МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ
Національний університет„Львівська політехніка”
Інститут післядипломної освіти
Кафедра фінансів
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
„Фінансовий аналіз діяльностіпідприємства”
Виконав: студентгрупи
/>
Керівник:_______________________
_______________________________
Львів 2004
АНОТАЦІЯ
Курсоваробота передбачена навчальним планом для студентів базового напряму підготовки0501 „Економіка і підприємництво” і є важливим етапом оволодіння методикоюфінансового аналізу діяльності підприємства.
Метоювиконання курсової роботи є поглиблене вивчення окремих питань програми,підготовка фахівців за спеціальністю фінанси, набуття навичок самостійноговиконання планових розрахунків, оформлення результатів розрахунку показниківфінансового аналізу діяльності підприємства.
Завданнякурсової роботи – навчитись застосовувати набуті підчас навчання теоретичнізнання і практичні навички для вирішення питань фінансового аналізу напромисловому підприємстві.
Впроцесі виконання роботи були розглянуті: інформаційно – правове забезпеченняаналізу власних фінансових ресурсів підприємства, дана загальна характеристиката характеристика діяльності підприємства, проведений аналіз майнової структурикапіталу, аналіз фінансової структури капіталу або джерел фінансування, оцінкаструктурних змін капіталу, аналіз показників рентабельності, аналіз ліквідностіі платоспроможності підприємства, розглянуті напрямки удосконалення фінансового стану підприємства, зроблені висновки.
Course work is stipulated by thecurriculum for students of a base direction of preparation 0501 „Economy andbusiness” and is the important stage of mastering by a technique of thefinancial analysis of activity of the enterprise.
The purpose of fulfillment of coursework is the profound studying separate questions of the program, preparation ofexperts behind a trade the finance, finding of skills of independentfulfillment of scheduled accounts, registration of results of account ofparameters of the financial analysis of activity of the enterprise.
The problem of course work — to learnto apply theoretical knowledge bought during instruction and practical skillsto the solution of questions of the financial analysis on industrialenterprise.
During fulfillment of work have been considered: itis informational — legal maintenance of the analysis of own financial resourcesof the enterprise, the general characteristic and the characteristic ofactivity of the enterprise, the conducted analysis of property capitalstructure, the analysis of a financial structure of the capital or sourcesfinancing, an estimation of structural changes of the capital, the analysis ofparameters of profitability, the liquidity analysis and is given to solvency ofthe enterprise, the considered directions improvement of financialcircumstances of the enterprise, the made conclusions.
ЗМІСТВступ 3 1. Інформаційно – правове забезпечення аналізу власних фінансових ресурсів підприємства. 5 2. Загальна характеристика та характеристика діяльності підприємства у 2003 році. 7 3. Аналіз майнової структури капіталу за 2003 рік і оцінка структурних змін. 10 4. Аналіз фінансової структури капіталу або джерел фінансування за 2003 рік і оцінка структурних змін. 13 5. Аналіз показників рентабельності. 15 6. Загальна оцінка фінансового стану та платоспроможності підприємства за 2003 рік. 17 7. Напрямки удосконалення фінансового стану ВАТ “Альфа” 26 Висновки 30 Список використаної літератури 32 Додатки 33
ВСТУП
Заумов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення правпідприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає рольсвоєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньоїліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхівпідвищення і зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуваєсвоєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникненнярізноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційнимиможливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки напідставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств. Систематичнийаналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності тафінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства,розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності.Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитуваннята диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовийстан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіхелементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністювиробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, щовідображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовийстан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної тафінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці видидіяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивнопозначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Якправило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт,послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, щопозитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршанняякості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходженнякоштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченніматеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльністьпідприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження йефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової ікредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залученихкоштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінкифінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні йогостабільного фінансового стану.
Отже,фінансовий стан — це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.
Метоюоцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельностівиробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботипідприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Фінансовийстан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різнихметодів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансовихрезультатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і вдинаміці — за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» уфінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансовихресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансовихресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок,до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконанняплану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічнихсанкцій.
Основнимизавданнями аналізу фінансового стану є:
— дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
— дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства,забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
— об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності тафінансової стійкості підприємства;
— оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількіснаоцінка його конкурентоспроможності;
— аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
— визначення ефективності використання фінансових ресурсів.
Аналізфінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозівфінансового оздоровлення підприємств.
Кредиторита інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати своїризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціюваннявідсоткових ставок.
Урезультаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних,найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картинуфінансового стану підприємства.
Прицьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналізпоточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.
Підбиваючипідсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще разпідкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичногоаналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу досамоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансовихресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільностіпідприємства.
1. ІНФОРМАЦІЙНО – ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ВЛАСНИХ ФІНАНСОВИХРЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА.
Для регулювання фінансовоїдіяльності підприємства існує багато нормативних актів. Одним із важливихзаконів є Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р. №697-XII. Метоюцього закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян,використання природних, економічних, науково-технічних та культурнихпотенціалів республіки для підвищення рівня життя народу.
Наступнимнормативним актом є Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991р.№698-XII, який визначає загально правові, економічні та соціальні засадиздійснення підприємницької діяльності громадянами та юридичними особами натериторії України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державноїпідтримки. Згідно із статтею 5, одним із принципів підприємницької діяльності єзалучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природнихта інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмеженозаконодавством
Закон України “Пропідприємства в Україні” від 27 березня 1991р. №887-XII, виділяє види і організаційніформи підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації,організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходудо ринкової економіки. Підприємство користується банківським кредитом накомерційній договірній основі. Підприємство може надавати банку на договірнійоснові право використовувати свої вільні кошти і встановлювати проценти за їхвикористання. Розрахунки підприємств за своїми зобов’язаннями проводяться убезготівковому та готівковому порядку через установи банків, відповідно доправил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених НБУ.
З 1 січня 1995 року основним виглядом прямого податку на юридичнихосіб в Україні став податок на прибуток, що був введений Законом України від 28грудня 1994 року “Про оподаткування прибутку підприємств” (після чисельних зміні доповнень з 1.07.97 цей закон діє у редакції Закону України від 22.05.97року). Стаття 3 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств”присвячена характеристиці об’єкту оподаткування і порядку обчисленняоподатковуваного прибутку. Це дуже важливий закон. Оскільки основним джереломформування власних фінансових ресурсів підприємства є прибуток.
Об’єктомоподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованоговалового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та насуму амортизаційних відрахувань.
Ставка податку на прибуток підприємств закріплена у статті 10Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” — прибуток платниківподатку оподатковується за ставкою 30% до об’єкта оподаткування.
ЗаконУкраїни “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР визначаєплатників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування,перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливостіоподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної,порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Згідноіз статтею 2 об’єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів(робіт, послуг) на митній території України. Згідно із статтею 4 базаоподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячиз їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами зурахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, завинятком податків на додану вартість, що включаються до ціни товарів (робіт,послуг) згідно із Законом України з питань оподаткування. Об’єкти оподаткуванняоподатковуються за ставкою 20%. Згідно із статтею 7 продаж товарів здійснюєтьсяза договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку надодану вартість.
В залежності від правового статусу підприємства визначається мінімальний розмірстатутного капіталу і порядок його формування. Розмір статутного капіталуоговорюється в засновницьких документах підприємства і вноситься в реєстраційнукарту при здійсненні державної реєстрації підприємства. Мінімальний розмірстатутного фонду регламентується діючим законодавством тільки для господарськихтовариств і деяких специфічних видів діяльності, як правило, пов’язаної зфінансовими операціями. Для підприємств всіх інших організаційно-правових формгосподарювання його величина визначається засновником і залежить перш за всевід виду і масштабу діяльності. Законодавчі акти, що регулюють мінімальнийрозмір статутного фонду – це Закон України “Про внесення змін і доповнень вЗакон України “Про господарські товариства” від 16 грудня 1993р. №3709;Положення “Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії”, затверджене УказомПрезидента України від 19 лютого 1994р. №55/94; Декрет Кабінету МіністрівУкраїни “Про довірчі товариства” від 17 березня 1993 №23-93.
