Міністерствоосвіти і науки України
Тернопільськийдержавний технічний університет
іменіІвана Пулюя
Кафедраекономічної кібернетики
КУРСОВАРОБОТА
здисципліни:
Економікапідприємства
Натему:
Підвищенняприбутковості сезонних підприємств
набазі ТОВ «Козова-цукор»
Виконала:
ст. гр. БК-21
Бабій Л.П.
Керівник роботи:
Дмитрів Д.В.
Тернопіль2009
Зміст
Вступ
Розділ1. Аналіз прибутку
1.1 Поняття та види прибутку
1.2 Розрахунок прибутку
1.3 Шляхи підвищення прибутковості
Розділ2. Загальна характеристика об’єкта дослідження
2.1 Місія, основні ціліфункціонування
2.2 Працівники підприємства,структура управління
2.3 Основні фонди підприємства.Інноваційна діяльність
Розділ3. Оцінка підвищення прибутку підприємства
3.1Аналіз показників прибутку підприємства ТОВ “Козова-цукор»
3.2 Пропозиції щодо підвищенняприбутковості
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Насучасному етапі, в умовах розвитку ринкової економіки в Україні, розвиткувеликого, малого та середнього підприємництва, загострення конкурентноїборотьби, науково-технічного прогресу виникає потреба аналізуфінансово-економічних результатів діяльності підприємства. Це потрібнонасамперед заради більш ефективного управління підприємством, для досягненняпоставлених цілей, а саме: подальшого розвитку, відтіснення конкурентів ізавоювання більшої частки ринку.
Самеприбуток, який відображає у вартісній формі кінцевий результат діяльності підприємствав умовах роботи за принципами самофінансування є головним у аналізі. У прибуткуакумулюються підсумки всіх сторін роботи підприємства: зростання виробництвапродукції та її реалізації відповідно до договорів замовника, ефективністьвикористання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, наявних в йогорозпорядженні.
Прибутокза сучасних умов є не тільки показником ефективності роботи окремогопідприємства, а й має важливе практичне значення. Він є джерелом формуванняфінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпеченнягосподарської діяльності. Також це одне з найбільших джерел фінансових ресурсівдержави.
Отже,метою даної курсової роботи є аналіз показників прибутку підприємства, йогоаспектів формування і розподілу, аналіз динаміки показників прибутку, пошукшляхів їх підвищення.
Дляпроведення аналізу прибутку слід використовувати такі джерела інформації:
·баланс підприємства “ (форма №1);
·звіт про фінансові результати та їхвикористання ” (форма №2);
·звіт з праці
Розділ 1. Аналіз прибутку
1.1 Поняття прибутку та його види
Прибутокявляється фінансовим результатом діяльності підприємства. Показник прибуткуорієнтує виробничу господарську діяльність підприємства на високі кінцевірезультати, на ріст випуску високоякісної продукції з найменшими затратами.Показник прибутку являється одним із показників, який встановлений вконтрольних цифрах, є основним джерелом виробничого і соціального розвиткупідприємства.
Прибуток– це частина доходу, що залишається підприємству після відшкодування усіхвитрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видамидіяльності. В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсівпідприємства. [1, c.215].
Розрізняютьтакі види прибутку:
1.Балансовий прибуток;
2.Операційний прибуток;
3.Чистий прибуток.
Балансовий(валовий) прибуток – це загальний прибуток підприємства, одержаний від усіхвидів діяльності, до його оподаткування і розподілу. Інколи слід врахувативитрати, що зменшують величину балансового прибутку (плата за землю, податок намайно, податок з власників транспортних засобів, утримання дошкільних закладівтощо).
Балансовийприбуток складається:
— прибуток від реалізації товарної продукції.
— прибуток чи збиток від іншої реалізації.
— позареалізаційні результати.
Доіншої реалізації належить:
— продаж продукції підсобного господарства.
— продаж понаднормованих і «зайвих» матеріальних цінностей.
— послуги свого власного транспорту.
— різні послуги непромислового характеру.
Операційнийприбуток визначається коригуванням балансового прибутку на операційні витрати,до складу яких входять: заробітна плата з нарахуваннями, амортизаційнівідрахування, рентні платежі, транспортні і комерційні витрати. Саме цейскоригований балансовий прибуток виступає у формі прибутку до оподаткування(оподатковуваного прибутку).
Чистийприбуток – це прибуток, що поступає у розпорядження підприємства після сплатиподатку на прибуток. [3, c.240].
Зчистого прибутку підприємства сплачуються борги та проценти за кредити, а рештарозподіляється на фонд споживання (виплати власникам, акціонерам, персоналу зарезультати роботи) та фонд нагромадження (використовується на інвестиційніпотреби та створення резервного фонду).
Прибутокпідприємства формується за рахунок таких джерел:
- Прибуток від реалізації продукції(виконання робіт, надання послуг); по іншому цей прибуток називають прибуткомвід операційної діяльності, тобто такої, яка відображає основну мету існуванняпідприємства на ринку та профіль діяльності. Прибуток від реалізації продукціївизначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і суминарахованого ПДВ, акцизного збору, ввізного митного збору та інших обов'язковихзборів та платежів передбачених законодавством, а також суми витрат, яківключають в собівартість реалізованої продукції.
- Прибуток від продажу майна включаєприбуток від продажу матеріальних (основних фондів) і нематеріальних активів,цінних паперів інших підприємств тощо; визначається як різниця між ціноюпродажу та балансовою (залишковою) вартістю об’єкта, який продається.
