Податковасистема України та її розвиток в сучасних умовах
Вступ
Податко́васисте́ма — це сукупність податків, зборів, іншихобов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діютьу встановленому законом порядку. Складається з прямих і непрямих податків. Прямівстановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаютьсяу вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачем.
Суспільне призначенняподатків проявляється в їх функціях. Їх дві — «фіскальна» й «економічна».
Фіскальна функція полягає в формуванні грошових доходівдержави. Гроші потрібні їй на утримання державного апарату, армії, розвитку наукиі техніки, підтримку дітей, літніх і хворих людей. Із зібраних у вигляді податківкоштів держава покриває витрати на освіту, будує школи, вищі учбові заклади, дитячібудинки, платить зарплату викладачам і стипендію студентам. Частина коштів йде наохорону здоров`я. З цього ж джерела і витрачаються гроші на будівництво державнихпідприємств, споруд, доріг, захист навколишнього середовища.
Економічнафункція податків полягаєу впливі через податки на суспільне відтворення, тобто охоплює будь-які процесив економіці країни, а також соціально-економічні процеси в суспільстві. Податкив цій функції можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль. Наприклад,не обкладати податком частину прибутку, яка піде на впровадження нової техніки,що сприяє науково-технічному прогресу. А не обкладаючи податком частину прибутку,яка йде на благодійну діяльність, держава стимулює підприємства до вирішення соціальнихпроблем. Значне підвищення податків здатне не тільки обмежити, але й зробити беззмістовноюпідприємницьку діяльність.
Функції податківвзаємозв`язані. Ріст податкових поступлень у бюджет, тобто реалізація фіскальноїфункції, створює матеріальну можливість для здійснення економічної ролі держави,тобто економічної функції податків. У той же час досягнуте в результаті економічногорегулювання прискорення розвитку і росту дохідності виробництва дозволяє державіотримати більше коштів. Це означає, що економічна функція податків сприяє здійсненнюфіскальної, зміцнює її.
Кожний податок має обов`язковіелементи. До них відносяться:
· суб`єкт податку або платник— особа, на яку законом покладено обов`язок сплачувати податок;
· об`єкт податку — доход або майно,з якого нараховується податок (заробітна плата, прибуток, майно, цінні папери іт.п.);
· джерело податку — дохід, за рахунокякого сплачується податок;
· ставка податку — розмір податку,який припадає на одиницю оподаткування (грошова одиниця доходу, одиниця земельноїплощі і т.п.). У практиці оподаткування розрізняють тверді, пропорційні, прогресивніі регресивні ставки податків
За формою оподаткуваннявсі податки поділяються на прямі і непрямі.
Прямі податки сплачуються суб`єктами податків безпосередньой прямо пропорційно платоспроможності. Прямі поділяються на реальні та особисті.До реальних відносяться податки на землю, будинки, промислові, торгові, банківськіустанови та грошовий капітал. До особистих — податки на доходи фізичних та юридичнихосіб (податковий, помайновий, із спадщини тощо).
На відміну відпрямих, непрямі податки не зв`язані з розмірами доходів чи вартістю майна платникаподатків. Непрямі податки виступають у трьох видах: «акцизи», «фіскальнімонопольні податки», «митні збори».
Акциз — різновид непрямого податку переважнона товари масового споживання (цигарки, алкогольні напої, сіль, цукор, сірники,автомобілі, холодильники, парфумерні вироби тощо), а також різні комунальні, транспортні,культурні та інші послуги, які мають широке розповсюдження (телефон, транспортніперевезення, авіа- і залізнодорожні квитки, демонстрація фільмів). У більшості країнЗаходу непрямі податки на товари і послуги внутрішнього ринку забезпечують біля25% всіх податкових надходжень у бюджет. Індивідуальні чи вибіркові акцизи стягуютьсяза твердими ставками з одиниці товару. Фіскальні монопольні податки поповнюють казнуза рахунок непрямого оподаткування товарів масового попиту, виробництво і реалізаціяяких монополізовані державою. Виник цей податок з «реалії», тобто привласненнядержавою виключного права на той чи інший вид діяльності. Наприклад, існує в державімонополія на виробництво алкогольних виробів. Напередодні антиалкогольної компаніїцей вид монопольної державної діяльності забезпечував надходження в бюджет більшетретини його суми. Практично завжди об`єктом державної монополії було також виробництвоі реалізація виробів з хутра і золота.
Митні збори — це непрямі податки на імпортні, експортніі транзитні товари, тобто такі, які пересікають кордони країни. Вони сплачуютьсявсіма, хто здійснює зовнішньоекономічні операції. В залежності від цих цілей, якіпереслідує держава, митні збори поділяються на «фіскальні», «протекційні»,«антидемпінгові» і «пільгові».
В данійкурсовій роботі розглядається історія виникнення і формування податкової системив Україні, її становлення, розвиток, сучасний стан проблеми та недоліки.
1. Історія формуванняподаткової системи України
Виникнення податків сягаєсивої давнини. В Київській Русі податки з'являються вже в перші роки виникненняцієї древньої держави. І що важливо, давньоруські податки не запозичуються з іншихкраїн, а мають своє власне, національне походження. Одним з найдавніших прямих податківКиївської Русі, що проіснував на українських землях, було подимне. Назва походитьвід одиниці оподаткування — «диму». Тобто, «дому», селянськогодвору. Платили подимне натурою та часткового грішми. Інший древній податок — полюддя.Він збирався під час щорічних об'їздів Київської Русі князем та його дружиною. Іще одним джерелом наповнення казни було поплужне. Це земельний податок, одиницеюоподаткування якого був плуг. Поплужне йшло на військові витрати, утримання велико- князівського двору та на дипломатичні місії. Цікаво, що ці три види податків такузвичаїлись, що й продовжили існувати тоді, коли Київської Русі не стало. Спочаткув землях Галицько-Волинського князівства, а потім за часів литовсько-українськоїта литовсько-польської держави.