Порядок іджерела формування статутних фондів залежать від типу підприємства і форми власності,на базі якої воно функціонує. В Україні права підприємств різних типів і формвласності закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України «Провласність», «Про підприємство в Україні», «Про господарські товариства».
З1 січня 1995 р. в Україні скасовано порядок, що передбачав вилучення державоючастини амортизаційних коштів державних підприємств до державного бюджету длястворення централізованих фондів капіталовкладень, тобто вся сумаамортизаційних відрахувань перебуває у розпорядженні підприємств для витрат зацільовим призначенням. Але не виключено, що, враховуючи інвестиційну ситуацію вкраїні, такий порядок може бути запроваджено знову.
Таким чином,беручи до уваги, що нормативні акти постійно змінюються та доповнюються, керівництвупідприємства потрібно постійно цікавитися змінами у законодавстві.
2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ “АЛЬФА”
ВАТ“Альфа” засноване в 1964 році як цех від іншого заводу. В 1965 році завод бувпідпорядкований міністерству верстатобудування та інструментальноїпромисловості СРСР. З цього часу завод налагодив масовий випуск різців токарнихнапаяних, збірних, фрез кінцевих, наборів слюсарно – монтажних інструментів.
Акціонуванняпідприємства почалось в 1995 році. На 1 листопада 1996 року на аукціонахпродано 43% акцій. Статутний фонд становить 56442 гривень. Чисельністьробітників становить 245 чол.
Метоюдіяльності ВАТ „Альфа“ є отримання прибутку за рахунок наукової, виробничої тапідприємницької діяльності.
Предметомдіяльності є :
1. виробництво слюсарно – монтажних,металорізальних інструментів для машинобудівних підприємств, підприємстврізноманітних галузей народного господарства, майстерень ремонтного профілю,сільськогосподарських підприємств, транспорту, а також власників легковихавтомобілів;
2. реалізація на основі отриманого прибуткусоціальних і економічних потреб працівників, створення безпечних умов праці;
3. збереження на договірній основімобілізаційних потужностей;
4. виробництво та реалізація товарівнародного споживання;
5. надання послуг іншим юридичним особам танаселенню;
6. зовнішньоекономічна діяльність;
7. комерційна, посередницька, торгова таінші види господарської діяльності, не заборонені чинним законодавством.
Товариствоє юридичною особою від дня його державної реєстрації.
МайноТовариства складається з основних засобів та обігових цінностей, а також цінностей,вартість яких відображена в балансі Товариства.
Товариствомає самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установахбанків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.
ПрибутокТовариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриттяматеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. Збалансового прибутку Товариства вносяться передбачені законодавством Україниподатки та інші платежі до бюджету.
Чистийприбуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повномурозпорядженні Товариства.
Зарішенням загальних зборів Товариство створює :
а)резервний (страховий) фонд;
б)фонд оплати дивідендів.
Фондоплати дивідендів створюється за рахунок чистого прибутку Товариства.
Коштиз фонду сплачуються акціонерам пропорційно до загальної вартості належних їмакцій.
Товариство здійснює оперативний табухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичнузвітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органам державноїстатистики.
Дляаналізу основних показників, які характеризують діяльність підприємства в поточному2003 році доцільно скласти таку таблицю:Таблиця 1
Техніко-економічна характеристика ВАТ ”Альфа”Показники
Одиниця виміру
2002
2003
Відхилення
Темп росту, %
I. Продукція
1.1.Обсяг промислової продукції (послуг) в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору в діючих цінах
Тис.
грн. 631,8 957,0 325,2 51,5 1.2.Зміна залишків незавершеного виробництва
Тис.
грн. 16,9 33,7 +16,8 99,4
II. Фінансові результати 2.1. Балансовий прибуток (збиток)
Тис.
грн. (3) (87) 2.2.Собівартість виготовленої продукції
Тис.
грн. 748 1030,3 282,3 37,7 2.3. Виручка від реалізації продукції (товарів, послуг)
Тис.
грн. 853 1111 258 30,2
III. Основні фонди 3.1. Річна вартість основних фондів
Тис.
грн. 3562,2 3388,7 -173,5 -4,8
IV. Праця 4.1. Чисельність штатних працівників основної діяльності (середня) Чол. 207 189 -18 -8,7 4.2. Фонд оплати праці
Тис.
грн. 177 249 72 40,7
V. Ефективність виробництва 5.1. Фондовіддача 0,18 0,28 0,10 55,5 5.2. Фондомісткість 5,64 3,54 -2,1 -37,23 5.3. Фондоозброєність 17,21 17,93 0,72 4,18
За 2003 рік випущено товарноїпродукції (в оптових цінах ) на 957 тис. грн., що на 325,2 тис. грн. більшеобсягу 2002 року. Разом з тим збільшилось незавершене виробництво на 16,8 тис.грн. Реалізовано продукції на 1111 тис. грн., що на 33,2% більше реалізаціїминулого періоду.
Відвсієї господарської діяльності в 2003 році підприємство отримало збитків на суму87 тис. грн. Якщо порівняти цей результат з результатом минулого року, то можнасудити про погіршення фінансового стану підприємства, а саме про збитковістьвиробництва. Все це свідчить про не конкурентоспроможність продукціїпідприємства, що пов’язано з великими матеріальними витратами на її виробництво,а також про незадовільну роботу відділів збуту та маркетингу.
Собівартістьвиготовленої продукції збільшилась на 282,3 тис. грн. (37,7%). Як стверджуютьспеціалісти підприємства, якість продукції, що виготовляється, досить високоїякості, але через велику ціну (яка обумовлена високим рівнем собівартостіпродукції) інструменти не користуються попитом. Про це свідчить і дуже високийрівень фондомісткості, яка набагато перевищує нормативне значення. Хоча накінець звітного періоду вона знизилась, відбулось це головним чином за рахунокзбільшення випуску продукції. Підприємству доцільно було б продати частинуосновних засобів, оскільки вони вже застарілі, та на отриману суму закупитинове обладнання, більш досконале. Показники фондовіддачі менше нормативу, щорекомендується спеціалістами (в межах 3). Тобто на одиницю фондів приходитьсяменше одиниці продукції (на початок та кінець періоду відповідно 0,18 та 0,28).
В2003 році в порівнянні з відповідним періодом 2002 року чисельність всього персоналузнизилась на 8,7%, а фонд оплати праці збільшився на 40,7%. Через нестачукоштів у підприємства та відсутність замовлень воно було змушено звільнити 18працюючих.
Такимчином, результати аналізу основних показників діяльності підприємства за 2003рік свідчать про незадовільне становище підприємства. Це обумовлено недостатнімзабезпечення виробництва власними обіговими коштами, несвоєчасністюрозрахунків, великою заборгованістю підприємства перед постачальниками табюджетом.
Необхідно діяльністьпідприємства орієнтувати на розширення зв’язків із зарубіжними партнерами, щодасть змогу за рахунок надходження валютних коштів поліпшити і стабілізувати фінансовийстан підприємства.
4. АНАЛІЗ МАЙНОВОЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ЗА 2003 РІК І ОЦІНКА СТРУКТУРНИХ ЗМІН.
Аналіз активів підприємства дозволяє надати загальну оцінку зміні всього його майна.Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в якіактиви вкладені знову залучені фінансові ресурси або які активи зменшились зарахунок зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки. Аналітичний розрахунок, щовідображає динаміку та структуру активу балансу, приведений в таблиці 2.