- Прибуток від позареалізаційних операцій– це прибуток від спільної діяльності підприємств, проценти по реалізаціїакцій, облігацій та інших цінних паперів, штрафи, що сплачуються іншимипідприємствами за порушення договірних зобов’язань, доходи від володінняборговими зобов’язаннями.
Доскладу доходів та витрат від позареалізаційних операцій, що відносять наприбуток входять:
1.Одержані штрафи та пені.
2.Доходи по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, що належать підприємству.
3.Доходи та збитки від переоцінки готової продукції.
4.Доходи від надання комерційного кредиту.
5.Доходи від ліквідації основних засобів.
6.Доходи від проведення ф'ючерсних операцій.
7.Доходи від операцій з борговим зобов'язанням.
8.Доходи від продажу валюти.
9.Втрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей.
10.Витрати на утримання законсервованих об'єктів.
11.Некомпетентні винуватці збитків.
12.Оплата праці за рахунок вимушеного прогулу.
13.Суми заборгованості дебіторів та кредиторів по яких минув строк позовноїдавності.
14.Прибутки та збитки минулих років виявлені в поточному році.
15.Збитки від лиха, пожеж, аварій.
16.Надходження раніше списаних боргів.
17.Списання залишків невикористаних резервів, які створились за рахунок собівартостіпродукції.
У навчальній літературі такожвиділяють категорію “економічний прибуток” як різницю між загальною виручкоюпідприємства і всіма витратами (явними, неявними, включаючи й нормальнийприбуток підприємця). Таким чином, економічний прибуток — це дохід, отриманийпонад нормальний прибуток. Під останнім розуміється мінімальний дохідпідприємця, який необхідний для залучення й утримання відповідного ресурсу вданому виробничому процесі. Так, до нормального прибутку належать: процент навласний капітал, орендна плата, яку можна було б отримати, доходи від продажувласних послуг праці та ін. [7, c.114].
Основніфункції прибутку:
· Прибутокяк основа інноваційних рішень;
· Джерелосамофінансування і розвитку;
· Мірилоуспіху діяльності підприємства;
· Винагородавласникам, працівникам.
Рольприбутку в умовах ринкової економіки:
1.Прибуток підприємства – головна ціль підприємницької діяльності. Отриманнявисокого рівня прибутку є цілком очевидним мотивом підприємницької діяльностіне тільки для власників підприємства, але також і для решти його персоналу.
2.Прибуток підприємства утворює базу економічного розвитку держави, тому щомеханізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дозволяєзбільшувати прибуткову частину державних бюджетів всіх рівнів, що даєможливість державі успішно виконувати покладені на неї функції і здійснюватинамічені соціально-економічні програми розвитку суспільства.
3.Прибуток підприємства – критерій ефективності конкретної виробничої діяльності.Індивідуальний рівень прибутку підприємства порівняно з галузевим характеризуєступінь уміння (підготовленості, досвіду, ініціативності) менеджерів успішноздійснювати господарську діяльність в умовах ринкової економіки.
4.Прибуток – основне внутрішнє джерело формування фінансових ресурсівпідприємства, які забезпечують його розвиток. У системі цих джерел прибуткуналежить головна роль. Чим вищий рівень утворення прибутку підприємства, тимменше його потреба в залученні фінансових коштів із зовнішніх джерел, які в сучаснихумовах обмежені.
5.Прибуток – головне джерело збільшення ринкової вартості підприємства. Здатністьзбільшення вартості капіталу забезпечується шляхом капіталізації частиниодержаного підприємством прибутку. Тому, чим вищі сума і рівень капіталізаціїодержаного підприємством прибутку, тим більшою мірою зростає вартість йогочистих активів, а відповідно і ринкова вартість підприємства в цілому.
6.Прибуток підприємства – основне джерело задоволення соціальних потребсуспільства. Соціальна роль прибутку проявляється насамперед у тому, що кошти,перераховані до бюджетів різних рівнів в процесі оподаткування, слугуютьджерелом реалізації різноманітних загальнодержавних і місцевих соціальнихпрограм, що забезпечують «виживання» окремих соціально не захищених членівсуспільства. Крім того, ця роль виявляється в задоволенні за рахунок одержаногоприбутку підприємства частини соціальних потреб його персоналу.
7.Прибуток – основний механізм захисту підприємства від загрози банкрутства. Таказагроза може виникнути і в умовах прибуткової господарської діяльностіпідприємства, але за інших рівних умов підприємство набагато успішніше виходитьз кризового стану при високому потенціалі утворення прибутку. За рахуноккапіталізації одержаного прибутку може бути швидко збільшена часткависоколіквідних активів, підвищена частка власного капіталу при відповідномузниженні об'єму використовуваних позикових засобів, сформовані відповіднірезервні фінансові фонди. [9, 215].
Характеризуючироль прибутку в ринковій економіці, слід зазначити, що, на думку багатьохекономістів, ця роль не завжди позитивна, оскільки окремі види прибутку служатьджерелом лише особистого збагачення окремих категорій громадян, не приносячикористі суспільству в цілому. Це стосується таких його видів, як прибуток,одержаний від спекулятивних комерційних операцій, від невиправдано високих ціну зв'язку з монопольним станом на ринку, від «тіньової» діяльності підприємств.
