Міністерство освіти і науки УкраїниІнститут педагогіки і психології професійної освіти АПН УкраїниГлухівський державний педагогічний університетОлена СеменогЕтнолінгводидактична культура вчителя-словесникаКиїв-Глухів РВВ ГДПУ 2003УДК 371.134:811.161.2΄242΄271 Б БК 74.58+74.261.4+63.5(4укр) С30Рекомендовано до друку Вченою радою Глухівського державного педагогічного університету (протокол № 2 від 7 листопада 2002 року) та Вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 6 від 27 березня 2003 року).Семеног О. С30 Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника: Навч.-метод. посіб.- К.-Глухів: РВВ ГДПУ, 2003.- 108с.ISBN 966-7763-45-5Рецензенти:О.М.Біляєв, педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України (Інститут педагогіки АПН України);М.П.Лещенко, доктор педагогічних наук, професор (Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України);А.М.Поповський, доктор філологічних наук, професор (Дніпропетровська юридична академія МВС України);М.І.Сметанський, доктор педагогічних наук, професор (Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбинського).У навчально-методичному посібнику розглядаються питання етнолінгвопедагогіки, етнолінгводидактики, етнолінгвістики. Система різнопланових форм контролю навчальних досягнень (контрольні запитання, творчі, пошукові завдання, що стосуються опрацювання художніх текстів, довідникових матеріалів, відеозаписів фольклорної та етнографічної практик, і аудіозаписів фольклорного мовлення, матеріалів Інтернет-сайтів тощо ) спрямована на розвиток інтегрального мислення і забезпечує формування етнокультурознавчої компетенції майбутнього вчителя-словесника. Для студентів вищих педагогічних закладів України, учителів-словесників, учнів гімназій, колегіумів, ліцеїв. ISBN 966-7763-45-5 © Семеног О., 2003 © РВВ ГДПУ, 2003ЗмістПередмова........................................................................................І. Навчально-методичний комплекс. "Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника"..... 1.1. Пояснювальна записка.............................................................1.2. Тематичний план і розподіл годин з курсу............................1.3. Програма курсу.....................................................................…1.4. Рекомендована лiтература....................................................… 1.4.1.Програми, стандарти 1.4.2.Монографії, підручники, посібники 1.4.3.Словники 1.4.4.Статті 1.4.5.Сайти Інтернету^ 2. Методичне забезпечення практичної роботи...................…..Тема 2.1.Етнолінгвопедагогічна підготовка вчителя-словесника Тема 2.2.Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника Тема 2.3.Національно-мовна особистість учителя-словесникаТема 2.4.Статус етнолінгвістики серед інших історико- лінгвістичних дисциплінТема 2.5. З історії етнолінгвістикиТема 2.6. Мовні знаки культуриТема 2.7. Робота над створенням етнолінгвістичного словникаТема 2.8. Дiалектологiя як засiб вивчення етнокультури краюТема 2.9. Слова-образиТема 2.10. Фразеологія як джерело національної педагогіки і дидактики Тема 2.11. Мовленнєвий етикетТема 2.12. Оцінна характеристика засобами словотвору та граматикиТема 2.13. Методика етнолiнгвiстичного аналiзу фольклорних і літературних творівТема 2.14. Робота над створенням етнолінгвістичного словника^ 3. Пошукова та наукова робота3.1. Пошукові завдання3.2. Теми наукових досліджень...............................................…....Висновки...................................................................................…...Словник термінів.......................................................................…Додатки.......................................................................................…...