Міністерство освіти України
Факультет економічної підготовки
Кафедра Економічної теорії
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З дисципліни «Макроекономіка»
Виконав студент
Перевірив
Зміст
Теоретичне питання (Завдання 1)
1.1 Рівновага в двохсекторній моделі
1.2 Ефект мультиплікатора
1.3 Державні закупівлі і їх дія на економіку. Мультиплікатор державних закупівель
1.4 Податки і їх види
1.5 Трансферти і їх дія на економіку. Мультиплікатортрансфертів
1.6 Роль чистого експорту. Супермультиплікатор
Практичне завдання
Література
Теоретичне питання (Завдання 1)
Поясніть докладноефекти простого й складного мультиплікатора.
У 20-30-і рокибезробіття в капіталістичних країнах стало постійним і досягло високого рівня,внаслідок чого економісти шукали способи збільшення зайнятості.
Р.Ф. Канзапропонував принцип мультиплікатора, який показує, що початкове збільшенняінвестицій створює «первинну» зайнятість для робітників, зайнятих вконкретному виробництві. Їх витрати забезпечують «повторну» зайнятістьв галузях, виробляючих споживчі товари. Співвідношення між загальним іпервинним збільшенням зайнятості є «мультиплікатором зайнятості». Такеісторичне походження мультиплікатора. Пізніше ідея мультиплікаторадосліджувалася багатьма економістами стосовно до різних економічних процесів.
Звичайно,збільшення інвестиційних витрат приводить до збільшення рівнів обсягувиробництва і прибутку. Однак, ця зміна перевищує, і, звичайно, в декількаразів рівень збільшення інвестиційних видатків.
Мультиплікаторомназивають співвідношення відхилення від рівноважного ЧНП і початкової зміни увитратах (на інвестиції), що спричинив дану зміну реального ЧНП.
Первинна зміна увитратах звичайно викликається зсувами в інвестиційних витратах по тій простійпричині, що інвестиції представляються найбільш мінливим компонентом сукупнихвитрат. Але потрібно підкреслити, що зміни в споживанні, державних закупівляхабо експорті також зазнають дії мультиплікатора.
Явищемультиплікатора засновується на двох фактах. По-перше, для економіки характернібезперервні потоки витрат, що повторюються і прибутків, де витрачені однієюособою гроші отримує інша особа у вигляді доходу. По-друге, будь-яка змінадоходу спричинить зміни і в споживанні і в зберіганні в тому ж напрямі, що ізміна доходу, при цьому, пропорційність споживання і заощаджень зберігаєтьсяпри будь-якій зміні доходу. З цих двох фактів слідує, що початкова змінавеличини витрат породжує ланцюгову реакцію, яка, хоч і затухає з кожнимподальшим циклом, але приводить до багаторазової зміни ЧНП.
Існує зв'язок міжзмінами в заощадженнях і величиною мультиплікатора. Частка приросту доходу,який йде на заощадження, тобто зміни в заощадженнях визначають сумарний ефектвід послідовних циклів витрат, і, отже, мультиплікатор.
Чим менше часткабудь-якої зміни в доходу, яка йде на заощадження, тим більше чергове витрачанняв кожному циклі і відповідно тим вище мультиплікатор. Якщо зміни в заощадженняхрівна 1/4, як в нашому прикладі, то мультиплікатор рівний 4. якби зміна взаощадженнях становила б 1/3, то мультиплікатор був би рівний 3 і т.д.
Значеннямультиплікатора перебуває в наступному. Відносно невелика зміна в інвестиційнихпланах підприємців або планів заощаджень домогосподарств може викликатинабагато більшу зміну в рівноважному рівні ЧНП. Мультиплікатор посилюєколивання підприємницької діяльності, викликані змінами у витратах.
Помітимо, що чимменше зміни в споживанні (менше зміни в заощадженнях), тим більше будемультиплікатор. Наприклад, якщо зміни в споживанні — 3/4 і відповідномультиплікатор — 4, то зниження запланованих інвестицій на суму 10 млрд. грн. спричинитьзниження рівноважного рівня ЧНП на 40 млрд. грн. Але якщо зміни в споживанні — тільки 2/3, а мультиплікатор — 3, то зниження інвестицій на ту ж суму в 10 млрд.грн. приведе до падіння ЧНП тільки на 30 млрд. грн. Це наводить на думку: великавеличина зміни в споживанні означає, що в ланцюжку послідовних циклівспоживання, цифрові значення зменшуються повільно, внаслідок чого акумулюєтьсявелика зміна в доході. І навпаки, невелика величина зміни в споживанні (великазміна в заощадженнях) приводить до того, що вимушене споживання швидкоскорочується, так що сумарна зміна в доході є незначною.
