Методи фінансового планування

Зміст
фінансовий планування стратегічний бюджетування
Вступ
1.Теоретичні засади фінансового планування на підприємстві
1.1 Зміст та завдання фінансового планування
1.2 Цілі і принципи і фінансового планування
1.3 Процес фінансового планування
2. Характеристика методів фінансового планування напідприємстві
2.1 Перспективне (стратегічне) фінансове планування
2.2 Поточне фінансове планування
2.3 Оперативне фінансове планування (бюджетування)
3. Бюджетування на підприємстві
3.1 Проведення бюджетування на підприємстві «Енергоресурси-7»
3.2 Напрямки удосконалення фінансового планування на підприємстві
Висновки
Список літератури
фінансовий планування стратегічний бюджетування
 
Вступ
 
Актуальність теми випускноїроботи
На даному етапі економічногорозвитку нашої країни лише невелика кількість функціонуючих підприємств приділяєдостатню увагу такому процесу, як планування. Після переходу України до ринковоїекономіки спостерігалася ейфорія з приводу ринку, що він сам здатний вирішуватиусі економічні проблеми, і не потрібно ніякого планування. Така ситуація призвеладо невизначеності і негативних явищ у державі.
На даний час, коли попереднясистема галузевого планування втратила своє значення і повністю зруйнована, на більшостіпідприємств не приділяється належна увага фінансовому плануванню, а планові розрахункимають короткочасний характер. Увага до складання фінансових планів на підприємствахбула послаблена через високі темпи інфляції, а постійно змінювані умови господарювання,нестабільність податкової системи, взаємні неплатежі підприємств роблять розрахункифінансових показників малодостовірними. Разом з тим відмова від фінансового плануваннярівнозначна відмові від розроблення способів фінансового забезпечення поставленихзавдань в області підприємництва. Фінансове планування на рівні господарюючих суб’єктів– це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановленняоптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств.
У ринковій економіці вдосконаленняфінансового планування на макрорівні відбувається безперервно, воно має якісно більшсуттєве значення для підприємств порівняно з директивно-плановою економікою.
Без фінансового плануванняне може бути досягнутий той рівень управління виробничо-господарською діяльністюпідприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальноїбази, соціальний розвиток колективу. Жоден з інших видів планування не може матдля підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюютьусі без винятку сторони й ділянки його функціонування.
Метою роботи є ґрунтовне вивченнятеоретичних відомостей про фінансове планування на підприємстві та його методи,узагальнення, систематизація та аналіз фінансових та економічних показників.
Завдання дослідження:
1. Викладення теоретичнихоснов фінансового планування підприємства в цілому.
2. Розкрити сутність поняттяфінансового планування, дослідити погляди різних економістів щодо цього і сформувативизначення терміну фінансового планування.
3. Розглянути проблеми, щовиникають при фінансовому плануванні на підприємстві.
4. Довести необхідність застосуванняфінансового планування в сучасних умовах господарювання.
5. Дослідити різні методифінансового планування.
7. На основі проведеного аналізуфінансового планування зробити аналіз ефективності фінансового планування.
8. Запропонувати шляхи вдосконаленняпроцесу фінансового планування.
Об'єкт дослідження – методи фінансовогопланування на підприємствах. Предметом дослідження дипломної роботи виступаєфінансове планування на підприємстві та шляхи підвищення його ефективності.
Методи дослідження, які використовувалисяв процесі дослідження та обробки матеріалів: порівняння, систематизації і логічногоузагальнення, системний підхід, прийоми економічного аналізу та інші методи науковихдосліджень.
Структура роботи. Основна частинакомплексної курсової роботи складається з трьох розділів. У першому розділірозглянуто зміст, цілі, завдання та методи фінансового планування.
У другому розділі розглянутометодичні основи фінансового планування. Ці методи можна поділити на такі групи:методи експертних оцінок, екстраполяції, моделювання та економіко-математичні методи,методи економічного аналізу, балансовий, нормативний, програмно-цільовий методи.Виділяють також внутрішньофірмове фінансове планування: перспективне, поточне тастратегічне.
У третьму розділі приведеноприклад фінансового планування на конкретному підприємстві, а саме процес бюджетуванняна ТОВ «Енергоресурси».
Фактологічною основою роботи є вітчизняніі зарубіжні фундаментальні і практичні дослідження сутності та здійснення фінансовогопланування на підприємстві, Закони України, підручники.

1.Теоретичнізасади фінансового планування на підприємстві 1.1 Зміст та завдання фінансового планування
Планування було прерогативою командно-адміністративноїсистеми. Головна мета фінансового плану підприємства полягала у виявленні невикористанихресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищеннюдоходів підприємства над його витратами. Сума та рівень витрат централізовано нормувались.Надмірна централізація фінансів за планово-директивної економіки послаблювала економічністимули для розширення виробництва. Це негативно позначалось на результатах фінансово-господарськоїдіяльності підприємств. Державні дотації в багатьох галузях сягали значних розмірів,оскільки ці галузі були збитковими або малорентабельними.
Галузеві міністерства займалися перерозподілом доходівта прибутків підприємств. Значна частина прибутку й тимчасово вільних коштів ефективнопрацюючих підприємств вилучалась для фінансування державних видатків та на покриттявитрат збиткових підприємств галузі.
За ринкової економіки значно підвищується матеріальнавідповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Для нових умовдіяльності українських підприємств теорія і практика розробки техпромфінплану недостатніі, в той же час, система планів, яка використовується у розвинутій ринковій економіці,для вітчизняних підприємств є ще передчасною.
Для перехідної економіки необхідна і перехідна теоріяпланування. Нині на окремих підприємствах в Україні зроблені спроби пристосуватидля планування своєї поточної діяльності теорію бізнес-планування.
В умовах розвинутої ринкової економіки теорія бізнес-плануваннявикористовується при обґрунтуванні процесів освоєння нових сфер діяльності підприємств,створення нових видів бізнесу. Для більшості українських підприємств пошук новихсфер діяльності (в області збуту продукції, що випускається, освоєння виробництванових видів виробів, підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускаєтьсятощо) є необхідним для виживання і подальшого розвитку. Саме тому зросло значенняперспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпеченнястійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.
Система фінансового планування на підприємстві включаєв себе три основні підсистеми:
· перспективне фінансове планування;
· поточне фінансове планування;
· оперативне фінансове планування.
Кожна із цих підсистем включає певні форми фінансовихпланів, їх зміст та чіткі межі періодів, на які ці плани розробляються.
Фінансове планування є необхідним для фінансовогозабезпечення розширення кругообігу виробничих засобів, досягнення високої результативностівиробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможністьта фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансовогопланування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідає самопідприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон’юнктуру підприємствостає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.
Нині фінансове планування вимагає використання новихпринципів організації. Його зміст та форми суттєво змінюються у зв’язку з новимиекономічними умовами та соціальними орієнтирами. Особливістю фінансового плануванняна підприємствах в ринковій економіці є те, що воно не носить елементів директивностіі є внутріфірменним. Мета фінансового планування на підприємстві – забезпеченняоптимального розміру коштів, необхідних для успішної господарської діяльності, ав кінцевому підсумку – досягнення прибутковості підприємства. Планування направлено,з одного боку, на усунення помилкових дій в області фінансів, а з іншого – на зменшенняневикористаних внутрішніх резервів.
Фінансове планування має орієнтуватися на ринковукон’юнктуру, враховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розроблятимоделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовимиресурсами.
Законодавчо поточне фінансове планування відродженона державних підприємствах згідно Закону України від 21.09.2000 р. “Про внесеннязмін до статті 20 Закону України “Про підприємства в Україні”. Законом передбачено,що державне підприємство (крім казенного) самостійно складає річний фінансовий план,який затверджується до 1 липня року, що передує плановому, органом, уповноваженимуправляти відповідним державним майном. Підприємства інших форм власності згідноцього Закону розробляють і затверджують фінансові плани в порядку і в строки, визначеніїх власником (власниками). Фінансове планування регулюється Положенням про порядокскладання фінансового плану державним підприємством, крім казенного. Фінансове плануванняна державних підприємствах (крім казенних) стало обов’язковим з 2001 року. [1]
Отже, фінансове планування представляє собою процесрозроблення системи фінансових планів і планових (нормативних) показників по забезпеченнюрозвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами та підвищенню ефективностійого фінансової діяльності у майбутньому періоді.[3]/>1.2 Цілі і принципи і фінансового планування
В ході складання планів керівники всіх ланок управліннянамічають загальну програму своїх дій, встановлюють головну мету і результат спільноїроботи, визначають участь кожного відділу або працівника в загальній діяльності,об'єднують окремі частини плану в єдину економічну систему, координують роботу всіхукладачів планів і виробляють рішення про єдину лінії трудового поведінки в процесівиконання прийнятих планів. При розробці зведеного плану і виборі лінії поведінкивсіх працівників необхідно не тільки забезпечити дотримання певних правил і принципівпланування, але й здійснити досягнення прийнятих планів та вибраних цілей у майбутньому.
Вперше загальні принципи планування були сформульованіА. Файоль. В якості основних вимог до розробки програми дій та планів підприємстваім були названі п'ять принципів: необхідність, єдність, безперервність, гнучкістьі точність.
Принцип необхідності планування означає повсюдне таобов'язкове застосування планів при виконанні будь-якого виду трудової діяльності.Всяка праця, як відомо, — це доцільна діяльність, спрямована на перетворення природнихресурсів у готову продукцію або послуги і задоволення потреб людей. Питання пронеобхідність плану на кожному підприємстві, мабуть, навіть не повинен ставитися:програма майбутніх дій є безумовно необхідною. [6]
Принцип єдності планів передбачає розробку загальногоабо зведеного плану соціально-економічного розвитку підприємства. На вітчизнянихпідприємствах поряд з так званим техпромфінплані існують окремі плани виробництваі продажу продукції, плани витрат і доходів, а також плани технічного, організаційногота фінансового розвитку всього підприємства або часткові плани виробничих підрозділіві функціональних служб. Єдність планів передбачає спільність економічних цілей тавзаємодію різних підрозділів підприємства на горизонтальному і на вертикальномурівнях планування та управління.
