План
1. Загальне ознайомлення ізструктурою ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва 2
2. Облік та роз’яснювальнаробота з платниками податків. 7
3. Контроль за справлянням ПДВ… 9
4. Адміністрування акцизногозбору. 11
5. Адміністрування прямихподатків, податку на прибуток підприємств. 13
6. Адміністрування податку надоходи фізичних осіб. 16
7. Адміністрування податку заземлю… 21
8. Контроль за справлянняммайнових податків. 23
9.Контроль за справляннямресурсних платежів. 24
10. Адміністрування місцевихподатків та зборів. 29
11. Валютний контроль. 33
12. Ознайомлення зінформаційними системами (ІС) в ДПІ Святошинського району 37
13. Організація охорони праці вдержавній податковій інспекції Святошинського р-ну м. Києва. 39
Список використаної літератури. 48
1. Загальне ознайомлення ізструктурою ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва
Державна податкова інспекція Святошинського району м.Києва у своїй роботі керується рядом законодавчих та нормативних актів, якірегулюють діяльність цієї служби. До таких документів відносяться: КонституціяУкраїни, Закон України «Про державну податкову службу в Україні»,Кодекс законів про працю, інструкції ДПА України та внутрішні положення таінструкції. Крім вказаних нормативно-правових актів, діяльність кожного окремогопідрозділу ДПІ регулюється відповідним законодавством про податки, тобтозаконами України «Про ПДВ», «Про акцизний збір», та іншимичинними законодавчими актами стосовно оподаткування[4, ст.3].
Державна податкова інспекція у Святошинському районі м.Києва підпорядковується державній податковій адміністрації в місті Києві. ДанаДПІ є структурним підрозділом.Державної податкової служби України і томубезпосередньо бере участь у виконанні покладених на ДПС завдань[4, ст.4]. Середзавдань податкової служби вирізняють контроль за дотриманням податковогозаконодавства; внесення пропозицій щодо вдосконалення податковогозаконодавства; прийняття, у встановленому порядку, нормативно-правових актів таметодичних рекомендацій з питань оподаткування; формування і ведення ДРФО таЄдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб; роз'яснювальнаробота; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесених до їїкомпетенції[4, ст.2].
Виконання таких функцій потребує належної організаціїроботи ДПІ, яка неможлива без організаційної структури.
Розглянемо детальніше структуру та завдання кожноговідділу. Почнемо з головного підрозділу “ Керівництво” ( табл. 1.1 )
Таблиця 1.1. Структурний підрозділ керівництво№ з/п Назва структурного підрозділу Чол.
Начальник інспекції
Перший заступник начальника інспекції
Заступник начальника інспекції
Заступник начальника інспекції
Заступник начальника інспекції
Заступник начальника інспекції
1
1
1
1
1
1
Це найвища ланка ДПІ.Головним завданням керівництва єкоординація роботи податкової інспекції, та забезпечення ефективності їїфункціонування.
Управління оподаткування юридичних осіб ( табл. 1.2 ).
Таблиця 1.2 Управління оподаткуваня юридичних осіб Чол. 1 Відділ адміністрування податку на прибуток 8 2 Відділ адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів 6 3 Відділ спеціальних режимів оподаткування 5 4 Відділ адміністрування непрямих податків 7 5 Відділ відшкодування ПДВ 4
Основним завданням управління є контроль за дотриманнямюридичними особами законодавства про податки;
Управління оподаткування фізичних осіб ( табл.1.3 ).
Таблиця 1.3 Упраління оподаткування фізичних осіб Чол. 1 Відділ адміністрування податків з фізичних осіб – суб’єктів господарської діяльності 15 2 Відділ адміністрування податків з фізичних осіб 8 3 Відділ контрольно – перевірочної роботи майнових податків 3 3 Відділ контрольно – перевірочної роботи суб’єктів господарської діяльності 8 4 Відділ контрольно – перевірочної роботи фізичних осіб 10
Основним завданням управління оподаткування фізичних осібє контроль за дотриманням фізичними особами законодавства про податки;
Управління аудиту юридичних осіб забезпечує сталенадходження податків та зборів до державного бюджету та докладає зусиль уборотьбі з тіньовою економікою держави (табл. 1.4 ).
Таблиця 1.4 Структура управління аудиту юридичних осіб Управління аудиту юридичних осіб Чол. 1 Відділ інформаційно — аналітичного забезпечення контрольно-перевірочної роботи 4 2 Відділ взаємодії із правоохоронними органами 8 3 Відділ перевірок базових галузей економіки 10 4 Відділ оперативного контролю 7 5 Відділ документальних перевірок 9 6 Відділ відшкодування податку на додану вартість 8 7 Відділ перевірок справляння місцевих, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів 5
Упраління погашення прострочених податкових зобовязань.На нього покладена функція своєчасного та в повному обсязі застосуванняпроцедур стягнення податкових боргів, що, безумовно, є одним із стимулівдобровільної сплати платежів до бюджету у майбутньому (табл. 1.5).
Таблиця 1.5 Структура управління погашення простроченихподаткових зобовязань Управління погашення прострочених податкових зобов’язань Чол. 1 Відділ по погашенню податкового боргу 5 2 Відділ планування та інформаційно – аналітичного забезпечення 3 3 Відділ по роботі з безхазяйним майном 4
В Упралінні інформатизації процесів оподаткуваннязабезпечується супроводження процесу оподаткування та адміністрування податківінформаційними системами та технологіями ( табл. 1.6 )
Таблиця 1.6 Структура управління інформатизації Управління інформатизації процесів оподаткування Чол. 1 Відділ супроводження інформаційних систем 4 2 Відділ інформаційних технологій в оподаткуванні 2 3 Відділ стратегічного планування та адміністрування баз даних районного рівня 2
Управління інформатизації процесів оподаткування тавиконує такі завдання:
інформаційна робота з органами державної податковоїслужби і зовнішніми організаціями;
введення даних у систему автоматизованої обробки даних;
забезпечення автоматизації систем оподаткування;
захист податкової інформації;
забезпечення функціонування технічних засобів, системногопрограмного забезпечення та адміністрування телекомунікаційних мереж.
Упраління реєстрації та обліку платників податківзабезпечує процедуру реєстрації платників податків як юридичних так і фізичнихосіб. Для цього він обєднує в собі 2 окремих відділи :
Державного реєстру фізичних осіб(4 чол.);
Відділ реєстрації та обліку платників податків(5 чол.).
У структурі Святошинської ДПІ також існує ряд окремихвідділів, які виконують покладені на них обов”язки.Це:
Відділ зв'язків з громадскістю, засобами масовоїінформації та масово-роз'яснювальної роботи, що складається з шести чоловік, наяких покладено завдання навчання платників податків та проведеннямасово-роз'яснювальної роботи;
Відділ персоналу, що складається з трьохчоловік: начальника відділу та двох головних спеціалістів;
Адміністративно-господарський відділ, що складається із 6чоловік, що виконують покладені на них господарські завдання;
Фінансовий відділ є одним із підрозділів структури ДПІ,що складається з 5 чоловік та виконує завдання пов”язані з обліком та контролемза використанням коштів на утримання державних податкових інспекцій;
В структуру ДПІ також входить юридичний відділ, якийвиконує функцію правового забезпечення діяльності податкової інспекції;
Організаційно-розпорядчий відділ забезпечує належнуорганізацію роботи ДПІ у Святошинському районі м. Києва, взаємодію міжпідрозділами, здійснює координаційно-інформаційне забезпечення основноїдіяльності інспекції;
Відділ обліку та звітності здійснює такі завдання як:прийом податкової звітності від платників, перевірка правильності розрахунківпри заповненні звітів платниками, введення даних до особових карток платника,обробка податкової звітності;
Відділ економічного аналізу та прогнозування податковихнадходжень складається з трьох чоловік та виконує такі функції як прогнозуваннята аналіз податкових надходжень;
Відділом контролю за фінансовими установами та операціямиу сфері ЗЕД ведеться контроль за дотриманням податкового законодавства увищевказаній сфері;
Відділ податкової міліції в структурі ДПІ уСвятошинському районі м. Києва за кількістю осіб 35 виконує такі завдання:
виявлення, упередження, припинення порушень платіжноїдисципліни та організація роботи по примусовому стягненню податковоїзаборгованості;
оперативно-розшукова робота в сфері оподаткування;
здійснення заходів по забезпеченню безпеки діяльностіпрацівників органів державної податкової служби;
боротьба з незаконним обігом товарів;
виявлення, облік і повернення у власність державиконфіскованого та вилученого майна;
організація та проведення податкових розслідувань.
В структурі ДПІ відносно недавно було створено новийвідділ “Відділ розгляду скарг платників податків”. Обов’язками даного відділу єприйняття та аналіз скарг і пропозицій, що надаються платниками податків. Доуваги приймаються та розглядаються усі без виключення листи і скарги. Їханалізують та роблять відповідні висновки, визначають порушення, які булиздійсненні та порушників, що їх допустили. За результатами розгляду справоформляються акти розслідувань та караються винні.
