ВСТУП
Однією із проблем функціонування економіки України є нерозвиненістьфінансової інфраструктури, що обмежує процес трансформації заощаджень уінвестиції та гальмує економічне зростання.
Дослідженню проблеми становлення й розвитку інституту фінансовогопосередництва в умовах перехідної економіки присвячені праці багатьохвітчизняних науковців: Василика О., Івасіва Б., Корнєєва В., Крупки М.,ЛуціваБ., Лютого І., Мороза А., Пересади А., Савлука М., Ходаківської В. таінших. Утім, в українській економічній літературі ще немає комплексногодослідження функціонування інституту небанківських фінансових посередників. Зокрема, особливої уваги сьогодніпотребують проблеми розвитку кредитних спілок в Україні.
Метою дослідження є розкриття особливостей розвитку кредитних спілок вУкраїні та порівняння з їх розвитком в інших країнах (зокрема, в США таІрландії).
Задачами даноїроботи є:
1) описатизагальні принципи функціонування кредитних спілок у світі;
2) проаналізуватирозвиток кредитних спілок в Україні та інших країнах;
3) порівнятироботу кредитних спілок в різних країнах;
4) запропонувати шляхи удосконалення функціонування кредитних спілок вУкраїні.
Об’єктомдослідження є розвиток кредитних спілок.
Предмет дослідження – це основи функціонування кредитних спілок,показники їх діяльності та динаміка розвитку.
Методологічна основа роботи ґрунтується на порівняльному та статистичномуаналізі.
РОЗВИТОК КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ ТА ПОРІВНЯННЯ З ЇХРОЗВИТКОМ В ІНШИХ КРАЇНАХ (ЗОКРЕМА, В США ТА ІРЛАНДІЇ)
Згідно закону Украіни «Про кредитні спілки» кредитна спілка — це неприбутковаорганізація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннямина кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванніта наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитноїспілки.
Кредитні спілкирозподілені по світу дуже нерівномірно. Так, 54% членів КС і 85% активівкредитних спілок зосереджені в Північній Америці. У той же час на 34% кредитнихспілок в Африці припадає 10% членів КС, а їх активи не перевищують 0,3% сукупнихактивів кредитних спілок у світі; відповідні показники для Латинської Америкискладають: число кредитних спілок – 3,9%; члени КС – 8,3%, активи – 2,3%. Трохивищими є показники по Азії, але необхідно враховувати, що цей регіон є найбільшзаселеним у світі.
Таблиця 1
Дані про кредитніспілки в різних країнахКраїна КС Члени Частка членів КС в ЕАН, % Заощадження Позики Резерви Активи Всього по світу 53689 185800237 7,7 995741235542 847058749227 115316544868 1193811863723 Україна 828 2669411 8,3 650347340 702851867 101010993 764916432 Росія 142 249747 0,2 177420968 186938946 18956401 228954861 США 7969 89918538 43,7 691766259339 574752188218 89061105616 825812776839 Ірландія 508 2979500 74,8 16658916517 9966206714 2853103170 19466966827
В Україні зараз близько 820 кредитних спілок. Лише в Києві їх більше ста, хоча реальнопрацює, на думку спеціалістів, зо три десятки. Фахівці в галузі кредитного рухузазначають, що цей сегмент ринку має достатній запас розвитку, але для цього треба вирішити комплекс взаємопов’язаних питань.
Понад 60 млн. громадян США є членамикредитних спілок, у Канаді створено масштабну систему, половина населенняІрландії є членами кредитних спілок (хоча цю ідею було привнесено в країну лишена початку 50-х років минулого століття). Вражаютьдинамікою розвитку польські кредитні спілки. На сьогодні сумарні активи 140польських кредитних спілок складають 445 млн. доларів США. Понад 500 тисячгромадян Польщі стали членами кредитних спілок за 10 років.