Принцип безперервності планів полягає в тому, що накожному підприємстві процеси планування, організації та управління виробництвом,як і трудова діяльність, є взаємопов'язаними між собою і повинні здійснюватися постійноі без зупинки. У процесі безперервного планування відбувається помітне зближенняфактичних і планових показників виробничо-економічної діяльності на кожному підприємстві.
Принцип гнучкості планів тісно пов'язаний з безперервністюпланування і припускає можливість коригування встановлених показників і координаціїпланово-економічної діяльності підприємства. Постійні зміни в техніці, технологіїта організації виробництва призводять зазвичай до зниження витрат запланованих ресурсіві до необхідності уточнення первинних планів
Принцип точності планів визначається багатьма як внутрішньофірмовихфакторами, так і зовнішнім її оточенням. Високий ступінь точності планів, мабуть,видається взагалі не дуже необхідною нашим підприємствам в умовах вільних ринковихвідносин. Тому кожен план повинен складатися з такою точністю, яку бажає досягтисаме підприємство, з урахуванням його фінансового стану і положення на ринку і багатьохінших факторів. Інакше кажучи, ступінь точності планів можлива будь-яка, але призабезпеченні допустимої ефективності виробництва. [8]
У сучасній вітчизняній науці та практиці планування,крім розглянутих класичних вимог, широку популярність мають загальноекономічні принципи:системність, цілеспрямованість, комплексність, оптимальність, ефективність, науковість,пріоритетність, збалансованість, зайнятість, директивність, самостійність, равнонапряженность,конкретність, об'єктивність, динамічність, ризик та ін. Тут же представляється необхіднимторкнутися лише тих названих принципів, які найбільш тісно пов'язані з основнимиметодами ефективного ринкового планування.
Почнемо з принципу комплексності. На кожному підприємствірезультати економічної діяльності різних підрозділів багато в чому залежать від:рівня розвитку техніки, технології та організації виробництва; застосовуваних системуправління персоналом, мотивації і оплати праці; використання наявних матеріальних,трудових і фінансових ресурсів, показників продуктивності, прибутковості та платоспроможностій т.п. Всі перераховані фактори утворюють цілісну комплексну систему планових показників,так що будь-яке кількісне або якісне зміна хоча б одного з них приводить, як правило,до відповідного зміни багатьох інших економічних показників. Крім того, на виробництвібудь-яке планове рішення впливає не тільки на економічні результати, але і на соціальні,технічні, організаційні та ін Тому необхідно, щоб ухвалені планові та управлінськірішення були комплексними, що забезпечують облік змін як в окремих об'єктах, такі в кінцевих результати всього підприємства.
Принцип ефективності вимагає розробки такого варіантувиробництва товарів і послуг, який при існуючих обмеженнях використовуваних ресурсівзабезпечує отримання найбільшого економічного ефекту. Будь-який плановий ефект показуєступінь досягнення деякого заданого результату: як буде виконана робота з виробництватовару або послуги, чи задовольнить вона споживача і як буде продана, яка можливазагальна прибуток і т.п. Принцип оптимальності має на увазі необхідність виборукращого варіанта на всіх етапах планування з декількох можливих або альтернативних.Критерієм оптимальності різних планів може бути мінімальна трудомісткість, матеріалоємністьабо собівартість продукції за існуючих умов виробництва та обмеження ресурсів, атакож максимальний прибуток та інші кінцеві результати, величина яких попередньовизначається в процесі внутріфірмового планування на кожному підприємстві.
Отже, основні принципи планування орієнтують всі нашіпідприємства і фірми на досягнення найкращих економічних показників. Багато принципидуже тісно пов'язані і переплетені між собою. Деякі з них, наприклад ефективністьі оптимальність, діють в одному напрямку. Інші, гнучкість і точність, — у різнихнапрямках. Наші економісти-менеджери мають в даний час великий вибір існуючих принципівпланування. Поряд з найважливішими розглянутими принципами необхідно зупинитисяще на двох основних положеннях розробленого Р. Л. Акофф нового методу інтерактивногопланування: принцип участі та принцип холізму.
Принцип участі чинить активний вплив персоналу напроцес планування. Він припускає, що ніхто не може планувати ефективно для когосьіншого. Краще планувати для себе — неважливо, наскільки погано, ніж бути планованиміншими — не важливо, наскільки добре.
Принцип холізму складається з двох частин: координаціїта інтеграції. Координація охоплює взаємодію об'єктів одного рівня, інтеграція — між об'єктами різних рівнів.Принцип координації встановлює, що діяльність жодноїчастині організації не можна планувати ефективно, якщо її виконувати незалежно відінших об'єктів даного рівня. Звідси випливає, що діяльність підрозділів одного рівняслід планувати не тільки одночасно, але і у взаємозалежності з іншими. Принцип інтеграціївизначає, що планування, здійснюване незалежно на кожному рівні, не може бути настількиж ефективним без взаємоув'язки планів на всіх рівнях. [11]
Основними задачами фінансового планування на підприємствіє:
· забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої,інвестиційної і фінансової діяльності;
· врахування інтересів підприємства, акціонерів таінших інвесторів при розподілі прибутку;
· визначення ефективних напрямів вкладення капіталу,оцінка раціональності його використання;
· установлення раціональних фінансових відносин ізсуб’єктами господарювання; банками, інвестиційними фондами, страховими компаніями;
· забезпечення виконання зобов’язань підприємств передбюджетом і державними цільовими фондами, банками та іншими кредиторами;
· виявлення внутрішньогосподарських резервів та мобілізаціявсіх видів ресурсів з метою збільшення прибутку від звичайної діяльності, зростанняінших доходів, включаючи і позареалізаційні;
Значення фінансового планування для підприємств полягаєу:
· втіленні розроблених цілей у форму конкретних фінансовихпоказників;
· забезпеченні фінансовими ресурсами закладених увиробничому плані економічних пропорцій розвитку;
· визначенні з його допомогою можливості життєздатностіпроекту підприємства за умов конкуренції;
· залученні фінансових ресурсів від зовнішніх інвесторів./>1.3 Процес фінансового планування
Фінансове планування – це складний процес, що включаєв себе ряд етапів, відображених на рис. 1.1
/>
Рис. 1.1 Процес фінансового планування
На першому етапі на основі фінансової звітності проводитьсяаналіз фінансових показників діяльності підприємства за попередній період. Основнаувага приділяється показникам: обсяг реалізації, витрати, розмір отриманого прибутку.На основі проведеного аналізу оцінюються фінансові результати діяльності підприємства,визначаються стан, недоліки і проблеми.
На другому етапі розробляється фінансова стратегіяі фінансова політика за основними напрямами фінансової діяльності підприємства (складаютьсяосновні прогнозні документи, які відносяться до перспективних фінансових планіві включаються до структури бізнес-плану, якщо останній розробляється на підприємстві).
На третьому етапі уточнюються і конкретизуються основніпоказники прогнозних фінансових документів за допомогою складання поточних фінансовихпланів.
На четвертому етапі погоджуються показники фінансовихпланів з виробничими, комерційними, інвестиційними, будівельними і іншими планамиі програмами, що розроблені підприємством.
На п’ятому етапі здійснюється оперативне фінансовепланування шляхом розробки оперативних фінансових планів.
Завершується процес фінансового планування на підприємствіаналізом і контролем за виконанням фінансового плану. Шостий етап полягає у визначенніфактичних кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства, співставленняіз запланованими показниками, виявлення причин відхилення від планових показників,в розробці заходів по уникненню негативних явищ. [10]

2. Характеристикаметодів фінансового планування на підприємстві/> 2.1 Перспективне (стратегічне) фінансове планування
Багатоаспектність планування відображає різноманітністьпроблем, які розв'язуються у процесі управління економічним і соціальним розвиткомсуспільства. Будучи провідним елемен том системи управління, планування виконуєроль інструмента реалізації політики держави, її окремих суб'єктів, а також власників підприємств.
У зв'язку з наростанням динамізму економічних та соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві, швидкою зміною кон'юнктури на внутрішньомута зовнішньому ринках, необхідні стю забезпечення стабільного розвитку суспільствау довгостро ковій перспективі на макро- і мікрорівні соціально-економічної системивсе більше зростає роль перспективного планування.
Перспективне фінансове планування визначає найважливішіпоказники, пропорції й темпи розширеного відтворення, воно є головною формою реалізаціїцілей підприємства.
Перспективне планування включає розробку фінансовоїстратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності. Розробка фінансовоїстратегії являє собою особливу галузь фінансового планування, оскільки вона є складовоючастиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Вона повинна узгоджуватисяіз цілями та напрямами, визначеними загальною стратегією. Однак фінансова стратегіясама справ ляє значний вплив на формування загальної стратегії економіч ного розвиткупідприємства. Це відбувається через зміну ситу ації на фінансовому ринку, що викликає,як правило, коригуван ня фінансової та загальної стратегії розвитку підприємства.У цілому фінансова стратегія являє собою особливий вид прак тичної діяльності людей- фінансової роботи, яка полягає у роз робці стратегічних фінансових рішень (у форміпрогнозів, про ектів, програм і планів), що передбачають висування таких цілей істратегій фінансової діяльності підприємства, реалізація яких забезпечує їх ефективнефункціонування у довгостроковій перс пективі, швидку адаптацію до мінливих умовзовнішнього сере довища. [21]
Стратегічному фінансовому плануванню притаманні такіхарактерні риси:
спрямованість у середньострокову та далекостроковупер спективу (на період більше одного року);
орієнтація на розв'язання ключових, визначальних дляфінансової системи підприємства цілей, від досягнення яких за лежить його виживання;
органічне ув'язування накреслених цілей з обсягомі структурою ресурсів, потрібних для їх досягнення;
врахування впливу на планований об'єкт численних зовнішніхфакторів, розробка заходів для успішного розв'язання завдань планованої фінансовоїсистеми;
адаптивний характер, тобто здатність передбачати змінизовнішнього і внутрішнього середовища фінансового плануван ня об'єкта і пристосуватидо них процес його функціонування.
