Міністерство аграрноїполітики України
Харківський національнийаграрний університет ім. В.В. Докучаєва
Факультет обліку і фінансів
Спеціальність Фінанси
Кафедра статистики
Курсова робота
на тему:
Статистичний аналізвиробництва зерна
(на матеріалах сільськогосподарськихпідприємств Кегичівського району Харківської області)
Виконала:
студенка 2 курсу 1 групи
Толмачова О.О.
Перевірила: Ярова В.В.
Харків-2010
Зміст
Вступ
1. Аналізрозміру і структури посівних площ зернових культур за 3-5 років
2. Динамікаурожайності зернових культур за 10 років
3. Показникваріації урожайності зернових культур
4. Індекснийаналіз валових зборів зерна та факторів які зумовлюють їх зміну за 3-5 років
5. Шляхипідвищення урожайності та збільшення валових зборів зернових культур
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Вступ
Зерно– головне джерело виробництва продуктів харчування для людини, кормів длясільськогосподарських тварин, є сировиною для промисловості і для виробництвабіоенергії. Зернові культури у світі займають 35% ріллі. Внаслідок багатоїкількості видів, форм і сортів зернових культур, вирощування їх можливе прирізних ґрунтово-кліматичних умовах.
Майже на всіхетапах розвитку суспільства зерно було і нині залишається ваговим джереломбагатства України як і значною частиною інших країн світу. Адже зерно належитьдо найпоширеніших товарів внутрішнього і світового ринку сільськогосподарськоїпродукції. Зернова галузь завжди була високопродуктивним виробництвом.
На сучасномуетапі розвитку суспільного виробництва стратегічною метою аграрної політики євідродження і розвиток тих галузей АПК, які найбільш ефективно використовуютьприродно – кліматичні, трудові та інші ресурси, продукція яких має попит навнутрішньому ринку й експортоспроможність за умови відповідних протекційнихзаходів держави, щодо захисту власного товаровиробника від недоброякісноїконкуренції.
Національніінтереси України все більшою мірою обумовлюється пріоритетну роль зерновоїгалузі в економіці держави. До цього спонукає і глобалізація продовольчоїпроблеми у світі та намагання розвинутих держав збільшувати власне виробництво,отримати провідне місце на ринку продовольства. У цьому зв’язку Україна, якжитниця Європи, має повернути втрачені позиції і посісти належне місце в Європейськомуекономічному просторі.
Виробництво зернав Україні традиційно належить до стратегічних галузей розвитку не тількисільського господарства, а й усього народногосподарського комплексу країни.Зернове господарство відноситься до основних пріоритетів розвиткуагропромислового сектора економіки держави, є важливим джерелом прибутковостісільськогосподарських підприємницьких структур. Це зумовлюється наявністюсприятливих ґрунтово-кліматичних умов для вирощування зернових і зернобобовихкультур, споконвічною високою хліборобською майстерністю працьовитогоукраїнського селянства, вигідним економічним і геополітичним розташуваннямУкраїни на Європейському континенті. Протягом тривалого історичного періодузернові культури займають більше половини орних земель, а за обсягом валовихзборів зерна і його виробництва на душу населення України завжди знаходилось вчислі перших 6 – 7 країн світу.
Зараз можнавважати, що минулорічна зернова нива за обсягом валового збору поклала початок подоланнюкризової ситуації в цій галузі сільського господарства України.
Успішне виконаннязернової програми як головного напряму розвитку сільського господарства маєсприяти стимулюванню розвитку інших рослинницьких і тваринницьких галузей,підвищенню загальних культур землеробства та родючості ґрунтів, послідовномуздійсненню інтенсифікації сільського виробництва на інноваційній основі.
З метою детальнодослідити урожайність, посівні площі, виробництво зернових культур вШевченківському районі, завданням даної курсової роботи є – аналіз розміру іструктури посівних площ, визначення динаміки урожайності зернових культур,визначення показника варіації, індексного аналізу валових зборів, рівнярентабельності виробництва зернових культур, вплив факторів на валові збори.
Оскількивирощування зерна, має важливе значення для економіки країни, ми ретельнорозглянемо та розрахуємо дані показники.
1. Аналізрозміру і структури посівних площ зернових культур
Посівна площа є основною формою використання головногозасобу сільськогосподарського виробництва – землі. Від її розміру залежитьобсяг виробництва продукції рослинництва, оскільки останній безпосередньовизначається розмірами посівної площі і врожайності зернових культур.
Важливо такожвідзначити, що багато закономірностей розвитку сільського господарствазнаходять свій кількісний вираз у даних про посівні площі та їх структуру. Так,ефективність сільськогосподарського виробництва багато в чому залежить відраціонального територіального розміщення окремих видів сільськогосподарськихкультур і спеціалізації рослинництва по економічних районах, природно — економічних зонах, адміністративних і господарських одиницях з урахуваннямприродно – кліматичних та економічних умов. Пояснюється це тим, що значнарозмаїтість ґрунтово-кліматичних умов нашої країни створює в окремих їїрегіонах сприятливі умови для вирощування тільки певних сільськогосподарськихкультур.
Посівноюназивають площу ріллі або інших розораних угідь, яка зайнята посівамисільськогосподарських культур.
Розмірипосівних площ визначають по окремих культурах.
Вонивідрізняються, по-перше, особливостями їх господарського призначення, по-друге,особливостями їх вирощування. Тому в статистиці розміри посівних площ вивчаютьпо групах однорідних культур, в основу відокремлення яких покладені різніознаки. Одна із таких груп це зернові культури.
Зернові культури,основна продукція яких – зерно; при цьому серед них за видом одержуваноїпродукції та її призначенням виділяють підгрупу продовольчі культури, у складіякої розрізняють хлібні (пшениця, жито) і круп’яні (гречка, просо, рис), іпідгрупу фуражні, до якої включають ячмінь, овес, кукурудзу на зерно, а такожзернобобові культури.
