Міністерствоосвіти і науки України
Київськадержавна академія водного транспорту
ім.гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Коледжморського і річкового флоту
Курсоваробота
здисципліни
„економіка підприємства”
натему: „Ефективністьвикористання оборотних коштів на підприємстві
Виконала:
Семенюк Альона
Київ– 2008
Вступ
У даній курсовій роботі на підставірізних літературних джерел розкриті поняття й економічна сутність оборотнихкоштів, визначені потреби в них, їхнє значення для діяльності підприємства,показники стану і використання, а також резерви і шляхи поліпшення використанняоборотних коштів на підприємстві.
При написанні роботи використаніпідручники за редакцією С.Ф. Покропивного, проф. А.М. Поддєрьогін,А.В. Шегди, а також книги Тарасенка Н.В., Волкова А.А. та ін. і Internetданні.
Кожне підприємство, починаючи своювиробничо-господарську діяльність, повинно мати певну грошову суму. На цігрошові ресурси підприємство закуповує на ринку або у інших підприємствсировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, сплачує своїм працівникамзаробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції, усе це являє собоюодин з найважливіших параметрів господарювання, що одержав назву «оборотнікошти підприємства».
Використання оборотних коштів на підприємствіпредставляється досить актуальною темою, бо правильна організація, збереження іефективність використання оборотних коштів мають велике значення длязабезпечення безперервного процесу суспільного відтворення, стійкогофінансового стану всіх суб'єктів господарювання, нормального грошовогозвернення, реального накопичення національного багатства країни.
В умовах ринкових відносин оборотні коштиздобувають особливо важливе значення. Адже вони являють собою частинупродуктивного капіталу, що переносить свою вартість на знов створений продуктповністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожногокругообігу капіталу. Таким чином, оборотні кошти являються важливим критерієм увизначенні прибутку підприємства.
Також, оборотні кошти є — важливою частиною майна підприємства. Наявністьпідприємства оборотних коштів в достатній кількості ще не свідчить про їхраціональне використання. Для оцінки ефективності використання оборотних коштівслужить система показників, пристосування яких до конкретного підприємства даєможливість визначити шляхи поліпшення використання цих коштів.
Метою курсової роботи є вивчення, дослідження тааналіз оборотних коштів на підприємстві.
Задачею курсової роботи є доскональновивчити теоретичні основи організації оборотних коштів.
Підприємство у випадку ефективногокерування своїми і чужими оборотними коштами може досягти раціональногоекономічного становища, збалансованого по ліквідності і прибутковості.
1. Теоретичніоснови організації оборотних коштів
1.1 Сутність, склад, структура оборотнихкоштів та принципи їх організації
Поряд з основними фондами для роботипідприємства має величезне значення наявність оптимальної кількості оборотнихкоштів.
Оборотні кошти – це сукупність коштівпідприємства, що авансуються на створення оборотних фондів обігу ізабезпечення їх неперервного кругообігу.
Оборотні кошти забезпечуютьбезперервність виробництва і реалізації продукції підприємства. Оборотнівиробничі фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі й у процесівиготовлення продукції цілком споживаються, переносячи свою вартість настворюваний продукт. Фонди обігу зв'язані із обслуговуванням процесу обігутоварів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. Післязакінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції і її реалізаціївартість оборотних коштів відшкодовується в складі виторгу від реалізаціїпродукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновленняпроцесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобівпідприємства.
У своєму кругообігу оборотні коштипроходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.
Грошова стадія кругообігу являєтьсяпідготовчою. Вона протікає в сфері обігу. Тут відбувається перетворення коштіву форму виробничих запасів.
Виробнича стадія являє собоюбезпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартістьстворюваної продукції, але не повністю, а в розмірі вартості використанихвиробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату і зв'язаніз нею витрати, а також перенесена вартість основних фондів. Виробнича стадіякругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія їїреалізації. На товарній стадії кругообігу авансовані оборотні кошти виступаютьу вигляді товарної продукції. Одна частина виручки від реалізації надходить навідшкодування авансованих оборотних коштів, а інша становить нагромадження, якевикористовується підприємством відповідно до його планів.
Грошова форма, яку приймають оборотнікошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадієюобороту коштів.
Кругообіг оборотних коштіввідбувається за схемою:
Д — Т… П… Т' — Д',
де
Д — грошові кошти, які авансуютьсяпідприємством; Т — засоби виробництва; П — виробництво Т' — готова продукція; Д'- грошові кошти, отримані від продажу продукції і, що включають у себереалізований прибуток.
Крапки (...) означають, що обертаннякоштів перерване, але процес їхнього кругообігу продовжується в сферівиробництва. Оборотні кошти при кругообігу знаходяться на всіх стадіях і у всіхформах. Це забезпечує безперервний процес виробництва і безперебійну роботупідприємства.