Процес формуванняфінансової стратегії підприємства включає такі основні етапи:
— визначення періоду реалізації стратегії;
— аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства;
— формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства;
— розробка фінансової політики;
— розробка системи заходів для забезпечення реалізації фінансовоїстратегії;
— оцінка розробленої фінансової стратегії.
При розробціфінансової стратегії важливим фактором є визначення періоду її реалізації, тривалістьякого залежить від тривалості формування загальної стратегії розвитку підприємства.
Особливу увагув процесі формування фінансової стратегії треба звернути на аналіз факторів зовнішньогосередовища шляхом вивчення економіко-правових умовфінансової діяльності підприємства. Крім того, особлива увага приділяється врахуваннюфакторів ризику.
Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства- це наступний етап стратегічного планування, в основі якого використовуються відповіднінормативи: середньо річний темп зростання власних фінансових ресурсів, що формуютьсяз внутрішніх джерел; мінімальна частка власного капіталу; рентабельність власногокапіталу; співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства тощо.
3 урахуванням фінансової стратегії формується фінансова політикапідприємства за конкретними напрямами фінансової діяльності: податкової, амортизаційної,дивідендної і т. ін.
У результаті розробки системи заходів, які забезпечують реалізаціюфінансової стратегії, на підприємстві формуються служби, відповідальні за результатиїї реалізації.
На заключному етапі розробки фінансової стратегії підприємствапроводиться оцінка ефективності розробленої системи за певними параметрами:
— шляхом виявлення ступеня узгодженості цілей,напрямів та етапів реалізації стратегії оцінюється розроблена фінансова стратегія;
— оцінюється ув'язка фінансової стратегії зпрогнозованими змінами у зовнішньому середовищі;
— оцінюються можливості підприємства щодо формуваннявласних і позикових джерел фінансування;
— оцінюється ефективність розробленої фінансовоїстратегії.
Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування,що являє собою втілення стратегії підприємства на ринку. Прогнозування полягає увивченні можливого фінансо вого стану підприємства на тривалу перспективу. Прогнозування базується на узагальненні та аналізі наявної інформації з по дальшим моделюваннямможливих варіантів розвитку ситуацій і фінансових показників.
3а часом і характеромвирішуваних проблем прогнози поділяються: на стратегічні і тактичні;оперативні; короткострокові; середньострокові; довгострокові. Стратегічні прогнозимають на меті передбачити найважливіші параметри формування керованих об'єктів усередньостроковій та більш віддаленій перспективі. Оперативні прогнози призначенідля виявлення можливостей для вирішення конкретних проблем стратегічних прогнозіву поточній діяльності та короткостроковій перспективі. Оперативний прогноз має періодзапобігання до 1 місяця; короткостроковий — від 1 місяця до 1 року; середньостроковий- від 1 до 5 років; довгостроковий — більше 5 років. [8]
За функціональною ознакою(напрямами прогнозування) прогнози поділяються на два види:пошукові (генетичні) і нормативні (темологічні). Пошуковий прогноз ґрунтується наумовному продовженні в майбутньому тенденції розвитку досліджуваного об'єкта в минуломута теперішньому і відокремлюється від умов (факторів), здатних змінити тенденціїрозвитку. Норматив ний (темологічний) прогноз розробляється на базі заздалегідьвизначених цілей. Його завдання полягає у визначенні шляхів і строків досягненняможливих станів об'єкта прогнозування у майбутньому, прийнятих за цілі. Пошуковийпрогноз при визначенні майбутнього стану об'єкта прогнозування відштовхується відйого минулого і теперішнього. Нормативний прогноз розробляється у зворотному порядку:від заданого стану у майбутньому до існуючих тенденцій та змін у світлі поставленоїмети.
Важливим моментом при здійсненні прогнозування виступає визнанняфакту стабільності зміни показників діяльності підприємства. [21]/>2.2 Поточне фінансове планування
Система поточного планування фінансової діяльності підприємстваґрунтується на розробленій фінансовій стратегії та фінансовій політиці за окремимиаспектами фінансової діяльності. Цей вид фінансового планування характеризуєтьсярозробкою конкретних видів фінансових планів. Вони дають можливість підприємствувизначити на поточний період всі джерела фінансування його розвитку, сформуватиструктуру його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, а такожвизначити структуру активів і капіталу фірми на кінець планованого періоду.
За результатами поточного фінансового планування розробляютьсятри основні документи:
-  план руху грошових коштів;
-  план звіту про фінансові результати;
-  план бухгалтерського балансу.
Головною метоюрозробки цих документів є оцінка фінансового плану підприємства на кінець планованогоперіоду. Згідно із законодавчими вимогами до звітності за її періодизацією складають поточний фінансовий план на рік з розбивкою по кварталах. Дані, включеніу поточні фінансові плани, характеризують такі параметри:
- фінансову стратегію підприємства;
- результати фінансового аналізу за попередній період;
- плановані обсяги виробництва і реалізації продукції, а такожінші економічні показники операційної діяльності підприємства;
- систему розроблених на підприємстві норм і нормативів витратокремих видів ресурсів;
- чинну систему оподаткування;
- чинну систему норм амортизаційних відрахувань;
- середні ставки кредитного та депозитного процентів на фінансовомуринку тощо.
Річний прогнозрозбивається на квартали, місяці, при цьому чим коротший період прогнозу, точнішаі конкретніша інформація міститься в ньому. Прогноз обсягу реалізації допомагаєвизначити вплив обсягу виробництва, ціни реалізованої продукції на фінансові потокифірми.
Використовуючипрогнозні дані щодо обсягу реалізації продукції, розраховують необхідну кількістьматеріальних і трудових ресурсів, визначають складові витрат на виробництво. Напідставі одержаних даних розробляють плановий звіт про фінансові результати, задопомогою якого визначається величина одержуваного прибутку у планованому періоді. [11]
Складаючиплан звіту про фінансові результати, особливу увагу приділяють визначенню виручкивід реалізації продукції. 3а основу, як правило, береться значення виручки від реалізаціїза попередній рік. Потім ця величина обчислюється у поточному році з урахуваннямзмін собівартості порівнюваної продукції, цін на реалізовану підприємством продукцію,цін на куповані мате ріали та комплектуючі, оцінки основних засобів і капіталовкладень,оплати праці працівників підприємства.
Далі визначаютьпланову середньорічну суму амортизацій них відрахувань на підставі даних про середньорічнубалансову вартість основних фондів і норм амортизаційних відрахувань.
План рухукоштів розробляють з урахуванням їх припливу (надходження і платежі), відпливу (витратиі видатки) і розрахунку чистого грошового потоку (надлишок або дефіцит). Фактичновін відображає рух грошових потоків за поточною, інвестиційною та фінансовою діяльністю.
План рухукоштів складають на рік з розбивкою по кварталах і включають до нього надходженняі видатки.
У видатковійчастині відображаються витрати на виробництво реалізованої продукції, суми податковихплатежів, погашення довгострокових позичок, сплата процентів за користування банківськимкредитом. Така форма плану дозволяє перевірити реальність джерел надходження коштівта обґрунтованість видатків, синхронність їхнього виникнення, своєчасно визначитиможливу величину потреби у позикових коштах.
Мета розробкибалансового плану — визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченнямїхньої внутрішньої збалансованості, а також формування оптимальної структури капіталу,яка гарантувала б достатню фінансову стійкість. [9]/>2.3 Оперативне фінансове планування (бюджетування)
Оперативне планування доповнює поточне і використовується зметою контролю за надходженням поточної виручки на роз рахунковий рахунок і витрачаннямнаявних фінансових ресурсів. На підприємстві фінансове планування заходів має здійснюватисяза рахунок зароблених ним коштів, а це вимагає ефективного контролю за формуваннямі використанням фінансових ресурсів. Для здійснення оперативного планування фінансовоїдіяльності розробляються комплекси короткострокових планових завдань щодо фінансовогозабезпечення основних напрямів господарської діяльності підприємства. [4]
Оперативне фінансове планування включає складання та використанняплатіжного календаря, касового плану і розрахунку потреби у короткостроковому кредиті.
Для складання платіжного календарянеобхідно вирішувати такі завдання:
— організувати облік погодження у часі грошовихнадходжень і майбутніх витрат підприємства;
— сформувати інформаційну базу щодо руху грошовихпо токів;
— вести щоденний облік змін в інформаційнійбазі;
— аналізувати неплатежі (за сумами та джереламивиникнення), проводити конкретні заходи для їх подолання;
— розрахувати потреби у короткостроковому кредитіта активно придбавати позикові кошти;
— розрахувати (за сумами і строками) тимчасововільні грошові кошти підприємства. [7]
Під час складання платіжного календаря треба слідкувати за ходомвиробництва й реалізації, станом запасів, дебіторської заборгованості з метою запобіганняневиконанню фінансового плану. Платіжний календар складають на квартал з розбивкоюпо місяцях та дрібніших періодах. У платіжному календарі має бути збалансовано надходженняі витрачання коштів.
