Аналізформування та використання прибутку підприємств нафтопереробної промисловості
План
1.Особливостi формування прибутку нафтопереробних підприємств
2.Кореляційно-регресійний аналіз впливу факторів на формування прибуткунафтопереробних підприємств
3.Аналіз використання прибутку нафтопереробними підприємствами
Висновки
Література
1.Особливостi формування прибутку нафтопереробних підприємств
Важливоюпередумовою забезпечення стійкого економічного росту в Україні є її економічнабезпека. Економічна безпека будь-якої держави базується на максимальнійавтономії його діяльності по забезпеченню стабільного функціонуваннянаціонального господарства. Основоположною умовою цього є забезпеченняекономіки різними видами ресурсів у достатньому обсязі. Одними з найважливішихта необхідних для належної роботи підприємств є енергетичні ресурси. Усіпоказники, які пов’язані з їх використанням, у тієї чи інший мірі впливають насобівартість продукції, рентабельність виробництва, та всебічно залежать відстану енергетичного комплексу. Таким чином, паливно – енергетичний комплекс(ПЕК) – це базовий сектор економіки, де виробляється важливий ресурс, якийзабезпечує включення у процес виробництва усіх інших ресурсів держави:виробничого апарату, сировини, матеріалів, кадрового потенціалу, високихтехнологій і т.д.
ОсновуПЕК складають галузі, які здійснюють видобуток та попередню підготовкупервинного енергоресурсу та перетворення його у вторинний, а також підрозділи,що являють складну багатоцільову сукупність виробничих структур, які покликанізабезпечувати як поточну роботу комплексу, так і його техніко-економічнуперспективу.[117, стр.4].
Глибокакриза, в якій перебуває економіка України, потребує прийняття екстрених тарадикальних мір, спрямованих на підтримку галузей промисловості, які визначаютьперспективу та реальний підйом економіки у цілому. У першу чергу така підтримканеобхідна енергокомплексу, як одному з головних складових національноїекономіки.
Нафтогазовийкомплекс України – багатопрофільна галузева система з великим природним,технічним, технологічним потенціалом, яка представлена рядом видобувних,транспортуючих, нафтопереробних підприємств і підприємствами зберігання тареалізаціїї нафтопродуктів і природного газу. Структура нафтогазового комплексупредставлена на рис. 2.1[41, стор. 72].
Однієюз важливих складових частин Нафтогазового комплексу України є нафтопереробнапромисловість, яка забезпечує промисловість, транспорт, сільське господарство,функціонування житлово-комунального господарства паливом, мастилами, оливами,коксом, бітумом, сіркою і т.д.
Нафтопереробнупромисловість України представляють шість нафтопереробних заводів:Кременчуцький НПЗ, Лисичанський НПЗ, Херсонський НПЗ, Одеський НПЗ,Дрогобицький НПЗ, Надвірнянський НПЗ.
Українаразом з отриманням незалежності отримала у спадок від колишнього СРСР потужнусистему нафтопереробки – 52 млн. т. сирої нафти на рік, що значно перевищувалояк можливості вітчизняного нафтовидобування (3,8 – 4 млн. т. нафти на рік), такі потреби України в нафтопродуктах. У зв’язку з цим обсяги переробки нафти у1991-1998 роках зменшилися більш як у 4 рази. Опинившись у скрутномуфінансовому становищі через загальну платіжну кризу, нафтопереробні заводивтратили можливість закуповувати за власні кошти сиру нафту і змушені булиперейти на роботу за виключно давальницькою схемою. Але навіть за цих умоврівень завантаження НПЗ не перевищував 10-15 %, а простої кожного знафтопереробних заводів вимірювалися 150-250 днями на рік. У таких умовахнадзвичайно важливим завданням став пошук власників нафти, обсяги видобуткуяких відповідали б переробним потужностям вітчизняних заводів.
/>
Рис.2.1 Структура нафтогазового комплексу України
За роки ринкової трансформаціїУкраїни її промисловий комплекс зберіг провідні позиції у національнійекономіці. У ньому створюється близько третини валової доданої вартості,зосереджено понад 30% обсягу основних виробничих фондів.
Входження промисловогокомплексу України в перехідний період формування ринкової економіки відбувалосяв умовах втрати більшістю підприємств традиційних господарських зв’язків, щосклалися протягом багатьох десятиріч у межах країн колишнього СРСР. Лише 20 %вітчизняних промислових підприємств на початку 90-х років мали замкнутий циклвиробництва в межах України. Але й серед цих підприємств багато виробництв залежаловід постачання сировини та матеріалів з республік колишнього СРСР.
Основною причиною структурнихдеформацій у промисловості, і зокрема у нафтопереробніїй її галузі, було значнезростання оптових цін підприємств. Найбільше ціни зростали в базових галузяхпромисловості, серед яких була і паливна промисловість, а такожелектроенергетика та чорна металургія, що зумовило збільшеня паливно-сировинноїскладової у галузевій структурі промислового виробництва.
Вищі індекси оптових цін упаливно-сировинних галузях сформувалися в основному у період найбільш стрімкогозростання цін (1992-1994 рр.). Так, у 1992 році індекс зростання оптових цін упаливній промисловості та чорній металургії перевищував середній індекс упромисловості відповідно у 5,6 та 1,3 раза, в 1994 р. – у 1,3 і 1,6 раза.
Процеси структурнихдеформацій вдалося суттєво загальмувати у 1995-1998 рр… Часткапаливно-сировинних галузей зросла лише на 4 відсоткових пункти. Проте,українська промисловість все ще продовжувала орієнтуватись на виробництвопроміжних продуктів у базових та видобувних галузях із низьким ступенемпереробки сировини, а не на продукцію кінцевого споживання. У зв’язку з цимподолання тенденції збільшення виробництва сировиннихпродуктів-напівфабрикатів, які становили більше половини промисловоговиробництва, залишалося нагальною проблемою.
Ефективним інструментом урозв’язанні поставлених завдань пошуку стратегічних нафтових партнерів сталаприватизація. У 1995 році на базі Кременчуцького НПЗ створено транснаціональнукомпанію «Укртатнафта». У 1999-2000 роках власниками українськихнафтопереробних заводів стали провідні компаніх Росії: «Тюменська нафтовакомпанія», яка придбала ВАТ «Линос» (Лисичанський НПЗ), «Лукойл»,який придбав Одеський НПЗ, а також російсько-казахстанський консорціум покупців«КазахМунайГаз» і «Група Альянс» (Херсонськийнафтопереробний завод).
Налагодившижорстку дисципліну платежів, вітчизняні власники західно-українськихнафтопереробних підприємств «Нафтохімік Прикарпаття» та «Нафтопереробнийкомплекс „Галичина“» спромоглися також налагодити тісний контактз провідними нафтовидобувними компаніями, що дозволило забезпечити безперебійнуроботу і цих підприємств. Це дозволило за короткий період забезпечитивідновлення виробництва, розробити довготермінову стратегію розвиткунафтопереробного комплексу.
Російськіта казахські нафтові компанії розпочали масштабну модернізацію підприємств,спрямовану на підвищення глибини переробки нафти, застосування менш енергоємкихтехнологій, забезпечення випуску нових видів продукції. В цьому плані показовоює діяльність російської нафтової компанії «Лукойл», яка взявши у 2000році участь у приватизації одного з найпотужніших в Європі підприємств ВАТ «Концерн»Оріана"", зробила перший крок у створенні замкнутоговиробничого ланцюга: нафта – нафтопродукти – хімічна продукція. Подоланняповної залежності України від імпорту нафтопродуктів шляхом приватизаціїукраїнських нафтопереробних заводів власниками нафти – великими російськими таказахськими компаніями є основним здобутком у сфері забезпечення потребвітчизняної економіки товарами, які традиційно входили до критичного імпорту.
Згідно даних Міністерства палива та енергетики України, аналіз роботинафтопереробних підприємств України показує, що у 2004 році підприємствапродовжували стабільну роботу з переробки нафти. Виробничі результати 2003-2004років можна вважати для галузі хорошими: збільшилася поставка і переробканафтової сировини, виробництво нафтопродуків, зросло завантаження виробничихпотужностей нафтопереробних підприємств, поліпшився їх фінансово-економічнийстан, що дало можливість зменшити обсяги переробки нафти на давальницькихумовах з 82,2% у 2002 році до 53,8% у 2003 році. У 2003 році закупляли сировинуза власні кошти: ЗАТ «Укртатнафта» – 84,7% від загального обсягусировини, ВАТ «ЛиНОС» – 73,7%, ТА ват «НПК Галичина» – 26%.Рейтинг нафтогазових компаній за обсягами прибутку зображено у таблиці 2.1[ИнвестГазетаТОП 100 Рейтинг№2,2005с.48]
Таблиця 2.1 Рейтінг нафтогазових компаній за обсягами прибутку тадоходу (млн. грн.)2001-2004 р.рКомпанія Доход Прибуток 2001 2002 2003 2004 2001 2002 2003 2004 НАК «Нафтогаз України» 21478 306780 34842 35104 3,35 1,24 4,5 2,8 ТНК-Україна 6817 7119 6443 8891 -1,6 -1,05 7,7 8,0 Укртатнафта 0,791 1826 4881 8169 -342,7 195,5 86,7 110,5 Лінос 2936 3451 3469 7767 -1,78 0,78 0,2 0,8 Укрнафта 2608 2047 2954 4362 975,2 446,0 890,0 1347,2 НПК Галичина 3368 3473 1571 3075 0,485 2,6 1,4 7,5 НК «Альянс-Україна» 1393 1781 2318 2470 4,401 17,463 7,5 10,8 НефтехіміПрикарпаття" 213,39 331,95 962 2276 1,031 -0,22 25,4 18,9 Укртранс нафта 994,9 839,1 1060 1091 271,01 196,8 160,8 195,3 Лукойл-Україна 1503 353,8 901 963 -0,11 2,81 4,8 4,9 Чорноморнафтогаз 345,4 496,7 476 522 47,794 62,805 32,9 45 Херсон нафтопереробка 144,802 195,89 110,76 134,14 7,426 5,173 3,588 0,02
Переробка нафти і виробництво нафтопродуктів на вітчизняних НПЗрозподіляється достатньо рівномірно по місяцях і більшою мірою залежить не відсезонних чинників, а від зупинки підприємств на плановий ремонт (у січні-лютому2003 року проводили плановий ремонт ВАТ«Херсоннафтапереробка» і ВАТ «Лукойл– Одеський НПЗ»).
Розглянемо ситуацію на ринку нафтопереробки України за даними «Укрнафтохімпереробки»у січні-квітні 2005 року.(табл. 2.2)
Таблиця 2.2 Переробка нафти в Україні у січні-квітні 2005 року(тис.т.) Січень-квітень 2004 р. Січень-квітень 2005 р. Зміна (%) Усього 7239,70 6627,5 -8,5 Кременчуцький НПЗ 2475,10 2243,2 -9,4 Херсонський НПЗ 338,10 571,3 69,0 Одеський НПЗ 691,80 790,7 14,3 Дрогобицький НПЗ 786,70 614,0 -22,0 Надвірнянський НПЗ 547,80 556,3 1,6 Лисичанський НПЗ 2400,20 1852,0 -22,8
Таблиця 2.3 Виробництво бензину в Україні у січні-квітні 2005 року(тис.т) Січень-квітень 2004 р. Січень-квітень 2005 р. Зміна (%) Усього 1657,10 1467,8 -11,4 Кременчуцький НПЗ 575,40 506,5 -12,0 Херсонський НПЗ 48,40 75,1 55,2 Одеський НПЗ 92,60 102,6 10,8 Дрогобицький НПЗ 151,20 137,6 -9,0 Надвірнянський НПЗ 83,80 98,3 17,3 Лисичанський НПЗ 705,70 547,7 -22,4
Загальне виробництво бензину в Україні у січні-квітні 2005 року упорівнянні з ідентичним періодом минулого року знизилося на 11,4%. Окремо понафтопереробних заводах мало місце зниження виробництва бензину наЛисичанському нафтопереробному заводі на 22,4%, також на Кременчуцькому НПЗ на12,0. Досить потужне збільшення виробництва бензину спостерігається наХерсонському нафтопереробному заводі на 55,2%.(табл. 2.6)
Повний галузевий рейтинг нафтогазового сектору промисловості 2004 рокузображено у таблиці 2.4.[Гвардия 500,№2 2005, с.57]
Таблиця 2.4 Основні економічні показники нафтогазового сектору України(2004 рік)Компанія Чистий доход (тис.грн.)
Чистий прибуток
(тис.грн.)
