П л а н
сторінка
Вступ 2
1. Поняттябюджетного права і бюджетно-правового
Регулювання 3
2. Поняттябюджетної системи і бюджетного устрою
України 4
3. Правовіоснови складу доходів бюджетів і їх розподіл
між окремими ланками бюджетної системиУкраїни 5
4. Правовіоснови складу видатків бюджетів і їх розподіл
між окремими ланками бюджетної системи України 7
6. Список використаноїлітератури 9
1.Вступ.
Бюджет якявище в історії людського суспільства з”явився порівняно недавно – в епохукапіталізму. Його поява пов”язана з відділенням державних фінансів монарха,обмеженням влади останнього, переходом до демократичних засад управліннядержавним і суспільним життям. Бюджет в усіх країнах світу є основою державнихфінансів і основним фондом грошових коштів держави.
В Україніпоняття, зміст і функції державного бюджету мають свої особливості, викликанісуспільними і економічними перетвореннями в країні за останні роки.
Згідно ст.1Закону України “Про бюджетну систему України”, бюждет – це план утворення івикористання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюютьсяорганами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим таорганами місцевого самоврядування.
Державнийбюджет України є основним фінансовим планом. В Україні існує багато фінансовихпланів утворення і використання певних фондів коштів. Але бюджет є основним зних за величиною, за суспільно-політичним значенням, за ступенем впливу на іншіфонди коштів. Крім того, Державний бюджет України з абсолютною більшістю з нихоб”єднаний організаційно, тобто надходженням або витрачанням певних грошовихкоштів.
Державнийбюджет – встановлений законом на певний період основний фінансовий план(розпис) доходів і видатків централізованого фонду коштів держави, необхіднихдля здійснення її завдань і функцій.
3
В ст.96Конституції України встановлено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по31
грудня, а заособливих обставин – на інший період, тобто бюджетний період в Українізбігається з календарним роком.
Кожен бюджет складається з дохідної івидаткової частин.
2.Поняття бюджетногоправа і бюджетно-правового регулювання.
Бюджетнеправо України – це сукупність фінансово-правових норм, що регулюютьвнутрішньодержавні відносини, які виникають у зв”язку з утворенням, розподіломі використанням державного, республіканського(Автономної Республіки Крим),обласних, районних, міських (міст Києва і Севастополя) і місцевих бюджетів.Велике теоретичне іпрактичне значення має визначення предмета бюджетного
права, тобто тих відносин, які регулюються нормами цього розділу фінансового права. Таківідносини є внутрішньодержавними, оскільки вони стосуються розподілу фінансовихресурсів всередині держави і в них не беруть участі недержавні суб”єкти права.Бюджетно-правові норми регулюють відносини при встановленні бюджетної системи ібюджетного устрою України, розподілі доходів і видатків між окремими видамибюджетів, у процесі складання розгляду, затвердження, виконання бюджетів тазвітності їх про виконання… Найбільш суттєвою рисою бюджетних відносин є те,що всі вони мають єдиний центр – розподіл бюджетних ресурсів. Розподіл їх маєдва напрями: 1) предметний – за галузями діяльності держави і її функціями; 2)структурний – за ланками бюджетної системи. Але в будь якому випадку бюджетнівідносини полягають в розподілі коштів, які надходять до бюджетної системи (яктакі, що вже надані державі і врегульовані нормами податкового права ), іреалізації цього розподілу.
Нормибюджетного права містяться в актах, які складають бюджетне законодавство. Базоюбюджетного законодавства є Конституція України, що свідчить про великесуспільне значення бюджету.
Конституційнінорми, що регулюють бюджетні відносини, встановлені в ст.85,92,95-98 та іншихстаттях Конституції України. Слід зазначити, що вони є нормами прямої дії іводночас складають базу для поточного бюджетного законодавства. Загальнезначення для бюджетного законодавства України має конституційне положення проте, що бюджетна система України будується на засадах справедливого інеупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами ітериторіальними громадами. Ця норма розвивається в бюджетному законодавстві.Виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видаткидержави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цихвидатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.
4
Контроль завикористанням коштів державного бюджету України здійснює від імені ВерховноїРади України Рахункова палата.
3.Поняття бюджетноїсистеми і бюджетного устрою України.
Закон України“Про бюджетну систему України” містить в собі положення про бюджетну систему ібюджетний устрій України.
Увідповідності із статтею 2 Закону бюджетна система України складається зДержавного бюджету України, республіканського бюджету Автономної РеспублікиКрим та місцевих бюджетів. Згідно ст.95 Конституції України бюджетна системаУкраїни будується на засадах спреведливого і неупередженого розподілусуспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.
Вфінансово-правовій літературі дається наукове визначення бюджетної системиУкраїни. Це “заснована на економічних відносинах , врегульованих
правовиминормами, сукупність видів бюджетів, які існують на території держави”.
Сукупність всіхбюджетів, які входять до бюджетної системи України, складає зведений(консолідований) бюджет, який використовується для аналізу і визначення засаддержавного регулювання економічного і соціального розвитку України.