Для складанняплатіжного календаря необхідно мати таку інформаційну базу:
— план реалізації продукції;
— кошторис витрат на виробництво;
— план капітальних вкладень;
— виписки з рахунків підприємства і додатки до них;
— договори;
— внутрішні накази;
— графік виплати зарплати;
— рахунки-фактури;
— встановлені строки платежів за фінансовими зобов'язаннями.
Ознакою погіршенняфінансового стану підприємства служить перевищення планованих витрат надочікуваними надходженнями, що означає недостатність власних можливостей для покриття.У цих випадках необхідно вирішити такі завдання:
— перенести частину витрат на наступний період;
— прискорити відвантаження і реалізацію продукції;
— вжити заходів для пошуку додаткових джерел фінансування.
Разом з платіжнимкалендарем необхідно складати податковий календар, у якому вказувати, коли і якіподатки відповідно до законодавства має платити підприємство, що дозволяє уникнутипрострочень і санкцій. Для деталізації картини можна розробляти платіжні календаріза окремими видами руху коштів. [11]
3. Бюджетування напідприємстві 3.1 Проведення бюджетування на підприємстві «Енергоресурси-7»
 
Пріоритетибюджетного періоду
Купуючимеблі, споживач хоче одержати річ, що не тільки має привабливий зовнішній вигляд,що володіє гарними функціональними властивостями, надійну й зручну в експлуатації.Зробивши продаж, дуже важливо створити йому мотив для майбутньої покупки мебліву нашій організації.
На підприємствіпланується здійснити впровадження мініфабрики для виробництва меблів на замовлення.Було вирішено почати з виробництва комп'ютерних столів.
На даному етапі необхідно відбити всі розробленіпріоритетні напрямки в бюджеті планованого періоду.
Зведений бюджет
Незважаючи на те, що бюджет не має стандартизованихформ, найбільше широко використовується структура загального бюджету з виділеннямоперативного й фінансового бюджету. Складання загального бюджету починається самез операційного бюджету, першим кроком якого є бюджет продажів.
У таблиці 3.1 приведений прогноз середніх цін на продукцію,що випускає підприємством.
Таблиця3.1 — Заплановані ціни на 2010 р.Найменування продукції Ціна (грн.) 1.  М'які меблі 17580 2.  Спальний гарнітур 16490 3.  Комп'ютерний стіл 3400

У бюджетівідбитий обсяг реалізації продукції на основі збутової діяльності минулих років.
Таблиця 3.2 — Бюджет продажів підприємства
Найменування/
період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Заплановані продажі, шт. 1.1. М'які меблі 44 51 53 50 198 1.2. Спальні гарнітури 35 39 43 38 155 1.3. Комп'ютерні столи 45 52 53 50 200 2. Очікувана ціна, грн. /од. 2.1. М'які меблі 17580 17580 17580 17580 2.2. Спальні гарнітури 16490 16490 16490 16490 2.3. Комп'ютерні столи 3400 3400 3400 3400 3. Заплановані продажі, грн. 3.1. М'які меблі 773520 896580 931740 879000 3480840 3.2. Спальні гарнітури 577150 643110 709070 626620 2555950 3.3. Комп'ютерні столи 153000 176800 180200 170000 680000 3.5. Разом продажі 1503670 1716490 1821010 1675620 6716790
Наступним етапом розробки бюджету продажівє визначення розміру грошових надходжень від цих продажів. При складанні графікавраховується, що виторг від продажів поточного періоду надходить у вигляді грошейтільки на 70 %, а частина, що залишилася (30%) надходить у наступному періоді.
Таблиця 3.3 — Графік надходжень коштів від продажів (грн.)Найменування/період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 Рахунки дебіторів на початок періоду 409980 409980 Надходження грошей від продажів 1 кварталу 1052569 451101 1503670 Надходження грошей від продажів 2 квартали 1201543 514947 1716490 Надходження грошей від продажів 3 квартали 1274707 546303 1821010 Надходження грошей від продажів 4 квартали 1172934 1172934 Усього надходжень 1462549 1652644 1789654 1719237 6624084
З даних таблиці видно, що залишок дебіторськоїзаборгованості підприємство планує отримати в 1 кварталі в розмірі 409,98 тис. грн.Додатково в першому періоді підприємство одержує виторг 70% від першого періодув об'ємі 1503670 грн., що складає 1052569 (1503670Ч0,7) грн. У підсумку, очікуванасума надходжень у першому періоді становить 1462549 (409980+1053670) грн. 30%, щозалишилися від виторгу першого кварталу, підприємство очікує отримати в другомуперіоді 451101 (1437290Ч0,3). Аналогічним образом розраховуються всі інші показникиграфіка.
Виробничий план продукції складається виходячиз бюджету продажів з урахуванням необхідної для підприємства динаміки залишків готовоїпродукції на складі. Для ТОВ „Енергоресурси- 7” передбачається, що найбільш оптимальною є величина запасу готової продукціїв розмірі 20% від обсягу продажів наступного кварталу.
Таблиця 3.4 — Виробничий бюджету натуральних одиницяхНайменування/ період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Плановий обсяг продажів, шт. 1.1. М'які меблі 44 51 53 50 198 1.2. Спальний гарнітур 35 39 43 38 155 1.3. Комп. столи 45 52 53 50 200 2. Планові залишки готової продукції на кінець періоду, шт. 2.1. М'які меблі 10 11 10 9 9 2.2. Спальний гарнітур 8 9 8 6 6 3. Залишки готової продукції на початок періоду, шт. 3.1. М'які меблі 7 10 11 10 7 3.2. Спальний гарнітур 5 8 9 8 5 4. Обсяг випуску готової продукції, шт. 4.1. М'які меблі 47 52 52 49 200 4.2. Спальний гарнітур 38 40 42 36 156 4.3. Комп. столи 45 52 53 50 200
Дані таблиці свідчать про те, що підприємствопланує продати 198 комплектів м'яких меблів.
Бюджет прямих витрат на матеріали базуєтьсяна виробничому плані, тобто на основі планової величини валового випуску калькулюєтьсяпотреба в матеріалах. Затрати матеріалів на одиницю продукції показані у таблиці3.5.
Таблиця 3.5 — Склад прямих витрат на матеріали,що включають у собівартість одиниці продукціїНайменування Вид продукції М'які меблі Спальний гарнітур Комп. стіл 1 2 3 4 Оббивна тканина, м 19 - - Пружинні блоки, шт 40 - - Бязь, м 7 - - ЛДСП, м2 - 22,5 5,5 OSB, м2 - 10,6 - Фанера, м2 20 5,5 - ДСП, м2 0,7 - - ДВП, м2 - 5,1 - Неткан. матеріал, кг 18 - - Брус сосни, м3 0,2 - - Брус берези, м3 - 0,1 - Клей, кг 1,3 1,5 0,9 Нитки, м 200 - - Дзеркало, м2 - 1,5 - Матрац, шт. - 1 - Набір фурнітури 1 1 1
Планована ціна матеріалів визначена в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6- Бюджетпрямих витрат на матеріалиНайменування/період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Загальна потреба в матеріалах 1.1. Оббивна тканина, м 893 988 988 931 3800 1.2. Бязь, м 329 364 364 343 1400
1.3. ЛДСП, м2 1102,5 1186 1236,5 1085 4610
1.4. ДСП, м2 32,9 36,4 36,4 34,3 140
1.5. Фанера, м2 1105 1210,5 1216 1128,5 4660
1.6. ДВП, м2 153 158,1 163,2 137,7 612 1.7. Неткан. матеріал, кг 846 936 936 882 3600
1.8. Брус сосни, м3 9,4 10,4 10,4 9,8 40
1.9. Брус берези, м3 0,8 0,9 1 0,9 3,6
1.10. OSB, м2 84,8 95,4 106 95,4 381,6 1.11. Клей, кг 158,6 174,4 178,3 162,7 674 1.12. Нитки, м 9400 10400 10400 9800 40000
1.13. Дзеркало, м2 57 60 63 54 234 1.14. Матрац, шт. 38 40 42 36 156 1.15. Пруж. блоки, шт. 320 400 400 360 1480 1.16. Набір фурн., комп. 130 144 147 135 556 2. Ціна, грн. 2.1. Оббивна тканина, 1м, грн. 180 180 180 180 2.2. Бязь, 1м, грн. 21 21 21 21
2.3. ЛДСП, 1м2, грн. 85 85 85 85
2.4. ДСП, 1м2, грн. 50 50 50 50
2.5. Фанера, 1м2, грн. 160 160 160 160
2.6. ДВП, 1м2, грн. 63 63 63 63 2.7. Нетк. матеріал, 1кг, грн. 150 150 150 150
2.8. Брус сосни, 1м3, грн. 2000 2000 2000 2000
2.9. Брус берези, 1м3, грн. 3000 3000 3000 3000
2.10. OSB, м2, грн. 400 400 400 400 2.11. Пружин. блок, 1 шт., грн. 40 40 40 40 2.12. Клей, 1кг, грн. 30 30 30 30 3. Прямі витрати на матеріали, грн. 3.1. Оббивна тканина 160740 177840 177840 167580 684000 3.2. Бязь 6909 7644 7644 7203 29400 3.3. ЛДСП 93712,5 100810 105103 92225 391850 3.4. ДСП 1645 1820 1820 1715 7000 3.5. Фанера 176800 193680 194560 180560 745600 3.6. ДВП 9639 9960,3 10281,6 8675,1 38556
Наступним етапом є розрахунок необхідної кількостізакупівель (по видах сировини й матеріалів).