ПередмоваКінець ХХ – початок ХХІ століття пов´язаний з критичними дебатами навколо процесу глобалізації. Що це: загроза чи веління часу, перспектива для виживання і збереження людської цивілізації, “інформаційна інтервенція” чи ідея формування нового синтезу цінностей, моральних абсолютів, ідея “єдиної, загальнопланетарної моральності”? Радикальні зміни в економічному, політичному, мовно-культурному житті нашої держави, світові процеси інформатизації і інтеграції значно збільшують запит на практикоорієнтованих фахівців, підвищують вимоги до фундаментальних знань, багатофункціональних умінь і навичок. Глобалізаційні впливи позначаються і на стані філологічної освіти. Низький рівень грамотності, мовленнєвої культури, “ущербність” духовних потреб випускників шкіл вказує на необхідність пошуку нових методичних підходів до системи підготовки учителів-словесників. Лінгвісти, літературознавці, культурологи, педагоги, громадськість розмірковують над доцільністю розширення обсягу і функцій професійної компетенції вчителя української мови і літератури, актуальними проблемами формування культуромовної особистості учителя-словесника. Підвищити рівень грамотності й інтересу учнів до уроків української мови, літератури, забезпечити інтелектуальне виховання молодих громадян України такий учитель зможе не лише за умови доброго (грунтовного) знання українського словникового фонду під кутом зору його походження, естетики, мовних паралелей, а й усвідомлення значущості рідної мови як народного вихователя, мови фольклору і класиків художньої літератури, мови народу. Таким чином одним із головних чинників професійної пiдготовки майбутнього вчителя української мови і літератури має стати українознавчий культурологічний напрям, що дає можливість через етнокультуру, етнопедагогіку, етнопсихологію, етнолінгвопедагогіку, етнолінгводидактику відтворювати світогляд українського народу, особливості його історії, культури, характеру, мовної картини світу, глибше усвідомити україномовну картину світу в зіставленні з національно-мовною картиною світу інших народів, сприятиме підготовці фахівця з широким філологічно-педагогічним кругозором, формуванню його етнолінгводидактичної культури. Застосування етнопедагогічного, культурознавчого підходів у професійній підготовці майбутніх учителів-українських філологів має стати однією із складових у подоланні протиріч між потребами творчого характеру професійної діяльності та репродуктивним навчанням студентів, між набутими знаннями та вміннями і труднощами щодо їх використання. Щоб досягти успішного результату – сформувати мовну особистість високопрофесійного вчителя – філолога (допомогти студенту пройнятись етнолінгвопедагогічним досвідом, почути, душею сприйняти рідне слово, сягнути до самого його кореня),- у тісному взаєзв'язку повинні працювати викладачі психолого-педагогічних, гуманітарних і, звичайно ж, фахових дисциплін. Мета цього посібника – висвітлити теоретико-методичні основи формування етнолінгводидактичної культури майбутніх учителів-словесників. Навчально-методичний комплекс містить програму курсу "Етнолінгводидактична культура учителя-словесника", реалізація якої передбачає розгляд тем, поєднаних у відповідні модулі. Розробляючи модульні технології, враховуємо досвід науковців (А.Алексюка, І.Богданової та ін.). До програми додаються літературні джерела, зокрема монографічні праці, підручники, посібники, статті, Інтернет-сайти. У навчально-методичному комплексі пропонуються також плани практичних занять, завдання і запитання для самостійної роботи, теми для наукового пошуку, словник використовуваних у курсі термінів. Пропонований матеріал може бути використаний студентами при опануванні інших філологічних і педагогічних дисциплін, а також учителями в навчальній та позанавчальній роботі з учнями загальноосвітніх закладів. Автор вдячний шановним рецензентам за цінні змістовні поради і зауваження стосовно вдосконалення змісту посібника. Матеріали спецкурсу проходили експериментальну перевірку на факультетах української філології Луганського державного педагогічного університету імені Т.Шевченка, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.Сковороди, Тернопільського державного педагогічного університету імені В.Гнатюка, на курсах підвищення кваліфікації у Сумському інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів.І. Навчально-методичний комплекс"Етнолінгводидактична культура вчителя-словесника"Пояснювальна записка Одне з важливих завдань освіти в Україні – залучення молоді до вивчення національної культури. На етнізації навчального процесу наголошується в Державній національній програмі "Освіта", концепціях мовної, літературної освіти. З огляду на це потребує вдосконалення фахова підготовка вчителя української мови і літератури, що при оптимальному співвідношенні філологічних, психолого-педагогічних дисциплін має сприяти формуванню етнолінгвопедагогічної, етнолінгводидактичної культури словесника. З цією метою розроблено курс, присвячений теоретичним і практичним питанням етнолінгвопедагогіки, етнолінгвістики, етнолінгводидактичної культури вчителя-словесника. Етнолінгводидактика визначає принципи і прийоми вивчення рідної мови на основі етнокультурних, етнопсихологічних, етносоціальних даних і ґрунтується на джерельній базі етнолінгвістики, проміжної дисципліни між мовознавством і етнографією, яка за допомогою лінгвістичних методів досліджує етнічні, психологічні особливості, культуру народу. Предметом спецкурсу виступають тематичні групи лексики, що відображають особливості життя, світобачення і світосприйняття українців, діалектно забарвлена лексика, екзотизми, етнографізми, етноніми, лінгвоніми, фраземи, демінутиви. Джерелом етнолінгвістичних пошуків є тексти усної народної творчості, художньої літератури, записи, виконані студентами під час фольклорної, діалектологічної, етнографічної практик, різноманітні мовознавчі словники, наукові праці. ^ Мета курсу - формування етнолінгводидактичної культури мабутніх учителів-словесників, розвиток у них умінь етнолінгвістичного аналізу текстів при викладанні фахових предметів у загальноосвітньому закладі. ^ Завдання курсу: - ознайомити студентів з особливостями етнолінгвопедагогічної підготовки як складової цілісної системи професійної парадигми вчителя-словесника, специфікою формування професійно-педагогічної, етнолінгводидактичної культури в умовах педагогічного університету; -з′ясувати соціолінгвістичний, етнологічний, етнокультурознавчий підходи до формування культуро-мовної особистості вчителя-словесника; - поглибити знання студентів про лінгводидактичні основи національно-мовного виховання; - розширити уявлення студентів про національну специфіку мовної картини світу, функції мови, взаємозв’язок мови і культури, народну культуру як обَ'єкт етнолінгвістики, про розвиток етнолінгвістики в Україні і за кордоном; - охарактеризувати етнолінгвінгводидактичні підходи до вивчення елементів лексики, фразеології, словотвору, граматики у текстах творів усної народної творчості, художньої літератури. Курс спрямований на формування у студентів-філологів таких умінь: аналiзувати, зiставляти, порiвнювати, узагальнювати етномовнi явища; виконувати історико-культурологічні коментарі слів-історизмів, етнографізмів, діалектизмів, народних фразем; характеризувати етнокультурний оцінний зміст засобів словотвору, граматики, синтаксичних конструкцій, аналiзувати фольклорний або художній текст у поєднанні з наочністю (виробами народноїтворчості, творами живопису, аудіо-, відеозаписами, фотографіями, мультимедійними засобами); здійснювати етнолiнгвiстичнi розвiдки у словниках української мови; проводити самостійну пошукову роботу з етнолінгвокультури рідного краю; добирати систему завдань, дидактичний матеріал, навчальну, навчально-методичну, наукову, довідникову літературу і використовувати їх у практичній діяльності, доцільно використовувати слова з національно-культурним компонентом, впливати на думку слухача, глядача. Пропонована програма ґрунтується на сучасних підходах до творчої самореалізації особистості, враховує принципи системності, наступності, міжпредметних зв'язків, культуровідповідності, особистісно зорієнтованого навчання в підготовці майбутнього вчителя української мови і літератури. Теоретико-методологічною основою курсу є праці науковців з мовознавства, лінгводидактики, педагогіки (В.Жайворонка, В.Кононенка, М.Пентилюк, М.