Першість зачислом членів КС та їх загальній кількості тримають США. Разом з тим, зазалученістю населення в кредитні спілки немає рівних Ірландії, де дозволяється,до того ж, бути членом одразу кількох кредитних спілок. За першими трьомаознаками в таблиці високі показники мають і деякі інші регіони та країни,зокрема Канада, Румунія, Австралія та Океанія.
Звертає на себеувагу відносно слабкий розвиток кредитних спілок в Європі, враховуючи їїекономічний потенціал. Всього 11 країн Європи входять до Всесвітньої радикредитних спілок, до того ж тільки Ірландія характеризується високим рівнемрозвитку кредитних спілок, а Англія – середнім. Відсутні кредитні спілки втаких розвинутих країнах, як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія та ін. В цихкраїнах отримала розвиток інша форма кооперації – кредитні кооперативи табанки.
ВУкраїні кредитні спілки, чи на те, що після їх відновлення минуло небагаточасу, поступово завойовують свою нішу на ринку кредитів населенню. Останнімироками в розвитку таких спілок спостерігаються як позитивні, так і негативні тенденції.
Втім,позитивна динаміка розвитку кредитних спілок унаслідок кризи кредитної системибула зведена нанівець.
Україна знаходиться на початковій стадії розвитку кредитних спілок.Характерно, що навіть африканські країни, не кажучи про латиноамериканські таазіатські, значно випереджають Україну. Рівень активів в Україні на однукредитну спілку менше середньосвітового в 38 разів (в Росії – у 22 рази). Рівеньзаощаджень в Україні на одного члена КС становить 244 дол. США, що на 316 дол.нижче за середньосвітовий рівень. Але незважаючи на це, кредитні спілки ростутьв Україні доволі швидкими темпами.
Розглянемо більш детально розвиток кредитних спілок в деяких країнах тапорівняємо його з Україною.
До середини ХХ століття кредитні спілки США володіли невеликими активами,які не перевищували, як правило, 100 тис. дол. При цьому кількість членів КС складалав середньому не більше 500 чоловік, постійний персонал нараховував 1-2співробітника. Спектр послуг був також дуже обмежений. З 50х рр. почавсястрімкий розвиток кредитних спілок в США в кількісному та якісному відношенні.Ці зміни наведені на рис. 1 та рис. 2.
/>
Рис. 1. Динамікаросту кількості кредитних спілок та їх членів
/>
Рис. 2. Динамікаросту заощаджень, позик, власного капіталу та активів кредитних спілок США
З рис. 1 та рис.2 видно, що до 70-х р… спостерігався в основному кількісне зростання кредитнихспілок США за рахунок збільшення їх кількості та кількості членів, хоча маломісце і якісне зростання. Так, в 1970 р. в порівнянні з 1950 р. активи вирослив розрахунку на одну кредитну спілку у 8 разів, власний капітал – майже в 10разів, а заощадження членів КС – майже в 7 разів. Другий пік створеннякредитних спілок прийшовся на 70-і рр. у кризові для США роки, коли кількістьчленів КС виросла майже до 12 млн. чол.., а активи – до 61 млрд. дол. До цьогож періоду склалася система державного регулювання кредитних спілок, механізмобов’язкового страхування вкладів членів.
На сучасномуетапі в кредитних спілках США своєчасне та повне повернення позик – звичайнеявище. Неповернені та прострочені позики складають не більше 3% від загальноїїх суми. В Україні за станом на II квартал2009 р. 20% членів КС мають заборгованість.
Роль кредитнихспілок у споживчому кредитуванні поступово підсилюється як в США, так і вУкраїні… Це обумовлено простотою оформлення та надання позичок, і меншимиставками відсотка, ніж в інших інститутах. В США відсоткова ставка кредитнихспілок на 3-4% менше, ніж у комерційних банків. В Україні у середньому ставки річних в кредитних спілках становлять 20-40%. Деякі спілкивстановлюють і вищі річні. Переважно це стосується придбання товарів на виплат.На перший погляд, кредитна ставка зависока, наприклад, 50% річних, але погашення кредиту вкредитній спілцізазвичай відбуваєтьсяшвидше, ніж за рік, то й відсотки відповідно нижчі. Кредитні ставки залежатьтакож від фінансового становища кредитної спілки – що більші активи, то нижчі ставки.