Таблиця 3.7 — Бюджет закупівель матеріалів у вартісному йнатуральному вираженніНайменування /період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Запас матеріалів на кінець періоду 1.1. Оббивна тканина, м 395,2 395,2 372,4 353,78 353,78 1.2. Бязь, м 145,6 145,6 137,2 130,34 130,34
1.3. ЛДСП, м2 474,4 494,6 434 412,3 412,3
1.4. ДСП, м2 14,56 14,56 13,72 13,03 13,03
1.5. Фанера, м2 484,2 486,4 451,4 428,83 428,83
1.6. ДВП, м2 63,24 65,28 55,08 52,33 52,33 1.7. Неткан. матеріал, кг 374,4 374,4 352,8 335,16 335,16
1.8. Брус сосни, м3 4,16 4,16 3,92 3,72 3,72
1.9. Брус берези, м3 0,36 0,4 0,36 0,34 0,34
1.10. OSB, м2 38,16 42,4 38,16 36,25 36,25 1.11. Клей, кг 69,76 71,32 65,08 61,83 61,83 1.12. Нитки, м 4160 4160 3920 3724 3724
1.13. Дзеркало, м2 24 25,2 21,6 20,52 20,52 1.14. Матрац, шт. 16 17 14 13,3 13,3 1.15. Пруж. блоки, шт. 160 160 144 136,8 136,8 1.16. Набір фурн., комп. 57,6 58,8 54 51,3 51,3 2. Запас матеріалів на початок періоду 2.1. Оббивна тканина, м 379,39 395,2 395,2 372,4 379,39 2.2. Бязь, м 139,78 145,6 145,6 137,2 139,78
2.3. ЛДСП, м2 455,42 474,4 494,6 434 455,42
2.4. ДСП, м2 13,98 14,56 14,56 13,72 13,98
2.5. Фанера, м2 464,83 484,2 486,4 451,4 464,83
2.6. ДВП, м2 60,71 63,24 65,28 55,08 60,71 2.7. Неткан. матеріал, кг 359,42 374,4 374,4 352,8 359,42
2.8. Брус сосни, м3 3,99 4,16 4,16 3,92 3,99
2.9. Брус берези, м3 0,35 0,36 0,4 0,36 0,35
2.10. OSB, м2 36,63 38,16 42,4 38,16 36,63 2.11. Клей, кг 66,97 69,76 71,32 65,08 66,97 2.12. Нитки, м 3993,6 4160 4160 3920 3993,6 3. Обсяг закупівель матеріалів 3.1. Оббивна тканина, м 908,81 988 965,2 912,38 3774,39 3.2. Бязь, м 334,82 364 355,6 336,14 1390,56
3.3. ЛДСП, м2 1121,84 1206,2 1175,9 1063,3 4566,88
3.4. ДСП, м2 33,48 36,4 35, 56 33,61 139,05
3.5. Фанера, м2 1124,37 1212,7 1181 1105,93 4624
3.6. ДВП, м2 155,53 160,14 153 134,95 603,62 3.7. Неткан. матеріал, кг 860,98 936 914,4 864,36 3575,74
3.8. Брус сосни, м3 9,57 10,4 10,16 9,6 39,73
3.9. Брус берези, м3 0,81 0,94 0,96 0,88 3,59
3.10. OSB, м2 86,33 99,64 101,76 93,49 381,22 3.11. Клей, кг 161,39 175,96 172,06 159,45 668,86 3.12. Нитки, м 9566,4 10400 10160 9604 39730,4
3.13. Дзеркало, м2 57,96 61,2 59,4 52,92 231,48 3.14. Матрац, шт. 38,64 41 39 35,3 153,94 3.15. Пруж. блоки, шт. 326,4 400 384 352,8 1463,2 3.16. Набір фурн., комп. 132,3 145,2 142,2 132,3 552 3. Закупівлі матеріалів у вартісному вираженні, грн. 3.1. Оббивна тканина, м 163585,8 177840 173736 164228,4 679390,2 3.2. Бязь, м 7031,22 7644 7467,6 7058,94 29201,76
3.3. ЛДСП, м2 95325,8 102527 99951,5 90380,5 388184,8
3.4. ДСП, м2 1674 1820 1778 1680,5 6952,5
3.5. Фанера, м2 179899,2 194032 188960 176948,8 739840
3.6. ДВП, м2 9798,39 10088,32 9639 8501,85 38028,06 3.7. Неткан. матеріал, кг 129147 140400 137160 129654 536361
Бюджет витрат на матеріали складається з урахуваннямстроків і порядку погашення кредиторської заборгованості за матеріали
Таблиця 3.8 — Графік оплати придбаних матеріалівНайменування/період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 Залишок кредит. Заборгованості на початок періоду 258564 258564 Надходження грошей від продажів 1 кварталу 380777,7 380777,7 761555,4 Надходження грошей від продажів 2 квартали 413766,5 413766,5 827533 Надходження грошей від продажів 3 квартали 403705,5 403705,5 807410,9 Надходження грошей від продажів 4 квартали 375734,8 375734,8 Разом грош. Виплат 639341,7 794544,2 817471,9 779440,3 3030798,1
Розрахунок графіка виплат робиться аналогічнографіку одержання грошей. Підприємство планує погасити кредиторську заборгованість,що мала місце на початок року 258564 грн. у першому кварталі. Відповідно до домовленостіз постачальниками сировини організація повинна оплатити за поставки сировини першогокварталу 50% вартості закупівель, що складе 380777,7 (761555,4Ч0,5) грн. У підсумкув першому періоді планується заплатити 639341,7 (380777,7+258564) грн. У другомукварталі планується погасити заборгованість по закупівлі сировини за перший періоді сплатити 50% вартості матеріалів, придбаного в другому кварталі, це складе 794544,2(380777,7+413766,5) грн. І т.д. При плануванні четвертого кварталу передбачаєтьсякредиторська заборгованість на кінець періоду в обсязі 50% від вартості матеріалів,планованого до закупівлі в четвертому кварталі. Ця сума становить 375734,8 (751469,5Ч0,5)грн. І поміщається в підсумковому балансі підприємства в статті кредиторська заборгованість.Таблиця 3.9 — Бюджет прямихвитрат на оплату праціНайменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Кількість одиниць продукції, що підлягають виготовленню (шт.) 1.1. М'які меблі 47 52 52 49 200 1.2. Спальний гарнітур 38 40 42 36 156 1.3. Комп'ютерний стіл 45 52 53 50 200 2. Загальні витрати робочого часу, ч 2.1. М'які меблі 1880 2080 2080 1960 8000 2.2. Спальний гарнітур 1824 1920 2016 1728 7488 2.3. Комп'ютерний стіл 585 676 689 650 2600 2.4. Разом 4289 4676 4785 4338 18088 3. Погодинна ставка, грн. 26 26 26 26 4. Прямі витрати на оплату праці, грн. 4.1. М'які меблі 48880 54080 54080 50960 208000 4.2. Спальні гарнітури 47424 49920 52416 44928 194688 4.3. Комп'ютерні столи 15210 17576 17914 16900 67600 4.4. Разом 111514 121576 124410 112788 470288
Бюджет загальновиробничих витрат складений виходячиіз прогнозованого фонду часу праці основних виробничих робітників. Змінна частинавитрат розраховується виходячи зі ставки 35 грн. за кожну годину використання праціосновних робітників. Постійна частина витрат у кожному періоді становить 140005,1грн. Остаточний вид бюджету міститься в таблиці 3.10.Таблиця 3.10 — Бюджет загальновиробничих витратНайменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Заплан. прямі витрати праці (за годину) 4289 4676 4785 4338 18088 2. Ставка змінних накладних витрат (грн. /година) 35 35 35 35 35 3. Разом змінні накладні витрати, грн. 150115 163660 167475 151830 633080 У тому разі: 3.1. Допоміжні матеріали 22517,25 24549 25121,25 22774,5 94962 3.2. З/п допоміжних робітників 45034,5 49098 50242,5 45549 189924 3.3. Преміальний фонд 16512,65 18002,6 18422,25 16701,3 69638,8 3.4. Електроенергія 55542,55 60554,2 61965,75 56177,1 234239,6 3.5. Інші змінні витрати 10508,05 11456,2 11723,25 10628,1 44315,6 4. Постійні загальновиробн. витрати, грн. 140005,1 140005,1 140005,1 140005,1 560020,4 У тому разі: 4.1. Амор. відрахування встаткування цеха 80000 80000 80000 80000 320000 4.2. Страхування майна 4865,28 4865,28 4865,28 4865,28 19461,12 4.3. З/п контролерів, майстрів, начальників цехів 24326,4 24326,4 24326,4 24326,4 97305,6 4.4. Електроенергія на освітлення 19461,12 19461,12 19461,12 19461,12 77844,48 4.5. Ремонт цеху 11352,32 11352,32 11352,32 11352,32 45409,28 5. Разом загальновиробн. витрати нараховані 290120,1 303665,1 307480 291835 1193100 6. Разом ставка накладних витрат (грн. /година) 67,64 64,94 64,25 67,27 65,96 7. Усього виплати коштів, грн. 210120,1 223665,1 227480 211835 873100
Виходячи із планованого об'єму витрат прямої працінормативу змінних накладних витрат плануються сумарні змінні накладні витрати. Таку першому кварталі при плані прямої праці 4289 годин при нормативі 35 грн./година,сума змінних накладних витрат складе 150115 (4289Ч35) грн. Постійні витрати складають140005,1 грн. у квартал. Таким чином, сума загальновиробничих витрат становить запланом 290120,1 (150115+140005,1) грн. Плануючи грошову оплату за загальновиробничихвитрат, із загальної суми накладних витрат варто відняти величину амортизаційнихвідрахувань, тому що вона не викликає реального відтоку коштів.
