізфінансового стану.
У ході аналізу з'ясовується фактичний фінансовий та майновий станпідприємства (фактичний обсяг реалізації, величина прибутків (збитків), рівеньзаборгованості, коефіцієнти платоспроможності, ліквідності, фінансовоголівериджу тощо).
Аналіз причин фінансової кризи та слабких місць полягає всистематизації та оцінюванні причин фінансової кризи та наслідків їх впливу нафінансово-господарську діяльність підприємства. Аналіз причин фінансової кризи проводитьсяз метою їх локалізації та усунення. Виявлення симптомів кризи робиться напідставі аналізу слабких місць на підприємстві. Обмежувальні чинники (слабкімісця) можуть виявлятися в таких сферах:
—залучення капіталу (наприклад утрата довіри кредиторів);
—ринок (бар'єри на шляху входження чи виходу зринку);
—персонал (позиція профспілок, висока мобільність,психологічні фактори);
—законодавство (податки, заборона звільненняпрацівників).
У разі тривалої фінансової кризи фактори, що забезпечуютьпотенціал підприємства, поступово вичерпуються. Як наслідок, позиціїпідприємства слабшають.
Наявний потенціал. Тут вивчаються сильні сторони підприємства,можливі шанси та наявний потенціал у кадровій, виробничій, технологічній,маркетинговій та інших сферах. Наявний у підприємства потенціал розвиткувизначається такими основними факторами:
• фінансовезабезпечення та можливості залучення додаткового капіталу;
• наявністькваліфікованого персоналу;
• наявністьнадійних та дешевих джерел постачання сировини та матеріалів;
• наявність ринківзбуту продукції;
• виробничийпотенціал;
• ефективнаорганізаційна структура;
• висока якістьменеджменту.
Ефективність проведення санації можна забезпечити планомірнимрозвитком та використанням наявного в підприємства потенціалу, а також черезпослаблення чинників, що обмежують проведення санації.
На підставі аналізу вихідної ситуації робиться висновок продоцільність санації підприємства чи про необхідність його ліквідації.
У другому розділі плану наводяться стратегічні цілі санації,цільові орієнтири та розробляється стратегія санації підприємства.
Окрім цього, розділ має запропонувати оперативну (Сrash-) програму ізвідображенням заходів, спрямованих на покриття поточних збитків, відновленняплатоспроможності та ліквідності підприємства. Лише за умови успішноговиконання цієї програми підприємство може отримати можливість реалізувати плансанації, тобто здійснити заходи для відновлення прибутковості та досягненнястратегічних конкурентних переваг. У каталозі санаційних заходів у рамкахСгазЬ-програми можуть бути запропоновані такі, наприклад, заходи:
• рефінансуваннядебіторської заборгованості (форфейтинг, факторинг, звернення до арбітражногосуду);
• мобілізаціяприхованих резервів через продаж окремих позицій активів;
• зменшення тазбільшення статутного капіталу;
• реструктуризаціякредиторської заборгованості;
• заморожуванняінвестиційних вкладень;
• зворотний лізинг;
• розпродаж зазниженими цінами товарів, що користуються низьким попитом.
Розділ 3 є основною частиною плану санації. Це конкретний планзаходів для відновлення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства вдовгостроковому періоді. Складовими частинами цього розділу є:
• План маркетингу та оцінка ринків збуту продукції. У цьомупідрозділі визначають ринкові фактори, які впливають на збут продукції тамісткість ринку; мотивацію споживачів; умови збуту; галузеві ризики; ситуаціюна суміжних товарних ринках. Кількісна оцінка частини ринку, яка належить підприємству,проводиться за основними споживачами готової продукції з посиланням на поточні обсягиреалізації та на перспективи її збільшення. Крім того, дається перелік можливихконкурентів, їхніх переваг та недоліків, а також схема реалізації продукції,методи стимулювання реалізації та пропозиції щодо оптимального співвідношенняреалізаційної ціни й собівартості. Визначаються можливості та способи розширенняринків збуту. Дається оцінка діяльності підприємства з погляду антимонопольногозаконодавства.
