МОДЕЛІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ В РІЗНИХ УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯГОСПОДАРЮЮЧОГО СУБ’ЄКТА
Зміст
ВСТУП
1. Поняттяфінансового управління, його методи та завдання
2.Фінансова модель підприємств
3.Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства
4.Моделювання фінансових стратегій на мікроекономічному рівні
5.Стратегія управління фінансовою стійкістю
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність теми. Структурнаперебудова економіки держави та прискорення темпів її зростання значною міроюзалежать від досконалості системи управління фінансовими ресурсами намікроекономічному рівні. Ефективна діяльність суб`єктів господарювання заринкових умов, передбачає перш за все наявність досконалої інформаційної базияк основи прийняття управлінських рішень. За сучасних умов, інформаційна базафінансового менеджменту, на вітчизняних підприємствах, не є досконалою самевнаслідок того що: по-перше, в основі інформаційного забезпечення покладенодані бухгалтерського обліку з орієнтацією переважно на користувачів інформаціїякі не впливають на управлінські рішення; по-друге, переважно при представленніпоточної та оперативної інформації управлінському персоналу відсутня їїформалізація й систематизація; по-третє, невикористання планування, зокремафінансового є значною перешкодою щодо побудови ефективної діяльностіпідприємства на перспективу.
За умов ринкової економіки, якійпритаманні самостійність суб`єктів господарювання, власна відповідальність зарезультати фінансово-господарської діяльності, виникає об`єктивна потребапостійного контролю, аналізу, коригування й прогнозування змін фінансовогостану та оцінки фінансових можливостей підприємства на майбутнє, щореалізується з допомогою інструментів фінансового менеджменту
Вагомий внесок у розробку теоретичнихй методологічних основ фінансового управління внесли такі зарубіжні вчені якДіккі Террі, Друрі К., Кінг Альфред М., Майєр Е., Райан Б., Фалуді А., ФостерДж., Хан Д., Хорнгрен Ч.Т., Шим Джей К., й інші. Але використовувати західніконцепції без їх адаптації до вітчизняних умов господарювання є недоцільним узв`язку з наявністю ряду суттєвих національних особливостей менеджменту,системи обліку й звітності, рівня інформаційногозабезпечення.
У вітчизняній та російськійекономічній літературі достатньою мірою розроблені питання методики розрахункуі аналізу фінансових показників оцінки результатів діяльності підприємств. Нинінауковим загалом широко дискутуються проблеми розробки й використання впрактиці нових підходів у плануванні, обліку, контролі та аналізі, які сприяютьпідвищенню ефективності управління фінансовими ресурсами підприємств. Так, ційпроблематиці присвячені праці Балабанова І.Т., Білолипецького В.Г., ВласоваВ.М., Данилочкіної Н.Г., Кармінського А.М., Карпової Т.П., Ковальова В.В.,Новіченко П.П., Олексієвої М.М., Стоянової О.С., Теплової Т.В., Шеремета А.Д.та інших.
Основною метою дослідження єуточнення і розвиток теоретичних положень фінансового управління в різнихумовах функціонування господарюючого суб’єкта.
1.Поняття фінансового управління, його методи та завдання
Управління якдіяльність існувало протягом всієї нашої історії. Можна сказати, що управлінняіснувало з того моменту, як у людей виникла потреба у спільній праці. Певнаформа управлінської діяльності постала, коли треба було збирати податки,створювати армію, годувати людей, які самі не виробляли харчів. В словникуслово «управляти» означає керувати, направляти діяльністького-небудь, чого-небудь. Тому, управління — це процес впливу на кого-небудь,або що-небудь. Крім того, слово «управління» поєднують з діяльністюорганів влади, керівних органів тощо. Отже, управління можна трактувати якпроцес впливу, і водночас як систему суб'єктів, що управляють, об'єктів, якимиуправляють, та управлінських дій.
Управління векономіці — це свідоме спрямування економічних і соціальних процесів длядосягнення збалансованості, пропорційності й оптимальності. При цьомувизначальними є такі фактори:
дія об'єктивних економічнихзаконів;
вплив державних,колективних, приватних інтересів та необхідність їх поєднання;
потребисуспільства.
