Дослідження впливу інноваційного процесу на кінцеві результати діяльності підприємства ЗАТ "Інформаційні та технологічні системи" (венчурний інноваційний проект "WEB-технологія подання звітності платниками податків в податкові інспекції&quo

ДИПЛОМНА РОБОТА
«Дослідженнявпливу інноваційного процесу на кінцеві результати
діяльності підприємства ЗАТ «Інформаційні та технологічні системи»
(венчурний інноваційний проект «WEB – технологія подання звітності
платниками податків в податкові інспекції»)

Вступ
Слово «інновація» буквально означає інвестиціїв новації, вкладення засобів у розробку нової техніки, технології, науковідослідження.
Доситьємне пояснення терміна «інновація» дано в короткому словнику сучасних понять і термінів[16]: «Інновація (англ. innovation – новація, нововведення від лат. innovatio –поновлення, відновлення):
1)вкладення засобів у економіку, що забезпечує зміну поколінь техніки ітехнології;
2)нова техніка, технологія, що є результатом досягнень науково – технічного прогресу;
3)вироблення, синтезування нових ідей, створення нових теорій і моделей, перетворенняїх у життя;
Інноваційний, чижиттєвий, цикл нововведень – процесстворення, освоєння, використання й застаріння нововведень. Інноваційний циклскладається з ряду фаз – «дослідження і розробка – виробництво – збут – обслуговування».
Інноваційному циклу передують аналіз іпрогнозування ринку – маркетинг науково-технічної продукції. Інноваційний циклохоплює кілька взаємозалежних областей: фундаментальні і пошукові дослідження;прикладні дослідження; техніко-економічні розробки і досвідчене виробництво;первинне (піонерне) освоєння нововведень; поширення нововведень; ефективневикористання на всіх можливих об'єктах; старіння аж до заміни наступнимнововведенням[17].
Табл.Стадії інновації Витрати (%) Час (років)
1. НДР усього
у тому числі: 15–30 3–5 пошук мети 1 - дослідження (розроблення базового винаходу) 5–10 2–3 розробки 10–20 1–2
2. Підготування до виробництва
(капітальні вкладення) 40–60 1 3. Організація виробництва 5–15 1 4. Організація збуту 10–25 1
Аналіз світовихданих свідчить про те, що найбільших витрат в інноваційному процесі потребуєетап підготовки до виробництва – 40–60%, який вимагає значних капітальнихвкладень[18]. Затрати часу на інноваціїзмінюються залежно від стану технічного й технологічного рівня, здатностівиробництва адаптуватися до нововведень, а також від зовнішніх економічнихумов. Тривалість інноваційного циклу в промислово розвинених країнах становить5–6 років, у середньо розвинених – 5–25 років, а в країнах, що розвиваються –15–25 років. Чим розвинутіша промисловість країни, вища її здатність доадаптації, тим менше часу необхідно для підготовки й реалізації інновації.
З огляду на структуру бюджету останньогоп'ятиріччя, перехідна економіка України в даний час усю вагу інноваційноїдіяльності перемістила в область ентузіазму підприємництва із самостійнимпошуком джерел інноваційного фінансування. З 2001 року ліквідованийцентралізований Державний інноваційний фонд, збори в який протягом 1991–2000років повинні були забезпечити централізовану політику державних замовлень ідержавної підтримки інноваційної діяльності.У «КОНЦЕПЦІЇ науково-технологічного та інноваційного розвитку України»(Постанова Верховної Ради України від 13 липня 1999 року №916-XIV) констатовано,що «…національні інтереси України вимагають негайних та ефективних заходів,спрямованих на збереження її науково-технологічного потенціалу,
забезпечення ефективнішого його використання для подоланнякризових явищ у економічному та соціальному розвитку. В Україні відсутнійдієвий механізм інвестування масштабних технологічних змін. Державнінауково-технічні програми часто не забезпечують досягнення конкретних кінцевихрезультатів.
Сприятливі умови розвиткунедержавного сектора у сфері науково – технологічної і науково-інноваційноїдіяльності мають створюватись як за рахунок приватизації організаційнихструктур науки з наданням переваги створенню акціонерних товариств закритоготипу, що діють у науково-технологічній сфері, так і шляхом створення новихприватних інститутів, науково-технічних фірм, лабораторій…»
У дипломній роботі на прикладі діяльностігрупи ентузіастів – програмістів акціонерного підприємства «Інформаційні ітехнологічні системи» (м. Дніпропетровськ) проаналізована актуальність таефективність процесу комерційного (без підтримки державних фондів) впровадженняінформаційних інновацій – застосування інформаційних «Інтернет – технологій»для створення WEB-системи для платників податків м. Дніпропетровська поформуванню, здачі звітності, віддаленому спілкуванню з податковою інспекцією йодержанню оперативних звірок-виписок з картки особистих рахунків підприємствапо оперативній звірці розрахунків з бюджетом.
Предметомдипломної роботи є вивчення інноваційної політики акціонерного товариства «Інформаційніта технологічні системи» та методи підвищення її ефективності шляхом формуваннявенчурного (ризикового) інноваційного проекту.
Об’єктомдослідження було обране закрите акціонерне товариство «Інформаційні татехнологічні системи», яке є інноваційним підприємством венчурного типу угалузі проектування інформаційних комп'ютерних мереж та розробки прикладнихпрограмних систем WEB-технологій.
Основнимизадачами дипломного аналітично-розрахункового дослідження є:
- поглибленнявивчення теоретичних концепцій інноваційного управління;
- вивченняпринципів формування інноваційної політики на підприємстві;
- визначеннята оцінка інноваційного потенціалу підприємства;
- аналізумов формування інноваційного проекту та аналіз його бізнес-плану;
- визначеннямети та економічне обґрунтування інноваційного проекту;
- розрахунокпоказників ефективності та оцінки ризиків інноваційного проекту;
- розробкарекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності реалізації інноваційноїполітики на підприємстві.
Результатомдипломної роботи є рекомендації, що викладені в висновках.

1. Теоретичні основивпливу інноваційного процесу на діяльністьпідприємства
 
1.1. Сутність інновацій і їхня класифікація
 
1.1.1 Сутність інноваційної діяльності
У світовійекономічній літературі «інновація» інтерпретується як перетворення потенційногонауково-технічного прогресу в реальний, що втілюється в нових продуктах ітехнологіях. Термін «інновація» став активно використовуватися в перехіднійекономіці України [11] як самостійно, так і для позначення ряду родиннихпонять: «інноваційна діяльність», «інноваційний процес», «інноваційне рішення».
Ключовими поняттями області інноваційноїдіяльності є науково-технічний прогрес (НТП), новація, нововведення, інновація[28]:
НТП – взаємозалежний поступальний розвиток науки і техніки,що виявляється, з одного боку, у постійному впливі науки, відкриттів івинаходів на рівень техніки і технології, з іншого боку – у застосуванніновітніх приладів і устаткування в наукових дослідженнях.
Новація – це оформлений результат фундаментальних, прикладнихдосліджень, розробок і експериментальних робіт у якій-небудь сфері діяльностіпо підвищенню її ефективності. Нововведення можуть оформлятися у виді:відкриттів, патентів, товарних знаків, раціоналізаторських пропозицій,документації на новий чи удосконалений продукт, технологію, управлінський чивиробничий процес, організаційної, виробничої чи іншої структури, ноу-хау,понять, наукових чи підходів принципів, документа (стандарту, рекомендацій,методики, інструкції і т. п.), результатів маркетингових досліджень і т.д.
Інновація – це кінцевий результат упровадження нововведення зметою зміни об'єкта керування й одержання економічного, соціального,екологічного, науково-технічного чи іншого виду ефекту. Неправомірно в поняття«інновація» включати розробку інновації, її створення, впровадження і дифузію.Ці етапи відносяться до інноваційної діяльності як процесу, результатом якогоможуть бути чи нововведення інновації (або до процесу створення нововведення).
Новація, задіяна у впровадження, і до визначеного ступенярозвинене, стає нововведенням. З моменту прийняття до поширення нововведенняздобуває нова якість і стає інновацією.
Інновація– це ідея, що має своєю метою знайти економічний зміст і бути затребуваноїсуспільством [43].Це визначення дуже ємне і точне, але можназапропонувати йінше, орієнтоване на науково технічні і соціально-економічніінновації.
Інноваціяє результат трансформації ідей, досліджень, розробок, нове чи удосконалененауково-технічне чи соціально-економічне рішення, що прагне до суспільноговизнанню через використання його в практичній діяльності людей [44].
Відповідно,інноваційна діяльність – це процес здійснення інновацій. Вона охоплюєстворення і впровадження: нової продукції; нових технологічних процесів і форморганізації виробництва; нового ринку; нових процесів керування і рішеннясоціально-економічних задач, що відповідають їм фінансових інструментів іорганізаційних структур; нових переваг людини в духовній сфері [44].
1.1.2 Сутність інноваційного менеджменту
Інноваційний менеджмент – управлінськадіяльність, орієнтована на одержання у виробництві нової позитивної якостірізної властивості (продуктового, технологічного, інформаційного,організаційного, власне управлінського й ін.) у результаті розробки іреалізації неординарних управлінських рішень [40].
Основна задача інноваційного менеджменту – керуванняінноваційними процесами на будь-якому рівні за допомогою їх якісної ікількісної зміни в результаті застосування адекватних методів організації ікерування, що забезпечують єдність науки, техніки, виробництва і споживання,тобто задоволення суспільних потреб в інноваційному продукті.
Крім цього, однієї з найважливіших задачінноваційного менеджменту є формування середовища, яка б відтворювала іздійснювала цілеспрямований пошук, підготовку і реалізацію нововведень, щозабезпечують конкурентоздатність організації.
Основні елементи інноваційного середовища[39]:
– власне інновації, тобто сукупністьнаукових і науково-технічних чи результатів продукт інтелектуальної праці;
– товаровиробник конкурентоздатноїпродукції, що виступає як споживача тих чи інших нововведень;
– інвестори, що забезпечують фінансуваннявсього комплексу робіт із забезпечення товаровиробника необхідними нововведеннями;
– відповідна інфраструктура, що дозволяєвирішувати виникаючі в цьому процесі проблеми.
Особлива увага приділяється внутрішньомуінноваційному середовищу організації, у формуванні якої всі зростаючу роль,поряд із загальновизнаним інструментом забезпечення конкурентоздатності(маркетингом), здобуває уміння організовувати весь процес одержання знань ітрансформації цих знань у продукт, що має попит на ринку.
Предмет вивченняінноваційного менеджменту – цілеспрямовані процеси створення, освоєння і поширеннянововведень і обумовлені ними зміни в соціальних, економічних і технічнихсистемах.
Будь-які змінизавжди привносять у стабільну й оптимальну, з погляду статики, системуневизначеності, нестабільності, що прийнято характеризувати як стан кризи. Довгийчас у процесах керування на кризу починали реагувати тільки з його появою, колиситуація вже ставала реальністю і катастрофу запобігти було неможливе. В данийчас у діях ведучих організацій усе більш виразно просліджується стратегіяпопередження. Дійсно, набагато розумніше передбачити криза, тобто розробити іввести в систему такі інновації, що дозволять знизити ризик і невизначеністьмайбутніх наслідків.
Таким чином,предмет вивчення інноваційного менеджменту – кризові явища в організації ісупровідні їхні процеси змін. Ціль діяльності менеджменту по інноваціях – забезпеченнябезпеки життєдіяльності організації в передкризових, кризових і посткризовихситуаціях.
Розгорнутевизначення інноваційної діяльності як об'єкта менеджменту включає два основнихаспекти [38]:
* по-перше,це процес поступального розвитку науки і техніки на основі об'єктивнихекономічних законів, обумовлений необхідністю постійного удосконалюваннявиробництва в результаті підвищення рівня суспільних потреб.
* по-друге,це використання комплексу елементів, що складають інноваційний потенціалвиробництва. Тут розглядаються процеси і явища в області експлуатаціївисококваліфікованих наукових і виробничих кадрів, що виконують роботидосвідченого характеру на базі широкого використання існуючого виробничогопотенціалу, управлінського персоналу, а також міри організаційного,соціального, економічного, правового плану, що забезпечують реальнузацікавленість працівників різних категорій у масштабах і результатахінноваційної діяльності в організації.
Під інноваційноюдіяльністю в процесах розробки, освоєння і реалізації науково-технічнихнововведень розуміються види діяльності, безпосередньо зв'язані з одержанням,відтворенням нових наукових, науково-технічних знань і їхньою реалізацією вматеріальній сфері економіки. У більшій мері інноваційна діяльність зв'язуєтьсяз доведенням наукових, технічних ідей, розробок до конкретної продукції ітехнології, що користається попитом на ринку [9].

1.1.3 Класифікаційніособливості інновацій
Особливості інноваційнихпроцесів обумовлюються переважним типом нововведень, що утворюють дані процеси.Основними критеріями класифікації інновацій є: комплексність наборукласифікаційних ознак, що враховуються, для аналізу і кодування; можливістькількісного (якісного) визначення критерію; наукова новизна і практичнацінність пропонованої ознаки класифікації [34], [35]:
1. З поглядувпливу на досягнення економічних цілей організації, матеріально-технічніінновації включають інновації-продукти (продуктові інновації) іінновації-процеси (технологічні інновації):
а). Продуктовіінновації дозволяють забезпечувати зростання прибутку як за рахунок підвищенняціни на нові продукти чи модифікацію колишніх, так і за рахунок збільшенняобсягу продажів (на довгострокову перспективу).
б).Інновації-процесидозволяють поліпшити економічні показники за рахунок:
* удосконалюванняпідготовки вихідних матеріалів і параметрів процесу, що в остаточному підсумкуприводить до зниження витрат виробництва, а також до підвищення якості продукції;
* збільшенняобсягу продажів унаслідок продуктивного використання наявних виробничихпотужностей;
* можливостіосвоєння у виробництві перспективних з комерційної точки зору нових продуктів,що неможливо було одержати в силу недосконалості виробничого циклу староїтехнології.
Розвиток кожноїбазової технології характеризується, як правило, S-образної логічної кривої.Нахил кривої і переломні крапки розвитку в кожен період часу відбиваютьефективність технології і ступінь використання технологічного потенціалу. Вміру наближення до межі подальше удосконалювання даної технології стаєекономічно недоцільним.
Знання межвикористовуваної технології дозволяє уникнути зайвих витрат і вчаснопідготуватися до нового технологічного рішення. При переході від базовоїтехнології до нового відбувається технологічний чи розрив зрушення, щоспричиняє серйозну реорганізацію виробництва.
Стабільна технологіязалишається в основному незмінною протягом усього життєвого циклу (ЖЦ) попиту.Продукція, створювана на її основі і пропонована на ринок багатьма конкуруючимиорганізаціями аналогічна і відрізняється тільки по якості і ціні. В мірудосягнення насичення ринку, організація здійснює модифікацію продукції шляхомполіпшення окремих параметрів і конструкції виробу. При цьому радикальних зміну технології не відбувається.
Плідна технологія тежзалишається незмінної протягом тривалого часу. Але прогрес у її розвиткузабезпечує створення широкого спектра замінюючих друг друга поколінь продуктівіз кращими показниками і більш широким діапазоном застосування. Короткий ЖЦпродукту, необхідність утримання завойованих ринкових позицій обумовлюєпостійну націленість організації на освоєння інновацій.
Мінлива технологія припускаєпояву протягом ЖЦ попиту не тільки нових поколінь продуктів, але і змінюючихдруг друга базових технологій. Зміна технології має більш глибокі наслідки, ніжстворення й освоєння нової продукції, оскільки зводить нанівець усі попередніінвестиції в наукові дослідження і розробки, науково-технічний і виробничий персонал,устаткування.
Досвід показує, що коли новатехнологія докорінно відрізняється від старої, то організації часто змушенівідмовитися від тієї сфери діяльності, де вони займали лідируюче положення.
В даний час будь-якаісторично стабільна галузь здатна миттєво перетворитися в мінливу за рахунокдиверсифікованості суміжних технологій. Імовірність такої події на будь-якійділянці ЖЦ попиту підвищує вимоги до ухвалення управлінського рішення на основіреальної оцінки наслідків застосування нової технології.
Соціальні інновації включають: економічні (нові методиоцінки праці, стимулювання, мотивація й ін.), організаційно-управлінські (формиорганізації праці, методи вироблення рішень і контроль за виконанням і ін.),правові і педагогічні інновації, інновації людської діяльності (змінавнутрішньо колективних відносин, дозвіл конфліктів і ін.).
2. Поінноваційному потенціалі виділяють радикальні (базові), що поліпшують(модифіковані) і комбінаторні (ті, що використовують різні сполучення)інновації.
Радикальніінновації включають створення принципове нових видів продукції, технологій,нових методів керування. Потенційними результатами радикального нововведення єзабезпечення довгострокових переваг над конкурентами і на цій основі істотнепосилення ринкових позицій. Надалі вони є джерелом усіх наступних поліпшень,удосконалень, пристосувань до інтересів окремих груп споживачів і іншихмодернізацій товару. Створення радикальних нововведень зв'язано з високимрівнем ризиків і невизначеностей: технічних і комерційних. Ця група нововведеньне є розповсюдженої, але віддача від них непропорційно значна.
Поліпшуючінововведення приводять до доповнення вихідних конструкцій, принципів, форм.Саме ці інновації (з порівняно низьким ступенем укладеної в них новизни) єнайбільш розповсюдженим видом. Кожне з поліпшень обіцяє безризикове підвищенняспоживчої цінності продукції, зниження витрат її виробництва і тому обов'язковореалізується.
Комбінаторні(інновації з передбачуваним ризиком) являють собою ідеї порівняно високого ступеняновизни, що не носять, як правило, радикального характеру (наприклад, розробканового покоління товару). До таким відносяться всі значні новинки, реакціюринку, на які легко передбачати. Відмінність від радикальних (принциповонепередбачених) інновацій полягає в тім, що розробка нового покоління того чиіншого товару (у тому числі шляхом використання різних сполученьконструктивного виконання елементів) за рахунок концентрації величезнихресурсів обов'язково завершується успіхом.
3. За принципомвідносин до свого попередника інновації підрозділяються на:
·що заміщають (припускають повне витіснення застарілого продукту новим ітим самим забезпечення більш ефективного виконання відповідних функцій);
·що скасовують (виключають виконання якої-небудь чи операції випускякого-небудь продукту, але не пропонує нічого замість);
·поворотні (мають на увазі повернення до деякого вихідного стану у випадкувиявлення чи неспроможності невідповідності нововведення новим умовамзастосування);
·відкриваючі (створюють чи засоби продукти, що не мають порівнянних чианалогів функціональних попередників);
·ретровведення (відтворюють на сучасному рівні давно що уже вичерпали себеспособи, форми і методи).
4. По механізму здійснення виділяються: одиничні,реалізовані на одному об'єкті, і дифузійні, розповсюджувані на безлічіоб'єктів, інновації; завершені і незавершені інновації; успішні і неуспішніінновації.
5. По особливостях інноваційного процесу виділяютьінновації внутрішньо організаційні, коли розроблювач, виготовлювач, організаторінновації знаходяться в одній структурі, і міжорганізаційні, коли всі ці ролірозподілені між організаціями, що спеціалізуються на виконанні окремих стадійпроцесу.
6. У залежностівід джерела чи ініціативи походження ідеї нововведення підрозділяються наавторські (власні, самостійні) і замовлені (запозичені).
7. По обсязізастосування інновації бувають крапкові, системні і стратегічні.