Для кожного окремого відділу розроблено Положення провідділ, в якому визначаються його основні завдання, функції та підпорядкування.У відділах з метою належної організації роботи складаються посадові інструкції.
2. Облік та роз’яснювальна роботаз платниками податків
Роз’яснювальну роботу з платниками податків у ДПІ проводитьсявідділом по роботі з платниками податків, який є структурним підрозділомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва. Длязабезпечення покладених на відділ завдань він виконує такі основні функції:
надає на основі податкового законодавства консультативнуроботу серед платників податків;
проводить масово-роз‘яснювальну роботу серед платниківподатків з використанням засобів масової інформації;
організовує проведення прес-конференцій за участюкерівництва та спеціалістів ДПА;
розглядає листи юридичних та фізичних осіб з питаньзастосування податкового законодавства, надсилає їм відповідні роз’яснення.Надає консультації по телефону з питань, що не потребують додаткового вивчення;
готує та випускає інформаційні бюлетені, буклети та іншіматеріали, в яких у доступній формі викладаються вимоги щодо порядку, строківсплати податків, їх розмірів, пільг та інше;
створює та забезпечує консультативні пункти;
пропагує серед платників податків журнал ДПА України“Вісник податкової служби України”;
На першому поверсі ДПІ встановлені інформаційні стенди,де вказуються зміни до податкового законодавтсва, зразки заповнення деклараційі розрахунків, банківські рахунки, на які зараховуються сплачені податки,інформація слідчих підрозділів про податкові правопорушення.
Робота з обліку платників податків здійснюєтьсяпрацівниками управління реєстрації та обліку платників податків.
Підставою для взяття на облік юридичних та фізичних осібє надходження відомостей від державного реєстратора. Взяття на облікздійснюється не пізніше наступного дня від дня надходження відомостей.
Документи, які подаються юридичними особами:
заяву за формою № 1-ОПП (додаток 1 );
копію свідоцтва про державну реєстрацію;
копію довідки про включення до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікованимкодом[18, п.4.9].
Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльностіподають:
заяву за формою № 5-ОПП (додаток 2)
копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктапідприємницької діяльності – фізичної особи;
документ, що засвідчує особу[18, п.5.3].
Після взяття платника податків на облік ДПІ видає йомудовідку за формою № 4-ОПП (додаток 3), яка підтверджує взяття його наподатковий облік та формує його облікову справу, яка зберігається до ліквідаціїплатника податків або зняття з обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва івзяття на обліку іншій ДПІ[18, п.4.17].
Зняття з обліку платника податків – юридичної особи в ДПІу Святошинському районі м. Києва і взяття на облік в інший ДПІ здійснюється втакому порядку:
платник податку подає до ДПІ у Святошинському районі м.Києва у 10-денний термін від дня зміни місцезнаходження:
заяву за формою № 9-ОПП (додаток 4);
копію свідоцтва про державну реєстрацію;
— оригінал довідки за формою № 4-ОПП, отриманої за місцемвзяття на облік.
— платник податку подає до ДПІ за новим місцезнаходженняму 20-денний термін від дня зміни місцезнаходження:
— заяву за формою № 1-ОПП (Ф.№ 5-ОПП – для фізичних осіб)з відміткою “перереєстрацію”;
— копію свідоцтва про державну реєстрацію.
Облікова справа в даному випадку пересилається до ДПІ зановим місцезнаходженням платника[18, п.8.8.1]
3. Контроль за справлянням ПДВ
Справляння непрямих податків в ДПІ у Святошинськомурайоні м. Києва здійснюється Управлінням оподаткування юридичних осіб, а саме відділомадміністрування непрямих податків
Управління виконує такі функції:
вивчає та аналізує питання своєчасності та повнотинадходжень до бюджету непрямих податків;
проводить камеральні перевірки податкових декларацій,розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням непрямих податків;
накладає фінансові санкції за порушення строків поданнязвітності по непрямим податкам та притягує до адміністративної відповідальностіосіб, винних в порушенні строків подання декларацій;
При прийнятті та перевірці податкової звітності в ДПІСвятошинського району керуються наступними законодавчими та нормативнимиактами: Законом України “Про податок на додану вартість” від 3.04.97 р. іззмінами та доповненнями; Указом Президента України від 7.08.98 р. №857/98 “Про деякізміни в оподаткуванні”; Наказом ДПА України №166 від 30.05.97 р. “Прозатвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”,із змінами та доповненнями;іншими нормативними документам, що регулюють порядокта сплату ПДВ.
Декларація з ПДВ складається із вступної частини тачотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи та вступначастина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції лишена оригіналі декларації, який залишиється в податковій інспекції.
Дані, наведені в декларації, мають відповідати данимбухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку, достовірністьданих підтверджується: підписом платника, якщо платник – фізична особа, в іншихвипадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крімфізичних осіб) – підписами відповідальних посадових осіб (директора, головногобухгалтера) та печаткою[19, п.1].
Оригінал декларації подається платником до податковоїінспекції за місцем знаходження платника. Подання ксерокопії не допускається.Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді уплатника податкове зобов’язання чи ні, тобто незалежно від стануфінансово-господарської діяльності платника порядку. Звітним (податковим)періодом є один календарний місяць
Відомості про проведення даних по нарахуванню чивідшкодуванню податку в особовому рахунку платника відображаються в четвертомурозділі декларації, після чого декларація передається до відповідного відділудля здійснення перевірки щодо відповідності розміру податку, зазначеного удекларації, розміру податку, що випливає з поданих розрахунків[19, п.4].
Накзом ДПА України №166 затверджено дві форми податковоїдекларації: загальну та скорочену.Загальну форму декларації подають платники податку,які мають за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій (безурахування ПДВ) рівний і більший 3600 неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян.(додаток 5).Скорочену форму декларації подають платники податку, якіне досягли за останні 12 календарних місяців обсягу оподатковуваних операцій(без урахування ПДВ) 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(додаток6)[19, п.1].
При перевірці декларації перевіряється правильністьзаповнення декларації, проводиться її арифметична перевірка, наявність таправильність заповнення всіх додатків, які необхідно було подати платнику разомз цією декларацією, а також перевіряється відповідність суми податку, заявленоїплатником у декларації, поданим розрахункам.
Якщо під час перевірки виявлено помилки у визначенніплатником суми податку, то за результатами перевірки робиться відповідний запису пункті 4 розділу ІV податкової декларації та складається Довідка пропопередню перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за визначеноюформою. У разі коли помилок не виявлено, то в Розділі 4 інспектор ставить“помилок не виявлено”, дату, підпис, а також суму податку до сплати.
Якщо платником у поданій декларації допущені арифметичніпомилки, що призвели до заниження суми податку, належної до сплати, податковийорган самостійно здійснює перерахунок такої суми податку та повідомляє платникапро суму податкових донарахувань, належних до сплати [19, п.7].
4. Адміністрування акцизногозбору
Адмініструванням акцизного збору займається Управлінняоподаткування юридичних осіб, а саме відділ непрямих податків.
Справляння акцизного збору регулюється наступниминормативно-правовими актами: Положенням про порядок нарахування, терміни сплатиі подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом Державноїподаткової Адміністрації України від 24.11.2003 р. № 557; ЗУ «Про ставкиакцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» від23.03.2000 р. N 1582-III; ЗУ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита надеякі товари (продукцію)» N 313/96-ВР від 11.07.96 р.; ЗУ «Про ставкиакцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби» від 19.11.99 р. N1246-XIV; ЗУ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари(продукцію)» N 313/96-ВР від 11.07.96 р.; ЗУ «Про ставки акцизногозбору на деякі транспортні засоби та кузови до них» N 216/96-ВР від24.05.1996 р.
Сьогодні до переліку вітчизняних підакцизних товаріввходять:
транспортні засоби,
нафтопродукти,
спирт та алкогольні напої,
тютюнові вироби,
пиво, а також високооктанові кисневмісні добавки добензинів.[21, п.1]
Об’єктом оподаткування акцизним збором є:
обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизнихтоварів шляхом їх продажу, обміну на інші товари безкоштовної передачі товарівабо з частковою їх оплатою;
митна (у разі відсутності — закупівельна) вартістьімпортних товарів, придбаних за іноземну валюту або в порядку обміну чибезоплатної передачі.[2, ст.3]
Ставки акцизного збору встановлюються законодавчо залежновід виду товару(додаток 7).
Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаютьсяплатниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів завстановленими ставками.Суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортуютьпідакцизні товари, в обов’язковому порядку при перетинанні кордону їхдекларують і подають органам митного контролю декларацію у двох примірниках,один з яких цими органами надсилається до податкової інспекції за місцемзнаходження суб’єктів підприємницької діяльності, для справляння акцизногозбору.
Платники щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступногоза звітним, складають і подають до державної податкової інспекції за місцемсвого знаходження (реєстрації) розрахунки акцизного збору (додаток 8).
В бухгалтерії підприємства на суму нарахованого акцизногозбору робиться відповідний запис[2, ст.6].
Документальні перевірки достовірності наданих розрахунківакцизного збору проводяться представниками податкових інспекцій з виходом напідприємства в строки, передбачені керівником податкової інспекції (але з умовоюпогодження перевірки з керівником підприємства, яке перевіряється), не меншеніж один раз в два роки.