Активи
(тис. грн)
Персонал
чел. Рентабельність Продажу % Рентабельність активів % Нафтогаз України 12792136 -1927538 7973702 641 -15,07 -24,17 ТНК-Україна 8891158 7974 2708289 368 0,09 0,29 Укртат-Нафта 8169200 110529 2761905 4104 1,35 4,00 Лінос 7767060 764 1598758 3968 0,01 0,05 Укртрансгаз 5299521 29365 16870986 28521 0,55 0,17 Укр-Нафта 4362132 1347207 8195562 22683 30,88 16,44 НПК-Галичина 3075211 7481 744956 1634 0,24 1,00 Альянс-Україна 2469917 10758 - 4072 0,44 - Нафто-хімік Прикарпаття 2275728 18926 769642 1655 0,83 2,46 Лукойл-Україна 963479 4942 445980 1036 0,51 1,11 Чорноморнафтогаз 521613 45047 1681198 3409 8,64 2,68 «Альфа-нафта» 2240051 -37813 448871 211 -1,69 -8,42 Галнафтогаз 1577813 17055 530841 2318 1,08 3,21 Укрнафтопродукт 1229675 -1387 236958 61 -0,11 -0,59 Оптима-Трейд 1214205 5393 699320 76 0,44 0,77 Укртранснафта 1091151 195283 3817340 6800 17,90 5,12 Гефест 753460 3471 98294 778 0,46 3,53
Обов’язковотреба проаналізувати ситуацію на ринку нафтопродуктів, яка склалася на початку2005 року. На Україні головним фактором росту цін є різке (більш ніж наполовину) з початку 2005 року збільшення вартості нафти, що ввозиться докраїни. На це вплинули ріст біржової ціни на нафту, ріст російськогоекспортного мита, ріст податкового навантаження на українськихтоваровиробників, а також збільшення залізничних тарифів на перевозку нафти танафтопродуктів.
Перейдемо до розглядуутворення прибутку у нафтопереробнiй промисловостi. Прибуток нафтопереробногопiдприємства представляє собою у спрощеному виглядi рiзницю мiж виручкою вiдреалiзацiї продукцiї за оптовими цiнами пiдприємства та її собiвартiстю.Прибуток вiд реалiзацiї продукцiї має назву реалiзацiйного, крiм нього упiдприємства може утворюватися позареалiзацiйний прибуток вiд iншоїгосподарської дiяльностi. Загальна сума прибутку залежить вiд обсягу виработкита реалiзацiї продукцiї у натуральному виразi, структури продукцiї, щовиробляється, рiвня цiн та собiвартостi. Основнi шляхи збiльшення маси прибуткупов’язанi зi збiльшенням кiлькостi та якостi продукцiї, зi зниженням витрат наїї виробництво. Прибуток є узагальнюючим показником фiнансово-господарськоїдiяльностi пiдприємства та галузi у цiлому, який охоплює як виробництво так i реалiзацiюпродукцiї. Разом з тим, прибуток це не тiльки показник, але й джерело коштiвдля вдоволення потреб пiдприємств, галузi та виробництва у цiлому.
Процес формування прибуткунафтопереробноїпромисловостi вiдбувається пiд впливом показника витрат i доходiв галузi.
До собiвартостi продукцiївходять: витрати безпосередньо пов’язанi з випуском продукцiї, витрати надослiдження нових видiв продукцiї, витрати пов’язанi з покращенням якостiпродукцiї, з вдосконаленням технiки, технологiї, органiзацiї виробництва, якiздiйснюються у русi виробничого процесу (за винятком витрат, що здiйснюються зарахунок капiтальних вкладень), витрати на покращання умов працi, технiкибезпеки, пiдвищення квалiфiкацiї робiтникiв, витрати на збут.
Розглянемо структурусобiвартостi продукцiї за окремими технологiчними процесами.(табл. 2.5)
Таблиця 2.5 Структурасобiвартостi за окремими технологiчними процесамиСобiвартiсть продукцї Технологiчнi процеси АВТ Каталiтичний крекiнг Глибока депарафiнiзацiя масел Алкiлiрування Полмерiзацiя етилену Виробництво бутадiєну Сировина та основнi матерiали 86 57 49 47 72 60 Реагенти, каталiзатори та iнiцiатори - 12 4 7 2 1 Енергетичнi витрати 6 9 24 26 11 30 Амортизацiя та поточний ремонт основних фондiв 3 16 14 13 5 2 Заробiтня платня та iн. 5 6 9 7 10 7
Структура собiвартостi продукцїнафтохiмiчних виробництв розрiзняється. Нафтохiмiчнi виробництва вiдрiзняютьсяза показниками матерiало-, енерго-, та капiталомiсткостi. Для виробництвабiльшостi полiмерiв характерними є високi витрати на сировину, якi складають70-85% собiвартостi. У виробництвi мономерiв витрати на сировину скорочуються,але рiзко збiльшуються витрати на енергiю, допомiжнi матерiали, амортизацiю тапоточний ремонт. За деякими процесами витрати на амортизацiю та поточний ремонтскладають 30%.
Собiвартiсть одиницi товарної продукцiї по заводах коливається удостатньо великих розмiрах, що викликано розбiжностями у цiнах на вхiднусировину, структури та якостi вхiдної сировини, ступенем використаннясировинних ресурсiв.
Нафтопереробнi пiдприємствасплачують наступнi податки, якi вiдносяться на повну собiвартiсть продукцiї:плата за землю, комунальний податок, податок на геологорозвiдувальнi роботи,плата за воду, податок з власникiв транспортних засобiв, плата за використаннярадiочастот, збiр за забруднення навколишнього середовища.
Основою зниження собiвартостiпродукцiї є технiчний прогрес. Будiвництво потужних та комбiнованих установокдозволяє значно скоротити капiтальнi витрати, а звiдси собiвартiсть продукцiїза статтями: амортизацiя, поточний ремонт, а також пов’язанi з управлiннямвиробництвом, при цьому значно скорочуються витрати на енергiю та робiтничусилу. Повного ефекту можна досягти при умовi змiцнення потужностi технологiчнихустановок по всьому технологiчному ланцюгу. Вдосконалення схем автоматизацiї виробництвав результатї збїльшення стабїльностї роботи установок забезпечують рост виробкипродукцiї, скорочення норм расходу енергетичних та матерiало-технiчних засобiв,звiдси – зниження собiвартостi продукцiї.
Великi резерви мiстяться вудосконаленнi органiзацiйної структури виробництва, методiв управлiння,покращаннi матерiало-технчiного постачання. Значнi можливостi зниженнясобвiартостi продукцiї пов’язанi зi скороченням витрат на обслуговування тауправлiння пiдприємством. Абсолютна сума цих витрат по мiрi збiльшення таускладнення виробництва набуває росту. Але цей зрiст може бути набагато меньшимза умови збiльшення економiчностi управлiння: збiльшеннiпродуктивностiуправлiнської працi, правильного нормування цiєї працi та скорочення апаратууправлiння на цiєї основi.
Формування прибутку унафтопереробнiй галузi вiдбувається не тiльки пiд впливом показника витратпромисловостi, але й доходiв. Доходи нафтопереробної промисловостї України вспрощенiй формi складаються з послуг по переробцi нафти, продажу нафти танафтопродуктів, продажа енергоресурсів стороннім споживачам, iншi продажи,власна продукцiя, дохiд вiд дiяльностi соцiальної сфери i т.д.
Головною вiдмiннiстю уформуваннi доходiв нафтопереробних пiдприємств України є те, що у складiдоходiв наявна оплата послуг з переробки нафтопродукта, яка займає майже тойрівень, що його реалiзацiя. Сучасна економiчна ситуацiя у нафтопереробнiйгалузi склалася таким чином, що нафтопереробнi заводи України у бiльшостi своїйпрацюють на умовах давальницької сировини, яку постачають близько 250 фiрм т.б.право власностi на нафтопродукт, за виключенням тiєї його частини, яканадається виконавцю (нафтопереробному пiдприємству) належить замовнику. Оплатаза наданi виконавцем послуги з переробки нафти за узгодженням сторiн можевиконуватись: у грошовiй формi, частиною давальницької сировини, частиноюготової продукцiї, яка виготовлена з давальницької сировини, або звикористанням одночасно усiх трьох форм оплати.
Розглянемопроцес утворення прибутку нафтопереробних підприємств України за 2001-2004роки. Об’єктом нашого дослідження будуть наступнінафтопереробні підприємства: ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», ВАТ «Лукойл-Одеськийнафтопереробний завод», ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина»,ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс». Ми обрали прибутковіпідприємства, так як решта – «Лисичанський нафтопереробний завод»працював збитково впродовж усього періоду, що досліджується, «Кременчуцькийнафтопереробний завод» – впродовж достатньо довгого періоду був намодернізації.
Наведемо спочатку основні фінансовіпоказники вітчизняних нафтопереробних заводів за 1999-2004 роки.(табл.2.6)
Таблиця 2.6 Основні фінансовіпоказники нафтопереробних заводів України (тис.грн.) (1999- 2004 р.р.)Назва показника Період Назва підприємства ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» ВАТ «Лукойл- Одеський нафтопереробний завод» ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина» ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс» Виручка 1999 188028 111635 327929 50885 2000 192730 211824 207478 70815 2001 229470 667243 458146 161645 2002 40684,9 391228 448351 230582,5 2003 1148541,2 628341,7 2129452,7 128804,3 2004 1282967,8 3857300,5 146972 Чистий доход 1999 162026 94307 251443 45600 2000 168417 43657 167751 59378 2001 213399 175045 379836 144802 2002 331959 141576 347329 195896,1 2003 961835 148437,9 1646934,3 110762,6 2004 2276000 150417,7 3149515,7 134147,3 Чистий прибуток 1999 16511,4 -53574,0 41214,7 -5521,3 2000 11720,5 -17038,4 3153,1 -219,3 2001 1031,2 776,9 35,4 7426,2 2002 -221,2 -1483,3 2648 5173,9 2003 25410,5 489,6 23291,1 3588,0 2004 18900,0 -1923,3 8111,6 20,0 Кредиторська заборгованість 1999 8010 5055 15787 54659 2000 17531 6362 26595 46483 2001 55141,5 24688 18488 54879 2002 60131,3 16716 16030 21457,9 2003 247952 14688,3 322466 12914,1 2004 6274 241554,3 23236,8 Дебіторська заборгованість 1999 45181 4504 17651 18926 2000 24851 73607 53361 13461 2001 46508,1 20931 25324 16245 2002 63736,1 10562 17172 5527 2003 237298,6 58251,1 293822,5 1961,9 2004 12114 216620,1 7641,7
Проаналізуємо дані таблиці 2.6 закожним окремим фінансовим показником нафтопереробних підприємств України удинаміці. Окрім цього, співставимо кожен фінансовий показник окремогопідприємства з аналогічним показником інших нафтопереробних заводів, такимчином зробимо внутрішньогалузеві порівняння. Порівняння показників одногопідприємства може демонструвати покращення ситуації, у той час, яквнутришньогалузеві співставлення можуть засвідчувати про відносно поганірезультати підприємства по галузевим міркам.
Першим показником, який мипроаналізуємо буде показник виручки від реалізації продукції. Виручка відреалізації продукції є досить інформативним показником, економічна сутністьякого полягає у тому, що це перше і головне джерело грошових надходжень відопераційної діяльності. Отримання виручки від реалізації продукції є першимнеобхідною умовою досягнення прибутковості підприємством, тому, що сумаотриманого прибутку в більшій мірі залежить від суми отриманого доходу від реалізаціїа також є свідченням того, що підприємство виготовляє продукцію, яка відповідаєусім необхідним споживчим властивостям та крім того, є конкурентноспроможною.Найбільшого рівня показник виручки від реалізації продукції станом на 1999 рікдосяг на нафтопереробному підприємстві " Нафтопереробний комплекс –Галичина" – 327 929 тис. грн. ВАТ «Нафтопереробний комплекс –Галичина» характеризується сталим ростом показника виручки від реалізаціїпродукції впродовж 1999 – 2002 років. У 2000 та 2001 роках найбільшого значенняпоказника виручки від реалізації досягає ВАТ «Лукойл – Одеськийнафтопереробний завод», значення цього показника склало – 2118,24 тис.грн. та 66724,3 тис.грн відповідно. У 2002 році лідирує знов «НПК-Галичина»– показник виручки від реалізації склав у неї 448 351 тис.грн. Нафтопереробнийкомплекс Галичина досяг найкращого результату у 2003 році за показником виручкивід реалізації – 2129452,7 тис. грн. Херсонський нафтопереробний комплекс мав у2003 році найменший результат у сумі – 128804,3 тис. грн.
