ІНДИВІДУАЛЬНЕЗАВДАННЯ
З дисципліни«Складання і виконання бюджетів»
На тему«Особливості бюджетного планування в країнах з федеративним бюджетним устроєм»
Зміст
Вступ
1 Сполученні ШтатиАмерики
2 Федеративна РеспублікаНімеччина
Висновок
Перелік літератури
Вступ
Всучасних умовах бюджет є обов’язковою умовою ефективного функціонуваннябудь-якої держави, і розвинені зарубіжні країни пройшли значний шлях, якийвимірюється сторіччями, завдяки чому кожна країна напрацювала свою схемубюджетних відносин.
Західнаполітична і економічна теорія приділяє бюджетним відносинам значну увагу.Бюджет розглядається як економічна категорія, політичний інститут, центральналанка фінансової системи.
Якекономічна категорія бюджет має вплив на регулювання податків, зборів,перерозподіляє суспільний продукт і національний дохід, регулює інвестиційніпроцеси, сприяє прискоренню темпів науково-технічного прогресу.
Якполітичний інститут бюджет забезпечує стабільність політичної ситуації – як вокремій країні, так і міждержавних об’єднаннях, є важливим фактором реалізаціїдемократичних традицій. Бюджети окремих держав виражають їх політичну і соціально-економічнусутність.
Можливовиділити 3 основних напрямки, які формують бюджетну політику держав.
Першийнапрямок – забезпечення бюджетними ресурсами напрацьованої урядами тапарламентами країн стратегії розвитку держави у внутрішньому та зовнішньомусекторах.
Другийнапрямок – підтримання внутрішньої стабільності, зростання валовоговнутрішнього продукту, зменшення безробіття, уникнення циклічних економічних тафінансових криз.
Третійнапрямок – коригування саморегулівного ринкового механізму, доповнення його втих сферах, де його дія ослаблена або відсутня взагалі.
Всінапрямки, які формують бюджетну політику держав, пов’язані з розподілом іперерозподілом національного доходу, тому державний бюджет є єдинимінструментом, за допомогою якого держава досягає політичної стабільності,економічного зростання, зменшення соціальної напруженості.
Оскількибюджет є універсальним способом реалізації всіх напрямків державної політики, врозвинених країнах ведеться жорстка політична боротьба при розгляді і затвердженнібюджету. Реалізація мети будь-якої партії практично не можлива без доступу доосновних фінансових ресурсів держави, якими є бюджетні ресурси.
Впроцесі розвитку держав формувались і поліпшувались бюджетні системи. Насьогодні в розвинених країнах існують дві форми державного устрою – унітарна(єдина, ціла) та федеративна. Бюджетні системи унітарних держав (Франція,Італія, Японія) складаються із державного та місцевих бюджетів, а бюджетнісистеми федеративних держав (США, Канада, ФРН) – із федерального бюджету,бюджету членів федерації та місцевих бюджетів.
Принапрацюванні бюджетів широко використовуються програмно-цільові методи, задопомогою яких розробляються середньо- і довгострокові програми перспективрозвитку, застосовується комп’ютерна техніка і технології. Програмно-цільовийметод передбачає коректування бюджетних коштів в залежності від конкретних змінв політичній, економічній, духовній та інших сферах. В різних країнах цей методзастосовується із певними особливостями.
Важливароль у функціонуванні бюджетних систем належить фінансовому законодавству.Фінансове законодавство розвинених країн передбачає, що якщо у випадкунеприйняття парламентом рішення про затвердження бюджету до початку новогобюджетного року уряд має право виконувати витрати в межах сум, фактичновитрачених у попередньому році.
Бюджетнепланування – це науково обґрунтований процес визначення джерел створення інапрямів використання бюджетних ресурсів в економіці держави з метоюзабезпечення стабільного економічного й соціального розвитку.
Бюджетнепланування – це суб'єктивна діяльність людей, а тому воно лише тоді даєпозитивні результати, коли базується на пізнанні об'єктивних законів розвиткусуспільства, тенденцій руху бюджетних ресурсів, вивченні наявного фінансового стану,результатів заходів, що вживалися раніше, цілей, які поставлені на сьогодні.
1 СполученніШтати Америки
Бюджетнаісторія США налічує 2 століття, але за цей час бюджетні відносинитрансформувались в чітку налагоджену систему, що дозволяє досить успішновирішувати масштабні зовнішні та внутрішні проблеми. Американці досить успішнодля свого часу подолали роки Великої депресії 1929-1933 рр., хоча за цей періодобсяг виробництва скоротився на дві третини, банківсько-біржовий крахпаралізував ділове життя, зарплата скоротилась удвічі, безробітних налічувалось13 млн. чоловік. Незважаючи на те, що криза накотилась раптово, і напередоднікризи тодішній президент Герберт Гувер безапеляційно обіцяв кожнійамериканській сім’ї щоденну курку і автомобіль, новий уряд шляхом радикальнихреформ зумів за досить незначний історичний період часу – за декілька роківвиправити ситуацію.
