Махова Г.В., к.е.н.,ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», УкраїнаСТРАТЕГІЧНІ ПАРТНЕРСТВА ПІДПРИЄМСТВ У «НОВІЙ ЕКОНОМІЦІ» Анотація. Зміни умов функціонування сучасних підприємств, що характеризуються як «нова економіка», призводять до необхідності формування стратегічних партнерств. Вони дозволяють підприємствам набувати нових та підтримувати наявні конкурентні переваги. Makhova Galyna, Candidate in Economic Sciences, SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economy University», Ukraine ^ STRATEGIC PARTERSHIPS OF ENTERPRISES IN «NEW ECONOMY»Summary. Changes in terms of functioning of modern enterprises, which are named «new economy», lead to necessary of strategic partnership’s forming. Partnerships allow to get and support competitive advantages. Прискорення процесів глобалізації, конвергенції галузей, прискорення розвитку технологій та інформаційних систем призводить до зміни правил конкуренції між сучасними підприємствами. Для набуття нових конкурентних переваг все частіше використовуються стратегічні партнерства підприємств. Їх активне поширення зумовлено чинниками економічного середовища, формуванням так званої «нової економіки», якісно іншої у порівнянні із всім її попереднім розвитком. В «новій економіці» змінюється традиційне сприйняття і роль часу та простору, усуваються географічні та національні кордони. Характерними рисами «нової економіки» є: зростаюча роль інновацій, зростання значення вартості і значення нематеріальних активів, інтелектуалізація товарів та послуг, фокус на надання послуг, а не на виробництво товарів. В таких умовах для створення нових та підтримання вже набутих конкурентних переваг підприємствам недостатньо тільки власних ресурсів. Через це набула поширення концепція «співконкуренції» (co-opetition – співробітництво плюс конкуренція), яка зосереджується на прийнятті правильного рішення щодо конкуренції або співпраці, традиційними стали принципи ділової поведінки «co-makership» та «win-win», які означають «разом зробимо – разом переможемо», що знайшло відображення у поширенні стратегічних партнерств майже у всіх сферах світової економіки. Однією з головних причин формування стратегічних партнерств є можливість набуття таких компетенцій для досягнення стратегічних цілей, оволодіння якими самостійно неможливо або значно ускладнено. За думкою Г.Хемела та К.Прахалада саме «…створюючи або розвиваючи компетенції в одному чи більше учаснику…» партнерства набувають стратегічний характер. Стратегічні партнерства як модель стратегічної поведінки підприємств носить дуальний характер: з одного боку, партнерства виступають важелем розвитку певної переваги в конкурентній боротьбі, тобто конкурентною стратегію підприємства, з іншого – співробітництво є одним із способів уникнення конкуренції і може розглядатися як реляційна стратегія, тобто така, в основі якої прагнення підприємств до встановлення відносин («реляцій») між собою. На противагу загальноприйнятому уявленню про конкуренцію, само по собі поняття «партнерство» свідчить про союз між підприємствами, зобов’язання здійснювати взаємну підтримку, взаємодопомогу між партнерами. Підприємства приймають ці умови для забезпечення безпеки кожного з них, протистояння зовнішній загрозі. Але це не означає, що вступаючи до партнерства, компанія відмовляється від методів конкурентної боротьби. Встановлюючи зв’язки з різними партнерами, підприємства намагаються «організувати ринок» з метою уникнення небезпечних ситуацій, знайти такі рішення, які дозволять суттєво знизити ризик та невизначеність на ринку. Причому, в практиці спостерігаються одночасно і реляційний, і конкурентний тип поведінки. Отже, вступ підприємства до партнерства, з одного боку, виступає як отримання нових (збереження існуючих) компетенцій, з іншого – як спосіб зменшити невизначеність зовнішнього середовища та зменшити ступінь ризику функціонування внаслідок формування партнерських відносин з іншими учасниками ринку. При цьому спільна діяльність в межах партнерства базується на взаємовигідному використані партнерських ресурсів, досвіду, знань, спільному взаємному навчанні. Стратегічні партнерства підприємств на сьогодні є невід’ємним елементом ринкових відносин, а їх формування є одним зі способів забезпечення розвитку підприємств в умовах «нової економіки». Література: Кузнецов А.В. Новая экономика и новая экономическая парадигма // Экономическая наука современной России .- 2002. - №2. http://www.ifs.ru/upload/neco.pdf Хэмел Г. Стратегическая гибкость / Г.Хэмел, К.Прахалад, Г.Томас, Д.О’Нил; пер. с англ. – СПб.: Питер, 2005. – 386с.