Міністерствоосвіти і науки України
Київськийнаціональний торговельно-економічний університет
Кафедраміжнародної економіки
Курсоваробота
зкурсу „Розміщення продуктивних сил”
натему:
„Проблемита шляхи вдосконалення рекреаційного комплексу Туреччини”
Студентки I курсу,
3 групи ФФБС
Равінської І.О.
Науковийкерівник:
Іксарова Н.О.
Київ2010
Зміст
Вступ 1. Сутність,значення і місце рекреаційного комплексу в світовому господарстві2. Передумовирозвитку і розміщення рекреаційного комплексу Туреччини:2.1 Природніумови розміщення і розвитку туристичного комплексу Туреччини2.2Історичні передумови формування рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини2.3 Соціально-економічніта демографічні фактори розвитку туристичної індустрії Туреччини3. Сучаснийрівень розвитку і структура рекреаційного комплексу Туреччини4. Регіональнівідмінності розвитку рекреаційного комплексу і розміщення основних закладівтуризму в Туреччині5. Проблемита напрями розвитку і вдосконалення рекреаційно-туристичного комплексуТуреччиниВисновки
ДодаткиСписоквикористаних джерел
Вступ
Необхідність в праці й відпочинку, відновлення здоров’я,психічних сил – найголовніші потреби людини, які забезпечують діяльність йогоорганізму. Відпочинок знімає емоційну напруженість, він є багатофункціональнимі індивідуальним для кожної людини. Саме тому розвиток туризму і рекреації всучасному світі є невід’ємним фактором розширеного відтворення фізичних,інтелектуальних та емоційних сил людини.
Туризм — це динамічне явище, украй чуттєве до всякого роду змін, щовідбуваються в його суміжних сферах. Очевидно, що ці зміни, а такожпершочергові задачі, що стоять перед людством у новому тисячолітті, стосуютьсятакож і туризму. Аналіз тенденцій і трендів, що виявляються на сучасному ринкутуризму, показує, що цей ринок переживає принципові зміни, і туризм унайближчому майбутньому стане зовсім іншим у порівнянні з нині існуючим. Йогочекають багато проблем, але розвиватися він, як і раніше, буде дуже динамічно. [4]
Метою моєї курсової роботи є визначення пріоритетів тапроблем розвитку рекреаційного комплексу Туреччини на основі дослідженнягеографічного розміщення закладів туризму, відмінностей у їх розвитку.Дослідити вплив, значення туризму у країні на інші галузі народногогосподарства та їх тісний взаємозв’язок.
Завданнямиданої курсової роботи є: визначити сутність та місце рекреаційного комплексу всистемі галузей господарства світу; дослідити основні передумови розвитку рекреаційногокомплексу Туреччини; проаналізувати на основі статистичних даних його сучаснийстан та географічні відмінності у його структурі.
Об'єктом вкурсовій роботі визначено розміщення рекреаційно-туристичних комплексівТуреччини. Предметом в роботі виступають основні характеристики (параметри) тапоказники розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу країни, які розкриваютьоб'єкт дослідження. Основними джерелами для визначення показників розвитку рекреаційногокомплексу Туреччини є: наукова література, публікації в Інтернеті, статистичнідані за 2009 р.
Однієї з найважливіших проблем, що має бути вирішена яклюдству в цілому, так і туристичній галузі, зокрема, стане проблема екології. Востанні роки в туризмі не тільки використовуються нові технології зі сфериінформаційних систем, зв'язку, транспорту і будівництва, але і приймаютьсяпевні кроки по захисту навколишнього середовища.
Необхідно підкреслити, що структура сучасного туризмурозвивається від багатих регіонів до бідних, від промислово розвинутих країн — до менш розвинутих, від урбанізованого суспільства — до аграрного. Це служитьістотним фактором урбанізації і розвитку мережі сільських населених пунктів. [14]
1.Сутність, значення і місце рекреаційного комплексу в світовому господарстві
Для того, абидослідити питання значення рекреаційного комплексу в світовому господарстві,необхідно правильно визначити сутність цього поняття, всі його можливізначення. Перш за все потрібно знати, що таке рекреація. Рекреація (з лат. recreatio – відновлення) – відновленняприродного та урбанізованого середовища та життєдіяльних сил людини. Отже,рекреаційний комплекс – це містобудівні установи різного функціональногопрофілю, які складаються з рекреаційних організацій, об’єднаних єдинимархітектурно-планувальним рішенням, загальною просторовою композицією таорганізацією обслуговування. Інше визначення цього поняття звучить так:сукупність різних за функціями рекреаційних установ місткістю більше 1000місць, об’єднаних однією функціональною програмою (туризм, лікування,відпочинок тощо).
Рекреаційно-туристичнийкомплекс – група рекреаційних підприємств і закладів, що мають єдину системурекреаційно-туристичного, курортно-побутового і господарського обслуговування ірозміщуються на невеликій території та взаємопов’язані між собоютехнологічними, економічними та іншими зв’язками. Сутність цієї сфери полягає узадоволенні потреб людини, пов’язаних із оздоровленням, відпочинком, туризмомта змістовним проведенням часу в період дозвілля, тобто задоволення всьогокомплексу потреб у рекреаційних послугах за допомогою різних засобів –природних, соціальних, культурних, техногенних тощо. [3, 25]
Саме через туризмбагато країн зробили потужний ривок у розвитку економіки. Для деяких країн, якнаприклад для Туреччини, рекреаційно-туристичний комплекс має надзвичайноважливе значення, адже він складає велику частину прибутків держави. Вінпозитивно впливає на розв’язання такої актуальної для сьогодення проблеми, якзайнятість населення. При цьому витрати на створення одного робочого місця втуризмі в 20 разів менші, ніж у промисловості.
З економічноїточки зору особливість туризму полягає в тому, що він породжує нову формуспоживчого попиту. Цей попит стосується не лише продукту, а й цілого комплексутоварів та послуг. Зацікавленість країн у розвитку міжнародного туризму можнапояснити тими ж мотивами, що й інтерес до розвитку зовнішньої торгівлі. [5]
В даний часіндустрія рекреаційно-туристичного комплексу є однієї з найбільших форм уміжнародній торгівлі послугами, що динамічно розвиваються. В останні 20 роківсередньорічні темпи зростання числа прибуття іноземних туристів у світі склали5,1%, валютних надходжень — 14%. Так, якщо в 1950 р. число туристів в усьомусвіті складало 25 млн., а оборот туріндустрії — 2,1 млрд. доларів США, тезгідно з даними Всесвітньої Туристичної Організації (ВТО) у 2008 р. у світібуло зареєстровано 576 млн. прибуттів туристів, надходження від міжнародноготуризму досягли 372 млрд. доларів). У цілому обсяги валютних надходжень відтуризму за період з 1950 по 2008 роки виросли в 144 рази. [15]
В якості вихідного пункту для класифікації видів туризмудоцільно взяти основну мету подорожі. Базуючись на таких засадах, можнавизначити наступні види туризму:
· рекреаційний туризм(відпочинок та лікування);
· екскурсійний туризм(ознайомлення з культурними, історичними та природними визначними місцями);
· науковий туризм (участь внаукових конференціях, знайомство з науковими відкриттями);
· діловий туризм (візити дляпроведення ділових зустрічей);
· етнічний туризм (подорожі длязустрічі з родичами);
· пригодницький туризм (походи,експедиції, полювання);
· спортивний туризм (подорожідля займання спортом);
· навчальний туризм;
· релігійний туризм (подорожідо місць, що шануються віруючими);
· розважальний туризм(відвідування святкових заходів). [1, 26]
Слід зауважитите, що Туреччина – це країна, ідеальна для туризму. Вона має у своємурозпорядженні як піщані пляжі, так і засніжені вершини.
ПривабливістьТуреччини полягає й у тому, що в ній представлені майже всі види туризму. Длятого, щоб краще зрозуміти це, слід проаналізувати дані види туризму.
Рекреаційнийтуризм. Цейвид туризму є найбільш масовою формою. Для цього виду туризму характерним єбільша тривалість подорожі, менша кількість міст, які входять до маршруту, івідповідно довше перебування в одному місці, якими, як правило, є курорти наморському побережжі.
Поїздки з ціллюлікування (бальнеологічний туризм) набули у Туреччині значногопоширення. Деякі райони мають світову славу завдяки своїм термальним джерелам.
Екскурсійний туризм. Цей вид туризму містить у собіподорожі і поїздки з пізнавальними цілями. Екскурсія як форма пізнання і виддозвілля виконує функції інформації, розширення кругозору й інтелекту. Дляекскурсійного туризму так само, як і для рекреаційного, характерними є поїздкиі на груповій, і на індивідуальній основі.
Науковий туризм. Цей вид подорожей є порівняно новим уміжнародному туризмі. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, НТР іматеріально-технічний прогрес, прагнення використовувати передовий досвід іншихкраїн і народів у створенні духовних і матеріальних цінностей сприяютьрозширенню міжнародних контактів серед представників наукових кіл різнихдержав. Даний вид туризму, що включає поїздки з метою участі в різних нарадах,конгресах, симпозіумах, займає усе більш значне місце в сучасному міжнародномутуризмі.