Останнім часом урозвинутих країнах спостерігається тенденція до більшої універсалізації діяльності кредитних спілок. У більшості країн кредитні спілки мають право виконувати повний перелікбанківських операцій. Наприклад, у США й Канаді кредитні спілки, крім залучення різних вкладів і видачі кредитів, вкладають кошти в державні та інші високонадійні цінні папери, здійснюють розрахункове обслуговування, виступають агентами з договорівстрахування, займаються консультуваннямз податкового й фінансового менеджменту, а також виконують безліч послуг нефінансовогохарактеру для своїх членів. В Україні кредитні спілкивиконують набагато менше послуг, а послуги нефінансового характеру взагалі незначаться в Законі.
Сьогоднікредитні спілки у США розвиваються досить динамічно, а отже, Федеральне казначейство зазнає податкових втрат. За 2004–2008роки такі втрати для уряду США становили 12,6 млрд дол. На 10-річний періодвтрати бюджету оцінюються у 31,3 млрд дол.
Кредитні спілки у Сполучених Штатах користуються податковими пільгами вжепонад 70 років. Подальше пільгове оподаткування кредитних спілок є недоцільним,скасування якого дасть змогу поповнити Федеральний бюджет США майже на 2 млрддол. щорічно та змусить кредитні спілки перебувати в рівних умовах з іншимиучасниками ринку.
СтосовноУкраїни доцільно зауважити, що тут головноюпроблемою є недосконалість законодавчо-нормативного середовища й закріплення кооперативної природи кредитнихспілок. Оптимальним розв’язанням цієї проблеми є внесення до Цивільного кодексу змін, що стосуються основних засадорганізації кооперативних неприбуткових товариств, а також прийняттянормативної бази, яка регламентувала б окремі моменти діяльності кредитних спілок.
Державнерегулювання діяльності кредитних спілок в США здійснюється Національнимуправлінням кредитних спілок (NCUA), Національним фондом страхування вкладів в кредитні спілки,Національною федерацією розвитку кредитних спілок (CUNA). За період свого існування НУКСдовело свою ефективність. Активи фонду постійно ростуть. Важливо відзначити, щорегулюючий характер діяльності НУКС в основному носить рекомендаційний длякредитних спілок характер. Це означає, що Управління розробляє рекомендаційнідокументи для спілок щодо забезпечення безпеки та надійності фінансовихоперацій, які не мають обов’язкової сили. А, наприклад, ірландська системакредитної кооперації створювалася без допомоги держави. В цьому випадкурегулюючу роль виконує Ірландська Асоціація кредитних спілок.
В Україні на даний час існує два стабілізаційних фонди, кожен із якихстворено при загальнодержавній асоціації кредитних спілок: Програма захистувкладів при ВАКС (Всеукраїнській асоціації кредитних спілок) та Стабілізаційнийфонд НАКСУ (Національної асоціації кредитних спілок України). Обидвіорганізації знаходяться в м. Києві та обслуговують, у тому числі, спілки,географічно від них віддалені, що значною мірою ускладнює ефективнівзаємовідносини.
Створеннярегіональних (обласних) стабілізаційних фондів на основі об’єднанихкредитних спілок може значно спростити доступ спілок до фінансової допомоги, аконсолідація обласних фондів на загальнодержавномурівні – сприяти ефективному управліннюїх ліквідністю.
Ірландські кредитні кооперативи являють собою яскравий приклад фінансовоїмогутності та широкої популярності зі збереженням основних ознак кооперативногоруху. Цей рух молодий, він зародився в 1958 р. та отримав потужний розвиток.
На сучасному етапі в кредитних спілках беруть участь близько 100%економічно активного населення, що становить 38% загального населення країни.