Розрахунок собівартості продемонстрований у таблиці3.11.Таблиця 3.11 — Розрахунок собівартості одиниці готової продукціїНайменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Витрати (м'які меблі), грн. 1.1. Оббивна тканина 19 3420 3420 3420 3420 13680 1.2. Бязь 7 147 147 147 147 588 1.3. ДСП 0,7 35 35 35 35 140 1.4. Фанера 20 3200 3200 3200 3200 12800 1.5. Нетк. матеріал 18 2700 2700 2700 2700 10800 1.6. Брус 0,2 400 400 400 400 1600 1.7. Клей 1,3 39 39 39 39 156 1.8. Набір хур., комп. 1 75 75 75 75 1.9. Нитки 200 7 7 7 7 28 1.10. Робочий час 40 1040 1040 1040 1040 4160 1.11. Загальновиробн. витрати 40 2705,6 2597,6 2570 2690,8 10564 1.12. Разом витрати 13768,6 13660,6 13633 13753,8 54516 2. Витрати (спальний гарнітур), грн. 2.1. ЛДСП 22,5 1912,5 1912,5 1912,5 1912,5 7650 2.2. Фанера 5,5 880 880 880 880 3520 2.3. ДВП 5,1 321,3 321,3 321,3 321,3 1285,2 2.4. Клей 1,5 45 45 45 45 180 2.5. Набір хур., комп. 1 1012 1012 1012 1012 4048 2.6. Дзеркало 1,5 285 285 285 285 1140 2.7. Матрац 1 1500 1500 1500 1500 6000 2.8. Робочий час 48 1248 1248 1248 1248 4992 2.9. Загальновиробн. витрати 48 3261,1 3117,1 3084 3228,9 12691,1 2.9. Разом витрати 10464,9 10320,9 10287,8 10432,7 41506,3 3. Витрати (комп'ютерний стіл), грн. 3.1. ЛДСП 5,5 247,5 286 291,5 275,5 1100,5 3.2. Клей 0,9 27 27 27 27 108 3.3. Набір хур., комп. 1 70 70 70 70 280 3.5. Робочий час 13 338 338 338 338 1352 3.6. Загальновиробн. Витрати 13 879,3 844,2 835,3 874,5 3433,3 3.7. Разом витрати 1561,8 1565,2 1561,8 1585 6273,8
Тепер на підставі отриманих даних можна оцінитивеличину запасів готової продукції.
Таблиця 3.12- Бюджетвиробничих запасів на кінець планованого періодуНайменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Запаси готової продукції, од. 1.1. М'які меблі 10 11 10 9 9 1.2. Спальні гарнітури 8 9 8 6 6 2. Вартість одиниці, грн. 2.1. М'які меблі 13768,6 13660,6 13633 13753,8 54516 2.2. Спальні гарнітури 10464,9 10320,9 10287,8 10432,7 41506,3 3. Запас готової продукції, грн. 3.1. М'які меблі 137686 150266,6 136330 123784,2 490644 3.2. Спальні гарнітури 83719,2 92888,1 82302,4 62596,2 249037,8 3.4. Разом 221405,2 243154,7 218632,4 186380,4 739681,8
Після визначенняцільових залишків готової продукції можна скалькулювати собівартість реалізованоїпродукції.
Таблиця 3.13- Собівартість реалізованої продукції (грн.)Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Запаси гот. продукції на початок періоду 216977,1 221405,2 243154,7 218632,4 900169,4 2. Прямі витрати на матеріали 745393,5 816110,3 831926 760569 3153998 3. Прямі витрати на оплату праці 111514 121576 124410 112788 470288 4. Загальновиробн. витрати 210120,1 223665,1 227480 211835 873100 5. С/вартість виробн. прод. 1067028 1161351 1183816 1085192 4497386 6. Запаси гот. продукції на кінець періоду 221405,2 243154,7 218632,4 214259,75 897452,1 7. С/вартість реалізов. прод. 1062600 1139602 1208338 1089565 4500103
У бюджеті управлінськихвитрат наведені витрати на заходи, безпосередньо не пов'язані з виробництвом і збутомпродукції. Управлінські витрати включають постійну й змінну частини витрат. Бюджетуправлінських витрат наведений у таблиці 3.14.

Таблиця 3.14- Бюджет комерційних витратНайменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Заплан. продаж, (грн.) 1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 2. Ставки змінних комерційних витрат на гривню продажів (%) 2.1. Комісійні 1,2 1,2 1,2 1,2 2.2. Доставка власним транспортом 1 1 1 1 2.3. Інші змінні витрати 0,5 0,5 0,5 0,5 Разом план. змінні ком. витрати 40599,09 46345,2 49167,2 45241,7 181353,3 3. План. постійні ком. витрати (грн.) 75000 75000 75000 75000 300000 3.1. Реклама й просування товару 30000 30000 30000 30000 120000 3.2. Зарплата збутового персоналу 45000 45000 45000 45000 180000 4. Разом план. комерц. витрати (грн.) 115599,1 121345 124167 120242 481353 5. До виплати по зарплаті збутового персоналу (грн.) 115599,1 121345 124167 120242 481353 Таблиця 3.15 — Бюджет управлінських витрат (грн.)Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Зарплата правл. і іншого загальнозаводського персоналу 180000 180000 180000 180000 720000 2. Амортизація 24000 24000 24000 24000 96000 4. Канцелярські витрати 1500 1500 1500 1500 6000 5. Зв'язок 9000 9000 9000 9000 36000 6. Податки, що включають у собівартість 13125,25 13906,81 14097,89 13658,17 54778,13 7. Разом нарахув. управ. витрати 227625,25 228406,81 228597,89 228158,17 912788,12 8. Управ. витрати сплачені 203625,25 204406,81 204597,89 204158,17 816788,12

Результатирозробленого операційного бюджету вносяться в бюджет доходів і витрат.
Таблиця 3.16- Зведений бюджет доходів і витратНайменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 . Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 1. Виторг (нетто) від продажу продукції 1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 2. С/вартість реаліз. прод. 1062600 1139602 1208338 1089565 4500103 3. Валовий прибуток 441070,5 576888 612672 586055 2216687 4. Ком. витрати 115599,1 121345 124167 120242 481353 5. Управлін. витрати 203625,25 204406,81 204597,89 204158,17 816788,12 6. Прибуток з продажів 121313,2 251136 283907 262188 918546 7. Податок на прибуток 29115,2 60272,7 68137,7 62925,1 220451 8. Чистий прибуток 92198,1 190863,5 215769,4 199262,7 698094,9
У даному звітіваловий прибуток утворюється шляхом розрахунку різниці між виторгом від продажуй собівартістю реалізованої продукції. У першому кварталі вона дорівнює 441070,5грн. Ставка податку на прибуток дорівнює 24%. Чистий прибуток знаходиться вирахуваннямвід оподатковуваного прибутку ставки податку. Для першого кварталу вона буде складати92198,1 грн. У такий же спосіб розрахований прибуток в інших кварталах бюджету.
Даний етапзавершує роботу з операційним бюджетом. Наступним етапом є розробка фінансовогобюджету й першим кроком у цьому напрямку є складання інвестиційного бюджету.
Розробленийінвестиційний бюджет представлений у таблиці 3.17.
За даними таблицівстановлено, що в даному періоді організація планує здійснити проект будівництвацеху по виготовленню меблів на замовлення — 465000 грн. А також організацією в першомукварталі намічене придбання обладнання і його монтаж на вартість 420000 грн.
Таблиця 3.17- Інвестиційний бюджетНайменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6
1.Проект будівництва цеху
·  вартість матеріалів
·  вартість СМР
112500
67500
45000
102500
57500
45000
127500
82500
45000
122500
77500
45000
465000
285000
180000
2. Закупівлі встаткування
·  вартість устаткування
·  вартість монтажу
420000
339000
81000
0,00
0,00
0,00
0,00
0,00
0,00
0,00
0,00
0,00
420000
339000
81000 Усього інвестиц. бюджет 532500 102500 127500 122500 885000
Бюджет рухугрошових коштів є підсумковим і найбільш важливим у всій схемі бюджетування. У ньомузібрані підсумкові числові показники кожного окремого бюджету. Підсумком даногобюджету є грошове сальдо, що може бути позитивним і негативним. У таблиці 3.18 показанийбюджет руху грошових коштів.
Таблиця 3.18- Бюджет руху грошових коштів (грн.)Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 2010р. 1 2 3 4 5 6 Залишок грош. сред. на початок періоду 808452,6 353563 405030 501561 2068607 Надходження (приплив коштів) 1. Від основної (операційної) діяльності: 1.1. Виторг від реал. прод. (без ПДВ) 1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 1.2. Разом по розділі 1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 Разом приплив 2312122,6 2070053 2226040 2177181 Витрати (відтік коштів) 1. По основний (операційної) діяльності: 1.1. Оплата матеріалів 745393,5 816110,3 831926 760569 3153998 1.2. Пряма з/п 111514 121576 124410 112788 470288 1.3. Загальновиробн. витрати 210120,1 223665,1 227480 211835 873100 1.4. Комерц. витрати 115599,1 121345 124167 120242 481353 1.5. Управ. витрати 203625,25 204406,81 204597,89 204158,17 816788,12 1.6. Сплата податку на прибуток 29115,2 60272,7 68137,7 62925,1 220451 1.7. Дивіденди 10692,414 15147,54 16260,079 16228,356 58326,329 1.8. Разом по розділу 1426059,6 1562523 1596979 1488746 6074304 2. По інвестиційній діяльності: 2.1. Придбання необоротних активів 420000 0,00 0,00 0,00 420000 2.2. Кап. будівництво 112500 102500 127500 122500 465000 2.3. Разом по розділу 532500 102500 127500 122500 885000 Разом відтік 1958559,56 1665023 1724479 1611246 6959304 Залишок грош. серед. на кінець періоду 353563 405030 501561 565935 1826089
Аналіз зведеного бюджету
Заключною стадією бюджетного циклу є аналізвиконання зведеного бюджету.