Діловий туризм. Друга половина XX сторіччяознаменувалася подальшим розвитком і інтернаціоналізацією зовнішньоекономічнихвідносин. Поїздки представників ділових кіл останнім часом стали носити масовийхарактер. Ряд туристичних фірмТуреччини спеціалізується саме на організації групових поїздок бізнесменів зметою вивчення нових ринків і складання торгових угод.
Етнічний туризм. Даний вид туризму пов'язаний з відвідуваннямродичів чи місць народження батьків і займає важливе місце в міжнародномутуристському обміні. Останнімчасом у цьому досить своєрідному виді туризму відбулися деякі структурні зміни,що відбиваються на його характері. Відбувається природне скорочення першогопокоління вихідців з інших країн, і усе більше місце починають займатипредставники третього і четвертого поколінь, у яких значною мірою загубленіпрямі родинні зв'язки й у більшому ступені мотиваційну роль грає прагненняпознайомитися з батьківщиною предків.
Навчальні тури. У них увага, як правило, приділяєтьсявивченню мов, але, крім того, можуть бути тури з навчанням якому-небудь видуспорту, спортивним іграм, а також по підвищенню кваліфікації і т.д. Звичайнощоденні заняття по програмі навчальних турів проводяться до полудня, а весьінший час приділяється на розваги й екскурсії. Крім цього, існує й інтенсивнапрограма навчання (20—30 годин на тиждень).
Релігійний (паломницький) туризм. Даний вид туризму вважаєтьсяспоконвічним, історичним. В даний час він також користується великою популярністю. Утуризмі з релігійними цілями можна виділити кілька видів подорожей:
1) паломництво (відвідування святих місць для поклонінняреліквіям);
2) пізнавальні поїздки, знайомство з релігійними пам'ятниками,історією релігії, культурою релігії;
3) наукові поїздки (поїздки богословів, істориків, учених,які займаються питаннями релігії).
Розважальні тури. Ці тури дуже популярні ірізноманітні. Їхня тривалість невелика (2—4 дні). Програма таких турів складаєтьсяв основному з розваг (відвідування святкових заходів, ресторанів, концертів іт.д.).
Як про окремий вид туризму, що отримав досить широкепоширення в нашій країні, варто сказати про «шоп-тури» — поїздках закордон з метою придбання товарів народного споживання (в основному виробівлегкої промисловості, автомобілів, меблів і т.д.) для наступної їхньоїреалізації. [22,26]
Можна зробитивисновки, що при всій розмаїтості видів туризму основною метою туристичнихпоїздок продовжує залишатися відпочинок. На його частку приходиться 70%загального числа прибутків у світі.
Як одна з головних складових регіональної економіки, туризм єчинником активізації всієї економіки даного регіону: з'являються нові видипослуг, починають рухатися окремі галузі, що працюють на туризм і міськенаселення. Таким чином, можна сказати, що сучасний масовий туризм зв'язаниймайже з всіма елементами функціонування регіональної і національної економіки. [20]
Роль туризму в розвитку регіональної економіки можнапростежити і по співвідношенню кількості людей, зайнятих у туристській галузі,і загальної кількості працівників у регіоні. Під впливом потреб туристськоїекономіки збільшується попит на робочу силу в готельному господарстві, уструктурі суспільного харчування, у технічній сфері організації туристськогоруху (екскурсоводи, водії автокарів, організатори туристських бюро й агентств).З'являються робочі місця, побічно зв'язані з туристською діяльністю. До цієїгрупи можна віднести обслуговуючий персонал банківських пунктів обміну валюти,працівників торгівлі, рекламної галузі, страхових компаній, виробниківсувенірів і продовольчих товарів, працівників готельного будівництва іпромисловості, що випускає для туристів устаткування, одяг і взуття.
Проілюструвати тісний зв'язок між туризмом і зайнятістю можназа допомогою даних. На 100 робочих місць, створених у туристичному секторі,приходиться 50 додаткових робочих місць у секторі допоміжних послуг. Необхідновідзначити, що для туристичного ринку праці характерне використання праці жінок,молоді, пенсіонерів, зайнятих частково і сезонно.
Судячи з літературних джерел, туризм відноситься до групинайбільших роботодавців у світі, кількість зайнятих у цій галузі оцінюється в250 млн. чоловік (що складає 6,3 % зайнятих). [22]
Практичне використанняосновних положень теорії дозволяє, як свідчить досвід закордонних країн, значнорозширити потік туристів і одержати істотний соціальний і економічний ефект.
І ще один дуже важливийфактор — вплив туристичної діяльності на навколишнє середовище. Цей вплив можебути прямим, побічним, позитивним і негативним. Туризм не може розвиватися безвзаємодії з навколишнім середовищем, але, керуючи цим розвитком, можна зменшитинегативний вплив і збільшити позитивний.
Позитивний впливвключає охорону і реставрацію пам'ятників природи, історії, культури, створеннянаціональних парків і заповідників, збереження лісів, захист рослинного ітваринного світу.
Негативний вплив, нажаль, більший, зокрема, це вплив на якість води в річках, озерах, морях та наякість повітря, зростання викидів шкідливих речовин транспортними засобами,самовільне розміщення тимчасових баз відпочинку, забруднення відходаминавколишнього середовища, самовільне розпалювання вогнищ, понівеченняісторичних пам'ятників вандалами. Деякі види туристського відпочинку, такі, якполювання, риболовля, збирання рослин, завдають негативного впливу живійприроді і призводять до зменшення чисельності або навіть до повного зникненняфауни та флори певних територій та інше. Зростання населення в туристськихрегіонах, будівництво нових туристичних потужностей потребує залучення якомогабільшої кількості природних ресурсів, що, у свою чергу, збільшує навантаженняна навколишнє середовище. [11]
2.Передумови розвитку і розміщення рекреаційного комплексу Туреччини2.1Природні передумови розвитку і розміщення рекреаційного розвитку Туреччини
Характер природних умов дуже впливає на вибір потенційнимитуристами маршруту району подорожі. Туристи беруть до уваги кліматичні іландшафтні особливості, багатство й унікальність рослинного і тваринного світу,природні можливості для активного відпочинку.
Дуже важливу роль для туризму в Туреччині відіграєгеографічне положення країни, насамперед, тут слід зазначити близькість доморів, до гірських масивів, характер берегової лінії, положення країни стосовноосновних постачальників туристів, перебування регіону на важливих транзитнихшляхах.
Велике значеннядля туристів має рельєф Туреччини. При погляді на географічну карту Туреччинизвертає на себе увагу велика кількість юр і плоскогір’їв. Розчленованість країни обумовлюєвертикальну зональність природних ландшафтів, різноманітність дикорослих ікультурних рослин, по багатству яких турецька територія поступається, мабуть,лише різноманітності флори Кавказу. У Туреччині поєднуються високі,розчленовані ущелини і увінчані сніговими вершинами гірські хребти з глибокимиулоговинами, обширні сухі нагір'я з вічнозеленими приморськими рівнинами. Захарактером рельєфу Туреччина — гірська країна: середня висота її над рівнем моритьблизько 1000 м.
ТериторіяТуреччини знаходиться в межах субтропічного кліматичного пояса. Однак гірський,сильно розчленований рельєф і дуже складна циркуляція повітряних мас обумовиливелику розмаїтість кліматичних районів. Чорноморське узбережжя Туреччинивідрізняється помірковано теплим кліматом, що характеризується великоювологістю, порівняно рівномірним розподілом опадів по сезонах року, печенеювлітку і прохолодною зимою. Середня температура січня на узбережжя -1-5, +7°,липня +22, +24°. Високі Понтійські гори узимку захищають Чорноморське узбережжявід впливу холодних повітряних мас внутрішніх районів країни, а Чорне морезменшує вплив холодних північних вітрів. Крім того, східна частинаЧорноморського узбережжя захищена від проникнення холодних вітрів високимиКавказькими горами.
Досить широкасмуга узбережжя Егейського моря і зовсім вузьке Середземноморське узбережжявідрізняються типово середземноморським кліматом з характерними для ньогожарким сухим летом і теплою дощовою зимою. Середня температура самого жаркогомісяця (липень чи серпень) в Адані досягає +28° і самого холодного (січень чилютий) +10°. У східних, більш гористих, районах літо прохолодне, узимкуслучаються заморозки. Кількість опадів, що випадають, на узбережжя Егейськогоморя 500—800 мм у рік, 1000— 1500 мм — у західній чисти Тавра (на навітрянихсхилах) і до 500 мм – у східній.
Північ ЗахідноїАнатолії піддана впливу теплого Мармурового моря (температура верхнього шаруводи влітку біля +25С, узимку біля +8) відрізняється сприятливими длясільського господарства кліматичними умовами. Береги й острови Мармурового моря– улюблене місце відпочинку жителів Стамбула й околишніх міст. Навесні, коли наЧорноморському узбережжі ще холодно, у Мармуровому морі вже можна купатися. [6, 7]
Для багатьохважливим є навколишнє середовище, тобто те, що вони бачать навколо себе. ФлораТуреччини надзвичайно різноманітна, вона включає близько 6700 видів рослин, зних велика частина – це представни-ки сімейств складноцвітих, бобових іхрестоцвітих.
Рослинний покривТуреччини дуже різноманітний. Він змінюється в залежності від кліматичних умові рельєфу місцевості. Значні зміни в природний рослинний світ Туреччини вніслюдину: великі простори степів розорані, нанесена велика втрата лісам, особливов Західній Анатолії — найбільш населеної частини Туреччини.