Виконанняплану прибутку є одним з кінцевих показників, роботи підприємства. Розмірприбутку в основному залежить від об'єму реалізації продукції та їїсобівартості.
1.2 Розрахунок прибутку
Визначеннясуми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має певніособливості залежно від сфери діяльності суб’єкта господарювання: виробничоїсфери, торгівлі, сфери послуг.
Увиробничій сфері є особливості в розрахунках прибутку від реалізації продукціїпромисловими і сільськогосподарськими підприємствами, будівельнимиорганізаціями, підприємствами транспорту. У сфері послуг побутують особливостівизначення прибутку від надання послуг комерційними банками, страховимикомпаніями, інвестиційними фондами, підприємствами торгівлі.
Напідприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахункуприбутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат наодну гривню продукції та економічний (аналітичний) метод.Метод прямогорозрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, щовиробляються і реалізуються.
Длярозрахунку необхідні такі вихідні дані: 1.Перелік і кількість продукціївідповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва іреалізації. 2.Собівартість одиниці продукції. 3.Ціна одиниці продукції (цінавиробника). При використанні даного методу всі розрахунки ґрунтуються напрямому підрахунку виручки від реалізації за оптовими цінами підприємства (безПДВ) та собівартості продукції на весь асортимент, тобто за формулою:
Пт.п = ∑Аі∙ Ці– Аі∙Сі, [6]
Аі — кількістьпродукції і-го виду в натуральних одиницях вираження; Ці – цінаодиниці продукції і-го виду; Сі – собівартість одиниці продукціїі-го виду.
Підприємства, що займаютьсяекспортною операцією, при нарахуванні прибутку з виручки від реалізаціїпродукції виключають транспортні тарифи.
Цей метод розрахунку застосовуєтьсяза відносно невеликого асортименту продукції. Метод достатньо точний, але надтотрудомісткий, коли реалізується великий асортимент продукції. Крім того, він недає можливості визначити вплив на прибуток окремих факторів.
Розрахунок прибутку на підставіпоказника витрат на 1 грн. продукції.
Це укрупнений метод. Можезастосовуватись по підприємству в цілому за розрахунку прибутку від випуску,реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничівитрати та реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їхзміну, що прогнозується в наст. періоді.
Факторний метод. На величину прибутку можутьвпливати такі фактори:
1. Залежні від роботи підприємства(внутрішні):
-зростання обсягу продукції(вплив прямо пропорційний);
-зниження собівартостіпродукції (вплив обернено пропорційний);
-підвищення якості.
Внутрішні фактори можнарозділити на виробничі та невиробничі, а виробничі в свою чергу включаютьекстенсивні й інтенсивні фактори.
Екстенсивні фактори впливаютьна процес отримання прибутку через кількісні зміни: обсягу засобів і предметівпраці, фінансових ресурсів, часу роботи обладнання, чисельності персоналу,фонду робочого часу.
Інтенсивні фактори впливаютьна процес отримання прибутку через “якісні” зміни: підвищення продуктивностіобладнання і його якості, використання прогресивних видів матеріалів,модифікацію технології їх обробки, прискорення оборотності оборотних засобів,підвищення класифікації і продуктивності праці персоналу, зниженнятрудомісткості й матеріаломісткості продукції, удосконалення організації праціі ефективніше використання фінансових ресурсів.
До невиробничих факторіввідносять постачальницько-збутову і природоохоронну діяльність, соціальні умовипраці і побуту.
2. Незалежні від роботи підприємства(зовнішні) – фактор цін, тарифів, процентів, податкових ставок і пільг,штрафних санкцій, зміна природних умов.
Пофакторний метод маєпереваги перед методом прямого розрахунку, оскільки він дає можливістьконкретно встановити напрямки зростання прибутку, виявити його резерви.
У вітчизнянійбухгалтерсько-аналітичній практиці, щоб обчислити прибутковість підприємства,зіставляють прибуток з витратами підприємства (собівартістю) або з вартістювиробничих фондів підприємства (основних фондів і оборотних засобів). Такіпорівняння (в процентах) характеризують рентабельність (дохідність).
Економічний (аналітичний)метод можевикористовуватися для розрахунку прибутку від випуску (реалізації) продукції.Він відрізняється від уже розглянутих методів розрахунку прибутку тим, що даєзмогу визначити не тільки загальну суму прибутку, а й вплив на неї зміниокремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції, собівартостіпродукції, рівня оптових цін і рентабельності продукції, асортименту та якостіпродукції.Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною інепорівнянною продукцією в плановому періоді. Порівнянна продукція — цепродукція, що вироблялася в попередньому періоді. Непорівнянна продукція — цепродукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді. Розрахунокприбутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності: — визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції; — порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, щопередував плановому;
— виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток запорівнянною продукцією в плановому періоді; — розраховується вплив окремихчинників на зміну прибутку в періоді, що планується;
Розрахунок базового прибуткуздійснюється на підставі звітних або очікуваних даних за попередній період.
Базовий прибуток — цеприбуток від випуску (реалізації) продукції в періоді, що передував плановому.За його розрахунку здійснюється коригування звітного, очікуваного прибутку зурахуванням чинників, що на нього вплинули тоді, але не діятимуть у періоді, щопланується: змін6а оптових цін, припинення випуску окремих видів продукції,зміна рентабельності окремих видів продукції, зниження їх собівартості. Відточного розрахунку базового прибутку залежить точність усіх наступнихрозрахунків.