Під час перевірки співставляється загальний оборот пореалізації цих товарів з даними бухгалтерського обліку по виписках банку порозрахунковому рахунку і відомостям, перевіряється правильність застосуванняставок оподаткування та цін на продукцію. Також необхідно простежитиобгрунтованість застосування пільг при оподаткуванні[2, ст.10].
5. Адміністрування прямихподатків, податку на прибуток підприємств
Справлянням прямих податків зокрема податку на прибутокпідприємств, здійснює відділ адміністрування податку на прибуток юридичних осіб.Длявиконання поставлених завдань відділ виконує ряд функцій, серед яких основнимиє:
контроль за своєчасністю подання податкових документів,повнотою їх заповнення, наявністю належності реквізитів;
забезпечення застосування фінансових санкцій іадміністративних стягнень до платників податків, що не здали своєчасно чи не вповному обсязі податкові документи;
попередній контроль на підставі отриманих документів заправильністю обчислення податків;
перевірка достовірності податкових документів, щодоправильності визначення об’єктів оподаткування;
Облік платників податку на прибуток здійснюється відділомоподаткування доходів юр. осіб згідно АІС “ПОДАТКИ“.
Платниками податку на прибуток є: з числа резидентів — суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, суспільні або інші підприємства,установи та організації, що здійснюють діяльність, яка спрямована на отриманняприбутку як на території України, так і за її межами; з числа нерезидентів — юридичні особи, які створені у будь-якій організаційно — правовій формі, щоотримують з джерел їх утворення на Україні [11, ст.2].
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначаєтьсяшляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на сумувалових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань[11, ст.3].
Платники податку на прибуток самостійно визначають сумиподатку, що належать до сплати.На сьогоднішній день ставка цього податкускладає 25% від об”єкта оподаткування. Від сплати податку на прибутокзвільняються підприємства, засновані всеукраїнськими суспільними організаціямиінвалідів, та майно яких є їх власністю.Не оподатковується прибутокпідприємств, отриманий від продажу на митній території України спеціальнихпродуктів дитячого харчування власного виробництва, що не спрямована назбільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів.Врозмірі 50 відсотків від діючої ставки оподатковується прибуток від продажуінноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах, створенихвідповідно до закону[11, ст.16].
Процедура подання звітності по податку на прибуток така:
Декларація разом з додатками та звітами надходить доканцелярії податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника утерміни, встановлені Законом України «Про оподаткування прибуткупідприємств», тобто не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітниммісяцем (кварталом). Якщо 25 число припадає на вихідний або святковий день, тоДекларація подається податковому органу напередодні такого дня.
Працівник канцелярії отримує від платника декларацію здодатками та іншими звітами, візуально в присутності платника перевіряє всіформи поданої звітності щодо наявності коду ЄДРПОУ, підписів посадових осіб,печаток, одиниць виміру, ознаки збитковості (якщо заповнено рядки 38, 40, 43,44 податкової декларації) та додатків і довідок, які надаються одночасно зподанням Декларації[11, ст.16].
Працівник перевіряє рядки Декларації, до яких повиннінадаватися додатки. Додатки надаються, якщо по відповідних рядках Деклараціїпроставлені дані. Декларація, яка не відповідає вимогам перевірки, повертаєтьсяплатнику і вважається не прийнятою. Якщо така перевірка проводиться не вприсутності платника, декларація повертається платнику поштою з наданнямписьмового повідомлення.Перевіряється арифметична правильність складанняплатниками податкової декларації.Перевірці підлягає правильність визначення об'єктуоподаткування та нарахованої суми податку, співставність даних додатків доДекларації з основними рядками Декларації, розрахунок фінансових результатівтоварообмінних (бартерних):
Надлишково внесені в бюджет суми податку, нараховані зазвітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунокнаступних платежів чи повертаються платнику податку не пізніше десяти робочихднів з дня письмової заяви такого платника. Відповідальність за правильністьнарахування та своєчасність сплати податку та дотримання прибутковогозаконодавства несе платник податку.
Основним завданням відділу є здійснення контролю задотриманням господарюючими суб’єктами законодавчих та інших нормативних актів зпитань оподаткування прибутку. Одним із етапів контролю податкових органів заправильністю обчислення і внесенню до бюджету податку на прибуток єдокументальна перевірка бухгалтерських звітів і балансів.
Для проведення перевірки податковий інспектор повиненмати при собі розпорядження податкової адміністрації, в якому вказуються назвата адреса підприємства, що підлягає перевірці, і програму перевірки,затверджену начальником податкової адміністрації. Програма перевіркискладається виходячи з головної мети перевірки, яка полягає у визначеннідостовірності прибутку, правильності обчислення податку та виконаннязобов'язань перед бюджетом, оцінці стану звітної дисципліни та веденнябухгалтерського обліку. Перевірці підлягають також повнота і своєчасністьвнесення відрахувань до спеціальних державних позабюджетних фондів.
За результатами перевірки складається акт. В актівказують: предмет перевірки та повну назву об'єкту, який перевіряється; кимпроведено перевірку: прізвище, ім'я, по батькові перевіряючого, місце роботи іпосада; період, за який проводилась перевірка; дата проведення попередньоїперевірки, факти, що підтверджують ліквідацію виявлених порушень і виконаннярекомендацій; питання, щодо яких проведено перевірку, перелік перевіренихбухгалтерських документів; факти порушень із посиланням на законодавчі таінструктивні матеріали, а також із зазначенням у якій звітності, за який періоді ким допущено порушення.
В разі незгоди з висновками, викладеними в актіперевірки, суб'єкт господарювання має право протягом 3-х днів з моментуотримання акту подати в орган податкової служби свої заперечення[20, п.4].
Працівниками управління оподаткування доходів підприємстврозсилаються нагадування підприємствам, які не подали звіту до ДПІ,припиняються операції на розрахунковому рахунку. Також за щоденними контролямиі завданнями з Державної податкової адміністрації в місті Києві інспекториУправління оподаткування юридичних осіб подають до відома різноманітні дані по підприємствамі їх діяльності.
Також відділи проводять роботу з проблемнимипідприємствами викликаючи їх на колегії до начальника управління та інспекції.
6. Адміністрування податку надоходи фізичних осіб
Адміністрування та контроль за справлянням податку здоходів фізичних осіб здійснюється Управління оподаткування фізичних осіб, асаме є відділ адміністрування податків з фізичних осіб.Завдання відділу:
забезпечення контролю за дотриманням платниками чинногоподаткового законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасностісплати до бюджету податків з фізичних осіб, прибуткового податку, проведеннявсебічних перевірок фактів приховування і заниження доходу з об’єктівоподаткування;
систематичне удосконалення стилю і методів роботи,постійне підвищення професійного рівня і кваліфікації спеціалістів відділу,зміцнення службової дисципліни.
Об'єктом оподаткування громадян є сукупнийоподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупнихоподатковуваних доходів).При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуютьсядоходи, одержані як в натуральній так і в грошовій формі.
До сукупного оподаткованого доходу, одержаногогромадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються:допомога по одержаному соціальному страхуванню і державному соціальномузабезпеченню, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності; суми одержанихаліментів; державні пенсії; компенсаційні виплати в грошовій і натуральнійформі у межах норм передбачених чинним законодавством. Також не оподатковуютьсяприбутковим податком суми грошового забезпечення, грошових винагород та іншихвиплат, одержаних військовослужбовцями, особами складу органів внутрішніх справу зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, суми одержані в результатівідчуження майна. Доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобномугосподарстві продукції рослинництва і бджільництва, худоби, кролів, нутрій,птиці; суми одержані в результаті успадкування; виграші за облігаціямидержавних позик, а також суми доходів, що направляються у джерела їх одержанняна придбання акцій не підлягають оподаткуванню[9, ст.4].
Також в теорії та практиці оподаткування існує такепоняття як податковий кредит, що являє собою суму (вартість) витрат, понесенихплатником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) урезидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат насплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму якихдозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу,одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом.Відоповідно до Закону України N 889-IV від 22.05.2003 «Про податок здоходів фізичних осіб» фізичні особи мають право на відшкодуванняподаткового кредиту за витрати, понесені на такі цілі[9, ст.5]:
Оплату відсотків по іпотечному кредиту (один раз на 10років)
Оплату навчання
Оплату лікування
Базовою є ставка, встановлена п. 7.1 ст. 7 Закону «Проподаток з доходів фізичних осіб». Така ставка податку на сьогоднішній деньстановить 15% від об'єкта оподаткування.Ставка податку становить 5% від об'єктаоподаткування, нарахованого податковим агентом у разі, якщо таким об'єктом є:процент на депозит (вклад) у банк чи небанківську фінансову установу відповіднодо закону (крім страховиків); процентний або дисконтний дохід за ощадним(депозитним) сертифікатом[9, ст.7].
Також існує ряд аспектів, стосовно яких ставка податкуможе бути як 10 так і 30%.Усі ці моменти визначені у статті 7.1 вищевказаногоЗакону.