Стельмаховича та ін.). При укладанні програми курсу враховувалися міжпредметні зв'язки з дисциплінами загальногуманітарного, психолого-педагогічного, методичного, лінгвістичного, літературознавчих циклів. Програма курсу розрахована на 56 годин (аудиторних занять – 40 год., з них лекційних -16 год., практичних - 24 год.; самостійної індивідуальної роботи – 16 год.) і містить п'ять модулів. ^ У модулі І "Роль курсу в системі професійної підготовки вчителя української мови і літератури" з'ясовуються особливості професійної підготовки вчителя-словесника, зокрема етнолінгвопедагогічної, окреслюється культурознавча концепція філологічної освіти, схарактеризовано основні засади етнолінгводидактики, поняття культуромовної особистості, лінгводидактичні основи національно-мовного виховання. Модуль ІІ " Мовні знаки національної культури" присвячений розгляду питань взаємозв’язку мови і культури, принципів і прийомів етнолінгвістики, становлення даної науки, джерельного кола етнолінгвістичних студій, праць у галузі етнолінгвістики, етнопедагогіки. ^ Модуль ІІІ "Формування етнолінгводидактичної культури вчителя-словесника" пропонує для аналізу лексеми, фраземи, слова-символи, деривати під кутом зору етнолінгвістичного підходу, пошукову роботу студентів у науково-дослідницькій лабораторії. Розподіл навчального часу на теми може бути зміненим. Викладач може творчо працювати з програмою, самостійно обирати теми та питання, що виносяться на самостійне опрацювання, вносити корективи у завдання залежно від рівня підготовленості студентів, наявності літературних джерел для самопідготовки у фондах бібліотеки навчального закладу. Для активізації роботи студентів до кожного практичного заняття додається рекомендована література. Програма передбачає індивідуальну самостійну роботу студентів із спецкурсу (аналіз статей, словників, довідників, опрацювання відо- і аудіозаписів фольклорного мовлення, матеріалів Інтернет-сайтів тощо), роботу над підвищенням культури усного і писемного мовлення, підготовку наукових робіт, повідомлень. Коло питань і пропонована література може бути розширена, доповнена студентом самостійно. На захисті курсу студенти звітують розробленими етнолінгвістичними словниками, курсовими роботами. Кращі роботи пропонуються до участі у студентській науково-практичній конференції, для написання дипломної або магістерської роботи.^ 1.2.Тематичний план і розподіл годин з курсу № п/п Назва теми Кількість годин Всього ^ Аудиторних Лекції Практичні заняття Самостійна робота Модуль І.Роль курсу в системі професійної підготовки вчителя українськоїмови і літературиТема І.1.Пошуки нової освітньої парадигми вчителя української мови і літератури 4 4 2 2 - Тема 1.2. Етнолінгвопедагогічна підготовка вчителя-словесника 4 4 4 4 - Тема 1.3.Етнолінгводидактична культура педагога-словесника 6 4 2 2 2 Модуль ІІ.Мовні знаки національної культури Тема 2.1. Міждисциплінарний контекст етнолінгвістики 4 4 2 2 - Тема 2.2.Становлення етнолінгвістикиТема 2.3. Джерельне коло етнолінгвістичних студій 68 46 22 24 22 ^ Модуль ІІІ.Формування етнолінгводидактичної культури вчителя-словесника Тема 3.1. Етнолiнгводидактичний підхід до вивчення лексикології 8 8 2 4 2 Тема 3.2. Фразеологія як джерело національної педагогіки і лінгводидактики 5 3 1 1 1 Тема 3.3.Студіювання словотвору і граматики під кутом зору етнолінгвістикиі етнопедагогіки 5 3 1 2 2 Тема 3.4. Етнолінгводидактич- ний аспект пошукової роботи 6 2 2 4 ^ Усього годин 56 40 16 24 16 1.3. Програма курсуМодуль І^ Роль курсу в системі професійної підготовкивчителя української мови і літератури Тема 1.1.Пошуки нової освітньої парадигми вчителя української мови і літератури Національна освіта як соціокультурне явище. Розвиток націєтворчих тенденцій сучасної освіти. Пріоритети державної політики в розвитку освіти. Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХІ століття"). Національна доктрина розвитку освіти. Модернізація сучасної школи. Стан духовного розвитку особистості в Україні. Посилення ролі гуманітарної освіти. Творча спрямованість навчального процесу. Особистісно орієнтована модель навчання. Інтеграційний критерій професійної підготовки: педагогічна майстерність +мистецтво комунікування + нові технології (В.