1.2Необхідність впровадження інновацій і оцінка їхньої ефективності
 
1.2.1 Ринок інноваційної продукції
Науково-технічна продукція – це логічнийрезультат інтелектуальної (науково-дослідної, науково-технічної й інноваційний)діяльності. Науково-технічна продукція визнається товаром, якщо вона виступаєзасобом поглиблення, розширення й одержання нових знань, а її використаннязабезпечує економію витрат суспільної праці при збереженні споживчої вартостіматеріального продукту, створеного на її основі. При цьому ринокнауково-технічної продукції являє собою форму економічних відносин міжвласником інтелектуальної власності і покупцем права володіння, користування ірозпорядження, у результаті яких відбувається еквівалентний обмінплатоспроможного попиту покупця на споживчу цінність, укладену внауково-технічній продукції [7].
Суб'єкти інноваційного ринку – це держава,підприємства, організації, установи, університети, фонди, фізичні особи (вченіі фахівці).
Об'єкти інноваційного ринку – це результатиінтелектуальної діяльності, представлені:
– в упредметненій формі (у видіустаткування, агрегатів, досвідчених установок, інструментів, технологічнихліній і т.д.);
– у неупредметненій формі (данінауково-дослідних, проектно-конструкторських робіт у виді аналітичного звіту,що узагальнює опису способу, конструкторської і технічної документації);
– у виді знань, досвіду, консультування всфері консалтинга, маркетингу, проектного керування, інжиніринга й іншихнауково-практичних послуг, зв'язаних із супроводом і обслуговуваннямінноваційної діяльності.
Ринок інновацій характеризується поручвідмінних рис [40]:
а) він традиційно є новим для вихідної наринок організації (у силу новизни розробленого продукту приходиться мати справаз незнайомими споживачами);
б) він є нееластичним, внаслідок обмеженоговпливу цінової політики на обсяг збуту;
в) він характеризується обмеженою кількістюпокупців і продавців.
Попит на інноваційну продукцію може виходити звласне наукового співтовариства, чи промисловості від суспільства в широкомуйого розумінні.
У багатьох випадках створення нової технологіїне спричиняє попиту, оскільки характерною рисою для неї є високий ступіньринкової і технологічної невизначеності.
Ринкова невизначеність обумовлена наступнимиумовами:
– споживач ще не знає, якою мірою новапродукція може задовольнити його потребу (чи в якому ступені нові продукти кращевже існуючих);
– поведінка споживача піддається впливубагатьох факторів і не може бути передбачуваною навіть у випадку покупки новоїпродукції;
– у випадку визнання споживачемдостоїнств нової продукції виникає проблема її сумісності з іншою продукцією,уже використовуваної споживачем;
– важко пророчити швидкість, масштабипоширення нововведення і насичення їм попиту, визначити ємність потенційногоринку і наміру конкурентів.
Технологічна невизначеність обумовленанаступними, важкопрогнозованими умовами, що впливають на положення і поводженнявиробника:
– нестабільністю і нерозвиненістю каналівреалізації продукції і погрозою зриву встановлених і погоджених термінів їїпостачань;
– відсутністю можливостей післяпродажногоі гарантійного обслуговування;
– проявом непередбачених побічнихефектів, що несуть у собі ризик конфліктів із законодавством і громадськістю увипадку використання нової технології;
– складністю визначення своєчасностівиходу нової продукції на ринок, на якому ще досить товарів, до яких звикспоживач.
1.2.2 Інновації й інноваційні процеси
Уперше термін «інновація» з'явився в науковихдослідженнях культурологів ще в 19 столітті і буквально означав уведення деякихелементів однієї культури в іншу.
Тільки на початку 20 століття стали вивчатисязакономірності технічних нововведень. У 1911 році австрійський економіст Шумпетер Й.у роботі «Теорія економічного розвитку» виділив дві сторони господарськогожиття [43]:
– статичну (рутинний кругообіг, зв'язанийз постійним повторенням і поновленням виробництва – організації, що берутьучасть у ньому, зі свого досвіду знають принципи свого поводження, їм легкопередбачати результати своїх дій і легко приймати рішення, тому що ситуаціязрозуміла);
– динамічну (інноваційний кругообіг, щоозначає розвиток – особливе, помітне на практиці й у свідомості людей, стан, щодіє на них як зовнішня сила і не зустрічається в ситуації господарськогокругообігу).
Нововведення в економіці впроваджуються, якправило, не після того як у споживача стихійно виникнуть нові потреби івідбудеться переорієнтація виробництва, а тоді, коли саме виробництво привчитьспоживача до нових потреб.
Робити – значить комбінувати наявні врозпорядженні організації ресурси, а робити щось нове – значить створювати новікомбінації змін у розвитку виробництва і ринку. Шумпетер Й. виділив п'ятьтипових змін [43]:
– зміни унаслідок використання новоїтехніки, нових технологічних процесів і нового ринкового забезпеченнявиробництва;
– зміни унаслідок використання продукціїз новими властивостями;
– зміни унаслідок використання новоїсировини;
– зміни в організації виробництва іспособів його матеріально-технічного забезпечення;
– зміни внаслідок появи нових ринківзбуту.
У 30-х роках 20 століття Шумпетер Й.уперше використовував поняття «інновація», припускаючи під цим зміни з метоювпровадження і використання нових видів споживчих товарів, нових виробничихзасобів, ринків і форм організації в промисловості. При цьому Шумпетер Й.основну роль рушійної сили економічного розвитку суспільства відводив нехарактеру боротьби між капіталом і пролетаріатом (по Марксові К.), авпровадженню нововведень у господарство держави.
Інноваційний підхід виявляється більш кращим,оскільки процес пошуку, нагромадження і перетворення наукового знання у фізичнуреальність, по суті, безмежний.
При виборі інноваційної ідеї й ухваленнірішення про впровадження якої-небудь інновації, необхідно з'ясувати деякімоменти:
– якщо мова йде про товарну інновацію – чимає той чи інший продукт гарні шанси на ринку
– якщо мова йде про будь-якийінноваційний проект – одержання реального прибутку (прибуток від проектуповинна бути значно вище, ніж витрати на його реалізацію) і оцінка реальногоризику (зв'язаний із проектом ризик повинний знаходитися в граничноприпустимому співвідношенні з прибутком від його реалізації).
Таким чином, для того, щоб досягти наміченийцілей і одержати монопольний надприбуток від інноваційної діяльності,організації необхідно дотримувати деякі умови і відповідати визначеним вимогам[15]:
– необхідно чітко представляти обсягпопиту потенційних споживачів на нововведення, його економічно вираженіпереваги перед вже існуючими способами задоволення даної потреби
– необхідно виявити ресурсні обмеження,що виникають при створенні, виробництві і збуті нововведення, тобто важливоправильно скласти всебічний прогноз економічного потенціалу нововведення
– для успішного розвитку інноваційноїорганізації обов'язковою умовою є відповідність персоналу організаціївизначеним вимогам
– при обмеженості матеріально-фінансовихресурсів і ринкової невизначеності значну роль в успіху інноваційнихорганізацій грає якість організації і керування.
Інноваційним процесом – називається формуваннязадуму, підготовка і поступове здійснення інноваційних змін. Інноваційнийпроцес – більш широке поняття, чим інноваційна діяльність.
Важливий напрямок у вивченні інноваційнихпроцесів – виявлення реальних факторів, що сприяють чи перешкоджають їхньомуздійсненню.
Таблиця 1.1. Фактори,що впливають на розвиток інноваційних процесівГрупа факторів Фактори, що перешкоджають інноваційної діяльності Фактори, що сприяють інноваційної діяльності Економічні, технологічні
·недолік засобів для фінансування інноваційних проектів
·слабість матеріально- і науково-технічної бази і застаріла технологія, відсутність резервних потужностей
·домінування інтересів поточного виробництва
·наявність резерву фінансових, матеріально-технічних засобів, прогресивних технологій
·наявність необхідної господарської і науково-технічної інфраструктури
·матеріальне заохочення за інноваційну діяльність Політичні, правові ·обмеження з боку антимонопольного, податкового, амортизаційного, патентно-ліцензійного законодавства
·законодавчі міри (особливо пільги), що заохочують інноваційну діяльність
·державна підтримка інновацій Організаційно-управлінські
·устояна оргструктура, зайва централізація, авторитарний стиль керування, перевага вертикальних потоків інформації
·відомча замкнутість, труднощі міжгалузевих і міжорганізаційних взаємодій
·твердість у плануванні
·орієнтація на сформовані ринки
·орієнтація на короткострокову окупність
·складність узгодження інтересів учасників інноваційних процесів
·гнучкість оргструктури, демократичний стиль керування, перевага горизонтальних потоків інформації, самопланування, допущення коректувань
·децентралізація, автономія, формування цільових проблемних груп Соціально-психологічні, культурні
·опір змінам, що можуть викликати такі наслідки, як зміна статусу, необхідність пошуку нової роботи, перебудова устояних способів діяльності, порушення стереотипів поводження, що склалися традицій
·острах невизначеності, побоювання покарань за невдачу
·опір усьому новий, що надходить ззовні
·моральне заохочення, суспільне визнання
·забезпечення можливостей самореалізації, звільнення творчої праці
·нормальний психологічний клімат у трудовому колективі
Змістінноваційного процесу охоплює етапи створення, як новації, так і нововведення.Процес створення нововведення включає (життєвий цикл нововведення) [4]:
1.  Стадія дослідження
—  фундаментальнідослідження і розробка теоретичного підходу до рішення проблеми. Розрізняютьтеоретичні і пошукові фундаментальні дослідження. До теоретичного відносятьсядослідження – задачею, яких є нові відкриття, створення нових теорій іобґрунтування нових понять і представлень. До пошукового відносятьсяфундаментальні дослідження – задачею, яких є відкриття нових принципівстворення виробів і технологій, нових, невідомих раніше, властивостейматеріалів і їхніх з'єднань, методів аналізу і синтезу. Позитивний вихідфундаментальних досліджень у світовій науці складає 5%.);
—  прикладнідослідження й експериментальні моделі (прикладні/оригінальні дослідженняспрямовані, насамперед, на досягнення конкретної чи мети задачі, на виявлення шляхівпрактичного застосування відкритих раніше явищ і процесів; науково-досліднаробота прикладного характеру ставить своєю метою рішення технічної проблеми,уточнення неясних теоретичних питань, одержання конкретних науковихрезультатів, що надалі будуть використані в експериментальних розробках);
—  експериментальнірозробки, визначення технічних параметрів, проектування виробів, виготовлення,іспит, доведення (розробка продукту – завершальний етап наукових досліджень, щохарактеризується переходом від лабораторних умов і експериментальноговиробництва до промислового виробництва. Ціль розробки продукту – створення/модернізаціязразків нової техніки, що можуть бути передані після відповідних іспитів усерійне чи виробництво безпосередньо споживачу. На цьому етапі виробляєтьсяостаточна перевірка результатів теоретичних досліджень, розробляєтьсявідповідна технічна документація, виготовляється і випробується технічний чипрототип досвідчений технологічний процес. Технічний прототип – це реальнодіючий зразок продукту, чи системи процесу, що демонструє придатність івідповідність експлуатаційних характеристик специфікаціям і виробничимвимогам).
2.  Стадія виробництва
—  первиннеосвоєння і підготовка виробництва. Результатом є досвідчений зразок – повномасштабнадіюча модель, сконструйована і створена для визначення вимог до виробництванового продукту. Досвідчений зразок цілком відповідає стандартам промисловогодизайну кінцевого продукту, освоюваного в масовому виробництві. Дані технічногоаналізу і збору інформації є основою техніко-економічного обґрунтування, щомістить детальну оцінку витрат на створення й експлуатацію виробничогокомплексу і прибутку від продажу на ринку продукту за конкурентними цінами);
—  запуск ікерування освоєним виробництвом (повномасштабне виробництво – це період,протягом якого новий продукт освоюється в промисловому виробництві йоптимізується виробничий процес відповідно до вимог ринку).
3. Стадіяспоживання
—  постачанняпродукції на ринок і його споживання (на цьому етапі уточнюються стратегіяпросування нового продукту на ринок, відбувається безпосереднє споживаннянового знання, упредметненого в новому продукті. При цьому виявляється фактичнаефективність інноваційної діяльності.);
—  устарінняпродукту і необхідність ліквідації застарілого виробництва (даний етап настаєтоді, коли в наявності не тільки фізичний, але в першу чергу моральний зностехніки, викликаний швидкими темпами розробок нових високоефективних зразків).
Стосовно донововведення, як до процесу переносу нововведення в сферу застосування, змістжиттєвого циклу трохи відрізняється і містить у собі наступні стадії:
1. зародженнянововведення –усвідомлення потреби і можливість змін, пошук і розробка нововведень;
2. освоєннянововведення– упровадження на об'єкті, експеримент, здійснення виробничих змін;
3. дифузіянововведення –поширення, тиражування і багаторазове повторення на інших об'єктах.
4. рутинизаціянововведення –нововведення реалізується в стабільних, постійно функціонуючих елементахвідповідних об'єктів.
Нововведення, якпроцес, не може вважатися цілком завершеним, якщо воно зупинилося на одній зцих стадій. У свою чергу життєвий цикл нововведення може припинитися на стадіїспоживання, якщо не зімкнеться з нововведенням.
Таким чином, обоєжиттєвих циклів взаємозалежні, взаємообумовлені і неможливі один без іншого.Обоє життєвих циклу охоплюються загальним поняттям інноваційний процес, іосновна відмінність між ними полягає в тім, що в одному випадку відбуваєтьсяпроцес формування нової продукції, в іншому – процес її комерціалізації.

1.2.3Аналіз ефективності інноваційної діяльності
Життєвий шляхнововведення може розвиватися по одному з трьох шляхів: нагромадження ворганізації, перетворення в організації в інновацію, продаж як товару [44].
Ефективністьдіяльності організації виражається через економічні і фінансові показники. Вумовах ринкової економіки не може бути уніфікованої системи показників. Коженінвестор самостійно визначає цю систему виходячи з особливостей інноваційногопроекту, професіоналізму фахівців і менеджерів і інших факторів.
До системипоказників пред'являються наступні вимоги [1]:
—  показникиповинні охоплювати процеси на всіх стадіях життєвого циклу товару
—  показникиповинні формуватися на перспективу, мінімум на 3–5 років, на основіретроспективного аналізу діяльності організації
—  показникиповинні спиратися на дані по конкурентоздатності конкретних товарів наконкретних ринках за конкретний період
—  найважливішіпоказники повинні бути виражені абсолютними, відносними і питомими величинами
—  показникиповинні бути зістиковані з усіма розділами плану організації
—  показникиповинні відбивати всі аспекти фінансової діяльності організації
—  проектуванняостаточних показників повинне здійснюватися на основі різноманітнихрозрахунків, з визначенням ступеня ризику і стійкості фінансової діяльності, звикористанням достатнього і якісного обсягу інформації, що характеризуєтехнічні, організаційні, екологічні, економічні і соціальні аспекти діяльностіорганізації.
Одним з основнихпоказників ефективності і стабільності функціонування організації є їїстійкість. Упровадження нововведень може дати чотири види ефекту: економічний,науково-технічний, соціальний і екологічний [23]. Інші види ефекту несуть усобі потенційний економічний ефект. В даний час застосовуються наступніпоказники оцінки ефективності інноваційної діяльності: чистий дисконтованийдоход, внутрішня норма чи прибутку коефіцієнт дисконтування, проста нормаприбутку, проста норма прибутку на акціонерний капітал, коефіцієнт фінансовоїавтономності проекту, коефіцієнт поточної ліквідності, строк окупностіінвестицій в інноваційний проект [14].
Основні етапианалізу ефективності інноваційної діяльності [28]:
—  виявленняпроблеми, формулювання цілей і задач аналізу
—  формуваннятимчасовій творчій групі для проведення аналізу
—  розробкапроекту програми аналізу
—  підготовкаі видання наказу по організації про цілях, групі, її правах і обов'язках,програмі аналізу
—  вибірметодів виконання робіт
—  збір іобробка необхідної інформації, документів і т.д.
—  проведенняаналізу по перерахованим вище задачах і системі показників
—  підготовка,узгодження і твердження звіту про пророблену роботу
—  уживаннязаходів за результатами аналізу.
 
