МіністерствоОсвіти і Науки України
ХарківськийТоргівельно-Економічний Інститут Київського Національного Торговельно-ЕкономічногоУніверситету кафедра фінансів,
бухгалтерськогообліку та аудиту
ІндивідуальнеЗавдання
здисципліни: Державний борг
натему: Взаємозв’язок рівня боргового навантаження та стану платоспроможностікраїни
Харків2010
Зовнішнізапозичення наразі є основним інструментом фінансування дефіциту державногобюджету, а також основним джерелом поповнення валютних активів банківського такорпоративного сектору. Стан боргу державного сектору економіки знаходиться векономічно безпечних межах і у теперішній час не справляє пригнічую чого впливуна стан платоспроможності та на економіку загалом. Щодо зовнішнього боргу України,то слід звернути увагу на негативні тенденції у динаміці його структури тастосовно основних показників зовнішньоекономічної діяльності країни. Збереженнянинішніх темпів зростання може призвести до зниження платоспроможності тавалютної ліквідності банківського й не фінансового секторів економіки.Тактичними цілями боргового управління на нинішньому етапі є утриманняпоказників боргового навантаження на безпечному рівні.
В ціломупоказники боргового навантаження і норми обслуговування боргу не перевищуютькритичні рівні, проте чинять значний тиск на фінансову сферу навіть в умовахекономічного зростання. На обслуговування зовнішнього боргу спрямовується значначастина доходів державного бюджету. Врегулювання боргової проблеми і зміцненняміжнародної фінансової позиції України передбачає зважену курсову і жорсткубюджетну політику (з профіцитом бюджету на рівні 1-1,5%), підвищенняефективності використання залучених позик, забезпечення макроекономічноїрівноваги.
Платіжний балансвиступає найважливішим орієнтиром при розробці програм макроекономічноїстабілізації, завчасного коригування диспропорцій і визначення обсягузовнішнього фінансування, забезпечення валютно-фінансової стабільності таплатоспроможності країни.
Для аналізудинаміки платоспроможності країни множину показників, що характеризуютьзбалансованість поточних платежів, боргове навантаження, норму обслуговуванняборгу, міжнародну валютну ліквідність і ціну національної валюти, доцільнооб’єднати в одну інтегральну оцінку на основі моделі головних компонент. Аналізтраєкторії зміни числових значень побудованого у такий спосіб індикатораплатоспроможності України свідчить, що зміцнення платоспроможності України покищо нестійке. Підтримка адекватного рівня валютних резервів і зміцненняплатоспроможності країни передбачають, передусім, забезпечення сталої динамікиобсягів експорту і рівноваги торговельного балансу.
Методологічні таметодичні розробки стосовно статистичної оцінки величини державного боргу іметодики розрахунку показників боргового навантаження розглянуті й використанідепартаментом з питань державного боргу, міжнародної діяльності та фінансовихустанов Рахункової палати України, а також знайшли практичне впровадження уроботі Рахункової палати України при розробці аналітичних і методичнихматеріалів (довідка №08-27/234 від 27.11.2006 р.).
Для підвищеннярівня життя та добробуту населення України за нинішніх умов доцільнозастосовувати боргові фактори стимулювання економічного зростання. Враховуючизначні темпи економічного зростання та поступове зменшення відношеннядержавного боргу до ВВП збільшення державних запозичень може розглядатись якодин із засобів стимулювання сукупного попиту та інвестицій в основний капіталза умови врахування стану та динаміки зовнішнього боргу країни. Це забезпечитьпожвавлення економічного зростання та покращення добробуту населення уперспективі за умов дотримання граничних показників боргового навантаження.
Аналіз борговоїбезпеки доцільно здійснюватись шляхом визначення комплексної оцінки борговогонавантаження на економіку. Використання статистичних методів аналізу дозволяєкількісно оцінити рівень боргової безпеки держави та уникнути надмірногоборгового навантаження на економіку. Розробка підходів оцінки борговогонавантаження на економіку на основі індикаторів, що відображають впливдержавного боргу на соціально-економічний розвиток держави, платоспроможністьта ліквідність передбачає вирішення таких проблем:
− теоретичнеобґрунтування сутності боргової безпеки країни та систематизація індикаторівборгового навантаження;
− визначення загальних принципів та розробка методикиінтегральної статистичної оцінки боргової безпеки. Загальновизнана система боргових індикаторів МВФ не повноюмірою відображає значення державного боргу для держави та її економіки, томузапропоновано доповнити систему боргових індикаторів групами показниківсоціального навантаження та інвестиційно-інноваційного розвитку.
Інтегральну оцінку стану боргової безпеки державизапропоновано здійснювати, використовуючи метод багатовимірної середньої наоснові системи боргових індикаторів. Аналіз показав, що найнижчий рівеньборгового навантаження економіки України було зафіксовано у 2009 році – 0,28,що вдвічі менше рівня 2007 року, причому в умовах зниження платоспроможностідержави. Середньогрупова оцінка індикаторів ліквідності зростала, що вказує напозитивні тенденції, проте зростання ліквідності впливає лише на поточнуплатоспроможність країни. В цілому зменшення інтегральної оцінки борговогонавантаження державного боргу на економіку України у 2007–2009 рр. спричиненозниженням рівня індикаторів груп інноваційно-інвестиційного та соціальногонавантаження.
Статистичнеоцінювання боргового навантаження на економіку, обмежене оцінкою загальноїплатоспроможності країни, є малоефективним. Аналіз боргової безпеки державиповинен здійснюватися шляхом визначення її комплексної узагальнюючої оцінки.Застосування статистичних методів дозволяє кількісно оцінити рівень борговоїбезпеки держави, що відображає стан внутрішньої і зовнішньої державноїзаборгованості з урахуванням вартості її обслуговування, ефективностівикористання запозичень та оптимальної структури боргу. Більш адекватну оцінкузагального боргового навантаження на економіку порівняно з існуючимиметодиками, в основі яких лежать системи простих індексів та відносних величин,можна зробити за допомогою інтегральних показників боргового навантаження, щоповинні включати групи показників платоспроможності, ліквідності, соціальногонавантаження та інноваційно-інвестиційного розвитку.
Інтегральнуоцінку боргового навантаження на економіку доцільно здійснювати за допомогоюбагатовимірної середньої згрупованих значень боргових індикаторів. Вона можебути використана для міждержавних порівнянь та оцінки розвитку у динаміці.
Статистичниймоніторинг державного боргу є важливим елементом процесу прийняття рішень.Основними завданнями статистичного моніторингу державного боргу є:
· поточнеспостереження;
· оцінкастану державного боргу та боргового навантаження;
· аналіззакономірностей розвитку державного боргу та його впливу на економіку;
· аналіздинаміки, прогнозування державного боргу;
· візуалізаціярезультатів моніторингу, підготовка пропозицій та зауважень.
Економічна безпека країни залежить від рівня борговогонавантаження (боргової безпеки). Перевищення критичних рівнів показниківборгового навантаження свідчить про складність економічної ситуації в країні,про можливість виникнення дефолту. Тому перед системою управління державнимборгом постає завдання щодо моніторингу та контролю показників структури тарозмірів державного боргу, недопущення досягнення ними критичних меж тавиникнення кризових ситуацій.
Зростання боргового навантаження впливає на спроможністьдержави своєчасно та повністю обслуговувати державний борг, що відображаєтьсяна кредитному рейтингу, а зниження останнього ускладнює можливість залученнякредитних ресурсів зі світового ринку. Країна-позичальник витрачає більше ресурсівдля залучення коштів та вимушена сплачувати вищі відсотки та більші комісійні,що негативно позначається на ефективності запозичення ресурсів.
Економічна безпека країни безпосередньо пов’язана з відтокомнаціонального капіталу за кордон, що призводить до необхідності залученняіноземних кредитів. І якщо відтік національного капіталу за кордон в 2-3 разиперевищує всі інвестиційні надходження країни, то така ситуація характеризуєзростання рівня тінізації національної економіки та соціально-політичної нестабільності,свідчить про поглиблення національної фінансової кризи і кризи неплатежів,падіння життєвого рівня населення та призводить до фінансової неспроможностідержави.
Рівень державної безпеки залежить від функціонування системиобліку державної заборгованості, у тому числі невизнаної як державний борг, тастану контрольно-ревізійної роботи. Зусилля Рахункової плати України щодоконтролю за обсягами та ефективністю використання державних запозиченьобмежуються лише констатацією виявлених порушень. Вдосконалення систем обліку іконтролю державної заборгованості позитивно позначиться на функціонуваннісистеми управління державним боргом.