№31 Принципи державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України —— принцип цілісності, забезпечується розробленнямвзаємоузгоджених прогнозних і програмних документів економічного ісоціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремихадміністративно-територіальних одиниць на коротко- тасередньостроковий періоди; —— принцип об'єктивності, який полягає в тому, що прогнозні тапрограмні документи економічного і соціального розвитку Українирозробляються на основі даних органів державної статистики,уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питаньекономічної політики, інших центральних і місцевих органіввиконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а такожзвітних даних із офіційних видань Національного банку України; —— принцип науковості, який забезпечується розробленнямпрогнозних і програмних документів економічного і соціальногорозвитку на науковій основі, постійним удосконаленням методологіїта використанням світового досвіду в галузі прогнозування тарозроблення програм економічного і соціального розвитку; —— принцип гласності, який полягає в тому, що прогнозні тапрограмні документи економічного і соціального розвитку єдоступними для громадськості. Інформування про цілі, пріоритети тапоказники цих документів забезпечує суб'єктів підприємницькоїдіяльності необхідними орієнтирами для планування власноївиробничої діяльності; —— принцип самостійності, який полягає в тому, що місцеві органивиконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїхповноважень відповідають за розроблення, затвердження та виконанняпрогнозних і програмних документів економічного і соціальногорозвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць.Прогнозування та розроблення програм економічного і соціальногорозвитку забезпечує координацію діяльності органів виконавчоївлади та органів місцевого самоврядування; —— принцип рівності, який полягає в дотриманні прав таврахуванні інтересів місцевого самоврядування та суб'єктівгосподарювання всіх форм власності; —— принцип дотримання загальнодержавних інтересів, який полягаєв тому, що органи виконавчої влади та органи місцевогосамоврядування повинні здійснювати розроблення прогнозних іпрограмних документів економічного і соціального розвитку виходячиз необхідності забезпечення реалізації загальнодержавноїсоціально-економічної політики та економічної безпеки держави.
№32 Розробка прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку Прогнозні та програмні документи економічного і соціальногорозвитку розробляються на основі комплексного аналізудемографічної ситуації, стану використання природного,виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу,конкурентоспроможності вітчизняної економіки, оцінки досягнутогорівня розвитку економіки і соціальної сфери та з урахуваннямвпливу зовнішніх політичних, економічних та інших факторів іочікуваних тенденцій зміни впливу цих факторів у перспективі. Показники прогнозних і програмних документів економічного ісоціального розвитку є орієнтиром для розроблення суб'єктамипідприємницької діяльності власних прогнозів, планів,бізнес-планів та інших документів. Прогнози економічного і соціального розвитку України насередньо- та короткостроковий періоди та Державна програмаекономічного і соціального розвитку України на короткостроковийперіод розробляються в строки та в порядку, встановлені КабінетомМіністрів України.№33 Прогноз економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період Прогноз економічного і соціального розвитку України насередньостроковий період розробляється на п'ять років. У прогнозі економічного і соціального розвитку України насередньостроковий період повинні бути відображені: аналіз соціально-економічного розвитку країни за попереднійперіод та характеристика головних проблем розвитку економіки ісоціальної сфери; очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічноїситуації та їх вплив на економіку країни; оцінка впливу можливих заходів державної політики упрогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери; цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку усередньостроковому періоді та пропозиції щодо напрямів державноїполітики у цей період; прогноз кон'юнктури на внутрішніх та зовнішніх ринкахстратегічно важливих видів товарів та послуг; основні макроекономічні та інші необхідні показники і балансиекономічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізігалузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, містКиєва та Севастополя; висновки щодо тенденцій розвитку економіки країни протягомсередньострокового періоду. Прогноз економічного і соціального розвитку України насередньостроковий період використовується під час розробленняпроекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України іпублікується в газеті «Урядовий кур'єр».№34. Прогноз економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період Прогноз економічного і соціального розвитку України накороткостроковий період розробляється щорічно на наступний рік. У прогнозі економічного і соціального розвитку України накороткостроковий період повинні бути відображені: аналіз соціально-економічного розвитку країни за минулий тапоточний роки та характеристика головних проблем розвиткуекономіки і соціальної сфери; очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічноїситуації та їх вплив на економіку країни; оцінка впливу можливих заходів державної політики упрогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери; основні макроекономічні та інші необхідні показники і балансиекономічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізігалузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, містКиєва та Севастополя; висновки щодо розвитку економіки країни у наступному році. Показники прогнозу економічного і соціального розвиткуУкраїни на короткостроковий період використовуються длярозроблення Державної програми економічного і соціального розвиткуУкраїни та для оцінки надходжень і формування показниківДержавного бюджету України.
