Виробничі запаси, прибутковість підприємства

Білет 1
 
1. Основні поняття поточної заборгованості. Характеристикарахунку 63. Документація
 
Борги у підприємств виникають головним чином через придбання товарів іпослуг в кредит або через кредити, які підприємство отримує для свогофінансування.
Поточні зобов’язання – це короткострокові фінансовізобов’язання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклупідприємства або протягом 12 місяців з дати складання балансу.
Поточні зобов’язання як правило погашають за рахунок поточних активів, дояких належать грошові кошти та інші ресурси, що будуть швидко перетворені вгрошові кошти. Багато підприємств купують товари та послуги в кредит безскладання формальної кредитної угоди. Такі операції призводять до виникненнякредиторської заборгованості і в бух. обліку це відображають як рахунки досплати. Купівля в кредит — це придбання товарів з відстроченням платежу.Купівля здійснюється як у внутрішній так і у зовнішній торгівлі через отриманняцінностей, послуг, робіт від постачальників та підрядників. Постачальники – цеюридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно – матеріальнихцінностей (сировини, матеріалів, палива), що надають послуги (подачуелектроенергії, газу, води), виконують роботи (поточний і капітальний ремонтосновних засобів та ін. ). Підрядники – це спеціалізовані підприємстваабо фізичні особи, які виконують будівельно — монтажні роботи по спорудженнюоб’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.
В плані рахунків для обліку поточної товарної заборгованості передбачено рахунок63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Рахунок активно — пасивний,балансовий, розрахунковий, має 2 субрахунки. По кредиту рахунку відображаєтьсязаборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно — матеріальніцінності, прийняті роботи, послуги, а по дебету – погашення заборгованості абосписання заборгованості. Кредитовий залишок по рахунку 63 відображається в 4розділі пасиву балансу в коді рядка 530.
 
2. Внески до фондів державного соціального страхування(ФДСС)
 
Внески до ФДСС мають обов’язків характер і сплачуються суб’єктамипідприємницької діяльності та громадянами. На відміну від податків, такі внескимають цільовий характер їх подальшого використання, а саме на соціальний захистнаселення. В Україні створено кілька ФДСС:
1. ) Пенсійний фонд України. Ставки є диференційованими,залежно від об’єкту оподаткування, затверджуються ЗУ «Про державний бюджет». Дляроботодавців об’єктом оподаткування є ФОП, а джерелом сплати є валові виплати. Длянайманих працівників об’єктом оподаткування є сума ЗП, а джерелом сплати – ЗП. Дляфізичних осіб суб’єктів підпр. діяльності об’єктом оподаткування є різниця міждоходами і витратами, а джерело — дохід фізичної особи.
2. ) Внески на загальнообов’язкове державне соціальнестрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратамизумовленими народженням і похованням. Даний фонд створений для фінансуваннявитрат на: допомогу із тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хвороюдитиною); допомогу з вагітності і пологів; допомогу при народженні дитини;допомогу на поховання та ін. внески до даного фонду обчислюються як із ФОП івиплачуються за рахунок валових витрат, а також із кожної ЗП персоніфіковано.
3. ) Внески на загальнообов’язкове державне соціальнестрахування на випадок безробіття. Фонд по безробіттю створено дляфінансування: 1. допомога з безробіття, у т. ч. її виплата для організаціїбезробітним підпр. діяльності; 2. допомога з часткового безробіття;3. матеріальнадопомога в період проф… підготовки;4, допомога на поховання в разі смертібезробітного або особи, що перебували на його утриманні.
4. ) Внески до фонду соціального страхування від нещаснихвипадків. Завданнями фонду є:1. проведення профілактичних заходів наусунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів;2. відновлення здоров’я тапрацездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків; 3. відшкодуванняматеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Внески до фонду сплачуються роботодавцями. Об’єктом оподаткування є ФОП.
5. ) Платежі до фонду соціального захисту інвалідів. Коштифонду соц. захисту інвалідів формуються за рахунок держ. бюджету та штрафнихсанкцій визначених для п — ств. Для різних джерел формування доходів фондувстановлено і різні напрямки їх використання. Для п — ств незалежно від формвласності і господарювання установлюється норматив щодо робочих місць длязабезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельностіпрацюючих, а якщо працює від 15 до 25 осіб у кількості 1 роб. місця і від 8до15осіб у кількості ½ робочого місця. У разі невиконання зазначенихнормативів, такі п — ства щороку сплачують відповідним відділенням фондуУкраїни соц. захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається врозмірі середньої річної ЗП на відповідному п — стві за кожне роб. місце незайняте інвалідом. Сума штрафу сплачується з прибутку не пізніше 15 квітня рокунаступного за звітним.
3. Загальна характеристика норм праці, щозастосовуються на підприємствах. Класифікація норм
За допомогою норм праці здійснюються всі планово — економічні розрахункина підпр., наприклад чисельність працівників, як за проф., так і закваліфікаційним складом. Водночас норми праці становлять об’єктивну основураціональної організації праці та оперативного управління виробн. Великезначення мають норми і в соціальному плані, як дієвий засіб забезпеченняоптимального співвідношення між мірою праці та мірою оплати кожного працівника.Тільки технічно обґрунтовані норми відповідають умовам сучасного виробн.,сприяють зниженню трудомісткості, зростанню продуктивності праці.
Норми праці групуються за ознаками:
І – за видами (призначенням сфери нормування праці )норми бувають:
1. ) норма часу ( нч ) – нормув. тривалості роб. часу, необхідногодля виконання певної роботи: НЧ=/> 
2. ) норма виробітку (Нв) – це кількість од. продукції внатуральних показниках, яку має виготовити робітник за певний проміжок часу:
/> 
3. )норма обслуговування – це к — сть виробн. об’єктів, одиницьустаткування, що їх має обслуговувати робітник або бригада.
4. )норма чисельності – це розрахункова чисельність робітників,необхідна для виконання певного обсягу робіт.
5. )норма підлеглості – це оптимальна к — сть робітників, підлегла1 керівнику.
ІІ – за сферою застосування:
1.) за територіально — регіональним застосуванням: регіональні, державні,міждержавні.
2.) за галузевим застосуванням: загально промислові, галузеві,підгалузеві.
ІІІ – за методом обґрунтування: технічно обґрунтовані, досвідно — статистичні.
ІV – за побудовою та ступенем укрупнення: диференційовані, укрупнені,типові, комплексні, єдині.
V – за періодом дії: постійні, сезонні, тимчасові,одноразові.
Білет 2
 
1. Поняття, класифікація виробничих запасів (рах. 20).визнання та оцінка запасів. Структура П(С)БО 9
 
Запаси є важливою складовою активів п — ства, бо займають особливемісце у складі майна та у структурі витрат п — ства. Запаси поділяють навиробничі і товарні. Виробничі запаси – це придбані або самостійновиготовлені вироби, які підлягають подальшій обробці на п — стві. Товарнізапаси – це придбані п — ством товари, призначені для подальшогоперепродажу. Основну інформацію щодо запасів визначає П(С)БО 9. СтруктураП(С)БО9 «Запаси»:
І. Загальні положення. ІІ. Визначення та первісна оцінка запасів. ІІІ. Оцінкавибуття запасів. ІV. Оцінка запасів на дату балансу. V. Розкриття інформаціїпро запаси у примітках до фінансової звітності.
До виробничих запасів належать: сировина і матеріали, паливо, тара ітарні матеріали, запчастини тощо. Відповідно до П(С)БО9 «Запаси» визнаютьсяактивами, якщо виконуються 2 умови: 1. ) якщо п — ство в майбутньому отримаєекономічні вигоди. 2. ) їх вартість може бути достовірно визначена. Оцінказапасів при їх надходженні здійснюється за первісною вартістю. Оцінка запасівпри їх вибутті відбувається за одним із методів: ідентифікована собівартість; середньозваженасобівартість; ФІФО; ЛІФО; нормативних затрат; ціни продажу.

2. Необхідність реформування податкового законодавства– проект Податкового кодексу
Нинішня ситуація в країні не дозволяє нам чекати, доки податкова політикавизначиться остаточно і буде влаштовувати всіх. Завдання, яке нині ставитьсяперед Держаною податковою адміністрацією України, — створити таку податковуслужбу, яка навіть при недосконалому податковому законодавстві зможе на доситьвисокому рівні забезпечити збирання податків. Для досягнення цієї метирозробляється проект модернізації податкової служби за участю Світового банку іМіжнародного Валютного Фонду. Подальша перспектива розвитку податкової системибагато в чому залежить від прийняття Податкового кодексу. Податковий кодексповинен бути всеосяжним законодавчим актом, який вичерпно визначає відносинидержави з платниками податків, функції і повноваження органів влади щодовстановлення і стягнення податків і зборів. Податковий кодекс покликанийусунути недоліки існуючої податкової системи, зберігши при цьому все тераціональне, шо в ній є, врахувати накопичений позитивний досвід, стабілізуватисистему податків, принаймні в межах фінансового року, а згодом – протягомдекількох років. Саме шляхом створення Податкового кодексу маємо сформуватиєдину комплексну систему податків у країні, усунути існуючі суперечності, чітковизначити функції, повноваження і відповідальність усіх рівнів влади впроведення податкової політики, у запровадженні та скасуванні податків, зборіві податкових пільг. З прийняттям Податкового кодексу буде нарешті створеноєдину законодавчу і нормативну базу оподаткування.
 
3. Класифікація методів нормування праці. Аналітичніметоди нормування, їх зміст і різновиди
Метод нормування – це чітко визначений у методичному відношенні підхіддо встановлення норм праці тим чи іншим способом. Спосіб встановлення норм – цечітко визначений у розрахунковому плані послідовність встановлення норм праці. Упрактиці застосовують такі методи нормування праці:
1. ) аналітичний;
2. ) укрупнений;
3. ) сумарний (досвідно — статичний).
Сутність аналітичного методу полягає у сукупності та послідовності такихдій:1.) розкладання виробничого процесу на складові частини; 2.) дослідженняфакторів, що впливають на тривалість кожного з елементів операції. 3.)проектування (на основі дослідження) нового ефективного складу; послідовності ітривалості операцій з урахуванням сучасних досягнень у підвищенніпродуктивності праці.
Аналітичний метод має 2 різновиди: 1.) технічний розрахунок норми занормативами складових елементів норми часу залежно від режимів роботиустаткування, організації обслуговування та виробничих можливостей робочогомісця; 2. )технічний розрахунок норми на основі досліджень витрат робочого часута режимів роботи устаткування у реальних витратах часу та експериментальнихрежимів роботи устаткування на засадах чого проектується раціональний трудовийі виробничий процес.
Аналітичний метод нормування поділяється на: 1.) аналітично — досвіднийметод; 2.) аналітично — розрахунковий метод. Аналітично досвідний методпередбачає встановлення норм праці на основі дослідження масових фотохронометражних спостережень і проведення спеціальних розрахунків. Аналітично –розрахунковий метод передбачає встановлення норм праці на основі існуючихнормативних матеріалів, що гарантує розробку технічно — обґрунтованих нормпраці.
 

Білет 3
 
1. Визначення основних понять з обліку основнихзасобів. Характеристика рах. 10, 15
Основні засоби — це засоби праці, активи, які утримує підприємство зметою використання в процесі виробництва або постачання товарів, наданняпослуг, передачі в оренду для здійснення адміністративних, соціально — культурнихфункцій, очікуваний строк використання яких більше 1 року, а свою вартість вонипереносять на вартість продукції, що виготовляється поступово, частинами,шляхом амортизаційних відрахувань. До основних засобів належать: земельніділянки, будинки, споруди, машини та обладнання, автотранспортні засоби,інструменти, приладдя, інвентар, капітальні витрати на поліпшення земель тощо. Основніметодологічні засади, щодо формування і використання інформації про основнізасоби регламентує П(С)БО7 «Основні засоби». Для обліку основних засобів уПлані рахунків передбачено рахунок 10«Основні засоби». Рахунок активний,балансовий, призначений для обліку господарських засобів, має 9 субрахунків. Подебету рах. 10 відображають надходження основних засобів на баланс п — ства запервісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта, а такожсума до оцінки, а по кредиту – вибуття основних засобів внаслідок продажу,безоплатної передачі, в разі невідповідності критеріям активу, сума уцінкизнецінення, часткова ліквідація або ліквідація об’єкта. Рахунок15«Капітальні інвестиції» активний, балансовий, має 5 субрахунків. По дебетурахунку відображається сума витрат на створення активів (оз), а по кредиту — списаннявитрат у порядку взяття на облік (баланс) об’єктів оз а інших активів.
 

2. Розкрийте зміст ціни та основних теорійціноутворення: трудової вартості, витрат виробництва, трьох чинників, граничноїкорисності та теорії ціни
 
Ціна – грошовий вираз вартості товару. Розрізняють такі теоріїціноутворення:
1. Теорія трудової вартості — була розроблена класикамиполітекономії Рікардом, Смітом і завершена в середині 19ст. Марксом. Головнепитання теорії полягає у визначені основи мінових пропозицій що утворюються приобміні товарів а також є основою формування ціни. Товар має дві властивості:а)задоволення потреб — споживча вартість; б)обмінюватися на інші товари зпевними пропозиціями — мінова вартість.
2. За теорією витрат на виробництво яку розробив Кене, в основі міновоївартості лежать витрати в — ва. У свою чергу витрати в — ва залежать від цін наокремі її елементи (пальне, сировина й робоча сила). Звідси викор. витрат в — ваяк основи ціни на продукцію цінами на окремі елементи витрат.
3. Теорія трьох чинників в — ва трактує формув. в — сті в процесі в- ва як додавання витратйого трьох осн. Чинників (праця, земля, капітал). Прицьому земля вважалася овновним природним чинником
4. Теорія граничної корисності. Ця теорія була розроблена у 70р. р.19ст. представниками австрійської ек. школи. Згідно теорії ціна визнач. незатратами праці ана в — во товару а граничною корисністю для споживача.
5. Теорія ціни. Запропонована Маршалом, яка вивчає дію різних ціноутворюючихчинників що впливають на ціни шляхом попиту і пропозиції.
 