За період 1959-2002 рр. система кредитної кооперації Ірландії відчувалабурхливе зростання, але після 2003 р. ріст уповільнився, а в 2007 р. –призупинився. За 2008 рік 508 кредитних спілок – членів Ірландської Ліги,оголосили про доволі стале зростання суми активів, виданих позик та членства.
В Ірландській Республіці середня сума позики в кредитній спілці на кінець2008 р. становила 8860 євро (зростання на 8,7% в порівнянні з 2007 р.). Рівеньзаощаджень залишається стабільним.
Графічне відображення розвитку кредитних спілок за останні роки можнапобачити на рис. 3 та рис. 4.
/>
Рис. 3. Динаміка росту кількості кредитних спілок та їх членів в Ірландії
/>
Рис. 4. Динамікаросту заощаджень, позик та активів кредитних спілок
Сукупність таких факторів, як занепад церкви, урбанізація та зростаннядобробуту, призвела до помітного зниження активності та ролі структургромадянського суспільства. Таким чином соціальна основа кредитних спілок,фактор, який виділяє їх з ряду інших фінансових інститутів, поступоворозмивається.
В основу кредитних спілок Ірландії закладено принцип демократії. Основнаознака, що відрізняє їх від банків та інших фінансових інститутів, є в тому, щов кредитній спілці організація та її ресурси знаходяться у власності та підконтролем членів, а не жмені акціонерів або інших загадкових власників. ВУкраїні ж цинізм та розчарування в експериментах та сферах політичноїдемократії відбили у людей бажання брати участь в демократичних процесах вінших галузях. Рушійною силою кожної кредитної спілки зазвичай стають одна,максимум дві людини. Щорічні збори деяких кредитних спілок проводяться тількина папері, а якщо і проводяться, то відсоток відвідувань таких зборівнадзвичайно низький.
Щодо розвитку кредитних спілок в Україні, то на кінець ІІ кварталу 2009 року доДержавного реєстру фінансових установ буловнесено інформацію про 875 небанківських кредитних установ, у тому числі про 821 кредитну спілку, 25 інших кредитнихустанов та 29 юридичних осіб публічного права.
Уповільненнярівня ділової активності кредитних установ зумовило значне зниження темпів приросту показників діяльності зарезультатами ІІ кварталу 2009 року (додаток А).
ПротягомІ півріччя 2009 року кількість членів кредитних спілок зменшилася на 19,4 % і станом на 30.06.09 становила 2 151,6тис. осіб, з яких 446,2 тис. осіб, або 20,7% – члениКС, які мають чинні кредитні договори, та 124,0тис. осіб (5,8 %) – члени спілок, які мають внески на депозитних рахунках (додаток Б).
За І півріччя 2009року відбулися зміни в структурі членів кредитних спілок.Так, зменшилась частка кількості членів, які маютьчинні депозитні договори, а також членів, які мають чинні кредитні договори. Водночас збільшилася частка кількості інших членів,які не користувалися послугами кредитнихспілок, але залишалися їх членами.
Зарезультатами звітного періоду, як і раніше, більшість кредитних спілок (427) об’єднувала відносно невелику кількість членів – до1000 осіб. Так, на кінець ІІ кварталу 2009 року закількістю членів кредитні спілки розподілилися таким чином: більшість кредитних спілок (60,6%) об’єднували до 1 тис.осіб; третина кредитних спілок (34,3%) –від 1 тис. до 10 тис. осіб; 4,8% кредитних спілокзалучили від 10 до 100 тис. членів і 2 спілки об’єднували понад 100 тис. членів (додаток В).
У цілому, система кредитних спілок України у ІІ кварталу 2009 року демонструвала зниження показниківдіяльності в порівнянні з минулим періодом.
Загальнийобсяг активів кредитних спілок протягом ІІ кварталу 2009 року зменшився на 23,9 % та становив накінець кварталу 4 618,1 млн. грн.
Загальнийобсяг капіталу кредитнихспілок зменшився протягом І півріччя 2009року на 32,9% і станом на 30 червня 2009 року становив 1 149,6 млн. грн. Найбільшу питому вагу в його складі становив пайовий капітал (815,9 млн. грн.).
