АНАЛІЗ СУЧАСНОЇСИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ
НА РИНКУ ЦІННИХПАПЕРІВ.
ПЛАН
Вступ. 3
1. Оподаткування операційз ЦП, які здійснюються юридичними особами. 5
1.1. Оподаткуванняприбутку юридичних осіб від операцій з цінними паперами 5
1.2. Стягнення податку заемісію цінних паперів. 12
1.3. Первісне придбанняцінних паперів. 14
2. Оподаткуванняпрофесійної діяльності на ринку цінних паперів. 15
3. Оподаткування доходівнерезидентів від операцій з цінними паперами. 22
4. Оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з цінним паперами. 25
5. Оподаткування операційз цінними паперами податком на додану вартість. 26
6. Особливостіоподаткування операцій за конкретними видами цінних паперів. 28
Висновок. 34
Список використаноїлітератури. 37
Вступ
Найважливіша частина політики розвитку ринку цінних паперів- податкова компоненту. Світовий досвід свідчить: ринки цінних, як джерелоінвестицій, завжди і скрізь мають величезні податкові пільги. В умовах кризи,дефіциту інвестицій і високих ризиків створення сильних податкових стимулів,які компенсують ці ризики, є одним з найсильніших інструментів мотиваціїнаселення до вкладення заощаджень — в українські акції і облігації.
Податкові стимули важливі і для інвесторів — юридичних осіб(підприємства під впливом податкового тягаря занижують штучно прибутковість,відмовляються демонструвати фінансові накопичення, які могли б вкладати увласний розвиток або в капітали інших підприємств).
На сьогодні механізм оподаткування, нажаль, не є дієвимстимулом для розвитку вітчизняного ринку цінних паперів. Про нищівний впливподаткових проваджень на ринок цінних паперів в Україні свідчать дані щодозареєстрованих емісій. Так, обсяг зареєстрованих у 2004 році випусківкорпоративних облігацій склав 116,4 млн.грн., що у 151,2 раз більше, ніж запопередній 2003 рік (770 тис.грн.). Але вже у другому півріччі 2004 року булозареєстровано лише п’ять випусків облігацій підприємств на загальну суму 13,5млн.гривень (що у 8,6 разів менше ніж у попередньому періоді). Протягом 2005року було зареєстровано випуски облігацій лише на суму 6,2 млн.гривень.
Такі ж негативні наслідки мають місце і в галузі спільногоінвестування, яке здійснюється інвестиційними фондами та компаніями. Якщо допочатку 2000 року загальний обсяг зареєстрованих випусків інвестиційнихсертифікатів склав 1470,8 млн.грн., то протягом 2005 року загальна сума емісіїінвестиційних сертифікатів ледь перевищила 7 млн.грн. Не краща ситуаціясклалася і щодо випуску банківських боргових зобов’язань у формі таких ціннихпаперів, як ощадні сертифікати. За станом на 1.10.06 р. частка цінних паперіввласного боргу в структурі «чистих» зобов’язань комерційних банківсклала всього 1,4 відсотка до підсумку.
Не має сенсу і у справлянні податків і з доходів подержавних облігаціях, оскільки такі податки лише призводять до кредитуваннябюджетом власників цих цінних паперів. Аналіз показує, що звільнення відоподаткування доходів по цінних паперах істотним чином не вплине на наповненнядоходної частини держбюджету, однак створить потужні стимули, своєрідну«вільну економічну зону» для залучення інвестицій, реінвестуваннядоходів у розвиток економіки, в тому числі її реального сектора, і внаслідокцього призведе до розширення бази оподаткування та збільшення податковихнадходжень до бюджету.
1. Оподаткування операційз ЦП, які здійснюються юридичними особами1.1. Оподаткування прибутку юридичних осіб відоперацій з цінними паперами
Основними нормативно-правовимиактами, що регулюють фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарюванняпри здійсненні операцій з використанням цінних паперів, є:
· Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Процінні папери та фондовий ринок» (чинний з 16.05.2006 р.);
· Закон України від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР «Продержавне регулювання ринку цінних паперів в Україні»;
· Закон України від 01.03.2006 №334/94-вр „Прооподаткування прибутку підприємств”;
· Уніфікований закон про переказний та простийвекселі від 07.06.30 р. (дата набуття чинності Україною — 06.01.2000 р.);
· Закон України від 05.04.2001 р. № 2374-III «Прообіг векселів в Україні» (Закон № 2374-III);
· Закон України від 10.12.1997 р. № 710/97-ВР «ПроНаціональну депозитарну систему та особливості електронного обігу ціннихпаперів в Україні»;
· Закон України від 12.07.2001 р. № 2664-III «Профінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;
· Наказ Державного комітету з питань регуляторноїполітики та підприємництва від 14.03.2001 р. № 49 «Про затвердження Ліцензійнихумов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів»,зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.04.2001 р. за № 318/5509;
· Наказ Державної комісії з цінних паперів тафондового ринку від 23.12.96 р. № 331 «Про затвердження Правил здійсненняторговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по ціннихпаперах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.12.1996 р. за №743/1768;
· Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.99р. № 632 «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) формидеривативів»;
· Правила випуску та обігу фондових деривативів,затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від24.06.1997 р. № 13;
· Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV;
· Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV;
· Закон України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Прооподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями (далі — Закон №334/94);
· Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Проподаток на додану вартість», із змінами та доповненнями (далі — Закон №168/97).
Цивільнийкодекс України (далі – ЦК України) містить окрему главу, яка присвячена ціннимпаперам як об’єктам цивільних прав. Питання випуску, обігу цінних паперів,надання посередницьких послуг при здійсненні операцій з цінними паперами усфері господарювання врегульовані також і в Господарському кодексі України(далі – ГК України).
Легальнівизначення цінного папера, які міститься у п. 1 ст. 194 ЦК України та в абз. 2п. 1 ст. 163 ГК України, є майже тотожними з однією лише відмінністю, яказумовлена розмежуванням сфер правового регулювання обох кодексів. ВГосподарському кодексі конкретизовано особу, що може випускати (видавати)вексель. Відповідно до ГК України такою особою може бути лише суб’єктгосподарювання. Цивільний кодекс не виключає можливості емісії цінних паперівтакож і фізичними особами.
Легальневизначення цінного паперу дає змогу виділити його характерні ознаки:
- цінним папером є документ;
- документ має бути встановленої форми;
- документ має містити відповідніреквізити;
- документ посвідчує грошове або іншемайнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила(видала), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами йоговипуску;
- документ повинен передбачати можливістьпередачі прав, що з нього випливають, іншим особам.
Лишенаявність усіх наведених ознак у сукупності дозволяє віднести той чи іншийдокумент до цінних паперів.
Відповіднодо п. 3 ст. 195 ЦК України цінні папери можуть випускатися у документарнійі бездокументарній формі. Отже, не завжди цінний папір будематеріалізовано у паперовому документі.
Ціннийпапір обов’язково повинен містити реквізити, встановлені законом, інакше такийцінний папір може бути визнано нікчемним (ст. 196 ЦК України). Тому, припосвідченні угод з цінними паперами особливу увагу слід приділяти наявностіусіх реквізитів, які зазначені у цінному папері (сертифікаті). Перелікобов’язкових реквізитів цінних паперів в залежності від їх виду міститься уЗаконі України „Про цінні папери і фондовий ринок”. Зазначене стосуєтьсяпередусім цінних паперів, випущених в документарній формі. Прибездокументарному випуску цінних паперів або у випадку, коли цінні папери булизнерухомлені, сертифікати цінних паперів власникам не видаються. Підтвердженнямправа власності на такі цінні папери є виписка з рахунку у цінних паперів, щовидається зберігачем. Водночас виписка з рахунку у цінних паперах не є цінним паперомі не може бути предметом угод про відчуження цінних паперів.
Правоваприрода цінного паперу дозволяє виділити дві визначальні його характеристики.По-перше, цінний папір – це документ, який посвідчує грошове або інше майновеправо і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила, і власником,тобто фіксує зобов’язальні відносини (ст. 194 ЦК України). По-друге, ціннийпапір Цивільним кодексом України віднесено до категорії речей, які єсамостійними об’єктами цивільного обороту.
Зточки зору двоїстої природи цінного паперу, який, з одного боку, є об’єктомматеріального світу (річчю), а з іншого, – фіксує майнові права йоговолодільця, у Цивільному кодексі України передбачена можливість передачі правіз цінного паперу в порядку цесії.
Праваіз цінного паперу на пред’явника передаються шляхом вручення цінного паперу,права із іменного цінного паперу – у порядку цесії, права за ордерним ціннимпапером – шляхом вчинення індосаменту (пункти 3 – 5 ст. 197 ЦК України).
Водночас,у Господарському кодексі України питання передачі цінних паперів вирішеноінакше. Відповідно до ГК України правовий режим обігу цінних паперів напред’явника не відрізняється від режиму, встановленого у ЦК України. Такі цінніпапери обертаються вільно. Іменні ж цінні папери згідно з п. 3 ст. 163 ГКУкраїни передаються шляхом повного індосаменту, тобто шляхом вчиненняпередавального напису, який засвідчує перехід прав за цінним папером.
Такимчином, між ст. 197 ЦК України і ст. 163 ГК України існує протиріччя, усунутияке вбачається можливим тільки шляхом прийняття відповідних змін до одного зкодексів.
На сьогодні в Україні існує близько 35 тис. акціонернихтовариств. Але, незважаючи на таку досить велику кількість емітентів,стабільний попит у інвесторів мають акції небагатьох компаній.
Акції ж більшості українських емітентів не цікавлятьприватних портфельних інвесторів, оскільки дивіденди за ними або невиплачуються взагалі, або виплачуються нерегулярно і становлять незначні суми.Однією з основних причин, що обумовлюють небажання підприємств виплачуватидивіденди, є недосконале законодавство з питань оподаткування прибуткупідприємств.
Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперамита деривативами регулюється п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткуванняприбутку підприємств» (далі — Закон).
Підпунктом 7.6.1 ст. 7 Закону встановлено, що до валовихдоходів включається лише позитивне значення фінансових результатів операцій зторгівлі цінними паперами та деривативами. Зазначений прибуток (фінансовірезультати) визначається як перевищення доходів, отриманих (нарахованих)платником податку в зв'язку із продажем (відчуженням) цінних паперів ідеривативів, над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку взв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів протягом такого звітногоперіоду, збільшених на суму некомпенсованих балансових збитків від такихоперацій минулих періодів. При цьому такий прибуток визначається за кожноюоперацією з купівлі-продажу цінних паперів та деривативів окремо.
Для осіб, які не мають статусу торговців цінними паперами,торгівлею цінними паперами і деривативами вважаються будь-які операції зкупівлі та продажу цінних паперів, тобто визначення прибутку (збитку) зторгівлі цінними паперами та деривативами для таких осіб можливе лише у разі,якщо відбулися купівля (витрати) і продаж (дохід) цінних паперів (деривативів).У разі якщо особа, яка не має статусу торговця цінними паперами, придбала цінніпапери (деривативи) і не реалізувала їх, то витрати такої особи, понесені(нараховані) в зв'язку із їх придбанням, не враховуються при визначенні їїфінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами.
Відповідно до пп. 7.6.1 ст. 7 Закону, у разі коли протягомзвітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку в зв'язку ізпридбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані відпродажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітногоперіоду, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодіввід таких операцій протягом строків, визначених статтею 6 цього Закону.
Пунктом 6.1 ст. 6 Закону встановлено, що якщо об'єктоподаткування платника податку з числа резидентів за результатами звітного(податкового) кварталу має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційнихвідрахувань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткуваннянаступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступнихдвадцяти звітних (податкових) кварталів до повного погашення такого від'ємногозначення об'єкта оподаткування.
Таким чином, платникові податку дозволяється зменшуватипозитивне значення фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперамита деривативами наступного звітного (податкового) кварталу на суму балансовихзбитків від таких операцій, одержаних у попередніх звітних періодах і непогашених прибутками від зазначених операцій.
Досить непрозорою є ситуація щодо оподаткування операцій зцінними паперами та корпоративними правами. Найбільшу проблему при застосуваннінорм законодавства становить неоднозначне їх тлумачення. Так, при оподаткуванніоперацій з цінними паперами та корпоративними правами, досить частозастосовують узагальнюючі висновки до обох випадків, що, на нашу думку, незавжди можливо, адже цінні папери та корпоративні права – це не одне й тежсаме.
Ведення податкового обліку здійснюється у відповідності знормами Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР “Про оподаткуванняприбутку підприємства”, в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР (Закон № 283/97-ВР) та Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (Закон № 168/97-ВР).
Згідно п. 1.28 ст. 1 Закону № 283/97-ВР, інвестиція — цегосподарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальнихактивів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
У пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону № 283/97-ВР наводитьсявизначення терміну фінансова інвестиція — це господарська операція, якапередбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та іншихфінансових інструментів.
У п. 1.4 ст. 1 Закону № 283/97-ВР дається визначення, щоцінний папір – це документ, що засвідчує право володіння або відносини позикита відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.
Статтею 3 Закону України від 18 червня 1991 року № 1201-ХІІ(Закон № 1201-ХІІ ) “Про цінні папери та фондову біржу” передбачені наступнівиди цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик,облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов’язанняреспубліки, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі,приватизаційні папери, заставні та іпотечні цінні папери.
У п. 1.8 ст. 1 Закону № 283/97-ВР зазначено, щокорпоративне право– це право власності на статутний фонд (капітал) юридичноїособи або його частку (пай), включаючи права на управління, отриманнявідповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі йоголіквідації відповідно до чинного законодавства.
Корпоративні права можуть бути виражені у таких формах якцінний папір та частки у статутному капіталі .
Чинний Цивільний кодекс України виділяє чотири групи ціннихпаперів:
· пайові цінні папери,
· боргові цінні папери,
· похідні цінні папери,
· товаророзпорядчі цінні папери.
При цьому необхідно зауважити, що з наведених груп ціннихпаперів до корпоративних прав відносяться лише пайові цінні папери, а самеакції.
Згідно ст. 4 Закону № 1201-ХІІ, акція – це цінний папір безвстановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді(капіталі) акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерномутоваристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові наодержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілімайна при ліквідації акціонерного товариства.
Щодо корпоративного права у формі частки у господарськомутоваристві – це право власності на статутний фонд або його частку.
Цінні папери у податковому обліку, як правило,розглядаються в якості товару, а їх відчуження визнають продажем таких товарів.Але існують винятки. Так, відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону № 283/97-ВР, цінніпапери, які використовують в операціях з первинного випуску (розміщення) таоперацій з кінцевого погашення (ліквідації) цінного паперу не є товарами.Доходи від здійснення таких операцій, у відповідності до пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4Закону № 283/97-ВР, не включаються до валового доходу підприємства — емітента.А от доходи від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами, згідно пп.4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР, включаються до складу валового доходу. Іззазначеного висновок, що податкове законодавство розмежовує операції з ціннимпапером на господарські операції з цінним папером інвестиційного характеру(операції з цінними папером здійснюються на первинному ринку) та господарськіоперації з цінними паперами торгівельного (спекулятивного) характеру (операціїз цінними паперами здійснюються на вторинному ринку).
Особливі норми оподаткування господарських операцій з ціннимипаперами торгівельного (спекулятивного) характеру визначені в п. 7.6 та п. 7.9(оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями) ст. 7 Закону №283/97-ВР.1.2. Стягнення податку за емісію цінних паперів
Положеннями чинного законодавства про цінні паперипередбачено можливість емісії (випуску) акцій виходячи з розміру статутногофонду акціонерного товариства (що відповідає номінальній вартості таких акцій)та їх розміщення (продажу) учасникам товариства за договірною чи ринковою ціною(тобто за номінальною вартістю чи за ціною вище за номінал).
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон) валовий дохідвключає, зокрема, доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечнихсертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю,сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їхпервинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації)та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону до складувалового доходу включаються, зокрема, доходи від здійснення операцій з торгівліцінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.
Водночас, абзацом п'ятим пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону,яким визначено порядок оподаткування операцій з цінними паперами тадеривативами, передбачено, що норми вказаного пункту не поширюються на операціїз емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платникомподатку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.
Таким чином, операція з випуску (власної емісії) акціїплатником податку на прибуток не відноситься до операцій з цінними паперами, щовідображаються у податковому обліку за правилами п. 7.6 ст. 7 Закону, а такожвідповідно до пп. 4.1.1, 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону.
Разом з тим, Законом передбачено отримання емітентом — платником податку на прибуток такого виду доходу від здійснення операцій зрозміщення (продажу) цінних паперів як «емісійний дохід» — сумаперевищення надходжень, отриманих емітентом від продажу власних акцій або іншихкорпоративних прав та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістютаких акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів (при їхпервинному розміщенні), або над ціною зворотного викупу при повторномурозміщенні інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів (п. 1.27ст. 1 Закону).
Враховуючи вищевикладене, сума перевищення надходжень,отриманих емітентом при розміщенні власних акцій нової емісії над номінальноювартістю таких акцій, включається до валового доходу емітента — платникаподатку на прибуток як дохід з інших джерел згідно з пп 4.1.6 п. 4.1 ст. 4Закону.
1.3. Первісне придбання ціннихпаперів
Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Прооподаткування прибутку підприємств» зокрема, зазначено, що валовий доходвключає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також доходи відпродажу цінних паперів (крім операцій з емісії корпоративних прав або іншихцінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотноговикупу або погашення таким платником податку). Також слід зазначити, що товари— це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи,що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії)та погашення (пункт 1.6 ст. 1 Закону).
Водночас відповідно до абзацу п’ятого підпункту 7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону норми пункту 7.6, який регламентує окремий облік доходів івитрат від операцій з цінними паперами, не поширюються на операції з емісіїкорпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку,а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником.
Отже, оскільки операції з емісії корпоративних прав абоінших цінних паперів та їх первинного розміщення мають спеціальний статус,емісійний дохід, отриманий платником податку від продажу акцій при їхпервинному розміщенні, не включається до складу валового доходу такогоплатника.
2. Оподаткування професійноїдіяльності на ринку цінних паперів
На ринку цінних паперів можуть здійснюватись такі видипрофесійної діяльності:
- торгівля цінними паперами — здійсненняцивільно-правових угод з цінними паперами, які передбачають оплату ціннихпаперів проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чикомісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність) або від свого іменіта за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (ділерська діяльність) крімвипадків передбачених законодавством;
- депозитарна діяльність — діяльність з наданняпослуг щодо Зберігання цінних паперів та/або обліку прав власності на цінніпапери, а також обслуговування угод з цінними паперами;
- розрахунково-клірингова діяльність — діяльність звизначення взаємних зобов'язань щодо угод з цінними паперами та розрахунків заними;
- діяльність з управління цінними паперами — діяльність, що здійснюється від свого імені за винагороду протягом визначеноготерміну на підставі відповідного договору щодо управління переданими уволодіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, вінтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб;
- діяльність з ведення реєстру власників іменнихцінних паперів — збір, фіксація, обробка, зберігання та надання даних, щоскладають систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних ціннихпаперів, їх емітентів та власників;
- діяльність по організації торгівлі на ринку ціннихпаперів — надання послуг, що безпосередньо сприяють укладенню цивільно-правовихугод щодо цінних паперів на біржовому та організаційно оформленомупозабіржовому ринку цінних паперів.
Професійна діяльність на ринку цінних паперів, у тому числіпосередницька діяльність по випуску та обігу цінних паперів, здійснюєтьсяюридичними і фізичними особами виключно на підставі спеціальних дозволів(ліцензій).
Ліцензування професійної діяльності здійснює Державнакомісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до законівУкраїни, що регулюють ринок цінних паперів, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з цими законами, та з урахуванням вимог статей 13 та 19 ЗаконуУкраїни «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
Кабінет Міністрів України постановою від 07.06.2006 р. №802 встановив строк дії ліцензій на провадження окремих видів діяльності наринку цінних паперів та погодився з рішенням Державної комісії з цінних паперівта фондового ринку України про встановлення розміру плати за видачу ліцензій.Установлено, що строк дії ліцензії на провадження: депозитарної діяльностідепозитарію цінних паперів, діяльності з організації торгівлі на фондовомуринку та розрахунково-клірингової діяльності становить 10 років; брокерської,дилерської діяльності, андеррайтингу, діяльності з управління цінними паперами,з управління активами, з управління іпотечним покриттям, депозитарноїдіяльності зберігача цінних паперів та діяльності з ведення реєстру власниківіменних цінних паперів становить п’ять років.
Плату за видачу ліцензій встановлено в розмірі: 10 000 грн.— на провадження депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів тарозрахунково-клірингової діяльності; 8500 грн. — на провадження діяльності зорганізації торгівлі на фондовому ринку; 2000 грн. — на провадженняандеррайтингу, діяльності з управління цінними паперами, з управління активами,з управління іпотечним покриттям та депозитарної діяльності зберігача ціннихпаперів; 1700 грн. — на провадження брокерської, дилерської діяльності тадіяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
В Законі України «Про державне регулювання ринкуцінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР (далі Закон №448). визначено два види професійних торговців цінними паперами, якими єброкери (здійснюють свою «комісійну» посередницьку діяльність зарахунок клієнта, на підставі договорів доручення або комісії, відповідно, відімені клієнта або від свого імені) і дилери (здійснюють свою«комерційну» діяльність на підставі непосередницьких договорів(наприклад, договорів купівлі-продажу цінних паперів) від свого імені та засвій рахунок.
Розглянемо особливості оподаткування їхньої діяльності. Таку пп. 3.2.7 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР(далі Закон № 168), зокрема, зазначено, що не є об’єктом оподаткування ПДВоперації з «надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг» зторгівлі й/або керування цінними паперами (корпоративними правами),деривативами та валютними цінностями. При порівнянні зазначених нами нормЗакону № 448 і Закону № 168 напрошується висновок про те, що в першомунормативно-правовому акті посередниками визначені тільки торговці ціннимпаперами, якими є брокери, а в другому — посередниками визначені торговціцінним паперами, якими є і брокери, і дилери. Але насправді зазначене в пп. 3.2.7Закону № 168 необхідно трактувати таким чином: не є об’єктом оподаткування ПДВоперації торговців цінним паперами (будь-то брокери або дилери, пов’язані знаданням іншим особам комісійних послуг в торгівлі (тобто, у нашому випадку — купівлі-продажу) і/або управлінню цінним паперами. Таким чином, стає зрозуміло,що торговці цінними паперами — дилери можуть надавати й брокерські,посередницькі (комісійні) послуги з купівлі-продажу цінних паперів, а отримананими комісійна винагорода за такі послуги не є базою оподаткування ПДВ.
Зазначимо, що торговці цінними паперами часто здійснюютьсвою діяльність з продажу-купівлі цінних паперів, використовуючи для цього такіструктури, як фондова та валютна біржа, позабіржові фондові системи. При цьомубудь-які грошові виплати (наприклад, комісійні), здійснювані на користьзазначених структур або їхніх членів і пов’язані з організацією та торгівлеюцінним паперами (деривативами, валютними цінностями), не є об’єктомоподаткування ПДВ (вимога того самого пп. 3.2.7 Закону № 168).
Розглянемо особливості прямих операцій з купівлі-продажуцінних паперів на території України. Під «прямими» операціями,пов’язаними з купівлею або продажем цінних паперів, варто розуміти операціїторговців цінними паперами, здійснювані ними від свого імені та за свій рахунок(дилерська діяльність). Розглянемо, чи підлягають такі операції оподаткуваннюПДВ. Для цього необхідно провести аналіз норм Закону № 283 і Закону № 168.
Так, у пп. 1.17 Закону № 168, зокрема, зазначено, що термін«товари» для цілей оподаткування ПДВ варто розуміти в значенні,визначеному в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР )далі Закон №283). Відповідно до п. 1.6 Закону №283 до товарів відносяться і цінні папери, і деривативи. При цьому, щоб цінніпапери і деривативи були «товаром», вони повинні використовуватися вопераціях інших, ніж операції, пов’язані з їхнім випуском (емісією) тапогашенням.
Об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п. 3.1 Закону №168, є операції з поставки товарів на митній території України. Під терміном«поставка товарів» варто розуміти операції, здійснювані (п. 1.4Закону № 168):
- за договорами купівлі товарів, їхнього продажу таміни (наприклад, обмін одних цінних паперів на інші і т.д.);
- за іншими цивільно-правовими договорами, крімзазначених нами в п. 1, які передбачають передачу прав на товари в обмін наодержання певної компенсації їхньої вартості (незалежно від строків одержаннякомпенсації);
- за договорами, які передбачають безкоштовнупередачу (поставку) товарів.
Таким чином, з усього вищесказаного виходить, що певні видицінних паперів і деривативів для торговців цінними паперами будуть видамитовару, при продажі (поставці) якого в нього виникають податкові зобов’язання зПДВ. При цьому при купівлі цінних паперів і деривативів в інших торговцівцінним паперами у цього торговця цінними паперами виникає податковий кредит зПДВ на суму ПДВ, нараховану на продажну вартість таких товарів (яка дорівнюєпокупній). Дата виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ уторговців цінним паперами, які здійснюють дилерську діяльність (купівля-продажцінних паперів від свого імені та за свій рахунок), визначається за правилом«першої події».
Виникає питання, чи буде в торговця цінним паперамиподатковий кредит з ПДВ, якщо цінні папери купуються в їхнього емітента, а не віншого торговця цінними паперами. В даному випадку податкового кредиту не буде.Це пов’язане з тим, що відповідно до пп. 3.2.1 Закону № 168 не є об’єктомоподаткування ПДВ такі операції з цінним паперами (у т.ч. з іпотечними таінвестиційними сертифікатами, сертифікатами фондів операцій з нерухомістю,похідними цінним паперами — деривативами):
а) з випуску (емісії) емітентом цінних паперів;
б) з розміщення емітентом у будь-які форми керуваннязазначених нами в п. «а» ЦП;
в) пов’язані зі зворотною купівлею (погашенням, викупом)емітентом цінних паперів за кошти, раніше ним випущених (емітованих);
г) з обміну емітентом випущених (емітованих) ним ціннихпаперів на інші.
Виходячи із зазначеного, якщо торговець цінним паперамипродає цінні папери їхньому емітенту (операція погашення, викупу для емітента),то в нього не виникає податкових зобов’язань з ПДВ. Як бачимо, розглянутий намипункт Закону № 168 не стосується операцій, пов’язаних з «прямою»торгівлею цінними паперами (тобто, купівля-продаж цінних паперів між торговцямицінним паперами).
Отже, виходить що торговець цінним паперами, використовуючиположення пп. 3.2.1 Закону № 168, може придбати акції в їхніх емітентів заоднією ціною, зберігати їх у себе, а потім продавати знову ж емітентам, але вжеза іншою, більш високою, ціною, не сплачуючи при цьому ПДВ. Виходячи з вимогЗакону № 168, це так. Але відзначимо, що положеннями ст. 28 Закону України „Процінні папери та фондовий ринок” введене, зокрема, наступне обмеження — торговцям цінних паперів заборонено здійснювати торгівлю цінними паперамиакціями емітента, які дають йому право на володіння майном у розмірі понад 5%статутного фонду такого емітента. Таким чином, торговець цінними паперами можекупувати тільки відносно незначну кількість таких цінних паперів, як акції, вїхніх емітентів для наступного зворотного продажу їх зазначеному емітенту, і,природно, не оподатковувані ПДВ операції з такими акціями будуть мати невеликийобсяг.
Одним з активних учасників ринку цінних паперів в Україні єінститути спільного інвестування (ІСІ). На рисунку 2.1 зображено динамікустворення інститутів спільного інвестування (ІСІ) в Україні за останні роки.
/>Рис. 2.1 Кількість інвестиційнихфондів та взаємних фондів інвестиційних компаній*
Розглянемо особливості оподаткування діяльностіінвестиційних фондів на ринку цінних паперів. Так, відповідно до Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств» стаття 4 пункт 4.2 підпункт4.2.8. кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторівінститутами спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активамиІСІ та доходи, нараховані по активах ІСІ, не включаються до складу валовогодоходу ІСІ.
Таким чином, інвестиційні фонди звільнені від сплатиподатку на прибуток.
Якщо інвестор (фіз. особа, що володіє цінними паперами)інтервального або закритого інвестиційного фонду відчужує (продає) цінні паперифонду третім особам, то інвестиційний прибуток, отриманий від продажу цихпаперів, обкладається за ставкою 13% (з 1 січня 2005 року 15 %). Інвестиційнийприбуток — позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цінних паперівфонду і його вартістю, що розраховується виходячи із суми витрат пов'язаних ізпридбанням даних цінних паперів.
Відповідно до Закону України «Про податок з доходівфізичних осіб» пункт 7.2, при виплаті інвестиційного доходу (дивідендів)по цінних паперах ІСІ компанією по управлінню активами фізична особа платитьподаток у розмірі 5%.
Якщо цінні папери інвестиційного фонду переходять третімособам шляхом дарування або спадщини, то оподатковування в такому випадкувідбувається відповідно до загальних принципів оподатковування майна у випадкударування (спадщини).
Якщо інвестором виступає фізична особа — нерезидентУкраїни, то оподаткування доходів, отриманих від інвестування у фонди,відбувається відповідно до правил оподаткування для резидентів.
Інвестор (юридична особа), може вийти з інвестиційногофонду (залежно від типу фонду) двома способами:
- шляхом продажу цінних паперів інвестиційного фондукомпанії, що проводить викуп цінних паперів інвестиційного фонду (компанія поуправлінню активами або агент);
- шляхом продажу цінних паперів інвестиційного фондутретім особам
Оподаткування операцій із цінними паперами (у тому числі ізцінними паперами інвестиційного фонду) ведеться відокремлено від оподаткуваннязвичайної діяльності, у розрізі їхніх видів (акції, корпоративні права, іншіцінні папери).
На звітну дату компанія підводить підсумки здійсненняоперацій із цінними паперами в розрізі видів цінних паперів і формує сукупнийприбуток або збиток від цих операцій. При цьому прибуток або збиток звітногоперіоду корегується на збитки минулих періодів і формує, таким чином, базуоподаткування. Якщо компанія одержала збитки, вони не включаються до складувалових витрат і переносяться на наступні періоди.
Якщо компанія одержує прибуток від операцій з ціннимипаперами, то він зараховується до складу валових доходів юридичної особи.Надалі розрахунок сум податку на прибуток здійснюється на загальних підставах.
Якщо інвестором виступає юридична особа — нерезидентУкраїни, тоді згідно ст.13 Закону України «Про оподаткування прибуткупідприємств» c доходу, отриманого нерезидентом в Україні, утримуєтьсяподаток у розмірі 15% від суми доходу.
3. Оподаткування доходівнерезидентів від операцій з цінними паперами
Нормативною базою сплати нерезидентами податку на прибутоквід операцій з цінними паперами є Закон України «Про оподаткування прибуткупідприємств» в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень в ЗаконУкраїни «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. №283/97-ВР із змінами і доповненнями (далі – Закон про прибуток).
Будь-які доходи, отримані нерезидентом з джерелом їхпоходження з України, від здійснення господарської діяльності (у тому числі нарахунки нерезидента, які ведуться в гривнях) оподатковуються в порядку і поставках, визначених статтею 13 Закону про прибуток. Під доходами, отриманиминерезидентом з джерелом їх походження з України, розуміється, серед іншого,«прибуток від здійснення операцій по торгівлі цінними паперами або іншимикорпоративними правами», визначена відповідно до норм Закону про прибуток.
Законпро прибуток називає двох суб'єктів виплати нерезиденту прибутку від операцій зцінним паперами:
1) постійне представництво цього нерезидента;
2) резидента.
У свою чергу, різнийподатковий статус мають резиденти, що виплачують нерезидентам прибуток відоперацій з цінним паперами. Об'єм податкових зобов'язань таких резидентівзалежить від того, чи виступають вони в операціях, що приносять нерезидентудохід:
1) від імені нерезидента і за його рахунок;
2) від свого імені і за рахунок нерезидента;
3) від свого імені і за свій рахунок.
Пункт 2.5. Закону про прибуток вимагаєвід постійного представництва до початку своєї господарської діяльності статина облік в податковому органі по своєму місцезнаходженню. Відповідна процедуравстановлена Положенням про порядок реєстрації і обліку постійних представництвнерезидентів в Україні як платників податку на прибуток, затвердженим наказомГоловної податкової адміністрації України (далі – ГНАУ) від 16 січня 1998 р.Постійне представництво нерезидента, який розпочав свою господарську діяльністьдо реєстрації в податковому органі, вважається таким, що ухиляється відоподаткування, а отримані їм прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Згідно пункту 13.8 Законупро прибуток «суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність натериторії України через постійне представництво, оподатковуються в загальномупорядку». При цьому таке постійне представництво нерезидента прирівнюється вцілях оподаткування до платника податків, який здійснює свою діяльністьнезалежно від такого нерезидента.
Стосовноторгівлі цінним паперами вказаний загальний порядок оподаткування для постійногопредставництва нерезидента припускає, зокрема, 25% ставку податку на прибуток івизначення об'єкту оподаткування згідно спеціальним правилам пункту 7.6 Законупро прибуток (Оподаткування операцій по торгівлі цінними паперами ідериватами). При цьому прибутком від операцій по торгівлі цінними паперамивважається позитивна різниця між доходом, тобто сумою коштів або вартістюмайна, отриманого постійним представництвом нерезидента від продажу, обміну абоінших способів відчуження цінних паперів, збільшеної на вартість будь-якихматеріальних цінностей або нематеріальних активів, які передаються постійномупредставництву нерезидента у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням,а також сумою будь-якої заборгованості постійного представництва нерезидента,яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням; івитратами, під якими розуміється сума коштів або вартість майна, сплачена(нарахована) постійним представництвом нерезидента продавцю цінних паперів яккомпенсація їх вартості, а також сума будь-якої заборгованості постійномупредставництву нерезидента, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.
Оподаткування в Україні дивідендів, які отримуютьнерезиденти, відбувається згідно з нормами п. 13.7 Закону про оподаткуванняприбутку. Дивіденди фізичних осіб-нерезидентів мають обкладатися прибутковимподатком за ставкою 13%, а також податком на дивіденди за ставкою 25%, якщоінше не передбачено конвенціями.
Фізичні особи — нерезиденти держав з якими укладеновідповідні договори можуть розраховувати, що загальна сума утримань іздивідендів згідно з конвенціями переважно не перевищує 15%. А доходи громадянінших країн (з якими відповідних угод не укладено) оподатковуються якпередбачено вітчизняним законодавством — 13% прибуткового + 25% податку надивіденди: згідно зі ст. 15 Декрету, «з доходів, що підлягають виплаті зджерел в Україні громадянам, які не мають постійного місця проживання вУкраїні, податок утримується… за ставкою, наведеною у пункті 3 статті 7цього Декрету, без виключення з доходу… встановлених цим Декретомпільг». Тому й не діє пільга, згідно з якою не включаються до сукупногооподатковуваного доходу «суми дивідендів, що були оподатковані під час їхвиплати відповідно до Закону „Про оподаткування прибутку підприємств“.
Платник податку, в т. ч. нерезидент, який здійснює операціїз інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця ціннимипаперами, має право укласти договір з таким торговцем щодо виконання нимфункцій податкового агента (пп. 9.6.9 п. 9.6 ст. 9 Закону про прибуток).
Разом з тим цінні папери (у т. ч. акції) як об'єктоподаткування відносяться до рухомого майна (згідно із п. 1.18 ст. 1 Закону проприбуток рухоме майно — це все майно, відмінне від нерухомого).
Відповідно до ст. 12 Закону про прибуток, яка регламентуєоподаткування рухомого майна, якщо об'єкт рухомого майна продається запосередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленогопідрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковимагентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих такимплатником податку від такого продажу.
Таким чином, підприємство, яке купує у нерезидента акції(цінні папери), повинно виконати всі функції податкового агента, визначені у п.1.15 ст. 1 Закону про прибуток, по відношенню до виплачених нерезидентудоходів, тобто утримати податок з інвестиційного прибутку, який утворився уплатника податку — нерезидента у зв'язку з даною операцією продажу ціннихпаперів. Податковий агент у даному випадку, зокрема, зобов'язаний розрахуватиінвестиційний прибуток такому нерезиденту на підставі пред'явлених документів,що підтверджують витрати на попереднє придбання цих цінних паперів, та утриматиз нього податок з доходів фізичних осіб за ставкою п. 7.3 ст. 7 Закону (26 % до01.01.2007 року).
Оподаткування доходів нерезидентів регламентується п. 9.11ст. 9 Закону про прибуток, згідно із пп. 9.11.1 якого доходи з джерелом їхпоходження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користьнерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими длярезидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цьогоЗакону. 4. Оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з цінним паперами
Відповідно до п. 7.1 та п. 22.3 Закону загальна ставкаподатку на доходи фізичних осіб становить з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2006року 13 %, а з 1 січня 2007 року – 15 % від об’єкта оподаткування.
Загальний річний оподатковуваний дохід складається з сумизагальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземнихдоходів, одержаних протягом такого звітного року.
До загального місячного оподатковуваного доходувключається, дивідендний доход, інвестиційний прибуток від здійснення платникомподатку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними вінших, ніж цінні папери, формах (крім доходів, отриманих платником податку відрозміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів Українита дивідендів, які нараховуються у вигляді акцій (часток, паїв) за умови, колитаке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіхакціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чогозбільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартістьтаких нарахованих дивідендів);
Дивіденди, які виплачуються за привілейованими акціями накористь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів), оподатковуються так само, якзаробітна плата (підпункт 7.8.7 п.7.8 ст.7 Закону „Про податок з доходівфізичних осіб”). Звичайно, зазначені зміни також змусили окремі акціонернітовариства та їх учасників замислитися над тим, як здійснювати розподілзаробленого прибутку без виплати дивідендів.
Згідно з нормами підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 ЗаконуУкраїни «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) інвестиційнийприбуток визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим платникомподатку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, щорозраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв’язку з придбанням такогоактиву, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту. Інвестиційні активи,подаровані платнику чи успадковані ним, вважаються придбаними за нульовоювартістю.
Придбанням інвестиційного активу вважаються, зокрема,операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фондуюридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.5. Оподаткування операційз цінними паперами податком на додану вартість
Стосовно оподаткування операцій з цінними паперами податкомна додану вартість, то тут слід відзначити наступне. Відповідно до закону “Про податок на додану вартість”, статті 3, пункту 3.2 не є об’єктомоподаткування операції: а) з випуску(емісії), розміщення у будь-які формиуправління та продажу за кошти цінних паперів, що були емітовані (випущені вобіг) суб’єктами підприємницької діяльності, НБУ, Міністерством фінансівУкраїни, Держказначейством, органами місцевого самоврядування;розрахунково-клірингової, реєстраторської, депозитарної діяльності з ціннихпаперів; обміну цінних паперів на інші цінні папери б) з обігу валютнихцінностей, а оскільки цінні папери належать до валютних цінностей відповідно доДекрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання івалютного контролю” від 19.02.1993 (валютні цінності це: валюта України,платіжні документи та інші цінні папери у валюті України, іноземна валюта,платіжні документи та інші цінні папери в іноземній валюті), операції з ціннимипаперами, як українських так і іноземних емітентів, не належать до об’єктівоподаткування податком на додану вартість. Відповідно до листа державноїподаткової адміністрації від 16.01.1998р. “Про податок на додану вартість” професійні учасники ринку цінних паперів не відносять до об’єкта оподаткуванняПДВ і комісійну винагороду за здійснення операцій з випуску, розміщення іпродажу за кошти цінних паперів.
Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 ЗаконуУкраїни „Про податок на додану вартість“ (із урахуванням змін тадоповнень, Закон) не є об'єктом оподаткування операції з реєстраторської тадепозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності зуправління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківськогоуправління), відповідно до закону. Відповідно до підпункту 3.2.5 пункту 3.2статті 3 Закону не є об'єктом оподаткування податком на додану вартістьоперації з надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування,залучення, розміщення та повернення коштів з договорами позики, депозиту,вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами(корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління іпереуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительствособою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства.
У разі коли платник податку здійснює операції зпоставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті Закону про ПДВ, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселяабо інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), алене нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями — договірна вартістьтаких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на сумупроцентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналутакого векселя.
У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (послуг) замістьгрошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткуванняє договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни безврахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а запроцентними векселями – договірна вартість таких товарів (послуг), але ненижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких,що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
Для цілей оподаткування згідно з Законом про ПДВ векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежута не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цьогоподатку, крім податкових векселів. 6. Особливостіоподаткування операцій за конкретними видами цінних паперів
Загальні аспекти оподаткування операцій з акціями нами булорозглянуто вище, в даному параграфі дипломної роботи зупинимось на особливостяхоподаткування викупу акцій власної емісії підприємства.
Розглянемо ситуацію, коли відбувається викуп акцій власноїемісії в першого їхнього власника. Перший власник акцій – це тойвласник, що одержав акції у власність (під час розміщення акцій) безпосередньовід їхнього емітента або ж від андерайтера.
Щоб відповісти на запитання, яким чином оподатковуєтьсярізниця між номінальною та реальною вартістю акцій, що викуповуються, відразу жзвернемося до роз’яснень податкових органів. Так, ДПАУ в п. 2.8 Листа №11927/7/23-1017 висловила свою думку про оподаткування операцій, пов’язаних звикупом акцій. Зокрема:
- якщо цінні папери викуповують за ціною, що дорівнюєабо перевищує їхню номінальну вартість, то в емітента цінних паперів відсутніподаткові наслідки;
- якщо цінні папери викуповують за ціною, що меншеїхньої номінальної ціни, то різниця включається до складу валових доходівемітента відповідно до пп. 4.1.6 Закону № 283.
На нашу думку, такий висновок ДПАУ не коректний. І от чому.По-перше, ДПАУ, вказуючи у своєму листі вищенаведений нами порядокоподаткування різниці між номінальною та реальною вартістю акцій, щовикуповуються, власної емісії, не посилається на відповідні вимоги Закону „Прооподаткування прибутку підприємств”. А все тому, що в Законі № 283 відсутнєвизначення терміну «емісійні витрати» (це коли номінальна вартість акцій, щовикуповуються, менше їхньої реальної (ринкової) вартості) і не зазначенийпорядок податкового обліку таких «витрат». Крім того, «емісійний доход»,визначення терміну якого наведено в п. 1.27 Закону № 2831 і який, на думкуДПАУ, включається до валових доходів відповідно до пп. 4.1.6 Закону № 2832 (якдоходи з інших джерел), не містить у собі доходи від перевищення номінальноївартості акцій, що викуповуються, над їх реальною (ринковою) вартістю.По-друге, відповідно до п. 7.6 Закону № 283, операції з викупу акцій власноїемісії взагалі не підлягають оподаткуванню в емітента.
Розглянемо особливості оподаткування операцій зоблігаціями. Власники облігацій — резиденти України самостійно визначають сумуподатку, що підлягає сплаті. Процентний дохід інвесторів-юридичних осібвключається до суми валових доходів власника облігацій в тому податковомуперіоді, протягом якого такий дохід було отримано фактично або такий дохід мавби бути отриманим. До процентних доходів відноситься також сума дисконту, щовизначається як різниця між ціною розміщення облігацій і ціною їхнього погашення(підпункт 1.10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).
На цілі оподатковування власник облігацій проводить окремийоблік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами.
Для визначення фінансового результату від операцій зторгівлі цінними паперами із суми всіх доходів, отриманих або нарахованихпротягом податкового періоду в результаті відчуження (продажу) цінних паперів,віднімають витрати, понесені або нараховані в результаті придбання ціннихпаперів протягом податкового періоду, збільшені на суму некомпенсованих збитківвід аналогічних операцій минулих періодів.
Кошти, отримані інвестором від погашення (викупу)облігацій, не включаються до валового доходу підприємства і не підлягаютьоподатковуванню (абзац третій підпункту 7.9.1 Закону України “Про оподаткуванняприбутку підприємств”, лист ДПА від 27.07.2000 р. № 325/4/15-1110). Існуєєдина умова, за якої результат від операцій з облігаціями інвесторавідноситься безпосередньо до валових доходів: коли облігації розміщуються напервинному ринку з дисконтом до номіналу. У цьому випадку сума дисконту вінвестора відноситься до складу валового доходу на період придбання.
Облігації усіх видів купуються громадянами тільки зарахунок їхніх власних коштів. Процентний дохід фізичної особи і дохід,отриманий від операцій з торгівлі облігаціями, включається до сукупногооподатковуваного доходу власника облігацій.
Дохід, отриманий від операцій з торгівлі облігаціями,визначається як різниця між виторгом від продажу облігацій та документальнопідтвердженими витратами, що безпосередньо зв’язані з придбанням облігацій.
Усі вище перераховані доходи фізичних осіб резидентівУкраїни включаються до сукупного оподатковуваного доходу власника облігацій іобкладаються податком на прибуток за діючими у цей податковий період ставками.Суб’єктові господарської діяльності, який здійснив виплату такого доходу накористь фізичної особи, належить подати в органи ДПА за місцем проживання такоїфізичної особи інформацію щодо сплаченого доходу у формі та в термін,визначений законодавством.
При одержанні фізичною особою-резидентом доходів відоперацій з облігаціями така фізична особа самостійно здійснює розрахунок,виплату прибуткового податку і несе відповідальність за внесення податку вбюджет.
Стосовно оподаткування операцій з векселями, тут необхідновідзначити наступне. Статтею 4 Закону „Про обіг векселів в Україні“встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформленнягрошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
При цьому на момент видачі переказного векселя особа,зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні матиперед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійсненийплатіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу завекселем.
Згідно з п. 1.6 Закону України „Про оподаткуванняприбутку підприємств“ під товарами розуміють матеріальні та нематеріальніактиви, а також цінні папери та деривативи, що використовуються в будь-якихопераціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Відповідно допункту 7.6 статті 7 цього Закону операції з торгівлі цінними паперами тадеривативами відносяться до операцій особливого виду і оподатковуються заправилами, установленими цим підпунктом.
При продажу цінних паперів, у тому числі тих, за якірозрахунок відбувся векселем, платник податку, який продає цінні папери, узагальному порядку відображає у відповідному розділі розрахунку фінансовихрезультатів операцій з відповідним видом цінних паперів додатка К3 до рядка01.4 Декларації з податку на прибуток доходи звітного періоду, витрати звітногоперіоду та на підставі цього розраховує прибуток або збиток від операцій звідповідним видом цінних паперів.
Фінансовий результат від продажу векселя, отриманого якзасіб платежу за цінні папери, виникає за наявності доходів від продажу векселяі витрат на його придбання (заборгованості за продані цінні папери). Тобтоплатник податку, який отримав такий вексель, може відобразити у розділі 3розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративнимиправами та деривативами додатка К3 до рядка 01.4 Декларації з податку наприбуток підприємства прибуток або збиток від операцій з векселями лише занаслідками звітного періоду, в якому цей платник продає такий вексель.
Розглянемо оподаткування дивідендів та прирівняних до нихплатежів. Так, згідно з п. 1.9 ст. 1 Закону № 334/94-ВР дивіденд — цеплатіж, який здійснює юридична особа — емітент корпоративних прав абоінвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав(інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом частини прибутку такогоемітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Оподаткування дивідендів здійснюється у порядку, визначеномуп. 7.8 ст. 7 Закону № 334/94-ВР. А саме: незалежно від того, є емітент-резидентплатником податку на прибуток чи має пільги зі сплати цього податку, надані цимЗаконом або іншими законодавчими актами, або у вигляді застосування ставкиподатку іншої, ніж встановлена п. 10.1 ст.10 зазначеного Закону (крім платниківцього податку, які підпадають під дію п. 7.2 ст. 7 або пп. 10.2.3 п. 10.2 ст.10 Закону № 334/94-ВР), у разі прийняття рішення про виплату дивідендів такогоемітента зобов’язано нараховувати та сплачувати до бюджету авансовий внесок зподатку на прибуток.
Не сплачується авансовий внесок лише у разі виплатидивідендів у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих (випущених)підприємством, яке нараховує дивіденди, якщо така виплата не змінює пропорцій(часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фондіпідприємства-емітента незалежно від того, були такі акції (частки, паї)зареєстровані (відображені у змінах до статутних документів) чи ні, а також привиплаті дивідендів на користь інститутів спільного інвестування.
Авансовий внесок з податку на прибуток сплачується добюджету до виплати дивідендів або одночасно з нею у розмірі ставки,встановленої п. 10.1 ст. 10 цього Закону (25%), нарахованої на суму дивідендів,призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такогоподатку.
Тобто якщо згідно з рішенням загальних зборів акціонерівтовариства частина прибутку в сумі 32 тис. грн. спрямовується на виплатудивідендів пропорційно їх частці, то таке товариство має сплатити до бюджетуавансовий внесок 8 тис. грн. (32 тис. грн. х 25%). При цьому сума дивідендів,що виплачується акціонерам, не зменшується на суму авансового внеску.
Якщо дивіденди виплачуються не в грошовій формі, тоавансовий внесок нараховується на вартість товарів (робіт, послуг), визначенуза звичайними цінами. Нарахована сума авансового внеску з податку на прибутокза звітний період відображається у рядку 20 декларації з податку на прибуток.
ВИСНОВОК
На основі багатостороннього системного підходу дослідженоособливості оподаткування операцій на ринку цінних паперів України. Нами було визначенонаступне, відповідно до Закону України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Про цінніпапери та фондовий ринок» цінні папери – це грошові документи, що засвідчуютьправо володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою,яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу увигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та іншихправ, що випливають з цих документів, іншим особам.
Правоваприрода цінного паперу дозволяє виділити дві визначальні його характеристики.По-перше, цінний папір – це документ, який посвідчує грошове або інше майновеправо і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила, і власником,тобто фіксує зобов’язальні відносини (ст. 194 ЦК України). По-друге, ціннийпапір Цивільним кодексом України віднесено до категорії речей, які єсамостійними об’єктами цивільного обороту.
Вроботі автором було розглянуто особливості оподаткування операцій юридичних тафізичних осіб (резидентів та нерезидентів) на ринку цінних паперів. Резюмуємоосновні положення законодавства щодо оподаткування зазначених операцій.
Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперамита деривативами регулюється п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткуванняприбутку підприємств“. Підпунктом 7.6.1 ст. 7 Закону встановлено, що довалових доходів включається лише позитивне значення фінансових результатівоперацій з торгівлі цінними паперами та деривативами. Зазначений прибуток(фінансові результати) визначається як перевищення доходів, отриманих(нарахованих) платником податку в зв'язку із продажем (відчуженням) ціннихпаперів і деривативів, над витратами, понесеними (нарахованими) платникомподатку в зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів протягом такогозвітного періоду, збільшених на суму некомпенсованих балансових збитків відтаких операцій минулих періодів. При цьому такий прибуток визначається закожною операцією з купівлі-продажу цінних паперів та деривативів окремо.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюєтьсяЗаконом України від 22.05.03 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» іззмінами та доповненнями.
Умови оподаткування інвестиційного прибутку визначені упункті 9.6 статті 9 даного Закону. Під терміном «інвестиційний актив»розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніжцінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали,придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу; під терміном«пакет цінних паперів» розуміється окремий цінний папір чи сукупністьідентичних цінних паперів; під терміном «ідентичний цінний папір» розуміютьсяцінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплатидоходу, викупу чи погашення.
Облік фінансових результатів операцій з інвестиційнимиактивами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів івитрат. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом,отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та йоговартістю, що розраховується виходячи із суми витрат, понесених у зв’язку зпридбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платникомподатку, вважається придбаним за нульовою вартістю.
Відповідно до підпункту 9.6.8 «б» пункту 9.6 статті 9Закону не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річногооподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку від продажуінвестиційних активів у випадках, визначених підпунктом 4.3.3 пункту 4.3 статті4 Закону, тобто цінних паперів, що емітовані Міністерством фінансів України.
Відповідно до підпункту 4.3.3 пункту 4.3 статі 4 Закону доскладу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платникаподатку не включається (та не підлягає відображенню в його річній податковійдекларації) сума доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштіву цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграші у державнулотерею. Зазначена норма Закону рівною мірою поширюється на всіх учасниківправовідносин, пов’язаних з обігом цінних паперів, емітованих Міністерствомфінансів України, включаючи професійного торгівця цінними паперами, який діє напідставі договору (доручення), укладеного з платником податку.
Враховуючи зазначене, доходи, отримані платником податкувід операцій з облігаціями внутрішньої державної позики, які емітованіМіністерством фінансів України (включаючи інвестиційний прибуток від операцій зкупівлі-продажу в звітному періоді облігацій внутрішньої державної позики,емітованих Міністерством фінансів України), не підлягають оподаткуваннюподатком з доходів фізичних осіб та не включаються до складу його загальногомісячного або річного оподатковуваного доходу.
Список використаноїлітератури
1. Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-IV «Процінні папери та фондовий ринок» (чинний з 16.05.2006 р.);
2. Закон України від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР «Продержавне регулювання ринку цінних паперів в Україні»;
3. Закон України від 01.03.2006 №334/94-вр „Прооподаткування прибутку підприємств”;
4. Уніфікований закон про переказний та простийвекселі від 07.06.30 р. (дата набуття чинності Україною — 06.01.2000 р.);
5. Закон України від 05.04.2001 р. № 2374-III «Прообіг векселів в Україні» (Закон № 2374-III);
6. Закон України від 10.12.1997 р. № 710/97-ВР «ПроНаціональну депозитарну систему та особливості електронного обігу ціннихпаперів в Україні»;
7. Закон України від 12.07.2001 р. № 2664-III «Профінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;
8. Наказ Державного комітету з питань регуляторноїполітики та підприємництва від 14.03.2001 р. № 49 «Про затвердження Ліцензійнихумов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів»,зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.04.2001 р. за № 318/5509;
9. Наказ Державної комісії з цінних паперів тафондового ринку від 23.12.96 р. № 331 «Про затвердження Правил здійсненняторговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по ціннихпаперах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.12.1996 р. за №743/1768;
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.99р. № 632 «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) формидеривативів»;
11. Правила випуску та обігу фондових деривативів,затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від24.06.1997 р. № 13;
12. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV;
13. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV;
14. Закон України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Прооподаткування прибутку підприємств», із змінами та доповненнями (далі — Закон №334/94);
15. Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Проподаток на додану вартість», із змінами та доповненнями (далі — Закон №168/97).
16. Бєлєнький П. Механізм розвитку ринковоїінфраструктури в Україні // Вісник НАН України №4, 2006р., с.11
17. Бойко О. Державне регулювання економіки // Збірникнаукових праць ІПСТ, №7, 2005р. – с.72
18. Гапоненко О Фінансова система в умовах транзитивноїекономіки // Інвестор, №15, 2006р.
19. Іванченко В. Особливості торгівлі корпоративнимицінними паперами в Україні //Інвестиційна газета, № 27/28, 2006р.
20. Карайченцева Г.О. Технології залученняінвестиційних ресурсів на ринку цінних паперів // Збірник наукових праць НДФІ,№3, 2005р., с.27
21. Климюк Л. Податкова політика через призму розвиткуринку цінних паперів в Україні // всеукраїнській науковій конференції„Актуальність проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту”(27-28 квітня 2005 р., м. Київ) – с.38
22. Кондратюк О. Сучасна парадигма фінансів //Матеріали науково-теоретичної конференції „Напрями підвищення ефективностіфінансової політики в Україні” (11 березня 2005 р., м. Київ) – с. 75
23. Кравченок Н. Проблеми розвитку фінансового ринкуУкраїни // Інвестор, № 15, 2006р.
24. Полозенко М. Сучасна парадигма розвитку фондовогоринку в Україні // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції„Підприємництво: в умовах пожвавлення економіки України” (15 листопада 2006 р.,м. Львів) – с.37
25. Пономаренко О. Податкове стимулювання колективнихінвестицій в США // Наукові праці ХАІ, № 7-8, 2006р. – 25-26
26. Торгонский В. Сучасний стан вітчизняного фондовогоринку // Інвестор, №11, 2006р.