№15 Модельна система УКР-МАКРО 3має блочну структуру і містить 6 підсистем:“Виробництво”, “Зайнятість та безробіття”, “Фонди та капітальні вкладення”,“Фінанси та податки”, “Соціальна сфера”, “Ринок товарів і послуг”, які в своючергу компонуються в два основні блоки: “Макропоказники” та “Міжпродуктовівзаємодії”.
Особливістювикористання згаданої блочної моделі є прогнозування вартісних макроекономічнихпоказників в умовах інфляції, врахування темпів виробничого спаду втрансформаційний період та врахування залежності економіки від імпорту енергоносіїв,новітніх технологій, обсягів продовольства та товарів широкого вжитку. Дляоцінки вартісних макроекономічних показників в умовах інфляції їх прогнозуванняведеться або у порівнянних цінах, або через відношення базових показників уфактично діючих цінах до їх значення у порівнянних цінах, або за допомогоювартісних показників у фактично діючих цінах з урахуванням показника інфляції.
Екзогенні змінні моделі:дефлятор ВВП, частка інвестицій уреальному ВВП, обсяг імпорту нафти та обсяг імпорту газу.
Ендогенні змінні моделі:реальний ВВП у порівнянних цінах 1990 р., номінальнийВВП у фактичних цінах, обсяг інвестицій, обсяг проміжного споживання, величинавипуску товарів і послуг, кількість зайнятих, рівень продуктивності праці,величина прихованого безробіття. Ендогенними також є показники формуванняномінального ВВП за категоріями доходу (оплата праці найманих працівників, обсягиспоживання основного капіталу, прибутку, величина чистих податків на виробництвота імпорт) та відповідно категоріями використання (фактичне кінцеве споживання,валове нагромадження основного капіталу, зміна запасів матеріальних обіговихкоштів, обсяги експорту та імпорту товарів і послуг).
Удвох основних блоках УКР-МАКРО 3 — “Макропоказники” та “Міжпродуктовівзаємодії”, – моделювання змін ВВП здійснюється відповідно до виробництваголовних для країни продуктів та їх реального товарообігу в натуральному обчисленні.Продукти, розглянуті в системі моделей, представляють різні галузі промисловостіта сільського господарства: виробництво (видобуток) сировини і матеріалів,продуктів кінцевого споживання та електроенергії, товарів народного споживання,основних продуктів сільського господарства та харчової промисловості; показникивантажообороту транспорту та введення в експлуатацію житла.Моделювання в блоці“Міжпродуктові взаємодії” здійснюється на основі 28 рівнянь, з яких 24 маютьстохастичну природу, а 4 є трендами. У версії УКР-МАКРО 3 реальний ВВПвизначається динамікою виробництва основних продуктів у натуральному виразі, обсягівімпорту енергоносіїв, погодних умов та соціальних ситуацій, особливо увугільній промисловості. Останні три параметри в моделі опосередковано за допомогоюфіктивних змінних.
№ 16 Система моделей УКР-МАКРО4 євагомим доповненням до попередньої версіїіпризначена для моделювання економічного розвитку залежновід темпів росту обсягів інвестування. У версії УКР-МАКРО4керуючою змінною виступає частка інвестицій у реальному ВВП, якій в сценарнихрозрахунках відповідно для уповільненого чи прискореного зростання інвестиційнадаються певні значення.