Також багатафауна Туреччини. На її території мешкають олень, косуля, кабан, вовк, шакал,гієна, ведмідь, гірський козел, з птахів — горобець, ластівка, жайворонок,соловей, лелека, орел. Зустрічаються також змії і ящірки. [17]
ТериторіяТуреччини, за винятком Анатолійського плоскогір'я, покрита густою річковоюмережею. Але всі ріки мають гірський характер, буяють водоспадами, порогами ітому несудохідні. Однак велике значення рік, як можливих джерел гідроенергії, покище дуже слабко використовуваних. Частково поверхневі води Туреччинивикористовуються для зрошення.
Стік ріквідрізняється крайньою нерівномірністю. У дощові сезони й у період таненняснігу багато рік перетворюються в бурхливі потоки і створюють погрозу повені, ав звичайно посушливий літній і осінній сезони сильно міліють, самі дрібні з нихчасто пересихають зовсім.
У горах Туреччиниберуть початок найбільші ріки Південно-Західної Азії: Євфрат, що зароджується вСхідній Анатолії, і Тигр, що стікає з Вірменського нагір'я. Найбільші озера —Ван і Туз. [7]
Як можнапобачити, природі ресурси Туреччини створюють всі необхідні умови длявідпочинку для всієї родини, маючи в своєму розпорядженні і моря, і гори, ідивовижну за своєю красою природу.
2.2Історичні передумови розвитку і розміщення рекреаційного розвитку Туреччини
Важливимфактором для формування рекреаційно-туристського комплексу Туреччини, як і длябудь-якої іншої країни, є історичний фактор. Туреччина – країна з довгою іцікавою історією, і, безперечно, це не могло не вплинути на всі сфери їїгосподарства.
Перші поселенняна території сучасної Туреччини виникли у VІІІ ст. до н.е. Саме тут знаходитьсянайвизначніша пам’ятка стародавнього світу – руїни Трої. Троя – легендарне місто, оспіванеГомером. Головним туристським об’єктом є зона розкопок, де можна побачитиоборонні стіни міста, залишки численних будинків, храм, театр і величезногодерев’яного коня, побудованого в наші дні. [16]
Більша частинатериторії входила до складу Османської імперії, яка залишила надзвичайновеликий слід на цій землі. Найвизначніше місце –це, звісно, Стамбул. Цемісто — один знайдревніших і красивіших міст на планеті. Місто-порт з 2500-літньою історією,в минулому столиця трьох імперій: Римської, Візантійської і Оттоманської,сьогодні – економічна і культурна столиця Турецької Республіки. Два рази містозмінювало своє ім’я (Візантія і Константинополь) і віросповідання. У Стамбулі єнадзвичайно велика кількість архітектурних пам’яток. Наприклад, храм Св. Софіїз великим куполом і чудовими мозаїками був побудований 1,5 тисячі років тому.За розмірами це четвертий храм у світі після собору Св. Петра в Римі, соборуСевільї та Міланського собору.
Пам’ятникантичних часів «Цистерна» був споруджений близько 528р. для постачання водоюКонстантинополя і являє собою величезний, вритий в землю басейн, з мармуровимиколонами. В одній з колон є «магічний» отвір, в який туристи вставляють пальціі загадують бажання, які нібито здійснюються.
Місто налічуєблизько 900 мечетей. Найвідоміша з них – Блакитна мечеть Султан-Ахмед зшістьома мінаретами. [30]
Інше античнемісто вважається найкращим курорт Середземномор’я. Звісно, це Анталія. Цейкурорт гармонічно поєднує в собі античність та сучасність. Саме сюди вміжнародний аеропорт «Ататюрк» прибувають туристи з усього світу, щоб початисвою подорож по Середземному узбережжю Туреччини. За оцінками ЮНЕСКО, районАнталії визнаний одним з найбільш екологічних на планеті.
Місто булозасноване в 159 р. до н.е. королем Пергама Атталусом, в честь кого й одержаласвою назву – Анталія. Місто багате історичними пам’ятниками, серед яких добрезбережені ворота Адріана, споруджені на честь відвідування міста римськимімператором Адріаном у 130 р. н.е. Потрапити до узбережжя можна через паркКарааліоглу, поруч з яким знаходиться ще одна споруда античності – вежаХидирлик Кулесі, побудована для захисту Анталійського порту і як орієнтир длямореплавців. Інші визначні пам’ятки Анталії належать до мусульманськогоперіоду. Зрізаний мінарет Кезік одержав свою назву, коли його верхня частинабула «зрізана» під час найсильнішого землетрусу. Мінарет разом із мечеттю бувзбудований османським принцом Коркут-беєм на місці древньої візантійськоїцеркви. Поруч з мінаретом розташована мечеть Ескі-джамі, побудована на півторасторіччя пізніше туркменським еміром за зразком візантійської церкви. Унікальніісторичні знахідки експонуються в Археологічному музеї Анталії.
Аланья заснована в ІVст. до н.е., за часів Римськоїімперії була знаменитою базою піратського флоту і відома як Коракесіон. МаркоАнтоній подарував місто і прилягаючі території Клеопатрі, яка сталавикористовувати наявні ліси для будівництва свого флоту. У ХІІІ ст. містозахопив Сельджукський правитель Ала-ед-дін Кейкубат, який перейменувавКоракесіон в Аланья і зробив його своєю зимовою резиденцією. Головнийтуристичний об’єкт міста – візантійська фортеця на вершині гори, щопіднімається над містом. Добре збереглася Червона вежа, яка захищала затоку.Аланья також відома своїми печерами, найвідвідуваніша з яких – Ламлаташ ізсталактитами і сталагмітами. У Дівочій печері пірати ховали викрадених дівчат.
Сіде, оточений сучаснимитуристичними комплексами, є одним з із найрозвинутіших курортів півдняТуреччини. Грецькі колоністи вперше оселилися тут у VII ст. до н.е. Місто стало розвинутимторговим портом, яке зобов’язане своїм процвітанням піратству і работоргівлі.Незважаючи на ряд землетрусів, у Сіде збереглися багато історичних пам’ятників:статуя імператора Віспасіана, храм Фортуни, Агори, амфітеатр на 16 000 місць. [2, 1]
Зона Афродісії – місце грандіознихрозкопок, розташована на плоскогір’ї, біля підніжжя гряди Аюдаг, де протікає р.Бююг Мендерс. У результаті археологічних розкопок виявлено, що ця територія, наякій виникла одна із найбільших цивілізацій Малої Азії, була заселена встоліття бронзи. Місто згадується також за назвою Нінова, що свідчить про йогозв’язки з Вавилоном, назва ж Афродісія з’явилася в елліністичну епоху.Афродісія була відкрита на початку ХХ ст. французьким археологом Годеном,найрезультативніші археологічні дослідження були проведені професором Еріма в60-х рр. ХХ ст. Музей Афродісії розташований біля входу на місце розкопок, оточенихстінами, спорудженими римлянами в ІІІ ст. н.е. і згодом укріпленими. У музеїзберігається безліч знахідок, виявлених під час розкопок. На території Акрополявидно сліди древніх поселень доісторичної епохи. Поруч знаходиться театр (І ст.н.е.), який використовується в наші дні для показу спектаклів, його трибуниможуть вмістити до 10 000 тис. глядачів. Храм Афродіти був побудований у І ст.до н.е., в VІ ст. н.е. візантійціперетворили його в базиліку. Монументальний стадіон (І – ІІ ст. н.е.) є межеюархеологічної зони з північної сторони. [2, 19]
Сельчук – поселення, що виникло намісці античного Ефесу, знаменитого своїм храмом Артеміди. Після завоюваннясельджуками в ХІ ст. місто одержало назву – Сельчук. На пагорбі Айясолук поручз головною вулицею Сельчука знаходяться руїни візантійської фортеці. У цитаделіімператор Юстиніан у VІ ст. н.е. наказав збудувати базиліку св. Іоанна, цілком облицьованузсередини мармуром. Нижче цитаделі розташована мечеть Ісибея, збудована в 1375р., у дворі якої встановлені колони з античного Ефеса. Вхідний портал, над якимпіднімається мінарет, прикрашений сталактитовим декором і орнаментом у виглядіпереплетених стрічок із чорного і білого мармуру. Від всесвітньо відомого храмуАртеміди, одного із семи чудес світу, збереглася лише одна відновлена колона.Перший храм був споруджений у VІ ст. до н.е. [1]
Мармарис.Першепоселення на місці сучасного Мармариса було засновано в IV ст. до н.е. і називалося Фіскос, упівнічній частині міста, де розташовувалося це поселення, проводятьархеологічні розкопки. Мармарис відомий масовими заходами: на початку травняпроводиться відомий міжнародний вітрильний фестиваль, у червні – фестивальмузики і кіно й естради. Найпопулярніше серед туристів Старе місто з вузькимигрецькими вуличками і гучним базаром, центр Старого міста – османська фортецяМармара-калесі, збудована за розпорядження Сулеймана Чудового.[2, 30]
Бодрум– цеантична назва міста Гелікарнасос, тут народився давньогрецький учений Геродот.На місці сучасного Бодрума біло збудоване одне із семи чудес світу – відомийГелікарнаський мавзолей, який був частково розібраний у Середньовіччіхрестоносцями для будівництва іншої монументальної споруди – замку св. Петра,збудованого у 1406 р. на мисі Зефіріон, лицарями ордену Госпітальєрів. Зфортечних стін відкривається вигляд на Бодрумську затоку. На подвір’ї замку єботанічний сад. У приміщеннях замку обладнано декілька невеликих музеїв. Умісті щорічно проводиться фестиваль мистецтва і культури, практично кожнівихідні в затоці Бодрума проводиться вітрильна регата.[1]
Після падіння в1918р. Османської імперії держави-переможниці планували розділити її територію.23 квітня 1920 р. в Анкарі під керівництвом М.К. Ататюрка були скликаніНаціональні Збори, згідно із рішенням яких було оголошено війну за незалежністьз державами Антанти та з грецькими військами, що спробували захопити значнучастину Анатолії. Перемігши в національно-визвольній війні, 1 листопада1992 р.М.К. Ататюрк оголосив про скинення монархії, а 23 жовтня 1923 р. НаціональніЗбори оголосили Турецьку Республіку. Мустафа Кемаль був першим президентомТурецької Республіки. У 1952 р. Туреччина вступила до НАТО. З 1983 р. в країнізапанувала демократія. У 1987 р. тодішній президент Туреччини Тургут Озал почавроботу з досягнення Туреччиною повного членства в ЄС, що може привести довідкриття кордонів між Туреччиною і державами ЄС, що збільшить потік туристівдо країни. [2]2.3Соціально-економічні та демографічні передумови розвитку і розміщеннярекреаційного розвитку Туреччини
Найважливішимфактором, що визначає якість та рівень розвитку рекреаційно-туристичногокомплексу, є демографічний фактор.
Величинанаселення в Туреччині складає 73 млн. людей. Густота населення — 85 чол. наквадратний кілометр (2008). Народжуваність у 2008 становила 21,3 на 1000,смертність — 7,0, дитяча смертність — 39,4 проміле.
Статева структуранаселення характеризується стійкою перевагою чисельності чоловіків надчисельністю жінок, співвідношення першої до другої в 2001 становило 101,9%.Характерною особливістю вікової структури є висока питома вага осіб доробочоговіку (0-14), що становила в 2000 30%. Однак цей показник поступово знижується — на початку 90-х він перевищував 35%. Порівняно невисокою, незважаючи напоступове підвищення середньої тривалості життя (68,5 років у 2002 проти 45 у1955), залишається частка осіб післяробочого віку (після 65) — 5,6%. [18]
На територіїсучасної Туреччини проживають турки, курди, вірмени, татари, албанці, араби,греки, лази, черкеси (під цим етнонімом маються на увазі адигі, кабардинці,інгуші, чеченці, осетини та інші народи Північного Кавказу), євреї та іншіетнічні групи ( див. Рис.1). Перепис населення 1965 р. бувостаннім, у якому містилися відомості про мовну приналежність і віросповіданнягромадян, що дозволяло хоча б приблизно встановити чисельність національнихменшин та етнічних груп. У відповідності із ст. 66-ю Конституції 1982 р.турками вважаються усі, «хто зв'язаний узами громадянства з турецькоюдержавою». Тобто, громадянство віднині офіційно визначає національнуприналежність. До того ж діти, які народилися від батька-турка абоматері-туркені, вважаються турками. [13]
Серйозна національна проблема Туреччини — боротьбакурдської меншини за свій суверенітет. Однак існує і прошарокзаможних курдів, що володіють готелями на побережжі. І скільки-небудь значнихпорушень порядку на курортах, пов'язаних з проявом тероризму, в країні невідмічено.
На хід новітньої історії Туреччини істотний вплив мавтурецький лідер Мустафа Кемаль Ататюрк, що зумів на початку XX ст. в періодполітичного та економічного занепаду згуртувати турецьку націю, обмежитиісламські традиції і повернути країну на шлях європейського розвитку. Цятенденція має місце і зараз. Вона виражається у наполегливихспробах Туреччини вступити в ЄС. ЕкономічнеТуреччина сильно залежить від зовнішніх сировинних і про ¬ промислово ринків. Основоюїї міжнародної спеціалізації є добувна, легка, харчова промисловість,будівництво, активна еміграція робочої сили, дрібнооптова торгівля з сусіднімикраїнами. Відсутність «стрижня» в економіціпризводить, зокрема, до високих темпів інфляції. Турецька ліразнецінюється в середньому на 100% щорічно. [28]
/>
Рис.1 Етнічний склад населення, %
Джерело:
Тому достовірноможна говорити лише про те, що Туреччина — багатонаціональна країна, натериторії якої проживає більш як 25 національних меншин. За даними оцінювання,їх чисельність становить 13-15 млн.осіб. Найчисленніші курди (10-12 млн.осіб),нечисленну групу формують араби (1 млн.осіб), інші етнічні групи нараховуютьвід десяти до кілька сот тисяч осіб.
99,8% населенняТурецької Республіки – мусульмани, з них мусульмани-суніти 75%, іншімусульманські громади – 9,8%. Християни та іудеї разом – 0,2%. ( див. Рис. 2).
/>
Рис. 2
Розподіл жителівпо території Туреччини відбувається вкрай нерівномірно. Найбільше густозаселені узбережжя Мармурового і Чорного морів, потім — райони, що прилягаютьдо Егейського моря. Саме густонаселене місто — Стамбул і самий малонаселений — Ханяри. Великою мірою це визначається тим, що саме в цих районахрекреаційно-туристичний комплекс найбільш розвинений, тут потребується великакількість робочої сили для задоволення потреб цього комплексу.
За данимизагального перепису населення 2000 р. близько 65% населення ТурецькоїРеспубліки проживало у містах. Ще у 1950 р. городяни становили лише четвертучастину населення країни. Але саме в 50-х р. у країні активізуваласяурбанізація у зв'язку із початком широкомасштабного процесу механізаціїсільського господарства. Перепис 1985 р. уперше в історії Турецької Республікизафіксував переважання чисельності міського населення над сільським (53% і 47%відповідно). Середньорічні темпи зростання міського населення у 90-ті р.знизилися до 2,8% на відміну від 5,4% в 80-ті, але при цьому залишаютьсязначними. [27]
Впродовж останніхмісяців економіка Туреччини, як світова економіка, стабілізувалась. Сьогоднішнюекономіку Туреччини можна схарактеризувати як таку, що має тенденцію достабілізації, порівняно з економічною ситуацією, що зазнала впливу кризи впершому кварталі минулого 2009 року. [23]
Географія розміщення найбільших міст на території Туреччини говорить проподолання раніше характерного для неї тяжіння процесу урбанізації винятково дозахідної частини країни. Нині у міру реалізації проекту Південно-СхідноїАнатолії і розвитку промисловості регіону швидко зростає кількість його міськихжителів. Одночасно в ареалі інтенсивно протікаючих процесів урбанізаціїопинилося середземноморське узбережжя Туреччини, що необхідно пов'язувати ізновою стратегією економічного розвитку країни, в рамках якої було наданоособливого значення зростанню експорту товарів і розвитку послуг, у тому числітуристичних. [21]
3.Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційного комплексу Туреччини
Туризм є однією знайбільш динамічно розвиваючихся галузей турецької економіки. Достатокунікальних історичних пам'ятників на території Туреччини, виняткової красисередземноморські пляжі, гірський рельєф, сприятливий клімат — усе це відкриваєширокі перспективи для туристичного бізнесу. Щорічно країну відвідує близько9-10 млн. туристів майже з 80 країн. Доход державної казни від туризму складаємайже чверть обсягу турецького експорту. [20]
На початку 90-хроків ХХ ст. туризм в Туреччині переживав кризу, яка була викликана подіями вПерській затоці і курдським тероризмом. До середини 90-х років криза булаподолана.
В наш часукраїнські туристи забезпечують значну статтю доходів до бюджету Туреччини.Взагалі туризм може стати спеціалізацією Туреччини на світовій арені. Щорічно вУкраїну і Росію з Туреччини вивозиться товарів на суму до 5-6 млрд. дол. США.[2]
В порівнянні з2008 роком, незважаючи на всесвітню економічну кризу, туристичні показники 2009року, зокрема прибутки від туризму, зросли (21,25 проти 21,91 млн. дол.). Протекількість туристів зменшилася, як і середня сума, яку витрачав на відпочинокодин турист ( табл. 3 ітабл. 4).
В гендерномурозподілі туристів переважають чоловіки, хоча і не набагато. В порівнянні з2008 р. кількість туристів як чоловіків, так і жінок, збільшилась. До того ж,кількість жінок збільшилась на 400 тис, в той час як чоловіків – лише на сто ( табл.5).
Туреччинаславиться високою якістю сервісу і в той же час відносно низькими цінами впорівнянні з європейськими країнами. Наприклад, середньостатистичний туристможе витратити на всю подорож 708 дол. (табл.3). В основному туристи витрачаютьгроші на такі пункти, як транспорт (можна найняти авто, для цього доситьпред’явити права і закордонний паспорт), проживання (хоча звичайно це входить ввартість подорожі, яку пропонує туристична фірма), різну сувенірну продукцію(особливою популярністю користуються килими та шкіряні витрати) та інші витрати(табл.6).
Місячний прибутоквід туризму найбільший в серпні – як в 2008, так і в 2009 році. В перших трьохкварталах 2009 року місячний прибуток був нижчим, ніж у 2008, проте в останнійдекаді року ситуація покращилася, що говорить про вихід з економічної кризи яквсієї економіки Туреччини, так і рекреаційно-туристичного комплексу окремо (рис.3).
/>
Рис.3
За останні чотирироки кількість туристів, що приїжджали до Туреччини, лише збільшувалась (рис.4),навіть незважаючи на економічну кризу, що свідчить про високий рівеньвідпочинку в Туреччині.
Основна мета, зякою туристи приїжджають до Туреччини, — відпочинок. В цій сфері туризмуТуреччина досягла значних успіхів, і тому входить до десятки найбільшвідвідуваних країн світу (табл.1). Також туристи відвідують Туреччину,аби побачитися з родичами, побувати на шопінгу
( адже Туреччинавідома низькими цінами на різні групи товарів), частина приїжджає сюди зарадинавчання або практики (табл. 2).
В основному доТуреччини приїжджають учні старшої школи та студенти – для багатьох з них цеперший виїзд за кордон. Також користуються попитом різні конференції тасимпозіуми в Туреччині, особливо в Стамбулі, який є науковим та культурнимцентром країни (табл. 7).
З дорослих, яківже отримали вищу освіту, найчастіше приїжджають люди з постійним доходом,також часті гості тут фрілансери і люди на пенсії. Тобто можна зробитивисновок, що відпочинок у цій південній країні підходить як для людей з рівнемдоходу вищим за середній, так і для меш забезпечених людей (табл. 8). [22, 23]
Найбільшпопулярні міста відпочинку українців – міста-курорти: Анталія, Кемер, Белек,Аланья, Айвалик, Бодрум, Дала ман, Ізмір, Кушадасі, Мармарис, Текірова, Сіде іФетія. Високий сезон на курортах – в середині липня до кінця серпня.
Туризм приноситькраїні значні валютні дивіденди. Даний сектор відноситься до числа нечисленнихгалузей, що в умовах загальноекономічної кризи залишаються в сприятливомуположенні: у 2009 році країну відвідали 32,1 млн. іноземних туристів (упорівнянні із показником 2008 року – 30,9млн), а приплив доходів від їхньогообслуговування вперше історії перевищив 20 млрд. дол. [24]
Річний прирістобсягу послуг з початку 80-х років складав у середньому 17%, у 2009 р. віндосяг 60%, а в поточному році очікується на рівні 20 чи навіть 25% більше, ніжв минулому році. Росту сприяли державні кредити, низькі ціни на земельніділянки, податкові пільги. У той же час навряд чи удасться досягти аналогічноговисокого показника в майбутньому, оскільки галузь має гостру потребу в припливінових інвестицій, при цьому ставка робиться на приватні капіталовкладення, що жстосується держави, то на неї покладається відповідальність за створення умов,які сприяють припливу додаткових інвестицій.
Міністерствотуризму розробило план вкладення 3 млрд. дол. у розвиток туристичного бізнесуСтамбула, потенціал якого використовується поки в недостатній мері. На думкупроектувальників, існує можливість для збільшення числа туристів у 20 разів — з2,5 млн. у даний час до 50 млн.(для порівняння: аналогічні показники по Парижуі Лондону досягають у даний час 65 млн. і 75 млн. відповідно). У ходіреалізації загальнонаціональної програми розвитку туризму доходи від даноїгалузі Туреччини в найближче десятиліття можуть бути доведені до 20 млрд. дол. [11]
Туреччина маєвеликий туристичний потенціал. Пляжі й курорти її субтропічних узбереждоповнюються багатющими археологічними та архітектурними пам'ятками, починаючиз часів хеттської держави і гомерівської Трої. Особливо багато пам'яток часівстародавніх Греції та Риму. Використанню цього потенціалу заважають релігійніпроблеми і слабкість відповідної інфраструктури. Знову ж таки, сучасний потік уТуреччину туристів з України та інших країн СНД має для неї велике значення.Найвідомішою курортною зоною стало Середземноморське узбережжя з центромАнталія.
Таким чином,Туреччина — країна, що володіє великими рекреаційними ресурсами, залучає досебе увага туристів з усього світу з пізнавальними, лікувально-оздоровчими,екскурсійними й іншими цілями, що приводить до взаємного співробітництва країн. [4]
4.Регіональні відмінності розвитку рекреаційного комплексу і розміщення основнихзакладів туризму в Туреччині
туризмтуреччина рекреаційний комплекс
Туреччина – країна, що займає 3 місце у загальномусписку найбільш відвідуваних країн. Щорічно, на територію цієї країниз'їжджаються 46% від загального числа туристів усього світу.Для українців це один з найбільш відомихнапрямків для відпочинку у світі. Туреччина приваблює не тільки рівнем якостіобслуговування і чудовими пам’ятками архітектури, а й різноманітністю розваг,які вона може запропонувати як дорослим, так і дітям, як жінкам, так і чоловікам.Тут можна знайти не лише пляжі та море, а й гори та сніг.
Туреччинарозташована в східній півкулі. Її площа (включаючи внутрішні водойми) 779452кв. км. Основна частина території Туреччини — 97 % — розміщена в Азії і тільки3 % — у Європі. Географічна особливість Туреччини — розташування на перехрестіважливих шляхів, зі стародавності з'єднуючих Європу з Азією, чорноморськікраїни і народи зі середземноморським. Нині через територію Туреччинипролягають шосейні і залізничні магістралі, що зв'язують Європу з багатьмакраїнами Азії. Тобто із трьох сторін омивається морями: на півночі — Чорнимморем, на заході — Егейським, на півдні Середземним. Європейська й азіатськачастини Туреччини відділені одна від одної водяною системою, що утворюєморський прохід з Чорного моря в Егейське і включає Мармурове море, протокиБосфор і Дарданелли. Туреччина — гірська країна. Середня висота її територіїнад рівнем моря складає 1132 м. Майже вся територія Азіатської Туреччинизайнята Малоазіатським нагір'ям, до складу якого входять високі, розчленованіпитомими й увінчані могутніми вершинами гірські хребти, обширні сухі нагір'я іплоскогір'я. Низинних рівнин у країні мало, вони розташовані на окремихділянках морських узбереж, як правило, в устях рік.[16]
Головні курорти,які приваблюють велику кількість туристів, знаходяться на узбережжі морів –Середземного, Егейського, Мармурового та Чорного. Саме на узбережжіСередземного моря знаходиться найвідоміший курорт цього району – Анталія. Нижчебуде наведена інформація про те, де знаходяться найвизначніші курортиТуреччини.
Анкара (3,2 млн жителів)розташована в центральній частині Анатолії. Це стародавнє місто, але столицеювоно стало лише в 1923 р.
Анкарарозташована в центральній Туреччині (Анатолії) на висоті 850 метрів над рівнем морить. Місто так само є центром області Анкари з 4 мільйонами жителів.
У основіекономіки міста — функціонування і обслуговування уряду і його адміністрацій.Анкара також є другим по важливості індустріальним містом Туреччини (післяСтамбулу). За останні десятиліття важливою статтею доходу міста став і туризм.
Будучи столицею,Анкара також є важливим транспортним вузлом. Це центр авіа і залізничноготранспорту країни. Анкара — місто-побратим Києва. [1]
Стамбул – єдине місто у світі,розташоване на двох континентах. Він розділений протокою Босфор на дві частини:європейську й азіатську.
Перше, щоприваблює в Стамбулі – поєднання в ньому сучасного і минулого не тількитурецької, а й багатьох інших культур. Стамбул – визнаний центр світовоготуризму з чудово розвиненою інфраструктурою. Незважаючи на те, що в 1923 р.столиця була перенесена в Анкару, Стамбул і досі залишається культурним ідуховним центром Туреччини. Він може запропонувати десятки готелів, ресторанів,барів та інших розваг на будь-який гаманець. [1]
З Європи до Азіїможна потрапити, проїхавши 1,5 км по одному з двох мостів, що висять надБосфором на висоті 60м. В азіатській частині Стамбула багато колоритних місць,які приваблюють туристів своїми ароматами. [2]
Белек розташований за 30 км на захід від Анталії – це найновіший курортний регіон Туреччини. На широких піщанихсередземноморських пляжах знаходиться ряд комфортабельних готелів, побудованихі обладнаних за останнім словом техніки. З району Белек починається рівниннийпейзаж із далеким гірським ландшафтом. Його особлива риса – соснові гаї, піщаніпляжі, сучасні готелі, що перевершують один одного за красою та комфортністю, ічисте повітря. Поруч із Белеком розташований національний парк Кепрюлю Каньйон,що займає площу понад 500 га. Це унікальний кипарисово-евкаліптовий ліс, депредставлена флора і фауна середземномор’я. Можна відправитися на екскурсію вамфітеатр Аспендос, в якому до цих пір чудова акустика і тому тут проводятьмузичні фестивалі.
Кемер розташований насередземноморському побережжі за 42 км на південний захід від Анталії, біляпідніжжя гір Таурус. Назва цього античного міста зустрічається в VI книзі «Іліада» Гомера. Відповідно достарого повір’я тут знаходилася Химера (звідси й пішла назва міста).
З Кемера туристиїдуть на екскурсії на яхті в потонуле в результаті землетрусу місто Кекову. Підчас штилю скрізь бірюзову воду можна побачити стародавні арки, стіни будинків ісаркофаги. [2]
Памуккале – диво природи з багатоюісторією. Турки кажуть: «Хто не був в Памуккале, той не бачив Туреччини». Назвацього курорту в перекладі з турецького означає «бавовняний замок». У цьомумальовничому місці для гарячих джерел, що містять оксид кальцію, зумовилиутворення вапняних відкладень на скелястих травертинових терасах. Цілющівластивості вод, що були відомі жителям сусіднього міста Хієраполіса ще з древніхчасів, сприяли будівництву декількох оздоровчих басейнів із мінеральною водою,переважно при готелях. Уся зона Памуккале внаслідок особливостей пейзажу ігеологічного середовища узята під охорону місцевою владою. [1]
Ізмір має сучасний вигляд, оскількибув перебудований після пожежі 1922 р. Це третє за величиною місто в Туреччині.Він розташований біля підніжжя пагорба, де височіє фортеця Кадіфекале. В містіможна побачити декілька римських скульптур, частково ушкоджених, які зображуютьНептуна, Церберу і Діану. В археологічному музеї міста виставлено безлічпредметів, виявлених при розкопках у західній Анатолії. Відомими туристичнимиоб’єктами є також: парк культури – місце проведення щорічних міжнароднихярмарків; базар, де представлені вироби ремісників; мечеті Хісар і Кемералті ( XVI ст.), караван-сарай Кизларагасі. Надеякій відстані від міста можна ознайомитися з відомими руїнами Ефеса, а такожпотрапити на курорт Чемше. У всьому світі відомі термальні джерела «Балчова».
Гюндоан розташований за 25 км від Бодрума. На території селища розташоване одне з найдавніших поселень, піднявшись вирубанимиу скелі сходами туристи потрапляють у монастир, неподалік знаходиться османськавежа, древні вітряні млини, скельні гробниці. Багато цікавого збереглося наприлеглих островах: древня грецька церква, руїни древнього монастиря івізантійської церкви з фресками ІХ ст. На Бодрумському півострові розташованітакож інші курорти: Кадикалесі та Гелькей. [1]
Також відомий длятуристів регіон Мармурового моря, до якого входять такі міста, як Ізміт,Хереке, Хадапазарі, Сьогут, Ялова, Ізнік, Бурса, Баликесір, Мармуровий острів,Гьонен, Чанаккале, Геніболу, Троя. Ось коротка характеристика цих міст:
Ізміт – промисловий і портовийцентр, столиця провінції Коджаелі. Визначні пам’ятки: палац Саатчі ЕфендіКонак, в даний час в ньому знаходиться етнографічний музей, мавзолей шейхаЕдебали, що відіграв значну роль в утворенні Османської імперії.
Хереке – місто, відоме на весь світкилимовими виробами, які користуються постійним попитом завдяки відміннійякості виготовлення. На північ від міста, на березі Чорного моря, розташованікурортні центри.
Адапазарі – столиця провінції Сакар‘ївизначні пам’ятки міста: музей засновника Турецької Республіки Кемаля Ататюрка;етнографічний музей; міст Бешкопру, який збудував візантійський імператорЮстині у 553 р. н.е., його довжина складає 429м. Околиці м. Адапазарі відомітакож своїми озерами і мальовничою природою.
Ялова. В південно-західній частиніміста розміщені термальні купальні, відомі своїми цілющими властивостями. Упалаці Ататюрка, що був збудований у 1929 р. і задумувався як літня резиденція,тепер організований будинок-музей. Поруч із містом починається курортна зонаЧинарджік.
Ізнік розташований на східномуберезі однойменного озера. В І-ХІ ст. місто було могутньою римською фортецею,про цей період нагадують: фортечні ворота римського періоду; руїни храму св.Софії, в якому відбувся перший всесвітній собор; бірюзова мечеть Ешіль. У музеїІзніка найбільший інтерес викликає археологічна експозиція, в XVI-XVII ст. це місто було найбільшим центроміз виробництва кераміки. Сьогодні він є невеликим провінційним містечком,розміщене в межах древніх римських оборонних стін.
Бурса – перша столиця Османської імперії,завойована в 1326 р. Орханом Газі, цим містом тривалий час володіли римляни івізантійці. На даний час Бурса – одне з найбільших міст Туреччини, яке стрімкорозвивається. Визначні пам’ятки: Мурадія – стародавній цвинтар зі розкішнимимавзолеями; мечеть Султана Мурада ІІ (1462), музей, що знайомить відвідувачівіз побутом багатих османських вельмож, Осман-орхан – місце, де похованийзасновник Османської імперії Осман Бек і його син Орхан Газі, Соборна мечеть (XVI ст.), Зелена мечеть і Зелений мавзолейсултана Мехмета І, який вважається другим засновником Османської імперії. Іншівизначні пам’ятки: археологічний музей, музей Ататюрка, мечеті Баязіта, ЕміраСултана. Найекзотичніша розвага – відомі турецькі лазні, розташовані в районіЧекердеш.
Мармуровийострів (Проконесос)– був головним місцем видобутку мармуру в регіоні від Римської доВізантійської та Османської імперій. Мармур продовжують добувати і в наші дні.
Гьонен – курорт, який відомиймінеральними водами, вважається кращим термальним курортом у Туреччині. Водутемпературою понад 80С добувають із глибини 82 м. Туристів також може зацікавити мозаїка V ст., яка збереглася з часів Древнього Риму.
Чаннакале – це місто розташоване білявузького входу (1,2 км) в затоку Чанаккале, яка розділяє Європу і Азію таз’єднує Мармурове і Егейське моря, між материками регулярно курсують пороми. Умісті є археологічний музей, де експонуються вироби з древньої кераміки. В 1451р. султаном Мехметом ІІ було збудовано дві фортеці на протилежних берегахзатоки, з метою контролю кораблів, на даний час в одній із фортець білямістечка Чіменлик знаходиться військовий музей.[1]
Хоча більшістьтуристів їдуть до Туреччини заради моря і сонця, ця східна країна може запропонуватипевні розваги і для тих, хто полюбляє засніжені схили і морозний вітер. Головнігірськолижні курорти Туреччини:
Сарикамиш – великий гірськолижний центр,розташований на сході Туреччини. Розрахований як на досвідчених спортсменів,так і для початківців, сезон триває близько 120 днів на рік, товщина сніговогопокриву в середньому досягає 1,5 м.
Улудаг – є одним з найбільшихцентрів гірськолижного туризму в Туреччині, де створені всі необхідні умови длязанять слаломом, біатлоном і проведення лижних турів. Національний парк Улудагрозташований за 150 км від Стамбула і за 36 км на південь від Бурси, лижний сезон триває 120 днів у році, найбільш сприятливий період для відпочинку з 20 грудняпо 20 березня. Товщина снігового покриву складає 3 м. Зона відпочинку оточена лісовим масивом.
Паландокен – розташований на горіПаландокен за 5 км від м. Ерзурума. На курорті обладнано декілька лижних трас,призначених як для вільного користування, так і для спортивних заходів. [4]
5.Проблеми та напрями розвитку і вдосконалення рекреаційно-туристичного комплексуТуреччини
Аналізуючи передумови розвитку міжнародного туризму, вартозупинитися і на факторах, що стримують його ріст. Цій проблемі була приділенаособлива увага на Всесвітній конференції по туризму[1].У доповіді підкреслювалося, що циклічні і структурні кризи, інфляція, рістбезробіття, порушення умов товарообміну, а також відсутність плануваннявикористання природних і трудових ресурсів є гальмуючими факторами, щовпливають на ріст міжнародного туристського обміну. Крім цих причин, слідзазначити і такі негативні для туризму фактори політичного порядку, як:
— внутрішньополітична нестабільність у чи країні регіоні;
— відсутність між державами добросусідських відносин;
— військовіконфлікти.
Як і в будь-якій галузі господарства, так і врекреаційно-туристичному комплексі залишаються невирішені проблеми.
Спонтанно проведена чи ніким не контрольована господарськадіяльність туристичного бізнесу приводить до негативних наслідків, оскільки вцьому випадку не враховуються інтереси місцевого населення, воно не маєможливості пристосуватися до змін, що відбуваються. Цей контакт може носитинегативний характер, тому що в той час, коли туристи відпочивають, місцевенаселення працює. [9, 29]
Важливою умовою розвитку туризму як сфери господарськоїдіяльності є політика попередньої підготовки і контролю. Туристичний рух носитьсезонний характер, що накладає відбиток на попит і виробництво, значно впливаєна рентабельність усієї туристичної галузі. Особливо позначається це напідприємствах з високої трудо- та капіталоємністю, на сфері послуг. Сезоннийспад викликає тимчасове вивільнення робочої сили, яким необхідно шукати на цейперіод інше застосування.[12]
Однією з проблем розвитку рекреаційно-туристичного комплексуТуреччини є те, що переважна кількість курортів, які приваблюють увагутуристів, знаходяться на узбережжях різних морів, в той час як центральначастина країни майже не має гідних рекреаційних ресурсів. Звісно, це не може невпливати на зайнятість трудових ресурсів у даній сфері (яка є однією знайголовніших в країні, тобто саме тут має бути зайнята найбільша частинапрацездатного населення), і, як результат, на всю економіку держави.
Також важливим для розвитку рекреаційного комплексу буденалагодження стосунків з курдами, які борються за свою незалежність. Адженеспокійна внутрішня ситуація в Туреччині навряд чи зможе привабити більшукількість туристів. Є надзвичайно важливим, щоб влада Туреччини вирішила цепитання якнайскоріше.
Неодмінним плюсом для рекреаційного комплексу буде більшактивна реклама своїх історичних памяток, а не лише відомих і так дуже добрекурортів. Адже майже кожна людина знає, що можна побачити в Анталії, протедалеко не всі знають, чим відомий Стамбул – колишня столиця трьох могутніхдержав, що може похвалитися такими пам’ятками, які не снилися жоднійєвропейській столиці. [2]
Економічний вплив туризму трохи диспропорційний по своїхвидах. Зокрема, менше виграє приймаюча сторона, більше вигоди приноситьвідправлення туристів в інші регіони. Однак це відносна диспропорція. Придосить розвиненій туристичній індустрії прийому в регіоні туризм здатнийприносити великі доходи.
Але разом з тим виникають додаткові транспортні проблеми всезонні періоди. Крім посиленого пасажирського руху ростуть і товарніперевезення. Ці проблеми можуть зважуватися шляхом розвитку різного роду підсобнихгосподарств, розробки договорів на постачання і т.д. [29]
Розвиток туристичної індустрії має супроводжуватися аборозширенням місцевого виробництва, або спрямованим постачанням місцевостей,відвідуваних туристами. У кожнім конкретному випадку ці питання зважуютьсяпо-різному, з урахуванням можливостей місцевої промисловості. [8]
Реалізація споживчої продукції місцевої промисловості, щосупроводжує туристичному обслуговуванню, у ряді випадків здатна приноситибільше прибутку, чим сама вартість туристського обслуговування. Важливим прицьому є питання розміщення готелів, транспортних підприємств, продукція якихбуде доповнювати власні туристські послуги.
Витрати в туристичній інфраструктурі відбивають величезнийтягар, що несуть державний і регіональний бюджети. Головна проблема складаєтьсяв затримці за часом витрат із власного бюджету на розвиток інфраструктури й узбільшенні надходжень від туристичного сектора. Вирішення цієї проблемиперекладається на державне чи приватне фінансування з закордонних джерел.Останні стають дорогими через великий відсоток позиції підвищення курсуіноземної валюти. [10]
Через сильну залежність від іноземних фінансів держава інодіприбігає до короткострокових мір для збільшення надходжень від міжнародноготуризму, таким, наприклад, як обкладання податками і заборона товарів і послуг,імпортованих спеціально для туристичного сектора; застосування спеціальнихподатків для міжнародних туристів (наприклад, податків у аеропортах, податків,зв'язаних із тривалістю перебування в країні). Ці міри можуть збільшити резервиіноземної валюти на короткий проміжок часу, але для тривалого періоду вонинеефективні, тому що впливають на конкурентноздатність країни і її туристськийімідж за рубежем. Це згубно відбивається на розвитку туристської сфери врегіонах.
Крім того, країна може генерувати додатковий дохід відтуристів через фіскальну систему, не руйнуючи власну індустрію туризму. Цедосягається прямим і непрямим оподатковуванням доходів від туристів. У такихумовах вплив міжнародного туризму на державний бюджет залежить від економічноїі фінансової ситуації в країні. При цьому основна складність складається вточному прогнозуванні витрат, необхідних для розвитку інфраструктури, іможливостей країни в одержанні іноземних позик. [5]
Обмін послугами міжнародного туризму між країнами, так само,як і обмін товарами, є частиною міжнародної торгівлі і відчутно впливає наекспорт і імпорт країни. Надання першої медичної допомоги туристу в країніперебування є експортом для приймаючої країни, а харчування, що туристиодержують за рубежем, вважається імпортом для країни відправлення цих туристів.
Наслідки переходу до нового постіндустріального суспільства можуть бути інегативними, наприклад, у сфері зайнятості — через перехід великої частинитрудових ресурсів з виробничого сектора в сферу послуг. Стримуючі міри дужерізноманітні — від обмежень ввозу і вивозу іноземної валюти, протекціоністськихтарифів на перевезення до адміністративного квотування кількості подорожуючих.[9, 10]
Туризм не може розвиватися без взаємодії з навколишнім середовищем. Однакза допомогою керування розвитком туризму і при чіткому плануванні можназменшити негативний вплив і збільшити позитивне. Тому необхідно шукати шляхирекреації природних ресурсів, очищення повітря та морського узбережжя,намагатися не забруднювати навколишнє середовище. [11]
Висновки
Зростаючаіндустрія туризму потребує кадрового забезпечення, а різноманітність працістворює широкі можливості використання як кваліфікованої, так і некваліфікованоїпраці. Зазначені характерні ознаки роблять туризм ефективною галуззюгосподарства, що відіграє дедалі більшу роль як в національних економіках, такі в світовій торгівлі послугами.
В той же час розширення таінтенсифікація туристичної діяльності сприяють залученню нових територій, атехнічні можливості дозолять їх освоїти.
Тому сучаснийетап розвитку можна охарактеризувати, як етап переосмислення його ролі ізначення в людській життєдіяльності.
Важливимчинником розвитку туризму в сучасних умовах є сама глобалізація економічнихпроцесів, яка пов’язана з переходом від індустріальної до постіндустріальноїстадії економічного розвитку. В умовах зростаючої взаємозалежності економікрізних країн розширюється простір для туристичної діяльності. Адже посиленнявідкритості національних ринків, поглиблення міжнародного поділу і коопераціїпраці дає можливість туристичним фірмам залучати до своєї діяльності наконкурентній основі нові туристичні ресурси і як найповніше задовольнятизростаючі потреби в подорожах та екскурсіях.
Розглянувши розвиток туризму на прикладі Туреччини, слідсказати, що він є невід’ємною галуззю народного господарства, який з кожнимроком все більше розвивається не лише в межах однієї країни, а й у ціломусвіті. Важлива роль туризму в розвитку регіональної економіки підтверджуєтьсяростом інвестицій у цю галузь з боку іноземного і вітчизняного капіталу. Вониспрямовані на будівництво готелів, мережі підприємств харчування і заправочнихстанції. Однак для плідної інвестиційної діяльності у визначеному регіонінеобхідний сприятливий інвестиційний клімат – більш дешеві кредити і наданнягарантій по кредитах.
У результаті аналізурекреаційних ресурсів Туреччини в даній роботі робиться висновок про те, що насьогоднішній день ця країна є однією з найбільш відвідуваних країн світу.
Володіє розвиненоюіндустрією туризму, яка здатна задовольнити потреби туриста у відпочинку,лікуванні, дозвілля та інших видах рекреаційної діяльності.
Туреччина пропонуєіноземному туристові широкий спектр різноманітних послуг, таких як:
• пляжно-курортний відпочинок
• спортивний туризм
• екскурсійний туризм
• лікувально-оздоровчий туризм
• програми для дитячого відпочинку
• shop-тури.
Це дозволяє країніпоповнювати бюджет іноземною валютою, розвивати інфраструктуру туризму, підтримувати зв'язки з іншими державами і тим самим розвивати економіку країни.
У Приморському країможе бути застосований багатий досвід Туреччини у використанні подібнихрекреаційних ресурсів для розвитку внутрішнього туризму, а також для залученняіноземних туристів.
Туризм є життєвонеобхідною ланкою в сучасному суспільстві, яка у майбутньому має значніперспективи для розвитку.
ДОДАТКИ
/>
Таблиця 1
Найпопулярнішінапрямки світового туризму, 2009 рік
№ п/п
Країна
Міжнародних туристичнихвідвідувань, млн 1 Франція 79,3 2 США 58,0 3 Іспанія 57,3 4 КНР 53,0 5 Італія 42,7 6 Великобританія 30,1 7 Україна 25,4 8 Туреччина 25,0 9 Німеччина 24,9 10 Мексика 22,6
Джерело:
Таблиця 2
Мета візитівдо Туреччини, 2009
Мета візиту
2009
Іноземці
Частка у %
Турки на відпочинку
Частка у %
Загальна кількість
5 853 318
100,0
1 075 404
100,0 Туризм, розваги, культурна діяльність 3 452 171 59,0 190 844 17,7 Відвідини друзів та родичів 629 849 10,8 658 159 61,2 Навчання, тренування (менше ніж на рік) 51 425 0,9 2 903 0,3 Лікування 36 242 0,6 14 513 1,3 Паломництво 22 324 0,4 1 451 0,1 Шопінг 343 906 5,9 10 159 0,9 Транзит 390 972 6,7 60 228 5,6 Бізнес-туризм 204 052 3,5 47 167 4,4
Джерело:
Таблиця 3
Щомісячнітуристичні прибутки і витрати Туреччини, 2009 рік
Місяць
Дохід від туризму, _дол.
Кількість туристів
Середні витрати одного туриста
Витрати турецьких туристів за кордоном, _дол.
Кількість турецьких туристів
Середні витрати одного туриста Січень 885.471.907 1.172.736 755 274.058.487 352.491 777 Лютий 800.964.172 1.073.986 746 254.451.447 338.170 752 Березень 1.089.843.262 1.478.744 737 276.855.813 374.133 740 Квітень 1.053.011.064 1.677.867 628 296.878.902 427.658 694 Травень 1.692.014.157 ⁿ.769.178 611 320.070.319 461.661 693 Червень 1.948.181.766 3.175.128 614 389.585.837 567.063 687 Липень 3.054.318.835 4.138.652 738 333.771.377 437.854 762 Серпень 3.995.011.064 5.298.575 754 264.061.165 348.552 758 Вересень ⁿ.938.646.647 3.917.099 750 195.375.294 262.293 745 Жовтень ⁿ.262.486.441 3.186.698 710 310.224.994 448.433 692 Листопад 1.269.293.292 1.762.312 720 246.939.379 376.187 656 Грудень 921.721.525 1.278.219 721 344.174.546 497.575 692
Всього
21.910.964.131
30.929.192
708
3.506.447.562
4.892.070
717
Таблиця 4
Щомісячнітуристичні прибутки і витрати Туреччини, 2008 рік
Місяць
Дохід від туризму, дол.
Кількість туристів
Середні витрати кожного туриста
Витрати турецьких туристів за кордоном, дол.
Кількість турецьких туристів за кордоном
Середні витрати кожного туриста Січень 798.687.484 1.151.951 693 282 105 147 378 771 745 Лютий 722.307.882 1.057.976 683 287 901 482 384 447 749 Березень 945.578.361 1.426.537 663 326 603 863 439 320 743 Квітень 1.021.414.051 1.824.721 560 268.517.511 364.114 737 Травень 1.444.131.880 2.656.507 544 306.746.195 413.407 742 Червень 1.777.999.175 3.261.081 545 361.266.354 488.989 739 Липень 2.906.792.509 4.218.369 689 460.697.012 651.212 707 Серпень 3.813.819.077 5.491.275 695 329.229.786 460.934 714 Вересень 2.805.708.246 3.989.011 703 307.165.477 411.943 746 Жовтень 2.466.201.396 3.515.977 701 374.671.441 490.962 763 Листопад 1.441.776.357 1.945.675 741 393.619.402 517.640 760 Грудень 1.104.920.838 1.467.070 753 447.217.180 559.614 799
Всього
21.249.337.258
32.006.149
664
4.145.740.850
5.561.355
745
Таблиця 5
Розподілтуристів за статевою належністю
Стать
2008
2009 />
Кількість туристів, млн
Частка туристів від загальної кількості, %
Кількість туристів, млн
Частка туристів від загальної кількості, % /> />
Іноземці
Місцеві жителі
Іноземці
Місцеві жителі
Іноземці
Місцеві жителі
Іноземці
Місцеві жителі />
Заг.
4 843,0
874,0
100,0
100,0
5 342,8
985,4
100,0
100,0 />
Чол. 2 686,3 613,3 55,5 70,2 2 760,1 656,7 51,7 66,6 />
Жін. 2 157,5 260,6 44,5 29,8 2 582,6 328,7 48,3 33,4 />
Джерело:
Таблиця 6
Витратитуристів в Туреччині, 2008 р. та 2009 р.
Тип витрат
Розподіл витрат
2008 %
2009 %
Загальна сума індивідуальних витрат
879 290 478
97,5
1 151 319 039
94,7
Загальна сума на їжу і напої 317 760 651 35,2 445 504 693 36,7
Загальна сума за проживання 210 564 387 23,3 287 758 521 23,7
Загальна сума на здоров’я 6 958 060 0,8 9 987 240 0,8
Загальна сума на транспорт 105 865 613 11,7 124 026 787 10,ⁿ
Загальна сума на розваги, спорт, культуру 9 866 797 1,1 22 689 088 1,9
Загальна сума на послуги турфірми 1 028 129 0,1 1 341 593 0,1
Загальна сума на інші товари та послуги
227 246 840
25,2
260 011 118
21,4
2.Загальна сума на поїздку 22 489 084 2,5 64 188 984 5,3
3.Туристичні витрати
901 779 562
100,0
1 215 508 023
100,0
Джерело:
Таблиця 7
Розподілтуристів за рівнем освіченості
Освітній рівень
2009 />
Загальна кількість туристів
Частка у % /> /> Загалом Іноземні туристи Мешканці міст Загалом Іноземні туристи Мешканці міст />
Загалом
6 328 228
5 342 804
985 424
100,0
100,0
100,0 />
Діти віком до 5 років
235 302 172 171 63 131
3,7 3,2 6,4 />
Початкова школа
669 181 328 855 340 327
10,6 6,2 34,5 />
Середня школа
1 048 208 920 494 127 713
16,6 17,2 13,0 />
Старші школа
2 050 056 1 793 904 256 152
32,4 33,6 26,0 />
Учні Вузів
1 725 486 1 578 906 146 580
27,3 29,6 14,9 />
Магістри чи доктори наук
599 994 548 474 51 521
9,5 10,3 5,2 />
Джерело:
Таблиця 8
Розподілтуристів за статусом
Статус туриста
2009 />
Загальна кількість туристів
Частка у % /> />
Загалом
Іноземці
Місцеві жителі
Загалом
Іноземці
Місцеві жителі />
Загальна кількість туристів
6 328 228
5 342 804
985 424
100,0
100,0
100,0 />
Робітник
2 708 626 2 319 681 388 945
42,8 43,4 39,5 />
Фрілансер
1 198 339 1 078 608 119 731
18,9 20,2 12,2 />
Безробітний
262 711 227 880 34 831
4,2 4,3 3,5 />
Студент
285 525 247 792 37 733
4,5 4,6 3,8 />
На пенсії
1 150 566 884 981 265 586
18,2 16,6 27,0 />
Домогосподарки
669 842 531 970 137 872
10,6 10,0 14,0 />
Інші групи
52 619 51 893 726
0,8 1,0 0,1 />
Джерело:
Прирісткількості туристів, тис. чол.
/>
Рис. 4
Списоквикористаних джерел
1. МальськаМ.П. Туристичне країнознавство. Європа: навч. посіб. [для студ. вищ. навч.закл. ] / М.П. Мальська, М.З. Гамкало, О.Ю. Бордун. – К.: Центр учбовоїлітератури, 2009. – 224с.
2. Косолапов А.Б.Туристское страноведение. Европа и Азия: учебно-практическое пособие. – 3-еизд., стер. / А.Б. Косолапов. – М.: КНОРУС, 2008. – 400с.
3. Лукьянова Л.Г.,Цыбух В.И. Рекреационные комплексы: Учеб. Пособие / Под общ. ред. В.К.Федорченко. – К.: Вища шк., 2004. – 346с.; ил.
4. Сапожникова Е.Н.Страноведение: Теория и методика туристского изучения стран: Учеб. пособие длястуд. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 240с.
5. ГоликовА.П., Дейнека О.Г., Позднякова Л.О., Черномаз П.О. Економіка зарубіжних країн:Навч. посібник
6. СиротенкоН, Г., Менделєєв В.А. Велика енциклопедія країн. 2-е вид., — М.: ТОВ«Видавництво АСТ»; Харків: ТОВ «Торсинг», 2005, 490 с.
7. МаксаковськийВ.П. Географічна картина світу, Кн. ІІ: Регіональна характеристика світу. – М.:Дрофа, 2004. – 480с.
8. Ващенко Н.П. Рекреаційні комплекси світу./ К.:2004
9. Кон’юнктураміжнародного ринку готельних і туристичних послуг. Укл. Бойко М.Г./ К.: 2004
10. Александрова А.Ю.Международный туризм. Учебное пособие для Вузов. – М.: Аспект Пресс, 2005. –314 с
11. Бакуменко В.Д. Основизагальної екології. – К.: Либідь, 2005. – 400 с.
12. Розміщення продуктивних сил ірегіональна економіка: Навч. посіб. для дистанц. навчання / Чернюк Л.Г.,Клиновий Д.В. – К.: Ун-т « Україна», 2005. – 245с.
13. Страны мира / Факты и цифры. — СПб.:«Норинт», 2005.
14. Країни світу: довідник. – К.:Логос, 2006. – 377 с.
15. Воронова Э.Ю. Социально-экономическое значениемеждународного туризма // Бизнес и политика. – 2006. – № 5. – 59 с.
16. http://www.turkey-info.ru
17. http://www.turki.ru
18. http://www.turkey.ru
19. http://www.tournew.ru
20. http://www.yandex.ru
21. http://www.br.com.ua/referats/Geografiya/23538-2.html
22. http://www.ukrstat.gov.ua/
23. http://www.turkstat.gov.tr/Start.do;jsessionid=SnvzLhhDFvy1XvzpRWbn2nKJPZFb7dtLJQXQ8hpXwWq21HDbC1Gz!-2133813880
24. http://www.turkstat.gov.tr/PreTablo.do?tb_id=51&tb_adi=TourismStatistics&ust_id=14
25. http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=3901&Itemid=72
26. www.tourism.gov.ua/news.
27. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=27732
28. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0
29. http://www.refine.org.ua/pageid-846-1.html
30. http://tortoise.com.ua/istoriya-turechchyny-v-datax.html