Загальна величинаприбутку визначається:
П = ВД – ВВ – А;[8]
де ВД – валовийдохід підприємства;
ВВ- валовівитрати виробництва — це загальна сума витрат на виробничу і комерційнудіяльність підприємства;
А- амортизаційнівідрахування на повне відновлення основних фондів підприємства.
При більшдетальному розгляді формула матиме такий вигляд:
Пб =(Д1 – В1) + (Д2 – В2) +(Д3– В3) – А; [8]
де В1,В2, В3, — витрати виробництва від реалізації продукції(послуг), від позареалізаційних операцій, від іншої реалізації відповідно;
Д1,2,3– відповідно валовий дохід від цих операцій. Тобто:
Пб = Пр+Ппр.+ Пін.; [8]
де Пр– прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг);
Ппр. — прибуток від позареалізаційних операцій;
Пін — прибуток від іншої реалізації.
1. Прибуток від реалізаціїпродукції (робіт, послуг) є основною складовою загального балансового прибутку.
Пр =ВД – Sвир. – ПДВ – АЗ;
де Sвир.– витрати виробництва на виготовлення продукції і зарплати працівників (повнасобівартість виробництва);
ПДВ – податок надобавлену вартість;
АЗ – акцизнийзбір.
2. Прибуток відпозареалізаційних операцій визначається як різниця між доходами, отриманими внаслідоквиконання цих операцій, і витратами на їх виконання.
Ппр. =Д – Sпр.; [8]
де Sпр.– витрати на виконання позареалізаційних операцій.
3. Прибуток від іншої реалізації обчислюється як різниця міжціною продажу і ціною придбання матеріальних цінностей та майна підприємства.
Пін. =Цприд. – Цпрод.; [8]
де Цприд.і Цпрод. – ціна продажу і ціна придбання відповідно.
4. Загальний прибуток визначається за такоюформулою:
Пб = åД1,2,3 – ЗП; [8]
де åД1,2,3 – сумарнавеличина доходу підприємства, ЗП – зарплата працівників підприємства.
Слід зазначити, що в томуразі, коли розрахунок прибутку розглянутими вище методами, здійснений виходячиіз загального випуску продукції, окремо розраховується прибуток від реалізаціїпродукції. При цьому враховується обчислена сума прибутку від випускупродукції, а також зміна прибутку в залишках нереалізованої продукції. Можебути використана така формула розрахунку:
Прп = Пзпп + Пвп – Пзкп, [5]
Да Прп – прибуток відреалізації продукції;
Пзпп – прибуток у залишкахнереалізованої продукції на початок планового періоду;
Пвп – прибуток від випускупродукції;
Пзкп – прибуток у залишкахнереалізованої продукції на кінець планового періоду. Прибуток у залишкахнереалізованої продукції можна розраховувати за методом прямого розрахунку,якщо є відповідні вихідні дані. Проте, як правило, дуже складно визначитиасортимент, перелік виробів у залишках, особливо на кінець періоду, щопланується.
Тому частіше прибуток узалишках нереалізованої продукції розраховується за показником рентабельностіпродукції. При цьому прибуток у залишках нереалізованої продукції на початокпланового періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середнюрентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді (або вчетвертому кварталі попереднього року за розрахунку прибутку на плановий рік).
Прибуток у залишкахнереалізованої продукції на кінець планового періоду можна розрахуватимноженням їхньої собівартості на середню рентабельність продукції напідприємстві в період, що планується (або в четвертому кварталі планового рокуза розрахунку прибутку на плановий рік).
Із розглянутих методівобчислення прибутку метод прямого розрахунку практично може бути використанийна підприємствах різних сфер діяльності і галузей економіки. Щодо аналітичногометоду розрахунку і методу з використанням показника витрат на 1 грн.продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосовані також і напідприємствах сфери послуг.
1.3 Шляхи підвищенняприбутковості підприємства
Загаломзростання прибутку може здійснюватися за такими основними чотирма напрямами:зростання цін, зниження виробничих витрат, удосконалення структури кінцевих продуктів,підвищення вартості кінцевих продуктів. Однак кожен з цих напрямів має безпосереднійзв’язок з формуванням та функціонуванням виробничих витрат і зводиться до такихметодів підвищення прибутковості виробництва крізь призму виробничих витрат:
1. Збільшення прибутку занезмінних постійних витрат. У цьому випадку можливі два шляхи:
По-перше,підвищення прибутку за рахунок поліпшення організації господарства, зокрема шляхомупровадження нових організаційних форм господарювання, вдосконалення маркетингу,впровадження досягнень науково-технічного прогресу і т. ін.
По-друге,зростання прибутку можна досягти за рахунок реструктуризації виробництва, нарощуванняприбуткових галузей та видів продукції за відповідного скорочення менш прибуткових.
2. Підвищення прибутку зазбільшення постійних витрат. Це означає абсолютне розширення виробництва за рахунокприбуткових галузей і видів продукції, впровадження нових технологій, підвищенняякості продукції тощо.
3. Зростання рівня рентабельностігосподарювання за скорочення постійних витрат та незмінної суми прибутку. Виходячиз формули визначення рівня рентабельності, де чисельник позначає прибуток, а знаменник— виробничі витрати, певне зменшення знаменника за незмінного чисельника відповіднозбільшить результативний показник. Досягти скорочення постійних витрат за незмінноїабсолютної суми прибутку можна завдяки їх перегрупуванню за видами продукції, відповідноскоротивши й розширивши виробництво певних видів продукції.