Закон «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає,що нарахування та сплата податку здійснюється двома типами суб'єктів:самостійно платником податку або податковим агентом. Податковим агентом єюридична особа (її філія, відділення, відокремлений підрозділ) або фізичнаособа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їхорганізаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податкамизобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету відімені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подаватиподаткову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нестивідповідальність за порушення норм Закону «Про податок з доходів фізичнихосіб».
Обов'язок щодо подання податкової звітності є невід'ємнимелементом змісту податкового обов'язку платника податків. Формою податковоїзвітності є річна декларація про майновий стан і доходи — податковадекларація.Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дняотримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслатиподаткове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належнусуму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податковихзобов'язань з цього податку.Платники податку звільняються від обов'язку поданнядекларації у таких випадках:
а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платникамиподатку, які: є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьомуперебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінецьзвітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими чизасудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні натериторії інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебуваютьна строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених Законом «Про податок здоходів фізичних осіб».
Обов'язок платника податку з подання деклараціївважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податковихагентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленомупорядку. [9, ст.7]
Для громадян — суб'єктів підприємницької діяльності безутворення юридичної особи існує свій порядок нарахування та сплати податку. Зних прибутковий податок у джерела отримання доходу не утримується. Підприємцямподаток нараховується податковими органами за місцем їх постійного проживанняна підставі поданої декларації про доходи. Ці декларації підприємець повиненнадавати у податкові органи щоквартально у 15-денний строк після закінченнякварталу, а після закінчення року — до 1 лютого наступного року.
Згідно з Указом Президента України від 03.07.98 р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб¢єктів малогопідприємництва” запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку тазвітності та введено єдиний податок[24, п.1].
Єди́ний податок — прямий загальнодержавний податок,що стягується в Україні з підприємців і фізичних осіб — суб'єктівпідприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування[17].
Облік суб¢єктівмалого підприємництва (юридичних осіб) – платників єдиного податку в органахДПС здійснюється на підставі письмової Заяви про видачу Свідоцтва про правосплати єдиного податку та отриманого свідоцтва про право сплати єдиного податкусуб¢єктом малогопідпрєимництва – юридичною особою.
Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку тазвітності суб¢єктпідприємницької діяльності подає письмову заяву, що подається не пізніше ніж за15 днів до початку наступного звітного податкового періоду (кварталу) за умовисплати всіх встановлених податків та обов¢язкових платежів за попердній звітний період.Платникєдиного податку звільнюється від сплати відрахувань до Фонду оплати праці,відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утриманняавтомобільних шляхів, податку на промисел, збору на обов'язкове соціальнестрахування. Крім цього, ці особи звільняються від обов'язку отримання ліцензіїна здійснення торгівельної діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі[24, п.2].
На сьогоднішній день ставки єдиного податку коливаються вмежах від 80 до 200 грн(додаток 9).
7. Адміністрування податку заземлю
Адмініструванням та контроль та справлянням податку наземлю займається Управління оподаткування юридичних осіб, а саме відділадміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів,ресурсних (рентних) та неподаткових платежів.Головною його функцією являється контрольза дотриманням громадянами податкового законодавства стосовно податку на землю.
У своїй роботі відділ керується відповідними інструктивнимиматеріалами, щодо сплати податку за землю та орендної плати, методикою розрахункуплати за землю. Справляння плати за землю регламентують: Земельний кодексУкраїни №2768-111 від 25.10.01 р., із змінами і доповненнями від 20.12.01р.; ЗаконУкраїни від 03.07.92 р. № 2535-ХП «Про плату за землю».; Закон Українивід 06.10.98р. .№161-ХІУ «Про оренду землі».; Постанова КМУ від12.05.00 №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель».; ЛистДержавного комітету України по земельних ресурсах від 10.01.02 № 14 -22-6/186.
Згідно Закону України “Про плату за землю” використанняземлі в Україні є платним і не залежить від результатів господарськоїдіяльності власника чи орендаря. Плата за землю справляється у виглядіземельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошовоїоцінки землі. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачуютьземельний податок. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка; суб’єктом –власник чи орендар[10, ст.2].
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводитьсявідповідно до державних стандаттів, норм, правил, а також інших нормативно-правовихактів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінказемельних ділянок сільськлгосподарського призначення проводиться не рідше якодин раз у 5-7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше як одинраз у 7-10 років.
Ставки земельного податку залежать від виду земельноїділянки.Так ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідьвстановлюються у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірахдля ріллі,сіножатей та пасовищ — 0,1; для багаторічних насаджень — 0,03[10, ст.6].
Плата за землі населених пунктів встановлюються у розміріодного відсотка від їх грошової оцінки.Плата за землі, грошову оцінку яких непроведено визначаються по спеціальній таблиці в і залежать в першу чергу відкількості мешканців населеного пункту[10, ст.7].
Податок за земельні ділянки, надані для підприємствпромисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення справляється зрозрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. [10, ст.8].
Земельний податок сплачується платниками за базовийподатковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячнопротягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового)місяця. [10, ст.17].
Варто відмітити, що уряд звільнив від сплати земельногоподатку військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідніустанови, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управлінняМіністерства оборони України, а також підприємства Міністерства оборони Українита органів установ виконання покрань; заповідники, національні та дендрологічніпарки, ботанічні сади; заказники (крім мисливських), дослідні господарстванауково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарськогопрофілю; державні сортовипробувальні станції та сортодільниці, а також землірадгоспів, що використовуються цими станціями і дільницями для випробуваннясортів сільськогосподарських культур; заклади фізичної культури, науки, освіти,охорони здоров'я, соціального забезпечення, дитячі санаторно —курортні таоздоровчі, а також навчально-виховні заклади; заклади фізичної культури таспорту, за винятком кооперативних і приватних; дитячі санаторно-курортні таоздоровчі заклади України; благодійні фонди;інваліди І та II груп, учасникиВеликої Вітчизняної війни і прирівняні до них особи, пенсіонери; громадяни тагромадські об’єднання, які постраждали від Чорнобильської катастрофи [10, ст.12].
Платники земельного податку, самостійно обчислюють сумуземельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютогопоточного року подають відповідному органу державної податкової служби замісцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з податку наземлю(додаток 10)на поточний рік за формою, встановленою центральним податковиморганом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. [10, ст.14].
За несвоєчасну сплату податку справляється пеня у розмірі0,3 відсотки суми недоїмки за кожний день прострочення. За результатамиперевірок щодо своєчасності сплати земельного податку застосовуються штрафні(фінансові) санкції. [10, ст.25].
8. Контроль за справлянням майновихподатків
Одним із видів рухомого майна являються транспортні засоби.Контроль за сплатою податку з власників транспортних засобів та інших самохіднихмашин та механізмів здійснюють відділ стягнення податків з юридичних осіб та відділоподаткування фізичних осіб.
Податок з власників транспортних засобів та іншихсамохідних машин та механізмів справляється на підставі Закону України«Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин тамеханізмів».
Платниками податку з власників транспортних засобів та іншихсамохідних машин і механізмів є підприємства, установи, організації, які є юридичнимиособами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадянита особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні власні транспортнізасоби[6, ст.1].
Об’єктами оподаткування є: трактори, автомобілі легкові тавантажні, автомобілі спеціального призначення, мотоцикли, яхти та інші судна таінші транспортні засоби. .[6, ст.2]
Податок з власників транспортних засобів та іншихсамохідних машин і механізмів сплачується: фізичними особами — перед проведеннямпершої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів,а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за двароки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічнийогляд; юридичними особами — щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця,що настає за звітним кварталом. .
Ставки податку встановлюються на рік, із 100 см кубічних об'єму циліндрів двигуна, з 1 кВт потужності двигуна або 100 см довжини корпусу[6, ст.6]
Святошинська ДПІ по кожному платнику здійснює розрахунок податкуз власників транспортних засобів (додаток 11 ).
Від сплати податку звільняються:
підприємства автотранспорту за користування стосовно дотранспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які в установленізаконом порядку визначаються тарифи оплати проїзду;
установи та організації, що фінансуються з державногобюджету України ( установи та організації Міністерства Оборони України,СБУ, МВС, прокуратури) за умови цільового використання цих транспортних засобів[6, ст.4].
9.Контроль за справляннямресурсних платежів
Адміністрування та контроль за справлянням ресурснихплатежів та податку на землю здійснює відділ адміністрування платежів заземлекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) танеподаткових платежів.На відділ покладається організація ресурсних платежів таплати за землю, організація та проведення документальних перевірок платників.
До ресурсних платежів відносяться:
плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів;
плата за спеціальне використання лісових ресурсів;
плата за спеціальне використання надр при видобуваннікорисних копалин;
відрахування на геологорозвідувальні роботи.
До ДПІ у Святошинському районі м. Києва надходять такі ресурсніплатежі, як:
плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів;
відрахування на геологорозвідувальні роботи.
Збір за спеціальне використання водних ресурсів.
Справляння плати за спеціальне використання пріснихводних ресурсів регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Прозатвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання воднихресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водноготранспорту» від 16 серпня 1999 р. № 1494.