3. Сумарний метод нормування, його загальнахарактеристика, недоліки
Сутність сумарно – досвідного статистичного методу полягає у визначеннінорми на основі приватного досвіду особи, що встановлює норму з урахуваннямданих оперативного і статистичного обліку витрат часу або дати про виконаннянорми виробітку на аналогічні роботи у минулому чи шляхом порівняння складностівиконання операції та загального обсягу нормованої праці з аналогічними ранішевиконуваними роботами. Особливістю досвідно–статистичних норм є використаннязвітно–статистичних відомостей про фактичні витрати часу на дану чи подібнуроботу або обсяг виробленої продукції за звітний період.
Головною вадою цих норм є те, що вони не фіксують наявні недоліки ворганізації праці, не відображають наукові досягнення і не орієнтують напередовий досвід, бо узагальнюють лише звітно — статистичні відомості. Рівеньдосвідно – статистичних норм занижений, тому їх легко перевиконують. Цевідбувається тому, що цим типом норм не враховуються повною мірою організаційніі технічні умови виробництва. Вони не є прогресивними, тобто не враховуютьзростання технічної озброєності, впровадження нової техніки, поліпшенняорганізації виробництва та вдосконалення праці.
Білет 4
 
1. Знос (амортизація) основних засобів. Ха — ка рах. 131
 
Амортизація — системний розподіл вартості, яка амортизується протягомстроку корисного використання активу. Знос ОЗ — це сума амортизаціїоб’єкта ОЗ накопичена спочатку строку корисного використання. Строк корисноїексплуатації ОЗ — це період протягом якого п — во передбачає використовувативідповідний об’єкт ОЗ. Метод нарахування амортизації ОЗ обирається п — вом самостійноіз врахуванням очікуваного способу використання активу. Національні стандартита міжнародна практика виділяють такі методи нарахування амортизації:
1)Метод рівномірного прямолінійного списання;
2)Виробничий метод;
3)Кумулятивний;
4)Метод залишку що зменшується;
5)метод прискореного смисання;
6)податковий.
Рахунок 131 пасивний, балансовий. За кредитом рах. відобр. нарахуваннясум амортизаційних відрахувань, по Дт списання амортизації на рахунки: в — во,загально — виробничих і загально — господарських витрат, адміністративних тавитрат на збут.
 
2. Класифікація цін внутрішнього ринку
Розрізняють такі види цін:
1)За рівнем свободи: а)фіксована — встановлюєтьсядержавою на вугілля та електроенергію; б)Регульована — встановлюється державоювстановленням вищої максимальної ціни на певні товари; в)вільна — встановлюєтьсяп — вом на основі своїх витрат і співвідношення попиту пропозиції.
2)За сферою обслуговування: а)оптові; б)закупівельні — продаєтьсядля подальшої переробки найбільше використовуваних с/г виробниками які продаютьсвою продукцію приватним державним фірмам для переробки; в)кошторисні — ціна напродукцію будівництва; тарифні ціни — ціни на транспорт; г)Роздрібна — цінакінцевої реалізації.
3)За стадіями товаропросування: а)ціна п — ва; б)відшкодуваннявитрат на отримання прибутку; в)транспортна ціна застосовується всередині п — ва;г)ціна реалізації — це ціна за якої продукція надходить до покупця; — відпускнаціна — надходить до виробничого споживача.
4)За територіальним поширенням: а)загальнодержавні ціни — єдині цінина території; б)місцеві — встановлює АРК, обласні і місцеві ради ціну на певнікомунікатори та окремі продукти харчування.
5)За видами Франко: а)склад постачання; б)склад споживача; в)станціявідправлення та станція призначення.
3. Послідовність розрахунку норм праці в різнихвиробничих умовах. Розрахунки основного часу для різних видів устаткування
 
Верстатні роботи відрізняються особливістю здійснення технічнихпереходів, можливостями устаткування з точки зору їх потужностей, якостіінструментів тощо. Головним завданням при цьому є визначення основного(машинного) часу. Досягти цього можна, користуючись нормативами неповногоштучного часу, нормативами режимів роботи устаткування, а в разі їх відсутності- розрахунками для кожного виду робіт, формулами машинного часу, які враховуютьтільки конкретний вид верстатних робіт (фрезерування, свердління, шліфування).
Оптимізація режимів різання потребує трудомістких розрахунків, при якихнеобхідно враховувати можливості верстата. Тому треба ознайомитись з умовами,яким має відповідати оптимальний режим. Головні умови оптимального режиму:
1 — кількість проходів повинна бути мінімальною, оскільки це має прямийвплив на тривалість машинного часу;
2 — припуск на обробку має бути мінімальним, щоб його можна було зняти зменшою кількістю проходів;
3 — потужність двигуна верстата має бути вища, ніж фактично можливаефективна потужність різання, інакше процес різання не здійсниться.
Щоб норма часу на технологічну операцію була справді обґрунтованою,недостатньо тільки обрати оптимальний режим різання, бо він визначає тривалістьмашинного часу, а інші складові норми залежать від урахування таких чинників,як партія деталей, витрати електроенергії, зношування інструменту і верстата,раціональне використання робочого часу. Тоді норма буде обґрунтованою не лишетехнічно, а й економічно, з точки зору мінімальної собівартості в поєднанні з мінім.трудомісткістю.
Білет 5
 
1. Документування господарських операцій з обліку ЗП. Х- ка рах 66
 
Для обліку нарахування і виплати ЗП в плані рахунків передбачено рахунок 66«Розрахунок з оплати праці». За Кт — відображається нарахована працівникамп — ва основна і додаткова ЗП, премії, допомоги за тимчасової непрацездатності. ЗаДт — виплата ЗП, премій, допомоги, а також суми утриманих податків, платежів завиконавчими документами, в — сть одержаних матеріалів, продукції та товарів врахунок ЗП та інші утримання із сум ЗП.
Кадрова документація: П — 1 Наказ про прийняття на роботу; П — 2 Особовакартка; П05 Наказ про переведення на іншу роботу; П — 6 Наказ про наданнявідпустки; П — 8 Наказ про припинення дії трудового договору; П — 12 Табельобліку використання робочого часу; П — 15 Список осіб, які працювали упонаднормований час. З обліку розрахунків з працівниками з оплати праці: П — 49Розрахунково — платіжна відомість; П52 Розрахунок ЗП;
На кожному п — ві повинен бути табель обліку — це первиннийдокумент з обліку відпрацьованого часу. Він складається в одномупримірнику, особою якій доручили вести бухгалтерський облік. Наряд — цекомбінований документ в якому вказується завдання на виконання певних робіт іпідтвердження фактичного обсягу виконаних робіт. Для виплати ЗП оформлюютьсявидаткові касові ордери, розрахунково — платіжні відомості, або платіжні відомості.

2. Розкрийте зміст обліково — інформаційної,розподільчої, стимулюючої та балансуючої ф — ції ціни
 
1)Обліково — інформаційна — це вираз у грошовій формі різних засвоєю натуральною формою ресурсів, витрат та результатів в — ва. На цінахбазується весь вартісний облік різноманітних економічних процесів та вимірівїхніх результатів. Ціна є особливим носієм інформації який застосовуться якінструмент аналізу, прогнозування та управління розвитком п — ва, галузейекономіки в цілому.
2)Суть розподільчої ф — ції полягає за допомогою цін відбуваєтьсярозподіл між п — вами та населенням.
3)Стимулююча ф — ція ціни полягає в заохочувальному абостимулюючому впливі ціни на в — во та споживання різних видів продукції;
4)Балансуюча — виявляється в тому, що за допомогою цін здійснюєтьсязв'язок між в — вом і споживаннм, попитом і пропозицією
 
3. Залежність між нормами часу і нормами виробітку
Норма часу — це к — сть робочого часу необхідного для виконанняконкретної роботи (операції) за певних організаційно — технічних умов. Нормавиробітку — це к — ть одиниць продукції в натуральних показниках, яку маєвиготовити робітник за певний проміжок часу.
Для встановлення норми виробітку викор. норму часу: Нв=Тзм/Нч.
Має місце і зворотній звязок між Нв і Нч:
Нч=Тзм/Нв.
Внаслідок наявності цього звязку % перевиконання Нв (а) відрізняється від% зниження Нч (в) на цю ж роботу:
а=100*в(%) / 100 — в(%) в=100*а(%) / 100+а(%), дев — % зниження Нч,
а — % підвищення Нв.
Білет 6
 
1. Облік витрат операційної д — ті на рахунках класу 8
 
Рахунки класу 8 «Витрати за елементами» призначені для узагальненняінформації про витрати п — ва протягом звітного періоду. Всі рахунки класу 8 єактивними і формують другий розділ форми №2 «звіт про фінансові результати» Рахунок80 «Матеріальні витрати» — для узагальнення інформації про матеріальні витратиза звітний період. За дт відображається сума визнаних матеріальних витрат, за кт- списання на рах 23 в-во прямих матеріальних витрат. що включаються довиробничої собівартості.
Рах 81 «Витрати на оплату праці» — для узагальнення інформації провитрати на оплату праці за звітний період.
Рах 82 «Відрахування на соціальні заходи» — За дт — відображається сумавідрахувань на соціальні заходи, за Кт — списання на рах 23 суми відрахувань яківключаються до виробничої собівартості.
Рах 83 «Амортизація» — за дт — відображається сума нарахованоїамортизації. За кредитом списаня на рах 23.
Рах 84 «Інші операційні витрати» — за Дт — відображається сума визнанихвитрат, за кредитом списання на рахунок 23 витрати які прямо включаються довиробничої собівартості продукції та на рахунок класу 9 виробничих накладнихвитрат.
Рах 85 «Інші затрати» — призначений для обліку витрат від інвестиційноїта фінансової д — сті п — ва, витрат від надзвичайних подій а також про сумиподатку на прибуток. За дебетом відображається сума визнаних витрат, за кредитомсписання на рахунок 79
 

2. Обґрунтуйте роль ціни у взаємодії попиту іпропозиції, охарактеризуйте ринкову ціну
 
Попит показує кількість продукту яку споживач готовий і здатнийкупити за деякою ціною, протягом визначеного терміну. Попит і ціна перебуваютьу зворотній взаємозалежності, тобто чим ціна вища тим попит менший і навпаки. Цеє законом попиту.
Крива D — це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв’язокміж ціною і кількістю купленого товару. Ця крива показує яку кількість товаруготові придбати покупці за різними цінами в даний час. Пропозиція — кількістьпродукту, яку продавець здатний запропонувати до продажу на ринку за конкретноюціною протягом певного періоду. З підвищенням ціни величина пропозиції зростаєа зі зниженням скорочується. Рівноважна ціна (Рс) – це ціна щоурівноважує попит і пропозицію конкурентних сил. Якщо ціна буде менша ніжрівноважна то надлишок кошту буде піднімати її до гори і створювати дефіцит.
3. Розрахунок норм на операції, які виконуються вручнуабо за допомогою ручних механізованих інструментів
На деревообробних п-вах є роботи які виконуються вручну або за допомогоюручних механізованих інструментів. Для розрахунку норм часу та норм виробіткуна таких операціях використовуються ф-ли:
Н/>=/>*(1+/> де
t/> - оперативний час, хв.;
Н/> - час на обслуговуванняробочого місця;
Н/> - час на відпочинок таособисті потреби;
Н/> - час регламентованихперерв;
Т/> - підготовчо — заключнийчас, хв.;
Д — розмір партії однойменних деталей, штук.
Білет 7
 
1. Облік витрат д — ті на рахунказ класу 9
Рахунки класу 9»Витрати д — ті» застосовується для узагальнення інформаціїпро витрати операційної,інвестиційної, фінансової д — сті та витрат назапобігання надзвичайним подіям і ліквідацією її наслідків. Основні вимоги довизнання складу та оцінки витрат є в ПСБО 16 «витрати»
За дт рахунку цього класу відображається сума визнаних витрат. Закредитом списання сум витрат, щомісяця або в кінці звітного року на рахунок 79«Фінансові результати» Рахунок 90 «собівартість реалізації» призначений дляузагальнення інформації про собівартість реалізації готової продукції. Задебетом рахунку відображається виробничу собівартість реалізованої готовоїпродукції. За кредитом – списання в порядку закриття дебетових оборотів на рах79. Рахунок 91 «загальні виробничі виплати» — ведеться облік виробничихнакладних витрат, на організацію, управліня цехами, дільницями, відділеннями,бригадами та ін. підрозділами основного і допоміжного в — ва, а також витрат наутримання і експлуатацію машин і устаткування. Рах 92 «адміністративні витрати»- призначений для відображення заг. господарських витрат пов’язаних ізуправлінням та обслуговуванням п — ва. Витрати на службові відряди,і утриманняапарату управління п — вом, витрати на утримання ОЗ. Рах 93»Витрати на збут» — обліквитрат пов’язаних із збутом (реалізація, продаж)продукції. До витрат на збутвідносять: оплата за розроблення інадання рекламних виробів, канцелярські тапоштово — телеграфні витрати…Рах 94 «Інші витрати операційної д — ті» — дляобліку інших витрат д — ті п — ва крім витрат які відображаються на рахунку 90.
2. Охарактеризуйте структуру ціни вітчизнянихтоваровиробників
 
Кожен вид ціни складається з окремих частин які наз. елементами. До нихналежать: собівартість, прибуток, ПДВ, мито, АЗ, посередницько — збутова націнка ітрудова націнка. Поелементний склад ціни:Собівартість Прибуток АЗ ПДВ Націнка посередницька Торговельна націнка Ціна п — ва Відпускна ціна виробника(гуртова ціна) Відпускна ціна посередника Роздрібна ціна
Собівартість та прибуток є обов’язковими елементами ціни. тому щовідшкодування витрат та отримання прибутку є невід’ємною умовою процесу в — вапродукції.
Наявність інших елементів не являється важливою умовою при розрахункуціни
3. Розрахунок норм на машинно-механізованих операціях. Коефіцієнт щільності
 
Машинно — механізованими називаються операції, які виконуються на верстатах з механічною подачею предмета праці та обробкою його безпосередньої участі робітника. В процесі машинно — механізованої операції основний час складається із затрат машинного часу, а допоміжний — із затрат ручного часу, при чому ручні виконуються паралельно з машинними. Оперативний час в даному випадку залежить від співставлення машинного та ручного часу.
Якщо

Труч
 
тоді
 
tоп=Тмаш.
 