Перейдемо до аналізу показникачистого доходу. Цей показник є очищеною від непрямих податків формою виручкивід реалізації продукції та дозволяє більш правильно оцінити величинуотриманого доходу від реалізації. Найбільший рівень показника чистого доходу у1999 році належить підприємству-лідеру цього року – ВАТ «НПК-Галичина»і він склав – 251443 тис. грн. Необхідно підкреслити, що у 2000 роціспостерігається збільшення за показником виручки від реалізації одеськогонафтопереробного заводу, але найбільшого розміру за показником чистого доходудосяг ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» – 168417 тис.грн. В зазначених2001 та 2002 роках найбільшого розміру за критериєм значення досліджуваногопоказника має ВАТ «НПК – Галичина» – 379836 тис. грн. та 347329 тис.грн. відповідно. У 2003 році найбільший рівень чистого доходу було досягнутонафтопереробним комплексом Галичина – 1646934,3 тис.грн, найменьший результатза цим показником отримав Херсонський нафтопереробний завод – 110762,6 тис.грн. Нафтопереробні підприємства у 2004 році отримали наступні результати запоказником чистого доходу: найбільший результат «Нафтохімік Прикарпаття»– 25410,5, найменьший результат отримав «Лукойл – Одеський нафтопереробнийзавод» — 489,6 тис. грн.
Показник чистого прибутку звичайно єякiсним індикатором результативності фінансово-господарської діяльності тахарактеризує остаточний прибуток підприємства, який залишається у йогорозпорядженні і є об’єктом подальшого розподілу. У 1999 році прибутковоюпозначилася діяльність двох підприємств: ВАТ «НПК-Галичина» – 41215тис.грн та ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» – 16511 тис.грн. Наступного2000 року ситуація залишилась незмінною з тією лише різницею, що лідерствопідхопив «Нафтохімік Прикрпаття», рівень його показника чистогоприбутку склав 11721 тис.грн. Станом на 2001 рік жодне з підприємств не булозбитковим. Найбільшого рівня чистого прибутку у 2001 та 2002 роках досягло ВАТ «Херсонськийнафтопереробний комплекс» у розмірі – 7426 тис. грн. та 51739 тис.грн.Щодо збитковості 2002 року, то такою позначилася фінансово-господарськадіяльність підприємств ВАТ«Нафтохімік Прикрпаття» у розмірі 221 тис.грн та ВАТ «Лукойл – Одеський нафтопереробний завод» у розмірі 1483тис.грн. Звідти ми можемо зробити висновок про те, що високі показники доходувід реалізації продукції не завжди є гарантом прибуткової роботи підприємств,більш того будь-які показники доходу завжди повинні співпадати з правильноювитратною політикою підприємств, про що далі буде неодноразово наголошуватися.Станом на 2003 рік найбільшу величину чистого прибутку здобув ВАТ «НафтохімікПрикарпаття» – 25410,5 тис.грн., найменшою сумою позначився ВАТ «Лукойл– Одеський нафтопереробний завод» – 489,6 тис.грн. Станом на 2004 рікнафтопереробні підприємства отримали наступні результати: НафтохімікПрикарпаття дав найкращий результат за чистим прибутком – 18900,0 тис. грн.,збитково спрацювало в цьому році «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод»,його збиток склав -1923,3 тис. грн.
Аналітичну роботу з дослідженняформування прибутку нафтопереробних підприємств України продовжимо у вигляді більшдетального аналізу фінансового результату від звичайної діяльностінафтопереробних підприємств України. (табл. 2.7)
Таблиця 2.7 Фінансові результати відзвичайної діяльності нафтопереробних підприємств України за1999-2004р.р.(тис.грн.)Назва показника Період Назва підприємства ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» ВАТ «Лукойл- Одеський нафтопереробний завод» ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина» ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс» Фінансовий результат від операційної діяльності 1999 25675,4 -48063,0 53602,1 -383,9 2000 21091,7 -16692,7 2508,0 3717,1 2001 3457,1 -1335,1 1822,1 12131,2 2002 5974,0 3719,8 14308,3 13071,8 2003 30395,9 11911 27906,7 9282,6 2004 6306,3 -9098,6 8681,1 Фінансовий результат від іншої діяльності 1999 1438,8 -5510,0 -1251,3 -1648,8 2000 -4367,2 26,3 3129,8 -108,9 2001 -1087,7 2000,5 -1502 -3217,3 2002 -2466,3 -507,3 -6537,8 -2603,5 2003 -4610,1 1877,7 -2521,6 1519,8 2004 -507,4 15110,3 -6779,5 Фінансовий результат від звичайної діяльності 1999 27114,2 -53574,0 52350,8 -2032,7 2000 16724,5 -16666,4 5637,8 3608,2 2001 2369,4 665,4 320,1 8913,9 2002 3507,7 3212,5 7770,5 10468,3 2003 25785,8 13788,7 25385,1 7762,8 2004 5798,9 6011,7 1901,6 Чистий прибуток 1999 16511,4 -53574,0 41214,7 -5521,3 2000 11720,5 -17038,4 3153,1 -219,3 2001 1031,2 776,9 35,4 7426,2 2002 -221,2 -1483,3 2648 5173,9 2003 25410,5 489,6 23291,1 3588,0 2004 189,00 -1923,3 8111,6 20,0
Як вже було зазначено вищенафтопереробна галузь України представлена 6 нафтопереробними компаніями, і впорівнянні з іншими галузями промисловості в останні декілька років сталаоднією з найбільш прибуткових, що пов’язано з приватизацією вітчизнянихнафтопереробних підприємств провідними компаніями Росії та Казахстану. Дляаналізу показників прибутку нами було обрано 4 нафтопереробних завода України.
Аналізуючи фінансові данінафтопереробних підприємств, наведених у таблиці 2.7 і дослідивши динамікупоказників прибутку ми можемо зробити висновок, що станом на 1999 рікприбутковою роботою позначилося 2 нафтопереробних завода (далі НПЗ) з 4підприємств, а саме – ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» та ВАТ «НафтопереробнийКомплекс – Галичина». У подальшому (2000 рік) прибутковими залишилисявищеназвані підприємства. Щодо стану обраних підприємств на 2001 рік, топрибутковими були усі з обраних НПЗ. У 2002 році збитковим були ВАТ «НафтохімікПрикарпаття» та ВАТ«Лукойл – Одеський НПЗ». Станом на 2004 рікзбитково працював «Лукойл – Одеський нафтопереробний завод»
Розглядаючи динаміку фінансовихрезультатів обраних НПЗ за період від 1999 до 2004 року можна зробити висновокпро те, що прибуток від звичайної діяльності більшості вищеназваних суб’єктівгосподарювання був отриман виключно за рахунок операційної діяльності. Зокрема,у 2002 році ВАТ «Херсоннафтопереробка» у якості фінансовогорезультату від операційної діяльності отримала суму прибутку у сумі 13071,8тис. грн. Відповідно прибуток від звичайної діяльності у 2002 році склав10468,3 тис. грн. За даними розрахунками негативний вплив на формуванняфінансового результату, а саме – зменшення прибутку від звичайної діяльності,спричинили збитки від іншої операційної діяльності. Згідно стандартів ПСБОУкраїни щодо збитків від іншої операційної діяльності, можна зробити висновок,що станом на 2002 рік на ВАТ «Херсоннафтопереробка» мали місцесумнівні, безнадійні борги, та втрати від знецінення запасів, виплата штрафівта взагалі превалювання усіх витрат від операційної діяльності (крім витрат, щовходять до собівартості продукції, робіт, послуг) над доходами від іншоїопераційної діяльності. Це підтверджується наявністю у звіті про фінансовірезультати фінансових витрат у сумі 3010,6 тис. грн.., а також інших витрат усумі 413,2 тис. грн…
Аналізуючи показник фінансовогорезультату від операційної діяльності за 2002 рік серед обраних НПЗ (табл. 2.3)ми можемо зробити висновок про те, що найбільшої величини прибутку відопераційної діяльності досяг ВАТ «Нафтопереробний комплекс –Галичина»– 14308,3 тис.грн., далі йде ВАТ «Херсоннафтапереробка» – 13071,8тис. грн і останне місце займає ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» – 5974тис.грн.
Розглянемо процес утвореннядоходiв ВАТ «Херсоннафтопереробка» за 2003 та 2004 роки.(табл. 2.8)
Таблиця 2.8 Структура доходiвВАТ «Херсоннафтопереробка», (2003,2004 роки)№ Найменування показника 2003 рiк – тис. грн. 2003 рiк — % 2004 рiк – тис. грн. 2004 рiк — % 1. Виручка вiд продажу товар iв, продукцiї, робiт, послуг 120614,4 117,59% 116700,5 112,35% 1.1 У т.ч. податки (з виручки) усього 18041,7 17,59% 12824,7 12,35% 1.1.1 У т.ч. податок на додану вартiсть 16831,9 16,41% 12824,7 12,35% 1.1.2 Акцизи, iншi податки 1209,8 1,18% - - 2. Чиста виручка вiд продажу товарiв, робiт, послуг 102572,7 100% 103875,8 100% 2.1 Послуги з переробки нафти 66333,0 64,67% 51070,7 49,17% 2.2 Продаж нафти та нафтопродуктiв 19470,1 18,98% 41867,3 40,31% 2.3 Продаж енергоресурсiв стороннiм споживачам 391,9 0,38% 431,3 0,42% 2.4 Iнш i продажи 10441,0 10,18% 9291,8 8,95% 2.5 Власна продукцiя 5317,2 5,18% 340,6 0,33% 2.6 Доход вiд дiяльностi соцiальної сфери 619,5 0,60% 874,1 0,84%
Згiдно структури доходiвнафтопереробного пiдприємства ми можемо зробити наступнi висновки. У структурiдоходiв даного пiдприємства за 2003 рiк найбiльшу питому вагу займає статтяпослуг з переробки нафти (64,67%), але досить цiкавим є те, що станом на 2004рiк стаття продажу нафти та нафтопродуктiв також стала пров iдною у процесiформування доходiв пiдприємства. Майже незначний вплив на процес формуваннядоходiв пiдприємства у 2003 роцi здiйснив продаж енергоресурсiв стороннiмспоживачам та доход вiд дiяльностi соцiальної сфери. Порiвнюючи 2003 та 2004роки констатуємо що, загальний доход у виглядi виручки вiд реалiзацiї зменшивсяна 3913,9 тис. грн., але чиста виручка в обох роках майже однакова. Станом на2004 рiк стаття доходу – власна продукцiя майже скоротилася (5,18% до 0,33%).
Розглянемо структурусобiвартостi товарної продукцiї, виробничу собiвартiсть товарної продукцiї ВАТ «Херсоннафтапереробка»за 2003, 2004 роки.(табл. 2.9)
Таблиця 2.9 Структурасобiвартостi товарної продукцiї «Херсоннафтапереробка», (2003 – 2004роки)№ Найменування показника 2003 – тис. грн. 2003 — % (до чистої виручки вiд реалiзацiї) 2004 – тис.грн. 2004 — % (до чистої виручки вiд реалiзацiї 1.1 Матерiальнi витрати 30153,0 29,40% 31341,1 30,17% 1.1.2 Сировина 4331,5 4,22% - - 1.1.3 Основнi матерiали на виробництво 202,7 0,20% 184,2 0,18 1.1.4 Покупнi присадки та напiвфабрикати 6524,8 6,36% 7210,8 6,94% 1.1.5 Допомiжнi матерiали на капiтальний ремонт 2195,0 2,14% 2008,5 1,93% 1.1.6 Допомiжнi матерiали (реагенти, каталiз, одяг, паливо, знос МШП) 2560,7 2,50% 2574,3 2,48% 1.1.7 Електроенергiя 11145,8 10,87% 13954,5 13,43% 1.1.8 Паливо - - 1708,6 1,64% 1.1.9 Поточний, капiтальний ремонт (послуги промислового характеру) 1268,0 1,24% 1283,0 1,24% 1.1.10 Iншi послуги промислового характеру 1464,1 1,43% 1985,3 1,91% У т.ч. НДЭР 107,5 0,10% - - 1.1.11 Послуги з очистки 1356,6 1,32% 1781,5 1,72% 1.1.12 Iншi матерiальнi витрати 460,4 0,45% 431,9 0,42% 1.2 Витрату на оплату працi 14710,6 14,34% 15796,3 15,21% 1.3 Вiдрахування на соцiальнi потреби 5440,8 5,30% 5995,3 5,77% 1.4 Амортизацiя основних фондiв 17432,4 16,99% 18624,4 17,93% 1.5 Iншi витрати 7210,1 7,03% 4729,5 4,55% 1.5.1 Податки у складi собiвартостi та вiдрахування у позабюджетнi фонди 2634,1 2,57% 2652,4 2,55% 1.5.2 Командировочнi витрати 26,7 0,03% 10,7 0,01% 1.5.3 Страхування 194,1 0,19% 311,3 0,30% 1.5.4 Iншi послуги 4355,2 4,25% 1755,1 1,69% 1.6 Усього витрат на виробництво 69293,9 67,56% 70833,6 68,19% 1.7 Вiднесено на адмiнiстративнi витрати та витрати на збут -2401,9 -2,34% 2731,8 2,63% 1.8 Вiднесено на невиробничi рахунки -1333,8 -1,30% 601,4 0,58% 1.9 Напiвфабрикати власного виробництва -180,0 -0,18 -76,5 -0,07% 2. Виробнича собiвартiсть товарної продукцiї 65 378,2 63,74% 67576,9 65,06% 2.1 Змiни собiвартостi товарної продукцiї 6569,6 6,40% - - 2.2 Виробнича собiвартiсть 58808,6 57,33% 67576,9 65,06% 2.3 Змiна собiвартостi реалiзованої продукцiї 21079,9 20,55% 42039,1 40,47% 3. Собiвартiсть реалiзованої продукцiї 79888,5 77,88% 109616,0 105,53%
Таким чином за даними таблицiщодо структури собiвартостi реалiзованої продукцiї робимо наступнi висновки:
1.Собiвартiсть реалiзованоїпродукцiї 2004 року в порiвняннi з 2003 роком збiльшилася на 29727,5 тис. грн.