1.3 Етапирозробки інноваційної стратегії
 
1.3.1 Інноваційна стратегія розвиткуорганізації
Інноваційнастратегія як складова частина загальної стратегії організації являє собоюцілеспрямовану діяльність по визначенню пріоритетів перспективного розвиткуорганізації і їхньому досягненню, у результаті якої забезпечується нова якістьвиробництва і керування. Зміст інноваційної стратегії обумовлюється їїхарактером, особливостями інноваційної діяльності організації і взаємозв'язкамиміж основними елементами єдиної організаційної стратегії [9].
Специфікаінноваційної стратегії організації залежить від профілю її діяльності, рівнявиробничо-технічного розвитку, спрямованості й обсягу, реалізованих увиробничих і дослідницьких підрозділах робіт у рамках інноваційного циклу порізних видах нововведень, сфери їхнього застосування.
Але в будь-якомувипадку пріоритети інноваційної стратегії товаровиробника обмежуються їїінноваційним потенціалом у сфері виробничої (основний) діяльності.а) Основні види інноваційноїстратегії
У залежності від умов мікро-і макросередовища організація може вибрати один з основних видів інноваційноїстратегії [16]:
—  адаптаційний,оборонний, пасивний
—  творчий,наступальний, активний.
У загальному виді сутністьадаптаційної стратегії складається в проведенні часткових, непринципових змін,що дозволяють удосконалити раніше освоєні продукти, технологічні процеси, ринкив рамках уже сформованих в організації структур і тенденцій діяльності. У цьомувипадку інновації розглядаються як форма змушеної відповідної реакції на змінизовнішнього середовища бізнесу, що сприяє збереженню раніше завойованихринкових позицій.
У рамкахадаптаційної стратегії виділяються:
—  захиснастратегія – комплекс заходів, що дозволяють протидіяти конкурентам, метою якихє проникнення на сформований ринок з аналогічної чи нової продукції.
—  стратегіяінноваційної імітації припускає, що товаровиробник робить ставку на успішністьнововведень конкурентів, займаючись їх копіюванням. Стратегія досить ефективнадля тих, хто має необхідну виробничу і ресурсну базу, що дозволяє забезпечитимасовий випуск імітованих продуктів і їхню реалізацію на ринках, ще не освоєнихосновним розроблювачем. Стратегія інноваційної імітації передбачає використанняприйомів агресивної маркетингової політики, що дозволяє виробнику закріпитисяна вільному сегменті ринку;
—  стратегіявижидання орієнтована на максимальне зниження рівня ризику в умовах високоїневизначеності зовнішнього середовища і споживчого попиту на нововведення.Стратегія вижидання близька до стратегії інноваційної імітації, оскільки в обохвипадках виробник, насамперед, прагнути переконатися в наявності стійкогопопиту на новий продукт організації-розроблювача, на частку якої приходитьсяосновний обсяг витрат по створенню і комерціалізації нововведення. Але, навідміну від імітаційної стратегії, при якій виробник задовольняється ринковимисегментами, не охопленими основною організацією, виробник, що вибирає стратегіювижидання, прагне перевершити організацію-розроблювача по обсягах виробництва іреалізації нововведення, і тут особливого значення набуває момент початкуактивної дії проти організації-розроблювача.
—  стратегіябезпосереднього реагування на нестатки і запити споживачів застосовуєтьсязвичайно в області виробництва промислового устаткування. Організації, щореалізують дану стратегію, не підтверджені особливому ризику, і основний обсягвитрат приходиться на зазначені вище етапи інноваційного циклу. Крім невеликихспеціалізованих організацій стратегію безпосереднього реагування на нестатки ізапити споживачів можуть застосовувати і підрозділу великих організацій, щомають визначену господарську самостійність, що швидко реагують на конкретнівиробничі потреби і здатні в короткий термін адаптувати свою виробничу інауково-технічну діяльність відповідно до зміст пропонованих замовлень.
В умовах щодо стабільнихтоварно-грошових відносин інновації, як правило, є вихідною базою дляпідвищення конкурентоздатності продукції, розширення і зміцнення ринковихпозицій, освоєння нових областей застосування виробів, тобто активним засобомбізнесу, що складає зміст творчої, наступальний стратегії.
У цьому класі інноваційноїстратегії виділяються:
—  активніНИОКР. Виробники, що реалізують дану стратегію, одержують найдужчу конкурентнуперевагу, що, власне, і виражається в оригінальних, єдиних у своєму родінауково-технічних чи розробках принципах і методах. При стратегії, що базуєтьсяна інтенсивності НИОКР, ключові стратегічні можливості відкриваються за рахунокдиверсифікованості, освоєння нової продукції і ринків.
—  стратегія,орієнтована на маркетинг, передбачає цільову спрямованість всіх елементіввиробничої системи, а також допоміжних і обслуговуючих видів діяльності напошук засобів рішення проблем, зв'язаних з виходом нововведення на ринок.
—  стратегіязлиттів і придбань є одним з найпоширеніших варіантів інноваційного розвиткуорганізацій, оскільки припускає менший ризик у порівнянні з іншими видамиактивної стратегії, спирається на вже налагоджені виробничі процеси йорієнтується на освоєні ринки. В активних інноваційних стратегіях значносутужніше виділити внутрішні відмінності, чим в адаптаційних. Вони мають багатозагального і найбільш ефективні, коли організація реалізує цілий комплексрізних напрямків активної інноваційної діяльності.
Конкретний типінноваційної стратегії у відношенні нової продукції залежить від ряду факторів,найважливішими з який вважаються технологічні можливості і конкурентна позиціяорганізації.б) Фактори й умовиефективності інноваційної стратегії розвитку організації
Формування інноваційноїстратегії організації передбачає вибір і обґрунтування напрямків інноваційноїдіяльності, обсягу і структури інноваційних проектів, термінів їхньоговиконання й умов передачі замовнику, оцінку стану організаційних структуркерування нововведеннями. Будь-яка стратегія повинна орієнтуватися на виявленняможливостей диверсифікованості результатів діяльності організації [17].
Процес вибору найбільшраціональної інноваційної стратегії в конкретних господарських умовах завждиґрунтується на результатах оцінки усіх форм інноваційної діяльності, щовиявляються в нововведеннях різних типів. Однак на практиці реалізація цьогоположення викликає визначені складності. Головна з них полягає в тому, щоінноваційна діяльність як об'єкт інноваційного менеджменту охоплює всі аспектироботи організації і є складовою частиною будь-якої функціональної чивиробничої підсистеми.
У практицікерування нововведеннями використовуються різні прийоми і методи виборустратегії розвитку організації. Найбільш раціональним є системний підхід.Застосування його принципів у розробці інноваційної стратегії дозволяє виділитив якості її основних елементів наступні процеси:
—  удосконалюванняраніше освоєних продуктів і технології
—  створення,освоєння і використання нових продуктів і процесів
—  підвищенняякісного рівня техніко-технологічної бази виробництва
—  підвищенняякісного рівня науково-дослідної і дослідно-конструкторської бази
—  збільшенняефективності використання кадрового й інформаційного потенціалу
—  удосконалюванняорганізації і керування інноваційною діяльністю
—  раціоналізаціяресурсної бази
—  забезпеченняекологічної безпеки інноваційної діяльності
—  досягненняконкурентних переваг інноваційного продукту перед аналогічними продуктами навнутрішньому і зовнішньому ринках.
Основні положенняінноваційної стратегії відбиваються у відповідної цільовій програмі. У нійтрадиційно виділяються мети, задачі й етапи реалізації на перспективу,взаємопов'язані по термінах, ресурсам і виконавцям.1.3.2 Малий бізнес і інноваційнадіяльність
Як фактори, щообумовлюють важливу роль малих інноваційних організацій в області нововведень вумовах ринкової економіки, можна виділити наступні [24]:
· мобільністьі гнучкість переходу до інновацій, висока сприйнятливість до принципових нововведень;
· сильний ібагатоплановий характер мотивації, обумовлений причинами, як позаекономічногоплану, так і комерційного плану, оскільки тільки успішна реалізація такогопроекту дозволить його автору відбутися як підприємця;
· вузькаспеціалізація їхніх наукових чи пошуків розробка невеликого кола технічнихідей;
· малийуправлінський персонал;
· орієнтаціяна кінцевий результат при широкому використанні усіх видів ресурсів і,насамперед, інтелектуальних;
· готовністьнести величезні, абсолютно неприйнятні для великих і середніх організацій,ризики в силу якостей, властивому піонеру-підприємцю.
По характеріінноваційної продукції малі організації виявляють наступні види спеціалізації:
· науково-досліднадіяльність, розробка і проектування нововведень (венчурне фінансування)
· наданняпослуг у сфері наукового обслуговування (інжиніринг, консалтинг, навчаннякадрів, обслуговування нової техніки).
Можна виділитинаступні групи малих підприємств по стані їхнього розвитку:1. Організації на початковійстадії становлення
Як правило, їхній продуктзнаходиться на рівні ідей, макетного чи досвідченого зразка. Їхній оборотвизначається одержуваними ними з державних чи недержавних джерел засобами наНИОКР. Часто в цих організаціях один-два штатних співробітника, іншіспівробітники залучаються на конкретне замовлення. Їхні витрати – в основномузарплата. Ніяких відносин по власності з її власником вони не мають, хочаорганізації вже реалізують свою продукцію на вітчизняному чи закордонномуринку.
2. Інжинірингові організації
Інжинірингові організації –це свого роду сполучна ланка між науковими дослідженнями і розробками, з одногобоку, і між нововведеннями і виробництвом – з іншої. Інжинірингова діяльністьзв'язана зі створенням об'єктів промислової власності, діяльністю попроектуванню, виробництву й експлуатації машин, устаткування, організаціївиробничих процесів з обліком їхнього функціонального призначення, безпеці йекономічності. Інжинірингові організації здійснюють оцінку ймовірноїзначимості, комерційної кон'юнктури і технічне прогнозування інноваційної ідеї,новій технології, корисній моделі, винаходу, виконують доробку і доводятьнововведення до промислової реалізації, роблять послуги і консультації впроцесі впровадження об'єкта розробки, роблять пусконалагоджувальні, іспитовіроботи з доручення промислових підприємств.
3. Впроваджуючі організації
Впроваджуючі організаціїсприяю розвитку інноваційного процесу і, як правило, спеціалізуються навпровадженні невикористаних патентовласниками технологій, на просуванні наринок ліцензій перспективних винаходів, розроблених окремими винахідниками,доведенню винаходів до промислової стадії, на виробництві невеликих досвідченихпартій об'єктів промислової власності з наступним продажем ліцензії.
4. Технопаркові структури
Особливу роль серед структур,що підтримують розвиток інноваційної діяльності, грають технопаркові структури,що перетворять вхідні ресурси (основні й оборотні фонди, інвестиції,інтелектуальні ресурси) у вихідні інноваційні послуги. Технопаркові структуриможуть значно розрізнятися за структурою й обсягом вхідних ресурсів і вихіднихпослуг. Ці характеристики змінюються в широкому інтервалі і визначають форму –від найпростіших структур типу наукових «готелів», що можуть розміщатися водному невеликому будинку і робити 2–3 виду послуг, до технополісів чи регіонівнауки, що займають значний простір і представляють собою складні регіональніекономічні комплекси з інноваційною орієнтацією.
5. Інноваційні організації,що діють на основі венчурного фінансування
Особливе місце серед малихінноваційних організацій займають організації, що мають венчурний механізмфінансування. Такі організації являють собою невеликі, але дуже гнучкі йефективні підприємства, що створюються з метою апробації, доробки і доведеннядо промислової реалізації «ризикових» інновацій і характеризуються високоюактивністю, що порозуміється прямою особистою зацікавленістю працівниківорганізації і партнерів по венчурному бізнесі в успішній комерційній реалізаціїрозроблених ідей, технологій, винаходів.
Особливе значення венчурногобізнесу полягає в наступному [18]:
—  вінприводить до створення нових життєздатних господарських одиниць, що впливаютьна всю традиційну структуру ведення наукових досліджень, і викликає структурнізміни в суспільному виробництві країни
—  збільшуєзайнятість висококваліфікованих фахівців
—  сприяєтехнічному переозброєнню традиційних галузей економіки
—  спонукуєвеликі корпорації до удосконалювання принципів керування й організаційнихструктур
—  показує,що орієнтація на довгострокові цілі вимагає створення спеціальноїкредитно-фінансової системи у виді венчурного капіталу.

1.3.3 Ризик в інноваційній діяльності і методийого зниження
Інноваційна діяльність у більшому ступені, чимінші види діяльності, сполучена з ризиком, тому що повна гарантіяблагополучного результату практично відсутня. У великих організаціях цей ризик,однак, значно менше, тому що перекривається масштабами звичайної господарськоїдіяльності (налагодженої і найчастіше диверсифікованої). На відміну від великихмалі організації більш піддані ризику. Таке положення обумовлене, крімособливостей самої інноваційної діяльності, високою залежністю малихорганізацій від змін зовнішнього середовища.
У загальному виді, ризик в інноваційній діяльностіможна визначити як імовірність утрат, що виникають при вкладенні організацієюзасобів у виробництво нових товарів і послуг, у розробку нової техніки ітехнологій, що, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку, а також привкладенні засобів у розробку управлінських інновацій, що не принесутьочікуваного ефекту [11].
У цілому, ризик, що виникає в інноваційнійдіяльності, містить у собі наступні основні види ризиків:
- ризики помилкового виборуінноваційного проекту. Однієї з причин виникнення даного ризику єнеобґрунтоване визначення пріоритетів економічної і ринкової стратегійорганізації, а також відповідних пріоритетів різних видів інновацій, здатнихвнести вклад у досягнення цілей організації.
- ризики незабезпеченняінноваційного проекту достатнім рівнем фінансування містять у собі:
а) ризик неотримання засобів, необхідних длярозробки інноваційного проекту (організація не може залучити інвесторів черезнеможливість переконати їх у достатній ефективності інноваційного проекту)
б) ризик при використанні самофінансуванняпроекту (проект може виявитися без достатніх фінансових засобів у силуневиконання організацією фінансового плану по прибутку і позареалізаційнихдоходах, а також при зменшенні відрахувань засобів у бюджет інноваційногопроекту)
в) ризик при використанні зовнішніх джерелфінансування (бюджет проекту може виявитися дефіцитним через ліквідацію,банкрутства, або накладення арешту на майно кредиторів, закриття кредитної чилінії призупинення платежів по ній у результаті погіршення платоспроможностікредиторів)
г) ризик при використанні комбінованого методуфінансування проекту, тобто організація використовує одночасно кілька джерел(може не вистачити джерел фінансування на визначених етапах реалізації проектучерез складність комбінування цих джерел);
– маркетингові ризики поточногопостачання ресурсами, необхідними для реалізації інноваційного проекту, і збутурезультатів інноваційного проекту. Маркетингові ризики збуту розробленогоінноваційного проекту включають наступні види:
а) ризик недостатньої сегментації ринку, щонайчастіше виникає при розробці і впровадженні нових товарів і послуг високогоякості і високій вартості, у результаті чого передбачувані споживачі не зможутьїх купити, а це у свою чергу впливає на обсяги реалізації нових виробів
б) ризик помилкового вибору цільового сегментаринку, що виникає коли попит на нововведення на обраному сегменті виявляєтьсянестабільним чи на даному сегменті ринку потреба в нововведенні недостатньосформувалася, якщо обраний сегмент ринку, де потреба в нововведенні оцінена чиневірно потреба в нововведенні обмежена й ін.
б) ризик помилкового вибору стратегії продажівнововведення через невдалу організацію мережі збуту і системи просуваннянововведення до споживача
в) ризик проведення неефективної реклами новихтоварів і послуг або товарів з удосконаленими характеристиками;
– ризики невиконання господарськихдоговорів (контрактів) бувають:
а) ризик відмовлення партнера від висновкудоговору після проведення переговорів (у разі потреби зміни попередніх умовконтракту й у випадку несумлінності партнера)
б) ризик висновку організацією договорів наумовах або відрізняючихся від найбільш прийнятних, або звичайних дляорганізацій даної галузі (у разі потреби для виконання проекту унікальноїсировини, чи матеріалів комплектуючих виробів, кількість постачальників якихобмежено, і у випадку, коли організація не має достатнього досвіду, постійних іперевірених партнерів і достатньої гнучкості, що дозволяють їй укладати більшскладні контракти на вигідних умовах)
в) ризик висновку договорів (контрактів) знедієздатними чи неплатоспроможними партнерами (контрагентами)
г) ризик невиконання партнерами договірнихзобов'язань у встановлений термін, у результаті чого виникають втратиорганізації, зв'язані з порушенням графіків постачань, невиконання партнерамиробіт, необхідних для здійснення інноваційного проекту
– ризик нанесення збитку третім обличчям,що містить у собі ризик забруднення навколишнього середовища і ризик заподіянняморального і матеріального збитку громадянам при здійсненні інноваційногопроекту;
– ризики виникнення непередбачених витраті зниження доходів;
– ризики посилення конкуренції занаступних причин:
1) витік конфіденційної інформації або з виниспівробітників організації, або в результаті промислового шпигунства, початогоконкурентами
2) недосконалість маркетингової політики,тобто неправильний вибір ринків збуту і неповна інформація про чи конкурентіввідсутність достовірної інформації про конкурентів
3) уповільнене впровадження нововведень упорівнянні з конкурентами через відсутність необхідних засобів для проведенняНИР, упровадження нових технологій, освоєння виробництва нових високоякісних іконкурентних товарів
4) несумлінність конкурентів (використанняметодів несумлінної конкуренції)
5) поява на ринку виробників з інших галузей,що пропонують однотипні, взаємозамінні товари, здатні задовольнити попитспоживачів
6) виявлення непередбачених функціональнеоднорідних замінників вироблених товарів у галузі, у якій діє дана організація
поява нових місцевих організацій-конкурентів
7) експансія на місцевий ринок виробленого чипродукту його аналогів з боку закордонних експортерів;
8) ризики, зв'язані з недостатнім рівнемкадрового забезпечення;
ризики, зв'язані з забезпеченням праввласності на інноваційний проект, виникають по різних причинах:
9) ризик незабезпечення умов патентуваннятехнічних, дизайнерських і маркетингових рішень виникає в результатінедостатньо «щільної» патентного захисту винаходів, технологій
10) ризик опротестування патентів, щозахищають принципові технічні та інші подібні рішення – це імовірність втрат увипадку оголошення недійсними патентних прав, на основі яких організація вжездійснює інноваційний проект і розраховує дістати монопольний прибуток.
11) ризики легальної і нелегальної імітаціїконкурентами запатентованих організацією інновацій.
Уникнути цілком ризику в інноваційнійдіяльності неможливо, тому що інновації і ризик – дві взаємозалежних категорії.
Одним зі способів зниження інноваційногоризику є диверсифікованість інноваційної діяльності, що складає в розподілізусиль розроблювачів (дослідників) і капіталовкладень для здійсненнярізноманітних інноваційних проектів, безпосередньо не зв'язаних один з одним.
Найважливішим методом зниження ризиківінноваційної діяльності є їхнє страхування. За допомогою страхуванняінноваційна організація може мінімізувати практично всі майнові, а також багатополітичних, кредитних, комерційних і виробничих ризиків. Разом з тимстрахуванню, як правило, не підлягають ризики, зв'язані з несумлінністюпартнерів.
У деяких випадках найбільш ефективноюможливістю уникнути негативних чи наслідків знизити рівень ризику вінноваційній діяльності є прямі управлінські впливи на можливі керовані факториризику. Такі, як:
– аналіз і оцінка інноваційного проекту
– перевірка передбачуваних партнерів поінноваційному проекті
– планування і прогнозування інноваційноїдіяльності
– підбор персоналу, що беруть участь уздійсненні інноваційної діяльності
Велике значення для зниження інноваційного ризикуграє організація захисту комерційної таємниці в організації.
 

