--PAGE_BREAK--Важливе значення має класифікацію туризму залежно від засобу пересування туристів тут виділяють дві великі групи:
- туризм транспортний;
- подорожі з активними засобами пересування – пішохідний, лижний, кінний, велосипедний та мототуризм, гірський, гірськолижний, скелелазіння і спелеотуризм.
Водний туризм має шанси для подальшого розвитку у Вижницькому, Карпатському парках. Серед транспортних видів туризму найбільшою популярністю користується автомобіль. Автотуризм має такі безперечні переваги як висока мобільність, порівняно невисока вартість, швидкість. Сюди входять автобусні мандрівки й подорожі, що здійснюються туристами на власних автомобілях. Можно запропонувати також і гольф. Гольф народився свого часу у горах Шотландії, тому нема ніяких протипоказань щодо розвитку його у Карпатах. Сучасний гольф припускає саме такий широкий спектр інфраструктури для аматорів гри. При цьому важливо підкреслити, що деякі формати доступні навіть для невеликого бізнесу – площадка може дозволити собі і невеликий пансіонат. Для масштабних гірськолижних курортів наприклад, того ж Буковеля, гольф, ймовірно, є одним з стратегічних рішень весняно-літнього сезону.
І, звичайно, своєрідною візиткою карткою регіону повинне стати формування системи різних по розміру гольф-проектів біля замків (тут варто уважніше вивчити і втілити у нас світовий досвід). Етнографічний туризм може стати візиткою нацпарку «Гуцульщина» та «Сколівські безкиди» Для ефективного розвитку екотуризму на рекреаційних територіях природно-заповітного фонду України доцільне запровадження регіонального, туристичного менеджменту та маркетингу, що неможливо здійснити без участі місцевого населення, його знання історії, культури та природньої самобутності країни.
«СКОЛІВСЬКІ БЕСКИДИ» — ГОРДІСТЬ СКОЛІВЩИНИ
У Карпатському регіоні, який знаходиться у самому центрі Європи, на сьогодні залишається багато невирішених екологічних та соціально-економічних питань. Упродовж останніх років відбувся цілий ряд важливих міжнародних науково-практичних конференцій: «Міжнародні аспекти вивчення та охорони біорізноманіття Карпат» (1997), «Карпатський регіон та проблеми сталого розвитку» (1998), «Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні» (1999), Гори і люди (у контексті сталого розвитку)" (2002), та визначальна подія — Всеєвропейська конференції «Навколишнє середовище для Європи» (2003), на якій Україна підписала рамкову конвенцію про охорону навколишнього середовища і стійкий розвиток Карпат (Карпатська конвенція). Ключовими моментами сталого розвитку Карпатського регіону вважаються збереження та стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття, впровадження сталого природокористування, збереження культурної спадщини та традиційних знань горян. Одним із шляхів вирішення цих питає є забезпечення умов для сталого функціонування національних природних парків у регіоні, екологічна та соціально-економічна роль яких в Україні применшувалась протягом радянського періоду. Велика роль і чимала відповідальність у розв'язанні проблем національних парків належить науці — від обґрунтованості та компетентності прийнятих рекомендацій та управлінських рішень у значній мірі залежить ефективність господарювання та результативність природоохоронної діяльності. Федерацією національних парків організовувався науково-практичний семінар, як подія, присвячена святкуванню Дню парків Європи. Місцем проведення семінару був Національний природний парк «Сколівські Бескиди «(Львівська область) — один із наймолодших парків в Карпатському регіоні України. У його роботі взяли участь науковці з університетів та наукових установ Львова, Києва, Ніжина, співробітники адміністрації парку, представники органів місцевого самоврядування та регіональної преси. Учасники науково-практичного семінару розробили Програму сталого розвитку національних природних парків, прийняли нормативно-правові акти, спрямовані на пільгове кредитування, обговорили можливість створення сприятливих фінансово-економічних умов для суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють у національних парках природоохоронні заходи. Головною метою діяльності вважають розвиток «зеленого» туризму, як важливої складової сталого розвитку національних природних парків Карпатського регіону. Основна мета заходу науково-практичного семінару — об’єднати зусилля