Збір за спеціальне використання водних ресурсівсправляється за використання води з водних об'єктів, що забрана іззастосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод.Збір за користування водами для потреб гідроенергетики справляється закористування водою, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій длявироблення електроенергії, а для підприємств водного транспорту — закористування водою під час експлуатації водних шляхів вантажними, самохідними,несамохідними та пасажирськими суднами[23, п.2].
Зазначені збори справляються за водні ресурсизагальнодержавного і місцевого значення. При цьому перелік водних ресурсівмісцевого значення визначають Міністерство охорони навколишнього природногосередовища та ядерної безпеки України і Державний комітет України по водномугосподарству і затверджують відповідним наказом щодо переліку річок та водойм,віднесених до водних об'єктів місцевого значення.
Платниками зборів є підприємства, установи та організаціїнезалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремленіпідрозділи, а також громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, яківикористовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетикиі водного транспорту[23, п.3].
Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання воднихресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі зурахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Об'єктом обчисленнязбору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є:обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій; тоннаж (місце) — добаексплуатації вантажних самохідних і несамохідних та пасажирських суден. [23, п.5].
Згідно з законодавством не справляється збір завикористання водних ресурсів, у тому числі за воду, що використовується: длязадоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, утому числі длязадоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств,установ, організацій незалежно від форм власності та громадян — суб'єктівпідприємницької діяльності; для протипожежних потреб; для потреб зовнішньогоблагоустрою територій міст та інших населених пунктів; у шахтах дляпилозаглушення; за морську воду, крім води з лиманів; за воду, що забираєтьсянауково-дослідними установами для наукових досліджень у галузі рисосіяння тадля виробництва елітного насіння рису; за воду, що втрачена в магістральних таміжгосподарських каналах зрошувальних систем; за підземну воду, що вилучаєтьсяз надр для усунення шкідливої дії вод (забруднення, підтоплення, засолення,заболочення, зсув тощо); за воду, що забирається підприємствами і організаціямидля забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риб та інших воднихживих ресурсів у природні водойми і водосховища[23, п.16].
Порядок обчислення та сплати зборів. Збір за спеціальневикористання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетикиі водного транспорту обчислюється платниками самостійно.Розрахунки збору,базовий податковий (звітний) період
для якого дорівнює календарному кварталу, подаютьсяплатниками
органам державної податкової служби протягом 40календарних днів,
наступних за останнім календарним днем звітного(податкового)
кварталу, за місцем податкової реєстрації[23, п.14].
Органи Мінприроди зобов'язані щороку до 20 січня подаватиорганам державної податкової служби перелік водокористувачів, яким надано дозволина спеціальне водокористування,із зазначенням термінів їх дії[23, п.21].
Плата з відшкодування витрат на геологорозвідувальніроботи.
Плата з відшкодування витрат на геологорозвідувальніроботи запроваджується з метою відобразити у собівартості і ціні на добувнупродукцію складу витрат на роботи, пов'язані з пошуком і розвідкою родовищкорисних копалин, а також з метою компенсації видатків бюджету.
Стягнення плати здійснюється згідно з постановою КабінетуМіністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів зборуза геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та йогосправляння» від 29 січня 1999 р. № 115 (зі змінами) та Інструкцією пропорядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунокдержавного бюджету від 23 червня 1999 р. № 105/309.
Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всінадрокористувачі незалежно від форми власності, включаючи підприємства зіноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих умежах території України, її континентального шельфу та виключної (морської)економічної зони родовищах[16, п.2]:
раніше розвіданих та переданих у встановленому порядкудля промислового освоєння;
з попередньо оціненими запасами, що за згодоюзаінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробкита промислового освоєння.
Об'єктом обчислення збору є обсяг видобутих кориснихкопалин — для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі метану вугільнихродовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичноїпродукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних,мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсягпогашених у надрах запасів корисних копалин — для інших корисних копалин[16, п.3].
Нормативи збору за геологорозвідувальні роботивстановлено окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких запризначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку[16, п.3].
Надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожнийзвітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) кориснихкопалин. За четвертий звітний квартал збір обчислюється виходячи з обсягіввидобутих (погашених запасів) корисних копалин з урахуванням уточнених їхобсягів після закінчення року.При видобуванні більше як одного виду кориснихкопалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх видокремо. [16, п.5]
Платники складають розрахунок збору загеологорозвідувальні роботи(додаток 12) щоквартально за встановленою формою іподають його протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарнимднем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби замісцезнаходженням родовища корисних копалин. Надрокористувачі сплачуютьавансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталуі до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третинисуми збору, визначеної у попередньому розрахунку. Авансові внески платник зборуобчислює самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої запопередній звітний квартал.
Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно дорозрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесенихавансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів,наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору, тобтопротягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного(податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника. Збір загеологорозвідувальні роботи у повному обсязі зараховується до державногобюджету на рахунок, відкритий відповідно до коду бюджетної класифікації. [16, п.6]
10. Адміністрування місцевих податківта зборів
Відділ місцевих та неподаткових платежів відповідно донаказу ДПІ у Святошинському районі м. Києва є структурним підрозділомУправління оподаткування юридичних осіб.
На відділ покладається контроль за діяльністю підприємстввсіх форм власності з питань організації, на основі чинного законодавства ієдиної методології, справляння місцевих податків та інших платежів. Відділприймає участь у проведенні перевірок стану роботи підприємств, зокрема поорганізації справляння місцевих податків та інших платежів.
До місцевих податків та зборів відносять збір запаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру,курортний збір, податок з реклами, збір за право використання місцевоїсимволіки, збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу ілотерей, комунальний податок, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктівторгівлі, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш на бігах, збір зосіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, збір на право напроведення кіно- і елезйомок, збір за проїзд територією прикордонних областейавтотранспорту, що прямує за кордон.[3, ст.1]
В ДПІ у Святошинському району м. Києва справляються такімісцеві податки і збори:
Збір за парковку автотранспорту
Збір за припаркування автотранспорту — це. збір, якийстягується з юридичних та фізичних осіб за припаркування автомобілів успеціально обладнаних або відведених для цього місцях (табл.2.1).
Таблиця 2.1Збір за парковку автотранспорту Платники Юридичні особи та громадяни, які припарковують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях Об”єкт Плата за стоянку з розрахунку за один час паркування Ставка
Не повинна перевищувати:
3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях;
1% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у відведених місцях Джерело
Для юридичних осіб — собівартість продукції (робіт, послуг);
Для громадян — власні кошти
Збір за припаркування автотранспорту перераховується домісцевого бюджету щоденно (щодекадне), а розрахунок збору за припаркуванняавтотранспорту подається щомісяця.Базовий податковий (звітний) період у цьомувипадку дорівнює календарному місяцю тому розрахунок збору повинен подаватисяпротягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного(податкового) місяця. У разі неподання розрахунку у цей термін платник сплачуєштраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. [3, ст.3]
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі
Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі — це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведенихдля цього місцях. (табл.2.2)
Таблиця 2.2Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі Платники Юридичні і фізичні особи, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари у спеціально відведених місцях Об”єкт Плата за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі Ставка Не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях,і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в день-за одноразову торгівлю. Джерело Для юридичних осіб — прибуток; Для фізичних осіб — власні кошти
Цей збір сплачується до початку торгівлі через касовийапарат адміністрації ринку. На підставі отриманого касового чека про йогосплату торгівцю надається місце для торгівлі.
80 відсотків ринкового збору зараховується до місцевогобюджету, а 20 відсотків залишається у розпорядженні ринку.
Не справляється збір із підприємств торгівлі,громадського харчування, побутового обслуговування, які розташовані устаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку, таз власних торговельно-закупівельних підрозділів ринку незалежно від займаногомісця [3, ст.4]
Збір за видачу ордера на квартиру
Збір за видачу ордера на квартиру – це збір за послуги,пов’язані з видачею документів. які дають право на заселення квартири(табл.2.3).
Таблиця 2.3Збір за видачу ордера на квартиру Платники Одержувачі ордера на квартиру Об”єкт Плата за послуги пов’язані з видачею документів які дабть право на зеселення квартири Ставка 30 відсотків мінімальної заробітної плати на час оформлення ордера на квартиру. Джерело Для фізичних осіб – власні кошти
Збір за видачу ордера на квартиру сплачується черезустанови банків до отримання ордера та перераховується до місцевого бюджету.Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку [3, ст.5].
Податок з реклами
Податок з реклами – це місцевий податок, платниками якогоє всі юридичні та фізичні особи, які її встановлюють чи розміщують(таб.2.4).
Таблиця 2.4Податок з реклами Платники Всі юридичні та фізичні особи, які сплачують податок з реклами за встановлення та розміщення її Об”єкт Вартість послуг за встановлення та розміщення реклами, а випадку, коли рекламні роботи виконуються власними силами рекламодавця, — вартість фактично здійснюваних витрат Ставки
0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами;
0,5% вартості послуг за розміщення багаторазової реклами Джерело
Для юридичних осіб – собівартість продукції (робіт, послуг);
Для громадян – власні кошти
У разі рекламування тютюнових виробів та алкогольнихнапоїв до відповідної ставки застосовується збільшувальний коефіцієнт 5.