• План виробництва та капіталовкладень: містить дані провикористання обладнання, його знос, витрати, пов'язані з відновленням(придбанням нового обладнання, ремонт та реконструкція), можливості оренди чилізингу. Також характеризується виробничий процес, його «вузькі» місця, комерційні зв'язки з постачальникамифакторів виробництва, зазначаються конкретні заходи щодо поліпшення асортиментупродукції та підвищення її якості з тим, щоб досягти конкурентних переваг. Слідуказати, яке саме обладнання, технічну документацію, технологію «ноу-хау», укого, на яких умовах та в який термін потрібно придбати, суму витрат напридбання. Виходячи з цих даних, оцінюють потреби в інвестиціях. Планвиробництва та капіталовкладень складається у формі і бюджету.
• Організаційний план. Тут відображають організаційну структуру підприємства,можливості реструктуризації (реорганізації) та перепрофілювання, аналізуютьуправлінський та кадровий склад, фактичну кількість працівників та пропозиціїщодо її зменшення, пропонують заходи для посилення мотивації працівників таполіпшення організації менеджменту. У разі необхідності вивчаються можливостізлиття, приєднання чи розукрупнення з урахуванням вимог антимонопольногозаконодавства.
• Фінансовий план включає:
а) прогноз обсягів випуску та реалізації продукції;
б) баланс грошових надходжень та витрат;
в) зведений баланс активів і пасивів (до початку санації, в окреміперіоди під час санації та після її проведення);
г) форми та джерела мобілізації фінансових ресурсів;
д) графіки освоєння, окупності та повернення фінансових ресурсів(якщо їх було залучено на поворотній основі).
У Фінансовому плані також відображається сума витрат на розробкуплану санації та проведення санаційного аудиту (за необхідності). На підставіфінансового плану розраховується загальна потреба підприємства у фінансовихресурсах із зовнішніх джерел. Обсяг зовнішнього фінансування дорівнює різниціміж загальною потребою підприємства у фінансових ресурсах (інвестиції в основніта оборотні засоби) та прогнозованою величиною виручки від реалізації окремих об'єктів активів, продаж якихздійснюється в рамках санації.
Розділ 4 містить розрахунок ефективності санації, а також перелікорганізаційних заходів щодо реалізації плану та контролю за ходом реалізації У цьомурозділі деталізуються очікувані результати виконання проекту, а такожпрогнозуються можливі ризики та збитки.
Основними критеріями оцінки ефективності санації є такі:
— ліквідність та платоспроможність;
— прибутковість;
—додаткова вартість, створена в результатісанації;
—конкурентні переваги.
Якщоза основу брати критерій прибутковості, то ефективність санації (Е) можнавизначити за такою формулою:
Прогнозованийобсяг додаткового прибутку
Е = ---------------------------------------------------------
Розмірвкладень на проведення санації
Додатковий прибуток підприємства — різниця між сумою прибутківпісля санації і розміром прибутків (чи збитків) до її проведення
Для більш об'єктивної оцінки ефективності прогнозований обсягприбутку приводиться до теперішньої вартості. Вкладення в проведення санаціїрозглядаються як інвестиції санатора в підприємство, що перебуває у фінансовійкризі, з метою одержання прибутку (в абсолютній чи відносній формі).
Додаткова вартість, створена в результаті санації показуєабсолютний приріст вартості активів підприємства, що очікується від реалізаціїплану санації. Додаткову вартість розраховують як різницю між потенційноювартістю підприємства (після проведення санації) та його вартістю до санації.Потенційна вартість визначається на підставі приведених до теперішньої вартостімайбутніх грошових потоків. Цей метод оцінки ефективності санації базується надисконтуванні майбутнього грошового потоку. Проблема тут полягає в точностіпрогнозування майбутнього грошового потоку.
Оскільки додаткова вартість може визначатися як різниця міжвартістю підприємства після санації (за виключенням суми знову залученогокапіталу) та ліквідаційною вартістю підприємства, зіставлення даних величинвідіграє вирішальну роль у прийнятті кредиторами рішення щодо акцептуванняплану санації чи ліквідації підприємства. Ця вартість підприємства береться доуваги також інвесторами, які можуть фінансувати санацію на умовах частковоїучасті тощо.
Як уже зазначалося, у процесі реалізації плану санації важливуроль відіграє оперативний санаційний контролінг, який з допомогою свогометодичного та функціонального інструментарію координує діяльність різнихпідрозділів, здійснює контроль за якістю реалізації запланованих заходів,проводить аналіз відхилень, ідентифікує та нейтралізує ризики, а також виявляєдодаткові шанси та можливості.
Санація вважається успішною, якщо з допомогою зовнішніх тавнутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних та виробничо-технічнихудосконалень підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність тауникає банкрутства) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність удовгостроковому періоді.