У сфері інфраструктури кругообігоборотних засобів відбувається у дещо інший спосіб. Це пов’язано зі специфікоюумов виробництва у сфері послуг, а саме:
1. Процес виробництва послуг і процесїх споживання не відокремлені у просторі та часі.
2. Продукт сфери послуг нематеріальний, тому його не можна накопичувати та зберігати.
Розрізняють склад і структуру оборотнихкоштів. Під складом оборотних коштів розуміють сукупність елементів, щоутворять оборотні кошти.
Розподіл оборотних коштів на оборотнівиробничі фонди і фонди обігу обумовлюється особливостями їхнього використанняі розподілу в сферах виробництва продукції і її реалізацій.
Оборотні виробничі фонди містять усобі:
· Предметипраці (сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, допоміжніматеріали, паливо, тара, запасні частини і т.п.);
· Засобипраці із малим терміном служби (малоцінні, швидкозношувальні предмети й інструменти);
· Незавершеневиробництво і напівфабрикати власного виготовлення (предмети праці, що вступилиу виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться впроцесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення незакінчені повністю виробництвом).
· Витратимайбутніх періодів (нематеріальні елементи оборотних фондів, що включаютьвитрати на підготовку й освоєння нової продукції які виробляються в даномуперіоді, але відносяться на продукцію майбутнього періоду; наприклад, витратина конструювання і розробку технології нових видів виробів, на перестановкуустаткування).
До фондів обігу відносяться:
· Кошти підприємства, вкладенів запаси готової продукції, товари відвантажені, але не оплачені;
· Кошти, в розрахунках;
· Грошові кошти в касі і нарахунках.
Розмір оборотних коштів, зайнятих увиробництві, визначається в основному тривалістю виробничих циклів виготовленнявиробів, рівнем розвитку техніки, досконалістю технології й організації праці.Сума засобів обігу залежить головним чином від умов реалізації продукції ірівня />організації системи постачання ізбуту продукції.
Рис. 1. Склад і розміщення оборотних коштівпідприємства
/>
За джералами формування оборотнікошти поділяються на власні та позичені.
Власні оборотні кошти – це кошти, щопостійно знаходяться в розпорядженні підприємства і сформовані за рахуноквласних ресурсів (прибуток і ін.). У процесі руху власні оборотні кошти можутьзаміщатися коштами, що є по суті частиною власних, авансованих на оплату праці,але тимчасово вільними (у зв'язку з одноразовістю виплати заробітної плати). Цікошти називаються прирівняними до власних, або стійкими пасивами.
Позичені оборотні кошти – кредитибанків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.
Кредиторська заборгованість означаєвикористання коштів, які не належать підприємству (заборгованість занесплаченими у строк рахунками; заборгованість за платежами до бюджету; завиданими векселями; за комерційними кредитами тощо).
Ефективна робота підприємства — цедосягнення максимальних результатів при мінімальних витратах. Мінімізаціявитрат — це, у першу чергу, оптимізація структури джерел формування оборотнихкоштів підприємства, тобто розумне сполучення власних і кредитних ресурсів.
Оборотні кошти підприємствкласифікуються за трьома ознаками:
· залежновід участі їх у кругообігу коштів;
· заметодами планування, принципами організації та регулювання;
· заджерелами формування.
Відповідно до першої ознаки оборотнікошти поділяються на оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди, таоборотні кошти, авансовані у фонди обігу.
Такий розподіл оборотних коштівзумовлений наявністю в кругообігу коштів двох самостійних сфер — сферивиробництва і сфери обігу. Чим більша питома вага оборотних коштів, розміщениху сфері виробництва, тим ефективніше використовується оборотний капітал.
Залежно від методів плануванняоборотні кошти поділяються на нормовані та ненормовані.
Необхідність розподілу оборотнихкоштів на нормовані й ненормовані випливає з економічної доцільності досягненнянайліпших результатів за найменших витрат. Встановлення нормативів за окремимистаттями оборотних коштів уможливлює забезпечення безперервної діяльностіпідприємства за умови оптимальних виробничих запасів, розмірів незавершеноговиробництва, залишків готової продукції.
До нормованих оборотних коштівналежать оборотні кошти у виробничих запасах, незавершеному виробництві тавитратах майбутніх періодів, у залишках готової продукції на складахпідприємств.
Ненормовані оборотні фонди включаютьфонди обігу за винятком готової продукції на складі.
За джерелами формування оборотнікошти поділяються на:
· власні таприрівняні до власних;
· залучені;
· інші.
Класифікація оборотних коштів маєважливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальнийсклад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цьогозначною мірою залежить фінансовий стан підприємства.