Мультиплікатор впредставленому тут вигляді називається також простим мультиплікатором по тійлише причині, що він засновується на дуже простій моделі економіки. Аленасправді, послідовність циклів отримання прибутків і витрачання може затухативнаслідок вилучень у вигляді податків і імпорту. Тобто крім витоку назаощадження одна частина доходу в кожному циклі буде вилучатися у виглядідодаткових податків, а інша частина використовуватися на закупівлю додатковихтоварів за рубежем.
Більш реалістичниймультиплікатор, якого отримують з урахуванням всіх цих вилучень — заощаджень,податків і імпорту, називається складним мультиплікатором.1.1 Рівновага в двохсекторній моделі
Для того, щобдосліджувати, як встановлюється рівновага, слід ввести поняття фактичних іпланованих витрат, які можуть бути не рівні один одному. Фактичні витрати (Е) — це витрати, які насправді зробили домогосподарства (споживчі витрати — С) іфірми (інвестиційні витрати — I), тобто в двохсекторній моделі
/>
Плановані витрати(Ер) — це витрати, які мали намір (планували) зробити домогосподарства і фірми.Фактичні витрати завжди рівні випуску (Е = Y), а плановані можуть бути не рівнівипуску. Якщо плановані витрати менше випуску (Е
Якщо планованівитрати більше випуску (Е >Y), а це означає, що економічні агенти хочутькупити більше, ніж вироблено в даному році, то фірми скорочуватимуть своїзапаси, продаючи продукцію, що знаходилася до цього моменту на складах. Аінвестиції в запаси (зміна запасів), як відомо, є компонентом інвестиційнихвитрат. Таким чином, фактичні інвестиції складаються з запланованих інвестицій(planned investment — Iр) і непередбачених інвестиції в запаси (unintendedinventory investment — Iun):
/>
Відповіднофактичні витрати рівні сумі споживчих витрат і фактичних інвестиційних витрат: Е= С + I, а плановані витрати рівні сумі споживчих витрат і планованихінвестиційних витрат: Е р = С + Iр
Оскільки фактичні витратизавжди рівні випуску, а фактичні витрати рівні планованим витратам тільки, колинепередбачені інвестиції в запаси рівні 0, та рівновага товарного ринкунаступає тоді, коли фактичні витрати рівні планованим (Е = Ер) івідповідно плановані витрати рівні випуску (Ер = Y).
Відповідно допередумов моделі, сукупний випуск еквівалентний сукупному доходу, а сукупнийдохід витрачається на споживання (С) і заощадження (S): Y = С + S.Оскільки в стані рівноваги Y = Е = Е р,то
/>.
Отже, прирівновазі заощадження рівні планованим інвестиціям. А оскільки заощадження євилученням з потоку витрат і доходів, а інвестиції є ін'єкцію в потік витрат ідоходів, то в стані рівноваги ін'єкції рівні вилученням.
Кейнсианськійхрест графічно представлений на рис.1. Крива фактичних витрат є бісектрисою(лінія 45º), оскільки фактичні витрати рівні випуску, і будь-яка точкацієї кривої відповідає цій умові. Крива планованих витрат є лінією, щомає позитивний нахил (кут нахилу визначається величиною граничноїсхильності до споживання — mрс), витікаючу не з початку координат, оскільки завждиіснує автономне споживання (С), не залежне від рівня доходу.
/>
Рівновага витрат ідоходу, тобто рівновага товарного ринку знаходиться в точці перетину два кривих(т. А). У цій крапці:
1) планованівитрати рівні випуску (доходу): Е р = Y;
2) фактичнівитрати рівні планованим витратам: Е = Е р;
3) ін'єкції рівнівилученням: I = S;
4) планованіінвестиції рівні заощадженням: Iр = S.
Розглянемонерівноважні крапки. Наприклад, в т. В: Eр Y, EрEÞIрS і ін'єкції менше вилучень. Навпаки, вт. С: Eр > Y, Eр> EÞIр> S і ін'єкції більше вилучень.
Як встановлюєтьсярівновага товарного ринку? Якщо економіка знаходиться в крапці В, де планованівитрати (скільки продукції хочуть купити економічні агенти) менше випуску (скількифактично вироблено), частина продукції не буде реалізована і відбудетьсянепередбачене накопичення (збільшення) фірмами запасів нереалізованої продукції.В результаті економіка прийде в стан рівноваги (рух з т. В в т. А).
Якщо ж економіказнаходиться в крапці С, в якій плановані витрати перевищують випуск, щоозначає, що хочуть купити більше, ніж фактично вироблено, фірми починаютьрозпродавати запаси непроданої в попередній період продукції, запаси скорочуються,попит задовольняється, і економіка приходить в стан рівноваги (рух з т. С в т. А).Таким чином, механізмом, що забезпечує відновлення рівноваги на товарномуринку, є зміна (накопичення або скорочення) запасів.