Рівняннядля вартісних показників як для системи УКР-МАКРО 3, так і для УКР-МАКРО4 мають однаковий вигляд, і їх моделюванняздійснюється в реальному вимірі – з урахуванням інфляції через коригування цихпоказників на дефлятор ВВП. В обох моделюючих системах формально розрізняютьсяпрогнозні показники, які формують ВВП за категоріями доходу, та показники закатегоріями його використання.
Наоснові системи УКР-МАКРО 3 розробляються два сценарії розвитку економікиУкраїни – оптимістичний та песимістичний, для УКР-МАКРО4також розглядаються два варіанти прогнозних рішень – уповільнене чи прискоренезростання частки інвестицій.
Переваги та недоліки моделі.Перевагами цієї моделі є широке охоплення та значний ступінь деталізаціїміжгалузевих зв’язків вітчизняного виробництва, врахування специфікиукраїнської економіки, що стосується критичних обсягів постачанняенергоресурсів (імпорт нафти, газу), акцентування розрахунків на складовійкапіталу при розробці виробничої функції, варіантність способів дефлятуванняномінальних макроіндикаторів (три способи оцінки інфляційного впливу),кількісна оцінка соціальних ситуацій (внутрішніх шоків соціальної природи),варіантність оцінки темпів росту інвестування (прискорене та уповільнене).
Недолікамимодельної системи є використання змінних, статистична необ’єктивність якихпояснюється специфікою функціонування вітчизняної перехідної економіки(чисельність зайнятих, рівень продуктивності праці) та недосконалістюстатистичного обліку в Україні (величина чистих податків на виробництво таімпорт, зміна запасів матеріальних обігових коштів). Адже в умовах прихованогобезробіття та необлікованої “тіньової” зайнятості важко дати вірну кількісну оцінкузайнятості та продуктивності праці. Крім того, за умов жорсткого податковоготиску, нестійкості відповідних правових норм, масової “бартеризації”розрахунків вітчизняні підприємці змушені надавати необ’єктивну інформацію щодоруху власних фінансових та матеріальних коштів.
№ 17 Моделююча система “Бюджет”,яка призначена для вирішення задач бюджетного тамакроекономічного моделювання, зокрема, оцінки очікуваних надходжень вдержбюджет і обсягів його найважливіших витрат, прогнозування динаміки цін, обсягівплатоспроможного попиту, експортно-імпортних потоків тощо [4]. Дана система побудованаза блочним принципом, кожен із 8 блоків є окремою економіко-математичною моделлюабо групою моделей.
Основу блоку “Виробництво” складають рівнянняміжгалузевого балансу в базових цінах. У цьому ж блоці за нормативами балансута галузевими індексами діючих цін, що розраховані відносно базових,визначаються величини відносної собівартості продукції кожної із галузей.
У блоці “Фінанси виробників та споживачів” розраховуютьсяномінальні доходи та витрати виробників (з їх галузевою диференціацією) іспоживачів. Модель дозволяє розрізняти групи споживачів за такими ознаками, якджерело отримання та величина доходів, соціальний статус тощо. Загальне(суспільне) споживання та його окремі складові, що фінансуються з державногобюджету, також можуть розглядатися у розрізі споживачів.
Платоспроможний попит споживачів залежно від їхприбутків, грошових накопичень і діючих цін, а також сукупний попит наінвестиції з боку виробників та держави визначається у блоці “Попит”.
У блоці “Бюджет” здійснюється розрахунок головнихнормативів консолідованого бюджету та визначається їх вплив на собівартістьпродукції та обсяги виробництва (через податкові ставки, з одного боку, і пряміта опосередковані субсидії, державні інвестиції – з другого), на попитспоживачів (через заплановані витрати на суспільне споживання) і на іншіфінансові показники. Реалізовано декілька стратегій субсидування виробництва,зокрема, фіксації деяких цін на заданому рівні з покриттям частини витратвиробників з держбюджету. Модель визначення обсягів субсидування, необхіднихдля забезпечення цієї стратегії, також входить в даний блок [4]. Розрахунок діючих цін здійснюється в блоці“Ціни”, причому сюди входять моделі витратного, монопольного, олігопольного,конкурентного та інших механізмів ціноутворення.