Таблиця2
Аналізскладу та структури активу балансу підприємстваРозміщення майна На початок року На кінець року Зміни за рік Тис. грн. % до підсумків розділів Тис. грн. % до підсумків розділів Тис. грн. % до початку року
І. Необоротні активи Незавершене будівництво 42,2 1,18 42,2 1,25
Основні засоби:
залишкова вартість 3520 98,82 3346,5 98,75 -173,5 -4,93 первісна вартість 7489,4 7464,2 -25,2 0,34 знос 3969,4 4117,7 Усього за розділом І
3562,2 83,28
3388,7 77,22 -173,5 -4,87
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 218,2 30,51 262,5 26,28 44,3 20,30 незавершене виробництво 16,9 2,36 33,7 3,37 16,8 99,41 готова продукція 421,9 59 529,35 53 107,45 25,5 товари 2,7 0,38 6,5 0,65 3,8 140,74
Усього вир. обіг. кап. 659,7 92,24 832,05 83,30 172,35 26,13
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 40,1 5,61 143,6 14,38 103,5 258,10
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом 6,6 0,66 6,6 Інша поточна дебіторська заборгованість 4,9 0,69 11,4 1,14 6,5 132,65
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті 10,5 1,47 5,25 0,53 -5,25 -50,00
Усього обіг. кап. 55,5 7,76 166,85 16,70 111,35 200,63 Усього за розділом ІІ
715,2 16,72
998,9 22,76 283,7 39,67
ІІІ. Витрати майбутніх періодів
0,7 0,02 0,7
Баланс
4277,4 100
4388,3 100 110,9 2,59
Зтаблиці 2 бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 110,9тис. грн. або на 2,59%. В складі майна доля основних засобів та інших необоротнихактивів зменшилась на 173,5 тис. грн. або на 4,87%. В їх складі зменшилась доляосновних засобів – на 173,5 тис. грн. (4,93%), а значення незавершеногобудівництва не змінилось, хоча в процентному відношенні питома ваганезавершених капітальних вкладень в загальній сумі розділу зменшилась на 0,07%.Питома вага необоротних активів в загальному складі майна зменшилась на 6,06%.Оборотні активи за звітний період збільшились на 283,7 тис. грн. (39,67%). Алене слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воновідбулось головним чином за рахунок готової продукції, яка збільшилась на 107,45тис. грн. (25,5%). Це свідчить про те, що вироби не користуються попитом.Причиною цього є висока собівартість продукції. Слід переглянути ціновуполітику підприємства та доцільність надання відстрочки платежів або знижок длянегайної оплати. Виробничі запаси збільшились на 44,3 тис. грн. (20,3%).Показник вартості товарів придбаних підприємством збільшився за звітний періодна 3,8 тис. грн. (140,74%). Показники незавершеного виробництва на 16,8 тис.грн. (99,41%). Питома вага виробничого оборотного капіталу, в складі оборотнихактивів, знизилась з 92,24% до 83,30% відповідно на початок і кінець року і цезменшення складає 172.35 тис. грн. (26.13%). Частину виробничих запасів можнапродати для збільшення коштів.
Питома вага обігового капіталу зрослаз 7,76% на початку року до 16,70% в кінці року. Зростання відбулось за рахунокрізкого збільшення дебіторської заборгованості на 161,6 тис. грн. зокрема іззбільшенням розрахунків за товари, роботи, послуги на 103,5 тис. грн. (258,1%),з бюджетом – на 6,6 тис. грн., з іншими дебіторами – на 6,5 тис. грн.(132,65%). Зменшилась сума коштів на розрахунковому рахунку – на 5,25 тис. грн.Відсутність коштів пояснюється великою дебіторською заборгованістю за товари,роботи, послуги.
Розподіл коштів між основним таоборотним капіталом на початок року складає відповідно 83,28% та 16,72%, накінець року – 77,22% та 22,76%. Зменшився основний капітал на 173,5 тис. грн.(4,87%), а приріст оборотного склав 283,7 тис. грн. (39,67%). Тобто трапився перерозподілкоштів в бік зниження менш мобільної її частини – основних коштів. На початокта кінець року основний капітал повністю покривався власними джерелами.Перевищення суми власних джерел над сумою їх використання на покриття основногокапіталу спрямовується на формування оборотного капіталу. За рахунок власних оборотнихкоштів покривалось 81,6% поточних активів ( загальної суми оборотного капіталу), на кінець року цей показник складав 66,9%. Такий стан склався, в основному,за рахунок випередження темпів росту загальної суми оборотного капіталу .
Доля кредиторської заборгованості вформуванні оборотного капіталу складала:
- на початок року :
134,2 :715,2*100% = 18,76%
- на кінець року :
331,5:999,6*100% = 33,2%
Аналізуючи структуруоборотного капіталу, бачимо, що матеріальні оборотні кошти склали на початокроку 92,24%, грошові кошти – 1,47%; розрахунки та інші активи – 6,29%. Такеспіввідношення пояснюється високим рівнем матеріалоємності виробництва. Напротязі року питома вага матеріальних оборотних коштів зменшилась на 8,94% таскладала 83,30 %. В цілому структура оборотних коштів декілька покращилась,оскільки питома вага матеріальних оборотних коштів зменшилась, а грошовихкоштів та дебіторської заборгованості збільшилась. Збільшення залишків готовоїпродукції на 25,5% свідчить про погіршення її збуту.
Важливаувага при аналізі поточних активів має приділятися дебіторській заборгованості.При наявності конкуренції та складності збуту підприємства продають її,використовуючи форми послідуючої оплати. Тому дебіторська заборгованість єважливою частиною оборотного капіталу. Якщо на початок року розрахунки зпокупцями та замовниками складали 5,61%, то на кінець року цей показник дорівнював14,38%, а в загальному підсумку за рік він збільшився на 258,1%. Зміни, що відбулисьв структурі дебіторської заборгованості, свідчать про погіршення розрахунковоїдисципліни в бік погіршення платоспроможності. Підприємство може скоротитивідвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Наявність заборгованостідебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємство відчуває недолікфінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної платита інше.
Зточки зору фінансового менеджменту можна сказати, що структура фінансових ресурсівбула задовільною (це пов’язано перевищенням власних коштів у структуріпасивів), незважаючи на наявність дебіторської заборгованості, яка пов’язана ізтрадиційними складнощами збуту продукції в нашій економіці.
5. АНАЛІЗФІНАНСОВОЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ АБО ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ЗА 2003 РІК І ОЦІНКАСТРУКТУРНИХ ЗМІН.
Причини збільшення чи зменшення майна підприємствавизначають, вивчаючи зміни в складі джерел його формування. Надходження,купівля, формування майна може відбуватися за рахунок власних і позиченихкоштів (капіталу), характеристика співвідношення яких відкриває сутністьфінансового стану підприємства. Так, збільшення долі позичених коштів, з однієїсторони, свідчать про загрозу фінансової нестабільності підприємства ізбільшення рівня фінансового ризику, а з іншої — про активний перерозподіл ( в умовах інфляції і невиконання в строк фінансовихзобов'язань) прибутку від кредитів по відношенню до підприємства-боржника.
Аналіздинаміки складу та структури джерел власних та залучених коштів приведений в таблиці3.