1.2 Ефект мультиплікатора
Для того, щобвизначити величину рівноважного випуску (рівноважного національного доходу) слідприрівняти його до величини планованих витрат:
/>
де />, тобто />.
Що відбудеться,якщо збільшаться витрати? Кейнс показав, що зростання витрат веде до зростаннядоходу, проте дохід зростає більшою мірою, чим збільшення витрат, що викликалойого, тобто з ефектом мультиплікатора.
Мультиплікатор- це коефіцієнт, який показує, в скільки разів збільшується (скорочується) сукупнийдохід (випуск) при збільшенні (скороченні) витрат на одиницю.
Діямультиплікатора заснована на тому, що витрати, зроблені одним економічним агентомобов'язково перетворюються на дохід іншого економічного агента, який частинуцього доходу витрачає, створюючи дохід третьому агентові і т.д. В результатізагальна сума доходів буде більша, ніж первинна сума витрат.
Первиннезбільшення інвестицій створює рівні величини доходу від заробітної плати,ренти, відсотка і прибутку по тій простій причині, що витрачання і отриманнядоходу — це два боки однієї і тієї ж операції. Як буде змінюватися споживанняіз збільшенням прибутків домогосподарств на 5 млрд. грн.?
Відповідь можназнайти, використовуючи граничну схильність до споживання, рівну 3/4, до даноїзміни доходу. Так, зростання доходу на 5 млрд. грн. викликає зростанняспоживання на 3,75 млрд. грн. (= 3/4 від 5 млрд. грн) і заощаджень на 1,25 млрд.грн. (= 1/4 від 5 млрд. грн). Ці 3,75 млрд. грн. що витрачаються, отримуютьінші домогосподарства у вигляді доходу. Вони, в свою чергу, споживають 3/4, або2,81 млрд. грн. з цих 3,75 млрд. грн., а зберігають 1/4, або 0,94 млрд. грн. Іаналогічно, споживані одними домогосподарствами 2,81 млрд. грн. переходять доінших домогосподарствам у вигляді доходу. Хоч ефект первинного і подальшихвитрат початкового приросту інвестицій з кожним черговим циклом витратзнижується, сумарний приріст рівня обсягу виробництва — доходу становитиме 20млрд. грн., якщо процес буде йти до останньої гривні. Передбачуваний прирістінвестицій на 5 млрд. грн. відповідно приведе до зростання рівноважного рівняЧНП на 20 млрд. грн., з 470 млрд. грн. до 490 млрд. грн. Звідси мультиплікаторрівний 4 (= 20 млрд. грн. / 5 млрд. грн).
Зовсім невипадково дія мультиплікатора закінчується тоді, коли сумарна величиназаощаджень, викликаних початковим збільшенням інвестицій на 5 млрд. грн.,компенсує даний приріст інвестицій. Тільки так коректується викликаназростанням інвестицій нерівновага. У цьому випадку ЧНП і загальні прибуткиповинні зрости на 20 млрд. грн., щоб стимулювати додаткові заощадження на суму5 млрд. грн., які і компенсують приріст інвестиційних витрат в 5 млрд. грн. Доходповинен збільшитися в 4 рази в порівнянні з початковим перевищенням інвестиційнад заощадженнями, оскільки домогосподарства зберігають 1/4 частину будь-якогоприросту свого доходу. Як відмічалося раніше, в даному прикладі мультиплікатор — число, що показує, у скільки разів сумарний приріст доходу перевищує початковийприріст інвестиційних витрат, — становить 4.1.3 Державні закупівлі і їх дія наекономіку. Мультиплікатор державних закупівель
Оскільки державнізакупівлі товарів і послуг безпосередньо впливають на величину національногодоходу і так як вони є величиною екзогенною і автономною, тобто не залежною відрівня доходу (G=G), то додавання їх до суми споживчих і інвестиційних витрат награфіці відображається паралельним зрушенням вгору кривої сукупних витрат.
/>
Зміна величинидержавних закупівель ΔG так само, як і зміна інших видів автономних витрат(споживчих витрат ΔC або інвестиційних витрат ΔI) має в кейнсианськіймоделі ефект мультиплікатора і викликає той же ланцюжок подій, який буврозглянутий раніше у зв'язку із зміною автономних споживчих витрат.
Якщо держава купуєтовари або послуги додатково на $100 (наймає чиновника або вчителя і виплачуєйому заробітну плату, або купує устаткування для свого підприємства, або почалабудувати автостраду і т.п.), тобто ΔG = $100, то дохід продавця цьоготовару або послуги, збільшується на цю суму і ділиться на споживання (С) ізаощадження (S). Якщо гранична схильність до споживання (mpc) рівна 0.8, то врезультаті ми отримаємо вже знайому нам піраміду і ефект мультиплікатора.