Так у таблиці 3.19 представлені результатиконтролю операційного бюджету за минулий перший квартал.
Таблиця 3.19 — Управлінський звіт про фінансовірезультати ТОВ «Енергоресурси — 7» за I квартал 2010р.Показники План Факт Відхилення
абс.
(грн.)
віднос.
(%) 1 2 3 4 5 1.  Виторг від реалізації 1503670 1526225,05 +22555,05 +1,5 2.  С/вар-ть випуску (перем. витрати) 1043193,99 1052582,69 +9388,7 +0,9 3.  Маржинальний дохід 460476 473642,36 +13166,36 +2,8
4.  Постійні витрати
·  управлінські витрати
·  комерційні витрати
·  загальновиробн. витрати
338630,35
203625,25
75000
60005,1
338630,35
203625,25
75000
60005,1
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0 5.  Валовий прибуток 121313,2 134837,3 +13166,36 +2,8 6.  Податки 29115,2 32360,95 +3245,75 +11 7.  Чистий прибуток 92198,1 102476,35 +10278,25 +11
Висновок: результати аналізу показали, що чистийприбуток підприємства за звітний період виявилася на 10278,25 грн. вище запланованогорівня. При цьому основним фактором збільшення кінцевих фінансових результатів (чистогоприбутку) стало збільшення обсягу продажів на 22555,05 грн. У цей же самий час приросту обсягу продажів одночасно зросла собівартість реалізації на 9388,7 грн., щоз'явилося другим фактором зміни кінцевих фінансових результатів.
Ключовим фактором збільшення кінцевих фінансовихрезультатів підприємства варто визнати ріст валового виторгу від продажів (обсягуреалізації).
3.2 Напрямки удосконалення фінансового плануванняна підприємстві
Процес планування являє собою складний комплекснаукової та практичної діяльності. Рівень його організації на вітчизняних підприємствахзначно впливає як на хід розробки планових показників, так і на кінцеві результативиробництва і продажу товарів і послуг. Тому на всіх етапах внутрішньофірмовогопланування необхідно застосовувати найбільш досконалі методи, технологію і засобинаукового обгрунтування планів підприємства.
Удосконалення роботи з організації фінансовогопланування на кожному підприємстві здійснюється вищим керівництвом і фахівцями планово-економічнихслужб. На малих підприємствах звичайно не існує строгого поділу управлінських функційі керівники самі беруть участь або організовують процес планування. На великих підприємствахробота по складанню поточних і довгострокових планів проводиться, як правило, децентралізовано.На рівні підрозділів висуваються бізнес-пропозиції, які в подальшому можуть скластиоснову майбутнього плану компанії.
У світовій практиці в залежності від діючихформ поділу планових функцій відомі дві основні схеми організації внутрішньофірмовогопланування, звані «зверху вниз» або «знизу вгору ». За першою схемою керівництвофірми визначає основні цілі та завдання, зокрема планові показники по прибутку,які згодом включаються в плани підрозділів. За другою схемою надходять навпаки:розрахунок планових показників продажу продукції починається з підрозділів, а потімскладається єдиний план фірми. Існує й третя схема, яка передбачає творчу взаємодію«верхів» і «низів» у процесі складання загального внутрішньофірмового плану. Данасхема є найбільш досконалою, оскільки планування «знизу» і складання бюджету «згори»являють собою єдиний процес, в якому передбачається постійна взаємоув'язки та координаціяпланів різних рівнів управління підприємством.
До найважливіших напрямках підвищення якостіпланування в сучасних умовах необхідно, на наш погляд, віднести такі, як удосконаленняметодології, розвиток нормативної бази, зростання професіоналізму персоналу, застосуваннякомп'ютерної техніки, стимулювання розробників і виконавців планів та ін Багатохто з перерахованих напрямків були досить докладно розкриті з нових ринкових позицій.Тут коротко торкнемося лише деяких з них. Почнемо з методології планування.
Внутрішньофірмове планування в ринкових умовахгосподарювання є вільною наукової і практичною діяльністю великої групи фахівціврізних рівнів. Виробники отримали значну свободу як у плановій, так і в господарськійдіяльності. У цих умовах головне завдання всіх спеціаліств полягає у виборі оптимальнихпланових показників майбутньої виробничо-фінансової діяльності при існуючих обмеженняхнаявних ресурсів. Звідси випливає й основний напрямок вдосконалення методологіїпланування, полягає в підвищенні точності порівняння витрат і результатів майбутньоївиробничої діяльності при найбільш повному обліку взаємодії системи ринкових факторів.Для якісного планування потрібні такі вимірники, які допомагають визначати не тількивисокі кінцеві результати, але й ті граничні нижні й верхні показники, які в діючихумовах не слід переступати. В якості таких вимірників, що сприяють максимізаціїприбутку на вітчизняних підприємствах, можуть бути взяті використовуються в зарубіжнійекономічній теорії показники граничного доходу, валової виручки і ін.
Підвищення якості внутрішньофірмового плануванняна основі вдосконалення методології вимірювання витрат і результатів припускає широкезастосування прогресивних нормативів витрачання економічних ресурсів на виробництвопродукції, товарів і послуг. Таких нормативів, відповідних новим ринковим вимогам,на вітчизняних підприємствах поки немає і, мабуть, при нинішній практиці довго щене буде. Пояснюється це тим, що у вітчизняній економіці всі нормативи задавалисяпереважно централізованим способом. Економити обмежені виробничі ресурси багатонаших керівники, фахівці та виконавці не тільки не вміють, але і не навчаються.Більш того, ринкова свобода вже привела до створення вкрай високих вартісних нормативівна більшість видів матеріальних та енергетичних ресурсів, які в свою чергу не моглине призвести до майже повній відсутності нормативів оборотних коштів на наших підприємствахі відповідному зниженню платоспроможності. Усунути ці неринкові перекоси і диспропорціїпоки не вдається. Саме через відсутність належної нормативної бази, як підтверджуєпрактика, не працюють у нас і основні закони ринкової економіки, не вдається вільнерегулювання виробництва і споживання, багато питань ринку вирішуються за допомогоютривалої економічної експерименту або, простіше кажучи, шляхом чергових проб і помилок.
У цих умовах висувається на перший план необхідністьвдосконалення всієї нормативної бази і створення цілісної системи економічних нормативівабо індикаторів, здатних стати тією «невидимої рукою», яка на зарубіжному ринкудосить успішно регулює виробництво і справедливо розподіляє доходи. Таку регулюючуроль на світовому ринку здійснюють рівноважні, або збалансовані, ціни на ресурси,товари і послуги. Подібні ринкові ціни повинні діяти і в російській економіці. Цестосується перш за все ціни робочої сили, яка у нас нижче в кілька разів, ніж убагатьох ринкових країнах.
Удосконалення методології та нормативної базивнутрішньофірмового планування передбачає підвищення професійного рівня. Фахівціповинні володіти теорією внутрішньофірмового ринкового планування і володіти необхіднимипрактичними навичками, що може стати в подальшому свого роду наукової та методичноїосновою формування у кожного працівника стійких професійних вмінь і творчих здібностейдо виконання планової діяльності. Це також має передбачати поліпшення не тількитеоретичною, але й практичної підготовки молодих економістів-менеджерів. Тому вумовах ринку у підготовці висококваліфікованих спеціалістів повинні бути зацікавленівсі взаємопов'язані учасники: нинішній студент і його викладачі, а також майбутнійфахівець і його керівники. Проте до теперішнього часу поки що немає зацікавленихвзаємин у підготовці економістів між вищою школою і виробничими фірмами. Немає такожще і загального інтересу в сьогоднішнього студента і завтрашнього фахівця в самостійномудобуванні глибоких теоретичних знань та міцних професійних умінь, оскільки у багатьохроботодавців, як відомо, відсутній поки попит на фахівців високої кваліфікації.
Удосконалювання внутрішньофірмового плануванняв сучасних умовах грунтується на тісній взаємодії наукових, методичних, виробничихі людських чинників. Цей процес вдосконалення планів і зростання результатів маєбути не тільки безперервним, але і нескінченним для всіх його учасників. Він викликанийпоявою і дією нових ринкових вимог до фахівців у всіх сферах людської діяльності.Шляхами вдосконалення фінансового планування на підприємстві має стати:
— використання при фінансовому плануванні достатньоїінформаційної бази, яка б відповідала вимогам менеджера як за кількістю так і заякістю. Слід використовувати такі джерела інформації як постанови директивних органівіз питань розвитку галузі; державні закони; вихідні дані, які розраховуються відповіднимислужбами підприємства при розробці проекту плану (прибуток, економічні нормативи);результати попередньої роботи зі споживачами із встановлення довгострокових господарськихзв'язків та укладення договорів поставок та надання послуг; інформація про використаннятрудових та матеріально-технічних ресурсів (із досвіду закордонних компаній); матеріалианалізу виробничо-фінансової діяльності з метою виявлення внутрішніх резервів виробництвата збільшення прибутку підприємства;
— наукова обґрунтованість фінансового планування;
— самостійність підприємств у фінансовому плануванні,яка дасть змогу при розробці фінансового плану гнучко реагувати на зміни зовнішніхта внутрішніх умов виробництва та збуту;
— політика цін;
— витрати на планування повинні раціональноспіввідноситися з отриманими результатами;
— розроблена система планів повинна допускатиможливість коригування при зміні зовнішніх умов стану підприємства.
Планування повинно охоплювати всі галузі діяльностіпідприємства, а також всі етапи, дії та операції як господарських процесів, такі процесів управління. Якщо при плануванні щось випаде з сфери уваги менеджера,то неминуче виникнення у цій ланці неузгодженості, і як наслідок цього зривів абопорушення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Висновки
Метою даної випускної роботи було дослідженняметодів фінансового планування, таких як перспективне (стратегічне), поточне таоперативне планування (або бюджетування), уточнити значення цих категорій, етапита принципи.
