Буддизм в Україні Поняття та розвиток шкіл буддизму

НАОМА
З РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
НА ТЕМУ:
" БУДДИЗМ В УКРАЇНІ. ПОНЯТТЯ ТА РОЗВИТОК ШКІЛ БУДДИЗМУ"
ВИКЛАДАЧ: Гусар В. В.
Виконав студент 3-го курсу «Архітектура»
Ярина А.О.
Київ — 2010
План
1. Буддизм
2. Буддизм в Україні
3. Основи буддизму
4. Що таке Ваджраяна або Діамантовий Шлях?
5. Центри буддитських шкіл в Україні. Сучасний буддійський центр
6. Вчитель буддизму
Література
1. Буддизм
Колесо Дгарми — всесвітній символ буддизму. Буддизм — одне зі світових віровчень. Зародилася в Індії. Поширена переважно в Азії: від Шрі Ланки до Бурятії, і від Калмикії до Японії. Найбільше послідовників має в країнах Південно-Східної Азії, Східній Азії та Тибеті [1]. Предмет науки буддології. Оригінальна назва: Дгарма (Закон, Вчення) або Буддга-дгарма (Вчення Будди). Буддизм виник на північному сході Індії, на території держав Магадга, Кошала і Вайшалі, де проповідував історичний будда Сіддгартха Ґаутама. Час появи цієї релігії пов'язується із датою смерті Ґаутами, яких в буддистській традиції існує дві — 544 до Р.Х. і 486 до Р.Х. Перша дата була прийнята ЮНЕСКО як дата заснування буддизму. Проте вона заперечується буддологами, які вважають, що будда помер близько 400 до Р.Х., до походів Александра Македонського в Індію. Відповідно, появу буддизму слід датувати початком 4 століття до Р.Х. Причиною виникнення буддизму називають кризу традиційного ведичного брахманізму в середині 1 тисячоліття до Р.Х. Місце зародження буддизму — північно-східна Індія — була форпостом альтернативних релігійно-філософських рухів, які підтримувалися станом воїнів-кшатріїв для боротьби за владу із жрецями-брахманами. Відповідно, соціальною опорою буддизму в Індії стали воїни, а точніше їхні лідери — правителі раджі. Сам будда Ґаутама також походив із стану воїнів.
Основи вчення
Основні положення буддизму викладені в Чотирьох істинах шляхетних
життя неминуче пов'язане зі стражданнями;
причиною страждання є жадоба чуттєвих насолод;
щоб уникнути страждань, треба звільнитися від цієї жадоби
і досягти повного заспокоєння — Ніббани (санскрит: Нірвани).
Хоча існує багато напрямів і шкіл буддизму, існують його головні філософські засади, що поділяють всі буддисти, Трилакшана (Три ознаки Буддійського вчення):
Анітья, визнання непостійного, мінливого характеру всесвіту. Нема нічого постійного. Анатман, відсутність віри в індивідуальну «душу». Дукха, страждання як універсальний принцип непробудженого буття. Буддизм вчить робити добрі та вмілі вчинки, уникати злих та невмілих вчинків, а також очищувати та розвивати розум. Мета цих практик — покласти край стражданням та досягти вгасання (Ніббана) жадоби, злості та омани, і тим самим досягти Пробудження (Бодхі). Хоча буддизм не заперечуе існування божествених істот (вони згадуються в буддійських текстах), він не приписує їм повноважень творіння, спасіння або суду. Вважається, що вони, як і люди, мають певний вплив на події в світі. Деякі буддійські школи звертаються до них за допомогою ритуалів.
Етика у буддизмі.
Буддійська етика побудована на засадах незавдання шкоди та помірності. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральності (сіла), зосередженості (самадхі) та мудрості (пання). За допомогою медитації буддисти пізнають механізми роботи розуму та причинно-наслідкові зв'язки між тілесними та психічними процесами.
Благородний шлях до спасіння включає 8 кроків:
Правильне розуміння сутності вчення.
Правильне прагнення до спасіння.
Правильна думка.
Правильна мова, позбавлена образи.
Правильна дія.
Правильний спосіб життя.
Правильне зусилля.
Правильна концентрація.
В буддистській етиці існує 10 невмілих вчинків, які приводять до страждань, як самого буддиста так і оточуючих його осіб. Їх розділено на три категорії: тілесні, словесні та духовні невмілі вчинки. До тілесних відносяться: вбивство, крадіжка та помилкові сексуальні відносини (подружня зрада, педофілія та інше). Словесні невмілі дії: брехня, сіяння розбрату (розмови, які ведуть до сварок), образливі слова та безглузда розмова. Духовними невмілими діями є: користолюбство, недоброзичливе ставлення до інших та невірні погляди.
Священні тексти.
Виникнення буддизму було пов'язане з появою ряду творів, що увійшли згодом до складу канонічного зводу буддизму — Тіпітаки [6]; це слово означає мовою палі «три кошики». Тіпітаку було кодифіковано в 1 ст. до н.е. Тексти Тіпітаки розділено на три частини — пітаки: Віная-пітака, Сутта-пітака й Абхідхамма-пітака. Віная-пітака присвячена переважно правилам поведінки ченців і порядкам у чернечих общинах. Центральну і найбільшу частину Тіпітаки складає Сутта-пітака. Вона містить величезну кількість оповідань про окремі епізоди життя Будди і його висловів. У третьому «кошику» — Абхідхамма-пітака — містяться головним чином проповіді і повчання на етичні й абстрактно-філософські теми.
Течії та школи.
