Контрольная робота
Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства
Зміст
1 Необхідність, сутність і метареструктуризації
2 Форми і види реструктуризації
3 Оберіть та обґрунтуйте правильну відповідь
4 Практичне завдання
5 Аргументуйте свою позицію
Висновок
Використана література
1 Необхідність,сутність і мета реструктуризації
Стабілізаціявітчизняної економіки та поступове нарощування економічного потенціалу країнибезпосередньо пов'язані з реалізацією активної структурної політики, якавважається ключовим елементом загальної стратегії розвитку первинних ланок(підприємств, організацій) і в цілому суспільного виробництва.
Сучаснийстан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структуроювиробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвиткувиробничого потенціалу є його структурна перебудова. Останню можна здійснювати,з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації тасанації потенційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншого — черезліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.
Процесреструктуризації можна розглядати як спосіб зняття суперечності між вимогамиринку й застарілою логікою дій підприємства. По суті, реструктуризаціяпідприємства трактується як здійснення організаційно-економічних, правових,технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним,форм власності, організаційно-правових форм, як здатність привести підприємстводо фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможноїпродукції, підвищити ефективність виробництва.
Метоюпроведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницькоїдіяльності, здатних ефективно функціонувати за умов переходу до ринковоїекономіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогамтоварних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як комплексзаходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної тафінансової життєздатності підприємств.
2 Форми і видиреструктуризації
Реструктуризаціяпідприємства спрямовується і реструктуризації на розв'язання двох основнихзавдань: по-перше, якнайскоріше забезпечити виживання підприємства; по-друге,відновити конкурентоспроможність підприємства на ринку. Відповідно до цихзавдань і розглядають взаємозв'язані форми і види реструктуризації підприємствта організацій.
Заоперативної реструктуризації підприємства (організації) розв'язуються двіосновні проблеми: забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатівйого (її) діяльності. Період оперативної реструктуризації триває приблизно 3—4місяці. Оперативні зміни на підприємстві потребують проведення комплексузаходів, що з них, як правило, спеціально виділяють такі:
•зміна окремих складових організаційної структури підприємства;
•створення й відокремлювання нових структурних підрозділів;
•оперативне зниження дебіторської заборгованості;
•зменшення величини оборотних фондів через виявлення та реалізацію (ліквідацію)зайвих запасів (у тім числі запасів допоміжних матеріалів);
•відмова (продаж паю) від пайової участі в інших підприємствах та організаціях,якщо попередній аналіз підтвердив недостатню економічну ефективність останніх;
•скорочення обсягів основних фондів через реалізацію (ліквідацію) зайвогообладнання, транспортних засобів тощо;
•аналітична оцінка та припинення вкладання неефективних інвестицій, крім життєвонеобхідних для підприємства й обґрунтованих з позицій розвитку ринку.
Відтаккомплекс заходів з оперативної реструктуризації містить передовсім заходи ззниження всіх видів витрат (без одержання будь-яких суттєвих інвестицій) ішвидкого збільшення обсягу збуту продукції та обороту капіталу. Проте, якщопроцес перетворення буде зупинено після завершення оперативноїреструктуризації, то підприємство незабаром неминуче знов опиниться в кризовомустані.
Стратегічнареструктуризація підприємства (організації) забезпечує довготермінову його (її)конкурентоспроможність. Для досягнення такої конкурентоспроможності необхідневизначення стратегічної мети підприємства, розробка стратегічної концепціїрозвитку, а також напрямів та інструментів реалізації цієї мети. Отже,реструктуризації підприємства передує оцінка його стану. Проте й аналіз, іреформування можна проводити, якщо маємо всебічно обґрунтовану метуреструктуризації, яку можна сформулювати (беручи загалом) таким чином:продукція підприємства має відповідати поточному платоспроможному попиту.Підприємство, що задовольняє цю вимогу, з одного боку, зберігає централізованийконтроль у найбільш важливих сферах діяльності, а з іншого — відроджуєтьсязавдяки проведенню активної науково-технічної та ринкової стратегії в межахкожної товарної групи. Як правило, кризовий стан підприємства зумовлений неоднією, а багатьма причинами, їх буває то більше, що більш повільною є реакціясуб'єктів господарювання на зміну типу господарської системи.
Організаційно-правовийвид реструктуризації характеризується процесами комерціалізації,корпоратизації, зміни організаційної структури та власника державних підприємств.
