--PAGE_BREAK--
Породний склад стада у TOB ім.Воровського представлений у таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 Породний склад стада
У 2008 році кількість чистопорідних тварин у господарстві збільшилася на 12 : о, а помісних — на 9% порівняно з 2006 роком. У господарстві проводять оцінку корів за комплексом ознак: живою масою, конституцією, екстер'єром, молочністю, породністю, відтворною здатністю. Згідно цих показників кожній тварині присвоюють відповідний клас. За результатами проведеної оцінки корів визначають напрям їхподальшого використання. Тварини, які мають незадовільні показники, підлягають вибракуванню.
Таблиця 2.9 Класний склад стада
Основну частину молочного стада складають корови 1-го класу. В господарстві є також корови класу еліта? кількість яких збільшується. Ведеться робота по зменшенню у стаді корів ІІ-го класу, оскільки вони мають нижчі показники продуктивності. У різному віці корови мають неоднакову молочну продуктивність, тому у господарстві враховують вік корови при оцінці молочної продуктивності. Дорослі тварини дають більше молока, ніж молоді. У корів чорно-рябої породи найвищі: добові надої припадають на п'яту лактацію. Відповідно до молочної продуктивності на фермі корів утримують до 8 років.
Таблиця2.10 Віковий склад стада
У господарстві основну частину молочного стада складають корови, які мають З і більше лактацій. Порівняно з 2006 р. їх кількість збільшилася на 18 %.
2.2.3 Продуктивні і відтворювальні якості маточного стада
Молоко та молочні продукти — одні з найважливіших продуктів харчування людини. За хімічним складом воно є повноцінним продуктом: сухі речовини освоюються на 92-97%. В середньому у молоці корови міститься 12,5-13,0% сухої речовини, в тому числі 3,6% жиру, 3,3% білка, 4,8%) молочного цукру, близько 1% мінеральних речовин. Воно має близько 200 необхідних для людини поживних речовин, що в оптимальному співвідношенні та легкозасвоюваній формі. У молоці нараховується більше 20 вітамінів, близько ЗО ферментів, понад 20 мікроелементів та до 10-ти мікроелементів. До складу молочного жиру входить більше 150 жирних кислот, а в молочних балках утримується близько 20 амінокислот. Молочний жир освоюється організмом людини на 95%, білок — на 96%, молочний цукор — на 98%). Завдяки цим властивостям молоко вважають унікальним дієтичним продуктом.
Основними показниками, що характеризують продуктивність корів, є надій, зміст жиру і білка в молоці.
Таблиця 2.11 Показники молочної продуктивності маточного стада у ТОВ(ім. Воровського)
Молочна продуктивність безпосередньо Пов'язана з відтворною функцією організму, оскільки розвиток і секреторна діяльність молочної залози знаходяться у тісному зв'язку з розвитком органів розмноження, з періодом тільності й отелення. Під лактацією розуміють утворення і виділення молочною залозою молока за проміжок часу від отелення до запуску на сухостій, або ж проміжок часу між двома допоміжними отеленнями. Момент припинення утворення молока в молочній залозі це запуск, а час від моменту запуску до наступного запліднення уже через 20-30 діб. Проміжок часу від отелення до плідного парування (осіменіння) називають сервіс-періодом.
Таблиця 2.12 Тривалість сервіс-періоду корів, днів
Подовжений сервіс-період зменшує валовий надій кожної корови за ряд років. За один день продуктивного життя корови у господарстві одержують нижчі надої, ніж при короткому сервіс-періоду, а це економічно невигідно. Подовжений сервіс-період призводить до зменшення виходу телят.
Таблиця 2.13 Тривалість міжотельного періоду, днів
Міжотельний період (МОП) — це період від отелення до отелення. Тривалість )П понад 365 днів призводить до неплідності корів і зниження надоїв. Для оцінки плодючості корів у господарстві TOB ім. Воровського використовують показник — заплідненість їх від першого осіменіння — це виношення кількості тварин, які запліднилися, до всіх, яких осіменяли протягом періоду. Визначається у відсотках. У господарстві в 2007 році цей показник становив 82% (59:72 х100).
Таблиця 2.14 Вихід телят від корів за рік в залежності в тривалості сервіс-періоду
Таблиця 2.15 Коефіцієнт відтворної здатності корів у TOB ім.В оровського
Ос Основними резервами збільшення відтворення тварин є:
- повноцінний раціон годівлі, збалансований за багатьма поживними речовинами;
- скорочення сервіс-періоду до 60 днів;
- лікування гінекологічних захворювань корів;
- зменшення кількості абортів;
- упорядкування системи вибракування корів;
- Щоб підвищити продуктивність стада, в господарстві необхідно прискорити якісне поліпшення маточного поголів'я. Потрібно вибраковувати низькопродуктивних корів, а високопродуктивних використовувати більш тривалий час .
2.2.4 Технологія виробництва молока
Одержання і вирощування молодняку. Система вирощування молодняку передбачає ефективне використання біологічних закономірностей росту і розвитку тварин в ембріональний і постембріональний періоди життя. Ріст і розвиток плоду в ембріональний період значною мірою залежить від умов годівлі й утримання корів нетелей під час тільності. Для тільних сухостійних корів у господарстві заготовляють сіно, силос, коренебульбоплоди, концентровані корми, зеленумасу. Передбаченийраціон, який наведений у таб.2.16
Таблиця 2.16 Раціони для сухостійних корів і нетелей
Аналізуючи раціони годівлі сухостійних корів і нетелей,: спостерігається тенденція до економії кормів. Необхідно довести до норми видачу сіна, кормових буряків, концкормів, зелених кормів, оскільки ріст і розвиток плода в ембріональний період вимагає збалансованої, повноцінної годівлі.
У господарстві застосовують прив'язний спосіб утримання корів і нетелей в останні місяці тільності. Для нормалізації фізіологічного стану тваринам надають активний моціон.
Для отелення корів і утримання новонароджених телят у перші 20 днів життя а фермі влаштоване родильне відділення. Тут створені необхідні зооветеринарні мови для нормального перебігу родів, післяродового періоду і одержання здорових телят. Цех обладнаний в окремому приміщенні, розділеному на чотири секції -дородову, родову, післяродову, профілакторій.
За 8-10 дні до очікуваного отелення тварину переводять із сухостою у дородову секцію цеху отелення. При цьому роблять її клінічний огляд із визначенням стану вим'я, з настанням ознак родів тварину переводять у родову секцію.
Першими ознаками родів є неспокій корови: вона часто лягає і встає, реве, оглядається. При такій ситуації обмивають задню частину тіла, кінцівки й хвіст 2%-м содовим розчином, а зовнішні статеві органи — теплим (1:5000) розчином калію перманганату, забруднену і мокру підсталку замінюють чистою і сухою. Всі ці роботи проводять і після родів.
У деннику корову утримують разом із телям 12 год. Це позитивно впливає як на теля, так і на корову, оскільки вона може проявити материнський інстинкт.
Кількість молодняку, одержаного в господарстві за останні три роки, наведена в таблиці 2.17.
Таблиця 2.17 Поголів'я молодняку в господарстві
У господарстві застосовують спосіб напування з відра для згодовування молозива. Для цього способу використовують чисте, продезінфіковане відро.
Наливають молозиво у відро, змочують ним соску і дають теляті. Як тільки воно почне ссати резинову соску, її спокійно опускають у відро з молозивом і коли теля відчує смак молозива і почне пити, соску забирають і воно п'є з відра самостійно. Молозиво згодовують 5-6 разів за добу.
Профілакторний період вирощування телят триває від народження до 20-денного віку. В цей період господарство застосовує утримання телят в індивідуальних дерев'яних клітках. При таких умовах утримання тварини не контактують з сусідами та менше хворіють, але важко доглядати за ними, знижуються норми обслуговування та різко збільшується вартість утримання.
Молочний період триває до 4-місячного віку і за цей час випоюють не менше 500 кг незбираного молока. Згідно зі схемами годівлі теличкам до 6-місячного віку передбачено випоювати від 180 до 500 кг незбираного і 200-700 кг збираного молока. Збиране молоко до раціону теляти вводять з 20-30-денного віку.
