Зміст
Вступ
І. Теоретичні основи формування господарськихзв‘язків суб‘єктів оптового ринку
1.1 Поняття «Господарські зв‘язки», їх вид таструктура
1.2 Організаційно правове регулюваннявзаємодії суб‘єктів на оптовому ринку
1.3 Завдання та функції комерційної службипідприємства оптового ринку
ІІ. Організація господарських зв‘язків наоптовому ринку
2.1 Економічна характеристика комерційноїдіяльності суб‘єкта оптового ринку
2.2 Формування товарної політики напідприємстві
2.3 Пошук партнерів і укладання договорівпостачання
ІІІ. Шляхи покращення господарських зв‘язківсуб‘єктів оптового ринку
3.1 Впровадження прямих договірних зв‘язківторговельних підприємств із виробниками товарів
3.2 Удосконалення форм і методів комерційнихрозрахунків
3.3 Контроль виконання договірних зобов‘язань
3.4 Ефективність господарських зв‘язків суб‘єктаоптового ринку
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Сучасний розвиток ринкової економіки, посилення конкуренції передбачаєперехід до активної комерційної діяльності юридичних та фізичних осіб, створенняпідприємств різних форм власності. Вирішення цієї проблеми залежить від рівняпідготовки фахівців у галузі підприємництва, які повинні мати глибокі знанняринкових відносин, високі організаційні здібності у сфері комерційноїдіяльності.
У ринковій економіці комерційне підприємництво — це вид самостійноїгосподарської діяльності, яка здійснюється юридичними та фізичними особами. Цядіяльність спрямована на досягнення наміченого результату (одержання прибуткуабо підприємницького доходу) шляхом ефективного використання трудових,матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів при повній майновійвідповідальності за результати своєї діяльності і одержанні свідоцтва продержавну реєстрацію.
Ефективне функціонування ринкової економіки багато в чому залежить відрівня виконання комерційних операцій як форми взаємовідносин між виробництвом,підприємцями, підприємствами, фірмами, сферою обігу тощо.
Комерційні стосунки можуть розвиватися в умовах економічної свободисуб'єктів ділових стосунків, яка припускає володіння капіталом і умінняуправляти фінансами, орієнтацію на витягання максимально можливого для цих умовприбутку і найвигідніші способи її капіталізації, уміння управляти комерційнимризиком, формування таких організаційних структур комерції, які здатніпристосовуватися до змінних умов, сприйнятливість щодо змін до потреби ринку,повна рівноправність партнерів. Тим часом не можна вважати економічною свободоюв комерційній діяльності повну незалежність від інтересів і дії суб'єктівринку, оскільки у ряді випадків для досягнення яких-не-будь стратегічних цілейнеобхідний компроміс з діловими партнерами. Крім того, свобода комерційнихвзаємостосунків може обмежуватися умовами зовнішнього середовища, комерційноютаємницею та іншими об'єктивними чинниками.
Гнучкість комерції повинна проявлятися насамперед усвоєчасному обліку вимог ринку, для чого необхідно вивчати і прогнозуватитоварні ринки, розвивати і удосконалювати збутову рекламу, а такожупроваджувати в комерційну діяльність інновації, за необхідності — змінюватипрофіль діяльності, вносити зміни в організаційні структури комерції.
На жаль у даний час більшість підприємств, що працюють на українськомуринку, не приділяють значної уваги розвитку комерційних зв’язків, що порушуєпроцеси діяльності підприємства та гальмує їх фінансово-господарський розвиток.
Слід відмітити появу за останні роки наукових робіт з проблем розвиткукомерційних зв’язків підприємств, які підготовлені вченими України та іншихкраїн СНД. Це роботи перш за все таких українських авторів як Л.В. Балабанова,А.В. Войчак, С.С. Гаркавенко, В.Г. Герасимчук, О.О. Ком’яков, А.І. Кредисов, В.П.Онищенко, А.О. Старостіна, а серед російських авторів – Г.А. Азоєв, Є.П.Голубков, А.П. Градов, П.С. Зав’ялов, О.В. Зирянов, А.М. Романов, В.Є. Хруцький.
Однак рівень теоретичної розробленості цієї важливої і дуже складноїпроблеми, яка б ураховувала особливості економіки України, ще недостатній.Практика показує, що потрібні глибокі наукові дослідження з питань управліннякомерційними зв’язками підприємства, які б були адекватними ринковій економіці.Усе це визначає актуальність теми дослідження.
Метою дослідження є удосконалення формування договірних відносин оптовогопідприємства.