Технічнуреструктуризацію пов'язано із забезпеченням такого стану підприємства, за якоговоно досягає відповідного рівня виробничого потенціалу, технології, «ноу-хау»,управлінських навичок, кваліфікації персоналу, ефективних систем постачання йлогістики, тобто всього того, що дає підприємству змогу виходити на ринок зефективною та конкурентоспроможною продукцією.
Економічнажиттєздатність досягається, коли продукція підприємства, його капітальні тапоточні витрати, рівень продажу й цінова політика забезпечують такий рівеньекономічної рентабельності підприємства, що відповідає сучасним умовамгосподарювання.
Післядосягнення фінансової життєздатності суб'єкт господарювання матиме такуструктуру балансу підприємства, за якої показники ліквідності і платоспроможностізадовольняють вимоги ринку, а також позбудеться проблем із виплатою кредитів,відсотків за них чи з погашенням інших боргових зобов'язань тощо.
Управлінськуреструктуризацію зв'язано з підготовкою та перепідготовкою персоналу зорієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства, зміну йогоорганізаційної структури, менеджменту, технологічної, інноваційної тамаркетингової політики.
Природай міра необхідної реструктуризації залежать від характеру проблем підприємства.Іноді підприємство потребує лише часткової або так званої обмеженоїреструктуризації для відновлення економічної та технічної життєздатності. Прицьому підприємство встановлює для себе певні стандарти (орієнтири), які екінцевою метою реалізації відповідного типу реформування. Такими орієнтирамиможуть бути рівень фінансового лівериджу (співвідношення позикових і власнихкоштів), розмір робочого капіталу підприємства, а також коефіцієнт покриттяборгів.
Длядосягнення встановлених значень можуть використовуватися такі заходи:реструктуризація (переоформлення) боргів, додаткова емісія цінних паперів,переоцінка активів, зниження дебіторської заборгованості тощо. Коли проблемипідприємства є більш суттєвими, тоді підприємство потребує «усебічної»реструктуризації. Очевидно, що цей тип реформування включає й фінансовуреструктуризацію.
«Усебічна»реструктуризація охоплює розробку нової організаційної структури, відповідноїпродуктової, трудової, технічної та технологічної політики, зміни вменеджменті, організації тощо. Реструктурування підприємства в такий спосібтриває здебільшого до трьох років.
Упроцесі обґрунтовування видів, форм та ступеня реструктуризації необхіднонасамперед глибоко проаналізувати техніко-економічну й фінансову ситуацію.Перше питання, на яке необхідно знайти відповідь, — це визначити (встановити)вид продукції, що його вироблятиме підприємство після реструктуризації длявідновлення свого потенціалу та нормального функціонування. Цьому передуєаналіз усіх напрямів діяльності підприємства за критеріємконкурентоспроможності продукції (ціна, якість), ринкової частки, структуривитрат і прибутковості. Передовсім аналізують такі альтернативи:
•якщо прибутковість виробництва певної продукції не можна відновити з причин їїнизької якості, застарілої технології, високої собівартості, низького рівнявикористання виробничої потужності, яка унеможливлює економію на масштабахтощо, то виробництво треба припинити;
• дляресурсів, які вивільняються (виробничі потужності, «ноу-хау», управлінський ітрудовий потенціал), визначаються нові перспективні види продукції, виробництвокотрих забезпечить необхідну рентабельність вкладеного капіталу з урахуваннямвартості реструктуризації;
•якщо виробництво не може бути відновлене навіть із реструктуризованимитехнічними умовами і перепрофільованим персоналом, тоді підприємство підлягаєзакриттю, неекономічне й застаріле обладнання та наявні активи треба продати, авиробничі площі здати в оренду.
Будь-якустратегію реструктуризації треба підсилювати заходами за трьома основниминапрямками:
•зменшення витрат і підвищення ефективності виробництва та продуктивності праці,зниження енергоємності виробництва, посилення контролю за якістю продукції;
•модернізація або заміна обладнання; здебільшого модернізація є вигіднішою і закритерієм витрат і з погляду стратегії розвитку підприємства;
•запровадження нової технології, доцільність якої має бути ретельнообгрунтована.
3 Оберіть таобґрунтуйте правильну відповідь
Допоказників ефективності використання оборотних коштів відносять:
а)фондорентабельність;
б)продуктивність праці;
в)оборотність обігових коштів.
Оборотнікошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніхматеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використанняоборотних коштів суб'єктів господарювання має неабияке економічне значення. Дляоцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємствзастосовують певні показники, а для підвищення ефективності — відповідніконкретні заходи.
Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхньогообертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше,збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витратпідприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створеннядодаткових резервів для розширення виробництва. Унаслідок прискоренняоборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба в них,відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту.
Донормованих оборотних коштів відносяться …
а)грошові кошти на розрахунковому рахунку;
б)дебіторська заборгованість;
в)залишки готової продукції на складі;
г)відвантажена покупцеві продукція.
Донормованих оборотних коштів відносяться: товарні запаси, грошові кошти в касіта дорозі, виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, напівфабрикати),малоцінні та швидкопсувні предмети, витрати майбутніх періодів.
Розмірнормованих оборотних коштів знаходиться у безпосередній залежності від обсягутоварообігу або випуску продукції та швидкості обігу товарів (крімматеріально-технічного оснащення).
4 Практичнезавдання
Необхідновизначити зміну витрат за статтею собівартості «Основна заробітна платавиробничих робітників» на одиницю продукції. Відомо, що у результаті проведеннякомплексу заходів річний обсяг виробництва цеху зростає на 15 % призбільшенні чисельності виробничих робітників на 6 %. Витрати за даноюстаттею до здійснення заходів складали 0,25 грн / шт., а річнийобсяг виробництва продукції цеху до здійснення заходів – 4 млн шт.Фонд заробітної плати зростає пропорційно до збільшення чисельності робітників.
5 Аргументуйтесвою позицію
Доведітьпереваги, недоліки, вкажіть сфери застосування методів інвестиційнихрозрахунків:
–методу приведеної вартості (метод чистої теперішньої вартості)
–методу ануїтету (метод періоду повернення вкладених інвестицій)
Метод чистої теперішньоївартості
Теоретична основа.
Загальну формулу ЧТВ для (н)років можна виразити так:
/>
Якщо ЧТВ інвестиційногопроекту більше 0, то такий проект може бути запропонований для реалізації. Утому разі, коли цей розмір менше 0, необхідно відмовитися від проекту.
Методика, використовуванадля розрахунку ЧТВ, називається дисконтуванням.
Практичне застосування.
Про часте застосування цьогометоду, як і деяких інших, у практиці зарубіжних компаній можна дізнатися зпідрозділу 1.6. Розглянемо простий приклад, як метод чистої сьогоднішньоївартості може бути використаний під час вибору устаткування.
Приклад. Припустимо, щопідприємству А запропонували придбати два верстати — один вартістю 20 тис.дол., а другий — 25 тис. дол. Кожний із цих верстатів дає можливість зменшитиоперативні витрати підприємства на наведені нижче суми. Вартість двох верстатівчерез п'ять років користування дорівнюватиме 0. Який із верстатів слід вибратипідприємству А, якщо для їх придбання воно може одержати кредит під 12% річних?
/>
Розв'язання. Розрахуємо ЧТВвикористання цих верстатів:
/>
Таким чином, наведені вищерозрахунки показують, що вигідніше буде придбати верстат 1. Придбання верстата2 недоцільне.
У разі, коли окрім первинних(інвестиційних) витрат проект потребує також витрат експлуатаційних (тобтонеобхідних для забезпечення функціонування об’єкту інвестицій) формула чистоїприведеної вартості розраховується як:
ЧТВ = ∑Тt=1 (Pt – Bit–Bet) / (1+r)t
де від загального обсягугрошових надходжень від економічного об’єкта інвестицій після введення його вексплуатацію віднімаємо обсяг інвестицій, потрібний для введення об’єкту вексплуатацію та обсяг поточних витрат, і ця різницю приводимо до теперішніхумов.
Переваги методу. До перевагцього методу можна віднести:
· можливість найточнішевраховувати зростання вартості майна акціонерів;
· можливість урахуваннявпливу часу на грошові потоки, що надходять у результаті реалізації проекту;
· легкість використанняметоду спеціалістами
· використання длярозрахунку показника всього грошового потоку проекту;
· можливість використаннярізних рівнів вартості капіталу (відсотків).
Метод періоду поверненнявкладених інвестицій
Теоретична основа.
За допомогою методу ППВІвизначається термін, протягом якого інвестор може одержати назад внесені нимгроші. Цей метод був дуже поширеним у 70-ті роки в більшості країн світу, але ізараз він досить активно застосовується на практиці, особливо тоді, коли требашвидко проаналізувати ефективність невеликих за масштабом проектів. Метод ППВІзвичайно використовують для порівняння альтернатив вкладення коштів. Крім того,його можна використовувати у тому разі, коли обсяги інвестицій незначні і не маєсенсу проводити складні розрахунки та дослідження для пошуку ЧТВ.
