БЕРЕЗНЯКІВСЬКИЙ КАРЄР
Березняки — село в Україні, Смілянськомурайоні Черкаської області. У селі мешкає 2505 людей. Землі знаходяться підопікою Березняківської сільської ради.
Рельєф. Корисні копалини
Смілянський районрозташований в межах Центральної лісостепової області Придніпровської височини,в Тясминсько-Вільшанському фізико-географічному районі. Переважна більшістьтериторії рівнинна, північно – східна частина – горбиста, розчленована ярами,балками та прохідними долинами.
Корисні копалини:граніти, лабрадорит, габро, сієніти, діабази, гіпс, глини, графіт, каолін, торф,пісок, титано-цирконієві руди, буре вугілля.
Ґрунти —характерні чорноземи, типові малогумусні, темно-сірі, опідзолені, є також сірілісові. Клімат на території — помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом.
Природно-заповідний фонд
Станом на01.01.2010 р. природно-заповідна мережа Смілянського району складає 20заповідних об’єктів, загальною площею 2244,135 га, що складає 2,3% від загальної площі району.
Доприродоохоронних територій району належать:
5 заказників, 2 зяких ландшафтні (Теклінська лісова дача(732,0 га) і Сунківський(834,0 га) — лісові масиви на хвилястому рельєфі) 2 гідрологічні (Сунківське(28,0 га) та Ірдинське болота(373,0 га), які є регуляторами гідрологічного режиму місцевості) 1ботанічний «Орхідеї»(1,0 га). заповідне урочище «Юрова гора» (149,0 га), особливість якого полягає у гористому рельєфі із насадженнями листяних порід; «Шаєвагора»(24,2 га), Макіївське Городище(24,0 га), "Іванькове"(7,6 га), «Шарпіно»(25,4 га).
2 ботанічніпам'ятки природи: насадження чорного горіху віком до 200 років (0,3 га), бука — віком 90-100 років (0,1 га);
2 геологічні —Березняківський кар'єр із покладами житомирських гранітів (4,0 га) та Самгородський кар'єр (4,0 га);
4 гідрологічні — Джерело (0,01 га), джерело (0,02 га), «Біла криниця» (0,02 га) та Березільський (0,005 га). 2 парка пам'ятки садово-паркового мистецтва — Міський парк(33,2 га) та «Сквер ім. Т.Г. Шевченка»(1,4 га);
Лісові ресурси
Загальналісистість району, з урахуванням всіх захисних лісових насаджень складає 93,5тис. га, або 23,6 %. Ліси Смілянщини сформовані більше ніж сьома видамиголовних та сухопутніх лісо — утворюючих порід, серед яких домінують дубзвичайний (Quercus robur L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), граб звичайний(Carpinus betulus L.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), липа серцелиста(Tilia cordata Mill.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), березабородавчаста (Betula pendula Roth.).
Дивина ведмежа (Verbascum thapsus)
Для виготовленняліків використовують квітки. Збирають лише віночки з тичинками, висмикуючи їх зчашечки. Заготівлю проводять в сонячну погоду після того, як спаде роса і,бажано, в першій половині дня, бо квітка тримається лише один день. Надвечірвіночок в«яне і стає непридатним для використання. Строк придатностісировини — 1 рік.
Молочайпересовидний (Euphorbia peresovus),
Люцернасерповидна (Medicago falcata )
Стебло ветвисте,образуют могутній кущ висотою 50…150 см Листя люцерни трійчате, середній листок на більш довгомукоріні. Пластинка листа єліпсоїдна. Наибільш типовим листком середнього яруса.
Горошок мишачий(Vicia cracca L.)
Багаторічний .,кореневідприсковий бур’ян з глибоко йдучим товстим стрижи, коренем та міцн.підземн. пагонами під орним шаром. Надає перевагу гумусним, муловатим абопіщано-суглинистим грунтам, що не містять вапна.
Час проростання: переважно весна; глибинапрорастания до 15 см. Сім’ядольні листки: парноперисті, однак не помітні(розвиток під ґрунтовим шаром). Листя: багатопарно-перисте, розподіляється нароз’єднані скручені вусики; перисті листки видовжені до ланцетних, зпритисненим м’яким опушенням; перші листки лише з однією-двома парами листковихпер.