Якщо
 
Труч >Тмаш,
 
тоді слід розрахувати коефіцієнт щільності
 
(Кщ): Кщ=Тмаш/Труч;
t/>=Тмаш/Кщ, тоді
Нв=Тзм/Нч або
Тмаш*Кщ/Топ.
Білет 8
 
1. Склад і призначення звітності ПСБО 1,2,6,20
ПСБО 1 »Загальні вимоги» до фінансової звітності. Фінансовазвітність – це система узагальнених показників, що характеризують підсумкифінансово – господарської діяльності п — ва за минулий період. Метою складаннязвітності є надання користувачам правдивої, неупередженої інформації, профінансовий стан, результати діяльності та рух коштів п — ва. Основні вимоги дофінансової звітності: реальність, ясність, своєчасність, порівнянність звітнихпоказників з минулими. Терміни, які використовуються в ПСБО 2: активи –це ресурси контрольовані підприємством в результаті минулих подій: власнийкапітал: довгострокові зобов’язання – це всі зобов’язання, які не є поточними.Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулихподій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства; фінансовіінвестиції; поточні зобов’язання – які будуть погашені протягом операційногоциклу підприємства або протягом 12 місяців; оборотні активи це грошові кошти таїх еквіваленти, що призначенні для споживання чи реалізації операційного циклу.Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальнівимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту)застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб(далі — підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
ПСБО 6 «Виправлення помилок и зміни у фінансових звітах»: ЦимПоложенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення тарозкриття інших змін у фінансовій звітностіНорми цьогоПоложення (стандарту) застосовуються у фінансовійзвітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — підприємства)усіх форм власності (крім бюджетних установ). Терміни, що використовуються вцьому Положенні (стандарті), мають таке значення: Дата балансу— дата,на яку складений баланс підприємства. Звичайно датоюбалансу є кінець останнього дня звітного періоду. Обліковаоцінка— попередня оцінка, яка використовується підприємством зметою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Подія після дати балансу— подія, яка відбувається міждатою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності,підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовийстан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Виправлення помилок,допущених при складанні фінансових звітів у попередніхроках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку напочаток звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленогоприбутку (непокритого збитку). Виправлення помилок, які відносяться допопередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльноїінформації у фінансовій звітності.
ПСБО 20 «Консолідована фінансова звітність» — Це фінансовазвітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рухгрошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиноїекономічної одиниці. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються групою підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — групапідприємств), яка складається з материнського (холдингового) підприємства тадочірніх підприємств. Терміни, що використовуються в цьому Положенні(стандарті), мають такі значення: Внутрішньогрупові операції — операціїміж материнським та дочірніми підприємствами або міждочірніми підприємствами однієї групи. Внутрішньогрупове сальдо — сальдо дебіторської заборгованості та зобов'язань на дату балансу, якеутворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій. Нереалізовані прибуткита збитки від внутрішньогрупових операцій — прибуткита збитки, які виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажутоварів, продукції, виконання робіт, послуг тощо) і включаються до балансовоївартості активів підприємства.
 
2. Зміст методів повних і прямих витрат
 
Сутність методу повних витрат полягає в розрахунку собівартостіодиниці продукції, що містить в собі розрахунок усіх сукупних витрат (пов’язанихз в — вом продукції). Недоліком цього методу є умовність розподілу непрямихвитрат за окремими видами продукції. Цей метод включає прямі та непрямі витрати.До прямих належать: на сировину, матеріали, оплату праці, відрах. на соц. заходи, амортизаціята поточний ремонт обладнання. До непрямих належать: витрати пов’язані зуправлінням в — ва, сума прямих та непрямих витрат складає сукупні витрати таскладає виробничу собівартість.
За методом прямих витрат визначення ціни починається з розрахункуможливої або ймовірної ціни, маржинального доходу та прибутку від в — ва тареалізованої продукції. Сутність цього методу полягає в нерозривному зв’язкуміж витратами, обсягом в — ва та ціною. Чим більший маржинальний дохід, тимбільша величина прибутку. До прямих витрат, які не підлягають калькулюваннювключають ще й прибуток,і разом їх відносять до маржинального доходу.
МД=Ціна — Змінні витрати; П=МД — Постійні витрати.
3. Особливості визначення норм на апаратахбезперервної та періодичної дії
В апаратах безперервної дії предмет праці, який підлягаєпереробці, подається безперервно і так само безперервно випускається продуктпраці. Таким чином, на момент виробничого процесу(завантаження предметів праців апарат, переробка їх та вихід готової продукції), протікають паралельно.
В апаратах періодичної дії завантаження предметів праці, їх переробка тавихід готової продукції виконується послідовно, утворюючи цикл обробки якийназивається оборотом апарату. На таких операціях норма виробітку визначається
/> 
/> - час що витрачається на одиницюпродукту праці;
Кмаш – це нормативний коефіцієнт машинного часу, розраховується як часткавід ділення часу роботи апарату протягом робочої зміни до тривалості робочогодня.
Для визначення часу, який витрачається на виготовлення одиниці продуктупраці використовуються формули:
 - апарати періодичної дії
/> 
Т обор – тривалість 1 — го оберту, год;
С обор – кількість сировини що завантажується в апарат на один оберт м/>;
К вих. – коефіцієнт корисного виходу готової продукції;
— апарати безперервної дії
t/> 
С – кількість сировини що завантажується в апарат протягом одної години.
Норма виробітку для апаратів безперервної дії визначається:
Нв = С*Квих*Тзм*Кмаш;
А для апаратів періодичної дії:
Нв=/>
 
Білет 9
 
1. Основні поняття з обліку касових операцій та іншихкоштів
Згідно ПСБО 4 грошові кошти — це готівка кошти на рахунках вбанку, та депозити до запитання. Готівка — це валюти України та інші валюта увигляді грошових коштів. Для здійснення розрахунків готівкою кожне п — воповинно мати касу. Каса — це спеціальне обладнане та ізольованеприміщення, яке призначене для приймання, видачі та тимчасового зберіганняготівки. П — ва можуть мати у касі готівку тільки у межах залишку. Лімітзалишку — максимально0гранична сума грошових коштів, яка може знаходитися вкасі п — ва. Всю готівку понад суми лімітів п–ва повинні здавати на поточнийрахунок банку у встановлені строки. Грошові документи — це документи щознаходяться у касі п — ва, а саме: поштові марки, проїзні квитки, оплаченіпутівки в санаторії. Грошові кошти в дорозі — це гроші здані до банку, абоінкасатора, які ще не зараховані на поточний рахунок.
Рахунок 33 «Інші кошти» — активний, балансовий. За дебетомвідображається надходження грошових документів до каси п — ва та коштів вдорозі, за кредитом вибуття грошових документів, та списання коштів вдорозі, після їх зарахування на відповідний рахунок.
2. Залишковий та нормативний метод визначення прибуткув ціні
Прибуток являється одним з елементів, що входить до складу ціни і від йоговеличини залежить ефективність виробничо — господарської діяльностіпідприємства. Прибуток можна визначити за двома методами: 1)Залишковий метод — суть цього методу полягає в розрахунку прибутку як різниці між ціноюпродукції та собівартістю. П=Ц — С.
2)Нормативний метод — полягає в розрахунку прибутку через рівеньрентабельності і визначається за формулою:
П=С*Рн/100.
Якщо задається прибуток через рівень рентабельності, то ціна підприємствавизначається за формулою:
Ц=С*(1+ Рн/100)
 
3. Особливості встановлення норм обслуговування ічисельності при виконанні допоміжних робіт
У випадках коли 1 об’єкт обслуговується групою робітників для кожного зних непередбачено чітке визначення змісту праці не має чіткого розподілу їїчастин у часі норму чисельності допоміжних робітників визначають:
а)за допомогою норми обслуговування:
Нч. д. =/>, де
б) за допомогою норми обслуговування:
Нч. д. =А/Но (чол)., де
А — обсяг робіт на даному об’єкті;
К/> - коефіцієнт що враховуєвиконання допоміжних ф — цій;
К/> - коефіцієнт що враховуєчас обслуговування, відпочинок;
t/> - час виконання основнихфункцій на одиницю роботи прийняту за одиницю вимірювання;
N — к — ть одиниць обсягу роботи на одиницю устаткування
Білет 10
 
1. Документування касових операцій
 
Касові операції оформляються документами типові форми яких затверджуютьсямін. стат. та мін. ф — сів України за згодою НБУ і які повинні застосовуватисьбез змін на всіх п — вах незалежно від її виду д — ті та форми власності: КО — 1- Прибутковий касовий ордер; КО — 3 — ВКО; КО — 3 — журнал реєстрації ПКО таВКО; КО — 4 — касова книга; КО — 5 — книга обліку придбаних та виданих касиругрошей. Касові ордери — це документи, що засвідчують законність надходженнягрошей до каси п — ва та їх витрачання за цільовим призначенням.
Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі прибутковогокасового ордеру підписаного головним бухгалтером або уповноваженою на це особою.
Витрачання готівки оформляється ВКО. Всі факти надходження і вибуттяготівки на п0ві відображаються в касовій книзі. Це обліковий регістрпризначений для обліку касових операцій касиром п — ва. Кожне п — во маєкасу, веде тільки 1 касову книгу, яка повинна бути пронумерована, прошнурована,іопечатана печаткою. Записи у книзі ведуться у двох примірниках, черезкопіювальний папір, ручкою темного кольору. Звіт касира — це документ якийпередається касиром п — ва до бухгалтерії і представляє собою відривний листоккасової книги з додатком прибуткових та видаткових касових документів
2. Визначення ПДВ як одного з елементів ціни
 
ПДВ визначається від оподаткованого обороту. ПДВ включається до ціни всіхвидів товарів та послуг в нашій країні. Основна ставка ПДВ 20% розраховуєтьсявід оподаткованого обороту (С+П), а якщо товар підакцизний то оподаткованим оборотомявляється С+П+АЗ.
ПДВ визначається за такими ф — лами:
ПДВ=/> ПДВ=/> 

3. Нормування праці службовців
 
Зміст праці такої групи службовців, як керівників полягає в керуванніперсоналом. Зміст праці службовців — фахівців у своєчасному і повномупостачанні фахової інформації. Зміст праці інших службовців полягає вобслуговуванні інформаційних потоків. Відповідно до зростання обсягу в — вазбільшується обсяг робіт за всіма ф — ями, що виникає, розростанняадміністративно — управлінського апарату п — ва, тому нормування праціслужбовців створює засади науково — обґрунтованого встановлення чисельностіцієї групи персоналу. На практиці до нормування праці цієї групи персоналу маємісце застосування таких показників:
1)Ступінь завантаження виконавця основними роботами;
2)ступінь завантаження виконавця нормативними роботами;
3)ступінь використання робочого часу виконавця. Всі ці показники маютьзначні недоліки, тобто не враховують специфіку творчої праці. Тому в нормуванніпраці цих працівників проводять аналогічно дослідні роботи з вивчення витратробочого часу в кожному окремому випадку та розробляються нормативи чисельностіта норми обслуговування. Нормування праці керівників необхідно для встановленнянауково – обґрунтованої їх чисельності. Працю цієї групи працівників становитьвиконання певного кола функцій управління. Функції управління – це комплексробіт спрямованих на розвиток певного виробничого завдання. Кожна функціяуправління складається з управлінських робіт. Управлінські роботи складаються зоперацій – комплексів взаємо’пов’язаних дій або прийомів які використовуютьсяяк вихідні матеріали для виконання подальших операцій (заповнення бланків,розрахунок показників). Операція складається з елементарних дій, прийомів.

Білет 11
 
1. Облік товарних операцій (розрахунки з покупцями ізамовниками)
 
Облік розрахунків з покупцями і замовниками регламентується П(С)БО 10«Дебітори». Дебіторська заборгованість включає всі види вимог підприємства дофізичних та юридичних осіб, що визначає товари і послуги. Визначають 2 видидебіторської заборгованості: товарну та нетоварну. Розрахунки з покупцями ізамовниками відносяться до товарної дебіторської заборгованості. Покупці – цефізичні чи юридичні особи, які купують товар. Замовники – це учасникидоговору, на підставі замовлення яким виготовляється конкретна продукція,надаються послуги, виконуються роботи та ін. Товарна і нетоварна дебіторськазаборгованість може бути довгостроковою та короткостроковою (поточною). Поточнадебіторська заборгованість – це сума дебіторської заборгованості, якавиникає під час нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12місяців з дати балансу. Для обліку товарної дебіторської заборгованостівикористовують рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» — рах. балансовий,активно — пасивний, має 2 субрахунки. По Дебету відображається продажнавартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, яка включає ПДВ,акцизи та інші податки, збори та обов’язкові платежі і підлягає перерахуваннюдо бюджету та ін. фондів, а по Кредиту – сума платежів, які надійшли на рах. підприємствау банківських установах, в касах та на інші види рахунків. Дебетове сальдорахунку означає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію.
 