Система організації оборотних коштівпобудована на певних принципах.
По-перше, надання підприємствамсамостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означаєоперативну самостійність у використанні оборотних коштів.
По-друге, визначення планової потребиі розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається наувазі розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечилабезперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічноїроботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів).
По-третє, коригування розрахованих ічинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягіввиробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; формзастосовуваних розрахунків.
По-четверте, раціональна системафінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів зарахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальнийфінансовий стан підприємства.
По — п’яте, контроль за раціональнимрозміщенням і використанням оборотних коштів. Мається на увазі проведенняаналізу ефективності кругообігу коштів, що використовуються, з метою прискоренняїх обертання.
1.2 Нормування оборотних коштів тавизначення потреби в них
Процес визначення економічнообґрунтованої величини оборотних коштів підприємства, необхідних для нормальноїдіяльності, називається нормуванням оборотних коштів.Таким чином, нормуванняоборотних коштів полягає в розробленні та встановленні норм оборотностіоборотних коштів за їх елементами та нормативів оборотних коштів.
Норма оборотних коштів визначаємінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей і розраховується в днях запасу(у відсотках від обсягу виконаних робіт, у гривнях тощо).
Норматив оборотних коштів – цегрошовий вираз вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей.
Норми оборотних коштів установлюютьсяна кілька років, а нормативи – щорічно (за певних умов — щоквартально).
Існують три методи нормуванняоборотних коштів: аналітичний (дослідно-статистичний), коефіцієнтний та методпрямого рахунку.
Аналітичний метод передбачаєздійснення аналізу наявних товарно-матеріальних ресурсів з наступним їхкоригуванням та вилученням з них надлишків.
Сутність коефіцієнтного методуполягає в уточненні діючих нормативів (через коефіцієнти) відповідно до змін увиробництві в наступному періоді.
Метод прямого рахунку зводиться дорозрахунку нормативів за кожним нормативним елементом в умовах досягнутогоорганізаційно – технічного рівня виробництва. У практиці господарювання цейметод є головним.
Перевагою його є вірогідність, щодозволяє зробити найбільш точні розрахунки. Загалом,господарсько-підприємницька діяльність неможлива без оборотних коштів. Цяпотреба є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку тазвітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточнихактивів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення йреалізації продукції.
У практиці використовуються дваметоди визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний.
Метод прямого розрахунку забезпечуєрозробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуваннямбагатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва тареалізації продукції.
Планування оборотних коштівздійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничіпотреби та бізнес-плану, який охоплює й пов'язує виробничі й фінансовіпоказники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності тарозвитку підприємництва.
Також, велику роль відіграєнормування оборотних коштів адже, визначення потреби в них здійснюється черезїх нормування .
Розглянемо значення нормуванняоборотних коштів.
По-перше, правильне визначеннянормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесувиробництва.
По-друге, нормування оборотних коштівдає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві.
По-третє, від правильно встановленогонормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізаціїпродукції, прибутку та рівня рентабельності.
По-четверте, обґрунтовані нормативиоборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризикупідприємницької діяльності.
Визначення норми запасу — найбільштрудомістка і важлива частина нормування. Норма запасу встановлюється покожному виду або групі матеріалів. Якщо вживається багато видів сировини іматеріалів, то норма встановлюється по основних видах, що займає не менш ніж70-80% загальної вартості.
Норма запасу в днях по окремих видахсировини, матеріалів і напівфабрикатів установлюється виходячи з часу,необхідного для створення транспортного, підготовчого, технологічного,поточного складського і страхового запасів.
Норматив оборотних коштів надопоміжні матеріали встановлюється по двох основних групах:
До першої групи відносятьсяматеріали, що витрачаються регулярно й у великих обсягах. Нормативрозраховується так само, як на сировину й основні матеріали.
У другу групу включаються допоміжніматеріали, які використовуються у виробництві рідко й у незначних обсягах.Норматив обчислюється аналітичним методом на основі даних за попередні роки.
Загальний норматив оборотних коштівна допоміжні матеріали являє собою суму нормативів обох груп.
Норматив оборотних коштів унезавершеному виробництві повинен забезпечувати ритмічний процес виробництва ірівномірне надходження готової продукції на склад. Норматив виражає вартістьпочатих, але не закінчених виробництвом виробів, що знаходяться на різнихстадіях виробничого процесу. У результаті нормування повинна бути розрахованавеличина мінімального заділу, достатнього для нормальної роботи виробництва. Розміроборотних коштів, авансованих у незавершене виробництво, неоднакова попідприємствах і галузям. Основними причинами розходжень є особливостіорганізацій, обсяг виробництва, структура продукції, що випускається. Нормуванняоборотних коштів у незавершеному виробництві розраховується по групах або видамвиробів для кожного підрозділу окремо. Якщо асортимент продукціїрізноманітний, то норматив обчислюється по основній продукції, що становить70-80% її загальної маси.