Таблиця 3Аналізскладу та структури джерел коштів підприємстваДжерела коштів На початок року На кінець року Зміни за звітний період Тис. грн. % до підсумків розділів Тис. грн. % до підсумків розділів Тис. грн. % до початку року
І. Власний капітал
Статутний капітал 147,5 3,56 147,5 3,64 Додатковий вкладений капітал 3844,6 92,79 3845,2 94,78 0,6 0,02 Резервний капітал 49,1 1,19 49,1 1,21 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 102 2,46 15 0,37 -87 -85,3 Усього за розділом І
4143,2 96,86
4056,8 92,51 -83,4 -2,01
IV. Поточні зобов’язання
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 41,8 31,1 95,8 28,90 54 129,19
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів 6,4 4,77 1,2 0,36 -5,2 -81,25 з бюджетом 28 20,86 60,1 18,13 32,1 114,64 з позабюджетних платежів 1,9 1,42 13,3 4,01 11,4 600 зі страхування 22,8 16,99 28,9 8,72 6,1 26,75 з оплати праці 31,9 23,77 67 20,21 35,1 110,03 Інші поточні зобов’язання 1,4 1,04 65,2 19,67 63,8 Усього за розділом IV
134,2 3,14
331,5 7,55 197,3 147,02
Баланс
4277,4 100
4388,3 100 110,9 2,59
З таблиці 3 бачимо, що зростанняджерел формування майна підприємства за 2003 рік на 110,9 тис. грн. або на 2,59%обумовлено зростанням суми позикових коштів на 197,3 тис. грн. або на 147,02%.Разом с тим власні кошти зменшились на 2,09%. Зменшення власних коштівобумовлено збитками звітного року 87 тис. грн. та їх покриття за рахунок зменшеннянерозподіленого прибутку який знаходиться в розпорядженні підприємства.
Збільшеннязалучених коштів відбулось за рахунок збільшення кредиторської заборгованостіпо всіх статтях.
Вструктурі власних коштів найбільш питому вагу мають додатковий та статутний капітал Доля додаткового капіталу у власних коштах за звітній період зросла 1,92%, наабо на 0,6 тис. грн., доля резервного капіталу зменшилась на 0,02% хоча вабсолютному значенні не змінилась. Розмір статутного фонду не змінився. Великезначення мають власні оборотні кошти підприємства, що вираховуються як різницяміж власними коштами та необоротними і показують, скільки із загальної сумивласних коштів підприємства спрямовується на покриття оборотних коштів:
1. на початок року: 4143,2 — 3562,2 = 581тис. грн.
2. на кінець року: 4056,8 — 3388,7 = 668,1тис. грн.
Тобтоза рік сума власних оборотних коштів зросла з 581 тис. грн. до 668,1 тис. грн.
Негативним є зростання питомої вагизалучених коштів на 4,41%, хоча короткострокові кредити підприємство незалучає. Це пояснюється досить високою обліковою ставкою НБУ та жорсткимиумовами кредитування. Більшу частину об’єму кредиторської заборгованості складаєзаборгованість перед постачальниками, яка являє собою комерційний кредит, поякому не потрібне забезпечення та який майже безкоштовний. Зростання її об’ємув звітному році свідчить про фінансові ускладнення на підприємстві. Про це свідчитьі зростання заборгованості робітникам по оплаті праці на 35,1 тис. грн.(110,03%). За рік збільшилась заборгованість по розрахунках з бюджетом на 32,1тис. грн. (114,64%), зі страхування — на 6,1 тис. грн. (26,75%), зпозабюджетних платежів – на 11,4 тис. грн. (600%), з іншими кредиторами – на63,8 тис. грн. Заборгованість по авансах одержаних зменшилась на 5,2 тис. грн.(81,25%). Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла на 54тис. грн. (129,19%). Тобто підприємство використовує кошти, які йому неналежать. Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану підприємства, алеякщо вони не затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно повертаються. Віншому випадку виникає прострочена кредиторська заборгованість.
6. АНАЛІЗПОКАЗНИКІВ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ.
Показникирентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективностідіяльності підприємства.
Вонивимірюють прибутковість підприємства з різні позиції і групуються відповідно доінтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну. Адміністраціюцікавить віддача (прибутковість) усіх виробничих активів; потенційнихінвесторів і кредиторів — віддача на капітал що інвестувався; власників і засновників- прибутковість акції і т.д.
Рентабельністьпродажу. Він показує, який прибуток з однієїгривні продажу отримало підприємство. Рентабельність продажу = Чистий прибуток(ряд. 220 ф. № 2) / Чистий дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) (ряд. 035 ф. № 2) Нормальною вважається рентабельність не менша30%, в умовах високого податкового тиску – 15%.
Рентабельністьу 2003р. для підприємства становила:-84000 / 1111000 = -0,08 (-8 %). Звідсиробимо висновок, що після вирахування з отриманого доходу всіх витратзалишається 8 копійок збитків від кожної гривні продажу. У 2002р – 3000 /853000 = -0,003 (-0,3%). Збитки становили всього 0,3 копійки від кожної гривніпродажу.
Рентабельність капіталу.Показує ефективність використання всього майна підприємства. Зниження йогосвідчить про падаючий попит на продукцію підприємства і про перенагромадженняактивів. Цей показник визначається як співвідношення чистого прибутку ісередньорічної вартості власного капіталу. Рентабельність капіталу = Чистийприбуток (ряд. 220 ф. № 2) / (Власний капітал на початок періоду (ряд. 380 гр.З ф. № 1) + Власний капітал на кінець періоду (ряд. 380 гр. 4 ф. № 1)) / 2 Длянашого підприємства вона складає: -84000 / 4100000 = -0,02 (-2%)
Рентабельністьмайна Характеризує ефективність використання основнихзасобів підприємства. Цей показник визначається як співвідношення валовогоприбутку і середньорічної вартості основних засобів підприємства. Рентабельністьмайна = валовий прибуток (ряд. 50 ф. № 2) / Залишкову вартість основних засобівпідприємства(ряд. 030 гр. З ф. № 1). Вона складає: 80700 / 3346500 = 0,024(2,4%) за звітний період та 105000 / 3520000 = 0,03 (3%) за попередній період.
Рентабельність продукції. Цей показник дає можливість побачитискількох прибутків отримано на одиницю собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції = Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства (ряд. 50 ф. № 2) / Повна собівартість реалізованої продукції (ряд. 40 ф. № 2).Вона складає: 80700 / 1030300 = 0,08 (8%) за звітний період та 105000 / 74800 =0,14 (14%) за попередній період. Рентабельність продукції за звітний рікупала в 1,75 рази і склала всього 8%. Значить кожен карбованець витрачений навиробництво приніс тільки 8 копійок прибутку.
Показник рентабельності виробництвазнаходиться в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненійзалежності від зміни фондомісткості продукції.
Підвищення рентабельностіпродукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції.Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондомісткість,вище фондовіддача і в наслідок цього відбувається зростання показникарентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обіговихкоштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції.Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів є одночасночинниками росту рентабельності виробництва.
7. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ЛІКВІДНОСТІ (ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ) ПІДПРИЄМСТВА.
Оцінка фінансового станупідприємства в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішенняконкуренції і фінансової стабільності, надійності підприємства як партнера. Узначній мірі втрачає значення контроль виконання планів, які регламентуютьдіяльність підприємств, зростає потреба в оцінка фінансового стану та аналізіліквідності (платоспроможності) підприємства.
Ліквідність підприємства – цеможливість у практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов’язанняперед контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб’єктами підприємницькоїдіяльності.
Векономічній практиці підприємств України поступово впроваджується методика оцінки фінансової стійкості іплатоспроможності економічних агентів(суб'єктів ринкових відносин), яка за змістом відповідає міжнародним вимогамі ґрунтується на даних фінансової звітності і бухгалтерського балансу.
В залежності від мети дослідження конкретних аналітичних задач в першу чергу необхідно агрегувати основнірозділи активу і пасиву балансу. Агрегованаформа бухгалтерського балансу показана на умовних даних.
З орієнтацією на розробку бізнес-планів доцільно згрупувати окремі показники в основні групи:
• запаси і затрати (33);
• власні оборотні кошти (ВОК);
• джерела формування запасів (ДФЗ).
Запаси і затрати (33) визначаються за даними бухгалтерського балансу як підсумок II розділу активу балансу.
Власні оборотні кошти (ВОК) розраховуються за наступною методикою: ВОК= Поточні активи — Поточні пасиви
Таким чином, власні оборотні кошти — це різниця між поточними оборотними активами (вартість оборотногокапіталу в матеріально-речовій і грошовій формах) і поточними (короткостроковими) зобов'язаннями підприємства (короткострокові кредити,зобов'язаннями перед: постачальниками,бюджетом по податках і платежах, працівниками, іншими підприємствами поотриманих авансах і т.д.).