2. Охарактеризуйте та приведіть порядок визначенняакцизного збору як одного з елементів ціни
Одним із видів непрямих податків, які входять до складу ціни є АЗ– це податок, який включається в ціни високорентабельних товарів не першоїнеобхідності і в кінцевому підсумку сплачується покупцем. Перелік підакцизнихтоварів затверджує Верховна Рада України. До них відносять 5 груп товарів:алкогольні напої, тютюнові вироби, транспортні засоби, нафтопродукти, ювелірнівироби. Визначення АЗ, що включається в ціну, здійснюється на основі ставок,які можна поділити на дві групи: 1 — тверді ставки (в грн. або євро на фізичнуабо умовну одиницю продукції), 2 — відсоткові ставки, які встановлюються дообороту з реалізації товарів.
АЗ=(Собівартість+Прибуток+АЗ)*АЗ ставка
/>

                                      100
Якщо ціна формується на підприємстві, то
ЦАЗ =(Собівартість + Прибуток)/ 100 – АЗ ставка
3. Організація обліку виконання норм праці. Показникивиконання норм і методи їх розрахунку
Правильно організований і методично обґрунтований облік дає змогувизначити працівників, які не виконують норми виробітку, установити причининевиконання, накреслити заходи щодо їх усунення. Облік виконання норм праціпроводиться щомісячно за окремими технологічними операціями, окремими робочимимісцями, конкретними робітниками. Таким чином нагромаджується первиннаінформація про рівень виконання норм за окремими професіями, спеціальностями,рівнем кваліфікації. На базі відомостей про рівень використання норм окремимивиробничими ділянками і цехами складається загальний звіт по підприємству. Рівеньвиконання норм виробітку встановлюють порівнянням кількості робочого часу,передбаченого за нормою на певний обсяг виробленої продукції з фактичновитраченим часом на випуск цієї продукції. Значні відхилення у виконанні нормвиробітку, наявність певної чисельності робітників, які їх не виконують,свідчать про значні недоліки в організації виробництва і праці.
Для визначення показника виконання місячних норм використовують 2 методи:
1 — на базі календарно відпрацьованого часу; 2 — на базі фактичновідпрацьованого часу.
У першому випадку використовується формула:
Рв. н. =/> де
Рвн — рівень виконання норм часу;
Тн — виконаний обсяг робіт за діючими нормами(нормо — годин);
Тд — кількість нормо — годин, додатково втрачених через відхилення віднормативних умов праці; Тб — кількість нормо — годин, витрачених на виправленнябракованої продукції не з вини робітника;
Тзм — фактично відпрацьований календарний час, годин.
У другому випадку використовується ф — ла:
Рв. н=/> де
Тпр — внутрішньозмінні простої;
Тнад — надурочна робота

Білет 12
 
1. Класифікація доходів. Х — карахунків доходів
 
Дохід єзбільшенням економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язаннющо призводить до зростання власного капіталу. Методологічні засади формування. оцінкиі визнання в бухгалтерському обліку інформації про доходи та фінансовірезультати д — ті а також порядок їх розкриття у фінансовій звітностівизначаються ПСБО 15 «Дохід» і ПСБО 3 «Звіт про фінансові результати» Доходи вбухгалтерському обліку класифікують за такими групами: 1. дохід від реалізаціїпродукції; 2. інші операційні доходи; 3. фінансові доходи; 4. інші доходи; 5. надзвичайнідоходи. Рахунки класу 7 “Доходи і результати діяльності” призначені дляузагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансовоїдіяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Рахунок 70“Доходи від реалізації” призначено для узагальнення інформації про доходи відреалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страховоїдіяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахуванняз доходу. На рахунку 71 “Інший операційний дохід” ведеться узагальненняінформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітномуперіоді, крім доходу від реалізації продукції. Рахунок 72 “Дохід відучасті в капіталі” призначено для узагальнення інформації про доходи відінвестицій, які здійснені в асоційовані, дочірні або спільні підприємства таоблік яких ведеться за методом участі в капіталі. Рахунок 73 “Іншіфінансові доходи” призначено для обліку доходів, які виникають у ходіфінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів, відсотків та іншихдоходів від фінансової діяльності, які не обліковуються на рахунку 72 “Дохідвід участі в капіталі”. Рахунок 74 “Інші доходи” призначено для облікудоходів, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов’язані зопераційною та фінансовою діяльністю підприємства. Рахунок 75“Надзвичайні доходи” застосовується для відображення доходів, які виникливнаслідок надзвичайних подій. Рахунок 76 “Страхові платежі” призначенодля обліку страховиками надходжень страхових платежів (страхових внесків,страхових премій) за договорами страхування. Рахунок 79 “Фінансовірезультати” призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансовірезультати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.
2. Порядок визначення посередницьких надбавок(знижок)в ціні в ціні
 
До складу роздрібної ціни входять націнка посередницька та націнкаторгівельна. Величина надбавки, яка входить до складу ціни включає витрати:
 - на транспортування;
 - на вантажно — розвантажувальні роботи;
 - ЗП;
 - оренду;
 - ін. витрати.
В процесі руху товару величина націнки що входить до складу ціни залежитьвід к — ті посередників які є на шляху від виробника до споживача. Надцінкапосередницька визначається за ф — лою:
Нп=/>;
Нт=/>, де
Нпс — ставка посередницька, Нтс — ставка торгівельна.
Величина надбавки до ціни реалізації визначається за ф — лою:
Цр=Цп*(1+Н/100), де
Цр — ціна реалізації, Цп — ціна придбання продукції, Н — націнка. Цп=Цр/(1- Н/ 100)
 
3. Об’єктивна необхідність перегляду діючих норм праці
Діючі норми протягом усього року у міру виконання технічних, організаційнихта господарських заходів, які підвищують ПП. Перегляд норм призводить дополіпшення якості норм до забезпечення більш повної їх відповідності р — нюорганізації в — ва, до виконання наявних резервів в підвищення ПП. Нова нормамає призвести як до зниження витрат в — ва на продукцію так і до зростанняматеріальної зацікавленості робітників. У зв’язку з освоєнням нової техніки дляробітників можуть бути встановленні на деякий час пільгові норми, які такожпотрібно змінювати. Норми переглядають на основі календарного плану і за цимпроцесом встановлюють контроль.
Ефективність оновлення норм визначається за такими показниками:
1)Чисельність вивільнених робіт:
Еч. в. =/>чол. де
t/>/>t/> - тдомісткість до і післявпровадження нових норм в нормо годинах.;
Феф — ефективний фонд часу в годинах;
Кн. — коефіцієнт виконання норм;
В/> - обсяг продукції післявпровадження нових норм.
2)індекс зростання ПП:
Іпп. н=Пн. ф/Пн. пн де

Пн. ф. — підвищення фактичного % виконання Нв.
Пн. пн — % виконання норм, передбачений планом.
3)Економія фонду ЗП:
Езоп=/> де
t/> - стара і нова нормивитрат праці на і — ту роботу.;
Ві — обсяг робіт на яку розподіляється і — та норма;
Кі — тариф
 
Білет 13
 
1. Виробництво та виробнича діяльність. Поняття і видивиробничої структури підприємства. Організація в просторі
 
Організація виробничого процесу у просторі х — зується його структурою:1)виробнича; 2)загальна. Для х — ки виробничої структури п — ва слід знатисклад п — ва. тобто його основні структурні підрозділи:
1)цех — виробнича, адміністративно — відокремлена ланка п — ва, в якійвиконується певний комплекс робіт відповідно до заводської спеціалізації. Цехибувають: основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні(утилізація), підсобні.
2)дільниця — підрозділ, який об’єднує ряд робочих місць згуртованих запевними ознаками і виконує частину загально — виробничого процесу повиготовленню продукції.
3)робоче місце — частина виробничої площі цеху, де робітник виконує певнуоперацію.
Отже, виробнича структура п — ва – це склад, к — сть, і розмірийого внутрішніх підрозділів, їх співвідношення, форми побудови і взаємозв’язку.До складу п — ва входять не лише виробничі підрозділи, а й відділи апаратууправління, заклади культурно – побутового призначення, тому поряд з виробничоюіснує і загальна структура
п — ва – це сукупність виробничих, невиробничих, та управлінськихпідрозділів підприємства.
Розробка генерального плану п — ва х — зує графічне зображення територіїп — ва в горизонтальних та вертикальних площинах із зазначенням розміщених наній будівель, складів, транспортних шляхів, комунікацій. Отже організацію промисловогоп — ва у просторі можна простежити на основі як плану. Основними шляхами вдосконаленнявиробничої структури підприємства є: 1)поглиблення спеціалізації основноговиробництва. 2)забезпечення збалансованості. 3)впровадження безцеховоїструктури. 4)організація потокового виробництва.
2. Х — ка податків та їх елементів
Податки — це фінансові відносини між державою і платниками податків, щовиникають з метою загальнодержавного централізованого фонду грошових коштівнеобхідних для виконання державою її функцій.
В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи податків,такі як: суб’єкт, об’єкт, ставка, одиниця оподаткування, база оподаткування,джерело сплати, квота.
Суб’єкт або платник податків — це та фізична чи юридична особа, якабезпосередньо його сплачує.
Об’єкт оподаткування — вказує на те, що самеоподатковується: операції, товари, доходи, власність і т. д. Об’єктоподаткування має бути стабільним, піддаватись чіткому обліку, матибезпосереднє відношення до платника.
Одиниця оподаткування — це одиниця виміру (фізичного чи грошового)об’єкта. Фізичний вимір досить точно відображає об’єкт оподаткування, наприкладоцінка земельної ділянки для сплати податку на землю проводиться в га чи сотихга. Грошовий вимір застосовується при оцінці доходів.
База оподаткування це розмір об’єкта оподаткування в грош. чи фіз. вимірі.Якщо одиницею оподаткування виступає грош. одиниця, то БО буде виражена увартісних обсягах. Якщо одиницею оподаткування є фіз. вимір, то БО виступатимедобуток одиниці оподаткування на к — сть таких одиниць.
Ставка — це розмір податку на одиницю оподаткування. В залежностівід обсягу оподатковуваних операцій ставки можуть бути універсальні(єдині) абодиференційовані. Універсальні ставки передбачають створення рівних умов длявсіх платників податку. Диференційовані ставки можуть застосовуватися щодорозміру або виду об’єкта оподаткув.
Джерело сплати — це дохід платника, з якого він сплачує податок.
Квота — це частина податку у доходах платника.
 
3. Проаналізуйте метод беззбитковості, як один ізвитратних методів
 
При цьому методові підприємець прагне встановити таку ціну, яказабезпечить йому бажану величину чистого доходу. Цей метод спирається на графікбеззбитковості, який відображає витрати і очікуваний обсяг виручки при різнихрівнях виробництва або продажу.
/>
Різниця між беззбитковим обсягом і максимальною величиною продажу, якаможе бути досягнута згідно із прогнозованими розрахунками, називається запасамифінансової безпеки і розраховується у відсотках до очікуваного обсягу продажу. Чимбільшим є цей показник, тим безпечнішою є ситуація і меншим ризик виробництвапродукції.
Точку беззбитковості можна знайти і аналітичним шляхом в натуральномувимірі, (Тб) визначається за формулою:
/>
де ПВ — сума постійних витрат, ЗВ — змінні витрати на одиницю продукції, Ц- ціна виробу, МД — маржинальний дохід.
Білет 14
 
1. Охарактеризуйте виробничий процес та виробничуоперацію. Х — ка основних організаційних типів в – ва
 
Виробничий процес — сукупність технологічних і природних процесівспрямованих на досягнення основної мети п — ва — виконання відповідних робіт івиготовлення необхідної продукції. Основні елементи виробничого процесу:
1. Засоби праці; 2. Предмети праці; 3. Робоча сила.
Класифікують виробничі процеси за такими ознаками:
1. Залежно від ролі в організації виробничої продукції: а)Основні — під час нихпредмети праці перетворюються у готову продукцію на випуску якоїспеціалізується п — во; б)Допоміжні процеси в результаті яких виконуютьроботи, або виготовляють продукцію, що використовується в основному в — ві;в)обслуговуючі — забезпечують нормальну роботу осн. і допоміжного в — в;г)побічні — процеси, які не зв’язані з основним в — вом але сприяють нормальнійроботі п — ва. (збір грибів, ягід)
2. По формі впливу на предмет праці: а)технологічні; б)механічні;в)фізико — хімічні; г)природні.
Складовою частиною кожного процесу в — ва є виробнича операція — цезакінчена частина виробничого процесу, яка виконується на робочому місці однимабо кількома виробниками.
Класифікація виробничих операцій:
1)Залежно від змісту і участі у формуванні готової продукції: а)технологічні — задопомогою цих операцій виконується механічна, хімічна, термічна обробка, щозмінює стан і форму предмета,і перетворює в готову продукцію.; б)транспортні — операції переміщення предметів праці між робочими місцями, дільницями, цехами;в)контрольно — обліково сортувальні — пов’язані з прийманням робіт іпродукції, дотриманням їх вимогам; г)операції зберігання — зберігання предметівпраці на складах п — ва і підготовка їх до подачі у в — во.
2)За ступенем автоматизації:а) ручні; б) машинно — ручні;в)автоматизовані; г)автоматичні; д)апаратурні — здійснюється в спеціальнихагрегатах(сушильних, плавильних камерах, доменних печах).
Є такі основні види виробництв лісового комплексу:
— лісогосподарське виробництво,
— лісозаготівельне виробництво,
— деревообробне виробн. ,
— лісохімічне виробництво.
 
