Вихідні данні
Одноколійнаділянка ПАБ – заміна на ДЦ
Експлуатаційна довжина ділянки Lек112 км.
Кількість перегонів mпер 12
Кiлькiсть проміжних станцій на ділянці:
Всього 13
ІІкл3
ІІІкл 4
Іvкл6
Кількість стрілок на проміжних станціях 100
Серія локомотива ВЛ 80
Середньє навантаження на вантажний вагон Рв 50 т/ваг
Вагатари вагона qт 23 т
Вагапотяга Qбр 2800 т
Доходна ставка 77 коп/10ткм
Зниження простою вагона Dt 0.13 год
Скорочення середньодобової кількості локомотивів DM 5
Скорочення чисельності помічників машиністів та складачів DЧпмс 8
Додатковий контингент електромеханіків DЧшн 5
Кількість вагонів, що переробляються станцією за добу n 500
Витратна норма на 1 маневрову лок-год еман 119 грн
Витратнанорма на 1 ва-год простою еnн19 коп
Капітальні витрати Кдод 534 тис.грн
Зміст
Вступ
1 Визначенняекономічної ефективності впровадження більш досконалих пристроївСЦБ
1.1 Визначення пропускної спроможності дільниці, дільничної швидкості, кількості зупинокта розмірів руху вантажних поїздів
1.2 Визначення капітальних вкладень
1.3 Розрахунок потрібногоконтингенту на ділянці при НАБ та АБ
1.4 Визначенняексплуатаційних витрат і собівартості перевезень
1.5Визначення економічної ефективності
2 Визначення економічної ефективності впровадження маневрового радіозв’язкуна станціях, як заходу науково-технічного прогресу
Висновок
Вступ
Висока інтенсивність використання технічних засобівзалізничного транспорту обумовлює необхідність широкого застосування досягненьнауки та техніки і передових засобів труда. Рішенню цих задач в більшості сприяє впровадження сучаснихзасобів автоматики та телемеханіки. При відносно невеликих капітальних витратахпристрої автоматикита телемеханіки дозволяють підвищити пропускнута провізну спроможність ліній та перероблювальну спроможність станцій, значно збільшити продуктивність та покращити умови працізалізничників, підвищити безпеку руху поїздів.
Впровадження автоблокування та АЛС на двоколійних лініяхпідвищує їх пропускну спроможність в 2-3 рази з порівнянням з лініями, якіобладнанні напівавтоматичним блокуванням (НАБ). При обладнані диспетчерською централізацією (ДЦ)одноколійних ліній їх пропускна спроможність збільшується приблизно на 50%.
Метою даної курсової роботи є визначення економічної ефективностіпри заміні одноколійної ділянки системи напівавтоматичногоблокування на автоблокування з диспетчетською централізацієюстрілок.
1 Визначення економічноїефективності впровадження більш
доскональних пристроїв СЦБ
1.1 Визначенняпропускної спроможності ділянки, дільничної швидкості, кількості зупинок тарозмірів руху вантажних поїздів
Пропускна спроможність (N) на дільниці визначається взалежності від виду графіка руху поїздів.
На одноколійній дільниці,яка обладнана пристроями НАБ, як правило, застосовується непакетний графік рухупоїздів.
Пропускну спроможність впарах поїздів за даним типом графіка визначають за формулою:
N = />, (1.1)
де Тдоб — тривалість добиу хвилинах. Тдоб=1440хв;
St — станційні інтервали на перегонах,які обмежують роздільні пункти, хв; St=14;
tх — час руху поїзда на обмежувальномуперегоні, хв., визначається за формулою (1.2):
/> (1.2)
деl — довжина обмежувального перегону, км;
Vх — cередня ходовашвидкість руху потяга на дільниці, км/год. ( приймаємо 73 км/год.);
Довжина обмежувального перегону визначається як відношенняексплуатаційної довжини дільниці (Lек) до числа перегонів (mпер)
/> (1.3)
l=112/12=9,3км;
tx=9,3*60/73=7.67хв;
N=1440/(2*7.67+14)=49 пара.