Загальний прирістсукупного доходу (ΔY) в результаті зростання державних закупівель складе: ΔY= ΔG × mult = ΔG × (1/1 — mpc) = 100 × 5 = 500. Такимчином, в результаті зростання державних закупівель на 100 сукупний дохід вирісп'ятикратно. Величина 1/ (1 — mрc) називається мультиплікатором державнихзакупівель. Мультиплікатор державних закупівель — це коефіцієнт, який показує,в скільки разів збільшився (скоротився) сукупний дохід при збільшенні (скороченні)державних закупівель на одиницю. Для виведення алгебри мультиплікаторадержавних закупівель додамо їх величину у функцію сукупного доходу (випуску) Yще і G. Отримаємо: Y= C+ I+ G. Оскільки функція споживання має вигляд: С= С + mрcY, підставимо її в нашерівняння:
/>
перегрупуємо іотримаємо:
/>
Таким чином, /> ємультиплікатор будь-якого виду автономних витрат: споживчих, інвестиційних ідержавних. Позначимо його КА — мультиплікатор автономних витрат КА= Кс = КI = КG, де Кс — мультиплікатор автономних споживчих витрат, КI — мультиплікаторавтономних інвестиційних витрат, КG — мультиплікатор державнихзакупівель (його іноді називають мультиплікатором державних витрат, що незовсім коректно, оскільки у величину державних витрат, як ми знаємо,включаються ще і трансферти, мультиплікатор яких має іншу формулу і величину,що буде розглянуте пізніше) Чим більше mрc, тим більш крута крива планованихвитрат Ep і тим більше величина мультиплікатора витрат.
Слід мати наувазі, що мультиплікатор діє в обидві сторони. При збільшенні витрат сукупний (національний)дохід мультиплікативно зростає, а при скороченні витрат сукупний (національний)дохід мультиплікативно зменшується. Цей принцип застосовується не тільки домультиплікатора витрат, але і до всіх інших видів мультиплікаторів.1.4 Податки і їх види
Як писав БенджаминФранклін: «У житті немає нічого неминучого, окрім смерті і податків».
Податок — цепримусове вилучення державою у домогосподарств і фірм певної суми грошей не вобмін на товари і послуги. Податки з'являються з виникненням держави, оскількиє основним джерелом доходів держави. Виконуючи свої численні функції, держава (уряд)несе витрати, які оплачуються з його доходів, тому податки виступають джереломзасобів оплати витрат уряду.
Оскільки послугамидержави (які, зрозуміло, не можуть надаватися безкоштовно) користуються всічлени суспільства, то держава збирає плату за ці послуги зі всіх громадянкраїни. Таким чином, податки є основним інструментом перерозподілу доходів міжчленами суспільства.
Податкова системавключає:
1) суб'єктоподаткування (хто повинен платити податок);
2) об'єктоподаткування (що оподатковується);
3) налоговыеставки (відсоток, по якому розраховується сума податку).
Величина, з якоївиплачується податок, називається базою оподаткування. Щоб розрахувати сумуподатку (T), слід величину бази (BT) оподаткування помножити на податковуставку (t):
Т = BTx t
Принципиоподаткування були сформульовані ще А. Смитом в його великому творі «Дослідженняпро природу і причини багатства народів», опублікованому в 1776 році. Надумку Сміта, податкова система повинна бути: справедливою (вона не повинназбагачувати багатих і робити жебраками бідних); зрозумілою (платника податківповинен знати, за що він платить той або інший податок і чому саме він); зручною(податки повинні стягуватися тоді і таким чином, коли і яким чином це зручноплатникові податків, а не податківцю); недорогою (сума податкових надходженьповинна істотно перевищувати витрати по збору податків).
У основу сучасноїподаткової системи покладені принципи справедливості і ефективності.
Залежно від того,як встановлюється податкова ставка, розрізняють три типи оподаткування: пропорційнийподаток, прогресивний податок і регресивний податок.
При пропорційномуподатку податкова ставка не залежить від величини доходу. Тому сума податкупропорційна величині доходу.
Прямі податки (завинятком прибуткового податку і в деяких країнах податку на прибуток) і майжевсі непрямі податки є пропорційними.
При прогресивномуподатку податкова ставка збільшується у міру зростання величини доходу ізменшується у міру скорочення величини доходу.
Прикладомпрогресивного податку служить прибутковий податок. Така система оподаткування вмаксимальному ступені сприяє перерозподілу доходів.
При регресивномуподатку податкова ставка збільшується у міру скорочення доходу ізменшується у міру зростання доходу.