Кремень). Створення умов для самоствердження, самореалізації, самовизначення особистості. Концепція вищої філологічної освіти. Вища університетська філологічна освіта як складова частина гуманітарної освіти. Інновації у філології та педагогіці. Етнокультурна конотація освіти. Принципи неперервної філологічної освіти: багаторівневість, наступність, мобільність, гнучкість, інтегративність. Пошуки освітньої парадигми майбутнього вчителя української мови і літератури. Модель учителя української мови і літератури. Практикоорієнтованість професійної підготовки майбутнього вчителя української мови і літератури. Педагогіка взаємодії (М.Хайдеггер, К.Ясперс, М.Бубер). Погляди на роль учителя у працях Ю.Хабермаса. Готовність учителя до формування національно-мовної особистості учня. Культурологічна складова підготовки педагога. Культурознавча спрямованість викладання мовознавчих, літературознавчих, педагогічних дисциплін. Мета і завдання пропонованого навчального курсу у професійній парадигмі вчителя-словесника. Тема 1.2.Етнолінгвопедагогічна підготовка вчителя-словесника Етнопедагогіка як наука про емпіричний досвід етнічної групи у вихованні і освіті дітей, морально-етичні і естетичні погляди на цінності сім'ї, родини, нації. Етнолінгвопедагогіка як система знань, принципів, засобів, виховного досвіду народу, вираженого в лексичному, фразеологічному та інших мовних рівнях. Етнолінгвопедагогіка і національно-мовне виховання. Лінгводидактичні основи національно-мовного виховання. Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття), чинні програми з рідної мови про роль і значення етнокультурознавчого компоненту як важливого засобу виховання національно-свідомих громадян. Сучасна концепція навчання української мови. Національно-мовне виховання у працях Я.Коменського, І.Песталоцці. Українознавчі дослідження М.Максимовича, П.Куліша, В.Хвойки. Педагогічна спадщина Г.Сковороди, О.Духновича, К.Ушинського, І.Огієнка, Г.Ващенка в аспекті національно-мовного виховання. Світоглядно-мовна концепція П.Юркевича. Національно-мовне виховання у працях М.Грушевського “Про українську мову й українську справу”, “Шкільна мова”. Ідея духовного розвитку нації через її мову у працях М. Костомарова. Проблеми “рідномовного” навчання в лінгводидактичній спадщині Ф.Буслаєва, І.Срезневського. Етнопсихологічні основи національного самоусвідомлення українців у світоглядній концепції О.Потебні (“Язык и народность”, “Из записок по русской грамматике”). Лінгводидактична цінність праць І.Франка (“Із секретів поетичної творчості”). Концепція загальної рідномовної освіти М.Драгоманова (“Народні школи на Україні серед життя і письменства в Росії”, “Педагогічне значення малоруської мови”). Концепція рідномовного підручника Б.Грінченка (“Українська граматика”, “Рідне слово”). Українська наукова школа порівняльної лінгвістики та орієнталістики А.Кримського. Концепція національної школи М.Сумцова.Національно–мовне виховання особистості у працях С.Єрмоленко, П. Кононенка, В.Кононенка, Л.Мацько, О. Потапенка, М. Стельмаховича, Г.Онкович, В.Ужченка та ін. Національно–мовне виховання вчителя-словесника. Етнопедагогіка, етнолінгвопедагогіка як основа формування національно-мовної особистості.^ Практичне заняттяНацільнально-мовне виховання вчителя-словесника Тема 1.3.Етнолінгводидактична культура педагога-словесникаВплив ціннісних орієнтацій на формування особистості. Культура особистості як мета і фактор освіти ХХІ ст. Професійна культура вчителя української мови і літератури, її складові: гуманістична спрямованість особистості, філологічна і психолого-педагогічна компетентність, уміння творчо виявити себе в педагогічній діяльності. Гуманітарна культура педагога. Філологічна культура вчителя-словесника. Проблема успадкування духовних надбань народу і становлення національно-мовної особистості вчителя української мови і літератури. Поняття "національно-мовна особистість". Модель мовної особистості (Г.Богін, Ю.