США –федеративна держава. Її бюджет включає три рівні – федеральний бюджет, бюджети50 штатів і місцеві бюджети – в тому числі: 19 тис. муніципалітетів, 17 тис.міських само врядувань, 15 тис. шкільних округів, 29 тис. спеціальних районів,3 тис. округів. Органи влади штатів і місцеві адміністрації автономні впроведені бюджетної політики і мають широкі повноваження відносно оподаткування.Доходи й витрати місцевих бюджетів не входять до федерального бюджету.
Федеральнийбюджет будується за принципом «повного бюджету» і складається з 2-х частин:власне урядового бюджету та довірчих (траст) фондів. За рахунок власнеурядового бюджету фінансуються суспільні економічні і соціальні програми.Довірчі фонди мають в основному цільовий характер і пов’язані з діяльністюінфраструктури (федеральні автошляхи, аеропорти, електростанції). Статусдовірчих мають соціальні та пенсійні фонди. Доходи довірчих фондів формуютьсяза рахунок надходжень від використання державної власності. Соціальні фондиформуються в основному за рахунок внесків працюючих в державному або приватномусекторі, відрахувань уряду та підприємств.
Донадходжень у федеральний бюджет належать:
1)індивідуальні подоходні податки;
2)внески в фонди соціального страхування;
3)податок на прибуток корпорацій;
4)акцизи;
5)інші джерела.
Довидатків федерального бюджету належать:
1)«прямі пільгові виплати окремим особам» (соціальні програми);
2)витрати на оборону;
3)виплати процентів по державному боргу;
4)позики і субвенції штатам і місцевим органам влади;
5)фінансування інших федеральних програм.
Структураподаткових надходжень в бюджети штатів наступна:
1)податок з продаж;
2)подоходний податок з населення;
3)акциз на паливо;
4)акциз на тютюн;
5)акциз на спиртні напої;
6)податок з власників автотранспортних засобів;
7)податок на прибуток корпорацій;
8)майновий податок;
9)податок на спадок та дарування.
Структурадоходів місцевих органів влади:
1)доходи з власних джерел;
2)майновий податок;
3)неподаткові доходи;
4)інші податки;
5)субсидії штатів;
6)субсидії федерального уряду.
В СШАіснував «нульовий метод оцінки» як метод планування бюджетів, коли напрацюваннябюджетних витрат на черговий бюджетний рік здійснюється без врахування витратпопередніх років, а лише враховувались фактори та умови планового року.
Розробкупроекту федерального бюджету здійснює Міністерство фінансів таАдміністративно-бюджетне управляння. Всі державні структури, які фінансуються збюджету, подають Міністерству фінансів відповідно оформлені заявки.Підготовлений проект бюджету Президент США направляє Конгресу, разом ізбюджетним посланням. Проект бюджету проходить процедуру розгляду в нижній та верхнійпалатах. У випадку, коли висновки щодо бюджету в нижній та верхній палатах неспівпадають, створюється узгоджувальна комісія.
Процедурніпитання проходження бюджету постійно удосконалюються й існує традиціяпостійного реформування законодавчих, підзаконних актів.
Затвердженнябюджету має бути здійснено всіма палатами Конгресу. Організовує виконаннябюджету Міністерство фінансів та внутрішня податкова служба.
2 ФедеративнаРеспубліка Німеччина
Бюджетнасистема ФРН в її сучасному вигляді почала формуватися в 20-х роках ХХ століття,на початку 90-х років ХХ століття суттєво доповнилась приєднаними землямиколишньої НДР.
ПісляДругої світової війни економічний розвиток, частково завдячуючи «плануМаршалла», був настільки бурхливим, що отримав назву «Німецького чуда». Крімсуто економічних аспектів він ґрунтувався на соціальній злагоді в суспільстві.
Сучаснийбюджетний устрій ФРН як федеративної держави включає три рівні – федеративний,земельний і общинний (комунальний).
Вбюджетному процесі беруть участь наступні органи влади та їх структурніпідрозділи – уряд (Міністерство фінансів), представницькі органи влади –Бундестаг (бюджетний комітет, Контрольно-рахункова палата), Бундесрат або Радаземель, а також окремий державний орган – Федеральний казначейський двір.Федеральний казначейській двір є незалежним державним закладом, який діє згідноФедеральної і земельної Конституції. В його функції входить контрольекономічної і фінансової діяльності, і він може перевіряти роботу Міністерствафінансів.
Згідноз Конституцією ФРН на рівні земель діє уряд і парламент (ландтаг). В складіуряду землі діє Міністерство фінансів. Головні фінансові управління і податковіінспекції є структурними підрозділами Міністерства фінансів і в той же час вонидіють як представники федерації.