Ублоках “Експорт” та “Імпорт” здійснюється прогнозний розрахунок їх обсягів.
Блок“Макроекономічні показники” призначений для розрахунку змін грошової маси в обігу,курсів обміну національної валюти, агрегованих показників цін (дефлятор ВВП,індекс споживчих цін) та інших макроагрегатів.
Моделюючасистема “Бюджет” використовувалася для аналізу проекту бюджету на 1996 р. вконтексті сценарного моделювання: було розглянуто оптимістичний, реалістичнийта помірно песимістичний сценарії. За кожним з них припускається, що монетарніпоказники є основними впливовими чинниками економічної стабілізації, а варіаціяїх величин залежить від певних (для кожного сценарію – своїх) параметрів грошово-кредитноїполітики. На основі кожного виду сценарію надаються прогнози динаміки цін таоцінки гранично можливих обсягів грошової маси в обігу.
Переваги та недоліки моделі.Перевагами даної моделі є її чітка специфікація (розгляд державного бюджету якосновного інструменту обліку суспільних доходів та витрат), врахування вітчизняноїспецифіки відносин виробника та держави (обсягів і структури субсидування таоподаткування), оцінка впливу функціонування різних механізмів ціноутворення (витратного,монопольного, конкурентного).
Недолікамимоделі є застосування змінних, що не мають точного статистичного відображення вУкраїні (величина доходів та заощаджень населення, попит на інвестиції з бокусуб’єктів господарювання та держави, диференціація споживачів за соціальнимстатусом згідно з офіційними статистичними даними). Адже значна частина доходівнаселення України формується в “тіньовому” секторі, а більша частина заощадженьзнаходиться поза межами банківської системи та здійснюється в іноземній валюті,що нівелює офіційні статистичні дані. Складно також оцінити фактичний інвестиційнийпопит, оскільки його реальна величина зменшується через надзвичайно високу цінукредитних ресурсів в Україні (існує незадоволений попит). Рівень вітчизняних соціологічнихдосліджень на сьогодні не дозволяє зробити адекватну стратифікацію суспільстваза майновим (соціальним) статусом. Тому будь-які оцінки споживчих доходів утакому розрізі статистично ненадійні.
№ 18 Модель середньострокового прогнозуванняпризначенадля розрахунку щорічних темпів росту ключових макроекономічних змінних(реального ВВП, рівня інфляції та безробіття) і базується на використанні виробничихфункцій типу Кобба-Дугласа [1,2].
Екзогенні змінні моделі(яківіднесені авторами до чинників економічного зростання, що формують пропозицію)характеризують наявність працездатного населення, рівень безробіття, індексматеріальних витрат, величину виробничого основного капіталу, завантаженістьосновного капіталу (виробничих потужностей), зношеність основного капіталу,обсяг капітальних вкладень, паливно-енергетичний баланс. Кількісна оцінка ВВП збоку сукупного попиту конкретизується за допомогою показників оплати праці,чисельності працездатного населення, фонду споживання, фонду накопичення, рівняінфляції.
Данамодельна розробка фактично передбачає використання двох моделей – степеневоїквартальної моделі та лінійної річної (залежно від формалізації виробничоїфункції, що описує динаміку реального ВВП). Степенева модель Б. Панасюка, І.Сергієнка, Л. Гуляницького складається з 8 стохастичних рівнянь, на основі якихздійснюються прогнозні розрахунки реального ВВП, задіяних обсягів основноговиробничого капіталу, частки задіяних трудових ресурсів, обсягів капітальнихвкладень та обсягів прибутку підприємств. При цьому враховуються такі керуючіпараметри, як частка безробітних, ступінь зносу та використання основного виробничогокапіталу, коефіцієнти матеріаломісткості, базисні та поточні податкові ставки(ПДВ та податку на прибуток). Лагові змінні інвестиційних вкладень охоплюютьперіод до двох років. Дляпереходу від реального до номінального виміру ВВП вмоделі розраховується агрегований показник цін (дефлятор ВВП).