БюджетАвтономної Республіки Крим об”єднує республіканський бюджет та бюджети районіві міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим. При цьомуслід мати на увазі, що така система бюджетів Автономної Республіки Крим невходить за рамки бюджетної системи України.
Бюджет областіоб”єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування.
Бюджет районуоб”єднує районний бюджет, буджети міст районного значення, селищні та сільськібюджети.
Бюджет міста,яке має районний поділ, об”єднує міський бюджет та бюджети районів, що входятьдо його складу.
Бюджетнийустрій України грунтується на принципах єдності, повноти, достовірності,гласності, наочності, самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетноїсистеми України.
Ст.8 Закону“Про бюджетну систему України” визначила бюджетну класифікацію як “єдинесистематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету заоднорідними ознаками, забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянністьбюджетних даних”. Саме через бюджетну класифікацію здійснюється єдиний облікдоходів і видатків, складається звітність про виконання бюджетів.
5
Структурабюджетної класифікації розробляється Кабінетом Міністрів України, а нова їїструктура була затверджена постановою Верховної Ради України від 12 липня 1996року.
Бюджетна класифікаціяУкраїни складається з чотирьох розділів:
Розділ 1. Доходибюджету.
Розділ 2. Видаткибюджету.
Розділ 3.Фінансування бюджету.
Розділ 4. Державнийборг.
Розділ 1“Доходи бюджету” поділяється на групи, підгрупи, статті і підстатті. Групи доходів– це податкові надходження та неподаткові доходи, доходи від операцій зкапіталом, офіційні трансферти і державні цільові фонди.
Класифікаціявидатків бюджетів складається з функціональної, відомчої та економічноїструктури видатків.
Функціональнаструктура видатків бюджетів України визначає основні напрямки державноїдіяльності: 1.Державне управління; 2.Міжнародна діяльність; 3.Фундаментальнідослідження і сприяння науково-технічному прогресу; 4.Національна оборона і т.д. ( всього 24 розділи ) . Розділи поділяються на
підрозділи,тобто більш детальні частини. Підрозділи можуть мати цільові статті і видивитрат.
Економічнаструктура видатків групує видатки державного і місцевих бюджетів за їхекономічним змістом. Вона поділяється на поточні видатки і капітальні видатки,а також на предметні статті, підстатті та елементи витрат.
Розділ 3“Фінансівання бюджету” передбачає залучення коштів для фінансування видатківбюджету – внутрішнє і зовнішнє фінансування.
У розділі 4“Державний борг” наводиться структура державного внутрішнього і зовнішньогоборгу.
4. Правові основискладу доходів бюджетів і їх розподіл
між окремими ланкамибюджетної системи України.
Кожний бюджетподіляється на дохідну і видаткову частини, які мають бути збалансовані міжсобою.
В дохіднійчастині бюджету передбачаються всі доходи, передбачені законодавством України(податки і неподатковані доходи). За соціально-економічними ознаками вониможуть бути поділені на: 1) доходи від господарської діяльності; 2) доходи відвикористання природних ресурсів; 3)доходи від банківської діяльності; 5)доходивід реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів; 6)державне мито; 7)митні платежі;
6
8)збори таінші неподатковані доходи; 9)доходи від приватизації; 10)доходи від громадянтощо.
Розподілдоходів належить до повноважень представницьких органів держави, оскільки це єодним з основних питань функціонування бюджетної системи України. Головну рольв цьому відіграє Верховна Рада України, як єдиний орган законордавчої влади вУкраїні.
Основнимзавданням при розподілі доходів бюджетів є наділення кожного з державнихорганів – суб”єкта бюджетного права – таким об”ємом коштів, який міг бизабезпечити виконання його завдань і функцій, передбачених Конституцією тазаконами України. При цьому повинні бути забезпечені збалансованість всіхбюджетів, зацікавленість місцевих органів у збільшенні бюджетних надходжень,запобігання касових розривів та інше, бездефіцитність бюджетів.
З врахуваннямюридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюдлжетноїсистеми всі вони можуть бути поділениі на закріплені і регулюючі.
Дозакріплених належать доходи, які постійно діючими нормативними актами віднесенідо бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк у розмірітериторіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі.
Регулюючідоходи – це передбачені в Законі про Державний бюджет або в рішені про бюджетпредставницьких органів доходи бюджетів, які щорічно перерозподіляються міжрізними ланками бюджетів. Розмір частини кожного з доходів, яка передається убюджет нижчого рівня, визначається, виходячи з потреб цього бюджету, і можещорічно змінюватись.
При нестачікоштів для збалансування бюджетів держава може використати і такий метод бюджетногорегулювання як дотації, субвенції, субсидії, які можна назвати єдиним терміном– трансферти.
Таким чином,Державний бюджет України складається із закріплених доходів, а республіканськийАвтономної Республіки Крим та місцеві бюджети – з трьох 1)власних джерел, якінадходять від об”єктів, що є їх власністю; 2)закріплених доходів; 3)доходів, щонадійшли в порядку бюджетного регулювання. Крім цього, вони можуть на власнийрозсуд і запозичувати кошти.