науковців, місцевих органів самоврядування та адміністрації парків для розробки проектів щодо впровадження економічно-ефективних систем збалансованого господарювання і досягнення на цій основі екологічного, економічного і соціального балансу у межах національних парків та на прилеглих територіях. Крім цього, вжити заходів щодо подолання безробіття і бідності серед місцевого населення, котре проживає в межах національних парків. Одне із рішень семінару — розробити та запровадити програми відновлення традиційних (природоохоронних) та екологічних методів господарювання у національних природних парках. Визнати на державному рівні, що місцеве населення, яке підтримує традиційний природоохоронний тип господарювання в межах національних парків, виконує важливу екологічну та природоохоронну функцію. Рекомендувати уряду розробити програми фінансової підтримки фермерських господарств, що ведуться на екологічній основі. Учасники семінару встановили правила та механізм здійснення адміністраціями парків єдиної політики на всій території, яка включена у межі парків. Вказали на необхідність здійснення ними разом із місцевими органами влади постійного контролю над природокористуванням на землях інших землекористувачів, які входять до складу парків. У той же час продумали варіанти захисту прав місцевого населення на використання природних ресурсів в межах парків. З огляду на це розробили інформаційну стратегію для рекламування екологічно-освітніх та рекреаційних програм національних природних парків, відзняли науково-популярні фільми, проаналізували можливість створення веб-сайтів та інформаційних центрів. Видали каталог співпраці національних парків США та Європи у сферах наукової, освітньої, виховної діяльності. Аналізуючи проведення таких семінарів, можна рекомендувати проведення семінару з проблем розвитку національних з природних парків регулярним. Для адміністрації національного природного парку «Сколівські Бескиди» слід рекомендувати покращити інформаційно-роз'яснювальну роботу серед місцевого населення щодо засад ведення екологічно безпечного господарювання на його території. Крім цього, шукати шляхи залучення іноземних і національних інвестицій для розбудови туристичної інфраструктури і придбання сучасної лісогосподарської техніки (через участь у конкурсах на отримання грантів різних фондів). Створити інформаційні центри для відвідувачів у межах населених пунктів та поза межами парку, а також запровадити ширше використання шкіл молодих гідів. Представникам адміністрації парку слід зустрітися із туристичними агенціями у Львові, Києві та інших містах та запропонувати одноденні або багатоденні туристичні маршрути. Агентства повинні зацікавитись у наданні таких послуг і рекламувати їх. Працюючи із туристичними агентствами, працівникам парку бажано наполягати на забезпеченні екскурсійного обслуговування.
ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ
Зі своїм туристичним продуктом на туристичні ринки Європи може увірватися і Україна, а особливо, Карпатський регіон, який ми досліджували, а саме Івано-Франківську область. Мальовничі гірські хребти, хвойні та мішані ліси та географічне положення в Центрі Європи створили тут цілющий мікроклімат, який разом з рослинами та мінеральними ресурсами здавна використовувались для лікування та реабілітації здоров’я людини. В цій зоні розташовані відомі курортні зони — Яремче, Моршин, Черче, Беркут, Буковель, Верховина, Осмолида мінеральними водами типу”Боржомі”,”Миргородська” та кліматичні курорти Ворохта, Татарів, Косів.
В Івано-Франківської області дуже давня історія. Почати хоча б з трипільської стоянки по берегах річки Дністер, зокрема в с. Незвисько Городенківського району Галицько-Волинське князівство, Довбуша та закінчити незалежністю України. Тут збереглось велика кількість історичних пам’яток та пам’яток культури. Саме на основі цього можна розгорнути широку екскурсійну діяльність, особливо серед учнів шкіл гімназій, ліцеїв.
Вічнозелені Карпати — царство неповторних краєвидів, край, який називають перлиною української землі. Над дорогами, які ведуть мандрівники Карпатськими горами, шумлять праліси Мальовничі краєвиди змінюються, як у калейдоскопі. Обабіч доріг — красиві села і завжди гостинні люди. Неповторна природа, пам’ятки історії та культури, своєрідні риси в культурі і побуті горян завжди приваблюють у Карпатах туристів.
Майже всі туристичні фірми працюють тільки на виїзних туристів, тобто для українських туристів, які бажають відпочити або провести уік-енд за кордоном, в переважній більшості наші туристичні фірми працюють на ринки туристичних послуг таких країн, як Туреччина, Болгарія, Єгипет, Угорщина, Франція, Італія, Іспанія, Греція, Португалія, Словенія, Туніс, Хорватія; острови Кіпр, Кріт, Мальта та багато інших А також, значний прибуток наших туристичних фірм складають кошти від відкриття віз до країн західної Європи або в країни Північної Америки, та перевезення туристів по країнах Європейського Союзу На превеликий жаль, наші туроператори не розуміють, що на прийомі туристів у Карпатах можна заробити значно більше. Але це в недалекому майбутньому. Провівши певні дослідження, ми дійшли висновку, що потрібно допомогти підприємцям у рекламі їх туристичного продукту, не тільки у випуску рекламних листівок, але й розповсюдженню інформації у глобальній мережі Інтернет. Ще однією рекреаційною зоною, де можна займатися розвитком туристичної галузі, є Придністров’я. Це дуже сприятливий район для розвитку різних галузей туризму, особливо сільського зеленого туризму. В селах, що розташовані на берегах річки Дністер манять до себе не лише людей, які прагнуть відпочити в простих домашніх сільських умовах, але й людей що бажають ознайомитися з історією сіл, які були засновані тут ще за часів правління Данила Галицького. Мальовничі краєвиди Дністровського каньйону, стрімка звивиста течія Дністра, таємничі печери, чудові водоспади струмків, що стікають до однієї з найбільших річок України, манять до себе туристів -екстрималів. Спеціально для людей, які шукають пригод, завжди хочуть дізнатися про щось нове для себе, можна організувати трьохденні річкові тури по Дністру з екскурсіями до визначних місць, ночівлею на берегах річки та ознайомленням з історіями виникнення сіл та з історією визначних місць. В залежності від побажань можна спускатися по Дністру на плотах, на байдарках чи човнах. Для людей які займаються дельтапланеризмом чи паропланеризмом кращого місця ніж схили Дністровського каньйону поблизу сіл Ісаків та Одаїв вам не знайти. Сюди приїжджають дельтапланеристи та паропланеристи не тільки з України, але й з Білорусії, Росії, Польщі, Німеччини. У цих красивих місцях також можна займатися новим видом туризму-Bird Watching Tourism. Орнітологічний туризм не дуже розповсюджений на території України, але він для нашої країни є поки що одним з найперспективнішим видів підприємницької діяльності. Bird Watching Tourism полягає в тому, що є верстка людей, які люблять дивитися на рідкісних птахів. У зоні Придністров’я як і у Карпатах мешкає безліч таких птахів, якими цікавляться туристи. За один такий тур такі туристи здатні платити від 5000 до 20000 доларів. Досліджуючи територію області не можливо звернути увагу кількість озер, ставків, рибних господарств, а також наявність річки Дністер та багатьох інших річок, та Бурштинського водосховища Використовуючи водний потенціал нашої області можна розпочати такий вид туризму, як риболовний туризм. Для цього потрібно домовитися з рибним господарством про початок і кінець риболовного сезону та прорекламувати цей вид туризму. (відсутність прямих контактів, риболовний туризм в нас нерозвинутий, слабо розвинута інфраструктура: траси транспорт громадянські послуги, відсутність діючого туристичного інформаційного центру). На берегах водоймищ можна збудувати малі котеджі, які будуть давати можливість рибакам-туристам приїжджати сюди на декілька днів. Для залучення більшої кількості туристів можна оголосити змагання на найбільшу рибу, які будуть проводитися щонеділі. Що ще стосується Дністровського каньйону, то по берегах ріки проводять кінні прогулянки. Отже, дослідивши, можна зробити такі висновки, що пошук нових видів туризму та введення їх в реальність може стати поштовхом до розвитку туризму в загальному по Карпатському регіону і в майбутньому може допомогти у збільшенні потоків туристів до цього регіону. Це допоможе підвищити соціальний рівень населення і сприятиме збільшенню кількості робочих місць, що значно підвищить добробут людей, які проживають в цьому економічному районі.
ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ТУРИСТІВ У ТУРИСТИЧНИХ ПОХОДАХ
Є три речі необхідніші для туриста. Це нічліг, харчування і безпека. У зв’язку з значним розвитком туризму у Карпатському регіоні виникає проблема правильного харчування туристів. Мова йтиме про харчування туристів, котрі не пов’язують свій відпочинок з угодами чи путівками, а просто подорожують мальовничими місцями. Для туристів які планують провести свій вільний час у поході, спеціально розробляють раціони і розклади продуктів, — кількість і асортимент продуктів на кожний день. Складання раціону вимагає вираховування віку, стану здоров’я, фізичної підготовки кожної людини, конкретних кліматичних умов. Основним джерелом поповнення енергетичних запасів організму є білки, жири і вуглеводи. При окисненні 1 г. білків, жирів, вуглеводів організм отримує відповідно 4 кКал, 9 кКал, 4ккал енергії. Дані стосовно вмісту білків, жирів, вуглеводів у продуктах харчування наведені в табл.1.
Таблиця 1. Склад і калорійність основних продуктів харчування
продолжение
--PAGE_BREAK--Цукор, кондитерські вироби
Цукор
—
—
99,8
400
Карамель льодяникова
—
—
89,2
337
Карамель з начинкою
—
—
82,6
330
Драже «Горіх у шоколаді»
5,4
17,5
66,1
484
Дукерки шоколадні «Грильяж»
5,4
27,0
62,2
514
Цукерки шоколадні з начинкою
3,6
9,9
71,8
390
Батончики горіхові
9,9
33,6
39,7
501
Ірис «Золотий ключик»
3,9
9,0
72,2
385
Шоколад молочний
6,9
39,9
44,2
556
Халва соняшникова
18,8
31,5
36,7
506
Халва тахінна
13,9
32,5
40,3
510
Варення
0,3
—
74,2
300
Овочі
Капуста
1,8
—
4 5
25
Капуста сушена
13,5
—
47,6
244
Картопля
1,7 —
—
20,0
86
Картопля сушена
6,1
—
72,3
315
Морква
1,0
—
7,4
34
Морква сушена
13,0
—
54,6
270
Буряк
1,2
—
8,8
40
Буряк сушений
7,4
—
54,3
248
Цибуля
2,0
—
8,9
44
Цибуля сушена
16,0
—
47В
264
Часник
5,4
—
21,6
115
Зелений горошок консервований
2,3
—
6,8
37
Перець фарширований консервований
1,4
6,3
9,9
101
Ікра кабачкова, баклажанна консервована
1,6
10,3
6,8
128
Томатна паста
3,5
—
15,0
76
Гриби білі свіжі
0,8
0,8
5.0
32
Гриби білі сушені
30,2
12,6
29.3
362
Фрукти, ягоди, горіхи
Яблука, смородина, малина, сливи, суниці, абрикоси, кавуни, дині
0,6
—
9,0
43
Сухофрукти
3,0
—
62,0
260
Курага
5,2
—
67.5
290
Ізюм
1,8
—
— 70.9
291
Горіхи волоські
13,6
56,0
11,7
621
Горіхи лісові
14,1
60,8
7,7
636
Напої
Чай з цукром
—
—
14,9
59
Кава з молоком
3,5
3,6
19,6
116
Какао
5,4
5,7
32,8
208
Кисіль фруктово-ягідний
0.2
—
17,3
70
Компот із сухофруктів
, ___ 0,6
—
21,1
85
Сік томатний
0,9
—
3,1
16
Сік яблучний
0,3
—
10,6
44
Сік виноградний
0,4
—
18,2
74
При розрахунках енергетичного балансу, потрібно врахувати, що при середніх фізичних навантаженнях добова норма 3400-4000 кКал. Ця норма в разі ускладнення природних умов (високогір’я, низької температури, тощо) і при підвищенні фізичних навантажень збільшується до 4600 —5000 кКал. Для того, щоб поповнити організм необхідними під час туристичної мандрівки, ми пропонуємо ряд висококалорійних продуктів. Хліб — це продукт, що задовольняє третину добової потреби людини в поживних речовинах. Можна зробити триденний його запас, а далі замінити його сухарями, галетами, печивом, сухарями, галетами, печивом. Макаронні вироби краще використовувати для приготування супів, оскільки промивати їх у польових умовах не дуже зручно. Крупи; Для походу рекомендуються такі види круп: рис, гречана крупа, пшоно, вівсянка. Практично всі крупи добре поєднуються з молоком із них можна готувати солодкі наші або подавати як гарнір до м’яса, оскільки він має довгий термін зберігання м’ясних страв. Жири. Рекомендується: олія, сало, а також маргарин. М’ясні продукти. Більша частина запасу м’ясних продуктів повинна бути у торговому до вживання вигляді: м’ясні консерви, сублімоване або спеціально підготовлене м’ясо, ковбасні вироби. Рибні консерви. В холодну пору року рекомендується вживати рибні консерви в олії, а влітку — в томаті. Свіжа риба має бути використана протягом одного дня. ЇЇ смажать або готують з неї рибну юшку. Також беруть із собою сушену рибу. Молочні продукти. Найкраще брати у туристичний похід згущені і сухі молочні продукти. Вони використовуються для приготування молочних каш, гарячих напоїв.
В раціон харчування туристів слід включити тверді сири. Їх доцільно вживати в першій половині дня, тому, що в цей період найвища їх засвоюваність. Також рекомендується брати в похід харчові концентрати, а самі сокові набори, до складу яких входять овочеві, круп’яні чи макаронні вироби, з додаванням жирів, м’яса, прянощів, а також сухі каші. Ці продукти дуже зручні при транспортуванні, добре зберігаються. Овочі і фрукти. Використовують переважно в переробленому вигляді — сушені цибуля, морква, сухофрукти тощо. Це обумовлюється незручністю транспортування і зберігання свіжих овочів і фруктів. Кондитерські вироби. Рекомендується брати різного роду булочки, халву, вафлі, печиво, шоколад. Не рекомендуються кондитерські вироби, які містять багато здоби, оскільки вони швидко псуються. Отже, пропонуємо скористатися цими нашими порадами під час туристичного походу.
РОЛЬ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В ОРГАНІЗАЦІЇ ПОСЛУГ ХАРЧУВАННЯ ТУРИСТІВ
Важливий елемент в обслуговуванні туристів — послуги ресторанного господарства. Підприємства ресторанного господарства обслуговують досить різноманітний контингент відвідувачів-туристів як вітчизняних, так й іноземних, як організованих, так й індивідуальних. Для кожної категорії споживачів потрібні особливі методи, прийоми обслуговування.
Значну частку туристів складають організовані туристи (учасники конференцій, симпозіумів, з'їздів, конгресів, туристичні групи). Вони, як правило, харчуються в ресторанах, кафе, буфетах готелів і мотелів, де проживають. Для них організують триразове харчування чи за бажанням 1 чи 2-разове. Харчування організованих туристів здійснюється, в основному, за комплексним меню (2-3 комплекси), а в деяких випадках за вільним вибором. Оплата харчування здійснюється, як правило, за безготівковим розрахунком з використанням талонів. Особливо це характерно для харчування учасників з'їздів, конференцій, нарад та інших заходів. Організація, що проводить конференцію чи з'їзд, здійснює замовлення ресторану за попередньо виділеним лімітом, де визначається вартість повного раціону одного туриста. При складанні меню враховуються вимоги раціонального харчування та чергування страв за днями тижня, національні особливості кухні. Характерна риса обслуговування учасників вищезгаданих заходів — швидка подача страв, закусок, напоїв тому, що необхідно за короткий термін обслужити значне число відвідувачів. Для прискорення обслуговування столи сервіруються до підходу гостей. На столи рекомендується покласти екземпляри меню на наступний день, де відвідувачі відмітять страви, що бажають замовити. Метрдотель узагальнює замовлення й подає відомості завідувачу виробництвом. Такий метод організації обслуговування дозволяє скоротити час, необхідний для сніданку до ЗО хв., а обіду — до 40 хв. Крім того, туристи відвідують підприємства ресторанного господарства не з метою додаткового харчування, а для розваги тому, що споживають тут переважно напої, слухають музику, дивляться розважальні програми. Організація харчування масового туризму пов'язана з вирішенням цілого ряду проблем. Необхідно постійно покращувати якість їжі, забезпечувати раціональне харчування туристів, підвищувати перепускну здатність підприємств. Цьому може сприяти створення у великих туристичних центрах фабрик-кухонь, кулінарних цехів, що постачали б дрібні підприємства доготівельними напівфабрикатами та готовою кулінарною продукцією. Це дозволить скоротити персонал, покращити якість готових страв, залучити для приготування та контролю за якістю їжі інструкторів-кулінарів і лікарів-дієтологів. На турбазах, у таборах, центрах молодіжного туризму доцільно розробляти комплексні меню, вводити самообслуговування. З метою організації дозвілля, збільшення чисельності туристів, які відвідують ресторани та кафе задля розваг, необхідно створити підприємства нового типу: з невеликими кухнями, але з великими торговельними залами і танцювальними майданчиками. Індивідуальний туризм характеризується яскраво вираженою сезонністю, тобто піком масовості туристичних потоків у період літніх відпусток. Чисельність індивідуальних туристів зростає, особливо за рахунок автотуристів. Зважаючи на те, що ресторани та кафе готелів можуть бути зайнятими організованими туристами, для контингенту туристів слід відкривати в туристичних центрах підприємства ресторанного господарства на принципах самообслуговування, що мали б значну перепускну здатність. Асортимент готової продукції в цих підприємствах може бути скромним, але виготовлятись повинен у великій кількості та якісно. Такі підприємства мають бути доготівельними та працювати на напівфабрикатах і готовій кулінарній продукції (привезеній з фабрик-кухонь або заготівельних цехів), що дозволить скоротити час приготування їжі, підвищити продуктивність, якість, оперативність обслуговування та загальну ефективність підприємств. З року в рік збільшується частка індивідуальних іноземних туристів, це, в основному, люди з середніми або низькими грошовими доходами. Подорожують вони, як правило, в літній період, тому для них доцільно організовувати сезонні підприємства ресторанного господарства. При цьому велике значення для таких підприємств має вибір націночної категорії. Вони мають бути не вищими першого класу. Оскільки критерієм оцінки діяльності цих підприємств залишається рентабельність, то увечері, після закінчення роботи з масового обслуговування туристів, доцільно їх перетворювати на ресторани низького класу з розважальними програмами.
Спеціальні форми організації харчування туристів значно прискорюють обслуговування туристів. Так, на сніданок витрачається 15-20 хв, обід і вечерю — 25-30 хв.
Організація харчування за типом «шведського столу”
Для організації харчування туристів за типом «шведського столу» в ресторанах виділяють окреме приміщення чи частину його зручну для обслуговування. Біля каси вивішують інформацію про години роботи, вартість сніданку й обіду (з урахуванням 5% додаткової плати за високу культур обслуговування), а також асортимент продукції, що затверджується ще денно.
«Клубна форма» обслуговування поєднує в собі елементи «шведського столу» та традиційної (з офіціантами). Турист може взяти зі столу страву, що відповідає його смакам і в будь-якій кількості, а потім сідає до столу, що обслуговує офіціант.
«Експрес-сервіс» — найбільш оперативна форма обслуговування туристів, у загальному торговельному (обідньому) залі закладу харчування виділяється сектор, що позначається як «експрес сервіс». Меню містить обмежений асортимент страв. На кухні за «експрес- сервісом» закріплені спеціальні працівники, які приймають і виконують замовлення.
За бажанням туристів, які проживають у готелі, адміністрація ресторану повинна організувати харчування в номерах, за що із замовника стягується додаткова плата, що не перевищує 10% суми рахунку.
До прийому замовлень можуть залучатись буфети на поверхах, де встановлюється телефон або сигналізація для виклику до номеру чергового офіціанта. Крім того, замовлення може бути прийнятим у ресторані через чергового адміністратора чи метрдотеля (по телефону). У ресторанах великих готелів створюються спеціальні диспетчерські пункти.
Усі замовлення на обслуговування в номерах фіксуються в книзі попередніх замовлень. Обслуговування іноземних туристів проводиться за кредитними картками: «Американ експрес», «Дайнерс Клаб», «Бенк оф Америка/Віза», «Єв-рокард», «Експресс», «Мастер Кард», «Карт Бланш» та ін. Кожна фірма має свою емблему. Поряд з основною діяльністю заклади ресторанного господарства надають споживачам цілий ряд додаткових послуг:
продолжение
--PAGE_BREAK--