Розміри посівнихплощ по таких культурах, як пшениця, жито і ячмінь, залежно від біологічнихособливостей, обумовлених часом сівби, обліковують як посіви озимих культур,які висівають восени і збирають у наступному році, і посіви ярих культур, яківисівають навесні і збирають у тому ж році; при цьому серед посівів ярихкультур розрізняють посіви ранніх культур (пшениця, ячмінь, овес та інші).
За характеромвирощування сільськогосподарських культур і значення посіву розрізняють основніі неосновні посіви. До основних посівів сільськогосподарських культур належатьпосіви таких культур, що займають поле сівозміни більшу частину вегетаційногоперіоду.
Серед неосновнихпосівів розрізняють:
u міжрядні посіви – посіви вміжряддях просапних культур після збирання основної культури з метою одержаннядвох і більше врожаїв в поточному році.
u проміжні посіви – посівикультур збирання, яких проводиться до закінчення остаточного обліку посівнихплощ і до цього часу звільнена площа використовується під основну культуру.
u посіви попередніх культур –посіви на розораних луках з метою докорінного поліпшення.
Зернові культури висівають навесні під валовий збірпоточного року і восени під валовий збір майбутнього року.
У статистицівиділяють кілька облікових категорій посівних площ.
Засіяна площа –це вся та площа, на якій було висіяне насіння сільськогосподарських культур.При цьому ділянки, на яких протягом року насіння висівають двічі ( наприкладпри пересіванні загиблих озимих, при повторних посівах тощо ), двічі входять доскладу засіяної площі.
Розрізняють дварізновиди засіяної площі: площа, засіяна в календарному році, і площа, засіянапід урожай поточного року.
Площу засіяну підурожай поточного року, визначають для обліку витрат виробництва, які відносятьна продукцію поточного року. До неї включають площі, на яких проводилася сівбанавесні поточного календарного року, посіви озимих культур, проведені восениминулого року, і посіви багаторічних трав, проведені влітку і восени минулогороку.
Площу засіяну вкалендарному році використовують для обліку незавершеного виробництва підурожай майбутніх років. До неї включають усі ті площі, на яких проводиласясівба навесні, влітку і восени поточного року.
Веснянапродуктивна площа – площа, яка фактично зайнята під посівами до того часузакінчення сівби ярих культур. До складу весняної продуктивної площі входять:озимі посіви минулого року, що збереглися до закінчення весняної сівби; посівиярих культур поточного року на самостійній площі включаючи пересів загиблихозимих, площу багаторічних технічних культур.
Збиральна площа –це площа, на якій у поточному році повинні бути організовані збиральні роботи.Розмір збиральної площі визначається відношенням від весняної продуктивноїплощі загиблих влітку посівів, а також площ, з яких урожай у поточному роцізбирають двічі.
Фактично зібранаплоща – площа, на якій проведені збиральні роботи. Її розмір визначаєтьсявідношенням від збиральної площі ділянок, на яких врожай залишився незібранимчерез несприятливі кліматичні умови, господарсько-організаційні на іншіпричини, і площ, що призначалися до збирання, але були використані для випасутварин або на зелене добриво.
Сучаснастатистика посівних площ сільськогосподарських культур вивчає розмір, склад ідинаміку посівів у розрізі економічних законів природних зон,адміністративно-територіального поділу і у цілому по країні стосовносоціально-економічних категорій господарств різних форм господарювання, окремихсільськогосподарських культур та їх груп. Поряд вивченням розмірів посівів навсіх землях статистика визначає розміри, склад і динаміку посівних площ назрошуваних та осушених площах. Особлива увага приділяється аналізу сортовихпосівів сільськогосподарських культур, площ на яких, вирощування цих культурздійснюється за інтенсивними технологіями. Аналізуючи також хід сівби якокремих сільськогосподарських культур, так і їх груп.
Розміри посівівстатистика погоджує з обсягом урожаю, рівнем урожайності, наявністю трудовихресурсів, техніки розмірами витрат праці, витрат виробництва, грошовимидоходами і прибутками.
Таким чином,основними напрямами статистичного аналізу посівних площ є: аналіз ходувесняної та осінньої сівби, аналіз якості сівби, вивчення розмірів і структурипосівних площ та їх змін у динаміці, порівняно з плановим завданням, іфакторів, які зумовили ці зміни.
Аналіз ходу сівбинеобхідних для здійснення оперативного управління посівною кампанією, їїуспішністю і своєчасним розгортанням у районі, а також для контролю завиконанням в оптимальні терміни всіх посівних робіт, оскільки ці терміни маютьвинятково важливе значення для підвищення врожайності. За даними Інститутузернового господарства, найбільш високою урожайністю відзначаються посівиозимих, в яких період від сівби до припинення осінньої вегетації триває 50–65днів при сумі активних температур 520–6700 С.
Аналіз ходу сівбипроводиться шляхом співставлення фактичних розмірів посівів за визначенийперіод і наростаючих підсумків з початку сівби з плановим завданням на ціперіоди, з даними за минулий рік на однойменні дати або з даними за ряд минулихроків. При аналізі сівби обчислюють як абсолютні так і відносні показники, що характеризуютьзміну розмірів посівних площ.
Розглянемодинаміку посівних площ зернових культур в Кегичівському районі в таблиці 1.1.