Княгиня Ольга, розвиваючиі вдосконалюючи традиційну систему податків, збагачує їх оброками, втілює в життярентні відносини. Останні стали важкою розплатою за смуту і нестабільність життяна Русі в ХІІ-ХІІІ ст. В епоху середньовіччя Русь сплачувала податки Литовській,Польській і Московській державам, час від часу, збільшуючи кількість прямих і непрямих,звичайних і надзвичайних податей, яких нараховувалося більше 30.
З XV століття вводитьсятакий прямий грошовий податок як половщина. Спочатку його сплачували селяни, виходячиз кількості худоби і землі. Згодом половщину почали сплачувати всі державні категоріїзалежного селянства. Понад триста років проіснував на українських землях такий натуральнийподаток як поштучне, запроваджений литовцями. Його сплачували селяни від кількостіхудоби та птиці, витканого полотна, ряден, рушників.
З XVI століття приходитьв Україну так зване Магдебурзьке право, яке стає визначальним у податковому та митномурегулюванні. Магдебурзьке право — це письмовий королівський дозвіл на місцеве самоврядування,куплене мешканцями окремих міст і містечок, або дароване жителям окремих міст заособливі заслуги перед короною. Міський голова чи бургомістр за Магдебурзьким правомбув найвищою виконавчою та судовою особою в місті. Він мав право встановлювати розміриподатків та мита, відміняти їх чи звільняти від них окремих громадян, розглядавусі майново-боргові спори і виносив по них рішення. Міське населення було особистовільним. Ковалі, гончарі, ювеліри, крамарі об'єднувались в окремі цехи і сплачувалифіксовані подачки колективно. Завдяки Магдебурзькому праву почали швидко розвиватисяміста. Чотириста років тому воно було запроваджено в Києві. За часів Магдебурзькогоправа було запроваджено помірне торговельне мито. І сплачувалось воно з певної мірипривізного товару. Розмір помірного був сталим і декілька століть не мінявся: двагроші за одну одиницю товару. Часто помірне торговельне мито органами міського управліннязмінялось іншими вимогами.
За часів Гетьманщини частинуподатків, що стягувалися з населення було скасовано. Шляхта, козацька старшина булизвільнені від податків повністю. Лише міщани і селяни платили стацію — податок наутримання війська, а також сплачували податок з промислових прибутків.
Повна руйнація українськихподаткових національних традицій, яка передбачала помірність і доцільність оподаткування,розпочалася з втратою Україною її незалежності і повного поневолення РосійськоюІмперією. Ламаючи адміністративну систему України, яка за своєю демократичною суттюта універсальністю випереджала більшість адміністративних систем країн Європи, РосійськаІмперія почала запроваджувати й свої податки. Помірне мито було замінене Московськимподатком, що становив 5 відсотків від продажної ціни товару. Було введено подвірнеоподаткування. Тобто, запроваджено нову систему оподаткування населення прямимиподатками. Запровадження подвірного оподаткування значно збільшило кількість платниківподатків за рахунок введення в їх число тих категорій населення, що раніше булизвільнені від оподаткування: «задвірних», «ділових людей», половниківта інших. Загальну суму подвірного визначав уряд на чолі з урядником, а сільськагромада чи міське управління розподіляли суму податку між всіма дворами. Подвірнеоподаткування зберігалось до запровадження подушного, тобто до XVIII століття. Основнийпрямий податок Російської імперії подушне запроваджено в Україні в першій половиніXVIII століття. Його сплачувало все чоловіче населення країни, крім дворян, духовенстваі осіб, що перебували на державній службі. Розмір податку щороку визначався сумою,необхідною для утримання армії і флоту, і постійно збільшувався. У XVIII століттіподушне становило близько 50 відсотків усіх надходжень до державного бюджету Російськоїімперії. Подушне сплачували до кінця 19 століття. З появою іноземних капіталістичнихінвесторів і розвитком в пореформений час сільськогосподарського і ремісничо-промисловогопідприємництва, подушна подать відміняється і вводяться майнові, та інші прямі податки.
В роки революції і громадянськоївійни податкова система змінюється прямим визиском, експропріацією. Елементи цивілізованогорегулювання економіки шляхом запровадження прямих і непрямих податків запроваджуютьсяв період коротко часового НЕПу. Сталінізація спростила податкову систему і в умовахтоталітарної системи вона стала по суті номінальною і набрала вироджених форм. Потребив спеціальному податковому органі в умовах загальнодержавної форми власності назасоби виробництва не було. У складі Міністерства фінансів та його підрозділів вобластях, районах, містах виділялись відповідні підрозділи держдоходів. Вони несливідповідальність за дотриманням діючого порядку справляння бюджетних доходів і завиконання плану надходжень платежів до бюджет).
Разом з набуттям Україноюнезалежності у 1991 році почала створюватися та інтенсивно розвиватися нова податковасистема. Вона значною мірою відрізняється від тієї, що існувала в умовах командноадміністративної системи — з особливостями, характерними для всіх республік колишньогоСРСР. Податкова система України, що формується нині, з одного боку, сягає своїмкорінням у систему доходів державного бюджету колишнього СРСР, з іншого боку, потребуєзмін і реформ, що відповідали б вимогам становлення в країні ринкової економіки.Створена у 1991 році податкова система України зазнала численних значних змін, алетак і не досягла прийнятного для уряду та суспільства стану.[1]Податкова система України
Податкову системуУкраїни можна представити у вигляді трьох основних підсистем:
· підсистемаоподаткування юридичних осіб;
· підсистемаоподаткування фізичних осіб;
· зборив державні цільові фонди.
Усі ці підсистемизнаходяться в тісному взаємозв’язку між собою, їх складають одні структурні елементи:прямі податки, непрямі податки, а також інші податки і збори.