2. Функції податків та їх класифікація
 
За економічним змістом податки — це фінансові відносини міждержавою і платниками податків, що виникають з метою загальнодержавногоцентралізованого фонду грошових коштів необхідних для виконання державою їїфункцій. Виділяють такі основні ф — ції податків: 1)Фіскальна(бюджетна) — дана ф — кція випливає із розподільчої ф — ції фінансів. Їїсуть полягає в тому, що податки є в основі перерозподілу вартості ВВП відюридичних та фізичних осіб на користь держави. 2)Регулююча – суть якоїполягає у впливі податків на різні сторони д — ті платників, як намакроекономічному р — ні так і мікроекономічному р — ні.
Класифікація податків:
1 — за екон. змістом об’єкта оподаткування: податки на доходи, податки наспоживання, податки на майно.
2 — залежно від рівня держ. структур: загальнодержавні та місцеві.
3 — за формою оподаткування: прямі і непрямі.
3. Проаналізуйте метод надбавок, як один із витратнихметодів ринкового ціноутворення
 
Згідно з цим методом до закупівельної ціни товару додається націнка, зарахунок якої посередник забезпечує відшкодування своїх витрат на одержанняприбутку.
Існують 2 способи визначення цієї надбавки і внесення її у ціну товару:
Розрахунок здійснюється виходячи із С/В продукції:
 />, де
С — собівартість товару;
Нс – надбавка у % до собівартості.
Розрахунок роблять, виходячи з бажаного доходу з обороту (ціни продажу):
/>,
де Нцп – надбавка у % до ціни продажу
Білет 15
 
1. Охарактеризуйте виробничий цикл, його складові. Видипоєднання виробничих операцій
 
Виробничий цикл — це календарний період часу перебування предметупраці у виробничому процесі від початку першої до кінця завершальної операціївиготовлення готової продукції. Тривалість виробничого циклу вимірюється водиницях календарного часу(хв, год, тижнях, місяцях, роках) і залежить відособливостей галузі виробництва.
Тривалість усіх допоміжних і основних операцій утворює робочий періодциклу, тобто час, протягом якого здійснюється процес праці. Скороченнятривалості виробничого циклу має велике економічне значення, оскільки прискорюєобертання обігових коштів, покращує використання обладнання і знижує собів. продукції.
Виділяють 3 види поєднання виробничих операцій:
1 — послідовне — полягає в тому, що кожна наступна операція починається лишепісля закінчення в обробітку всієї партії предметів праці на попереднійоперації. З операції на операцію передається вся партія виробів.
2 — паралельне — кожен предмет праці після виконання першої операціївідразу передається на другу, не очікуючи обробітку всієї партії. Цимдосягається скорочення часу проходження виробу по всім операціям і при цьомупередача виробів на наступну операцію передається поштучно або невеликимигрупами. В цьому випадку всі виробники даної партії знаходяться паралельно вобробці на різних місцях технологічного процесу.
3 — паралельно — послідовне — паралельний метод є неефективний припоєднанні операцій, що мають різну тривалість. В такому випадку необхідновирівняти технологію або використати паралельно — послідовне поєднання операцій.

2. Податкова система і податкова політика держави
Податкова с — ма — сукупність різних видів податків, зборів, платежівякі справляються в державі. Вимоги до податкової с — ми: 1)Системність — податкиповинні бути взаємопов’язаними між собою, доповнювати один одного і несуперечити с — мі в цілому; 2)Встановлення визначальної бази цієї с — ми;3)Формування правової основи цієї с — ми; 4)Податкова с — ма має базуватись навихідних принципах.
Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення істягнення податків. Саме через податкову політику відбувається встановлення ірозвиток податкової системи. Основними принципами под. політики є:
 - фіскальна і економічна ефективність;
 - соц. справедливість.
Основним документом в якому визначено склад податкової с — ми та принципиза якими вона побудована є з — н України: «Про с — му оподаткування». Сьогодніна території країни передбачено справляння 20 загальнодержавних і 16 місцевихподатків зборів.
До загальнодержавних відносять: ПДВ, АЗ, Податок на прибуток п — в, мито, податокна нерухоме майно, плата за землю, рентні платежі, податок з власниківтранспортних засобів, збір за спеціальне використання природних ресурсів, зазабруднення навколишнього середовища, плата за торговий патент, гербовий збір.
До місцевих: Податок на рекламу, комунальний податок. до місцевих зборів іобов’язкових платежів належать: збір за припаркування автомобільноготранспорту, ринковий збір, збір з власників собак, збір на проведення місцевогоаукціону, збір за право використовувати місцеві символи, збір за участь у грі натоталізаторі на іподромі, збір за виграш у перегонах на іподромі.

3. Проаналізуйте метод балової оцінки як один ізметодів ринкового ціноутворення, що враховує попит на ринку
 
Цей метод застосовується у тих випадках, коли відсутня залежність міжякісними характеристиками товару та його ціною, або коли споживчі властивостіпродукції неможливо передати кількісно (наприклад, запах парфумів). У цьомувипадку фахівці, спираючись на експертні оцінки, визначають цінність товару дляспоживачів і надають йому певну кількість балів. На підставі співвідношення міжцінами та баловими оцінками аналогічних товарів встановлюється вартісна оцінкаодного бала. Множенням суми балів на вартісну оцінку одного бала визначаєтьсяорієнтовна ціна нової продукції.
З цим методом ціна розраховується в декілька етапів:
· визначаєтьсяціна 1 балу:
 />
· визначаєтьсяціна нового виробу:
/>, де
Цб — ціна базового виробу — еталону,
Ббі — балова оцінка і — го параметру базового виробу,
Бні — балова оцінка і — го параметру нового виробу,
Ц’ — ціна одного балу,
Vі — вага параметру.

Білет 16
1. Охарактеризуйте технічне обслуговування в — ва: енергетичне,інструментальне
 
У межах системи технічного обслуговування її господарства виконують такіфункції:1)ремонт всіх видів устаткування, догляд за ним і налагоджування; 2)Забезпечення робочих місць інструментом; 3) Переміщення вантажів; 4)Забезпечення підрозділів п — ва електричною і тепловою енергією, паром, газом. 5)Своєчасне забезпечення цехів, дільниць сировиною, паливом.
Ремонтне господарство – це підрозділи підприємства якіпроводять заходи по догляду, ремонту і технічному обслуговуванню обладнання. Підрозділиремонтного господарства: а) відділ головного механіка: 1) Ремонтно –механічний цех 2) Ремонтно – будівельний цех: 3)Цехові ремонтні бази. Ремонтніпідрозділи здійснюють; — технічне обслуговування і ремонт засобів праці; — виготовленнязапасних частин і нестандартного обладнання; — монтаж і введення в дію новогоустаткування; — модернізація діючих машин і устаткувань.
Інструментальне господарство — це сукупність внутрішньо –виробничих підрозділів п — ва, що зайняті придбанням, проектуванням,виготовленням, відновленням і ремонтом технологічної оснастки, їх обліком,зберіганням і видачею на робочі місця. До інструменту відносять всі видирізального, вимірювального та складального інструменту. Підрозділиінструментального господарства: 1)головний технолог підприємства – керує; 2)Інструментальний відділ (постачає інструменти які виготовляються наспеціалізованих заводах); 3) Інструментальний цех (ремонт і відновленняінструменту);4) Центральний інструментальний склад; 5)цехові інструментально –роздавальні комори.
Енергетичне господарство включає такі види: 1) електросилове(знижувальні підстанції, генераторні установки); 2) Теплосклове (котельні,компресори ); 3)Газове; 4)Пічне (нагрівальні і термічні печі); 5)Слабкострумкове (власна телефонна станція, диспетчер. );
Транспортне господарство включає: транспортні цехи, автогаражі, ремонтні підрозділи що займаються вантажно-розвантажувальними роботамита переміщенням вантажу. Транспортні роботи здійснюють за допомогою 3 видівтранспорту: 1)зовнішні — автомобільний, залізничний, водний; 2)між цеховий – дляперевезення вантажів на території підприємства; 3) внутрішньо цеховий.
В функції складського господарства входить: — забезпечення усіхструктурних підрозділів матеріальними ресурсами, інструментами,напівфабрикатами, запчастинами, а також зберігання готової продукції, тари тавідходів виробництва. Види складів: 1)Матеріальні (для зберігання запасів,матеріальних цінностей що надходять на п — во ззовні ); 2)Виробничі длязберігання напівфабрикатів власного виготовлення.
 
2. Основні завдання і структура державної податковоїслужби
 
Податкова служба – це сукупність державних органів які організовують іконтролюють надходження податків, податкових видів та окремих видів неподаткових платежів.
На даний час до системи органів податкової служби належить 3 рівні: 1. державнаподаткова адміністрація України (вищий рівень);
2. Державна податкова адміністрація в областях, АРК, та місті Києві (середнійрівень);
3. Державна податкова інспекція в районах і містах.
Основні завдання: 1. Здійснення контролю за додержанням податковогозаконодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податківдо бюджету; 2. Внесення у встановленому порядку пропозицій про вдосконаленняподаткового законодавства; 3. Формування та ведення державного реєструплатників податків як фізичних так і юридичних осіб; 4. Запобігання тарозкриття злочинів у сфері оподаткування їх розслідування та впровадження.
 
3. Проаналізуйте метод лідера як один із методівринкового ціноутворення з орієнтацією на конкуренцію
 
Формування цін методом лідера базується на залежності між ціною таспоживчими властивостями виробів. Цей метод має найбільше поширення напродукцію виробничо — технічного призначення та деякі споживчі товаридовгострокового використання, за якими можна кількісно визначити їхні якісніхарактеристики. Для встановлення цін методом лідера розраховують:
· питомуціну виробу
/>
· орієнтовнуціну виробу:
/>
де Цп – питома ціна продукції лідера
Цб – базова ціна виробу
Пб – значення основного параметра базового виробу
Пн – значення основного параметра нового виробу
Щоб зацікавити споживачів в придбанні нової продукції має бути меншою ніжбазового виробу. Для цього застосовують знижуючий коефіцієнт, який будестимулювати придбання нового товару на основі зменшення ціни одиниці корисноївластивості продукцію. Формування ціни базується на залежності зміни ціни відзміни техніко — економічних параметрів виробу:
/>
де х1, х2..., хn – параметри виробу
Білет 17
 
1. Розкрийте суть ринкового планування. Його завданнята принципи. Види планування
 
Планування — це сукупність дій колективу працівників по встановленнюзавдань які визначають напрямки, темпи і пропозиції розвитку п — ва вмайбутньому. Планування об’єднує структурні підрозділи п — ва спільноюметою, надає всім процесам одно направленості і координованості, що дає змогубільш ефективно використовувати наявні ресурси. Планову роботу веде плановийвідділ, під керівництвом головного економіста.
Планування при ринковій економіці виконує наступні ф — ції:
1)Плани п — ва в умовах ринку носять індивідуальний а не директивний х — р, вонивони виступають механізмом регулювання ринку, відображають зв'язок в — ва іринку, науки і в — ва;
2)плани розробляються п — вами самостійно, використовуючи рівні вихіднідані;
3)ринок включає гнучкості у в — ві, а отже і у плануванні, що досягаєтьсяза допомогою стратегічного, тактичного, поточного планування і бізнес планів;
4)в якості важливих принципів планування в умовах ринку виступають:а)системність — поєднання всіх видів планів; б)мобільність — швидка перебудова;в)адаптованість — швидка пристосованість до змін; 5)Основними показникамипланів стають натуральні, якісні, кінцеві показники д — ті п — ва.
Є такі принципи планування: 1)цільова направленість планів — вибірта обґрунтування цілей кінцевої мети, результатів д — ті п — ва; 2)Принципсистемності — передбачає щоб планування охоплювало всі сфери д — ті п — ва;3)принцип безперервності — підтримування безперервної планової перспективи;4)оптимальності використання застосовуваних ресурсів.
2. Податкова міліція
 
Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі зподатковими правопорушеннями, що діють у складі органів ДПС відповідного рівня,і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконуєоперативно — розшукову, кримінально — процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є:
1 — запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування,їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
2 — розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів.
3 — запобігання корупції в органах ДПС та виявлення її фактів.
4 — забезпечення безпеки діяльності працівників органів ДПС, захисту їхвід протиправних посягань, пов’язаних з виконанням посадових обов’язків.
 
3. Охарактеризуйте метод тендерного ціноутворення
 
Зацим методом (замовник) покупець оголошує конкурс на виробництво складноготовару із заздалегідь визначеними параметрами, масштабу наук. — досліднурозробку, будівництво нового об’єкта, тощо.
Одержавшиі порівнявши пропозиції, замовник підписує контракт із виробником(продавцем)який пропонує найвигідніші умови.
Дляорг. торгів замовник створює тендерний комітет, який готує документацію,проводить торги, аналізує і оцінює пропозиції, надані учасникам торгів.
Торгиможуть бути відкриті або закриті. Відкриті торги проводять для порівнянонескладних проектів, у здійсненні яких хоче прийняти участь багато фірм. Умовипроведення конкурсів публікують у пресі. До участі у закритих торгах залучаютьобмежену кількість фірм із високою репутацією. Оголошення про проведення такихторгів не публікують, запрошення надсилають індивідуально.
Уході торгів кожна фірма конкурсант призначає свою ціну пропозиції. Чим вищаціна, тим нижча імовірність отримання замовлення і навпаки.
 
Білет 18
 
1. Розкрийте суть та завдання стратегічного планування
 
Стратегічне планування — процес здійснення сукупностісистематизованих та взаємо-узгоджених робіт із визначення довгострокових цілейта напрямків д — ті п — ва.
Основні його етапи: 1)Вибір цілей — основну ціль п — ва заведено називатимісією. Вибір місії відбувається з урахуванням дії чинників зовнішньогосередовища; 2)Стратегічні цілі — вони мають бути конкретними та вимірюванимичітко, чітко зорієнтованими у часі(коли і якої цілі требадосягнути), збалансованими, ресурсно — забезпеченими та такими що взаємнопідтримують одна одну. 3)Аналіз зовнішнього середовища, оцінка актуальності йреальності та цілей; 4)Аналіз потенціалу п — ва, перспектив його розвитку, оцінкаадекватності потенціалу місії та цілей; 5)Вибір генеральної стратегії(монопрофільна д — ть, диверсифіковане в — во); 6)Аналіз стратегічних альтернатив;7)Розробка функціональних і ресурсних субстратегій; 8)Запровадження, контролю, таоцінка результатів.
 
2. Загальна характеристика ПДВ
 
Платниками ПДВ є як юридичні так і фізичні. Суб’єкти підприємницької д — ті– фізичні особи(підприємці), а також юридичні особи, що не є суб’єктамипідприємницької д — ті. У разі якщо обсяг оподаткованих операцій за останні 12календарних місяців перевищує 300 т. грн., не є платниками на ПДВ фізичніособи, які застосовують спрощену с — му обліку і звітності, а також підприємціякі працюють на умовах сплати фіксованого податку. Платниками ПДВ є такожюридичні особи, які ввозять на митну територію країни, товари, роботи, послуги. Основнаставка ПДВ 20%. Крім того існує нульова ставка, ведення якої передбачаєстворення пільгових умов для деяких видів товарів. До об’єктів оподаткуванняналежать: — операції з продажу товарів, робіт, послуг на митній територіїУкраїни; — ввезення товарів на митну територію країни для їх використання вУкраїні; — Вивезення товару за межі митної території України для їх споживанняза кордоном.
 