Особливістюзазначеної моделі є використання експертних оцінок для коригування статистичнихданих, що характеризують період початку 90-х років. Також експертним шляхомвизначаються межі, в яких знаходиться траєкторія динаміки ВВП, а потімзнаходяться модельні параметри, за яких прогнозна крива значень ВВП вкладаєтьсяв зазначені межі.
Лінійнамодель призначена для складання довгострокових прогнозів і у робочому варіантімістить три основні функціональні залежності для визначення реального обсягуВВП: визначається величина задіяного капіталу як функція від величини (бажаного)основного капіталу, обчисленої на кінець періоду за балансовою вартістю таступеня його спрацювання; визначається частка задіяних трудових ресурсів, щозалежить від чисельності працездатного населення та ступеня використанняосновного капіталу; величина реального ВВП в цінах 1992 р. є адитивноюфункцією, що містить дві вищезазначені залежності та характеристику впливустохастичних змінних. На базі лінійної моделі вирішується задача квадратичної оптимізаціїз неточно заданими даними, причому траєкторія динаміки ВВП визначаєтьсяекспертним шляхом; для вирішення задачі авторами розроблений та комп’ютернореалізований програмний комплекс. Це дає змогу здійснювати прогнозні розрахункиза двома сценарними варіантами розвитку економіки України – помірним тамінімальним.
Переваги та недоліки моделі.Перевагами моделі Б. Панасюка є оцінка стану основного виробничого капіталу(ступеня його спрацювання та експлуатації), врахування показників паливно-енергетичногобалансу, залучення експертних оцінок як способу коригування та доповненнястатистичних даних. Недоліками є спрощеність опису макроекономічних процесів(фактично експертно задається ВВП лише на стадії його виробництва), спрощено формалізаціювиробничої функції (не враховується технічний прогрес або рівень розвитку продуктивнихсил); оцінка внеску в динаміку ВВП трудових ресурсів здійснюється на основіпоказника чисельності зайнятих, який в Україні є неадекватною характеристикою,як зазначалося вище.
№ 19 Економетрична модель економічногозростання у перехідних економікахбула розроблена співробітниками МВФ О.Гаврилишиним, І.Ізворскі, Р. Рооденом [6]. У даній розробці автори використали регресійнийаналіз, виділяючи кілька впливових факторів, що характеризують інституційнізміни в економічномусередовищі.
Ендогенною змінноюмоделі єтемп зростання реального ВВП.
Екзогенними зміннимивиступаютьтакі показники: темп інфляції (характеризує макроекономічну політику), індексструктурної реформи (опосередковує рівень реалізованих структурних реформ),обсяг урядової діяльності, який вимірюється державними витратами як відсоткомвід ВВП (демонструє прояв економічних спотворень, зумовлених високим рівнемоподаткування та бюрократизації).
Уцій моделі присутні змінні, які характеризують два види “стартових умов”, одназ них охоплює макроекономічні спотворення та незнання ринкових процесів, адруга – рівень розвитку соціалістичної економіки та асоційованих з нимспотворень.
Модельбуло проаналізовано за допомогою групових даних для 25 країн з перехідною економікою за 1990–1997 рр. (200спостережень). Особливістю даної моделі є варіантність та специфіка їївикористання. У першому випадку автори здійснювали декомпозиціюретроспективного періоду на періоди 1990–1993 рр. та 1994–1997 роки. У другомувипадку застосовували деталізацію індексу структурних реформ, щопере дбачаєвведення додаткових незалежних змінних: субіндексу структурних реформ длялібералізації внутрішніх цін, субіндексу структурних реформ для приватноговходу на ринок, субіндексу структурних реформ для лібералізації торгівлі тасистеми обмінного курсу, субіндексу структурних реформ для правової реформи.