4. Підвищення рівня рентабельностігосподарювання за зниження постійних витрат та абсолютної суми прибутку. Такий процесможе відбуватися за умови, що темпи зниження постійних витрат перевищують темпискорочення абсолютної суми прибутку.
Розділ 2. Загальна характеристика підприємства ТОВ «Козова-цукор»
2.1 Місія, основні цілі функціонування
Підприємство створенев 1953 році, перший пуск заводу був у 1959 році. В січні 1998 року згідно голосуванняна Зборах акціонерів ВАТ “Козівський цукровий завод” (протокол № 1 від 29.01.1999р.)було прийнято рішення про вхід в склад засновників ЗАТ “Тернопільський агропромисловийкомплекс”. В липні 2002 року підприємство реорганізувалося в Товариство з обмеженоювідповідальністю “Козова-цукор”.
ТОВ “Козова-цукор”розташоване за адресою: смт. Козова, вул. Заводська, 1. Завод розміщений в районномуцентрі і має оптимальні шляхові сполучення, під’їзні залізничні колії, що зручнодля відвантаження продукції.
Основний вид спеціалізаціїпідприємства – вироблення цукру-піску з вітчизняної сировини. Підприємство такожвиробляє побічну продукцію.
Підприємство спеціалізуєтьсяпо:
· Виробництві цукру-піску
· Виробництві свіжого жому
· Виробництві меляси
· Виробництві сухого жому
· Виробництві вапна будівельного.
Модель підприємництвана ТОВ “Козова-цукор” – класична. Підприємство орієнтується на найефективніше використаннянаявних ресурсів.
Козівський цукровий завод першу продукціюдав у 1959 році, переробивши 144,8 тис. тон цукрових буряків. Вихід цукру склав10,43%, вироблено 15105 тон цукру. В наступні роки кількісні та якісні показникироботи підприємства зростали і покращувались.
Цукровий завод маєсезонний характер виробництва. Тривалість ремонтного періоду складає 8 – 9 місяців,а сезон виробництва цукру 2 – 3,5 місяці. Так, тривалість сокодобування в 2001 році30,79 діб, а в 1990 році – 116 діб.
Всередньому підприємство переробляє біля 200 тис.тонн цукрової сировини в рік. Вразі збільшення заготівлі цукрової сировини завод має можливості переробити її більше200 тис.тн. за сезон.
Таблиця1
Динаміка показників роботи підприємства ТОВ«Козова-цукор» 2004 2005 2006 2007 2008 Прийнято буряка, т 172999,8 171237 247243 150356,9 79672,5 Перероблено буряка, т 166858 165671 231617 145094 77123 Вироблено цукру-піску, т 18857,4 21394,8 26460,15 14603,15 9425 Вироблено жому 137845 136858 191257 107732 63597 Вироблено меляси 7133,7 6659,7 8658,4 5481 2506,5
Всясировина, що поступає на цукровий завод є давальницькою, це означає, що після переробкибуряка, господарства, що вирощували буряк забирають готову продукцію – цукор, жом,патоку, а залишають заводу за переробку 30-35% сировини. В процесі виробництва вихіджому становить 80%, а патоки 3-4 %.
Побічнапродукція, яку випускає завод є патока і жом. Жом використовується для відгодівліхудоби, а патока в спиртовій та харчовій промисловісті.
Назаводі є лінія по переробці цукру-сирцю, та жомосушильне відділення потужністю 100т.сухого жому на добу.
На підприємстві цеховавиробнича структура, яка включає: цех механізації, солярний цех та цех механічноїмайстерні.
2.2 Працівникипідприємства, структура управління
Наданий час ТОВ “Козова-цукор” має наступну структуру управління: Рішення з усіх питаньдіяльності підприємства приймає генеральний директор. Йому прямо підпорядкованіголовний технолог, головний бухгалтер і головний інженер. У їх підпорядкуванні знаходятьсяпевні структурні підрозділи підприємства. Так у віданні головного інженера знаходятьсясировинний відділ, відділ головного механіка, відділ головного енергетика, ТЕЦ,КВПіА, цех механізації, З/Д транспортний цех. Головному технологу підвідомчий технологічнийвідділ. У підпорядкуванні головного бухгалтера знаходяться заступник та 5 бухгалтерів.
Схема управління:
А)апарат управління
Б)виробничий персонал
1. Сировиннийвідділ
2. Відділголовного механіка
3. Відділголовного енергетика
4. ТЕЦ
5. КВПіА
6. Цехмеханізації
7. З/Дтранспортний цех
8. Технологічнийвідділ
9. Різні
Кількість працівниківпо підрозділах є різною і залежить від періоду (ремонтний чи сезонний). В зв’язкуз сезонним характером виробництва на заводі є постійні працівники, які працюютьцілий рік, і сезонні, які приймаються на роботу лише на сезон виробництва цукру.В основному сезонних працівників приймають на бурякопункт на час заготівлі і прийманняцукрового буряка. Категорії працівників показано в таблиці 2.