Караулов). Зв'язок поняття "мовна особистість" з національною мовою, історією, етно-, соціо-, культурно-, психолінгвістичною особливістю її носіїв. Національна ідентифікація особистості українця. Мовна особистість жінки, чоловіка, дитини. Мовна особистість політика, журналіста, учня, учителя. Складові національно-мовної особистості вчителя української мови і літератури: мовне чуття естетичної цінності рідного слова, мовний смак, мовна стійкість. Соціолінгвістичний, етнологічний, культурологічний підходи до формування національно-мовної особистості вчителя-словесника. Місце мовної особистості в дидактиці. Формування україномовної картини свiту i виховання інтересу до культур iнших народiв засобами етнопедагогiки, етнолінгвопедагогiки, етнолінводидактики. Етнолінгводидактика як засіб удосконалення творчого потенціалу вчителя, його педагогічної майстерності та гармонійного особистісного розвитку. Принципи і методи етнолінгводидактики. Специфіка етнолінгводидактичних досліджень. Етнолінгводидактична культура як складова педагогічної культури. Комунікативна, естетична культура вчителя-словесника. Праці І.Аненського, Ф.Буслаєва, Д.Овсянико-Куликовського, О.Потебні, К.Ушинського, О.Білецького, Л.Булаховського, О.Дорошкевича, Г.Винокура, В.Виноградова, В.Кононенка щодо збагачення етнолінгводидактичної культури вчителя-словесника. Перспективні напрями формування етнолінгводидактичної культури вчителя-словесника. Фольклор, художня література як етнолінгводидактична основа національно-мовного виховання особистості. Культурознавча компетенція.^ Практичні заняттяНаукові засади етнолінгводидактикиНаціонально-мовна особистість учителя-словесникаМодуль ІІ.Мовні знаки національної культури Тема 2.1.Міждисциплінарний контекст етнолінгвістики Мова як феномен і форма національної культури етносу. Проблема взаємозв’язку мови і культури (Я.Грімм, В.фон Гумбольдт, О.Потебня). Мова – “дім буття” (А.Хайдеггер). Національна специфіка мовної картини. Україномовна картина світу. Зв'язок мови з національною психологією. Мова і ментальність. Особливості лінгвоментальної комунікації. Антропологія, культурологія як науки про людину в системі соціокультурних відношень. Етнокультурологія. Принцип діалогізму (М.Бахтін). "Діалог культур" (В.Біблер, С.Аверинцев, Б.Успенський та ін.). Етнічні і національні культури. Українська мова в "діалозі культур". Етнолінгвістика як інтегративна галузь знань про мову і культуру. Місце етнолінгвістики (лінгвістичної антропології) в новій парадигмі знань. Ідея антропоцентричності мови. Мовна особистість – центр антропоцентричної парадигми. Міждисциплінарний контекст етнолінгвістики (етнографія – мовознавство – соціологія – психологія – культурологія - фольклористика). Народна культура, етнопсихологія, міфологія як об'єкт етнолінгвістики. Зв'язок етнолінгвістики з діалектологією, історією мови. Мета етнолінгвістики: вияв народних стереотипів, розкриття фольклорної картини світу народу. Напрями етнолінгвістики (праці Р.Агеєвої, С.Бернштейна, В.Жайворонка, В.Іванова, В.Топорова, М.Толстого). Принципи і прийоми етнолінгвістики. Проблеми етнолінгвістики у шкільному компоненті. Аналіз шкільних програм, підручників, навчально-методичної літератури.^ Практичне заняттяСтатус етнолінгвістики серед інших історико-лінгвістичних дисциплінТема 2.2.Становлення етнолінгвістикиЕтногенез і етнічна історія як об΄єкт етнолінгвістики. Філософія мови і культури Г.Гердера, В.фон Гумбольдта. Народне мовознавство (folk linguistics) Хьонігсвальда. Етнографія мови (ethnography of speaking) Хаймза. Гіпотеза "лінгвістичної відносності" Е.Сепіра, Б.Уорфа. Мовні універсалії і національні особливості. Концепції німецького неогумбольдтіанства (Л.Вайсгербер). Теорія Т.Шухардта. Г.Гадамер “Про внесок поезії у пошук істини”. Праці М.Толстого, М.Трубецького, Р.Боаса, Д.Зеленіна, Е.Карського, О.Шахматова, О.Соболевського, В.Телії та ін. Етнолінгвістика в Україні. Нацiональна мова i українська народна культура. Нацiональна мова i етнопсихологія. Праці Ф.Буслаєва, Ф.Вовка, М.Костомарова, І.Нечуя-Левицького, О.Потебні, І.Срезнєвського, М.Сумцова в галузі етнології, етнографії, етнофольклористики, етнолінгвістики. Культурно-мовні проблеми сучасного мовознавства в Україні. Тенденції в розвитку етнолінгвістики. Етнолінгвістичні праці Н.Бабич, Й.Дзендзелівського, В.Жайворонка, С.Єрмоленко, Н.Сологуб, В.Лучика, Г.Онкович, М.Кочергана, В.Кононенка, В.Мокієнка, А.Івченка, А.Поповського, В.Ужченка та ін., їхня тематика, провідні ідеї. ^ Практичне заняття З історії етнолінгвістикиТема 2.3.Джерельне коло етнолінгвістичних студій Джерельне коло етнолінгвістичних студій: національно-культурні лексеми, діалектизми, етнографізми, фольклоризми, топоніми, екзотизми та ін. Поняття про етнокультурознавчу лексику (Т.