3. Обґрунтуйте поняття біржі та біржового котируванняцін
 
ТОВАРНА БІРЖА – ЦЕ ПРО ЇХ КУПІВЛЮ — ПРОДАЖ БЕЗ ЇХ НАЯВНОСТІ. БІРЖОВЕТОРГУВАННЯ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ПОПИТ ТА ПРОПОЗИЦІЮ НА ПЕВНІ ТОВАРИ БЕЗЗАВОЗУ НА ЦІЙ БІРЖІ ЦИХ ТОВАРІВ. НА ТОВАРНІЙ БІРЖІ ПРОДАЮТЬСЯ ТІЛЬКИ БІРЖОВІТОВАРИ. Біржа походить від слова « бурса», що означає торгування товарів зпопередньою укладеною угодою. Товарна біржа – це певне торгівельне місце, десходиться покупець і продавець через посередників, а саме брокерів, маклерів, дистриб’юторівна закритій біржі.
Біржові котирування – це ціни спеціально організованого постійно діючогоринку масових якісно однорідних товарів. Біржові котирування, з одного боку єціна реальних контрактів, а з іншого боку використ. як орієнтири привстановленні ціни на товари, що реалізуються за звичайними угодами. Біржовікотирування представлені у вигляді динамічних рядів за довгостроковий період,що дає змогу використати їх для прогнозування.
Важливе значення при біржовому котируванні має єдина ціна на товар набіржовий день, яка встановлюється за резервами середніх цін, які булизафіксовані на заключному етапі біржового дня.
Білет 19
 
1. Розкрийте суть планування виробництва та реалізаціїпродукції. Натуральні та вартісні показники плану
 
Основне завдання планування виробництва і реалізації продукціїмаксимальне задоволення потреби промисловості і населення у високоякіснійпродукції при найкращому використанні виробничих, трудових, фінансових. іматеріальних ресурсів підприємства.
· прирозробці ПВРП важливо правильно обґрунтувати потребу в продукції на основізамовлень споживачів
· повністюув’язати між собою натуральні, вартісні показники обсягів виробництва
· обґрунтуватиплан виробництва виробничими потужностями
Розділи ПВРП:
· Виробництвоі реалізація продукції у натуральному і вартісному виразі
· Зміназалишків готової нереалізованої продукції
· Балансвиробничих потужностей на їх використання
Етапи розробки ПВРП:
· Визначенаноменклатура і асортимент продукції, що випускається, обсяг її поставок увідповідності до замовлень
· На основіобсягу поставок і залишків готової продукції визначається обсяг реалізаціїпродукції з календарного розподілу по місяцях
· Обсяг випускуокремих видів продукції обґрунтовується розрахунком виробничих потужностей.
В основу планування виробничої програми покладається система показниківобсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники:
· натуральнимипоказниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях пономенклатурі і асортименту (шт., м, кг)
· вартісними– обсяги:
— валового обороту
— валова продукція
— внутрішньо — заводський оборот
— товарна продукція
— відвантажена прод.
— реалізована прод.
2. Особливості податкового обліку ПДВ
 
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджетувизначається як різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податковогокредиту.
∑ПДВ=∑ПЗ — ∑ПК
Є два звітні періоди: місячний і квартальний.
При звітному періоді в місяць декларація подається не пізніше 20 днівпісля звітного місяця, а сплата відбивається протягом подачі декларації.
При квартальному звітному періоді декларація подається протягом 40 днівпісля звітного кварталу, а сплата протягом 10 днів після подачі декларації.
Податкове зобов’язання — це сума податку, одержана(нарахована) платником у звітному періоді у складі ціни реалізаціїтоварів, робіт, послуг. Податковий кредит — це сума, на яку платникподатку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Він являєсобою суми ПДВ, сплачені, нараховані в ціні придбаних товарів, робіт, послуг, в — тьяких відноситься до складу валових витрат та ОФ що підлягають амортизації.
Основним первинним документом, який підтверджує суму ПДВ і дає право нанарахування податкового кредиту — податкова накладна. Крім под. накладної,документами, які дають право на ПК є вантажно — митна декларація, квитки напроїзд, готельні рахунки та чеки, якщо обсяг разового продажу не більше 20 грн.
Білет 20
 
1. Акцизний збір та його основні характеристики
 
АЗ є одним із видів непрямого оподаткування відноситься до категоріїспецифічних активів, тому що стягнення проводиться за окремими групами товаріві диференційованими ставками. Як правило АЗ запроваджується нависокорентабельні види товарів не першої необхідності. На відміну від ПДВ АЗсплачується тільки 1 раз а не на всіх етапах руху товарів. Платники АЗ є всісуб’єкти підприємницької д — ті які виробляють або імпортують підакцизнупродукцію крім того платники АЗ є фізичні особи які ввозять підакцизні речі намитну територію України. Об’єктом оподаткування АЗ є обороти з реалізаціїпідакцизних товарів, а також в — ть товарів які імпортуються на митну територіюУкраїни. В Україні до підакцизних товарів належить алкогольні і тютюнові вироби, транспортні засоби та нафтопродукти. Існують2 види ставок АЗ: 1)тверді (в грош.формі); 2)%.
 
Білет 21
 
1. Розкрийте суть планування продуктивності праці. Методипланування та фактори росту ПП
 
Продуктивність праці – це ефективність діяльності працівника, що показуєйого здатність випускати певну кількість продукції за одиницю часу. ПП — важливийпланово — економічний показник, який х — зує ступінь раціонального використаннятрудового потенціалу підпр. і рівень ефективності системи господарювання. ПП взагальному вигляді х — зується співвідношенням обсягу виготовленої продукції івитратами персоналу.
Показники ПП:
1 — Виробіток /> або />, де
g — к — сть випущеної продукції;
Т — трудозатрати на виконання виробничої програми;
Ч — чисельність працівників.
2 — Трудомісткість />
Планування продуктивності праці здійснюється 2–ма методами:
1 — методом прямого розрахунку — ПП= g / Ч;
2 — пофакторним методом – передбачає розрахунок приросту праці черезекономію чисельності працівників під впливом різних факторів: техніко — економічних,структурних зрушень у в — тві, вдосконалення виробництва та праці, фактор зміниобсягу в — цтва, галузеві фактори.

2. Особливості оподаткування АЗ алкогольних татютюнових виробів
 
Виробники алкогольних і тютюнових виробів повинні проводити маркуваннякожної пляшки алкогольних напоїв та кожної пачки тютюнових виробів у такийспосіб, щоб марка розривалась під час розкривання товару. Тобто АЗ сплачуєтьсяавансом ще до початку виробництва шляхом придбання акцизних марок. В разіімпортування алкогольних і тютюнових виробів імпортер зобов’язаний такожпридбати марку до початку виробництва і передати їх за кордон. Якщореалізуються слабоалкогольні напої (вміст спирту від 1,2 до 8,5 %) абоалкогольні напої, виготовлені без спирту етилового, акцизна марка не потрібна,а ∑АЗ сплачується на 3 роб. день після здійснення обороту з реалізації.
Білет 22
 
1. Суть планування витрат за екон. елементами
 
ПлануванняСВ за економічними елементами оформлене кошторисом виробництва, який показуєвитрати на виробництво в цілому.
Елементивитрат кошторису:
1. матеріальні витрати на:
- сировину і матеріали
- комплектуючі вироби і напівфабрикати
- паливо та енергія
- зворотні відходи вираховуються
- на пакувальний матеріал і тару
- роботи і послуги виробничого характеру,що виконуються сторонніми організаціями
2. витрати на оплату праці:
- на основну і дод. ЗП
- на витрати передбачені законодавством
- витрати на підготовку, перепідготовку інавчання кадрів
- витрати звільненим працівникам вихідноїдопомоги
3. відрахування на соц. зах. :
- на держ соц. страх.
- до пенс. фонду
- до фонду сприяння зайнятості населення
4. амортизація ОФ
5. інші витрати:
- на управління
- на страх. майна
- оплата відсотків за кредитами
- оплата послуг банків
- гарантійний ремонт і обслуговуванняпродукції
- витрати на реалізацію
- платежі за шкідливий вплив на довкілля
 
2. Мито – особливості його нарахування та стягнення
 
Митоє непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються через митнийкордон України, тобто ввозяться, вивозяться і прямують транзитом. Головноюметою стягнення мита є не стільки надходження до бюджету, як регулюванняекспортно — імпортних операцій. Мито збільшує ціну реалізації товарів. Ставкимита диференційовані за окремими групами товарів. Сплачуєтья мито припереміщенні через митний кордон України. Контроль за правильністю тасвоєчасністю його сплати до бюджету здійснюють митні органи. Платниками мита єбудь — які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення черезмитний кордон України товарів або імпорт предметів, що підлягають оподаткуваннюзгідно з ЗУ. Від мита звільняються:
1- транспортні засоби, які здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів;
2- валюта України, іноземна валюта та цінні папери.
3- товари, що підлягають оберненню у власність держави.
ВУкраїні застосовують такі види мита:
1- специфічне (у грош. розмірі на одиницю товару);
2- адвалерне (у % до митної вартості)
3- комбіноване.
 
3. Цінові стратегії
 
Існують три основні цінові стратегії:
1 — «зняття вершків»,
2 — стратегія проникнення на ринок,
3 — нейтральна стратегія.
Вибір кожної стратегії визначається тієї сукупністю чинників, що формуютьі корпоративну стратегію підприємства, і стратегію маркетингу в цілому, іцінову стратегію зокрема.
Вона показує не сам результат, а те, якою ціною він був досягнутий. Томуефективність найчастіше характеризується відносними показниками, щорозраховуються на основі двох груп характеристик (параметрів) – результату івитрат. Це, втім, не виключає використання в системі показників ефективності ісамих абсолютних значень вихідних параметрів.
Ціноутворення для «зняття вершків» – це встановлення високоїціни щодо економічної цінності конкретного товару для більшості можливихпокупців для одержання прибутку за рахунок низької чутливості до цінивизначених груп покупців.
«Стратегія проникнення на ринок» – це встановлення низької цінищодо економічної цінності товару для одержання прибутку за наявності численнихгруп чутливих до ціни покупців, спроможних забезпечити значні обсяги продажу.
Нейтральна стратегія розрахована скоріше на покупця, що шукає задовільнуякість за прийнятну ціну.
Розглянемо зазначені стратегії докладніше. Стратегія «зняттявершків» призначена для захоплення обмеженого ринку. Зазвичай високі цінитісно пов'язані з тієї сумою грошей, яку покупці готові заплатити за товар. Відповідно,система продажу працює тільки тоді, коли прибуток від продажу за нееластичнихцін перевищує прибуток від продажу на масовіших ринках за нижчими цінами.
Стратегія проникнення на ринок заснована на встановленні ціни, нижчої заекономічну цінність товару, для притягнення й утримання широкого кола покупців.Ця стратегія розрахована на збільшення обсягів продажу за допомогою суттєвогозниження витрат, а її реалізація можлива у певних ринкових умовах.
Нейтральна стратегія ціноутворення – це така стратегія, за якої ціни невикористовуються для збільшення частки ринку, тобто на цей процес впливає не тількиціна. Нейтральне ціноутворення знижує роль ціни як інструмента ринку на користьінших важелів, які підприємство вважає важливішими або ефективнішими вохопленні цільового ринку конкретного товару.
Білет 23
 
1. Розкрийте суть планування с/в за калькуляційнимистаттями
 
Собівартістьокремих видів продукції планується по статтях затрат калькуляції і оформляєтьсяу вигляді калькуляції с. в. – це всі витрати на виготовлення річного випуску, атакож одиниці кожного виду продукції Відмінність статей від аналогічнихелементів витрат полягає в тому, що в калькуляційних статтях відображаютьсятільки витрати пов’язані безпосередньо з випуском даного виробу, тоді як поелементам затрат враховуються всі витрати підприємства незалежно від того де іна які потреби вони були витрачені.
Калькуляціюс. в. складають методом нарахування витрат за статтями витрат і в зв’язку з цимрозрізняють:
 -виробничу
 -повну
Статтівитрат калькуляції:
1. сировина та матеріали
2. паливо та енергія на технологічні цілі
3. зворотні відходи ( вираховуються)
4. основна ЗП
5. Додаткова ЗП
6. відрахування на соц. заходи
7. витрати на підготовку і освоєннявиробництва продукції:
8. Витрати на утримання і експлуатаціюустаткування:
- амортизаційне відрахування
- оренда ОФ
- витрати на ремонт і тех… обслуговування
- витрати на паливо та електроенергію дляОФ
9. ЗАГ. ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ:
- НА УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ
- НА ВІДРЯДЖЕННЯ І ПЕРЕМІЩЕННЯ
- НА ВІДНОВЛЕННЯ ОФ І КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ
- ОРЕНДНА ПЛАТА НА ОФ ЗАГ. ВИРОБ. ПРИЗНАЧЕННЯ
- НА ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСЦ ТАСТРАХ. МАЙНА ЦЕХІВ.
Виробничас/в
10. ЗАГ. ГОСПОД. ВИТРАТИ:
- НА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВА В ЦІЛОМУ
- НА ПОЖЕЖНУ І СТОРОЖОВУ ОХОРОНУ В ЦІЛОМУ
- НА ВІДРЯДЖЕННЯ АПАРАТУ УПРАВЛІННЯПІДПРИЄМСТВА
- НА ПІДГОТОВКУ Й ПЕРЕПІДГОТОВКУ КАДРІВ
- НА НАБІР РОБОЧОЇ СИЛИ
- НА СТРАХУВАННЯ МАЙНА ПІДПРИЄМТСВА
- ПОДАТКИ, ЗБОРИ ТА ІН. ОБОВЯЗКОВІ ВИТРАИ.
11. ІНШІ ВИРОБНИЧІ ВИТРАТИ – НА ГАРАНТІЙНІРЕМОНТИ І ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОДУКЦІЇ
12. ПОЗАВИРОБНИЧІ ( КОМЕРЦІЙНІ ВИТРАТИ) – НАЗБУТ І РЕАЛІЗАЦІЮ:
- НА СКЛАДСЬКІ, ВАНТАЖНО – РОЗВАНТ. ПАКУВАЛЬНІ,ТРАНСПОРТНІ РОБОТИ.
- НА СТРАХУВАННЯ
- НА РЕКЛАМУ І ПЕРЕДПРОДУКТИВНУ ПІДГОТОВКУТОВАРУ.
 