Таблиця1.1
Динаміка посівнихплощ зернових культур в сільськогосподарських підприємствах КегичівськогорайонуХарківської області за 2007-2009 рр., гаКультури Роки 2009 р. у % до: 2007 2008 2009 2007р. 2008р. Зернові та зернобобові культури, всього: 22231 24069 19558 87,97 81,3 з них пшениця, всього: 9893 12523 8994 90,91 71,8 пшениця озима 9284 12408 8994 96,88 72,5 пшениця яра 609 115 - - - жито 49 120 142 289,8 118,3 гречка 148 205 217 146,6 105,9 кукурудза на зерно 3833 3982 2180 56,9 54,7 ячмінь 7353 6501 7156 97,3 110,1 горох 275 281 551 200,4 196,1 овес 70 179 25 35,7 13,96 просо 110 247 348 225,5 100,4 інші зернові культури 470 11 45 9,6 409,1
Динамікапосівних площ показує нам, що в 2009 р. по відношенню до 2007 року посівніплощі зернових та зернобобових культур зменшилася на 12,03; з них посівна площапшениці (всього) зменшилась на 9,09, посівна площа гречки збільшилася на 46,6%,ячменю зменшилося на 2,7%, гороху збільшилося на 100,4%, проса збільшилося на125,5%, а посівна площа вівса зменшилася на 64,5% а кукурудзи на зернозменшилося на 43,1%… Найбільш збільшилась посівна площа для жита на -189,8%.
Повідношенню до 2008 р. у 2009 році посівних площ зернових та зернобобовихкультур в цілому зменшилася на 18,7%. Чітко видно збільшення посівних площгороху, що зросли на 96,1%; істотно збільшилися площі жита на 18,3% та проса на0,4%.
Статистика вивчає розмір і структуру посівних площ поокремих господарствах, категоріях господарств, економічних районах, природнихзонах і підзональних, адміністративно-територіальних одиницях і в цілому покраїни. При аналізі розмірів посівних площ проводиться зіставлення різнихкатегорій посівних площ між собою.
Для повноти аналізу структури посівних площ по районуїї потрібно вивчати не лише в цілому по всіх культурах, але й в розрізі окремихгруп культур, при цьому на базі порівняння (100%) доцільно приймати загальнуплощу кожної групи культур.
Великий практичний інтерес має аналіз складу посівнихплощ по окремим видам культур. Такий аналіз, якщо він проводиться в динаміці,дає можливість виявити зміни у внутрішньо груповій структурі посівних площ ідійти висновків про ступінь поширеності окремих видів культур як в цілому порайону, так і в окремих його господарствах.
Структуру посівних площ зернових культур Кегичівськогорайону розраховано в таблиці 1.2. і представлено графічно на рис. 1.1.
Таблиця1.2
Структурапосівних площ зернових культур в сільськогосподарських підприємствахКегичівського району Харківської області за 2005-2009 рр., %Культури Роки 2009р.(+,-)% до: 2007 2008 2009 2007 р. 2008 р. Зернові та зернобобові культури, всього: 100.0 100.0 100.0 100.0 100.0 з них пшениця, всього: 944,5 52 46 +1,5 -6 пшениця озима 41,8 51,6 46 +42 -56 пшениця яра 2,7 0,4 - - - жито 0,2 0,5 0,7 +0,5 +0,2 гречка 0,6 0,9 1,1 +0,5 +0,3 кукурудза на зерно 17,2 16,5 11,1 -6,1 -5,4 ячмінь 33,1 27 36,6 +3,5 +9,6 горох 1,2 1,2 2,8 +1,6 +1,6 овес 0,3 0,7 0,1 -0,2 -0,6 просо 0,4 1 1,3 +0,9 +0,3 інші зернові культури 2,1 0,04 0,2 -1,9 +0,16
Структурапосівних площ Кегичівського району за 2007–2009 роки змінювалася по різному. У відношенні2009 р. до 2007 р. питома вага площ озимої пшениці зросла на 42%, а у відношеннідо 2008 р. зменшилась на 56%. Також зросла частка посівних площ ячменю (на 3,5%в відношенні до 2007 р.), та на 9,6% (до 2008 р.), гороху – на 1,6% (до 2007 р.),та на 1,6% (до 2008 р.).
Таблиця1.3
Динаміка посівноїплощі ріллі і частки зернових культур в сільськогосподарських підприємствахКегичівського району Харківської області за 2005-2009 рр.Показник Роки 2009р. у % до: 2007 2008 2009 2007р. 2008р. Площа ріллі-всього, тис. га 46,0 43,8 42,2 91,7 96,3 посівна площа зернових та зернобобових культур, тис. га 22231 24069 19558 88 81,3 питома вага посівів зернових культур, у площі ріллі,% 206,9 182 215,8 104,3 118,6
Динаміка посівнихплощ показує, що по відношенню до 2007 р., у 2009 р. площа ріллі зменшилась на8,3% (або на 3,8 тис. га), а по відношенню до 2008 р. на 3,7% (або на 1,6 тис. га).Посівна площа зернових та зернобобових культур у 2009р. по відношенню до 2007р.також зменшилась, на 12% (або на 2673 тис. га.), а у 2009р. до 2008р. зменшиласяна 18,7% (або на 4511тис. га). Виходячи з цього, питома вага посівів зерновихкультур Кегичівського району, також змінилася, в 2009 р. до 2007 р. збільшиласяна 4,3% (або на 8,9тис. га), а в 2009 р. до 2008 р. – збільшилась на 18,8% (абона 33,8 тис. га).
2. Динамікаурожайності зернових культур
Урожай іурожайність – найважливіші результативні показники землеробства ісільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображуєвплив економічних і продуктивних умов, а також якість організаційно-господарськоїдіяльності сільськогосподарських підприємств та господарств.
Під урожаєм устатистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посівуокремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай і валовий збір – поняттятотожні, однозначні. Урожайність – це середній обсяг продукції з одиниціпосівної площі. Урожайність культур, вирощуваних у відкритому ґрунті,визначають з розрахунку на 1 га, а у закритому ґрунті – на 1 м2.
Відповідно допоказників урожаю розрізняють видову урожайність, урожайність на пні передпочатком своєчасного збиранням і фактичну. Фактичну урожайність обчислюють зрозрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Для конопель, сіяних однорічнихі багаторічних трав і природних сіножатей урожайність визначають з розрахункуна 1 га фактично зібраної площі. При цьому урожайність трав і сіножатейвстановлюють підсумуванням по всіх укосах.