Джерела формування запасів (ДФЗ) визначаються таким чином:
ДФЗ= Власніоборотні кошти+ Короткострокові кредити банку ікороткострокові позики для покриття запасів+ Розрахунки зкредиторами затовари, роботи послуги
Порівнюючиприведені вище три основні показники (33, ВОК і ДВЗ), в практиці фінансового менеджменту можна умовновиділити такі рівні фінансової стійкості підприємства:
1) абсолютну фінансову стійкість, якахарактеризується нерівністю:
33
2) нормальну фінансову стійкість, для якої виконується наступна нерівність :
ВОК
3) нестійкийфінансовий стан, для якого характерноює нерівність типу:
33 >ДФЗ.
Економічнийзміст даної нерівності полягає в тому, що запаси і затрати неможливо покритиджерелами коштів.
4) критичний фінансовий стан характеризується такою ситуацією, коли не тільки не виконується нерівність 3), але ймають місце " непокриті збитки", а також «Довгострокові кредити та позики, що не погашені в строк».
Таблиця 4
Агрегованийбаланс для аналізу фінансового стану підприємства.
тис. грн.Показник На початок року На кінець року ЗЗ 715,2 998,9 ВОК 581 667,4 ДФЗ 622,8 763,2
Аналізотриманих даних свідчить про нестійкий фінансовий стан. Це означає, що підприємство,якщо всі кредитори воднораз пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде нев змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушенекористуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним — дебіторськоюзаборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому щокредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хочапідприємство в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всівони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.
Алеаналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не достатньо длявизначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці розраховують деякіінші показники.
Коефіцієнтиліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є найбільш важливими. Ціпоказники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність,спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами,акціонерами, бюджетом, банками.
Аналізуючи показники ліквідності застроками, підприємства визначають, наскільки швидко виробничі запаси ідебіторська заборгованість перетворювались у наявні гроші.
Напідставі даних другого розділу активу балансу розраховують коефіцієнти ліквідності.На практиці використовують три коефіцієнти ліквідності.
Приобчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише грошові кошти укасі, на банківських рахунках, а також цінні папери, які можуть бутиреалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву коефіцієнта абсолютноїліквідності. Він розраховується як відношення суми грошових коштів докороткострокових зобов’язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідностідає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємствоможе негайно погасити. Він розраховується по формулі :
АЛ = ( Кі + Гк ) /П, (7.1)
деКі — кошти на розрахунковому та інших рахунках;
Гк — гроші в касі;
П — поточні зобов’язання.
Напочаток року: 10500/134200 = 0,09
Накінець року: 5250/331500 = 0,016
Значеннякоефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.
Другимкоефіцієнтом, який характеризує ступінь ліквідності підприємства, є коефіцієнтшвидкої ліквідності (Acid test ratio, Quick ratio), який відрізняється відкоефіцієнта абсолютної ліквідності тим, що в склад ліквідних коштів включаєтьсятакож дебіторська заборгованість та інші активи. Він обчислюється за формулою:
QR = ( Кі + Гк +Дз ) / П, (7.2)
деДз — дебіторська заборгованість.
Напочаток року: 55500/134200 = 0,41
Накінець року: 166850/331500 = 0,5
Цейпоказник характеризує прогнозні платіжні можливості підприємства при умові своєчасногопроведення розрахунків з дебіторами. Цей коефіцієнт повинен дорівнювати абобути більшим 1, але реально для українських підприємств він складає не більше0,7-0,8. Виходячи з цього рекомендоване значення 0,3-1
Третійкоефіцієнт - коефіцієнт загальної ліквідності (Current Ratio) має всвоєму чисельнику ще й суму виробничих запасів:
CR = ( Кі + Гк +Дз + Зз ) / П, (7.3)
деЗз — виробничі запаси.
Напочаток року: 715200/134200 = 5,33
Накінець року: 998900/331500 = 3,01
Згідноз міжнародною практикою, значення коефіцієнта ліквідності повинні знаходитися вмежах від одиниці до двох (іноді до трьох). Нижня границя обумовлена тим, щооборотних коштів повинне бути щонайменше досить для погашення короткостроковихзобов'язань, інакше компанія виявиться під погрозою банкрутства. Перевищенняоборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж у три разитакож є небажаним, оскільки може свідчити про нераціональну структуру активів.
Четвертийкоефіцієнт — чистий оборотний капітал (Net working capital), у грошовиходиницях:
NWC= Ап – П (7.4)
деАп – поточні активи
Напочаток року: 715200-134200 = 581000
Накінець року: 999600-331500 = 668100
Значення,що рекомендуються: > 0
Різницяміж оборотними активами підприємства і його короткострокових зобов'язань. Чистийоборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства,оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннямиозначає, що підприємство не тільки може погасити свої короткостроковізобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Оптимальна сумачистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії,зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальнихзапасів і дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу свідчить пронездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання. Значнеперевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить пронераціональне використання ресурсів підприємства. Наприклад: випуск чи акційодержання кредитів понад реальну потребу.
Обчисленнячотирьох різних показників ліквідності обумовлено потребою зробити висновок простійкий фінансовий стан контрагентами, виходячи із стосунків з підприємством.Наприклад, для постачальника сировини, матеріалів та послуг значний інтереспредставляє перший показник; для банка підприємства, яке кредитується — другий,четвертий, для володаря акцій і облігацій підприємства — третій.
Таблиця5
Аналізпоказників ліквідності підприємства Показники На початок року На кінець року Грошові кошти, тис. грн. 10,5 5,25 Дебіторська заборгованість, тис. грн. 45 161,6 Запаси і затрати, тис. грн. 659,7 832,05 Поточні зобов’язання, тис. грн. 134,2 331,5 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,09 0,016 Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,41 0,5 Коефіцієнт загальної ліквідності 5,33 3,01 Чистий оборотний капітал 581000 668100
Згіднотаблиці 5 можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідність підприємстваза період, що аналізується. Це звичайно свідчить про нестабільне фінансове становищепідприємства на протязі всього періоду.
Згідноотриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже низький. Його значеннясвідчить про те, що тільки 1,6% короткострокової заборгованості підприємствоможе погасити негайно, по зрівнянню з початком періоду — 9%.
Коефіцієнтшвидкої ліквідності теж має низьке значення, яке майже вдвічі нижче оптимального.На кінець періоду цей показник декілька збільшився за рахунок збільшеннядебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальнезначення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства приповерненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.
Тобтопоказники абсолютної і швидкої ліквідності набагато нижчі нормативних значень.Це визнано перевищенням темпів росту поточної заборгованості темпів ростуліквідних коштів підприємства.
Високимлишається тільки показник загальної ліквідності, є досить високим і відповідавнормативному значенню (навіть перевищував його). Тобто на початок звітногоперіоду на кожну гривню короткострокових зобов’язань припадало 5,33 гривніпоточних активів; на кінець періоду – 3,01 гривні. Але він також маютьтенденцію до зменшення. На жаль, високі показники загальної ліквідностісвідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність йогодіяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів,що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.
Збільшеннячистого оборотного капіталу свідчить про нераціональне використання ресурсівпідприємства.
Аналізліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов’язаньактивами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов’язань.
Такимчином, підприємство можна назвати ліквідним (платоспроможним). Та через бракліквідних коштів підприємство нездатне покрити короткострокові зобов’язання.Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси, які є важкореалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможністьпідприємства.
Причинаминестачі ліквідних оборотних засобів також є збитковість діяльності підприємства,що веде до нестачі власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштіву дебіторську заборгованість та високий показник кредиторської заборгованості.
/>Одним з найважливіших показників,що характеризують фінансову стійкість підприємства, є показник питомої вагизагальної суми власного капіталу в підсумку активу балансу, тобто відношеннязагальної суми власного капіталу до майна підприємства. В практиці цейвідносний показник отримав назву коефіцієнт автономії. По ньому дивляться,наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу.