1.3 Показникистану і використання оборотних коштів
Ефективністьвикористання оборотних коштів на підприємстві характеризується швидкістю їхобороту (оборотністю). Чим менше оборотні кошти затримуються на окремихстадіях, тим швидше завершується їх кругообіг. Таким чином, показники, щохарактеризують швидкість оборотності оборотних коштів, і є показниками ефективностіїх використання.
Таблиця 1.
основні показники
способи підвищення ефективності
- коефіцієнт оборотності
- коефіцієнт завантаження
- тривалість одного обороту
- рентабельність
- оптимізація запасів, ресурсів незавершеного виробництва
- скорочення тривалості виробничого циклу
- поліпшення організації МТЗ
- прискорення реалізації товарної продукції
Ефективне використання оборотних коштівхарактеризується різними показниками, найважливішим з яких є швидкість обороту.Вінобчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні коштипідприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообороту напідприємстві:
/> (1.1)
де О — термінобертання оборотних коштів, днів;
С — середнізалишки нормованих оборотних коштів, грн.;
Т — тривалістьперіоду, за який обчислюється обертання, днів;
Р — обсягреалізованої продукції, грн.
Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати яксередню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахункувикористовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за якийвизначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку братинаявність оборотних коштів на початок кожного місяця.
Отже, формула, заякою визначається середня арифметична, виглядатиме так:
/> (1.2)
Де С1,С2,… С12— сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня погрудень);
С13 —сума оборотних коштів на початок наступного року.
Середня сумаоборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою:
/> (1.3)
Хоч результатипідрахунків за обома формулами мають незначні розбіжності, але розрахунок,проведений за формулою [1.3], статистика вважає точнішим.
Тривалість обертання коштів — це синтетичнийпоказник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріальноговідтворення — обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за данийперіод — і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів ікоштів.
Обертання оборотних коштівобчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання зплановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіхнормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їхніх статей.
Дляхарактеристики ефективності використання оборотних коштів використовуєтьсякоефіцієнт обертання, що визначається за формулою:
К0=Р/С (1.4)
де К0— коефіцієнт обертання оборотних коштів. Цей показник характеризує кількістьоборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотівздійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються.
Коефіцієнтзавантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обертання показником івизначається за формулою:
К з =С/Р (1.5)
де Кз— коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп. Він характеризує участьоборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотнихкоштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються.
Дляхарактеристики ефективності використання оборотних коштів можутьвикористовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) ірентабельність. Вони обчислюються за формулами:
/> (1.6)
де Ке— коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.;
П — прибуток відреалізації продукції, грн.;
Р —рентабельність оборотних коштів, %.
Якщо Ке єабсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн.оборотних коштів, то Р — відносний показник, що визначає ступінь використанняоборотних коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, тоефективніше використовуються оборотні кошти.
Для розрахунку загальної потреби воборотних коштах мені потрібні наступні формули:
Коефіцієнт оборотності оборотнихкоштів – характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період:
К= об’єм реалізованої продукції/середній залишок за попередній період (1.7)
На підставі вище перелічених формулможна зробити аналіз стану оборотних коштів на підприємстві.
2. Аналізстану оборотних коштів на підприємстві
2.1 Характеристика підприємства
Дочірнє підприємство „Торговакомпанія „Корса” є дочірнім підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю„Комерційна фірма „КОРСА ТРЕЙД”.
Місцезнаходження Підприємства:Україна, м. Київ, Мельникова, 12, 04050.
Засновником та Власником Підприємстває юридична особа за законодавством України Товариства з обмеженоювідповідальністю „ Комерційна фірма „ КОРСА ТРЕЙД ”, зареєстрованеШевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією від 05.06.1996року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 074 1050001 001209, ідентифікаційний код 25198530, в особі директора Кончиця ВіктораАндрійовича, який діє на підставі статуту.
Товариство створене з метою отриманняприбутку на основі задоволення потреб підприємств(населення) у продукції(товарах), роботах та послугах.