Урожайністьзернових культур характеризує показник чистого збору з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Його обчислюють, віднімаючи від фактичної урожайності у масі післядоробки витрати насіння на 1 га весняної продуктивної площі. За допомогоюпоказника чистого збору з 1 га можна правильно оцінити середню продуктивністьозимих і ярих зернових культур, оскільки посіви озимих культур узимово-весняний період можуть загинути, що зумовлює втрату відповідноїкількості насіння.
Усі природні тасуспільні явища перебувають у постійному русі та розвитку дослідження процесурозвитку явищ – одне з найважливіших завдань економіко-статистичного аналізу.Процес розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні величини, якіхарактеризують стан та зміну явищ у часі – рядами динаміки. Побудова і аналізрядів динаміки дають змогу виявити закономірність розвитку явищ і виразити їх уцифрах.
Щоб докладнопроаналізувати характер розвитку суспільно-економічних явищ, використовуютьтакі показники:
Абсолютнийприріст (А) визначають як різницю між поточним (/> і попереднім ( /> ) або початковим (/>) рівнями ряду динаміки.
Абсолютнийприріст називають ланцюговим, якщо кожний рівень ряду динаміки порівняється зпопереднім рівнем:
/>
Якщо всі рівніряду порівнюються з початковим, який є постійною базою порівняння, то такийабсолютний приріст називається базисним:
/>
Середнійабсолютний приріст у рядах динаміки обчислюють за формулою:
/> ,
де /> – сума ланцюгових абсолютнихприростів; п – кількість приростів.
Щоб визначитисередній абсолютний приріст, застосовують нагромаджений абсолютний приріст завесь досліджуваний період часу:
/> ,
де /> - кінцевий рівень ряду динаміки; /> - початковий рівень; п – кількістьрівнів.
Темп зростання(К) – це відношення поточного рівня динаміки (/>)до попереднього (/>) або початкового рівня (/>).
Середньорічнийтемп зростання визначають за формулою середньої геометричної:
/>
Темп приросту (Т)показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень рядупорівняно з базисним рівнем.
/>
Середньорічнийтемп приросту – це різниця між середнім темпом зростання і 100%:
/>100%
Абсолютнезначення 1% приросту визначається тільки ланцюговим методом, шляхом діленняланцюгового абсолютного приросту на ланцюговий темп приросту.
Алгоритмрозрахунку показників динамічного ряду урожайності наведено в таблиці 2.1.
Таблиця2.1
Абсолютніприрости урожайності зернових культур в Кегичівського районі Харківськоїобласті за 2000–2009 рр.Роки Урожайність, ц/га Абсолютний приріст (+, — ), ц/га базисний ланцюговий 2000 21,7 - - 2001 35,5 35,5 – 21,7=13,8 35,5- 21,7=13,8 2002 34,9 34,9 – 21,7=13,2 34,9 – 35,5=-0,6 2003 17,6 17,6 – 21,7=-4,1 17,6 – 34,9= -17,3 2004 33,1 33,1 – 21,7=11,4 33,1 – 17,6=15,5 2005 41,5 41,5 – 21,7=19,8 41,5 – 33,1=8,4 2006 30,8 30,8 – 21,7=9,1 30,8 – 41,5= -10,7 2007 35,2 35,2 – 21,7=13,5 35,2 – 30,8=4,4 2008 45,1 45,1 – 21,7=23,4 45,1 – 35,2=9,9 2009 30,8 30,8 – 21,7=9,1 30,8 – 45,1= -14,3
У 2009 р.урожайність зернових культур Кегичівського району становила 30,8 ц/га. За 10років вона збільшилася на 9,1 ц/га, але порівняно з 2008 р. вона скоротилася на14.3 ц/га.
Таблиця2.2
Темп зростання (спадання)урожайності зернових культур Кегичівського району Харківської області за2000–2009 рр.Роки Урожайність, ц/га Темп зростання, % базисний ланцюговий 2000 21,7 - - 2001 35,5 35,5:21,7*100=163,5 35,5:21,7*100=163,5 2002 34,9 34,9:21,7*100=160,8 34,9:35,5*100=98,3 2003 17,6 17,6:21,7*100=81,1 17,6:34,9*100=50,4 2004 33,1 33,1:21,7*100=152,5 33,1:17,6*100=188,1 2005 41,5 41,5:21,7*100=191,2 41,5:33,1*100=125,4 2006 30,8 30,8:21,7*100=141,9 30,8:41,5*100=74,2 2007 35,2 35,2:21,7*100=162,2 35,2:30,8*100=114,3 2008 45,1 45,1:21,7*100=207,8 45,1:35,2*100=128,1 2009 30,8 30,8:21,7*100=141,9 30,8:45,1*100=68,3
За 2000 – 2009 рокитемп зростання (К) поступово спадає. За підрахунками ланцюгового методу, цечітко видно, у 2001 р. темп зростання становить 163,5%, а в 2009 р. – 68,3%,тобто зменшився майже в 3 рази.
Таблиця2.3
Темп приростуурожайності зернових культур Шевченківського району Харківської області за2000–2009 рр.Роки Урожайність, ц/га Темп приросту (+,-), % базисний ланцюговий 2000 21,7 - - 2001 35,5 163,5 – 100=63,5 163,5 – 100=63,5 2002 34,9 160,8 – 100=60,8 93,3 – 100=-1,7 2003 17,6 81,1 – 100=-18,9 50,4 – 100= -49,6 2004 33,1 152,5 – 100=52,5 188,1 – 100=88,1 2005 41,5 191,2 – 100= 91,2 125,4 – 100=25,4 2006 30,8 141,9 – 100=41,9 74,2 – 100= -25,8 2007 35,2 162,2 – 100=62,2 114,3 – 100=14,3 2008 45,1 207,8 – 100=107,8 128,1 – 100=28,1 2009 30,8 1141,9 – 100=41,9 668,7 – 100= -31,7
Темп приростувід’ємний, бо поточний рівень ряду динаміки менший порівняно з базисним.