Головнефінансове управління або Верховна фінансова дирекція існує тільки на рівніземель і керує підвідомчими податковими інспекціями. Голова Головногофінансового управління, президент призначаються по черзі федерацією і землею.
Міністерствофінансів земель впорядковує податки землі, організовує роботу податковихінспекцій і по відомчій лінії підпорядковується федеральному Міністерствуфінансів.
Важливезначення при напрацюванні бюджету відіграє фінансове планування, в тому числійого складова частина – бюджетне.
В ФРНфінансове планування почало застосовуватися з 1967 р. Середньостроковепланування дозволяє при щорічному прийнятті рішень по бюджету враховувати зміниу фінансовій сфері в середньостроковій перспективі, оцінити можливі наслідкивведення нових заходів, реформ, прийняття законів тощо.
Метоюфінансового планування є вияв необхідного ступеня вільності пропонованихзаходів, прогнозування можливих ситуацій в економічному та соціальному життікраїни. В ролі часового критерію вибирається п’ятирічний період, перший рік –це поточний бюджет, другий рік – рік, на який формується бюджет і останні 3роки – це власне плановий період оптимального часового відрізку.
Впрактиці ФРН фінансове планування є ковзним, а саме – фінансовий планскладається кожен рік наново, і при цьому період планування зміщується на одинрік вперед. Таким чином, забезпечується набагато більша в порівнянні зпостійним планом актуальність; ковзний план в змозі більш гнучко реагувати назміну економічних і соціальних умов.
Основафінансового планування – це планування витрат. Досить чітко плануються заокремими статтями витрати, пов’язані із забезпеченням державою своїх функцій.Загальними обсягами передбачаються витрати і ризики інфраструктурних потреб. Наоснові чітких нормативів забезпечення доходної частини бюджету, інших реальнихнадходжень, співставляються доходи і витрати.
Вмежах фінансового планування є необхідним забезпечити відповідність доходів івитрат загальноекономічному потенціалу народного господарства. Це досягаєтьсяна основі прогнозу макроекономічних показників.
У ФРНна перші два фінансові роки складається макроекономічний прогноз з врахуваннямзмін господарської кон’юнктури. На інші три роки зміни господарськоїкон’юнктури не враховуються.
Зврахуванням досить низьких темпів інфляції планування проводиться в цінахпоточного року.
Уфінансовому плані, що публікується, витрати згруповані в 40 блоків зафункціональними ознаками. Для внутрішнього користування в державних органахіснують близько 1500 доходних і 8000 витратних статей бюджету.
Дляспівставлення загальнодержавного і місцевого бюджетів всі федеральні землі іобщини зобов’язані здійснювати фінансове планування за єдиною бюджетноюкласифікацією. Погодження бюджетних планів всіх рівнів здійснюється в раді пофінансовому плануванню. Ця рада є координувальним структурним органом на рівніміністрів як федерації, так і земель з участю представників общин.
Висновок
Узарубіжних країнах широко використовується програмно-цільовий метод бюджетногопланування. Бюджетна програма – це систематизований перелік заходів,спрямованих на досягнення загальної (спільної) мети, завдання, виконання якихпропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених нанього функцій. Система планування бюджету на основі програм – це системаприйняття рішень щодо розроблення, аналізу, упровадження програм та розподілуресурсів.
Досвідзарубіжних країн у процесі планування доходів та видатків є дуже важливим.Світовий досвід підтверджує: коли влада фінансує свої потреби з власнихнадходжень, ця влада є підконтрольною, діє більш ефективно і відповідально.
Важливимє досвід середньострокового бюджетного планування з ковзним плануванням нап’ятирічну перспективу.
ДляУкраїни можливо застосування досвіду таких федеративних держав як СполученніШтати Америки та Федеративна Республіка Німеччина. Хоча Україна за своїмдержавним устроєм унітарна держава, досвід цих країн на рівні плануваннядержавного бюджету можна застосовувати у процесі складання проекту Державногобюджету України.
Переліклітератури
1 Конституція США;
2 Закон Конгресу від 20.02.1981 «Про збалансованість бюджету імаксимальні розміри бюджетного дефіциту (Грема-Радмена-Холлінгза)»;
3 Закон Конгресу від 15.03.1991 «Про забезпечення виконаннябюджету»;
4 Закон Конгресу від 5.06.1974 «Про бюджетні повноваження»;
5 Закон Конгресу від 7.091985 «Про подолання бюджетного дефіциту»;
6 Закон Конгресу від 9.061982 «Про виконання бюджетного плану»;
7 Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. – К.: Т-во «Знання»,КОО, 1999. – 487 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
8 Миргородська Л.О. Фінансові ситеми зарубіжних країн: Навчальнийпосібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 240 с.
9 Пасічник Ю.В. Бюджетна система: Навч. посібник. – Черкаси:Відлуння, 1999. – 376 с.