Світовий досвідпереконує, що в основі успіхів прогресу завжди лежать безпосередні економічніінтереси людини, дисципліна і порядок, чітка система організації та управлінняпроцесами капіталотворення, формування фондів нагромадження і споживання. Вфінансах управління означає процес впливу на фінансові відносини, фінансовіресурси, їх організацію для реалізації фінансової політики. Крім того,управління фінансами можна визначити як сукупність всіх органів апаратууправління всіх рівнів та їх управлінських дій.
Метою фінансовогоуправління є забезпечення необхідними фінансовими ресурсами та підвищенняефективності фінансової діяльності.
Предметомфінансового управління є регулювання фінансових потоків. При цьому об'єктомуправління фінансами є фінансові відносини у сфері грошового обігу,централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що створюються івикористовуються в усіх ланках фінансової системи держави.
Суб'єктомуправління фінансами є фінансовий апарат системи органів управління в державі,галузі, на підприємстві, тобто на всіх рівнях.
У практичномуплані управління фінансами — це сукупність форм і методів цілеспрямованоговпливу суб'єктів управління на формування і використання фінансових ресурсів.Поняття «управління фінансами» пов'язують з управлінням на рівнідержави чи галузі. На рівні підприємств різних організаційних форм та різнихформ власності в сучасних умовах використовують поняття «фінансовийменеджмент».
Фінансовийменеджмент — це управління фінансами підприємства, направлене на досягненняйого мети за допомогою певних методів. Управління фінансами базується наоб'єктивних та суб'єктивних законах суспільного розвитку, на знанні тавикористанні закономірностей розподілу валового внутрішнього продукту інаціонального доходу в централізованих і децентралізованих сферах фінансовихвідносин. До таких законів відносяться: закон вартості; закон попиту і пропозиції;закон циклічності розвитку економіки, закон обмеженості ресурсів, законекономічної рівноваги, закон власності, закон зменшення граничноїпродуктивності, закон раціональних очікувань тощо. Знання та використанняекономічних законів забезпечує збереження і розвиток існуючої в даній державісистеми суспільних відносин.
Сутність поняттяфінансового управління можна трактувати як інструмент реалізації фінансів тафінансової політики, як сукупність методів впливу на організацію і використанняфінансових відносин та фінансових ресурсів, як сукупність управлінськихструктур і фінансового апарату на всіх рівнях управління. Фінансове управліннямає свою систему функцій, які пропонується визначати у такому складі:
взаємодія всіхорганів управління всіх рівнів;
створенняефективних організаційних структур управління;
прогнозування,планування, регулювання фінансових процесів; аналіз фінансових ресурсів іфінансових відносин;
обґрунтування йприйняття оперативних фінансових рішень;
контроль завиконанням розроблених планів та прийнятих фінансових рішень.2. Фінансова модельпідприємств
Для успішногофункціонування керування документообігом і швидким витягом потрібної інформаціїдля ухвалення рішення з потоку документації (поза залежністю від їїхарактеристик: фінансова, технічна, нормативно-довідкова чи управлінська)необхідна особлива система керування документами. Ця система повинна вирішуватизадачі швидкого і якісного обміну інформацією між відділами і підрозділамипідприємства, забезпечувати швидкий доступ вищої управлінської ланки дофінансово-економічної інформації. Усе це збільшує швидкість і якість прийняттярішень у складних економічних ситуаціях. Так само в рамках цієї системи повиннівикористовуватися програмні продукти, що дозволяють здійснювати планування,аналіз і оптимізацію фінансово-економічної діяльності.
Між керівником іпідсистемою планування, аналізу й оптимізації, необхідно установити постійнийобмін інформацією, і для останньої підсистеми керівник повинний бути менеджеромвичерпного структурованого сховища даних, необхідного для функціонуванняпідсистеми. У підсистемі планування, аналізу й оптимізації роботи повинен бутиреалізований вичерпне математичний опис функціонування підприємства з поглядуфінансового аналізу, розрахунку прибутку, збитків, ефективності інвестування,що дозволило б використовувати існуюче програмне забезпечення для підвищенняякості прийнятих рішень.
Для задачкерування підприємством в області стратегічного менеджменту і перспективногопланування необхідні такі інформаційні засоби і технології, що дозволили бпобудувати детальну фінансову модель підприємства, «віртуальнукомпанію». При цьому одним із ключових факторів виступають дані, щоповинні забезпечувати повний облік специфіки української дійсності (податковесередовище, затримки платежів і т.п.).
Також повиннавраховувати наступні параметри зовнішнього середовища:
— Інфляція,податки, курси валют.