Предметом діяльності товариства є:
Торгівля і послуги:
- наданнябухгалтерських послуг;
- здаванняпід найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного призначення,невиробничого призначення;
- інвестиційнадіяльність;
- купівля –продаж земельних ділянок;
- наданняпослуг агентства з нерухомості;
- оптова тароздрібна торгівля тютюновими виробами;
- оптова тароздрібна торгівля предметами гігієни та санітарії;
- оптова тароздрібна торгівля парфюмеро–косметичними виробами;
- оптова тароздрібна торгівля безалкогольними напоями, квасом та пивом ;
- оптова тароздрібна торгівля кисломолочними продуктами;
- організаціяготельної справи;
- шоу –діяльність;
- ремонтелектропобутового обладнання;
- тиражуваннязвукозаписів та відеозаписів;
- створеннякафе, барів;
- наданняюридичних послуг;
- наданнямитних послуг;
- послуги зпакування та фасування;
Рекламно-видавничадіяльність:
- інформаційніпослуги;
- діяльністьу сфері телебачення;
- випускдрукованих засобів масової інформації;
- проведеннярекламних компаній, надання різних видів рекламних послуг;
- видавничадіяльність;
- наданняполіграфічних послуг;
- організаціязйомки, постанови, виробництва, прокату та реалізації відеопродукції;
- підготовкаінформаційно-аналітичних матеріалів на замовлення підприємств і організацій;
Виробничо–господарськадіяльність:
- виробництвовиробів з текстилю;
- виробництвоготового одягу та хутра;
- виробництвоаксесуарів;
- виробництвотрикотажних тканин;
- хімічневиробництво;
- деревообробневиробництво;
- швейневиробництво;
- виробництвом’яса та м’ямної продукції;
- садівництво;
- закупівля,переробка та реалізація товарів та сировини чорної та кольорової металургії;
- виробництвота переробка сільськогосподарської харчової продукції;
Транспорт:
- наданняпослуг по мийці автомобілів;
- наданняпослуг по паркуванню автомобілів;
- створенняСТО;
- наданняінших авто послуг;
Будівництво:
- будівельно-монтажніроботи;
- проектніроботи;
- архітектурнепроектування;
- земляніроботи;
- виконаннябудівельних, проектних, ремонтних, оздоблювальних, монтажних та сантехнічнихробіт;
Інформатика та комп’ютеризація:
- сервіснеобслуговування засобів та систем обчислювальної, електронної та оргтехніки;
- взаємодіяі з світовими комп’ютерними мережами накомерційних і некомерційних засадах;
- збираннята ремонт комп’ютерів, аудіовізуальноїтехніки та побутової електроніки;
- інші видидіяльності, які не суперечать чинному законодавству.
Окремі види діяльності здійснюютьсяпри наявності ліцензії відповідно до чинного законодавства України.
Вищим органом Товариства є ЗбориУчасників. Виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточноюдіяльністю є Директор. Директор не може одночасно бути Головою ЗборівУчасників. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, крім тих, яківіднесено до компетенції зборів учасників. Директор підзвітний Зборам Учасниківі організовує виконання їх рішень.
Для досягнення статутної метиТовариство проводить фінансово – господарську та зовнішньоекономічнудіяльність.
Трудові відносини між Товариством іперсоналом визначаються договорами (контрактами), які укладаються між нимизгідно діючого законодавства. Трудовий колектив Товариства становлять усігромадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудовогодоговору (контракту), а також інших форм, що регулюють трудові відносинипрацівника з товариством.
Товариство діє на основі статуту тачинного законодавства України.
2.2 Характеристика ефективності використанняоборотних коштів на підприємстві
Для характеристики ефективностівикористання оборотних коштів на підприємстві я взяла данні про працю ДП ”ТК„КОРСА”
Щоб обчислити необхідну меніефективність, спочатку розрахую середню вартість оборотних коштів.
Таблиця 2.1.Вартість оборотних коштів, тис. грн.Періоди 2007р. 2006р. 2005р. Січень 830 780 830 Лютий 860 840 860 Березень 780 770 786 Квітень 820 900 658 Травень 770 860 800 Червень 840 880 754 Липень 810 850 790 Серпень 770 720 640 Вересень 750 840 690 Жовтень 780 650 770 Листопад 765 800 800 Грудень 800 920 756 Сума оборотних коштів, розрахована за формулою середньої арифметичною (1.1) 736,5 754,6 702,6 Сума оборотних коштів, розрахована за формулою середньої хронологічною (1.2) 730,0 746,7 695,0
Згідно показникамтаблиці 1.1 та виходячи з формули середньої арифметичної (1.2), можна розрахувати суму оборотнихкоштів за 2005 рік .
[830+860+786+658+800+754+790+640+690+770+800+756/13]
вона становить 702,6тис. грн.
Сума оборотнихкоштів за цей же рік, розрахована за середньою хронологічною (1.3), становитиме695,0 тис. грн.
[½830+860+786+658+800+754+790+640+690+770+800+ ½ 756/12]
За 2005 і 2006роки роблю такі ж самі розрахунки, результати наведені в таблиці 2.1.