2. Дослідження інноваційного процесу в ЗАТ«Інформаційні та технологічні системи» за даними дослідницького етапувпровадження інноваційного проекту «WEB– технологіяподання звітності платниками податків в податкові інспекції»
 
2.1 Загальнахарактеристика ЗАТ «Інформаційні та технологічні системи» (ЗАТ «ІТС») та йогопродукції
 
Закритеакціонерне товариство «Інформаційні та технологічні системи»
1.1. Українсько-німецьке акціонерне товариство закритого типу зіноземними інвестиціями «Інформаційні та технологічні системи» створено згіднорішення Загальних Зборів засновників (протокол №1 від 22.02.94 р.). СтатутТовариства зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Радинародних депутатів розпорядженням №71-р від 14.03.94 р., реєстраційний №8321-АТ-1Н,свідоцтво №235, із статутним фондом 6 000 000 000 крб. (500 000 дол. США),частка іноземного інвестора складає 20% (100 000 дол. США), яка підтвердженависновком експерта №Г-6497 Торгівельно-Промислової Палати від 08.10.97 р.[33].
1.2. Статутнийфонд Товариства розподілений на 40 000 шт. простих іменних акцій. Засновникамиз української сторони виступають фізичні особи-громадяни України:
Булат А.Ф. 10%            4000акцій 600 млн. крб.
Ковальов В.Ф. 5%                  2000 акцій 300 млн. крб.
Дзензерський В.О.        10%            4000 акцій 600 млн. крб.
Копилов М.В.               10%            4000акцій 600 млн. крб.
Левченко Ж.О.              10%            4000акцій 600 млн. крб.
Меркова М.А.               10%4000 акцій 600 млн. крб.
Носатенко О.М.            10%4000 акцій 600 млн. крб.
Туз І.А.                          5%              2000акцій 300 млн. крб.
Підлубний В.І.              10%            4000акцій 600 млн. крб.
Всього                           80% 32000 акцій 4 800 млн. крб.
Фірма «Нарден-Хабафорд»  20%8000 акцій                      1 200 млн. крб.
(100000 $)
1.3. Згіднорішення Загальних Зборів засновників (протокол №2 від 24.10.98 р.) іреєстрації змін і доповнень Виконавчим комітетом м. Дніпропетровська(розпорядження №1002-р від 28.11.98 р.) збільшення статутного фонду з
6 000 000 000 крб. до 4 000 000 грн. шляхомзбільшення номінальної вартості акцій до 100 грн. (без збільшення їх кількості),і за рахунок додаткових внесків учасників і індексації майна, внесеного ранішезасновниками до статутного фонду. При цьому частки засновників залишились беззмін. Розмір статутного фонду Товариства становить 4 000 000 гривень.
1.4. Формавласності: колективна (20).
1.5.Ідентифікаційний код 20275845.
1.6.    Юридичнаадреса: 320005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 2а
Фактична адреса:320005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 2а
1.7. Фактичні видидіяльності:
- проектування,монтаж та впровадження комп'ютерних мереж та активного комп'ютерногообладнання;
- проектуваннясерверів та робочих станцій комп'ютерних мереж, поставка, впровадженнясистемного програмного забезпечення та пусконалагоджувальні роботи;
- проектуваннята програмна розробка Інтернет – серверів, WWW-сторінок;
- проектуваннята розробка програмних продуктів WEB – технологій телекомунікаційних Інтернет –сайтів.
1.8 Процентнадоля комп'ютерно-телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення восновних фондах – 75%.
2.2 Аналізскладу і джерел утворення майна (активів) ЗАТ «ІТС»
Аналіз фінансово-економічного станупідприємства проводиться на основі його фінансових звітів [3].
Метою фінансових звітів є надання інформаціїпро фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому станіпідприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів у прийнятті нимиекономічних рішень.
З 1 січня 2000 р. на підприємствахУкраїни незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ)запроваджені основні форми фінансової звітності, що відповідають міжнароднимстандартам, та використовуються при розрахунках фінансового стану підприємства[29]:
Форма №1 «Баланс» – звіт про фінансовий стан,що відображає активи, зобов’язання і капітал підприємства на встановлену дату[30].
Форма №2 «Звіт про фінансові результати», щомістить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємстваза звітний та попередній періоди [31].
В даній дипломній роботі, на основі алгоритмів[14], з використанням балансу (Форма №1) та звіту про фінансові результати (Форма№2) ЗАТ «ІТС» за 2000 р. проведена програмна обробки показниківфінансового стану підприємства на базі пов ' язаних програмно-розрахунковихтаблиць EXCEL-97 офісного пакету MICROSOFT OFFICE – 97 (копії таблицьрозрахунків приведені в тексті дипломної роботи).
Аналіз складу іджерел утворення майна (активів) ЗАТ «ІТС» проведений на основі порівняльногоаналізу статей пасивів та активів балансів на звітні дати
01.01.2000 року та 01.01.2001 року, тадинаміки процентного розподілу статей балансу на звітні дати. В аналізівикористані терміни Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Баланс» (Форма1), який визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття йогостатей [29].
В таблиці 2.1 наведений баланс ЗАТ «ІТС» за2000 рік (перший рік впровадження експериментального варіанту WEB –інноваційного проекту з доведенням кількості платників податків до 350 –проектний рівень експерименту на існуючому обладнанні та телекомунікаціях ЗАТ «ІТС»)та результати порівняльних розрахунків зміни валюти та структури балансу завідповідними групами агрегатів Таблиця 2.1
 
БАЛАНС та ПОРІВНЯЛЬНИЙ БАЛАНС ЗАТ «ІТС» за 2000 рік Форма №1
  (тисяч грн.)
 
Актив Код рядка
Звіт на
Звіт на
Абсолютний зріст (+) чи падіння(–)
Відносний (в %) зріст (+) чи падіння(–)
  1 2
01.01.00
31.12.00
за період(рік)
за період(рік)
 
I. Необоротні активи
 
  Нематеріальні активи:
 
  залишкова вартість 010
100,0
150,0
50,0
50,00
  первісна вартість 011
100,0
150,0
50,0
50,00
  знос 012
0,0
0,0
0,0
 
  Незавершене будівництво 020
1 000,0
700,0
-300,0
-30,00
  Основні засоби:
 
 
 
 
  залишкова вартість 030
2 400,0
2 900,0
500,0
20,83
  первісна вартість 031
2 600,0
3 300,0
700,0
26,92
  знос 032
200,0
400,0
200,0
100,00
  Довгострокові фінансові інвестиції:
 
 
 
 
  які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040
0,0
0,0
0,0
 
  інші фінансові інвестиції 045
500,0
600,0
100,0
20,00
  Довгострокова дебіторська заборгованість 050
0,0
0,0
0,0
 
  Відстрочені податкові активи 060
0,0
40,0
40,0
100,00
  Інші необоротні активи 070
0,0
0,0
0,0
 
 
Усього за розділом I
080
4 000,0
4 390,0
390,0
9,75
 
II. Оборотні активи
 
 
 
 
  Запаси:
 
 
 
 
  виробничі запаси 100
900,0
1 210,0
310,0
34,44
  тварини на вирощуванні та відгодівлі 110
 
 
 
 
  незавершене виробництво 120
1 000,0
1 220,0
220,0
22,00
  готова продукція 130
1 200,0
1 370,0
170,0
14,17
  товари 140
0,0
0,0
0,0
 
  Векселі одержані 150
200,0
0,0
-200,0
-100,00
  Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
 
 
 
 
  чиста реалізаційна вартість 160
0,0
0,0
0,0
 
  первісна вартість 161
377,0
840,0
463,0
122,81
  резерв сумнівних боргів 162
0,0
0,0
0,0
 
  Дебіторська заборгованість за розрахунками:
 
 
 
 
  з бюджетом 170
0,0
0,0
0,0
 
  за виданими авансами 180
24,0
73,0
49,0
204,17
  з нарахованих доходів 190
100,0
150,0
50,0
50,00
  із внутрішніх розрахунків 200
0,0
0,0
0,0
 
  Інша поточна дебіторська заборгованість 210
0,0
0,0
0,0
 
  Поточні фінансові інвестиції 220
250,0
1 050,0
800,0
320,00
  Грошові кошти та їх еквіваленти:
 
 
 
 
  в національній валюті 230
200,0
295,0
95,0
47,50
  в іноземній валюті 240
200,0
295,0
95,0
47,50
  Інші оборотні активи 250
0,0
0,0
0,0
 
 
Усього за розділом II
260
4 451,0
6 503,0
2 052,0
46,10
 
III. Витрати майбутніх періодів
270
50,0
50,0
0,0
0,00
 
Баланс
280
8 501,0
10 943,0
2 442,0
28,73
  Пасив Код рядка
Звіт на
Звіт на
Абсолютний
зріст (+) чи падіння(–)
Відносний (в %) зріст (+) чи падіння(–) 1 2
01.01.00
31.12.00
за період(рік)
за період(рік)
I. Власний капітал
  Статутний капітал 300
3 500,0
4 000,0
500,0
14,29 Пайовий капітал 310
0,0
0,0
0,0
  Додатковий вкладений капітал 320
0,0
0,0
0,0
  Інший додатковий капітал 330
0,0
0,0
0,0
  Резервний капітал 340
500,0
500,0
0,0
0,00 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350
677,0
840,0
163,0
24,08 Неоплачений капітал 360
()
()
 
  Вилучений капітал 370
()
()
 
 
Усього за розділом I
380
4 677,0
5 340,0
663,0
14,18
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
 
 
 
  Забезпечення виплат персоналу 400
50,0
30,0
-20,0
-40,00 Інші забезпечення 410
150,0
220,0
70,0
46,67 Цільове фінансування 420
100,0
120,0
20,0
20,00
Усього за розділом II
430
300,0
370,0
70,0
23,33
III. Довгострокові зобов'язання
 
 
 
  Довгострокові кредити банків 440
950,0
550,0
-400,0
-42,11 Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450
0,0
0,0
0,0
  Відстрочені податкові зобов'язання 460
0,0
0,0
0,0
  Інші довгострокові зобов'язання 470
400,0
400,0
0,0
0,00
Усього за розділом III
480
1 350,0
950,0
-400,0
-29,63
IV. Поточні зобов'язання
 
 
 
  Короткострокові кредити банків 500
700,0
2 900,0
2 200,0
314,29 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510
0,0
0,0
0,0
  Векселі видані 520
150,0
220,0
70,0
46,67 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530
950,0
800,0
-150,0
-15,79 Поточні зобов'язання за розрахунками:
 
 
 
  з одержаних авансів 540
7,0
8,0
1,0
14,29 з бюджетом 550
130,0
130,0
0,0
0,00 з позабюджетних платежів 560
15,0
20,0
5,0
33,33 зі страхування 570
2,0
5,0
3,0
150,00 з оплати праці 580
180,0
160,0
-20,0
-11,11 з учасниками 590
0,0
0,0
0,0
  із внутрішніх розрахунків 600
0,0
0,0
0,0
  Інші поточні зобов'язання 610
0,0
0,0
0,0
 
Усього за розділом IV
620
2 134,0
4 243,0
2 109,0
98,83
V. Доходи майбутніх періодів
630
40,0
40,0
0,0
0,00
Баланс
640
8 501,0
10 943,0
2 442,0
28,73 /> /> /> /> /> /> /> />
Результатианалізу структури балансу та показників джерел формування майна (активів)підприємства:
1. За звітнийперіод в структурі пасивів балансу (джерел) виникли наступні зміни: призагальному рості валюти балансу на 28,7%, капітал зріс на 14,1%, довгостроковізалучені ресурси впали на 29,6%, а короткострокові залучені ресурси зросли на98,8% (в основному за рахунок короткострокового кредитування).
2. В структуріактивів виникли наступні суттєві зміни:
- необоротніактиви зросли незначно (на 9,75%);
- оборотніактиви зросли на 46, 1%, при цьому за рахунок наступних факторів
- поточніфінансові інвестиції в оборотних активах зросли на 800 тис. грн. (на 320%);
– дебіторськазаборгованість за роботи та послуги в оборотних
активах зросла на463 тис. грн. (на 122%).
3. Довгостроковіджерела коштів (капітал та довгострокові позики) дещо зросли, при цьому:
- довгостроковікредити, надані банками, впали на 400 тис. грн. (на 42%), але
- цекомпенсувалося зростанням капіталу ЗАТ «ІТС» на 663 тис. грн. (на 14.18%)
4.Короткострокові джерела коштів значно зросли на суму 2 100 тис. грн.
(на 98,8%) зарахунок короткострокових кредитів банків.
5. Зміни вструктурі пасивів джерел носять негативний характер, так як значно падаєстійкість джерел за рахунок підвищення долі ризикованих ресурсів.
Зміни в структуріактивів виникають за рахунок авансованих вкладень в розробку інноваційногопроекту (+ 800 тис. грн.), які враховані як фінансові інвестиції(самофінансування). Негативним є зростання дебіторської заборгованості, але підсуми цієї заборгованості оформлені короткострокові кредити банків – оскількизаборгованість виникла при затримці розрахунків за побудовану комп'ютернумережу для податкової адміністрації України і буде сплачена безумовно (зарахунок коштів держбюджету наступного року).
2.3 Аналізфінансових результатів діяльності ЗАТ «ІТС»
При аналізі фінансовихрезультатів діяльності ЗАТ «ІТС» використані Положення (стандарт)бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати» (Форма 2), якіобумовлюють зміст і форму Звіту про фінансові результати, а також загальнівимоги до розкриття його статей [31].
В таблиці 2.3 наведенозвіт про фінансові результати роботи за 2000 рік та результати порівняльнихрозрахунків зміни валюти та структури звіту за відповідними групами агрегатів.
Як показує аналіз даних розрахунків по ЗАТ «ІТС» (таблиця 2.3) за 2000 р.:
– виручка від реалізації зросла на 140%, одначе і собівартістьзросла на 133% (тобто є розширення масштабів послуг та робіт підприємства);
– прибуток дооподаткування зріс на 173%, одначе біля 38% загублено за рахунок надзвичайнихвитрат з чистого прибутку після оподаткування (це штрафи за порушення валютногозаконодавства – затримка поставки активного обладнання для побудовикомп'ютерної мережі з США – антидемпінгова поправка на експорт в США);
– в результаті чистий прибуток до розподілу зріс всього на 24%.
Загублення при надзвичайнихвитратах великого проценту фактичного прибутку привело до зміщення нормальнихоцінок по рентабельності роботи підприємства ЗАТ «ІТС» (таблиця 2.4):
- припозитивній динаміці рентабельності роботи капіталу та активів,
- результативнарентабельність підприємства (на капітал) піднялася
незначно, що політичнопривело до збільшення проценту розподілу прибутку у дивіденди акціонерам (длязагладжування «провини» менеджменту підприємства).
Як видно з показників табл. 2.3прибутковість акцій у 2000 році зросла з 5,06% до 10,5%, при чому розрахунковаприбутковість акцій (без форс-мажорного штрафу за порушення валютного законодавства)у 2000 році повинна була бути 17, 8%. Це нижче середньої облікової ставки за депозитами– 25%, та вище рівня інфляції 2000 р., який дорівнює – 12%. При цьомузвертає на себе увагу факт екстенсивного зростання обсягів реалізації, щовідповідає практично незначному зростанню доходу на 1 акцію. Таким чином,фінансові показники показують прояви стагнаційних процесів та необхідностіінноваційних рішень у бізнесі підприємства.
Вказаний рівень доходностіакцій дозволяє впевнити акціонерів тільки у частковій необхідності фінансуванняінноваційного проекту за рахунок перерозподілу чистого прибутку від сталогобізнесу ЗАТ «ІТС» (у 2000 р. – це 50% від суми чистого прибутку).
Згідно з статутом ЗАТакціонери можуть погодитися для фінансування інноваційного проекту на емісію тавикуп 5-річних облігацій підприємства ЗАТ «ІТС» на суму 25% від статутногокапіталу під 25% річних, що гарантує їм повернення основної суми та твердуставку річної доходності.
Звіт про фінансові результати та ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВІТ ЗАТ «ІТС» за 2000 рік Форма 2 Таблиця 2.3 (тисяч грн.) Стаття
Код
рядка
За звітний
період
За
попередній
період
Абсолютний
зріст (+) чи падіння(–)
за період (рік)
Відносний (в %)
зріст (+) чи падіння(–)
за період (рік) Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010
26 400,00
11 000,00
15 400,00
140,00 Податок на додану вартість 015
4 400,00
1 833,00
2 567,00
140,04 Акцизний збір 020
 
 
 
  Інші вирахування з доходу 030
 
 
 
  Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035
22 000,00
9 167,00
12 833,00
139,99 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040
18 700,00
8 000,00
10 700,00
133,75
Валовий:
 
 
 
  прибуток 050
3 300,00
1 167,00
2 133,00
182,78 збиток 055
 
 
 
  Інші операційні доходи 060
330,00
120,00
210,00
175,00 Адміністративні витрати 070
770,00
270,00
500,00
185,19 Витрати на збут 080
330,00
120,00
210,00
175,00 Інші операційні витрати 090
 
 
 
 
Фінансові результати від операційної діяльності:
 
 
 
  прибуток 100
2 530,00
897,00
1 633,00
182,05 збиток 105
 
 
 
  Доход від участі в капіталі 110
66,00
40,00
26,00
65,00 Інші фінансові доходи 120
44,00
30,00
14,00
46,67 Інші доходи 130
 
 
 
  Фінансові витрати 140
 
 
 
  Втрати від участі в капіталі 150
 
 
 
  Інші витрати 160
 
 
 
 
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
 
 
 
  прибуток 170
2 640,00
967,00
1 673,00
173,01 збиток 175
 
 
 
  Податок на прибуток від звичайної діяльності 180
792,00
290,00
502,00
173,10
Фінансові результати від звичайної діяльності:
 
 
 
  прибуток 190
1 848,00
677,00
1 171,00
172,97 збиток 195
 
 
 
 
Надзвичайні:
 
 
 
  доходи 200
 
 
 
  витрати 205
-1 008,00
0,00
-1 008,00
100,00 Податки з надзвичайного прибутку 210
 
 
 
 
Чистий:
 
 
 
  прибуток 220
840,00
677,00
163,00
24,08 збиток 225 Матеріальні витрати
230
9900
4030
5 870,00
145,66 Витрати на оплату праці
240
6545
2925
3 620,00
123,76 Відрахування на соціальні заходи
250
2519
1125
1 394,00
123,91 Амортизація
260
440
150
290,00
193,33 Інші операційні витрати
270
396
160
236,00
147,50 Разом
280
19800
8390
11 410,00
136,00 Середньорічна кількість простих акцій
300
40000
35000
5 000,00
14,29 Номінальна вартість однієї акції, грн.
 