Таблиця2.4
Абсолютнезначення 1% приростуРоки Урожайність, ц/га Абсолютне значення 1% приросту, ц/га 2000 21,7 - 2001 35,5 13,8:63,5=0,217 2002 34,9 13,2:60,8=0,353 2003 17,6 -4,1:(-18,9)=0,349 2004 33,1 11,4:52,5=0,176 2005 41,5 19,8:91,2=0,331 2006 30,8 9,1:41,9=0415 2007 35,2 13,5:62,2=0,308 2008 45,1 123,4:107,8=0,352 2009 30,8 9,1:41,9=0,451
Абсолютнезначення 1% приросту збільшилося з 0,217 ц у 2001 р. до 0,451 ц у 2009 р.
Узагальнимопоказники динамічного ряду у таблиці 2.5.
Таблиця2.5
Показникидинамічного ряду урожайності зернових культур в господарствах Кегичівськогорайону Харківської області за 2000-2009 рр.Роки Урожай-ність, ц/га Абсолютний приріст,(+,-) ц/га Темп зростання,% Темп приросту,(+,-),% Абсолютне значення 1го% приросту, ц/га Базис-ний Ланцюговий Базис-ний Ланцюговий Базисний Ланцю-говий 2000 21,7 - - - - - - - 2001 35,5 13,8 13,8 163,5 163,5 63,5 63,5 0,217 2002 34,9 13,2 -0,6 160,8 98,3 60,8 -1,7 0,353 2003 17,6 -4,1 -17,3 81,1 50,4 -18,9 -49,6 0,349 2004 33,1 11,4 15,5 152,5 188,1 52,5 88,1 0,176 2005 41,5 19,8 8,4 191,2 125,4 91,2 25,4 0,331 2006 30,8 9,1 -10,7 141,9 74,2 41,9 -25,8 0,415 2007 35,2 13,5 4,4 162,2 114,3 62,2 14,3 0,308 2008 45,1 23,4 9,9 207,8 128,1 107,8 28,1 0,352 2009 30,8 9,1 -14,3 141,3 68,3 41,9 -31,7 0,451
Дані таблиці 2.5.показують, що за 2000 – 2009 рр. урожайність зернових культур в Кегичівськомурайоні збільшилася на 9,1ц/га. Абсолютне значення 1% приросту збільшилося з0,217 ц у 2001 р. до 0,451 ц у 2009 році.
Для узагальнюючоїхарактеристики динаміки досліджуваних суспільно-економічних явищ за певнийперіод визначимо середньорічні показники динамічного ряду:
1. Середнійрівень урожайності за 2000 – 2009 рр.:
/>
2. Середньорічнийабсолютний приріст:
/>
3. Середньорічнийтемп зростання:
/> або103,96%
4. Середньорічнийтемп приросту:
/>%
Отже,на протязі досліджуваного 10-ти річного періоду урожайність зернових культурКегичівського району за 2000 – 2009 рр. збільшувалася в середньому за рік на1,0111 ц/га, або в 103,96 рази (3,96%).
Найпростішимспособом виявлення основної тенденції розвитку є укрупнення періодів. Суть йогов тому, що один інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом збільшими періодами. Об’єднані періоди мають бути якісно однорідними щодофакторів, що визначають загальну тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігтивипадковим коливанням досліджуваних ознак.
Різновидомукрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзноїсередньої. Суть цього способу в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступнусередню обчислюють, зсуваючи період на одну дату.
Визначаючи ковзнусередню, спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал і обчислюють середнюарифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівняряду, для якого визначають нову середню, і т. д.
Застосовуючиспосіб ковзної середньої, інтервали для її обчислення доцільно встановлювати знепарної кількості рівнів. Якщо період включатиме парну кількість рівнів, тообчислені середні слід відносити до середини періодів між двома рівнями ряду.
Розрахунокбагаторічної середньої та середньої ковзної урожайності, розглянемо на прикладіданих таблиці 2.6.
Таблиця2.6
Методбагаторічної середньої та середньої ковзної урожайності Кегичівського районуХарківської областіРоки Урожай-ність, ц/га Метод багаторічної середньої Метод ковзної середньої п'ятирічні періоди сума Середня урожайність ц/га п'ятирічні ковзні періоди сума Середня урожайність ц/га 2000 21,7
2001 35,5
2002 34,9 2000-2004 142,8 28,56 2000-2004 142,8 28,56 2003 17,6 2001-2005 162,6 32,52 2004 33,1 2002-2006 157,9 31,58 2005 41,5 2003-2007 158,2 31,64 2006 30,8 2004-2008 185,7 37,14 2007 35,2 2005-2009 183,48 36,7 2005-2009 183,4 36,68 2008 45,1
2009 30,8
Дані таблиціпоказують, що середня урожайність зернових культур, визначена способомукрупнених періодів і ковзної, має чітку тенденцію до зростання. Середняурожайність за період 2000–2004 рр. становить 28,56 ц/га, а за період 2005–2009рр. – 36,7 ц/га, тобто збільшилася на 8,14 ц/га.
Найбільшдосконалим способом виявлення закономірності розвитку є аналітичне вирівнюваннярядів динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнтузростання і способом найменших квадратів.
При вирівнюванніпо середньому абсолютному приросту розрахункові рівні обчислюють за формулою:
/>
де /> – вирівняні рівні; /> – початковий рівень ряду; /> – середній абсолютний приріст; t –порядковий номер дати (t = 0, 1, 2, …).
При вирівнюванніряду динаміки по середньому коефіцієнту зростання розрахункові рівні визначаютьза формулою:
/>
де />середній коефіцієнт зростання.
Порядоквирівнювання за середньорічний абсолютним приростом та темпом зростаннярозглянемо в таблиці 2.7.