2. Це збiльшення собiвартостiреалiзованої продукцiї було обумовлено збiльшенням матерiальних витрат навиробництво продукцiї, а саме: збiльшенням покупних напiвфабрикатiв та присадок,електроенергiї, палива, послуг промислового характеру.
3. Витрати на оплату працiзбiльшилися майже на 1085,7 тис.грн.
4.Спостерiгалося збiльшеннявiдрахувань на соцiальнi потреби на 5554,5 тис. грн.
5. В межах iнших витратзбiльшилися витрати на страхування майже на 60 %.
6.Загальний розмiр виробничоїсобiвартостi товарної продукцiї на 2198,7 тис.грн.
Наведемо процес утворенняприбутку ВАТ «Херсоннафтопереробка» використовуючи данi щодоформування доходiв та витрат пiдприємства.(табл. 2.10)
Таблиця 2.10 Формуванняприбутку ВАТ «Херсоннафтапереробка» (2003-2004 роки)№ Найменування показника 2003р. – тис.грн. 2003-% 2004 – тис.грн. 2004 — % 1. Виручка (нетто) вiд продажу товарiв, робiт, послуг 102572,7 100,0% 103875,8 100% 2. Собiвартiсть реалiзованої продукцiї 79888,5 77,88% 109616,0 105,53% 3. Прибуток (збиток) вiд продажу 22684,2 22,12% -5740,2 -5,53% 4. Операцiйнi доходи 23258,6 22,68% 72610,1 69,90% 4.1 Iншi операцiйнi доходи 14902,3 14,53% 41995,6 40,43% 4.2 Iншi доходи 8356,3 8,15% 30614,5 29,47% 5. Операцiйнi витрати 38180,0 37,22% 51634,2 49,71% 5.1 Iншi операцiйнi витрати 22044,7 21,49% 44022,2 42,38% 5.2 Iншi витрати 14567,8 14,20% 5555,9 5,35% 5.2.1 Адмiнiстративнi витрати 12647,4 12,33% 13235,5 12,74% 5.2.2 Iншi витрати 1566,8 1,53% - - 5.2.3 Витрати на збут 353,6 0,34% 98,50 0,09%- 5.3 Фiнансовi витрати 1567,5 1,53% 2056,1 1,98% 6. Прибуток (збиток) до оподаткування 7762,8 7,57% 1901,6 1,83% 7. Придбання нафти/реалiзацiя нафтопродуктiв 7762,8 - 1901,6 - 8. Податок на прибуток 4174,8 - 1881,6 - 9. Чистий прибуток 3588,0 - 20,0 - 10. Цiна процесiнгу (без ПДВ) 33,46 - 32,62 -
Данi таблицi свiдчать, що :
1.Сума чистого прибуткупiдприємства в порiвняннi з 2003 роком зменшилася майже на 99 % (з 3588,0 до20,0 тис. грн.);
2.Сума фiнансового результатувiд реалiзацiї утворена у виглядi збитку (-5740,2 тис.грн).
3.Операцiйнi доходипiдприємства зросли майже в 3 рази, бiльш повiльними темпами росли й операцiйнiвитрати, завдяки тому, що у 2004 роцi темпи росту операцiйних доходiввипереджали темпи росту операцiйних витрат – загальна сума фiнансовогорезультату до оподаткування була позитивною i склала – 1901,6 тис.грн.
Розглянемо аналіз складових елементівсобівартості виробляємої продукції на прикладі усiх обраних нафтопереробних підприємств( додатокВ5).
Матеріальні витрати нафтопереробнихпідприємств є превалюючими у загальній сумі їх операційних витрат, вонистановлять основу собівартості нафтопереробних заводів, тому основну увагуприділимо саме їм.
Аналізуючи показники матеріальнихвитрат нафтопереробних підприємств ми можемо зробити наступні висновки. НПЗ «НафтохімікПрикарпаття» формував матеріальні витрати, сума яких коливалась в продовждосліджуваних років. Найбільшого рівня матеріальні витрати досягли у 2002 роціі склали – 57741,8 тис.грн., зауважимо, що саме у цьому році підприємствоотримало збиток у сумі 221,2 тис.грн.
Порівняємо цей показник з ідентичнимпоказником інших нафтопереробних підприємств. ВАТ «Лукойл – Одеськийнафтопереробний завод» найбільшої суми витрат досяг у 2003 році – 55427,3тис. грн., у даному році підприємство отримало чистий прибуток у сумі 489,6тис. грн. Нафтопереробний комплекс Галичина протягом 1999-2004 років формуваладосить високий рівень матеріальних витрат, але незважаючи на це працювалоприбутково в усі досліджувані роки. Херсонський нафтопереробний завод такожформував матеріальні витрати рівень яких коливався досить значно. Требасказати, що найбільший рівень витрат спостерігався у 2002 році у розмірі79627,6 тис. грн. Найменьша сума витрат спостерігалася у 1999 році – 17820,7тис.грн, хоча у цьому році підприємство працювало збитково.
Обов’язково треба проаналізувати ситуацію на ринку нафтопродуктів, якасклалася на початку 2005 року. На Україні головним фактором росту цін є різке(більш ніж на половину) з початку 2005 року збільшення вартості нафти, щоввозиться до країни. На це вплинули ріст біржової ціни на нафту, рістросійського експортного мита, ріст податкового навантаження на українськихтоваровиробників, а також збільшення залізничних тарифів на перевозку нафти танафтопродуктів.
Необхідно підкреслити, що на світовому ринку при виборі нафтикористуються критеріями якості і ціни. Від якості нафти, яка оцінюєтьсяпоказником вмісту світлих нафтопродуктів, багато в чому залежить структура ісобівартість продуктів її переробки. Російську і казахстанську нафту невідносять до високоякісних і за своїми економічними показниками вона значнопоступається українській, а також арабський, алжирській, норвежський та іншим.
Окрім усіх перелічених факторів, на тенденцію національноїнафтопереробки негативний вплив мають процеси пов’язані з законодавствомУкраїни, а саме, в розв’язанні проблем забезпечення економіки нафтою танафтопродуктами був обраний шлях найбільшого сприяння для імпортерівнафтопродуктів з Росії та країн Прибалтії. Нафтопродукти імпортовані з країн, зякими діє угода про вільну торгівлю, не оподатковуються ввізним митом, навідміну від нафтопродуктів, які виробляються в Україні з давальницькоїсировини. Російськи та прибалтийські компанії отримують компенсацію ПДВ приекспорті нафтопродуктів в Україну, у той час як ПДВ на нафтопродукти виробленів Україні не відміняються. Наслідком цього є підвищення ціни на нафтуекспортовану в Україну на 20%. При цьому компенсації ПДВ російської нафти інафтопродуктів в Україні не існує.
Вирішення задач зі збільшення експорту нафтопродуктів обумовлюєнеобхідність спрямування нафтопереробними підприємствами значних коштів намодернізацію виробництва, з метою виходу на відповідний європейським вимогамрівень якості нафтопродуктів.
Відмінною особливістю теперішнього етапу у розвитку світовоїнафтопереробної промисловості є формування більш жорстких екологічних вимог дотехнологій та якості нафтопродуктів, які виробляються. У склавшихся умовахрізко збільшилися витрати на виробництво нафтопродуктів, що у багатьох випадкахсупроводжувалося зниженням прибутку від переробки нафти. Для послабленнянегативних тенденцій у галузі проводяться роботи по застосуванню останніхдосягнень НТП. Особлива увага приділяється модернізації та оптимізації діючихтехнологічних процесів за рахунок нового високопродуктивного устаткування татехнологій, які потребують більш сучасного підходу до застосування засобівавтоматизації. Тому, в теперішній час для адаптації роботи НПЗ в умовахекологізації виробництва, все більше уваги акцентується на удосконаленнізагальної системи управління НПЗ.
2. Кореляційно-регресійнийаналіз впливу факторів на формування прибутку нафтопереробних підприємств
Дослідження прибутку та йогодинаміки в галузі нафтопереробки України проводилось у двох основнихспрямуваннях: економіко-статистичний аналіз зв’язків результатів ( прибутку) зфакторами впливу і моделювання в системі управління прибутками. Порівняльнийекономіко-статистичний аналіз прибутку основних нафтопереробників України булозроблено з застосуванням відомих статистичних методів з підключеннямспеціальних офісних генераторів Excel. Другий напрям формальних досліджень булореалізовано на підставі математичного багатопараметричного моделювання, щовключали створення математичної моделі управління прибутками і її машинноїреалізації у вигляді автоматизованої системи.
У якості об’єктів порівняльногоаналізу нами розглядалися чотири нафтопереробних завода: Херсонськийнафтопереробний завод, нафтопереробний завод «Галичина»,нафтопереробний завод «Нафтохімік Прикарпаття», «Лукойл-Одеськийнафтопереробний завод», де досліджувалися динамічні ряди показниківфінансової діяльності у період 1999 – 2004 роки.
Оскількидосліджувані об’єкти є складними та великими економіко-виробничими системами,то логічним є те, що аналіз проводився на основі системних підходів звикористанням методів системного аналіза.
Зазначимо, що традиційнимпредметом дослідження таких систем є управлінські функції з метою пошуківзакономірностей процесів, формалізації їх системних властивостей, т.б.виявлення зв’язків та взаємозв’язків елементів систем. Для цього виправданоспираються на основні положення теорії систем, системний аналіз.
Інформаційноюбазою у нашому випадку були дані фінансових звітів по основним напрямкамгосподарської діяльності.
Вимогисистемності при дослідженні виробничо-економічних об’єктів припускають напопередніх етапах спеціальну організацію даних у вигляді аналізу зв’язків наоснові використання статистичних методів обробки інформації.
Оскільки мибудемо мати справу з моделями різних типів, то оцінку адекватності моделейбудемо здійснювати за допомогою оцінки адекватності складових. Будь-якеекономічне дослідження починається зі специфікації моделі, т.б. з формуваннявиду моделі, спираючись на відповідну систему зв’язків між змінними. Зв’язокзмінних x та y описується коефіцієнтом кореляції, який визначається якковаріація між цими змінними віднесена до їх середніх відхилень:
/>,або />
Зауважимо прицьому, що у якості міри тісноти зв’язку між параметрами часто використовуютьіндекс кореляції, який у випадку наявності лінійної залежності має наступнийвираз: />/> та у випадках нелінійногозв’язку: />де,
/>-середнє квадратичне відхилення від кривої;
/>-середнє квадратичне відхилення функції від свого середнього арифметичногозначення.
На практицідослідження залежностей між випадковими змінними х та у, як правило, обмеженідослідженням залежності між однією з них і умовним математичним сподіванняміншої, т.б. умовне математичне сподівання />випадковоїзмінної у розглядається як функція х;
/>
Цей вираз маєназву регресії випадкової змінної y відносно x. Аналогічно /> - випадкова величина х, якфункція від у, т.б.:/>. У цьому випадкуфункція регресії буде характеризувати форму зв’язку. Криву регресії у по х (абонавпаки) називають умовне середнє значення випадкової змінної у, якерозглядається як функція певного класу, параметри якої знаходяться методомнайменших квадратів (МНК) за значеннями двувимірної випадкової величини (x,y),що спостерігаються т.б.:, />. Напрактиці передумови кореляційного аналізу часто порушуються, коли одна з ознакє величиною не випадковою, або якщо ознаки не мають спільного нормальногорозподілу, але статистичні залежності присутні. В цьому випадку для вивченнязв’язків між ознаками існує загальний показник зв’язку ознак, який грунтуєтьсяна показнику змінності. Цей показник називається дисперсією. Звичайно дисперсіюознаки відносно його математичного сподівання називають повною. Наприклад, дляознаки у дисперсія буде мати наступний вигляд: />.Дисперсію можна розкласти на дві складові, одна з яких буде характеризувативплив фактора х на у, друга – вплив інших факторів. Чим меншим є вплив іншихфакторів, тим тісніше є зв’язок, тим щільніше він наближується дофункціонального зв’язку. Якщо ми запишемо:
/>,
то першаскладова />вимірює вплив х на у, адруга — />вимірює вплив на у іншихфакторів(дисперсія ознаки у відносно функції регресії).
Тісноту зв’язкувдало оцінювати в одиницях загальної дисперсії />,тобто розглядати співвідношення:
/>.
На початковому етапі ми встановили парнікореляційні залежності, як різновид структурного моделювання. Потреба упричинному поясненні наявності або відсутності кореляційних зв’язків булопідгрунтям для використання «методу путєвого аналізу»(С.Райт), в основіякого дослідження всієї структури чинних зв’язків між змінними (побудоваграфіка зв’язків та ізоморфної до нього рекурсивної системи рівнянь). Оцінкакоефіцієнта впливу у цьому випадку розраховується на базі коефіцієнта парноїкореляції. Кожний коефіцієнт парної кореляції розглядався нами як міра повногозв’язку двох змінних. Наявність і якість парних зв’язків показників фінансовоїдіяльності встановлювались по кожному підприємству і по кожному показникуфінансової діяльності. Кореляційні відносини між показниками фінансовихпотоків, які мають вираз у вигляді коефіцієнтів кореляції і залишків надали змогивстановити наявність зв’язку та міру його тісноти. Так, по Херсонськомунафтопереробному комплексу з усіх показників, які аналізувалися, найбільш тіснікореляційні відносини зафіксувалися між показниками чистого доходу та сумарнимивідрахуваннями, собівартістю та іншими операційними доходами (табл 2.11).Характерним є те, що виручка від реалізації продукції практично з усімапоказниками, які було проаналізовано або взагалі не має кореляційного зв’язку,або має з ними від’ємну залежність.
Таблиця 2.11 Матриця парнихкоефіцієнтів кореляції показників фінансової діяльності Херсонськогонафтопереробного заводу
/>
Слід відмітити, щокореляційні зв’язки між чистим прибутком і рештою показників, що аналізувалисяменш тісні у порівнянні з тіснотою зв’язків між чистим доходом і рештоюпоказників (R=0,6-0,66).
При встановленні кореляційнихвідносин між фінансовими потоками нафтопереробного комплексу «Галичина»(табл. 2.12 ) найбільш тісна позитивна кореляційна залежність спостерігається зтакими фінансовими показниками як: валовий прибуток і виручка та від’ємназалежність між показниками валового прибутку та виручки з собівартістю. Чистийдоход позитивно корелює з валовим прибутком (R=0,67) .
Таблиця 2.12 Матриця парнихкоефіцієнтів кореляції показників фінансової діяльності НПК «Галичина»
/>
Характерним для «НафтохімікаПрикарпаття» як і для «НПЗ-Галичина» є значна кількістьвід’ємних кореляційних залежностей. Так із загальної кількості парнихкоефіцієнтів кореляції у інтервалі /> укількості 25 показників тільки 32% є позитивними (табл. 2.13).
/>Таблиця.2.13 Матриця парнихкоефіцієнтів кореляції показників фінансової діяльності ВАТ «НафтохімікПрикарпаття»
/>
Валовий прибуток позитивнокорелює з іншими фінансовими доходами (R=0,99) та фінансовими витратами(R=0,99). Показники інших фінансових доходів та фінансових витрат такожпов’язані між собою тісною кореляційною залежністю (R=0,98).
Щодо аналізу фінансовихпоказників нафтопереробного підприємства «Лукойл-Одеський нафтопереробнийзавод», то на відміну від раніше аналізованих нафтопереробних підприємств,цей об’єкт нашого дослідження має велику кількість парних позитивних кореляційнихзв’язків між складовими показниками формування фінансового результату.
Таблиця 2.14 Матриця парнихкоефіцієнтів кореляції показників фінансової діяльності ВАТ «Лукойл»
/>
Чистий прибуток, наприклад,тісно корелює з усіма параметрами, які аналізувалися (R=0,78 – 0,98). Вся рештапоказників має високий коефіцієнт кореляції між собою та чистим прибутком.Окрім встановлення тісноти зв’язків нами було проведено експертна оцінкаважливості і значень параметрів аналізу методом парних порівнянь(табл 2..15).
Таблиця 2.15 Ваговікоефіцієнти експертного оцінювання
Х1
Х2
Х3
Х4 å
Х1 0,4 0,3 0,1 0,2 1
Х2 0,2 0,3 0,1 0,4 1
Х3 0,3 0,2 0,1 0,4 1
Х4 0,4 0,2 0,1 0,3 1 Сер.знач. 0,325 0,25 0,1 0,325 Сер.кв.відх. 0,08 0,05 0,00 0,08 Дисперсія. 0,01 0,00 0,00 0,01 Коваріація. 0,23 0,20 0,00 0,23
Встановлено, що середаналізуємих параметрів фінансових потоків найбільш важливими для підприємств(впливовими) за оцінками експертів були: чистий дохід від реалізації – Х1,собівартість продукції – Х2, фінансові витрати – Х3,податок на прибуток – Х4. Серед визначених показників найбільшийваговий коефіцієнт припадає на чистий дохід від реалізації продукції. Оцінка запитомою вагою значень коефіцієнтів кореляції показала, що найбільш високийіндекс важливості припадає на виручку від реалізації та на чистий прибуток придосить низьких значеннях коваріаційних відносин. Аналіз на підставі попарногопорівняння за цими показниками підприємств вказує на переваги Херсонського НПЗ.
Парна кореляційна залежністьдає уявлення про наявність та тісноту зв’язків серед змінних, які приймалиучасть у аналізі. Але більш точний порівняльний аналіз фінансових потоків, щопритаманні об’єктам нашого дослідження, може надати регресійний аналіз, колизначення залежної змінної розглядають як функцію від незалежної.
Тобто, якщо основназадача кореляційного аналізу, що проведено нами є виявлення зв’язків міжвипадковою змінною шляхом точкової інтервальної оцінки парних коефіцієнтівкореляції, то основною задачею застосування функцій регресії стало вивченнязалежності між результативними ознаками у(роки) та ознакою х (параметрифінансових потоків), що спостерігається.
При цьому помітимо, щопопередній аналіз вхідного матеріалу з використанням графічного інструментаряпоказав практичну відсутність лінійних трендів, хоча в класичних підходах достатистичного аналізу саме вони (лінійні тренди) і є найбільш реалістичнимсценарієм. У своїй більшості ми маємо нелінійні залежності по змінній x.
Для повноти аналізу мидосліджували наступні типи функцій, що описують нелінійні відносини: нелінійнівідносно включених до аналізу пояснюючих змінних та нелінійні за параметрами,які оцінюються.
Виокремлюючи з масивів даних фінансовихпотоків параметри з найбільш тісними фінансовими відносинами ми досліджували таобирали найбільш прийнятну форму рівняння регресії з метою наступного прогнозузмін конкретного фінансового потоку. При цьому досліджувались:Рівнобічна парабола: />;Параболадругого ступеню: />/>2/>;Поліномінальнірівняння: />Степеневірівняння:/>bִ/>;
Показовіфункції: />xִ/>;/>
Експоненціальніфункції:/>/>ִ/>.
Логарифмічні: />/>
Вибір видурівняння відбувався методом експертного оцінювання, тобто порівнянням величиностаточної дисперсії. Зауважимо, що у багатьох випадках аналізу парних лінійнихзв’язків мав місце значний розсів точок відносно лінії регресії. Така ситуаціяпов’язана з впливом факторів, що не були враховані. За критерії використаннямоделей брались фінансові ситуації що склалися у виробничої діяльності НПЗ вдинаміці, їх коефіцієнти значущості за експертними оцінками і придатність допрогнозування процесів на підставі моделювання.
Для більш повноїкласифікації моделей, які було використано, доречно зауважити, що нелінійнімоделі прийнято поділяти на моделі внутрішньо лінійні і внутрішньо не лінійні.Сутність полягає у тому, що внутрішньо лінійні моделі за допомогою відповіднихперетворень можуть бути приведені до лінійних; моделі внутрішньо не лінійні неможуть бути приведені до лінійного вигляду. Так, наприклад, степенева функціявідносно параметрів, що ми оцінювали є не лінійною, оскільки включає a, b неадитивна. Однак, ця функція внутрішньо лінійна, оскільки логарифмування пооснові e призводить до лінійного вигляду: />;
Навпаки, модельяка представлена як />/>/> внутрішньонелінійна, оскільки у лінійний вигляд її перетворити неможливо. Моделі типу
/>/>/> та/>
які мивикористовували також є нелінійними внутришньо, у той час як експонента />/> відноситься до внутрішньолінійній, так як логарифмування її по e дає лінійну форму зв’язків:/>. />
У якості вступудо аналізу необхідно звернути увагу на наступне. Під час праці з часовимирядами різних показників та при дослідженні зв’язків між ними необхідноураховувати проблему хибної кореляції та проблему зрушень у часі (лаги).
У часових рядах,що корелюються хибна кореляція виникає під впливом так званої трендовоїкомпоненти. Це є причиною того, що у лінійних трендах вимірюють не рівнізмінних Xi, Yi а їх різницю :
/>;/>
Якщо структуручасового ряду розглядати як таку, що складається з тренда Ti,кон’юнктурного циклу – К, сезонної компоненти – S, залишкової компоненти R, тодинамічний ряд можна зобразити як суму цих компонент.
Тобто часовіряди показників х і у можна записати:
/>;/>;
О. Андерсонзапропонував вимірювати взаємозв’язки між цими компонентами рядів та вишукуватиміж ними окремі коефіцієнти кореляції:
- якщо тренди обох рядів дуже виражені тамають однакову спрямованість, то кореляція набуває великого значення;
- якщо тренди різноспрямовані, токореляція може бути значна за величиною, але від’ємна за значенням;
- кореляція між компонентами визначаєтьсятіснотою зв’язку між трендами та кон’юнктурними коливаннями, між трендами тасезонною компонентою і т.інш.
Головним у нашому аналізірегресійних моделей було те положення, що функція регресії може бутивикористана для прогнозування однієї з випадкових змінних, якщо відомо значенняіншої випадкової змінної.
Тобто, у якості критеріїввикористання моделей нами було обрано фінансові ситуації, які склалися угосподарський діяльності нафтопереробних заводів, а також можливістьпрогнозування процесів на основі моделювання.
Виробничі функції, якіописують динаміку основних фінансових потоків в досліджуваному періоді(1999-2004) наведені у додатках «В1-В5».
На основі використання нелінійних функцій регресії з метою прогнозування досліджувалися ряди динамікифінансових процесів, які виражені окремими параметрами.
Попередньовиділимо статистичні показники, що були покладені в основу інтегральної оцінки:
1.Середнійкоефіцієнт прирощення
2.Загальна тазалишкова дисперсія -/>
3.Коефіцієнти парноїта множинної кореляції
4.Індексикореляції
Як витікає зпопереднього аналізу, ряди показників фінансових потоків за об’єктамидослідження залежні, а деякі з них мають достатньо складний вигляд. Для такихрядів динаміки, як правило, характерна висока автокорельованість. Тількизавдяки правильному підбору функцій нам вдалося запобігати цьому явищу. Якнаслідок, і було використане нами таке різноманіття функцій.
Відхиленняфактичних значень показників фінансових потоків від значень, що визначаються наоснові згладженої функції характеризують варіацію ряду, яка не пов’язана зосновною вірогіднісною тенденцією. Це дає можливість застосувати для оцінкипрогнозу характеристики на основі використання відомого апарату математичноїстатистики та теорії вірогідності.
Підкреслимо, щоне всі функції, які відібрані нами можуть використовуватися для прогнозування,тобто, не по кожній з них можливо продовжити тенденцію, яка склалася нанайближчу перспективу і знайти найбільш вірогідні обмеження відхиленьфінансових потоків, що прогнозуються.
В цьому випадку,якщо відсутнє прирощення значень показників у прогнозний період,використовується логічний аналіз згладжуваних і продовжуваних значень на базіграфічних зображень.
Графічнезображення залежностей, які апроксимують дані рівнянь у вигляді трендів дляумов Херсонського НПЗ, Львівського НПЗ, Івано-Франківського НПЗ, Одеського НПЗ,дає можливість спостерігати і робити висновки відносно залежності міжпоказниками, що включені до аналізу.
Іншими словами,метод що ми вибрали можна вважати надійним для прогнозування тенденцій станупараметрів фінансової діяльності.
Оскільки унашому аналізі використані практично всі придатні для нашого випадку типирегресійних моделей має сенс підкреслити деякі особливості. Найчастіше для очікуваннямножинних зв’язків фінансових параметрів об’єктів, що досліджуються, сприялиполіномінальні регресії.
Параболи другого ступенябули більш доцільними у випадках, коли для певного інтервалу значень факторазмінювався характер зв’язку ознак, що розглядаються (прямий на зворотній інавпаки). У цьому випадку використовувалося (для прогнозу) значення фактору заяким було досягнуто максимальне або мінімальне значення результативної ознаки.
Параболічнийтренд, краще апроксимуючий вхідні дані, в цьому випадку можна прийняти якоптимістичний сценарій, але у практичних ситуаціях ринкових відносин зростанняне може бути постійно прискореним. За умови оздоровлення економіки параболічнийсценарій є можливим.
У випадках колиу даних не спостерігали зміни спрямованості зв’язку, параметри параболи другогопорядку ставало важко інтерпретувати. Тоді форма зв’язку замінювалася іншиминелінійними моделями, параметри яких можуть бути оцінені за допомогою методунайменьших квадратів.
Сутність методунайменьших квадратів полягає у наступному. Якщо ми за нелінійній залежності позмінній х запишемо:
/>,
тоді оцінкоюцього виразу буде регресія:
/>,
де b0,b1 — є оцінками коефіцієнтів регресії β0 і β1.Коефіцієнти />знаходяться з виразу:
/>
Диференціюючи по/>та шляхом віднесення правихчастин до нуля отримуємо систему нормальних рівнянь:
/>
/>
Оскількидосліджувані виробничі об’єкти мають різне економічне становище, при цьомумаючи схожу за номенклатурою продукцію, логічним буде провести порівняльнийаналіз придатності тих чи інших моделей для прогнозу фінансового стану.
У нашихдослідженнях при строгому підборі функцій домінуючими були поліномінальніфункції більші ніж другого порядку, які характеризують найбільш тісні зв’язки ікраще вирівнювали, а в деяких випадках і страчували автокореляцію.
Якщо спиратисяна значення R2 то прибуток апроксимується з параболою другого і вищепорядків, або з експоненціальною функцією практично однаково.
Безумовнийінтерес викликає дослідження крім прибутку, тенденції інших показниківфінансового стану підприємств які відносяться до операційної діяльності.
На деяких підприємствахцей процес може бути описано параболою другого порядку (Херсон, Лукойл), дляінших (Прикарпаття, Галичина) він краще апроксимується логарифмічними абоекспоненційними функціями і чіткіше показує тенденцію до збільшення прогнозногопоказника .
Таблиця 2.16 Основніфункції прогнозування значень показників діяльності об’єктів досліджень.
/>
Відносно іншихпоказників, то виробничі доходи більш надійно апроксимувалися степеневою таекспоненціальною функціями.
Характерним вцьому процесі є те, що степенева та експоненціальна моделі більш привабливі длядинамічних рядів фінансових потоків витратних статей звіту відносно фінансовихрезультатів.
Серед основних фінансовихпоказників економічної ефективності діяльності НПЗ: для ХНПЗ характерними єполіноми, для НПК «Галичина» – функцію прибутку краще за все описуєпарабола, для НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття» кращими прогнознимимоделями стали логарифмічні та експоненціальні, для НПЗ «Лукойл – Одеськийнафтопереробний завод» – поліноми другого та третього порядків.
Може викликати стурбованість і,як слідство, необхідність в більш розширеному і глибокому економічному аналізі більшостідосліджуваних нами об’єктів, результатів їх діяльності, це наявність тенденційзниження фінансових показників і зокрема прибутку, що характерно для більшостіз досліджуваних об’єктів. Така тенденція обумовлена і пов’язана з загальноюекономічно-соціальною ситуацією в Державі. Наявність невизначеностей, їхпоширеність і неможливість формального опису ускладнюють прогнозування напідставі трендових оцінок.
Переслідуючи мету найбільш коректного аналізу впливу факторівна фінансові показники виробничої діяльності, ми встановили міжпараметричнізв’язки показників фінансових потоків на підприємствах і побудувалибагатопараметричні моделі прогнозу, де відображено окрім прямої участідосліджуваних факторів і ефект їхнього взаємовпливу.
Багатопараметричнарегресія є найбільш поширеним методом у економічних системах у разі їх аналізуі управління. Основна мета множинної регресії – створити модель з необхідноюкількістю факторів, визначивши вплив кожного з них окремо і у сукупної дії напоказник, що моделюють.
Будь які економічнідослідження слід починати зі специфікації обраної моделі, т.б. формування їївиду, виходячи з відповідної теорії між змінними.
На основі вимогиконфліентного аналізу необхідно знати всю сукупність зв’язків між змінними.Змінна буде вважатися корисною, якщо її включення підвищує дисперсію. Якщовведення нової змінної не змінює коефіцієнт при інших змінних, вона вважаєтьсязайвою, а якщо додавання змінної дуже змінило />,без помітної зміни коефіцієнта кореляції, — то вона вважається шкідливою.
Безсумнівнузацікавленість, у нашому випадку, викликає оцінка зв’язку одного з показників зіншими, що входять до складу параметрів які характеризують досліджувані намипроцеси. Досягається це з допомогою множинного або сукупного коефіцієнтакореляції:
/>,де
Qm –визначник кореляційної матриці
λij– алгебраїчне доповнення до елементів Rij
У випадку, колими маємо m математичних сподівань та m дисперсій,
m(m–1)/2 парнихкоефіцієнтів кореляції, будемо мати багатомірний кореляційний аналіз, де часнийкоефіцієнт кореляції L-го порядку на випадок m ознак можна буде знайти зкореляційної матриці.
Багатовимірнийкореляційний аналіз дозволяє отримати оцінку функції регресії. Цей аналіз будемати місце, якщо вимірювання результативної ознаки визначається дією сукупностіінших ознак.
У випадку замінипараметрів їх оцінками будемо мати рівняння :
/>,де вільний член та коефіцієнти b1…bm знаходять методомнайменших квадратів (МНК). Вихідною є вибірка з багатовимірної сукупностіпоказників фінансових потоків у вигляді матриці Х і вектора У.
А. Багатопараметричні моделізв’язку основних показників фінансової діяльності НПЗ
Змінні моделей по НПЗ Херсон:
Х1 — валовий дохідвід виробничої діяльності
Х2 – виручка відреалізації
Х3 – собівартістьпродукції
Х4 – валовий прибуток
Х5 – інші операційнідоходи
Х6 – нарахування
Х7 – чистий прибуток
Виробничі функції зв’язкупараметрів
Y=2755,6 – 0,113X1+0,136X2+0,005X3– 0,83X4+0,13X5+0,78X6
Y=29297,6 – 0,04X1-0,0009X2-0,017X3+0,013X5+0,09X6+1,29X7
Y=56721,9 – 2,65X4+0,26X2+0,77X3+0,28X5+1,67X6+0,34X7
Y=159707 – 0,11X4+0,37X1-0,29X3 — 0,90X5-5,17X6+15,26X7
Змінні моделей по НПК «Галичина»
Х1 — виручка відреалізації
Х2 – суми відрахувань
Х3 – чистий прибуток
Х4 – собівартістьпродукції
Х5 – валовий прибуток
Х6 – інші операційнідоходи
Виробничі функції зв’язкупоказників діяльності.
Y=30810,2+3,61X2-0,19X3+0,44X4-0,06X5-0,0002X6
Y=243075,1-0,32X1+0,80X2-1,05X4+3,30X5+1,42X6
Y=-50969,1+0,197X3+0,09X1+0,29X2+0,12X4+0,33X6
Б. Багатопараметричні моделіфінансової діяльності підприємств
Змінні моделей по Херсонськомунафтопереробному заводу
Х1 — прибуток ( валовийприбуток, валовий дохід від виробничої діяльності )
Х2 – інші фінансовідоходи
Х3 – фактичні витрати
Х4 – фінансовіоперації від звичайної діяльності
Х5 – нарахування наприбуток інші операційні доходи
Х6 – чистий прибуток
Х7 – адміністративнівитрати
Виробничі функції зв’язкуфакторів взаємовпливу для Херсонського нафтопереробного заводу
Y= — 17300 –5,55X1+27,89X2+46,32X3-129,94X4+182,08X5+105,5X6
Y= 8279,46+0,156X7+4,60X2+3,0X3+0,16X4+5,60X5+1,10X6
Y=-1807,6-0,54X1+0,06X7+5,00X2-0,14X3+2,01X4-2,90X5
Y=- 6899,6-0,42X6-0,13X1-0,02X7+2,98X3+0,60X4+1,41X5
Змінні моделей по НПК-Галичина
Х1 — прибуток ( валовийприбуток, валовий дохід від виробничої діяльності )
Х2 – інші фінансовідоходи
Х3 – фактичні витрати
Х4 – фінансовіоперації від звичайної діяльності
Х5 – нарахування наприбуток інші операційні доходи
Х6 – чистий прибуток
Х7 – адміністративнівитрати
НПК «Галичина»
Y= -206648+4,44X1+21,3X2+19,8X3+1,17X4-32,5X5+4,6X6
Y= 73356,0-0,026X7-0,87X2-0,36X3-0,2X4+7,94X5-2,0X6
Y= 43256,5-1,66X1+0,04X7-5,92X2-0,28X3+0,67X4+5,3X5
Y= 11794,9-0,33X6-0,31X1+0,05X7-1,29X2+0,03X4+1,70X5
Змінні моделей по НПЗ «НафтохімікПрикарпаття»
Х1 — виручка відреалізації валовий дохід від виробничої діяльності
Х2 – чистий доход
Х3 – чистий прибуток собівартістьпродукції
Х4 – заборгованістьпо кредитам валовий прибуток
Х5 – заборгованістьдебіторська нші операційні доходи
Х6 – результат відопераційної діяльності
Х7 – результат відіншої операційної діяльності
Х8 – результатзвичайної діяльності
Виробничі функції взаємовпливупоказників фінансової діяльності для НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття»
Y= 478206 – 0,04X2+31,0X3 –0,06X4-2,27X5+11,74X6+37,0X7-36,5X8
Y= 399556,3-2,03X1+61,6X3+14,2X4-10,0X5+13,7X6+57,8X7-35,7X8
Y = -3437667,0+5,44X2+5,37X1+7,5X4+9,13X5-122,9X6-211,55X7+167,X8
Змінні моделей по НПЗ «Лукойл– Одеський нафтопереробний завод»
Х1 — виручка відреалізації валовий дохід від виробничої діяльності
Х2 – чистий доход
Х3 – чистий прибуток собівартістьпродукції
Х4 – заборгованістьпо кредитам валовий прибуток
Х5 – заборгованістьдебіторська нші операційні доходи
Х6 – результат відопераційної діяльності
Х7 – результат відіншої операційної діяльності
Х8 – результатзвичайної діяльності
Моделі по НПЗ «Лукойл»
Y=-113986-4,5X2-56,9X3+59,3X4-1,84X5+55,7X6+138,9X7-14,0X8
Y =-32773,8-0,74X1+8,5X3+29,07X4+0,85X5-9,9X6-26,37X7+1,98X8
Y=-24166,2+0,11X2+0,14X1-3,35X4+0,24X5+0,11X6-4,75X7+1,12X8
В нашому випадку доречним будезауважити, що наведені моделі хоча і дозволяють враховувати всю множинуфакторів, які брали участь в аналізі, однак в цьому немає сенсу. Зовнішніхарактеристики наведених нами множинних моделей вказують на досить істотнийрівень мультікореліантності, тобто в моделях є не коректні зв’язки. Тому відбірфакторів доцільно проводити на підставі якісного теоретико-економічногоаналізу. За звичай процес реалізується у дві стадії.
- фактори підбираютьсявиходячи з суті проблеми;
- вибір відбувається напідставі матриці показників кореляції.
Коефіцієнт інтеркореляціїдозволяє виключити з моделі дублюючи фактори. Вважається, що змінні сутоколінеарні, якщо />. Оскільки,однією з умов побудови рівнянь множинної регресії є незалежність дій факторів(Rxi,xj=0) колінеарність факторів порушує ці умови. Тобто, якщофактори колінеарні, то один з них можна виключити з аналізу. За звичай перевагивіддаються фактору, який при наяві тісного зв’язку з результатом має найменшізв’язки з іншими.
З найбільшими труднощами мизіткнулись у ситуаціях, коли більш ніж два фактори були пов’язані між собоюлінійною залежністю (наявність мультіколінеарності). В цьому випадку варіаціявхідних даних не є цілком незалежна і коректно оцінити вплив кожного факторуокремо неможливо.
Дослідники цих процесів дляоцінки мультіколеніарності використовують визначальник матриці парних коефіцієнтівкореляції між факторами. В цьому сенсі розроблені нами матриці є дужеважливими. Підкреслимо, що мультіколеніарність згладжується на підставіматематичного аналізу суті самих моделей. Оскільки дослідження моделей це іншийаспект проблеми, який не пов’язан з задачею, яку ми вирішуємо, тобто ми неставили за мету дослідити процедурні питання створення багато параметричнихмоделей, тому свідомо зважуючи на наявність мультіколеніарності у наведенихмоделях визначимо лише основні фактори сумісної дії на результатиприбутковості, спираючись лише на поверхневий коментар одержаних моделей.
Так, на прибуток і чистийприбуток для ВАТ «Херсонський нафтопереробний завод» в найбільшіймірі впливали валовий дохід, відрахування, нарахування і валовий прибуток; наВАТ " Галичина" – валовий прибуток, нарахування на прибуток і іншівідрахування; на ВАТ «Прикарпаття» – результати операційноїдіяльності, результат від іншої операційної діяльності, виручка; на ВАТ «Лукойл»– заборгованість по кредитах, виручка і результату від іншої операційноїдіяльності.
Тобто, практично на всіх підприємствах, які ми досліджували, прибуток формувавсяна підставі впливу майже однакових факторів. Різницю в тенденціях становиластупінь впливу кожного з зазначених факторів. Але це справа більш детальногоспеціального аналізу з підключення раніше оговорених математичних процедур.
3. Аналіз використання прибутку нафтопереробними підприємствами
У процесі господарської діяльності підприємство формує певну сумуприбутку від звичайної та надзвичайної діяльності. Одна частина сформованогопозитивного фінансового результату підприємства у вигляді податків потрапляє добюджету держави і використовується на потреби суспільства, а інша частина, яказалишається у розпорядженні підприємства – чистий прибуток використовується навиплату дивідендів акціонерам підприємства, поповнення власного оборотногокапіталу, поповнення резервного фонду і т.д.
Розподіл та використання прибутку підприємства це два послідовних етапиодного процесу. Розподіл прибутку це перший етап на якому підприємстворозраховується частиною свого прибутку з бюджетом. Для підвищення ефективностівиробництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку була досягнутаоптимальність у вдоволенні інтересів держави, підприємства та робітників. Державазвичайно зацікавлена отримати як можно більше прибутку до бюджету. Керівництвопідприємства намагається спрямувати більшу суму прибутку на поширеневідтворення і соціальне заохочення своїх робітників.
Розглянемо дані нафтопереробних заводів України згідно звітності профінансові результати щодо сум сформованого прибутку, податку на прибуток і сумичистого прибутку підприємств за 1999-2004 роки.
Таблиця 2.16 Розподіл прибутку нафтопереробних підприємств України(1999-2004)(тис.грн.)Назва показника Період Назва підприємства ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» ВАТ «Лукойл- Одеський нафтопереробний завод» ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина» ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс» Фінансовий результат від звичайної діяльності 1999 27114,2 -53574,0 52350,8 -2032,7 2000 16724,5 -16666,4 5637,8 3608,2 2001 2369,4 665,4 320,1 8913,9 2002 3507,7 3212,5 7770,5 10468,3 2003 25785,8 13788,7 25385100 7762,8 2004 5798,9 6011,7 1901,6 Податок на прибуток від звичайної діяльності 1999 10602,8 - 1136,1 3488,6 2000 5004,0 - 2484,7 3827,5 2001 1338,2 399,2 284,7 1487,7 2002 3728,9 5594 5122,5 5294,4 2003 375,3 13402,2 2094,0 4174,8 2004 7722,2 - 1881,6 Чистий прибуток 1999 16511,4 -53574,0 41214,7 -5521,3 2000 11720,5 -17038,4 3153,1 -219,3 2001 1031,2 266,2 35,4 7426,2 2002 -221,2 -1483,3 2648 5173,9 2003 25410,5 489,6 23291,1 3588,0 2004 -1923,3 8111,6 20,0 Частка чистого прибутку у фінансовому результаті до оподаткування 1999 0,6089 - 0,7872 - 2000 0,7007 - 0,5592 - 2001 0,4352 0,4 0,1105 0,8331 2002 - - 0,3407 0,4942 2003 0,9854 0,0355 0,00091 0,4622 2004 - 1,3493 0,0105
Протягом 1999 року з усіхдосліджуваних нами підприємств лише «Нафтохімік Прикарпаття» та «Нафтопереробнийкомплекс-Галичина» сформували прибуток від звичайної діяльності, післярозподілу якого доля чистого прибутку у загальній сумі сформованого прибуткустановили – 60,89%, 78,72% відповідно.
У 2000 році на «НафтохімікПрикарпаття», «НПК-Галичина» і «Херсонський нафтопереробнийкомплекс» перший етап розподілу прибутку становив відповідно: 5004тис.грн., 2484,7 тис.грн., 3827,5 тис.грн. Це в свою чергу сформувало чистийприбуток на ВАТ«Нафтохімік Прикарпаття» у сумі 11720,5 тис.грн.(або70,7% від загального прибутку до оподаткування), на «НПК-Галичина» –3153,1 тис.грн.(або 55,92% до прибутку від звичайної діяльності). ЩодоХерсонського нафтопереробного заводу то у 2000 році після сплати податку наприбуток підприємство зазнало збитку у сумі 219,3 тис.грн. Одеськийнафтопереробний завод взагалі отримав фінансовий результат від звичайноїдіяльності у вигляді збитку у сумі 17038,4 тис.грн.
У 2001 році усі з досліджуванихпідприємств отримали прибуток від звичайної діяльності після розподілу якогодоля чистого прибутку у складі першосформованого прибутку становили: «НафтохімікПрикарпаття» – 43,52%, «Лукойл – Одеський нафтопереробний завод»– 40%, «НПК-Галичина» – 11,05%, «Херсонський нафтопереробнийзавод» – 83,31%.
Розглянемо і співставимо дані засплатою податку на прибуток і сумами чистого прибутку нафтопереробнихпідприємств за 2002 рік.
За наведеними даними таблиці 2.16можна зробити наступні висновки: по-перше, нафтопереробні підприємства такі якВАТ Нафтохімік «Прикарпаття» та ВАТ «Лукойл-Одеськийнафтопереробний завод» у 2002 році після оподаткування їх фінансовогорезультату мали збитки. Проаналізовані дещо вище фактори, які збільшують сумуподатку на прибуток, доречні по відношенню до цих підприємств. Такі розбіжностіщодо співставлень фінансового результату і сум податку на прибуток (наприклад даніпо «Лукойлу») пояснюються тим, що податок на прибуток завждирозраховується за методикою податкового обліку, а фінансовий результат, якийбезпосередньо є джерелом сплати цього податку за даними бухгалтерського обліку,тому підприємство завжди повинно ураховувати цю особливість. Щодо звітних данихінших підприємств, то тут спостерігається наявність чистого прибутку.НПК-Галичина у 2002 році має чистого прибутку у сумі 2648 тис. грн., що складає34% його фінансового результату до оподаткування, ВАТ «Херсоннафтапереробка»у 2002 році мав прибутку 5173,9 тис.грн, що складає майже 50% від суми йогофінансового результату до оподаткування, що означає ефективну політкупідприємства щодо оподаткування його результатів і урахування особливостейоподаткування за діючим законодавством.
Звітні дані нафтопереробнихпідприємств за 2003 рік мають наступні результати. «Нафтохімік Прикарпаття»сплатив податок на прибуток у сумі 375,3 тис.грн., в результаті чистий прибутокстановив – 25410,5 тис.грн. «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод»сплатив податок на прибуток у сумі 13402,2 тис.грн., чистий прибуток становив –489,6 тис. грн. Херсонський нафтопереробний завод у 2003 році сплатив 4174,8тис.грн. податку на прибуток, сума чистого прибутку становила 3588 тис.грн.Нафтопереробний комплекс Галичина сплатила податок на прибуток у сумі 2094,0тис. грн., сума чистого прибутку становила — 23291,1 тис. грн.
Розподільчі процеси є найбільшболючими і значущими. Саме вони визначають стан економік підприємств, галузі,держави оскільки всі мають свої доходи і від того, як здійснюється їх розподілзалежить фінансовий стан економічного утворення будь-якого рівня.
Діяльність будь-якого підприємства втому чи іншому ступені входить до інтересів багатьох осіб. Участь осіб, якімають відношення до підприємства або взаємодіють з ним полягає в основному урозподілі загальних надходжень підприємства, які у подальшому і розподіляютьсяміж цими особами згідно участі, яку вони відіграють в роботі підприємства. Цінадходження можуть бути у вигляді заробітної платні, відсотків, обов’язковихплатежів, дивідендів і т.д. Все залежить від економічної природи цих надходженьі етапу цього розподілу.
Оподаткування прибутку підприємств єпершим етапом розподілу прибутку підприємства. Прибуток підприємства, якийзалишається після його оподаткування (чистий прибуток) надходить у повнерозпорядження підприємства. Використання чистого прибутку підприємства цепо-суті творчий процес, який безпосередньо вказує на вміння підприємстваефективно розпоряджатися заробленими коштами і робити правильний вибір міжусіма можливими варіантами використання чистого прибутку підприємства.
Взагалі система розподілу вже чистогоприбутку складається з наступних основних напрямків: поповнення статутногокапіталу підприємства, спрямування до резервного фонду підприємства і виплатадивідендів власникам корпоративних прав. Політика підприємства щодо виплатидивідендів передбачає вдоволення власників привілегірованих акцій а вже потімвласників звичайних акцій. Взагалі дивідендна політика підприємства маєбезпосереднє відношення до теми використання чистого прибутку і буде розглянутаокремим блоком у розрізі розкриття напрямків використання чистого прибуткупідприємства.
Завданням фінансового менеджменту єпошук оптимальних шляхів розподілу прибутку. Одна частина прибуткувикористовується на виплату дивідендів, а друга – на створення та поповненнярезервного фонду підприємства, розширення та оновлення виробництва, фінансовіінвестиції, придбання нерухомості, соціальні програми.
В першу чергу чистий прибутоквикористовується на поповнення статутного капіталу підприємства.
Використання чистого прибутку з метоюйого тезаврації включає напрямок спрямування його на поповнення резервногокапіталу підприємства.
Резервний капітал підприємства представляєсобою частину власного капіталу підприємства, яка представлена сумою резервів,створених у відповідності з діючим законодавством та засновницькими документамиза рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.
Згідно діючому законодавствурезервний капітал створюється в розмірі, встановленому засновницькимидокументами, але не менш 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відрахуваньдо резервного капіталу передбачається засновницькими документами і не може бутименш ніж 5% від суми чистого доходу.
Кошти резервного капіталу знаходятьсяу повному розпорядженні підприємства і можуть бути використані їм на покриттяможливих збитків, непередбачуваних витрат, сплату боргів підприємства при йоголіквідації. Необхідно відмітити, що у разі відсутності чистого прибуткупідприємство використовує резервний фонд для сплати дивідендів власникампривілейованих акцій.
Отже, резервний капітал – це сумарезервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установленихзасновницькими документами підприємства та нормативними актами. Резервнийкапітал може використовуватися на такі основні цілі: покриття збитків суб’єктівгосподарювання; виплата боргів у разі ліквідації підприємства; виплатадивідендів; інші цілі, передбачення законодавством чи засновницькими документами.Наступний напрямок використання чистого прибутку підприємства стосуєтьсяспрямування чистого прибутку на виплату дивідендів власникам корпоративних правпідприємства і безпосередньо торкається дивідендної політики підприємства.Спочатку наведемо означення деяких термінів, які наводяться у науковійекономічній літературі.
Дивіденди – це частина чистогоприбутку підприємства, розподілена між учасниками (власниками) відповідно дочастки їх участі у статутному капіталі підприємства. Дивідендна політикапідприємства – це набір цілей і завдань, які ставить перед собою керівництвопідприємства у галузі виплати дивідендів, а також сукупність методів і засобівїх досягнення. Оптимізація дивідендної політики підприємства – це оптимізаціяспіввідношення між прибутком, що виплачуються у вигляді дивідендів, і тим, якийреінвестується з метою максимізації доходів власників[44, с.210].
Таблиця 2.17 Звітні дані нафтопереробнихпідприємств України з використання чистого прибутку (1999-2004 рр.)(тис.грн.)Назва показника Період Назва підприємства ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» ВАТ «Лукойл- Одеський нафтопереробний завод» ВАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина» ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс» Чистий прибуток 1999 16511,4 -53574,0 41214,7 -5521,3 2000 11720,5 -17038,4 3153,1 -219,3 2001 1031,2 266,2 35,4 7426,2 2002 -221,2 -1483,3 2648 5173,9 2003 25410,5 489,6 23291,1 3588,0 2004 -1923 8111,6 20,0 Виплати власникам(дивіденди) 1999 - - - - 2000 1167,9 - - - 2001 - - - - 2002 - - - - 2003 - - - - 2004 - - - - Спрямування прибутку до статутного капіталу 1999 - - - - 2000 - - - - 2001 - - - - 2002 - - - - 2003 - - - - 2004 - - - - Відрахування до резервного капіталу 1999 - - - - 2000 - - - - 2001 - - - 371,3 2002 - - - - 2003 127,8 - - 179,4 2004 - - - -
За даними таблиці можназробити наступні висновки. Не менш важливим етапом у системі використання прибуткує відрахування до резервного (страхового) фонду підприємницьких структур, якийрегулюється в Україні діючим законодавством і має суто цільове призначення.Так, за звітними даними підприємств нафтопереробної промисловості, миспостерігаємо відрахування до резервного фонду у 2003 році 0,5%(127,8: 25410,5)на підприємстві «Нафтохімік Прикарпаття» і на «Херсонськомунафтопереробному комплексі» у 2001 році у розмірі 4,9% (371,3: 7426,2) іу 2003 році 5% (179,4: 3588).
У практицінафтопереробних компаній використання прибутку на поповнення статутного фондувказує на те, що цей напрямок не набув належного розвитку. За підсумкамитаблиці видно, що жодне з підприємств не спрямовувало чистий прибуток навказаний напрям. Це пояснюється тим, що процедура перереєстрації статутногокапіталу вимагає певних фінансових витрат з боку підприємств. Щодо виплатидивідендів власникам, то ми спостерігаємо лише один випадок на підприємстві «НафтохімікПрикарпаття» у сумі 1167,9 тис.грн, що складає 10% від суми чистогоприбутку з якого проводилися дані виплати. Основною метоюрозподілу прибутку підприємства є забезпечення необхідної пропорційності міжпоточним його споживанням та нагромадженням для забезпечення виробничогорозвитку. Відповідно метою дивідендної політики є оптимізація пропорцій міжпоточними виплатами дивідендів і забезпеченням зростання ринкової вартостіакцій у майбутньому періоді за рахунок капіталізації частини прибутку. Виходячиз цієї мети, поняття дивідендної політики може бути сформульоване таким чином:дивіденда політика підприємства являє собою складову частину загальноїфінансової стратегії і політики формування власних фінансових ресурсів, щополягає в оптимізації пропорцій між частинами прибутку, що споживається ікапіталізується з метою забезпечення зростання ринкової вартості акцій [44,c.170]. Напрямки використання чистого прибутку на поповнення статутного фондута резервного фонду становлять нерозподільчу частину чистого прибуткуакціонерних товариств, частина чистого прибутку, яка йде на виплату дивідендіввласникам акцій має назву розподільчого чистого прибутку. Таким чином, сумирозподільчого та нерозподільчого прибутку становлять загальну суму чистогоприбутку підприємства. Існують наступні методи нарахування дивідендів:залишковий метод і стратегія припинення дивідендних виплат; метод стабільнихдивідендів; метод гнучкої дивідендної політики; метод стійкого приростудивідендів; метод стабільної та бонусної частини. Залишковий метод базується наприоритетності вкладання чистого прибутку у виробництво і лише після цього йогозалишкову суму можна спрямовувати на виплату дивідендів. Метод стабільнихдивідендів наголошує про їх незмінність впродовж тривалого періоду за рахуноквкладень коштів стратегічних інвесторів на довгий час. Для використання цьогометоду характерно створення резерву, який поповнюється у роки з високоюприбутковістю і витрачається коли чистий прибуток є відсутнім. Метод гнучкоїфінансової політики грунтується на повній залежності дивідендів від фінансовихрезультатів підприємства, т.б. дивіденд буде високим за високий рівень чистогоприбутку і навпаки. Але загальна величина чистого прибутку, що піде на виплатудивідендів буде коректуватися співвідношенням між розподіленим танерозподіленим прибутком. Метод стійкого приросту дивідендів передбачаєпостійне їх зростання, але критерієм ефективності даного методу буде підкріпленняреальними фінансовими результатами та необхідними резервами. Метод бонусної тастабільної частини є достатньо простим та ефективним. Використовуючи йогопідприємство завжди виплачує невеликі стабільні дивіденди, і, у час коли маєвисокі прибутки виплачує додаткові бонуси.
Існує поняття ефективностідивідендної політики підприємства. Взагалі ефективність дивідендної політикивміщує в собі здатність правильно оцінити доцільність вкладання коштів навиплату дивідендів, або відмову від неї, або спільного спрямування коштів. Існуютьнаступні показники ефективності дивідендної політики. Це по-перше, показникчастки чистого прибутку, що спрямований на виплату дивідендів на привілейованіакції, чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію і дивіденди,нараховані на одну просту акцію. Існує науковий математично-обгрунтованийпідхід щодо доцільності виплати дивідендів, чи реінвестування прибутку. Такуефективність виражає функціональна залежність наступного типу:
КА = Д+(П-Д)*РВ/р,
нафтогазовий прибутокдивіденд реінвестування
Де КА- ринковий курс акцій; П-чистийприбуток на одну акцію; Д-дивіденди на одну акцію. В залежності від того, вякому напрямі буде вищим курс КА, у той напрямок і будуть вкладатися чистийприбуток товариства.
Дивіденди,виплачені товариством, підлягають оподаткуванню за ставкою 25% від загальноїсуми дивідендних виплат. Платником цього податку є емітент корпоративних прав,і сума, яка підлягає сплаті, зменшує суму податку на прибуток підприємств.
Висновки
Упроцесі дослідження економічного процесу формування та використання прибуткупідприємств ми дійшли наступних висновок:
1.Прибуток підприємства формується в процесі проведення господарської діяльностіпідприємств, яка поділяється на операційну, фінансову, інвестиційну танадзвичайну.
2.Основний напрям діяльності, який впливає на формування прибутку підприємства цеопераційна діяльність, яка полягає у реалізації товарів, наданні послуг.
3.Прибуток формується під впливом численних факторів, основними серед яких єструктура собівартості, обсяг та структура продукції, ціна продукції.
4.Порядок формування прибутку згідно П(С)БО відбувається у відповідності з видамидіяльності підприємства, що в свою чергу спричиняє появу наступних складовихформування фінансового результату на підприємстві: чистий доход, валовийприбуток(збиток), фінансовий результат від операційної діяльності, фінансовийрезультат від звичайної діяльності до оподаткування, фінансовий результат відзвичайної діяльності.
5.Необхідність виходу вітчизняного нафтопереробника на світові ринки нафтиспонукає його спрямовувати певні суми коштів на відновлення технологій, яківикористовуються у виробничому процесі з метою отримання необхідного рівняякості продукції, для її відповідності найвищим світовим стандартам.
6.Проведений кореляційно-регресійний аналіз фінансових показників надав наступнірезультати. На Херсонському нафтопереробному заводі найбільші тісні кореляційнізв’язки зафіксувалися між показниками чистого доходу, сумою відрахувань звиручки, собівартістю та іншими операційними доходами. Для «НПК-Галичина»за даними кореляційного аналізу характерним виявилася наявність великоїкількості зворотнім зв’язків. Це також було характерною рисою «НафтохімікаПрикарпаття». Щодо кореляційного аналізу фінансових показників «Лукойл-Одеськийнафтопереробний комплекс», то на відміну від раніш аналізованихнафтопереробних заводів підприємство має велику кількість парних позитивних кореляційнихзв’язків між складовими показниками формування фінансового результату.
Розподіл та використання прибутку підприємства це два послідовних етапиодного процесу. Розподіл це перший етап на якому підприємство розраховуєтьсячастиною свого прибутку з бюджетом, використання прибутку – це наступний етап,коли залишений після сплати податків вже чистий прибуток може бути використанийна: створення резервного фонду, на виплату дивідендів, на поповнення статутногокапіталу або на інші цілі.
Основною метою розподілу прибутку підприємства є забезпеченнянеобхідної пропорційності між поточним його споживанням та нагромадженням длязабезпечення виробничого розвитку. Відповідно метою дивідендної політики єоптимізація пропорцій між поточними виплатами дивідендів і забезпеченнямзростання ринкової вартості акцій у майбутньому періоді за рахуноккапіталізації частини прибутку.
За характеромвикористання у складі прибутку, що залишається після сплати податків та іншихобов’язкових платежів (чистий прибуток), виділяють частину, що капіталізується(нерозподілений прибуток) та частину, що споживається (розподілений прибуток).Розподілений прибуток спрямовується на споживання власників і персоналу,соціальні програми підприємства. Нерозподілений прибуток характеризує частину,що призначена для капіталізації, тобто для реінвестування у виробництво, тобтона фінансування приросту активів підприємства. Пропорції цього розподілу можутьмати різновекторний вплив на ефективність діяльності суб'єктів господарюваннята його кінцевий фінансовий результат.
Система оподаткуванняприбутку значно впливає на прийняття багатьох фінансових рішень на підприємстві.Це, зокрема, рішення про використання прибутку на споживання чи нагромадження,вибір методів фінансування (самофінансування чи залучення кредитних ресурсів)підприємством, вибір правової форми організації бізнесу, розподіл трудових іматеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності, галузями економікий територіями. Диференціація податкових ставок на розподілений танерозподілений прибуток в Україні, повинна стимулювати виплату дивідендів ізбільшувати доходи фізичних та юридичних осіб, власників корпоративних прав, щопозитивно впливатиме на розвиток фондового ринку. В свою чергу, зростаннягрошових доходів має стимулювати збільшення накопичень, що є передумовоюпожвавлення інвестиційних процесів у державі.
7. Дивідендна політикавідіграє велику роль у реалізації фінансової стратегії підприємства. Вонавпливає на рівень добробуту інвесторів (вкладників капіталу) у поточномуперіоді; визначає розміри формування власних фінансових ресурсів, а відповідноі темпи виробничого розвитку підприємства на основі самофінансування; впливаєна фінансову стійкість підприємства, на вартість використовуваного капіталу іринкову вартість підприємства (акцій).
Література
1. Білик М.Д. Фінансові аспекти реорганізаціїдержавних підприємств // Фінанси України.- 2001.- №11. – С.78 –86.
2. Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістюпідприємств // Фінанси України.-2003.-№12. – С.24 – 36.
3. Білик М.Д. Бюджетування у системі фінансовогопланування // Фінанси України.-2003.-№3. – С.97 – 109.
4. Бланк И.А.Управление Прибылью. — К.: Ника– Центр: Эльга 544с.
5. БланкардШ. Державні фінанси в умовах демократії К. — 2000, стор. 306 ]
6. Богатин Ю.В. Производство прибыли, М.: ЮНИТИ 1998 — 256 стр.
7. Боди Э., Мертон Р.К. Финансы/Пер с англ.– М.: Издательский дом «Вильямс». – 2000.
8. Бондар І.Ю.Управління витратамивиробництва та собівартості продукції
9. Бочаров В.В. Управление денежнымоборотом предприятий и корпораций М. Финансы и статистика 2001
10. Буряк Л.Д. Фінансовий менеджмент у маломубізнесі К: КНЕУ 2002 – 83с.
11. Вальтер О.Э. Финансовый менеджментМ.: Колос,2002 – 176 с.
12. Виявлення впливу зміни факторіввиробництва на прибутковість підприємства.Економіка, фінанси, право– 1997 с.16 –21
13. Воробйов Ю.М. Формування власного фінансовогокапіталу підприємств// Фінанси України.- 2002.- №6.- С.36-41
14. Гребельний В.І.Фінанси підприємств К.2000. – 213С.
15. Герасименко В.В. Ценовая политика фирмыСанкт – Петербург 2000
16. Глущенко В.В. Финансы М.: Крылья1998.-187с.
17. Гренев Н.Н. Управление финансами М.: Финансыи статистика 2000
18. ЕгоровВ.И., Злотникова, Н.Н. Победоносцева Анализ хозяйственной деятельностипредприятия нефтяной и газовой промышленности.Изд-во «Недра»,Москва,1980г.196с.