На одноколійнихдільницях, обладнаних (ДЦ), як правило, застосовують частково пакетний графікруху поїздів (коли в пакеті відправляють по два поїзда).
Пропускна спроможністьвизначається за формулою:
/>,(1.4)
де an — коефіцієнт пакетності графіка(відношення числа поїздів у пакетах до загальної кількості поїздів), an=0,9;
І', І" — міжпоїздніінтервали в пакетах непарного та парного напрямків, хв, І'=5 хв, І" =8 хв.
/>
Основний вид графіка рухупоїздів непаралельний, тобто передбачає обертання поїздів різних категорій ташвидкостей.
За цим графіком пропускна спроможність визначається заформулою:
/>/>-/>/>/>/>-(/>-1)/>-(/>-1)/>, (1.5)
де Nнаб — пропускнаспроможність дільниці по перегонах за паралельним графіком, визначається принапівавтоблокуванні;
/> - кількість пар пасажирськихпоїзд їв=6 пар;
/> - кількість пар прискоренихпоїздів=1 пара;
/> кількість пар збірних поїздів=1пара;
/>, />, /> - коефіцієнтизйому вантажних поїздів пасажирськими, прискореними та збірними поїздами.
ПрийнятиeПС=1,2 для одноколійних; eПР=1,1 і eЗБ=1,5
/>
Утехніко-економічних розрахунках із достатньою для практичних цілей точністюдільничну швидкість (VД) можна знайти за допомогою коефіцієнта дільничної швидкості( bД) за формулою:
/>,(1.6)
де bД- коефіцієнт дільничноїшвидкості.
На одноколійнихдільницях за непакетним графіком руху поїздів коефіцієнт дільничної швидкостівизначається за формулою:
/>,(1.7)
де NВ -кількість пар вантажних поїздів;
NПС -кількість пар пасажирськихпоїздів;
tСХ, tОБ — відповідно середні зупинки вантажних поїздів підсхрещенням та обгоном, які допустимо прийняти:
- при НАБ tСХ =20хв., tОБ = 40хв,
- при АБ(ДЦ) tСХ =16хв., tОБ=25хв.
D- відношення ходової швидкостівантажного поїзда до швидкості пасажирського. Прийняти D=0,6-0,8.
/>
/>
Відповідно:
/>
/>
Середня кількість зупинокна одну пару вантажних поїздів визначається за формулою:
/>,(1.8)
де: А1 та А2-коефіцієнти,що враховують зменшення числа зупинок вантажних поїздів у порівнянні з числомперехрещень їх, ниток на графіку. При НАБ А1 та А2 дорівнюють 1, при ДЦ — А1=0,5; А2=1;
tзуп — середнійчас зупинки поїзда.
/>
/>
До об'ємних показників, що характеризують роботу вантажних поїздів талокомотивів на дільниці, відносять: поїздо-кілометри (SNS), локомотиво-кілометри одиночногопробігу (SMSОД), поїздо-години (SNH), вантажообіг у тонно-км (SРl).
Перелічені показникивизначаються у такому порядку:
/>, (1.9)
де NB — кількість вантажних поїздів унавантаженому напрямку. Дорівнює числу поїздів, знайденому за формулою (1.5);
NПОР- кількість вантажних поїздів у порожньому напрямку. Треба прийняти на 10-15%менше від кількості вантажних поїздів у навантаженому напрямку.
/>
/>, (1.10)
де Lек — експлуатаційна довжина дільниці,км.
/>/>
Поїздо-годинивизначаються окремо при НАБ та ДЦ узалежності від зміни дільничної швидкості:
/>(1.11)
/>
/>Економія впоїздо-годинах для систем СЦБ становить:
/>.(1.12)
/>
Річний вантажообіг утонно-км нетто на дільниці визначається за формулою:
/>, (1.13)
де mСР — середній склад потяга у вагонах.
/>,(1.14)
де Qбр — середня вага потяга брутто, т,
РВ — середнє навантаженняна вантажний вагон, т/ваг;
qт- вага тари вагона, т;
/>;
/>
1.2 Визначення капітальнихвкладень
напівавтоматичнеблокування диспетчерська централізація поїзд
При проведеннітехніко-економічних розрахунків визначаються тільки ті капітальні вкладення,які залежать від різних пристроїв автоматики та телемеханіки.
У курсовій роботі слідвизначати капітальні вкладення в пристрої СЦБ, рухомий склад та вартістьвантажної маси, яка залежить від прискорення доставки вантажів споживачам.
Загальні капітальнівкладення (Кзаг), що залежать від виду пристроїв СЦБ, визначаються, як:
/>/>,(1.15)
де КПР- капітальнівкладення в пристрої СЦБ;
КЛ-капітальні вкладення влокомотивний парк;
КВ- капітальні вкладенняу вагонний парк;
КМ-вартість вантажноїмаси на «колесах».
Капітальні вкладення впристрої СЦБ складаються з капітальних вкладень в пристрої для обладнанняперегонів (КПЕР) і капітальних вкладень в пристрої для обладнання електричноїцентралізації на станціях (КЕЦ), якщо вона робиться.
При напівавтоматичномублокуванні капітальні вкладення в пристрої СЦБ визначаються за формулою:
/>, (1.16)
де /> – питомі капітальнівкладення на 1 км при НАБ.
/>
При автоблокуванні зелектричною централізацією капітальнівкладення в пристрої СЦБ визначаються як:
КПР=КПЕР+КЕЦ(1.17)
Тобто:
/>/>,(1.18)
де /> - питомі капітальнівкладення на 1км приАБ;
kЕЦ — питомі капітальні вкладення на 1стрілку;
n — кількістьстрілок.
/>
При переобладнанні дільниці з напівавтоблокування на автоблокуванні зелектричною централізацією зростає дільнична швидкість, в результаті чогозменшується кількість поїздо-годин, що веде до економії капітальних вкладень врухомий склад.
Капітальні вкладення влокомотивний парк визначаються за формулою:
/>,(1.19)
де ВЛ — вартістьлокомотива =1180000 грн.;
ΣМЕК- експлуатуємий парк локомотивів.
Експлуатуємий парклокомотивів визначається за формулою:
/>,(1.20)
деSMH-кількість локомотиво-годин за добу;
SNS- кількість поїздо-км;
bДОП — коефіцієнт допоміжного лінійного пробігу локомотивів.
/> (1.21)
/>
/>
/>
/>
/>
Капітальнівкладення в вагонний парк визначаються за формулою :
/>,(1.22)
деВВ — середня вартість вантажного вагона, прийняти рівною 65 тис.грн.;
Sn — потрібний парк вантажних вагонів.
/>(1.23)
деSnH-кількість вагоно-годин за добу;
mср — середнійсклад поїзда в вагонах.
/>
/>
/>
/>
Вартістьвантажної маси визначається за формулою:
/>(1.24)
де SРl — річний вантажообіг;
ВМ-середня вартість 1 т вантажу, прийняти рівною 750грн.
/>
/>
Загальні капітальні вкладення:
/>
/>
1.3 Розрахунокпотрібного контингенту на дільниці при НАБ та ДЦ
У курсовій роботі потрібний контингентвизначається окремо для служби руху та служби СЦБ і зв'язку для різнихпристроїв автоматики та телемеханіки.
Контингент робітниківслужби руху визначається для НАБ і нової системи СЦБ на підставі:
- даної кількостіпроміжних станцій та їх класності;
- норм витратробочої сили;
- цілодобовогочергування — 4,3 зміни.
Списочнийконтингент більший явочного на величину коефіцієнта заміщення хворих і тих, щобувають у відпустках і виконують державні обов'язки. Визначається за формулою:
/>=/>/>, (1.25)
де /> - списочний контингент,чол.;
ЧЯВ — явочний контингент,чол;
КЗАМ — коефіцієнтзаміщення, приймаємо рівним 0,12.
Технічний штатробітників служби СЦБ та зв'язку визначається з числа об'єктів, щообслуговують, методу обслуговування і норм витрат робочої сили на одиницюоб'єкта.Коефіцієнт заміщення робітниківслужби «Ш» приймаємо 0,13
Продуктивністьпраці на дільниці визначається :
/>,(1.26)
/>,(1.27)
деSРl– річний вантажообіг на дільниці;
/>Таблиця 1.1 – Розрахунокконтингенту служби рухуПрофесія Явочний контингент (Чяв) при НАБ станція 2кл. станція 3кл. станція 3кл. Разом На одну На всі На одну На всі На одну На всі Начальник станції 1 2 1 3 1 7 12 Черговий по станції 4,3 8,6 4,3 12,9 4,3 30,1 51,6 Черговий ст-го посту - - - - - - -
Оператор при черго-
вому по станції 4,3 8,6 8,6 Головний черговий стрілочного посту 28,38 Черговий стрілочного посту 70,95 Монтер з очищення стрілок - - - - - - - Разом явочний контингент 159,53 Контингент заміщення 19,14 Списочний континг 191
Таблиця1.2 — Розрахунок контингенту служби руху при ДЦПрофесія Явочний контингент (Чяв) при ДЦ станція 2кл. станція 3кл. станція 3кл. Разом На одну На всі На одну На всі На одну На всі Начальник станції 1 2 1 3 1 7 12 Черговий по станції - - - - - - - Черговий ст-го посту 4,3 8,6 - - - - 8,6
Оператор при черго-
вому по станції - - - - - - - Головний черговий стрілочного посту - - - - - - - Черговий стрілочного посту - - - - - - - Монтер з очищення стрілок 14,25 Разом явочний контингент 22,85 Контингент заміщення 2,74 Списочний континг 38 />Таблиця 1.3 — Визначення технічного штату служби СЦБ і зв’язку Професія Контингент НАБ ДЦ Начальник виробничої дільниці (ШЧІС) - 1 Пристрої на перегонах Старший електромеханік (ШНС) 0,72 Електромеханік (ШН) 3,63 Електромонтер (ШЦМ) 3,26 Пристрої на станціях (ЕЦ) Старший електромеханік (ШНС) 0,495 0,86 Електромеханік (ШН) 2,475 4,3 Електромонтер (ШЦМ) 2,475 3 Пристрої зв’язку Електромеханік зв'язку 1 1 Електромонтер зв'язку 2 2 Разом явочний контингент 8,45 19,77 Контингент заміщення 1,01 2,37 Списочний контингент 9,46 10 22,14 22 /> /> /> /> />
/>
/>
Зростанняпродуктивності праці при новій системі у % визначається:
/> 100 %=335%.(1.28)
1.4 Визначення експлуатаційних витраті собівартості перевезень
При проведеннітехніко-економічних розрахунків, пов'язаних з визначенням ефективності новихпристроїв СЦБ, загальну величину експлуатаційних витрат треба знаходити заформулою:
/>,(1.29)
де ЕЗ — загальна величинаексплуатаційних витрат;
ЕЗАГ – загальний фондоплати праці штату господарств руху та сигналізації і зв'язку;
ЕСОЦ — відрахування надержавне соціальне страхування, пенсійне страхування і відрахування до фондусприяння зайнятості населення;
ЕМ, ЕЕЛ — витрати наматеріали і на електроенергію;
ЕАМ- амортизаційнівідрахування на повне відтворення пристроїв СЦБ;
ЕІН- інші витрати(надбавки за роз'їзний характер роботи, винахідництво і раціоналізацію, напідготовку кадрів та ін.);
ЕПЕР- витрати на пересування вантажних поїздів.
Для визначення загальногофонду оплати праці необхідно визначити загальний фонд заробітної плати ідодаткову заробітну плату.
Загальний фонд заробітноїплати (/>)визначається за формулою:
/>, (1.30)
де ЕОСН –основний фондзаробітної плати одного робітника;
Д — доплати;
П — премія;
В — винагорода за вислугуроків;
ЧЯВ — явочний контингент.
Основний фонд заробітноїплати при почасовій формі заробітної плати визначається у відповідності звстановленими посадовими окладами за фахом, або за тарифною сіткою, виходячи зрозряду, умов праці .
/> або />, (1.31)
де еОКЛ – місячнийпосадовий оклад;
еТС — годинна тарифнаставка;
169 — середньомісячна норма робочого часу в годинах