Коефіцієнтавтономії = Власний капітал / Майно підприємства (7.5)
Чимбільше у підприємства власних коштів, тим легше йому справлятись з негараздамиекономіки, і це добре розуміють кредитори підприємства та його керівники. Осьчому останні намагаються збільшувати з року в рік абсолютну суму власногокапіталу підприємства. Такі можливості є насамперед у добре функціонуючихпідприємств. Маючи великі прибутки, вони намагаються утримати значну їх частинув обігу підприємства шляхом створення резервів з валового та чистого прибуткуабо прямого зачислення у власний капітал нерозподіленого прибутку.
Длякоефіцієнту автономії бажано, щоб він перебільшував по своїй величині 50%. Вцьому випадку його кредитори почувають себе спокійно, бо знають, що весьпозиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства .
Таблиця6
Оцінка динамікипоказника автономії підприємства
Показники
На початок року
На кінець року Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8 Загальна сума джерел коштів, тис. грн. 4277,4 4388,3 Коефіцієнт автономії 0,969 0,924 Темпи росту, % -- — 4,64
Доля власних коштів узагальній сумі джерел коштів досить висока. Але на кінець року трапилосьзниження коефіцієнту на 4,64%.
Взагаліотримані дані свідчать про високу ступінь незалежності підприємства від зовнішньогофінансування.
Похіднимивід коефіцієнта автономії є такі показники, як коефіцієнт фінансової залежностіта коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів.
Коефіцієнтфінансової залежності є зворотним до коефіцієнту автономії. Збільшення цьогопоказника в динаміці означає збільшення долі позикових коштів у фінансуванні підприємства.Якщо його значення знижується до одиниці (100%), то підприємство повністюфінансується за рахунок власних коштів.
Коефіцієнт фінансовоїстійкості вираховується як співвідношення власних та позикових коштів. Перевищеннявласних коштів над позиковими свідчить про те, що підприємство має достатнійзапас фінансової стійкості і відносно не залежить від зовнішніх фінансовихджерел. Коефіцієнт фінансової стійкості повинен дорівнювати 0.85 — 0.90.
Таблиця 7
Аналіз динаміки коефіцієнту співвідношення власних і позичених коштів підприємстваПоказники На початок року На кінець року Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8 Позичені кошти, тис. грн. 134,2 331,5 Коефіцієнт співвідношення власних і позичених коштів 30,87 12,24 Темпи росту, % -- — 60,35
Показник фінансової стійкостіпідприємства відповідає нормативному значенню, навіть в кілька разів перевищуєйого.
Різкезниження коефіцієнту обумовлено підвищенням обсягу позикових коштів майже в 2,5рази.
Алебільш чітко ступінь залежності підприємства від залучених коштів виражається укоефіцієнті співвідношення залучених та власних коштів. Він показує, якихкоштів у підприємства більше — залучених чи власних. Чим більше коефіцієнт, тимбільше залежність підприємства від залучених коштів. Допустимий рівеньзалежності визначається умовами роботи кожного підприємства і, в першу чергу,швидкістю обігу обігових коштів.
Коефіцієнт співвідношенняпозичених і власних коштів є часткою від ділення всієї суми зобов'язань позалучених позичених коштах на суму власних коштів. Він показує, скільки позиченихкоштів залучило підприємство на 1 грн. вкладених у активи власних коштів.
Таблиця 8
Аналіз динаміки і темпів росту показника співвідношення позичених івласних коштів.Показники На початок року На кінець року Позичені кошти, тис. грн. 134,2 331,5 Власні кошти, тис. грн. 4143,2 4056,8 Коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів 0,03 0,08 Темпи росту, % - 166,6
Згідноданих таблиці на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів напочаток року припадало 3 коп. позикових коштів, на кінець року – 8 коп. Тобтопідвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.
Стан обігових коштів відображаєтьсяв показниках забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами таманевреності власних коштів.
Коефіцієнтманевреності власних коштів визначається співвідношенням власних оборотнихкоштів підприємства та власного капіталу.
Коефіцієнтманевреності = Власні оборотні кошти / Власний капітал (7.6)
Коефіцієнтманевреності показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться вмобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами.Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкостіфінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високі значення коефіцієнтуманеврування позитивно характеризує фінансовий стан.
Деякіавтори вважають оптимальним значення цього показника рівним 0,5, а для показниказабезпеченості власними оборотними коштами матеріальних запасів пропонуєтьсякритерій на рівні не нижче 0,6. Але ці критерії, що пропонуються, може бутивзяти під сумнів.
Таблиця9
Аналіз динамікиі темпів росту маневреності власних коштів
Показники
На початок року
На кінець року Власні оборотні кошти, тис. грн. 581 668,1 Джерела власних коштів, тис. грн. 4143,2 4056,8 Коефіцієнт маневреності власних коштів 0,14 0,165 Темпи росту, % --- 17,86
В2003 році гнучкість використання власних коштів підприємства досить висока.
Забезпеченістьматеріальних запасів власними оборотними коштами – це співвідношення власнихоборотних коштів та матеріальних запасів, тобто показник того, в якій міріматеріальні запаси покриті власними джерелами та не потребують залученняпозикових.
Рівень показниказабезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами оцінюється насампередв залежності від стану матеріальних запасів. Якщо їх величина значно перевищуєобумовлену потребу, то власні оборотні кошти можуть покривати лише частину матеріальнихзапасів, тобто показник буде менше одиниці. Навпаки, при недостатності у підприємстваматеріальних запасів для безперебійного здійснення діяльності, показник можебути вище одиниці, але це не буде свідчити про гарний фінансовий станпідприємства.
Рівенькоефіцієнту маневрування залежить від характеру діяльності підприємства: в фондомісткихвиробництвах його нормальний рівень повинен бути нижче, ніж в матеріаломістких(оскільки в фондомістких значна частина власних коштів є джерелом покриттяосновних виробничих фондів). З фінансової точки зору чим вище коефіцієнтманеврування, тим кращий фінансовий стан.
В чисельнику обох показників – власніоборотні кошти, тому в цілому покращення стану оборотних коштів залежить від попереджувальногозростання суми власних оборотних коштів у порівняння із зростанням матеріальнихзапасів та власних джерел коштів.
Таблиця 10
Аналіз динаміки і темпів ростуманевреності матеріальних запасів
Показники
На початок року
На кінець року Власні оборотні кошти, тис. грн. 581 668,1 Матеріальні запаси, тис. грн. 659,5 832,05 Коефіцієнт маневреності матеріальних запасів 0,88 0,71 Темп росту, % --- — 19,32
Тобто,як бачимо з таблиці, матеріальні запаси на початок та кінець року покривалисявласними оборотними коштами відповідно на 88% та 71%.
Індекс постійного активу –коефіцієнт, що характеризує долю основних засобів та необоротних активів вджерелах власних коштів.
Індекспостійного активу = Нерухомість / Джерела власних коштів(7.7)
Таблиця11
Аналіз динамікиі темпів росту індексу постійного активу
Показники
На початок року
На кінець року Нерухомість 3562,2 3388,7 Джерела власних коштів 4143,2 4056,8 Індекс постійного активу 0,86 0,84 Темп росту, % --- — 2,33
В нашому прикладі значення індексупостійного активу досить високе: на протязі звітного періоду воно майже незмінилось та складало на початок та кінець звітного періоду відповідно 86% та 84%.
Дуже важливим показникомфінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майніпідприємства. Він визначає, яку долю в вартості майна складають основні засобивиробництва. Коефіцієнт розраховується як відношення сумарної величини основнихзасобів (по залишковій вартості) до вартості майна підприємства за підсумкомбалансу (валюти балансу).