Стебло: м’яке, гранчасте, голе абом’яко опушене, має чіпкі, повзучі листкові вусики, висотою до 120 (150) см.
Квіти: синьо-фіолетові, видовжені,з короткими квітконіжками, в нещільних китицях в листкових пазухах. Часцвітіння: літо.Цикорійзвичайний сісhorium intybus L
Багаторічнатрав’яниста рослина з сімейства складноцвітих.
Всічастини рослини з молочним соком. Стебло прямої, шорстке, ребристе, звідкопиленими гілками, висотою 20-120 див. Прикореневе листя, зібране врозетку, перисто-надрізане. Суцвіття — кошики блакитного або білого кольору.
Квітнез червня до осені. Квітки розкриваються в 4-5 годин ранку і закриваються в 2-3години дня.
Ростеповсюдно як бур’ян по краях дорогий, пустирям, біля канав, на межах, покладах,по схилах, на смітних місцях і суходільних лугах. У корінні містяться інулін,глікозид інтібін, гіркота, терпкі і білкові речовини, пектин, цукор і смола.
Квіткимають глікозид цикорій, в листі і насінні — інулін. У молочному соку міститьсягірка речовина — лактуцин.
Парилозвичайне (Agrimonia eupatoria L.) Родина розові (Rosaceae) Це багаторічна трав'яниста рослина,60-130 см заввишки, з прямим стеблом, вкритим як і листки, волосками, від якихуся рослина здається сіропухнастою, шорсткою. Листки переривчастоперисті,листочки еліптичні, зубчасті, інколи зібрані в розетку біля основи стебла.Квітки — жовті, розміщені вздовж верхньої частини стебла. Цвіте в червні — серпні. Росте по всій території України — в чагарниках, заростях, при дорогах,на узліссях, луках, по горбах, межах, на сільських цвинтарях, під тинами садиб.Збирають усю рослину — під час цвітіння, відкидаючи засохлі нижні листки;насіння — восени.
Парило звичайне(Agrimonia eupatoria L.)
Тонконіг тонкий (Poaceae)відомо приблизно11000 видів[1], 340 з яких в Україні. Це одно-, дво- та багаторічні трави, якіпоширені по всіх континентах крім Антарктиди.
Дивина вотиста(Verbascum thapsiforme)
Хатьматюренгенська або собача рожа (L. thuringiaca), з крупними рожевими квітками врихлій оцвітині звичайна на сході лісної, в лісостеповій і степовій зонах,рідше в горах.Висотою до 100 см с крупними (діаметром до 6 см) рожевими або білими квітками.
Хатьматюренгенська або собача рожа(L. thuringiaca) Чистотіл великий (Chelidoniummajus L.)
Також Чистотілвеликий, Груша дичка, Дика морква, глуха кропива.
Чистотіл великий(Chelidonium majus L.) — Сем. Макові.
Чистотіл великийзустрічається під назвами ласточкина трава, желтомолочник, глечкопар, собачемило, чистоплот, подтинник, адамова голова, празелень, частуха. Чистотілвеликий разом з такими рослинами як чага березовашабельник болотнийподофіллщитовиднийвідноситься до розділу протипухлинних рослин.
Чистотіл великийце багатолітня трав'яниста рослина висотою до 100 см із стержневим малогіллястим коренем і коротким многоглавим кореневищем. Стебло чистотілвеликою має прямостоячий, ребристий, гіллястий, покритий рідкими волосками.Листя в лікарської рослини чистотіл великий чергові, зверху зелені, знизусизуваті, перисторозсічені на городчато-лопастные долі, довжина аркуша до 20 см, ширина до 9 см, нижнє листя на довгих черешках, верхнє, — сидячі. Квітки чистотіл великою маєяскраво-жовтого кольору, до 20 мм в діаметрі, на довгих квітконіжках, зібранона кінцях стебла в зонтиковидних суцвіття.
Клен татарський, або Чорноклен (лат. Ácer tatáricum)
Клентатарський, або Чорноклен (лат. Ácer tatáricum) — листопадне дерево родини Кленовихіз Европи і Східно-Западної Азії. Іноді культивують в якості декоративнихнасаджень в садах и парках.