Формування відособленоїсамостійної податкової системи України почалося ще в рамках колишнього СРСР. У 1991році був прийнятий Закон УРСР «Про систему оподаткування». У цьому законі був приведенийперелік загальнореспубліканських податків, зборів і обов’язкових платежів, стягнутихз юридичних і фізичних осіб. Згодом у цей Закон був внесений ряд змін і доповнень.[2]
У 1997 році бувприйнятий Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про систему оподаткування»,у якому була викладена нова редакція Закону «Про систему оподаткування». Відповіднодо даного Закону в Україні стягуються:
· загальнодержавні податки і збори(обов’язкові платежі);
· місцеві податки і збори(обов’язкові платежі).
Податкова система Українивизначена Законом «Про систему оподаткування», який був прийнятий уперше в 1991р. У 1994 р. цей Закон був ухвалений у новій редакції з урахуванням змін та доповнень,які мали місце в 1992—1993 рр. Нині діє редакція з доповненнями до Закону, прийнятав 1997 р. Він містить перелік податків та інших обов’язкових платежів, що стягуютьсяв Україні, з поділом їх на загальнодержавні та місцеві.
Загальнодержавні податкита обов’язкові платежі включають чотири групи: прямі й непрямі податки, платежіза ресурси та інші обов’язкові платежі, внески у цільові фонди.
До складу цих груп входять:
а) прямі податки:
— податок на прибуток підприємств;
— податок на доходи фізичнихосіб;
— податок з власників транспортнихзасобів та інших самохідних машин і механізмів;
— податок на нерухоме майно(нерухомість);
— плата (податок) за землю;
— податок на промисел;
б) непрямі податки:
— податок на додану вартість;
— акцизний збір;
— мито;
в) платежі за ресурси таінші обов’язкові платежі:
— збір за спеціальне використанняприродних ресурсів;
— збір за геологорозвідувальніроботи, виконані за рахунок бюджету;
· відрахуваннята збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг;
· рентніплатежі;
— державне мито;
— плата за торговельнийпатент за деякі види підприємницької діяльності;
г) внески до цільових фондів:
— збір на обов’язкове соціальнестрахування;
— збір на обов’язкове державнепенсійне страхування;
— збір на страхування навипадок безробіття;
— збір до Державного інноваційногофонду;
— збір за забруднення навколишньогоприродного середовища;
— збір на розвиток виноградарства,садівництва і хмелярства.
До місцевих податків тазборів належать:
— податок з реклами;
— комунальний податок;
— готельний збір;
— збір за припаркуванняавтотранспорту;
— ринковий збір;
— збір за видачу ордерана квартиру;
— курортний збір;
— збір за участь у бігахна іподромі;
— збір за виграш у бігахна іподромі;
— збір з осіб, які берутьучасть у грі на тоталізаторі на іподромі;
— збір за право використаннямісцевої символіки;
— збір за право проведеннякіно- і телезйомок;
— збір за право проведеннямісцевих аукціонів, конкурсного розпродажу й лотерей;
— збір за проїзд по територіїприкордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;
— збір за видачу дозволуна розміщення об’єктів торгівлі;
— збір з власників собак.
Крім установленого перелікуподатків, допускається спрощена уніфікована система оподаткування у вигляді фіксованогоі єдиного податків для суб’єктів підприємницької діяльності та фіксованого сільськогосподарськогоподатку.
Чинне в Україні податковезаконодавство передбачає, по суті, дворівневу систему їх встановлення: загальнийзакон, у якому встановлюється сукупність податків, та закони з конкретних видівподатків. При цьому окремі види податків і обов’язкових платежів у законодавчомупорядку не були відрегульовані. У зв’язку з цим розроблено і підготовлено до затвердження«Податковий кодекс», як єдиний законодавчий акт, що регулює усю податкову систему.
Загалом чинна в Україніподаткова система відповідає міжнародними стандартам оподаткування. Основна її відмінністьполягає в тому, що у структурі податкових надходжень поки що провідна роль належитьплатежам підприємств, а податки з громадян становлять менш як 20%.
Розглянемо у загальних рисахмеханізм оподаткування в Україні на основі структурно-логічних схем основних податківта обов’язкових платежів.
Пряме оподаткування
Основною формою прямогооподаткування є прибутковий податок. Залежно від платників податку він поділяєтьсяна два види:
з юридичних осіб;
з фізичних осіб.
Прибуткове оподаткуванняпідприємств може ґрунтуватись на двох об’єктах оподаткування: валовому доході йприбутку. Податок на дохід справлявся в Україні у 1993—1994 рр. З 1995 р. відновленоподаток на прибуток. Система прибуткового оподаткування підприємств наведена насхемі 26.
/>
Схема 26.Структурно-логічнасхема податку на прибуток підприємств
Платниками податку на прибутокє юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, а також бюджетні організаціїв частині комерційної діяльності.
Об’єктом оподаткування єбалансовий прибуток (з відповідними корективами), який визначається як різниця міжваловими доходами і валовими витратами. Ставка податку на прибуток встановлена нарівні 30%.
Порядок обчислення і сплати.За перший і другий місяці кожного кварталу податок сплачується у вигляді авансовихплатежів, виходячи з фактично отриманої суми прибутку (за оперативними даними).Після закінчення кварталу складається перерозрахунок виходячи з фактичного балансовогоприбутку, установленого на основі бухгалтерського і податкового обліку.
Прибутковий податок з громадянє видом особистого прибуткового оподаткування. Він визначається в такому порядку(схема 27).
Платниками податку є фізичніособи незалежно від віку, громадянства та інших ознак, які мають самостійне джерелодоходів.
Об’єктом оподаткування є:
— у громадян, що постійнопроживають в Україні, — сукупний річний дохід, одержаний з різних джерел на територіїУкраїни та за її межами;
— у громадян, які не маютьпостійного місця проживання в Україні, — дохід, отриманий з джерел в Україні.
