Аналіз кредитоспроможності підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ОСТРОГРАДСЬКОГО
Курсова робота
з дисципліни „Фінансовий аналіз”
на тему: „Аналіз кредитоспроможності підприємства”
Виконала:
студентка групи Ф-о6-1з
Максимова О.Г.
Перевірив: доцент ХоменкоЛ.М.
Кременчук 2010

ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи аналізу кредитоспроможності підприємства
1.1 Сутність кредито таплатоспроможності підприємства
1.2 Методики оцінкикредитоспроможності підприємства
Розділ 2. Аналіз кредитоспроможності та фінансовогостану підприємства
2.1 Аналіз структури балансупідприємства
2.2 Аналіз кредитоспроможностіпідприємства
2.3 Факторний аналізрентабельності та прибутковості підприємства
Розділ 3. Напрямки підвищеннякредитоспроможності підприємства
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Зміни, що відбуваються в економіціУкраїни, припускають істотні зміни у взаємовідносинах між комерційними банкамиі суб'єктами господарювання. Висока ризикована банківської діяльності головнимчином пов'язана з умовами і результатами діяльності його клієнтів.
Аналізструктури активів банківської системи України свідчить про те, що більш третиниз них доводиться на кредитний портфель. Кредитні операції банку є ведучимисеред інших як по прибутковості, так і по масштабності розміщення засобів.
Унинішніх умовах господарювання, українські комерційні банки вимушені працюватив надзвичайних обставинах. Вони опинилися в центрі багатьох суперечливих,кризових і важко прогнозованих процесів, що відбуваються в економіці, політиціі соціальній сфері.
Початковиммоментом в оцінці можливостей потенційного клієнта, охочого одержати кредит, євизначення банком можливості позичальника повернути основну суму кредиту вобумовлений час і сплатити відсотки за користування ним.
Одинз основних способів уникнення неповернення позики є ретельний і кваліфікованийвідбір потенційних позичальників. Головним засобом такого відбору є економічнийаналіз діяльності клієнта з позиції його кредитоспроможності. Під кредитоспроможністюрозуміється такий фінансовий стан підприємства – позичальника, яке даєупевненість в ефективному використовуванні позикових засобів, здатності іготовності позичальника повернути кредит відповідно до умов кредитної угоди.
Існує безліч методик оцінки якості позичальників – методиканалізу фінансового положення клієнта і його надійності з погляду своєчасногопогашення кредиту. Вживані в даний час і рекомендовані способи оцінкикредитоспроможності позичальника спираються, головним чином, на аналіз йогодіяльності в попередньому періоді і орієнтовані, в основному, на рішеннірозрахункових задач. При всьому значенні таких оцінок, вони не можуть вичерпнохарактеризувати кредитоспроможність потенційного позичальника в прогнозі.
Економічнийаналіз діяльності клієнта повинен здійснюватися банком постійно, починаючи зпершого етапу — підготовки до укладення договору на обслуговування клієнта.Особливо глибоким повинен бути економічний аналіз при укладенні кредитнихдоговорів. Це дозволить запобігти невиправданим з погляду грошового обігу інародного господарства кредитним вкладенням, їх структурним зрушенням,забезпечити своєчасне і повне повернення позик, що має важливе значення дляпідвищення ефективності використовування матеріальних і грошових ресурсів.
Метаданої курсовоїроботи – розкриття поняття кредитоспроможність, розгляд методик оцінки якостіпотенційних позичальників, вживані комерційним банками в процесі кредитногоаналізу. В ході аналізу виявити переваги і недоліки, властиві оцінці якостіпозичальників, що проводиться по цих методиках. Також розробка пропозицій поудосконаленню процесу оцінки і відбору потенційних позичальників для підвищенняефективності кредитних операцій комерційних банків і підвищення, тим самим,якості портфеля банківських позик.
Виходячиз мети даної роботи основними її задачами є наступні:
- вибір найбільш оптимальної і ефективної методики оцінкикредитоспроможності позичальника;
- виробити глибокий аналіз одержаних матеріалів, а також на йогооснові сформулювати висновок і рекомендації по удосконаленню процесу оцінкикредитоспроможності позичальника;
- вивчення зарубіжного досвіду .
Принаписанні даної курсової роботи використовувалися законодавчі акти, звітність банку,а також нормативні документи.
Дослідженнями питань аналізу кредитоспроможності позичальниківзаймались основоположники даної концепції Д. Хан, Т. Райхман, П. Хорват, X.Купер, А. Шмідт, Д. Вебер, А. Дейлі, У. Шеффер, Г. Пич, Ч. Хорнгрен, Дж.Фостер, К. Друрі, Р. Купер, Р. Каплан, Д.Нортон, Г.Джонсон, та російські вченіА.М. Карминський, М.І. Оленєв, А.Г. Приймак, С.Г. Фалько, Е.Л. Уткіна, В.Б.Івашкевич, Н.Г. Данилочкіна і ін.
В Україні ці питання на рівні національної економіки викладені впублікаціях І.О. Бланка, І.Т. Балабанова, М.Д.Білика, О.Д. Василика, І.О. Гайдука,О.Є. Ґудзя, В.В. Ковальова, М.Н.Крейніна, П.М. Макаренка, С.В.Онищенка, А.М.Поддєрьогіна, І.Я.Слав`юка, А.Д. Шеремета, В.А. Чупіса, С.І. Терещенка, М.А.Федотова та інших.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи аналізу кредитоспроможностіпідприємства
 
1.1 Сутність кредито та платоспроможності підприємства
Однимз елементів оцінки кредитоспроможності є з’ясування персональних якостейпотенційного позичальника. Тут увага банку має зосереджуватися на такихмоментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність,матеріальна забезпеченість, ставлення до своїх зобов’язань перед іншимикредиторами і в минулому.
Необхідноретельно вивчити фінансовий стан позичальника, ліквідність його балансу,ефективність виробництва і використання основного й оборотного капіталу. Дляцього використовується бухгалтерська, статистична і фінансова звітністьпозичальника, матеріали попередніх перевірок на місці, прогнози фінансовогостану клієнта протягом усього періоду користування позичкою.
Оскількибанк як позичальник може мати різних клієнтів — підприємницькі структури(юридичні особи), фізичні особи і банки — оцінка їх кредитоспроможностіздійснюється неоднаково.
Оцінкафінансового стану позичальника — юридичної особи здійснюється за допомогоювідповідних коефіцієнтів ліквідності, які розраховуються за балансом. Середних:
—коефіцієнт загальної ліквідності (К1);
—коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності (К2);
—коефіцієнт автономності (К3);
—коефіцієнт маневреності власних коштів (К4).
Названіпоказники розраховуються за формулою:
К1=ЗЗ+ГК+ДЗ+КФВ/ЗК,
кредитоспроможністьплатоспроможність позичальник прибутковість

де ЗЗ— запаси і затрати;
ГК —грошові кошти;
ДЗ —дебіторська заборгованість;
КФВ —короткострокові фінансові вкладення;
ЗК —зобов’язання короткострокові.
Теоретичнезначення К1 не менше 2 – 2,5. Це означає, що на кожну гривню короткостроковихзобов’язань підприємство повинно мати 2 – 2,5 гривні ліквідних активів.
К2=ГК+КФВ/ЗК,
Теоретичнезначення коефіцієнта абсолютної ліквідності не менше 0,2 – 0,25. Це означаєситуацію, при якій потенційний позичальник повинен на кожну гривнюкороткострокових зобов’язань мати 20 – 25 коп. абсолютно ліквідних активів.
К3=З/ВК,
де З— усі зобов’язання;
ВК —власні кошти.
Теоретичнезначення К3 — не більше 1, тобто зобов’язання потенційного позичальника неповинні перевищувати його власні кошти.
К4=ВК-ОА/ВК,
де ОА— основні активи.
Теоретичнезначення К4 не може бути меншим 0,5, тобто величина оборотних активів (ВК — ОА)позичальника не може бути меншою половини всіх власних коштів.
Крімнаведених коефіцієнтів ліквідності, можуть застосовуватися й інші, які можнаоб’єднати в певні групи показників:
— погашення боргу;
— ділової активності;
—рентабельності;
—використання основного капіталу.
Угрупу показників погашення боргу входять коефіцієнти:
—грошового потоку (К5);
— процентних виплат (К6).
К5=По+А-Д/З,
де По— прибуток після сплати податків;
А —амортизація;
Д —дивіденди;
З —зобов’язання, строком виконання до одного року.
Коефіцієнтгрошового потоку показує, яка частина грошових надходжень клієнта спрямовуєтьсяна покриття основного боргу і процентів за позичками, строком повернення доодного року. Чим нижчий коефіцієнт грошового потоку, тим менший резерв міцностідля погашення боргів. При значенні коефіцієнта, що дорівнює 1, забезпечуєтьсяфінансова стабільність клієнта.
К6=П1+ПП/ПП,
де П1— прибуток до сплати податків;
ПП —процентні платежі.
Коефіцієнтпроцентних виплат дає змогу оцінити, у скільки разів прибуток клієнта перевищуєпроцентні платежі за позичками. Він не може бути меншим за 1, інакше здатністьклієнта повернути позичку опиниться під загрозою.
Показникиділової активності складаються з трьох коефіцієнтів оборотності:
— дебіторської заборгованості (К7);
— запасів і витрат (К8);
— кредиторської заборгованості (К9).
Дср´ 365
К7=Дср*365/СПК,
деДср — середня сума дебіторських рахунків;
СПК —сума продажів у кредит.
Абсолютнезначення цього показника важливе тільки для порівняння з аналогічним показникомінших підприємств-родичів або показників попередніх періодів даногопідприємства. Він дає можливість оцінити швидкість оплати рахунківпозичальника. Збільшення значення показника оборотності дебіторськоїзаборгованості вказує на уповільнення швидкості платежів на користьпозичальника, а зменшення — на прискорення такої швидкості.
К8=ЗЗ*365/СТ,
де ЗЗ— запаси і затрати;
СТ —собівартість проданих товарів і послуг.
Як іпопередній показник, він використовується тільки для порівняння. Високаоборотність свідчить про ефективне використання ресурсів, але вона може бутипередвісником виснаження запасів і незадоволеного попиту споживачів.

К9=Ро*365/Сп,
де Ро— рахунки до оплати;
Сп —сума покупок.
І цейпоказник використовується для порівняння. Він дає змогу оцінити швидкістьоплати клієнтом рахунків постачальників. Підвищення коефіцієнта оборотностікредиторської заборгованості може вказувати на проблеми з притоком готівки, азниження — на дострокову сплату рахунків.
Показникирентабельності включають:
—рентабельність підприємства (Р1);
—рентабельність реалізованої продукції (Р2);
—рентабельність акціонерного капіталу (Р3);
—рентабельність активів (Р4);
—рентабельність витрат (Р5).
Р1=ЧП/СОБк+СОНк*100%,
де ЧП— чистий прибуток;
СОБк— середній залишок оборотного капіталу;
СОНк— середній залишок основного капіталу.
Р2=ЧП/В*100%,
де В— виторг від реалізації продукції.
Р3=ЧП/Ак*100%,
де Ак— акціонерний капітал.
Р4=ЧП/А*100%,

де А— активи.
Р5=ЧП/З*100%,
де З— затрати.
Наведеніпоказники рентабельності не мають певних стандартів. Їх використовують удинаміці і для порівняння з аналогічними показниками інших підприємств даноїгалузі господарювання.
Оцінкафінансового стану позичальника — комерційного банку здійснюється на підставі:
—дотримання ним обов’язкових економічних нормативів та показників діяльності,передбачених нормативними актами Національного банку України;
—аналізу прибутків та збитків;
—аналізу якості активів та пасивів;
—створення резервів для покриття можливих втрат від активних операцій;
—виконання зобов’язань комерційним банком у минулому;
—якості банківського менеджменту.
Приздійсненні оцінки фінансового стану позичальника — фізичної особи мають бутивраховані:
—соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, рухомогомайна, цінних паперів тощо, постійної роботи;
—сімейний стан клієнта;
— вікта здоров’я клієнта;
—доходи і витрати клієнта;
—інтенсивність користування банківськими позичками у минулому та своєчасність їхпогашення і процентів за ними, а також користування іншими банківськимипослугами;
—зв’язки клієнта у діловому світі тощо.
Головнимджерелом інформації про фінансовий стан потенційного позичальника є йогозвітність: баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про наявність майна, атакож розрахунки певних показників, зроблених на підставі цієї звітності. Алеце не вичерпує усіх відомостей про клієнта. Є ще інші джерела, до яких належатьархіви банку, інформація від інших фінансово-кредитних установ, економічнапреса тощо.
Банк-кредитормає право вимагати у клієнта список банків і фінансових установ, з якими вінмає і мав відносини в минулому. Він повинен з’ясувати питання про стан поточнихрозрахунків клієнта з постачальниками, своїми працівниками.
Тількина підставі результатів ретельної аналітичної роботи банк робить висновки проздатність клієнта повертати борги, а отже, і про можливість укладання з нимкредитної угоди.
1.2 Методики оцінки кредитоспроможності підприємства
 
Різноманітністьвизначень кредитоспроможності позичальника і складність самої її оцінкиобумовлюють застосування безліч підходів до рішення даної проблеми.
Існують різні способи оцінкикредитоспроможності. Кожен їх їх взаємно доповнює один одного. Якщо, наприклад,аналіз цільового ризику дозволяє оцінити кредитоспроможність клієнта у моментздійснення операції тільки на базі однієї позикової операції, то системафінансових коефіцієнтів прогнозує ризик з урахуванням сукупного боргу, середніхстандартів, що склалися, і тенденцій.
Аналізгрошового потоку клієнта не тільки оцінює в цілому кредитоспроможність клієнта,але і показує на цій основі граничні розміри нових позик, а також слабкі місцяуправління підприємством, з яких можуть витікати умови кредитування і т.п.
Розглянемодетальніше деякі з них.
Методоцінки кредитоспроможності позичальника на основі системи фінансовихкоефіцієнтів, які визначаються по балансових формах.
Усвітовій практиці застосовуються 5 груп таких коефіцієнтів:
1)коефіцієнти ліквідності;
2)коефіцієнти ефективності;
3)коефіцієнти фінансового левериджа;
4)коефіцієнти прибутковості;
5)коефіцієнти обслуговування довга.
Цейметод, по суті, тільки різною мірою вибірковості фінансових коефіцієнтіввикористовує, напевно, будь-яка сучасна методика оцінки кредитоспроможностіпозичальника. У подальшому викладі докладніші зупинимося на окремих її моментахпри тій, що проводиться оцінки кредитоспроможності позичальників одним з сучаснихбанків, а тут лише скажемо, що безліч коефіцієнтів цього методу дозволяютьоцінити поточний стан справ позичальника на основі порівняння їх з нормативнимикритеріями. Позичальники підрозділяються на декілька груп і кредитуються банкомз урахуванням номера групи позичальника і специфіки галузі.
Розрахуноктаких коефіцієнтів в динаміці може дати комплексне віддзеркалення стану справпозичальника, але оскільки при оцінці кредитоспроможності передбачаєтьсяпосилання відповідних показників в майбутнє, то у зв'язку з цим метод доцільнодоповнювати прогнозними оцінками фахівців.
Узарубіжній практиці комерційні банки вибирають коефіцієнти для практичноговикористовування, вирішують питання про особливості методології їх розрахунку.Далі коефіцієнти включаються в стандартні бланки звітності клієнтів, тобторозраховуються клієнтами. Працівники банку своїми методами перевіряють«логіку звіту», правильність розрахованих коефіцієнтів.
Методоцінки кредитоспроможності позичальника на основі розрахунку фінансовихкоефіцієнтів.
Навідміну від попереднього даний метод орієнтує банк розглядати не процесздійснення діяльності, а лише фінансовий результат, бо зрештою важливе реальнеповернення кредиту.
Таблиця1.1.Аналітичний рахунок результатів Метод визначення
1. Виручка від реалізації (В від РП).
2. Валовий комерційний дохід (маржа) (ВКД).
3. Додана вартість (ДС)
4. Валовий експлуатаційний дохід. (ВЕД)
5. Валовий експлуатаційний результат (ВЕР)
6. Прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства (РП)
7. Чистий прибуток (ЧП)
В від РП — Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей і готової продукції
/>ВКД — Експлуатаційні витрати
ДС — Витрати на — Податки на — Оплата
зарплату зарплату відпусток
ВЕД- Сплата + Дохід від вкл – Відрахування
відсотків засобів до фонду
за кредит в інші ризику
ВЕР — Прибуток, розподілюваний – Податок на
між працівниками прибуток
РП + Випадкові доходи — Амортизація
(витрати) нерухомості
Такимчином, орієнтуючись на те, щоб побачити результат фінансово-господарської діяльностіпозичальника, банк тим самим стимулює його на зростання таких показників якваловий комерційний дохід або чистий прибуток. Не можна не побачити, щоабсолютні показники є інформацією не тільки про масштаби прибутку, але і пророзмір основних невиробничих фондів (амортизація нерухомості), кількістьакціонерів (прибуток розподілюваний між працівниками), розмір ризику(відрахування до фонду ризику), загальної величини позикових засобів (сплатавідсотків за кредит), а розрахунок відносних показників здатний навітьпоглибити даний аналіз і здійснити міжгосподарські порівняння.
Методоцінки кредитоспроможності позичальника на основі аналізу грошових потоків.
Недолікивищезгаданих способів в деякій мірі можуть бути подолані, якщо визначатикоефіцієнти виходячи з даних про обороти ліквідних засобів, запаси ікороткострокові боргові зобов'язання. При правильній ув'язці відповіднихоборотів оцінки кредитоспроможності стануть надійнішими. Реалізований такийпідхід, може бути через аналіз грошових потоків клієнта, а саме черезвизначення чистого сальдо різних його надходжень і витрат за певний період(складання притоку і відтоку засобів). Таким чином, грошовий потік визначаєздатність підприємства покривати свої витрати і погашати заборгованість своїмивласними ресурсами.
Таблиця1.2.Показники Притік (надходження) Відтік (витрачання)
засоби на рахунку активів:
зобов'язання: власні засоби:
Зменшення
збільшення
збільшення
Збільшення
зменшення
зменшення
Різницяміж притоком і відтоком засобів визначає величину загального грошового потоку(ЗГП).
Дляаналізу грошового потоку беруться, як правило, дані як мінімум за 3 останніхроки. Якщо клієнт мав стійке перевищення притоку над відтоком, то це свідчитьпро його фінансову стійкість — кредитоспроможність. Коливання величини ЗГП(короткочасні перевищення відтоку над притоком) говорить про нижчий рейтингклієнта. Систематичне перевищення відтоку над притоком засобів характеризуєклієнта як некредитоспроможного. Позитивна середня величина ЗГП (перевищенняпритоку над відтоком), що склалася, може використовуватися як межа видачі новихпозик, тобто вона показує, в якому розмірі клієнт може погашати за періодборгові зобов'язання.
Напідставі співвідношення величини ЗГП і розміру боргових зобов'язань клієнтавизначається його клас кредитоспроможності. Нормативні співвідношення такі:
Iклас -0,75; II клас -0,30; III клас -0,25;
IV,Vклас -0,2; VI клас — 0,15.
Аналізгрошового потоку дозволяє зробити висновок про слабкі сторони управлінняпідприємством. Наприклад, відтік засобів може бути пов'язаний з управліннямзапасами, розрахунками (дебітори і кредитори), фінансовими платежами (податки,відсотки, дивіденди). Виявлені результати аналізу використовуються для розробкиумов кредитування.
Длявирішення питання про доцільність видачі і розмірі позики на відносно тривалийтермін аналіз грошового потоку робиться не тільки на основі фактичних даних заминулі періоди, але і прогнозних даних на планований період.
Першівикористовуються для оцінки других (у основі прогнозу величин окремих елементівпритоки і відтоку засобів лежать їх фактичні значення в минулі періоди іплановані темпи приросту виручки від реалізації).
Описанийметод аналізу грошового потоку називається непрямим. Разом з тим існує і прямийметод, зміст якого може бути зведене до наступного:
Таблиця1.3.Збільшення (зменшення) грош. коштів ЗГП= в результаті виробництв. господарств. діяльності
Збільшення (зменшення) +грошових коштів
— результат інвестиційної
Збільшення (зменшення)
+ грош. коштів в результаті
— фінансової діяльності
Розрахунок доданків здійснюється такимчином:
Перше:Виручка від реалізації — Платежі постачальникам і персоналу + Відсотки одержані- Відсотки сплачені — Податки.
Друге:Надходження від продажу основних активів — Кап. вкладення.
Третє:Кредити одержані — Погашення боргових зобов'язань + Емісія облігацій + Емісіяакцій — Виплата дивідендів.
Методоцінки кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику.
Діловийризик пов'язаний з переривчастою кругообігу фондів, можливістю не завершитиефективно цей кругообіг. Аналіз такого ризику дозволяє прогнозувати достатністьджерел погашення позики. Тим самим він доповнює способи оцінкикредитоспроможності ' клієнтів банку.
Чинникиділового ризику пов'язані з окремими стадіями кругообігу фондів. Набір цихчинників може бути представлений таким чином:
1.Надійність постачальників.
2.Диверсифікованість постачальників.
3.Сезонність поставок. Тривалість зберігання сировини і матеріалів (чи є товаршвидкопсувним).
4.Наявність складських приміщень і необхідності в них.
5.Порядокпридбання сировини і матеріалів (у виробника або через посередника).
6.Чинники екології.
7.Мода на сировину і матеріали.
8.Рівень цін на цінності, що придбаваються, і їх транспортування (доступність ціндля позичальника, небезпека підвищення цін).
9.Відповідність транспортування характеру вантажу.
10.Ризиквведення обмежень на вивіз і ввезення імпортної сировини і матеріалів.
Діловийризик пов'язаний також з недоліками законодавчої основи для здійсненняоперації, що кредитується, а також із специфікою галузі позичальника. Необхідновраховувати вплив на розвиток даної галузі альтернативних галузей,систематичного ризику в порівнянні з економікою в
ціломусхильність галузі циклічності попиту, постійність результатів в діяльностігалузі і т.д.
Більшістьперерахованих чинників може бути формалізоване, тобто для них можуть бутирозроблені бальні оцінки.
Залежновід кількості врахованих чинників і прийнятої шкали розробляється таблицявизначення класу кредитоспроможності позичальника на основі ділового ризику:
Таблиця1.4.Вірогідність ризику Бали Клас кредитоспроможності 1.Неризикова операція
2.Мінімальний ризик
3.Середній ризик
4.Високий ризик
5.Повний ризик
більше 100
80-100
50-79
30-49
0-29
I
II
/>III
IV
V
Прогнозніметоди оцінки кредитоспроможності.
Більшістьвикористовуваних методів оцінки кредитоспроможності обернута на аналіз минулогостану позичальника. Проте, при визначенні кредитоспроможності часто говорять непро поточну, а про майбутню платоспроможність підприємства.
Якдодаткові методи оцінки кредитоспроможності можна використовувати різні методипрогнозування можливого банкрутства підприємств. Для експрес-аналізу потреба взастосуванні різноманітних прийомів і методів прогнозування відпадає, томузупинимося на 3 основних:
— розрахунок індексу кредитоспроможності;
— використовування системи формалізованих і неформалізованих критеріїв;
— прогнозування показників платоспроможності.
Приведенаметодика має один, але вельми серйозний недолік: істоті її можна розглядатилише відносно крупних компаній, котируючих свої акції на біржах.
Будь-якепрогнозне рішення є суб'єктивним, а розраховані значення критеріїв носятьшвидше характер інформації до роздуму. Рішення в однокритерійній задачіпростіше, ніж в багатокритерійній, але і там і тут є свої плюси і мінуси.Використання системи формалізованих і неформалізованих критеріїв дозволяєврахувати не тільки дані бухгалтерського обліку, звітності, але і додаткову інформацію.
Іншіметоди оцінки кредитоспроможності.Якщо розглянуті намиметоди в тому або іншому ступені застосовуються в українській банківськійпрактиці, то за кордоном оцінка надійності здійснюється, як правило, задопомогою декількох ключових позицій.
У СШАзастосовуєтьсяправило п'яти"сі" (ключові слова починаються на«сі»):
— характер (character) — особа позичальника, його репутація в діловому світі,відповідальність, і готовність виконати узяті зобов'язання;
— фінансові можливості (сарасity) — здатність погасити узяту позику за рахунокпоточних грошових надходжень або від продажу активів;
— майно (сарital) — величина і структура акціонерного капіталу підприємства;
— забезпечення (соllаtеrаl ) — види і вартість активів, пропонованих як заставапри отриманні кредиту;
— загальні умови (conditions) — стан економічної кон'юнктури і інші зовнішнічинники, здатні зробити вплив на положення позичальника(наприклад, змінаподаткового законодавства і т.п. ).
Легкопомітити, що і «5 сі» не позбавлені недоліків. Названі показники, задеяким винятком, не можуть бути виражені безпосередньо в цифрових величинах;Значить, і тут виникають проблеми надійності аргументування на користь того абоіншого висновку. Багато показників розраховуються виходячи з даних про залишки,а не обороти.
У Англіїключовим словом, в якому зосереджені вимоги при видачі позик позичальникам, єтермін «PARTS», що включає:
purpose- призначення, мета;
amount- сума, розмір;
repayment- оплата, повернення довга і відсотків;
term — термін;
security- забезпечення, застава.
Такимчином, стисло розглянувши деякі з існуючих методів оцінки кредитоспроможностівідзначимо, що причиною недоліків будь-якого з них є їх вузькацілеспрямованість. Якщо неможливо врахувати всі чинники, що впливають на оцінкукредитоспроможності, то, как правило, їх групують і розглядають при аналізіокремо, або вдаються до середніх значень і т п.
Тому,в сучасних умовах будь-яка методика повинна бути орієнтована на синтез основнихі додаткових методів, або застосовувати пов'язану систему, побудовану надекількох методах.

РОЗДІЛ 2. Аналізкредитоспроможності та фінансового стану підприємства
 
2.1 Аналізструктури балансу підприємства
 
Дані, які приводяться в пасиві дозволяютьвизначити, які зміни пройшли в структурі власного і позиченого капіталу скількипозичено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових позиченихкоштів; пасив показує, звідки взялись кошти, кому зобов’язане за них підприємство.
Фінансовий стан підприємства багато в чомузалежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і звідки вонивкладені. По мірі власності використаний капітал підрозділяється на власний іпозичений. По строку використання розрізняють капітал довгостроковий,короткостроковий і постійний.
В залежності від того на скільки оптимальновідношення власного і позиченого капіталу, багато в чому залежить фінансовийстан підприємства.
В зв’язку зпоказниками, які характеризують ринкову стійкість підприємства є:
ü  Коефіцієнт фінансовоїавтономності, або питома вага власного капіталу;
ü  Коефіцієнт фінансової залежності;
ü  Коефіцієнт фінансового ризику(відношення позиченого капіталу до власного).
Чим вищій рівень першого показника і нижчедругого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Таблиця 2.1 Структура пасивів підприємстваПоказники Рівень показника На початок року На кінець року Відхилення +/- Питома вага власного капіталу в загальній валюті балансу (коефіцієнт фінансової автономності підприємства) 94,7 94,2 -0,5
Питома вага запозиченого капіталу ( коефіцієнт фінансової залежності)
Довгострокового
Короткострокового
5,3
0,04
5,26
5,8
-
5,8
+0,4
-0,04
+0,54 Коефіцієнт фінансового ризику 0,05 0,06 +0,01
З таблиці 2.1 видно, що власний капіталмає тенденцію до зниження. За звітний рік вона зменшилась на 0,5%, так яктемпи росту позиченого капіталу вищі темпів росту власного капіталу. Збільшивсятакож коефіцієнт фінансового ризику на 1%. Це свідчить про те, що фінансовазалежність підприємства до зовнішніх інвесторів відносно підвищилась і значитьзнизилась його ринкова врівноваженість.
При внутрішньому аналізі фінансового станунеобхідно вивчити динаміку і структуру власного і позиченого капіталу,визначити причини зміни окремих його складових і дати оцінку змінам за звітнійперіод.

Таблиця 2.2 Динаміка структури власногокапіталу підприємства “Мінол”Джерело капіталу Сума, тис.грн. Структура капіталу, % На початок року На кінець року На початок року На кінець року Відхилення Статутний фонд 977 977 0,4 0,4 - Додатковий капітал 239390 239731 99,38 99,12 -0,26 Резервний фонд 182 182 0,08 0,08 - Спеціальні фонди і цільове фінансування 160 323 0,07 0,1 +0,03 Реструктизований борг 282 2413 0,11 1,0 +0,89
Збитки:
Минулих років
Звітного року
-100
-
-100
-1645
-0,04
-
-0,04
-0,66
-
-0,66 Всього 240891 241881 100,0 100,1 -
Таблиця 2.3 Динаміка структури позиковогокапіталу підприємства “Мінол”Джерело капіталу Сума, тис.грн.. Структура капіталу, % На початок року На кінець року На початок року На кінець року відхилення Довгострокові кредити в банку 103 - 0,77 - -0,71 Короткострокові кредити в банку 898 1403 6,7 9,43 +2,73 Позикові кошти 1480 80 11,05 0,54 -10,51 Кредити та позики, що не погашені в строк 325 6 2,42 0,04 -2,38
Розрахунки з кредиторами:
За товари, роботи і послуги не сплачені в строк
По виданих векселях ;
З бюджету;
По за бюджетних платежах;
По страхуванню;
По оплаті праці;
З дочірніми підприємствами;
З іншими кредиторами
2962
2
1227
695
824
1165
19
3687
5884
2
3981
163
1561
1992
-
594
22,11
0,01
9,16
5,2
6,16
8,7
0,18
27,45
39,36
0,01
26,77
1,1
10,5
8,02
-
4,0
+17,45
-
+17,61
-,41
+4,34
-0,68
-0,14
-23,45 Позики для працівників 18 5 0,13 0,03 -0,1 Всього 13396 14871 100,0 100,0 -

З даних таблиці 2.2 можна зробитивисновок, що суттєвих змін в структурі власного капіталу не спостерігається.Єдиним недоліком є те, що в звітному році підприємство “Мінол” зазнало збитківна суму 1645 тис.грн.
З даних таблиці 2.3 видно, що підприємствов звітному році ліквідувало заборгованість по довгостроковим кредитам (103тис.грн.), що становить 0,77% всього позиченого капіталу. В свою чергузбільшилась заборгованість по короткостроковим кредитам банку (505 тис.грн.).Залучення позикових коштів в оборот підприємства являється нормальним явищем.Це сприяє тимчасовому покрашенню фінансового стану при умові, що кошти незаморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. В іншомувипадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що приводить довиплати штрафів, санкції і погіршення фінансового стану підприємства. Напідприємстві зменшилась питома вага позичених коштів (10,51% до всього обсягупозикового капіталу), що є позитивним явищем для підприємства і зменшуєзалежність перед кредитодавцями. Негативними моментами в діяльностіпідприємства є те, що в значній мірі збільшилась заборгованість і за товари,роботи і послуги, які не сплачені в строк, розрахунки з бюджетом.
Все що має вартість, належить підприємствуі відображається в активі балансу називається його активами. Актив балансумістить дані про розміщення капіталу, який є у розпорядженні підприємства, пройого вклади у конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємствана виробництво і реалізацію продукції і про іншу вільну грошову готівку.
Головною ознакою групування статей балансурахується степінь його ліквідності. По цій оцінці всі активи балансурозділяються на дострокові або основний капітал і поточні (оборотні) активи.
Розміщення коштів підприємства має великуроль в фінансовій діяльності і підвищення його ефективності, тому в процесі аналізуактивів підприємства в першу чергу належить вивчити зміни в їх складі іструктурі і дати їм оцінку.

Таблиця 2.4 Структура активів приватногопідприємства “Мінол”Засоби підприємства На початок року На кінець року Приріст тис.грн. частка % тис.грн. частка % тис.грн. частка % Довгострокові активи (основні засоби) 234880 92,37 231653 90,22 -3,227 -2,15
Оборотні активи, в т.ч.:
сфері виробництва
сфері обсягу
19407
15575
3832
7,63
6,12
1,31
25099
21176
3923
9,78
8,25
1,53
+5692
+5601
+91
+2,15
+2,13
+0,02 Всього 254287 100,0 256752 100,0 -2465 -
З таблиці видно, що за звітний рікструктура активів підприємства “Мінол” істотно зменшилася: зменшилась доляосновного капіталу, а оборотного відповідно збільшилась на 2,15%, в тому числів сфері виробництва – на 2,13% і в сфері обсягу – 0,02%. В зв’язку з цим змінилась органічна будова капіталу: на початокроку відношення основного капіталу до оборотного склало 1210%, а на кінець року– 922%, що буде прискорювати його оборотність.
Таблиця 2.5 Аналіз структури оборотнихзасобів підприємства “Мінол”Види засобів Наявність засобів Структура засобів, % на початок року на кінець року відхилення на початок року на кінець року відхилення Виробничі запаси 4617 5795 +1178 23,8 23,08 -0,72 Незавершене виробництво 3189 2260 -929 16,43 9,0 -7,43 Витрати майбутніх періодів 5 10 +5 0,02 0,04 +0,02 Готова продукція 7752 13110 +5358 39,95 52,23 +12,28 Товари, купівельна вартість 12 1 -11 0,06 0,01 -0,05 Товари відвантажені (не сплачені в строк) 3104 1624 -1480 16,0 9,47 -9,53 Розрахунки з дебіторами 558 2180 +1622 2,88 8,69 +5,81 Грошові кошти 17 57 +40 0,08 0,23 +0,15 Використання позикових коштів 103 - -103 0,54 - -0,54 Інші оборотні активи 50 62 +12 0,24 0,25 +0,01 Всього 19407 25099 +5692 100,0 100,0 -

Аналізуючи дані таблиці 2.5 можна сказати,що найбільш питому вагу в поточних активах займає готова продукція. На початокроку на її долю припадало 39,95% поточних активів, або 7752 тис.грн. до кінцяроку абсолютна її сума збільшилась на 5358 тис.грн., також збільшилась їїпитома вага (на 12,28), що свідчить про затовареність ринку збуту, високусобівартість виготовленої продукції, це призводить до замороження оборотнихзасобів, відсутність грошових коштів, що є негативним для ефективної діяльностіпідприємства.
Позитивним моментом в діяльностіпідприємства є збільшення маси грошових коштів на 40 тис.грн., що збільшуєкоефіцієнт абсолютної ліквідності підприємства; також збільшилась дебіторськазаборгованість, яка в кінцевому випадку може перетворитися в готівкупідприємства.
2.2 Аналіз кредитоспроможностіпідприємства
 
Як відомо, між статтями активу і пасивубалансу існує тісна взаємозалежність. Кожна стаття балансу має свої джерелафінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, євласний капітал і довгострокові позичені кошти. Не виключається випадокформування довгострокових активів і за їх рахунок короткострокових кредитівбанку.
Поточні активи формуються як за рахуноквласного капіталу, так і за рахунок короткострокових позичених коштів.
В залежності від джерел формуваннязагальну суму поточних активів (оборотного капіталу) прийнято ділити на двічастини:
1. Зміннучастину, яка складена за рахунок короткострокових зобов’язань підприємства.
2. Постійниймінімум поточних активів, який формується за рахунок власного і довгостроковогопозиченого капіталу.
Як відомо, власний капітал в балансівідображається загальною сумою. Щоб визначити, скільки його використовується вобороті, необхідно від загальної суми по першому і другому розділах пасивубалансу відраховувати суму довгострокових активів.
Таблиця 2.6 На початок року На кінець року Загальна сума постійного капіталу 240994 241881 Загальна сума поза оборотних активів 234880 231653 Сума власних оборотних засобів 6114 10228
Суму власного оборотного капіталу можнарозрахувати і таким чином: від загальної суми поточних активів відрахувати сумукороткострокових фінансових зобов’язань.Різниця може показати, яка сума поточних активів сформована за рахунок власногокапіталу чи що залишається в обороті підприємства, якщо погасити всюкороткострокову заборгованість кредиторам.
Таблиця 2.7 На початок року На кінець року Загальна сума поточних активів 19407 25099 Загальна сума короткострокових боргів підприємства 13293 14871 Сума власного оборотного капіталу 6114 10288
Доля в сумі поточних активів, %:
Власного капіталу;
Позиченого капіталу
31,5
68,5
40,7
59,3
Аналізуючи дані таблиці 2.6,2.7 можнасказати, що на кінець року в порівнянні з початком доля власного капіталузросла на 9,2% (31,5-40,7), або на 4114 тис.грн. ( 6114-10228), що свідчить прозменшення фінансової залежності і нестійкості підприємств. Цей фактор єпозитивний для даного підприємства, так як збільшення власного капіталувідбулося за рахунок збільшення суми поточних активів.
Якщо підприємство буде і в майбутньомутакими темпами накопичувати власний капітал, то скоро воно досягне оптимальногоспіввідношення власних і позичених коштів.
Розраховується структура розподіленнявласного капіталу,, а саме для власного оборотного капіталу в загальній йогосумі отримало назву “коефіцієнта маневрування капіталу”, який показує, якачастина власного капіталу знаходиться в обороті, в тій формі, яка дозволяєвільно маневрувати цими засобами.
Таблиця 2.8 На початок року На кінець року Сума власного оборотного капіталу 6114 10228 Загальна сума власного капіталу (1л) 240891 241881 Коефіцієнт маневрування власного капіталу 0,02 0,04
На підприємстві “Мінол” по стану на кінецьроку частка власного капіталу, яка знаходиться в обороті зросла на 0,02%(0,02-0,04), але це є незначне зростання для підприємства. Підприємство далізалишається з малою часткою власного оборотного капіталу, що не забезпечуєпідприємству достатню гнучкість у використанню власного капіталу.
Важливим показником, який характеризуєфінансовий стан підприємства і його стійкість є забезпеченість матеріальнимиоборотними засобами власними джерелами фінансування.
Вона встановлює порівнянням суми власногооборотного капіталу з загальною сумою матеріальних оборотних фондів.
Таблиця 2.9 На початку року На кінець року Сума власного оборотного капіталу 6114 10228 Сума матеріальних оборотних фондів 15575 21176 Процент забезпеченості 39 48

Звідси видно, що процент забезпеченостізріс на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежністьпідприємства від зовнішніх інвесторів знизився.
Надлишок чи недостача джерел коштів дляформування запасів і затрат (матеріальних оборотних фондів) являється одним зкритеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства.
Існує чотири типи фінансової стійкості:
ü  Абсолютна стійкість фінансовогостану (якщо запаси і затрати (З) менші суми власного оборотного капіталу (ВК) ікредитів банку під товарно матеріальні цінності (КР));
ü  Нормальна стійкість (якщо запаси івитрати дорівнюють сумі власного оборотного капіталу і кредитів банку підтоварно-матеріальні цінності);
ü  Нестійкий, передкризовийфінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігаєтьсяможливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань зарахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Д);
ü  Кризовий фінансовий стан(підприємство знаходиться на межі банкрутства), при якому: З>ВК+КР+Д, К0,3=(ВК+КР+Д)/3.
Проаналізувавши фінансовий станпідприємства “Мінол” ми бачимо, що підприємство знаходилося у 2008 році вкризовому фінансовому стані, це видно з наступних розрахунків: за 2008р.
15575>6114+0.39*15575+182+160=>15575>12530.25
К0,3=(ВК+КР+Д)/3=(6114+0.39*15575+182+160)/15575=0,8
За 1997р.
21176>10228+0,48*21176+182+323=>21176>206997.48
К0,3=(ВК+КР+Д)/3=(10228+0,48*21176+182+323)/21176=0,98
Рівновага платіжного балансу в данійситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, судомбанку, постачальником, бюджету і т.д.
Рівновага фінансового стану може бутивідновлена шляхом:
ü  Прискорення оборотності капіталу впоточних активах, в результаті чого пройде відносне його зменшення на гривеньтоварообороту;
ü  Обґрунтованого зменшення запасів ізатрат (до нормативу);
ü  Поповнення власного оборотногокапіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.
У звітному році відчувається незначнепокращення фінансової стійкості, що видно наступних розрахунків:
21176>10228+0,48*21176+182+323=>21176>2089999997,48
К0.3=/>=/>=0,98@1
що свідчить про те, що підприємствоперейшло в нестійкій (передкризовій) фінансовий стан. При цьому фінансованестабільність рахується допустимою, якщо виконуються наступні умови:
ü  Виробничі запаси плюс готовапродукція рівні або перевищують суму короткострокових кредитів, які приймаютьучасть у формуванні засобів – ця умова виконується, так як 11а>111п
ü  Незавершене виробництво плюсвитрати майбутніх періодів рівні або менші від суми власного оборотногокапіталу – умова виконується.
Оскільки наявність власного оборотногокапіталу і його зміни мають дуже велике значення в забезпеченні фінансовоїстійкості під-ва, доцільно провести факторний аналіз його динаміки.

Таблиця 2.10 Аналіз впливу факторів назміни наявності власного оборотного капіталуФактор Розрахунок впливу
Рівень впливу
тис. грн..
1. Постійний капітал
1.1 Статутний фонд
Додатковий капітал
Резервний фонд
Спеціальні фонди і цільове фінансування.
Реструктизований фонд.
Збитки звітного року
Довгострокові кредити
2. Довгострокові активи
2.1 Основні засоби
2.2 Нематеріальні активи
2.3 Незавершені капітальні вкладення
2.4 Устаткування
Всього:
977-977
2399731-239390
182-182
323-160
2413-282
-(1645-0)
0-103
-(159107-162846)
-(2-2)
-(72114-71556)
-(430-476)
10228-6114
-
+341
-
+163
+2131
-1645
-103
+37399
-
-558
+46
4114
З таблиці видно, що за звітний період сумавласного оборотного капіталу збільшилась в цілому на 4114 грн. Це насталоголовним чином за рахунок приросту суми реструктизованого боргу, додатковогокапіталу, основних засобів, а також зменшення за рахунок збитків в звітномуроці. Зменшення вкладу капіталу в основних фондах визвало збільшення сумивласного оборотного капіталу.
Темпи росту власного капіталу (відношеннясуми прибутку, направлена в фонд накопичення, до власного капіталу) залежитьвід наступних факторів:
ü  Рентабельність продаж (R)
ü  Оборотності капіталу (Коб);
ü  Структури капіталу, щохарактеризує фінансову активність підприємства по залученню запозичених коштів(відношення середньорічної суми валюти балансу до середньорічної суми власногокапіталу (К)).
ü  Процент відрахованого чистогоприбутку на розвиток виробництва (Двід).
Отже, темп росту власного капіталурозраховується за формулою:
Т­ВК=R*Коб*К*Двід=(ЧП/ВР)*(ВР/К)*(К/ВК)*(Пн/ЧП)
за допомогою методу ланцюгової підставкирозраховуємо вплив зміни кожного показника на темп росту капіталу
Т­ВК0=R0*Коб0*К0*Двід0=(4313/14805)*(17805/254287)*254287/240801)*9441/4313)=0,0017
Т­ВКк=Rк*Кобк*Кк*Двідк=(2252/207120)*(17805/254187)*(254281/2408991)*(441/4313)=0,0007
Т­ВККоб=R1*Коб1*К0*Двід0=(2252/20712)*(20712/256752)*(254287/240891)*(441/4313)=0,0008
Т­ВКк=R1*Коб1*К1*Двід0=(2252/20712)*(20712/256752)*(256752/241881)*(441/4313)=0,00085
Т­ВК1=R1*Коб1*К1*Двід1=(2252/20712)*(20712/256752)*(256752/241881)*(441/2252)=0,0016
Вплив коефіцієнту рентабельності продажуза звітний рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу на 0,001(0,0017-0,007), в свою чергу такі коефіцієнти як в незначній мірі підвищилисьтемпи росту власного капіталу. Найбільш суттєво вплинув на підвищеннявиробництва = 0,00075 (0,00085-0,0016). В цілому темпи росту власного капіталуза звітний рік зменшилась не суттєво (на 0,0001).
Аналіз платоспроможності ікредитоспроможності підприємства.
Одним з показників, характеризуючи ДСП,являється його платоспроможність, можливість наявними грошовими ресурсами своєчаснопогасити свої платіжні зобов’язання.
Оцінка платоспроможності виконується наоснові характеристики ліквідності поточних активів, часу, необхідного дляперетворення їх в грошову масу. Поняття платоспроможності і ліквідності булиблизькі. Від степені ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той жечас ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але йперспективу.
Найбільш мобільною частиною ліквіднихзасобів є гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відноситьсяготова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість.
Значно більший строк потрібний дляпереробки виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, апотім у грошову масу. Тому вони відносяться до третьої групи.
Таблиця 2.11 Згрупування поточних затратпо степені ліквідностіПоточні активи На початок року На кінець року Грошові кошти 17 57 Короткострокові фінансові вклади - - Всього по І групі 17 57 Готова продукція 7764 18111 Товари відвантажені 3104 1624 Дебіторська заборгованість 558 2180 Інші оборотні активи 153 62 Всього по ІІ групі 11579 16977 Виробничі запаси 4617 5795 Незавершене виробництво 3189 2260 Витрати майбутніх періодів 5 10 Всього по ІІІ групі 7811 8065 Всього поточних активів 199407 25099
На три групи розбиваються і платіжні зобов’язання підприємства:
1. заборгованість,строки оплати якої вже наступили;
2. заборгованість,яку можна погасити найближчим часом;
3. довгостроковазаборгованість.
Для оцінки перспективної платоспроможностірозраховують наступні показники ліквідності: абсолютний, проміжний і загальний.
Абсолютний показник ліквідності визначаютьвідношення ліквідних засобів першої групи до всієї суми короткострокових боргівпідприємства. Його значення призначається достатнім, якщо він вищий 0,2-0,25.якщо підприємство в поточний момент може 25-35% погасити свої борги, то йогоплатоспроможність рахується нормальною. На аналізую чому підприємстві напочаток року абсолютний коефіцієнт ліквідності становив 0,001 (17:13293), а накінець року 0,003 (57:14871).
Відношення ліквідних засобів перших двохгруп до загальної суми короткострокових боргів підприємства являє собоюпроміжний коефіцієнт ліквідності. Задовольняє переважно межі від 0,7 до 0,8. Внашому випадку коефіцієнт буде дорівнювати:
2008р. 2009р.
(17+11579):13293 (57+16977):14871
0,87 1,14
загальний коефіцієнт ліквідностірозраховується відношенням суми поточних активів до загальної сумикороткострокових зобов’язань. Задовольняє переважно коефіцієнт 2-2,5. в нашомувипадку на початок року коефіцієнт становив: 19407/13293=1,46; на кінець року:25099/14871=1,68.
Таблиця2.12 Показник ліквідності підприємства Показник ліквідності На початок року На кінець року Абсолютний 0,001 0,003 Проміжний 0,87 1,14 Загальний 1,46 1,68
Дані таблиці свідчать, що данепідприємство є неліквідним, так як коефіцієнт абсолютної ліквідності близькийдо 0, порівнюючи за нормативним коефіцієнтом, який коливається в межах 0,2 –0,25.
Низькийкоефіцієнт ліквідності не дозволяє підприємству користуватися кредитами банківі підприємств, погіршує матеріально – технічне постачання, не сприяє вкладеннюінвестицій в підприємство.
Аналізуючипроміжний коефіцієнт ліквідності, можна сказати що він є досить високим, вищийнормативної норми і має тенденцію росту порівняно попереднім періодом, щозумовлюється насамперед збільшенням кількості готової продукції на складах(13111 – 7764 ==5347), що свідчить про затоварення ринків збуту, низькоюкупівельною спроможністю господарських суб’єктів, високою собівартістю продукції,це призводить до замороження оборотних засобів, відсутності грошових коштів ідебіторської заборгованості (2180 – 558 = 1622). />
Длябільш повної і об’єктивної оцінки ліквідності можна використати факторнумодель:
К лік= />= x1 * x2,
де х1- показник, який характеризує вартість поточних активів, які приходять на (грн… прибутку; х2 – показник, який свідчить про можливість підприємствапогасити свої заборгованості за своєї діяльності.
Задопомогою методу ланцюгової підставки розраховуємо вплив кожного фактора наліквідність підприємства:
/>
/>
/>
аналізуючи вплив кожного показника можнасказати, що за звітний рік зріс показник ( на 1,87 (1,46-3,33)), якийхарактеризує вартість поточних активів, які приходяться на 1 грн. Прибутку. Щоє позитивним для підприємства, так як збільшує його ліквідність. Зміна(зменшення на 1,65 (3,33-1,68)) показника, який свідчить про спроможністьпідприємства погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності, єнегативним явищем, так як суттєво понизив ліквідність підприємства. Якщопорівняти минулий і звітний роки, то можна спостерігати деяке збільшенняпоказника ліквідності на 0,22 (1,46-1,68), що відбулося за рахунок збільшенняпоточних активів.
Підприємство можна частково визначитиплатоспроможним, тільки за рахунок того, що загальний коефіцієнт ліквідності зазвітний рік більший від нормативного (1,68>1,5).Це пояснюється збільшенням поточних активів по групі 2 і 3, а саме готовоїпродукції, дебіторської заборгованості, виробничих запасів.
Ще одним показником ліквідності єкоефіцієнт самофінансування – відношення суми самофінансуючого прибутку (прибуток + амортизація) до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерелфінансових заходів:
/>/>Загальна сума фінансових прибутків
/>/>/>/>Внутрішні                                                                   Зовнішні
/>/>Прибуток Амортизація                           Випускакцій       Позика
Довгострокові Короткострокові
К самофінансування попередній рік=(4313+2877)/(4313+2877+103+13293)=0,35
К самофінансування звітний рік=(2252+3598)/(2252+3598+14871)=0,28
Зрахунків видно, що коефіцієнт самофінансування за звітний рік зменшився на0.07(0.35-0.28), і є негативним явищем для підприємства. Це зумовленонасамперед тим, що підприємство в звітному році отримало на 2061 тис. грн.(4313-2252) менше прибутку ніж в попередньому році, а також збільшилась сумакороткострокових зобов’язань 1528 тис. грн. (13293-14871).
Платоспроможність підприємства тіснопов’язана з поняттям кредитоспроможність. Кредитоспроможність це такийфінансовий стан, який дозволяє отримати кредит і своєчасно повернути його.
Приоцінці кредитоспроможності враховується репутація позичальника, розмір і складйого власності, стан економічної і ринкової кон’єктури, стійкість фінансовогостану.
2.3Факторний аналіз рентабельності та прибутковості підприємства
Ефективність використання виробничих тафінансових ресурсів характеризується кількісним співвідношенням інтенсивних іекстенсивних факторів.
Показниками екстенсивного розвитку єкількісні показники використання ресурсів: чисельність працюючих, величинавикористаних предметів праці, об’єм основних виробничих фондів, величинуамортизації та авансових оборотних засобів.
Показники інтенсивного розвитку – якісніпоказники використання ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача,матеріаломісткість, фондовіддача, фондомісткість, кількість оборотів оборотнихзасобів або коефіцієнт закріплення оборотних засобів.
Кінцеві результати діяльності формулюютьсяпід дією інтенсивних і екстенсивних факторів. Особливістю інтенсивного іекстенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність. Так нехватку робочоїсили можна поповнити підвищенням продуктивності праці.
Оцінка результатів інтенсифікації включаєтаку систему розрахунків:
a) визначеннядинаміки розрахунків інтенсифікації;
b) визначенняспіввідношення приросту використання виробничих ресурсів в розрахунку на одинпроцент приросту обсягу виробництва;
c) розрахунокчастки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст обсягу виробництва;
d) розрахуноквідносної економії виробничих ресурсів;
e) комплекснаоцінка всебічної інтенсифікації виробництва.
Для оцінки інтенсифікації виробництва наприватному підприємстві “Мінол”, можна використати наступну аналітичну таблицю 2.13.
Таблиця 2.13 Характеристика показниківінтенсифікації виробництва№пп Показники Минулий рік Звітний рік Відношення % 1. Валова продукція в співставних цінах 23436 15929 67 2. Промислово-виробничий персонал 3707 3343 90 3. Фонд оплати праці з нарахуванням 2603 2513 96 4.
a)  Основні виробничі фонди;
b)  Амортизації.
262211
2877
261559
3598
99
125 5. Оборотні засоби 19407 25099 129 6. Матеріальні витрати 13443 12429 92 7. Продуктивність праці 6,3 4,8 76 8. Продукція праці на 1грн. оплати праці (с.1: с.3) 9 6,3 70 9. Матеріаловіддача (с.1: с.6) 1,7 1,3 76 10.
a)  Фондовіддача (с.1: с.4а);
b)  Амортизацієвіддача (с.1: с.4б)
0,08
8,1
0,06
4,4
75
54 11. Оборотність оборотних коштів (кількість оборотів) 1,2 0,6 50
В звітному році порівняно з минулимпродуктивність склала 76%, зарплатовіддіча – 70%, матеріаловіддача – 76%,фондовіддача основних виробничих фондів – 75%, оборотність засобів – 50%.

Таблиця 2.14 Зведений аналіз показниківінтенсифікації№ пп Види ресурсів Динаміка якісних показників, коефіцієнт
Приріст
(-), спад (+), ресурсів на 1% спаду продукції, % Частка впливу на 100% спаду продукції Відносний перерозхід ресурсів, тис. грн. Екстенсивних факторів Інтенсивних факторів 1. Промислово-виробничий персонал 0,76 0,3 -30 -70 859,3 2. Оплата праці 0,7 0,12 -12 -88 769 3. Матеріальні затрати 0,76 0,24 -24 -76 3422,2 4.
a)  ОВФ
b)  амортизація
0,75
0,54
0,03
-0,76
-3
76
-97
-176
85877,6
1670,4 5. Оборотні засоби 0,5 -0,87 87 -187 12096,3 Комплексна оцінка усесторонньої інтенсифікації 0,66 -0,042 -4,2 -95,8 1021655,1
У звітному році відбулося зменшення виробництва на 33%. Дані таблиці свідчать, що темпи зниженнярівня використання всіх ресурсів повільніші, ніж темпи зменшення обсягіввиробництва: зменшення на 1% спаду продукції – промислово-виробничого персоналуна 30%, оплати праці на 12%, матеріальних витрат 24%, основних виробничихфондів на 3%. Також спостерігається зростання деяких видів ресурсів на 1% спадувиробництва таких як: амортизація на 76%, оборотні засоби на 87%. Дані таблицісвідчать про нераціональне використання всіх видів ресурсів підприємства“Мінол”, що призвело до великої суми перерозходу.
В статистиці для кількісної оцінки окремих факторів використовують індексний метод. Вплив кількісних факторіввизначається діленням темпу росту на результативний показник і множенням на100%.
З проведених розрахунків ( табл. 2.14.)можна спостерігати, що більший вплив на зменшення обсягів виробництваздійснюють екстенсивні фактори. Використання таких ресурсів, як амортизація іоборотні засоби є повністю екстенсивне.
Нераціональне використання всіх видівресурсів підтверджується розрахунком відносного перерозподілу ресурсів. Вінрозраховується наступним чином: від часткового показника звітного рокумінусується базовий частковий показник скорегований на коефіцієнт росту обсягувиробництва.
Так найбільший перерозхід відбувся потаких видах як основні виробничі фонди ( на 85877,6 тис.грн.) оборотні засоби (на 12096,3 тис.грн.), що свідчать про погіршення використання майна на даномупідприємстві.
Сукупній відносний перерозхід можнавизначити як суму пере розходів по основних видах ресурсів: матеріальнізатрати, промислово-виробничій персонал, ОВФ, оборотні засоби. Він складає 102165,1 тис.грн.
Для комплексної оцінки всебічноїінтенсифікації проведемо розрахунки на сукупні ресурси.
Для розрахунку динаміки сукупних затратпросумуємо затрати по всіх ресурсах:
Минулий рік – 2603+26221+19407+13443=297664тис.грн.
Звітний рік –2513+261559+25099+1242=301600 тис.грн.
Динаміка сукупних затрат визначається якспіввідношення затрат звітного року до базового: 301600/297664=1,013
Співвідношення динаміки продукції ідинаміки сукупних ресурсів визначається динаміка якісних показників:0,67/1,013=0,66
дані свідчать, що якісне використанняресурсів погіршилось на 34%.
Приріст сукупних ресурсів на 1% спадуобсягів виробництва дорівнює 1,3/(-31)=-0,042, що свідчить про нераціональневикористання ресурсів.
Відповідно частка екстенсивних факторів на100% спаду продукції –4,2% і інтенсивних факторів –95,8%. З проведенихрозрахунків можемо зробити висновок, що спостерігається погіршенняінтенсифікації виробництва і свідчить про: нераціональне і неефективне використаннятехнології на підприємстві і погану організацію праці; нераціональневикористання сировини і т.д.
Узагальнюючим показником всебічноїінтенсифікації для умов підприємств виступає рівень загальної рентабельності:Р=БП/(ОВФ+НОЗ)
Як відношення балансового прибутку (БП) доосновних виробничих фондів (ОВФ) танормованих оборотних засобів (НОЗ)
Р0=4313/(262211+19407)=0,015
Р1=2252/(261559+25099)=0,0078
Як бачимо з розрахунків на кінець звітногороку рентабельність підприємства дещо зменшилась на 52%.
Щоб визначити вплив факторів на змінурентабельності проведемо факторний аналіз за елементами затрат:
Р=(1-МЗ/Рр+ЗП/Рр+В/Рр+А/Рр+ІВ/Рр)/(ОВФ/Рр+НОЗ/Рр), де
МЗ – матеріальні затрати на виробництво;
ЗП – виплати на оплату праці;
Рр – виручка від реалізації за мінусом ПДВі акцизного збору;
В – відрахування на соціальні заходи;
А – амортизація;
ІВ – інші витрати.

Таблиця 2.15. Вплив факторів на змінурентабельності№ пп Фактори Розрахунок Рівень впливу 1. ОВФ
/> -0.02751 2. НОЗ
/> -0.00833 3. Матеріальні затрати
/> 0.01044 4. ЗП
/> -0.00012 5. Відрахування на соціальні заходи
/> -0.00061 6. Амортизація
/> -0.00124 7. Інші витрати
/> 0.00308 Загальна зміна рентабельності
/> -0.02426
За даними даної таблиці можна спостерігатизменшення рентабельності за рахунок зміни всіх елементів затрат, за виняткомматеріальних затрат і інших витрат, зміна яких призвела до збільшеннярентабельності.
Становище підприємства погіршується, на67% знизився обсяг виробництва продукції, знизився рівень рентабельності іякісні показники використання ресурсів. Все це веде до погіршення фінансовогостановища підприємства і змусить його розробляти інші форми організаціївиробництва і т.д.

РОЗДІЛ 3.Напрямки підвищення кредитоспроможності підприємства
Проаналізувавши загальний станпідприємства можна зробити пропозиції по покращенню фінансового станупідприємства:
1. Перш за все підприємство повинно реалізувати всю продукцію, щозастоюється на складах. Реалізацією просуванням продукції на ринок напідприємстві займається відділ маркетингу. Саме цей відділ повинен забезпечитипросування товару не тільки на вітчизняний ринок, а і за кордон. Введеннясучасної моделі відділу маркетингу забезпечує зв’язок цього відділу з всімаіншими відділами підприємства, що забезпечує їх ефективну роботу.
2. Зниження собівартості продукції дозволить підприємству бутиконкурентноспроможним на ринку збуту можливе за рахунок впровадження новоїтехніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так ітрудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартостіпродукції, адже зниження собівартості продукції впливає на збільшення прибуткупідприємства.
3. Збільшення трудових коштів на розрахунковому ринку підприємства,що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству братидовго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності,які видаються лиш платоспроможнім підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютноїліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити зарахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.
4. Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавитьспоживачів, а також отримання ліцензії на виробництво “ходових” товарів, щодозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.

Висновки
 Проаналізувавши баланс можназробити деякі висновки по діяльності підприємства. У звітному році порівняно зпопереднім різко зменшився об’єм виробництва продукції (на 67%), що свідчитьпро погіршення використання основних фондів. Мало того, при значному зниженнівиробництва, готової продукції на її склад суттєво збільшилось на 5358 тис.грн., або на 41%, що говорить про неспроможність підприємства реалізувати своюпродукцію, в основному за рахунок високої собівартості. Все це вплинуло назменшення балансового прибутку підприємства майже вдвічі (на 20610 тис. грн.або 52%), що є негативним для підприємства так як свідчить про відсутністьджерела поповнення власних засобів.
Позитивним моментом діяльностіпідприємства є зростання його стійкості, тобто підвищення процентузабезпеченості – забезпеченість матеріальних оборотних засобів власнимиджерелами фінансування на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так якзалежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився. Ще одним позитивниммоментом є те, що у звітному році підприємство перейшло з кризового фінансовогостану в нестійке фінансове становище.
Проаналізувавшиефективність використання капіталу, ми побачимо, що оборотність капіталу в деякіймірі зросла на 0,01, що спричинило зменшення тривалості обороту на 678,8 днів.Внаслідок прискорення оборотності капіталу підприємство забезпечило прирістприбутку в звітному році на 279,1 тис. грн. зниження коефіцієнту рентабельностіпродажу за звітний рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу. Вцілому за звітний рік темп росту зменшився на 0,0001.

Список використаних джерел
1. Постанова Правління НБУ №484 від 15.12.2000р. Із змінами,внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 121 ( z0121-01 ) від 22.03.2001
2. Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банкахУкраїни. Постанова Правління НБУ №114 від 2003.1998р.
3. Положення про порядок формування і використання резерву длявідшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків.
4. Про банки та банківську діяльність: Закон України згідно постановиВР №325/2000 – ВР від 07.12.2000р.
5. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку депозитнихоперацій установ комерційних банків України. Постанова НБУ № 418 від 20.08.99р.
6. Про кредитування. Положення Національного банку України №246 від28.09.95р.
7. Про затвердження «Правил організації фінансової тастатистичної звітності банків України». Постанова Правління НБУ від12.12.97р.
8. Ачкасов А. И. Типы валютных операций и другие виды сделок намеждународном денежном рынке / А. И. Ачкасов. — М.: Консалтбанкир, 2005.-342с.
9. Банківські операції / Під ред. Мороза. –К.: КНЕУ, 2000ю -732 с.
10. Буренин А.Н. Рынки производных финансовых инструментов / А.Н.Буренин. – М.: Инфра-М, 2003-231с.
11. Вітлінський В.В. Ризик у менеджменті / В.В. Вітлінський, С.І.Наконечний.-К.: ТОВ “Борисфен-М, 1998.- 328 с.
12. Камаев В.Д. Учебник по основам экономической теории (экономика)/В. Д. Камаев — М.: Владос, 1994.- 384 с.
13. Международная торговля: финансовые операции, страхование и другиеуслуги / пер. с англ. – К.,1994.-621с.
14. Необхідні дані для аналізу взяті з підприємства “Мінол”.