Тривалістьобертання коштів — це синтетичний показник, здатний відображати одночаснорезультати процесу матеріального відтворення — обсяг реалізації створенихтоварів і наданих послуг за даний період — і ефективність використання в цьомупроцесі матеріальних засобів і коштів.
Таблиця 2.2 РОЗРАХУНОКОБЕРТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ 2005 2006 2007 Реалізація товарної продукції, Тис. грн. За планом 4013,8 5450,0 6050,6 Фактично 5450,0 6050,6 6716,0 Відхилення від плану (+,-) + 1436,2 + 600,6 + 665,4 Середні залишки нормованих оборотних коштів Тис. грн. За планом 658,1 658,1 658,1 Фактично 695,0 746,7 730,0 Відхилення від плану (+,-) + 36,9 + 88,6 + 71,9 Одноденний обсяг реалізації продукції, Тис.грн. За планом 17,8 19,0 20,5 Фактично 19,0 20,5 21,7 Відхилення від плану (+,-) + 1,2 + 1,5 + 1,2 Час обертання оборотних коштів, Дні За планом 53,0 48,5 45,4 Фактично 48,5 45,4 42,8 Відхилення від плану (+,-) — 4,5 — 3,1 — 2,6
Дані таблиці 2.2свідчать, що фактичний час обертання коштів за 2005 рік скоротився проти плануна 4,5 днів (53,0-48,5), за 20006 рік – скоротився на 3,1 дня, за 2007 рік – на2,6 дня.
Унаслідокприскорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів,що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукціїна дні прискорення обертання оборотних коштів.
У 2005 році зарахунок прискорення часу обертання оборотних коштів з обороту вивільняється85,5 тис. грн. (19,0*4,5), у 2006 році – вивільнилось 63,55 тис. грн.(20,5*3,1), а у 2007 – 56,42 тис. грн. (21,7*2,6).
Обчислимоефективність використання оборотних коштів, що визначається за формулою (1.4):
У 2005 роцікількість оборотів збільшилась за рік на 1,8 обороту:
[5450,0/695,0 – 4013,8/658,1] = 1,8
У 2006 році –збільшилась за рік на 0,2 обороту:
[6050,6/746,7 – 5450,0/658,1] = 0,2
У 2007 роцізбільшилась за рік на 0,006 обороту:
[6716,0/730,0 – 6050,6/658,1] = 0,006
Ці показникисвідчать, що підприємство в цілому за три роки працювало позитивно, але за 2007рік кількість оборотів значно знизилась порівняно з попередніми роками.
Щоб прослідкуватиефективності витрат розрахую коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який є оберненим докоефіцієнта обертання показником і визначається за формулою (1.5)
У 2005 роціфактично у 1 грн. реалізованої продукції авансовано 12 коп. [695,0/5450,0], тоді як за планом передбачалось 16коп. [658,1/4013,8].
У 2006 роціфактично у 1 грн. реалізованої продукції авансовано 12 коп.[746,7/6050,6], тоді як за планом передбачалось12,08 коп.[658,1/5450,0].
У 2007 роціфактично у 1 грн. реалізованої продукції авансовано 10,9 коп.[730,0/6716,0], тоді як за планом передбачалосьтакож 10,9 коп. [658,1/6050,6]
Показники 2005року свідчать про значне підвищення витрат, в 2006 – не суттєве підвищення,2007 рік – взагалі не підвищились.
Щоб поліпшити використання оборотних коштів цьогопідприємства і підвищити ефективність виробництва можна запропонувати наступнідії:
1) скороченнявиробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом наоптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;
2) прискоренняобертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалихтоварно-матеріальних цінностей.
Поліпшеннявикористання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютнимі відносним.
Абсолютневивільнення оборотних коштів — це пряме скорочення потреби в оборотних коштахпроти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва(реалізації).
Відносневивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їхвикористання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначнимїх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва. За нинішніх умовгосподарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносневивільнення оборотних коштів.
Ураховуючи це,слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносномувивільненню оборотних коштів.
Показники стану йефективності використання оборотних коштів, порядок їхнього визначення та їхнійекономічний зміст наведено в Додаток 1.
2.3 Розрахунок загальної потреби воборотних коштах
Розрахунок виробляється на основіпрогнозу обсягу виробництва і продажів з використанням даних про плановануоборотність поточних активів.
Для прикладаприведу розрахунок потреби в оборотних коштах на 1 квартал 2008 року,необхідних підприємству ДП ”ТК „КОРСА” для виробництва дитячих сирків.