Таблиця2
Категорії працівниківна ТОВ “Козова-цукор” Роки Категорії працівників: 2006 2007 Робітники 386 222 Інженерно–технічні працівники 62 49 Всього 448 271
Таблиця3
Зміна чисельностіпрацівників на ТОВ “Козова-цукор”Назва показників Роки 2006 2007 За звітний місяць (грудень) За період з початку року
За звітний місяць
(грудень) За період з початку року Середньооблікова кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості, осіб 601 448 185 271 Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб 601 364 185 285
З таблиці бачимо,що у 2007 році кількість працівників суттєво скоротилася в порівнянні з 2006 роком;за період з початку року на 177 осіб, а за звітний місяць на 416 осіб.
2.3 Основні фондипідприємства.Інноваційна діяльність
Види основних фондів,якими володіє ТОВ «Козова-цукор» наведено в таблиці 4.
Таблиця4
Основні фонди підприємстваБалансова вартість основних фондів станом на 1.01.2006 року по групах Сума, тис. грн. 1 група: будівлі та споруди 1656,0 2 група: машини та обладнання 4371,0 3 група: транспортні засоби 1242,2 4 група: інструменти, прилади, інвентар 211,7 Всього основних фондів 7480,9
Загальна площа підприємствастановить – 240 га. На ньому знаходяться наступні об’єкти:
· Головний корпус (виробничий)
· Корпус ТЕЦ
· Територія бурякоприймального пункту
· Будівлі цукрового, матеріальногоскладу
· Склад сухого жому
· Склад ПММ
· Паточні чани
· Будівлі цеху механізації
· Будівлі солярного цеху та механічноїмайстерні
· Будівлі адміністративних корпусів
· Комунікації каналізації, водопроводу,газифікації, теплофікації.
Таблиця5
Показники ефективностівикористання основних виробничих фондів за 2006 – 2008 роки: 2006 2007 2008 Фондовіддача 4,8 7,1 3,6 Фондомісткість 0,2 0,14 0,27 Фондоозброєність 24,6 34,4 37,9
Фондоозброєність характеризуєзабезпеченість одного робітника основними фондами. Найвища фондоозброєність булау 2008 році.
Фондовіддача відображаєту кількість продукції, яка виробляється однією гривнею ОФ. З таблиці бачимо, щоу 2007 році фондовіддача зросла, а в 2008 – знизилась. Найвищим цей показник буву 2007 році, отже ефективність використання ОФ у цьому році — найвища.
Фондомісткість відображаєна скільки кожна гривня продукції забезпечена ОФ. У 2008 році цей показник становить0,27. Це означає, що в 2008 на виробництво однієї гривні продукції використали 0,27грн. основних фондів. Найнижчим показник фондомісткості був у 2007 році – 0,14.Отже в цьому році найвища ефективність використання ОФ.
Таблиця 6
Динамікасобівартості продукціїРоки 2006 2007 2008 Собівартість реалізованої продукції 31379,0 48835,7 33165,2
Зтаблиці видно, що в 2007 році собівартість продукції підприємства зросла, а в 2008знизилась в порівняні з 2007 роком, проте зросла в порівнянні з 2006.
Починаючиз 1996 року цукровий завод переведено з мазуту на газ.
Зароки роботи було проведено заміну фізично і морально застарілого обладнання:
-В 1993 році – дифузіяПДС-20 потужністю 2000 тонн переробки буряка за добу була замінена на Польську дифузіюДС-12 продуктивністю 3030 тонн переробки буряка за добу; встановлено преддефекаторБрігель-Мюлер, випарний апарат ІІІ-го корпусу.
-В 1994 році – дефекаторосновної дефекації Д-6,0, сатуратор І сатурації 1С – 3,0, сатуратор ІІ сатурації2С – 3,0.
-В 1996 році – вакуум-апаратиЖ4 ПВА – 4 штуки.
-В 1997 році – сушильнийапарат барабанного типу.
-В 1998 році – випарнийапарат IV – А2ПВВ, концентратор А3ПВВ.
-В 1999 році – центрифугидля утфелю І кристалізації FZHu 1000x130 – 7 штук, центрифуги для утфелю ІІ кристалізаціїFKNO – 2 штуки, центрифуги для утфелю ІІІ кристалізації FKNO – 2 штуки.
-В2001 році – побудовананова газова піч ІПШ – 100, встановлено лавери Ж7-ПСГ.
-В 2002 році – листові фільтри згущувачі П9 – УФЛ – І сатурації– 6 штук, листові фільтри згущувачі П9 – УФЛ – ІІ сатурації – 4 штуки.
Цукорі побічна продукція, яку випускає завод завжди користувалися попитом, як в областіУкраїни так і за її межами. В свій час підприємство самостійно реалізовувало йогов Білорусії, Росії, Казахстані і т. д.
ПродукціяТОВ “Козова-цукор” розрахована на споживчий ринок, тобто це товар особистого споживання.Але реалізація проводиться відразу після виготовлення продукції, це відвантаженняпродукції за спожиті газ, електроенергію, паливо-мастильні матеріали, насіння цукровихбуряків, закуплені товари і т. д.
Длявиробництва продукції використовується сировина господарств, фермерств Тернопільськоїобласті, а також окремих бурякозаводів.
Характеристикатовару: цукор пісок ДСТУ- 2316-93 (ГОСТ — 21-94). Особливості, які відрізняють продукціювід продукції конкурентів немає, весь відповідає ДСТУ23 16-93, однакова упаковкаі по ціні (2,37 грн. за 1 кг).