/>
Схема 27.Структурно-логічнасхема прибуткового податку з громадян
Ставки прибуткового оподаткуваннягромадян установлені за прогресивною шкалою (станом на 1 січня 2001 р.):
Таблица.Неоподатковувані мінімуми Ставка податку в даному інтервалі від 1 до 5 10% від 5 до 10 15% від 10 до 60 20% від 60 до 100 30% понад 100 40%
Прогресія шкали ставок єступінчастою: весь сукупний дохід розкладається на частини, до кожної з яких застосовуєтьсявстановлена для даного інтервалу ставка. Сума податку обчислюється як складова цихчастин.
Порядок обчислення і сплатизалежить від виду доходів. Доходи від роботи за наймом оподатковуються біля джерела:за місцем основної роботи — щомісячно за встановленою шкалою ставок; не за місцемосновної роботи — при виплаті доходу за ставкою 20%. За підсумками року проводятьсяперерахунки податку за місцем основної роботи, а для тих, хто мав кілька джерелдоходів, також у податковій інспекції за місцем проживання на підставі декларації.
Податок з доходів від підприємницькоїдіяльності (без створення юридичної особи) може сплачуватись двома способами. По-перше,за декларацією про доходи — щоквартально авансовими платежами (на підставі обчисленоїподатковими інспекціями очікуваної суми податку на рік) з перерозрахунком відповіднодо фактично одержаного за рік доходу. По-друге, у вигляді фіксованого податку шляхомпридбання патента. Ставки фіксованого податку встановлюються місцевими органамивлади у розмірі від 20 до 100 грн. за календарний місяць. Вибір способу сплати здійснюєтьсяплатником.
Єдиний податок для суб’єктівмалого підприємництва запроваджено з 1999 р. з метою спрощення системи їх оподаткування(один податок замість усіх, передбачених законодавством). Право вибору системи оподаткування(єдиний податок чи сукупність усіх податків) надається платникам.
Платниками податку можутьбути фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичноїособи, у яких середньорічна чисельність залучених працівників не перевищує 10 осіб,а річний обсяг реалізації 500 тис. грн., та юридичні особи, у яких середньорічначисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а обсяг реалізації за рік — 1 млн грн.
Ставка податку для фізичнихосіб установлюється місцевими органами влади залежно від виду діяльності в розмірівід 20 до 200 грн. на місяць. Для юридичних осіб ставки встановлено у розмірі 6%від обсягу виручки від реалізації, якщо платник окремо сплачує ПДВ, або 10%, якщоПДВ не сплачується.
Податок сплачується щомісячно.Ніяких перерозрахунків, виходячи із загальної суми усіх належних до сплати податків,не проводиться.
Земельний податок. Платникамиє юридичні та фізичні особи, котрим земля надана у власність або користування. Вінсплачується в порядку, наведеному на схемі 28.
Об’єктом оподаткування єплоща земельної ділянки.
Ставки податку диференціюютьсязалежно від призначення земель:
— сільськогосподарського;
— несільськогосподарського.
У свою чергу, для земельсільськогосподарського призначення ставки податку диференціюються:
· а)залежно від напрямів використання:
· —рілля і багаторічні насадження;
· —сінокоси і пасовища;
б) від родючості ґрунтів(у відсотках від грошової оцінки одного гектара).
/>
Схема 28.Структурно-логічнасхема земельного податку
Для земель несільськогосподарськогопризначення ставки встановлюються або у відсотках від грошової оцінки одиниці земельноїплощі, або з одного м2 залежно від класу населеного пункту та місцезнаходження земельноїділянки в межах населеного пункту (центр, серединна зона, периферія).
Порядок обчислення і сплати.Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку і сплачують його щомісячно (до15 числа наступного місяця). Для фізичних осіб нарахування податку здійснює податковаінспекція. Сплата податку проводиться рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Фіксований сільськогосподарськийподаток установлено з 1999 р. для спрощення та уніфікації системи оподаткуванняпідприємств, що займаються виробництвом, переробленням і збутом сільськогосподарськоїпродукції та з метою зниження рівня їх податкового навантаження. Він може вноситисьяк у грошовій, так і в натуральній формах.
Платниками податку можутьбути сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, якщообсяг реалізації продукції власного виробництва та продуктів її перероблення перевищує50% загального валового доходу підприємства.
Об’єктом оподаткування єплоща сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності чи користуванні платника.
Ставки податку встановлюютьсяз одного гектара сільськогосподарських угідь, розрахованих у відсотках до грошовоїоцінки одного гектара угідь з диференціацією для ріллі, сіножатей та пасовищ (0,5%)і багаторічних насаджень (0,3%). Для гірських зон та поліських територій ставкирозраховуються за нижчими нормативами — відповідно 0,3% і 0,1%.
Сплата податку у грошовійформі проводиться щомісячно на основі розподілу річної суми за кварталами у такихпропорціях
(І квартал — 10%, ІІ квартал— 10%, ІІІ квартал — 50%, IV — квартал — 30%).
Поставка зерна в рахунокфіксованого сільськогосподарського податку здійснюється не пізніше 15 жовтня з ранніхзернових культур і не пізніше 1 грудня з продукції пізніх зернових та технічнихкультур. Поставка продукції тваринництва проводиться щомісячно.
Податок з власників транспортнихзасобів та інших самохідних машин і механізмів є видом майнового оподаткування.Порядок його обчислення наведено на схемі 29.
Схема 29.Структурно-логічнасхема податку
/>
Схема 29.Структурно-логічнасхема податку
Непряме оподаткування
Податок на додану вартість(ПДВ) є видом універсального акцизу, який установлюється за єдиною ставкою до всьогообороту. Це основний вид непрямого оподаткування, який забезпечує основну масу податковихнадходжень бюджету. Така його роль визначається тим, що ПДВ властива висока еластичність:зміна кон’юнктури ринку і рівня цін мало відбивається на податковій базі, оскількиПДВ установлюється у вигляді процентної надбавки до цін. Система справляння ПДВпоказана на схемі 30.