Цікаво, що метод ППВІ єєдиним методом оцінювання ефективності інвестицій, при якому можна невраховувати вартість залученого робочого капіталу. Це пов'язано з тим, що вбудь який час, коли припиняється здійснення інвестицій (або вони скуповуються),можна відразу повернути залучений робочий капітал. Водночас цей метод неможливозастосувати під час розрахунку дисконтованого ПВВІ.
Практичне застосування.
Приклад. Візьмемо наведенийвище приклад з проблемою вибору одного з двох верстатів. Як ми пам'ятаємо, їхгрошовий потік був виражений у такий спосіб:
/>
Для першого верстата ПВВІстановить приблизно 3,6 року, а для другого — 4. Як бачимо, у цьому разі 1-йваріант є оптимальнішим.
Переваги і недоліки.
До переваг цього методуможна віднести такі:
· він дуже простий у застосуванні.Якщо розрахунок ВНР може проводити тільки підготовлений спеціаліст, то ПВВІлегко розраховується і не дуже кваліфікованим персоналом. Крім того, результатитаких розрахунків будуть зрозумілими для більшості співробітників підприємства;
· метод дає можливістьоцінити доцільність проекту з погляду його ліквідності, тобто визначити, якшвидко можуть повернутися вкладені в нього кошти. Це також дає змогуоптимізувати структуру капіталу, особливо тоді, коли підприємство відчуває браккоштів для подальших капіталовкладень;
· завдяки методу можнаавтоматично відібрати менш ризиковані проекти (з погляду їх реалізації).Очевидно, що чим довше реалізується проект, тим він ризикованіший. Вибираючипроект з найкоротшим терміном існування, ми зменшуємо свій ризик;
· як відомо, досить складнорозрахувати надходження коштів протягом, наприклад, десятирічного терміну.Метод ПВВІ дає можливість провести розрахунки тільки для того періоду, протягомякого доцільно реалізовувати проект.
До недоліків методу ППВІможна віднести таке:
· він не враховує чинникчасу (вихід із ситуації — можливість використання методу дисконтованого періодуповернення вкладених інвестицій)
Bi = ∑Tkt=1 (Pt-Bet)/(1+r)t
· основна мета цього методу- не максимізація вартості майна акціонерів, а поліпшення ліквідності;
· метод ППВІ не враховуєнадходжень після закінчення терміну реалізації проекту;
· дані аналізу доситьскладно інтерпретувати при ухваленні рішення інвестувати чи не інвестуватипроект, а також вирішуючи, під який відсоток можна залучити капітал дляреалізації проекту. Тому доцільно використовувати його в сукупності з іншимиметодами (насамперед ЧСВ);
· у тому разі, коливкладення коштів провадиться не тільки на початковому етапі реалізації проекту,а й у середині проекту, досить важливо визначити, який термін вважати періодомповернення інвестицій і який момент буде початковим для його розрахунку.
Висновок
У данійроботі я спробувала розкрити питання стосовно процесу реструктуризаціїпідприємства, використання оборотних коштів та методів інвестиційнихрозрахунків. Проведена робота допомогла мені зрозуміти, уточнити деякі питання,поглибити знання, дізнатись цікаве про грошові механізми у сфері економіки підприємства.
Список літератури
1. Гаврилюк Л.І. Економікапідприємства: Навч. посіб. для самост. вивч. дисц. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 152с.
2. Горошко М.Ф., Коваль В.Т.,Кулішов В.В. Економіка підприємств: Метод. вказів. щодо вивч. курсу. – КривийРіг: КЕІ, 2000. – 70 с.
3. Бочаров В.В. Методыфинансирования инвестиционной деятельности предприятий. – М.: Финансы истатистика, 1998. – 60 с.
4. Економіка підприємства:Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / Г.О. Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М. Клименко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 248 с.
5. Киперман Г. Экономика предприятия:Словарь. – М.: Юрист, 2000.
6. Колот А.М. Мотивація,стимулювання й оцінка персоналу. – К.: КНЕУ, 1998. – 224 с.
7. Новицкий Н.И. Организацияпроизводства на предприятиях: Учеб.-метод. пособ. – М.: Финансы и статистика,2002. – 392 с.
8. Підприємницька діяльність:стратегія економічного розвитку / За ред. А.В. Чупіса. – Суми: Довкілля, 2001.– 336 с.