Існує кілька десятків течій буддизму, які можна загалом згрупувати у три типи: Нікая, Махаяна та Ваджраяна. З шкіл Нікая до наших часів збереглася лише школа Тхеравада. Кожна з гілок буддизму вважає, що вона представляє справжнє вчення Будди; разом з тим в деяких школах вважається, що гнучкий характер буддизму дозволяє йому змінювати формулювання, термінологію та підходи згідно з сучасними обставинами. Школа Тхеравада, що означає «Вчення cтарійшин», будує вчення та практику винятково на Палійському каноні. Він вважається найстарішим з існуючих буддійських канонів, його тексти сприймаються як автентичні в усіх гілках буддизму. Практика Тхеравади спирається на розвиток "ґрунтовної уваги", що призводить до розвитку вмілих якостей. Буддизм Нікая, і в тому числі Тхераваду, іноді називають Хінаяною («Ницою колісницею»), хоча це взагалі вважається неввічливим. Тхераваду сьогодні сповідують в Шрі Ланці, М'янмі, Лаосі, Тайланді, частково у В'єтнамі та Малайзії; загалом у світі близько 124мільйонів людей. В Україні є окремі послідовники Тхеравади, проводяться семінари з Віпассани.В Махаяні («Великій колісниці») підкреслюється співчуття до всіх та самовідданий ідеал Бодхісаттви.В доповнення до текстів шкіл Нікая, школи Махаяни визнають загалом або частково ряд текстів, записанних біля першого сторіччя нашої ери. Ці пізніші тексти написані на санскриті, та присвячені досягненню стану Будди через слідування шляхом Бодхісаттви протягом незліченних віків. В зв'язку з такими величезними відрізками часу, в деяких школах Махаяни приймається ідея досягнення переродження в «Чистій землі», що не є саме по собі Пробудженням, але як середовище максимально сприяє досягненню Пробудження. Буддизм Махаяни сповідують сьогодні у Китаї, Японії, Кореї та більшій частині В'єтнаму; загалом у світі близько 185 мільйонів людей. В Україні Махаяна представлена послідовниками японської школи Нітірен-Сю (Ніппондзан Мьоходзі) Дзен. Ваджраяна («Діамантова колісниця») поділяє багато з основних концепцій Махаяни, але разом з тим використовує велику кількість технік, призначених для вдосконалення буддійської практики. Одна з складових Ваджраяни — використання психофізичної енергії як засобу досягнення глибокіх станів зосередження та усвідомлення. Ці глибокі стани в свою чергу використовуються як шлях до стану Будди. Стверджується, що за допомогою цих технік можна досягти стану Будди всього за одне життя. В доповнення до текстів Тхеравади та Махаяни, буддисти Ваджраяни визнають велику кількість текстів, в тому числі буддійські Тантри. Ваджраяну сьогодні сповідують в основному в Тібеті, Непалі, Бутані, Монголії, Калмикії, північній Індії, частково в Китаї та Японії; загалом у світі близько 20 [3] мільйонів людей. Найвідомішим духовним лідером Ваджраяни є Далай-лама. В Україні Ваджраяна представлена громадами Карма Каґ'ю (Й.С. Г'ялва Кармапи Тхає Дордже, Шамара Рінпоче та Оле Нідала [4], Лами Пунцога, а також Й. С.17 Кармапи Ург'єна Тринле Дордже та Чог'яма Трунгпи), громадами Нінгма та Дзогчен.
Нині у світі є близько 360 млн. мирян, які сповідують буддизм, і близько 1 млн. ченців та черниць. Буддисти світу об'єднані в дві міжнародні організації — Всесвітнє Братерство буддистів (штаб-квартира в Бангкоці, Таїланд) та Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія). В Україні за державною статистикою налічується 42 буддійські громади та 2 центри, є 35 служителів цієї релігії. Працює інтернет-форум «Буддизм в Україні».
2. Буддизм в Україні
Вступ до Буддизму.
2550 років тому історичний Будда мав унікальні можливості для передачі своїх повчань. Народжений у високорозвинутій культурі, він був оточений надзвичайно обдарованими учнями. Після досягнення просвітлення протягом повних 45 років він ділився методами розкриття ума. Саме з цієї причини його Вчення (Дхарма), є таким безмежним. Вислови самого Будди — Канджур — складаються з 108 томів, які містять 84000 корисних повчань. Пізніші коментарі до них — Тенджур — нараховують ще 254 товсті книги. Це робить зрозумілою останню оцінку, яку Будда дав своєму життю: «Я можу померти щасливим. Я не приховав жодного повчання у закритій долоні. Все, що може принести вам користь, я вже дав». Його найостанніше твердження встановлює відмінність Буддизму від того, що звичайно називають релігією: «Отже, не вірте моїм словам тільки тому, що їх вам сказав Будда, але добре їх перевіряйте. Будьте провідним світлом для самих себе». Ці твердження показують практичність буддійського підходу, який спрямований на реальне життя. Коли люди запитували Будду для чого і чому він вчить, він відповідав: «Я навчаю тому, що ви та всі істоти шукають щастя і намагаються уникнути страждання. Я навчаю „дійсності, як вона є“. Уривки з книги Лама Оле Нідал „Дійсність як вона є“, Простір 1997. Докладніше.
Хто такий Будда?
Історичний Будда народився приблизно 2500 років тому в Північній Індії. Його родина прийшла до Індії з території, яка є півднем сучасної України. Після довгих пошуків істини він пізнав у глибокій медитації природу ума та досяг повного просвітлення, став Буддою — »просвітленим", людиною, яка знає дійсність, як вона є. Після цього він протягом 45 років навчав, яким все є насправді та методам для досягнення цього стану. Його вчення, які роблять істот безстрашними, мудрими, радісними та добрими є основною релігією в багатьох країнах Східної Азії. З початку семидесятих років, цей глибокий погляд та різноманітність методів надихнули і привабили велику кількість людей в Західних культурах бачити Будду, як позачасове дзеркало потенціалу власного ума. Див. також " Життя Будди "
Які вчення дає Будда?
Будда дав методи, за допомогою яких можна досягнути повного просвітлення. Його вчення є доступними для всіх і дають практичні поради про те, що є істиною, а що — обумовленим. Розуміючи це, ми переживаємо постійне щастя. Буддизм не знає догм, більше того — він заохочує нас бути допитливими. Засвоєна нами інформація через відповідну медитацію стає власним досвідом, а досягнуті стани ума закріплюються за допомогою додаткових методів. Мета повчань Будди — повна реалізація можливостей тіла, мови та ума.
Що таке карма?
Карма означає причину та наслідок, а не долю. Розуміння, що кожен з нас є відповідальним за своє життя, робить можливим свідоме накопичення позитивних вражень, які принесуть щастя, одночасно допомагаючи уникати причин майбутніх страждань. Позитивні стани ума можуть бути ефективно посилені за допомогою методів Діамантового Шляху, в той же час негативні враження, що згодом дозріють як майбутнє страждання, можуть бути трансформовані в мудрість.
Що таке медитація?
В Буддизмі медитація означає «без зусиль покоїтися в тому, що є». Цей стан досягається заспокоєнням та зосередженням ума або роботою з внутрішніми енергіями та медитаціями на світлові форми Будд. Найбільш ефективним методом, якщо хтось може його вживати, є постійне ототожнення з власною Будда-природою і переживання всього як Чистої Країни, — так навчають в Діамантовому Шляху.
Що таке «Звільнення» і «Просвітлення»?
В процесі звільнення кожен спочатку відкриває що тіло, думки та почуття знаходяться в постійному стані змін і тому не можуть бути жодним реальним «я». Завдяки цьому, ми більше не відчуваємо себе мішенню, приймаючи свої страждання особистісно — ми стаємо невразливими та вільними. Просвітлення — це другий та остаточний крок. В ньому ясне світло ума випромінюється крізь кожен досвід: більше немає розділення на того, хто сприймає, на те, що сприймається, і на процес сприйняття. Так у стані просвітлення ум природньо проявляє безстрашність, радість і співчуття та залишається спонтанно без зусиль в усьому, що відбувається.
Яка різниця між напрямками Буддизму?