Основнимиконкурентами товариства є цукрові заводи в Борщові, Золочеві, Збаражі. Отже конкурентнаборотьба полягає в залученні якомога більшої кількості виробників цукрової сировинина підприємство. Для цього на заводі проводиться автоматизація прийомки сировини,що призводить до того, що техніка менше часу простоює на вагах і на ФЗ. Зважуванняпроводить оператор ЕОМ, він тільки корегує дані, а вага визначається автоматичноі заносяться дані в базу даних. Між собою комп’ютери з’єднані сіткою. На підприємствібажано автоматизувати розрахунок з виробниками.
Розділ 3. Оцінка підвищення прибутку підприємства
3.1 Аналіз показників прибутку підприємства ТОВ “Козова-цукор”
Розрахунок валовогоприбутку підприємства.
Валовий прибуток обчислюєтьсяза формулою:
Пр = ВД– Sвир. – ПДВ – АЗ;
Дляобчислення валового прибутку необхідні такі дані: воловий дохід, повна собівартість,ПДВ (таблиця 7).
Таблиця 7 2006 2007 2008 Валовий дохід 42985,5 69948,7 39035,0
Sвир. (повна собівартість) 31379 48835,7 33165,2 ПДВ 7164,2 11658,1 6505,8
П1 = 42985,5– 31379 – 7164,2 = 4442,3
П2 = 69948,7- 48835,7 – 11658,1 = 9454,9
П3 = 39035,9– 33165,2 – 6505,8 = — 635,1
З результатів бачимо,що у 2007 році валовий прибуток зріс, а в 2008 — знизився і став від’ємним.
Розрахунокприбутку до оподаткування
Дляобчислення прибутку до оподаткування необхідні такі дані: валовий прибуток, іншіопераційні доходи, адміністративні витрати, витрати на збут продукції, інші операційнівитрати ( таблиця 8)
Таблиця 8 2006 2007 2008 Валовий прибуток 4442,3 9454,9 — 635,1 Ін. операційні доходи 12714,5 14385,0 4823,7 Адміністративні витрати 1863,9 1892,6 2047,7 Витрати на збут 498,3 989,6 505,8 Ін. операційні витрати 12612,9 14658,7 2048,5
По1 = 4442,3+ 12714,5 – 1863,9 – 498,3 – 12612,9 = 21817,7
По2 = 9454,9+ 14385 – 1892,6 – 989,6 – 14658,7 = 6299,0
По3 = — 635,1 + 4823,7 – 2047,7 – 505,8 – 2048,5 = -409,3
Провівши розрахунокприбутку до оподаткування, бачимо стабільний його спад.
Розрахунок чистогоприбутку
Чистий прибуток обчислюютьяк різницю прибутку до оподаткування та податку на прибуток (таблиця 9).
Таблиця9 2006 2007 2008 Прибуток до оподаткування 21817,7 6299,0 -409,3 Податок на прибуток 55 1499,6 18,9
Пч1 = 21817,7– 55 = 21762,7
Пч2 = 6299– 1499,6 = 4799,4
Пч3 = -409,3– 18,9 = -428,2
Обчисливши чистийприбуток, бачимо, що за останні роки він постійно знижується, а в 2008 році підприємствобуло у збитках. Отже потрібно вжити заходів щодо виведення підприємства із збитковостіта підвищення його прибутковості
3.2 Оцінка резервівпідвищення прибутку підприємства
Виявлення резервівпідвищення прибутку повинне спиратися на комплексний техніко-економічний аналізроботи підприємства: вивчення техніко-економічних показників його роботи й організаційногорівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировиниі матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків тощо. В даній курсовій роботібуло проведено короткий аналіз техніко-економічних показників та їх динаміки і теперможна визначити деякі резерви підвищення прибутку.
На ТОВ “Козова-цукор”є вираженим такий резерв, як постійне удосконалення засобів виробництва. Впровадженнянової техніки, комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів, удосконалюваннятехнології, упровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизитисобівартість продукції і цим самим підвищити прибуток. Це відбувається внаслідоктого, що не застаріле (тут мається на увазі морально, хоча це опосередковано відноситьсяі до нового обладнання фізично) потребує меншої кількості обслуговуючих працівників.А це в свою чергу приведе до зниження витрат на оплату праці в розрахунку на одиницюпродукції – або знизиться кількість працівників при незмінному об’ємі виробництва,або збільшиться обсяг при тій же величині працівників.
Збільшення обсягувиробництва, як відомо приводить до зниження витрат в розрахунку на одиницю продукції.Однак значно легше сказати, ніж досягнути збільшення обсягу виробництва, це завданняне з простих.
Підприємству слідшукати нові ринки збуту продукції. На думку фахівців продукція даного підприємствамає шанси завоювати більшу частку ринку, ніж зараз, оскільки відрізняється значнонижчою ціною, але для цього необхідні певні зусилля в плані просування продукції.Для цього потрібні певні витрати і в першу чергу – наявність маркетингових спеціалістіввисокого класу. Також не завадило б виділити деякі кошти на рекламу, це обов’язковопринесе результати.
Слід також відмітити,що з ростом обсягу випуску продукції прибуток підприємства збільшується не тількиза рахунок зниження собівартості, але і внаслідок збільшення кількості продукції,що випускається. Таким чином, чим більший обсяг виробництва, тим за інших рівнихумов більше сума одержуваного підприємством прибутку.