Таблиця2.7
Вирівнюваннядинамічного ряду урожайності зернових культур Кегичівського району Харківськоїобласті за середньорічним абсолютним приростом і темпом зростанняРоки
Фактична урожайність, ц/га, у
Порядковий номер року, t Вирівняна урожайність, ц/га
За середньорічним(/>) абсолютним приростом
За середньорічним(/>) темпом зростання
/>
/> 2000 21,7 21,7 21,7 2001 35,5 1 22,711 22,5463 2002 34,9 2 23,722 23,4256 2003 17,6 3 24,733 24,3392 2004 33,1 4 25,744 25,2884 2005 41,5 5 26,755 26,39576 2006 30,8 6 27,766 27,2994 2007 35,2 7 28,777 28,3641 2008 45,1 8 29,7888 29,4703 2009 30,8 9 30,799 30,8
За розрахунками,проведеними на ст., ми отримали, що:
/>=1,0111;
/> = 1,03968 або 103,96%
Отже, початковийрівень урожайності зернових культур Кегичівського району дорівнює 21,7 ц/га, акожний наступний вирівняний рівень за середньорічним абсолютним приростомзбільшувався на 1,0111 ц/га, а вирівняні рівні урожайності за середньорічнимтемпом зростання щороку збільшувалися в 1,03968 рази (або на 3,96%).
Аналітичне вирівнювання ряду динаміки урожайностізернових культур здійснюється за допомогою математичного рівняння. Вирівнюваннязастосовують для спостереження динаміки зростання (спадання) урожайності.Розглянемо вирівнювання за допомогою прямої лінії, рівняння якої має вигляд:
yt=a0+a1t
де: yt – вирівняні рівні ряду динаміки; a0– рівень урожайності; a1 – середній щорічний приріст абозниження урожайності; t – порядковий номер року.
Невідомі параметри a0 та a1 визначаютьспособом найменших квадратів, розв’язуючи систему нормальних рівнянь:
/>
де y – фактичні рівні в ряду динаміки; п –кількість років.
Вирівнювання динамічного ряду урожайності наведено втаблиці 2.8.
Таблиця2.8
Вирівнюваннядинамічного ряду урожайності зернових культур за рівнянням прямої лініїРоки Фактична урожайність, ц/га, у Порядковий номер року, t Розрахункові дані
Вирівняна урожайність, ц/га
/> yt
/> 2000 21,7 1 21,7 1 27,22 2001 35,5 2 71 4 28,42 2002 34,9 3 104,7 9 29,62 2003 17,6 4 70,4 16 30,82 2004 33,1 5 165,5 25 32,02 2005 41,5 6 24,9 36 33,22 2006 30,8 7 215,6 49 34,42 2007 35,2 8 281,6 64 35,62 2008 45,1 9 405,9 81 36,82 2009 30,8 10 308 100 38,02 Сума 326,2 55 1893,4 385 326,2
Підсумовуючи дані таблиці 2.4. складаємо таку системурівнянь і розв’яжемо її:
yt = a0 + a1t
/>
/>
Кожне рівняння розділимо на коефіцієнт при />, тобто перше рівняння – на 10, друге– на 55:
/>
Від другого рівняння віднімемо перше:
/>
Звідси/>ц/га.
Значення /> = 1,2 підставимо в одне з попередніхрівнянь і обчислимо значення параметра />:
/>
/>
/>
Отже, рівняння прямої лінії, яке характеризує динамікуурожайності зернових культур, має такий вигляд:
/>
Економічний зміст рівняння полягає в тому, щовирівняна урожайність зернових культур Кегичівського району Харківської областіу 1999 р., тобто році який передує досліджуваному періоду, становила 26,02ц/га. Протягом 10-ти річного періоду вона (урожайність зернових культур)збільшувалася в середньому за рік на 1,2 ц/га.
Як бачимо з обчислених даних, вирівняна урожайністьмає чітку тенденцію до зростання.
Якщо в ряду динаміки абсолютні прирости не стабільні,а мають тенденцію до зростання або зниження, то вирівнювати такий ряд потрібноза рівнянням параболи другого порядку:
/>
де />вирівняні рівні ряду динаміки; /> – вирівняний рівень ряду при умові,що /> = 0, тобто в році який передуєпочатку досліджуваного періоду; /> – середній щорічний приріст(зниження) рівня; /> – середнє прискорення абосповільнення зростання (зниження) рівня досліджуваного явища;
/> – порядковий номер дат.
Невідомі параметри />, /> і /> обчислюють розв’язанням системинормальних рівнянь:
/>;
/>;
/>+/>,
де /> – фактичні рівні ряду динаміки; /> – число дат.
Розглянемо розрахунки таблиці 2.9. та графік до неї2.1.
Таблиця2.9
Результативневирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур Кегичівського районуХарківської області за рівнянням параболиРоки Фактична урожайність, ц/га Порядковий номер року
Вирівняна урожайність ц/га
/> 2000 21,7 1 25,49911 2001 35,5 2 27,8392 2002 34,9 3 29,8953 2003 17,6 4 31,6644 2004 33,1 5 33,1555 2005 41,5 6 34,3566 2006 30,8 7 35,3797 2007 35,2 8 35,9158 2008 45,1 9 36,2679 2009 30,8 10 36,336 Сума 326,2
326,2095
Рівняння параболи другого порядку, яке характеризуєдинаміку урожайності зернових культур, має такий вигляд:
/>
З цих обчислень можна зробити висновок, що у 1999р.,тобто році, який передує досліджуваному періоду, вирівняна урожайність зерновихкультур становить 22,875 ц/га, початкова швидкість зростання урожайності на2,7661ц., а середня зміна щорічних рівнів урожайності становить -0,142 ц.