У явному виглядірегресивна система оподаткування в сучасних умовах не спостерігається, тобтонемає прямих регресивних податків. Проте всі непрямі податки є регресивними,причому чим вище ставка податку, тим більшою мірою регресивним він є. Найбільшрегресивними є акцизні податки. Оскільки непрямий податок — це частина цінитовару, то залежно від величини доходу покупця частка цієї суми в його доходібуде тим більше, чим менше дохід, і тим менше, чим більше дохід. Сумаподаткових надходжень (податкова функція) рівна: Т = Т + tY.
Розрізняютьсередню і граничну ставку податку. Середня ставка податку — це відношенняподаткової суми до величини доходу: tср = Т/Y. Граничнаставка податку — це величина приросту податкової суми на кожну додатковуодиницю збільшення доходу. (вона показує, на скільки збільшується сума податкупри зростанні доходу на одиницю): tпопер = ΔТ/ΔY.
Податки впливаютьяк на сукупний попит, так і на сукупну пропозицію. Проте в рамках нашої моделі«витрати-доходи», оскільки це кейнсіанська модель, розглядається діяподатків тільки на сукупний попит.
В рамках моделі«витрати-доходи» податки, так само як і державні закупівлі діють нанаціональний дохід (сукупний випуск) Y з мультиплікативним ефектом. Розрізняютьдва види податкового мультиплікатора: 1) мультиплікатор автономних (акордних) податків;2) мультиплікатор прибуткового податку.
1.5 Трансферти і їх дія на економіку.Мультиплікатор трансфертів
Трансферти цеплатежі, які робить держава не в обмін на товари і послуги. Держава виплачуєтрансферти: а) домогосподарствам і б) фірмам
Державнітрансфертні платежі домогосподарствам включають в
себе різноговигляду соціальні виплати: посібники з безробіття, посібники з бідності,посібники з непрацездатності, пенсії, стипендії і т.п. Державні трансфертніплатежі фірмам — це субсидії.
Трансферти єавтономною величиною, оскільки їх розмір визначається державою, тобто єпараметром управління.
Трансферти можнарозглядати як «антиподатки», тобто їх дія на економіку аналогічна діїавтономних податків, але трансферти діють в протилежному напрямі. Так, якщозростання податків скорочує сукупний попит, то зростання трансфертів йогозбільшує. І навпаки. Трансферти, як і податки, надають непряму дію нанаціональний дохід, будучи інструментом не його створення, а його перерозподілу.І так же як і податки, трансферти в кейнсианськой моделі володіютьмультиплікативним ефектом зміни національного доходу (сукупного випуску).
Щоб вивестиформулу мультиплікатора трансфертів, пригадаємо, що зміна трансфертів означаєзміну доходу: DТr= DРД.
Зміна доходу урозпорядженні веде до зміни споживання відповідно до величини граничної схильностідо споживання: />. А зміна споживання мультиплікативно змінює сукупний дохід:
/>
Величинамультиплікатора трансфертів, таким чином, рівна mрс / (1- mрс) або mрс / mрs. Мультиплікатортрансфертів — це коефіцієнт, який показує, в скільки разів збільшується (зменшується)сукупний дохід при збільшенні (зменшенні) трансфертів на одиницю. По своємуабсолютному значенню мультиплікатор трансфертів рівний мультиплікаторовіподатків. Величина мультиплікатора трансфертів менша, ніж величинамультиплікатора витрат, оскільки трансферти надають непряму дію на сукупнийдохід, а витрати (споживчі, інвестиційні і державні закупівлі) — пряме.
Алгебраїчневиведення формули мультиплікатора трансфертів. Оскільки в простій кейнсіанськоїмоделі передбачається, що трансферти отримують тільки домогосподарства, тазміна трансфертів діє на споживчу функцію, яка з урахуванням трансфертіввиглядає таким чином:
C = C + mpc (Y — T + Tr)
Y = C + I + G
Підставимоспоживчу функцію в рівняння сукупного доходу (випуску), потім перегрупуємо і врезультаті отримаємо:
/>
/>
/>
Таким чином,мультиплікатор трансфертів рівний:
/>.
Відмітимо, щомультиплікатор трансфертів:
1) по абсолютнійвеличині співпадає з мультиплікатором автономних податків, але має протилежнийзнак;
2) меншемультиплікатора автономних витрат.