Бюджетнерегулювання – це щорічний перерозподіл коштів всередині бюджетної системи зметою збалансування всіх бюджетів на рівні, необхідному для виконання кожниммісцевим органом своїх завдань і функцій.
Розмежуваннядоходів в процесі бюджетного регулювання здійснюється з урахуваннямекономічного, соціального, екологічного, природного стану відповідних областей,районів та населених пунктів.
Закон “Пробюджетну систему України” в ст.11-15 дає перелік доходів кожної з ланокбюджетної системи України.
Ст.13 Закону“Про бюджетну систему України” дає перелік доходів, які в порядку, на умовах ів межах, встановлених законами України, зараховуються у районні, міські (містобласного підпорядкування) бюджети.
7
5. Правові основискладу видатків бюджетів і їх розподіл між окремими ланками бюджетної системиУкраїни.
Видатковачастина державного та місцевих бюджетів відображає витрати держави наздійснення своїх завдань і функцій, а також на утримання самої держави (органівзаконодавчої, виконавчої, судової влади та ін.).
Звідсивипливає і структура державних видатків, яка залежить в кінцевому підсумку відзавдань і функцій, які стоять перед державою і її апаратом. Останні, в своючергу, юридично зафіксовані в Конституції і законах України.
Суть державиі державного бюджету полягає в тому, щоб задовольняти загальносуспільніінтереси і потреби. Тому ст.95 Конституції України, яка має багатограннезначення, встановлює, що “виключно законом про Державний бюджет Українивизначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір іцільове спрямування цих видатків”.
Загальніначала правового регулювання видатків бюджетів встановлені в розділі 3 Закону“Про бюджетну систему України”. В ст.18 Закону встановлено, що кошти Державногобюджету України витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Законом проДержавний бюджет України. Відповідно кошти республіканського бюджету АвтономноїРеспубліки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах,затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами. ДоДержавного бюджету України не включаються видатки, які не передбачені законамиУкраїни.
Видаткибюджетів усіх ланок групуються за предметною ознакою відповідно до бюджетноїкласифікації України. Але ст.18 Закону “Про бюджетну систему України” визначаєфункціональний поділ видатків всіх бюджетів на поточні видатки і видаткирозвитку.
Поточнівидатки – це видатки бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ,організацій і органів, які діють на початок бюджетного року, а також нафінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що неналежать до видатків розвитку.
До складувидатків розвитку належать витрати бюджетів на фінансування інвестиційної таінноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничогоі невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови господарстваУкраїни, субвенції та інші видатки, пов”язані з розширеним відтворенням.
При розподілівидатків між окремими ланками бюджетної системи України загальними,принциповими положеннями є значимість, підвідомчість, підпорядкованість тих чиінших об”єктів фінансування, їх територіальне розміщення та інші. Закон України“Про бюджетну систему України” в ст.19, 20 встановлює перелік видатків основних ланок бюджетної системи України. Цей
8
перелік разомз бюджетною класифікацією є основою структури видатків щорічного Закону проДержавний бюджет України.
У складіДержавного бюджету України передбачається резервний фонд Кабінету МіністрівУкраїни у розмірі до двох відсотків від обсягу видатків державного бюджету.
Основнимиактами, які регулюють видатки місцевих бюджетів, є Закони України “Пробюджетну систему України” та “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Перелікконкретних видатків кожного з місцевих бюджетів встановлюється відповідноюРадою. При цьому Закон “Про місцеве самоврядування в Україні” підкреслює, щосільські, селищні, міські, районні в містах Ради і їх виконавчі органисамостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначаютьнапрями їх використання.
Крім цього,законодавством передбачено поділ видатків місцевих бюджетів на дві частини:а)видатки, пов”язані з виконанням власних повноважень місцевого с
самоврядуванняі б)видатки, пов”язані з виконанням делегованих законом повноважень органіввиконавчої влади.
Вреспубліканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських(містКиєва і Севастополя та міст обласного підпорядкування) і районних бюджетахутворюються резервні фонди у розмірі до одного відсотка від обсягу видатківкожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних заходів, які немогли бути передбачені під час затвердження цих бюджетів.
Уреспубліканському бюджеті Автономної Республіки Крим і всіх місцевих бюджетахутворюється оборотна касова готівка, яка може бути використана протягом року напокриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому ж році дорозмірів, встановлених під час затвердження відповідного бюджету.
9
6.Список використаноїлітератури
1. Конституція(Основний Закон) України. – К., 1996.
2. ЗаконУкраїни “Про місцеве самоврядування” // Урядовий
Кур”єр. – 1998.
3. ЗаконУкраїни “Про Державний бюджет України на 1999 рік”
// Урядовий кур”єр. –31.12.1998.
4. Фінансовеправо: Навчальний посібник / за редакцією Л.К.Воронової
Та ін. – К.:Вентурі., 1998.-384с.
Індексгрупи_______________________
Прізвище, ім”я, побатькові студентаДомашня адреса____________________
КонтрольнароботаЗ дисципліни : Фінансове право
1999