100
100
0,00
0,00 Скоригована серед. Кількість простих акцій
310
 
 
 
  Чистий прибуток, що припадає на одну акцію, грн.
320
21,00
19,30
1,70
8,81 Скоригований чистий прибуток на акцію
330
 
 
 
  Частина чистого прибутку на дивіденди за рішенням акціонерів, в %
335
50,00
26,20
23,80
90,82 Дивіденди на одну просту акцію, грн.
340
10,50
5,06
5,44
107,63
 
2.4 Аналізфінансової стійкості ЗАТ «ІТС»
Однією знайважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансовастійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежностіпідприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступіньнезалежності можна оцінювати за різними критеріями:
- рівнемпокриття матеріальних обігових коштів стабільними джерелами фінансування;
- платоспроможністюпідприємства (його потенційною спроможністю покрити термінові зобов’язаннямобільними активами);
- часткоювласних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.
Наведенимкритеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних показників фінансовоїстійкості, де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового станупідприємств в Україні.
Ринкова стійкістьвизначається показниками, що характеризують рентабельність підприємства,ефективність менеджменту, ділову активність, інвестиційну діяльність,дивідендну політику тощо.
Відповідно достандартів фінансової звітності саме показники фінансової стійкостівідображають напрямок фінансової діяльності підприємства. За визначенням, цедіяльність, яка зумовлює зміни розміру і складу власного і позикового капіталупідприємства.
За критеріємвартості залучення капіталу, а також ураховуючи позитивний вплив фінансовоговажеля, підприємству було б вигідно формувати свої активи насамперед за рахунокпозикових коштів. Проте якщо величина позикових коштів значно перевищує власні,підприємству загрожує банкрутство, оскільки позичальники можуть водночасвиставити вимоги щодо повернення боргів.
Співвідношенняміж власними і позиковими коштами визначає наперед фінансову стійкістьпідприємства у довгостроковому плані. Підприємство з не ризиковимспіввідношенням упевніше почувається на ринку капіталу за рахунок додатковоїемісії акцій, облігацій або кредитів банків.
У вітчизнянійпрактиці використовують сукупність показників для аналізу фінансової стійкостіпідприємства з погляду структури джерел фінансування.
1. Коефіцієнтавтономії коштів Ка визначається відношенням власнихкоштів Вк (статутний фонд + нерозподілений прибуток) до загальної сумифінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства (підсумокбалансу) Фр [2]:
/> (2.1)
Коефіцієнт Кахарактеризує частку власного капіталу підприємства. Чим більше значення цьогопоказника, тим більшою є фінансова стійкість підприємства і незалежність йоговід кредиторів. У загальній сумі фінансових ресурсів частка власного капіталуне повинна бути меншою від 50%, тобто Ка>0.5. Мінімальнезначення коефіцієнта автономії (Ка=0.5) свідчить про те, щовсі зобов’язання підприємства можуть біти покриті його власними коштами.
2. Коефіцієнтфінансової стійкості Кф.с. розраховується як відношеннявласних коштів Вк і довгострокових пасивів Дп (підсумок розділуІІ пасиву) до загальної суми фінансових ресурсів підприємства Фр [2]:
/> (2.2)
При цьомудовгострокові пасиви в зв’язку з тривалістю знаходження в обороті підприємстваприрівнюються до його власних коштів. Теоретичне значення Кф.с.=0.85–0.90.
3. Коефіцієнтспіввідношення залучених і власних коштів Кзкрозраховується за формулою [2]:

/> (2.3)
Якщо нормальнемінімальне значення Ка=0.5, то нормальне співвідношення залученихі власних коштів Кзк=1. Значення Кзкпоказує, скільки позикових коштів (сума розділів ІІІ та ІV пасиву) припадає на1 грн власного капіталу. Збільшення цього показника в часі свідчить про деякезниження фінансової стійкості, і навпаки.
4. Коефіцієнтзалучення довгострокових пасивів Кдп визначаєтьсяділенням суми довгострокових пасивів Дп (підсумок розділу ІІ пасиву) навеличину власних коштів (Вк+Дп). Він показує частку довгостроковихпозик, залучених для фінансування активів підприємства нарівні з власнимикоштами [12]:
/> (2.4)
Збільшення значення цього коефіцієнта свідчитьпро посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, тобто пропогіршення його фінансової стійкості.
5. Коефіцієнтфінансової незалежності Кн показує частку власних коштіву загальній сумі заборгованості [12]:
/> (2.5)
Теоретичнезначення Кн не менше 0.2.
6. Коефіцієнтманевреності власних коштів Кмвк показує частку власногокапіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності підприємства[12]:

/>, (2.6)
де Вок –власні оборотні кошти. Збільшення значення цього коефіцієнта позитивнохарактеризує зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки свідчить прозбільшення можливостей вільно маневрувати власними коштами. теоретичне значенняйого 0.4–0.6.
7. Коефіцієнтреальної вартості основних і оборотних коштів Крву майніпідприємства показує частку витрат у виробничий потенціал підприємства івизначається формулою [5]:
/>, (2.7)
де      Па– позаоборотні активи (основні кошти – підсумок розділу І активу);
Оа – оборотні активи (підсумокрозділу ІІ активу);
Паб – підсумок активу балансу.
Цей коефіцієнтхарактеризує ефективність використання коштів для підприємницької діяльності.
8. Коефіцієнтінвестування Кінв характеризує частку джерел власнихкоштів підприємства в покритті поза оборотних активів (основних коштів) Пав загальній сумі джерел власних Вк і прирівняних до них коштів Кп [5]:
/> (2.8)
Оптимальнезначення цього показника дорівнює 1.
9. Коефіцієнтпокриття запасів і витрат Кпзв визначається як відношеннявласних коштів до підсумку розділу ІІ активу балансу. Оптимальне значенняданого показника дорівнює 0.5 [21].
10. Коефіцієнтзабезпеченості власними оборотними коштами Кзвокхарактеризує,наскільки мобільні активи підприємства покриваються власними оборотними коштами[12]:
/> (2.9)
/> (2.10)
Нормальнезначення цього показника становить 0.6–0.8.
11. Коефіцієнтефективності використання власних коштів Кеввк показує,скільки прибутку дає 1 грн власних коштів [12]:
/> (2.11)
Теоретичнезначення Кеввк не менше за 0.4.
12. Коефіцієнтвикористання фінансових ресурсів всього майна показує термін окупностікоштів, вкладених у майно [15]:
/> (2.12)
Розрахункикоефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість підприємства,узагальнюються в таблиці 2.5.
Розглянемоабсолютні показники фінансової стійкості.
Вартість запасів(З) порівнюється з послідовно поширюваним переліком таких джерел фінансування:
- власніоборотні кошти (НВОК);
- власніоборотні кошти і довгострокові кредити та позики (НВОК + Дп);
- власніоборотні кошти, довго – та короткострокові кредити і позики
(НВОК +Дп + ДФЗ).
Згідно з цим сумавласних оборотних коштів визначається як різниця між власним капіталом (Вк)та вартістю необоротних активів (НА), н покриття якої насампередспрямовується власний капітал, тобто НВОК = Вк – НА.Наявність власних оборотних коштів, тобто додатне значення НВОК –мінімальна умова фінансової стійкості.
Загальноприйнятою формулою визначення власнихоборотних коштів є різниця між оборотними активами підприємства та йогокороткостроковими зобов’язаннями, або різниця між сумою власного капіталу і довгостроковихзобов’язань та необоротними активами. Отже, власні оборотні кошти є частиноюоборотних коштів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгостроковихзобов’язань. При цьому останні прирівнюються до власних коштів, хоч і не єтакими.
Для визначення типу фінансової стійкостірозмір власних оборотних коштів розраховується як різниця між власним капіталомі необоротними активами.
Відповідно дозабезпеченості запасів згаданими варіантами фінансування можливі чотири типифінансової стійкості [14].
1. Абсолютнастійкість – для забезпечення запасів (З) достатньо власних оборотних коштів;платоспроможність підприємства гарантована:
З
2. Нормальнастійкість – для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів залучаютьсядовгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована:

З
3. Нестійкий фінансовий стан – длязабезпечення запасів крім власних оборотних коштів та довгострокових кредитів іпозик залучаються короткострокові кредити та позики; платоспроможність порушена,але є можливість її відновити:
 
З
4. Кризовий фінансовий стан – для забезпеченнязапасів не вистачає «нормальних» джерел фінансування; підприємству загрожуєбанкрутство:
 
З > НВОК+ Дп + ДФЗ
Забезпеченістьзапасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, її зовнішнімпроявом, а наслідком є платоспроможність (ліквідність).
Розрахунокзагальних показників фінансової стійкості приведений в табл. 2.6
Агрегований за ступенями ліквідності баланс ЗАТ «ІТС» Табл.2.5 тис. грн. Актив
На початок
звітного
періоду
На кінець
звітного
періоду Пасив
На початок
звітного
періоду
На кінець
звітного
періоду
Необоротні активи (НА) =
= ф. 1 (080)
Власний капітал (ВК) =
= ф. 1 (380+430+630)
 
 
4000
4390
5 017,0
5 750,0
 
 
 
 
Запаси (З) =
= ф. 1 (100+120+130+140+150)
 
 
Довгострокові зобов ' язання
(Кд) = ф. 1 (480)
 
 
3300
3800
1 350,0
950,0
 
 
 
 
Кошти, розрахунки та інші
активи (К) =
= ф. 1 (260+270–100–120
– 130–140–150)
 
 
Короткострокові зобов ' язан-
ня (Кк) = ф. 1 (620)
В тому числі короткостроков
кредити = ф. 1 (500)
 
 
 
 
2 134,0
4 243,0
1201
2753
 
 
 
 
 
 
700,0
2 900,0 БАЛАНС активів
8 501,0
10 943,0 БАЛАНС пасивів
8 501,0
10 943,0
 
АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ЗАТ «ІТС»
  Таблиця 2.6
 
Номер
рядка ПОКАЗНИК
На початок
звітного
періоду
На кінець
звітного
періоду
  1. Власний капітал (ВК) – табл. 2.5
5 017,0
5 750,0
  2. Необоротні активи (НА) – табл. 2.5
4 000,0
4 390,0
  3. Власні обігові кошти (р. 1 – р. 2)
1 017,0
1 360,0
  4.
Довгострокові зобов'язання (Кд) –
табл. 2.5
1 350,0
950,0
  5. Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів (р. 3 + р. 4)
2 367,0
2 310,0
  6. Короткострокові кредити та позики – табл. 2.5
700,0
2 900,0
  7. Загальний розмір основних джерел покриття запасів (р. 5 + р. 6)
3 067,0
5 210,0
  8. Запаси – табл. 2.5
3 300,0
3 800,0
  9. Надлишок(+) або нестача (–) власних обігових коштів (р. 3 – р. 8)
-2 283,0
-2 440,0
  10. Надлишок(+) або нестача (–) власних обігових коштів і довгострокових кредитів (р. 5 – р. 8)
-933,0
-1 490,0
  11. Надлишок(+) або нестача (–) основних джерел покриття запасів (р. 7 – р. 8)
-233,0
1 410,0
  12. Тип фінансової стійкості
Кризовий фінансовий стан
(З >НВОК+Дп+ДФЗ)
Нестійкий
(З
  /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

2.5 Аналізділової активності (оборотності активів) ЗАТ «ІТС»
Величинаоборотних коштів, їхні структура і достатність характеризують кількісний бікоборотних коштів, проте є і якісний, пов’язаний зі швидкістю їх обороту,оборотністю. Між сумою оборотних коштів та показниками оборотності існуютьтісні зворотні взаємозв’язки. Прискорення оборотності цих коштів сприяєвирішенню фінансових проблем найбільш зручним способом за рахунок використанняіснуючих внутрішніх резервів підприємства.
Для вивчення оборотності оборотних коштіввикористовують такі показники.
1. Кількістьоборотів (коефіцієнт оборотності), що здійснюють оборотні кошти протягомзвітного періоду [42]:
/> (2.13)
де      Об –кількість оборотів;
ОР – сумареалізації по собівартості;
Зо – середнявеличина оборотних коштів.
2. Тривалістьодного обороту в днях Кобр визначається як співвідношеннякількості днів у розрахунковому періоді В (для кварталу –90 днів, року –360 днів) і кількості оборотів оборотних коштів за той самий період [42]:
/> або /> (2.14)
Останній показникнайбільш наочний та універсальний і забезпечує порівняння показниківоборотності за різні за величиною періоди.
При аналізі показники оборотності оборотнихкоштів звичайно вивчаються за кілька періодів як у цілому, так і в розрізіокремих їх видів. У результаті роблять висновок стосовно прискоренняоборотності коштів або, навпаки, уповільнення їх руху.
Зміна швидкостіобороту оборотних коштів може спричинити відповідне змінювання потреби в них.Розрізняють абсолютне та відносне вивільнення (додатковезалучення) оборотних коштів. Розрахунок останнього показника здійснюється задопомогою такої формули [42]:
/> (2.15)
де      Тз– тривалість обороту у звітному періоді;
Тб – тривалість обороту вбазисному періоді;
Ор – обсяг реалізації (виручкиза вирахуванням податків) за звітний період;
t – кількість днів у звітномуперіоді.
Показники ефективності використання активівхарактеризують оборотність фіксованих активів (фондовіддача), оборотність всіхактивів, оборотність матеріальних ресурсів.
Оборотністьосновних засобів(Ооз) обчислюється як співвідношення між обсягом реалізації (Вреал)та фіксованими і нематеріальними активами (Афікс):
/> (2.16)
Цей показникпоказує, скільки грошових одиниць продукції реалізовано на одну грошову одиницюосновних засобів (фондовіддачу).
Оборотністьактивів (Оа) обчислюється:

/> (2.17)
Чим вищим єзначення цього показника, тим краще використовуються основні і оборотні фондипідприємства.
Результати аналізу ділової активності таоборотності по підприємству:
За звітний періодпідприємство значно покращало оборотність капіталу та знизило періодфінансового циклу, але показник також виявив нестачу оборотних коштів (тобтоненормативну залежність підприємства від запозичених короткострокових ресурсів)2.6. Аналіз ліквідності балансу (платоспроможності) ЗАТ «ІТС»
Платоспроможністьпідприємства– це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов’язаннязгідно з встановленими строками або відповідно до договірних умов. Її можнавивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутнюможливість розрахувати у необхідні терміни за існуючими короткостроковимизобов’язаннями.
Платоспроможністьпідприємства визначається системою показників ліквідності оборотних активівбалансу. Знаменник в усіх наведених показників один і той самий – поточніпасиви, тобто термінові невідкладні зобов’язання.
Показникиліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні(короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів.
Коефіцієнтзагальної ліквідності (Кл.заг.) (коефіцієнт покриття)– це відношення поточних активів (Апот) до поточнихзобов’язань (Зпот):
/> (2.18)

Цей результатспіввідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиниць поточних активівприпадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань.
При Кл.заг.вважається, що платоспроможність підприємства невисока існує певний фінансовийризик. Співвідношення 2:1 вважається нормальним, але для деяких сфер бізнесувоно може коливатись від 1,2 до 2,5 [42].
Коефіцієнттермінової ліквідності (Кл.терм.) – це відношенняактивів високої ліквідності (Алікв) до поточних зобов’язань:
/> (2.19)
 
Коефіцієнтабсолютної ліквідності (Кл. абс.) характеризуєтьсявідношенням грошових засобів та короткострокових цінних паперів (Г, Цп)до поточних зобов’язань:
/> (2.20)
Значення цьогокоефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2–0,25 [42].
Висновок порозрахункам ліквідності: 1. ЗАО «ІТС» має великі проблеми з абсолютною ліквідністю(нижче норматива) та за звітний період показник ще погіршився, тобто маємо недостачувисоколіквідних коштів.
2. Підприємствомає достатній запас покриття, тобто загальної ліквідності (вище нормативу), алеза звітний період цей показник погіршився
3. Показниктермінової ліквідності у підприємства не виконується, за звітний період вдалосяпривести у відповідність співвідношення між короткостроковими дебіторськими такредиторськими заборгованостями для взаємного термінового покриття.

2.7 Аналізінноваційного потенціалу для самофінансування та інвестиційної привабливостіЗАТ «ІТС» для зовнішнього фінансування інноваційних проектів
Проведений в розділах 2.2 – 2.6 аналізфінансового стану ЗАТ «ІТС» за результатами фінансової звітності за 1999/2000рік дозволяє сформувати наступні висновки:
1) з точки зору інноваційного потенціалу длясамофінансування інноваційних проектів:
– у 1999 році ЗАО «ІТС» відвернуло наінноваційні досліди 500 тис. грн. власних коштів;
– у 2000 році ЗАО «ІТС» додаткововідвернуло на дослідний варіант
інноваційного проекту «Інтранет/Інтернет –технологія подання звітності платниками податків у податкові інспекції» 800тис. грн. власних коштів;
– відвернуті на самофінансуванняінноваційного проекту суми практично дорівнюють вільному залишку статутногокапіталу в оборотних фондах підприємства, при цьому основна діяльністьпідприємства (до впровадження інноваційного проекту) по проектуванню тастворенню комп'ютерних мереж (проектна та виробнича діяльність) фінансується зарахунок позичкових коштів (короткострокових кредитів);
- відвернення коштів(самофінансування) на фінансування інноваційного проекту привело за данимифінансового аналізу:
а) ЗАО «ІТС» має великі проблеми з абсолютноюліквідністю (нижче нормативу) та за звітний період показник ще погіршився,тобто маємо недостачу високоліквідних коштів;
б) ЗАО «ІТС» маєдостатній запас покриття, тобто загальної ліквідності
(вище нормативу),але за звітний період цей показник погіршився;
в) Показниктермінової ліквідності у ЗАО «ІТС» не виконується, за звітний період вдалосяпривести у відповідність співвідношення між короткостроковими дебіторськими такредиторськими заборгованостями для взаємного термінового покриття.
г) За звітнийперіод в структурі пасивів балансу (джерел) виникли наступні зміни: призагальному рості валюти балансу на 28,7%, капітал зріс на 14,1%, довгостроковізалучені ресурси впали на 29,6%, а короткострокові залучені ресурси зросли на98,8% (в основному за рахунок короткострокового кредитування). Зміни вструктурі пасивів джерел носять негативний характер, бо значно падає стійкістьджерел за рахунок підвищення долі ризикованих ресурсів. Така ресурсна політикапри зростанні на 122,7% дебіторської заборгованості та відволікання активів употочні інвестиції (зріст на 320%) є ризикованою.
д) За звітний періодпідприємство значно покращало оборотність капіталу та знизило періодфінансового циклу, але показник також виявив нестачу оборотних коштів (тобтоненормативну залежність підприємства від запозичених короткострокових ресурсів)
е) Підприємство узвітному періоді перемістилося з оцінки «Критичний стан фінансової стійкості»до оцінки «Нестійкий стан фінансової стійкості», оскільки запаси активів не відповідаютьрівню оборотних коштів, як власних, так і позичених на довгостроковій основі.Фінансова стійкість забезпечується тільки з врахуванням позичковихкороткострокових ресурсів, що відповідає ризиковому характеру діяльностіпідприємства. Таким чином, додаткових можливостей для самофінансуванняінноваційного проекту у ЗАО «ІТС» немає.
2) з точки зору інвестиційної привабливостіЗАО «ІТС» для зовнішнього фінансування інноваційних проектів (довгостроковебанківське кредитування чи додаткова емісія акцій для отримання додатковихкоштів у статутний капітал):
а) показники дляакціонерів ЗАТ «ІТС» для розширення вкладання коштів в статутний капітал:
Як видно з показників табл. 2.3прибутковість акцій у 2000 році зросла з 5,06% до 10,5%, при чому розрахунковаприбутковість акцій (без форс-мажорного штрафу за порушення валютногозаконодавства) у 2000 році повинна була бути 17, 8%. Це нижче середньоїоблікової ставки за депозитами – 25%, та вище рівня інфляції 2000 р., якийдорівнює – 12%. При цьому звертає на себе увагу факт екстенсивного зростанняобсягів реалізації, що відповідає практично незначному зростанню доходу на 1акцію. Таким чином, фінансові показники показують прояви стагнаційних процесівта необхідності інноваційних рішень у бізнесі підприємства.
Вказаний рівень доходностіакцій дозволяє впевнити акціонерів тільки у частковій необхідності фінансуванняінноваційного проекту за рахунок перерозподілу чистого прибутку від сталогобізнесу ЗАТ «ІТС» (у 2000 р. – це 50% від суми чистого прибутку).
Згідно з статутом ЗАТакціонери погодилися для фінансування інноваційного проекту на емісію та викуп5-річних облігацій підприємства ЗАТ «ІТС» на суму 25% від статутного капіталупід 25% річних, що гарантує їм повернення основної суми та тверду ставку річноїдоходності.
б) показники длядовгострокового кредитування ЗАТ «ІТС» комерційним банком:
Довгостроковекредитування (на 5 років) банком передбачає:
- наявністьбізнес-проекту;
- наявністьзастави на суму не менше 200% від суми кредиту;
- в якостізастави може бути використана комп'ютерно-телекомунікаційна техніка, яка єосновою основних фондів ЗАТ «ІТС» та 50% вартості затрат інноваційного проекту;
- показникифінансового стану ЗАТ «ІТС» дозволяють віднести його як позичальника до класу «Б»,тобто можливість кредитування залежить від аналітично-фінансових показниківбізнес-плану.