Будь-яка змінаавтономних (не залежних від рівня доходу) змінних — споживчих витрат,інвестиційних витрат, державних закупівель, податків, трансфертів — веде допаралельного зрушення кривої сукупних планованих витрат і не міняє її нахил. Єдинавеличина, яка впливає на величину мультиплікаторів всіх цих видів витрат, — гранична схильність до споживання. Чим вона більша, тим величинамультиплікатора більша. Крім того, саме гранична схильність до споживаннявизначає нахил кривої сукупних планованих витрат. Чим більше граничнасхильність до споживання, тим крива крутіша.1.6 Роль чистого експорту. Супермультиплікатор
Як вженаголошувалося, Кейнс створював свою модель для закритої економіки, проте йогопослідовники розповсюдили висновки моделі на відкриту економіку. Необхідністьтакого розширення моделі «Кейнсіанського хреста» була пов'язана зтим, що після ΙΙ світової війни і особливо з початку 60-х роківвідбувається інтернаціоналізація світогосподарських зв'язків, що виразилася врозширенні міжнародної торгівлі (рухи товарів і послуг) і посиленні процесупереливів капіталу (русі фінансових активів — акцій і облігацій) між країнами.
Додамо в аналізіноземний сектор. В результаті отримаємо чотирьохсекторну модель економіки. Витратиіноземного сектора є важливим компонентом сукупних витрат і відомі як витратина чистий експорт. Чистий експорт є одним з видів взаємин даної країни з іншимикраїнами (міжнародної торгівлі). Чистий експорт рівний різниці між експортом іімпортом. Експорт є автономною величиною, тобто не залежить від рівня доходуданої країни, а визначається рівнем доходу в інших країнах (країнах — торговихпартнерах) (пряма залежність) і рівнем обмінного курсу (зворотна залежність).
Експорт — це попитіноземного сектора на товари і послуги даної країни. Тому чим вище рівеньдоходу в інших країнах, тим з великим бажанням вони купуватимуть товари,вироблені в даній країні, тобто експорт зросте. А чим вище обмінний курснаціональної грошової одиниці, тим більше дорогими і тому менш привабливимивони стають для іноземців, тому експорт падає. Функція експорту тому може бутивиражена формулою:
Ех = Ех (Yf,e)
де Yf — дохід в інших країнах,
e — обмінний курсгрошової одиниці даної країни.
Що стосуєтьсяімпорту, одна його частина може не залежати від рівня сукупного доходу даноїкраїни і бути автономним імпортом, але інша його частина обов'язково залежитьвід рівня доходу оскільки зростання національного доходу даної країни веде дозростання попиту на товари і послуги, у тому числі і імпортні, тобто призростанні доходу імпорт збільшується. Таким чином, імпорт ділиться наавтономний і неавтономний (індукований) і тому формула імпорту може бутипредставлена:
Im = Im + mpm Y
де Im — автономнийімпорт, mpm — гранична схильність до імпорту. (Відмітимо, що імпорт залежитьвід величини національного, а не доходу, що розташовується).
Граничнасхильність до імпорту — це величина, яка показує, на скільки збільшиться (скоротиться)імпорт при зростанні (скороченні) доходу на одиницю:
mpm =DIm/ DY0
Крім того, імпорттакож залежить від обмінного курсу національної грошової одиниці. Причому,залежність пряма, тобто чим вище обмінний курс національної валюти, тим більшедешевими і привабливими стають імпортні товари для вітчизняних покупців).
Оскільки чистийекспорт є різницею між експортом і імпортом, то функція чистого експорту маєвигляд:
Хn= Ех — Im= Ех — (Im+ mpmY) = (Ех- Im) — mpmY
де (Ех — Im) — автономний чистий експорт, а (mpm Y) — індукований імпорт.
Нахил кривоїпланованих сукупних витрат в чотирьохсекторній моделі економіки менший (вонапологіша), ніж в трьохсекторній, оскільки він визначається величиною (mpc (1 — t)- mpm), а за наявності індукованих інвестицій величиною (mpc (1 — t) + mpI — mpm)(рис.3). Тому ефект мультиплікатора у відкритій економіці менший, ніж взакритій./> />
Зміна величини автономного чистого експорту зрушує криву планованихсукупних витрат. Зростання величини автономного чистого експорту веде допаралельного зрушення кривої сукупних витрат, а скорочення — вниз.
Зростання величиниграничної схильності до імпорту міняє нахил кривої планованих витрат і величинумультиплікатора. Чим більше mpm, тим крива пологіша, отже ефект мультиплікатораменший.
Включимо функціючистого експорту в рівняння рівності сукупного доходу (випуску) Y сукупнимвитратам всіх макроекономічних агентів:
Y= C+ I+ G+ Xn
Оскільки споживчафункція С = С + mpc (Y — T — t Y);
інвестиційнафункція I = I + mpI Y
функція державнихзакупівель G = G
функція чистогоекспорту Xn = Ex — Im — mpm Y
Отримаємо:
Y= C+ mpcY— mpcT— mpctY+ I+ mpIY+ G+ Ex— Im— mpmY
Звідси:
/>
Величина /> - цесупермультиплікатор витрат. Позначимо його КА. Відмітимо, що вираз вдужках — це сума всіх автономних, тобто не залежних від рівня доходу витрат. Змінабудь-якого з компонентів автономних сукупних витрат веде до мультиплікативноїзміни величини рівноважного доходу Y. Тому зростання автономного чистогоекспорту веде до мультиплікативного зростання доходу: ΔY = КА ΔХn.
