СОЦІАЛЬНИЙПОРТРЕТ МОЛОДІ УКРАЇНИ: СТРУКТУРА ЦІННОСТЕЙ ТА ПОТРЕБИ
План:
Вступ.
Діяльність центрів соціальних службдля молоді України.
Структура цінностей молоді України:результати дослідження.
Морально-психологічний стан молодіУкраїни.
Післямова.
Список літератури.
Вступ
Важливе місце усоціальній струкрурі суспільства серед інших соціальних спільностей займаємолодь.
Для з'ясування сутності молоді, атакож для для вироблення єдиного підходу до встановлення вікових меж молодостінеобхідно визначити поняття молодь.
Одне з найбільшповних визначень цього поняття дає російський соціолог І. С. Кон, якийзазначає, що молодь – це соціально-демографічна група, яка виділяється наоснові сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану тасоціально-психологічних властивостей. [1. с. 169 ] Молодь як певна фаза,етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові межі тапов'язані з нею соціальний статус та соціально-психологічні особливості маютьсоціально-історичну природу та залежать від суспільного ладу, культури тазакономірностей соціалізації, що властиві даному суспільству.
Українськидослідники О. Вишняк, М. Чурилов, С. Макеєв визначають молодь як соціальнуспільноту, що посідає певне місце у соціальній структурі суспільства й набуваєсоціального статусу у різноманітних структурах (соціально-класовій,професійно-трудовій тощо), має спільні проблеми, соціальні потреби та інтереси,особливості життєдіяльності тощо.
До молодіналежать старші школяри, учні ПТУ і всіх типів середніх навчальних закладів(технікумів, коледжів), студенти, аспіранти, молоді робітники і службовці,селяни, підприємці та інші. Але дискусійним і дотепер є питання віковоїпереодизації молоді. Згідно з найпоширенішою точкою зору, віковими межамимолодості вважається період від 16 до 30 років. Але у соціологічній літературіє й інші підходи. Деякі соціологи до молоді відносять осіб віком 11-25 років,інші — 15-28, 16-24 роки тощо. Останнім часом нижньою межою молодіжного вікувважається 14, а верхньою – 35 років. В основу цієї точки зору покладено тезупро „продовження юності”, збільшення часу входження у трудове життя.
Разом з тим,незважаючи на невизначеність вікових меж молоді саме у сучасному суспільстві,молодь виокремлюєтья у відносносамостійну соціально-демографічну групу. Цьому сприяє розрив між віковими ісоціальними характеристиками, ускладнення поцесу соціалізації молоді, посиленнявимог до навчання і кваліфікації молоді з боку суспільства.
Інколи молодьрозглядають як соціально-демографічну групу, головною ознакою якої є процессоціалізації.[5] Соціалізація – сукупність всіх соціальних процесів, завдякияким індивід засвоює та відтворює певну систему знань, норм, цінностей тамоделей ролевої поведінки, які дозволяють йому функціонувати в якостіповноправного члена суспільства.
Найбільш активнопроцес соціалізації здійснюється саме в молодіжному віці. І молодь займаєактивну позицію в цьому процесі. Це зумовлено тим, що вона не стільки копіюєзразки поведінки старших, скільки привносить в них новий зміст під впливом змінумов життя.
Останнім часомнауковці звертають увгу на те, що суспільно-економічні та політичні зміни, щовідбуваються в суспільстві, загостюють протиріччя в сфері соціалізації молоді.Російські дослідники Ю. Волков, В. Добреньков, Ф.Кадарія до їх числа відносятьтакі:
— протиріччя міжоб'єктивною необхідністю реформ системи освіти й виховання та можливостямидержави забеспечити її расурсами, коштами;
— протиріччя міжстарими та новими цінностями суспільства. На молодь впливають як ідеїсоціалізма, так і цінності ринка приватної-власності, свободи, демократії, атакож релігії, церкви;
— протиріччя міжпотребами молоді у підвищенні свого добробуту та можливостями держави,суспільства задовольнити ці потреби.