У разі рекламування вітчизняними товаровиробникамипродукції власного виробництва (крім тютюнових виробів та алкогольних напоїв)застосовується пільговий коефіцієнт 0,5. [3, ст.11]
До ДПІ щоквартально подається Розрахунок суми податку зреклами .(додаток 13).
Збір за право використання місцевої символіки
Збір за право використання місцевої символіки — це збірза право використання цієї символіки у комерційних цілях(табл. 2.5).
Таблиця 2.5Збір за право використання місцевої символіки Платники Юридичні особи та громадяни, як використовують місцеву символіку комерційних цілях Об”єкт Вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг Ставка Для юридичних осіб — 0,1% вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг із використанням місцевої символіки; Для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю — 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Джерело
Для юридичних осіб — собівартість продукції (робіт, послуг);
Для фізичних осіб — витрати, пов'язані з підприємницькою діяльністю
Дозвіл на використання місцевої символіки видаєтьсяорганами місцевого самоврядування на один рік. Якщо виробництво продукції,виконання робіт, надання послуг з використанням місцевої символіки здійснюєтьсябез дозволу (за умови встановлення збору), органи державної податкової службистягують до відповідного місцевого бюджету за наслідками документальнихперевірок штраф у розмірі 0,5 відсотка вартості реалізованої продукції,виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки. [3, ст.12]
Платники збору подають до податкової інспекції податковийрозрахунок збору за право використання місцевої символіки.(додаток 14).
Комунальний податок
Комунальний податок — це обов'язковий місцевий податок,який нараховується на основі неоподаткованого мінімуму доходів громадян тасередньоспискової чисельності працюючих(табл. 2.6).
Таблиця 2.6Комунальний податок Платники Юридичні особи, за виключенням бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств Об”єкт Фонд оплати праці, розрахований виходячи з офіційно встановленого неоподаткованого мінімуму доходів громадян (незалежно від фактично сплаченої заробітної плати), помноженого на середньоспискову чисельність працюючих за звітний місяць Ставка Граничний розмір ставки не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, розрахованого виходячи з неоподаткованого мінімуму доходів громадян Джерело Для юридичних осіб — собівартість
Платники комунального податку в строки до 20 числа звітногомісяця приносять до податкової інспекції: податковий розрахунок комунальногоподатку(додаток 15) .
11. Валютний контроль
Законодавством України валютні операції обумовленіособливостями обліку і оподаткування. Найбільш розповсюдженими валютнимиопераціями є: імпорт чи експорт продукції (товарів, робіт, послуг); купівля чипродаж іноземної валюти; внески до Статутного фонду в інвалюті; розрахунки зпідзвітними особами тощо.Дані особливості потребують окремої уваги з боку органівДПС.Саме тому у структурі ДПА існють окремі відділи, які слідкують заправильністю дотримання чинного законодавства.
Відділ контролю за фінансовими установами та операціями усфері ЗЕД є структурним підрозділом ДПІ у Святошинському районі, головним завданнямякого є проведення організаційної роботи при здійсненні контролю за валютнимиопераціями і за взаємодією нерезидентів та резидентів у сферізовнішньоекономічної діяльності.
Основною функцією відділу валютного контролю є проведенняі організація робіт з питань здійснення контролю за дотриманням законодавствапро валютне регулювання та іншого, що регулює зовнішньоекономічну діяльністьрезидентів і нерезидентів.
В відповідності до Закону України “Про порядок здійсненнярозрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів в іноземній валюті підлягаєзарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках в строки не пізніше,чим 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажноїмитної декларації) продукції, яка експортується, а в випадку експорту робіт(послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акту, щосвідчить про закінчення виконаних робіт[8, ст.2].
В випадку порушення резидентами термінів повернення вУкраїну валютної виручки вони платять пеню в розмірі 0,3% за кожен деньпрострочення від суми нестриманої виручки перерахованої в грошову одиницюУкраїни по курсу НБУ на день виникнення заборгованості. В випадку прийняттясудом чи арбітражним судом Міжнародним комерційним арбітражним судом чиМорською арбітражною комісією при Торговельно-промисловій палаті Українипозовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виниклав зв'язку з недотриманням нерезидентом строків платежу, передбаченихекспортно-імпортними контрактами, терміни, обумовлені Законом про порядокздійснення розрахунків в іноземній валюті, призупинюються, і пеня за їхпорушення за цей період не стягується. Якщо ж суд чи арбітражний суд приймаєрішення про відмову в позові повністю чи частково терміни, передбачені закономпро порядок здійснення в іноземній валюті відновлюються і пеня за їх порушеннясплачується за кожен день прострочення. Безпосереднє стягнення пені зрезидентів по результатам документальних перевірок здійснюють податковіадміністрації[8, ст.4]
По валютних операціях передбачено цілий ряд особливостейщодо оподаткування. Для імпортованої продукції базою оподаткування ПДВ єдоговірна ціна (контрактна), але не менше вантажної вартості, що вказується вввізній вантажній декларації з врахуванням витрат на транспортування навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетинумитного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних і іншихвидів винагород, акцизних зборів, мита тощо. Визначена вартість перераховуєтьсяв гривні по курсу НБУ, діючому на момент виникнення податкових зобов'язань.
Датою податкових зобов'язань при імпорті є датаоформлення ввізної митної декларації з вказуванням в ній суми податку, щопідлягає сплаті.
Операції по експорту обраховуються по нульовій ставціподатку на додану вартість. Товари вважаються експортованими платникам податкуза кордони України в випадку, якщо їх вивіз засвідчений належно оформленоюмитною вантажною декларацією. Не дозволяється застосування нульової ставки ПДВдо операції по експорту товарів (робіт, послуг) в випадку, якщо вони звільненівід оподаткування на митній території України, тобто ті товари (роботи,послуги), які звільнені в середині країни від оподаткування в випадку експортуповинні збільшуватись в своїй вартості на суму податку.
Платники податку зобов'язані вести окремий облік попродажу і придбанню (імпорту і експорту) товарів (робіт, послуг). Даний облікведеться в спеціальних книгах, формах, порядок заповнення яких встановлюєтьсяцентральним податковим органом України[7, ст.5]
Доходи від експортних операцій є доходами підприємства іобкладаються податком на прибуток. Отримана на рахунок підприємства валюта непідлягає обов'язковому продажу, а доходи отримані протягом звітного періодуперераховуються в гривни по офіційному курсу НБУ, який діяв на дату отримання(нарахування) таких доходів і не підлягають перерахунку в зв'язку із зміноюкурсу гривні протягом звітного періоду. Законом України “Про оподаткуванняприбутку підприємств” введена категорія — балансова вартість іноземної валюти,яка визначається по курсу на дату отримання доходів на рахунок. Витратипонесені (нараховані) платником податку на прибуток в іноземній валюті протягомзвітного періоду в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість якихвідноситься до валових витрат, визначаються в сумі балансової вартостііноземної валюти, визначеної по вантажній митній декларації. В випадку купівлівалюти балансовою вартістю вважається сума гривень, сплачена за покупку валюти,за мінусом комісійних чи інших послуг по купівлі, і не підлягає перерахунку взв'язку з зміною курсу гривни протягом звітного періоду.
В випадку купівлі іноземної валюти за гривні валовівитрати чи валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривен сплаченаплатником податку в зв’язку з такою купівлею (без врахування комісійних чиінших послуг) вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.В випадкукупівлі однієї іноземної валюти за іншу балансова вартість купленої іноземноївалюти визначається на рівні балансової вартості валюти яка була продана.Ввипадку продажу іноземної валюти за гривни валові доходи платника податкузбільшуються на суму гривен, отриманих від покупця в зв'язку з таким продажем,а валові витрати такого платника збільшуються на суму балансової вартості такоїіноземної валюти.З метою оподаткування будь-яка іноземна валюта чизаборгованість в іноземній валюті перераховується в гривни по офіційному курсуНБУ, який діяв на останній робочий день звітного періоду.[7, ст.7]
12. Ознайомлення з інформаційнимисистемами (ІС) в ДПІ Святошинського району
Функціями Управління інформатизації процесівоподаткування в ДПІ Святошинського району є технічне та програмне забезпеченняроботи відділів податкової інспекції. Основне програмне забезпеченнярозроблюється фахівцями Головної державної податкової адміністрації України.
Побудова програмних комплексів ДПІ складається з окремихАРМів-автоматизованих робочих місць, що виконують функції певних ділянок роботи.Зокрема, створено АРМи перевірки правильності нарахування та своєчасностісплати прямих та непрямих податків з юридичних осіб (АРМ «Аудит»),перевірки правильності нарахування та сплати податків фізичними особами (АРМ«Підприємець»), перевірки сплати ресурсних платежів (АРМи «Вода»,«Земля»), а також для узагальнення податкової інформації і складаннязвітності (АІС «Податки»).