— Моделюванняпоточного фінансового стану підприємства.
— Планекономічного розвитку підприємства і реалізації управлінського проекту, а такожбудівельних робіт, закупівлі й установки устаткування.
— Маркетинговийплан, структура виробництва і збуту продукції, витрати на персонал.
— Схемифінансування підприємства;
— Кредити,лізинг, операції з цінними паперами.
Фінансова модельне повинна обмежуватися описом зовнішніх фінансових потоків. Вона повиннадозволяти моделювати внутрішню структуру підприємства:
— розподіл витраті виробленої продукції між підрозділами,
— звіт проприбутки і збитки для кожного підрозділу,
— звіт проприбутки і збитки для окремих видів діяльності.
Для моделюванняроботи підприємства повинне використовуватися представлення його діяльності увиді набору взаємозалежних проектів, кожний з який повинний описувати виробничуі фінансову діяльність, як підприємства в цілому, так і окремих структурнихпідрозділів, що входять у його склад і враховувати взаємні фінансовізобов'язання і грошові потоки. Окремим проектом повинна описуватися операційнадіяльність апарата керування даної організації. Для реалізації оперативногоаудита підприємства також повинні використовуватися відповідні інформаційнітехнології. Вони повинні дозволяти використовувати автоматичний опис стартовогобалансу підприємства і поточного фінансового положення. Таким чином, цятехнологія повинна виступати одночасно і як самостійний засіб, і як аналітичниймодуль, що перетворює інформаційну технологію стратегічного керування іпланування в комплексну систему аналізу і планування діяльності підприємства.
Аудиторськапідсистема даної технології повинна дозволяти аналізувати бухгалтерськузвітність, що представляється, проводити попередню переоцінку балансу за данимидетального опису структури активів і пасивів підприємства, що повинно підвищитивірогідність результатів. Також вона повинна працювати зі структурнимипідрозділами, забезпечуючи консолідацію фінансової звітності.
Для прогнозуваннярізних параметрів функціонування будь-якого підприємства необхідновикористовувати могутні засоби прогнозування. Вони повинні бути достатні длярішення самих складних задач прогнозування. Застосування прогнозування прикеруванні великими комерційними проектами повинне скоротити ризики необдуманихрішень і максимізувати прибуток. Застосування підсистеми прогнозуваннядозволить при прогнозуванні ряду відслідковувати співвідношення між одержуванимпрогнозом одного ряду і розрахованим раніше прогнозом іншого ряду.
Для прогнозуванняризикованих ситуацій необхідне використання засобів аналізу проектного ризику йанкетування, що повинні доповнити технологію до системи, що забезпечує повнуорганізаційно-технологічну підтримку управлінського процесу. Спільневикористання цих підсистем дозволить охопити майже всі ключові стадії процесуаналізу управлінського рішення.
3. Математичнемоделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства
Для. виборураціональних варіантів управління підприємством необхідно прогнозувати можливіситуації, впливати на них, спрямовуючи його господарську діяльність надосягнення поставленої мети. Але оскільки в будь-якому господарському чи технологічномупроцесі завжди є фінансовий аспект, то впливаючи на фінансову діяльність, можнавпливати на функціонування всього підприємства, яке слід розглядати з точкизору системного аналізу. Адже виробництво продукції, ресурсне забезпеченнявиробничого процесу, вибір технологій, реалізація продукції з урахуваннямкон'юнктури ринку, управління фінансово-господарською діяльністю — цевзаємопов'язані елементи економіко-виробничої системи.
Середрізноманітних задач управління фінансовими ресурсами типовими можна вважатизадачі з формування власного капіталу, використання коштів на розрахунковомурахунку, управління вкладами на банківські депозити та у цінні папери,визначення перспективності ділового партнерства.
Сучасніпрогресивні, науково обґрунтовані методи управління фінансами підприємствапередбачають урахування економічних законів управління, обґрунтування системиутворення і використання грошових фондів, системність в організації управління фінансовоюдіяльністю, використання економіко-математичних методів та комп'ютернихтехнологій.
Інструментарійоптимізації управління фінансами складний і багатоплановий. Він включає в себевизначення у формалізованому виразі цілей і критеріїв ефективностейфункціонування організаційних структур, механізмів фінансових стимулів, впливівзовнішнього середовища, процедури прийняття управлінських рішень.