Модельформалізована у вигляді лог-лінійної багатофакторної регресійної залежності.
Переваги та недоліки моделі.Перевагою цієї моделі є застосування інституціоналістського підходу при виборіпояснюючих змінних моделі, що дає змогу кількісно оцінити трансакційні витратиукраїнського суспільства; а недоліком – відсутність інструментального методупобудови рівнянь моделі.
№ 23. Загальна структура комплексу моделей. Макроекономічна секторна модельскладаєтьсяіз наступних блоків: Блок 1. Екзогенні показники, що визначають сценарніумови прогнозу: державні регулятори (ставки оподаткування, відсотки нарахуваньна заробітну плату, рівень пільг по податках, дефіцит бюджету, індекс обсягудержавних субсидій, індекси державних капітальних трансфертів, індекси державнихінвестицій в бюджетну сферу, індекс бюджетних витрат на обслуговуваннязовнішнього боргу та ін.), концептуальні показники ефективності (індекс продуктивностіпраці, співвідношення індексу реальної заробітної плати та продуктивностіпраці), монетарні показники (середньорічні ставки по депозитах та кредитах,індекс курсу долара США), а також показники експорту й імпорту (з моделі МГБ);
Блок 2.Розрахункові показники,що використовуються в прогнозних розрахунках (дефлятор ВВП, індекс чисельностізайнятих, індекс чисельності пенсіонерів, індекс чисельності самозайнятихпідприємців, чисельність платників фіксованого податку, індекс реальної заробітноїплати, питома вага натурального споживання у валовому прибутку домашніхгосподарств тощо).
Блок 3.Оціночні і прогнозніпоказники в розрізі інституційних секторів економіки, включаючи взаємовідносиниіз сектором “решта світу” (первинні доходи, взаємні фінансові перетоки, наявнідоходи, споживання та заощадження, капіталоутворення, чисте кредитування чи запозичення).
Блок 4.Результуючі показники,що характеризують як ретро-, так і перспективні структурні і реальні змінипервинних доходів кожного з інституційних секторів економіки, обсяги потоківфінансових ресурсів між секторами економіки, що формують наявні доходи та їхнєвикористання на споживання і заощадження, нагромадження основних фондів таприріст запасів оборотних коштів, чисте кредитування або запозичення.
№ 24 Прогнозна модель міжгалузевогобалансу містить 5 блоків.
Блок 1.Визначення реальнихзмін в експорті та імпорті за галузями класифікації МГБ. У цьому блоціздійснюються розрахунки впливу зміни ефективного реального валютного курсу тасвітового попиту на галузеві обсяги експорту та імпорту. Для цього на базіквартальних звітних даних експорту та імпорту в розрізі головних партнерів експортерівта імпортерів та галузевих груп товарів і послуг проводиться економетричнийаналіз залежності галузевих обсягів експорту та імпорту від зміни ефективногореального валютного курсу по кожному із партнерів.
Блок 2.Екзогенні показники, щовключають показники споживання і нагромадження основного капіталу, а такожприріст запасів матеріальних оборотних коштів за секторами економіки (змакроекономічної секторної моделі), концептуальні показники реальної зміникоефіцієнтів прямих матеріальних витрат у прогнозному періоді, галузеві індексицін.
Блок 3.Розрахунковий, у якомувизначається галузевий вектор кожного елемента кінцевого споживання, виходячиіз оціночних і прогнозних розрахунків галузевої структури кожного елементакінцевого використання по секторах економіки та сукупного вектора кінцевоговикористання ВВП в цілому.
Блок 4.Розрахунковий, девизначаються прогнозні матриці коефіцієнтів прямих матеріальних витрат.
Блок 5.Розрахунковий – служитьдля визначення галузевих обсягів випуску, доданої вартості і проміжногоспоживання виходячи з прогнозного вектора кінцевого використання ВВП іпрогнозних матриць коефіцієнтів прямих матеріальних витрат.