Зібрання 84000 повчань Будди — це безліч знань і методів, які спрямовані на повне розкриття потенціалу ума. Існує три основні групи повчань, які відповідають різним тенденціям і здібностям людей, що практикують вчення Будди: “Малий Шлях”, “Великий Шлях” і “Діамантовий Шлях”. За своїм змістом ці шляхи спираються один на одного. Школи Малого Шляху (санскр. Тхеравада) приділяють особливу увагу заспокоїнню ума та контролю над ним. Послідовники цього шляху в повсякденному житті намагаються, перш за все, уникати дій, які приносять страждання. В Тхераваді (цей шлях також має назву Хінаяна) основне положення займає чернецтво. Цей напрямок широко розповсюдився в країнах Південної Азії. В повчаннях Великого Шляху (санскр. Махаяна) багато уваги приділяється буддійській філософії і психології, а медитація націлена на врівноважений розвиток співчуття і мудрості та пізнанню всіх явищ і концепцій. Оскільки вони обумовлені, знаходяться в постійних змінах, то вони, врешті-решт, нереальні. В повсякденному житті послідовники Махаяни намагаються уникати дій, які викликані гнівом. Тут в рівній мірі представлені і ченці, і миряни. Для людей з дуже сильною довірою до власної Будда-природи, Будда з’являвся в формах енергії та світла. Їм же він передавав своє просвітлене бачення природи ума (“Махамудра”, або “Велика Печать”). Ці повчання склали Діамантовий Шлях або Ваджраяну. Вчення Ваджраяни в Тибеті передавалось, головним чином, лініями передачи Нінгма, Сак’я та Каг’ю, а в Китаї, Японії і Кореї — школами Дзен.--PAGE_BREAK--
Лінія Карма Каг’ю
Карма Каг’ю є однією з головних Шкіл Діамантового Шляху Тибетського Буддизму. Оскільки це лінія усної передачі, особливим її скарбом є медитації, які можуть за допомогою праці з кваліфікованим учителем принести повне пряме переживання природи ума. Методи школи Карма Каг’ю Будда Шак’ямуні давав своїм найближчим учням. Згодом ці методи передавалися через індійських Майстрів: Тілопу, Наропу та Майтріпу і відомих Тибетських Практикуючих — Марпу та Міларепу. Саме вони уможливили використання дорогоцінних методів школи мирянами. В 12 столітті, чернець Гампопа, який створив також і чернечу традицію в школі, передав вчення першому Г’ялві Кармапі, чиї потужні переродження зберегли їх дієвими та живими до сьогодні. Саме цей просвітлений досвід передається на Заході такими великими майстрами Каг’ю: Шамаром Рінпоче, Лопеном Чечу Рінпоче, Кхенпо Чодрак Рінпоче, Ламою Оле Нідалом.
Кармапи
Г’ялва Кармапа є унікальним поміж великих Лам Тибету, він — перший Лама, який приймає свідомі переродження для блага всіх істот. Кармапа провів багато життів як просвітлений практик в Індії. З 1110 року до сьогоднішнього дня він приймає успішні свідомі переродження як Кармапа чи «Лама в Чорній Короні». В 1959, під час китайського руйнування Тибету, 16-ому Кармапі, Раджунгу Рігпей Дордже вдалося втікти з країни з усіма учнями та всіма його реліквіями, забезпечивши цим подальшу передачу лінії Карма Каг’ю. Завдяки активності Кармапи та за допомогою зростаючої кількості його західних учнів, повне знання про природу ума прийшло в сучасний світ. В 1994 році теперішнього 17-го Кармапу Тхає Дордже вдалося таємно вивезти з окупованого Тибету на свободу в Індію. У січні 2000 року молодий Кармапа почав свою активність на Заході, давши повчання в Дюсельдорфі (Німеччина) та Будапешті (Угорщина) для більше ніж 10 тисяч учнів з усього світу.
Лама Оле Нідал
Подружжя з Данії Оле та Ганна Нідал стали першими західними учнями 16-го Г’ялва Кармапи — головного Лами Школи Карма Каг’ю Діамантового Шляху Тибетського Буддизму. Після завершення навчання Кармапа попросив їх давати повчання на Заході. Живе та безпосереднє викладення буддистських вчень Ламою Оле як найкраще пасує відкритому та прозорому сьогоденню. Лама Оле завжди є доступним для своїх учнів і його спонтанна радість та свіжість втілює свободу, яку може досягти кожен за допомогою методів Махамудри. Його книга «Дійсність, як вона є» — це одна з перших книг українською про Буддизм. Вона є не тільки підручником, але і живою передачею позачасових цінностей школи Кармапи.
Буддизм Діамантового Шляху на Заході.
В той час коли на Заході є багато Буддійських центрів різних ліній, ця сторінка належить до майже 600 Буддійських центрів мирян Лінії Карма Каг’ю, що були започатковані Ламою Оле Нідалом. Вони знаходяться під духовним керівництвом 17-го Кармапи, Тхає Дордже, який зараз живе у Нью Делі, Індія. Ці групи мають демократичну структуру та функціонують на добровільних засадах, на основі дружби та ідеалізму. Лама Оле вже вивчив на сьогодні близько 30ти своїх учнів, які подорожують та навчають у різних країнах. Найбільш привабливим для західного світу є те, що школа Карма Каг’ю навчає перед усім шляху мирян та практиків Буддизму Ваджраяни, який спрямований на розвиток ясності та самостійності в сучасному світі. Внутрішньо цей шлях стоїть на трьох опорах: на недогматичному знанні, відкритому для перевірки, на медитації та на методах для закріплення досягнутого досвіду. Так Діамантовий Шлях робить доступними для сучасного світу найдієвіші методи Будди. Він допомагає знаходити та розкривати своє внутрішнє багатство для блага всіх істот. Див. також «Буддизм сьогодні» Захід і схід зустрічаються в Міжнародному Буддійському Інституті Кармапи (МБІК, або КІБІ) в Нью-Делі (Індія). Це найважливіший учбовий заклад лінії Карма Каг’ю. З 1991 року студенти з Заходу та Сходу проходять там базовий 4-річний курс навчання, який включає буддійську філософію та психологію. Крім того, вони вивчають тибетську мову для роботи з класичними буддійськими текстами. З 1994 року і до сьогодні КІБІ є місцем навчання 17-го Кармапи Тхає Дордже. В Європі також існує можливість відвідувати учбові курси по буддійської філософії. Вони створені за ініціативою 16-го Кармапи. У південній Франції під керівництвом Кхенпо Чьодрага, головного представника КІБІ, проходять тритижневі літні “інтенсивні курси”. Мета занять — ознайомити учасників з найважливішими аспектами буддійської філософії, щоб з цією основою вони практикували Вчення Будди. В 1994 році, в Іспанії, під керівництвом Лопен Цечу Рінпоче була побудована перша в Європі Ступа Калачакри. На сьогодні ступи є в Граці (Австрія), Шварценберзі і Вупперталі (Німеччина), Родбю (Данія), Цюріху (Швейцарія) та Елісті (Росія). Всі вони побудовані під керівництвом того ж самого вчителя і є живою частиною буддійських традицій на Заході.
3. Основи буддизму
Чим є буддизм?