Особливої уваги вцьому плані потребує створення економіко-математичних моделей і алгоритмівпроведення фінансових розрахунків.
Математичне моделювання фінансовоїдіяльності підприємства можна подати у вигляді комплексу задач, розв'язанняяких слід здійснити у три етапи.
На першому етапівизначають призначення і специфіку моделей, математичний апарат та інформаційнезабезпечення, які використовуватимуться у дослідженні, основні напрямки ітенденції у розробленні й використанні моделей, напрямки та методи проведеннядослідження.
Другий етаппередбачає дослідження моделей, виявлення та оцінку можливостей економіко-математичногоінструментарію дослідження фінансової діяльності підприємства.
На третьому етапідосліджується можливість і необхідність створення системи фінансових моделей,забезпечується узгодженість їх функціонування, розробляється проект моделідосліджуваної системи.
Для забезпеченняцілісності системи управління фінансовою діяльністю передбачається виконанняумови єдності цілей та інтересів на всіх рівнях управління, єдності принципівуправління, єдності процесу управління.
Дослідження з удосконаленняфінансового управління підприємством потребують конкретного вибору критерію, задопомогою якого можна порівнювати різні варіанти впливу на підприємство, йогофінанси та систему управління.
Це зумовлюєнеобхідність незалежного експертного аналізу кожного впливу чи реакції системи управлінніна цей вплив. Ефективним засобом проведення досліджень є методи імітаційного моделювання,які забезпечують числовий експеримент над математичними моделями реальнихситуацій із використанням комп'ютерних технологій.
Зростанняскладності, трудомісткості проведення фінансових розрахунків є наслідкомзростання фінансової інтеграції.
4. Моделюванняфінансових стратегій на мікроекономічному рівні
Побудовабудь-якої моделі припускає для дослідника вибір між “аналітичною доступністю іреалізмом”, “простотою і подібністю” чи “описовою точністю й аналітичноюприйнятністю”. Бажано, по можливості, поєднати в нашій моделі фінансовоїстратегії зазначені позиції [2].
Методологіяформування фінансової стратегії підприємства включає обґрунтування і виробленнятаких принципів діяльності, проходження якими дозволило б зацікавленимсуб'єктам ефективно вирішувати визначені питання. Основними принципами моделюванняфінансової стратегії є прямування прийнятою стратегією стійкого розвиткупідприємства, базування на теоретичній моделі фінансової стратегії, облікоргструктури підприємства і змін в ньому, вибір варіанта фінансової стратегіїна альтернативній основі з декількох прогнозованих сценаріїв.
Фінансовастратегія визначає способи залучення, нагромадження і напрямки витрат фінансовихресурсів. Необхідна організаційна підготовка процедури формування стратегії аждо співбесід з керівним персоналом підприємства і т.п.
Важливою частиноюмоделювання фінансової стратегії є визначення етапів цього процесу.
Етапи моделюванняфінансової стратегії підприємства наступні:
1. Описпідприємства як відкритої системи здійснюється з урахуванням впливу на неїфакторів макро- і мікросередовища. За підсумками опису підприємства потрібноодержати чітку картину наявних сил і засобів, оцінити їх позитивні і негативнібоки, встановити можливості існуючої фінансової структури і напрямку їїрозвитку. При цьому важливо провести: визначення границь підприємства в різнихсферах ринкової економіки; аналіз соціально-економічного (у тому числі іфінансового) потенціалу підприємства; аналіз ринку продуктів у зонігосподарювання; визначення позицій (ніші) підприємства.
2. Визначеннястратегічних цілей. Важливо урахування різних типів стратегічних цілей, стислоїх можна представити як збереження наявних позицій підприємства на колишніхринках у нових економічних умовах, збільшення обсягів реалізації продуктів призміні пропорцій між ними і зміні географії ринків, ріст обсягів реалізації продуктівза рахунок освоєння нових видів при збереженні географії ринків, скороченняобсягів реалізації продуктів за рахунок згортання випуску деяких з них.
3. Розробкарізних варіантів фінансової стратегії відповідно до цілей підприємства таврахування аналізу її потенціалу, у підсумку якого повинне здійснитися бажаназміна у фінансовій ситуації підприємства. При формуванні фінансової стратегіїпоряд з фінансовим потенціалом підприємства істотним є особистісний потенціалколективу та його керівників. Важливо дотримуватися непорушного принципу:аналіз потенціалу підприємства передує аналізу ринку його діяльності. Потенціалпідприємства визначає його можливості та дії у визначеному сегменті ринку.