Підвищення прибуткуможе відбутися також за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивностіпраці знижуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшуєтьсяі питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Для цього підприємствоповинне активно використовувати різноманітні мотиваційні засоби: перевести якомогабільше працівників на відрядну форму оплати праці, працівникам погодинної формиу більшому розмірі оплачувати роботу в понад нормований час, забезпечувати доставкупрацівників на роботу та з роботи за узгодженими маршрутами.
Важливе значення вборотьбі за зниження собівартості та підвищення прибутку має дотримання найсуворішогорежиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства.Послідовне здійснення на підприємствах режиму економії виявляється насамперед узменшенні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, скороченні витрат пообслуговуванню виробництва і керуванню й інших непродуктивних витрат.
Висновки
Підводячипідсумок курсової роботи, у ході нашого дослідження були зроблені наступні висновки.
В даній курсовій роботібуло наведено основні техніко-економічні показники роботи ТОВ “Козова-цукор” проведеноаналіз фінансово-економічних показників та їх динаміки, аналіз прибутку підприємства.Для цього було використано баланс підприємства і звіт про фінансові результати йогодіяльності.
Виходячи із всіх цихданих було наведено шляхи підвищення прибутку підприємства. Головними з них виявились:
· вдосконалення засобів виробництва;
· збільшення обсягу виробництва;
· підвищення продуктивності праці;
· економія матеріальних ресурсів.
Слід сказати, що найбільшдієвим є третій з вищенаведених аспектів. Для втілення його в життя потрібні невеликікапіталовкладення (особливо відносно перших двох шляхів). При цьому найбільшу увагуслід приділити мотивації працівників. Перші два шляхи не передбачають великих капіталовкладень,але слід сказати, що перший також потягне за собою і підвищення продуктивності праці.Одним з шляхів як досягнути збільшення обсягу виробництва є випуск нових видів продукції,це є необхідним з точки зору психологічного впливу на споживачів. Проте для досягненняповної віддачі від цього необхідно вжити заходів для донесення інформації про новупродукції, про її переваги та нові властивості (такими вона повинна обов’язкововолодіти) до потенційного споживача.
Що ж стосується економіїматеріальних ресурсів, то цей метод є найбільш простим, зусилля які необхідно дляцього прикласти не потребують ніяких капіталовкладень, але й ефект від нього є найбільшнезначним.
Списоквикористаної літератури:
1. Баканов М.І., Шеремет А.Д. Теорія економічногоаналізу: Навчальний посібник – 3-е вид. перероб. – М.: Фінанси і статистика, 2008- 416с.
2. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економікапідприємства – Львів: Виробництво “Спалон” 2006 – 212с.
3. Економіка виробничого підприємства: Навчальнийпосібник Й.М. Петрович., І.О. Будицева. та ін.; За ред. Й.М. Петровича – Л. Оскарп,2006– 325с.
4. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ А.В. Шегда, П.М. Литвиненко, М.П. Накаба., та ін.; За. ред. А.В. Шегди – 2-гевид/ спор. – К: Знання – Прес, 2006 – 286с.
5. Економіка підприємства: Навчальний посібник– 2-ге вид., доп. – К: “Каравела”, Львів “Новий світ – 2007”, – 320с.
6. Економіка підприємства: Навч. посібник /За ред. О.П. Крайник / — Львів: “Інтелект – Захід”:, 2008 – 208с.
7. “Економікапідприємтсва: Навчально методичний посібник”, Київ, 2006.
8. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного. – Вид 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2006 — 528с.
9. Економіка підприємства: Уведення в спеціальність:Навч. пос. / За наук. і заг. ред. д-ра економічних наук, професора В.А. Ткаченка– Київ: Центр навчальної літератури, 2006 — 288с.
10. Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. Й.М. Петровича.- Львів: “ Магнолія плюс”, видавець В.М.Піча – 2007 – 680с.
11. МецВ.О., “Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства”,Київ, 2008.
12. Мочерний С.В.Бізнес віл «А»до «Я» — Львів: Світ, 2007 200с,
13. ПетроваЙ.М., Будіщева І.О., “Економіка виробничого підприємства”, Львів, 2006.
14. Примак Т.О. Економікапідприємства.– К.: МАУП. 2008. — 108 с.
15. Тарасенко Н.Ф. Економічний аналіз діяльностіпромислового підприємства. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006 – 485с.
16. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навч.пос. – 3-є видання, перероблене. – Львів: “Новий Світ – 2006” 2004 – 344с.
17. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальнийпосібник. – К: Кондор, 2007 – 400с.
18. Фінанси підприємств: Підручник для студентіввищих закладів освіти. – Львів: „Магнолія плюс”, видавець В.М.Піча. – 2007 – 367с.
19. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальнийпосібник для студентів вищих навчальних закладів – 2-ге вид. – К: “Каравела”, 2006– 568с.
20. Закон України “Про підприємства в Україні”// Відомості ВРУ, 2007, № 24, С. 611-629.
21. Білик М.Д. Управління фінансами державнихпідприємств. К., Знання, 2006.
22. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І.Основи економічної теорії. К., Вища школа, 2005.
23. Економічна теорія. Мікроекономіка. Навчальнийпосібник. К., Заповіт, 2007.
24. Кожанова Є.П., Коюда О.П. Факторний аналізприбутку // Фінанси України, № 4, 2008, С. 33—40.