3. Шляхиреалізації бізнес-плану промислового впровадження інноваційного проекту «WEB– технологія поданнязвітності платниками податків в податкові інспекції» в ЗАТ «ІТС»
 
3.1 Визначенняцілей інноваційного проекту та економічне обґрунтування обраної інноваційноїстратегії
 
Цілями інноваційногопроекту «Інтранет/Інтернет – технологія подання звітності платниками податків вподаткові інспекції» на ЗАТ «ІТС» є створення прикладного програмного продукту,телекомунікаційного та прикладного Інтернет-серверів, шлюзів та внутрішніхІнтранет-серверів в податковій адміністрації для надання можливості:
- використаннярозвитку Інтернет – мережі телекомунікаційного спілкування для створення новоїтехнології – комп'ютерного бухгалтера та податкового інспектора, які на базівзаємодії комп'ютерних програм дозволять готувати, перевіряти, подаватиперевірену за останніми інструкціями податкову звітність в реальному режимівзаємодії з серверами податкової адміністрації із офісу платника податків;
- отримуватиплатнику податків довідкову інформацію та інформацію про стан і своєчасністьрозрахунків його фірми з податковою інспекцією із офісу;
- вавтоматичному режимі мати самі останні версії форм та строків поданняподаткової звітності при наявності в офісі тільки стандартної програми –редактора Інтернет, все програмне забезпечення та його актуалізація проводитьсяна сервері податкової адміністрації розробниками ЗАТ «ІТС»;
- перевірятиплатнику податків звітність на всі податкові правила за допомогою комп'ютерногоподаткового інспектора – завжди коректного, ввічливого, працюючого 24 години надобу та нагадуючого про регламент подання звітності своєчасно;
- втрачатичас на відвідування податкової інспекції тільки в нестандартних ситуаціях,виключивши регламентовані черги по своєчасному поданню звітності;
- створеннявисокоприбуткового посередницького бізнесу основаного на державнійобов'язковості подання звітності (тобто стабільній наявності клієнтури, якакористується послугами) та державній підтримці інноваційного проекту, якстворюючого новітні податкові технології взаємодії між податковими інспекціямита платниками податків.
Головноюекономічною фабулою стратегії інноваційного проекту є наступне:
- створенняпрограмно-телекомунікаційного центру проводиться за рахунок інвестування коштівна зворотній основі;
- поверненняінвестованих коштів та фінансування існування центру забезпечується невеликоющомісячною сумою внеску (12 $) кожним учасником системи-платникомподатків, що за рахунок новітніх телекомунікаційних технологій дозволяєколективу з 10 –12 працівників обслуговувати 15 000 платників податківДніпропетровської області;
Головноюсоціально-політичною фабулою інноваційного проекту є його підтримка державноюподатковою адміністрацією України, як замовником і експлуатантом системи, щозабезпечує методологічну актуальність алгоритмів системи та її подальшийрозвиток на інтеграції системи подання звітності з комп'ютерними системамиврахування фактично сплачених в банки сум податків та автоматичний розрахунокнедоїмок та переплат податків.
Економічнеобґрунтування обраної інноваційної стратегії або Бізнес-планінноваційного проекту – це план розвитку нового підрозділу ЗАТ «ІТС»,необхідний для освоєння нових сфер діяльності фірми чи для створення нових сфербізнесу. Основними цілями бізнес-плану є:
1)  визначення ступеняжиттєздатності і майбутньої стійкості нового центру, зниження ризикупідприємницької діяльності;
2)  конкретизація перспективбізнесу;
3)  залучення уваги й інтересупотенційних інвесторів фірми, а також споживачів і постачальників;
Бізнес-планскладається, якщо підприємство має недолік власних фінансових ресурсів длявиконання того чи іншого проекту, і це змушує його звертатися до інвесторів чиу банк за кредитом. Якість, обґрунтованість, переконливість матеріалів ірозрахунків, що містяться в бізнес-плані, мають першочергове значення длярішення питання про джерела фінансування.
Головнимінструментом розробки бізнес-плану є кошторисне планування. Кошторис –це форма планового розрахунку, що визначає докладну програму дій підприємствана майбутній період і включає розрахунок обсягів витрат і потреби в ресурсахшляхом множення норм витрати ресурсів на планований обсяг економічногопоказника (продаж, випуск продукції, обсяг послуг і т. п.).
План доходів івитрат складається на основі кошторисів продажів і кошторисів витрат.
Кошториспродажузвичайно складається в першу чергу. Оцінка доходу в грошовому вираженні єосновою, на якій базуються всі інші кошториси. Обсяг продаж у впливає нафактори, зв'язані з формуванням чистого прибутку.
Кошторис продажузвичайно містить у собі інформацію про передбачувані обсяги продажу по кожномутовару й очікуваній ціні одиниці кожного товару.
Кошторисвитратвідбиває очікувані витрати по виробництву і продажу, а також загальні йадміністративні витрати. Кошторис поточних витрат класифікує витрати по окремихїхніх елементах, таких, як прямі матеріальні витрати по оплаті праці, накладнівитрати.
У Додатку №1наведені матеріали кошторисних розрахунків бізнес-плану ЗАТ «ІТС» зі створеннякомп'ютерного центру по забезпеченню приймання та передачі податкової звітностівід платників податків у податкові інспекції по мережі Інтернет.
Розрахованікошториси витрат та планових доходів, планова ціна за послуги центра, якпосередника розрахована як функція кількості платників, що приймають участь упроекті. При цьому врахований конкурентний тиск проекту подання звітностіплатників податків у податкові інспекції на дискетах, підготовлених програмнимкомплексом «ЗВІТ ПЛАТНИКА» (фірма «Інтелект-Бест», м. Київ), за який щомісячнаплата за надання нових версій та підтримання програмного забезпечення становить24 грн./міс. (підтримка) + 48 грн. (кожна нова доробка до версії, яку требаотримувати на дискетах у посередника-регіонального дилера).
3.2 Аналізфінансової ефективності інноваційного проекту за NPV – технологією
У даній дипломнійроботі виконаний фінансовий аналіз інноваційного проекту на основі вхіднихданих, які враховують результати попереднього комерційно-кошторисного аналізупроекту – аналізу попиту та пропозиції вибраної продукції на ринку,довгострокового прогнозу ціни на продукцію та попиту на призведені проектніобсяги продукції, вибір необхідного обладнання та розрахунок необхідноїкількості робочої сили при реальній продуктивності праці в умовах вибраноїтехнології виробництва [36].
Завданням фінансового аналізу є визначенняокупності проведених затрат для організації виробництва та проведеннявиробничих циклів на протязі 5 років, а також оцінка прибутковості тадоцільності альтернативного вкладення капіталу в інші виробництва на основіпорівняння фактичної та загальносуспільної норми доходу на капітал.
Змістовнийопис вхідних умов інноваційного проекту
1. Інвестиції вінноваційний проект та умови їх оплати:
1.1 Отриманийдовгостроковий кредит у комерційному банку на 5 років на суму 680 000 доларівСША під 20% щорічних. Повернення валютного кредиту рівними долями з кінця 3-гороку, сплата процентів (в валюті) – щорічно;
1.2 Випущені такуплені акціонерами ЗАТ облігації на суму 1 000 000 грн. (25% від статутногофонду) з купонним доходом по 25% щорічних, починаючи з кінця другого року, тавикупом облігацій наприкінці 5 року;
1.3 Акціонерамповинні бути виплачені дивіденди з прибутку від інноваційного проекту урозмірах – за 4 рік впровадження 1 000 000 грн., за 5 рік впровадження – 2 000000 грн., як компенсація за авансові витра- ти у 1999–2000 р. на розробкудослідної системи у сумі 1 200 000 грн.;
1.4 Розрахунковадевальвація національної валюти відносно долара США становить 5% на рік.
2. Планові обсягиреалізації (кількість платників податків, які приймають участь у експлуатаціїсистеми та оплачують послуги):Рік експлуатації Середня кількість платників Ціна участі в проекті
Сума в
грн. / місяць 1 рік 1 000 15 $ / місяць 81,49 2 рік 5 000 12 $ / місяць 68,45 3 рік 8 000 12 $ / місяць 71,87 4 рік 10 000 12 $ / місяць 75,47 5 рік 15 000 12 $ / місяць 79,24
3. Витрати (згідно кошторисним розрахункамбізнес-проекту):Капітальні витрати на початку інноваційного проекту (0 рік) Щорічні експлуатаційні витрати № Назва витрат Сума № Назва витрат Сума 1. Купівля офісу та ремонт 51 000 $ 1. Щорічна абонплата за телекомунікації 75 540 $ 2. Кондиціонери 3600 $ 2. Щорічні витратні матеріали 800 $ 3. Офісні меблі 2800 $ 3. Зарплата з подат-ками та зборами 137 760 $ 4. Комп'ютерне обладнання 170 326 $ 4. Утримання офісу 8400 $ 5. Телекомунікаційне облад-ня 68 900 $ 5. Абонплата за канал Інтернет 60 000 $ 6. Монтаж комп' ютерної мережі 7 296 $ 6. Експлуатаційні витрати 24 000 $ 7.
Ліцензійне ПО
(НМА) 32 882 $ 8.
Прикладне ПО
(«Звітність») 246 000 $
Разом
капітальних витрат 582 800 $ Разом щорічних витрат експлуатації 306 500 $
4. Норма доходуна інвестований капітал становить 25% річних (20% – річний процент за кредит +5% девальвація національної валюти).
5. Додатковіумови:
5.1 Тривалістьжиттєвого циклу інноваційного проекту – 5 років;
5.2 Амортизаціяобчислюється рівними частками протягом терміну
служби (щорічнимипорціями) [3];
Опис змістурозрахунків показників фінансового аналізу
Результати розрахунків зінвесторами інноваційного проекту наведені в табл. 3.1 – «Результатиінвестиційної діяльності», в якій занесені результати інвестиційних потоків напідприємство (із знаком «– «), та результати повернення інвестицій на протязі 5років. Таблиця 3.1
Результати інвестицій в інноваційний проект ЗАТ «ІТС» № Значення показників на t – кроку діяльності п/п Показники 0 рік 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Сума 1 Земля 2 Будинки, споруди -270 300 3 Обладнання -1 557 787 4 Нематеріальні активи -1 478 075 5 Разом: вкладення в основний капітал(кредит) -3 306 161 1 390 694 1 460 228 1 533 240 6 Приріст власного оборотного капіталу за рахунок облігацій(–) -1 000 000 1 000 000 7 Приріст власного оборотного капіталу за рахунок кредиту(–) -297 839 8 Усього інвестицій («–» – вкладено, «+» – повернуто інвесторам) -4 604 000 5 384 161 (+ курсова різниця) 9 Дивідендні доходи акціонерам за авансові витрати на іннов. проект (1 200 000 грн.) 1 000 000 2 000 000 3 000 000 Таблиця 3.2
Результати розрахунків амортизації в інноваційному проекті ЗАТ «ІТС» Показники Сума Річ. % Розрахункові суми амортизації, грн. грн. аморт. 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Інвестиції в ОФ та НМА, 3 306 161 698 577 600 539 526 876 471 500 429 846 Група 1 270 300 5 13 515 12 839 12 197 11 587 11 008 Група 2 1 557 787 25 389 447 292 085 219 064 164 298 123 223 Група НМА 1 478 075 20 295 615 295 615 295 615 295 615 295 615
В табл. 3.3 приведенірезультати розрахунку операційної діяльності підприємства на основі вхіднихданих та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у розділівіднесення до валових затрат [5]:
- сумвиплачених процентів за кредити та процентний дохід по облігаціях ((вихіднийгрошовий потік);
- сумнарахованої амортизації;
– віднесення сумамортизаційного фонду до загального обсягу чистого операційного доходу (сумачистого прибутку без податку + амортизаційний фонд).
Результати операційної діяльності інноваційного проекту «ІТС» Таблиця 3.3 № Показники Значення показників на t – кроку діяльності п/п 0 рік 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Сума 5 років Розрахунок валового доходу (курс валюти на 0 рік = 5,3 грн./ 1 $) Курс валюти, грн./ 1 $ 5,3 5,57 5,84 6,14 6,44 6,76 1 Обсяг продажу, один. 1000 5000 8000 10000 15000 2 Ціна продажу (без ПДВ) грн./один. (в місяць) 81,49 68,45 71,87 75,47 79,24 3 Виручка от продажу, грн. (за 12 місяців) 977850 4106970 6899710 9055868,9 14262993 Розрахунок валових витрат (для оподаткування) 5 Виробничі валові витрати, грн. -1665045 -1748297 -1835712 -1927498 -2023873 6 Проценти по облігаціях, грн. -250000 -250000 -250000 -250000 8 Амортизація ОФ та НМА, грн. -698577 -600539 -526876 -471500,1 -429846 9 Відсотки по кредитах, грн. -756840 -794682 -834416 -584091,3 -306648 Розрахунок балансового прибутку для оподаткування 10 Балансовий прибуток, грн. -2142612 713451,6 3452705 5822779,8 11252627 19098952 11 Податки (30%) на прибуток, грн. -214035 -1035812 -1746834 -3375788 -6372469,1 12 Проектований чистий прибуток (для нарахування дивідендів), грн. -2142612 499416,1 2416894 4075945,8 7876839 12726483 Розрахунок чистого операційного доходу (+ фонд амортизації) 13 Чистий доход від опе-рацій (чистий прибу-ток + амортизація), грн. -1444035 1099955 2943770 4547446 8306685 15453821,1
За результатами розрахунківінвестиційної та операційної діяльностей підприємства (табл. 3.1–3.3)розраховуємо результати фінансової діяльності підприємства та грошові потоки.
Таблиця 3.4
Результати фінансової діяльності інноваційного проекту ЗАТ «ІТС» № Значення показників на t – кроку діяльності п/п Показники 0 рік 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік Розрахунки динаміки капіталізованого власного капіталу 1 Інвестиції оборотного капіталу, грн. 1297839 2 Прибуток до капіталізації, грн. -2142612 499416 2416894 4075946 7876839 3 Виплата дивідендів, грн. -1000000 -2000000 4 Власний капітал з капіталізацією прибутку, грн. 1297839 -844773 -345357 2071537 5147483 11024322 Розрахунки динаміки запозичення та амортизаційного повернення коштів 6 Довгострокові кредити+облігац, грн. 4604000 7 Амортизація, грн. 698577 600539 526876 471500 429846 8 Погашення заборгованості по кредитах, грн. -1390694 -1460228 -2533240 Результати фінансової діяльності 10 Потік реальних грошей, грн. 1297839 -1444035 1099955 1553076 2087218 3773445 11 Сальдо реальних грошей, грн. -146196 953759 2506835 4594053 8367499 12 Сальдо накопичених реальних грошей, грн. -1444035 -344080 1208997 3296214 8367499
При розрахункахпоказників табл. 3.4 прийнята методологія [36]:
1) Потік реальних грошей закожний рік (п. 10) розраховується як різниця сум чистого прибутку (п. 2)– сум виплачених дивідендів акціонерам (п. 3), та враховуючи, що виплата поверненнякредиту (п. 8) виконується за рахунок фонду амортизації (п. 7) та,частково, чистого прибутку.
2) Сальдо реальних грошей (п. 11)розраховується як початковий інвестований оборотний капітал + потік реальнихгрошей (п. 10) – приведено наростаючою сумою.
3) Сальдо накопиченихреальних грошей (п. 12) розраховується як сума накопиченого реальногопотоку грошей (п. 10) – приведено наростаючою сумою.Показники ефективностіпроекту
Ефективністьпроекту характеризується низкою показників, що відбивають співвідношення витраті результатів з огляду на інтереси сторін – учасників.
Показники оцінкиефективності інвестиційного проекту щодо ефективності [41], [26], [6]:
- комерційної(фінансової) – враховують фінансові наслідки реалізації проекту для йогобезпосередніх учасників;
- бюджетної– враховують і відбивають фінансові наслідки проекту для державного,регіонального або місцевого бюджету;
- економічної– враховують витрати і результати, пов’язані з реалізацією проекту; виходять замежі прямих фінансових інтересів безпосередніх учасників інвестиційного проектуі допускають вартісний вимір.
Порівняннярізноманітних інвестиційних проектів (або варіантів того самого проекту) івибір кращого з них проводять з урахуванням таких показників [36], [37]:
- чистийдисконтований доход (ЧДД) та інтегральний ефект;
- індексдоходності (ІД);
- внутрішнянорма доходності (ВНД);
- стрококупності (СО);
Вартість грошейу часі.
Проект розробляєтьсязадовго до реального початку його здійснення. Реалізація проекту може триватироками й десятиліттями. Гроші є витрачаються сьогодні і будуть витрачатися протягомдовгого часу, а прибуток, що ми його очікуємо, з’явиться не відразу. Але мизнаємо, що виплачена сьогодні одна гривня дорожча за обіцянку заплатити їїчерез рік. Рівноцінність національної валюти в часі пояснюється такимипричинами:
- зниженнякупівельної спроможності й загальне підвищення цін;
- отриманняпроцентного прибутку (якщо гривню віднести в банк);
- ризик(кредитор може не виконати свої боргові зобов’язання).
Так чи інакше відбувається зміна цінностінаціональної валюти, тож у проектному аналізі це необхідно враховувати. Упроектному аналізі прийнятий метод зрівнювання різночасових грошей, так званедисконтування.
Майбутня цінністьсьогоднішніх грошей визначається за формулою:
/> (3.1)
де      С– сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;
d – постійна норма дисконту,що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал;
t – тривалість розрахунковогоперіоду (в роках);
Б – сьогоднішня цінністьмайбутніх грошей.
Сьогоднішняцінність майбутніх грошей визначається таким чином:
/> (3.2)
Перерахунокпоточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяєвизначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат ірезультатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, апотім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, наоснові якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.
В табл. 3.5наведені результати розрахунку фінансових показників проекту для прийнятих умовбізнес-плану. В табл. 3.6–3.7 наведені розрахунки послідовними приближеннямизначення ВНД – внутрішньої норми доходності, тобто такого значення % виплатидивідендів акціонерам від чистого прибутку, яка дозволяє вирівняти дисконтованіінвестиції та чистий дисконтований доход підприємства, тобто ВНД – досягнутафактична рентабельність капіталу.
В табл. 3.5розрахунків в пунктах 1–4 приведені дані, розраховані в табл. 3.1–3.4, пункт 5розрахований по приведеній формулі, в пунктах 6–9 приведені значеннядисконтованих величин пунктів 1–4, які поділені на відповідний комплекскоефіцієнту дисконтування (пункт 5). Таблиця 3.5
Показники ефективності інноваційного проекту ЗАО «ІТС» (прямий розрахунок за вхідними даними) № Значення показників на t – кроку діяльності Сума п/п Показники 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік 5 років 1. Ефект від інвестиційної діяльності (капітальні витрати) (табл. 3.1) -4 604 000 1 390 694 1 460 228 2 533 240 780 161 2. Ефект від операційної діяльності (табл. 3.3) -1 444 035 1 099 955 2 943 770 4 547 446 8 306 685 15 453 821 3. Потік реальних грошей (табл. 3.4) -146 196 1 099 955 1 553 076 2 087 218 3 773 445 8 367 499 4. Чистий прибуток (табл. 3.4) -2 142 612 499 416 2 416 894 4 075 946 7 876 839 12 726 483 5. Значення комплекса (1+d) t = D при коефіцієн-ті дисконтування d= 25% 0,80 0,64 0,51 0,41 0,33 6. Дисконтований потік реальних грошей (п. 3/D) -146 196 703 971 795 175 854 924 1 236 483 3 444 357 7. Дисконтований потік чистого прибутку (п. 4/D) -2 142 612 319 626 1 237 450 1 669 507 2 581 082 3 665 054 8. Дисконтовані капітальні витрати (п. 1/D) -4 604 000 712 035 598 109 830 092 -2 463 764 9. Дисконтований доход від операційної діяльності (п. 2/D) -1 444 035 703 971 1 507 210 1 862 634 2 721 935 5 351 715 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Чистийдисконтований доход (ЧДД)
Цей прибутоквизначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, зведена допочаткового кроку, як перевищення інтегральних результатів над інтегральнимивитратами. Розмір ЧДД для постійної норми дисконту визначається за формулою:
/> (3.3)
де      Rt– результати, що досягаються на t-ому кроці розрахунку;
Зt – витрати на тому ж кроці;
Т – горизонт розрахунку(тривалість розрахункового періоду), дорівнює номерові кроку розрахунку, наякому проводиться закриття (ліквідація) проекту;
(Rt-Зt) – ефект, що досягається на t-омукроці розрахунку;
d – постійна норма дисконту, щодорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал.
Якщо ЧДД проектупри заданій нормі дисконту:
- позитивний(ЧДД>0), то проект є ефективним і можна ставити питання про його прийняттяабо подальший розгляд. Чим більший ЧДД, тим проект ефективніший.
- нульовий(ЧДД=0) або негативний (ЧДД
Для визначенняЧДД можна скористатися модифікованою методикою Для цього зі складу Зt (витрат)виключаються капітальні вкладення і через Зt позначають витрати на t-омукроці за умови, що в них не входять капіталовкладення. Тоді формула длявизначення ЧДД приймає такий вигляд:
/> (3.4)
де К –сума дисконтова них капвкладень.
Модифікованийпоказник ЧДД виражає різницю між сумою наведених ефектів і зведеною до того жмоменту часу величиною капіталовкладень (К).
Індексдоходності (ІД)
Індекс доходності (ІД) являє собою відношеннясуми наведених ефектів до розміру капіталовкладень:
/> (3.5)
де      Зt– витрати на t-ому кроці за умови, зо в них не входять капіталовкладення;
К – сума капіталовкладення, щодисконтувалося.
Індекс доходності тісно пов’язаний з ЧДД: якщоЧДД позитивний, то ІД >1, і навпаки. Таким чином, якщо ІД>1, то проект єефективним, а якщо ж ІД
Внутрішнянорма доходності (ВНД)
Внутрішня нормадоходності (ВНД) являє собою норму дисконту (d), за якої розмірнаведених ефектів дорівнює зведеним капіталовкладенням і визначаєтьсярозв’язанням рівняння:

/> (3.6)
Визначення ВНДінвестиційного проекту дає відповідь на питання, чи є він ефективним при певнійзаданій нормі дисконту (d). ВНД проекту визначається в процесі розрахункуі потім порівнюється з передбачуваною інвестором нормою доходу на вкладенийкапітал. Якщо ВНД дорівнює необхідній інвесторові нормі доходу на капітал абобільший за таку, інвестиції в даний проект є виправданими, тож можерозглядатися питання про його прийняття. У протилежному випадку інвестор можевідмовитися прийняти проект.
Економічний змісткритерію ВНД полягає в наступному: комерційна організація може прийматибудь-яке рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності якого не нижчепоточного значення показника «ціна капіталу» r, під останнім розуміється або d(норма дисконта), якщо джерело засобів точно не ідентифіковане, або цінацільового джерела, якщо таке є. Саме з показником r порівнюється критерій ВНД,розрахований для конкретного проекту, при цьому зв'язок між ними такий.
Якщо ВНД> r,то проект варто прийняти;
ВНД
ВНД = r, тепроект ні прибутковим, ні збитковим.
Незалежно відтого, з чим порівнюється ВНД, очевидно одне: якщо його ВНД більше деякоїграничної величини, то проект приймається; тому за інших рівних умов, якправило, більше значення ВНД вважається найкращим.
Практичнезастосування даного методу ускладнено, якщо в розпорядженні аналітика немаєспеціалізованого фінансового калькулятора. У цьому випадку застосовується методпослідовних ітерацій з використанням табульованих значень дисконтованихмножників. Для цього за допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнтадисконтування r1 таким чином, щоб вінтервалі
(r1,r2) функція ЧДД=f(r) змінювала своє значення з «+» на «–» чи з «–» на«+». Далі застосовують формулу
/> (3.7)
де r1 -значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому
f(r1)>0(f(r1) – значення табульованого коефіцієнтадисконтування, при якому f(r2)0)).
Точністьобчислень обернено пропорційна довжині інтервалу (r1, r2),а найкраща апроксимація з використанням табульованих значень досягається увипадку, коли довжина інтервалу мінімальна (дорівнює 1%), тобто r1і r2– найближчі друг до друга значення коефіцієнтадисконтування, що задовольняють умовам (у випадку зміни знака функції y=f(r)з «+» на «–»):
r1 - значення табульованогокоефіцієнта дисконтування, що мінімізує позитивне значення показника ЧДД, тобтоf(r1) = min {f(r)
r2 - значення табульованогокоефіцієнта дисконтування, що максимізує негативне значення показника ЧДД,тобто f(r2) = max {f(r)
Шляхом взаємноїзаміни коефіцієнтів r1 і r2 аналогічні умови виписуютьсядля ситуації, коли функція змінює знак з «–» на «+».Строк окупності
Строк окупності –це мінімальний часовий інтервал (від початку здійснення проекту), за межамиякого інтегральний ефект стає позитивним і залишається таким надалі. Іншимисловами, це період, що вимірюється місяцями, кварталами або роками і починаючиз якого початкові вкладення й інші витрати, пов’язані з проектом, покриваютьсярезультатами його здійснення.
Метод визначеннястроку окупності інвестицій є одним з найпростіших і найбільш розповсюджених усвітовій аналітичній практиці. Порядок розрахунку строку окупності (СО)залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщоприбуток по роках розподілений рівномірно, то
/> (3.8)
де К –одноразові капітальні витрати; Д – щорічний прибуток від капіталу.
У разінерівномірного розподілу прибутку СО розраховується прямим підрахункомчисла (квартал, місяць), протягом якого інвестицію буде погашено кумулятивнимдоходом. Тоді
/>, (3.9) де n –кількість років; К – капітальні витрати.
Деякі фахівці прирозрахунку показника СО рекомендують враховувати часовий аспект. У цьомувипадку в розрахунок приймаються дисконтовані грошові потоки, а відповіднаформула для розрахунку дисконтованого строку окупності (ДСО) має вид:
/> (3.10) при якому /> (3.11)
Очевидно, що увипадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завжди ДСО>СО.Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитисянеприйнятним за критерієм ДСО [10], [26].
Коефіцієнтефективності інвестицій (КЕІ)
Розрахунок коефіцієнта ефективності інвестицій – це, упринципі, теж саме, що й розрахунок рентабельності інвестицій. Коефіцієнтефективності інвестицій (КЕІ) може визначатися без дисконтування витрат ідоходів. Тоді він враховує часовий складник грошових потоків, тобто:
- розрізнюєпроекти не з однаковою сумою середньорічного прибутку, а з сумою, що варіюєтьсяпо роках;
- не робитьрізниці між проектами, що мають однакову суму прибутку, але генеруютьсяпротягом різних періодів.
За цим методомКЕІ визначається так:
/> (3.12)
де      ЧП –чистий прибуток (балансовий прибуток мінус відрахування в бюджет);
ЛВ – ліквідаційнавартість проекту.
Краще все ж таки визначати модифікованезначення дисконтованого коефіцієнта ефективності інвестицій ДКЕІ, вдавшись додисконтування грошових потоків:
/> (3.13)
Якщо зновуприпускається наявність залишкової вартості або ліквідаційної вартості (ЛВ), тоінвестиційний потік за останній рік може бути компенсований частковимповерненням інвестиції за рахунок ліквідаційної вартості (ЛВ), але дисконтованоїна зменшення вартості грошей за час інвестиції. Підсилюючим варіантомрозрахунку є врахування ЛВ у реальних грошових потоках останнього року, таневраховування у величинах інвестицій.Таблиця 3.6
Результати розрахунків коефіцієнтів ефективності
за даними табл. 3.5 Значення Розмірність /> 1
ЧДД =(сума пункт 9) –
(сума пунктів 8) Чистий дисконтований дохід 2 887 951,47 грн. /> /> 2 КЕІ = (сума п. 4)/ (суму п. 1) *100 Коефіцієнт ефективності інвестицій 293,37 % /> 3 ДКЕІ = (сума п. 7)/ (суму п. 8) *100 Дисконтований коеф-т ефективності інвестицій 148,76 % /> 4 СО = (сума п. 1)/(сума п. 2/5) Строк окупності інвестицій 1,74 років /> 5 ДСО = (сума п. 8)/(сума п. 9/5) Дисконтований строк окупності інвестицій 2,30 років /> /> 6
ІД = (сума пункт 2)/
(суму п. 1) Індекс доходності 3,53 /> /> 7
ІДД = (сума пункт 9)/
(суму п. 8) Індекс дисконтованої доходності 2,17 /> /> 8 NPV = (сума пункт 6) Сумарний дисконтований потік грошей за 5 років 3 444 357,31 грн. /> /> 9 ВНД =(приближення №0) Норма дисконту в розрахунках 25 % />
Показники ефективності інноваційного проекту ЗАТ «ІТС»
(розрахунки значення ВНД за результатами варіаційних розрахунків) Таблиця 3.7 /> Результати варіаційних розрахунків коефіцієнтів для оптимуму ВНД /> 1 ЧДД
-27 701,21
355 311,99
2 887 951,47 грн. /> 2
ВНД = r
(i – наближення)
55,00
50,00
25,00 % /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
 

Далі застосовуютьформулу розрахунку точного значення ВНД за найближчими приближеннями (мінімумабсолютного значення ЧДД):
/> (3.14)
де r1 — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r1)>0(f(r1)0)).
/>
Заключнаоцінка результатів фінансових розрахунків
Як видно ізаналізу результатів розрахунків (банківська норма доходу на інвестованийкапітал – 25%) для алгоритмів прийняття проектного рішення – [6], [8], [10],[36]:
- приведенийчистий дисконтований дохід ЧДД (мінус дисконтована сума
інвестиції) = 2887 951 грн. (> 0);
- Коефіцієнтефективності інвестицій КЕІ = 293,37%
(більше нормибанківського проценту 25%);
- Дисконтованийкоефіцієнт ефективності інвестицій КЕІ = 148,76%
(більше норми банківськогопроценту 25%);
- Індексдоходності ІД = 3,53 (> 1);
- Індексдисконтованої доходності ІДД = 2,17 (> 1)
- Стрококупності затрат СО = 1,74 років
(менше життєвогоциклу інноваційного проекту – 5 років);
- Дисконтованийстрок окупності затрат СО = 2,30 роки
(менше життєвогоциклу інноваційного проекту – 5 років);
- Внутрішнянорма доходності ВНД = 54, 638% (що значно вище норми дисконту = банківськогопроценту 25% з врахуванням 5% девальвації національної валюти);
- СумарнийNPV-потік дисконтованих грошей від інноваційного проекту =
= + 3 444 357грн. (тобто є значний прибуток на рівні статутного підтримуючого капіталу ЗАТ «ІТС»= 4 млн. грн.);
Таким чином інноваційнийпроект ЗАТ «ІТС» для вхідних умов бізнес-проекту – є фінансово ефективним,одночасно альтернативно ефективним у порівнянні з вкладенням інвестицій підбанківську норму проценту та повинен бути прийнятим.
 
3.3 Оцінка життєздатностіінноваційного проекту ЗАТ «ІТС за результатами 1 етапу впровадження
/>Рис. 3.1. Головна сторінка WEB – серверу прийомузвітності та інформування платників податків

Звіт ДПА уДніпропетровській області (Управління автоматизованого адмініструванняподатків) та ЗАТ «ІТС» про виконану роботу групи з впровадженняIntranet(Internet) – технології по взаємодії з платниками податків
Відповідно донаказу ДПА України вiд 21.07.2000 N402 «Про апробацію системиIntranet(Internet) – технологій (для здачі податкової звітності) та програмногозабезпечення автоматизованої системи обласного рівня в інспекції ВПП у м.Дніпропетровську» та «Плану заходів по впровадженню пілотного проекту»,затвердженого цим наказом ДПА у Дніпропетровській області виконані наступніроботи:
1. Станом на24.04.2001 проводиться дослідна експлуатація пілотного проекту на базіінспекції ВПП у м. Дніпропетровську та районних ДПІ м. Дніпропетровська згіднозатверджених наказами ДПА у Дніпропетровській області від 29.06.2000 №150 тавід 31.01.2001 №19 Планів заходів.
2. Станом на24.04.2001 у demo-версії системи Intranet – технології зареєструвалися 416платників податків, офіційно зареєстровані у системі Intranet – технологіїздачі звітності 201 платник податків, причому 94 з них зареєстровані протягомостанніх двох місяців 2001 року. Аналіз кількості платників, зареєстрованих всистемі Intranet (Internet) – технології наведено у табл. 3.8.
3. В ДПІ,задіяних в пілотному проекті, організовано 47 робочих місць інспекторів ДПІ.Ведеться прийом податкової звітності від платників податків в режимі ON-LINE тарозпочато ручний ввод даних з звітів, наданих на паперових носіях в системуIntranet (Internet) – технології. Станом на 24.04.2001 прийнята податковазвітність за березень та ведеться прийом звітності за I квартал 2001 року укористувачів зареєстрованих в системі Intranet (Internet) – технології. Аналізприйому податкової звітності в системі Intranet (Internet) – технологіїнаведено у табл. 3.9.
4. Навиконання наказу ДПА України вiд 21.07.2000 №402 п. 5 та пункту 16 Планузаходів, затвердженого наказом ДПА у Дніпропетровській області від 29.06.2000 №150,генеральним підрядником – фірмою «Атлас» проведені роботи по монтажукорпоративної мережі, яка об’єднала облДПА з ДПІ у м. Дніпропетровську та усімарайонними ДПІ м. Дніпропетровська. Це дозволило, відповідно до наказу ДПА уДніпропетровській області від 31.01.2001 №19, розширити пілотний проект тазалучити до дослідної експлуатації системи Intranet (Internet) – технологіївзаємодії з платниками податків всі ДПІ м. Дніпропетровська.
5. Введено впромислову експлуатацію програмне забезпечення для організації місця районногоінспектора «Інспектор» (по прийманню звітності) та «Канцелярія» (по реєстраціїзвітів).
6. Станом на24.04.2001 закінчено розробку сервісу «Акт звірки» де формується Довідка пророзрахунки з бюджетом, Акт звірки та Картка особового рахунку платника. Цейрежим проходе тестування.
7. Станом на24.04.2001 сформовані справи по 104 формах податкової звітності (Державний таМісцевий бюджети) з описом порядку складання звітів, їх затверджених форм та алгоритмузаповнення цих форм.
8. В системіпередбачена можливість проведення камеральної перевірки, для цього розробленіта підключені внутрішні та зовнішні контролі звітів.
9. Постійнопроводиться тестування системи, а також обговорення з розробниками ЗАТ «ІТС»зауважень по системі та поновлень форм звітності.
10. Управліннямоподаткування юридичних осіб облДПА підписані Акти по впровадженню вексплуатацію пакетів звітності по прибутку, ПДВ, акцизному збору, єдиномуподатку, звітності неприбуткових організацій та підприємств, заснованихгромадськими організаціями інвалідів, консолідованому податку на прибуток,внескам до інноваційного фонду, звіту по пільгам.
11. Задопомогою програми – конвертатора баз даних системи Intranet в бази даних АРМа«Податкова звітність», виконано наповнення бази даних, що містить інформаціюпро зв'язок числових полів форм системи і числових полів баз даних АРМа«Податкова звітність». Отримана база даних містить 3017 записів по 109 формамзвітності з прив'язкою до версії документа, а також в базі даних містятьсяознаки «основних» форм (для отримання реєстрів поданих форм). Ведеться щоденнаексплуатація цієї програми – конвертатора.
12. В ДПІ,які приймають участь у експерименті протягом останніх чотирьох місяцівнаправляються бази даних, отримані після конвертації з системи Intranet, длявтягування до АРМів «Податкова звітність» та «Облік податків і платежів».
13. Дані іззвітів системи Intranet були перенесені до карток особових рахунків платниківбез помилок.
14. Ведетьсятестування програми «РЕЄСТРИ» для формування реєстрів з декларації по ПДВ,зведеної звітності в розрізі форм та термінів звітності та аналізу данихдекларації по прибутку, з урахуванням розпорядження №181-р та наказу №306, напідставі даних, отриманих із звітів системи Intranet-технології.
15. Висновки:
1) Кількість зновзареєстрованих платників протягом останніх двох місяців складає 94 платники,або 47% від всіх зареєстрованих. Це свідчить про те, що система Intranet-технологіїпривернула до себе увагу платників своїми можливостями.
2) Чіткопростежується тенденція більш якісного використання системи. Процент наданої велектронному вигляді звітності значно виріс і складає 40% від всієї прийнятої всистемі Intranet-технології звітності.
3) Система у експериментальному режимідоведена до взаємодії в автоматичному режимі з платником податків до видачідовідки-звірки розрахунків з бюджетом і може бути рекомендована до повномасштабноговпровадження.
17. Сценарійвзаємодії платника податків по WEB-технології з податковою адміністрації припідготовці та здачі податкової звітності приведені в Додатку 2.
/>
Рис. 3.2. Скан-копіядовідки – звірки платника податків з бюджетом

/>
Рис. 3.3Скан-копія – Довідка-контроль декларації (Режим «Автоматичний податковийінспектор)
Таблиця 3.9. Аналізстану приймання звітності в системі Intranet (Internet) технологій станом на24.04.2001 р.ДПІ
За
ІІІ кв.
2000 За жовтень 2000 За листопад 2000 За грудень 2000 За IV кв. та за 2000 рік За січень 2001 За лютий 2001 За березень та I кв. 2001 рік Вього звітів по району ДПІ у м. Дніпропетровську 6 6 5 4 4 5 40 6 76 *ДПІ у АНД районі 13 13 *ДПІ у Бабушкінському районі 53 53 ДПІ у Жовтневому районі 5 9 23 15 165 288 783 64 1352 ДПІ у Індустріальному районі 2 8 8 6 13 11 20 27 95 ДПІ у Кіровському районі 3 2 2 368 309 266 48 48 1046 *ДПІ у Красногвардійському районі 2 48 47 97 *ДПІ у Ленінському районі 4 4 14 22 ВСЬОГО: 16 25 38 393 491 576 943 272 2754


Висновки
В дипломній роботі приведені результати таметодологія досліджень сутності та фінансово-економічних показниківінноваційного процесу впровадження венчурним підприємством ЗАТ «Інформаційні татехнологічні системи» (м. Дніпропетровськ) програмно-телекомунікаційногокомплексу «WEB-технологія взаємодії платників податків зподатковими інспекціями» при підготовці та здачі податкових декларацій,консультаційному обслуговуванні, проведенні віддалених автоматичних звірокособових рахунків платників податків по розрахунках з бюджетом, автоматичномунагадуванні платнику податків про терміни та необхідність подання звітності:
1. Сутністю та актуальністю впровадженняпрограмно-телекомунікаційного комплексу «WEB-технологіявзаємодії платників податків з податковими інспекціями» є інноваційний розвиток(за венчурною пропозицією ЗАТ «ІТС» для податкової адміністрації)інтелектуалізації процесу автоматизації взаємодії платників податків зподатковими інспекціями, який розвивається за наступними етапами:
1997–1999 рік – автоматизована система «Податковазвітність» (м. Львів) з поданням платниками письмових (на бланках) деклараційдля вводу операторами в комп’ютерну базу в податкових інспекціях з певнимнабором контролів введеної інформації;
1999–2001 рік – автоматизована система «Звітплатника» (м. Київ) з поданням платниками податків звітів в письмовому виглядіта копіями в файлах на дискетах, підготовлених в підприємствах платниківподатків, з вводом системою «Звіт інспектора» в комп’ютернубазу податкових інспекцій даних з двома етапами контролю – на робочому містіплатника та на робочому місті податкового інспектора. Для роботи системинеобхідно передавати платнику послідовні платні версії програми «Звіт платника»в архівах на 14 – 18 дискетах.
2001 рік – модернізація системи «Звіт платника»(м. Київ) з передачею криптованих файлів звітності до податкової інспекції задопомогою Інтернет-електронної пошти Е-mail (безгарантії своєчасності/повноти доставки файлового пакету);
2000 – 200? рік – впровадження Інтернет (для платників)/Інтранет(для податкових інспекторів) системи «Клієнт-Сервер» – «WEB-технологія взаємодії платників податків з податковими інспекціями» (м.Дніпропетровськ) з набором, контролем та здачею всіх форм податкової звітності(з криптованим електронним підписом – по безпаперній та безчерговій технології)прямо на сервер баз даних податкової адміністрації через мережу Інтернет задопомогою програмного комплексу, розташованого на серверах (зовнішньомупрограмно-провайдерському – ЗАТ «ІТС» та внутрішньому (закриптованому) уподатковій адміністрації ДПА у Дніпропетровській області). Платник податківвикористовує стандартний Інтернет – редактор текстів (Internet Explorer) для віддаленої роботи на WEB-сервері.
Актуалізація форм звітності та версійпрограмного забезпечення на сервері проводиться ЗАТ «ІТС», платнику податківдля входу в систему треба набрати лише свій криптопароль.
2. Проведений в аналіз фінансового станувенчурного підприємства ЗАТ «ІТС» за результатами фінансової звітності за1999/2000 рік дозволяє сформувати наступні висновки:
2.1) З точки зору інноваційного потенціалу длясамофінансування інноваційних проектів:
– у 1999 році ЗАО «ІТС» відвернуло наінноваційні досліди 500 тис. грн. власних коштів;
– у 2000 році ЗАО «ІТС» додаткововідвернуло на дослідний варіант
інноваційного проекту «Інтранет/Інтернет –технологія подання звітності платниками податків у податкові інспекції» 800тис. грн. власних коштів;
– відвернуті на самофінансуванняінноваційного проекту суми практично дорівнюють вільному залишку статутногокапіталу в оборотних фондах підприємства, при цьому основна діяльністьпідприємства (до впровадження інноваційного проекту) по проектуванню тастворенню комп'ютерних мереж (проектна та виробнича діяльність) фінансується зарахунок позичкових коштів (короткострокових кредитів);
– відвернення коштів (самофінансування)на фінансування інноваційного проекту привело за даними фінансового аналізу:
2.1.1) ЗАО «ІТС»має великі проблеми з абсолютною ліквідністю (нижче нормативу) та за звітнийперіод показник ще погіршився, тобто маємо недостачу високоліквідних коштів;
2.1.2) ЗАО «ІТС»має достатній запас покриття, тобто загальної
ліквідності (вищенормативу), але за звітний період цей показник погіршився;
2.1.3) Показник термінової ліквідності у ЗАО «ІТС»не виконується, за звітний період вдалося привести у відповідність співвідношенняміж короткостроковими дебіторськими та кредиторськими заборгованостями длявзаємного термінового покриття.
2.1.4) За звітнийперіод в структурі пасивів балансу (джерел) виникли
наступні зміни:при загальному рості валюти балансу на 28,7%, капітал зріс на 14,1%,довгострокові залучені ресурси впали на 29,6%, а короткострокові залученіресурси зросли на 98,8% (в основному за рахунок короткостроковогокредитування). Зміни в структурі пасивів джерел носять негативний характер, бозначно падає стійкість джерел за рахунок підвищення долі ризикованих ресурсів.
Така ресурсна політика при зростанні на 122,7%дебіторської заборгованості та відволікання активів у поточні інвестиції (зрістна 320%) є ризикованою.
2.1.5) За звітнийперіод підприємство значно покращало оборотність капіталу та знизило періодфінансового циклу, але показник також виявив нестачу оборотних коштів (тобтоненормативну залежність підприємства від запозичених короткострокових ресурсів)
2.1.6)Підприємство у звітному періоді перемістилося з оцінки «Критичний станфінансової стійкості» до оцінки «Нестійкий стан фінансової стійкості», оскількизапаси активів не відповідають рівню оборотних коштів, як власних, так і позиченихна довгостроковій основі. Фінансова стійкість забезпечується тільки з врахуваннямпозичкових короткострокових ресурсів, що відповідає ризиковому характеру венчурноїдіяльності підприємства.
Таким чином,додаткових можливостей для самофінансування інноваційного проекту у ЗАО «ІТС»немає.
2.2) З точки зору інвестиційної привабливостіЗАО «ІТС» для зовнішнього фінансування інноваційних проектів (довгостроковебанківське кредитування чи додаткова емісія акцій для отримання додатковихкоштів у статутний капітал):
2.2.1) показники дляакціонерів ЗАТ «ІТС» для розширення вкладаннякоштів в статутний капітал:
Як видно з проаналізованихпоказників прибутковість акцій у 2000 році зросла з 5,06% до 10,5%, при чомурозрахункова прибутковість акцій (без форс-мажорного штрафу за порушеннявалютного законодавства) у 2000 році повинна була бути 17, 8%. Це нижчесередньої облікової ставки за депозитами – 25%, та вище рівня інфляції 2000 р.,який дорівнює – 12%.
Вказаний рівень доходностіакцій дозволяє впевнити акціонерів тільки у частковій необхідності фінансуванняінноваційного проекту за рахунок перероз-поділу чистого прибутку від сталогобізнесу ЗАТ «ІТС» (у 2000 р. – це 50% від суми чистого прибутку).
Згідно з статутом ЗАТакціонери погодилися для фінансування іннова-ційного проекту на емісію та викуп5-річних облігацій підприємства ЗАТ «ІТС» на суму 25% від статутного капіталупід 25% річних, що гарантує їм повернення основної суми та тверду ставку річноїдоходності.
2.2.2) показникидля довгострокового кредитування ЗАТ «ІТС»
комерційнимбанком:
Длядовгострокового кредитування (на 5 років) банком:
- в якостізастави може бути використана комп'ютерно-телекомунікаційна техніка, яка єосновою основних фондів ЗАТ «ІТС» та коштує 50% вартості затрат початковогоетапу серійного впровадження інноваційного проекту;
- розрахованіпоказники фінансового стану ЗАТ «ІТС» дозволяють віднести його як позичальникадо класу «Б», тобто можливість кредитування залежить від аналітично-фінансовихпоказників бізнес-плану;
- прийняттярішень ДПА України за результатами пілотного проекту по масштабномувпровадженню інноваційного проекту дає впевненість у виконанні доходної частинибізнес-плану проекту.
3.Інвестиційнаоцінка результатів фінансових розрахунків бізнес-плану промисловоговпровадження інноваційного проекту за NPV – технологієюдисконтованих грошових потоків показує, що:
За результатами розрахунків (при банківській норміальтернативного доходу на інвестований капітал – 25%) інвестиційноїпривабливості проектних рішень бізнес-плану:
- приведенийчистий дисконтований дохід ЧДД (мінус дисконтована сума
інвестиції) = 2887 951 грн. (> 0);
- Коефіцієнтефективності інвестицій КЕІ = 293,37% (більше норми
банківськогопроценту 25%);
- Дисконтованийкоефіцієнт ефективності інвестицій КЕІ = 148,76%
(більше норми банківськогопроценту 25%);
- Індексдоходності ІД = 3,53, дисконтованої доходності ІДД = 2,17 (> 1);
- Стрококупності затрат СО = 1,74 років, дисконтований строк окупності затрат СО =2,30 роки (цикл інвестування проекту – 5 років);
- Внутрішнянорма доходності ВНД = 54, 638% (що значно вище норми дисконту = банківськогопроценту 25% з врахуванням 5% девальвації національної валюти);
- СумарнийNPV-потік дисконтованих грошей від інноваційного проекту =
= + 3 444 357грн. (тобто є значний прибуток на рівні статутного підтримуючого капіталу ЗАТ «ІТС»= 4 млн. грн.);
Таким чином інноваційнийпроект ЗАТ «ІТС» для вхідних умов бізнес-проекту – є фінансово ефективним,одночасно альтернативно ефективним у зрівнянні з вкладенням інвестицій підбанківську норму проценту та повинен бути прийнятим.
4. Життєздатність інноваційногопроекту підтверджена експериментальним етапом впровадження в ДПА у м.Дніпропетровську у 2000–2001 році та прийнятим рішенням ДПА України провпровадження інноваційного проекту у 2002–2005 роках по всій Україні (наказ ДПАУкраїни вiд 21.07.2000 N402):
4.1) Станом на24.04.2001 проводиться дослідна експлуатація пілотного проекту на базіінспекції ВПП у м. Дніпропетровську та районних ДПІ м. Дніпропетровська згіднозатверджених наказами ДПА у Дніпропетровській області від 29.06.2000 №150 тавід 31.01.2001 №19 Планів заходів.
4.2) Станом на24.04.2001 у demo-версії системи Intranet – технології зареєструвалися 416платників податків, офіційно зареєстровані у системі Intranet – технологіїздачі звітності 201 платник податків, причому 94 з них зареєстровані протягомостанніх двох місяців 2001 року.
4.3) В ДПІ, задіяних в пілотномупроекті, організовано 47 робочих місць інспекторів ДПІ. Ведеться прийомподаткової звітності від платників податків в режимі ON-LINE та розпочаторучний ввод даних з звітів, наданих на паперових носіях в систему Intranet(Internet) – технології. Станом на 24.04.2001 прийнята податкова звітність за березеньта ведеться прийом звітності за I квартал 2001 року у користувачівзареєстрованих в системі Intranet (Internet) – технології.
4.4) На виконаннянаказу ДПА України вiд 21.07.2000 №402 п. 5 та п. 16 Плану заходів,затвердженого наказом ДПА у Дніпропетровській області від 29.06.2000 №150, проведеніроботи по монтажу швидкісної (2 Мбіт/сек) корпоративної комп'ютерної мережі,яка об’єднала обл. ДПА з ДПІ у м. Дніпропетровську та усіма районними ДПІ м.Дніпропетровська. Це дозволило, відповідно до наказу ДПА у Дніпропетровськійобласті від 31.01.2001 №19, розширити пілотний проект та залучити до дослідноїексплуатації системи Intranet (Internet) – технології взаємодії з платникамиподатків всі ДПІ м. Дніпропетровська.
5. Інноваційнийпроцес в ЗАТ «ІТС» розвивається за класичною схемою:
- проведеннядослідного етапу розробки новацій за рахунок самофінансування в венчурному ЗАТ «ІТС»;
- розробкабізнес-плану промислового впровадження результатів дослідного етапу та захистйого ефективності перед замовником та інвесторами;
- створенняпромислового експлуатаційного підрозділу в ЗАТ «ІТС» (Центр
комп’ютернихтехнологій при ДПА України) на базі зовнішнього інвестування коштів,напрацювання режиму самоокупності функціонування та напрацювання фінансовихрезервів для наступних венчурних інноваційних проектів ЗАТ «ІТС».
 

Перелік джерел
1.  Балабанов И. Основы финансовогоменеджмента. Как управлять капиталом? – М.:Финансы и статистика, 1995.
2.Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учеб­ник.– М.: Финансы и статистика, 1996.
3. Білуха М.Т. Курс аудиту, Київ, «Вища школа», «Знання», 1998
4. Бланк И. Инвестиционный менеджмент.– К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, 1995.
5. Бойчук І.М. Харів П.С., Хопчан М.І.Економіка підприємств. – Львів: В-во «Сполом», 1998.
6. Брігхем Є.Ф. Основифінансового менеджменту. – К.: «Молодь», 1997.
7. Валдайцев С.В. Оценкабизнеса и инноваций. – М.: ИИД «Филио», 1997.
8. Ван Хорн Дж. Основы управленияфинансами. – М: «Финансы и статистика», 1997.
9. Водачек Л., Водачкова О.Стратегия управления инновациями на предприятии. – М.: Экономика, 1989.
9. Глазунов В.М. Финансовыйанализ и оценка риска реальных инвестиций.– М.: «Финстат-Информ», 1997.
11. Гринев В.Ф. Инновационныйменеджмент. – К.: МАУП, 2000.
12.Економіка підприємств / За ред. Покропивного С.Ф. – К.: Хвиля-Прес,1995.
13. Заруба О.Д. Основифінансового аналізу та менеджменту. – К., 1995.
14. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз:Навч. посібник – К.: МАУП, 2000.
15. Инвестиционное проектирование:практическое руководство по экономическому обоснованию инвестиционных проектов.– М.: Финстатинформ, 1995.
16. Инновационный менеджмент:Справоч. пособие / П.И. Завлин, А.К. Казанцев,
Л.Э. Миндель и др. – М.: Центрисслед. и статистики науки, 1998.
17. Инновационный менеджмент: Учебникдля вузов / С.Д. Ильенкова, Л.М.
Гохберг, С.Ю. Ягудин и др. – М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.
18. Инновационный процесс в странахразвитого капитализма (методы, формы, механизмы)/ Под ред. И.Е. Рудаковой. – М.: изд-во МГУ, 1991.
19.  Ковалев В.В. Финансовыйанализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. – М.: Финансы и статистика, 1996 г.
20. Костіна Н.І., АлексєєвА.А., Василик О.Д. Фінансове прогнозування: методи і моделі.– К.: «Знання», 1995.
21. Крейнина М.Н. Финансовоесостояние предприятия. Методы оценки. – М.: ИКЦ«Дис», 1997.
22. Липсиц И.В., Косов В.В. Инвестиционныйпроект: методы подготовки и
анализа. – М.: «БЕК», 1996.
23.  Менеджмент организации / Под ред. З.П. Румянцевой,Н.А. Соломатина. – М.: ИНФРА-М, 1995.
24.  Мескон М.Х., Альберт М.,Хедоури Ф. Основы менеджмента. Пер. с англ. – М.: Дело, 1992.
25.  Москвін С.О., Бевз С.М., Дідик В.Г. Проектнийаналіз. – К.: Лібра, 1998.
26. Нікбахт Е., Гроппелі А. Фінанси.– К.: Основи, 1993.
26. План рахунківбухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування / Наказ Міністерствафінансів України від 30.11.1999 №291.
27.  Покропивний С.Ф., Новак А.П.Ефективність інноваційно-інвестиційної
діяльності. – К. 1997.
28.  Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», Наказ Мінфіна України №87від 31.03.1999 + №304 від 30.11.2000.
29.  Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 2 «Баланс», Наказ Мінфіна
України №87 від 31.03.1999 + №304 від30.11.2000
30.  Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 3 " Звіт про фінансові
результати «, Наказ Мінфіна України №87від 31.03.1999 + №304
від 30.11.2000.
31. Про оподаткування прибуткупідприємств / Закон України 28 грудня 1994 року №334/94-ВР/від 17 травня 2001 року №2410-III
33. Про господарські товариства / ЗаконУкраїни 19 вересня 1991 року №1576-XII/ від 17 травня 2001 року №2409-III
34. Савченко А. Экономический методыуправления инновационнымипроцессами. – К.: Вищашкола, 1990.
35. Твисс Б. Управлениенаучно-техническими нововведениями. – М.: Экономика,1989.
36.  Тян Р.Б., Холод Б.І., Ткаченко В.А.Управління проектами. – Д.: ДАУБП, 2000
37. Тян Р.Б. Планированиедеятельности предприятия. – К.: МАУП, 1999.
38. Хучек М. Инновации напредприятиях и их внедрение. – М.: Луч, 1992.
39. Уткин Э.А., Морозова Г.И.,Морозова Н.И. Инновационный менеджмент. –М.: АКАЛИС, 1996.
40. Фатхутдинов Р.А. Инновационныйменеджмент: Учебник. – М.: ЗАО Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1998.
41.  Финансовый менеджмент. Учебник длявузов/ Под. ред. Г. Поляка. – М.:
«Финансы», 1997
42. Финансовый менеджмент: теория ипрактика/ Под ред. Стояновой Е.С.-
М.:Перспектива, 1996.
43. Шумпеттер Й. Теорияэкономического развития. – М.: Прогресс, 1982.
44. Черваньов Д.М., Нейкова Л.І.Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. – К.:Знання, 1999.