/>
Схема 30.Структурно-логічнасхема ПДВ
Платниками податку є всіюридичні й фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницькудіяльність на території України. Фізичні особи, обсяг продажу в яких за рік не перевищує1200 неоподатковуваних мінімумів, звільняються від сплати податку.
Об’єкт оподаткування. Уподатку на додану вартість розрізняють номінальний і реальний об’єкти оподатковування.Номінальний, як визначено законодавством, — це виручка від реалізації товарів, робіт,послуг. Реальним об’єктом оподаткування є додана вартість — сума заробітної платиі прибутку, оскільки при сплаті податку вираховується та його сума, що сплаченаплатником своїм постачальникам.
В Україні встановлена єдинаставка ПДВ. Вона має два вираження: 20% — включення в ціни товарів, робіт, послуг;16,667% — визначення суми ПДВ в реалізації товарів, робіт, послуг за цінами, щовключають ПДВ. Крім того, для окремих випадків передбачена так звана нульова ставка.
Включення ПДВ у ціни проводитьсяза такою формулою (С — собівартість, П — прибу ток, АЗ — акцизний збір):
/>
Порядок обчислення і сплати.ПДВ, що належить до сплати, обчислюється як різниця між податковим зобов’язанням(сумою ПДВ з реалізації товарів, робіт, послуг) і податковим кредитом (сумою ПДВв придбаних матеріальних ресурсах, енергії, оплачених послугах тощо). ПДВ сплачуєтьсядо бюджету місячними і квартальними платежами залежно від річного обсягу оподатковуванихоперацій.
Акцизний збір є видом специфічнихакцизів, що встановлюються за індивідуальними ставками для кожного товару. Перелікпідакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Верховною Радою. Схематичноакцизний збір може бути подано у такому вигляді (схема 31).
/>
Схема 31.Структурно-логічнасхема акцизного збору
Платниками акцизного зборує національні виробники підакцизних товарів та суб’єкти, що імпортують чи реалізуютьці товари.
Об’єктом оподаткування єоборот з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних — їх митна вартість.
Ставки акцизного збору встановлюютьсяу процентах та твердих розмірах. Процентні ставки застосовуються відносно до обсягуреалізації в цінах, що включають цей податок (умовно процентна ставка акцизногозбору може бути зіставлена зі ставкою 16,667% ПДВ). Включення акцизного збору увідпускні ціни товарів (ВЦ) проводиться за такою формулою (А — ставка акцизногозбору): ВЦ = (С + П): (100 — А) 100. Тверді ставки встановлені в євро на одиницютовару чи певну величину його виміру.
Обчислення і сплата акцизногозбору проводиться двома методами. Для вино-горілчаних і тютюнових виробів установленостягнення податку за допомогою спеціальних акцизних марок. Для решти товарів обчисленняпроводиться за встановленими ставками до обсягу реалізації за відповідний період(декаду, місяць).
Митоє непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордонкраїни. Воно характеризується схемою 32.
/>
Структурно-логічнасхема мита
Платниками мита є декларантитоварів, які переміщуються через кордон.
Об’єктом оподаткування ємитна вартість товарів, або їх кількісна оцінка, що залежить від виду встановленихставок.
Ставки мита встановлюються:
— у процентах до митноївартості;
— у грошовому вимірі в єврона одиницю товару чи певну одиницю його характеристики.
Процентні ставки мита встановленона трьох рівнях: повні, пільгові, преференційні. Їх застосування залежить від того,який митний режим установлено в Україні для тієї чи іншої країни походження товарів.
Порядок обчислення та сплати.Обчислення мита проводиться за встановленими ставками за товарними групами. Сплатапроводиться декларантом і є підставою для випуску товарів з митниці.
Платежі за ресурси та іншінадходження
До складу платежів за ресурсиналежать:
— збір за спеціальне використаннялісових ресурсів (лісовий дохід);
— збір за спеціальне використанняводних ресурсів (плата за воду);
— плата за користуваннянадрами (за видобування корисних копалин).
Направлення платежів заресурси до бюджету визначається державною власністю на вказані ресурси.
Лісовий дохід справляєтьсядо бюджету за такі види спеціального використання лісових ресурсів:
— заготівля деревини;
— заготівля живиці;
— заготівля другоряднихлісових матеріалів;
— побічні лісові користування.
Основною формою є платаза заготівлю деревини, механізм сплати якої наведено на схемі 33.
Платниками тут є юридичній фізичні особи, які заготовляють деревину.
Об’єктом плати є обсяг заготовленоїщільної деревини в м3.
Ставки встановлені у виглядітакси плати в грошовому виразі з 1 м3.
Порядок обчислення і сплати.Відпуск деревини проводиться на підставі лісорубного квитка чи ордера (на разовийвідпуск), у якому подається розрахунок плати. Лісозаготівельні організації сплачуютьнараховану суму плати 8 разів на рік. Колективні й приватні підприємства та громадянисплачують плату при отриманні лісорубного ордера.
Схема 33.Структурно-логічнасхема плати за заготівлю деревини
/>
Схема 33.Структурно-логічнасхема плати за заготівлю деревини
Плата за заготівлю живиціобчислюється аналогічно за встановленими ставками.
Плата за другорядні лісовікористування охоплює плату за заготівлю пнів, кори, деревної зелені тощо. Платаза побічні лісові користування сплачується при випасанні худоби, розміщенні пасік,заготівлі сіна та ін.
Плата за воду встановленаза:
· забірі використання водних ресурсів суб’єктами підприємницької діяльності;
· закористування водами для потреб гідроенергетики;
· завикористання водних артерій водним транспортом.
Основною формою є платаза забір і використання води, яка сплачується у такому порядку (схема 34).
Для користувачів воднимиресурсами встановлюються ліміти на поставку води. У межах ліміту плата вноситьсяза встановленими тарифами з 1 м3, а за понадлімітний обсяг використаної води — уп’ятикратному розмірі.