2. Податок на прибуток підприємств
Податок на прибуток підприємств є одним із видів прямого оподаткування і оподатковуєдоходи юридичних осіб. Податок на прибуток в Україні має вагоме фіскальнезначення на відміну від економічно – розвинених країн. Податок на прибуток крімфіскального значення має широкі можливості для регулювання і отримання підприємницькогодоходу. Цей вплив може здійснюватися за рахунок диференціації стану, наданняпільг, амортизація політики.
Переваги податку на прибуток:
 - значні можливості для регулювання впливу на виробничу сферу
 - за рахунок прямої залежності суми податку від отримання прибуткузабезпечується соціальна справедливість цієї форми оподаткування
Недоліки податку на прибуток:
· складаєтьсяпорядок його визначення
· значніможливості щодо ухилення від оподаткування
· вринковій економіці прибуток – величина нестабільна, його розмір постійноколивається в різних фазах економічного циклу.
Економічна суть оподаткування полягає в тому, що оподатковуєтьсяновостворена вартість, а особливо є те, що об’єкт оподаткування співпадає зджерелами його сплати.
Платниками податку на прибуток є:
· зрезидентів – суб’єкти і не — суб’єкти господарської діяльності, а також їхніфілії, які проводять діяльність, спрямовану на отримання прибутку, як натериторії України так і за її межами. резиденти – це юридичні особи, якістворюють і здійснюють свою діяльність відповідно до законодавств України змісцезнаходження на її території
· нерезиденти– це фізичні чи юридичні особи, які отримують доходи з джерел їх походженняУкраїни за винятком установ що мають дипломатичний статус. нерезиденти – це особиз місцезнаходженням за межами України, які створюють і проводять своюдіяльність за кордоном.
Об’єктом оподаткування є оподаткований прибуток, який визначається:
Оподаткований прибуток = Скоригований валовий дохід — — валові витрати – амортизаційнівідрахування
Оподаткований прибуток визначається шляхом зменшення скоригованоговалового доходу на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань
3. Виробнича операція як головний об’єкт нормуванняпраці. Структура операції в трудовому відношенні
 
Виробнича операція є головним об’єктом нормування праці. Вона поділяєтьсяна основні або технологічні операції та допоміжні. Під час основних операційздійснюються кількісні і якісні зміни предметів праці. Допоміжні операціїзабезпечують можливість здійснення основних операцій. До нихвідносять: установлення деталей та їх зняття, змінапозицій, обслуговуючі(підтримка інструменту та устаткування в робочому стані) таконтрольні операції (контроль якості). У трудовому відношенні виробничаоперація має такі складові: 1. Комплекс трудових прийомів; 2)Прийом; 3)Дія;4)Рух… Трудовий рух — це одноразове переміщення робочих органів людини привиконанні трудової дії(взяти інструмент)Дія — завершена сукупність трудовихрухів що виконується без перерви одним або кількома робочими органами людинипри незмінних предметах і засобах праці. Трудовий прийом — це визначена к — тьтрудових дій які виконуються в певній послідовності і мають конкретне цільовепризначення
Білет 24
 
1. Розкрийте суть планування прибутковості та фін. показників.Планування розподілу прибутку
 
Прибуток- це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат навиробничу й комерційну діяльність підприємства.
 
2. Нарахування амортизації за правилами податковогообліку та її вплив на прибуток п – ства
 
Длявизначення суми амортизаційних відрахувань в законі визначаються витрати, якіпідлягають амортизації і які не підлягають амортизації. Залежно від напрямкувикористання усі ОФ поділено на 4 групи:
1- будівлі, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої.
2- автомобілі, запасні частини до них, офісні меблі до них і ін.
3- всі ОФ, які не віднесені до 1,2 та 4 групи.
4- ЕОМ, компютери, їх програмне забезпечення, телефони, мікрофони, рації, якщоїх вартість є більшою, ніж вартість МШП.
Балансовавартість групи ОФ на початок кварталу визнач. за формулою:
Б(а)=Б(а- 1)+П(а — 1) — В(а — 1) — А(а — 1), де
Б(а)–балансова вартість групи на початок розрахункового кварталу.
Б(а- 1) — балансова вартість групи на поч. кварталу, що передував розрахунковому.
П(а- 1) — сума витрат, понесених на придбання ОФ, що підлягають амортизаціїпротягом кварталу, що передував розрахунковому.
В(а- 1) — сума виведених з експлуатації ОФ.
А(а- 1) сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передуваврозрахунковому.
Нормиамортизації встановлюються у % до балансової вартості кожної з груп:
1група — 2%;
2група — 10%;
3група — 6%;
4група — 15%;
 
3. Завдання вивчення використання робочого часу. Класифікаціязатрат робочого часу
 
Основні завдання вивчення витрат робочого часу:
1)Установлення характерних ознак кожної категорії часу; 2)Можливістьпобудови фактичного інформативного балансів робочого часу
3)Визначення обсягів нормованого і ненормованого часу в структурізмінного фонду часу
4)Оцінка доцільності і необхідності затрат часу у виробничому процесі. Класифікаціяробочого часу виконавця передбачає його поділ на час роботи і час перерв. Часроботи поділяють
 - на час продуктивної роботи;
 - на час непродуктивної роботи.
Продуктивна робота складається з підготовчо — завершальної роботи,оперативної роботи, по обслуговуванню робочого місця. Часом перерв називаєтьсячас протягом якого робітник не виконує ніякої роботи. Перерви буваютьрегламентовані та нерегламентовані.
Тзм=Тзм+Тп.
з+Тобс+Твід+Трот+Тптд
Кв=Топ/Тзм
— коефіцієнт використання робочого часу,
Кзав=Топ+Тп. з+Тобс/Тзм
 
Білет 25
 
1. Бізнес — план підприємства
 
Бізнес- план підприємства чи організації – це письмовийдокумент в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницькоїдіяльності, де охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансовіаспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.
Конкретними цілями розробки БП є:
o налагодженняділових стосунків між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями тапокупцями
o своєчаснепередбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успіху організаціївласного діла
o формуваннята розвиток управлінських якостей підприємця
o перевіркажиттєздатності підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації
Розділи БП:
1. Резюме(короткий огляд бізнес — проекту, його ключових аспектів, повідомлення пронаміри)
2. Галузь,фірма і її продукції (опис продукту, стратегія фірми, права власності)
3. Дослідженняринку (характеристика ринку продукту, цільовий ринок бізнесу, місцезнаходженняфірми. оцінка впливу зовнішніх чинників)
4. Маркетинг- план (стратегія маркетингу, очікувані обсяги продажу продукту)
5. Виробничийплан (основні виробничі операції, машини та устаткування, приміщення, сировинаі матеріали)
6. Організаційнийплан (форма організації бізнесу, потреба в персоналі, власники і менеджерибізнесу, кадрова політика)
7. Оцінкаризиків (типи можливих ризиків, способи редагування загроз для бізнесу)
8. Фінансовийплан (прибуток і збиток, план руху готівки, плановий баланс, фінансовікоефіцієнти)
 
2 Податок з доходів фіз. осіб (ПДФО)
 
ПДФО стягується безпосередньо з доходів громадян, є прямимподатком. Перевагою цього податку є його соціальна справедливість та задопомогою пільг можливість зменшувати податковий тягар на окремі верствинаселення. З фіскальної точки зору цей податок є нестабільним джереломформування доходів бюджету. Недоліком є те, що він є нестабільним джерелом ізалежить від циклічних коливань економіки, крім того існує значна можливістьщодо ухилення від оподаткування.
 
3. Класифікація затрат робочого часу устаткування
 
Класифікація робочого часу стосовно устаткування (машин) має виявитинаскільки повно вони використовуються, для обґрунтування норм часу норм. Часвикористання машин,, обладнання, устаткування включає: час роботи; час перерв.
Час роботи машин, устаткування, обладнання — це перерви протягом якоговона знаходиться в дії і включає:
а)час який не передбачає виробничим завданням
б)пов'язаний з виконанням виробничого завдання
Час роботи з виконанням виробничого завдання — це час протягом якогоздійснюється передбачене завдання, технологічний процес, який складається зпроцесу обробки та допоміжних дій, з робочого та холостого ходу. Час робочогоходу – це період протягом якого устаткування знаходиться в дії і на ньомувиконується основна робота. Час холостого ходу – це такий період у роботіустаткування протягом якого основна робота на ньому не виконується тому що йдепідготовка до здійснення робочого ходу. До часу основної роботи належитьефективний час роботи, який витрачається на дії спрямовані на безпосереднізміни стану, форми розмірів або положення предмету праці в просторі.
 
Білет 26
 
1. Оперативне планування
 
У процесі оперативного планування здійснюється детальна розробка планівпідприємства та його підрозділів — окремих виробництв, цехів, виробничихдільниць, бригад, навіть робочих місць — на короткі проміжки часу (місяць,декаду, робочий тиждень, добу, зміну). При цьому розробка планів органічнопоєднується з вирішенням питань організації їхнього виконання та поточногорегулювання виробництва. Оперативне планування поєднує два напрямки роботи. Першийнапрямок, у рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовленняй випуску продукції, називається календарним плануванням. Другий напрямоквключає роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю тарегулювання виконання оперативних планів і ходу виробництва. Цей напрямокдістав назву диспетчеризації.
Упроцесі оперативного планування треба розв'язувати такі головні завдання:
• забезпечення виконання плану виробничої діяльності (випуск плановоїпродукції в заплановані строки) за ритмічної роботи всіх підрозділівпідприємства;
• установлення оптимального режиму роботи підприємства, що сприятименайбільш ефективному й повному використанню устаткування та робочої сили;
• максимальне скорочення тривалості виробничого циклу та обсягівнезавершеного виробництва.
Оперативне планування здійснюється в масштабі всього підприємства як цехове(міжцехове), а для окремих цехів — у розрізі дільниць і робочих місць(внутрішньо — цехове).
Міжцехове оперативне планування має на меті забезпечити скоординованудіяльність і необхідні виробничі пропорції між цехами підприємства згідно зпослідовністю технологічних процесів (заготівельних, обробних, складальних) таз урахуванням цехових функцій — основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні. Алеголовним завданням міжцехового оперативного планування має бути погодженняноменклатури заготовок, деталей, вузлів та строків їхнього пересування міжцехами (виробництвами).
Внутрішньо — цехове оперативне планування включає розробку календарнихпланів виробництва для дільниць та контроль їхнього виконання, розподіл робітза дільницями, доведення до робочих місць, оперативне регулювання виробничихпроцесів.
У практиці господарювання розрізняють три основні системи оперативногопланування: по — детальну, комплектну та на замовлення. Вибір системиоперативно — виробничого планування залежить від типу виробництва, складу йособливостей продукції тощо. Перевагу віддають тій системі, яка дає змогунайбільш ефективно вирішувати завдання оперативного планування.
2. Податкова соціальна пільга
 
Пільги по ПДФО наз. податковими соц… пільгами. Платник податку, якийотримує доходи у вигляді ЗП на Україні, розмір якої не перевищує прожитковогомінімуму, збільшеного в 1. 4 рази та округленого до найближчих 10грн. ( 2008рік – 940 грн. ) має право на зменшення місячного доходу отриманого від 1 прац.на суму ПСП.
Крім того, деякі категорії громадян мають підвищений розмір пільги. ПСПу розмірі 150% встановлюється для платника податку, який:
1. є самотньою матір’ю або самотнім батькому розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.
2. Утримує дитину інваліда
3. Має 3 чи більше дітей віком до 18р. урозрахунку на кожну дитину;
4. Є вдівцем вдовою.
5. Є чорнобильцем 1 або 2 категорії.
ПСПу розмірі 200% встановлюється для платника податку, який є:
1. героєм України чи СРСР.
2. учасником великої вітчизняної війни.
3. колишнім в’язням концтаборів,репресованим.
Уразі, якщо платник податків має право на 2 або більше соц. пільги,застосовується тільки 1 найбільша з них.
 