Концентровані корми починають згодовувати поступово, невеликими порціями. За добу телята 1-2-місячного віку споживають 0,2-0,4 кг, а 2-3-місячного близько 0,8-1,6 кг концкормів. Норму сіна збільшують поступово і в 3-місячному і доводять до 1,3-1,4, а в 6-місячному — до 2,5-3 кг на добу. Коренеплоди телятам починають згодовувати з місячного, а силос — з 2-місячного віку. Згодовування соковитих кормів з раннього віку підвищує біологічну повноцінність раціонів, поліпшує травлення і сприяє повнішому засвоєнню поживних речовин. До зелених кормів телят привчають з 20-денного віку. Добову даванку їх поступово збільшують, доводячи у 3-місячному віці до 7-8, а у 6-місячному — до 18-кг (разом з пасовищною травою). На фермі застосовують прив'язне утримання телят до 6-місячного віку в приміщенні для вирощування молодняку.
продолжение
--PAGE_BREAK--
У післямолочний період телиць вирощують на раціонах, що складаються тільки з рослинних кормів. За структурою вони поступово наближаються до раціонів дорослої худоби, але мають необхідну кількість енергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. У стійловий період у раціони телиць включають (3 розрахунку на 100 кг живої маси), кг: силосу — 5-6 сінажу — 3-4, сіна .5-2 за добу. При нестачі сіна частину його заміняють доброякісною соломою ярих культур. Кількість концентрованих кормів залежить від якості грубих і соковитих.
Влітку телиць підгодовують зеленими кормами, вирощеними у кормовій сівозміні, якщо продуктивність пасовища невисока. При цьому загальна добова даванка зеленого корму (разом з пасовищем) становить: у 7-9-місячному віці — 18-22 кг, 10-12-місячному — 22-26, 13-15-місячному — 36-30 кг.
На фермі TOB ім. Воровського застосовують у стійловий період прив'язне тримання телицы Корми роздають мобільним кормороздавачем КТУ-10А. для видалення гною з приміщень використовують скребковий транспортер ТСН-160.
Влітку телиць утримують в літньому таборі з використанням пасовищ. Годівля. Норми годівлі на молочній фермі ТОВ ім. Воровського розраховують відповідно до живої маси, продуктивності дійних корів. Нормування годівлі базується не тільки на знанні деталізованих норм і поживності кормів, а й на особливостях кормової бази.
Таблиця 2.18 Раціон для корів молочного стада
Аналізуючи раціон для корів молочного стада, спостерігається нестача кормів та поживних речовин. Необхідно збалансувати раціон за витратами поживних речовин, оскільки їх нестача веде до зниження рівня молочної продуктивності.
Таблиця 2.19 Забезпеченість кормами молочного стада ВРХ у 2008 році
Порівнявши аналіз забезпеченості кормами молочного стада у 2008 році, спостерігається тенденція до економії кормів. У господарстві необхідно підвищити заготівлю концентрованих, грубих, зелених кормів та кормових буряків за рахунок раціонального використання полів та пасовищ. Для підтримання пасовищ на високому виробничому рівні потрібно проводити заходи:
· періодично давати відпочинок травостою;
· витримувати строки випасу;
· доглядати за пасовищем (підживлення, підсів, підкошування). Для забезпечення міцної кормової бази необхідно здійснювати заходи:
· підвищення врожайності кормових культур;
· перехід на сучасні технології заготівлі, підготовки і використання кормів;
- впровадження зрошення,, підвищення доз мінеральних і органічних добрив під кормові культури.
У господарстві застосовують чотирикратне протягом доби роздавання кормів. Роздавання кормів заплановано перед початком і після закінчення кожного доїння. Вранці до доїння протягом 15-20 хв. доярки роздають коровам вручну ¼ добовоїнорми концкормів і більшу частину коренеплодів. По закінченню ранкового доїння проводиться друге, механізоване роздавання кормів у вигляді силосу та сіна, видаються концкорми. У другій половині для за 1-1,5 год до вечірнього доїння здійснюють третє, механізоване роздавання кормів у вигляді, сінажу та сіна. Коровам видають концкорми. До початку вечірнього доїння в корівник завозять концентровані корми і кормові буряки з врахуванням їх витрат на ранок наступного а також сіно поточного дня, після закінчення вечірнього доїння корів годують четвертий раз — роздають концкорми, буряки, які залишилися від добового раціону, завершення закладають в годівниці сіно для поїдання коровами вночі.
Така черговість роздавання кормів зручна щодо організації праці робітників і відповідає природній кормовій поведінці тварин, їх біологічним потребам. Утримання корів. На молочній фермі TOB ім. Воровського застосовують прив«язне утримання корів. Такий спосіб утримання характеризується тим, що корови відпочивають у стійлах і поїдають корми у зафіксованому положенні, тобто на прив'язі.
В умовах прив'язного утримання кількість періодів і тривалість відпочинку на добу у корів більше пов'язані з режимом прибирання гною у стійлі, бо тварин доводиться піднімати. Корови триваліше та спокійніше відпочивають в стійлах лежачи вночі, коли створюється спокійна обстановка.
У корівнику на 200 голів худобу розміщують у чотири ряди, в кожному з яких по 50 місць. Корів у двох рядах розміщують головами всередину. Вздовж кожного ряду з одного боку обладнані годівниці, у які корм роздають за допомогою мобільного кормороздавача, а з другого — гнойовий прохід, звідки гній виділяють скребковим транспортером.
Прив'язують корів до стійлової рами, змонтованої вздовж задніх бортів годівниць. До неї прикріплені водопровідні труби на висоті 160 см і автонапувалки на висоті 60 см, а також вакуум-провід доїльної установки. Ширина стійл становить 1,2 м, а довжина — 2,1 м. Довгі стійла зручні для тварин, але вони потребують значних затрат ручної праці при видаленні гною. В таких стійлах при поїданні корму корова просувається вперед ближче до годівниці. При цьому її задня частина тулуба віддаляється від гнойового каналу на 50-70 см. Під час дефекацій екскременти потрапляють саме на цю частину стійла. При закінченні годівлі корова зідступає назад і, якщо гній своєчасно не прибраний, їй доводитеся лягати на нього, забруднюючись при цьому.
На фермі використовують високі годівниці з висотою попереднього борта 20-30 см і заднього — 70 см. Такі годівниці мають великий об'єм, з них тварини майже зовсім не викидають корм. Однак, якщо частково корм викидається з годівниці, то його важко знову закинути у годівницю.
Підлога в стійлах зроблена на добрій термоізоляційній основі, утеплена -дерев'яна. Вона має нахил в бік гнойового каналу, а в задній частині — до 2%.
В умовах прив'язного утримання корів велике значення має підстилка для стійл. її використовують для утеплення стійл і поліпшення гігієнічних умов утримання тварин. Для підстилки використовують солому з розрахунку 2-4 кг на корову за добу. Підстилка вбирає вологу та шкідливі гази, а тому відіграє значну роль у створенні мікроклімату приміщення.
Одним з важливих технологічних елементів утримання великої рогатої худоби є прив'язь. Вона забезпечує фіксацію тварини з метою обмеження її руху, але не стискає тварину, а дозволяє їй нормально стояти, лежати, поїдати корми, пити воду тощо. На фермі використовують найпростіший прив'язний пристрій -короткий металевий ланцюг, прикріплений одним кінцем внизу до стійлової рами, а двома верхніми — охоплює шию корови і закріплюється за допомогою кільця та фіксуючої ланки.
В корівниках встановлені одночашкові поїлки ПА — 1А. кількість води, яка надходить в автонапувалку, регулюється спеціальною педаллю. Одна автонапувалка встановлена для двох суміжно розміщених корів. Вони змонтовані над годівницями, щоб вода при переливанні не потрапляла на стійловий майданчик.
Основним засобом для роздавання кормів на фермі є кормороздавач тракторний універсальний КТУ — 10. Він призначений для транспортування і роздавання подрібнених листостеблової маси кукурудзи, злакових або бобових трав, грубих кормів, силосу, жому або суміші їх з сипкими кормами в годівниці в тваринницьких приміщеннях, на вигульних майданчиках та в літніх таборах. Може бути використаний для перевезення різних сільськогосподарських вантажів з вивантаженням назад, при завантаженні сховищ кормів.
Для видалення гною з приміщень по фермі застосовують скребковий транспортер ТСН — 160А. він складається з горизонтального транспортера для прибирання гною з приміщень та похилого транспортера для одночасного завантаження його в транспортні засоби.
При роботі транспортера ТСН гній, видалений в канал, переміщується в нижній поворотний сектор похилого транспортера і подається в тракторний причеп.
Для забезпечення надійної роботи транспортерів їх не перевантажують гноєм. Вмикають їх тоді, коли оператор прибирає гній зі стійл в гнойовий канав. Цим запобігається: перевантаження транспортерів, забезпечується підтримання в чистоті тварин і нормального мікроклімату в приміщенні.
На фермі застосовується вентиляція з природним збудженням повітря. Повітрообмін відбувається через пори будівельних матеріалів і нещільності в огородженнях через різницю тисків і температур зовнішнього і внутрішнього повітря, швидкості вітру. Вітер з навітряної сторони будинку створює підвищений тиск (повітря нагнітається в приміщення), а з підвітряної — знижене (видаляється з приміщення).
Однак при такій вентиляції важко забезпечити необхідний повітрообмін у різні періоди року, тому що її не можна регулювати.
У корівнику TOB ім. Воровського встановлені вікна горизонтальної форми, які погіршують інтенсивність світла у приміщенні на 15% порівняно з вікнами вертикальної форми. Вікна підняті вгору, до стелі, що сприяє кращому освітленню приміщення углибину. Відстань від підлоги до підвіконня становить 1,4 м. Вікна регулярно очищають від пилу, бруду, усувають щілини.
Ширина зовнішніх воріт у корівнику становить 2,4 м, висота — 2,5 м. Вони легко відчиняються й щільно зачиняються, не травмують тварин. Двері виготовлені завширшки 0,8-1,2 м, заввишки — 1,8 м. Вони відчиняються назовні. Для запобігання втратам тепла їх утеплюють.
Літнє утримання корів. У літній період господарство одержує 60-70% продукції молока і приростів худоби. Зелена маса пасовищ — найдешевший корм.
В літній період в-господарстві з'являються найбільш сприятливі можливості для оздоровлення тварин, підвищення їх продуктивності і відтворних функцій, зниження собівартості одержуваного молока. Річна тривалість літнього і пасовищного утримання становить 160 днів.
TOB ім. Воровського має 50 га природних пасовищ, які знаходяться від ферми на відстані 2 км. Застосовують табірно-пасовищне безприв'язне утримання. Поблизу пасовища організований літній табір, який має вигульно-кормовий майданчик, навіси для худоби і легкі будівлі для персоналу. Основну частину об'ємистих кормів тварин одержують на пасовищі. В період нестачі чи відсутності кормів на пасовищах корів підгодовують на вигульних майданчиках з годівницьскошеною і підвезеною мобільним кормороздавачем КТУ — 10 зеленою масою кормових культур.
Використання культурних пасовищ дає можливість підвищити молочну продуктивність, оздоровити корів і знизити собівартість молока, створюються умови для підготовки зимових приміщень до чергового стійлового утримання худоби. Приміщення піддають ремонту і санації.
Рис. Випасання корів на пасовищі
Доїння корів і первинна обробка молока. В господарстві доїння розпочинають з виконання шести підготовчих операцій в їх безперервній послідовності: переходу оператора до наступної корови; обмивання вим'я теплою водою: витирання його рушником; масажу вим'я; здоювання перших цівок молока; одягання доїльних; стаканів на дійки вим'я. За цим настає процес безпосереднього видоювання корови апаратом. До заключних операцій відносять: перехід оператора до корови; машинне додоювання; відключення й знімання доїльних стаканів із дійок вим'я; контроль його стану; зливання молока. При видоюванні однієї із корів (основна операція) у оператора з'являється час для виконання підготовчих та заключних операцій для інших тварин.
Підготовчі операції. Оператор підходить до кожної наступної корови і підмивав її вим'я чистою водою температурою 40-45°С, маючи напоготові працюючий апарат. Потім вим'я витирають сухим чистим рушником або спеціальною серветкою. Одночасно з витиранням вим'я масажують. Після підмивання і витирання вим'я у більшості корів з'являються ознаки початку рефлексу молоковіддачі: набрякання вим'я, порозовіння дійок, підвищення їх пружності. Якщо рефлекс молоковіддачі ще не настав, то знову швидко проводять легкий масаж вим'я, захоплюючи. пальцями рук окремі його частки і погладжуючи їх вниз у напрямку дійок. Потім здоюють руками із кожної дійки по 2—3 перші цівки молока у спеціальний кухоль з чорним дном. Закінчивши підготовку корови до доїння і переконавшись, що вона припустила молоко, оператор одягає доїльні стакани на дійки вим'я. Готують корову до доїння, тобто виконують вручну шість підготовчих операцій послідовно, затрачуючи не більше 50 с. Тільки переконавшись, що доїльні стакани стійко зафіксовані і розпочалося витікання молока широким струменем, оператор починає готувати до доїння наступну корову або відключає апарат від вже видоєної.
Видоювання корови апаратом. Для однократного Щцоювання корови апаратом затрачують 3-6 хв. На тривалість і швидкість видоювання впливають також індивідуальні особливості тварини, якість підготовки її до доїння, конструкція доїльного апарата та інші фактори.
У деяких корів тривалість видоювання кожної частки вим'я може досить суттєво відрізнятися.
Заключні операції. По закінченню молоковиведення, проводять заключні операції, тобто вчасно підходять до корови, здійснюють машинне додоювання, відключають вакуум і знімають доїльні стакани з дійок вим'я. На ці операції затрачається від 40 до 55с для кожної корови.
П Після зняття доїльного апарата з вим'я оператор перевіряє у окремих корів повноту видоювання шляхом прощупування кожної частки вим'я. Виявивши на дійках тріщини, змазує антисептичною емульсією. Про корів, у яких на вим'ї виявлені затверділості, пухлини, повідомляють ветеринарному працівникові.
У TOB ім. Воровського для доїння корів застосовують доїльний агрегат АД -100А, який укомплектований тритактними доїльними апаратами «Волга» і розрахований на обслуговування 100 корів 4 доярками при доїнні в переносні відра.
Рис. 5. Доїння корів на фермі
Доїльний апарат «Волга» складається з доїльного відра, кришки, пульсатора, молочного шланга, повітряного шланга, колектора і чотирьох доїльних стаканів.
Доїльне устаткування, апарати і посуд, що контактують з молоком, миють відразу після кожного доїння і використання доїльного інвентарю. Для миття застосовують тільки теплу воду (не вище 35 °С), тому що холодна вода призводить до затвердіння жиру й осідання інших речовин молока. Потім устаткування миють гарячим 0,5%-м розчином миючого засобу при температурі 40-45°С, після чого ополіскують чистою теплою водою (25—ЗО °С) до видалення залишків розчину.
Доїльні апарати один раз на тиждень розбирають і всі частини промивають водою і теплим мийним розчином. Один раз на місяць для видалення нальоту солей і лужних розчинів доїльні установки промивають 1 %-м розчином соляної чи оцтової кислоти й ополіскують теплою водою до видалення залишків мийного розчину.
Вимитий і продезінфікований посуд висушують, перевертають догори дном і таким чином кладуть на полички і стелажі. У цьому положенні вода добре стікає і посуд краще захищений від пилу. Якщо посуд недостатньо просушений, у краплях води, що залишилися на ньому, можуть розмножуватися мікроорганізми.
Для одержання молока високої якості на фермі забезпечують належний ветеринарно-санітарний стан, своєчасну первинну обробку молока, дотримання гігієнічних умов його одержання.
Первинну обробку молока на фермі проводять згідно з ГСТУ 46.069-2003 «Молоко коров'яче незбиране. Первинне оброблення, зберігання і транспортування. Основні вимоги».
Первинну переробку і зберігання молока здійснюють за такою схемою: очищення молока фільтруванням, охолодження і зберігання в резервуарі-охолоджувачі.
Надоєне молоко надходить у молочну. Тут спочатку визначають його кількість, а потім проціджують через ватяні фільтри чи фільтри з нетканої полотнини. Для фільтрації використовують вафельну, лавсанову чи фланелеву тканини. У молоці можуть бути механічні домішки (шматочки шерсті, гною, корму, пилу, бруду тощо) і мікрофлора.
Профільтроване молоко охолоджують до температури 4—6 °С і направляють у резервуари для зберігання. Проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження не перевищує 16—20 хв.
Молоко зберігається в спеціальному резервуарі — охолоджувачі місткістю 1000 л.
Тривалість зберігання молока на фермі до надходження його для реалізації:
- не вище 4° С — 24 год.,
- не вище 6° С- 18 год.,
- не вище 8° С — 12 год.
Молоко, що здається TOB ім. Воровського за всіма показниками відповідає вимогам ДСТУ 3662-97. Молоко, отримане від корів протягом перших 7 днів після отелення й останніх 7 днів до кінця лактації, з ферми не вивозять і використовують на корм молодняку.
На якість сировини, у тому числі і на мікробіологічні показники, впливає система транспортування молока з4ферми на молокозаводи.
На фермі застосовується надійна й економічна система — це безпосереднє приймання молока на фермі і доставка його на Решетилівський молокозавод.
Догляд тварин. Крім раціональної годівлі, напування та оптимальних умов утримання, тварини потребують постійного догляду.
В санітарний день (1 раз на місяць) персонал оглядає всіх дійних корів і особливо уважно вим'я та дійки. Перед доїнням вим'я обмивають чистою водою (40-50°С), витирають рушником… Одночасно з підмиванням вим'я злегка масажують. В отворах дійок нагромаджується велика кількість бактерій. Тому перед надіванням доїльних апаратів з кожної дійки здоюють перші цівки молока в спеціальний кухоль, що дозволяє виявити корів, хворих на мастит (наявність в молоці пластівців, домішок крові, слизу, інших змін).
При обмиванні, масажі доярка оглядає й прощупує вим'я корови. При виявленні змін у молоці або почервонінні, ущільненні на вим'ї корову не можна доїти апаратом. її видають руками в спеціальний посуд. Таку корову відокремлюють від основного стада і доять до повного видужування вручну. Для профілактики маститів проводять заходи:
- суворе дотримання правил машинного доїння;
- виконання зоогігієнічних і санітарних умов утримання тварин;
- дотримання санітарних правил при доїнні, догляді за доїльною апаратурою та молочним посудом;
- дезінфекція дійок, вим'я після доїння;
- правильний запуск корів;
- своєчасне вибракування корів, хворих на мастит і які не підлягають лікуванню;
- лікування субклінічних маститів у сухостійному періоді.
Профілактика травматизму в господарстві. Травматизм тварин може
завдавати господарству значних економічних збитків, тому проводять заходи з його попередження:
- звертають увагу на стан рогів у корів і молодняку, і якщо вони загострені, кінчики зрізують;
- упорядковують належним чином тваринницькі приміщення до зимівлі худоби, проводять ремонт приміщень;
- щоб запобігти виникненню експлуатаційного травматизму, слідкують за справністю доїльних апаратів;
- якщо з кормом в організм тварини потрапили сторонні предмети, проводять раціональні розрізи під час операції і належну організацію післяопераційного лікування, добру годівлю і утримання. Це забезпечує швидке одужування й відновлення продуктивності тварини.
Ветеринарно-санітарний режим господарства передбачає профілактику інфекційних хвороб. Для зменшення втрат від цих хвороб господарство поповнюють власним молодняком, який має однотипний імунобіологічний фон і характеризується підвищеною резистентністю до умов навколишнього середовища. Тварин, що надійшли на ферму з господарств-поставщиків, карантинують, проводять ретельний клінічний огляд, підозрілих щодо захворювання вибраковують. Профілактика антропозоонозів полягає в ретельному ветеринарно-санітарному нагляді, своєчасний ветеринарно-санітарній обробці тварин і суворій ізоляції хворих, у дезінфекції приміщень, дотриманні персоналом заходів особистої профілактики і санітарно-ветеринарних правил. Ветеринарні обробки худоби забезпечують профілактику незаразних і заразних хвороб.
Для боротьби з інвазійними хворобами в кінці липня або на початку серпня змінюють ділянки випасання на пасовищі. Профілактичну дегельмінтизацію великої рогатої худоби проводять у січні-лютому, в разі потреби ще й за місяць до вигону на пасовище. їх витримують в тому ж приміщенні 5-7 днів. Слідкують за напуванням тварин, санітарним режимом у приміщенні.
У господарстві ведуть цілеспрямовану боротьбу з гризунами й комахами, проводять очищення й дезінфекцію звільнених приміщень, контролюють параметри мікроклімату, забезпечують гігієну годівлі, вагітності, родів і вирощування молодняка.
У корівниках санітарний день організовують один раз на місяць. Перелік робіт у приміщенні: очищають огороджуючи конструкції будівлі і устаткування від пилу, павутиння, бруду, гною; промивають годівниці, напувалки; видаляють залишки гною; підстилки кормів; очищають дезкилимки; інвентар по догляду за тваринами очищають від бруду, знезаражують; цементовапняним розчином замазують щілини; усувають всі дефекти годівниць, напувалок, підлоги, дверей, воріт, устаткування; огороджуючи конструкції підбілюють свіжо гашеним вапном. Виконуються інші роботи: проводять більш ретельний огляд шкіри тварин; забруднені ділянки шкіри-обмивають водою; обтирають. Молочний посуд і доїльна апаратура піддаються чищенню, миттю і дезінфекції.
До загальних заходів боротьби з крилатими комахами відноситься підтримання чистоти в приміщеннях, недопущення нагромадження гною та кормових залишків. Винищувальні заходи проводять хімічними засобами вигляді розчинів, порошків, емульсій. Для боротьби з вошами тварин обробляють інсектицидними препаратами.
Для боротьби з гризунами застосовують хімічні, біологічні та механічні методи. З хімічних методів застосовують отруто антикоагулянти: зоокумарин, криси, фосфід цицку, ратиндан. При біологічних методах використовують препарат бактокумарин, що містить живі бактерії тифу гризунів і натрієву сіль зоокумарину. До механічних методів відносять верші й пастки.
Реалізація продукції. Все молоко, виготовлене в господарстві, відповідає державному стандарту ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче. Вимоги при закупівлях». Молоко, яке реалізують, отримують від здорових корів, фільтрують і охолоджують в господарстві не пізніше ніж через 2 години після доїння. Молоко є натуральним, незбираним, без сторонні, не властивих свіжому молоку присмаків і запахів. За зовнішнім виглядом та консистенцією воно є однорідною рідиною від білого до ясно-жовтого кольору, без осаду та згустків. В молоці відсутні інгібувальні речовини (мийно-дезінфікуючі засоби, консерванти, формалін, сода, аміак, перекис водню, антибіотики). За фізико-хімічними, санітарно-гігієнічними та мікробіологічними показниками якості молоко розподіляють на три гатунки: вищий, перший та другий згідно з вимогами ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче. Вимоги при закупівлі».
Молоко всіх гатунків має густину не менше ніж 1027 кг/м за температури 20°С. масова частка жиру та масова частка білку в молоці відповідають базисним нормам, які затверджені Кабінетом Міністрів України. За показниками безпеки молоко вищого, першого та другого гатунків відповідає вимогам ДСТУ 3662-97.
Під час виробництва та закупівлі молока керуються вимогами безпеки, що встановлені ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.042, «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», затвердженими Міністерством охорони здоров'я СРСР 01.08.89 № 5061-89, «Санитарными и ветеринарными правилами для молочных ферм, колхозов, совхозов и подсобных хозяйств», та «Санитарными правилами по уходу за доильными установками и молочной посудой, контролю за их санитарным состоянием», які затверджені Держагропромом СРСР, 1986 р. Закупівля-прийманнЯ молока проводиться партіями згідно з ГОСТ 13928 та «Инструкции о порядке проведения государственных закупок (сдачи и приёмки) молока и молочной продукции». Під^ч&с реалізації молока в кожній партії визначаються маса нетто молока згідно з РД 10-02-02-8 «Методика определения массы молока коровьего заготовляемого при приёмке» та показники якості.
2.2.5 Удосконалення технології машинного доїння корів
16 травня 2008 року Україна стала Членом Світової організації торгівлі. Харчове законодавство країн, що є членами СОТ, досить вимогливе до виробників харчових продуктів і стоїть на захисті здоров'я споживачів. Це законодавство сприяє виробництву гарантовано якісних та безпечних харчових продуктів. Вимоги харчового законодавства країн-учасників СОТ стосуються гігієни харчових продуктів, ветеринарного контролю за виробництвом, гігієни кормів, якості утримування тварин.
Для одержання якісних показників продукції, підвищення ефективності її виробництва та конкурентоспроможності у TOB ім. Воровського необхідно вдосконалити технологію машинного доїння корів. Мета впровадження нової технології — виробництво молока, якість якого відповідає вимогам COT.
Для доїння корів в господарстві пропоную застосовувати установку типу «Тандем». При цьому досягається вища продуктивність, праці, ніж при доїнні в стійлах корівника, суттєво змінюється організація і характер праці оператора машинного доїння, відкриваються більші можливості Для механізації та автоматизації рунних операцій. Не менш важливо те, що при такому способі доїння доїльний зал блокується з прифермською молочною, утворюючи доїльно-молочний блок. Це дає змогу одержувати молоко високої якості, суттєво спрощує і здешевлює операції, пов'язані з транспортуванням молока до молочної, забезпечує добрі умови для технічного обслуговування доїльного та молочного обладнання, яке концентрується в одному місці.
У доїльно-молочному блоці влаштовують переддоїльний майданчик, де зосереджується чергова група корів перед потраплянням у доїльний зал. Розміри цього майданчика визначаються чисельністю групи з розрахунку не менше 2 м2 на кожну корову. При виході із доїльного залу обладнують майданчик для видоєних корів. Обидва майданчики зв'язані відгородженими скотопрогонами із секціями, де утримують тварин. У доїльно-молочному блоці розміщують також молочну, службові та побутові кімнати.
Якщо при прив'язному утриманні доїти на установках типу «Тандем», то економія праці на операції доїння суттєво зменшується за рахунок додаткових затрат на організацію переміщення тварин до доїльного залу, в тому числі затрат на ручне відв'язування і прив'язування. Проте і в цих умовах застосування доїльного залу, особливо коли використовують автоматизовану установку УДА-8, набагато ефективніше порівняно з установкою молокопровід АДМ-8 та переносними відрами для доїння корів у стійлах. На даний час освоєне виробництво стійлового обладнання ОСП-Ф-26. Спостереження, за їх роботою показали, що якщо на разове ручне прив'язування та відв'язування в середньому для кожної корови необхідно затратити 12-15 люд.-с, при використанні автоматичної прив'язі — тільки 1,5-2 люд.-с. Автоматична прив'язь забезпечує індивідуальне самоприв'язування корів та групове їх відв'язування. При необхідності можливе ручне прив'язування та відв'язування окремих тварин. Ланцюгова самоприв'язь для корів складається з нашийника з підвіскою та гумового грузила, які постійно знаходяться на шиї тварини. На стінці годівниці є замок-вловлювач. При підході до годівниці з кормом тварина нахиляється і підвіска з грузилом, що закріплена на шиї зісковзує по косих спрямовуючих плечових обмежувачах і потрапляє в замок-вловлювач. Корова самоприв'язується. Застосування підвіски з гумовим грузилом (маса 200-250 г) не спричиняє тваринам незручностей. Наявність такої прив'язі дає змогу значно ефективніше використовувати доїльні зали на молочній фермі з" прив'язним утриманням корів.
Автоматизована доїльна установка УДА-8 «Тандем» призначена для машинного доїння в доїльних станках і первинної обробки молока при прив'язному та безприв'язному утриманні корів на фермах з поголів'ям до 400 голів.
продолжение
--PAGE_BREAK--
Доїльна установка УДА-8 «Тандем» забезпечує:
- переддоїльне полоскание молочного обладнання;
- впуск корів в доїльний зал і станки;
- доїння та механічне додоювання;
- зняття доїлЄних стаканів з вим'я корови по закінченню доїння;
- облік надою від кожної корови та взяття проби молока для визначення жирності (при контрольних доїннях);
- транспортування молока по молокопроводу;"
- фільтрацію, охолодження молока з наступним перекачуванням в ємності для зберігання;
- промивання доїльного обладнання та молокопровідних шляхів;
- роздавання концентрованих кормів (при наявності кормороздавача).
Установка УДА-8А складається з обладнання промивання, вакуумної лінії, приводу воріт, лічильника молока, технологічної лінії, лінії обмивання вим'я, маніпулятора доїння МД-Ф-1, станків, лінії промивання, обладнання молочної, вакуумної установки.
Установка може випускатися з кількістю скотомісць 2х 2 і 2Х3; с з електронним пристроєм керування маніпуляторами.
Станок призначений для фіксації в певному положенні корів під час доїння та розміщення технологічного обладнання.
Каркас складається зі стойки та вертикальних труб. На стойці в петлях шарнірно закріплені вхідні та вихідні ворота. Передню частину станка огороджує щиток з годівницею. Стойки станка з'єднані між собою повітроводом і вакуумпроводами. В кінці повітропроводу встановлений повітряний фільтр. Вхідні та вихідні ворота обладнані пневматичними приводами, які керуються перемикачем. Конструкцією передбачено також ручне відкривання воріт.
Технологічна ліня призначена для транспортування молока в молочне відділення, розміщення пульсаторів і подачі вакууму до пульсаторів. Складається з двох незалежних ліній молокопроводу з муфтами для підключення автомата керування маніпуляторів для доїння та вакуум проводу.
Протилежні від молокозбірника кінці молокопроводу з'єднані з лінією промивання гумовими шлангами з надітими на них затискачами.
Лінія промивання призначена для подачі миючих і дезінфікуючих розчинів, а також води від промивного обладнання до доїльної апаратури і до молокопроводу.
Лінія промивання включає дві незалежних лінії з пластмасових і металевих груб, з'єднувальних муфт, відводів, гумових шлангів і миючих головок для приєднання до доїльних стаканів.
Обладнання промивання призначене для автоматичного промивання миючим розчином молокопровідних шляхів установки.
Обладнання молочної призначене для приймання молока з молокопроводу, фільтрації, охолодження та подачі в ємність для зберігання.
Вакуумна установка включає в себе чотири вакуум-насоси УВУ-60/45 з запобіжниками, вакуум балон, вакуум регулятор з вакуумметром. Призначена для відсмоктування повітря із складових частин установки, робота яких основана на різниці атмосферного тиску та розрідження, створеного вакуумним насосом.
Доїльна апаратура включає в себе маніпулятор для доїння МД-Ф-1 та пристрій зоотехнічного обліку УЗМ-1А.
Лінія обмивання призначена для санітарної обробки вим'я корів перед доїнням. Вода для обмивання вим'я підігрівається підігрівачем і подається до розбризкувача по трубі.
Для відкривання та закривання дверей доїльного зала при впуску й випуску корів передбачена система пневмоприводу.
Кормороздавачі доїльної установки УДА-8А призначені для транспортування та дозованої видачі сухих, сипучих комбікормів. Машинне доїння корів в доїльних залах включає в себе наступні операції:
- організацію руху тварин в молочно-доїльний блок і з нього в корівник;
- перегін чергової групи корів на переддоїльну площадку, з переддоїльної
площадки в доїльний зал, а потім в корівник. На установках «Тандем» в результаті зручної організації робочого місця оператор дає більш високу продуктивність праці, ніж при доїнні в молокопровід або в переносні відра в стійлах корівників. Оператори знаходяться в траншеї глибиною 0,6...0,7 м, по боках паралельно якій встановлені індивідуальні станки для корів. Оператори вільно рухаються вздовж траншеї, рухи тварин обмежені стінками станка. Для виконання підготовчих і заключних операцій не доводиться нагинатися й працювати в зігнутому положенні.
В кожному станку є свій доїльний апарат. Впускають корів в станок для доїння та випускають кожну тварину індивідуально. Тому можна затримати корову в станку на необхідний час, не заважаючи працювати на інших станках. Корови під
час доїння поїдають із годівниць доїльних станків нормовану підкормку із концентрованих кормів.
Черговість проведення підготовчих і заключних операцій тут така ж, як і при доїння корів в стійлах.
На доїльній установці одночасно працюють два оператори. Причому кожний із них обслуговує корів в чотирьох станках, послідовно розміщених з однієї сторони траншеї.
До початку доїння чергова партія корів повинна знаходитися на переддоїльній площадці.
Послідовність виконання операцій кожним із двох операторів на установці наступна.
Оператор підходить до, першого станку, не виходячи з траншеї, за допомогою пневмомеханічного приводу відкриває вхідні двері переддоїльного приміщення, пропускаючи з нього корову, після цього відкриває вхідні двері першого доїльного станка, включає дозатор концентрованих кормів. Корова заходить в станок і починає поїдати корм. В цей час оператор обмиває її вим'я струменем теплої води із розбризкувача, витирає його, робить масаж, здоює вручну перші цівки молока та надіває доїльні стакани.
Впевнившись, що молоковіддача почалась, оператор підходить до другого станка та виконує ті ж — підготовчі операції з другою коровою^ Потім з третьою в третьому станку та четвертою коровою в четвертому станку.
Після завершення підготовчих операцій для четвертої корови перший процес видоювання закінчується. Оператор підходить до першого станка, перевіряє стан вимені і, відкрив вихідні двері станку, випускає видоєну корову. Відкрив вхідні двері першого станку та включив дозатор концентрованих кормів, впускає п'яту корову на місце видоєної. Закінчивши підготовчі операції в першому станку для п'ятої корови, оператор переходить до другого станка й виконує заключні операції для другої корови. Потім впускає в цей станок шосту корову та проводить підготовчі операції. Далі все повторюється в тій же послідовності.
Аналогічні операції одночасно виконує другий оператор в чотирьох станках, розміщених на протилежній стороні траншеї. Його робота зовсім не пов'язана з роботою першого оператора. На установках «Тандем» можна доїти корів, які мають різну тривалість доїння.
Отримання молока високої якості залежить від догляду за доїльним обладнанням. Доїльна установка типу «Тандем» УДА-8 має спеціальний автомат промивання. Строк санобробки встановлено до 20 хв. Витримка режиму обробки установки в часі гарантує чистоту молочної лінії (приблизно 50 мікробів для 1 см2 поверхні). Санітарна обробка доїльної установки, встановлена санітарними правилами, гарантує отримання першосортного молока на 95-98 %.
Операцію згідно догляду за доїльним обладнанням і залом виконують після закінчення доїння всіх груп корів. Після виходу останньої корови із доїльного зала оператори машинного доїння змивають проточною водою бруд з підлоги доїльної площадки та зовнішніх поверхонь вузлів доїльної установки (переднє огородження, решітки та підлога, де стояли тварини), а крім того промивають зовнішню поверхню лічильників молока, молочних вакуум-кранів, доїльних апаратів, молочних і вакуум ліній. Тільки після цього підготовлюють установки до включення в положення «промивання». Ці операції оператори машинного доїння проводять не виходячи із траншеї доїльного зала. В першу чергу транспортують залишки молока із апаратів і молокопроводу.
Кінцеві затискачі, якими перекривають під час доїння молокопровід від лінії промивання, відкривають. Лінії промивання з'єднуються з молокопроводом, забезпечуючи шлях току промивної рідини по замкнутому колу.
Доїння корів на установці типу «Тандем» потребує спеціального приучения до доїння в доїльному залі.
Роботу по приучения корів починають з їх перевірки на придатність до машинного доїння, а також на мастит і молоковіддачу. Процес приучения складається з декількох етапів: звикання до вигляду доїльного приміщення^ приучения до заходження тварин в станки для поїдання корму, звикання до звуків працюючої установки та маніпуляціям оператора, до доїння на установці.
Приучения стада до зовнішнього вигляду доїльного приміщення проводять раз на день на протязі 7 днів після закінчення денного доїння корів в стійлах. В цей період кожна в складі групи із 24 голів не менше чотирьох разів проходить через доїльний зал не заходячи в станки. В наступні 5 днів тварин заманюють в доїльні станки кормовим буряком або іншим кормом. Потім на протязі 8 днів при заходженні тварин в доїльний зал вмикають в роботу доїльну апаратуру та подачу концкормів. Таким чином вони звикають до звуків працюючих пульсаторів і системи роздавання кормів. В період приучения тварин до доїльного залу оператори заходять в траншею установки та обережно обмацують вим'я для того, щоб корови звикли до них. Для найкращого приучення корів до доїння на установках «Тандем» необхідно розміщувати їх як з правої сторони, так і з лівої сторони, що виключає формування гальмівних рефлексів, які перешкоджають добрій молоковіддачі. Тільки після 14-20-денного приучения корів можна доїти в залі на установках «Тандем». За цей проміжок й оператори добре засвоюють технологію доїння, доїльну апаратуру та догляд за нею.
3.Економічний аналіз
Сільське господарство має свої особливості факторів досягнення високоефективного господарювання. Особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві продуктивна худоба.
Ефективність виробництва — складна економічна категорія, яка показує кінцевий результат(ефект) від застосування виробничих ресурсів(земля + трудові ресурси + засоби праці + предмети праці) і зазначається відношенням ефекту до ресурсів (витрат), або навпаки відношенням витрат до ефекту.
Ек еф Економічна ефективність виробництва продукції тваринництва здійснюється з урахуванням особливостей галузі, а саме: валова продукція, валовий дохід, чистий дохід на 1 умовну голову худоби, витрати кормів на 1 ц, собівартість 1 кормової одиниці, 1 ц продукції тваринництва, прибуток на 1 голову, рівень рентабельності в тваринництві.
Валова продукція — обсяг виробленої продукції за певний проміжок часу. На сільськогосподарських підприємствах в неї включають: вартість валового збору всіх сільськогосподарських культур у поточному році, витрати на вирощування молодих багаторічних насаджень, зміну вартості незавершеного виробництва у рослинництві від початку до кінця року, вартість всієї продукції від використання сільськогосподарських тварин, вартість виготовленого в господарстві інвентарю та інших виробів, а також грошові надходження за роботи і послуги, виконані на сторону.
Товарність продукції (Тп) — питома вага товарної продукції в загальному обсязі виробленої. Визначається по господарству, галузях і окремих видах продукції в % за формулою:
Тп = Т/В*100,
де Т — товарна продукція;
В — валова продукція.
Собівартість продукції — витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції та її реалізацію в грошовому виразі. Собівартість визначається у вигляді величини витрат на всю продукцію, показника витрат на одиницю продукції чи витрат на 1 грн. валової продукції в порівняльних цінах.
Валовий доход (Вд) — вартість валової продукції за мінусом матеріальних витрат, тобто заново створена вартість.
Вд = В-М, де В-валова продукція, М-матеріальні витрати.
Чистий доход (Чд) — різниця між валовим доходом і витратами на оплату праці. Чистий доход підприємства прийнято називати прибутком.
Прибуток від реалізації ,(Пр) розраховують як різницю між товарною продукцією (Тп) і матеріальними витратами (М), оплатою праці (Оп) та іншими грошовими витратами (Гв) за формулою:
Пр = Тп — (М +Оп +Гв)
Рентабельність — це прибутковість чи доходність виробництва. Рівень рентабельності (Рр) — відношення прибутку (Пр) до собівартості реалізованої продукції в % (Сп). Вираховують за формулою:
Рр = Пр/Сп*100.
Економічна ефективність виробництва молока у ТО>В ім. Воровського розрахована за наведеними показниками і представлена в таблиці 3.1.
Аналіз показників господарської діяльності підприємства показує, що його земельні угіддя використовуються нераціонально: на 100 га сільськогосподарських угідь припадає лише 12,7 голів великої рогатої худоби, у т. ч. 4,4 корів.
Нині, коли встановлюються нормальні закупівельні ціни на молоко його виробництво стало рентабельним, об'єм грошових надходжень лімітується наявністю продуктивного поголів'я. Тому на 5-річну перспективу доцільно довести поголів'я корів до 200 голів (11 голів на 100 га сільськогосподарських угідь). Це дасть змогу збільшити прибуток від реалізації молока, знизити собівартість 1 ц молока.
4. Економічна експертиза
Екологічна експертиза в Україні — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. [Закон України] Завдання екологічної експертизи полягають у регулюванні суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян держави.
Мета екологічної експертизи — запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на природне середовище та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах.
Вимоги до проведення екологічної експертизи такі:
· Дотримання пріоритету права суспільства на сприятливе екологічне середовище.
· Гармонійне поєднання екологічних та економічних інтересів;
· Екологічна сумісність об'єктів з вимогами охорони довкілля;
· продолжение
--PAGE_BREAK--Комплексна еколого-економічна оцінка існуючого чи передбачуваного впливу на навколишнє середовище;
· Альтернативні варіанти зменшення негативних впливів об'єктів експертизи на оточуюче середовище.
Суворе дотримання законодавства та державних норм природокористування.
Форми екологічної експертизи в Україні: державна, громадська та інші. Основними завданнями екологічної експертизи є:
- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;
- встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних, будівельних норм і правил;
- оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей;
- підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Висновки державної екологічної експертизи.обов'язкові для виконання, а громадської та інших видів екологічної експертизи мають рекомендаційний характер, вони враховуються при проведенні державної екологічної експертизи.
Порядок проведення екологічної експертизи включає:
· Перевірку наявності повноти матеріалів екологічної експертизи.
· Аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи.
· Узагальнення окремих експертних досліджень та наслідків діяльності об'єктів експертизи.
· Підготовку висновків.
Проведення екологічної експертизи передбачено Законами України «Про корону навколишнього природного середовища» (від 25.06.1991 р.), «Про екологічну експертизу» (від 09.02.1995 р.).
За обсягами і чисельністю використовуваних ресурсів (включаючи и природні) агропромисловий комплекс належить до найбільш ресурсномістких ,і природо містких сфер господарської діяльності людини. Водночас, за масштабами і характером впливу на навколишнє природне середовище, його слід відносити до найпотужніших негативних антропогенних чинників. Тому особливе значення для подолання екологічної кризи, що охопила майже всю територію України, для зменшення антропогенних навантажень на навколишнє середовище, для припинення його забруднення та виснаження мають розробка й практична реалізація заходів спрямованих на екологобезпечну організацію виробництва в агропромисловому комплексі.
Отже, по-справжньому науковий підхід до сільськогосподарської діяльності повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні екологічних чинників, вимог екологічної безпеки будь-якого виробничого процесу, раціонального використання и охорони природних ресурсів, тощо.
У TOB ім. Воровського не виділена особа, яка стежить за дотриманням правил екологічної безпеки, але, дані функції покладено на районного еколога. Своєчасна та швидка дія механізму охорони навколишнього середовища залежить від працівників сільського господарства і, перш за все, його спеціалістів.
TOB ім. Воровського знаходиться у більш-менш екологічно чистій частині Полтавського району Полтавської області, оскільки досить віддалене від шкідливих промислових підприємств. Проте досить значним джерелом забруднення атмосферного повітря і земельних ресурсів є транспортні засоби, зокрема автомобілі, автобуси та маршрутні таксі. Часточки вихлопних викидів транспортних засобів тривалий час знаходяться в повітрі, а потім, поступово осідають на верхній шар ґрунту прилеглих до трас полів, а також на посіви сільськогосподарських культур, які ростуть на них. Це досить негативне явище. Тому, через кореневу систему та через надземну вегетативну частину, рослини вбирають шкідливі речовини, які надходять до зерна, насіння та коренеплоди, що в сою чергу погіршує якість товарної продукції і негативно впливає на тварин, їх фізіологічний стан та продуктивність, а також на здоров'я людей, споживачів.
У господарстві з метою недопущення погіршення екологічної ситуації здійснюють наступні заходи. Тваринницькі ферми розташовані на санітарно-безпечній відстані від населених пунктів. З підвітряного боку від них нижче за рельєфом. В умовах господарства гній видаляють за допомогою системи
транспортерів. Гній із транспортерів потрапляє на рухомі засоби перевезення його до гноєсховища або вивозиться безпосередньо на поля, де його буртують. Гноєсховища є місцями для складання, дозрівання гною, та його зберігання, вони влаштовані біля ферми не ближче як за 50-100 м від тваринницьких приміщень і 200 м — від житлового масиву. Гноєсховища розташовані на місцях із водонепроникним ґрунтом, на ділянці, віддаленій від джерел водопостачання. Всі види гною використовуються під сільськогосподарські культури і вносяться у будь-яку пору року, за винятком зимового періоду, коли температура повітря опускається нижче мінус 10°С.
Боротьба з забрудненням повітря в приміщеннях для тварин і охорона повітряного басейну територій ферми включає загальні заходи і спеціальні рішення, направлені на очищення, знезараження, і дезодорацію повітря. До заходів по попередженню забруднення повітря відносяться строге дотримання і своєчасне виконання всіх ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних правил і норм утримання і годівлі тварин, організація безперебійної і чіткої роботи систем забезпечення мікроклімату, видалення гною, старанного очищення і дезінфекції приміщень, правильної годівлі тварин сипучими і грубими кормами.
При розробці ветеринарно-санітарних заходів у TOB ім. Воровьского керуються ветеринарним законодавством і ветеринарною обстановкою в стаді і господарстві. Заходи включають загальну профілактику, профілактику незаразних, інфекційних і, інвазійних захворювань. Загальна профілактика передбачає дотримання санітарного режиму на фермі, створення оптимального мікроклімату в приміщеннях, контроль за технологією і повноцінністю годівлі великої рогатої худоби. Робітники і спеціалісти регулярно проходять медичне обстеження. Щоденно забезпечується прибирання гною>, очищення поїлок, годівниць, кормороздавачів, а також постійний контроль за якістю кормів і годівлею тварин, станом пасовищ.
Один раз на місяць на фермі оголошують санітарний день. Це генеральне прибирання і чищення, коли з приміщення і ферми видаляються накопичені нечистоти, які залишаються після щоденного прибирання приміщення, апаратури, інвентарю, тварин. На території ферми прибирають залишки гною, підстилки, кормів, сміття і інші непотрібні матеріали і інвентар. У приміщенні виконують роботи: очищають огороджуючи конструкції будівлі і устаткування від пилу, павутини, прилиплого бруду і гною; вікна промивають і протирають вологою тканиною; стелю і стіни, особливо кутки звільняють від пилу мітлами і щітками; гарячою водою промивають забруднені місця годівниць, напувалок; цементно-вапняним розчином замазують щілини, усувають всі дефекти годівниць, напувалок, підлоги, дверей, устаткування; молочний посуд і доїльна апаратура піддаються чищенню, миттю і дезінфекції.
Після весняного обстеження й очищення пасовища від усього наносного (трупів диких тварин, кісток) видаляють залишки мінеральних добрив, металеві предмети, рідкі кущі, ремонтують прогони для тварин, дороги.
Для підвищення рівня екологічної безпеки на території TOB ім… Воровського необхідно забезпечити виконання наступних заходів:
- миття машин проводити лише у спеціально відведених для цього місцях;
- при заправці технічних засобів паливо-мастильними матеріалами не допускати потрапляння їх у ґрунт;
- проводити очищення стічних побутових вод;
- підтримувати густоту, і розмір захисних лісосмуг, ширина яких повинна бути не менше 10 м;
- проводити регулярні огляди фізіологічного стану тварин, як на фермах господарства, так і худоби приватного сектора і у разі виявлення збудників інфекційних захворювань, проводити індивідуальне утримання тварин, організувати належний їх догляд та лікування;
- здійснювати нагляд за недопущенням, поширення карантинних бур'янів на території підприємства, і у разі виявлення, організувати їх знищення та утилізацію решток.
Виробництво екологічно безпечної продукції тваринництва можливе лишепри створенні тваринам комфортних умов утримання, наявністю якісних кормів. Особливо важливо контролювати стан мікроклімату в тваринницьких приміщеннях.
Оскільки система вентиляції з природним збудженням повітря не може забезпечити потреби тварин у свіжому повітрі, необхідно обладнати приміщення спеціальними пристроями, завдяки яким посилюється приплив повітря за рахунок природних сил збудження.
Необхідно систематично заправляти дезінфікуючим розчином дезкилимки, які розміщені в тамбурах корівників та інших виробничих приміщень. Дезінфікуючи килимки є надійним захистом від розповсюдження заразних хвороб.
У господарстві потрібно проводити постійний контроль за повітряним середовищем, ґрунтом, кормовими культурами, водою. Він дозволяє виділити найбільш небезпечні забруднювачі в навколишньому середовищі, які прямо або опосередковано потрапляють в живий організм і можуть спричинити виникнення хвороб різної етології, зниження продуктивності тварин і якості тваринницької продукції.
Розв'язання цих питань призведе до значного поліпшення умов охорони навколишнього природного середовища ТОВ ім. Воровського.
5. Охорона праці в галузі
Необхідність вирішення проблем безпеки зумовлює формування цілісної системи знань з проблем охорони праці, необхідних для прийняття за будь-яких умов обґрунтованих рішень щодо безпеки на рівні людини, колективу, підприємства, галузі.
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці ( ст.1 Закону України «Про охорону праці „).
Соціальне значення охорони; праці полягає в сприянні росту ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження травматизму і професійних захворювань. Соціальне значення проявляється в зростанні продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національного продукту.
Основними законами та підзаконними актами, які урегулюють правові відносини у сфері охорони праці в умовах виробництва і загалом -у суспільстві є: Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України “Про охорону праці» від 21 листопада 2002 року за № 229-4, Закон України " Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення", і розробленими на їх основі положеннями, постановами, нормами, інструкціями, стандартами.
Відповідно до Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань на підприємстві проводяться навчання та інструктажі працівників з охорони праці. Навчання та перевірка знань здійснюється не менше одного разу на рік для всіх працівників і один раз на три роки для посадових осіб і керівника підприємства.
Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці з усіма новоприйнятими працівниками та студентами під час виробничої практики в кабінеті з охорони праці. Це загальний інструктаж. Він включає правила безпеки: при перебуванні на території господарства, організації та утриманні робочих місць, обслуговуванні сільськогосподарських. машин, а також загальні правила електробезпеки. Після вступного інструктажу заповнюють картку, яку зберігають у особистій справі працівника.
Первинний інструктаж на робочому місці проводять керівники даної ділянки робіт: бригадири, завідуючі фермами, зоотехніки та ін. У програму цього інструктажу входять: ознайомлення з технологічним процесом на даній ділянці роботи, будовою машин, установок та іншого обладнання, дорученого обслуговувати робітнику, небезпечними зонами і запобіжними пристроями, інвентарем та обладнанням, що застосовуються при роботі, підготовкою до роботи обладнання, приведенням в порядок спецодягу, індивідуальних; захисних засобів тощо. При цьому ознайомлюють з безпечними методами і прийомами праці, з інструкцією з охорони праці для даного виду робіт, правилами транспортування й перенесення вантажів, вкладення їх, перевезенням тварин. Після інструктування працівник проходить стажування від 2 до 15 змін і тільки після засвоєння безпечних методів допускається до самостійної роботи. Звільняються від стажування розпорядженням керівника працівники, що мають стаж не менше 3 років по даному виду робіт.
Повторний інструктаж проводять у TOB ім. Воровського раз в 6 місяців, а з підвищеною небезпекою — раз в 3 місяці.
Позаплановий інструктаж проводять при порушенні вимог безпеки, що призвели або призведуть до нещасного випадку; при змінах в технології, в нормативних актах з охорони праці; при перерві роботи працівника не менше 60 днів, а для робіт з підвищеною небезпекою — не менше 30 днів. Цільовий інструктаж проводять при виконанні разових робіт, не пов'язаних з професією, і виконанні робіт, на які оформляється наряд-допуск.
Відповідають за безпеку людей при роботі, догляді та утриманні сільськогосподарських тварин директор сільськогосподарського підприємства, головний зоотехнік та ветеринарний лікар, керуючі відділеннями, бригадири. Вони перевіряють періодично знання правил безпеки і створюють для цього відповідні умови.
Кожний працівник, якому дозволено доглядати велику рогату худобу, ознайомлюється з основними правилами утримання й догляду за тваринами, а також з правилами надання першої допомоги при нещасних випадках.
Фінансування заходів з охорони праці у господарстві здійснюються за рахунок фонду охорони праці і коштів господарської діяльності. Фонд охорони праці формується із розрахунку не менше 0,5% виручки від реалізації продукції. На підприємстві кошти вище вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві і не можуть використовуватись на інші заходи, безпосередньо не пов'язані з покращенням умов і підвищенням рівня безпеки на виробництві. Дані про затрати на охорону праці TOB ім. Воровського за 2006-2008 роки наведені в таблиці 5. 1.
Дані таблиці 5.1. свідчать про те, що за аналізований період затрати на охорону праці зростають. Так, порівняно з 2006 роком у 2008 році затрати на охорону праці зросли на 4900 гривень, або на 65%. Збільшився також показник розподілу коштів за аналізований період на 0,124.
Планування робіт з охорони праці здійснюється на основі:
· комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів безпеки праці, гігієни праці і виробничого середовища;
· заходів щодо усунення недоліків і виконання приписів органів державного нагляду;
· заходів щодо поліпшення умов і безпеки праці, запропонованих органами державного нагляду;
· заходів щодо усунення недоліків, виявлених при розслідуванні нещасних випадків і аварій;
· перспективних і поточних планів створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Віднос Відносно до ст. 13 закону роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (СУОП). СУОП — це складна, штучна, відкрита, не детермінована комплексна система, яка представляє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно-розпорядчими документами; сукупність взаємопов'язаних соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності у всіх ланках.
У TOB ім. Воровського на кожному рівні управління охороною праці вирішуються такі основні завдання:
- навчання безпечним методам праці й пропаганда питань охорони праці;
- забезпечення безпеки устаткування, що застосовується;
- забезпечення безпеки виробничих процесів, будівель і споруд;
- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
- забезпечення працівників 313 і ЗКЗ;
- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
- організація лікувально — профілактичного обслуговування працівників;
- забезпечення санітарно-побутового обслуговування працівників;
- професійний відбір працівників з окремих професій.
Основні функції управління охороною праці:
· організація та координація робіт; продолжение
--PAGE_BREAK--
· облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці;
· планування та фінансування робіт;
· контроль за станом охорони праці;
· стимулювання охорони праці
Аналіз Аналіз умов праці ставить собі за мету виявлення причин та травмуючих чинників, що є характерними для даного технологічного процесу, для конкретного робочого місця та визначення їх впливу на рівень травматизму, стан здоров'я та працездатність працюючих для підвищення рівня безпеки галузевих виробництв.
Аналіз стану виробничого травматизму та захворювань у TOB ім. Воровського проведено на основі змісту актів по формі Н-1, звітної форми 7-ТНВ, лікарняних листів за останні 3 роки. Показники стану виробничого травматизму та захворювань наведені в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 Показники стану виробничого травматизму та захворювань
За даними таблиці 5.2. слід відзначити, що за аналізовані роки на підприємстві відбулося 3 нещасних випадки на виробництві. Так, у 2006 році відбувся один нещасний випадок з тимчасовою втратою працездатності; у 2007 році — 2 нещасних випадки ( у т. ч. один у стані алкогольного сп'яніння), у 2008 році нещасні випадки на виробництві відсутні.
У відповідності із Законами України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності ТОВ ім. Воровського сплачує страхові тарифи у Фонд соціального страхування від нещасних випадків ті Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Розмір страхового тарифу (у % до фактичних витрат на оплату праці) ФСС від н/в для сільського господарства становить 0,2. Розмір страхового тарифу ФСС з тимчасовою втратою працездатності складає 2,9% від фонду заробітної плати.
Для оцінки економічної ефективності впроваджених заходів по покращенню умов та охорони праці використовують показник річного економічного ефекту.
Різниця між відверненим збитком та фактичними витратами на заходи з охорони праці буде визначати економічний ефект від заходів з охорони праці.
Розрахунок витрат- від виробничого травматизму у ТОВ ім. Воровського представлений в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 Втрати від виробничого травматизму у TOB ім. Воровського за 2006-2008рр.
Річний економічний ефект впроваджених заходів по покращенню умов та охорони праці на підприємстві у 2008р. від'ємний, проте порівняно із попереднім роком збільшився на 5546,8 грн. У 2008 році в TOB ім. Воровського відсутні випадки виробничого травматизму та зменшилася кількість загальних захворювань, в результаті чого скоротилися виплати по лікарняних листах, відсутні витрати' на розслідування нещасного випадку, підвищилась продуктивність праці. Втрати через недоодержання продукції зменшилися на 274,8 грн. або 24% порівняно з попереднім роком. Ці показники свідчать про ефективне проведення заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.
Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського господарства (Витяг з Наказу ДНОП від 10.06.98р. №117) визначають для власника або уповноваженого ним органу обов'язків до виконання мінімуму безплатної видачі засобів індивідуального захисту працівникам сільського господарства. Засоби захисту видають згідно з установленими нормами й строками носіння.
Таблиця 5.4
Найменування
Найменування професії та посади
спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту
Термін зносу засобів захисту, в місяцях
Необхідна кількість
Бригадир на
Халат бавовняний
12
1
дільниці
Чоботи гумові
12
1
виробництва
Головний убір
6
2
молока (1)
Годувальник (2)
Фартух бавовняний з водовідштовхувальним
12
2
просоченням Рукавиці комбіновані
6
4
Чоботи кирзові
24
2
Плащ прогумований Головний убір
Черговий 6
2 4
Дояр (4)
Халат бавовняний
12
4
Чоботи гумові
12
4 ,
Жилет утеплений із
24
4 •
віскозно-лавсанової
тканини
Головний убір
6
8
Ветеринарний
Халат бавовняний
12
1
лікар (1)
Безрукавка утеплена
24
1
Фартух прогумований Чоботи гумові
24 24
1 1
Рукавички гумові
6
2
Під час механізованого доїння корів необхідно дотримуватись наступних мір безпеки:
1. До доїння тварин допускаються особи, які не мають медичних протипоказань та пройшли спеціальне теоретичне і практичне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і отримали відповідне посвідчення на право експлуатації застосовуваних механізмів та обладнання, пройшли вступний інструктаж з охорони праці. Проведення інструктажу і перевірка знань повинні реєструватись в журналі реєстрації вступного інструктажу на робочому місці (особистої картки інструктажу). Підлітки від 16 років допускаються до обслуговування худоби і доїльних установок з дозволу медичної комісії та за погодженням профспілкового комітету.
Не допускаються до робіт вагітні жінки та жінки, які годують немовлят.
2. До самостійного виконання робіт допускаються особи, які пройшли стажування на робочому місці протягом 2-15 змін під керівництвом завідуючого фермою (бригадира) або досвідченого працівника і оволоділи навиками безпечного виконання робіт. Дозвіл на самостійне виконання робіт фіксують датою і підписом інструктора в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці (особовою карткою інструктажу).
3. Працівники, які обслуговують електрифіковане обладнання, повинні пройти додаткове навчання і інструктаж з електробезпеки з присвоєнням І групи допуску.
4. До виконання робіт не допускаються особи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, у хворобливому або стомленому стані.
5. продолжение
--PAGE_BREAK--