За користування водами дляпотреб гідроенергетики тарифи встановлюються за 100 м3 без лімітування водокористування.Для водного транспорту за користування водними ресурсами тарифи встановлено за однутонно-добу (вантажні судна) чи одне місце-добу (пасажирські судна).
Плата за воду сплачуєтьсящоквартально (підприємства водного транспорту сплачують починаючи з першого півріччя).
/>
Схема 34.Структурно-логічнасхема плати за використання водних ресурсів
Плата за користування надрамисплачується при видобуванні корисних копалин.
Платниками є видобувачікорисних копалин (нафти, природного газу, кам’яного і бурого вугілля, залізної руди,кухонної кам’яної солі та ін.).
Об’єкт оподаткування — цеобсяг погашених в надрах запасів, який включає обсяг видобутих корисних копалинта обсяг їх фактичних втрат у надрах.
Ставки плати встановленів гривнях з одиниці виміру обсягу добутої мінеральної сировини (1 т, 1 м3), а вокремих випадках у процентах до вартості видобутих корисних копалин.
До інших надходжень податковогохарактеру відносять:
· державнемито;
· збірза геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету;
· відрахуваннята збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг;
· рентніплатежі.
Державне мито — це плата,яка встановлена за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення.Ставки державного мита встановлюються в процентах до суми договору чи позову, вартостімайна, або в твердих розмірах за одну послугу.
Збір за геологорозвідувальніроботи, відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних дорігє формою цільових надходжень до бюджету на фінансування цих видатків.
Рентні платежі встановленіза нафту та газ, що видобуваються в Україні. Основою стягнення є рентний дохід,який формується внаслідок того, що вартість їх видобування в Україні значно нижчавід рівня цін на ці корисні копалини.
Проблеми розвитку податкової системиУкраїни
Згідноз рейтингом “Paying Taxes 2010”, складеним Світовим банком, українська система оподаткування є однієюз найбільш обтяжливих у світі. Підприємцям в Україні доводиться платити 147 податків і зборівта витрачати на це більш ніж 736 годин. Таким чином, у рейтингу податкових системУкраїна займає 181 місце із 183 (гірше справи йдуть тільки у Венесуелі та Білорусі).[3][4]
Експерти Міжнародноїфінансової корпорації у своєму дослідженні “The Costs of Tax Compliance in Ukraine”відмічають, що на адміністрування податків український бізнес щорічно витрачає більше4 млрд. гривень. Так, у період з 2007 по 2009 роки приватний бізнес, окрім сплатибезпосередньо податків та зборів, передбачених законодавством, витратив ще як мінімум7,8 млрд. гривень на заходи, пов’язані з їх адмініструванням, що складає приблизно1% ВВП України за 2007 рік.[5]
Дисбаланси податковоїсистеми України створюють нерівномірні податкові навантаження та, як результат,призводять до збільшення тіньового сектору економіки, ухиленню від оподаткування,зменшенню податкових надходжень. Особливо гостро дисбаланси податкової системи почалипроявлятися з початком фінансово-економічної кризи. Зменшення попиту на цільовихринках, неконтрольоване збільшення вартості базових ресурсів, хаос на валютномуринку поставили на межу виживання цілі галузі, які є бюджетоутворюючими.[6][7]2. Вплив нового податкового кодексу на економічне та соціальне життя вУкраїніподатковий система податок фондВведення ухваленого парламентом Податкового кодексу з поправкамипрезидента залишає чинну податкову систему і збільшує можливості оптимізації тавикористання корупційних схем, вважає голова комітету Верховної Ради з питань промисловоїі регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська.
«Ту ж самуподаткову система в цьому Податковому кодексі і збережено. Лише збільшено ще можливостіоптимізації, збільшено можливість корупційних схем і видано пільги на різного родугалузі, які перед цим не отримали жодних економічних обґрунтувань», — сказалаН. Королевська на брифінгу в Києві в п'ятницю, — повідомляє Інтерфакс-Україна.
Зокрема, вонавідзначила норму про амортизацію, яка, на її думку, надає можливість зробити переоцінкуосновних фондів та, «починаючи з 1 січня 2011 року, як мінімум, залежно віднахабності оптимізатора у найближчі 3-5 років податки взагалі не сплачувати».
«Також дивіденднуполітику закладено таку, що порушує питання таким чином: навіщо платити зарплатупісля ухвалення цього Податкового кодексу, якщо можна з усіма розраховуватися дивідендами,де 5% ставка оподаткування», — наголосила Н. Королевська.
Вона зазначила,що підприємцям необхідно якомога швидше сформулювати свої пропозиції щодо регулюванняспрощеної системи оподаткування. «Головне завдання підприємців — це встигнутисформулювати свою пропозицію і написати свій законопроект, який і буде покладенов основу ухвалення моделі спрощеної системи в Україні», — сказала Н. Королевська.
За її словами,якщо зараз підприємці «дочекаються, доки влада за них це напише, то це будедругим Податковим кодексом».
Н. Королевськапрогнозує, що протягом грудня — початку січня відбудуться дискусії з представникамипідприємців за вже наявними кількома варіантами проектів документів. «Наприкінцісічня ухвалимо остаточний варіант, який буде узгоджено з усіма громадськими організаціямипідприємців і його буде подано до Верховної Ради», — сказала вона.
Як повідомлялося,президент України Віктор Янукович у п'ятницю підписав Податковий кодекс, ухваленийпарламентом 2 грудня з урахуванням пропозицій глави держави.
Раніше головапарламентського комітету з питань митної та податкової політики Віталій Хомутиннікзаявив, що протягом двох місяців, з моменту набуття чинності Податкового кодексу,має бути розроблений новий законопроект щодо спрощеної системи, до якого будутьзалучені фахівці Кабінету Міністрів, асоціації підприємців, промисловців тощо.