ПротягомІІ кварталу 2009 року кредитні спілки надали своїм членам 136,9 тис. кредитів на загальну суму 1 159,1 млн. грн. Загальна сума заборгованості 446,2 тис. членів КС, що маличинні станом на кінець ІІ кварталу кредитнідоговори, становила 4 121,3 млн. грн., тобтов середньому кожен член — позичальник кредитної спілки на кінець кварталу мав 9,2 тис. боргу по кредиту.
Щодо страхування, то 30 березня 2007 відбулося відкриття Українськоїстрахової компанії кредитних спілок, створеної на кошти страхових компаній TU SKOK Zycie S.A. (страхування життя) й TUW SKOK (страхування майна), які належать докредитної кооперативної системи Польщі. Як свідчить досвід польської системиощадно-кредитних кас SKOK, логічним і найефективнішимшляхом задоволення потреби кредитних спілок у страхових послугах є створеннявласної спілки взаємного страхування (СВС) кредитної кооперативної системиУкраїни. Страховаустанова може бути заснована асоціаціями кредитних спілок у формі яккомерційної структури, так і кооперативу, членами якого були б кредитні спілки, їх асоціації,елементи допоміжної інфраструктури, а також окремі члени. Ексклюзивна робота СВСіз системою кредитної кооперації характерна для таких країн, як США, Ірландія й Угорщина.
Фахівці в галузікредитного руху зазначають, що цей сегмент ринку має достатній запас розвитку,але для цього треба вирішити комплекс взаємопов’язаних питань, які включають,зокрема:
1) створення спрятливого податковогосередовища для некомерційних фінансових установ;
2) чіткевизначення статусу неприбутковості на законодавчому рівні;
3) підтримка тарозвиток супутніх видів бізнесу, що зменшують ризики кредитування;
4) прискоренняпроцесу прийняття та виконання судових рішень, створення у ході судової реформимеханізмів, що сприяють спрощенню цього процесу для невеликих позовних сум;
5) створенняліберальної та заохочувальної системи моніторингу дрібних підприємницькихструктур, що сприяла б їх зростанню та оздоровленню.
ВИСНОВКИ
Сектор небанкiвських фiнансових послуг в Украiнi щенедостатньо розвинений, хоча має величезний потенцiал, який можнареалiзовувати. З макроекономiчноi точки зорунеобхiднiсть його розвитку зумовлена здатнiстю пiдвищити стiйкiсть фiнансовоiсистеми краiни шляхом залучення в обiг великоi грошовоi маси, зокрема,заощаджень населення.
Можнастверджувати, що одним із основних пріоритетів розвитку кредитних спілок вУкраїні є збереження кооперативногопринципу їх функціонування, забезпеченняякісного обслуговування членівфінансових кооперативів та якнайшвидше усунення суперечливих моментів у нормативно-правових актах, які регулюютьдіяльність кредитних спілок.
Усвою чергу, з огляду на загальносвітові тенденції розвитку кредитних спілок необхідно запровадитимоніторинг їхньої діяльності з метою недопущення впровадження тіньових схем ухилення від оподаткування, що призводить до значних втрат бюджету.
Основна відмінністьу розвитку кредитних спілок в Україні та в розвинутих країнах полягає в самійпобудові суспільства. В США, Ірландії та інших країнах населення довіряє своїзаощадження фінансовим установам, бере активну участь у діяльності кредитнихспілок. Тобто, єдиним способом організувати по-справжньому демократичну тарівноправну кооперацію є створення реального громадянського суспільства, що маєна увазі широку народну участь у всіх сферах народного життя та кінцевийконтроль з боку цього суспільства.
Нерозвиненiсть вiтчизняного небанкiвського фiнансового сектора обумовлена вiдсутнiстю традицiй щодокористування фiнансовими послугами, а такожпiдiрваною довiрою населення до фiнансових установ через знецiнення вкладiв в Ощадбанку, Укрдержстраху та довiрчих товариствах.