— протиріччя міжрозбудовою соціальної держави, що декларується, та правовою, соціальноюнезахищеністю молоді.
Останнім часомзагострилося чимало молодіжних проблем, серед яких найголовнішими є:
— низький рівеньжиття
— безробіття
— значнаекономічна залежність від батьків
— шлюбно-сімейніпроблеми
— погіршенняфізичного та психічного здоров'я
— втрата ідеалів,життєвого оптимізму, деформації у цінностях молоді, які проявляються узагальній соціальній апатії.
Діяльністьцентрів соціальних служб для молоді України
Центри соціальнихслужб для молоді проводять різноманітну соціальну роботу. Ця робота має доситьширокий спектр напрямів, що реалізуються у центрах, і які для зручності аналізуоб'єднуються в комплексні види допомоги:
v Соціально-медична;
v Психолого-педагогічна;
v Правова;
v Матеріальна(з розподілом на речову та грошову);
v Інформаційна.
До соціально-медичноїдопомоги відноситься такий вид роботи, як надання клієнтам ЦССМ первинноїконсультаційної допомоги залученими фахівцями-медиками (наркологами, венерологами,сексологами) та переадресація клієнтів до відповідних фахівців; допомогаспеціалістів дітям-інвалідам у реабілітаційних центрах ССМ, оздоровленнясоціально незахищених верств дітей та молоді.
Психолого-педагогічнадопомогавключає проведення бесід, лекцій, надання педагогічних порад,психолого-корекційної допомоги, передбачає об'єктом уваги дітей, молодь таїхніх батьків, працівників органів освіти, педагогічні колективи притулків,реабілітаційних центрів, які її потребують.
Правовадопомога –надання консультаційної допомоги різним категоріям молоді, сім'ям з питаньчинного законодавства та здійснення правового захисту (оформлення документів,адвокатська допомога тощо).
Матеріальнадопомога –речова допомога соціально незахищеним верствам населення (багатодітним тамалозабезпеченим сім'ям, дітям-сиротам, дітям-інвалідам) одягом, взуттям,прдуктами харчування, предметами побуту та грошова допомога – виплати соціальнонезахіщеним дітям, молоді, різним категоріям сімей.
І остання група інформаційнадопомога – просвітниціко-інформаційна діяльність, що допомагає клієнтаморієнтуватися в тих максимальних варіантах допомоги, яких потребує самеконкретна особа.[2. c. 20-21]
Показникинаданої допомоги центрами соціальних служб за видами (1998 рік)
/>
Як виявилося,найбільш поширеним видом соціальних послуг у центрах соціальних служб длямолоді є інформаційна допомога – її отримує 41% загальної кількостімолоді, котра звернулась до ЦССМ.
Розподілклієнтів ЦССМ за віком, %
Найчастіше досоціальних служб звертаються клієнти віком 31-39 років (23%), кількість якихразом з клієнтами від 40 років і старше становить 39% опитанних. На підставіаналізу контингенту клієнтів можна дійти висновку, що це переважно батьки, якізвертаються за допомогою з питань навчання, виховання, матеріальногозабезпечення, відпочинку, лікування своїх дітей, або ж вчителі, керівники шкіл,ПТУ. Серед молоді такі становлять близько 17% — неповнолітні, молодь віком18-30 років – 33%.[2. c. 34-35]
/>
Як видно з цьогоаналізу даних, майже третина клієнтів соціальних служб — 30% — неповнолітні тамолодь (віком 12-19 років), тобто учні шкіл, ПТУ, студенти. Серед іншихклієнтів слід виокремити педагогів (директорів шкіл, вчителів, методистів,класних керівників, керівників різноманітних гуртків та ін.), які звертаютьсядо центрів ССМ за різними видами допомоги: методичної, соціально-психологічної,педагогічної, матеріальної (для учнів), інформаційної, юридичної (10%). Батьки,серед яких є робітники, працівники адміністративних органів, службовці,приватні підприємці, працівники органів внутрішніх справ, безробітніпотребують, зокрема, психолого-педагогічної, матеріальної допомоги,оздоровлення дітей та організації їх вільного часу тощо (19%).