З 1 січня 2011року до внесення змін до розділу 14 Податкового кодексу в частині оподаткуваннясуб'єктів малого підприємництва діятиме указ президента «Про спрощену системуоподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98від 3 липня 1998 року. Чинна спрощена система оподаткування може бути застосованаяк фізичними особами-підприємцями, так і юридичними особами.
Ставку оподаткуваннядивідендів згідно з Податковим кодексом знижено з 15% (чинна ставка) до 5%. На думкуекспертів, оскільки дивіденди на користь фізосіб не входять до складу доходів юросіб,а фізособи з дивідендів сплачуватимуть податок у розмірі лише 5%, підприємства почнутьактивно виплачувати дивіденди.
Також згідно зкодексом вводиться один із стимулів оновлення основних фондів — впроваджується прискоренаамортизація, а суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджетуі не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків і зборів.
З одного боку,за словами експертів, поступове зниження ПДВ з 20% до 16% повинно мати позитивнийвплив на ціни і стримати інфляцію. Ось тільки це зниження буде відбуватися повільно- на 1% на рік до 2014 року. Більше того, зниження ПДВ може призвести до зниженняцін тільки у випадку існування сильної конкуренції між рітейлерами і між виробникамитоварів.
В українськихреаліях, швидше за все, результатом буде не зменшення цін на продукти та послуги,а збільшення маржі рітейлерів на 1% у рік у наступні чотири роки, вважають аналітикиFoyil Securities.
Податковий кодекстакож має ще цілий ряд змін, які будуть впливати на наш добробут вже в найближчомумайбутньому. Серед цих змін експерти особливо відзначили обмеження щодо роботи підприємцівна спрощеній системі оподаткування, а також збільшення акцизів на бензин, алкогольі тютюн. Всі ці ініціативи мають перед собою одну мету — наповнення бюджету. Однакрезультатом буде не тільки збільшення надходжень до бюджету, але зростання споживчихцін, наголосили аналітики Foyil Securities.
Основна дискусіянавколо нового Податкового кодексу відбувається навколо спрощеної системи оподаткування,відзначають експерти. Новий кодекс збільшує максимальний оборот для підприємцівз 500 тис. грн до 600 тис. грн, але тільки для підприємців, у яких є касові апарати.Для інших підприємців максимальний оборот знижується до 300 тис. грн.
Крім того, новийподатковий кодекс передбачає, що багато видів діяльності більше не будуть підпадатипід спрощену систему оподаткування і будуть зобов'язані перейти на загальну систему.Це призведе до переходу великої кількості підприємців на загальну систему оподаткування,що означає збільшення їх витрат.
У результаті,вважають експерти, багатьом дрібним підприємцям доведеться наймати бухгалтерів дляведення обліку та періодичного оббивання порогів податкової адміністрації, пенсійногофонду та багатьох інших фондів. Їм також доведеться платити більш високі податки.А отримати додаткові кошти для покриття нових витрат і сплати нових податків вониможуть тільки одним шляхом — збільшивши вартість своїх товарів і послуг. У результаті всім нам, споживачам, доведетьсяплатити більше — резюмують експерти.
Ще однією зміною,яка призведе до зростання інфляції в країні, буде збільшення акцизів на алкоголь,тютюн і бензин. Якщо збільшення акцизів на алкоголь і тютюн при бажанні можна обґрунтуватине тільки бажанням наповнити скарбницю, але й високою метою турботи про здоров'янації, то збільшення акцизу на бензин буде мати дуже великий ефект на ціни.
Адже більшістьспоживчих товарів перевозяться по країні автомобілями, а збільшення витрат на перевезеннязбільшить вартість товарів. Акциз на бензин збільшений з 132 євро за тонну до 182євро, або на 50 євро. У результаті очікується збільшення ціни бензину (не враховуючизміни ціни нафти) приблизно на 0.60-1.00 гривню за літр.
Результатом цьогостане те, що в автомобілістів залишиться менше грошей для купівлі товарів і послуг,припускають експерти. Цілком можна очікувати і підняття цін на транспортні перевезенняавтомобільним транспортом (автобусами, маршрутками, таксі), адже в бюджеті в ційекономічній ситуації навряд чи знайдуться кошти для нових дотацій.
У цілому можнаговорити про те, що, незважаючи на хвалу нового податкового кодексу з боку представниківуряду, безпосереднім результатом введення кодексу буде необхідність всім, за виняткомхіба що представників великого бізнесу, затягувати пояси тугіше, підсумували аналітики.
Як повідомилиУНІАН у прес-службі телеканалу ТВі, про це в ефірі каналу заявив керівник Всеукраїнськогоцентру сприяння підприємницькій діяльності Олександр ДАНИЛЮК, коментуючи багатотисячніакції протесту по всій Україні проти ухвалення нового Податкового кодексу.
«Насправді,сьогодні всіх (представників малого та середнього бізнесу – УНІАН) влаштує збереженнястатус-кво. Усіх влаштує та система, яка була», – сказав О.ДАНИЛЮК.
Він наголосив,що ухвалення розробленого Кабміном проекту Податкового кодексу не сприятиме покращеннюподаткової системи і закликав владу не вносити до неї змін.
«Те, що нинішнявлада називає реформами, такими не є. Тоді, принаймні, не рухайте ті ліберальнізрушення, які зроблено з 1998 року по 2010 рік. Ніяких надій на те, що вони (влада– УНІАН) зможуть зробити щось хороше, немає», – зазначив О.ДАНИЛЮК.
Він вважає, щоухвалення нового Податкового кодексу призведе до обвалу української економіки остаточнов першому кварталі 2011 року.
Крім того, підкресливО.ДАНИЛЮК, ухвалення Податкового кодексу в нинішніх умовах є незаконним, оскількине має відбуватися менше ніж за півроку до початку нового бюджетного року. На думкуексперта, це суперечить і Бюджетному кодексу, і чинному податковому законодавству,а також і пропонованому новому Податковому кодексу.