Таблиця 2.3.Розрахунок потреби воборотних коштахПрогноз обсягу продажів на 1 квартал 2007 року 3864 тис. грн. Період обороту в попередньому кварталі 45 днів Коефіцієнт оборотності 3,4 рази в квартал
Коефіцієнт оборотності вираховую поформулі (1.7)
3864/ 1138 = 3,4 рази на квартал
Розрахункова величина необхіднихоборотних коштів дорівнює
3864/3,4 = 1136,47 тис. грн.
Таблиця 2.4 Облік оборотних коштів,що маються на підприємстві на 4 квартал 2007 рокуПланові дані Жовтень Листопад Вересень Разом за IV квартал Реалізація, шт. 178 184 172 534 Ціна, грн./ шт. 5000 5000 5000 Реалізація, тис. грн. 890 920 860 2670 Витрати, тис. грн. 630 650 620 1900 Рентабельність продажів, % 29 29,3 27,9 28,8
Обчислю рентабельність цьогопідприємства на основі даних наведених у таблиці 2.4 за формулою (1.6)
Липень: (890-630) / 890 * 100 = 29%
Серпень: (920 – 650) /920 * 100 =29,3%
Вересень: (860 – 620) /860 * 100=27.9%
Середній рівень рентабельності за 4 квартал 2007 року складає 28.8% .
Це підприємство повністю себезабезпечує оборотними коштами не користуючись залученими коштами.
Вивільнення оборотних коштів даєцілий ряд позитивних ефектів:
· Виробництвопродукції відбувається при менших витратах оборотних коштів;
· Вивільняютьсяматеріальні ресурси;
· Прискорюєтьсянадходження в бюджет відрахувань від прибутку;
Поліпшується фінансове становищепідприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результатінадпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року врозпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибуткововкладені).
3. Резерви і шляхи поліпшеннявикористання оборотних коштів
Прискорення оборотності оборотнихкоштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягаєтьсярізними шляхами. На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути.Впровадження економічно обґрунтованих норм запасу. Наближення постачальниківсировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів. Широкевикористання прямих тривалих зв'язків. Розширення складської системиматеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами йустаткуванням. Комплексна механізація й автоматизаціявантажно-розвантажувальних робіт на складах. На стадії незавершеноговиробництва. Прискорення науково-технічного прогресу (упровадженняпрогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній,хімізація виробництва). Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;.Удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більшдешевих конструктивних матеріалів. Удосконалювання системи економічногостимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичнихресурсів. Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищенимпопитом. На стадії обігу. Наближення споживачів продукції до їївиготовлювачів. Удосконалювання системи розрахунків. Збільшення обсягуреалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках,дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономленихматеріалів. Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях,асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності зукладеними договорами.
Для підвищення ефективності використання оборотнихкоштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Саме зоптимізацією зв'язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах,особливо з матеріаломістким виробництвом. Зменшення тривалості виробничогоциклу на таких підприємствах усього на один день дає змогу зменшити обсягнезавершеного виробництва на суму понад 2 млн. грош. од. Якщо ж прискоритиреалізацію продукції також на один день, то можливе вивільнення оборотнихкоштів становитиме приблизно 1/3 обсягу залишків готової продукції на складахпідприємств.
Якщо говорити про поліпшеннявикористання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значенняекономії оборотних фондів, що виражається в наступному: Зниження питомих витратсировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди.Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсіввиробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйознихпередумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальнихресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічнихпроцесів. Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшеннювикористання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивностіпраці. Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартостіпромислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції,економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий станпідприємства. Економічна ефективність поліпшення використання й економіяоборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторонивиробничої і господарської діяльності підприємства. На кожному підприємстві єрезерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючіабо виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливостіполіпшення використання матеріальних ресурсів. У залежності від характерузаходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловостіі на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкоюсировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин,устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива,упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечуютьмаксимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальнихресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використаннямвторинних матеріальних ресурсів. До основних організаційно-економічнихнапрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів,зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і плануванняматеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічнообґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплексизаходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають уприскореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини іматеріалів. Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожномуконкретному підприємстві — збільшення виходу кінцевої продукції з той самоюкількості сировини і матеріалів — залежить від технічного оснащеннявиробництва, рівня майстерності працівників, рівня організаціїматеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасівматеріальних ресурсів. Чимале значення має скорочення втрат у виробничомупроцесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальнихресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибратиметод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибуткупідприємства. Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їхформування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управлінняоборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть іна різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарськоїдіяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва;термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальнихцінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умоворганізації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різнийрівень ліквідності, а отже, і ризику використання.
Висновки
На закінчення узагальнимо всі факти ізробити висновки.