З метою автоматизації роботи податковихінспекторів-ревізорів, які перевіряють правильність нарахування податків зюридичних осіб створено АРМ «Аудит». В ньому формують та отримуютьзвітну інформацію та складають плани перевірок. Доступ до окремих видівзвітності та до розділу планів перевірок здійснюється за допомогою менюкористувача.
Автоматизоване робоче місце інспектора по обліку податкуна додану вартість містить функції по накопиченню, систематизуванню та обробціінформації з подальшим складанням звітності про платників цього виду податку тастан розрахунків з бюджетом по цьому виду податку.Вхідною інформацією дляформування програмних продуктів цього АРМу є акти перевірок, протоколи, довідкищодо податку на додану вартість. Отримувана інформація є систематизованою запевними ознаками: тип перевірки, назва підприємства, посадові особи ДПІ, щопроводили перевірку, види нарахувань та проведених заходів. Даний АРМ формуєзвітність, що відноситься до податку на додану вартість, в розрізі платників таоб’ємів сплати податку.
Також за допомогою окремого АРМу проводиться робота поопрацюванню даних щодо правильності нарахування та своєчасності розрахунків поподаткам з фізичних осіб. Ведеться окремий облік осіб, що займаютьсяпідприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та осіб, якіотримують доходи більш ніж з одного джерела (здача майна в оренду, робота засумісництвом, реалізація власності тощо). Вхідною інформацією є податковідекларації, звітність, яка надана підприємствами до державної податковоїінспекції стосовно сум нарахованих та сплачених по прибутковому податку.Вихідною інформацією є звітність щодо цього виду податку.
Автоматизована інформаційна система «Податки»створена з метою систематизації інформації про державні доходи. Головне менювключає в себе опції: робота інспектора по обліку, контроль роботи інспектора,ведення обліку платників, ведення нормативно-довідкової інформації, формуваннязвітності, обмін інформацією з іншими АРМами, які передбачено для цьогосистемним адміністратором мережі. Робота інспектора з опцією по облікуінформації передбачає формування даних про авансові платежі, зведення облікунадходжень, ведення особових рахунків платників, індексування інформації.Нормативно-довідкова інформація має в своєму складі назву видів документів,форми власності, список комерційних банків, бюджетну класифікацію.
Робота з подальшим налагодженням співпраці АРМ в кожніймережі триває. Найближчою метою є формування глобальної комп'ютерної мережі податкової служби в цілому поУкраїні.
13. Організація охорони праці в державнійподатковій інспекції Святошинського р-ну м. Києва
Внутрішня нормативна база щодо охорони праці, яка діє набазі стажування
Діяльність державної податкової інспекції Святошинськогор-ну в галузі охорони праці визначається Конституцією України, законами Україниіншими законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема Інструкцією зохорони праці під час роботи на копіювальних апаратах, на персональномукомп’ютері і відео дисплейних терміналах, по пожежній безпеці в приміщенняхадмінбудинку інспекції, Регламентом роботи ДПІ та Положенням ДПІ про охоронупраці. Положення про охорону праці в ДПІ Святошинського р-ну, як і Регламентроботи ДПІ, є відомчим нормативним актом та передбачає основні засади,викладені в Законі України «Про охорону праці» (зі змінами тадоповненнями).
Положення визначає основні норми щодо реалізації конституційногоправа працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності,на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповіднихорганів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питаньбезпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядокорганізації охорони праці в Україні.
В Положенні зазначено, що воно розроблено і діє напідставі Закону “Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України, ЗаконуУкраїни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування віднещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричиниливтрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правовихактів.
Положенням визначено, що охорона праці ДПІ Святошинськогор-ну базується на таких принципах:
Працівники підлягають загальнообов'язковому державномусоціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійногозахворювання, які спричинили втрату працездатності.
Умови праці на робочому місці, а також санітарно-побутовіумови повинні відповідати вимогам законодавства.
Проведення навчання, професійної підготовки і підвищеннякваліфікації працівників з питань охорони праці.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи,якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я абодля людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Вінзобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника.
Структура системи управління охороною праці, її завданнята функції
Згідно ст.43 Конституції України кожен має право наналежні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу відвизначеної законом.[1.ст.43].Саме ці права і покликана забезпечити системаохорони праці.
Середньо облікова чисельність штатних працівниківоблікового складу ДПІ Святошинського р-ну становить 317 чоловік.Згідно ЗаконуУкраїни №229 від 21 листопада 2002 року службу охорони праці створюють на всіхпідприємствах з чисельністю працюючих більше 50 чоловік. Але, незважаючи навимоги законодавства, в штатному розкладі ДПІ Святошинського р-ну непередбачено формування останньої, тому управління охороною праці здійснюєтьсяначальником ДПІ. Відповідальним за охорону праці призначений начальник АГВ засумісництвом, що є порушенням ст.15 ЗУ №229.
Основні функції ДПІ Святошинського р-ну щодо охоронипраці:
Опрацювання ефективної цілісної системи управлінняохороною праці.
Оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці.
Проведення вступного інструктажу з питань охорони праці.
Організація підвищення кваліфікації і перевірки знаньпосадових осіб з питань охорони праці;
Бере участь у формуванні фонду охорони праці і розподілійого коштів;
Здійснює контроль за дотриманням чинних законодавчих танормативних актів посадовими особами.
Забезпечує санітарне та епідемічне благополуччя працюючих
Планування робіт щодо охорони праці
Робота з охорони праці здійснюється відповідно доперспективних і поточних планів створення безпечних і нешкідливих умов праці, вяких визначаються завдання іншим окремим керівником і спеціалістом.
Планування робіт з охорони праці здійснюється на основі:
заходів для усунення недоліків і виконання приписіворганів державного нагляду;
заходів щодо поліпшення умов і безпеки праці,запропонованих органами державного нагляду;
заходів з охорони праці, намічених після перевірок стануохорони праці і робочих місць, я також за критичними зауваженнями іпропозиціями працівників.
План заходів по покращенню умов і безпеки праці
Згідно ст.161 КЗПП роботодавець має постійно розробляти комлексзаходів для покращення умов праці[15].Для цього, в ДПІ Святошинського р-ну наданому етапі розробляється ряд заходів та умов на робочому місці так і в ціломупо організації.
Ними передбачається:
забезпечити надійніший контроль з боку керівництва застворенням і забезпеченням безпечних умов праці;
забезпечити працівників нормативно-технічноюдокументацією;
перевірити стан засобів індивідуального захисту і принеобхідності замінити їх новими;
посилити контроль за виконанням заходів пожежної безпеки;
купівля і монтаж нових установок для кондиціюванняповітря у робочих кабінетах;
введення в електроустаткування пристроїв для контролюстану ізоляції та засобів сигналізації або відключення електричного живлення увипадках пошкодження цієї ізоляції;
заходи щодо розширення, реконструкції санітарно-побутовихприміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм,додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями.
Головна мета виконання заходів з поліпшення умов іохорони праці – це досягнення соціальної ефективності: збереження здоров’япрацюючих, продовження віку активної життєдіяльності, запобігання травматизму іпрофесійним захворюванням.Соціальну ефективність заходу, що пропонується, можнаоцінювати шляхом порівняння коефіцієнтів, відповідно до і після проведеннязаходу.
Фінансування охорони праці
Згідно Закону України Про внесення змін до Закону України“Про охорону праці” від 21.10.2002 року №229- ІV фінансування охорони праціздійснюється на заходи з охорони праці та поліпшення стану безпеки, гігієнипраці[12]. Витрати на охорону праці в ДПІ передбачені за рахунок державногобюджету і становлять 0,2 відсотка від фонду оплати праці. Нажаль ні в 2008, нів 2009р. фінансування на охорону праці не здійснювалося.
Відображення питань охорони праці в колективному договорі
В ДПІ Святошинського р-ну колективні договори зпрацівниками не укладаються.
Відповідальність робочих місць нормативним актам
Згідно з чинними нормативними документами площа відділуподаткового аудиту, в якому розташовані відеотермінали, визначена з розрахункуна одне робоче місце – не менше 6,0 м2, обсяг – не менше 20,0 м3, з урахуванняммаксимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні. У відділі є 3комп’ютери, дата випуску їх 2002 року. Стіни, стеля, підлога відділу зрозміщенням ЕОМ, виготовлені з матеріалів, дозволених для оздоблення приміщеньорганами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.Приміщення має природнета штучне освітлення, обладнано шафою та сейфом для зберігання документів і маєаптечку першої допомоги.Робочі місця з відеотерміналами відносно світловихпрорізів розміщенні таким чином, що природне світло падає збоку, переважнозліва. Робочі місця з відеотерміналами розміщені на відстані не менше 1м відстін зі світловими прорізами, відстань між бічними поверхнями відеотерміналівстановить не менше ніж 1,2 м, відстань між тильною поверхнею одноговідеотермінала та екраном іншого становить 2,5 м, прохід між рядами робочихмісць 1 м.