№ 22 Моделювання обсягу таскладових ВВП у секторному та галузевому розрізах Методичноюбазою комплексу моделей, що пропонується, є Система національних рахунків(СНР), міжгалузевий (МГБ) та платіжний баланси. Для прогнозних розрахунківвикористовуються дані офіційної статистики.
Задопомогою моделей можна здійснити узгоджений прогноз основних макроекономічнихпоказників, що характеризують весь оборот ВВП у секторному, а виробництво івикористання ВВП – у галузевому розрізі.
Авторамивизначено, що моделювання поведінки суб’єктів економічної діяльності в Україніпотребує врахування специфіки чинників економічних процесів, для чогоінструментарій багатьох зарубіжних моделей не є придатним.
Особливогозначення в економічній практиці набувають моделі, що дозволяють одночаснообгрунтовувати управлінські рішення і прогнозувати основні макроекономічні показники.
Прогнознасекторна (за інституційними секторами економіки) модель по аналогії зі звітноюмоделлю СНР, надає можливість представити економіку країни як у пропорціях ВВП,так і в балансових пропорціях по кожному сектору економіки; проаналізуватипроцеси формування фінансових ресурсів у вигляді доходів, їх перетокивідповідно до встановлених державою регуляторів та дії інших факторів, пов’язанихз необхідністю відтворення ВВП незалежно від достатності ресурсозабезпеченнякожного сектора економіки; встановити наявність факторів, що виводять систему зрівноваги.
Крімтого, модель дає можливість розробникам прогнозу в імітаційному режимі визначитизміни у структурі виникнення та в перетоках фінансових ресурсів під впливомпрогнозованих змін у податковій системі та реагування на них суб’єктів господарювання.Це означає необхідність використання в моделі рівнянь, що характеризуютьповедінку суб’єктів господарювання: наприклад, врахування впливу зміни процентнихставок на інвестиційні та споживчі процеси, очікуваного збільшення довіринаселення до банківської системи і держави щодо безпеки грошових вкладівнаселення тощо.
Моделюваннязазначених процесів у відтворенні ВВП будується таким чином, щоб відобразитиперехресно процеси відтворення ВВП на різних стадіях його обороту в секторномурозрізі, з однієї сторони, і збалансувати доходи та їх використання по кожномуз секторів економіки – з іншої.
Урезультаті секторного моделювання відбувається визначення: ВВП, розподіленогоза складовими його секторної структури первинних доходів; фінансових перетоківміж секторами економіки; наявних доходів та їх використання; утворення чистогокредитування чи запозичення за підсумками року.
Загальна характеристика комплексу моделей.Характерноюознакою комплексу моделей є синтетичне врахування впливу екзогенних шоків наобсяги галузевого виробництва і відповідно – ВВП та ендогенних факторів економічногозростання, пов’язаних із поступовою ліквідацією трансформаційних деформацій увідтворювальних секторних та цінових пропорціях ВВП. Тобто в моделівраховується не лише можливість нарощування (зменшення) експорту галузей таімпортозаміщення, а й специфічні чинники економічного зростання, такі якгармонізація міжсекторних та міжгалузевих фінансових взаємовідносин, зростаннякредитування галузей економіки, зростання прибутковості та обсягів обіговихкоштів, інвестицій тощо.
Такийпідхід пояснюється специфічним станом економіки України, наявністю системних“блокаторів” економічного розвитку, що гальмують реакцію виробників на зміни їхконкурентоспроможності та відповідно у зовнішньому і внутрішньому попиті наїхні товари та послуги. Врегулювання секторних структурних, кредитно-інвестиційнихпроцесів, зменшення негативної дії таких “блокаторів” на даномутрансформаційному етапі формування ринкової економіки в Україні стаєсамостійним чинником економічного розвитку.Характерним для моделей є відсутністьдетального моделювання фінансових ринків, хоча при моделюваннівзаємовідносин секторів економіки з фінансовими корпораціями враховуєтьсяколивання відсоткової ставки та обмінного курсу. Ті часті зміни, що мають місцена українських фінансових ринках протягом ро