3. Показники варіації урожайностізернових культур
Варіація, тобто коливання,мінливість значень будь-якої ознаки є властивістю статистичної сукупності. Воназумовлена дією безлічі взаємопов'язаних причин, серед яких є основні ідругорядні. Основні причини формують центр розподілу, другорядні — варіацію ознак,сукупна їх дія — форму розподілу. Наприклад, урожайність сільськогосподарськоїкультури залежить від якості ґрунту та способів його обробки, якості насіння ікількості внесених добрив, метеорологічних умов і інших об'єктивних тасуб'єктивних факторів. Сумісна дія їх і різне поєднання зумовлюють той чи іншийрівень урожайності в окремих господарствах, а також закономірність розподілугосподарств за цією ознакою.
Статистичні характеристикицентру розподілу (середня, мода, медіана) відіграють важливу роль у вивченні статистичнихсукупностей. В одних сукупностях індивідуальні значення ознаки значно відхиляютьсявід центру розподілу, в інших — тісно групуються навколо нього, а відтаквиникає потреба оцінити поряд з характеристиками центру розподілу міру іступінь варіації. Чим менша варіація, тим однорідніша сукупність, отже, тимбільш надійні і типові характеристики центру розподілу, насамперед середнівеличини.
Вивчення варіаціїмає велике значення для оцінки сталості та диференціації соціально-економічних явищ,при використанні вибіркового та інших статистичних методів. Для виміру і оцінкиваріації використовують систему абсолютних і відносних характеристик, а саме: розмахваріації, середнє лінійне і середнє квадратичне відхилення, коефіцієнтиваріації, дисперсію. Кожна з названих характеристик має певні аналітичні перевагипри вирішенні тих чи інших завдань статистичного аналізу.
Методикаобчислення характеристик варіації залежить від виду ознаки х і наявних даних(незгруповані чи згруповані).
Розмах варіації —це різниця між найбільшим і найменшим значеннями ознаки R= xmax — хmіn.Показник характеризує межі, в яких змінюється значення ознаки.
В інтервальномуряді розподілу розмах варіації визначають як різницю між верхньою межеюостаннього Інтервалу і нижньою межею першого або як різницю між середнімизначеннями цих інтервалів.
Безумовноюперевагою розмаху варіації як міри коливання ознаки є його обчислення і тлумачення.Але надійність такої простої характеристики невисока, оскільки вона базуєтьсяна двох крайніх значеннях ознаки, які часто не є типовими для сукупності, абомають випадковий характер. Тому розмах варіації використовують для попередньоїоцінки варіації.
Вплив випадковихпричин зменшує так званий квартальний розмах. При його обчисленнівикористовують перший Q1 і третій Q3 квартилі.
Групування – це розподіл одиниць досліджуваноїсукупності на окремі групи за певною ознакою.
Групувальною називається ознака, за якою проводитьсягрупування. Розрізняють: просте та комбінаційне групування. Якщо групуванняпроводиться тільки за однією ознакою воно є простим, а якщо групуванняпроводиться за двома і більше ознаками, воно є комбінаційним (або складним).
При розрахунку відносних величин порівняння,порівнюються величини, які належать одному часовому проміжку, але відносятьсядо різних об’єктів.
Групуючи райони Харківської області, за їхурожайністю, ми визначили оцінку досягнутого рівня урожайності зерновихкультур, у 2009р… Отже, розглянемо це групування в таблиці 3.1.
Таблиця3.1
Оцінкадосягнутого рівня урожайності зернових культур Кегичівського району Харківськоїобласті у 2009 р.Групи Райони Урожайність ц/га У % до середнього рівня по Харківській області Лідери
1.Красноградський
2.Золочівський
3.Чугуївський
4.Барвінківський
5.Кегичівський
38.4
34.6
33.9
33.7
30.8
131.5
118.5
116.1
115.4
105.5 Аутсайдери
1.Шевченківський
2 Первомайський
3.Ізюмський
4.Близнюківський
5. Зміївський
6.Печенізький
25.1
22.2
22.5
21.8
21.7
19.5
86.0
76.0
77.1
74.7
74.3
66.8 В середньому по Харківській області 29.2 100.0
11 районів мирозділили на дві групи: лідери та аутсайдери. Дослідивши ці райони можнасказати, що їх урожайність по відношенню до середнього рівня по Харківськійобласті (29.2 ц/га) різна. У Красноградському районі урожайність становить 28.4ц/га, що на 31.5% більша по відношенню до середнього рівня по Харківськійобласті, тобто на 9.2 ц/га; у Золочівському районі більша на 18.5% (або на 5.4ц/га); у Чугуївському районі на 16.1% (або на 4.7 ц/га; у Барвінківськомурайоні на 15.4% (або на 4.5 ц/га); у Кегичівському районі урожайність більша на5.5% (або на 1.6 ц/га).
В районах групиаутсайдерів урожайність набагато нижча по відношенню до середнього рівня, асаме: у Шевченківському районі менша на -14.0% (або на -4.1 ц/га); уПервомайському районі на -24.0% (або на -7.0 ц/га); в Ізюмському районі на-6.7% (або на -22.9 ц/га); у Близнюківському районі на -7.4% (або на -25.3ц/га); у Зміївському районі на -7.5% (або на -25.7 ц/га); найбільш низькийпоказник урожайності у Печенізькому районі. У ньому урожайність по відношеннюдо середнього рівня по Харківської області, менша на 9.7% (майже на 10%, або на33.2 ц/га).
Валовий збір –це загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посівів окремихсільськогосподарських культур або їх груп. Урожай є результатом складного процесувирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний,біологічний і природний процеси відтворення. Для його характеристикивикористовують систему показників: видовий урожай, біологічний і фактичнийурожай.
У вивченнівалового збору і врожайності сільськогосподарських культур важливе місце займаєпитання про закономірності їх зміни в часі. Пізнання цих закономірностей іпричин, що їх зумовили, має велике значення для обґрунтованих вирішеньрізноманітних проблем, пов’язаних з виробництвом сільськогосподарських культур.Але це пізнання ускладнюється тим, що рівень валового збору і врожайностіформується під впливом множини факторів, що діють з різною силою і у різнихнапрямах.
Розрахунки длявизначення показників варіації розглянемо в таблиці 3.2.