Отже,супермультиплікатор автономних витрат:
/>
Тому в загальномувигляді рівність сукупного доходу величині сукупних витрат можна записати: Y= КА А, де А — сума автономних витрат (не залежних від рівнядоходу).
Супермультиплікаторподатків: />
Супермультиплікатортрансфертів: />/>
Практичне завдання
Завдання 2
Економісти прогнозують,що через рік ситуація у гіпотетичній економіці буде характеризуватися такимиданими:Державні закупки 180 Податки на бізнес 64 Валові інвестиції 85 Обсяг експорту 51 Індивідуальні податки 48 Обсяг імпорту 62
Також звісно, щоособисті споживчі витрати домогосподарств описувються рівнянням:
С=185,8+0,75у
Розрахуйте рівеньВНП, що прогнозується.
РІШЕННЯ
ВНП=C+I+G+Xn
Де С — споживчівитрати домогосподарств;
I — валові інвестиції;
G — державні закупки;
Xn — чистий експорт;
Згідно даних, наведениху таблиці, можна розрахувати ВНП:
ВНП= (185,8+0,75у)+85+180+ (62-51) =461,8+0,75у
Згідно формулиНаціональний доход визначається:
Y=ВНП — Податки на бізнес
Y= (461,8+0,75Y) — 64
Y= 461,8+0,75Y — 64
Y= 397,8+0,75Y
Y — 0,75Y=397,8
0,25Y=397,8
Y= 1591,2
Отже:
С=185,8+0,75*1592,2=1379,2
ВНП=1379,2+85+180+11=1655,2
Завдання 3
В таблиціприведені дані, що характеризують динаміку рівнів безробіття і інфляції (у%): Рівень безробіття,% 6 6,2 6,5 6,7 7 7,5 7,9 8,5 8,7 9,2 9,4 10 Темп приросту цін,% 13,1 12 11,9 11,2 10,8 9 8,5 8 7,5 7,3 6,5 6
а) Визначтелінійну функцію Філіпса, побудуйте її графік і розрахуйте:
рівень інфляціїпри природному рівні безробіття;
рівень інфляції вкороткостроковому періоді, якщо рівень безробіття знизиться на 3%;
рівень інфляції ібезробіття у довгостроковому періоді.
РІШЕННЯ
/>
1. Рівень інфляціїможна розрахувати за наступною формулою:
πt= πtb-b(Ut-U*)
де πtb — базовий рівень безробіття; b — коефіціент, який вказує реакцію зміни цін настан на ринку праці, =2,65; Ut і U* — фактичний таприродний рівень безробіття. Природний рівень безробіття становить 5-6%.
Фактичний рівеньбезробіття:
/>
Де n — кількість років.
Ut= (6+6,2+6,5+6,7+7+7,5+7,9+8,5+8,7+9,2+9,4+10) /12=7,8
πtb= (13,1+12+11,9+11,2+10,8+9+8,5+8+7,5+7,3+6,5+6)/12=9,317
πt= 9,317-2,65* (7,8-5) =1,897
2. Рівень інфляціїпри природному рівні безробіття.
πt=9,317-2,65* (5-5) =9,317
3. Рівень інфляціїв коротокостроковому періоді, якщо рівень безробіття знизиться на 3%.
Ut1=7,1-3%=7,566
πt=9,317-2,65* (7,566-5) =2,517
4. Рівень інфляціїі безробіття у довгостроковому періоді.
У деяких сучаснихнаукових працях зроблена спроба модифікувати криву Філліпса. Для цього прианалізі взаємодії інфляції і безробіття в довгостроковому періодівикористовують теорію мінімального сталого рівня безробіття. Згідно з цієютеорією, в довгостроковому періоді єдиним рівнем безробіття, який забезпечуєстабільні, помірні темпи інфляції, прийнятні для суспільства, є мінімальнийсталий рівень безробіття, під яким розуміють рівень, за якого сили, що діють напідвищення або зниження темпів інфляції і заробітної плати, урівноважуються. Замінімально сталого рівня безробіття інфляція стабілізується і відсутнітенденції щодо її сповільнення або прискорення.
Виходячи з цієїтеорії, крива Філліпса має форму вертикальної лінії, що бере свій початок вточці А, яка в даний час характеризує мінімальний сталий рівень безробіття (6%).На графіку вона відображена прямою вертикальною лінією АВ. Через відхилення втой чи інший бік фактичного рівня безробіття від мінімального сталого рівнявідбувається зростання або зменшення рівня інфляції. В тому і в іншому випадкахінфляція губить (втрачає) свої інерційні темпи.