КоефіцієнтРВОЗ = Основні засоби / Майно підприємства (7.8)
Цей коефіцієнт визначаєрівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесузасобами виробництва. Він є дуже важливим, якщо дане підприємство бажаєвстановити договірні відносини з новими партнерами – постачальниками або покупцями.Коефіцієнт реальної вартості майна у таких постачальників або покупців допоможепідприємству скласти уяву про їх виробничий потенціал та доцільність укладаннядоговорів з ними з цієї точки зору.
Нормальним вважаєтьсяобмеження, коли реальна вартість майна складає більш 0,5 від загальної вартостіактивів.
Таблиця 12
Аналіз динамікиі темпів росту коефіцієнту реальної вартості майна
Показники
На початок року
На кінець року Реальні активи 3520 3346,5 Загальна сума капіталу 4277,4 4388,3 Коефіцієнт реальної вартості майна 0,83 0,76 Темп росту, % --- — 8,4
Згідно даних таблиці 12рівень виробничого потенціалу підприємства дуже високий, хоча на кінець періодувін декілька зменшився.
8. Напрямки удосконалення фінансового стану ВАТ “Альфа”
Підприємство,що аналізується, виготовляє слюсарно – монтажні, металорізальні інструменти,торцеві ключі для машинобудівних підприємств, підприємств різноманітних галузейнародного господарства, майстерень ремонтного профілю, сільськогосподарських підприємств,транспорту, а також власників легкових автомобілів. На думку фахівців підприємствавироби користуються попитом, відрізняються досить високою якістю. Проблема вдуже високій собівартості. Це пов’язано з великим рівнем фондомісткостіпродукції та високими цінами на ресурси, що закуповуються для виробництва данихвиробів. Тому найголовніша задача для даного підприємства – зниження собівартості.
Основнимишляхами зниження витрат є економія усіх видів ресурсів, що споживаються увиробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витратвиробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткостіпродукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.
Зниженнятрудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнутирізними шляхами. Найбільш важливі з них – механізація та автоматизаціявиробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивнихтехнологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. На даному підприємствідуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь – якої шкоди длявиробництва, це допоможе скоротити простої. Отримані кошти можна вкласти внове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.
Важливимє підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини, яканадходить від постачальників та матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів.
Скороченнявитрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращоговикористання цих фондів, збільшення їх навантаження.
Можнапорекомендувати виробництво продукції значною кількістю маленьких серій, тодівитрати по складуванню готової продукції будуть мінімальними. Але, з іншогобоку, збільшаться витрати на підготовку виробництва. Доцільно продати деякукількість виробничих запасів та незавершеного виробництва.
Як і у всіх інших, в умовахкризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми іззбутом (велика сума готової продукції на складі) та з отриманням дебіторськоїзаборгованості.
Щододжерел отримання грошових коштів, то до них відносяться :
1. Реалізація продукції з негайною оплатоюабо із знижкою.
2. Отримання дебіторської заборгованості.
3. Продаж резервних грошових активів.
4. Продаж матеріальних і нематеріальнихактивів (зайвих запасів).
5. Отримання банківських кредитів.
6. Залучення інвестицій, приватногокапіталу та інших внесків до статутного фонду.
Першічотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу.В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Дваостанніх можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності вкрайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансовихресурсів від цільового використання.
Але щодо поточної ліквідності, тоданий коефіцієнт знаходиться в межах норми. У підприємства є проблеми ізгрошовими коштами. Тому треба приділити увагу збуту продукції за готівку. Цьомумає сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможнихспоживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі, підвищенняякості продукції).
Так, щоб оптимізувати значеннякоефіцієнту абсолютної ліквідності з тією ж сумою короткостроковоїзаборгованості, треба мати 26,84 тис. грн. в готівці або короткострокових фінансовихвкладеннях або суму короткострокової заборгованості 2,5 тис. грн., що є нереальнимшляхом, оскільки у підприємства не буде вистачати коштів для здійсненняпоточної діяльності. Тобто вихід з цієї ситуації – удосконалення виробництва тарозширення збутової мережі, щоб реалізувати товари на цю суму хоча б іззнижкою.
Сума дебіторської заборгованості тазапасів покриває суму оборотних активів у нормативному значенні. Якщо провестиправильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну сумуможна отримати із неї, а частину дебіторської спрямувати на покриттякредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежівта форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу,по факту відвантаження продукції). Доцільним є надання відстрочки платежу споживачам,бо за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, тобто прибуток (длястимулювання збуту в умовах високої конкуренції), але можливе виникненнядодаткових витрат по залученню короткострокових банківських кредитів длякомпенсації дебіторської заборгованості.
Для поповнення власного капіталутреба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того,як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бутиреалізовані можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основнівнутрішні джерела – прибуток та амортизаційні відрахування.
Так,для удосконалення діяльності треба здійснити наступне:
1. Прискорити оборотність оборотних коштівчерез активізацію системи постачання;
2. Знизити витрати електроенергії черезпроведення ревізії обладнання, блокування деяких машин та впровадженняблочного, місцевого включення світла та інших заходів;
3. Зменшення витрат на обробку продукціїчерез модернізацію обладнання та нові технології.
Требарозробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчитиефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні.
Цівсі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку на необхіднувеличину, що дозволить підвищити рентабельність капіталу.
Алеякщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатисьдо зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійноїполітики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовомуринку необхідного обсягу власних фінансових коштів в мінімально можливі строки.
Процес управління вартістюзалученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнемскладності і потребує відповідної кваліфікації виконавців.
Порядз власним капіталом підприємство певну частину своїх фінансових ресурсів формуєза рахунок позикового капіталу. За питомою вагою у складі залучених джерелфінансування значне місце займають банківські кредити та кредиторськазаборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідністькредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначаєтьсяхарактером кругообігу основних і оборотних активів. Але ж як джерелофінансування, позиковий капітал теж має свої особливості:
1. Відносна простота формування базовихпоказників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргу в формі процентівза кредит;
2. Виплатипо обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваноїбази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується наставку податку на прибуток;
3. Вартість залучення позикового капіталумає високу ступінь зв’язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненогокредитором. Чим віще кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тимнижче вартість залученого позикового капіталу;
4. Залучення позикового капіталу пов’язаноіз зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашеннюзобов’язань по основній сумі боргу.
Вартістьвнутрішньої кредиторської заборгованості при визначенні вартості капіталу враховуєтьсяпо нульовій ставці, тому що це безплатне фінансування підприємства за рахунокцього позикового капіталу. Але не можна збільшувати суму капіталу за рахунокцього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час в обігу і своєчасноне повертаються, це може стати причиною простроченої кредиторської заборгованості,що в кінці приведе до виплати штрафів, санкцій та погіршити фінансовий стан .
Щодо позикового капіталу, то упідприємства при існуючій структурі коштів і низькій рентабельності активів упорівнянні з процентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по йогозалученню. Треба в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатністьпідприємства.
Оптимізаціяфінансової структури капіталу є одним з найбільш важливих та складних завданьфінансового менеджменту. Оптимальна структура капіталу – це таке співвідношенняйого власних і залучених джерел, при якому забезпечується оптимальнеспіввідношення між рівнем рентабельності власного капіталу та рівнем фінансовоїстійкості, тобто максимізація ринкової вартості підприємства.
Хочазалучення кредитів можливо, коли вже забезпечена висока рентабельність капіталуіншим способом. Це дозволить зрівняти суми дебіторської та кредиторськоїзаборгованості.
Таким чином, врезультаті розглянутих варіантів можна сказати, що політика оптимізаціїструктури капіталу спрямована на підвищення долі власного капіталу. А самеприбутку, через неможливість залучення кредитів. Але ж якщо взяти за метупідвищення рентабельності власного капіталу, то теоретично найкращий варіант –залучення позик. Але є обмеження по коефіцієнту платоспроможності, який недозволяє збільшити позиковий капітал без збільшення оборотних активів.Збільшення питомої ваги оборотних активів дозволяє збільшити позиковий капіталта зменшити власний і зберегти платоспроможність. Рентабельність капіталу тимбільша, чим нижче його сума і вище прибуток, а при заміні власного капіталупозиковим вона підвищується.