В даній випускній роботі розкритоособливості фінансового планування в Україні.
Фінансове планування – цепроцес визначення обсягів фінансових ресурсів, за джерелами формування та напрямкамиїх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками діяльностіпідприємства в плановому періоді. Мета фінансового планування – забезпечення господарськоїдіяльності підприємства необхідними джерелами фінансування. Фінансове плануванняпов`язане з плануванням виробництва на підприємстві.
Перспективне фінансове плануваннявизначає найважливіші показники, пропорції й темпи розширеного відтворення, воноє головною формою реалізації цілей підприємства. Перспективне планування включаєрозробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності.
Система поточного планування фінансової діяльності підприємстваґрунтується на розробленій фінансовій стратегії та фінансовій політиці за окремимиаспектами фінансової діяльності. Цей вид фінансового планування характеризуєтьсярозробкою конкретних видів фінансових планів. Вони дають можливість підприємствувизначити на поточний період всі джерела фінансування його розвитку, сформуватиструктуру його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, а такожвизначити структуру активів і капіталу фірми на кінець планованого періоду.
Оперативне планування доповнюєпоточне і використовується з метою контролю за надходженням поточної виручки нароз рахунковий рахунок і витрачанням наявних фінансових ресурсів. Для здійсненняоперативного планування фінансової діяльності розробляються комплекси короткостроковихпланових завдань щодо фінансового забезпечення основних напрямів господарської діяльностіпідприємства.
Фінансове планування є необхідним для фінансовогозабезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативностівиробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможністьта фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансовогопланування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальністьнестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктурупідприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідкамидля засновників.
Покращення стану економіки України потребує проведеннясуттєвих реформ в управлінні на рівні підприємств. Зі зміною умов функціонуваннявітчизняних підприємств виникла необхідність використання нових або модернізованихпідходів в управлінні, застосування яких має на меті мобілізацію внутрішніх резервівпідприємства для підвищення ефективності його функціонування при несприятливих імінливих факторах зовнішнього середовища. Одним із таких підходів і є бюджетування.
Досліджена технологія бюджетування на підприємстві,у ході чого встановлене, що єдиної моделі побудови бюджету не існує — для кожногоконкретного підприємства вона буде індивідуальною. Це пов'язане з тим, що структурабюджетування залежить від того, що є предметом складання бюджету; розміру організації;ступеня, у якій процес формування бюджету інтегрований з фінансовою структурою організації.
Однією із переваг застосування бюджетуванняє підвищення економічної ефективності діяльності підприємства, що стає можливимза рахунок кращого використання різних видів ресурсів підприємства, в процесі використанняяких формуються витрати підприємства. На різному етапі процесу бюджетування використовуватимутьсярізні ознаки класифікації витрат підприємства.
Відповідно до основних характеристик запропонованогомеханізму бюджетування сформовано систему бюджетів витрат операційної діяльності,зазначено порядок розрахунку та консолідацію бюджетних показників витрат усіх рівнів,розроблено формати бюджетів витрат операційної діяльності для рівня підрозділу тапідприємства в цілому.
Всі дослідження, проведені у випускній роботі,обґрунтовують необхідність впровадження механізму бюджетного планування в практикуукраїнських підприємств як універсального інструмента керування. Тому що бюджетуванняздатне забезпечувати довгострокову конкурентоспроможність компанії за рахунок підтримкифункції лідера в зниженні витрат, у прийнятті оптимальних управлінських рішень,підвищенні якості бізнес-процесів, і досягненні стратегічних цілей виходячи з обмеженогонабору засобів і ресурсів.
Удосконалювання внутрішньофірмового плануванняв сучасних умовах грунтується на тісній взаємодії наукових, методичних, виробничихі людських чинників. Цей процес вдосконалення планів і зростання результатів маєбути не тільки безперервним, але і нескінченним для всіх його учасників. Він викликанийпоявою і дією нових ринкових вимог до фахівців у всіх сферах людської діяльності.Шляхами вдосконалення фінансового планування на підприємстві має стати:
— використання при фінансовому плануванні достатньоїінформаційної бази, яка б відповідала вимогам менеджера як за кількістю так і заякістю. Слід використовувати такі джерела інформації як постанови директивних органівіз питань розвитку галузі; державні закони; вихідні дані, які розраховуються відповіднимислужбами підприємства при розробці проекту плану (прибуток, економічні нормативи);результати попередньої роботи зі споживачами із встановлення довгострокових господарськихзв'язків та укладення договорів поставок та надання послуг; інформація про використаннятрудових та матеріально-технічних ресурсів (із досвіду закордонних компаній); матеріалианалізу виробничо-фінансової діяльності з метою виявлення внутрішніх резервів виробництвата збільшення прибутку підприємства;
— наукова обґрунтованість фінансового планування;
— самостійність підприємств у фінансовому плануванні,яка дасть змогу при розробці фінансового плану гнучко реагувати на зміни зовнішніхта внутрішніх умов виробництва та збуту;
— політика цін;
— витрати на планування повинні раціональноспіввідноситися з отриманими результатами;
— розроблена система планів повинна допускатиможливість коригування при зміні зовнішніх умов стану підприємства.
Планування повинно охоплювати всі галузі діяльностіпідприємства, а також всі етапи, дії та операції як господарських процесів, такі процесів управління. Якщо при плануванні щось випаде зі сфери уваги фахівців,то неминуче виникнення у цій ланці неузгодженості, і як наслідок цього зривів абопорушення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Список літератури
1. Закон України «Про внесення змін до ст.20 ЗУ «Про підприємства в Україні»» від 21.09.2000р.
2. БабіченкоВ.В. Принципи бюджетування / В.В. Бабіченко // Економіка: проблеми теорії і практики.– 2004. – Т. 1, № 189. – С. 256–269
3. ДанилюкМ.О. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник / М.О. Данилюк, В.І. Савич. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2004. – 204 с.
4. КоваленкоЛ.О.Фінансовий менеджмент.: Навчальний посібник.-2-ге видання, перероблене і доповнене / Коваленко Л.О., РемньоваЛ.М. -К.: Знання,2005.-485 С.-С.435-455.
5. КрамаренкоГ.О. Фінансовий менеджмент/ Крамаренко Г.А., Чорна О.Є. 2-ге видання. Підручник.-Київ.Центр учбової літератури, 2009.-520 ст. ст.154-208.
6. ПазиничВ.І., Шулешко А.В. Фінансовий менеджмент. Навч. Посібник.-К.: Центр учбової літератури,2011.-408С.-С.334-359.
7. Поддєрьогін А.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник/ ПоддєрьогінА.М., Буряк А.В., Калач Н.Ю. та ін.-К.: КНЕУ,2001.-284 С.-С.248-261.
8. СизоненкоВ.О. Фінансовий менеджмент: Навч. Посібник.-К.,Інститут післядипломної освіти Київськогонаціонального університету ім. Т.Г. Шевченка,2000.-182 С.-С. 82-84.
9. СитникЛ.С. Фінансовий менеджмент: Підручник.-К.: Центр навчальної літератури,2006.-352С.-С.61-64.
10. ШелудькоВ.М. Фінансовий менеджмент: Підручник.-К.: Знання,2006.-439 с.-С.392-427.
11. ШкольникІ.О. Фінансовий менеджмент: навч. пос..⁄ І.О.Школьник, І.М. Боярко, Б.І. Сюркало,за ред. І.О. Школьник.-Суми, Університетська книга, 2009.-301 с. ст. 239-253.
12. Бень Т.Г. Бюджетування як інструмент удосконалення системи фінансовогоменеджменту підприємств / Т.Г. Бень, С.Б. Довбня // Фінанси України. – 2000. – № 7. –С. 48–55.
13. БілобловськийС. Складові елементи процесу бюджетування / С. Білобловський // Економіка. Фінанси.Право. – 2002. – № 8. – С. 20–24.
14. ГрадобоевВ. Бенчмаркинг как направление стратегического планирования // Человек и труд.-2006.-№12.-С.76-77.
15. ГузенкоО.П. Фінансове планування на промислових підприємствах // Фінанси України, 2003.- №11. – С.73-76.
16. ДмитриеваИ. Процессно-ориентированое бюджетирование // Финансовый директор.-2008.-№3(67).-ст.61-65.
17. ИгнатовскийП. Отечественный опыт планирования убеждает //Экономист-2007.-№7.-С.12-23.
18. КисловД. Реализация и контроль финансовіх планов // Менеджмент и менеджер.-2007.-№3.С.4-8.
19. Падерін І.Д. Методи прогнозування діяльності промислових підприємствв умовах перехідної економіки // Економіка. Фінанси. Право.-2005.-№7.-С.6-10.
20. РадзівллВ.Ю. Критерії вибору показників фінансових планів для основних видів фінансовогопланування // Актуальні проблеми економіки.-2009.-№12.-С. 98-105.
21. Циба Т.Є.Особливості і механізм стратегічного планування // Актуальні проблеми економіки.-2006.- № 2.- C.159-173.
22. ШереметаО.В. Методи розробки бюджетів / О.В. Шеремета // Наука й економіка. – 2007. – №1 (5). – С. 60–63.
23. ВасильевА.А. Бюджетирование промышленных предприятий/ Ресурси Інтернету: — cis2000.ru/publish/books/book_16/ch_1.shtml.
24. ГаврилюкК. Проблеми фінансового плануваннясучасності та їх розв`язання / Ресурси Інтернету:-http://intkonf.org/shnyak-im-finansove-planuvannya-na-pidpriemstvah-v-suchasnih-umovah/
25. КочневА. Что такое бюджетирование?/Ресурси Інтернету:- www/acont/ru/Environ/wa/Main?!level1=library.