Найкраще пояснення чим є повчання Будди дав він сам. На санскриті повчання мають назву «Дхарма», тибетською — «Чьо». Обидва слова означають «якими речі є». Таким чином, буддизм можна представити у вигляді набору інструментів, які дозволяють нам бачити речі, якими вони в дійсності є тут і зараз. Буддизм не має догм, він дозволяє скрізь ставити запитання. Метою повчань Будди є повний розвиток та свобода тіла, мови й ума.
Хто такий Будда?
Будда народився в Індії майже 2560 років тому у високорозвиненій культурі. Він походив з королівської родини. Молодий принц насолоджувався винятково елітним життям і до двадцяти дев'яти років знав тільки задоволення. Його світ перевернувся після того, як він уперше залишив палац. Упродовж трьох днів він одну за одною побачив дуже хвору, стару й мертву людину. Після того, як він довідався про неминучість старості, хвороби й смерті, і про мінливість усього, він був насправді збентежений. Наступного ранку він зустрів йогіна в глибокій медитації, і їхні уми зустрілися. Натхненний цим, принц залишив свій дім і родину і почав блукати країною у пошуках повчань, здатних перебороти смерть і страждання. Він проходив навчання у різних вчителів, але ніхто з них не міг привести його до остаточної мети. У віці 35 років, після шести років глибокої медитації, він знайшов істинну природу ума і став просвітленим. Він пробудився й побачив суть усіх речей: простір, що знає все й робить усе можливим, його сяючу ясність, що грайливо виражає багатство ума, і його безмежну любов, якій ніщо не перешкоджає. Наступні 45 років Будда вчив тисячі обдарованих учнів методам, які ведуть до досягнення просвітлення.
Буддизм — це філософія, психологія чи релігія?
Буддизм можна віднести до філософії, оскільки його повчання є повним і логічним світоглядом, але це не тільки філософія. Філософія може пояснювати речі на формальному рівні слів та ідей, у той час як повчання Будди в цілому працюють з речами. І філософія, і буддійська практика ведуть до ясності мислення, але тільки остання може вести до постійних змін, тому що вона дає практичний ключ до внутрішніх і зовнішніх подій, які щодня пізнаються. Через здатність повчань змінювати тих, хто їх практикує, деякі вважають буддизм психологією. Усі різні школи психології намагаються допомогти людям не бути тягарем для суспільства або не мати занадто багато особистих труднощів. І психологія, і буддизм можуть змінювати людей, але останній для тих, хто вже є здоровим. Можна сказати, що буддизм починається там, де психологія закінчується. Буддизм Діамантового Шляху стає значимим із моменту, коли люди вже стабільні, коли вони відчувають простір як щось щасливе й незагрозливе. Починаючи з цього рівня, повчання розвивають безмежну сміливість, радість і любов, які є невід'ємним багатством ума.
Застосування повчань до життя призводить до зростання глибокої довіри до їхньої дієвості, додаючи всім ситуаціям відчуття свідомості і росту. У процесі зростання усвідомлення обумовленої природи всіх речей, застарілі концепції зникають і природно проявляються досконалі якості тіла, мови й ума. Кінцевий результат практики — повне просвітлення, або стан Будди, — переважає над інтелектуальними й терапевтичними цілями як філософії так і психології, це стан досконалості поза концепціями. Поєднуючи логічний світогляд і трансформуючу силу з методами для досягнення сталого ментального стану за межами особистості, буддизм — це більш ніж 2500-річна релігія досвіду.
Які базові положення буддизму?
Існують чотири основні роздуми, які надають незмінного значення нашому життю. По-перше, ми розуміємо наш дуже рідкісний й чудовий шанс зустрічі з повчанням, що веде до просвітлення, а також нашу здатність працювати з ними і вчитися їм. Усі істоти бажають щастя та хочуть уникнути страждань. Навіть мурашка буде повзти дуже далеко аби не бути вбитою, а людські істоти будуть прикладати всі можливі зусилля, щоб відчувати себе добре. Таким чином, зустріч із повчанням, що приносять постійне щастя, дуже важлива. Після цього, ми розуміємо, що не завжди будемо мати цей шанс. Усе, що було народжено — помре, все, що було складене — розпадеться, все, що з'явилося — зникне. Наш час обмежений. Наше життя неодмінно закінчиться, але ми не знаємо коли. Таким чином, розпізнання того, що ми маємо цей шанс зараз й дійсно хочемо використати його, — є також надзвичайно важливим. Третя річ, яку ми розуміємо, — це те, що світ насправді є складається з причин і наслідків, і наші теперішні дії, слова й думки стануть нашим майбутнім. Розуміємо ми це чи ні, все, що ми робимо, говоримо чи думаємо залишає враження як усередині нас, так і у зовнішньому світі. Ці враження пізніше повернуться до нас. Враження, особливо негативні, будуть проявлятися як страждання або неприємні ситуації у майбутньому, крім випадків, коли ми використовуємо медитації, щоб розчинити їх. Наприкінці, ми розуміємо факт того, що у використанні повчань немає альтернативи. Просвітлення — це найвища радість. Нема більшого досягнення й результату, ніж цей стан єдності з усіма речами, часами й напрямками. Також, як ми можемо допомагати іншим, якщо ми самі заплутані та страждаємо? Таким чином, врахування цих чотирьох факторів дає підґрунтя для буддійської практики й медитації. І навпаки, якщо ми тримаємось за наші звичайні цінності, ми не можемо уникнути страждання. Якщо ми продовжуємо думати «Я — це моє тіло» та «Ці речі мої», старість, хвороба, смерть і втрата будуть надзвичайно неприємні. Ніхто не може уникнути болю, просто кажучи: «Ця нісенітниця з просвітленням надто важка для мене», тому що, якщо ми народилися — ми неодмінно помремо. Немає більшої мети у житті ніж знайти цінності, які назавжди переможуть страждання й смерть. Користь від просвітлення, таким чином, безмірна як для нас самих, так і для усіх інших істот.
Чи існують різні типи буддизму?
Будда дав настанови трьом основним типам людей. Ті, хто хотів уникнути страждань, одержали інформацію про причину й наслідок. Тим, хто хотів більше працювати для інших, були дані настанови про співчуття й мудрість. З тими ж людьми, які мали сильну довіру до своєї власної та до будда-природи інших, він ділився безпосереднім баченням ума — Великою Печаткою (тиб. Чагчен, скт. Махамудра). Перший з цих рівнів називається «Малий Шлях», або Тхеравада, другий — «Великий Шлях», або Махаяна, і третій — «Діамантовий Шлях», або Ваджраяна. Для людей з дуже сильною довірою до власної Будда-природи, Будда з’являвся в формах енергії та світла. Їм же він передавав своє просвітлене бачення природи ума (“Махамудра”, або “Велика Печать”). Ці повчання склали Діамантовий Шлях або Ваджраяну. Вчення Ваджраяни в Тибеті передавалось, головним чином, лініями передачи Нінгма, Сак’я та Каг’ю, а в Китаї, Японії і Кореї — школами Дзен.
4. Що таке Ваджраяна або Діамантовий Шлях?
Діамантовий Шлях (тиб. Дордже Тхекпа) частіше за все описують як коштовність на короні повчань Будди. Його мета — це досягнення поза-дуалістичного стану Великої Печатки, де все що відбувається є істинним, тому що виявляє необмежений потенціал ума. Починаючи працювати з рівня послідовності і натхненної інтуїції у напрямку трансформації всього досвіду у самовизволення й природну чистоту, ми використовуємо методи повного ототожнювання з просвітленням для досягнення найшвидших результатів. Коли учні бачили Будду не як бога, особу або зовнішню силу, а вважали його дзеркалом свого власного ума, Будда міг дати їм Діамантовий Шлях. Він пробуджував якості істот за допомогою своєї сили та інтуїції та використання незліченних майстерних засобів для їх розвитку. Коротко, цей остаточний, або «третій» рівень складається з трьох підходів: «Шлях методів», «Шлях прозріння» й «Гуру Йога». Використовуючи їх, ум спроможний розпізнати сам себе за допомогою своєї енергії, свого усвідомлення або своєї сили ототожнення. Гуру Йога — метод, що найбільше використовується сьогодні на Заході, містить найширший підхід до просвітлення, за умови того, що вчитель є надійним. Також це може статися за допомогою шляхів методів й прозріння. Хоча не всі вважають цей шлях придатним, адже ум найкраще пізнається в повсякденному житті за допомогою ототожнення зі співчутливим ламою, який знаходиться поза межами страху. Якщо ми можемо спочивати в просторі ума вчителя аж допоки розвинуться всі невід'ємні якості, то це буде чудовим зростанням.
Що таке просвітлення?
Якщо ми подивимося на те, що ж саме Будда відкрив про ум 2550 років тому, ми побачимо, що він зрозумів, що ум — це ясне світло. Ум не народився і він не може померти. Навіть коли тіло, думки й почуття з'являються, змінюються й зникають знову, уму, як відкритому і безмежному простору, не можна завдати шкоди. І коли Будда досяг звільнення, він зрозумів, що більше не є мішенню. Він не був тілом, що могло б зазнавати труднощів, він не був тими думками й почуттями, що могли б змінюватися й зникати — замість цього він був сяючим усвідомленням. Це привело до просвітлення, розуміння того, що ніде у часі й просторі нема розподілу між простором і енергією. Він знав і усвідомлював усе. Він відчував велику радість й випромінював велику любов, яка є сенсом усього, яка скріплює атоми докупи й спонукає їх вібрувати. і яка робить все в світі можливим.
Яке значення має вчитель?
Популярна західна концепція про «самотній» шлях до просвітлення не витримує порівняння зі швидким успіхом повноцінної практики з учителем або групою. Хоча це звучить дуже привабливо для сучасної особи, що керує власним життям, існує надто багато пасток. Вивчати ум набагато важче ніж зовнішні феномени, і завжди є приховані вороги — гордість та антипатія, які можуть збити зі шляху зростання. Найвищий рівень повчань не можна правильно зрозуміти або втримати без учителя. Якщо нема спілкування, яке нейтралізує гордість, сентиментальність і поверховість, можна стати самотнім або непотрібним у повсякденному житті. Лама використовує методи для розвитку потенціалу його учнів, дозволяючи їм продиратися крізь нашарування звичок. Робота лами — робити учнів незалежними, співчутливими і міцними. На найвищому рівні, лама вводить учнів у безстрашний дзеркальний кабінет свого ума. Коли вони відкриють, що їхня природа та ж сама, то вже не буде чого відкривати.
Як відбувається переродження?
Щоб зрозуміти це, важливо знати, що ум не виробляється непостійним мозком, але трансформується їм. Цей струмінь інформації утримується ілюзією «себе» й рухається з одного обумовленого існування в наступне, збираючи досвід, який дозріває як наступне життя. Подібна простору природа ума не може вмерти або народитися. Що насправді перероджується, так це подібний до ріки потік, що постійно змінюється. Існування постійного «себе» є базовим незнанням, що залишається після смерті й призводить до наступного обумовленого переродження. Тіло й ум знаходяться під впливом сенсорних й підсвідомих вражень, що постійно змінюються, кожне з яких перекривається наступним, але в нашому тілі, почуттях або думках не можна знайти нічого постійного. В момент смерті, цей струмінь відсікається від сенсорних вражень тіла. Тоді дозрівають найсильніші тенденції ума і з'єднують його з наступним тілом, фізичним або ментальним.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Чому буддисти працюють із власним умом?
Тому що ум осягає все і залишається дуже суб'єктивним аж до звільнення. Можливим є бути здатним допомагати істотам та отримати досвід позачасового щастя. Своїми діями люди вирішують, будуть вони бачити світ крізь рожеві чи чорні окуляри. Це пояснює, чому існує так багато розбіжностей, коли свідки описують події. Буддисти — вільні обирати свій настрій, як людина з багатьма краватками, вона кожного ранку вирішує яка краватка найбільше надихне інших. Ми все ясніше розуміємо, що той факт, що ум може усвідомлювати, набагато важливіший ніж те, що саме він усвідомлює. Стає зрозумілим, що картинки в дзеркалі мають менше значення ніж сяйво дзеркала.
Що таке карма?
З буддійської точки зору карма не означає «доля» або «фатум», але це слово може бути перекладено як «дія» або «причина й наслідок». Просто кажучи, карма працює так: кожен вчинок — позитивний або негативний — залишає відбитки в умі. Оскільки те, що містить в собі ум визначає спосіб сприймання світу, негативні враження неминуче призводять до страждання у майбутньому. Тобто, якщо ми розуміємо, що наші думки, слова та дії засівають насіння нашого майбутнього досвіду, то сила для зміни нашого життя знаходиться в наших власних руках. Таким чином, правильне розуміння карми означає свободу. В кожній ситуації воно дає істотам свободу визначати своє майбутнє. Діамантовий Шлях пропонує особливо ефективні методи по видаленню з ума вражень від негативних, шкідливих дій. Це дозволяє нам позбутися того, що дозріло б пізніше як тяжкі становища і ситуації. За допомогою буддійської медитації ми можемо перемогти весь процес причин і наслідків. Як би там не було, якщо ми відмовимося від праці з нашим умом, ми взагалі не будемо мати контролю і просто будемо жертвою наших власних вчинків.
Як Буддизм Діамантового Шляху пояснює різницю між чоловіками й жінками?
На рівні концепцій, жінки асоціюються з мудрістю, а чоловіки — із співчуттям. Коли мудрість і співчуття поєднуються, відбувається внутрішнє зростання. Жіночий аспект різною мірою виражається через п'ять будда-мудростей: дзеркалоподібну мудрість, мудрість рівності, мудрість, що розрізняє, мудрість досвіду й мудрість, яка пронизує все (Дхармадхату). З іншого боку, чоловіча сторона виражається через різноманітні комбінації чотирьох будда активностей, які заспокоюють, збагачують, щедро надихають, та могутньо захищають. В Тантрах безпосереднього досвіду, сутністю жінок й чоловіків є простір і радість. Простір і радість розглядаються як неподільні.
Саме тому найвищі рівні буддійської тантри представлені будда-формами в союзі. Наша мета — це досконалість всіх внутрішніх й таємних можливостей ума. Таким чином, жінки й чоловіки повинні використовувати своє партнерство для того, щоб навчатись один у одного.
На цьому шляху жінки незабаром удосконалять такі свої чоловічі якості як радість і енергія, а чоловіки розвинуть інтуїтивну мудрість і отримають більше простору.
5. Центри буддитських шкіл в Україні. Сучасний буддійський центр
В центрах Діамантового Шляху школи Карма Каг’ю регулярно проводяться традиційні буддійські медитації українською та російською мовами. Вхід на медитації вільний, оренда приміщень і інші витрати центру оплачуються з добровільних внесків та пожертв людей, які вирішили стати членами центру. В медитаціях може приймати участь кожний — бути членом центру для цього не обов’язково. В центрах є бібліотека з буддійською літературою. Тут можна придбати книги, тексти медитацій, зображення та інші речі, які допомагають в медитації. Крім того, проводяться курси та лекції подорожуючих або місцевих вчителів. В центрах немає ченців і черниць, а також “професійних буддистів”. Всю роботу в центрах, в тому числі і по організації курсів, в яких приймає участь від ста до двох тисяч людей, члени центрів проводять на громадських засадах, без відриву від своєї професійної діяльності.
Алушта, Крим
контактна особа: Григор'єва Євгенія
вул. Ялтинська, 12, кв.92
М.т.: +380674095269 тв +380674058168
E-Mail: alushta () buddhism.org.ua
Дніпропетровськ
49000 Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 55, кв.7
контактна особа: Оля Подройкіна
Телефон: 0562-318576
E-Mail: Dnipropetrovsk () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: www.buddhism.dp.ua
Донецьк
контактна особа: Сергій Васильєв
вул. Шекспіра, 7, кв.18
Телефон 050-6823454 або 099-0539889
E-Mail: donetsk () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: www.donetsk.buddhism.org.ua
Запоріжжя
контактна особа: Юрій Кислиця
Запоріжжя, вул. Братська 4а
Телефон: +38067-6181090 та +380505771838
E-Mail: Zaporizhzhya () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: www.zaporizhzhya.buddhism.org.ua
Київ
контактна особа: Слава Гордієвіч
02100 Київ, вул. Будівельників, 39, кв.11
Телефон: 044-5599421 або 2091772
E-Mail: Kyiv () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: www.buddhism.kiev.ua
Луганськ
контактна особа: Аліна Федченко
91002 Луганськ, вул. Інтернаціональна, 49
Телефон: 0642-581075 або 502433
М. телефон: +380990174268 або +380503447566
E-Mail: Lugansk () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: www.buddhism.lg.ua
Львів
контактна особа: Леон Козачук
Львів, вул. Лінкольна 1, кв.91
Телефон: +380974805560 або +380939293103
E-Mail: Lviv () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: buddhism.lviv.ua
Луцьк
контактна особа: Ігор Сомов
пр. Соборності 13б, кв.111
Телефон: 0332-718337 або 050-9111266
E-Mail: lutsk () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: www.lutsk.buddhism.org.ua
Мелітополь
контактна особа: Едуард Паценкер
72315 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, 42
Телефон: 0619-435958 та +38067-7237802
E-Mail: Melitopol () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: www.melitopol.buddhism.org.ua
Одеса
контактна особа: Міша Запорожець
65007 Одеса, пров. Економічний, 1-19
Телефон: 0482-684503
М. т.: +380973767535 та +380505015915
E-Mail: Odesa () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: www.odesa.buddhism.org.ua
Cевастополь
контактна особа: Анна, Михайло
Севастополь, вул. Вакуленчука, 14, кв.63
М.т.: +380667129265 та +380505205859
E-Mail: Sevastopol () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: sevastopol.buddhism.org.ua
Стаханов
контактна особа: Дима Романов
Луганська область, м. Стаханов, вул. Шахтарської дивізії,395-36
Телефон: 06444-43532
E-Mail: Stakhanov () buddhism.org.ua
Ужгород
контактна особа: Томаш Фрідман
88000 Ужгород, вул. Кримська 14
Телефон: 0312-450108
+38050-2795725
+38050-9703231
E-Mail: Uzhgorod () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: uzhgorod.buddhism.org.ua
Харків
контактна особа: Женя Губеня
61161 Харків, вул. Котовського, 46
Телефон: 057-7716029
E-Mail: Kharkiv () buddhism.org.ua
Веб-сторінка: www.buddhism.kharkov.ua
Хмельницький
контактна особа: Олена та Дмитро Іванішини
Телефон: 03822-22765
М.т.+380957369849
E-Mail: clandestino () datasvit.km.ua
Чернигів
контактна особа: Саша Панасюк
14013 14013 Чернигів, пр. Мира 27-9
Телефон: 0462-603821
E-Mail: Chernihiv () buddhism.org.ua
Практикуючі в містах та початки груп
Алчевськ, Луганська область
контактна особа: Єгор Євсюков
Алчевск, ул. Чапаева, 61/22, Телефон: 06442-25167
М.т.: +380506381517
E-Mail: alchevsk () buddhism.org.ua
Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
контактна особа: Роман та Світлана Кононенко
Телефон: 8-05692-62651
Тарутіно, Одеська область
контактна особа: Сергій Топал
Телефон: 04847-32112
E-Mail: tarutino () buddhism.org.ua
Кіровоград
контактна особа: Ілля
Телефон: +380954488802
E-Mail: buddhism.kr.ua () gmail.com
Миколаїв
контактна особа: Олена Рура
Миколаївська область, м. Миколаїв,
вул. Декабристів, 25, кв.7
М.т.: +380637391133
E-Mail: mykolaiv () buddhism.org.ua
Херсон
контактна особа: Валерій Дуплік
Телефон: 0552-555774 або 067-7830112
Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Контактна особа: Светлана Довгань
М.т.: 097-489-99-41
E-Mail: sdmn27 () mail.ru
Коломия, Івано-Франківська область
Контактнi особи: Петро Волчинський, Наталія Пишук
М.т.: +38063-675-84-68
М.т.: +38093-406-47-37
Мукачево, Закарпатська область
Контактна особа: Володя Бедрик
М.т.: +380508255104
Павлоград, Дніпропетровська область
Контактна особа: Віра Скуратова
М.т.: +380662817502
E-Mail: veraskuratova () gmail.com
Полтава
Контактна особа: Сергій Подройкін
Телефон: +380689652451
E-Mail: podr () mail.ru
Веб-сторінка: buddhism.pl.ua
Ялта
Контактна особа: Павло Бузні
Телефон: +380667015503
E-Mail: omahung1 () yandex.ru
6. Вчитель буддизму
17-й Кармапа Тхає Дордже
В останній час буддизм стає все більш популярним на Заході. Оскільки деякі люди видають себе за буддійських майстрів, завжди виникають питання про достовірність повчань. Наші вчителі з Гімалаїв регулярно приїздять на Захід, а інколи і Україну, читають лекції і дають посвячення — “передачу сили”. Це: 17й Кармапа Тхає Дордже, Шамар Рінпоче, Джигме Рінпоче, Кхенпо Чьодраг Рінпоче.
Перший західний лама (тобто, вчитель), від якого багато людей вперше почули про Діамантовий Шлях буддизму і отримали передачу початкових методів, — датчанин Оле Нідал. В 1969 році він і його дружина Ганна стали першими західними учнями 16-го Кармапи, якій дав Оле повну освіту буддійського лами і доручив навчати буддизму на Заході. З тих пір Лама Оле Нідал безперервно подорожує по всьому світі, читає лекції і проводить курси медитацій. Він і його учні засновали більше ніж 250 медитаційних груп та центрів. Один дуже слушний метод полягає в усвідомленні мінливої та обумовленої природи кожного відчуття, розуміння того, що важка ситуація зміниться й наша злість пройде. Інший корисний підхід — пам'ятати про причину й наслідок. Якщо вороги провокують нас, ми повинні знати, що вони створюють собі погану карму, яка неодмінно повернеться до них. Замість того, щоб залучатися й створювати ще більше негативного, ми можемо відчувати співчуття до них. Можна також використовувати мантри, що дозволять небажаним емоціям пройти, не зміцнюючи ніяких поганих звичок. Якщо просто усвідомлювати почуття, без того щоб діяти під їх впливом, то небажані емоції не отримають ніякої енергії. Вони стануть приходити рідше і врешті-решт перестануть з'являтися.    продолжение
--PAGE_BREAK--
Добрий антидот до гніву — це терпіння, якість, яка, без сумніву, потрібна, щоб ефективно працювати з умом. Без ворогів або важких ситуацій нема шансів розвинути терпіння, а без терпіння не може бути просвітлення. Тож ми повинні спробувати бути вдячні за надання цих можливостей. Якщо реагувати без гніву на все, що виникає, це звільнить позачасову мудрість тіла, мови та ума.
Недавно в Києві європейський лама Оле Нідал презентував начебто першу книгу про буддизм українською мовою — “Дійсність як вона є: живий підхід до буддизма для сучасного світу”. Лама, який представляє течію буддизму Карма Кагью, видався нашим журналістам таким симпатичним (можливо зокрема, і через те, що пообіцяв українцям: “Ви не зможете уникнути піднесення”), що, ясна річ, непосвячені в тонкощі цього вчення мас-медіа казали народу слова Оле Нідала про наближення 30-річного ювілею буддизму в Європі: “То невже буддизм полонив інтелектуалів Старого Світу лише в 70-х?". Страждаючи від цього питання, відділ зовнішньої політики та міжнародної інформації “УМ" закликав до роз’яснень фахівців — фонд “Далекий Схід”. Отже, виявилося, що до свого 30-річчя в Європі готується не буддизм як такий, а лише його течія, представлена ламою Оле Нідалом. Утім, сама тема — буддизм в Європі та Україні зокрема, здалася нам цікавою. Отож, про “Україну Будди" розповідає викладач кафедри філософії та релігієзнавства Києво-Могилянської академії Юрій ЗАВГОРОДНІЙ.
Питання знайомства європейців із буддизмом значною мірою ще залишається недостатньо вивченим. Хоча у більшості вчених не викликає сумнівів факт знайомства європейців з буддизмом вже під час Східного походу Олександра Македонського наприкінці IV ст. до н.е., проте перші більш-менш докладні згадки про буддизм в античній літературі з'являються тільки у перших століттях нової ери. І цікаво, що знаходимо ми їх у християнських авторів. Чи не першим, хто виявив інтерес до буддизму, був відомий християнський теолог і письменник II ст. Клімент Олександрійський, місцем народження якого прийнято вважати Афіни. В одному зі своїх творів, відомому під назвою «Стромати», він досить ясно вказує на свою обізнаність щодо існування буддизму: «Серед індійців є і такі, котрі вірять настановам Будди, якого вони за його найвищу благочестивість вшановують за бога». Ці рядки є першим згадуванням духовного імені засновника буддизму в античній літературі. Вважається, що про існування буддизму Клімент Олександрійський дізнався від свого вчителя Пантена, який перед тим здійснив тривалу місіонерську мандрівку до Індії. Серед ранньохристиянських авторів про буддизм писали також і представники західної церкви, а саме: давньоримський богослов Вікторин (IV ст.), видатний представник латинської патристики, автор перекладу Біблії латинською мовою (більш відомий під назвою «Вульгата»), святий Ієроним (бл.340-420). Пізніше, коли християнському світові стане відома легенда про Варлаама та Іосафата, то Будду Гаутаму буде зараховано до лику християнських святих. У більшості випадків, за винятком тих, коли буддизм пов'язувався з маніхейською єрессю, античні та середньовічні християнські автори зображували буддійське вчення цілком позитивно. Таке прихильне ставлення до Буддизму можна пояснити тим, що всеєдиний Будда багато в чому нагадував християнам образ Христа. Надалі рівень контактів європейців із буддизмом не зазнавав помітного розвитку (окрім окремих випадків, як, скажімо, мандрівки папських дипломатів Плано Карпіні та Рубрука до столиці Монгольської Імперії в Каракорумі у XIII ст.) аж до епохи Великих географічних відкриттів XV-XVI ст. Але серйозне зацікавлення буддизмом, насамперед як релігійно-філософським ученням, в Європі з'являється тільки у XIX ст. Завдяки наполегливій праці Уїльямса Джонса, Чарльза Уілкінса, Євгена Бюрнуфа були перекладені англійською та французькою мовами перші буддійські канонічні тексти. Значну роль у поширенні знань про буддизм в Європі та Сполучених Штатах відіграло Теософське товариство, засноване у 1875 році нашою співвітчизницею Оленою Блаватською. Саме вона на сьогодні й вважається тією першою європейкою, хто формально прийняв буддійську віру. Але тільки з початку XX ст. можна казати про започаткування процесу формування в Європі буддизму як повноцінної релігійної організації. Розпочався він під відчутним впливом тхеравади — течії буддизму. Відомо, що англієць Ален Бенет (духовне ім'я Анан-да Метейя) першим серед європейців став буддистським монахом. Його навернення у буддизм відбулося у 1902 році у Бірмі. У 1907 році було вже засновано Буддійське товариство Великої Британії та Ірландії, яке з 1909 року почало видавати періодичний часопис «Буддійський огляд». У Німеччині першу буддійську громаду було створено близько 1903 року. До її кола входили такі відомі буддійські діячі, як Антон Гюс чи буддійський монах Ньянапоніка Тхера з 1904 року, автор драці «Серце буддійської медитації» та Ернст Гофман чи буддійський монах Лама Анагаріка Ґовінда з 1929 року, автор іншої ґрунтовної праці — «Засади тібетського містицизму». В 1925 році Великобританію відвідує голова впливового буддійського товариства Магабодгі, шріланкійський монах Ана Гаріка Дгармапала. У Лондоні він засновує британське відділення Магабодгі, де постійно перебувають кілька буддійських монахів зі Шрі-Ланки. У 1936 році знову ж таки до Великої Британії приїздить видатний буддійський учитель — цього разу японський майстер дзена Дайсецу Судзукі (його праці мають бути добре відомими українському читачеві). На початку XX ст. як посол далай-дами ХІІ Францію, Німеччину, Австро-Уоршину, Італію відвідує бурят Агван Доржиєв — визначний буддійський релігійний і політичний діяч. Існують свідоцтва про здійснення ним буддійських богослужінь у Парижі. Але справжній спалах інтересу до буддизму відбувся в Європі у другій половині ХХ ст, що дало підстави казати про народження "європейського буддизму" як явища. Було пережито навіть кілька буддійських бумів, серед яких «дзенівський» кінця 1960-х — 1970-х років і «ваджраянівський» 1980-х — початку 1990-х років. За неповних 50 років релігійна мапа багатьох європейських країн зазнала відчутних змін. Якщо в 1979 році у Великій Британії були зафіксовані 74 діючі буддійські громади, у 1987 році їх стало вже 191, а у 1991-му — 213. Дещо інша динаміка зростання буддійських громад зафіксована у Німеччині: 1975 рік-38, 1981-52, 1985 — 119 і 1991 — 201 громада. На початок 1990-х років відома така статистика щодо кількості буддистів у європейських країнах: близько 5 тисяч у Німеччині та Данії, від 15 тисяч до 20 тисяч в Італії, від 20 до 40 тисяч у Німеччині, близько 150 тисяч у Франції та 130 тисяч у Великій Британії. При цьому приналежність громад європейських буддистів до того чи іншого напряму цього вчення дещо відрізняється. Скажімо, якщо у Німеччині до тхеравади станом на 1991 рік належало близько 14 відсотків від загальної кількості усіх буддійських громад, то у Великій Британії близько 27, відповідно до магаяни — 30,3 і 21,6 відсотка, — до ваджраяни 39.8 і 20,6 відсотка. До того ж, потрібно враховувати і численні земляцтва азійських емігрантів із традиційно буддійських країн, яких за приблизними оцінками тільки у країнах Західної Європи — близько мільйона.
Досить активно у житті європейського буддизму тривають і об'єднавчі процеси, які вказують на подальшу його структуризацію та зміцнення позицій у суспільстві. Наприклад у 1975 році було засновано Європейський буддійський союз, який провів кілька всеєвропейських буддійських конгресів: два у Парижі (1979 і 1988 роки) і по одному в Турині (1984 рік) та Берліні (1992 рік). При цьому європейські буддисти, наголошуючи на притаманних буддизмові духовних цінностях і детально розроблених психотехніках, пов'язують їх із цінностями демократичного і відкритого суспільства, наприклад, наголошуючи на рівному статусові і можливостях чоловіка і жінки у сангі.
Відтак знайомство з буддизмом, розпочате солдатами армії Олександра Македонського понад 2000 років тому у далекій Індії, завершилось його оформленням як ще однієї релігії Європи у XX ст. Якщо історія контактів Європи з буддизмом вивчена недостатньо, хоча цьому питанню присвячено не одне серйозне дослідження, то про історію взаємин України з буддизмом ще не написано і кількох сторінок. Хоча цей напрям наукових пошуків не такий вже і безперспективний. Гіпотетично перші контакти України з буддизмом можна виводити ще з доби еллінізму, припускаючи, що у містах Північного Причорномор'я могли зупинятись або мешкати ті представники давньогрецької діаспори з Індії, хто прийняв буддизм відразу або дещо пізніше після походів Олександра Македонського. Пізніше територія України була відкрита для багатьох кочових народів, серед яких також могли виявитися буддисти (наприклад під час завойовницьких походів монголо-татар ХІІІ ст). Але точно про перебування буддистів в Україні історичні джерела вказують, починаючи з середини ХVII ст. Спочатку ними були ті військові загони калмицької кінноти, які брали участь у бойових діях на території України, захищаючи при цьому насамперед російські зовнішньополітичні інтереси. З 70 — 80 років цього ж століття поблизу Чугуєва Харківської області виникає і перше поселення, переважно ще нехрещених калмиків-буддистів. Таким чином, Україна стала першою з європейських країн, яка познайомилася з буддизмом. Наприкінці XIX — початку XX ст. серед українських інтелектуалів з'являється особливий інтерес до буддизму. Тоді ж були видані й перші книжки про буддизм українською мовою, серед яких переклад з французької праці Люсьєна Фера «Будда і буддизм», зроблений Іваном Франком) виданий у Львові 1905 року, нарис Григорія Коваленка «Велика віра Азії. Оповідання про Будду», виданий у Черкасах у 1918 році. Щонайменше двічі відвідував Україну у перших роках XX ст. вже раніше згадуваний буддійський ієрарх Доржиєв.Але всебічний розвиток буддизму розпочався в Україні з 90-х років XX ст. Це характеризується насамперед появою буддійських громад і встановленням прямих контактів з носіями буддійських традицій в Європі та традиційно буддійських країнах Азії, наприклад Індії, Японії, Південної Кореї. Якщо у 1991 році офіційно було зареєстровано тільки 7 буддійських громад, то у 1999 році — вже 30. Найвпливовішими є громади тібетського буддизму школи карма-каг'ю і японського буддійського ордену «Ніппондзан-мєходзі» школи Нітірена. Кількість громадян України, які сповідують буддизм, за різними оцінками становить від тисячі до 5 тисяч осіб. Зріс інтерес до буддизму і в суспільстві в цілому, прикладом чого є поява курсів у деяких вищих учбових закладах. А у 1999 році у Києві було видано проповідь відомого тайванського буддійського учителя Сінь Тіна у перекладі українською мовою Андрія Попика, президента фонду “Далекий Схід”.
Література
Калинин Ю.А., Е.А. Харьковщенко. Религиоведение. Учебник. — К.: «Наукова думка», 1997. — 250 с.
Кочетов А.Н. Буддизм. Издание 2-е переработанное. — М.: Издание «Наука», 1983. — 175 с.
Самыгин С.И., Нечипуренко В.И., Полонская И.Н. Религиоведение: социология и психология религии. — Росто-на-Дону: «Феникс», 1996. — 672 с.
Максимов В.В. Алмазная Сутра. // Ежемесячный научно-популярный журнал Наука и религия. — № 8. — 1991. — с.46-50.
Торчинов Е.Н. Страницы мировой культуры. Алмазная Праджняпарамита Сутра. //
Ежемесячный научно-популярный журнал Наука и религия. — №12. — 1992. — с.48-54.
Лазарев Е. Тибетская «Книга великого освобождения». // Ежемесячный научно-популярный журнал Наука и религия. — № 10. — 1990. — с.12-18.
Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров.2-е изд. — М.: Сов. Энциклопедия, 1982. — 1600 с.