Видивекселів
Вексель є цінним папером,оформленим в суворій відповідності з вимогами закону і який має безумовнеабстрактне грошове зобов'язання. Розрізняють переказний вексель і простийвексель (promissory nofe, ugener Wechsel).
Переказний вексель (тратта) являєсобою документ, складений по встановленої законом формі, у якому утримуєтьсянічим не обумовлена пропозиція (наказ) однієї особи (векселедавця — трасанту )іншій особі (платнику — трасату) сплатити за вимогою або у визначений час умайбутньому позначену у векселі суму грошей третій особі (першому тримачувекселя — ремітенту).
Тратти діляться на торгові (коливони видаються в оплату товарів) і фінансові ( що видаються в результатінадання кредиту).
Векселя можуть підрозділятися наплатіжні, коли вони підлягають оплаті, і забезпечувальні, які служать лише дляцілей забезпечення наданого кредиту.
Забезпечувальні векселязберігаються в банку на спеціальному рахунку депо і не оплачуються, авикуповуються позичальниками до терміна замість погашення позичковоїзаборгованості. Якщо ж забезпечувальний вексель є по — відношенню допозичальника чужим векселем, то на погашення заборгованості може направлятися йінкасована банком сума по такому векселі. Забезпечувальні векселя можуть бути:
— чужими векселями, по котримпозичальник значиться індосантом. Такі векселя, у залежності від угоди,передаються банку або по передатної (як правило, бланкової), або попояснювальної на його ім'я напису. Сюди ж ставляться векселя, у яких поручительпозичальника виступає в якості схованого поручителя. І ті й інші служатьпідставою для ломбардної (заставної) операції, а тому їх ще називаютьломбардними векселями;
— власними векселями, по котримпозичальник значиться платником. Це, як правило, соло-вексель. Такі векселяпередаються банку або по іменному (за допомогою обмовки «не наказу»),або по бланковому, або, нарешті, по забезпечувальному написі і зберігаються вбанку на заставному праві, але на відміну від чужих векселів не служатьдодатковим забезпеченням отриманої позички, а лише цілі якнайшвидшого стягненняпо простроченій і непогашеній заборгованості. Соло-векселя позичальника занаказом банку, служать, крім інших заставних цінностей, додатковимизабезпеченнями позички, відносяться до власних ломбардних векселів.
Переказні векселя, щозустрічаються в міжнародному обороті, можуть бути розділені на:
— виставлені експортерами на своїхімпортерів — товарні тратти. Коли тратти супроводжуються товарними документами,вони називаються документарними траттами:
виставлені підприємствами на банк- банківські акцепти:
виставлені банками на банк — фінансові тратти.
Переказні векселя, виписані віноземній валюті і трасовані за рубежем (з-за кордону) підрозділяються навласні тратти (Stilir's own bill. Eiqene Tratte. Traite ргорге. ) і готовівекселя (Made 'paper. Gemachte Briete, Papier fait.).
Іноземний переказний вексель уруках ремітенту або в руках першого набувача (тримача), на ім'я якого трасантіндосував вексель власному наказу, називається власною траттою. Така тратта маєтільки підпис трасанту і, можливо підпис трасату — акцептанта, при відсутностіпідписів індосантів, що забезпечують добротність векселя, «У вексельномуобороті така власна тратта може ще називатися траттою з-під руки.
Такий же вексель, индосований хочаб один раз ремітентом на ім'я свого векселеприємника — індосату, або той жевексель власному наказу, индосований по другому індосаменті першим індосатом наім'я другого, є в руках останнього вже не власною траттою, а готовим векселем.
Тратти, виставлені банком на банкзвичайно є фінансовими траттами, за допомогою яких один банк надає іншому банкуможливість скористатися кредитом шляхом продажі цих тратт на ринку. Вонислужать, в основному, для вирівнювання сезонних розірвань платіжного балансу ічасто є засобом фінансування спекулятивних операцій із цінними паперами.
І внутрішні й іноземні векселяназивають торговими, коли за допомогою цих векселів, простих або перекладних,оформляється заборгованість покупця (імпортера) перед продавцем (експортером)при наданні комерційного кредиту. Якщо комерційні векселя відповідаютьвизначеним вимогам (короткостроковість, наявність не менше двох підписів), вонилегко приймаються банками до врахування (покупці) або в забезпечення позичок,що видаються продавцю (експортеру). Таким чином, продавець, надавши покупцювідстрочку платежу, комерційний кредит, самий одержує гроші негайно в мірувідвантаження товару. Коли термін кредиту перевищує півріччя, комерційнівекселя рідко приймаються банками до врахування або в забезпечення і служатьдля експортера лише додатковою гарантією зробленого погашення заборгованості пофірмовому кредиті. Такі векселя називаються забезпечувальними. Векселя ібанківські акцепти як засіб забезпечення нерідко використовуються і прибанківських середньострокових і довгострокових кредитах.
Банківські акцепти (переказнівекселя, виставлені експортом або імпортером на банк і акцептовані банком) єоднієї з форм фінансування банками експортно-імпортних операцій. Переказнівекселя використовуються також для оформлення заборгованості по кредитах,наданим банком банку. Такі векселя звичайно називають фінансовими. Вонивідрізняються від комерційних більш тривалими термінами і наявністю однієїтільки підпису банку позичальника.
Широке поширення переказні векселязнаходять у сфері міжнародних розрахунків. Переважне число активів по зовнішнійторгівлі використовується з застосуванням переказних векселів-тратт. Зобов'язанняакцептувати тратту або оплатити тратту, яка негоційована іншими банками, — найбільше поширена форма, у якій банк-емітент приймає на себе зобов'язання подокументальних акредитивах. Навіть у тому випадку, якщо банк зобов'язується поакредитиві здійснити платіж (а не акцепт), документи, як правило, даються вбанк у супроводі тратт терміном in sighf (по пред'явленню). Такі тратти, що супроводжуютьтоварні документи і полегшують їхню покупку, називаються документарними, навідміну від чистих (clian) векселів, не пов'язаних із якимись товарнимидокументами.
Простий вексель — це документ, щовідповідає за формою вимогам закону і утримуючий нічим не обумовленезобов'язання векселедавця сплатити за вимогою або у визначений час умайбутньому позначену у векселі суму грошей іншій особі (векселетримачу).
Суть переказного і простоговекселів — безумовне абстрактне грошове зобов'язання. У простому векселі вономає форму прямо вираженого боргового зобов'язання векселедавця, а в переказномувекселі — більш складну форму наказу про платіж, адресованого третій особі.Векселедавець переказного векселя виступає як кредитор стосовно платника і якборжник — стосовно векселетримача. Своїм наказом про платіж векселедавець як бипередає (перекладає) свої права стосовно платника новомукредитору-векселедавцю. Оплата векселя платником погашає одночасно обидва цізобов'язання.
У залежності від цілей і характеруугод, що лежать в основі векселів, а також їхнього забезпечення розрізняютьторгові, фінансові та фіктивні векселя.
Торговий вексель з'явився наоснові угоди купівлі-продажу товарів у кредит. Він видається покупцем, що неволодіє в момент покупки необхідною грошовою сумою. Забезпеченням торговоговекселя є реально проданий товар, а надалі — виторг від його реалізації.
Таким чином, товарний вексельзабезпечений тими сумами, що надійдуть до векселедавця від продажу куплених задопомогою цього векселя товарів. Саме купівельні векселя є основою вексельногообороту, оскільки вони обмежені конкретними термінами і сумами проданих укредит товарів.
Бланковий вексель — щоакцептується покупцем порожній формуляр векселя, що буде надалі заповненийпродавцем, тобто при висновку договори про покупку ще не встановлені остаточнаціна і термін постачання.
Забезпечувальний вексель з'явивсяв якості додаткового забезпечення наданого кредиту недостатньо надійномупозичальнику. Вексель не призначений для подальшого обороту і зберігається вкредитора. При вчиненні платежу в термін вексель повертається позичальнику. Призатримці платежу вексель подається боржнику або пускається в оборот.
Зовнішньоторговельний вексель — вексель, використовуваний у якості платежу по зовнішньоторговельних операціях.
Фінансовий вексель з'явився не наоснові товарних (фінансових) угод, а у виді позички, наданої векселетримачемвекселедавцю. Забезпеченням цього векселя є фінансовий стан основного боржника.
Формалізація грошовогозобов'язання фінансовим векселем є засобом додаткового забезпечення своєчасногоі точного його виконання з метою захисту прав кредитора.
Банківський вексель — вексель, щовидається банком під розміщувані в ньому кошти. На цей вексель банкзобов'язується нарахувати визначений відсоток і погасити його по пред'явленнідо оплати в зазначений на ньому термін. Банківський вексель часто називаютьфінансовим.
Казначейський вексель є державнимцінним папером. Він емітується казначейством від імені держави з метоюбеземісійного фінансування дефіциту державного бюджету.
Дисконтний вексель — вексель,продаваний із знижкою. Прибуток по ньому реалізується тільки за рахунокдодавання цих знижок до вартості векселя при настанні терміна платежу (платіжпровадиться по номіналі).
Процентний вексель — вексель, поякому можна одержати прибуток у виді відсотків, нарахованих на вексельну суму ізазначених у тексті векселя.
Фіктивний вексель — вексель, непов'язаний із реальним переміщенням товарних і грошових цінностей. Дофіктивного ставляться приятельського, зустрічного, бронзові векселя. На Україніприятельські і бронзові векселя заборонені.
Приятельський вексель з'являється,коли кредитоспроможне підприємство „по дружбі“ видає вексель іншомупідприємству, що відчуває фінансові трудності. Це підприємство враховує абозакладає даний вексель і банку для одержання грошової суми. Якщо партнер у своючергу виписує приятельський вексель із метою гарантії оплати, то такий вексельназивають зустрічним.
Зустрічний вексель — приятельськийвексель, виписаний із метою гарантії оплати.
Бронзовий (дутий) вексель не маєреального забезпечення, виписується на вигадану особу.
До них відносяться грошовівекселя, що видані з метою або поповнення засобів шляхом їхнього врахування вбанках, або — штучного збільшення боргів, шляхом видача векселя на користьфальшивих кредиторів. На відміну від інших векселів, по бронзових векселяхособи, причетні до їхнього виникнення, не беруть на себе ніякої відповідальностіза векселем, оскільки вексель створюється лише для однієї цілі — обдуритикредиторів і шахрайським шляхом виманити у них гроші.
Як торговий, так і фінансовийвекселя можуть мати такі форми:
Валютний вексель — вексель, наякому вексельна сума вказується в іноземній валюті.
Ректа-вексель — вексель, у текстіякого векселедавець зробив обмежувальну обмовку „не наказу“,унаслідок чого векселетримач позбавляється можливості передати його іншійособі.
Доміцильований вексель — вексель,що має обмовку про те, що він підлягає — оплаті третьою особою (доміциліантом)у місці проживання платника.
Характерною рисою вексельногозобов'язання є його безумовність. Простим і нічим не обумовленим повинний бутивексельний наказ у переказному векселі і зобов'язання сплачувати — у простому.Не тільки прямо виражене обмеження або умова, але навіть просте посилання напідставу видачі векселя, якщо вона включена в тест вексельного наказу абозобов'язання про платіж, позбавляє документ сили векселя. „Сплачуєте заумови...“, „Сплачуєте за товар, що повинний бути поставлений...“ — жодна з подібних формулювань несумісна з характером векселя якбезумовного, беззастережного зобов'язання. Відсутність у тексті документабезумовного, беззастережного наказу або відповідно зобов'язання позбавляєдокумент вексельної сили.
Але можна вважати припустимимнаявність на особовій стороні векселя позначок із указівкою номера контракту,акредитива або іншого договору, що є підставою виставляння векселя, якщо ціпозначки не включені в текст самого векселя і не торкаються безумовностівексельного зобов'язання. Проте такі позначки юридично нейтральні: вони незмінюють характеру взаємовідносин сторін за векселем, не дають ніякихдодаткових прав вексельному кредитору і не обмежують відповідальністьвексельного боржника. />
Вексель — зобов'язання грошове. Навідміну від договору позики, предметом якого можуть бути не тільки гроші, але іречі, визначені пологовими ознаками, вексель завжди є зобов'язанням про сплатувизначеної грошової суми. Документ, що хоча і складений із дотриманням вексельноїформи, але містить зобов'язання про передачу у власність кредитора не грошей, аяких-небудь товарів, документів або інших цінностей, із погляду вексельногозаконодавства не може бути визнаний векселям.
Вексель (насамперед, переказний) єсамим типовим уявленням особливого роду документів, що звуться „цінніпапери“. Цінні папери володіють поруч характерних рис. Головна відмітнаознака цінного паперу в тому, що для реалізації вираженого в цьому документімайнового права обов'язковою умовою є володіння самим цінним папером.Потребувати платіж за векселем або чеком може лише той, хто володіє цимдокументом, тримач. Цінний папір не тільки доказ якогось майнового права, але інеодмінна умова реалізації цього права.
Без документа немає і права — уцьому змісті говорять про тотожність самого цінного паперу і вираженого в ніймайнового права. Зазначена властивість цінних паперів дозволяє чинити з нимирізноманітні цивільно-правові угоди. Вексель, наприклад, може бути предметомкупівлі і продажі, він може бути переданий у заставу, пред'явлений доврахування, зданий на збереження або банку для інкасування і т.ін. Всі цінніпапери мають підвищену оборотність. Вони передаються від одного тримача доіншого не в порядку загальногромадянської поступки вимозі, тобто без оформленнядоговору цессії, а за допомогою особливих передатних написів або простогодовірення, коли мова йде про документи на пред'явника. Але не тількивластивість порівняно легко переходити з рук одного тримача в руки іншоговизначає значення цінних паперів. Самим головним, мабуть, є те, що закон надаєновому сумлінному тримачу векселя правовий захист від заперечень, що могли ббути зроблені боржником попередньому власнику документа. Права нового тримачавекселя, що самий придбав його сумлінно, за його вартість, не залежать від правпопереднього власника, не обтяжені пороками, що можуть бути властиві правамцієї особи, і тому захищені від усіх заперечення боржника стосовно початковогокредитора.
Такий характер вексельнихправовідносин безпосередньо зв'язок із поняттям абстрактності вексельної угоди.Вексель володіє і процесуальної, і матеріальною абстрактністю. Процесуальнаабстрактність вексельного зобов'язання полягає в такому. Заперечення з основноїугоди припускаються лише між особами, що безпосередньо зв’язані такою угодою.Так, експортеру-векселетримачу, що потребує від імпортера оплати акцептованогоним векселя, можуть бути протипоставлені заперечення про невиконання абоненалежне виконання експортером своїх зобов'язань по експортно-імпортному контракті.Проте уся вага доказу при цьому цілком і повністю лягає на вексельногоборжника-імпортера. Вексельному кредитору — експортеру в той же час немаєнеобхідності доказувати обгрунтованість своєї вимоги, воно резюмується,оскільки засновується не тільки на контракті, але і на векселі. Той факт, щоекспортер є векселетримачем — достатній доказ його права потребувати оплатицього векселя після настання строку платежу.
Таким чином, абстрактністьвексельного зобов'язання в даному випадку носить саме процесуальний характер,оскільки зводиться до проблеми розподілу ваги доказу між кредитором позивачемі боржником-відповідачем. Кредитор обгрунтовує свою вимогу лише фактомправомірного володіння векселем, а боржник зобов'язаний подавати належні доказиобгрунтованості своїх заперечень.
Матеріальна абстрактність векселяз'являється в тих випадках, коли вимоги оплати векселя подаються сумліннимвекселетримачем, що не був учасником угоди, що лежить в основі видача векселя.Ніякі заперечення з підстави такої угоди при цих умовах узагалі неприпускаються. Абстрактність векселя в даному випадку стає матеріальної, тутвзагалі відсутні підстави для заперечень. З цього правила є лише один виняток:коли новий тримач векселя, знаючи про порок у праві попереднього тримача, проте,набуває вексель із метою свідомо завдати шкоди вексельному боржнику.
Процесуальна і матеріальнаабстрактність вексельної угоди надають векселю особливу спроможність дообороту, оскільки права кожного нового тримача захищаються законом і незалежать від пороків у праві його попередників.
Ще одною характерною рисою векселяє те, що він ставиться до числа строго формальних документів.
Письмова форма — перша вимогабудь-якого вексельного закону. Ніяка усна угода про прийняття на себевексельних зобов'язань, навіть зроблене привселюдно, не породжує вексельнихвідносин. Це ставиться як до моменту самої видачі векселя, так і до будь-якихдій, пов'язаним з обертанням векселя. Кожний із цих актів для того, щоб матиюридичну чинність, повинні одержати письмову форму, як правило, з оцінкою насамому векселі у виді визначених написів, більш того, закон потребує не тількиписьмової, але і строго визначеної форми. Текст вексельного документа повинниймістити ряд передбачених законом позначень (реквізитів), причому відступи відцих розпоряджень позбавляють документ вексельної сили, за винятком випадків,прямо встановлених законом. Цей вексельний „формалізм“, з іншогобоку, надає особливу достовірність усьому тому, що позначено у векселі. Всіправовідносини, породжені векселем, засновані винятково на тексті самоговекселя і не потребують підтвердження й обгрунтування будь-якими додатковими документамиі зобов'язаннями.
Сумуючи усе вищесказане, основнимиособливостями векселя, як боргового документа, відмінного від всіх іншихборгових зобов'язань і які придають йому особливу силу, можна вважати:
— грошовість, тобто предметомвексельного зобов'язання можуть бути тільки гроші;
— терміновість і певність, тобтотривалість існування вексельного зобов'язання може бути розрахована заздалегідьабо тільки по даним у тексті векселя, або на підставі вексельного закону(останнє ставиться до векселів по пред'явленні з граничним терміном їхньоїпрезентації). Тривалість існування векселя не може бути поставлена в залежністьвід настання або ненастання яких-небудь події (умов); безумовність ібеззастережність, тобто наказ у переказному і зобов'язання в простому векселіпро сплату визначеної грошової суми повинні бути простими і без будь яких умов,обмовок або посилань на них. Припустимо, є вказівка на самому векселі на якийсьдокумент, що лежить в основі видача векселя, але таку вказівку не повинноторкатися беззастережність наказу (зобов'язання) платежу, воно повинно бутиюридично нейтрально і може нести лише інформаційну функцію;
-абстрактність. Абстрактністьвексельного зобов'язання — процесуальна і матеріальна зводиться до питання провинагороди і полягає в тому, що:
а) повернення з підстави (основноїугоди — договори закупівлі-продажу дарування, міни, позики і т.д.), по якомувиданий або переданий вексель, навіть якщо ця підстава юридично мізерна,внаслідок відсутності грошей, підробки й ін., можливі тільки між особами,безпосередньо пов'язаними цією підставою (процесуальна абстрактність);
б) зобов'язання признаєтьсявідірваним від основної угоди як текстуально, так і по істоті. Боржник невправі захищатися проти вимог сумлінного тримача запереченнями, заснованими надефектах і невиконанні основної угоди, що лежить в основі видача або передачівекселя, за винятком: заперечення боржника проти векселетримача можливі тоді,коли останній, знаючи про пороки векселя, придбав його з метою свідомо завдатишкоди боржнику (матеріальна абстрактність).
— оборотність і однобічність,тобто право вимоги платежу за векселем передається разом із векселем, ізвчиненням у необхідних випадках спеціальних написів, що встановлюютьлегітимність володіння векселем; для одержання платежу за векселем, отже,достатньо пред'явлення самого векселя. А однобічність вексельного зобов'язанняскладається в тому, що для того, хто по цьому зобов'язанню зобов'язаний, воно — тільки зобов'язання, без якогось вимоги з його сторони, а для того, хто поньому має право, воно — тільки вимога, без якогось зобов'язання з його сторони;
— письмова, строго встановленазаконом форма, при недотриманні вимог якої вексель утрачає свою силу особливогогрошового зобов'язання. Вексельне зобов'язання може утримуватися тільки втексті векселя, але не поза ним: quod non est in cambio, non in mundo (златині, чого немає у векселі, то не існує, букв. немає у світі). Саме по собівоно цілком уподібнюється підпису на векселі: підпис на векселі рівнозначнийприйняттю вексельного зобов'язання. Звідси й узвичаєна фразеологія: датипідпис, викупити підпис, зробити честь підпису (гонорувати підпис) і т.ін.
Векселя, як прості, так іпереказні виписані в місці оплати, називають місцевими. Векселя, якіоплачуються в межах тієї ж країни, де вони виписані, називають внутрішніми.Коли векселя виписані в одній країні, а підлягають оплаті в іншій країні, їхназивають іноземними (зовнішніми), якщо ж іноземний вексель належитьвекселетримачу — резиденту країни, що не є ні місцем упорядкування, ні місцемплатежу за векселем, то стосовно такого власника вексель називаєтьсятранзитним.
Література
1. Абрамова М.А., Александровна Л.С.Финансы, денежное обращение и кредит. М.: ИМПЭ, 2005.
2. Балабанов А.И., Балабанов И.Т.Финансы. — СПб.: Изд-во «Питер», 2006.
3. Большаков C. В. Финансоваяполитика и финансовое регулирование экономики переходного периода // Финансы.2004. № 11.
4. Булатова А. С. Экономика: учебник.М.: Бек. 2004. Гл. 16. С. 260 — 277.