КОМЕНТАРI
ПОКИ НЕ ЗМІНИТЬСЯ ІДЕОЛОГІЯ, РЕФОРМИ БУТИ НЕ МОЖЕ
Сергій ВЛАСЕНКО, народний депутат України, екс-заступник голови Державної податковоїадміністрації України:
— Задеклароване зниження податкових зборів — це, звичайно ж, позитивниймомент. Але в нинішній економічній ситуації, зокрема, в формуванні прибуткової частинибюджету, зрозуміло, що відміна якихось податкових зборів має бути компенсована чимосьіншим. Ось вже прозвучала теза про те, що начебто вводиться податок на розкіш, тобтоподаток на велику нерухомість, на досить дорогі автомобілі й так далі.
Але насправді питання не в новому або старому податковому кодексі.Проблема, як мені здається, полягає в наступному: на сьогоднішній день Україна всеще перебуває у стадії боротьби з наслідками економічної кризи, а цей період характеризуєтьсяпевними тимчасовими заходами уряду. Податкова реформа ж — це те, що має здійснюватисяв досить стабільній ситуації. Тому я не думаю, що на сьогоднішній день будуть ефективнимизаходи, які були б ефективними в нормально працюючій економіці. І говорити сьогодніпро прийняття нового податкового кодексу, мені здається, передчасно. Потрібно змінюватине лише формально написані речі, але й ідеологію, підходи як платників податків,так і фіскалів. Тому що без зміни ментальності як нараховували, умовно кажучи, незовсім коректно з точки зору закону, так і нараховуватимуть. Тобто податковий кодексдля цього не перешкода, але й не підмога.
Проблема реформи не в тому, аби взяти потрібні закони, об'єднатиїх під однією обкладинкою, назвати це податковим кодексом і говорити, що це панацеявід всіх проблем. Поки не зміняться підходи податкової служби до перевірок, до адміністрування,до відстоювання своїх позицій у судах, поки не зміниться ідеологія платників податків,які будь-якими шляхами, інколи навіть за межею закону, шукають мінімізації сплатиподатків, жодної реформи бути не може. Був такий жарт: «Чому росіяни не платятьподаток з доходу фізосіб, адже він найменший у Європі?». Відповідь: «Тому що 13— нещасливе число»… Податкова система, аби вона нормально сприймалася платникамиподатків, має бути простою, зрозумілою й прозорою.
ПОПРИ НЕДОСКОНАЛІСТЬ, НОВИЙ ПРОЕКТ ОБІЦЯЄ БАГАТО ПОЗИТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ
Анна ДЕРЕВ'ЯНКО, виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації:
— Взагалі новий Податковий кодекс викликає змішанні почуття. Зодного боку, схвальним є бажання нового уряду наводити лад у системі оподаткуванняУкраїни, з іншого, залишається багато запитань щодо самого тексту, який є, вочевидь,недопрацьованим. Європейська Бізнес-асоціація вважає, що основною метою нового Податковогокодексу має бути, скоріше, боротьба з нелегальними схемами ухилення від оподаткування,аніж додатковий фіскальний тягар на легальний бізнес. З огляду на це, дуже бажано,щоб уряд надавав більше часу та можливості зворотного зв'язку для бізнес-спільноти,задля того, щоб можна було залучати більшу кількість ідей для ефективного функціонуванняподаткової системи України. У разі, якщо Податковий кодекс буде прийнято без належногодоопрацювання та врахування коментарів, бюджет наступного 2011 року буде побудованона недосконалому юридичному інструменті, який не дозволить економіці України працюватиефективно.
Та попри те, що нова версія Податкового кодексу далека від досконалості,Європейська Бізнес-асоціація бачить низку позитивних тенденцій, а саме: кодифікація,впровадження єдиного соціального внеску, скорочення кількості податків та напрямокна покращення системи адміністрування податків в Україні. Також не може не тішитизниження ставки певних видів податків.
БАГАТО ПРОПОЗИЦІЙ БІЗНЕСУ В ХОДІ ПІДГОТОВКИ КОДЕКСУ НЕ СПРИЙМАЛИ
В'ячеслав БИКОВЕЦЬ, перший віце-президент спілки підприємців малих, середніх і приватизованихпідприємств України:
— Цілком слушно зауважити, чи долучалися підприємці та роботодавцідо процесу підготовки самого проекту Податкового кодексу. Формально робочі групибули створені і до складу останніх таки включили представників організацій підприємцівта роботодавців, але до самої роботи в складі цих груп вони не залучалися...
Але за інформацією, що нині доступна в засобах масової інформації,можна зробити висновки, що за новим проектом Податкового кодексу адмініструванняподатків у нас буде більш жорстким. Та й у ньому передбачено цілу низку новацій,які не можуть бути підтримані бізнесом.
Що ж до нашого альтернативного варіанта вдосконалення податковогозаконодавства України, то тут варто зауважити, що ми багато працювали над питаннями,які стосуються спрощеної системи оподаткування… Але, на жаль, дуже багато нашихпропозицій, які пов'язані саме з цією сферою, не завжди сприймалися представникамиДПА чи Мінфіну. Зокрема, це пропозиції щодо визначення суб'єктів господарювання,які можуть користуватися спрощеною системою оподаткування, обсягу доходів і величинисамих податкових зборів.
Джерела
1.http://uk.wikipedia.org/wiki/Податковасистема України
2.↑Плікус І., «Податкова система України: який їй бути?» /«Фінансова Україна» №24, 2000 р.
3.↑Більшість компаній констатували значне погіршення ситуації із податками вУкраїні, журнал «Кореспондент», 22 квiтня 2010 р.
4.http://www.zaxid.net/newsua/2010/12/3/214055/
5.http://www.experts.in.ua/baza/prognoz/index.php?ELEMENT_ID=73776
6.http://www.ityre.com/uk/main/news/item/20399/
7.http://www.day.kiev.ua/299670