Умови праці, небезпечні шкідливі чинники та організаціязахисту від них на робочому місці
В період проходження стажування в ДПІ Святошинського р-нубуло з’ясовано, що дана діяльність працівників характерна великою кількістюстресів, малою рухливістю, вимушеною статичною позою. А також погіршуєтьсяробота органів зору: стійкість ясного бачення, гострота зору, адаптаціяможливості ока. Основним працюючим органом під час праці виступає мозок. Більшенавантаження припадає на зоровий та слуховий аналізатори.
Праця працівників характеризується тривалою багатогодинноюпрацею в одноманітному напруженому положенні, малою руховою активністю призначних локальних динамічних навантаженнях.
Робоче положення «сидячи» супроводжується статичнимнавантаженням значної кількості м’язів ніг, плечей, шиї та рук, що дуже втомлює.М’язи перебувають довгий час у скороченому стані і не розслабляються, щопогіршує кровообіг. В результаті виникають больові відчуття в руках, шиї,верхній частині ніг, спині та плечових суглобах.
Внаслідок динамічного навантаження на кістово-м’язовий апараткистей рук виникають больові відчуття різної сили в суглобах та м’язах кистейрук; оніміння та уповільнена рухливість пальців; судоми м’язів кисті; ниючийбіль в ділянці зап’ястя.
У результаті виникають локальні м’язові перенапруження,хронічні розтягнення м’язів травматичного характеру, що можуть викликатипрофесійні захворювання: дисоціативні моторні розлади, захворюванняпериферійної нервової та кістково-м’язової систем.
Крім того, робота «сидячи» призводить до зниженням’язової активності – гіподинамії. За браком рухів відбувається зниженняспоживання кисню тканинами організму, сповільнюється обмін речовин. Це сприяєрозвитку атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда,хронічного головного болю, запаморочення, безсоння, роздратування.
Трудова діяльність працівників ДПІ Святошинського р-нуналежить до категорії робіт, які пов’язані з використанням великих обсягівінформації, із застосуванням комп’ютеризованих робочих місць, із частимприйняттям відповідальних рішень в умовах дефіциту часу, безпосереднімконтактом із людьми різних типів темпераменту тощо. Це зумовлює високий рівеньнервово-психічного перевантаження, знижує функціональну активність центральноїнервової системи, призводить до розладів в її діяльності, розвитку втоми, перевтоми,стресу.
Тривала робота на комп’ютеризованому робочому місціпризводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлюєвтому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає«очні» (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очей, ломота унадбрівній частині тощо) та «зорові» (пелена перед очима, подвоєння предметів,мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, щоможе викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниженняпрацездатності.
Страхування працівників від нещасного випадку тапрофесійного захворювання
Згідно з Законом України «Про обов’язкове державнесоціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійногозахворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. №1105–XIV, що був введений в дію 1 квітня 2001р страхування в ДПІ Святошинськогор-ну здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу свідчить проте, що вона застрахована.[5]. Всі працівники застраховані.
Страхування здійснює Фонд соціального страхування віднещасних випадків. Суми страхових внесків обчислюються у розмірі 0,2% до Фондуоплати праці.
Організація пожежної безпеки
Державний нагляд за станом пожежної безпеки здійснює управлінняДержавної пожежної охорони, створене при Міністерстві внутрішніх справ, а відомчий- Державна податкова адміністрація України.
Організацію заходів по дотриманню вимог пожежної безпеки вДПІ Святошинського р-ну забезпечує відповідальний за пожежну безпеку (за сумісництвом,згідно наказу начальника ДПІ Святошинського р-ну).
Головними нормативно-правовими актами в сфері пожежної безпекиє Закон України " Про пожежну безпеку " від 17 грудня 1993 р. (із змінамита доповненнями), Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерствавнутрішніх справ України, інструкції і положення Управління державної пожежної охорони,накази та інструкції ДПА України тощо. Локальними актами у даній сфері єІнструкція з правил пожежної безпеки для співробітників ДПА в Києві таКиївській області та Інструкції з пожежної безпеки по ДПІ Святошинського р-ну.Відповідно до вимог Правил пожежної безпеки, в кожному кабінеті є інструкція зправил пожежної безпеки, а за наявності комп’ютера — вуглекислотний вогнегасник(переносний) ОУ-5; стелі обладнані автоматичною пожежною сигналізацією — тепловими або димовими сповіщувачами. Зокрема, кабінет оснащений однимвогнегасником (на площу 12 м2) та двома димовими пожежними датчиками. Вкоридорі біля кожної кімнати, яка обладнана вогнегасником, наклеєнийспеціальний знак. Також на площах загального користування існують місця ручнихпожежних оповіщувачів.
Забороняється паління у приміщеннях, коридорахвідділення. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.Працівникам забороняється користування у приміщеннях електрочайниками та іншиминагрівальними приладами. Встановлено суворий пожежний режим (порядок огляду ізакриття приміщень після закінчення роботи, вимкнення електроприладів,освітлення). Заборонено перебування у приміщеннях працівників після 20-оїгодини та у вихідні дні, крім випадків, коли видаються спеціальні розпорядженнякерівництвом[13].
Організаційними заходами, які сприяють запобіганнювиникнення пожежної безпеки є своєчасне проведення протипожежних інструктажів,навчання та атестація обслуговуючого персоналу; наявність попереджувальнихплакатів та написів.
За порушення вимог та правил пожежної безпеки, працівникивідділу та посадові особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальноївідповідальності.
Рекомендації щодо організації охорони праці увідповідності з нормативними вимогами
Проходячи стажування в ДПІ Святошинського р-ну можназробити висновки, що використовується нормативна база у вигляді положень,правил та інструкцій.
Для удосконалення служби охорони праці в ДПІСвятошинського р-ну рекомендується вжити такі заходи:
Створити відділ з охорони праці.
Постійно проводити роз’яснювальну та виховну роботу середпрацівників Святошинської ДПІ щодо посилення контролю за дотриманням ними Положенняпро охорону праці, правил пожежної безпеки, техніки безпеки в службовихприміщеннях та місцях загального користування.
Начальнику відділу кадрів встановити порядок, згідноякого працівники, які приймаються на роботу в ДПІ, обов’язково проходитимуть інструктажз питань охорони праці, техніки безпеки.
Щоквартально проводити комплексне обстеження службовихприміщень (технічний стан електрообладнання, комп’ютерної та копіювальноїтехніки, електромережі живлення, устаткування).
Список використаної літератури
1.Конституція України в редакції вiд 06.04.2010
2.Декрет КМУ „Про Акцизний збір” вiд 26.12.1992 № 18-92із змінами та доповненнями.
3.Декрет Кабінету Міністрів України „Про місцеві податкита збори” вiд 20.05.1993 № 56-93 із змінами та доповненнями.
4.Закон України „Про державну податкову службу” від04.12.1990 № 509-XII із змінами та доповненнями.
5.Закон України «Про загальнообов’язкове державнесоціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійногозахворювання, які спричинили втрату працездатності» вiд 18.01.2001 №2240-III із змінами та доповненнями.
6.Закон України „Про податок з власників транспортнихзасобів та інших самохідних машин і механізмів” вiд 11.12.1991 № 1963-XII іззмінами та доповненнями
7.Закон України „Про ПДВ” вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР іззмінами та доповненнями.
8.Закон України „Про порядок здійснення розрахунків віноземній валюті” вiд 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями.
9. Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб”вiд 22.05.2003 № 889-IV із змінами та доповненнями.
10.Закон України „Про плату за землю” вiд 03.07.1992 №2535-XII із змінами та доповненнями
11.Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”вiд 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями.
12. Закон Ураїни Про внесення змін до Закону України«Про охорону праці» вiд 21.11.2002 № 229-IV
13.Закон України „Про пожежну безпеку” вiд 17.12.1993 іззмінами та доповненнями.
14.Закон України „Про забезпечення санітарного таепідемічного благополуччя населення „вiд 24.02.1994 № 4004-XII
15.Кодекс Законів Про Працю в редакції вiд 30.03.2010р.
16.Інструкція ДПА України „Про порядок справляння зборуза геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету” від23.06.1999 р. № 105/309
17.Інтернет-енциклопедія„Вікіпедія” uk.wikipedia.org/wiki/Єдиний_податок
18.Наказ ДПА України „Про затвердження порядку облікуплатників податків, зборів (обов'язкових платежів)” №80 від 19.02.1998р. іззмінами та доповненнями.
19.Наказ ДПА України „Про затвердження форми податковоїдекларації з ПДВ та Порядку її заповнення і подання” №166 від 30.05.1997 іззмінами та доповненнями.
20.Наказ Державної податкової адміністрації України „Прозатвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзнихпланових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютногота іншого законодавства” №327 від 10.08.2005 із змінами та доповненнями.
21.Постанова ВРУ від 12.09.96 р. №365/96-ВР «Проперелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір».
22.Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердженняПорядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконаніза рахунок державного бюджету, та його справляння” від 29.01.1999 N 115 іззмінами та доповненнями.
23.Постанова Кабінету Міністрів України «Прозатвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання воднихресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водноготранспорту» від 16 серпня 1999 р. № 1494 із змінами та доповненнями.
24.Указ Президента України „ Про спрощену системуоподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” вiд03.07.1998 № 727/98