Завдання, зумовлені метою дослідження, полягають у наступному:
— розглянути теоретичні основи формування господарських зв‘язківсуб‘єктів оптового ринку;
— дослідити організаційно правове регулювання взаємодії суб‘єктів наоптовому ринку;
— визначити завдання та функції комерційної служби підприємства оптового ринку;
— провести економічну характеристика комерційної діяльності суб‘єктаоптового ринку;
— дослідити формування товарної політики та процес пошуку партнерів іукладання договорів постачання на оптовому підприємстві;
— визначити шляхи покращення господарських зв‘язків суб‘єктів оптовогоринку.
Предметом дослідження є формування комерційних зв’язків оптового торгівельногопідприємства.
Об’єктом дослідження виступає оптове торговельне приватне підприємство „Еврика”,яке здійснює свою діяльність на ринку м. Києва.
Методологічна основа роботи включає як загальнонаукові, так і спеціальніметоди пізнання. Одним з основних загальнонаукових методів пізнання є методдіалектичного матеріалізму, що передбачає вивчення, дослідження категорій(понять) від найпростіших до більш складних. До загальнонаукових методівдослідження потрібно віднести методи спостереження, експерименту, порівняння,аналогії та ін.
Структура роботивизначена метою і завданнями дослідження тавключає в себе вступ, три розділи, висновки та пропозиції, а також списоквикористаних джерел та додатки.
І. Теоретичні основи формування господарських зв‘язків суб‘єктів оптовогоринку 1.1 Поняття «Господарські зв‘язки», їх вид таструктура
Господарські зв'язки по поставках між продавцями і покупцями товарів — широке поняття. Сюди входять економічні, організаційні,адміністративно-правові, фінансові, комерційні інші відносини, що складаютьсяміж учасниками в процесі поставок товарів [8, с. 29].
Система господарських зв'язків торгівлі з промисловими підприємствами —найважливіша складова частина економічного механізму, представляюча сукупністьформ, методів і важелів взаємодії підприємств, об'єднань, фірм різних галузейнародного господарства із споживачами продукції.
Сфери виробництва і обігу — дві найзначніші структурні частини економікибудь-якої держави, між якими через об'єктивні причини існує найтіснішийзв'язок. При цьому виробництву відводиться домінуюча роль [6, с. 638].
У галузі товарного обігу оптова торгівля займає особливе місце. Вона єнеодмінним учасником товарно-грошового обміну, що систематично розширюється.Промисловість — другий основний учасник цих відносин. Отже, промисловість іторгівля виступають в економічному обігу як два найважливіші рівноправніпартнери [2, с. 113].
Господарський договір — це угода між підприємствами про встановленнявзаємних господарських зобов'язань, відповідальності і прав. З боку торгівлі вгосподарських зв'язках беруть участь торгові підприємства різних формвласності, на які розповсюджується дія Закону України «Про підприємства вУкраїні».
Існуючі форми господарсько-договірних відносин по поставках товаріввтілені в структурі договірних зв'язків. Під структурою договірних відносинрозуміється схема, якою визначається які підприємства зобов'язані укладати івиконувати договір.
Якщо договір укладається безпосередньо між виробником товарів іроздрібним торговим підприємством така схема називається простою, і в практицігосподарських взаємостосунків іменується як прямі господарські зв'язки [3, с. 75].
Більшість виробників, розташованих за межами міста, області, за поставкусвоєї продукції вимагають попередньої оплати. А оскільки період реалізаціїбільшості непродовольчих товарів складає 30 і більше днів, то навіть крупнимроздрібним торговим підприємствам такі умови господарсько-договірних відносин єнеприйнятними. У зв'язку з цим в організації руху товару таких групнепродовольчих товарів великий розвиток одержали різного роду посередники,починаючи з оптових підприємств федерального рівня і включаючи торгових агентіврізних фірм і приватних підприємців. Особливо великий обсяг поставокнепродовольчих товарів з участю різного роду посередників здійснюється потоварах, що надходять по зовнішньоекономічних зв'язках [1, с. 287].
Невеликим за розмірами (торговій площі і обігу) магазинам проблематичновиходити на прямі зв'язки з промисловими підприємствами з таких причин: розосередженостіпромислових підприємств на території країни; вузької спеціалізаціїпідприємств-виробників; обмеженості власних обігових коштів на закупівлютоварів за умов передоплати; мінімальні розміри партій товарів, яківідпускаються встановлювані підприємствами-виробниками. Все це вплинуло назначне розширення господарських зв'язків з участю оптових посередників [9, с. 143].
Така структура господарських зв'язків здійснюється: міжпідприємствами-виробниками і оптовими підприємствами, розташованими в різнихобластях країни; між підприємствами-виробниками і оптовими підприємствами, розташованимив одному місті, області; при поставках товарів по зовнішньоекономічних зв'язках[7, с. 176].
Основні функції, виконувані оптовими посередниками такі:
— надання інформації про ринок (про діяльність конкурентів, про новітовари, динаміку цін та ін.);
— закупівля товарів в обсягах зручніших для підприємств-виробників;
— розбивка крупних партій товару на дрібніші;
— формування товарного асортименту;
— доробка, переробка, розфасовка, упаковка (сипких, овочів, фруктів,рибних і ін. товарів);
— здійснення заходів по стимулюванню збуту;
— зберігання товарів на власних або орендованих складах;
— централізована доставка товарів в роздрібну торгову мережу;
— прийняття ризику (у зв'язку з можливим розкраданням, пошкодженням,втратою тощо);
— кредитування і фінансування процесу руху товару;
— послуги з управління;
— рекламні і інформаційні послуги;
— консультаційні послуги.
В цілому вибір форми господарсько-договірних зв'язків визначаєтьсявеликим спектром чинників як внутрішнього, так і зовнішнього середовищапідприємства [4, с. 63]. До елементів внутрішнього середовищапідприємства-виробника можна віднести:
— терміни обробки і оформлення замовлень покупців;
— підбір оптимальних партій товару з позицій замовлень покупців і використаннятранспортних засобів;
— упаковка товарів відповідно до вимог транспортування;
— оформлення супровідних документів і страховок;
— відвантаження, транспортування і контроль за рухом вантажів;
— встановлення контрактів, забезпечення постійного оперативного зв'язкуз потенційними покупцями;
— створення і розподіл серед потенційних покупців переважного іміджу, образупідприємства, який викликав би довір'я до підприємства і всієї його продукції;
— надання постійним клієнтам знижок і різного роду пільгових умовпри укладанні господарсько-договірних відносин;
— надання широкого переліку послуг і сервісу;
— запрошення потенційних покупців до проведення виставок-переглядів.
До елементів внутрішнього середовища роздрібного торгового підприємстваможна віднести [5, с. 49]:
— наявність достатнього розміру власних обігових коштів, не обхіднихдля закупівлі товарів широкого асортименту;
— попит на товари в розрізі асортименту;
— склад і особливості контингенту обслуговуваних покупців;
— витрати, пов'язані з організацією руху товару;
— умови платежу, передбачені договором поставки;
— наявність і забезпеченість приміщеннями для зберігання товарів;
— імідж торгового підприємства, глибина асортименту і якість то варів.
До елементів зовнішнього середовища, визначаючих вибір формигосподарських зв'язків, в першу чергу, необхідно віднести такі: конкурентнесередовище в районі діяльності роздрібного торгового підприємства; джерела надходженнятоварів і їх розміщення відносно роздрібного торгового підприємства; посередники,їх товарна спеціалізація і умови договорів поставки товарів [10, с. 378].
Таким чином, можна зробити висновок, що господарські зв'язки – цевідносини, що складаються між учасниками в процесі поставок товарів попоставках між продавцями і покупцями товарів.
1.2 Організаційно правоверегулювання взаємодії суб‘єктів на оптовому ринку
Раціональність встановлення, дієвість і ефективність комерційних зв'язківзначною мірою залежить від організаційно-правового регулювання взаємодіїсуб'єктів на оптовому ринку [29, с.153].
Державне регулювання включає великий арсенал соціально-економічнихзаходів — затвердження правових основ ринкового механізму, що регламентують іініціюють широке поле підприємницької діяльності, визначення і встановленняпріоритетів в розвитку народного господарства з одночасним впровадженнямелементів пільгового оподаткування та інвестування науки, торгівлі, підприємствмалого та середнього бізнесу, формування соціальних цінностей суспільства зарахунок регулювання діяльності фінансових, інвестиційних і трудових інститутівтощо [28, с. 23].
Організаційно-правове регулювання оптової діяльності суб'єктівкомерційної діяльності — це система зумовлених об'єктивним, рівнем, розвиткусуспільних відносин нормативних документів, що регулюють ці відносини [18, с. 261].
Основними завдання такого регулювання є:
— забезпечення реальної рівноправності всіх суб'єктів комерційноїдіяльності незалежно від форм власності;
— надання їм повної свободи у виборі партнерів і економічних пріоритетів;
— створення умов для розвитку ринкової конкуренції і обмеження
монополізму;
— стимулювання ділової ініціативи, заохочення тих напрямів діяльності,які співпадають з економічними пріоритетами держави;
— забезпечення ефективного контролю за діяльністю суб'єктів комерційноїдіяльності.