3. Класифікація методів вивчення затрат робочого часу:метод безпосередніх вимірів; метод моментних спостережень
 
Метод безпосередніх вимірів передбачає фіксування витрат робочогочасу послідовно за поточним ходом часу. В бланку спостереження фіксується всещо відбивається на робочому місці. Він дозволяє отримати уявлення про те якщільно зайнятий робітник протягом зміни, наскільки значна частка пасивногоспостереження за робочим устаткуванням. Цей метод має певну результативність таточність але є певна складність та трудомісткість.
Сутність методу моментних спостережень полягає у фіксуванні неокремої тривалості кожної з операцій протягом зміни а у фіксуванні окремихзаздалегідь вибраних, випадкових моментів робочої зміни, робітника, щодовиконання завдання. Метод момент них спостережень є менш трудомістким але ірезультати є менш точними. Цей метод використовують при вивченні багато апаратнихта багатоверстатних в — в із залученням великої к — ті робітників.
Білет 27
 
1. Економічний ефект
 
Економічний ефект – виражений у вартісній (грошової) формі результатбудь — яких дій (зокрема, зазначених вище господарських заходів).
В ролі показника економічного ефекту залежно від цілей заходу і від рівняприйняття рішення можуть використовуватися:
• на національному рівні:
 - приріст національного доходу;
 - збільшення надходження валютних коштів у країну;
 - збільшення обсягу податкових надходжень у бюджет;
 - зниження зовнішнього (внутрішнього) боргу;
 - зниження економічного збитку від забруднення навколишнього середовищатощо;
• на територіальному рівні:
 - збільшення обсягу надходжень у бюджет;
 - збільшення відрахувань, спрямованих на вирішення соціальних проблем;
 - зростання доходів населення тощо;
• на рівні підприємства:
 - зростання прибутку;
 - приріст заробітної плати працівників підприємства;
 - економія заробітної плати внаслідок вивільнення працюючих;
 - заощадження сировини, енергії і матеріалів тощо.
Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, щозабезпечили його отримання. Ефективність розкриває характер причинно — наслідковихзв'язків виробництва. Вона показує не сам результат, а те, якою ціною він бувдосягнутий. Тому ефективність найчастіше характеризується відноснимипоказниками, що розраховуються на основі двох груп характеристик (параметрів) –результату і витрат. Це, втім, не виключає використання в системі показниківефективності і самих абсолютних значень вихідних параметрів
 
2. Спрощена система оподаткування для фізичних осіб
 
Спрощена система оподаткування обліку і звітності запроваджена у 1998 р. указомпрезидента України. Ця система передбачає сплату єдиного податку і відноситьсядо альтернативних способів оподаткування, яка діє паралельно із загальноюсистемою оподаткування.
Вона передбачає сплату єдиного податку і відноситься до альтернативнихспособів оподаткування, яка діє паралельно із загальною системою оподаткування.
Ставкаєдиного податку для фіз. осіб знаходиться в межах від 20 до 200 грн. Якщо суб’єктипідпр. діяльності здійснюють декілька видів діяльності, для яких викор. різніставки, сплачується тільки 1 максимальна. За кожну найману особу сума єдиногоподатку збільшується на 50%. Суми, щомісячно сплачуються на рахунок держ. казначейства,розподіляються у такому співвідношенні:
1- місцевий бюджет — 43%,
2- пенсійний фонд — 42%,
3- фонд соц. страхув. — 15%.
Щоквартальнофіз. особи, платники єдиного податку, зобов’язані подавати до податковихорганів протягом 5 днів після закінчення звітного кварталу звіт про виручку заквартл суму сплаченого єдиного податку та кількість найманих працівників.
 
3. Фотографія робочого часу, її види, зміст
Фотографія робочого часу як метод дослідження складу і черговості витратчасу ґрунтується на спостереженні та вимірюванні всіх без винятків витратробочого часу.
Цілі фотографії:
1)Вивчення складу черговості і тривалості всіх наявних витрат робочого часу;
 2)Виявлення втрат і недоцільних витрат робочого часу;
3)Визначення ступеня завантаженості робочого обладнання;
4)Отримання даних для нормування підготовчо — завершальних операцій;
5)Склад фактичного і нормативного балансу робочого часу.
За об’єктом спостереження та формою організації праці є такі видифотографії робочого часу:
1)Індивідуальна(за одним працівником)
;2)Бригадна
3)Групова(за роботою кількох працівників які виконують різні операції);
4)Маршрутна(за робітниками які переміщуються за певним маршрутом);
5)Багатоверстатна(за роботою робітника який обслуговує кілька верстатів);
6)Самофотографія (сам робітник спостерігає за собою)
 
Білет 28
 
1. Регулювання бухгалтерського обліку
 
1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності вУкраїні здійснюється з метою: />створення єдиних правил ведення бухгалтерськогообліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіхпідприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; />удосконаленнябухгалтерського обліку та фінансової звітності.
/>2. Регулювання питань методології бухгалтерського облікута фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, якезатверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, іншінормативно — правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складанняфінансової звітності.
/>3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складанняфінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповіднодо цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
/>4. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складанняфінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетнихустанов установлюється Державним казначейством України відповідно дозаконодавства. />/>
5. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції,відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів)бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.
2. Спрощена система оподаткування для юридичних осіб
 
Спрощена система оподаткування обліку і звітності запроваджена у 1998 р. указомпрезидента України. Ця система передбачає сплату єдиного податку і відноситьсядо альтернативних способів оподаткування, яка діє паралельно із загальноюсистемою оподаткування. Вона передбачає сплату єдиного податку і відноситься доальтернативних способів оподаткування, яка діє паралельно із загальною системоюоподаткування.
Юрид. особи, платники єдиного податку, не мають права застосовувати іншийспосіб розрахунку за відвантажену продукцію, крім готівкового чи безготівкового.
Юридичні особи сплачують ЄП не пізніше 20 числа місяця, що настає замісяцем, у якому здійснюється реалізація. Кошти, що надходять у вигляді ЄП відюридичних осіб, розподіляються державою:
до держбюджету – 10 %,
до місцевого бюджету – 23 %,
до ПФ – 42 %,
до фонду соцстрах. – 15 %
До податкових органів вони щомісячно до 20 числа, місяця наступного зазвітнім, подають розрахунок єдиного податку, АЗ та ПДВ.
 
3. Індивідуальна фотографія робочого часу
 
Індивідуальна фотографія робочого дня потрібна тоді коли велика необхіднаточність вимірювання витрат часу і використання для коригування існуючих нормта встановлення нових норм. Етапи проведення ФРЧ: 1)Підготовка доспостереження; 2)Спостереження; 3)Обробка даних спостереження; 4)Аналіз івисновки.
Вибір об’єкта спостереження залежить від наставленої мети, тобто новеробоче місце для якого встановлюється норма або роб. місце де виникланеобхідність перегляду норм. На етапі спостереження протягом роб. часу в бланкуспостереження фіксується все, що відбувається на роб. місці. Методи запису: — за поточним часом, цифровий тобто шляхом фіксації, часу початку або часузакінчення кожного елемента трудової операції Обробка полягає в підрахунках щовиконуються самому бланку спостереження при одночасному зведенні однойменнихвитрат роб. часу. 3.
Білет 29
 
1. Поняття з обліку грошових коштів. Х — ка рахунку 31
Безготівкові розрахунки це перерахунок грошових коштів з рахунку п — ваплатника на рахунок п — ва отримувача фінансовим посередником є банк, якийнадає послуги своїм клієнтам — п — вам. На території України всв п — ва повиннізберігати свої кошти на рахунках в банку. Поточний рахунок — це рахунок п — вавідкритий в уповноваженій установі банку для зберігання грошових коштів тапроведення операцій по розрахунках п — ва. Для відкриття поточного рахунку п — ваподають такі документи: заява на відкриття рахунку, копія свідоцтва продержавну реєстрацію п — ва, зареєстрованого статуту п — ва, довідка про взяттяна податковий облік, довідка про реєстрацію. ПФ, картка зі зразком відповідей. Рахунок31 «Рахунки в банку» — призначений для обліку наявності і руху грошових коштівякі знаходяться на рахунку в банку і які можуть бути використані для поточнихоперацій. Рахунок активний, призначений для обліку господарських засобів. має 4субрахунки…За дебетом відображається надходження грошових коштів на рахунки убанках. за кредитом їх витрачання чи списання.
2. Плата за землю – суть і призначення
 
Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у 2 — х видах: у виплаті земельного податку, у виплаті орендної плати.
Земельний податок – це прямий податок на володіння та користування землею.
Земельний податок ж найдавнішим податком у світі.
До переваг відносять:
від нього неможливо ухилитися
при сплаті цього податку в повній мірі реалізовуються принципи соціальноїсправедливості
цей податок сприяє ефективному використанню земельних ресурсів тобтомеханізм платності змушує платника отримувати дохід від землі.
Суб’єктом плати за землю (платником) є власники землі і землекористувачів т. ч. орендарі. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, що перебуває увласності або користуванні в т. ч. на умовах оренди.
Основними документами, що підтверджують площу земельної ділянки, є:
держ. акт про право власності
держ. акт на право постійного користування
договір оренди земельної ділянки
Залежно від призначення землі розрізняють ставки, що встановлюються дляземлі с/г призначення та не с/г призначення.
Ставки податку для земель с/г призначення встановлюються у % до грошовоїоцінки землі 1 — го гектара с/г угідь і диференціюються для рілль, сіножать тапасовищ для багаторічного насадження.
3. Хронометраж, його призначення і види
На відміну від ФРЧ хронометраж є менш об’ємним та більш точним видомспостереження тому що в цьому разі вивчають лише частину трудового процесу — окремуоперацію або її елементи. Хронометраж проводять для отримання даних длярозробки нормативів витрат основного, допоміжного та підготовчо — завершальногочасу на одиницю продукції. Хронометраж — це метод визначення середньої фактичноїтривалості повторюваних операцій. Хронометражне спостереження проводять шляхомвимірів за поточним часом безперервно від початку до кінця операції як правилоза допомогою двохстрілкового секундоміра.
Використовують 2 способи спостереження:
1)Суцільний — вимірювання всіх послідовно — повторюваних елементівоперації
2)Вибірковий — вимірювання лише окремих заздалегідь відібраних елементівоперацій.
За допомогою хронометражу можна:
 1. Визначити к — ть прийомів в операції;
2. встановити тривалість кожного елемента операції;
3. Встановлювати причини невиконання норм;
4. Встановити норму операційного часу на одиницю продукції.
Дані отримані в результаті хронометражу використовуються для розробкитехнічно — обґрунтованих норм.
Види хронометражу:
1)індивідуальний;
2)Бригадний
Білет 30
 
1. Облік нетоварних операцій. П(С)БО 10»Дебітори»
Облік розрахунків з покупцями і замовниками регламентується ПСБО 10Дебітори. Дебіторська заборгованість включає всі вимоги п — ва до ін. юридичнихта фізичних осіб щодо грошей, чи послуг. Визначаються 2 види дебіторськоїзаборгованості: 1)товарна (розрахунки з покупцями і замовниками);2)Нетоварна(розрахунки з ін. дебіторами). Покупці — це фізичні або юридичніособи, які купують товари, роботи чи послуги Замовники — це учасники договоруна підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послугичи виконуються роботи ін. учасникам договору. Поточна дебіторськазаборгованість — це сума дебіторської заборгованості яка виникає під часнормального операційного циклу і буде погашена протягом 12 місяців з датибалансу. За строками платежу дебіторську заборгованість розрізняють на: 1. відстрочена(строк здійснення обов’язків ще не настав);2. Прострочена. Поточна дебіторськазаборгованість за продукцію, товари, роботи чи послуги визначається активомодночасно із визнанням доходу від реалізації продукції товарів, і оцінюється запервісною вартістю. До нетоварної дебіторської заборгованості відповідно доПСБО 10 відносять розрахунки за виданими авансами, розрахунки з підзвітнимиособами, за нарахованими доходами, розрахунки за претензіями, за відшкодуваннязавданих збитків, розрахунки, розрахунки за позиками ін. спілок.
Претензія — це вимога кредитора до боржника про сплату боргу,відшкодування збитків, сплату штрафу, усунення недоліків поставлення продукціїабо виконаної роботи. Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами, призначенийдля обліку розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різнимидебіторами за виданими авансами, нарахованими доходами, за претензіями, відшкодуваннязбитків за позиками членів кредитних спілок. 37 –активно — пасивно. балансовий,призначений для обліку розрахунків, за дебетом відображається виникненнядебіторської заборгованості, за кредитом її погашення чи списання. має 7субрахунків…
2. Податок з власників ТЗ
 
Податок з власників ТЗ сплачується:
1 — фіз. особами перед реєстрацією, перереєстрацією, перед технічнимоглядом ТЗ 1один раз на 2 роки, але не пізніше 1 півріччя ( 1 липня) в якомупроводиться технічний облік
2 — юрид. особи подають розрахунки суми податків з власників ТЗ доподаткової інспекції не пізніше 60 днів після початку року сплачують податокщоквартально рівними частками не пізніше 15 числа місяця що настає за звітнимкварталом.
Платниками податків з власників трансп. зас. ( суб’єктами) є юрид. та фіз.. особи, які мають зареєст. в Україні ТЗ, що є об’єктами оподаткування.
Об’єктами оподаткування є:
ü трактори( крім тракторів на гусеничному ходу)
ü автомобіліпризначені для перевезення не менше 10 осіб включаючи водія (автобуси)
ü легковіавтомобілі
ü вантажніавтомобілі
ü автомобіліспец. призначення, крім швидкої допомоги та пожарних
ü мотоцикли,мопеди та велосипеди з установленим двигуном, що мають об’єм циліндра двигунабільше 50 см. куб.
ü яхти тасудна парусні з двигуном або без нього крім спортивних
ü човнимоторні, катери
Згідно із ЗУ про податок з власників ТЗ не є об’єктами оподаткування:
ü машини імеханізми для сільськогоспод. робіт
ü ТЗ(вантажні і самохід), що використовуються на території заводу, складу, портахдля перевезення вантажів на короткі відстані.
Ставки податку з власників ТЗ встанов. в грн… на 100см. куб. об’ємуциліндра двигуна для наземних видів транспорту в грн… на 1 см довжини корпусу водних видів транспорту.
Від сплати податку звільняються:
1. підприємстваавтомобільного транспорту заг. користування
2. навчальнізаклади, що фінансуються з бюджету стосовно учбових ТЗ
3. чорнобильці,ветерани війни, інваліди
3. Призначення та класифікація нормативів праці
 
Нормативні матеріали — це комплекс довідкової інформації якавикористовується під час установлення норм праці аналітично — розрахунковимметодом. У практиці нормування праці застосовують такі нормативи:
1)Нормативи, які встановлюються на виготовлення одиниці продукції вумовах технологічного процесу
2)Нормативи часу на відпочинок та особисті потреби розробляються взалежності від умов праці. Умови праці — сукупність факторів виробничогосередовища, що впливають на працездатність людини та її здоров’я. Цясукупність поділяється на такі групи:
1. санітарно — гігієнічні:
2. естетичні;
3; Психофізіологічні;
4. Соціально — психологічні