Всі клієнти(99%), з якими прводилось анкетування, вже не вперше звертаються за соціальнимипослугами до центрів ССМ. Визначаючи кількість клієнтів соціальних служб, мизвернули увагу, що 27% клієнтів звертаються до центрів постійно, інші – від 1до 12 разів. В основному це люди, які звертались до центрів не пізніше, ніж тримісяці тому.
Ті клієнти, котрізвертаються неоднарозово, мають кілька проблем, які вони прагнуть вирішити задопомогою соціальної служби. Як правило, це має форму ланцюга, коли успішневирішення однієї проблеми спонукає знову звернутися розв'язати іншу. Наприклад,позитивне вирішення питання працевлаштування або матеріальної допомоги веде доактивного чи пасивного залучення клієнтів взяти участь в анімаційних заходах,потім цей клієнт звертається вже з особистісними проблемами (спілкування збатьками, дорослими, однолітками; обрання прфесії, працевлаштування, проведеннявільного часу тощо). Тобто у клієнтів, які задоволені отриманою допомогою,зростає впевненість і віра в можливість центрів ССМ. Тому вони з довіроюприходять знову із своїми прблемами. Аналіз питань, з якими клієнти звертаютьсядо центрів ССМ, дозволив певною мірою згрупувати їх за окремими напрямками.
Проблеми, зякими звертаються клієнти до центрів ССМ№ Назва проблеми % 1. Консультації психолога, соціального педагога 43 2. Організація вільного часу дітей, молоді 20 3. Матеріальна допомога 20 4. Працевлаштування та вибір професії 14 5. Юридичні консультації 11 5. Надання допомоги дітям-інвалідам, молодим інвалідам 6 7. Медичні консультації 3
Найбільшезвертаються до соціальних служб за різними видами індивідуальної психологічноїдопомоги (43% опитаних). Хоча слід зазначити, що такі звертання не завжди єпершочерговими. Як зазначалося, звернення клієнта з однією проблемою дуже частовимагає вирішення цілого ряду супроводжуючих проблем, тісно пов'язаних зголовною. Так, наприклад, питання взаємин з особами протилежної статіпотребують розв'язання проблем взаємостосунків з батьками; розлучення подружжя– вирішення проблем взаємостосунків із свекрухою, тещею; працевлаштування,отримання матеріальної допомоги, а вирішення цих прблем – відповідноспеціальної роботи психолога, соціального педагога. Адже соціальна допомога,наприклад, з питань пошуків роботи передбочає одночасно і консультації щодосціально-психологічних проблем (де шукати роботу, як спілкуватись, як себе представити,що говоріти та ін.).[2. c.10-11 ]
За якими ж видамисоціально-психологічної консультативної допомоги звертаються клієнти досоціальних служб? За даними аналізу відповідей клієнтів, такими питаннями є:
/> Взаємостосунки(черезконфлікти) у сім'ї – 20%
/> Особистісніпроблеми (депресія на грунті неможливості самореалізації, стреси, проблемисамотності, проблеми статевого життя тощо), що вимагають психологічноїпідтримки, психотерапевтичної допомоги – 18%
/> Взаємостосункиз однолітками (вирішення конфліктних ситуацій) – 18%
/> Взаємостосункиз особами протилежної статі, в т. ч. статеві – 15%
/> Взаємостосункиз батьками – 13%
/> Взаємостосункив класному колективі (учитель-учень) – 10%
У зв'язку ізсоціальною ситуацією, яка склалася в Україні, зростанням кількості безробітноїмолоді та молодих сімей, значна кількість клієнтів все частіше звертається доцентрів ССМ з питаннями працевлаштування та вибору прфесії (14%).
Часто звертаютьсяі такі клієнти, які перебувають на обліку у центрах зайнятості, але соціальнаслужба намагається прискорити цей прцес, іноді й сама знаходить місце роботидля клієнта. Крім того, допомогаючи у працевлаштуванні, центри ССМ не дублюютьдіяльність центрів зайнятості, а надають молоді соціальну допомогу: цепсихологічна підтримка безробітних, допомога у створенні іміджу клієнта чи воволодінні правилами поведінки при працевлаштуванні тощо.
Особливо помітно,що молодь потребує різного роду юридичних консультацій (11% клієнтів):роз'яснення їхніх прав та обов'язків. За медичними консультаціями звертаєтьсяяк молодь, так і педагоги. Переважну більшість клієнтів цікавлять питаннязастосування контрацептивних засобів, прфілактика куріння, вживання наркотиків,обмеження сексуальної розпусти. Вчителі шкіл звертаються за допомогоюспеціалістів, які можуть на професійному рівні виступити перед учнями з проблемпрофілактики алкоголізму, наркоманії тощо.
Структурацінностей молоді України: результати дослідження
Застосування від2000 року в щорічному загальнонаціональному соціологічному моніторингуІнституту соціології НАН України тесту ІІСС-44 дає змогу проаналізувати, якісаме соціальні потреби молоді не задовольняються суспільством, їх співвідноснуструктуру, динаміку, а також встановити зв'язок із психологічним станом іформуванням орієнтацій на побудову того або того типу суспільства.
З результатівмоніторингу випливає, що загальний рівень соціального самопочуття молоді у січні2000 року, як і п'ять років тому, залишався на попередньому – досить низькому — рівні, кількісне значення якого свідчить про переваження негативних оцінокдостатності основних соціальних благ.[4. c. 20-23]
Динамікарівня соціального самопочуття різних вікових категорій населення України
Вікова група інтегральний індекс соціального самопочуття 1995 2000 Менше 30 років
1.79
1.81 30-55 років
1.77
1.75 Понад 55 років
1.82
1.76 Населення загалом
1.79
1.77
Але якщозагальний рівень соціального самопочуття молоді не зазнав суттєвих змін(зафіксованих, наприклад, у людей старшого віку), то профіль цінніснихорієнтацій свідчить про певні структурні зміни.
Морально-психологічний станмолоді України
Для оцінкиморально-психологічного стану людей, змушених жити за умов аномії, удослідження були вкючені показники морального, психологічного і психічногоздоров'я населення.
Як найважливіші вцьому контексті показники морального здоров'я розглядалися: аномічнадеморалізованість, безпосередньо пов'язана з характеристикою стабільностіціннісно-нормативної системи суспільства; національно-ізоляціоністськіустановки, які дають змогу судити про спрямованість ціннісних орієнтацій (навідкритість/закритість суспільства); авторитаризм (демократичні/тоталітарніорієнтації); цинізм (орієнтації на гуманістичні цінності).
Дляхарактеристики психологічного здоров'я застосовували показник задоволеностіжиттям, що інтегрує оцінки респондентами свого минулого, нинішнього імайбутнього життя.
Показникомпсихічного здоров'я у дослідженні виступає рівень тривожності, який уможливлюєоцінку психофізіологічного підгрунтя морально-психологічного стану.
Що стосуєтьсякартини морально-психологічного стану молоді загалом, то слід відзначитинесприятливі показники морального здоров'я (рівень аномічної деморалізованості,авторитаризму, цинізму й національно-етнічного ізоляціонізму), тоді як їїпсихологічне і психічне здоров'я перебуває на відносно прийнятному рівні(навідміну від середнього і старшого поколінь).
В українськомусуспільстві аномічна деморалізованість є переважаючим тлом масових настроїв увсіх вікових категоріях.
Морально-психологічнийстан різних вікових категорій населення України
Показники морально-психологічного стану
Молодь (до 30 років)
Середній вік (30-55 років)
Старший вік (понад 55 років) Аномічна деморалізованість (0-2 бали)
1.39
1.54
1.62 Авторитаризм (0-2 бали)
1.26
1.25
1.21 Національний ізоляціонизм (1-7 балів)
4.85
4.92
5.09 Цинізм (0-2 бали)
1.47
1.42
1.41 Життєва задоволеність (0-2 балм)
1.19
1.00
0.88 Тривожність (5-20 балів)
12.21
13.70
14.29
Психологічнездоров'я молоді значимо краще, ніж у середнього і, особливо, старшого поколінь:індекс задоволеності життям у молоді знаходиться у межах позитивних значеньшкали, тоді як у середнього покоління він розташований у межах умовного нуляміж позитивною і негативною осями координат, а в старшого – в межах негативних.Більш високий рівень психологічного здоров'я молоді передусім зумовлиний тим,що вони куди оптимістичніше оцінюють своє майбутнє життя, зокрема особистіплани та перспективи.
Післямова
Підсумовуючирезультати досліджень, можна зробити наступні висновки:
1) За умоввідмови від колишньої ціннісно-нормативної системи (соціалистичної) ідекларування нової (демократичної) у суспільстві нагальним було послідовнестворення відповідної законодавчої бази і державної політики. Оскільки цейпроцес затягнувся, суспільство опинилося в стані тотальної аномії.
2) Аноміяпризводить до погіршення морального стану населення, яке є психологічнимпідгрунтям формування ціннісно-нормативної системи і відповідного політичноговибору.
3) За умовтривалої аномії імовірними є два типи реакції масової свідомості: ненормативнаі нормативна.
Ненормативнареакція нааномію – це формування зневажливого ставлення до норм як засобів досягненняцілей. Безнормність у цьому разі приймається як норма поведінки. Можнавирізнити дві основні моделі ненормативної реакції: цинічну – всі засобипідходять для досягнення мети (однією з найважливіших складових цинізму євисока міра недовіри не тільки до норм поведінки, а й до людей узагалі) таагресивно – екстремістську – найбільше годяться насильницькі засоби, які даютьзмогу дуже швидко досягати мети.
Нормативнареакція – цегостра портеба у становленні бодай якихось норм. Тут також можливі дві моделінормативної реакції. За тривалої відсутності нормативних регуляторів поведінки,коли багатьом здається, що за таких умов може статися „що завгодно”, виникаєпрагнення „повернутись до добрих старих часів” і вимога повернути колишню системуцінностей – так звана модель повернення до попередніх норм цінностей. Іншийвихід з глухого кута аномії масова свідомість вбачає у пошуках „авторитету” –лідера (вождя), котрому відомі правильні способи дії і який може примусити„інших” виконувати їх. Виникає потреба у преведенні до влади сильноїособистості, яка зможе встановити „новий твердий порядок” – це авторитарнамодель.
4) ВУкраїні, як і вінших суспільствах із трансформацією ціннісної системи, щозатяглася, за умов аномії відбувається кристалізація та конкуренція цихмоделей. У деяких країнах уже спостерігається домінування певних моделей:скажімо, в Росії переважають екстремістська й авторитарна моделі, в Україніокреслюється танденція моделі повернення (з елементами національногоізоляціонизму). На жаль, спільним підгрунтям усіх цих моделей є не вихідні ціліта інтереси людей (декларовані на старті трансформаційних процесів), а триваєчааномія, за якої домінуючою потребою переважної більшості членів суспільствастає потреба у соціальній стабільності й державному порядку.
5) За умовтотальної аномії для молоді тією самою мірою, що й для старших генерацій,притаманні низький рівень соціального самопочуття, схильність до аномічноїдеморалізованості, авторитаризму та соціального цинізму. Внаслідок аномічноїдеморалізованості у молодих людей не формується усталеної системи цінностей,яка відповідає перспективі демократичного розвитку суспільства. А отже, й самаперспектива виходу суспільства із соціально-економічної кризи демократичнимшляхом дотепер залишається невизначеною.
Списоклітератури:
1. ВілковВ.Ю., Ніколаєвський В.М., Омельченко В.В., Сайтовський О.І. Людина і світ.Харків – 2002 р.
2. Діяльністьцентрів соціальнихслужб для молоді України: сучасний стан і перспективирозвитку. Київ – 1999 р.
3. Политическаякультура населения Украины. – К., 1993.
4. Соціологія:теорія, методи, маркетинг, 2001, 1 Н.Паніна „Молодь України: структурацінностей”
5. Социологическийэнциклопедическийсловарь. – М., 1998.