Таблиця3.2
Розрахункові данідля визначення показників варіації урожайності зернових культур Кегичівськогорайону Харківської областіРоки Урожайність, ц/га Розрахункові величини
/>
/> 2000 21,7 10,92 119,2464 2001 35,5 2,88 8,2944 2002 34,9 2,28 5,1984 2003 17,6 15,02 225,6 2004 33,1 0,48 0,2304 2005 41,5 8,88 78,9 2006 30,8 1,82 3,31 2007 35,2 2,58 6,65 2008 45,1 12,48 155,75 2009 30,8 1,82 3,31 Сума 326,2 56,88 606,45
Напідставі даних таблиці 3.2. визначимо:
1. Розмахваріації:
R=Xmax– Xmin
R=/>
2. Середнєлінійне відхилення:
d=/>
d=/>
3. Дисперсія:
/>
4. Середнєквадратичне відхилення:
/>
5. Показникваріації:
V= />
Цірозрахунки показують нам, що середнє лінійне відхилення становить 5,688ц/га,Середнє квадратичне відхилення 7,787ц/га, дисперсія 60,645ц/га, показникваріації 23,87ц/га.
4. Індексний аналіз валових зборівзерна та факторів які зумовлюють їх зміну за 3–5 років
Індекси використовують не лише для визначеннязагальної зміни складного явища в часі або в просторі, а й для виявлення впливуокремих факторів, які зумовили цю зміну.
За характером безпосереднього впливу на валовий збірусі фактори можуть бути поділені на дві великі групи, хоча всі вони діютьодночасно і у взаємозв’язку. До першої групи належать виробничо-економічніфактори, пов’язані із застосуванням добрив, селекцією і насінництвом, рівнемагротехніки, матеріальною зацікавленістю працівників сільськогосподарськоговиробництва і т. д. Усі вони цілком залежать від діяльності людини і діють унапрямі підвищення рівня врожайності і збільшення розмірів валового збору. Додругої групи належать метереологічні фактори: опади, температура повітря,вологість ґрунту і т. д. Ці фактори не залежать від людини і діють на валовийзбір окремих років хаотично, то підвищуючи, то знижуючи їх рівень, при цьомучасто дуже значно. Як свідчить практика, в тому числі й розвинутих країн,зменшення врожайності сільгоспкультур від несприятливих погодних умов можесягати 40%. Тому зіставлення валового збору і врожайності за окремі роки можедати невірне уявлення про загальну тенденцію їх зміни. Однак із цього невипливає, що взагалі позбавлено економічного і практичного значення зіставленнявалового збору і врожайності за два окремі роки.
У зв’язку з цим у статистиці валового зборусільськогосподарських культур вивчаються як щорічні його рівні, так і середніза ряд років. Такий аналіз здійснюється на основі побудови й оцінки рядівдинаміки валового збору сільськогосподарських культур як по щорічних, так іусереднених даних за визначеними інтервалами часу. При побудові рядів динамікивалового збору необхідно суворо дотримуватися умов порівнянності їх рівнів.Насамперед необхідно, щоб вони характеризували територію в однакових межах,мали однакове охоплення і склад об’єктів спостереження, являли собою одні й тісамі показники валового збору, що були визначені за однаковою методологією іодиницею вимірювання, ступенем точності.
Щоб мати відомості про ресурси продукції рослинництва,органи державної статистики визначають очікувані, попередні і фактичні розміривалового збору сільськогосподарських культур.
Очікувані розміри урожаю визначають по зерновихкультурах, соняшнику, цукрових буряках і картоплі на початку збирання урожаю.Для їх розрахунку використовують фактичні дані про розмір посівних площ, якіберуть із заключного звіту про підсумки сівби під урожай поточного року, і даніочікуваної урожайності окремих культур, які визначають на підставі оперативногозвіту про хід збирання урожаю (ф.№7-сг). Множачи очікувану урожайність напосівну площу, дістають очікуваний валовий збір продукції основнихсільськогосподарських культур.
Попередні розміри валового збору продукції обчислюютьза даними звіту про збирання урожаю сільськогосподарських культур (ф.№29-сг),який складають державні і колективні господарства станом на 1 листопада інадсилають в органи державної статистики. Валовий збір для кожної культуривизначають як суму фактичного урожаю з незібраних, на звітну дату, площ.Остаточні розміри валового збору сільськогосподарських культур встановлюютьстатистичні органи за даними форми № 9-АПК “Виробництво і собівартістьпродукції рослинництва” річних звітів державних і колективних господарств.
Розміри валових зборів продукції у фермерських іособистих господарствах населення обчислюють за посівними площамисільськогосподарських культур. Їх визначають щорічними вибірковими таперіодичними (один раз у 5 років) і суспільними спостереженнями за урожайністю,рівень якої встановлюють на підставі даних бюджетних обстежень цих господарств.
Важливим завданням статистики є визначення втратурожаю під час збирання і транспортування продукції. Основною причиною втратсоняшника є неповне викопування коренів. Ці втрати визначають перекопуваннямпробних ділянок розміром 2х2 м (або 3х3 м).
Під час аналізу даних про урожай оцінюють рівеньвиконання плану урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності,а також вивчають вплив природно — кліматичних і економічних факторів на їїрівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництвапродукції рослинництва.
Щоб оцінити рівень виконання плану валового зборузастосовують метод різниць та індексний метод. Метод різниць використовують прианалізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індекснийметод – при аналізі виконання плану по групі зернових культур.
Розглянемо порядок аналізу виконання плану валовогозбору групи зернових індексним методом.
Аналіз валового збору в господарствах Кегичівського районупредставлені в наступній таблиці (4.1):
Наоснові таблиці проводимо такі розрахунки:
1. Загальнийіндекс урожайності змінного складу:
/>
/>
2. Загальнийіндекс урожайності фіксованого складу:
/>
3. Загальнийіндекс структури посівних площ: