Прикладна професійна фізична підготовка студентів різних напрямів факультету культури і мистецтв у ЛНУ ім. І. Франка

Прикладна професійна фізична підготовка студентіврізних напрямів факультету культури і мистецтв  у ЛНУ ім. І. Франка
 
Актуальність теми. Коріннаперебудова освіти, обумовлена соціально-економічним розвитком країни,нездійсненна без рішення проблем, пов'язаних з фізичним вихованням молодогопокоління. Адже у 30-35% студентівЛНУ ім. І. Франка — відмічається ослаблене фізичнездоров'я, що супроводжується частими пропусками занять. Це негативнопозначається на ефективності навчального процесу і подальшій творчій діяльності.
Навчально-професійнадіяльність студентів ЛНУ ім. І. Франка, яка базується на ранній спеціалізації,обумовлює необхідність диференційованого підходу до розробки засобів і методівприкладної професійної фізичної підготовки ( ППФП), які повиннізабезпечувати не лише гармонійний загальний фізичний розвиток, але ікомпенсувати несприятливий вплив чинників професійної діяльності, сприятипідвищенню технічної і творчої майстерності майбутніх професіоналів.
Потрібнеґрунтовне вивчення проблеми порушень здоров`я, а також, якщо це можливо,запобігання порушенню опорно-рухового апарату (ОРА) і водночас сбою ритмудихання та дисфункціям у роботі серцево-судинної системи.  Усе це можливо досягнутилише, при врахуванні важливості ролі ППФП в  корекції порушень здоров`я, устудентів різних музичних спеціалізацій та бібліотечного відділу.
Середактуальних проблем ППФП — значне місце займає така специфічна проблема, якрозвиток основних фізичних (рухових) якостей, адже дисфункції і захворювання ОРА посідають одне з   чільних місць. До них належатьті, які пов'язані із стереотипними рухами, вимушеною позою, м'язовимнапруженням, обмеженою тривалою одноманітністю рухів рук. Разом з цим донинінемає практичних розробок з корекції вказаних порушень засобами ППФП.
Важливуроль тут відіграють не тільки шляхи їх розвитку і вдосконалення, але і засобиїх контролю, особливо педагогічного.
А,також відсутні дослідження, де міститься методичний матеріал, що зважає наспецифіку ППФП студентів різних напрямів факультету культури і мистецтв, нерозроблені методичні підходи і технології корекції порушень постави у процесіППФП вищого навчального закладу, не висвітлені його організаційно-методичніаспекти, немає відповідних навчальних програм.
Такимчином, недостатність розробки методологічного підґрунтя ППФП студентів  зурахуванням професійно-залежних порушень зоров`я, свідчить про актуальність вивчення даної проблеми.
 Тому,необхіднороз'яснювати особам, що займаютьсяфізичними вправами і спортом та їх батькам, що ці заняття не їх особистасправа, а громадянський,якщо хочете національний борг.
Мета дослідження: виокремити різніпідходи у проведенні занять для студентів факультету культури і мистецтв наприкладі бібліотечного і музичного відділів.
Завдання:
1. Визначити значення медичного огляду у Львівськомууніверситеті;
2. Проаналізувати відмінність  проведеннязанять спортом у студентів різних напрямів;
3. Визначити оптимальні вправи для студентів різнихнапрямів факультету культури і мистецтв;
4. Показати ефективність розробленихпідходів у підвищенні рівня функціонального стану організму, розвитку значущихфізичних якостей для корекції порушень здоров`я студентів різних напрямівфакультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка
Результати дослідження.
Медичний огляд у Львівському університеті
Особливемісце при проведенні педагогічного контролю уЛьвівському національному університеті імені Івана Франка, займаємедичне забезпечення — одна з вирішальних умов раціонального використаннязасобів фізичної культури і спорту, високої ефективності проведеннянавчально-тренувальних занять.
Медичнезабезпечення сприяє реалізації принципу оздоровчої спрямованості системифізичного виховання і здійснюється у вигляді лікарського контролю [7,63].
Металікарського контролю є всебічне сприяння ефективності процесу фізичноговиховання, правильному використанню засобів фізичної культури. Він покликанийвиключити всі умови, при яких можуть з'являтися негативні впливи від занятьфізичними вправами і спортом на організм що займаються.
Лікарськийконтроль є обов'язковою умовою попередження травматизму, збереження здоров'ялюдини, довголіття, творчої активності і здійснюється відповідно до«Положення про лікарський контроль у відповідності до  ППФП у ЛНУ ім. І.Франка ».
Основнізавдання лікарського контролю:
1. визначеннястану здоров'я студентів і вирішенняпитань допуску їх до занять у різних формах і групах;
2. здійсненнялікарського контролю на заняттях з фізичного виховання і спортом;
3. діагностикафункціонального стану;
4. оцінкафізичного розвитку та виявлення захворювань і травм;
5. медичнезабезпечення змагань;
6. агітаціяі пропаганда фізичної культури серед населення.
Основніформи лікарського контролю.
Лікарськийконтроль проводиться в наступних формах:
1. регулярнілікарські обстеження і контроль осіб, які займаються фізичними вправами іспортом;
2. лікарсько-педагогічніспостереження під час занять і змагань;
3. санітарно-гігієнічнийконтроль за місцями та умовами проведення занять;
4. медико-санітарнезабезпечення масових оздоровчих і спортивних заходів (у спортивних таборах і нанавчально-тренувальних зборах);
5. профілактикаспортивного травматизму та захворювань;
6. санітарно-просвітницькаробота та пропаганда фізичної культури, спорту, здорового способу життя.
Для студентівмедичнеобстеження проводять перед початком навчального року один раз на рік. [9,65].
Встановленийбагаторічною практикою лікарськийконтроль розподяєстудентів на групи:
7. основну(без відхилень у стані здоров'я);
8. підготовчу(без відхилень, але з недостатнім фізичним розвитком і підготовленістю);
9. спеціальну(мають відхилення у стані здоров'я і потребують обмеження фізичних навантажень)
Цедозволяєправильно дозувати фізичні навантаження у відповідностідо професійної відмінності студентів в процесі занять з фізичноговиховання.
Заняттяфізичними вправами повинні проводитися під контролем лікаря, але перш за всепід контролем тренера-викладача з фізичного виховання. Лікарсько-педагогічніспостереження безпосередньо в процесі навчально-тренувальних занять дозволяютьз'ясувати умови і методику занять, підготовленість студентів,виконання ними гігієнічних правил, визначити недоліки в організації навчальнихзанять, дозволяють забезпечити всебічний фізичний розвиток студентів.
Упроцесі занять фізичними вправами, участі у спортивних тафізкультурно-оздоровчих заходах рекомендується викладачам-тренерам,інструкторам по спорту і самим студентам періодичнооцінювати рівень свого фізичного розвитку і фізичної (функціональної)підготовленості.
Оцінкафізичного розвитку проводиться за допомогою антропометричних вимірювань, атакож методом розпитування і зовнішнього огляду [6,82].Антропометричні вимірювання дають можливість визначити рівень і особливостіфізичного розвитку, ступінь відповідності статтю і віком. Метод зовнішньогоогляду дозволяє при оцінці фізичного розвитку вивчити особливості статури тастану опорно-рухового апарату, оцінити особливості постави (положення плечей,лопаток, форму спини та хребта, грудної клітини), визначити рухливість всуглобах, оцінити розвиток мускулатури рук і ніг [5,64]. Звичайно, що основною вимогою є врахуванняпрофесійної відмінностiстудентів згідно їх профілюючих напрямів.

Відмінністьпроведення занятьспортом у студентів різних напрямів
Проведенідослідження показали, що на початковому етапі навчання у вищому навчальномузакладі у значної більшості студентів-бібліотекарів, а також і переважноїбільшості студентів музичних спеціальностей  в ЛНУ ім.    І. Франка (89,6%)спостерігалися порушення постави (у 29,8% — в сагітальній площині, у 55,7%виявлено асиметричну поставу і у 4,1% — сколіози 2-го ступеня, установленіфахівцями студентської поліклініки). Згідно з результатами анкетного опитуваннявикладачів і студентів установлено, що тривалість перебування за сидячомуположенні, на добу в різні періоди складала від 5-6 до 9-10 годин. При цьомулише 12% опитаних підкреслили, що використовують фізичні вправи (в основному — ходу) не більше однієї години на добу. У достудентський період лише 5,/%студентів відвідували тренажерні зали, — басейни,5% — здійснювали нерегулярніпробіжки. Виявлено, що 5|% студентів, у яких виконавська поза сидячи,відчувають ознаки застійних явищ у нижніх кінцівках. Проте на питання анкетипро вибір відпочинку після репетиційних занять більше 3%студентів відзначили, що вважають за краще відпочивати лежачи,7% поєднуютьпасивний відпочинок з активним і лише 6% — відпочивають активно [8,100].
Такийаналіз свідчить про те, що професійні заняття на музичних інструментах вже умолодому віці потребують корекції фізичного стану, а також використання засобівпрофілактики і корекції порушень ОРА. Вивчені фізичнийрозвиток і фізична підготовленість студентів-музикантів. Виявилось, що зарівнем фізичного розвитку (індекс, К|ЄГЛЄ, екскурсія грудної клітини, ЖЄЛ)вони значною мірою відстають від студентів технічних вузів.[6,84].Результатиоцінки фізичної підготовленості (функціональна проба з 20-ма присіданнями,кистьова динамометрія, піднімання тулуба до положення сидячи, згинання рук вупорі лежачи, нахил з положення стоячи) були значно нижчі за мінімальний рівеньпередбачений державними тестами і нормаггавами фізичної підготовленості длястудентів вищих навчальних закладів України.
Вивченіпоказники плечового індексуі«Трикутника» лопаток, що характеризують стан постави всагітальній і фронтальній площинах. Оскільки загальноприйнятий розподіл індексуна 2-і градації (до 89,9% визначає сутулість, від 90 до 100% — нормальнупоставу) не дозволяє виявити проміжні форми кіфотичної постави, лами-буларозроблена шкала градації вираженості цієї постави. Обстежувані студента умовнорозподілялися на 4 групи: сильну середньо/слабковираженасутулість і нормальна постава, зпараметрамиіндексу відповідно — 90% [8, 99].
Антропометричнівимірювання дозволили виявити у 12,5% студенток і у 8,3% студентів, так звану«сильно виражену сутулість», у 52,5 і 50% відповідно — «середньовиражену», у 35 і 37,5% — «слабко виражену сутулість».«Нормальна постава» була встановлена лише у 4,2% юнаків, тоді як удівчат вона була відсутня. Додаткові дослідження з визначення положення лопатокі їх симетричності (вимірювання відстані від остистого відростка хребця     нижніхкутів лопаток) дозволили уточнити характер порушень постави. [8, 71].
Виявленізміни стали підставою для розробки певних методичних підходів у ФВ студентів- бібліотекарів,які, окрім фізичного оздоровчого ефекту, забезпечували корекцію і відновленняпостави, сприяли повноцінному майбутніх спеціалістів. Таке порушеннявідбувається не випадково, адже відповідно до посадовоїінструкції бібліотекар повинен виконувати:
— прийманняперіодичних виданнь, звірку їх із супровідними документами.
— здійснюватиреєстрацію нових надходжень газет, журналів та інформаційних видань у базіданих АБІС ІРБІС.
— штемпелюватиперіодичні видання, розподіляти їх між структурними підрозділами бібліотеки.
— складатисписки на передачу періодики у відділи бібліотеки.
— здійснюватиекспорт даних до інших відділів бібліотеки.
— систематичноперевіряти базу даних абіс«періодика» на предмет виявлення пропусків, роздруковує їх, інформуєпро них передплатні агентства
— двічіна рік складає повні звіти про періодичні видання, що не надійшли до бібліотекиз різних причин. [3,1-2]
Очевидно,що це малорухлива робота, яка передбачає передусім сидячий спосіб роботи, колиусе навантаження скеровується на опорно-руховий апарат, крім цього звичайнобібліотекар веде документацію (тобто пише) і працює за комп’ютером, і тутстраждають очі і кисті рук. Тому потрібно розробите таке навантаження, яке боптимально задовольняло потреби у фізикному навантаженні бібліотекарів. Це передусім проведення такого типу тестування:
1.На гнучкість.
2.На швидкість.
3.На силу.
4. На швидкісну витривалість.
5. На силову витривалість
Деякі показники фізичного розвитку дозволяють отримати даніпро стан здоров'я обстежуваного. Більш докладний і повне визначення стануздоров'я проводиться за допомогою об'єктивних методів дослідження за допомогоюоб'єктивних методів дослідження функції найважливіших органів і системорганізму [1,22].
Одним з таких методів оцінки стану здоров'я є лабораторнідослідження. До них відносяться аналіз крові, мокротиння, сечі та іншихскладових частин і виділень організму. Перераховані вище аналізи проводятьсяпри захворюваннях для визначення діагнозу хвороби та перевірки ефективностілікування.
При вивченні впливу фізичних навантажень на різні органи ісистеми організму використовуютьфункціональні проби.
Функціональні проби досить численні. Вибір найбільшпідходящих для конкретного обстеження визначається поставленими завданнями.Найбільш широко функціональні проби проводяться в процесі медичного контролю зафізичною підготовкою спортсменів.
Таким чином, важливим компонентом комплексного лікарського обстеженнястудентів, поряд з оцінкою стану здоров'я, є тестування загальноїпрацездатності. За допомогою тестування визначаються функціональні можливостіорганізму, виявляються слабкі ланки адаптації до фізичних навантажень,уточнюється діагностика відхилень у стані здоров'я, здійснюється контроль за динамікоюфункціонального стану на окремих етапах навчального процесу, що дозволяєвносити необхідні корективи в хід навчального процесу [1,67].
Для оцінки фізичного стану саме бібліотекарів,їхньої підготовленості часто використовують методивізуального спостереження. Це перш за все методи:
1. визначення функціонального стану нервово-м'язовоїсистеми за допомогою динамометричної оцінкисили кисті і станової сили;
2. визначення функціонального стану дихальної сферинервової системи за допомогою визначення максимальної частоти руху верхньоїкінцівки;
3. визначення координаційної функції нервової системи — визначення здатно-стізберігати рівновагу.
Дуже важливим моментом при проведенніфункціональних проб з фізичним навантаженням є якість їх виконання. Необхідностежити, щоб проба була проведена за відведений час з достатньою інтенсивністю.Функціональна проба повинна виконуватися сумлінно.
Очевидно,що  вимоги викладені у  посадовій інструкції музикантів дещо інші, адже кожна відмінностьвідповідає до специфіки роботи. Адже музиканти граютьна різнопланових  музичних інструментах і можуть працювати в симфонічнихоркестрах, ансамблях, рок-групах або джаз «комбо.Проведений аналіз фізичного розвитку, фізичної підготовленості і стану ОРА напочатковому етапі навчання студентів — музикантів в ЛНУ ім. І. Франка показав,що майже 90% з них мають відхилення від норми у стані постави, пов'язані восновному з ранньою музичною спеціалізацією (з 4,5-7 років), низький рівеньфізичного розвитку і підготовленості. При цьому за результатами анкетуваннябуло виявлено, що 59,3% студентів не займаються фізичними вправами, 24,7% — зрідка їх використовують, і лише 16% — віддають перевагу заняттям фізичнимивправами, ніж пасивному відпочинку.
У музикантів, які спеціалізуються на трубі, тромбоні, кларнеті,саксофоні, органі, передусім  працює дихальна система, яка потерпає від значнихнавантажень. Отож розглянемо вимоги, які забезпечуватимуть нормальнефункціонування дихальної системи в умовах фізичних навантажень для цієї категорії.
 При правильному дозуванні фізичнихнавантажень (при виконанні циклічних вправ) динамічний контроль занайпростішими показниками системи зовнішнього дихання (частота дихання, ЖЕЛ)дозволяє оцінити фізичний стан студентів. Частота дихання залежить від віку,рівня тренованості, стану здоров'я, величини виконуваного фізичногонавантаження. Доросла людина робить в хвилину 14-18 подихів.У спортсмена частота дихання у спокої 10-16 за хвилину. При збільшенніфізичного навантаження частота дихання може досягти 60 і більше за хвилину[8,66].
Просилу дихальної мускулатури можна судити за даними пневмотонометріі іпневмотахонометрії. Пневмотахонометрія дозволяє виміряти тиск, що розвиваєтьсяв легенях під час вдиху. Сила вдиху в більшості випадків — 50-80мм. ртутного столба. У спортсменів 60-120 мм ртутного стовпа сила видихунайчастіше становить 80-120 мм ртутного стовпа, у спортсменів — досягає 100-240і більше.
Прирегулярних заняттях фізичними вправами потужність форсованого вдиху і видихуможе істотно збільшуватися, чтс забезпечує кращу вентиляцію легенів під часфізичних навантажень.
Життєваємність легень (ЖЄЛ) — показник відбиває функціональні можливості системидихання, вимірюється за допомогою спірометра. У здоровихнетренованих чоловіків ЖЕЛ зазвичай лежить в межах 3.0-4.5 л, у жінок 2.5-3.5л. ЖЕЛ теоретично можна розрахувати за формулою Людвіга:
1. ЖЕЛдля чоловіків = 40 * [pocт (см) + вага (кг)] — 4400
2. ЖЕЛдля жінок = 40 * [зростання (см) + вага (кг)] — 3800
Звіком ЖЄЛ знижується. Зниження ЖЕЛ на 15% і більше свідчить про патологіюлегенів. Підвищення ЖЕЛ вказує на високефункціональний стан легенів [9,466].
Гра на ритмічних  інструментах, як рояль, бас, барабани, гітаривимагає підвищення  або пониження частоти пульсу, який часто відповідає  тактузіграної мелодії.
Розробленанами програма—ППФПумовно в річному циклі, включала два періоди — підготовчий і основний. Упершому (вересень-жовтень) проводили корекцію достудентського фізичного стану,в другому (листопад-травень) шляхом спільної діяльності викладача і студентівздійснювали в поєднанні з розвитком фізичних якостей процес корекції порушеньпостави. Це вирішувалося спочатку шляхом зміцнення одних груп м'язів ірозтягування інших з поступовим збільшенням їх силової витривалості та еластичностідля можливості відновлення правильного положення тіла; потім формуваликоригувальні м'язові напруження шляхом локального укріплення м'язів розгиначівхребта і фіксаторів лопаток для закріплення навички правильної постави; далідля стабілізації постави формували м'язову (моторну) пам'ять, а такожзміцнювали дихальну і серцево-судинну системи для підвищення рівняфункціонального стану організму [7,110].
Інтенсивністьфункціонального напруження і дозування фізичних навантажень окремих частин заняття контролювалися шляхомоцінки динаміки ЧСС і підрахунку пульсової вартості роботи за допомогоюпортативного приладу „Polar“(Фінляндія).
ЧСС(пульс) — важливий показник, який  надає інформацію про діяльностьсерцево-судинної системи (ССС). Його рекомендуєтьсяпідраховувати регулярно, в один і той же час доби в спокої. Найкраще вранці,лежачи після пробудження [2,30].
Унормі у дорослого нетренованого чоловікаЧСС коливається в межах 60-80 ударів у хвилину. За різницею пульсу в положеннілежачи і стоячи (ортостатична проба) можна судити про стан вегетативноїнервової системи. Різке почастішання пульсу більше 80 уд / хв (тахікардія) ірізке уповільнення пульсу менше 60 уд / хв (брадикардія) в порівнянні зпопередніми показниками може бути наслідком перевтоми або захворювання(патології) серця.
Органісти грають у церквах і часто супроводжують  прямий хор. Наприклад,класичний музикант може виглядати бути і солістом зі симфонічним оркестром. Популярні музиканти можуть грати поодинціабо з групою на гастролях. Усе послаблюєсерцево-судинну систему, а також тримає соліста у нерврвій напрузі.
Тому, для оцінки ступенявпливу тренувального навантаження на організм зазвичай проводиться оцінкафункціонального стану серцево-судинної системи, яка здійснюється пульпаторним методомдослідження пульсу, який дозволяє виявити зміни частоти серцевих скорочень(ЧСС). Проводиться шляхом накладення подушечок пальців рук на променевуартерію, на сонну артерію або визначається за верхівкового поштовху серця.
Оцінка функціонального стану системи зовнішнього диханняздійснюється за величиною максимальної вентиляції легень (МВЛ), на якувпливають стан дихальних м'язів і сила їх витривалості. Оцінка функціональноїпідготовленості здійснюється за допомогою фізіологічних проб (тестів) ССС ідихальної системи. Це і одномоментна проба з присіданням (20 присідань за40 с) і ЧСС за 15с з перерахунком на 1 хв відразу після закінчення присідань. 20 ударів пульсу і менше — відмінно, 21 — 40 — добре,41 — 65 — задовільно, 66-75 — погано[1,110].
Проба Штанге (затримка дихання на вдиху). Середнійпоказник — 65с.
ПробаГенчі (затримка дихання на видиху). Середній показник — 30с.
При захворюванні органів кровообігу і дихання, післяінфекційних та інших захворювань, а також після перевтоми тривалість затримкидихання на вдиху і видиху зменшується [8,80].
Контроль та атестація студентів з фізичного виховання.
З метою регулярної роботи з підвищення обсягу знань знавчальних дисциплін проводиться атестація кожного студента в процесі навчання.
Атестація дисциплінує не тількистудентів, а й зобов'язуєвикладача суворо дотримуватися логічну послідовність у навчанні, підтримуватипостійний зв'язок зі студентами [6,80].
Будь-яка найдосконаліша методика проведення занять зфізичного виховання може дати позитивний результат лише при суворому контроліза впливом фізичних навантажень на організм студентів.
З одного боку контроль повинен охоплювати педагогічне коло питань, з іншого боку — функціонально-фізіологічний.
Перевірка впливу фізичних навантажень, що використовуютьсяна заняттях з фізичного виховання, є надійним засобом свідчення відхилень устані здоров'я або зниження показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості.
Облік і реєстрація показників розвитку фізичних якостейта контролю за результатами впливу фізичних навантажень нанавчально-тренувальних заняттях дозволяють порівняти дані лікарських оцінок зрезультативністю рухової діяльності займаються студентів. Контроль бажанопроводити щомісяця [9,800]. З цією метою можнавикористовувати методи лікарсько-педагогічного контролю:
• пульсометрії;
• спірометрію;
• проби з затримкою дихання після подиху (після видиху);
• визначення артеріального тиску та ін. методи [5,60]
Незважаючи на те, що кожна проба або метод не достатньоінформативний, в динаміціщомісячного контролю в комплексі один з одним вони забезпечують надійнийконтроль за впливом фізичних навантажень на заняттях при поєднанніпедагогічного контролю з спеціально розробленими тестами для розвитку фізичних(рухових) якостей (сила, швидкість, витривалість), а також рівня фізичноїпрацездатності. Оцінка фізичного розвитку, стануздоров'я і фізичної підготовленості вимагає ґрунтовного дослідження з бокудержави, так як тисячі музикантів не можутьзабезпечити себе, адже вони постійно виконують безліч робіт, для підтримкистабільного доходу. Деякі дають приватні уроки у своїх власних будинках або вбудинках учнів, або ж у  студіях музикантів, які працюють на музичні магазини,або грають фонову музику, чи співають як група при записі сесій.  Через позаурочнігодини і нестаціонарні роботи, багато музикантів вирішили не відвідуватифізичні заняття. Тому тренер повинен чітко уявляти як зацікавити цюгрупу на  заняттях з фізичної культури. Такіспостереження в природних умовах спортивної діяльності, що проводяться спільноз лікарем дозволяють оцінити фізичну підготовленість і спеціальну тренованістьспортсмена, оцінити правильність використовуваних методик і режиму тренувань,попередити перенапруги, перевтома і перетренерованність. Виходячи їх вищевикладеного,ці спостереження слід називати лікарсько-педагогічними.
 
Оптимальні вправи для студентів різних напрямів факультетукультури і мистецтв
І.Для бібліотекарів. Має існувати своєріднасистема, яка загалом задовольнятиме усі оптимальні потреби навантажень приППФП, проте звичайно переважна більшість вправ може підходити і для студентівмузичних спеціальностей.
Ранкова зарядка. Про користь зарядки нам твердять з самого дитинства і важко посперечатисяз цим твердженням. Багатьом з нас починати ранок з зарядки заважає елементарналінь, але, поборовши її, визможете зрозуміти, що недарма провели перші хвилини після сну, витративши їх назарядку. Підтримувати себе у формі кожен день набагато корисніше, ніж час відчасу відвідувати тренажерний зал, що виходить далеко не у всіх на увазі різнихфакторів, будь то час або фінансові можливості. Ще один плюс зарядки в тому, щовона заряджає Вас енергією з самого ранку, і на роботі ви вже не шукаєтемоменту, щоб непомітно подрімати, а повними сил ухвалюється за свої обов'язки [2,90].
Ходьба, мабуть, найлегшим з усіх видівспорту. На неї не потрібно затрачати багато енергії, а ефект досить високий.Ходьба діє на організм оздоровчо, піднімає тонус м'язів, зміцнює кістковутканину, розвиває координацію руху, стимулює обмін речовин. Ходьба сприяєзниженню ваги, благотворно впливає на нервову систему. Щоденні прогулянки жтільки збільшать позитивний результат від такого роду навантажень.Протипоказань для ходьби не існує, нею може займатися навіть гіпертонік.Заняття ходьбою рекомендують для багатьох захворювань серцево-судинної,легеневої систем, при нервовим перенапруженням і навіть в реабілітаційніперіоди. Вона надає зміцнюючу дію буквально на весь організм [2,77].
Прогулянки на велосипеді, як і турпоходи, сприяють розвиткум'язів всього тіла. У результаті щоденних прогулянок на велосипеді в протягом20 хвилин витрачається 300 калорій. Однак не треба себе надмірно гвалтувативеликими навантаженнями, оскільки в цьому випадку замість жирових з'єднаньорганізм буде спалювати вуглеводи. Перед відправленням в велопоездку з'їжтетрохи продуктів, що містять незначну кількість глюкози, (наприклад, тарілкуспагетті з сиром). Протягом всього дня під час велосипедної прогулянки їжтеборошняні вироби, банани. Це сприяє збереженню білкових сполук у м'язах [2,79].
Рухливіігри підмузику.Рухливагра сюжетного характеру, яка проводиться з музичнимпроводом, викликає у студентів більшузацікавленість і проходить значножвавіше. Музика піднімає настрій студентів,вимагає їх рухатисяенергійніше, красиво, відповідно до характеру і форми музичноготвору.
Кожнийрух у грі має своєрідний характер, тому важливо адаптуватидля нього відповідний музичний супровід. Наприклад, біг, стрибкина місці або з просуванням вперед потребують легкої, бадьороїмузики; плавні рухи руками, повільна ходьба — наспівної, спокійної.
Музичнітвори для ходьби та бігу в різному темпі, підскоків, стрибків підбираютьяскраві, виразні, з чітким фразуванням контрастного характеру.
Урухливих іграх основна роль відводитьсяруховим завданням, і музика повинна сприяти їх виконанню.В іграх, складених з вправ, що виконують в індивідуаль­ну темпі (стрибки вгору, лазіння, метання в ціль), а також в етапахестафетного характеру — музика зайва [2,207]..
Фітнес. Усім давно відомо,що фітнес корисний для здоров'я і зовнішнього вигляду людини. Однак часто буваєнадзвичайно важко змусити себе кинути на самоті свій улюблений диван івідправитися в зал виконувати виснажливі, важкі для нетреноване тіла вправи. Ну,переступиш-таки через своє «не хочу», підеш — а з тренування прийдешзнесилений, ні на що не придатний. У наступні кілька днів після тренуваннядоведеться терпіти біль у м'язах. То,чи варта пара скинутихкілограмів таких мук — моральних і фізичних? Може бути, заради того, щобскинути парочку кілограмів, і не обов'язково, пересилюючи себе, йти в зал. Алеж заняття фітнесом дають нам набагато більше, ніж просто струнке тіло. Аджефітнес — це цілий комплекс заходів з підтримки свого тіла у формі.
Термін«фітнес» і відбувся від англійського «tobefit»,що означає «бути у формі». Займатися фітнесом — це значить правильно,раціонально харчуватися, очищати організм, виконувати індивідуально підібраніфізичні вправи, а також підтримувати тіло в тонусі за допомогою різних видівмасажу і SPA-процедур [1,37].
Теніс. Цей видспорту був популярний в усі часи. У самих аристократичних сім'ях було прийнятоволодіти ракеткою. А адже теніс — це не просто гра, це вид спорту, який,безсумнівно, приносить користь організму і тримає Вас в прекрасній формі. Теністренує практично всі м'язи, зміцнює серце, кістки, покращує кровообіг [2,212]. Заодну годину занять тенісом витрачається приблизно 426 кілокалорій. Оскількитеніс — спорт, що вимагає швидкої реакції, необхідно вживати продукти, щомістять магній (волоські горіхи, чисто борошняні вироби).
Баскетбол. Один з улюблених видів спорту в американського населення (на жаль,здебільшого, творчий), і мій, зокрема. Баскетбол тренує м'язи ніг і верхнючастину тіла[2,216].
Спочаткувони засвоюють прийоми ведення м'яча поштовхомоб підлогу правою та лівою рукою на місці та в руках(вільним кроком і бігом). Важливий елемент рухових дій баскетболі-передачам'яча партнерові обома руками від гру; однією від плеча, стоячи на місці післязупинки та в русі, а і уміння ловити м'яч, який летить на різній висоті (на рівнігрудей,над головою, збоку, внизу біля  
/>

підлогитощо). Студентів потрібно вправлятиу передачі та ловленні м'яча при шикуванні в ш трійках, колі, квадраті (мал.1).
/>
/>

Длягри в баскетбол треба засвоїти кидки м'яча  обома руками від грудей, з-заголови та однією рукою від плеча. Спочаткуці кидки виконуються з місця,  звідки студенти намагатимутьсявлучитив кошик, а потім після ведення м'яча або передачі партнерубілящита.
Катання на ковзанах взимку і влітку! Катанняна роликових ковзанах — це модне і корисне для здоров'я, а також надзвичайнопопулярне серед людей різного віку заняття, яке зараз дуже активно пропагуєтьсяв Україні. Як тільки на вулиці видається відповідний для цього заняття день, миспостерігаємо безліч людей на роликових ковзанах у парках і скверах, натротуарах і тінистих алеях.
До зимових видів відноситься катання на ковзанах. Цей вид спорту благотворнодіє, в першу чергу, на координацію рухів і на дихальну систему. Ефективновпливає на розвиток кісткової тканини, зміцнення суглобів, стабілізує роботуміокарда, нервової системи, допомагає виправити поставу [2,221].
Шахи не тільки спалюютькалорії, вони такожзміцнюють серце, покращують кровообіг. При цьому є необхіднимїсти  яйця, овочі і фрукти, пити молоко.
2. Для музикантів.
Вдихання, задержування й випусканняповітря, при чому треба пильнувати того, щоб діафрагма розправлялася зовсімпоступово, без конвульсивних стрибків, що обов'язково з'явля­тимуться припочатку вправ [4,27].Щобконтролювати цю поступовість випускання повітря, можна злегенька шипіти абопросто по­шепки лічити: «раз, два, три»і т. д. Коли ми візьмемо метроом, поставимо його на 60ібудемо лічити під його стукання або й просто під стукання маятника стінногогодинника, то за кілька день ми побачимо її себе великийпрогрес: спершу ми будемо в змозі налічувати до 12—15разів,а скоро дійдемо до З0—40йдалі. С. Волконський радить задержувати дихання перед випусканням з лічбою чи йбез неї за такою схемою: робимо припинки дихання на протязі перших чотирьохднів студіювання по 5 секунд, 8днівпо 10 секунд, 16днівпо 20 секунд, 30днівпо 35 секунд, і не раніш, як через два-тримісяці—від45секунддо 60. Проте останні вправи радить С.Волконський виконувати тільки тоді, коли вдаються вони лю­дині зовсім легко.
Відновлення дихання. Вправа на скорочуванняпершого моменту — вдихання та нарозтягування третього — випусканняповітря. Ми повинні навикати зберігати як можна довше запас повітря при йоговипусканні, а також і набірати повітря як можна скоріше, коли це иноді буваєпотрібно при швидкому читанні. Вправа виконується так: набіраємо повітря ілічимо: «Раз, два, три»… (швидко вдихаємо) «чотири, п'ять, шість»… (зновушвидке вдихання) і т. д. Потім, замість трьох, лічимо групами в п'ять, десять іт. д. чисел. Кожен раз після групи чисел коротке, отже повне вдихання.
Видихання із звуком. Набіраємо повітря,затримуємо на момент і далі починаємо випускати, при чому даємо який-небудьголосний звук. Тут треба стежити, щоб все повітря, що його ми випускаємо, булопройняте голосним звуком; отжеж не треба давати й повітряі  більш,ніж потрібно, не треба, щоб поруч з утворенням звуку розтрачувалося зайвеповітря, бо це шкодить і самому звукові.
Передтим, як починати працю над своїм диханням, треба звернути обов'язково увагу на оці перестороги:
Кожналюдина, що має якісь хвороби легенів, чи то серця, чи инші які, повиннапорадитися з своїм лікарем перед початком праці, щоб не пошкодити собі.
Всівправи треба робити не за один раз підряд, а краще 2—3разина день по кілька хвилин за раз. Взагалі робити вправи з диханням нерекомендуємо більше, як 10 хвилинпідряд.
Післякожної вправи повинен бути відпочинок!
Усівправи треба робити на свіжусилу (краще над усе зранку). Дуже шкідливо для здоров'я студіювати вправи здиханням під той час, коли почуваєш себе стомленим.
Нетреба вправи провадити через міру — нінабірати над­міру повітря, ні видихати дощенту, бо такими нерозумними ек­спериментамиможна нажити собі емфизему легенів.
Всівправи треба виконувати доконче в свіжім повітрі або надворі, коли тепло, або в кімнаті, щоїї добре перед тим провітрено.
Привсіх вправах, а також і взагалі при читанні або співі, за винятком тих випадків,коли треба швидко захопити багато повітря протягом короткої паузи, вдихати повітря слід обов'язково носом.
Вправа(для тих, що звикли не дихати носом) [4,29].
Вдиханняповітря носом. Одна ніздря затуляється пальцем, в другу втягається повітря;видихається через рот. Те ж почерзі робиться з другою.
/>
Мал.2
Якми бачили вище, в диханні беруть участь плечовий пояс, діафрагма та черевнім'язи. Спостереження навчає нас, що часто люди дихають лиш самими вершечкамилегенів, так що вони просто не вміють розправити нижні ребра,оттреба їм допо­могти в цім, а також і в тім, щоб одночасно з розвиткомспеціально дихального апарату хоч трошки розвивались і м'язи всього корпусу. Нацю мету радимо ранком щодня пророблювати таку вправу:Мистаємо п'ятами докупи, носками нарізно;в руки беремо ціпок, метрів,два завдовжки; зодягаємося як можна легше.
Ступіньперший — поза, як показано на мал.2.
Ступіньдругий — разом  повагомпідіймаємо випрямлені руки з ціпком вгору, а ступні навшпинячки (мал.3). Одночасноз тим повагом жеробиться вдихання носом.
Ступіньтретій — повагомприсідаємо й спускаємо за спину випрямлені руки, як показано на мал.4. Одночасно—повагомвидихання носом. Дві уваги:
1)пильнувати, щоб руки не зги­налися в ліктях, хоч це спершу й буде трудно;
2)стежити, щоб корпус не хилився вперед, а присідати так, щоб потилиця, нижнійкінець кряжу й п'яти були на одній вертикальній лінії.
Ступіньчетвертий — вертаємось повагом до пози мал.3. Одночасно—повагомвдихання носом.
Ступіньп'ятий — повагомспускаємо руки й ноги до пози мал. 2  Робимоодночасно видихання носом.
Ступіньшостий — пауза.Увага:протяг ціпка між руками з початку вправ робимо більший (весь час рукипосуваються то сюди, то туди); далі бажано його трохи зменшити.
Вправаповторюється щодня від 10 до 25раз(починаючи від меншого числа й поступово збільшуючи).Треба запам'ятати при всіх гімнастичних вправах, що ніколи неслід робити їх як-небудь в'яло, не думаючи про саму вправу; навпаки —вкожний рух повинні ми вкладати напру­женням'язів і особливо волі —тодітільки досягаємо ми своєї мети — розвиваємомускулатуру тих або инших органів Вихідніположення лежачи: лежачи на спині — пряміноги ккнуті, носки трохи розставлені, руки вздовж тулуба, долоні низу, тулубпрямий; лежачи на животі — прямі ноги зімкнуті, руки зігнуті у ліктях долоніодна на одну або руки в упорі, руки вперед; лежачи на правому (лівому) боці — зопорою одним бо­ком, ноги прямізімкнуті, руки витягнуті вгору.
Загальнорозвиваючі вправи— це спеціальні рухи, спрямовані на оздоровлення тазміцнення організму, розвиток рухових і психіч­них якостей студентів [2,180].Вонимають характерну особливість: доз­воляють вибірково впливати на окремі м'язовігрупи (рук, ніг. тулуба), чітко дозувати фізичне навантаження на організм лю­дини.Ці вправи сприяють удосконаленню координації рухів, їх точності, свідомомуоволодінню положеннями та рухами тулуба, формуванню правильної постави, а такожвикористовуються як профілактичні вправи і вправи, спрямовані на коригування:
/>

Мал.3
Руки заголову — руки зігнути в ліктях і підняти в сторони, злоніповернути вперед, пальці прицьомуторкаються потилиці, голову триматипрямо, лікті відведені в сторони до відказу (мал. 5г).
Руки доплечей — руки зігнути в ліктях і напівзігнутими пальцямидоторкатися до плечей, плечі розвести, лікті притиснутідо боків (мал. 6 д).
Рукиперед грудьми — руки зігнути в ліктях і піднятиперед- ніччя та кисті до рівня плечей, кисті долонями вниз, пальці — ізом (мал.6 е). зад, інші чотири — вперед), плечі розвести, лікті трохи відвести назад(мал. 6 ж).
Руки напояс — руки зігнути в ліктях, кисті на пояс (великий палецьповернути направо.
Руки за спину— руки,зігнуті в ліктях, торкаються передпліччямиспини, кисті тримають якомога ближче до ліктів (мал. 6з).
Руки назад — прямі руки відвести назад долонямидосередини (мал. 6к).
Вихідні положеннялежачи:лежачи на спині — прямі ноги ккнуті, носки трохи розставлені, руки вздовжтулуба, долоні низу, тулуб прямий; лежачи на животі — прямі ноги зімкнуті, рукизігнуті у ліктях долоні одна на одну або руки в упорі, руки вперед; лежачи направому (лівому) боці — з опорою одним бо­ком,ноги прямі зімкнуті, руки витягнуті вгору.
/>
 
 
 

Мал.4
медецинские огляд спорт студент
Вихідні положеннясидячи:ноги вперед — сидячи на підлозі, пряма спина і ноги зімкнуті, носки відтягнуті;ноги нарізно — ноги прямі, розве- ні на 30-40 см, носки відтягнуті; ногизігнуті — ноги зігнуті у колі, зімкнуті, ступні на підлозі; ноги схресно — ногизігнуті у колі, руки одна перед іншою; сидячи на п'ятах- гомілки та носкиспираються на підлогу, носки повернуті досередини, сідниці на п'ятах,поставлено вертикально. Положення для рук залежить від характеру вправ [2,182].
Стійка. Ноги нарізно-ноги на ширині плечей, вага тіла рівно­мірно розподілена на обидві ноги.Положення рук може бути різним (мал. 5).
Зімкнутастійка — ступні ніг (п'ятки та носки) разом (мал. 5).
Упорстоячи на колінах — стоячи на обох колінах, спира­тисьпрямими руками на підлогу, спина при цьому пряма, диви­тися вперед (мал. 5).
Стійка наколінах — коліна, гомілки, носки спираються об підлогу(мал. 5).
Стійка направому (лівому) коліні — одна нога коліном, го­мілкою таноском спирається на підлогу, інша виставлена впе­ред, зігнута в коліні, ступняна підлозі; стегно опорної ноги та гомілки виставленої вперед ногиперпендикулярні до підлоги.
Вихідні положення длярук.Руки вперед — руки підняти на висоту й ширину плечей, долонями всередину (мал. 5).
Руки в сторони -рукипідняти в сторони на висоту плечей, долонями донизу (мал. 6б).
Руки вгору — руки підняти вгору,паралельно одна одній і відвести назад до відказу, долоні всередину; головапіднята так, щоб можна було бачити кисті рук (мал. 6в).
Спринтерське плавання, що збільшує об'єм легенів, добредоповнює цей вид спорту. Необхідно їсти продукти, що містять залізо і вітамін.С: птицю, рибу, борошняні вироби з фруктами (наприклад, кислі яблука, грейпфрут)
Висновки.Аналітичні дослідження проблеми порушень дихальної  і серцево-судинної систем, ОРАі ролі ППФП в його корекції у студентів різних напрямів факультету культури імистецтв ЛНУ ім., І. Франка показали, що тривале їх перебування у вимушенійпозі призводить до напруження статичних рефлексів, ослаблення сили м'язовогокорсету, утруднює дихання, ускладнює роботу серця тощо. Урезультаті передчасно розвивається стомлення, порушується загальнийстанорганізму.У літературі практично не знайшли методичних вказівок стосовно професійноїорієнтації ППФПстудентіврізних напрямів, немає технологічних розробок процесу ППФПз одночасною корекцією порушень постави.
Розробленапрограма ППФП студентів-музикантів, яка включає на першому етапі корекцію фізичноїпідготовленості, на другому — включення студентів у усвідомлене формуванняфізичної кондиції і певних м'язових напружень для корекції порушень постави.Вона передбачає одночасне відновлення правильного положення тіла і його частин,зміцнення м'язового корсету тулуба і глибоких м'язів хребта, формуванням'язової пам'яті, що посилює вплив засобів корекції за допомогою розробленихтехнологій: створення певного змісту процесу ППФП з використанням розробленихтехнічних пристроїв та пристосувань.
Розробленозміст занять з ППФП, який включає використання танцювальної аеробіки,спеціально розроблених вправ цільової коригувальної спрямованості круговимметодом тренування, певним чином побудованої спільної діяльності викладача істудентів, що забезпечує активну їх участь у формуванні фізичного здоров'я. Цестало дієвим засобом як в підвищенні рівня функціонального стану і фізичноїпідготовленості (у дівчат знизилася ЧСС після функціональної проби зприсіданнями з 155±1,87 до 134±0,86 уд/хв; зросла кількість піднімання тулуба всід за 1 хв з 19,0±2,03 до 46,3±0,92 разів; збільшилася кількість згинань рук вупорі лежачи з 9,3±1,2 до 23,1±0,44 разів; у юнаків відповідно — з 152,4±2,61до 130,7±0,53 уд/хв; з 34,5±2,36 до 53,4±1,09 разів; з 15,5±2,04 до 32±0,82разів), так і в корекції функціональних порушень постави (у дівчат збільшиласяширина плечей з 41,9±0,52 до 43,5±0,55 см; зменшилася плечова дуга з 49,8±0,49до 48,4±0,49см; зменшилася відстань між лопатками з 16,0±0,3 до 14,2±0,35см; уюнаків відповідно — з 47,8±0,75 до 50,3±0,95 см; з 58,3±0,91 до 56,2±0,78см; з19,3±0,62 до 17,3±0,54 см). Всі зміни мають високий рівеньстатистичної значущості.
Згідноаналізу результатів рефлексії показано, що студенти-музиканти сформували новім'язові відчуття постави, що відрізняються від раніше звичного сприйняттяположення спини, плечових суглобів і рухів рук. Цепідтверджується зменшенням відстані між лопатками у дівчат на 11%, у юнаків на10,4%. У процесі ідеомоторного тренування у студентів з'явилися»сигнальні" відчуття змін тонусу м'язових груп (збільшилася кількістьрухів, що виконуються протягом 10 с з 58,1±4,6 до 64,3±3,0 на рівні Р
Ефективністювпровадження розроблених педагогічних технологій у процес ППФП студентів-бібліотекарівє виявлені позитивні зміни у фізичному розвитку (покращав, як у дівчаті; так іу юнаків відповідно на 4 і 6% індекс Кетле; збільшився на 2,8 і 4,9% об'ємгрудної клітини; зросла більше ніж на 50% екскурсія грудної клітини;статистично значущо збільшилася Ж€Л), у підвищенні рівня функціонального стануі фізичної підготовленості (знизилася функціональна напруженість організмупротягом стандартизованого заняття, меншою стала його пульсова вартість, зросласила і швидкісно-силова витривалість, покращала гнучкість).
Аналізстану постави в сагітальній і фронтальній площинах переконливо підтвердивефективність розроблених засобів і методів корекції її порушень. Свідченнямзначущого зменшення виразності кіфотичної постави (сутулості) є збільшенняплечового індексу на 6,7% у дівчат і на 8,8% у юнаків (зміни у дівчат — з84,1±0,64 до 89,8±0,81% на рівні Р
Устудентів, процес ППФПяких здійснювався за розробленою програмоюкоригувальної спрямованості, виявлені позитивні психофізіологічні зміни в регуляціїнейродинамічних процесів, які мають професійне значення для музикантів(знизився час простої рухової реакції з 39,1 ±0,71 до 37,0±0,64 мс і складної — з 66,9±0,78 до 64,4±0,67 мс). У дівчат і юнаків покращалодиференціювання м'язових зусиль (відповідно з 0,98±0,20 до 0,39±0,12 кг і з 0,91±0,28 до0,23±0,1 кг), часових інтервалів (з 1,91±0,39 до 1,0±0,20с і з 1,91±0,65 до0,73±0,26 с), відстані (з 47,6±6,93 до 21,3±2,48см і з 41,0±7,29 до 16,7±2,8 см),прицьому відмінності статистично значущі на рівні Р
Таким чином, потрібно говорити про необхідність занять спортом у життікожної людини. І при цьомуне варто забувати про рівень фізичної підготовки та стан здоров'я, щоб незавдати шкоди  організму студентів.

Список літератури:
1. Агаджанян Н.А.Ритмы жизни и здоровье. М., 1975.- 145 с.
2. Вільчковський Е.С., Курок О.І. Теорія іметодика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч. Посіб. – Суми: ВТД«Університетська книга», 2004. – 428 с. ISBN966 – 680 – 142 -6
3. Посадоваінструкція бібліотекаря www.profi.ua/ukr/job-descriptions/view/169/
4. Ревуцький Дмитро Живе слово: Теоріявиразного читання для школи: Перевидання. – Львів, 2001. – 200 с.
5. ЮмашеваЛ.И. Пути оптимизации профессионально-прикладной физической подготовкистудентов музыкальных вузов // Педагогіка, психологія тамедико-біологічніпроблеми фізичного виховання і спорту: 36. наук.пр. під ред.ЄрмаковаС.С. — Харків: ХХПІ,2001.- №29.-С. 62-67.
6. ЮмашеваЛ.И.Особенностипрофессионально-прикладной физической подготовки студентов музыкальных вузовразличных специализаций // Физическое воспитание студентов творческихспециальностей: Сб. науч. тр. под ред. Ермакова С.С. — X.: ХГАДИ (ХХПИ), 2002,-№2.- С. 82-86.
7. ЮмашеваЛ.І.,ФіліпповМ.М. Корекція постави в процесіфізичного виховання студентів музичного вузу // Теоріяиметодикафізичного виховання і спорту. — К.,2-3/2005.-С.110-113. Внесок здобувача складається з проведенняпедагогічних та інструментальних досліджень і їх часткової інтерпретації.
8. ЮмашеваЛ.И. Формирование идеомоторного образа для коррекции осанки студентов-музыкантов // Материалы X Междунар. науч.-практ. конф. «Современныедостижения спортивной медицины, лечебной физкультуры и валеологии». — Одесса, 2004.- С. 159.
9. ЮмашеваЛ.И., Филиппов М.М. Особенности программы коррекции осанки в процессефизического воспитания студентов-музыкантов // Материалы IX Междунар. науч.конгр. «Олимпийский спорт и спорт для всех». — К., 2005 — С. 847. Внесокздобувачаскладаєтьсяз проведення педагогічних та інструментальних досліджень і їх частковоїінтерпретації.