Разом з тим, здійснюючи організаційно-правове регулювання взаємодіїсуб'єктів в процесі своєї господарської діяльності, держава не повиннапереступати ту межу, за якою руйнується суть ринку як сфери вільноготоварообігу, стримувати розвиток підприємницької діяльності [23, с. 82].
З метою формування в державі ринкових відносин в Україні прийнято цілунизку законів, що регулюють і регламентують товарно-грошові відносини. Зокрема,державне регулювання ринкової взаємодії суб'єктів комерційної діяльності наоптовому ринку з питань поставок товарів здійснюється на основі пакету законів:«Про споживчу кооперацію», «Про товарну біржу», «Про обмеження монополізму» таінші. Концептуальна єдність цих актів забезпечує орієнтацію на встановлення вУкраїні дійсно ринкового механізму. Однак відносини суб'єктів ринку у сферівиробництва і поставок товарів мають суттєві особливості. Тому аспектигосподарських відносин з приводу поставок товарів значною мірою відбиваються ірегламентуються Цивільним кодексом України, «Положенням про поставку товарів народногоспоживання» [22, с. 136].
В «Положенні про поставку товарів народного споживання» викладено основніпринципи побудови взаємовідносин між суб'єктами ринку з питань поставоктоварів, зокрема: порядок формування господарських договорів; основнийзміст та правові основи вирішення основних питань договору; формиорганізації укладання договорів поставки; порядок вирішеннягосподарських спорів, пов'язаних з поставкою товарів, порядок розірваннядоговорів поставки товарів [27, с.322].
Що стосується конкретних норм, то вони визначаються договорами таконтрактами, які не повинні входити в протиріччя з чинним законодавством.
Крім того, діють і інші нормативні акти (Інструкції про порядок прийманнятоварів за кількістю та якістю тощо), що регулюють господарські взаємовідносинипромисловості і торгівлі з питань закупівель, приймання і продажу товарів. Всівони спрямовані на подальше вдосконалення регулювання відносин, що виникаютьміж підприємствами під час поставок товарів народного споживання [19, с. 103].1.3 Завдання та функції комерційноїслужби підприємства оптового ринку
Ефективна діяльність будь-якого суб'єкта оптового ринку неможлива безстворення у ньому комерційної служби — складового елемента організаційноїструктури оптового господарського формування, на який покладається організаціяі проведення комерційної роботи. Ця ділянка господарської діяльності суб'єктаінституціонального ринку є основною і передбачає здійснення сукупностіорганізаційно-технологічних операцій, а також управління ними [17, с. 43].
Склад та структура комерційних служб підприємств і організацій, іншихгосподарських формувань, що функціонують на оптовому ринку визначаються самимисуб'єктами оптової діяльності і залежать від обсягів діяльності, функціональногорівня, зони обслуговування, характеру комерційних зв'язків із постачальниками іоптовими покупцями [37, с. 531].
Великі оптово-торговельні підприємства можуть створювати також двапідрозділи комерційної служби: відділ (сектор) оптових закупівель і відділ(сектор) оптової реалізації. Такі підрозділи функціонують паралельно і кожен зних відповідає за окремий напрям — роботу із постачальниками і роботу зоптовими покупцями.
Комерційні служби суб'єктів оптового ринку виконують низку взаємопов’язанихфункцій. До них належать: вивчення попиту споживачів через узагальненнязамовлень роздрібних торговельних підприємств; аналіз динаміки кон'юнктуриринку на підставі даних про зміни у структурі оптових продаж; визначенняпотреби в оптових закупівлях; встановлення потенційних джерел оптовихзакупівель; проведення переддоговірної роботи; укладення договорів на оптовузакупівлю із постачальниками; організація ритмічного і своєчасного завезеннязакуплених товарів до підприємства; формування торговельного асортименту наскладах підприємства; організація товаропостачання роздрібної торговельноїмережі; розробка і застосування раціональних схем доставки товарів дороздрібних торговельних підприємств; активний вплив на виробничі підприємства,формування їх виробничої програми; надання практичної допомоги підприємствамроздрібної торгівлі та інші [25, с.463].
Комерційні служби забезпечують також повноту і своєчасність виконаннятісно пов'язаних із вище перерахованими, технологічних оптових операцій:приймання, складування, внутрішньо складське переміщення, формування замовлень,відпуск і супровід товарів оптовому покупцеві [21, с. 186].
