Міністерство транспорту України
Київський університет економіки і технологій транспорту
Кафедра: “Економіка підприємств транспорту”
Контрольна робота
з предмету: “ Транспортні коридори”
Перевірив: доцент к.е.н.
В. П. Гудкова
Розробив: ст. заоч. ф. н.
гр.5-МО-2
Д. О. Мартиненко
Шифр:99-МО-203
2004
План
1. Розвиток швидкісного руху на ділянкахміжнародного транспортного коридору Росії Білорусії… 3
2. Розвиток швидкісного руху на ділянках міжнародноготранспортного коридору Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії і Молдови… 5
3. Основні технічні вимоги до плану швидкіснихзалізниць… 7
Список використаної літератури… 8
/>1. Розвиток швидкісногоруху на ділянках міжнародного транспортного коридору Росії Білорусії.
Підготовленість цього регіону до впровадженняшвидкісного руху має найбільше значення для України, оскільки мережаукраїнських залізниць взаємодіє з мережею даних країн найбільш тісно.
У Росії розроблена і прийнята Концепціяорганізації швидкісного і високошвидкісного руху, що передбачає в погодженні збілоруською, а також українською мережами поетапне підвищення швидкості рухупасажирських поїздів до 160… .200 км/год на існуючих залізничних лініях.
Намічений полігон швидкісного руху має 10пріоритетних напрямків, один з яких український — Москва-Суземка.Передбачається комплекс реконструктивних робіт з ліквідації бар'єрних місць, щоперешкоджають організації швидкісного руху. Встановлені розрахункові розмірируху, максимальна швидкість на кожному напрямку, час у дорозі і йогоскорочення, визначені терміни введення швидкісного руху.
Так, для українського напрямку Москва-Суземкаці дані становлять:
· довжина-488км;
· розміри руху — 9 пар поїздів за добу;
· максимальна швидкість — 160 км/год;
· час у дорозі — 5 год 04 хв (існуючий — 8 год 01хв);
· тип локомотива новогопокоління — ЗП10;
· термін уведення-2010р.
Реалізується спільний проект Росії і Білорусіщодо поетапного впровадження підвищенихшвидкостей на ділянці Брест-Мінськ- Москва(максимальна швидкість 160 км/год, термін уведення — 2005 р.). Ця ділянка є частиною напрямкузахід-схід (Критський транспортнийкоридор № 2), по якому здійснюються зв'язки розвинутих країн Західної Європи з країнами СНД, що мають великий економічнийпотенціал. Залізниці на всьому протязі коридору двоколійні й електрифіковані.
Міністерством транспорту України такожпроводяться роботи щодо створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів [15]. У 1998 р. бувпідписаний Протокол намірів між Укрзалізницею і Білоруською залізницеющодо проведення робіт з електрифікаціїнапрямку Гомель-Чернігів і будівництвацифрових волоконно-оптичних ліній зв'язку. У 1999 р. Україна електрифікувала одноколійну ділянку Ніжин-Чернігів довжиною 83 км і ділянкуРоздільна-Кучурган (13,7 км),витративши на це 56 млн грн. За домовленістю виконання робіт натериторії Білорусі покладено на українську сторону за рахунок коштів білоруської сторони. Роботи зупинені через відсутністьфінансування.
Підвищення швидкості до 160 км/год на напрямкуДержкордон з — Україною-Гомель-Мінськ-Держкордон з Литвою передбачається після 2010 р.[1]
/>2. Розвиток швидкісногоруху на ділянках міжнародного транспортного коридору Словаччини, Чехії,Угорщини, Румунії і Молдови.
Словаччина іЧехія
Програмами розвитку залізниць Чехії наміченевпровадження швидкісного руху в напрямкуУкраїни: (Ширидинг)-Хеб-Пльзень-Прага-Колін-Острава.На частині коридору, що проходить по території Чехії, Хеб-Прага до 2005р. передбачається модернізувати лінію для реалізації швидкостей руху 120км/год, а на інших ділянках вказаногонапрямку у перспективі до 2010 р. -140…160 км/год.
У Чехії в рамках виконання програми з 1997 р.використовуються моторвагонні поїзди серії680, оснащені системою примусовогонахилу кузова на кривих ділянках. Вони розраховані на максимальнушвидкість 230 км/год і зможуть експлуатуватися на електрифікованих лініях постійного і змінного струму. Потужність такогопоїзда 4000 кВт.
Словаччина намічає впровадити швидкісний рухза маршрутом кордон зЧехією-Жиліна-Попрад-Татри-Кошице-Чєрна-над-Тісоу-(Чоп) з максимальною швидкістю 160 км/год до 2010 р.
Угорщина
Програмами розвитку залізниць Угорщининамічене впровадження швидкісного руху внапрямку України: (Відень)-Хедьюш-халом-Будапешт-Мішкольц-Захонь-(Чоп).Максимальні швидкості, що плануються на існуючій лініїХедьюшхалом-Будапешт, — 200 км/год, на інших ділянках — 140… 160 км/год.
Повнареконструкція відповідно до європейських угод проведена на ділянці Хедьюшхалом-Будапешт, який єскладовою загальноєвропейського коридору № 4 і по якомуможливе курсування швидкісних пасажирських поїздів у напрямку 'Відня зішвидкістю 160км/год.
Конкретні терміни введення швидкісного руху наінших ділянках не встановлені. [1]
Румунія
Румунськізалізниці планують впровадження швидкісного руху в напрямку України:Бухарест-Унгени. Швидкість руху 140 км/год. Терміни введення швидкісного рухуне встановлені.
Молдова
Швидкісна мережа Молдови в напрямку Українивизначена проектом модернізації напрямку Унгени-Кишинів-Бендери-(Роздільна) звиходом до Києва. Швидкість руху до 160 км/год. Термін введення швидкісногоруху — 2005 р., однак поки що ніякі роботи на цьому напрямку не ведуться.
Схема розташування ділянок, на якихзаплановано введення швидкісного руху, на прилеглих до України територіяхсусідніх країн наведена на рис
Проведений аналіз дозволяє зробити таківисновки:
· на міжнародних транспортних коридорах сусідніхкраїн ведуться роботи щодо впровадження швидкісного руху. Є ділянки швидкісногоруху, на яких уже зараз максимальна маршрутна швидкість у 1,3… 1,9 разаперевищує аналогічну на залізницях України. Однак встановлені максимальнішвидкості на транспортних коридорах, що прилягають до України, зокрема доЛьвівської залізниці, поки що не перевищують 120 км/год;
· на продовженні напрямку Москва-Київ і далі на західзливаються транспортні потоки трьох міжнародних коридорів: № 3, № 9,Балтійське море-Чорне море, що може забезпечити велику економічну ефективністьвпровадження швидкісного руху.
/>
/>3. Основні технічнівимоги до плану швидкісних залізниць.
Основнимпараметром при підготовці інфраструктури залізниці та рухомого складу до швидкісного руху згідно з європейськимивимогами вважається максимальна швидкість. Параметриколії, колійних пристроїв та іншихзалізничних об'єктів повинні прийматися, виходячи з умов забезпеченнябезпеки і плавності руху, стійкості таміцності колії, комфортності їзди пасажирів.
Перед уведеннямшвидкісного руху пасажирських поїздів необхідно провести модернізацію тареконструкцію інфраструктури залізниць на основі відповідноїнормативно-технічної бази.
В 2002 р. вУкраїні вийшла інструкція [53], у якій встановлена класифікаціяруху за рівнем швидкості: швидкісний рух — це рух пасажирських поїздів зі швидкостями в інтервалах, км/год: 141… 160 (прискорений рух), 161-200 (швидкіснийрух) і понад 200 (високошвидкісний рух).
Тимчасова інструкція з організації швидкісногоруху пасажирських поїздів — це перша спробаУкрзалізниці в розробці й встановленнівимог на технічне обслуговування та експлуатацію споруд і пристроїв колії, електропостачання, СЦБ і зв'язку, рухомогоскладу на існуючих ділянках залізниць за умов суміщеного руху вантажних, пасажирських і швидкіснихпасажирських поїздів при електричній і тепловозній тязі зі швидкостями вінтервалах 141-160 та 161-200 км/год.
З урахуваннямнаближеності умов спорудження й функціонування українських та російських залізниць, а також наявності значних спільних пасажиропотоків і переважної частки вантажоперевезень Росії в загальному обсязі вантажообігузалізниць України (65 % за даними 2001 р.) при розробці Інструкціїчастково використані чинні нормативні документи і розробки організацій Міністерствашляхів сполучення Російської Федерації, у першу чергу Всеросійського науково-дослідного інституту залізничного транспорту.Взяті до уваги рекомендації і вимоги документів міжнародних організацій швидкісного транспорту, розробкинауково-дослідних установ України, зокрема Дніпропетровського національногоуніверситету залізничного транспорту імені академікаВ. Лазаряна, Інституту технічної механіки ПАН України, які враховують умови й особливості експлуатаціївітчизняних залізниць. [1]
/>Список використаноїлітератури
1. Кірпа Г. М. „Інтеграція залізничноготранспорту України в Європейську транспортну систему”; — Дніпропетровськізд. ДНУСТ, 2003; 268с.
2. Зеркалов Д. В. „Транспорт України”Довідник; — К.: Основа, 2002р.; 416с.
3. Кушнірчук В. Г., Петров В. І.,Зеркалов Д. В., „Перевезення вантажів залізничного транспорту”:Довідник: — К. Основа, 2001р. – 512 с.
Бакаєв, Кутах: „Міжнародні транспортнікоридори” – 2т.