Щодоуправлінням дебіторською заборгованістю, то найбільш ефективними будуть такішляхи:
1. Визначеннятермінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінівіз середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;
2. Періодичнийперегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становищаклієнтів;
3. Якщовиникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму,не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;
4. Використанняарбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;
5. Продажрахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги,якщо це вигідно;
6. Припродажу великої товарної партії негайне виставлення рахунка покупця;
7. Використанняциклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;
8. Відправленняпоштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;
9. Пропозиціявідстрочки у виплаті грошей для стимулювання попиту;
10. Страхуваннякредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;
ВИСНОВКИ
Фінансовийстан — найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Вінвідображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловомуспівробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самогопідприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.
Стійкефінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційноїдіяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить непроцес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період,можна визначити на базі публічної офіційної звітності.
Стійкадіяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку,маркетингової політики, від внутрішніх можливостей ефективно використовувативсі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числаяких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринковакон‘юнктура. Через це в якості інформаційної аналізу фінансового стану повиннівиступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри іваріанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібновраховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень.
ПідприємствоВАТ „Альфа” має недостатню фінансову стійкість. Це підтверджують і отриманідані коефіцієнту абсолютної ліквідності, які свідчать, що підприємство в змозінегайно погасити лише 1,6% короткострокової заборгованості. Значеннякоефіцієнту швидкої ліквідності також має низьке значення, вдвічі меншенормативного. Лише тільки значення коефіцієнту загальної ліквідностізнаходиться в межах норми, навіть перевищує її. Але ж високі показникизагальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства іпро ефективність його діяльності, а про наявність у нього позанормативнихвиробничих запасів.
Коефіцієнтзагальної ліквідності також свідчить, що на кожну гривню короткостроковихзобов’язань припадає 5,33 грн. на початок року та 3,01 грн. на кінець оборотнихкоштів. Коефіцієнт автономії має велике значення через наявність великоїкількості власного капіталу. Підприємство має достатній запас фінансовоїстійкості. Згідно коефіцієнту співвідношення позикових та власних коштів накожну гривню власних коштів припадало 3 коп. позикових (на початок звітного періоду)та 8 коп. на кінець.
Незважаючина те, що підприємство має добрі результати по деяких показниках, вонознаходиться в критичному стані через нестачу грошових коштів. Готова продукціяна складі не дуже користується попитом через високу ціну, яка обумовленавеликою собівартістю.
Оскільки на ВАТ „Альфа” існуєдві великі проблеми – проблема збуту та оптимізації дебіторської заборгованості,на них потрібно звернути основну увагу. Проблему збуту можна вирішити черезреалізацію продукції з негайною оплатою або із знижкою, потрібно знижувати собівартістьпродукції. Щодо дебіторів, потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежівта форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу,по факту відвантаження продукції). Доцільним є надання відстрочки платежуспоживачам, бо за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, тобто прибуток (длястимулювання збуту в умовах високої конкуренції), але можливе виникненнядодаткових витрат по залученню короткострокових банківських кредитів длякомпенсації дебіторської заборгованості.
Доцільнотакож продати частину основних фондів, оскільки вони вже застарілі, а отриманусуму спрямувати на покупку нового обладнання чи на розширення виробничої діяльності.
Пошукефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальноїінтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певноїфінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства.
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. МецВ.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 1999. — 132с.;
2. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник — К.: КНЕУ, 2000. — 460с.;
3. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управлениекапиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. -М.: Финансы й статистика,1996.-429с.;
4. Савчук В.П. Финансовый анализ деятельностипредприятия (международные подходы)
5. Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансовихрезультатів діяльності підприємств:Навч. посібник. — К.: НМК ВО, 1993;
Додаток1
БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА
на 31 грудня 2003 р.
Форма №1 тис.грн.
Актив
Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 010 первісна вартість 011 знос 012 ( ) ( ) Незавершене будівництво 020 42,2 42,2
Основні засоби:
залишкова вартість 030 3520 3346,5 первісна вартість 031 7489,36 7464,16 знос 032 ( 3969,36 ) ( 4117,66 )
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 інші фінансові інвестиції 045 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Відстрочені податкові активи 060 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом І 080
3562,2
3388,7
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 100 218,2 262,5 тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 незавершене виробництво 120 16,9 33,7 готова продукція 130 421,9 529,35 товари 140 2,7 6,5 Векселі одержані 150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160 40,1 143,6 первісна вартість 161 40,1 143,6 резерв сумнівних боргів 162 ( ) ( )
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом 170 6,6 за виданими авансами 180 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 4,9 11,4 Поточні фінансові інвестиції 220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті 230 10,5 5,25 в іноземній валюті 240 Інші оборотні активи 250 Усього за розділом ІІ 260
715,2
998,9
ІІІ. Витрати майбутніх періодів
270
0,7 Баланс 280
4277,4
4388,3
Продовженнядодатка 1
Пасив
Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал 300 147,5 147,5 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 3844,6 3845,2 Інший додатковий капітал 330 Резервний капітал 340 49,1 49,1 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 102 15 Неоплачений капітал 360 ( ) ( ) Вилучений капітал 370 ( ) ( ) Усього за розділом І 380
4143,2
4056,8
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400 Інші забезпечення 410 Цільове фінансування 420 Усього за розділом ІІ 430
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків 440 Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 Відстрочені податкові зобов’язання 460 Інші довгострокові зобов’язання 470 Усього за розділом ІІІ 480
IV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків 500 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 41,8 95,8
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів 540 6,4 1,2 з бюджетом 550 28 60,1 з позабюджетних платежів 560 1,9 13,3 зі страхування 570 22,8 28,9 з оплати праці 580 31,9 67 з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов’язання 610 1,4 65,2 Усього за розділом IV 620
134,2
331,5
V. Доходи майбутніх періодів
630
Баланс 640
4277,4
4388,3
Додаток2.
ЗВІТ ПРОФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
За 2003 рік.
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Форма № 2 тис. грн.
Стаття
Код
рядка
За звітний період
За попередній період 1 2 3 4 Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 1333,2 1023,6 Податок на додану вартість 015 ( 222,2 ) ( 170,6 ) Акцизний збір 020 025 Інші вирахування з доходу 030 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 1111 853 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 1030,3 ) ( 748 )
Валовий: прибуток 050 80,7 105 збиток 055 Інші операційні доходи 060 128,9 166 Адміністративні витрати 070 ( 161,6 ) ( 185,1 ) Витрати на збут 080 ( 40,2 ) ( 41,1 ) Інші операційні витрати 090 ( 96,4 ) ( 47,3 )
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток 100 збиток 105 ( 88,6 ) ( 2,5 ) Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 10,5 0,6 Фінансові витрати 140 Втрати від участі в капіталі 150 Інші витрати 160 ( 8,9 ) ( 1,1 )
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток 170 збиток 175 ( 87 ) ( 3 ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток 190 збиток 195 ( 87 ) ( 3 )
Надзвичайні: доходи 200 витрати 205 Податки з надзвичайного прибутку 210
Чистий: прибуток 220 збиток 225 ( 87 ) ( 3 )
Продовженнядодатка 2
II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Найменування показника
Код
рядка
За звітний період
За попередній період 1 2 3 4 Матеріальні затрати 230 3152 3150 Витрати на оплату праці 240 249 177 Відрахування на соціальні заходи 250 190,2 194 Амортизація 260 185,6 208,5 Інші операційні витрати 270 378,1 289 Разом 280 4154,9 4018,5
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Назва статті
Код
рядка
За звітний період
За попередній період 1 2 3 4 Середньорічна кількість простих акцій 300 590000 590000 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 590000 590000 Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію 320 Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію 330 Дивіденди на одну просту акцію 340