Практична діяльність комерційних служб усіх господарських формуваньінституціонального ринку розпочинається глибоким, аналізом поточної кон'юнктуриринку товарів, що обрані даним суб'єктом оптової торгівлі в якості об'єктіввласної спеціалізації. Аналіз ведеться у двох напрямах: аналізуплатоспроможного попиту окремих категорій споживачів і аналізу обсягівпропозицій за можливими каналами надходження даних товарів. Матеріалами дляздійснення кон'юнктурних досліджень є дані динаміки продажу в регіоні і ступіньохоплення платоспроможного попиту населення; дані про структурні зрушення втоварообороті; прогнози випуску продукції галузями промисловості і надходженнямісцевих та імпортних товарних ресурсів; відомості про структуру і потенціалсуб'єктів споживчого ринку у зоні обслуговування оптового підприємства [32, с. 213].
Результати аналізу попиту і кон'юнктури ринку лягають в основу визначенняпотреби в обсягах оптових закупівель товарів за товарними групами і окремиминайменуваннями товарів [14, с. 265]. Реальну потребу в товарах для закупівліможна визначити, маючи сформований пакет замовлень роздрібної мережі зониобслуговування, на основі співставлення обсягів отриманих замовлень із власнимифінансовими і технологічними можливостями. Таким чином, вже на етапі визначенняпотреби в закупівлях комерційна служби оптового суб'єкта здійснює оцінкуконтингенту потенційних оптових покупців [20, с. 226].
Визначення потреби в обсягах оптових закупівель є підставою длякомерційної служби для переходу до встановлення ймовірних оптовихпостачальників (виробничих, аграрних чи інших оптових) підприємств і початкупроведення переддоговірної роботи. Ймовірні оптові продавці (постачальники)вибираються як з числа попередніх комерційних партнерів, з якими існуютьналагоджені господарські зв'язки, так і з контингенту нових учасників оптовогоринку, які порівняно недавно вийшли на цей сегмент товарного ринку. У кожномувипадку надзвичайно відповідальними ділянками роботи комерційних служб єздійснення переддоговірної і суто договірної роботи [36, с. 123].
Комерційні служби суб'єктів оптового ринку здійснюють формуванняторговельного асортименту у власних складських підрозділах шляхом проведенняпідсортування виробничого асортименту тих товарних груп, що характеризуютьсяасортиментною складністю. Для цього в оптових підприємствах проводиться низка торговельно-технологічнихскладських операцій (фасування, підсортування, перед реалізаційна доробкатощо). За товарними групами як складного, так і простого асортименту, дляскладської і транзитної форм товаропостачання обов'язково здійснюєтьсярозукрупнення, подрібнення оптових партій згідно із запитами клієнтів-покупцівоптових підприємств [35, с. 621].
Таким чином, комерційні служби оптових підприємств активно взаємодіють ізвиробниками товарів і послуг і роздрібними торговельними підприємствами, щопояснюється проміжною, посередницькою місією оптових суб'єктів товарного ринку.Зокрема, вони активно впливають на формування виробничого асортименту,стимулюючи випуск нових, більш якісних і відносно дешевших товарів. З іншогобоку, комерційні служби підприємств оптового ринку постійно взаємодіють звласними клієнтами -покупцями: роздрібними торговельними і іншимипідприємствами, надаючи їм посильну практичну допомогу матеріального,інформаційного, консультативного характеру, здійснюючи рекламне забезпеченнятощо.ІІ. Організація господарських зв‘язків на оптовому ринку 2.1 Економічна характеристика комерційної діяльностісуб‘єкта оптового ринку
ПП „Еврика” упродовж тривалого часу працює в галузі технологійактивованого вугілля і пов’язана з великим асортиментом порошкового, екструдованогота гранульованого активованого вугілля, включаючи кисловки та речовини дляпросочування, які використовуються при спеціальному застосуванні.
Головні напрямки роботи підприємства: очищенняпитної води: видалення хлору, поліпшення смаку, видалення озону; очищенняводи у плавальних басейнах; виготовлення побутових водних фільтрів.
Організаційна структура управління підприємства, яка сформована длязабезпечення ефективності діяльності ПП „Еврика” у обраній сфері, представленана рис. 2.1.
/>
Рис. 2.1. Організаційна структура ПП „Еврика”
Підприємство має достатню кількість висококваліфікованих кадрів длязабезпечення ефективної роботи на ринку.
На основі даних балансу проаналізуємо динаміку капіталу ПП „Еврика”Відповідні розрахунки представимо у табл. 2.1.