РЕФЕРАТ з агроекології
На тему: «Заходи щодозменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми»
Вступ
Еколого-технологічна, санітарно-гігієнічна характеристики та оцінкапестицидів. Збирання високих урожаїв сільськогосподарських культур у сучаснихумовах неможливе без захисту рослин, який великою мірою визначає ефективністьтехнологічних заходів. Є кілька методів захисту рослин:організаційно-господарський, агротехнічний, імунологічний, фізичний,механічний, біологічний, хімічний.
Провідне місце належить хімічному методу захисту, який для боротьби зішкідливими організмами (шкідниками, інфекційними хворобами, бур'янами)передбачає застосування пестицидів.
1.Пестицидне агротехногенне навантаження
Пестициди — токсичні речовини, їх сполуки, суміші речовин хімічного чибіологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припиненнярозвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких уражуються рослини,тварини, люди, завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів,бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, смітних видів риб.
За характером і механізмом дії пестициди поділяють на контактні тасистемні. Контактні призводять до загибелі шкідливого організму забезпосередної дії в місці нанесення (локально). Системні проникають у рослини,пересуваються по їх судинній системі і виявляють свою дію в усій рослині.Перевага їх полягає ще й у тому, що на відміну від контактних вони за правильногозастосування не змиваються. Це усуває потребу повторної обробки після опадів ізагалом зменшує потрапляння їх у навколишнє середовище.
Застосування пестицидів, які виявляють низку негативних властивостей,спричинює забруднення сільськогосподарської продукції, ґрун ту, водойм,загибель корисних організмів, погіршення здоров'я людини. Формування стійкихпопуляцій шкідливих організмів знижує ефективність пестицидів, що потребуєпостійного їх вдосконалення.
Токсичність пестицидів — це їх здатність призводити до порушенняжиттєдіяльності організмів людини і тварин (отруєння) або рослин(фітотоксичність).
Фітотоксичність виявляється у пригніченні рості, зміні темпів розвитку,зниженні продуктивності. Розрізняють гостру і хронічну форми фітотоксичності.За гострої спостерігаються некрози, опіки, деформації, засихання органів рослинчерез певний час після застосування препаратів. Хронічна зумовлена тривалоюдією пестицидів, виявляється поступово, хоча й призводить до тих самихнаслідків.
Розрізняють такі види отруєння:
ü гостре — спричинене одноразовим надходженням великої кількості отруйної речовини;
ü підгостре- зумовлюється надходженням меншої кількості отруйної речовини і відбуваєтьсяменш інтенсивно;
ü хронічне- спричинене тривалим надходженням отруйної речовини в невеликих кількостях.
Для визначення ступеня небезпечності пестицидів беруть до уваги такі їхдози або концентрації:
ü підпорогова- максимальна кількість отруйної речовини, в разі надходження якої в живийорганізм не відбуваються зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань;
ü порогова- мінімальна кількість отруйної речовини, що викликає зміни, які визначаютьсятестами, за відсутності зовнішніх ознак отруєння тварин;
ü токсичнанесмертельна — кількість отруйної речовини, яка викликає видимі ознакиотруєння, але не призводить до смерті;
ü токсичнасмертельна — кількість отруйної речовини, яка спричинює загибель тварин.
Пестициди зумовлюють й інші патогенні зміни в організмі людини та тварин:
ü утворенняпухлин — бластомогенність (злоякісних — канце-рогенність);
ü мутації — мутагенність;
ü народженнячи розвиток потвор — тератогенність;
ü порушеннянормального розвитку зародка — ембріогенність;
ü алергії — алергенність.
ЛД50 (летальна доза) — середин кількість речовини в міліграмах на 1 кг живоїмаси, яка викликає загибель 50 % піддослідних тварин.
Критерій інгаляційної токсичності приймають за лімітуючий, якщо в разізастосування на практиці складаються умови для створення близької дорозрахункової концентрації пари, рідких і твердих аерозолів препарату в повітріробочої зони.
СК5д (середньолетальна концентрація) — кількість пестициду, якапризводить до загибелі 50 % піддослідних тварин.
Небезпечність пестициду для людини визначають на основі порівняльноїоцінки фактичної його дози (Дф), що надходить в організм людини протягом доби,та допустимої добової дози (ДДД):
/>
де ФНП — фактичне навантаження пестициду, од.; Дф — фактична дозапестициду (формується з добових його кількостей, що надходять в організм людиниз продуктами харчування, питною водою, атмосферним повітрям, середній внесокяких становить відповідно 0,7 — 0,9, 0,1 — 0,3 та 0, 03 — 0,10); ДДД — максимальна доза пестициду (мг/кг маси тіла людини), яка при щодобовому надходженнів організм людини не викликає захворювань чи порушення стану здоров'я, щовиявляються сучасними методами досліджень, і не впливає негативно на наступніпокоління.
Показником ДДД характеризують біологічну активність пестициду. Нижченаведено класифікацію пестицидів за значеннями ДДД:
Клас небезпечності ДДД, мг/кг маси тіла
I. Високонебезпечні До 0,002
II. Небезпечні 0,0021 — 0,005
III. Помірно небезпечні 0,0051 — 0,020
IV. Малонебезпечні Понад 0,020
Оскільки на людину одночасно може впливати кілька пестицидів, треба братидо уваги сумарну їх кількість ФНП∑ -:
/>
За ФНП∑ > 10 забруднення об'єктів навколишньогосередовища високонебезпечне для людини, від 3 до 10 (включно) — небезпечне, від1 до 3 (включно) — потенційно небезпечні;, менш як 1 – безпечне. За ФНП > 3треба вносити зміни в систему захисту рослин, зокрема зменшувати кількістьобробок, застосовувати менш небезпечні пестициди та ін.
Вміст залишкових кількостей пестицидів у продукції рослинного йтваринного походження нормують і контролюють. Для окремих пестицидів визначеномаксимально допустимі рівні (МДР, мг/кг продукту), щоб їх надходження ворганізм людини з продуктами харчування не перевищило ДДД.
На основі МДР встановлюють:
· періодчекання, тобто строк останньої обробки рослин пестицидами (у добах до збиранняврожаю);
· максимальнечисло обробок рослин пестицидом за сезон;
· дозупрепарату (кг/га, л/га).
Щоб запобігти перевищенню ДДД, встановлюють допустимі рівні вмісту пестицидівв об'єктах навколишнього середовища:
· граничнодопустимі концентрації пестицидів (ГДК) у повітрі робочої зони (для осіб,зайнятих роботами, пов'язаними із застосу ванням пестицидів, мг/м3),атмосферному повітрі (для всіх категорії! населення, мг/м3), воді, водоймсанітарно-побутового та рибогоспо дарського призначення (мг/дм3), ґрунті(мг/кг);
· довстановлення ГДК в експерименті — тимчасові розрахункові нормативи:
· орієнтовнобезпечні рівні впливу (ОБРВ) у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі(мг/м3);
· орієнтовнодопустимі концентрації (ОДК) у воді (мг/дм3) та ґрунті (мг/кг).
Для обмеження надходження пестицидів в організм людини з повітрям такрізь шкіру встановлено строки виходу людей (діб) на оброблені пестицидамиплощі для виконання ручних і механізованих робіт із догляду за рослинами.
Сукупність вимог щодо зберігання, транспортування та застосуванняпестицидів називають регламентом. Усі відомості про регламенти і нормативизастосування окремих препаратів, які забезпечують необхідні ефективність табезпечність, наведені в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених довикористання в Україні».
/>
Рис. 1 — Переміщення пестицидів у біосфері
Поводження пестицидів у навколишньому середовищі. Негативні наслідкихімічного методу захисту рослин зумовлені певною стійкістю пестицидів, їхздатністю мігрувати в ґрунті, воді, повітрі, біологічними ланцюгами і в зв'язкуз цим — виявляти свою дію далеко за межами території, де вони були застосовані(рис. 1).
Пестициди, потрапляючи в ґрунт, з часом розкладаються під впливомбіологічних процесів, які в ньому відбуваються. Інтенсивність їх розкладаннявизначається вмістом гумусу в ґрунті, його гранулометричним складом,водно-тепловим режимом, реакцією ґрунтового розчину, іншимиґрунтово-кліматичними чинниками. Чим вони сприятливіші для мікробіологічноїдіяльності, тим швидше відбувається деструкція пестицидів. Найнебезпечнішимивважають персистентні (стійкі) пестициди зі строком розкладання в ґрунті нанетоксичні компоненти понад два роки. До таких, зокрема, належать хлорорганічнісполуки (ДДТ, гексахлоран тощо), використання яких заборонене. З трьох основних(за обсягом застосування) груп пестицидів найбільш згубними для мікроорганізмівє фунгіциди, найменш згубними — гербіциди. Інсектициди найнебезпечніші дляґрунтової фауни, а з мікроорганізмів — для бактерій.
Важливим чинником, який визначає поводження пестициду в ґрунті, є йогоадсорбційна здатність. За високого вмісту гумусу, важкого гранулометричногоскладу ґрунт утримує більше пестицидів, тим самим їх міграція уповільнюється.
Видаляються пестициди з ґрунту вимиванням у ґрунтові води або поверхневимзмиванням, внаслідок вивітрювання, винесення рослинами.
Пестициди, що потрапили у водойми з ґрунту та атмосфери, руйнуються,мігрують, накопичуються у водяних організмах, мулі. Інтенсивність їх руйнуваннявизначається в основному температурою та рН води. Найнебезпечніші пестицидиздатні зберігатися понад 30 діб. Для водяної фауни найбільш токсичними єінсектициди, найменш токсичними — фунгіциди; гербіциди посідають проміжнемісце.В атмосфернеповітря пестициди надходять внаслідок знесення їх під час хімічних обробокпосівів або внаслідок випаровування з поверхні ґрунту й рослин, а видаляються знього фотохімічним розкладанням та з опадами.2. Толерантність території допестицидного навантаження
Показники, які враховують небезпечність пестицидів для фауни екосистеми,покладено в основу їх екотоксикологічної класифікації.
Т50 — період піврозпаду, тобто час, протягом якого вміст пестициду воб'єкті дослідження знижується на 50 %:
/>
(к — константа; t — час, доба; С0, Сt, — вміст пестициду, мг/кг,відповідно в початковий момент часу і час t).
k – коефіцієнт накопичення
Отже, об'єктивнішу оцінку небезпечності пестициду отримують у разіврахування обох класифікацій — токсиколого-гігієнічної та екотоксикологічної івизначення інтегрального ступеня небезпечності:
/>
де КА і КБ — класи небезпечності пестицидувідповідно за категоріями А (за токсиколого-гігієнічною класифікацією) та Б (заекотоксикологічною класифікацією).
Пестициди 1-, 2-го ступенів — особливо небезпечні; 3-го — небезпечні; 4-,5-го — помірнонебезпечні, 6-, 7-го — малонебезпечні. Пестициди 1 — 3-гоступенів небезпечності слід застосовувати з посиленим контролем, а заможливості утримуватися від їх використання.
Токсиколого-гігієнічну й екотоксикологічну характеристики пестицидівразом з їх кількісним навантаженням на територію та інтенсивністю розкладаннявикористовують для розрахунку потенційного рівня інтегральної небезпечностізабруднення пестицидами навколишнього середовища. Порядок розрахунку наведенонижче.
1. Визначають середньовиважений інтегральний ступінь небезпечностізастосовуваних пестицидів С:
/>
де Си1, ..., Сиn — інтегральний ступінь небезпечностіокремого пестициду; m — масаокремого пестициду, кг; М — сумарна маса пестицидів, кг (М і m — розраховують за препаратом, длягранульованих — за діючою речовиною); n — кількість пестицидів.
2. Знаходять усереднене навантаження пестицидів на територію — екотоксикологічну дозу Дект, кг/га
3. Обчислюють індекс самоочищення території (ICO), який характеризує її толерантністьдо пестицидного навантаження.
Розподіл території України на зони ілюструє рис. 2. Зональні значенняіндексів ICO наведено нижче.
1. Поліська лона дерново-підзолистих типових і оглеених грунтів0,5
2. Лісостепова зона чорноземів типових і сірих лісових опідзоленихґрунтів
2.1. Західна, центральна, лівобережна низинні провінції 0,6
2.2. Лівобережна висока провінція
2.2.1. Північно-західна підпровінція 0,7
2.2.2. Східна підпровінція 0,55
3. Степова зона чорноземів звичайних і південних
3.1. Дністровсько-Дніпровська провінція 0,5
3.2. Дніпровсько-Донецька провінція 0,3
3.3. Донецька провінція 0,4
3.4. Азово-Причорноморська провінція 0,3
3.5. Кримська провінція 0,3
4. Сухостепова зона темно-каштанових і каштанових ґрунтів 0,2
5. Зона буроземних ґрунтів Українських Карпат
5.1. Передгірна провінція бурувато-підзолистих поверхнево оглеених ґрунтів0,75
5.2. Закарпатська низинна провінція лучно-буроземних оглеених ґрунтів 0,78
4. Визначають інтегральний показник V:
/>
5. Розраховують агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ):
/>
За значення АЕТІ до 1 забруднення навколишнього середовища пестицидамималонебезпечне, від 1 до 4 — середньонебезпечне, від 4 до 7 — підвищенонебезпечне, від 7 до 10 — високонебезпечне. Планувати застосування пестицидівтреба так, щоб значення АЕТІ
не перевищувало 1. За АЕТІ > 1 обов'язково проводять контроль вмістузалишкових кількостей пестицидів у продукції, ґрунті, воді.
Агроекологічну оцінку пестицидів можна встановлювати й за такимипоказниками:
1) коефіцієнтом вибірковості дії (КВД):
/>
(ЛД50 — мг/кг, Д — кг/га діючої речовини);
2) коефіцієнтом екологічного навантаження (КЕН):
/>
Чим більші значення КНД і менше КЕН, тим прийнятніше пестициди. 3. Заходи щодо зменшення пестицидногонавантаження на агроекосистеми
Небезпечні наслідки застосування хімічного методу захисту рослин можна знизитираціональним поєднанням з іншими методами. Сучасний підхід передбачаєнасамперед керування чисельністю популяцій шкідливих організмів, а не їх і нищення.
Інтегрований захист рослин — це комплексне застосування методів Длядовгострокового регулювання розвитку й поширення шкідливих організмів доневідчутного господарського рівня на основі прогнозу економічного порогушкодочинності, дії корисних організмів, енергозберігаючих і природоохороннихтехнологій, які забезпечать надійний захист рослин та екологічну рівновагудовкілля.
Головні принципи інтегрованого захисту рослин
1. Вжиття винищувальних заходів проти шкідливих організмів лише в разіперевищення ними чисельності економічного порогу шкодочинності (ЕІ1Ш), під якимрозуміють щільність популяції шкідника чи ступінь забур'яненості посівів, заякого витрати на боротьбу з ними скуповуються збереженим урожаєм.
2. Урахування чисельності природних стримувальних чинників (кориснихорганізмів).
3. Урахування просторового розподілу шкідливих організмів.
4. Висока агротехніка вирощування сортів сільськогосподарських культур,стійких до хвороб і шкідників.
Хімічний метод захисту рослин треба застосовувати згідно з цимипринципами.
Додатково можна виділити й інші принципи і напрями підвищення безпечностіхімічного методу захисту рослин, зменшення пестицидного навантаження наагроекосистему.
1. Удосконалення асортименту пестицидів і застосування тих, якіхарактеризуються:
· невисокоютоксичністю для людини, теплокровних тварин, корисних організмів;
· відсутністюрізко виражених кумулятивних властивостей, канцерогенності, мутагенності,ембріогенності, тератогенності, алергенності;
· низькоюстійкістю (персистентністю) в об'єктах навколишнього середовища;
високою ефективністю проти шкідливих організмів, системною дією.
2. Вибір оптимальних способів застосування пестицидів:
· протруєннянасіння і садивного матеріалу;
· пневмомеханічнерозпилювання (зниження дози до 50 %);
· обприскуванняполімерними препаратами (зниження дози до 20 — 50 %);
· малооб'ємне(МО) та ультрамалооб'ємне (УМО) обприскування; норми витрат робочої рідини заМО становлять: для польових культур із застосуванням штангових обприскувачів — 80-135 л/га, вентиляторних — 5-50 л/га; ягідників і винограду — 200 л/га; садів- 250 — 500 л/га; за УМО норма витрати робочої рідини 0,5 — 2 л/га;
· смугове істрічкове внесення.
Проти комах і кліщів доцільно чергувати препарати з різним механізмомдії, щоб запобігти виведенню стійких популяцій і необхідності додатковихобробок.
3. Суворе дотримання регламентів (сукупності вимог) зберігання,транспортування та застосування пестицидів.
Пестициди потребуючі, спеціальних умов транспортування, виконаннянавантажувально-розвантажувальних робіт і зберігання. Особливість цих процесіввизначається належністю пестицидів до одного з класів речовин:
1) легкозаймисті рідини (ЛЗР);
2) легкозаймисті речовини та матеріали (ЛЗМ);
3) речовини, що окислюються (ОР) й органічні пероксиди (ОП);
4) токсичні речовини (ТР), їдкі та корозійні речовини (ЇР), іншінебезпечні речовини.
Зберігати пестициди можна тільки в спеціально призначених для цьогоскладах, що відповідають СНіП 11-108-78 «Склады сухих минеральныхудобрений и химических средств защиты растений» та «Нормам технологическогопроектирования складов твердых минеральных удобрений и пестицидов для хозяйстви пунктов химизации» (1981 р.).
Склади бувають базовими (приколійні, пришосейні, районні,міжгосподарські) та витратними (господарств, тваринницьких і птахівницькихкомплексів та ін.). На базових складах для зберігання пестицидів обладнуютьізольовані приміщення.
Залежно від місткості базових складів встановлено таку ширинусанітарно-захисних зон, м: до 20 т — 200, від 20 до 50 т — 300, від 50 до 100 т- 400, від 100 до 300 т — 500, від 300 до 500 т — 700, понад 500 т — 1000.Ширина санітарно-захисних зон витратних складів має бути не меншою за 200 м.Майданчик для будівництва базового складу повинен мати відносно рівну поверхнюз невеликим нахилом для відведення поверхневого стоку й запобігання забрудненнюповерхневих і підземних вод. Глибина залягання ґрунтових вод на такій ділянцімає бути не меншою за 1,5 м.
На витратних складах пестицидів мінеральні добрива слід зберігати вокремих приміщеннях. В них передбачається влаштування розчинозаправного вузла,майданчиків для протруювання насіння, знезараження тари, апаратури, засобівмеханізації, призначених для обробки тваринницьких і птахівницьких комплексів.Майданчики повинні мати асфальтове або бетонне покриття. Відстань між складомпестицидів, майданчиком для протруювання насіння, приміщенням для зберіганняпротруєного насіння, розчинозаправним вузлом, будівлями адміністративного іпобутового призначення має бути не меншою як 50 м.
Зберігати пестициди на складі можна тільки після огляду приміщеньорганами санітарно-епідеміологічної служби та охорони навколишнього середовищаі складання паспорта. Такі перевірки проводять щорічно.
Пестициди, які входять до переліку небезпечних вантажів, транспортують зурахуванням їх належності до відповідних груп:
1. високогоступеня небезпечності (група пакування 1) — вантажі в сталевих барабанах,бочках, спеціальних контейнерах;
2. середньогоступеня небезпечності (група пакування 2) — вантажі в тарі з полімернихматеріалів, дерев'яних ящиках;
3. низькогоступеня небезпечності (група пакування 3) — вантажі в паперових мішках,картонних ящиках.
Пестициди перевозять тільки спеціально призначеними для цих цілейтранспортними засобами. Вони мають бути упаковані в заводську або спеціальнуміцну і добре закриту тару. Перевозити пестициди з іншими вантажамизабороняється. Знезаражують транспортні засоби після перевезення пестицидів наспеціальних пунктах, і лише після цього ними можна перевозити інші вантажі крімхарчових продуктів, фуражу і питної води.
Автомобільний транспорт для перевезення пестицидів підлягає паспортизаціїсанітарно-епідеміологічною службою, він має бути справним і знезараженим, матисигнальне забарвлення кузова і бортовий напис «Отрута». Швидкість рухутранспортного засобу, що перевозить пестициди, не повинна перевищувати 40км/год, а в разі дощу, туману чи снігопаду — 20 км/год. Забороняєтьсяперевозити пестициди за видимості до 300 м.
4. Застосування пестицидів
Населення, санітарно-епідеміологічна, ветеринарна служби, органирибоохорони мають бути завчасно проінформовані про проведення хімічних обробок.
У період виконання робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, якіобробляються, мають бути попереджувальні написи. Тимчасово зберігати пестицидидозволено на спеціально виділених ділянках, які охороняються. Забороненовлаштовувати заправні майданчики, місця очищення техніки у водоохоронній зонірибогосподарських водойм і ближче як за 200 м від місць проживання людей, тваринницькихферм, водних джерел, місць концентрування тварин, бджіл.
Машини й апарати, призначені для застосування пестицидів, маютьзнаходитись у спеціально відведених місцях під накриттям або в приміщеннях.Виготовляти розчини і заправляти апаратуру треба в стаціонарних розчиновихвузлах або пунктах, які мають тверде покриття і спеціальні бетонованірезервуари для збирання забрудненої води. Готувати розчини пестицидівбезпосередньо в полі без засобів механізації заборонено. Забруднені пестицидамиґрунт, машини, апаратура, тара з-під пестицидів і протруєного насіння,невикористані робочі розчини, стічні води і засоби індивідуального захиступідлягають знезараженню.
Авіаційна обробка рослин пестицидами здійснюється на робочій висоті 3 — 4м у ранкові та вечірні години за швидкості вітру не більш як 3 м/с(дрібнокраплинне обприскування) і 4 м/с (велико-краплинне) й температуриповітря не вище за +22 °С. Наземне обприскування з використанням вентиляторнихобприскувачів обмежується такими ж швидкостями вітру, штангових — при дрібно- івеликокраплинному обприскуванні — 3 м/с. Відстань від населених пунктів,тваринницьких комплексів, місць виконання ручних робіт на посівахсільськогосподарських культур, водойм і місць відпочинку в разі застосуваннявентиляторних обприскувачів має бути не меншою як 600 м, штангових — не меншоюяк 300 м. За аерозольного способу застосування пестицидів ширинасанітарно-захисної зони визначається дисперсністю крапель, а обробка посівів уцій зоні допускається за напрямку вітру від об'єкта, для якого вонавстановлена. Для тепличних господарств ширина санітарно-захисної зони становить300 м.
Вносити пестициди в ґрунт треба тільки за допомогою спеціальноїапаратури. Для внесення гранульованих пестицидів заборонено використовуватитуковисівні пристрої.
Обробляти пестицидами овочеві культури, продукція яких споживається усирому вигляді, не дозволяється; дозволяється обробка їх насіння та ґрунту допояви сходів.
Навколо обробленої ділянки встановлюють попереджувальні знаки. Пасікивідвозять на відстань не менш як 5 км або ізолюють на регламентований термін.
Охорона поверхневих і підземних вод від забруднення пестицидами. Длязапобігання забрудненню поверхневих вод, які використовують дляцентралізованого господарсько-питного водопостачання, встановлюють зонисанітарної охорони. В них, а також у прибережних водоохоронних зонах і назатоплюваних територіях, згідно з ГОСТ 17.1.3.04-82, не допускається:
· зберіганняі поховання пестицидів і забрудненої ними тари;
· спорудженняприміщень для миття та очищення тари, спецодягу, машин і обладнання,забруднених пестицидами;
· зливанняй очищення стічних вод, які містять пестициди;
· зберіганняі ремонт обладнання для застосування пестицидів;
· влаштуванняй експлуатація злітно-посадкових смуг і майданчиків для заправляння обладнанняпестицидами.
Транспортувати пестициди від місця зберігання до місця застосуваннядозволяється лише при безпосередньому їх використанні, у спеціально обладнаномутранспорті. Після закінчення обробки рештки пестицидів треба вивезти длязберігання або ліквідації.
Не допускається застосування пестицидів, яке перешкоджає чи обмежує всівиди водокористування, а також шкідливо впливає на навколишню флору і фауну.Внаслідок сільськогосподарського зрошення в поверхневі води не повинні потраплятизворотні води, концентрація пестицидів у яких перевищує норму.
У прибережній водоохоронній зоні не допускається застосування пестицидів,небезпечних для гідробіонтів. Забороняється внесення пестицидів у перший смузізони санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питноговодопостачання
Авіарозпилення пестицидів не допускається у внутрішній і проміжній смугахзони санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питноговодопостачання й обмежується в прибережних водоохоронних зонах і назатоплюваних територіях.
Неприпустимо скидати у водні об'єкти пестициди, їх рештки і відходи,пакувальні матеріали і стічні води, забруднені пестицидами, мити забрудненіпестицидами тару, спецодяг, машини і обладнання в поверхневих водах, набиративоду забрудненим обладнанням.
Санітарно-захисну зону узгоджують з водоохоронною зоною.
У разі наземного обприскування посівів пестицидами ширинасанітарно-захисної зони (від меж оброблюваних ділянок до водних джерел) маєстановити 600 м, за авіаобприскування — 1000 м (до рибогосподарських водойм — 2000 м), за внесення гранульованих препаратів — 300 м. За потреби органисанітарно-епідеміологічної служби можуть збільшувати санітарно-захисну зону у 2- 3 рази. Ширина прибережної водоохоронної смуги малих річок — від 20 до 100 м;застосування пестицидів у ній забороняється. 5. Охорона атмосферного повітря
Відповідно до «Методичних рекомендацій по санітарній охороні атмосферногоповітря від забруднення пестицидами» (МОЗ України, 1998) заборонено:
· звичайнеавіаційне обприскування ближче як 1000 м від житлової зони, а ультрамалооб'ємнеавіаобприскування — ближче як 2000 м;
· одночаснаобробка посівів однотипними препаратами у межах району чи області.
Застосування пестицидів, стійких у ґрунті понад 1 міс, а у воді — 5 діб,слід обмежувати на територіях великих господарств. Великі масиви культур, якіобробляють багаторазово, рекомендується розміщувати з урахуванням рози вітрівна відстані не менш як 1000 м від населених пунктів, а поблизу них вирощуватина невеликих площах культури, які не потребують багаторазових обробок.Доцільним є використання різних добавок у робочі розчини для зменшеннявипаровування й розпилення, гранул, мікрокапсул, урізноманітнення асортиментупрепаратів. 6. Охорона ґрунту
Заборонена фумігація ґрунту пестицидами І і II класів небезпечності, виливаннярешток робочих розчинів, промивних вод після обробки тари, спецодягу, апаратуриі приміщень складів без попереднього очищення, використання більш як 2 разипротягом одного сезону пестицидів зі стійкістю в ґрунті менш як 6 міс, апестицидів, стійких понад 6 міс, — за наявності їхніх решток після попередніхобробок. Рекомендовані способи застосування пестицидів — малооб'ємне таультрамалооб'ємне обприскування, протруювання насіння.