Явір (Acer pseudoplatanus)— дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; до інших назвналежать також білий клен, осокір, клен-явір, кленнесправжньоплатановий, клен туполистий.
Поширенийпо всій Європі, Малій Азії. В Україні найчастіше трапляється у Галичині, насхід від Збруча — рідше.
Ізпоміж листяних видів дерев явір є фактично деревом-піонером на гірськолісовихта субальпійських висотах. Явір належить до видів дерев із широкою екологічноюамплітудою та як домішка зустрічається практично на всіх висотних рівнях лісу.Але в деяких масивах Карпат явір утворює чисті насадження. У горах він частопіднімається вище за бука і досягає висоти смереки. Переважно росте у мішанихяворово-букових, яворово-буково-ялицевих тощо лісах на схилах гір (Карпати, Медобори,Гологори, Опілля, Розточчя тощо).
Відназви цього дерева утворено чоловіче ім'я Явір (наразі поширенепереважно серед південних слов'ян), різноманітні прізвища, назви населенихпунктів (найчастіше на території розселення західних та південних слов'ян, атакож в Галичині та Закарпатті).
Явір —велике листяне дерево, що досягає 20-35 метрів у висоту, з широкоюкуполоподібною кроною. Стовбур товщиною 90-110 см. Досягає віку 500 років.Кора
Намолодих деревах кора гладенька і сіра, але з віком стає грубшою івідшаровуються лусочки, показуючи внутрішні шари кори від блідо-коричневого до рожевуватогокольору.
Деревинабіла, важка.Листя
Листясупротивне, 10-25-сантиметрової довжини й ширини, з 5-15-сантиметровимичерешками, з 5 прожилками, пальчато-лопатеве, з зубчастими краями,темно-зелене; деякі види мають листя пурпурного, багряного або жовтуватоговідтінку.Квіти
Однодомніжовто-зелені квіти з'являються навесні на 10-20-сантиметровий висячих китицях,по 20-50 квіток у кожному суцвітті.Цвітіння в травні, після того, якрозвиваються листки.Насіння
5-10-міліметровів діаметрі насінини розташовані попарно в крилатках. Крила розходяться підкутом 45-40 градусів і довжиною до 5 см. Крильця дозволяють насіння при падінні летіти, обертаючись за вітром, це допомагає їм поширюватися на великувідстань від батьківського дерева. Насіння дозрівають восени, приблизно через 6місяців після запилення. Плодоносить явір майже щорічно, однак багатий врожайможна спостерігати лише раз на 2-3 роки.Коренева система
Кореневасистема неглибока (до 1,5 м.), без стержневого кореня, компактна, розгалужена уверхньому шарі ґрунту.
Явір (Acer pseudoplatanus)
Звіробійдекоративний (Hypericum perforatum)Поширення В природнихумовах поширений практично по всій території України на відкритих сухих місцях,на узліссях, луках тощо. В культуру введений у ряді спеціалізованих господарстврізних форм господарювання, а також вирощується аматорами місцеві назви —стокровиця, калмицький чай, заяча крівця тощо. Багаторічна трав’яниста рослинародини звіробійних (30-60 см заввишки) з прямим, голим, вгорі гіллястимстеблом. Міжвузля округлі або з двома гранями, щільні. Листки супротивні,сидячі, овальні, видовжено-яйцеподібні або видовжені, тупуваті, цілокраї, зчисленними залозками. Квітки правильні, зібрані в щитоподібну волоть абонещільну китицю. Чашечка з п’яти зрослих при основі ланцетних, загострених,гладеньких по краю чашолистків. Віночок п’ятичленний, жовтий, пелюстки зчисленними чорно-бурими або фіолетовими крапками. Тичинок багато, маточка одназ верхньою зав’яззю і трьома-п’ятьма стовпчиками. Плід — багатонасіннатригранна коробочка. Росте у мішаних лісах, на галявинах, лісосіках, серед чагарників.Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні-серпні.
Поширенийпо всій території України. Промислова заготівля можлива у Волинській, Житомирській,Київській, Чернігівській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Сумській, Полтавській,Кіровоградській, Черкаській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатськійобластях.