Аналіз роботи бібліотеки гімназії № 43 за 2006-2007 навчальний рік Завдання, що стоять перед сучасною національною школою, зміна характеру, пріоритетів і підходів до освіти та виховання, процеси глобалізації та інформатизації суспільства зумовлюють зміну функцій та статусу бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, реформування їх в інформаційні центри, які мають здійснювати, в першу чергу, інформаційне забезпечення освітньо-виховного процесу. У Законі України „Про загальну середню освіту” важливе місце відводиться культурно-виховній і просвітницькій роботі в закладах освіти. Шкільна бібліотека є важливим засобом і формою втілення в життя цієї вимоги. Робота шкільної бібліотеки – надзвичайно багатогранна. Це й методично-інформаційний центр, де учні розвивають читацький смак, формують любов до книги, це й світ відкриттів, світ творчості, де формується читач-творець. Бібліотека гімназії № 43 у 2006-2007 навчальному році забезпечувала потреби навчально-виховного процесу в усіх його ланках, надаючи систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знаннями зі шкільних предметів, вивчення яких передбачає шкільна програма. Саме тому бібліотека гімназії № 43 є інформаційним центром як для учнів, так і для вчителів, вихователів, одним із важливих напрямків роботи якої є формування інформаційної культури читачів. Щоб бути ефективною, ця робота носила систематичний, оперативний, випереджаючий характер. Були визначені конкретні форми інформування кожної категорії читачів з урахуванням їхніх потреб. Систематично, у процесі надходження нової літератури, поповнювались постійно діючі книжкові виставки: „З Україною в серці”, „Подвиг, пам’ять, життя”, „Уклін тобі, Харківщино”, нововведені твори до діючих програм тощо. Усього було протягом навчального року оформлено 54 яскравих книжково-ілюстративних виставки. Бібліотека готувала різноманітні бібліографічні довідки, вела їх облік. Багато довідок носили фактичний та тематичний характер, наприклад: „Сучасний стан екології та екологічної катастрофи”, про видатних діячів історії України – Михайла Грушевського, Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, до святкування 62-річчя з Дня Перемоги. Діяльність шкільної бібліотеки у 2006-2007 навчальному році була спрямована на виховання в учнів інформаційної культури, любові до книги, культури читання, вміння користуватись бібліотекою, а також на забезпечення різноманітного змісту навчального процесу, всебічне сприяння підвищенню методичної майстерності вчителів шляхом популяризації педагогічної літератури та інформації про неї. Особлива увага приділялася широкій популяризації української літератури, літератури з питань освіти, історії і культури українського народу та поваги до рідної мови, національно-культурних і духовних надбань нашого народу. Отримуючи нову літературу, бібліотекар готував „Інформаційний бюлетень новинок”, „Зустріч з новими книгами”, організовував відкриті перегляди літератури та періодики „Зупинись на хвилинку – подивись на новинки”, „Подружись із „Барвінком”, за сторінками газет „Казковий вечір”, „Весела перерва”, „Веселі уроки”. На бібліотечно-бібліографічних уроках діти вчились користуватися книгою і опановували навички спілкування. Проводились бесіди з таких тем: „Виникнення писемності”, „Культура поведінки читача”, „Книги – морська глибина”. До святкових дат та урочистих подій були організовані протягом навчального року виставки, наприклад: „Україна – це наша родина”, „Книга, обпалена війною”, „Я – особистість”. Один раз на місяць у читальному залі бібліотеки проводились інформаційні дні. Цього дня діяли книжкові виставки, були розкладені добірки статей, журналів, газет, а також усе нове і цікаве, що надійшло до бібліотеки гімназії за місяць, випускався інформаційний бюлетень „Радимо прочитати”. Такі ж бюлетені випускались і до педагогічних нарад. Інформаційна робота серед педагогічного колективу включала також виступи на педрадах та методичних об’єднаннях з інформаційними оглядами, оглядами періодичних видань на допомогу вчителю. Бібліотека здійснювала також інформаційне забезпечення методичної проблеми, над вирішенням якої працював педагогічний колектив гімназії: „Від інноваційного змісту і технологій освіти через педагогічну майстерність учителя до формування особистості учня та підготовки його до життя в сучасних умовах”. Це передусім анотовані рекомендаційні списки літератури з даної теми, тематична поличка „Творча обдарованість”, літературна гра „Цікаво про серйозні речі”, картотека для обдарованих дітей „Обдарованість”. До семінару директорів шкіл Московського району, який був проведений адміністрацією гімназії № 43 у березні 2007 року, бібліотекарем була підготована картотека за темою семінару: „Формування здорового способу життя”. Є багато форм і методів виховання культурної людини, прищеплення любові до книги і одним із них – прищеплення школярам навичок бібліотечно-бібліографічної грамотності. Навчально-тематичні плани для учнів 1-4-х, 5-9-х та 10-11-х класів, складені у бібліотеці, допомагали проводити систематичні заняття з виховання культури читання школярів. Вчителі – предметники, вихователі включали теми до своїх планів роботи. Для проведення бібліотечних занять використовувалися уроки позакласного читання та години, відведені для позакласної роботи. У популяризації основ бібліотечно-бібліографічних знань використовувалися найрізноманітніші методи: бесіди, лекції, практичні заняття, повідомлення учнів, різні види змагань, конкурсів. Особливий інтерес викликала в учнів нетрадиційна форма організації книжкової виставки – виставка-вернісаж „Розмаїття візерунків на полотні”, на якій поряд з чудовими вишивками майстринь була представлена відповідна література з естетики та мистецтва, а також з методики і вишивки. Особливо складно прищеплювати школярам навички користування довідковою літературою. Тому вчителі-предметники активно сприяли формуванню цих навичок: завдання з будь-якого предмета подавались так, що учні були змушені звертатися до словників і довідників. Пробудженню інтересу до довідкової та науково-популярної літератури сприяло використання таких форм позакласної роботи, як олімпіади, тематичні вечори, участь у „Турнірі кмітливих”, грі „Поле чудес”. Кожне заняття з основ бібліографії закінчувалося домашнім завданням. Перед бібліотекою, вчителями, вихователями було поставлено спільне завдання: навчити учнів уміло використовувати найрізноманітніші джерела інформації для задоволення їхніх освітніх потреб. Якість цієї роботи, її ефективність залежить, у першу чергу, від того, наскільки бібліотекар знає своїх читачів, їхні запити, потреби. Вивчення читацьких запитів – одна з умов результативності довідково-бібліографічної роботи бібліотеки. Вивчення та аналіз читацьких інтересів та читацьких формулярів спонукало бібліотекаря до більш відповідального, уважного та системного підходу в обслуговуванні читачів, а також до пошуку формування духовного спілкування юних читачів та їхніх наставників – педагогів і вихователів. У зв’язку з цим постійно проводився аналіз читацьких формулярів – індивідуальний, тематичний, груповий тощо. З метою вивчення загальної картини читання в бібліотеці разом із вихователями проводився аналіз читацьких формулярів з проблеми систематичності читання в читацькій групи 1-4-х, 5-8-х, а також 9-11-х класів. У рамках тижня дитячої книги та наприкінці навчального року проводився захист читацьких формулярів у межах читацьких груп, а також конкурс на кращий читацький формуляр. Переможці були нагороджені книжками. Таким чином, дії бібліотекаря та всього педагогічного колективу дали певні результати. Майже всі діти гімназії вільно орієнтуються у книжковому фонді бібліотеки відповідно до їх вікової групи; вони мають первинні знання про книгу, бібліографію, бібліотеку від загального ознайомлення з бібліотекою до знання змісту окремих розділів книжкового фонду і вибору книг, використання каталогів і картотек. Вагому допомогу шкільному бібліотекарю надавав актив бібліотеки, до складу якого входили старшокласники. Разом із бібліотекарем актив визначав тематику інформацій, брав участь у підборі матеріалу для інформування, обробляв його, виступав з оглядами літератури чи періодичної преси, проводив інформаційні п’ятихвилинки у кожному класі, а також – дні та тижні інформації. Не менш значимим в інформаційній роботі був Тиждень дитячої книги. Це загальношкільне свято, для підготовки і проведення якого складався план. Розпочинався Тиждень урочистим відкриттям, а в його процесі обов’язково проводилось „Свято посвячення читачів” та підведення підсумків роботи бібліотеки. Треба відмітити, що під час проведення масових заходів в рамках Тижня дитячої та юнацької книги увага приділялась впровадженню активних форм популяризації книги, які допомагають дитині пізнавати навколишній світ через літературу. Це були: книжкові виставки, літературні ігри, конкурси знавців книг, вікторини, презентації книг, книжкові огляди тощо. Всі заходи були яскравими, проводились в цікавій нетрадиційній ігровій формі, сприяли виявленню пізнавальних інтересів і здібностей дітей, вихованню громадянина, високоосвіченої людини, орієнтованої на загальнолюдські цінності. Кожен з учнів знайшов собі справу до душі. За підсумками проведеного в гімназії Всеукраїнського Тижня дитячої та юнацької книги збільшилась кількість читачів шкільної бібліотеки. Бібліотека брала активну участь у проведенні предметних тижнів. Готуючись до них, були організовані книжкові виставки, тематичні та бібліографічні огляди літератури, проводились презентації книг тощо. Щорічно бібліотека бере активну участь у проведенні місячника творчої праці шкільних бібліотекарів Московського району. У цьому навчальному році бібліотекар підготувала і провела 16 березня відкритий масовий захід – бібліографічне шоу „Хто зайвий?” з учнями 5-А класу. Важливим показником рівня виховної роботи в гімназії № 43 є стан збереження навчальної книги. Тому пріоритетним напрямком діяльності бібліотеки та педагогічного колективу є формування в учнів дбайливого ставлення до підручників та навчальної книги. Бібліотека щорічно бере активну участь у проведенні Всеукраїнської акції „Живи, книго!” з учнівським та педагогічним колективами гімназії. У ході акції проводились рейди-перевірки стану підручників, бесіди, масові заходи, зустрічі з письменниками, екскурсії до книжкових фабрик, видавництв, презентації книг, бібліотечні уроки. У шкільній бібліотеці, в класах на виховних годинах проводились бесіди:„Чи знаєш ти для чого складається фонд підручників?”, „Як створюється підручник, книжка?”, „Хто випускає зошити, карти, атласи?” та інші. Велику увагу в гімназії приділяють наочній агітації. Яскраво, естетично оформлено загальношкільний стенд „Живи, книго!”, книжкові виставки „Книга дякує”, „Книга скаржиться”, „Такою мене зробили діти”, „Такими ми стали, коли в надійні руки потрапили”. Вони закликають учнів ставитися до книжки, як до друга, наставника, вчителя, допомагають виховувати у них любов і повагу до тих, хто створює духовне багатство. Неабияка увага приділялась організації книжкових постів, постів бережливих, командири яких входять до складу бібліотечного активу. Члени книжкового поста регулярно перевіряють у своїх однокласників стан збереження підручників, звітують на засіданнях бібліотечного активу, ради. Систематично працювала „Книжкова лікарня”, де учні здійснювали (разом з активом бібліотеки) дрібний ремонт книг як на уроках праці, так і в позаурочний час- дарували книгам „друге життя”. Так, в рамках проведення Всеукраїнської акції „Живи, книго!”, учнями було відремонтовано 975 книг зі шкільної бібліотеки. Оргкомітетом шкільного огляду-конкурсу були підготовані методичні рекомендації „Ради-поради” щодо збереження книг та проведення конкурсу. У бібліотеці зібрано розробки бібліотечних занять, сценарії виховних заходів, звіти з огляду-конкурсу „Живи, книго!”, а також вміщено єдині вимоги до користування підручниками та їх збереження, посадові обов’язки адміністрації гімназії, бібліотекаря, класних керівників щодо проведення конкурсу та збереження книг. Значне місце в роботі бібліотеки щодо збереження навчальної книги відводилось проведенню масових заходів, причому використовувались нетрадиційні форми масової роботи. Значення їх полягає в тому, що вони сприяють неформальному спілкуванню дітей у вільний від навчання час, дозволяють оперативно враховувати їх пізнавальні і читацькі інтереси, формують стосунки співробітництва бібліотекаря і читача. Різноманітність цих форм, їх новизна, незвичайність викликають у дітей бажання виявити свою особливість, знання, начитаність, кмітливість, фантазію, розкривають творчі нахили і здібності. Використання активних форм популяризації літератури дає позитивні результати. У школярів сформувався стійкій інтерес до книги, глибокі теоретичні знання і практичні навички роботи з нею, закладено міцні основи культури читання; вони ширше прилучаються до популяризації української літератури, історії та культури українського народу, стають духовно багатшими. Ефективними технологіями в роботі з читачами є презентації книг місцевих авторів. Проводяться „Літературні кругозори”, пізнавальні ігри „Лото-ерудит”, „Чи знаєте ви книгу?”, „Чарівна регата”, „Щасливий випадок”, експрес-подорож „Компас у книжковому морі”, олімпіади літературних ерудитів, прес-діалоги, літературний марафон „Ерудит біля книжкової полиці”, конкурси „Чомучок”, ігри-змагання „Про все на світі”, тематичні дискусії „Книги в твоїх руках”, „Про книгу і бібліотеку”, турніри знавців бібліографії „Нитка Аріадни”, години спілкування з поезією, музикою, мистецтвом, прес-конференції за формою рольових та ділових ігор, літературні вікторини тощо. Особливою ланкою в роботі бібліотеки була співпраця з учителями початкових класів, яка була спрямована на те, щоб допомогти учням якнайшвидше й найкраще оволодіти навичками читання, роботи з книгою, елементарними прийомами пошуку потрібної інформації. Робота з учнями початкових класів узгоджувалась з учителями на методичних об’єднаннях, куди запрошувався бібліотекар. Бібліотека гімназії працює в тісному контакті з районними дитячими бібліотеками (30-ю та 20-ю). В шкільній бібліотеці проводилась певна робота з поповнення бібліотечних фондів як за бюджетними, так і позабюджетними джерелами фінансування, тобто спонсорської допомоги шляхом проведення акції „Подаруй книгу шкільній бібліотеці!”. Фонд шкільної бібліотеки за 2006-2007 навчальний рік поповнився 17 примірниками книг на загальну суму 471 грн. 00 коп. Через шкільну бібліотеку поповнився фонд карт та навчальних програм. Закладено основи створення на базі шкільної бібліотеки медиатеки у вигляді програмного забезпечення шкільних предметів, зокрема з історії, біології, географії, російської мови. За 2006-2007 навчальний рік фонд підручників поповнився на 1638 примірників. Проведена в травні 2007 року інвентаризація бібліотечного фонду шкільних підручників показала, що забезпеченість підручниками по гімназії складає 98,6%. Бібліотечний фонд складає 12792 примірники підручників та 12212 примірників книг з художнього фонду, який налічує різноманітну літературу. Це і довідковий фонд, який поповнився протягом року 10 новими енциклопедіями та науково-популярними виданнями довідкового та енциклопедичного змісту; наявність художньої програмної літератури, з позакласного читання, галузевої, дитячої літератури. Поповнився фонд методично-педагогічної літератури, з кращого педагогічного досвіду, інноваційних технологій та літератури з менеджменту. У бібліотеці гімназії протягом року велась інформаційно-бібліографічна робота. Було виконано 4231 бібліографічна довідка, поповнилась картотека виконаних бібліографічних довідок. Аналіз основних показників роботи бібліотеки за 2006-2007 навчальний рік свідчить про відповідність діяльності бібліотеки запланованому змісту роботи. Так, протягом навчального року до бібліотеки було записано 658 читачів, з них: 605 учнів 1-11 класів, 53 вчителя учнів, що складає 98% від кількості учнів школи. Досить високі показники середньої денної відвідуваності – 56 читачів та прочитуваності – 33 одиниці книжкового фонду. Книговидача підручників за рік склала 13507 примірників, а художньої та галузевої літератури – 8266 примірників; відвідувань читачів за рік – 7172. Протягом навчального року робота бібліотеки була спрямована на виконання основних завдань і напрямів діяльності, зазначених у річному плані роботи бібліотеки: на національне, громадянське, родинне, трудове, екологічне, правове та естетичне виховання; профорієнтацію школярів, виховання культури читання учнів; поповнення і збереження книжкових фондів; керівництво позакласним читанням. Треба зазначити, що резерви шкільної бібліотеки в справі інформаційної роботи далеко не вичерпані. Постійний пошук нових, ефективних технологій, прагнення до формування системи інформаційної підтримки освіти, тісний взаємозв’язок і взаємодія з педагогічним колективом буде сприяти утвердженню шкільної бібліотеки як справжнього культурного, інформаційного і освітнього центру, який одержує, зберігає і розповсюджує різноманітні джерела інформації, здатні задовольнити будь-які запити своїх читачів. Таким чином, зміст роботи бібліотеки гімназії № 43 був спрямований на те, щоб формувати духовний світ дитини і сприяти гармонійному розвитку особистості, яка здатна бути спадкоємцем і продовжувачем прогресивних національних традицій.^ I. Основні функції, завдання і напрями діяльності бібліотеки гімназії № 43 на 2007-2008 навчальний рікПобудова нової української національної школи у наш час відбувається непросто, оскільки доводиться постійно відмовлятися від застарілих стереотипів, виробляти нові підходи до створення державного освітнього простору. Важливим фактором у цій ситуації є розуміння і сприйняття педагогічними працівниками сутності трансформаційних процесів, що відбуваються в суспільстві взагалі, і зокрема в освіті. Наша сучасність надає нам право вибору шляхів досягнення єдино правильної мети: формування особистості. Гімназія № 43 обрала шлях удосконалення кожної окремо взятої підструктури з метою розвитку взаємозв’язків між ними і створення єдиного освітнього простору як у самій гімназії, так і поза нею. Важливе місце в загальній структурі цих взаємозв’язків посідає шкільна бібліотека. Вона традиційно бере на себе важливу функцію: допомогти педагогам, учням і батькам у формуванні творчої, соціально активної особистості. Як це можна здійснити в умовах загальноосвітньої школи? Достатньо просто, якщо розглядати бібліотеку як центр соціально-культурного розвитку дітей і дорослих, як інформаційно-методичний центр, як базу, що є основою всього процесу навчання. Сучасний навчальний процес на 70% складається з самоосвітньої діяльності. А це означає, що у кожного учасника навчально-виховного процесу повинен бути вільний доступ до інформації. Традиційно цю функцію реалізує бібліотека, але в наш час вона повинна бути не просто місцем зберігання інформації, а передбачати надання послуг із сучасних джерел інформації, причому мова йде не лише про відповідну літературу й довідники. Самоосвіта безпосередньо залежить від інтелектуального розвитку, від мотивації та установок щодо навчальної діяльності, потреби у знаннях, вольових та інших якостей особистості. У цьому плані важливим питанням є формування в учнів ключових життєвих компетентностей. Інформаційна культура – це складова частина загальної та фахової культури сучасної людини. Навчання – це керування пізнавальною діяльністю учнів із метою формування у них знань, умінь та навичок, розвиток особистих якостей. В теперішній час складається нова національна інформаційна інфраструктура, і бібліотека є невід’ємним її складником. Шкільна бібліотека як соціальний інститут – багатогранне явище. Вона відіграє важливу роль у розвитку цивілізації й посідає особливе місце у сфері освіти. Незважаючи на існуюче подекуди ставлення, бібліотека – це не місце складання інформації. Головна функція бібліотеки – зробити інформацію доступною. Шкільна бібліотека повинна забезпечувати доступ до інформаційних ресурсів і слугувати інформаційними брамами, відіграючи важливу роль у розвитку інформаційної грамотності та культури своїх користувачів. Це буде досягнуте тільки при умові якісно нового рівня обробки і розповсюдження інформації. Комп’ютерні технології – необхідна умова формування сучасного іміджу шкільної бібліотеки. Наявність у бібліотеці сучасних технологій – безсумнівне свідоцтво того, що вона виходить на певний рівень інформатизації. Комп’ютеризована шкільна бібліотека є центром виховання інформаційної культури підростаючого покоління. В сучасних умовах інформатизації відбувається зміна орієнтирів у визначенні потреб для забезпечення інтелектуального, духовного розвитку дітей і молоді. На першому місці нетрадиційні носії інформації – комп’ютер, Інтернет, CD-ROM, відеофільм. Книгу, як важливий чинник виховання моральної, духовно збагаченої особистості сьогодні, в епоху „екранної культури”, замінили вище перераховані елементи і частину часу, який раніше витрачали на читання, тепер витрачають на перегляд відео- кінофільму, комп’ютерні ігри. Але все ж таки незважаючи на ці обставини, книга – це складова частина, головний носій загальної культури. На думку багатьох педагогів, психологів, філософів, бібліотекознавців – книга виступає засобом збереження інформації для людей наступних поколінь, засобом комунікації у вигляді твору. Книга супроводжує людину з раннього дитинства і до останніх днів, несучи їй світло розуму та знань, виховуючи та скеровуючи духовно, естетично. Книги, мов ріки, які наповнюють собою весь світ, це джерело мудрості. Завдання сучасної книжки досить складне. Не просто дати людині певну суму знань, а навчити її ці знання здобувати, вміти застосовувати їх, підходити до навчання творчо. Орієнтація суспільства на гуманістичний вибір освіти, особистісний підхід спонукає кожен раз звертатися до праць світових і українських мислителів, педагогів, у яких книга і читання займає важливе місце у вихованні школяра. Діючи на уяву й думку читача, художній твір впливає на розвиток його естетичних і моральних почуттів. Ознайомлення учня з науково-художньою і науково-популярною літературою сприяє розвитку інтересу до техніки, підготовці до майбутньої професії. Читання книг, в яких звеличується людина, її трудова діяльність сприяє вихованню в дитини прагнення бути корисною суспільству, прищеплює любов до праці. Хороші книги ніколи не залишають особистість такою, якою вона була до знайомства з ними. Народна мудрість називає книгу дивом, книга –друг і порадник, вона вчить як на світі жить. Книги читати – усе знати, книга – міст у світ знань, хороша книга – свято. Ці слова мають бути концептуальними засадами духовного розвитку особистості в XXІ столітті, тому що всі спроби знищити книгу не мали успіху. Жодна школа, жодні курси чи семінари не можуть замінити самостійної роботи з книгою. Книга – гуманітарна сила, яка слугує високим ідеалам духовного відродження, вона скеровує творчий процес особистості. Сьогодні, коли йде обезцінення духовних якостей особистості, – добра та порядності, чесності, вміння співчувати, – значним чинником, який впливатиме на прищеплення позитивних цінностей, має стати книга і читання. У теперішній час, в добу комп’ютеризації, книга все ж таки залишається неоціненним скарбом, як джерело мудрості, знань, досвіду та фундаментом освіти; а бібліотеку, книгозбірню можна назвати основою цього фундаменту. Освіта і бібліотека – ці два поняття невід’ємні одне від одного. Адже бібліотеки навчальних закладів зорієнтовані на задоволення потреб користувачів – вчителів, учнів і ріст професійної компетенції педагогічних кадрів – теж у великій мірі залежить від бібліотекарів, від їхнього вміння спрямувати педагогів на вибір потрібної інформації. Отже, найважливішим завданням сьогодні є усвідомлення кожного колективу, що бібліотека – це інформаційний ресурс навчального закладу, а не другорядна, допоміжна структура. Провідна тема та основні напрямки роботи бібліотеки завжди визначаються адміністрацією закладу та вимогами підготовки фахівців в галузі. Бібліотека гімназії № 43 є осередком інтелектуальної культури та центром якісного і оперативного інформування педагогічного та учнівського колективів. У нинішніх важких умовах вона не змінила своїх принципів, а навпаки, зміст її роботи доповнився привабливими рисами, що знайшли своє відображення в діяльності, а саме: реклама бібліотеки та бібліотечних послуг; зміцнення матеріальної бази та придбання цінних видань, сучасних підручників; підписка на періодичні видання за рахунок спонсорів та організація благодійної акції „Подаруй книгу шкільній бібліотеці!”. На сьогодні бібліотека залишається чи не єдиним безкоштовним джерелом одержання інформації, місцем самоосвіти, інтелектуального відпочинку, творчого спілкування і творчого розвитку дітей, підлітків та викладачів. Результативність інформаційної роботи залежить від тісного контакту бібліотеки, педагогічного колективу, батьків, єдиного планування всієї вдало скомпонованої системи виховання бібліотечно-бібліографічної культури. Основні функції, покладені на бібліотеку гімназії № 43, зафіксовані в нормативно-правових документах: законах, положеннях, правилах, інструкціях тощо. У „Положенні про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу”, затвердженого наказом Міносвіти України від 14.05.1999 р. № 139 в розділі „Загальні положення” підкреслено, що шкільна бібліотека здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час. У розділі „Основні завдання” акцентовано увагу на розкритті перед учнями основних (модельних, базових) функцій бібліотеки, в третьому – „Зміст роботи” – зазначено, що бібліотечний фонд повинен відповідати змісту навчання у навчальному закладі, його інформаційним і виховним функціям. Основними функціями бібліотеки гімназії № 43 у наступному навчальному році залишаються: загальноосвітня, виховна, інформаційна, економічна. та культурно-просвітницька. Шкільна бібліотека є структурним підрозділом гімназії і її діяльність спрямована на виконання загальної мети, що зафіксована в Законі України „Про загальну середню освіту”. А це – забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, політкультурності, світського характеру освіти, системності, інтегрованості, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави. А якщо одним із головних завдань гімназії є оволодіння учнями систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, іншими словами дати комплекс загальноосвітніх знань, стандарт загальної середньої освіти учням, то, звичайно, що і її структурний підрозділ – шкільна бібліотека – повинна виконувати загальноосвітню функцію. Гімназія та її бібліотека різноманітними формами та методами пізнавальної та практичної діяльності в наступному навчальному році будуть сприяти інтелектуальному, суспільному і фізичному розвитку особистості, що є фундаментальною основою для подальшої післяшкільної освіти та трудової діяльності. При реалізації загальноосвітньої функції бібліотека буде використовувати різноманітні ресурси, форми та методи бібліотечно-інформаційної діяльності: формувати універсальний, з врахуванням завдань гімназії, профілю бібліотеки, запитів та інтересів користувачів, бібліотечний фонд; допомагати користувачам бібліотеки виробляти навички самостійно добувати знання, що передбачає постійне, скрупульозне, поступове, уміле, професійне формування в учнів умінь та навичок працювати з книгами, іншими документами бібліотеки, робити з них виписки, а з часом – писати анотації, створювати огляди ряду документів за відповідною тематикою, висловлювати і аргументувати свою точку зору на книги, явища, події; прищеплювати навички систематичного читання та засвоєння не тільки програмного матеріалу, а й документів, що за змістом та за складністю виходять за рамки шкільної програми, виробляти потребу в постійному підвищенні загальноосвітнього рівня; навчати користувача-учня орієнтуватись у величезному потоці друкованої та іншої інформаційної продукції; загальноосвітня функція направлена і на таку категорію користувачів, як вчителі, вихователі, батьки, інші громадяни, які відповідно до своєї професійної діяльності зв’язані з гімназією, іншими навчально-виховними закладами та управління ними тощо. Загальноосвітня функція тісно пов’язана з виховною. Необхідно зазначити, що не можна провести чіткої межі, чіткої грані між тією чи іншою соціальною функцією шкільної бібліотеки. Виховна функція націлює педагогів, вихователів, бібліотекаря, батьків, громадськість на реалізацію ряду першочергових завдань. Серед них: сприяння формуванню відповідного світогляду користувача, а саме: вміння оцінювати політичні, економічні, екологічні, культурологічні та інші явища, виходячи із загальнолюдських позицій, розбиратися в різнобарвній гамі партій та політичних течій, їхніх програмних цілях, спрямуваннях, механізмах реалізації цілей, співвідношення їх із державною політикою, реальними сподіваннями громадян нашої Батьківщини; прищеплення моральних цінностей, які акумулювали б у собі загальнолюдську мораль, основою якої є гуманістичне начало, спонукали дітей до активної громадянської позиції; виховання у абонента-учня любові до Батьківщини, високої культури міжнаціонального спілкування, дружби та братерства між народами; створення та вдосконалення правової держави передбачає виховання у користувачів розуміння та виконання своїх прав та обов’язків, додержання законів, правил, інших нормативно-правових актів, етичних та естетичних норм і традицій народу, міжнародних правових норм; реалізація виховної функції сприяє соціалізації юної особи, виявленню та розкриттю її творчих здібностей і можливостей, вироблення самоповаги, самостійності та свободи мислення; певною мірою допомагає цікаво проводити час, можливості взаємного спілкування як з однолітками, так і зі спеціалістами народного господарства, творчою інтелігенцією та іншими категоріями суспільства. У Законі України „Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки” зафіксовано, що для України одним із найважливіших завдань є громадське, національне-патріотичне виховання дітей та молоді, їхнє залучення до соціально-політичних та економічних перетворень, процесу інтеграції України до світової спільноти. Інформаційна функція бібліотеки гімназії № 43 багатогранна. Серед окремих її аспектів: надання інформації про документи, що надійшли до фондів шкільної бібліотеки для різноманітних категорій користувачів; надання відомостей користувачу про зміст конкретного документу або тематику документів відповідно до питань, що захоплюють його думки та уявлення; інформація про новітні інформаційні технології, що використовуються як в нашій державі, так і за її межами; повідомлення про проведення конкретних заходів (літературно-музичні вечори, Дні інформації, Дні викладача історії, хімії, математики та інших, відкриті перегляди літератури, виставки документів про суспільно-політичні події тощо); виховання в учнів інформаційної культури, вироблення потреби та навичок пошуку, систематизації, обробки, накопичення та оцінки інформації для сьогодення та майбутнього. Економічна функція шкільної бібліотеки багатопланова і охоплює всі грані бібліотечної і педагогічної діяльності: прищеплення навичок бережного ставлення до книг та інших документів бібліотеки, шкільного, державного, муніципального, суспільного та особистого майна; особиста участь у роботі зі збереження бібліотечного фонду, по можливості створення деяких зразків продукції, що необхідна бібліотеці, школі, суспільству; вироблення якостей дбайливого хазяїна, тобто не тільки створювати, виробляти ті чи інші продукти людської праці, але й робити їх з найменшими затратами різних ресурсів (людських, матеріальних, фінансових, часових тощо); виховання умінь та навичок організовувати свою діяльність раціонально, оптимально, економити свій час. Методами реалізації даної функції є залучення учня-користувача до книг та інших документів відповідного, тобто економічного характеру, спілкування з іншими людьми по даній та близькій тематиці, одержання з інших каналів змістовної, пізнавальної, емоційної, естетичної та іншої інформації. Реалізація економічної функції дасть можливість формувати людину, особистість, здатну до сприйняття новацій, мислити не шаблонно, не стандартно і консервативно, а творчо. Реалізація економічної функції проходить не тільки через цінності та відповідні соціальні норми, що зафіксовані у виданнях та інших документах, але й через реальну поведінку батьків, знайомих, колег та інших категорій суспільства під час навчання, відпочинку, в побутових умовах. Іншими словами, в гімназії № 43 спільними зусиллями рідних, педагогів, вихователів, бібліотекаря продовжать формувати у підростаючого покоління інноваційну культуру. А інноваційна культура – складова інноваційного потенціалу, що характеризує рівень освітньої, загальнокультурної і соціально-психологічної підготовки особистості та суспільства в цілому до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки країни на інноваційних засадах. Культурно-просвітницька функція бібліотеки гімназії № 43 полягає в тому, щоб кожна дитина відчула себе причетною до рідної культури, усвідомлювала, що є хай і не великою, але істотною часткою „ми”. Кращі зразки українського фольклору (пісні, думи, казки), твори різних напрямів, які є у фондах шкільної бібліотеки, можуть допомогти дітям у цьому. Національна література є органічною складовою літератури світової. Юні читачі, беручи до рук книгу, повинні дізнатися з її сторінок, як життєвий досвід однієї нації збагачує іншу, засвоюючи естетичні, етичні, моральні норми людства. А головне – усвідомлювати себе продовжувачами кращих традицій наших пращурів, з’єднувальною ланкою між минулим і майбутнім. У цьому – відповідальне завдання шкільної бібліотеки. У своїй діяльності бібліотека гімназії керується Законом України „Про загальну середню освіту”, Законом України „Про бібліотеки і бібліотечну справу”, Положенням про середній навчальний заклад, Положенням „Про бібліотеку за^ II. Основні показники роботи бібліотеки № п/п Показники роботи План на 2006-2007 навчальний рік Виконання плану у 2006-2007 навчальному році План на 2007-2008 навчальний рік 1. Читачів усього, з них: учнів;учителів та інших пра