Міністерство освіти і науки України
Криворізький державний педагогічний університет
Факультет мистецтв
Курсова роботана тему:«Озеленення інтер’єру та офісу»
Виконала: студентка четвертого курсу
факультету мистецтв гр.ХГ-05-2
Ушакова А. О.
Науковий керівник: Балюк Л. В.
Кривий Ріг
2008 р.
Зміст
Вступ
1. Історія кімнатного квітникарства
2. Експеримент по створенню зимових садів. Чарівний «ящик Уорду»
3. Політичний погляд на рослинництво
Висновки до першого розділу
II. Кімнатні рослини і екологія житла
1. Оздоровчі рослини
2. Запашні рослини
Висновки до другого розділу
III. Класифікація і групи рослин
Декоративнолисті кімнатні рослини
Декоративно квітучі кімнатні рослини
Декоратівно квітучі горшечні рослини
Кактуси
Групи рослин для внутрішнього озеленення
Висновки до третього розділу
IV. Композиції для внутрішнього озеленення приміщень
Головні положення
2. Методи і способи озеленення приміщень
3. Рослини в інтер’єрі
Висновки до четвертого розділу
V. Рослини в будинку: кімната за кімнатою
1. Вітальня
2. Ванна кімната
3. Їдальня
4. Спальня
5. Кухня
6. Зимовий сад
7. Передпокій
Висновки до п’ятого розділу
VI. Типи ємкостей і освітлення
1. Типи ємкостей
2.Осітлення
Висновки до шостого розділу
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Актуальність теми:людина здавна прикрашала свій дім квітами, будь то були спочатку зрізані прості польові квіти або кімнатні овочі у горщиках, а вже потім навіть відігравали певну роль у політиці держав. Квіти — це не тільки втіха для очей, а і історична спадщина. Рослини використовувались не тільки як домашнє оздоблення, а й різних галузях. В мистецтві широко використовувались рослинні орнаменти як в живописі, так і в текстилі, в медицині, різноманітних національних обрядах, святах. В зміну нашого відношення до кімнатних рослин зробило свій внесок і НАСА: його співробітники у 1980-і роки з’ясували, що сциндапсус, хлорофітум, плющ, хризантема та алое – високоефективні очисники повітря. Загалом квіти несуть як естетичну роль в житті людини, так і психологічну.
І зараз популярність кімнатних рослин продовжує зростати. Звідусіль знайдуться рослини: вражаючі зимові сади в громадських будівлях, маленькі горщики на підвіконнях, безліч яскравих квітів в рослинних магазинах. В наші дні купують більше квітучих, ніж декоративнолистих рослин. Частіше віддається перевага більш ефектним рослинам, але недовговічним видам вічнозелених. Існує багато прийомів, методів, способів аранжування кімнатних рослин як в інтер’єрі, так і в офісах, державних установах та ін.
Об’єкт дослідження:аранжування кімнатних рослин в приміщенні.
Предмет дослідження:
Мета дослідження: дослідженняаранжування, озеленення інтер’єру, багатоманітність композицій.
Гіпотеза: вивченняприйомів, методів, способів озеленення і аранжування кімнатних рослин в приміщенні
1. Історія кімнатного квітникарства
Історія кімнатного квітникарства бере свій початок з глибокої старовини: людині завжди хотілося мати поряд з собою красиві рослини, що прикрашають його будинок. Поняття «кімнатна рослина» існує з моменту, коли людина здогадалася кинути сім'я не на полі, а в горщик із землею. Першими видатними колекціонерами рослин були солдати єгипетського фараона Тотмеса III (3,5 тис. років назад). На розписах в храмі Карнака вони зображені такими, що несуть 300 рослин, узятих в якості трофеїв в Сирії. Храми древньої Еллади прикрашали вазони з рослинами. Перші культурні сорти орхідеї були виведені в Китаї 2500 років тому і там же більше 1000 років тому зародилося мистецтво бонсаї, яке перейшло до Японії і знайшло в країні Висхідного Сонця справжнє визнання. У подальші епохи мистецтво вирощування рослин виступає в нерозривний зв'язок з іншими видами мистецтва: для прикраси інтер'єру і екстер'єру будівель, при створенні тканин. Найпоширеніший орнамент — рослинний, який надає найбільші можливості для створення всіляких мотивів, прийомів виконання, для оригінального трактування форми. До найбільш поширених форм з якнайдавніших часів відносяться: акант, лотос, папірус, хміль, лавр, виноградна лоза, плющ, дуб. Так рослинний світ проник в образотворче мистецтво.
Відкриття нових земель принесло услід за собою і відкриття нових декоративних рослин. Основна кількість «чудасії» потрапила в Європу під час колоніальних завоювань в кінці XVII — початку XVIII ст., тоді з Америки везли кактуси і орхідеї. З Індокитаю — цитрусові, з Індії — рослини, що давали прянощі. У північних країнах з відсутністю зелені в зимові місяці вічнозелені рослини не могли не викликати захоплення. Пригадаєте трояндовий кущ Кая і Герди. Це не вигадка письменника-казкаря Андерсена. Різноманітність декоративних кімнатних рослин досягалася за рахунок введення в кімнатну культуру дикорослих представників тропічної флори.
Перші кімнатні рослини: папороть адіантум, філодендрон лазячий і пеперомія магнолієлистна були привезені до Англії капітаном судна «Слава Баунті» Блаем (у перекладі з англійської мови «баунті» означає «щедрість, подарунок»).
Перша виставка квітів в Лондоні була проведена в 1827 г.; тепер це головна виставка квітів в Англії. Вона проводиться щорік в травні в парку одного з районів Лондона — Челсі — і визначає нові тенденції і віяння в квітникарстві і садівництві.
У Англії проводиться і ще одна знаменита щорічна виставка квітів. На початку липня на території дворцово-паркового ансамблю Хемптон-корт недалеко від Лондона показують нові, неабиякі види і сорти рослин, а також проводять Британський фестиваль троянд.
2. Експеримент по створенню зимових садів. Чарівний «ящик Уорда»
Перша згадка про виняткові результати, отримані при вирощуванні рослин в закритому приміщенні, відноситься до XIII століття. Взимку 1240 р. до Кельну прибув голландський король Вільгельм, якому влаштували пишний прийом в приміщенні, прикрашеному деревами і чагарниками в повному квіті, ніби влітку. Це був найперший в Європі зимовий сад. Видовище було настільки незвичним, що його творця видатного садівника Альберта Магнуса звинуватили в чаклунстві. Але експеримент по створенню зимових садів виявився настільки успішним, що незабаром європейські монархи в прагненні перевершити один одного примушували своїх садівників будувати спеціальні приміщення і вирощувати в них дивовижні рослини. Правда, спочатку це були види, що мають практичний інтерес для імператорських кухонь, наприклад, апельсини (по-французьки «orange»), а приміщення, в яких їх містили, почали називати оранжереями. Хоча були виключення — картопля і соняшник, наприклад, заздалегідь завозилися з Америки як квіти. Не встояв перед спокусою і Петро I і побудував Петергофі невеликий павільйон для зимового вмісту цитрусових, які влітку розташовувалися на свіжому повітрі.
В середині XIX століття змінити ситуацію допомогло одне, здавалося б, незначний винахід англійця Н. Уорду. Містер Уорд дуже полюбляв тропічні рослини, присвячував їм весь свій вільний час. У його колекції було немало рідкісних видів, привезених зі всього світу. Всі вони прекрасно зростали і квітнули, але містер Уорд був незадоволений: йому здавалося, що він міг досягти більшого, але йому заважало насичене гаром повітря Лондона. Можна було без кінця удосконалювати земельні суміші і застосовувати нові добрива, а ось з повітрям нічого поробити було не можна: лондонці топили каміни і печі вугіллям. Клуби диму витали в сирому повітрі, змішуючись з туманом англійської столиці, жирна кіптява бруднила стіни будинків, старовинні картини і білосніжні манишки джентльменів. Зі всім цим містер Уорд ще міг примиритися, але втрачав самовладання і хмурнів, якщо бачив шар гару на ніжному листі своїх улюблених рослин. Бурмочучи прокльони, він знову і знову намагався очистити їх, вже не сподіваючись знайти вирішення цієї проблеми. Йому хотілося заховати своїх улюбленців, просто накрити чим-небудь… Так, з відчаю і безсилля народився воістину геніальний винахід: містер Уорд вирішив накрити рослини скляним ящиком. Він відмітив, що в невеликій скляній камері навіть ніжні папороті відчувають себе краще. Незабаром з'ясувалося, що, окрім захисту від гару і кіптяви, вживання цього пристосування дозволило підтримувати усередині стабільну температуру і високу вологість повітря. У тераріумі — так назвав свій винахід його творець – можна було тримати навіть ті рослини, які вважалися непридатними до розміщення в кімнаті. Весь цвіт британської спільноти був схвильований цим відкриттям. У моду входить встановлювати «ящик Уорду» для вмісту папоротей та іншої екзотики в кімнатах. У 1834 р. Уорд сконструював першу «валізу» для перевезення рослин, яку без побоювання можна було встановити на палубі корабля. Рослини менше потребували поливу і були захищені від солоних бризок і сонця. Тепер в Європу можна було без втрат привозити ніжні тропічні створіння: папороті, орхідеї, бромелієві. У Англії поголовне захоплення орхідеями набрало вигляду справжньої манії: на аукціонах за них платили просто безумні гроші! Викликаний ажіотаж порівнянний лише з «золотою лихоманкою». Тепер в райони їх зростання, насамперед це Південна Америка, вирушають справжні експедиції. Настав райський час для ботаніків: новий вигляд описувався десятками і сотнями, виділялися нові роди і сімейства. Все більшу увагу до представників тропічної флори проявляли і садівники. --PAGE_BREAK--
3. Політичний погляд на рослинництво
Наприклад, камелії з Південного Китаю змогли потрапити в європейські оранжереї лише після перемог Англії в «опіумних» війнах, поселення британців в Гонконзі і активізації торгівельних стосунків з Китаєм. Після здобуття молодими державами Південної Америки незалежності від іспанської корони і встановлення дипломатичних стосунків з ними став можливий і ввезення зразків флори цих країн. Нерідко в дипломатичній пошті можна було знайти яку-небудь екзотичну рослину цілком або його насіння. Так, в 1714 р. посланий з метою шпигунства французький офіцер А. Фрез’є привіз до Франції чилійську суницю, яка стала родоначальницею всіх сучасних великоплідних сортів, відомих як «полуниця». Європейські держави досить швидко усвідомили, що кімнатні рослини — величезне багатство, і ввели в своїх колоніях заборони на вивіз тропічних рослин. При цьому рослини не лише вивозилися. Спочатку їх вивчали, потім багато хто з них перевозив в колонії, що знаходяться вже в інших частинах світу. Така історія, наприклад, кавового дерева. Після заключення Урехтського миру між Голландією і Францією король Людовик XIV отримав воістину царський дарунок — живець кавового дерева з Амстердама. Він став родоначальником всіх(!) французьких колоніальних кавових плантацій. Ваніль, каучукове і гвоздикове дерево, чорний перець і багато інших рослин почали свій переможний хід по тропічних країнах через європейські оранжереї, тобто встигли побувати кімнатними рослинами.
В кінці ХХ століття законодавцями квіткової моди по праву можна назвати кактуси. Любителі всіляких форм і колючок, переважно чоловіки, об'єдналися в клуби. Багатьом приватним колекціям могли заздрити найбільші оранжереї миру при Ботанічних садах. А відомий зараз у всьому світі помідор в XVIII столітті прикрашав кімнати і оранжереї. «Сеньйора» почитали як квітучу рослину, а ось плоди вважалися отруйними.
Висновки до першого розділу
Людина здавна прикрашала свій дім квітами, будь то були спочатку зрізані прості польові квіти або кімнатні овочі у горщиках, а вже потім навіть відігравали певну роль у політиці держав. Квіти — це не тільки втіха для очей, а і історична спадщина. Рослини використовувались не тільки як домашнє оздоблення, а й різних галузях. В мистецтві широко використовувались рослинні орнаменти як в живописі, так і в текстилі, в медицині, різноманітних національних обрядах, святах. В зміну нашого відношення до кімнатних рослин зробило свій внесок і НАСА: його співробітники у 1980-і роки з’ясували, що сциндапсус, хлорофітум, плющ, хризантема та алое – високоефективні очисники повітря.
Проводяться численні виставки квітів
II. Кімнатні рослини і екологія житла
1. Оздоровчі рослини
Людина завжди оточувала себе рослинами, навіть не розуміючи, і не вникаючи при цьому, на скільки корисні є вони. У сучасних панельних будинках із залізобетону вологість повітря набагато нижча за норму — майже як в пустелі. І тут на допомогу може прийти унікальна рослина, здатна перетворити пустелю на оазис, — циперус. Він сам дуже любить вологу, тому горщик з ним ставлять в піддон з водою. Такі піддони з будь-якими вологолюбними рослинами добре мати у всіх кімнатах — вони прекрасно впливають на стан повітря. Водно-газовий обмін в приміщенні покращують антуріум, маранта і монстера.
Співробітники Американського агентства по аеронавтиці і космічним дослідженням (НАСА) з'ясували, що хлорофітум, плющ, хризантема і алое є високоефективними очисниками повітря.
Багато кімнатних рослин володіють фітонцидними (бактерицидними) властивостями. У приміщенні, де знаходяться, наприклад, цитрусові, розмарин, мирт, хлорофітум в повітрі міститься значно менше мікробів. А частки важких металів, які теж є в наших квартирах, поглинають аспарагуси. Немає потреби говорити про те, як погано відчуває себе людина в задушливому приміщенні. Причому справа тут не в недоліку кисню як такого, катастрофічно не вистачає його негативних іонів, число яких, до речі, швидко зменшується, коли в кімнаті працює телевізор або комп'ютер. Але, виявляється, є кімнатні рослини, які виділяють такі ж іони, роблячи повітря свіжим і легким для дихання. Це хвойні бонсаї (кипарис, туя, кріптомерія).
Бажано щоб в будинку був хоч би один кущ герані. Герань дезинфікує і дезодорує повітря. А то, що герань допомагає при головному болі і здатна виганяти з будинку злих духів і нечисть, відомо ще спрадавна.
Але, мабуть, краще всього підтримує і коригує біополе людини троянда. Кущик кімнатної троянди допоможе вам позбавитися від зайвої втоми і дратівливості. Особливо ефективна дія троянди тоді, коли в тій же кімнаті зростають базилік, острогін (естрагон) і м’ята-меліса. В цьому випадку в кімнаті буде майже цілюще повітря.
Так само рекомендується вирощувати в горщиках лук і часник. Крім того, що ці рослини дезинфікують повітря, вони ще і значно покращують сон. Особливо рекомендується мати їх в своїй спальні тим, хто схильний до різних кошмарних сновидінь. Корисно мати в своєму кімнатному садку карликовий гранат (він стимулює імунну систему людини), алое і всю ту зелень, яку із задоволенням споживаний влітку: петрушку, селеру, кинзу і кріп. Це той нормальний мінімум рослин, який бажано мати кожному, хто хоч трохи піклується про себе і своїх рідних. Якщо людина знаходиться в одній кімнаті з гипеаструмом, то він, поза сумнівом, відчуває свіжість і не піддається нервозності – це надійний помічник при стресі. Аналогічно діють і деякі інші рослини, наприклад алое, кротон, хамедорея витончена, хлорофітум, адіантум, гибіскус.
А якщо людині не вистачає упевненості в собі? Благотворний вплив кімнатного плюща, що дає вам відчуття упевненості в собі, мабуть, пов'язаний з його зовнішнім виглядом і енергетичним полем, а також із здатністю усувати токсини, що містяться в повітрі, такий же ефект надає орхідеї, папороть. Тонізуючу і м'яку дію, що бадьорить надають такі рослини, як кала, жасмин, товстянка і мініатюрна троянда. Вони розсіюють депресію і апатію. Під впливом цих рослин партнери, що охолонули один до одного, можуть, наприклад, відродити свої відчуття.
Хто б міг подумати, що цикламени випромінюють енергію, яка штовхає нас на нові ідеї, допомагає нам здолати стереотипи мислення? До подібних рослин відносяться так само гибіскус, декоративний ананас, бугенфілія і орхідея черевичок Венери. Але в цикламенів є властиві лише ним особливості: вони допомагають запальним людям впоратися з емоціями, дарують відчуття захищеності.
Для вирішення суперечок згодяться рослини, які дивним чином налаштовують людей на мирний лад, допомагаючи вирішувати конфлікти. Узумбарські фіалки, наприклад, — типові «миротворці». Апельсинові дерева, жасмин, драцена, монстера, лавр і маранта надають аналогічну дію.
Геть безініціативність! Такий девіз можна проголосити, лише якщо на столі або на підвіконні ви розставите, наприклад, бальзамін або імпатієнс, гелкфіну, мирт, хавортію, пуансеттію. Енергія антуріуму настільки велика, що навіть найбоязкіші люди під її впливом стають сміливішими.
2. Запашні рослини
Небагато з кімнатних рослин, навіть квітучих, пахнуть. Всі кімнатні рослини вирощені в неприродних умовах. Але ті з них, які виділяють аромати, можуть викликати у нас різні відчуття, настрої, навіяти спогади. Ймовірно, не випадково, щоб додати таємничість романтичної зустрічі, зачарувати, колись давним-давно виникла «мода» прикріплювати до плаття букетик запашних квітів. Можна скористатися не лише букетиком фіалок або лаванди, але і гілочками розмарину або мирта. Останнім часом мирт придбав особливу популярність. Багато дівчат хочуть отримати в дарунок на день народження деревце мирта, щоб опісля декілька років зрізати його запашні гілочки для гостей, яких вони запросять на своє весілля. Хоча останнім часом цей звичай зустрічається все рідше, проте мирт як і раніше залишається одним з улюблених рослин.
Квітки хойі (Hoya carnosa, а також Hoya bells) випускають сильний солодкий аромат, який декілька заперечує суворому виду цього плюща з його темно-зеленим шкірястим листям і м'ясистими квітками, схожими на воскові.
Взимку в багатьох квартирах розцвітають гіацинти. Їх аромат як би провіщає весну. Проте, він такий сильний, що не всі можуть жити з ними в одній кімнаті. Втім, запахи, як і інші відчуття, кожною людиною сприймаються по-своєму.
Цариця квітів троянда добре знайома кожному квітникареві. Існує безліч сортів, які можна вирощувати у горщиках. Влітку краще винести рослину в сад або на балкон, в інший час воно наповнюватиме ваш будинок своїми пахощами.
Сильний і солодкий аромат гарденії, який від них виходить, цілком відповідає благородній зовнішності цієї рослини. От настільки інтенсивного запаху рекомендується містити рослину в досить просторих приміщеннях.
Гарденія трохи нагадує запах жасмину. Цей красивий кущ неможливо не відмітити, навіть гуляючи в нічну пору. Проте в кімнаті він стає дуже сильним, так що може навіть викликати запаморочення. Тому краще містити жасмин у великому і добре провітрюваному приміщенні.
Терпкий, строгий і трохи різкий аромат примули звучить трохи ностальгічно. Його ніяк не можна назвати неприємним, але він дуже інтенсивний. Найсильніше він стає, якщо доторкнутися до рослини.
Цілий букет запахів дарують пеларгонії. Вони настільки ж всілякі, наскільки і зовнішність цієї рослини. Серед них можна зустріти аромат троянди, м'яти, лимона, мускатного горіха і ще багато і багато інших. Деякі запахи, можливо, хтось визнає неприємними, але це вже справа смаку.
Особливо слід згадати сукуленти і орхідеї. Одні з них майже не володіють запахом, інші виділяють прекрасний аромат. Орхідея – дуже капризна рослина. Їй потрібні вологий, теплий мікроклімат і ретельний догляд. Щоб орхідеї квітнули довше, їх можна поставити в ємкості, наповнених водою і галькою або використовувати гідрогорщик (метод «Гідропоніка»). Це підвищить вологість повітря і стане додатковим елементом в інтер'єрі.
Бонсаї – мистецтво вирощування дерев в мініатюрі. Правильно сформоване деревце-бонсаї є зменшеною копією відповідного дорослого дерева: модрина, з віком що все нижче схиляє свої гілки до землі, вишня із зігнутими гілками — вся увага на те, наскільки явно виражені типові ознаки дерева-орігинала.
Кімнатними бонсаї можуть стати багато рослин, властивості яких в природному вигляді сильно розрізняються. Але все бонсаї, виходячи з правил їх вирощування і кінцевих розмірів, володіють спільними властивостями: зменшуючи розмір тіла, квітникар збільшує духовний сенс життя рослини. Бонсаї добре мати в будинках, де люди надмірно трепетно відносяться до матеріальних благ, вихваляючи їх над останніми цінностями життя. Рослини вбирають ту, що потрапляє в атмосферу будинку енергію будь-яких думок, слів і відчуттів людей про що б то не було матеріальному, визволяючи простір для помислів про духовне, про вічне. При цьому бонсаї симетричної форми допомагають таким людям-матеріалістам, які, вважаючи гроші і матеріальні блага своєю основною опорою, все ж допускають існування інших цінностей. Бонсаї несиметричної форми хороші для матеріалістів, що зовсім не допускають існування якихось інших цінностей, окрім матеріальних. Бонсаї каскадної або напівкаскадної форми здатні очистити атмосферу від енергії людей, що просто загрузнули в мирській метушні, дивлячись на яких видається, що вони прагнуть не до Сонця, а до ядра Землі, кудись вниз. Але бонсаї абсолютно будь-яких форм допоможуть зменшити в атмосфері будинку енергію залежності людей від земних благ, вносячи до неї дзвінку нотку духовності, завдяки чому сама атмосфера почне схиляти людей до помислів про вічне.
Вплив на емоційний стан. Зменшивши розмір тіла рослин, посилюється духовний сенс його існування, тому бонсаї допомагають побачити духовний, невидимий сенс будь-яких явищ, розвиваючи бачення тонких закономірностей в явищах життя. Завдяки присутності таких рослин в будинку люди починають звертати увагу на знаки, підказки, що посилаються життям. Бонсаї роблять серце людини чуйним, а розум чистіший, розвиваючи здатність передбачення подій свого життя. Така властивість робить ці рослини корисними для надзвичайно приземлених людей, що не визнають іншу форму життя, тому бонсаї може стати відмінним дарунком для прагматика. продолжение
--PAGE_BREAK--
Навіть якщо під тонким впливом бонсаї чоловік не навчиться бачити прояву духу в матерії, то неодмінно стане більше значення додавати своїм відчуттям, що поступово приведе до розвитку інтуїції, здатності розшифровувати сни. А якщо мрієте безпомилково визначати характери людей, з якими спілкуєтеся, тоді бонсаї може бути прекрасним доповненням робочого місця психолога, лікаря, вчителя і для всіх, хто втомився помилятися в людях. Краще всього бонсаї виглядає на рівні очей.
Висновки до другого розділу
Кімнатні рослини тільки добре впливають на емоційний стан людини, а і покращують її фізичне та психологічне здоров’я. Багато кімнатних рослин володіють фітонцидними (бактерицидними) властивостями. Існують і такі, які покращують сон, позбавляють від втоми та дратівливості, надають упевненості та енергію. А бонсаї взагалі універсальна рослина: споглядаючи її, можна вивільнитися від мирських проблем та зануритися у свій внутрішній світ, бонсаї роблять серце людини чуйним, а розум чистіший, розвиваючи здатність передбачення подій свого життя. Ці рослини поглинають негативну енергію і думки, вивільнюючи простір для думок чистих.
III. Класифікація і групи рослин
Існує чотири основні групи рослин, в кожної з яких є свої особливості. Єдина найбільш істотна відзнака декоративно квітучі рослин від рослин трьох останніх груп полягає в тому, що рослини цієї групи грають свою роль в кімнаті лише обмежений час, тоді як всі останні за наявності відповідних умов можуть бути постійними мешканцями.
1. Декоративнолисті кімнатні рослини
Декоративнолисті рослини при правильному догляді можуть жити в кімнатних умовах дуже довго. Листя зелене круглий рік, хоча деякі види потребують прохолодного приміщення в зимовий час, а в деяких інших листя з віком стає менш привабливим. Декоративні круглий рік.
Коли в 1950-і роки почався бум кімнатних рослин, найпопулярнішими були декоративнолистні рослини. Більше інших було поширено плющі і фікуси, за ними слідувала безліч інших.
В наші дні декоративнолисті рослини розділяють популярність з квітучими, але ті, в яких найпривабливіше саме листя до цих пір використовують як фон в більшості колекцій кімнатних рослин. Ці рослини вирощують не ради квітів, а ради краси листя або стебел; в таких рослин красивими можуть бути як окреме листя (наприклад, монстера делікатесна і бегонія королівська), так і рослина в цілому (наприклад, аспарагус і папороть нефролепіс).
Деякі з рослин цієї групи, такі, як зебріна, сансевієрія і пеперомія, утворюють дрібні квіти, але все таки в основному ці рослини вирощують ради листя і спільного зорового ефекту, який вони створюють своєю зовнішністю. Це не означає, звичайно, що декоративнолисті рослини використовують лише як фон для яскраво забарвлених квітучих. Такі рослини з цієї групи, як кротон, колеус, бегонія королівська, корділіна верхівкова, драцена окаймована і ін., самі можуть похвалитися яскраво забарвленим листям, яке вони демонструють круглий рік. Ще більше видів з строкато забарвленим листям — смугастими, плямистими, з білою або кремовою серединою і так далі. Досить згадати лише поширені сорти традеськанції, диффенбахії, аглаонеми, хлорофітума, сциндапсуса і плющів. Намічається зростаюча тенденція до вирощуванню ряболистих форм традиційних рослин — таких, як фікус Бенджаміна, фатсія японська, монстера делікатесна і гептаплеурум деревинний, які починають витісняти своїх зелених батьків.
Останніми роками з'явилися не лише нові сорти і різновиди традиційних рослин — протягом 1980 — 90-х років в магазинах почали продавати абсолютно нові роди рослин. У багатьох місцях зараз можна побачити радермахеру, а також брейнію, леею і епіфіти. Декоративнолисті рослини повинні жити в будинку. Деякі з них із задоволенням проведуть зимову відпустку в прохолодній кімнаті поза родинним кругом, але доля декоративно квітучі рослин — помийне відро в кінці сезону, животіння у вигляді цибулини або насильницьке виселення в сад — не для них. Дійсно, при правильному догляді багато хто з них здатний пережити своїх господарів. Вірно і інше: деякі види з віком втрачають привабливість. Добре відомий приклад цьому — колеус, але є й інші. Так, двух-трьохлітнія гянура і гипоестес втрачають нижнє листя і стають потворними. Крім того, деякі капризні декоративнолистні рослини втрачають листя в несприятливих умовах. У подібному випадку можна порадити вкоренити держак або купити інший екземпляр і замінити рослину. Єдина дійсно «недовговічна» декоративнолистна рослина — каладіум, який щозими проводить в сплячці у вигляді бульби. Давати спільні рекомендації по догляду за декоративнолистними рослинами неможливо — деякі з них дуже вимогливі, інші виключно витривалі. Традиційні види з вічнозеленими, великими і блискучими листям зазвичай вибагливі. Строкато забарвлені різновиди вимагають більше уваги, а рослини з м'ясистим листям потрібно рідше поливати.
2. Декоративно квітучі кімнатні рослини
Квітучі кімнатні рослини при правильному вмісті можуть жити в кімнатних умовах невизначено довгий час. Листя після цвітіння не відмирає, але може втратити свою привабливість. Деякі види потребують прохолодного приміщення зимою, а інші слід виносити влітку на відкрите повітря. Декоративні круглий рік.
Квітучі кімнатні рослини грають усе більш головну роль в аранжуваннях. Вони не лише додають барвистості композиціям з горшечних квітів або кімнатному садку, але і роблять цікавішими. Звичайно, протягом століть джерелом живих фарб в будинку були і залишаються зрізані квіти, але в квітки в горщику є одна перевага: він дає можливість спостерігати, як бутон розвертається в квітку, а у багатьох випадках дозволяє стежити за появою нових бутонів.
Існують дві групи декоративно квітучих рослин: одні використовують для недовговічних композицій — це декоративно квітучі рослини у горщиках, а інші займають міцне місце у вашому будинку. Рослини другої групи називають декоративно квітучими кімнатними рослинами.
Цих рослин дуже багато, і вони розрізняються за розміром, зовнішністю і запахом. Можна виростити ефектну стрелицію з суцвіттям завдовжки 15 см або стапелію гігантську з кольорами розміром з супову тарілку, а можна купити каланхое або геліотроп, в яких окремі квіточки зовсім крихітні. Така рослина, як сенполія Pip Squeek, може поміститися в підставці для яєць, а для дорослого дурману знадобиться велика діжа. Квітучі рослини можуть пахнути (гарденія, олеандр або жасмин), а можуть мати огидний запах (стапелія).
Для будь-якої пори року можна підібрати квітучу рослину: взимку вітальню оживляють каланхое і рожевий жасмин, навесні квітнуть спатіфіллум і антуріум, влітку — гибіскус і дзвіночок. Афеландра і олеандр квітнуть восени, а багато інших рослин — наприклад, сенполії, недоторки, брунфельсії, — при деякому умінні можна змусити квітнути майже круглий рік. Не всі з декоративно квітучих рослин вирощують ради квітів, по крайній мірі, три (цитруси, ардизію і дюшенею) вирощують заради плодів.
Квітка гибіскуса живе лише один день. На іншому кінці шкали знаходиться квітка ехмєї, яка не в'яне протягом декількох місяців. Період цвітіння може бути короткочасним, а може тривати майже цілий рік, але рано чи пізно він закінчується. В більшості випадків після цвітіння рослини виглядають непривабливо. Такі види краще всього вирощувати в групі горшечних або в кімнатному садку, щоб їх буденний вигляд після цвітіння ховався ефектнішими сусідами. В деяких квітучих рослин таке приголомшливо красиве листя, що їх варто вирощувати тільки ради листя. До таких видів відносяться афеландра, бромелієвиї, пеларгонії з чудернацькою формою листя, санхеція, піттоспорум і спарманнія. Всіх їх можна вирощувати в якості таких, які зберігають декоративність протягом цілого року одиночних рослин. Існує декілька спільних правил вирощування декоративно квітучих кімнатних рослин. Майже всі вони більш вимогливі до освітлення, чим декоративнолистні рослини. У 1980-і роки вибір декоративно квітучих кімнатних рослин збільшився (наприклад, з'явилися яскраво забарвлені і різноколірні недоторки і сенполії), а люди стали більш схильні до авантюр (важкі для вирощування орхідеї і ряд бромелієвих тепер можна купити в супермаркетах).
3. Декоратівно квітучі горшечні рослини
Квітучі горшечні рослини використовують в кімнатних умовах для створення тимчасових композицій і після оцвітіння прибирають. Багато хто з таких рослин викидає, але цибулини або бульби деяких рослин можна зберігати в приміщенні до наступного сезону, а деякі можна висадити в теплицю або в сад. Декоративні деякий час.
На відміну від квітучих кімнатних рослин, члени цієї групи можуть лише на якийсь час оселитися у вітальні, кухні або передпокої. Коли квіти бліднуть, дні рослин визнані закінченими і подальша їх доля залежить від конкретного вигляду. Багато рослин викидають, зберігають до наступного року, переносячи їх в сад або в прохолодну кімнату, треті зберігають у вигляді цибулин, поки не прийде час висаджувати їх знов.
Недовговічність, безумовно, великий недолік, так що на перший погляд популярність таких рослин може здатися дивною. Насправді вона не так вже й дивна, бо в цій групі опиняються деякі з найбільш ефектних квітучих рослин — пуансеттія, азалія, глоксинія, цинерарія, хризантема і гіацинт.
Іншою важливою групою квітучих горшечних рослин є садові цибулинні — гіацинт, крокус, тюльпан і нарцис — найбільш поширені з ранніх весняних кольорів, використовуваних також для прикраси будинку. Останні рослини з цієї групи важко якимсь чином класифікувати. Тут є і ефектні: цинерарія, глоксинія і бегонія, і швидко зростаючі в'юнкі тунбергія і глориоза, і безліч красивих однорічних, наприклад, екзакум і броваллія, що вирощуються з насіння. Сюди ж відносяться кущі – гранат і мініатюрні троянди, що скидають на зиму листя. Є також ряд кімнатних (непридатних до умов відкритого ґрунту) цибулинних рослин.
Опісля декілька тижнів або, можливо, місяців квіти зблякнуть, листя обпаде (що трапляється майже зі всіма видами), і рослина може загинути. Нічиєї провини в цьому не буде – така властивість рослин цієї групи. Пуансеттії зберігають свої яскраві голівки протягом декількох місяців, більшість найбільш розповсюджених рослин квітнуть протягом 4-7 тижнів — це означає, що до таких рослин потрібно відноситися швидше як до замінників зрізаних рослин, що довго живуть, чим як до дуже недовговічним кімнатним рослинам.
Звичайно, якщо квіти в'януть і листя опадає протягом декількох днів, причиною можуть бути ваші помилки у догляді. Всі квітучі горшечні рослини полюбляють хороше освітлення, прохолоду і вологу землю; злий ворог для них — тепле повітря.
4. Кактуси
Кактуси — рослини-суккуленти, м'ясисті стебла яких покриті групами пухнастих волосків. Майже всі кактуси не мають звичайного листя, у більшості є колючки. Вони здатні дуже довго жити в кімнатних умовах. Багато кактусів квітнуть. Декоративні круглий рік.
Кактуси, мабуть, частково втратили популярність, якою вони користувалися років п'ятдесят тому. Вони вже не очолюють списки рослин, самих купуємих рослин, але їх до цих пір можна побачити в мільйонах будинків, і вони все ще залишаються найнезрозумілішими зі всіх кімнатних рослин. Прийнято вважати, що кактуси відмінно себе відчувають, якщо їх взагалі не доглядати. Чи навряд знайдеться інший живий організм який можна помістити в будинку в такі ж погані умови, як кактус. Тому мільйони ледве живих кактусів роками містяться як прикраси, зовні майже не змінюючись і лише декілька збільшуючись в розмірі. Адже всім відомо, що кактуси в природі живуть в пустелі, прекрасно переносять засуху і постійну спеку, і при успіху зацвітають раз в сім років.
Велика кількість дрібнозернистого піску може насправді погубити кактуси. Літня жара повергне їх в сплячку. Для нормального розвитку і регулярного цвітіння їм потрібна така зимова температура, від якої кидає в тремтіння, а влітку багато їх віддали б перевагу не перегрітим задушливим кімнатам, а відкритому повітрю. Запорошений пустинний кактус оживе і — залежно від вигляду — можливо, квітнутиме не рідше за нарцис.
При всьому різноманітті розмірів і форм стебел і кольорів у всіх кактусів є деякі спільні властивості. Всі вони (окрім переськи і молодої опунції) не мають листя. На стеблах розташовані ареоли — подушковидні майданчики, від яких відходять колючки або волоски. продолжение
--PAGE_BREAK--
Серед кактусів можна виділити дві групи – пустинні кактуси і тропічні кактуси.
Пустинні кактуси: природна середовище існування — жаркі напівпустельні райони Америки. Лише небагато видів цієї групи можуть жити на одному піску. Майже всі кактуси належать до цієї групи, так що можна вибирати з сотень видів. Більшість видів легко розмножується живцями. Потребують мінімального поливу або з жовтня по березень можуть обходитися без води. Потребують прямого сонячного світла, без якого не квітнутимуть. Можна розміщувати на південних вікнах.
Лісові кактуси: природне місце існування – тропічні ліси Південної Америки, де вони зростають як епіфіти на деревах. Всі вони мають ампельну форму і листоподібні стебла. Потребують обмеженого поливу і підгодівлі в зимовий період. У найжаркішу пору року слід притіняти. Можна розміщувати на північних і східних вікнах.
5. Групи рослин для внутрішнього озеленення
Знайомитися з рослинами легко в систематичному ладі. Існують наступні групи рослин для внутрішнього озеленення: злаковидні, кущисті, види з прямостоячими стеблами, столбовидні, дерева, хибні пальми, ліани, в’юнкі рослини, ампельні, розеткові і кулясті рослини. Злаковидні рослини (лепеха, осока і ін.) мають довге, вузьке листя, зібране пучком. В кущистих рослин декілька стебел, зростаючих із землі. До цієї групи відносяться бегонія королівська, гипоцирта, маранта і ін. Рослини з прямостоячими стеблами, зростаючими вертикально вгору, можуть досягати дуже великої висоти (наприклад, фікус каучуконосний). Столбовидні називаються рослини з товстими вертикальними стеблами без плоского листя або з таким листям, яке не приховує колоновидне стебло. До цієї групи входять кактуси, нотокактус Ленінгхауза, хавортія Рейнварда, цереус перуанський. Дерева часто складають основу композицій або розміщуються окремо. Вони мають центральне стебло, а розміри їх — від маленьких до високих, під стелю: афеландра, лавр, фікус Бенджаміна, цитрус. В хибних пальмах (бокарнєї, диффенбахії, драцени, юки) листя частіше розташоване лише у верхній частині ствола, що і створює ефект «пальми».
Ліани — рослини з порівняно м'яким стеблом, завжди направленим вгору; деякі з них здатні витися довкола опори, чіплятися за неї (пасифлора, філодендрон списоподібний). Стебла в'юнких рослин зручно направляти в різні сторони, таким чином можна формувати привабливий спільний вид них класи рослини. Добре виглядають в приміщеннях плющ, сциндапсус, фікус карликовий, філодендрон лазячий. Ампельні рослини вирощують як висячі, із звисаючими плетямі-віточками, або як грунтопокровні. У багатьох з них красиве листя і квіти, вони краще виглядають у висячих корзинах або в горщиках, встановлених на високих полицях і столиках. Це такі рослини, як бегонія повисла, зігокактус, дзвіночок рівнолистний, очиток Моргана, фітонія.
Розеткові рослини — невисокі, вони хороші в групах з рослинами більшими за них. Розрізняють плоскі, суккулентні і воронкоподібні розеткові рослини. В плоских розеткових рослин крупне листя розташоване майже горизонтально; у дану підгрупу входять глоксинія, примула, сенполія. Суккулентні розеткові рослини (алое карликовий, молодила кровельне, ечеверія щетиниста) мають м'ясисті горизонтальне і вертикальне листя на стеблах. До підгрупи воронкоподібних відносяться більшість рослин сімейства бромелієвих. У них підстави стрічкоподібного листя утворюють як би вазу, це розкидисті, крупні рослини — фрезія, нідуларіум, ехмея.
Кулясті рослини не мають плоского листя, стебло їх може бути майже гладким або покритим волосками і колючками. Приклади кулястих рослин: кактуси, астрофітум, мамілярія, пародія, ферокактус, ехінокактус Груссона.
Висновки до третього розділу
Класифікують кімнатні рослини на чотири основних класи – це декоративнолисті кімнатні рослини, декоративно квітучі кімнатні рослини, декоратівно квітучі горшечні рослини і кактуси. Також розрізняють кімнатні рослини по групам: злаковидні, кущисті, види з прямостоячими стеблами, столбовидні, дерева, хибні пальми, ліани, в’юнкі рослини, ампельні, розеткові і кулясті рослини.
IV. Композиції для внутрішнього озеленення приміщень
1. Головні положення
Існують два принципові підходи до того, як можна використовувати кімнатні рослини. В рамках першого підходу до рослин рекомендують відноситися як до зелених домашніх тварин і розташовувати їх окремо в умовах, що найбільш відповідають їх потребам. За цими «домашніми-тваринами» ніжно слідкують при їх житті і оплакують після кончини.
В рамках другого підходу кімнатні рослини розглядають як жива прикраса, покликана зробити кімнату затишнішою. Для цієї мети підбирають відповідні до обстановки рослини, які потім розставляють поодинці або групують для досягнення максимального ефекту. Тимчасові рослини, наприклад, квітучі горшечні, при такому відношенні жаліють не більше, ніж спочатку красивий, але потім такий, як зів’ялий букет.
Існує всього декілька правил розташування рослин. Вони повинні відповідати навколишньому оточенню — крупні рослини слід поміщати в просторі кімнати, маленькі горщики — на крихітних підвіконнях. Ефектна рослина може стояти осібно, проте непоказні завжди слід збирати в групу. Перш за все, слід врахувати, що по характеру і розмірам рослинні композиції надзвичайно багатоманітні — від настільної мініатюри до крупної об'емно-просторової композиції зимового саду. І кожному типові інтер'єру відповідають свої моделі композицій. Ці особливості зв'язані, перш за все, з архітектурним плануванням сучасних типових будівель.
Одиночна рослина. Рослина, що окремо стоїть, часто використовують для залучення уваги як елемент, який конкурував би в цьому відношенні з іншими предметами в кімнаті. Одиночна рослина приваблює увагу своїм листям або кольорами. Її можна поставити прямо в горщику або приховати горщик в красивому кашпо. Більшість звичайних рослин вимагаєте згуртованості, щоб вони привертали увагу. Але деякі рослини краще виглядають якщо їх розташувати окремо від інших на видному місці. Це рослини-солітери. Безумовно, найважливіше — правильно вибрати таку рослину, але слід звернути увагу і на ємкість, в яку воно висаджене, і на місце, де воно знаходитиметься, на освітленість і фон.
Рослина, що притягує погляд. Фокусна рослина має крупні розміри і вже тому звертає на себе і як би фокусує увагу. З цією метою його в основному і використовують; інколи такою рослиною можна прикрити порожнє місце або розділити кімнату на частини. В якості рослин цього типу найчастіше використовують пальми, хибні пальми і інші деревовидні рослини, а декоратори найчастіше удаються до слідуючого списку:
Араукарія різнолиста
Гревіллея потужна
Дифенбахія
Драцена
Пальми
Фатсія
Фікус Бенджаміна
Фікус каучуконосний 'Decora'
Фікус ліроподібний
Циперус
Шефлера променелиста
Юкка
Ліани. Багато ліан прекрасно виглядають як одиночні рослини, а найбільш швидкорослі можуть з часом перетворитися в чудові крупні екземпляри. Декоративнолисті ліани умовно ділять на три групи: з оригінальною формою листової пластинки (монстера, роїциссус, фатсхедера, плющ), оригінально забарвлені і ряболисті (сциндапсус розписний, епіпремнум золотистий, перець шафрановий, різні види філодендронів) і такі, що поєднують обидва ці ознаки (сингоніуми, ряболисті форми плющів, монстери, фатсхедери, деякі з філодендронів). Є декілька спільних правил, слідуючи яким, можна досягти найбільшого ефекту і гармонії. Для боротьби з одноманітністю приміщення краще використовувати два-три види ліан. Декоративнолисті ліани погано виглядають на строкатому фоні, тому він має бути без малюнка, спокійних тонів. Дрібне листя одних видів втрачається на тлі крупного листя інших видів. Потужні монстери, фатсхедери і філодендрони здатні задавити елегантніші сингоніуми, перці і роїциссуси. Листя ліан завжди має бути чистим, адже саме вони привертають увагу, несуть декоративне навантаження. Верхнє або нижнє підсвічування підкреслює малюнок листя, підсвічування ззаду — їх скульптурність. Дзеркальний фон додає композиції додатковий об'єм і виразність, сприяє більш рівномірному освітленню (мал. ).
Як опору можна використовувати високі міцні палиці, обернуті мохом або пальмовим волокном, різного роду шнури, шпалери, петлі для драпіровки великої плоскості.
Філодендрон гітароподібний
Філодендрон списоподібний
Циссус.
Рослини з різноколірним листям. В багатьох поширених кімнатних рослин листя строкате, і найбільш яскраво забарвлені різновиди часто використовують як одиночні рослини. До них відносяться:
Бегонія королівська
Каладіум
Кодієум
Корділіна верхівкова
Нідуларіум
Ампельні рослини. Деякі ампельні рослини достатньо декоративні, і їх можна розмістити не лише у складі композицій, але і в підвісних кошиках або на високих столиках окремо від інших рослин. До ампельних рослин відносяться, наприклад:
Зігокактус
Колумнея
Нефролепіс
Хлорофітум
Квітучі рослини горщиків. Деякі квітучі горшечні рослини настільки декоративні, що їх краще розміщувати окремо. Горшечна група — це рослини в горщиках або в індивідуальних контейнерах, встановлених близько один до одного з метою створити ефект великої плями зелені. При такому розташуванні видно, що рослини сидять в окремих горщиках. До них відносяться, наприклад:
Бегонія ампельна
Глоксинія
Гортензія
Цибулинні
Пеларгонія продолжение
--PAGE_BREAK--
Пуансеттія
Рододендрон Симса
Цикламен
2. Методи і способи озеленення приміщень
Окрім цікавішого зовнішнього вигляду, композиція з горшечних рослин володіє ще рядом переваг. Рослини легко поливати, коли вони зібрані разом, чим коли вони розставлені по всій кімнаті. Рясне листя і випару з великої площі ґрунту збільшують вологість повітря, що життєво необхідне для найбільш ніжних рослин. Складання власних композицій приносить власникам кімнатних рослин велике задоволення.
Стандартна композиція
От чотирьох до дванадцяти глиняних або пластикових горщиків з рослинами, що розрізняються по відтінках і по зовнішності, складають в приємну для ока групу. Зазвичай декоративнолисті рослини використовують для надання композиції певних контурів, а квітучі додають в неї колірні плями. На задньому плані поміщають більш високі рослини, або рослини з темнішими або крупним листям.
Було б грубою помилкою вважати, що «професіонально» виглядають лише ті композиції, які створюють враження буйства фарб і форм. Дослідний декоратор часом використовує тільки декоративнолисті рослини, добиваючись декоративного ефекту в результаті поєднання різного по контуру листя і їх строкатого забарвлення в деяких рослин.
Професійна композиція
Цей тип композиції, дуже шанобливий декораторами-професіоналами, є «старшим братом» стандартної композиції. Зазвичай такі композиції розміщують в громадських будівлях, але їх зменшені варіанти можуть підійти для порожнього кута в кімнаті. Важливою складовою частиною професійної композиції є кашпо — вони мають бути різної висоти і привабливо виглядати. Найдальше має бути найвищим або його потрібно встановити на підставку, щоб зростаюча в нім висока рослина була видна щонайкраще. У кашпо на передньому плані поміщають квітучу рослину, яка у міру відцвітання замінюють іншим. У середній частині групи поміщають ампельну рослину, яка красиво обплітає судину, де зростає.
Піддон з галькою. При вмісті рослин в приміщенні з центральним опалюванням, що потребують високої вологості повітря, корисно розміщувати їх на низькому піддоні, в який насипаний шар гальки. Піддон може бути зроблений з будь-якого водонепроникного матеріалу. Глибина піддону близько 5 см, довжина і ширина можуть бути будь-які.
На дно піддону насипається шар гальки заввишки 2-2,5 см і заливається водою, так щоб нижні камінчики були мокрі. Зверху на камені ставляться рослини. Кращим місцем для такого піддону є полиця над батареєю центрального опалювання. При такому розміщенні вологість повітря довкола рослин збільшується у багато разів. Поливати рослину дуже легко – надлишок води виливатиметься з горщиків прямо в піддон.
Колекція. Горщики з близькоспорідненими рослинами можна виявити в будинках, як починаючих любителів, так і досвідчених квітникарів. У початківців це найчастіше кактуси або інші сукуленти, акуратно розставлені на підвіконні. У досвідченого квітникаря це коштовна колекція папоротей, узумбарських фіалок, орхідей — залежно від інтересів господаря. У Великобританії колекції зазвичай розміщують в місцях з природним освітленням; у США поширені столики для рослин, що освітлюються люмінесцентними лампами.
Колекції, як маленькі, так і великі, мають одну спільну властивість. На відміну від стандартної композиції, в котрій важливий спільний декоративний ефект, основна мета колекції — підкреслити індивідуальність, рідкість або красу кожної рослини.
Вертикальне озеленення. Здвоєні рами, підвіконня, під якими знаходяться опалювальні прилади, спільний дефіцит корисної площі заставляють віддати перевагу вертикальному озелененню з частковим використанням горизонтальної плоскості (рис 1). Живі стіни з швидкорослих в'юнких рослин, а також декоративні решітки-ширми з розташованими на них кольорами застосовні як в житлових приміщеннях, так і для оформлення фойє і холів. Для цього ємності з рослинами кріплять на кронштейнах в капітальних стінах і колонах, поміщають на декоративні грати, засклені перегородки і екрани, які слугують опорою для повзучих і в'юнких рослин – таким чином, простір як би удається розділити на окремі зони або куточки. Там, де дозволяє архітектурне планування будівлі, можна використовувати для підвісного озеленення ніші, арки, входи в будівлі і віконні отвори. Також для вертикального розставляння використовують кутову підставку, на кожну полицю якої ставлять по горщику; при цьому краще використовувати один вид ампельної рослини, яка утворює колону з листя або квітів. Дуже красиві підвішені до стелі “рослинні люстри” — вазони з рослинами, укріплені на металевих стійках — тримачах. Такий “вертикальний” варіант дозволяє максимально озеленювати приміщення і при цьому не позичати площу на підлозі. Чим просторіше приміщення, тим більше мають бути квіти і тим більше їх кількість (рис 2).
Зелене вікно. Зелене вікно перетворює найзвичайніше вікно у виставку кольорів і зелені, розташованих на різних рівнях. Для створення зеленого вікна полиці з прозорого пластика укріплюють уздовж вікна на зручній висоті, на кожну полицю потім виставляють горщики. Воно дає можливість похвалитися колекцією кактусів або інших сукулентів, квітучих рослин і так далі.
Кімнатний садок. Кімнатний садок — це контейнер, заповнений декількома рослинами. Горщики при такому способі розміщення не видно: вони можуть бути приховані від очей усередині контейнера або рослини можуть бути висаджені прямо в контейнер, без горщиків.
Вирощування рослин таким чином (у вигляді кімнатних садків) до цих пір не набуло широкого поширення, можливо, тому, що багато хто все ще вважає за краще вирощувати рослини поодинці, а не в групі, хоча більшість рослин краще зростають в кімнатному садку, ніж в горщиках, що окремо стоять, оскільки при цьому коріння краще захищене від перепадів температури, вище вологість, вода під є кожним горщиком. Такі живописні рослини, як бегонія або колеус, можна і в домашніх умовах вирощувати так само, як в саду на клумбі — групами, проте їх майже завжди містять в кімнатних умовах у вигляді одиничних екземплярів в окремих горщиках.
Слід вибрати контейнер, в який помістяться декілька кімнатних рослин. Він має бути декоративним, приємного кольору і цікавої форми. В заповнений землею контейнер висаджуються різні рослини, або розставляються в нім невеликі горщики з рослинами поверх шару торфу, піску, гальки або гравію, заповнюється проміжки між горщиками вологим торфом, щоб краї горщиків були не видні і кімнатний садок готовий!
Садком може бути миска з п'ятьма маленькими рослинами або бути велика квіткарка з цілим лісом з рослин, але у будь-якому випадку переваги і принципи композиції залишаються однаковими. Деякі переваги кімнатного саду ті ж, що в композиції з рослин горщиків — створення сильного візуального ефекту, використання квітучих і непоказних на вигляд декоративнолистих рослин, прикриття потворних оголених стебел і пошкодженого листя, полегшення поливу і підвищення вологості довкола крон. Але найголовніше те, що в даному випадку дійсно створюється сад.
Є і небезпеки. Тіснота означає погану вентиляцію, що збільшує небезпеку захворювань або зараження шкідниками. Слід прищипувати або проріджувати рослини, щоб вони не заважали один одному, і своєчасно видаляти листя або квіти, що загнили.
Всі рослини отримуватимуть приблизно однакову кількість вологи і тепла. У маленькому садку всі рослини будуть освітлені приблизно однаково, але рослини в центрі великої ємкості отримають менше світла, ніж зростаючі по краях. Зазвичай прийнято висаджувати декілька квітучих декоративнолистих рослин.
ГОРЩИК
Набагато краще залишити рослини в горщиках, чим висаджувати їх прямо в заповнений землею контейнер. Це дозволить час від часу повертати горщики, щоб рослини не нахилялися в один бік. Рослини можна легко видалити після закінчення цвітіння або для пересадки. Горщики повинні мати дренажні отвори.
ТОРФ
Потрібно стежити, щоб торф доходив до самих країв горщиків і підтримувати його у вологому достатку, але не заливати. Вологий торф забезпечить запас вологи для кожної рослини, а значить, рослини в кімнатному садку набагато краще перенесуть короткочасну перерву в поливі під час відпуску.
ДРЕНАЖ
Дренаж не обов'язковий, але непогано покласти на дно контейнера тонкий шар гальки, дрібних камінчиків або крупного піску, перш ніж насипати торф.
КОНТЕЙНЕР
Вибір водонепроникних контейнерів практично необмежено: пластмасові ящики, візерунчасті жардиньєрки, старі мідні тази, саморобні дерев'яні ящики і тому подібне.
Квіткарка. Одиночні квіткарки — найпоширеніший вид кімнатного саду. До недавнього часу для цього в основному використовували довгасті ящики з металу, дерева або пластмаси, але останнім часом з'явився широкий вибір різноколірних циліндрових і кубічних контейнерів з жорсткого пластика. Для сучасної обстановки рекомендують квіткарки білого або чорного кольору. Слід бути обережним при поливі, щоб торф, що оточує горщики, не увібрав дуже багато вологи. Якщо шар торфу під горщиками досить товстий, коріння рослин може прорости крізь дренажні отвори в торф і отримувати вологу з нього. В тому випадку, якщо горщики стоять на шарі гальки або шар торфу під ними тонкий, рекомендується час від часу піднімати і повертати горщики, щоб не допускати проростання коріння.
Квіткарки можуть бути самих різних розмірів. Крихітні сукуленти висаджують в підставки для яєць, у той час сак в деяких заміських будинках владнують зимові сади, дренаж яких сполучений з дренажною системою будинку. Який би не був розмір кімнатного саду, враження від нього повинен підкреслювати фон. Для цього ідеально личать чисте дерево, дзеркало або дзеркальні плитки.
Складна квіткарка. Простого типа такої складної квіткарки виготовляють з двох або більше звичайних контейнерів, складених разом. Найпривабливіша – зроблена за замовленням для розміщення в конкретному місці. Будь-який, що уміє тримати в руках молоток і цвяхи може виготовити складну квіткарку з обклеєних пластиком дошок. Для досягнення більшого ефекту секції, в яких розміщують рослини, слід розташувати на різних рівнях. Щілини між дошками мають зашпакльовувати.
Кожен елемент квіткарки є окремим цілим з врахуванням рослин, які в нього висаджені, і з точки зору його декоративної ролі.
У продажу існує декілька патентованих видів складних квіткарок, в яких кожна секція прикріплена до тієї, що знаходиться нижче за неї, так, що квіткарка виглядає як башта. Квіти висаджують на відкритій стороні кожної секції.
Підвісний кошик. Декілька привабливих кімнатних рослин в підвісному кошику виглядають прекрасно, але не слід квапитися підвішувати кошик на крючок в стелі або на кронштейн в стіні, поки не буде відомо, з якими труднощами зв'язано вирощування рослин в кошику.
Повітря вгорі тепліше і сухіше, ніж на рівні підлоги або підвіконня. Із-за висоти, на якій підвішений кошик, поливати рослини важко, і якщо переллється вода, то її надлишок капатиме прямо на підлогу.
Слід вибрати відповідний для внутрішніх приміщень кошик. Традиційна дротяна корзина, яка вислана з середини мхом-сфагнумом, ідеальна для вулиці, але в приміщенні з такої корзини капатиме вода. Можна постелити всередину шматок поліетилену, але тоді виникне небезпека залити рослину. Кращим виходом з положення буде помістити горщики з рослинами у водонепроникний контейнер, який потім підвісити на ланцюгах, мотузках або дроті. Проміжки між горщиками і стінками контейнера слід заповнити вологим торфом. Можна використовувати спеціальний пластиковий контейнер з подвійним дном. Слід користуватися ґрунтовою сумішшю на основі торфу, а не землею: зайвої ваги слід уникати. продолжение
--PAGE_BREAK--
Для полегшення поливу і обприскування можна повісити кошик на рівні очей. Якщо її не удається повісити так низько, використовують не простий гачок, а карабін, за допомогою якого її можна піднімати і опускати. Можна придбати лійку з насосним пристроєм, якщо немає можливості опускати кошик. Квітучі і строкато листі рослини слід помістити біля вікна.
Композиція в мисці. Це один з простих видів кімнатного саду, для створення якого декілька декоративнолистих і одно-два квітучих рослин виймають з горщиків і пересаджують в торф'яний ґрунт. Традиційно в такому садку вертикально зростаючу рослину поміщають в задній частині миски, декілька компактних кущистих рослин — в середній частині, і в'юнку рослину — попереду. В якості контейнера зазвичай використовують миску для вигонки цибулинних, але підійде і будь-яка інша водонепроникна миска.
Така миска — бажаний дарунок, але її не можна вважати довготривалим кімнатним садком. Коли квіти відквітнуть, краще всього порушити композицію і пересадити рослини в окремі горщики, перш ніж їх коріння безнадійно переплететься.
Мініатюрний сад. Особливим видом кімнатного саду є ландшафтні композиції, відтворюючі в мініатюрі справжній сад. Для прикраси використовують доріжки, водоймища, різні фігурки, а для створення всілякого ландшафту — мохи і рослини з крихітним листям… Поширені японські садки, а всю композицію зазвичай розміщують на столику з колесами, щоб в гарну погоду її можна було вивозити на вулицю і перевозити в кухню для поливу. За ландшафтними композиціями важко доглядати, а їх створення вимагає справжньої захопленості і відомих здібностей, без яких мініатюрний сад буде виглядати як творіння дилетанта.
Сад в плошці. Маленький кімнатний садок складений в плошці з ретельно підібраних сукулентів. На відміну від інших контейнерів, використовуваних при створенні кімнатних садків, в плошці зазвичай є дренажні отвори.
Зелена стіна. Існує багато способів відокремити зону їдальні в кімнаті, яку використовують і як вітальню, і як їдальню. Інколи для цього досить дерев'яною перегородки; декілька горщиків з рослинами, розставлені у відкритих місцях, оживлять її. Але багато любителів кольорів віддають перевагу у такому разі зеленій стіні. На підлогу встановлюють глибокий і досить широкий прямокутний ящик, до якого прикріплюють шпалеру, що доходить до стелі, або декоративні жердини (що також досягають стелі) закріплюють прямо в землі. У землю потім заглиблюють горщики; відповідні рослини — циссус, сингоніум, плющ, фікус Бенджаміна, сциндапсус, філодендрон лазячий і фікус карликовий.
Пот-е-флер (квітучий горщик). Пот-е-флер — по суті, маленька квіткарка, в яку висаджують декілька декоративнолистих кімнатних рослин. При створенні композиції в торф'яний субстрат між горщиками вставляють скляну або металеву пробірку. Пробірку потім наповнюють водою і в неї поміщають зрізані квіти. Таким чином квіти з вашого саду або куплені квіти можна використовувати для створення композицій, що постійно змінюються і строкатих композицій.
На початку року дуже привабливо виглядають на живому зеленому фоні 3-4 жовтих нарциса. В середині літа можна використовувати садові квіти або квітучий кущ; прекрасно виглядають троянди. У різдвяні тижні безумовним фаворитом є гілочки падуба, або гостролиста, з ягодами.
Дивно, але пот-е-флер ніколи не був особливо поширений: квітникарі вважають, що він дуже обмежує їх можливості. Вони помиляються, вважаючи пот-е-флер чимось середнім між горшечною композицією і аранжуванням зі зрізу — насправді це спосіб декілька оживити композицію з кімнатних рослин.
Тераріум. Тераріум — це контейнер зі скла або прозорого пластика, усередині якого посаджені рослини. Отвір контейнера звужено або закрите прозорим матеріалом.
Тераріум має дві особливості. Рослини в нім повністю або практично повністю укриті склом іншим прозорим матеріалом, так що доступ зовнішнього повітря обмежений або зовсім перекритий. В результаті рослини не страждають від протягів, а повітря усередині контейнера завжди вологіше, ніж в кімнаті, тому в тераріумі можна вирощувати багато ніжних рослин, які в умовах кімнати було б неможливо виростити.
Які види зростатимуть в тераріумі, залежить, звичайно, від того, де він буде стояти. Якщо помістити його далеко від джерела світла, в нього можна посадити папороті і інші рослини із зеленим листям. Коли тераріум є частиною вікна, в нім прекрасно зростають орхідеї, бромелієвиє, екзотичні декоративнолисті рослини і всі приголомшливі уяву декоративно квітучі рослини.
Важко зрозуміти, чому тераріум залишається Попелюшкою для любителів кімнатних рослин. Все, що потрібне — це круглий акваріум для золотих риб або звичайний прямокутний акваріум, велика пляшка або просто велика скляна салатниця. Судина повинна мати прозорі стінки і вузьку шийку або отвір, який можна закрити склом або шматком прозорого пластика. Відсутність інтересу не можна пояснити тим, що ідея тераріуму нова — такий спосіб вирощування рослин був надзвичайно модний ще в середині 19 ст.: тоді у вікторіанських вітальнях в тераріумах вирощували ніжні папороті і цілий ряд інших вологолюбних рослин. Тоді ж, у вікторіанську епоху, відомий письменник-квітникар Ш.Хибберд завзято пропагував ідею вирощування рослин між стеклами спеціально переробленого для цих цілей.
Отже, історія тераріуму — це історія зльотів і падінь. Після буму у вікторіанську епоху він був забутий у Великобританії, але в 20 ст. став популярний в деяких інших країнах. У Великобританії деякого рівня популярності добився «сад в пляшці», який останніми роками витісняє з серця любителів магазинний варіант тераріуму, виготовлений із спаяних металевих куточків і скляних панелей.
Флораріум- це — це композиції з кімнатних рослин в скляних прозорих вазах всіляких форм. Для флораріумов використовують судини з прозорого скла або сучасного пластика. Флораріум- ще називають закрита квіткова вітрина.
Зелена вітрина користується найбільшим успіхом зі всіх видів тераріумів. Це по суті вікно з додатковою зовнішньою рамою або рамами (з подвійним склінням для зими) і внутрішніми дверима з цілісного скла, які відкриваються і забезпечують доступ всередину вітрини. У нижній частині вітрини поміщають піддон, в який насипані камінчики. На каміння встановлюють горщики, простір між якими потім засипають вологим торфом.
Зелені вітрини можна побачити в багатьох будинках в Німеччині, Скандинавії, Голландії і деяких районах США, але дуже рідко у Великобританії. Як правило, такі вітрини роблять одночасно із спорудою будинку: у старому будинку влаштувати її дуже складно. Потім треба ущільнити землю довкола кожної рослини тампоном. Поливати такий сад необхідно з лійки з довгим носиком тонкою цівкою. Вливати потрібно зовсім трохи води — лише щоб промити скло і зволожити поверхню. Потім вставляється пробка. Якщо після цього стекло запітніло, то необхідно вийняти її, поки волога, що сконденсувалася, не зникне. І після цього, ймовірно, більше ніколи не доведеться займатися поливом.
Сад в пляшці.До недавнього часу єдиним популярним у Великобританії типом тераріумів був «сад у пляшці». Створити його нелегко, для цього потрібні спеціальні інструменти і відома спритність. Перш за все пляшка повинна бути чистою і сухою. Скручується фунтик з паперу і обережно насипається в пляшку приблизно п’ятисантиметровий шар дрібних камінчиків. Зверху додається тонкий шар деревного вугілля, і потім товстий шар ґрунту з високим вмістом піску. Ґрунт приминається тампоном ( для цього кінець палички обмотується ватою). Тепер можна висаджувати рослини – які саме.
Потрібно близько шести рослин. Включаючи одне деревовидне і принаймні одне, яке стелеться. Інструменти: десертна ложка, прикріплена до кінця однієї палички, і вилка на кінці іншої. Поливати такий сад необхідно з лійки з довгим носиком тонкою цівкою. Вливати треба зовсім небагато води – тільки щоб промити скло і зволожити поверхню. Потім вставляється пробка. Якщо після цього скло запітніло, то необхідно її вийняти, волога, що сконденсувалася не зникне. І після цього, ймовірно, більше ніколи не доведеться займатися поливом.
Сад в акваріумі. Сад в скляній ємності із знімною кришкою відомий як акваріумний сад; всілякі привабливі скляні ємкості, що відкриваються збоку, продаються під назвою «тераріум».
Відмінностей в оформленні між ними немає. Спочатку насипається на дно ємкості шар дрібних камінчиків і деревного вугілля, потім — шар землі з піском завтовшки 2 см. Можна створити «холми» та «долини», використавши при цьому, якщо хочеться, дрібні та великі камінчики, але не дерево, оскільки в умовах підвищеної вологості воно гнитиме. У акваріумний садок можна висаджувати багато рослин. У ньому добре ростимуть ніжні папороті, кротони, фітонія, маранта, кріптантус, калатея, селангінела. Додайте до декоративнолистих рослин колірні плями — для цього ідеально личать узумбарські фіалки і маленькі орхідеї. Два застереження: ніколи не використовуються кактуси і інші сукуленти і висаджуються рослини просторо, щоб вони могли розростатися, не тіснивши один одного. Після посадки ємкість закривають склом із зашліфованими краями. Ємкість ставиться на добре освітлене місце далеко від прямих сонячних променів. Якщо з’являється конденсат, треба відчинити на декілька годин кришку або дверці, але в останній час вона тримається закритою. Тепер залишається час від часу видаляти відмерле або хворе листя і раз в декілька місяців поливати. Ці переносні міні-джунглі — найпростіший спосіб вирощувати екзотичні рослини.
3. Рослини в інтер’єрі
Виключно декоративними якостями володіють деревовидні рослини, особливо такі крупнолисті їх види, як драцена, філодендрон або фікус бенгальський, які прекрасно виглядають в приміщеннях, де мало меблів, в холах і передпокоях. Для маленьких кімнат краще підбирати середні або зовсім невеликі екземпляри з широким і ніжним листям. Особливо красиво виглядають рослини на скромному, неяскравому фоні. Якщо узор на шпалерах дрібний, то на їх фоні прекрасно виглядатимуть крупнолисті рослини, і, навпаки, до помітного узору шпалер просяться філігранні листочки папоротей або циперуса. При оформленні інтер'єру рослинами слід звертати увагу на кут падіння світла. Коли квіти стоять біля освітленої сонцем стіни, їх тіні утворюють забавний і дивний узор. А якщо вони стоять проти світла, на підвіконні, то особливо виділяються спільні контури. Хороший ефект досягається, якщо тон завісок, шпалер, меблевої оббивки повторюються в квітках. Якщо інтер'єр будується на контрасті чорного і білого, то соковиті фарби рослин додасть свіжість спільній картині.
До прямих і елегантно зігнутих форм меблів із сталі, скла, мармуру і лакованого дерева підійдуть або рослини ясних і виразних форм: сансевієрія трьох смуга, монстера приваблива, драцена і гусманія — або ж для різкої контрастності рослини, чия зовнішність приваблює легкістю і невимушеністю: папороті з перистим листям, рожева азалія (мал. ).
До меблів з бамбука і ротанга, до маленьких шафок і плетених полиць, низьким столикам і сидінням личать по стилю бромелії і орхідеї, восковий плющ, жасмин і так далі Японську ноту можна додати інтер'єру, прикрасивши його бамбуком, азаліямі і рослинами культури бонсай. Англійський і французький стилі меблів, як і бідермейер, гармонують з кущистими і пишно квітучими рослинами, в зовнішності яких є м'якість: цикламен, камелія, а також пальми і деревовидні діжкові рослини. Проте потрібно знати, що для ефектного зеленого убрання кімнати зовсім необов’язково перенасичувати її рослинами. Важливо уміти вибрати зі всього різноманіття найбільш виразні види, що гармонійно поєднуються з інтер'єром квартири (мал. ). Рослини для кожного інтер’єру підбираються так, щоб вони складали єдину композицію.
Якщо очікується святкове оформлення інтер'єру, необхідно підготувати змінну експозицію з обов'язковим включенням квітучих рослин. Можна рекомендувати лінійно встановлені квіткарки, включаючи яскраво-червоні азалії і ніжно-зелений ажурний аспарагус перистий. У кожній квіткарці — по одній азалії і по три аспарагуси. По відношенню один до одного азалії розставляються в шаховому ладі. Коли ж йдеться про крупних зелених зонах, то фахівці пропонують владнувати їх так, щоб був видимим орнамент або рельєф, як доводиться це бачити на міських клумбах і в ландшафтній архітектурі.
Рослинний декор будинку зовсім не зводиться лише до того або іншого переважного вигляду, сорту, ефектного цвітіння або краси листя. Вибір кімнатних рослин, їх розміщення в інтер'єрі передбачає певні пізнання, дотримання відомих умов освітлення, температури, вологості повітря. Але не тільки це. Творчий підхід вимагає, швидше за все, осмислення участі рослинної декорації в спільному ансамблі. В принципі, рослини в судинах можна тримати у всіх приміщеннях, стежачи за тим, щоб вони служили завершальним штрихом убрання. продолжение
--PAGE_BREAK--
Природно, не можна нехтувати і їх специфічними особливостями. У передпокої, де немає прямого світла, підійдуть пучки сухих квітів, хитромудро зігнуті гілки. На кухні, де вологість і температура дуже часто завищені, далеко не завжди удається вирощувати бажані екземпляри. Що ж, тоді доводиться миритися з вмістом їх на зовнішньому підвіконні. У спальні, дитячій, робочому приміщенні можна собі дозволити вільний вибір того, що більш за все подобається. За загальноприйнятими поняттями, квіти особливо бажані у вітальні, «показному» приміщенні. Прекрасні квіткові композиції можна створити в ніші стіни, виступі, зламі, використовуючи конструктивні елементи, які удосталь пропонує традиційне монолітне будівництво. Сюди ж можна віднести колони, балки, скоси. Ці вельми неприємні для ока вади стають невпізнаваємими і вельми привабливими, якщо підвести до них повзучі, в'юнкі рослини, ліани. У слабо освітлених холах, в нішах коридорів і в кімнатах психологічного розвантаження раціональне створення міні-кліматронів – помістити сюди рідкі мініатюрні кактуси або вологолюбні тропічні рослини, організовані в композицію «куточок тропічного лісу» або колекцію ефектно квітучих узумбарських фіалок (мал. ). Цікаво знайти і незвичайне місце для кімнатних квітів: над отвором порталу, в центрі куточка відпочинку, а то і на спеціальній етажерці. Той, у кого вистачить терпіння, може обладнати в своєму будинку куточок з бонсаєм (мал. ).
Цей особливий сорт японських карликових дерев, що вирощуються і в кімнатних умовах, настільки своєрідний, що не терпить поруч нічого іншого. Фон підійде білий або будь-який однобарвний. При умілому оформленні оригінальний декоративний елемент по своїй дії цілком порівнянний з витвором пластичного мистецтва. Точно так, як і при всіх інших заходах щодо благоустрою будинку, чинником величезної важливості при озелененні будинку виступає індивідуальний смак. Інколи один-єдина квітка здатна корінним чином перетворити атмосферу приміщення, перетворитися на «головну дійову особу». Кожна рослина може бути представлене в інтер'єрі як солітер. Солітери мають бути бездоганно сформовані, поміщені в декоративну ємність і розміщені так, щоб вони було видно з усіх боків: крупні рослини — на підлозі або на низьких підставках. Екзотичні екземпляри, само собою, зрозуміло, потребують особливого догляду, спеціальної турботи.
Методика розміщення рослин в інтер'єрі і побудови художньо-декоративних композицій заснована на знанні еколого-географічних особливостей кожного ботанічного виду і законів сучасного аранжування. Декоративне озеленення дасть бажаний результат при поєднанні трьох моментів: умілого вибору рослинного вигляду, вигідного місця розташування і достатньої культури догляду. Створення зелених інтер'єрів — особлива область архітектури, що вимагає різносторонніх знань і великого художнього смаку. Тому над створенням найбільш складних сучасних проектів нерідко працюють спільно архітектор, художник-дизайнер і квітникар.
Висновки до четвертого розділу
Існує багато способів, методів і прийомів створення композицій з кімнатних рослин. Найголовніше, щоб створені композиції вписувались в інтер’єр будинку чи квартири, зокрема в ту кімнату де буде «мешкати» ця композиція.
Професійні творці композицій кімнатних рослин перераховують цілий ряд принципів біодизайну, або барвистого художнього розміщення рослин в приміщеннях. Деякі з них пропонують керуватися лише головним правилом: поєднання рослин повинно бути підібрано гармонійно, зі смаком і подобатися самому укладачу. Це дійсно головне: як і будь-якому вигляді мистецтва, тут дуже багато залежить від індивідуальності автора, його почерку, фантазії, відчуття смаку і міри.
Ряд фахівців використовує метод контрасту: різні рослини розташовують разом, при цьому підкреслюються відмінності в їх зовнішньому вигляді. У інших випадках керуються принципом гармонійного поєднання однакових за розміром і зовнішнім виглядом рослин.
V. Рослини в будинку: кімната за кімнатою
1. Вітальня
Вітальня – це приміщення, де в основному розтушовують кімнатні рослини у звичайному будинку. Саме тут розміщують найкрасивіші рослини. Проте майже кожну вітальню можна зробити ще затишніше, додавши нові види рослин або змінити розташування вже існуючих.
Слід уникати розставляти непоказні вічнозелені і звичайні квітучі рослини по всій кімнаті (нерідко буває, що пара таких рослин коштує на підвіконні, одне на камінній полиці, інше на телевізорі і так далі). Ретельно підібравши одиночну рослину, можна змінити спільний вид кімнати: високі стелі видаватимуться нижче, якщо повісити підвісний кошик із звисаючими рослинами, а кімната з низькими стелями здасться вищою, якщо помістити в ній крупну високу рослину. Рослини з дугоподібними стеблами і дрібним листям зорово розширять вузьку кімнату.
Важливо дотримувати співвідношення розмірів: маленька пілея виглядатиме жалюгідною в просторому приміщенні, а велична драцена домінуватиме в маленькій кімнаті. У нарядній кімнаті доречні рослини з великим листям простої форми, просто обставлену кімнату прикрасить строкаті, химерної форми листя.
Слід використовувати рослини для пожвавлення нудного інтер'єру. Камін з палаючими полінами дуже затишно виглядає взимку, але в іншу пору року холодне вогнище проводить сумне враження. Кімнатні рослини часто поміщають біля каміна, яким не користуються. Лише світла в такому місці буває небагато, тому необхідно підбирати тінелюбну рослину або складати тимчасові композиції з квітучих рослин. Батареї центрального опалювання рідко бувають витвором мистецтва, тому можна приховати їх під полицею, на якій розмістяться піддон з камінчиками.
Вітальня — досить зручне приміщення для багатьох рослин, бо зазвичай вона добре освітлена і в ній завжди можна знайти місце для одного-двух зелених острівців. Проте тут теж є свої проблеми: взимку в кімнатах з центральним опалюванням низька вологість, а для рослин, яким потрібні прохолодні умови вмісту в період спокою, там може бути занадто тепло.
2. Ванна кімната
Кімнатні рослини у ванній кімнаті набагато частіше зустрічаються на фотографіях в журналах, чим в реальному будинку, але якщо небагато пофантазувати, то це приміщення можна зробити більш інтересним і навіть розкішним.
Дивно, що у ваннах так рідко тримають кімнатні рослини. Тепла ванна кімната з великим вікном з матовим склом — мабуть, найкраще місце в будинку для вмісту красивих рослин, що прийшли до нас з місць з вологим кліматом. Крім того, небагато інші приміщення в будинку так потребують того, щоб жорсткість їх стін була згладжена ніжністю рослин.
Важче підібрати рослини для маленької холодної ванни з невеликим матовим вікном. Для такої ванни може підійти стійка рослина з блискучим листям, як, наприклад, філодендрон лазячий (який в США часто називають «рослина для ванної кімнати»), цисус антарктичний або сциндапсус золотистий. Оскільки на підлозі відповідного місця немає, можна поставити горщик на підвіконня або в кашпо, закріплене на стіні. Інколи рекомендують підвісити над ванною кошик, оскільки піддон для неї (може, трохи завеликий) вже і так є!
Для великої ванни пристойного розміру з вікном вибір рослин набагато ширше і можливості аранжування багатші. Одиночна рослина на зразок пальми, нефролепіса піднесеного і фікуса Бенджаміна може абсолютно перетворити кімнату. Інша можливість — спорудити зелене вікно або кімнатний садок з аспарагусом, плющем, гептаплеурумом, сингоніумом, папоротями і так далі. Борти ванни зазвичай бувають дуже вузькими для горщиків з рослинами; таких ненадійних місць, особливо якщо в будинку є діти, краще уникати.
Велика, добре освітлена ванна кімната перетворюється на райський куточок, якщо в є центральне опалювання. У такому разі вона стає кращим місцем в будинку для вирощування яскравих екзотичних рослин — антуріума, калатєї, каладіума, маранти, цимбідіума і так далі. В ній будуть себе прекрасно відчувати бромелієвиє і всі інші вологолюбні рослини. Можна навіть спробувати створити тропічні джунглі, але для цього краще заручитися підтримкою інших членів сім'ї.
Якщо ванною постійно користуються, обприскування може виявитися зайвим, але листя потрібно регулярно мити губкою оскільки пудра і лак для волосся з аерозолів закривають на них пори.
3. Їдальня
Може здатися дивним, що, згідно опитів, лише в одній з чотирьох їдалень існують кімнатні рослини. У цій кімнаті. як правило, приймають друзів (і прагнуть справити на них враження), в ній вистачає горизонтальних поверхонь, на яких можна розмістити горщики, вона знаходиться недалеко від кухні, що полегшує полив. Крім того, їдальня зазвичай бідно прикрашена, так що красива литва і яскраві квіти їй не перешкодять.
Вся справа в недоліку місця: більшість їдалень — маленькі кімнати, заповнені стільцями, столами і поверхнями для посуди, без яких не обійтися. Підлогові квіти заважатимуть проходу або можуть перекинутися, коли почнуть відсовувати стільці, адже рослини ніколи не повинні створювати доріжок для бігу з перешкодами. Проте в самій крихітній їдальні поставити на обідній стіл замість букета кімнатну рослину було б прекрасною ідеєю… з трьома «але».
По-перше, рослини повинні бути низькими, щоб не заважати розмові людей. Тут згодяться сенполія, крокус, карликовий цикламен, пеперомія, бегонія, лілея і дрібнолистий плющ. По-друге, рослини повинні бути в хорошому стані – запорошене, уражене листя і тля явно не додадуть апетиту гостям і поставлять господаря в ніякове становище. Також слід уникати сильно запашних рослин – це відноситься до таких, як гіацинт, який може відбити смак у їжі.
У маленькій їдальні рослини можна помістити також на підвіконні (будьте розбірливі у виборі рослин, якщо вікно південне) або в кашпо на стіні.
Великій їдальні кімнатні рослини дадуть пишність. Тут все допустимо — і одиночний екземпляр в кутку, що впадає в очі, і ампельна рослина на підставці, і яскрава композиція з горшечних рослин на буфеті.
Інколи буває необхідно відокремити зону їдальні в спільній кімнаті, і кімнатні рослини надають у такому разі одну з найдешевших і привабливіших можливостей. Можна створити живий екран з швидкорослих в'юнких рослин, пустивши їх по декоративних ґратах. Рослини ставлять на рівні підлоги в окремих горщиках або поміщають всі горщики в довгу водонепроникну квіткарку. Горщики з яскравими ампельними рослинами можна використовувати для пом'якшення жорсткої лінії дерев'яного прилавка, що відокремлює обідню зону від останньої частини кімнати.
4. Спальня
В спальні рослини розміщують найрідше. Тоді як більшість людей визнають, що вітальні, кухні і передпокої можуть виграти від розміщення в них кімнатних рослин, відносно спальні думки розділяються. Деякі дизайнери вважають, що, оскільки у стані неспання люди проводять в спальні мало часу, тримати там рослини не має сенсу. Необхідність доглядати за рослинами, що знаходяться так далеко від кухні, де зазвичай зберігають лійки, добрива, ножиці і ін., лише збільшує об'єм домашньої роботи. Вирішальний же аргумент полягає в тому, що в спальні рідко бувають відвідувачі, тому витрати на рослини, які можуть справити враження, невиправдані.
На щастя, більшість декораторів придержується іншої точки зору. Вони розуміють, що спальню багато людей вважають особливою кімнатою. Не дивлячись на те, що в ній проводять не так багато часу і рідко запрошують гостей, ця кімната може безпосередньо віддзеркалювати смак господаря. Тут можна створити свій власний світ — не потрібно враховувати смаки інших членів сім'ї і піклуватися про те, що подумають друзі.
Умови опалювальної спальні дуже сприятливі, щоб ними нехтувати. Це чудове приміщення для рослин, що не переносять тепло взимку і страждаючих від перегріву в опалювальних весь день вітальнях. До таких рослин відносяться цикламен, геліотроп, белоперомія, гортензія, дзвіночок, самшит, бугенвіл юка і абутилон.
Ймовірно, якнайкращою стратегією буде зупинитися на одном-двух дійсно чудових одиночних рослинах, чим створювати композицію з декількох рослин, яка доречніша у вітальні або на кухні. Для великої спальні монументальна підлогова рослина; у маленькій спальні можна підвісити рослини до стелі або розставити красиві кашпо на підвіконні або на туалетному столику. продолжение
--PAGE_BREAK--
Опалювальні взимку лише ночами спальні є чудовим домашнім лазаретом для кімнатних рослин. Тут можуть зимувати рослини, яким необхідно відпочити в період спокою від високих температур.
5. Кухня
У кухні рослини розміщують майже так само часто, як у вітальні: більш ніж в половині сімей на кухні є хоч би один горщик або квіткарка. Це не дивно, якщо взяти до уваги умови, які роблять кухню відповідним місцем для багатьох декоративнолистих і квітучих рослин. Висока вологість повітря необхідна для хорошого зростання більшості рослин. Крім того, присутність яскравих рослин може пом'якшити дещо лікарняний вид білих або світлих шаф, сталевих раковин і тому подібне в тому місці, де декотрі члени сім'ї проводять велику частину дня.
Найчастіше на кухні рослини ставлять на підвіконня. Як правило, там виникає «збірна команда»: фіалки, тільки що укорінені живці, горщики з кактусами, цибулинні в плошках, ослаблені рослини, перенесені з інших кімнат, а рядом примули і плющі. Крім того, тут же зазвичай зростають пряні трави — петрушка, базилік, а також зелений лук і навіть мініатюрні овочі на зразок кімнатних томатів.
Підвіконня біля раковини — в багатьох відношеннях відповідне місце: мимоволі людина дивиться на рослини, коли працює, вода і все, що потрібно для підгодівлі, миття і видалення усохлого листя і квітів завжди під рукою. На довершення всього саме в цій частині кухні найбільш висока вологість і, як правило, хороше освітлення. Але слід пам'ятати, що потрапляє на листя мильна вода може заподіяти рослинам шкоду, а буйна рослинність на вікні буде загороджувати світло і затінювати кухню.
Природний газ для рослин не шкідливий, але деякі ніжні рослини в кухні відчуватимуть себе не кращим чином. При відкритті і закриванні зовнішніх дверей виникають протяги, біля плит, тостерів, холодильників і інших електроприладів повітря сильно нагрівається. Краще всього вибирати для кухні красиві, але дешеві і надійні рослини, а не дорогі та капризні.
Добрим вибором будуть бегонія, недоторки, сциндапсус, зебріна, гіпоестес та садові цибулинні. Рослини можуть бути звичайними, а от ємкості для них – незвичайними: заварювальні чайники, глиняні глечики, великі мідні чайники і т. і.
На кухні багато клопоту, і тому рослини не повинні ніколи заважати і не повинні загороджувати прохід з однієї робочої зони в іншу. Одиночна рослина, як фікус Бенджаміна прекрасно впишеться в інтер’єр, але якщо для нього достатньо місця на підлозі. На робочих поверхнях як правило не хватає місця для рослин, тому горщики краще розміщувати на полицях або в настінних кашпо. Підвісні корзини виглядають привабливо, проте вони не повинні заважати ходити.
6. Зимовий сад
Навіть фахівцям важко визначити, чим розрізняються між собою теплиця, оранжерея і зимовий сад. Теплицею краще називати споруду, майже цілком зроблене зі скла або прозорого пластика, в яке входять з саду. Воно будується так, щоб в нім було зручно рослинам, а не людям, що доглядають їх або приходять на них помилуватися.
Оранжерея із заскленими стінами і скляним дахом зовні схожа на теплицю, але вона, як правило, краще декорована. Основна відзнака оранжереї від теплиці в тому, що в неї входять з будинку, і люди мають можливість посидіти в ній і помилуватися рослинами. Проте привабливість, достаток і розташування рослин є для оранжереї головним.
Зимовий сад теж має вхід з будинку, але частіше це складова частина будинку, а не прибудова. Стіни кімнати виготовляють цілком або переважно з скла або прозорого пластика, а стеля може бути із звичайних будівельних матеріалів, тобто непрозорий. Ця кімната призначена для зручності людини, багато чисельні рослини служать лише затишним фоном. Розміщувати в зимовому саду або оранжереї лише традиційні кімнатні або садові рослини було б грубою помилкою. Ординарні рослини допустимі лише тоді, коли вони розташовуються серед ефектних тропічних красенів. Вибір рослин залежить того, наскільки добре буде опалюватися зимовий сад взимку. При мінімальній температурі 15°с зможуть зростати будь-які тропічні рослини. Деякі рослини можна придбати в звичайному магазині, рідші слід замовляти в спеціальних теплицях.
Окрім тепла в зимовий час потрібно буде забезпечити рослинам ще ряд умов. Влітку ніжне листя необхідно притіняти від сонця; кімната повинна мати систему вентиляції. Уникайте полірованих меблів – для вологої атмосфери зимового саду більше підійдуть плетені меблі або меблі з пластмаси або нержавіючого металу. Підлогу слід покрити негниючим матеріалом на зразок кахлю або ковроліну з синтетичних матеріалів.
Добре поклопотатися про кран недалеко від зимового саду, оскільки доведеться часто поливати рослини.
7. Передпокій
Кімнатні рослини складають невід’ємний елемент добре обставленого передпокою. Саме передпокій дозволяє відвідувачам скласти уявлення про будинок. Красиве листя і квіти говорять про доглянутий будинок. Не слід розставляти горщики в різних місцях. Тут відповідне місце для великого, добре освітленого кімнатного садка, для розкішного дерева, групи азалій в цвіту.
На жаль, багато холів виглядають зовсім інакше. Вони погано освітлені, в них протяги, холодно ночами, і найчастіше вони представляють собою вузькі проходи. Тут два можливих виходу зі становища. Можна помістити в передпокої недорогі рослини з яскравими квітами і поводитися з ними, як із звичайними букетами, тобто бути готовим їх викинути. Можна також практикувати «вахтове» розміщення рослин і регулярно замінювати квітучі декоративнолистими. Це означає перестановку ослаблених рослин в «лазарет».
Зазвичай рослини розміщують на столі навпроти вхідних дверей. Ніколи не загороджуйте прохід та сходи. Не використовуйте колючі рослини, наприклад, кактуси. Вдалим вибором є папороті.
Краще сього для розміщення рослин в передпокої підходять добре освітлені місця біля вікон або на майданчику сходів. Азалія, цибулинні, цикламен, цинерарія і еріка, як правило, живуть довше в передпокої або на сходовій площадці, ніж в опалювальній житловій кімнаті. Потрібно щоб розмір рослини відповідав відведеному йому просторові. Маленький передпокій з величезною рослиною виглядатиме ще менша.
Висновки до п’ятого розділу
Необхідно створювати композиції, що прикрашають приміщення, що привертають увагу, викликають приємне здивування і оживляють навіть скромні куточки житла або офісу. Композиції повинні поєднуватися з навколишнім оточенням, старовинними або сучасними меблями, розмірами приміщення.
Види рослин, що включаються в композиції повинні поєднуватися один з одним як зовні, так і по вимогах до умов середовища. Деякі рослини виглядають краще при одиночному розміщенні.
Створюючи композиції для різних приміщень, треба обов’язково враховувати вплив рослин на навколишнє середовище і людей (виділення кисню, запах, отруйність деяких декоративних рослин) і їх біоенергетику, а також навпаки – як навколишнє середовище буде впливати на рослину. Треба також мати на увазі, що рослини різного походження вимагають різних умов для розвитку і зростання.
VI. Типи ємкостей і освітлення
1. Типи ємкостей
Одна з вимог міні-сада — це правильний вибір відповідної судини для рослин, яка повинна відповідати навколишньому його оточенню. Для кожної культури необхідні відповідні горщики, кашпо, миски, вази, ящики, діжі. Вони не мають бути громіздкими, а забарвлення, фактура і декоративне убрання квіткових судин не повинно дисонувати з навколишнім оточенням.
Витончені італійські амфори мають чіткі контури і виглядають модно. Протилежність ним – солом'яні корзини або кухонне начиння — виглядають чудернацьки і мило. Між цими двома крайнощами вибір величезний: це сільські гончарні вироби і судини з сучасних видів металу, легкі ємкості з волокнистого матеріалу і кошика ручного плетіння, яскраво забарвлена жерсть і горщики в середземноморському стилі.
Зазвичай не роблять відмінності між «ємкістю», «горщиком» і «контейнером», і це приводить до непорозумінь. Краще використовувати слово «ємкість» для позначення всіх трьох різновидів «житла для рослин».Її розмір і форма можуть бути самими різними — від горщиків розміром з підставку для яєць для крихітних сенполій до величезних, величиною з кімнату, ємкостей для зимових садів.
Горщики. Ємкість з одним або декількома дренажними отворами в дні. У горщик висаджують одне або декілька рослин. Горщик необхідно поміщати в кашпо або ставити на піддон. Горщики в основному виготовляють з глини або пластика. В кожного типа є свої прихильники, але і ті, та інші придатні для вирощування здорових рослин. Залежно від матеріалу горщика вимоги до поливу розрізняються, тому краще тримати кожну рослину в горщику з якогось одного матеріалу — пересадка з пластикового горщика в гончарний спричинить зміни в правилах поливу.
Всі гончарні горщики однаково коричневі, тоді як пластикові вельми різноманітні за формою і структурою поверхні. Якщо кімната взимку не опалюється, горщики з пінявого пластика, що мають хороші ізолюючі властивості, можуть бути вельми корисними. Але пористий матеріал глиняних горщиків дозволяє випаровуватися зайвій волозі, традиційний «природній» колір дозволяє уникати несумісності кольорів, а з ґрунту вимиваються шкідливі солі. Горщики бувають різних розмірів – від 3 до 30см в діаметрі.
Кашпо. Красиві кашпо роблять більшість рослин, що окремо стоять, ще привабливіше, виготовляють зі всіляких матеріалів, вони бувають різної форми і розрізняються за ціною, є керамічні, пластмасові, дерев'яні, плетені з лози і дроту, металеві кашпо. Окрім тих, що продаються в магазинах, багато звичайних домашніх предметів можна використовувати як кашпо — наприклад, мідні тази і чайники. Єдиною вимогою, якій повинні задовольняти все без виключення кашпо, є їх повна або хоч би часткова — в нижній частині — водонепроникність.
Вибір дуже широкий, але слід переконатися що кашпо гармонує з іншими речами в кімнаті. Циліндри з нержавіючої сталі чудово виглядають в суперсучасному інтер'єрі. Плетені дротяні, заповнені кольорами фарфорові чайники чарівні в кімнатах, витриманих в стилі певної історичної епохи. Стиль кашпо дуже важливий, так само як і його розмір. Воно має бути, принаймні, на 2 см в діаметрі більше, ніж горщик — бажана навіть ще більша різниця в розмірі. Кашпо має бути також вище, ніж горщик. То, як поступати неповним між стінками кашпо і горщика, залежить від рослини. Якщо рослину любить сухе повітря (кактуси і інші сукуленти, аспідістра) — залиште проміжки незаповненими. Для інших рослин заповните всі порожні простори вологим торфом, насипте його також під горщик. Вологий торф підвищує вологість повітря довкола рослини.
Кашпо має бути достатньо великим, щоб рослина стояла достатньо стійко. Воно має бути досить широким – рослина може бути ширше за кашпо не більше, ніж в 2-5 разів
Кашпо повинне відтіняти красу рослини. Неправильно якщо воно відволікатиме на себе частину уваги, і зовсім неприпустимо, щоб воно затьмарювало рослину.
Рясно квітучі азалії, плющ, аспарагус розміщують в підвісних пластикових кашпо, кошиках, сплетених в техніці макраме. Всі підвісні пристрої вельми практичні.
Найбільш популярні підвісні судини. Насамперед це керамічні і пластмасові вази і кашпо з піддоном, кошики з дроту, настінні судини. Такі вази підвішують на шнурах, ланцюжках або кріпляться безпосередньо до стіни. Колір ємкості може гармонувати із забарвленням листя або бути темним — він найменш помітний.
Привабливі і корзини з дерева у формі діжечок. Багато любителів віддають перевагу саме корзинам з дошок. По-перше, їх можна зробити самому, а по-друге, такі корзини — діжечки декоративні. продолжение
--PAGE_BREAK--
Контейнери. Кашпо призначені для стандартних горщиків, тому вони обмежені за розміром і формою. Контейнери вільні від таких обмежень, бо в них висаджують вийняті з горщиків рослини. Єдина вимога, що пред'являється до контейнерів, — водонепроникність. Контейнери-корзини мають тому бути вистлані водонепроникним матеріалом, дерев'яні контейнери мають бути відповідно оброблені. Окрім цього обмеження, жодних інших строгих правил не існує.
Зазвичай пропонують прямокутні, круглі і квадратні контейнери з твердої пластмаси, але бувають та інші. Зустрічаються мідні тази для вугілля, столики з вбудованими ящиками, жардиньєрки з тикового дерева і тому подібне. Дуже популярні обливні керамічні контейнери, проте вони не мають бути вельми яскравими і строкатими. Контейнери з пластика і кераміки. У продажу можна знайти безліч симпатичних і практичних контейнерів з пластика. Деякі з них яскраві, виглядають свіжо і личать до сучасного інтер'єру будинку або офісу. Скляний контейнер, наповнений галькою сьогодні в моді.
Квіткарки і самополивні контейнери. Під квіткарками зазвичай мають на увазі контейнери, які досить великі, щоб вміщати декілька рослин. Вони ідеальні для розміщення групи рослин. Деякі квіткарки з резервуаром для води на дні називають самополивними. Зазвичай рослини в них добре себе відчувають, і можна без проблем залишити їх на декілька днів.
Напевно, найпоширеніші з контейнерів — плошки для вигонки дрібних цибулинних. Вигонка таких рослин має свої особливості: замість звичайного ґрунту використовують суміш торфу, деревного вугілля і товчених раковин, і цибулини висаджуються в сплячому стані, тоді як зазвичай в контейнер висаджують вже зростаючі рослини.
Вирощування рослин в контейнерах пов'язане з однією трудністю. Надлишкам вологи нікуди подітися, тому поливати рослини потрібно обережно, щоб не залити їх. Особливо важко регулювати полив в маленьких контейнерах. Краще просвердлити в дні маленького контейнера дірки і поставити його на піддон. З великими контейнерами це виконати важче.
2. Освітлення рослин
В джерел світла є певні фізичні характеристики. Найважливіші — це колірна температура, спектр і світимість.
Що таке колірна температура добре відомо власникам фотоапаратів. По ній виставляється так званий “баланс білого”. У спільному випадку, чим нижче ця температура, тим більше червоно-оранжевих відтінків в світлі. Чим вище – тим більше синє-голубих. Колірна температура визначає природність сприйняття світла людським оком. Чим ближче вона до 4200k (колірна температура сонця), тим світло біліше. Інша характеристика – коефіцієнт перенесення кольорів є віддзеркаленням того, наскільки природно виглядають предмети під цією лампою. У спільному випадку чим ближче колірна температура лампи до 4200к, тим краще перенесення кольорів, але слід пам'ятати, що дві лампи з однаковою колірною температурою можуть мати різне перенесення кольорів. Чим ближче коефіцієнт перенесення кольорів до 100%, тим ближче це світло до сонячного для очей.
Спектр – це кількісне співвідношення хвиль різної довжини в світлі. Довжини хвиль визначають їх колір. Фіолетові – найкоротші, їх довжина від 400нм, червоні – щонайдовші, з довжиною до 700нм. Коротше 400нм лежить ультрафіолет, а довше 700 лежить інфрачервоне випромінювання.
Рослини можуть сприймати хвилі не всієї частини спектру однаково добре. Краще всього сприйняття йде в червоній і ультрафіолетовий — сині частинах спектру. Найгірше в зеленій і жовтій. Для очей кольором лампи є усереднене значення спектру, тому дві лампи з однаковою колірною температурою можуть мати різні спектри і як наслідок різне перенесення кольорів.
Спектр – важлива характеристика якщо складно забезпечити достатню кількість світла. Так, кращі результати при досвітці спеціальними лампами із зміненим покращуваним спектром (floura, flora glo) виявляються лише при недоліку освітленості.
Так само спектральний склад світла впливає і в умовах сильної освітленості на регуляцію ростових процесів. Напевно відомо, що ніж більше синього компоненту в спектрі, тим менше рослини “витягуються”. Саме тому часто використовують натрієві лампи у поєднанні з металгалогеновими. Перші дають дуже багато червоного світла, а другі – синю компоненту для регуляції ростових процесів.
Світимість – це та сама кількість світла, яка дає лампа. Часто її плутають з освітленістю. Так от, ці дві характеристики залежать один від одного, але освітленість –кількість світла, що потрапило на поверхню від лампи, а світимість – кількість світла, випущена лампою. Погодитеся, це не зовсім одне і те ж. Світимість вимірюється в люменах. Щоб не утрудняти вас формулами (які за бажання можна знайти і поглянути), вважайте, що для люмінесцентних трубчастих ламп без рефлектора освітленість на відстані 10 см від лампи дорівнює світимості, а для точкових (натрієвих, ртутних і енергозберігаючих люмінесцентних) – на відстані 50 см. Освітленість поверхні падає пропорційно квадрату на відстані до неї для точкових ламп. Для трубчастих так само, але не настільки швидко.
Лампи бувають наступних типів:
Розжарювання
Галогенові
Люмінесцентні (трубки, компакт-диски, енергозберігаючі)
Ртутні
Металлогалогенові (МГ) або металл-галідні
Натрієві високого тиску (найпоширеніший ДНаТ)
Світлодиодні
Лампи розжарювання або галогенові непридатні для цілеспрямованої досвітки рослин. Вони дуже неекономічні і дають багато тепла, тому більше сушать, чим освітлюють.
Люмінесцентні.
Бувають декількох типів, але всі вони об'єднуються тим, що мають низьку температуру колби. Будь-яка люмінесцентна лампа потребує спеціального пускового пристрою (ПРА або пускорегулюючий пристрій). Воно може бути “електронним” або “дросельним”. Пусковий пристрій або вмонтовано в лампу (енергозберігаючі), або знаходиться в спеціальному світильнику. Просто так ці лампи (як і все подальші) підключити до розетки неможливо. Електронний пусковий пристрій загалом краще, оскільки не гріє, не шумить і видає велику частоту на лампу (лампа не мерехтить), але воно істотно дорожче і частіше виходить зі строю.
Стандартні люмінесцентні трубки роблять потужністю 20(18) 30(24) 40(36) ват (у дужках – імпортні аналоги) і завдовжки відповідно 60, 90 і 120см. ККД цих ламп прийнято вважати еталонним для порівняння. Він в три – п'ять разів вище, ніж в ламп накалювання. Енергозберiгаючi і компакт – це такі ж люмінесцентні лампи, але з іншими характеристиками. Особливість енергозберігаючих та, що вони укручуються в звичайний патрон (мають вбудований пусковий пристрій).
У виборі люмінесцентних ламп важливо враховувати співвідношення (ціна на одиницю потужності)/(тривалість роботи). Саме краще воно для імпортних аналогів великих трубок і для компакт-дисків (дуже маленькі трубки).Для енергозберігаючих, як не дивно, це співвідношення дуже погане, оскільки стоять вони жахливо багато за рахунок вбудованого ПРА Люмінесцентні лампи бувають різних спектрів і колірних температур. Серед них є спеціальні рослинні (floura). Проте вартість їх у декілька разів більше, ніж в стандартних. Користь же (якщо вона і є) відчувається лише при недоліку світла і явно не у декілька разів більше. На ті ж гроші краще купити чотири звичайні трубки або енергозберігаючу без світильника. Колірні температури у вітчизняній класифікації – це теплий білий (2700k, ЛТБ ), білий (3500k, ЛБ) і денний (6000k, ЛД). Краще всього виглядає лампа білого світу. Трубка денного світла дає холодний “лікарняний” світ. Імпортні лампи маркірують кодом, який свій у кожної фірми, тому по ним краще цікавитися у продавців.
Призначення люмінесцентних ламп – освітлення полиць з рослинами, підсвітка квітів на підвіконнях. Повноцінно вирощувати під люмінесцентними лампами особливо вимогливі до світла рослини неможливо (гибіскуси, кактуси, ванди та інші). Застосовуються люмінесцентні лампи і при освітленні флораріумів і невеликих квіткових вітрин.
Ртутні, металлогалогенові і натрієві лампи – це газорозрядні лампи високого тиску. Їх призначення – створення великої кількості світла. Так, вони ідеально личать для освітлення теплиць, зимових садів, крупних одиночних рослин, рослин, особливо вимогливих до освітлення.
Всі лампи високого тиску вимагають особливої схеми підключення, що включає високовольтний елемент підпалу лампи (напруга до 10кв), а температура внутрішньої колби лампи досягає півтора тисяч градусів, тому самостійна робота з ними вимагає особливих запобіжних засобів. Вживання всіх цих ламп рекомендується лише із захисним склом, якісними комплектуючими і кваліфікованою збіркою схеми, інакше вони небезпечні. Необхідно відмітити, що при дотриманні всіх правил безпеки, хорошої збірки і комплектуючих ці лампи не більш пожежонебезпечні, ніж комп'ютер і їх можна спокійно залишати без нагляду.
Вживання ламп високого тиску можливо лише із спеціальними пристроями запалення (однаковими для всіх типів ламп). Самі лампи найчастіше використовуються разом з прожекторами, які забезпечують направлене світло і дають можливість встановити захисне скло (оберігає від руйнування лампи і ультрафіолету).
Багато моделей прожекторів оснащуються вбудованим пристроєм запалення, що дуже зручно. Важливо пам'ятати про відповідність між потужністю системи запалення і потужністю лампи.
ПРА бувають як і в разі люмінесцентних ламп дросельні або електронні. Останні дорожче, але кращі по багатьом параметрам.
Газорозрядні лампи світять в повну силу не відразу а у міру прогрівання. Причому гаряча згасла лампа не зможе зажевріти, поки не остигне. Ця проблема вирішується використанням схем і ламп з можливістю гарячого перезапуску “Hot Restrike”. Без використання цього ІЗУ (“запальничка” – той пристрій, який генерує потужний початковий імпульс для запуску лампи) може швидко вийти з ладу.
Ртутні лампи.
Найдешевший тип ламп високого тиску. Спектр з вираженим зсувом в синю частину, дають досить багато ультрафіолету. Дешевизна їх компенсується не дуже великою світловидатністю, недовгий термін служби і поганими спектральними характеристиками, тому використовувати їх у будинках не рекомендується. Спеціальні лампи цього класу (Floraset), що укручуються в звичайний патрон мають низьку світловидатність і поганий показник ціна/якість, але прості у використанні і можуть застосовуватися як альтернатива енергозберігаючим люмінесцентним.
Металлогалогенові (МГ).
Цього типа ламп не можна плутати з галогеновими. Вони абсолютно різні по характеристиках і принципах роботи. МГ лампи – це ті ж ртутні, але з внесеними до колби іонами рідкоземельних елементів, що значно збільшує термін служби, покращує світловидатність і спектр. Стандартні потужності (як і в натрієвих) 70, 150, 250 і 400 ватів. Семидесятиваттні мають удвічі менший термін служби і не дуже личать для використання. В цілому, світловидатність МГ ламп дорівнює світловидатності люмінесцентних (на один ват) з тим виключенням, що світло виходить не розсіяний, а прямій.
Лампи МГ бувають самі різні формою – від матових куль під стандартне різьблення, до двухцокольних трубок під компактні прожектори. Рекомендовано використовувати саме останні, оскільки у них хороші характеристики, а місця займає значно менше.
Всі ці лампи дають хороший білий світ з різною колірною температурою ( стандартно 3200, 4200 або 5000). Коефіцієнт перенесення кольорів таких ламп з колірною температурою 4200 наближається до 100%. Будь-які предмети і рослини під ними виглядають абсолютно природно, що не може не радувати. Спектр збалансований по складу і має як і синю, так і червону області. Єдиний недолік цих ламп – ціна. Вони вельми недешеві в порівнянні з натрієвими. продолжение
--PAGE_BREAK--
Натрієві лампи.
Найчастіше представлені так званими лампами Днат. Ідеальна співвідношення потужності світла і ціни за істотним виключенням. Це світло жовто-оранжеве. Прямо як у вуличних ліхтарях. Коефіцієнт перенесення кольорів прагне до нуля, а спектрі переважають червоні промені. Таким чином ці лампи створені для використання в промислових теплицях або не в житлових приміщеннях, наприклад на балконах і в зимових садах. Яскраве оранжеве світло дратує, але рослини з ним зростають дуже добре. Для запобігання витягуванню рослин або діставання можливості нормально ними помилуватися часто застосовують поєднання натрієвих ламп і МГ.
Техніка безпеки при роботі з лампами високого тиску.
Треба строго слідувати схемі підключення, перевіряти ізоляцію і відповідність фаз. Не використовувати лампи без захисного скла, якщо в інструкції прямо не написано, що можливе вживання без нього. При зміні лампи перевіряти відсутність на ній жирних плям або крапель води. Інакше, лампа може вибухнути. Використовувати світильники з можливістю гарячого перезапуску або застосовувати реле відкладеного часу.
Світлодиодні лампи (LED – light emitting diode).
Останнім часом світлодіоди сильно подешевшали і інколи їх розглядують як альтернативу звичайним лампам. Світлодіоди відрізняються вузьким спектром, низьким енергоспоживанням і високим ресурсом роботи. Це їх плюси. Мінуси ж: все ще висока ціна, труднощі з відведенням тепла, проблеми з монтажем великої кількості світлодіодів, що ще більше збільшує ціну. На сьогоднішній момент такі лампи неможливо розглядувати як серйозну заміну звичайному світлу для рослин, перш за все з-за дуже високої ціни, яка щонайменше в п’ять-десять разів вище, ніж для ламп аналогічної потужності. Саме тому не рекомендується використовувати світлодиодні освітлення для рослин.
Саме питання про освітлення розпадається на дві категорії: досвітка і вирощування при штучному світлі. При досвітці важливу роль грає кількість природного світла з вікна, а лампи потрібні лише для переживання зими або інших періодів низької освітленості. При вирощуванні з штучним світлом питання наявності природного світла відпадає.
Отже, розгледимо особливості досвітки.
Рослина отримує досить значну частину світу і без наявності ламп. З цього виходить, що самі лампи можуть бути порівняно малопотужні. Для досвітки рослин на північних вікнах взимку досить однієї стандартної люмінесцентної лампи потужністю 40 Вт на один метр довжини підвіконня (шириною 30 см). У цих умовах більшість декоративнолистих рослин не лише переживуть зиму, але будуть ще і добре зростати. Квітнуть при цьому такі улюблені рослини, як фіалки. Багато орхідей так само добре розвиваються в умовах досвітки люмінесцентними лампами. Але при цьому для багатьох видів потрібний до трьох 40вт ламп на метр.
Вирощування при повністю штучному світлі вимагає набагато більшої потужності. Тобто або доведеться городити батарею люмінесцентних, або (що набагато зручніше) використовувати лампи високого тиску, що дають дуже багато світла. Їх особливості (направлене пряме світло) дозволяють використовувати їх для освітлення окремих крупномерів в кімнатах або флораріумов. Не секрет, що повноцінне освітлення дна флораріумов практично неможливе при використанні розсіяного світла люмінесцентних трубок, що легко вирішується прямим освітленням від ламп високого тиску. Так само легко вирішується проблема освітлення підвалів, ванних кімнат (багато світильників під МГ герметичні).
Досвітка великої кількості рослин на лоджії або в зимовому саду теж набагато зручніше з використанням ламп високого тиску.
Висновки до шостого розділу
Розглянув у шостому розділі типи ємкостей і види освітлення, можна зробити висновок, що і те і інше виступають як завершальний акорд у розміщенні як квітів, так і при створенні композицій. Авжеж пластикових ємкостей багато, але ж набагато красивіше, коли у квітки або чудернацька ємкість, або вона за декорована у якомусь стилі, який повторюється в кімнаті, де розташована рослина, і підходить вона саме цій рослині.
Правильне освітлення дає змогу ще більше підкреслити форму та велич рослини, або її забарвленість і конфігурацію листя.
Висновок
Ця робота посвячена озелененню приміщень, настільки витонченій та індивідуальній, але розповсюдженій н сьогоднішній день темі кімнатні рослини протягом усієї історії людства грали важливу роль як в повсякденній, так і політичній та науковому життях суспільства. Ще в давні часи до нашої ери були згадки о важливості рослин. Про це указують старовинні записи і розписи в стародавніх спорудах.
В послідуючі століття було зроблено немало відкриттів, вирощені нові види рослин. Була сконструйована перша «скриня» для перевезення рослин з далеких країн англійцем Н. Уордом, що якісно полегшило весь процес транспортування.
В наші часи кімнатні рослини стали дуже доступними суспільству. Вже не треба перевозити рослини з одного континенту на інший, а тільки зайти в магазин і купити потрібну рослину. Кімнатні рослини також важливі для здоров’я людини. Вченими доказано, що деякі рослини очищують повітря, а деякі його дезинфікують, деякі заспокійливо впливають на людину, а існують і такі, які дарують енергію і бадьорість.
Існує безліч способів озеленення приміщення тільки потрібно обрати.
Література
1. Бабин Б.Н. «Комнатные декоративно-лиственные растения» — Миринда, 2000 г.
2. «Интерьер & дизайн». Журнал – Издательство ОВА-Пресс, №10/1997 г.
3. «Комнатные растения» Сборник – АСТ, ТОО «Внешсигма», 2000 г.
4. Киреева И.А. “Цветочное ассорти для гурманов”, “Ресторанные ведомости”,N°1-1998г, 9-1998г.
5. Киселева Н.С. «Анатомия и морфология растений» — Минск, ВШ, 1976 г.
6. Клаус К. «300 растений для дома и офиса», — Феникс, 2002 г.
Кужницка В., Жиак М. «Растения и их применение. История и современность» — Варшава; Медицина, 1992
7. Крымская Б.А. “Справочник официанта”, М.,”Экономика”, 1986г.
«Лиза». Журнал — №4/2001 г.
8. По материалам книги «Цветы круглый год», — Лик-пресс, 1998 г.
9. За матеріалами інтернет-сайтів про кімнатне озеленення:
www.eco.rea.ru— Цветы и растения. Домашнее цветоводство.
www.flowers.bitrix.ru— Комнатные растения.
www.web.vrn.ru— Домашнее цветоводство.
www.kleo.ru— Женский клуб. Сад в доме.
10. Рэворт Д., Берри С. «Аранжировка цветов», — 2000 г.
11.Фокина Л.В. «Орнамент. Учебное пособие» — Феникс, 2000 г.
12. Шостаковский С.А. «Систематика высших растений» — ВШ, 1997 г.
13. Юдина И.А. «Комнатное цветоводство», — 2002 г.
14. Якушкина Н.И «Физиология растений» – М., Просвещение, 1980 г.
15. Д. Г. Хессайон «Все о комнатных растениях» — М., «Кладезь-Букс»,2006
16. В. В. Воронцов «Комнатные растения» — М., «Фитон+», 2000
17. И. П. Лепкович «Ландшафтное искусство» — С.-П., «Диля», 2004
18. П. Мак-Кой «Комнатные растения: энциклопедия»: пер с англ.,- М., Росмен, 1998 Ссылки (links):
www.eco.rea.ru/www.flowers.bitrix.ru/www.web.vrn.ru/www.kleo.ru/