Якщо в результатіекономічного підйому фактичний рівень безробіття буде знижуватися відносномінімального сталого рівня (наприклад, з 6 до 4%), то короткострокові криві іціни (інфляція) будуть зростати. Зростання інфляції буде тривати до тих пір,поки безробіття не повернеться до свого мінімально можливого сталого рівня.
Зовсім протилежнеспостерігається тоді, коли фактичний рівень безробіття перевищує йогомінімальний сталий рівень. Поки фактичний рівень безробіття буде підвищуватися(до 8% і вище) відносно свого мінімального сталого рівня (6%), короткостроковікриві й інфляція будуть зростати. Стан інфляції стабілізується лише тоді, колибезробіття повернеться до свого мінімального сталого рівня.
Щоправда, коли векономіку знову повертається мінімально сталий рівень безробіття (точка В), товін уже буде характеризуватися більш високими інерційними і фактичними темпамиінфляції.
Таким чином,прихильники довготривалої кривої Філліпса стверджують, що держава черезпідтримку безробіття на мінімальному сталому рівні зможе забезпечитистабілізацію інфляції. Вона не буде ні падати, ні зростати — незалежно відсвоїх інерційних темпів.
Завдання 4
Натуральний рівеньбезробіття в поточному році складає 6%, а фактичний — 10%.
а) визначтевеличину відносного відставання фактичного ВВП від потенційного за умовою, щокоефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття дорівнює 2;
б) якщо фактичнийобсяг випуску у тому ж році склав 600 млрд., то які витрати ВВП, що виникли узв'язку з циклічним безробіттям?
РІШЕННЯ
а) Відносневідставання ВВП можна розрахувати згідно формули:
/>
Де Y1 — ВВПпоточний
Y0 — ВВП базовий
b — коефіцієнт чутливості ВВП
u1 — рівень безробіття в поточному періоді
u0 — рівень безробіття в базовому періоді
/> - це і будевідносне відставання ВВП
/>=/>=0,727273
б) Визначимовитрати ВВП, за умови, що фактичний ВВП складає 600 млрд.
(600 — Y0) / Y0=0,727273
600 — Y0=0,727273Y0
600= Y0+0,727273 Y0
1,727273Y0=600
Y0=347,368 млрд.
Отже втрат ВВП небуло, тому що фактичний ВВП більше за базовий.
Завдання 5
Рівень чистогонаціонального продукту складає 550 млрд. дол. Визначте величину зміни ЧНП, якщопідприємці збільшили рівень інвестицій на 8 млрд. дол., при цьому граничнасхильність до інвестування дорівнює 0,1.
РІШЕННЯ
Величину зміни ЧНПможна розрахувати, виходячи з формули граничної схильності до інвестування:
/>
Де mpI — граничнасхильність до інвестування;
ΔІ — змінаінвестицій;
ΔЧНП — змінаЧНП
ΔЧНП=8/0,1=80млрд. дол.
Отже післязбільшення інвестицій на 8 млрд. дол. ЧНП виріс на 80 млрд. дол. і теперскладатиме 550+80= 630 млрд. дол.
Література
1. Матвеева Т.Ю. Введение в макроэкономику [Текст]: учеб. пособие/ Т.Ю. Матвеева;Гос. ун-т — высшая школа экономики. — 3-е изд. — М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2005. — 510с.
2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Опорнийконспект лекцій. — К.: Четверта хвиля, 2004. — 244 с.
3. Кучерявенко І.А. Макроекономіка: Практикум: Навчальнийпосібник. — Київ: Вікар, 2003. — 240 с.
4. Макроекономіка: Підручник / А.Г. Савченко, Г.О. Пухтаевич,О.М. Тітьонко. — К.: «Либідь», 1999. — 288 с. Агапова Т.А., СерегинаС.Ф. Макроэкономика: Ученик / Под общей ред. д. э. н., проф. А.В. Сидоровича;МГУ им. М.В. Ломоносова. — 4-е изд., перераб. и доп. -М.: Издательство «Делои Сервис», 2001. _ 448 с. — (Серия «Учебники МГУ им. М.В. Ломоносова»).
5. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемыи политика: В 2-х т.: Пер. с англ. — М.: Республика, 2002. — Т.2.
6. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред.С. Будаговської. — К.: Основи, 1998. — 358 с.
7. Небава М.І. Теорія макроекономіки: навчальнийпосібник. — К.: Слово, 2003. — 536 с.
8. Панчишин С.М. Макроекономіка: Навчальний посібникдля студентів вузів. — К.: «Либідь», 2001. — 614 с.