1.Для нормального функціонуваннякожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошовікошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондівобігу. 2.Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основнихфондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситьсяна продукт відразу і повністю. 3.Раціональне й ощадливе використання оборотнихфондів — першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробудосягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки,технології, удосконалювання організації виробництва і праці. 4. Основна рисасучасного перехідного періоду — недостача у підприємств оборотних коштів.Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтомоборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами настадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадіїобігу.
Досліджене підприємство повністю себезабезпечує оборотними коштами не користуючись залученими коштами.
При такому рівні рентабельності маєсенс розширювати виробництво, вкладаючи кошти в новітні технології, або що.
Вивільнення оборотних коштів даєцілий ряд позитивних ефектів:
· Виробництвопродукції відбувається при менших витратах оборотних коштів;
· Вивільняютьсяматеріальні ресурси;
· Прискорюєтьсянадходження в бюджет відрахувань від прибутку;
Поліпшується фінансове становищепідприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результатінадпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року врозпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибуткововкладені).
Головною метою управління активамипідприємства, у тому числі й оборотними коштами, є максимізація прибутку навкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможностіпідприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так,для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різніоборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю.А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитисяна рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів. Важливоюзадачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношенняміж платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів іструктури оборотних активів. Слід також зазначити, що підприємство повиннепідтримувати оптимальне співвідношення власних і позикових оборотних коштів,тому що від цього прямо залежить його фінансова стабільність і незалежність,можливість одержання нових кредитів. У сучасних умовах украй важливо правильновизначати потреба в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бутирозподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному,але достатньому обсязі. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошовікошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічностіпроцесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів,їхньому неефективному використанню. Як відомо, критерієм ефективності керуванняоборотними коштами служить фактор часу. Чим довше оборотні кошти перебувають водній і тій же формі (грошовій або товарній), тим за інших рівних умов нижчеефективність їхнього використання, і навпаки.
Списоквикористаної літератури:
1. ВолковА.А. Фінанси підприємств. Підручник // К.:- 2005, с.156
2. ГерасимП.М., Кизима А.Я., Забчук В.Д., Кушніри І.П., Хомин П.Я. Фінансів облік ізвітність на підприємствах різних галузей. – Тернопіль: АСТОН, 2004.
3. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. — К.: КНЕУ, 2000. — 392 с.
4. ІваненкоВ.М. Курс економічного аналізу: Навч. Посіб. – К.: Знання – Прес, 2006. — 207с.
5. Економікапідприємства: Підручник / за ред. С.Ф.Покропивного. – 2-ге видання, пер. тадоп. – К., 2002
6. Економікапідприємства: Навч. посіб. / За ред. А.В.Шегди. – К.: Знання, 2005. – 431с.
7. НесторенкоІ.П. Фінансові інститути: Підручник // К.: 2003
8. ПокропивнийС.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. – К.:КНЕУ, 2003. –352 с.
9. СавицькаГ.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. -К., 2004.
10. Статутдочірнього підприємства „Торгова компанія „Корса”(нова редакція), Київ – 2007
11. ТарасенкоН.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів. ЛБІ НБУ,2000. – 485с.
12. Фінансипідприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М.Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 460 с., іл.
13. www.rada.gov.ua
ДОДАТОК 1
Класифікаціяоборотних коштів щодо ступеня ліквідності та ризику вкладення
/>
Додаток 2
ПОКАЗНИКИ СТАНУ Й ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯОБОРОТНИХ КОШТІВ№ Показник Визначення Економічна суть 1. Наявність оборотних коштів
[Вк + З]-[0з + Пк] Характеризує величину власних оборотних коштів а)брак
Фн Перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю б) надлишок
Фн>Н Перевищення фактичної наявності оборотних коштів над нормативом 2. Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства
Фн / М Відображає питому вагу вартості оборотних коштів у загальній вартості майна підприємства 3. Оборотність СТ /Р Характеризує час, за який оборотні кошти здійснюють один оборот 4. Коефіцієнти обертання Р/С Характеризує кількість оборотів за період, що аналізується 5. Коефіцієнт завантаження С/Р Показує, скільки оборотних коштів авансовано у 1 грн. реалізованої продукції 6. Прибутковість П / С Характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів 7. Рентабельність П/С•100% Визначає ступінь використання оборотних коштів
Вк— власні кошти;
З — забезпеченнянаступних витрат;
Оз —основні засоби та інші поза оборотні активи;
Пк —позикові кошти;
Фн — фактична наявністьоборотних коштів;
Н — нормативоборотних коштів;
М — вартістьмайна підприємства;
С — середнявартість оборотних коштів;
Т — тривалістьперіоду, за який обчислюється обертання оборотних коштів;
Р — обсягреалізації продукції;
П — прибуток відреалізації продукції.