4. Формуваннякритеріїв відбору варіантів для створення регуляторів зі зменшення числарозроблювальних альтернатив; найчастіше ними в мінімальному варіанті виступаютьдва критерії відбору: забезпечення мети моделювання і наявність найменшихтрансакційних витрат по здійсненню варіанта [1].
5. Вибірнайкращого варіанта моделі. Важливо методично правильно створити базу длявідбору варіанта стратегії. Варіанти стратегій необхідно оцінювати занаступними критеріями: ступінь досягнення мети підприємства; економічнаефективність (результат); надійність реалізації; соціальна та екологічнаприйнятність; технологічна здійсненність.
6. Деталізаціяобраного варіанта моделі фінансової стратегії здійснюється шляхом доведеннязагальної моделі до рівня наповнення її суб'єктами-виконавцями, розробкиконкретних програм і проектів. Важливо визначити пріоритетність задач у рамкахзагальних стратегічних цілей розвитку.
7. Оформленняфінансової стратегії як документу. На заключному етапі формування фінансовоїстратегії вона приймає вид обов'язкового для виконанняорганізаційно-розпорядницького документа.5. Стратегіяуправління фінансовою стійкістю
Функціонуючи вринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємствомає забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільнозберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання передсвоїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.Набуваючи в ринкових умовах не уявної, а справжньої фінансової незалежності,несучи реальну економічну відповідальність за ефективність господарювання і засвоєчасне виконання фінансових зобов'язань, підприємства здатні досягтистабільності своїх фінансів лише при суворому додержанні принципів комерційногорозрахунку, головним серед яких є зіставлення витрат і результатів, одержаннямаксимального прибутку за мінімальних витрат.
Фінансово стійкимє такий господарюючій суб’єкт, який за рахунок власних коштів покриває кошти,які були вкладені в активи (оборотні та позаоборотні), не допускає неоправданоїдебіторської та кредиторської заборгованості та розраховується вчасно за своїмизобов’язаннями. Основою фінансової стійкості є раціональна організація і використанняоборотних засобів. Тому в процесі аналізу фінансового стану питанням раціональноговикористання оборотних засобів приділяється особа увага.
ВИСНОВКИ
Функціонуванняпідприємства має відповідати єдиній системі управління цим підприємством, ауправління фінансовою діяльністю повинно бути складовою частиною цієї системи іспиратися на єдину інформаційну базу й загальні принципи математичного іпрограмного забезпечення усіх підсистем системи управління. Заважає цьомувідсутність єдиної методики управління фінансами, нестабільність кредитноїсистеми, волюнтаристське втручання у фінансову діяльність підприємства з бокувладних структур.
При такихвеличезних навантаженнях на адаптивні механізми свідомо управлятифінансово-господарською діяльністю на підприємстві неможливо без комп'ютернихтехнологій, які повинні здійснювати опрацювання систематичної фінансової табухгалтерської інформації, видавати необхідні повідомлення про економічний станпідприємства, що є базою для розроблення науково обґрунтованих прогнозіврозвитку економічної-ситуації на підприємстві.
Інформація про реальнуекономічну ситуацію на підприємстві, про інструментарій економіко-математичногомоделювання з метою оптимізації виробничо-господарської та фінансовоїдіяльності підприємства й ефективні комп'ютерні технології роблять можливоюоптимізацію оперативного управління.
список ЛІТЕРАТУРи
1. БутинецьФ.Ф., Александрова М.М., Барановська Т.В., Буравков Г.А., Валько В.Г. Моделі іметоди прийняття рішень в аналізі та аудиті: Навч.посібник / Ф.Ф. Бутинець(ред.), М.М. Шигун (ред.). — Житомир: ЖДТУ, 2004. — 352с.
2. БуткоА.Д., Заремба О.О. Методи і моделі прийняття управлінських рішень в аналізі тааудиті: навч. посібник / Київський національний торговельно-економічний ун-т. —К.: Київський національний торговельно-економічний університет, 2008. — 323с.
3. ЛевицькаГ.І. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства.// Фінанси України 2000 №1 С. 88
4. Марюта А.Н.,Бойцун Н.Е. Экономико-математическое моделирование и оптимизация управленияорганизациями. – Д.: Изд-во Днепропетр. ун-та, 2001. – 540 с.