Левченко). Культурно-марковані одиниці, “слова з національно-культурним компонентом семантики” (Є.Верещагін, В.Костомаров), “мовні знаки (національної) культури” (Н.Зайченко), “мовно-естетичні знаки національної культури” (С.Єрмоленко), “національно-культурні одиниці” (С.Прохорова), “культуреми”. Етнографія як важливий чинник забезпечення етнолінгвістичного підходу. Етнографічні студії Ф.Вовка, О.Воропая, С.Килимника, Г.Лозко, В.Скуратівського. Слова-поняття і словосполуки на позначення типових особливостей української культури, родинних традицій, календарних звичаїв. Діалектологія як засіб вивчення історії рідного краю. Діалекологічні розвідки П.Гриценка, Й.Дзендзелівського, О.Євтушка, А.Зеленька, В.Ужченка, В.Куриленка. Нацiонально-культурні лексеми і фраземи як засiб вираження народного духу. Поняття національно-словесного образу. Нацiональний образ свiту, художній образ України, українського простору. Метафоричний ряд слова "Україна". Етнонім "українець" у лексичній системі мови. Мовнi образи: мати, хата, хлiб, доля, рушник, козак та ін. Національний пейзаж (Дніпро, степ, поле та ін). Етнокультурна семантика фразеологічних одиниць. Етнопсихологічне наповнення національно-культурних компонентів. Текстотворча функція національно-культурних компонентів. Аналіз "поведiнки" нацiонально-культурних компонентiв у текстах етнографії, фольклору та художньої літератури.^ Практичне заняття Мовні знаки культуриМодуль ІІІ. Формування етнолінгводидактичної культури вчителя-словесникаТема 3.1.Етнолiнгводидактичний підхід до вивчення лексикологіїПроблема етнолінгвістичного опису слів-понять. Історико-культурологічні коментарі слів-історизмів, етнографізмів, діалектизмів. Типові словосполучення з етнокультурознавчим компонентом у лексичному складі української мови. Етнічні паралелі і коментарі. Народнопісенні паралелі. Етимологiзування як встановлення найдавнiшої форми слова. Семантика і етимологія назв спорідненості і свояцтва, назв рослин, часових проміжків. Психолінгвістичні особливості сприйняття соматичної лексики (назви частин тіла) у слов΄янських мовах. Національна ономастика. Походження назв богів і їх відображення в лексико-семантичній системі української мови. Назви міст, річок. Оцінна характеристика власних імен. Етнолінгвістична характеристика назв одягу. Символіка назв страв національної кухні. Історико-культурологічні коментарі до слів "козацької тематики": козак, гетьман, булава, тризуб, шабля, гармати, човни-чайки, хоругви, клейноди. Дiалектологiя як засiб вивчення етнокультури рiдного краю. Польові матеріали для дослідження лексики спорідненості і свояцтва, будівельної, ковальської, весільно-, поховальнообрядової, мовноетикетної лексики. Діалектизми у творах письменників. Зоонiмiка. Теонiмiка, мiфонiмiка. Слова-образи української демонології. Етноміфологеми. Етнолiнгвiстичнi розвiдки у словниках української мови. ^ Практичне заняття Слова-образиТема 3.2Фразеологія як джерело національної педагогіки і дидактики Культурно-національна самобутність фразеологічного складу української мови. Фразеологія як джерело національної педагогіки і дидактики. Фразеологічна картина світу. Семантично-тематичнi групи фразем. Оцінна характеристика народних фразем. Стійкі народні порівняння. Побажання, прокльони, приповідки, їх оцінний зміст. Відетнонімні фразеологізми. Зіставлення як метод вивчення фразеологізмів. Етнокультурознавчий аспект семантики, походження фразеологізмів. Мовленнєвий етикет як складова етнолінгводидактики. Національно-культурна мотивація мовленнєвої поведінки. Етнічна специфіка українського мовленнєвого етикету (дистанція при спілкуванні, рукостискання, уклін). Мовленнєвий етикет у Київськiй Русi. Етикетне мовлення за часів козаччини, у кінці ХIХ – на початку ХХ ст. Мовленнєвий етикет часiв УНР. Деформацiї в українському мовленнєвому етикетi. Працi М.Номиса з етикетного мовлення. Етикетні слова-теми (пане, добродію, пані, панно, пане-товаришу). Російські і польські нашарування в системі етикетних висловів. Адаптація (фонетична, морфологічна, синтаксична) запозичених висловів на позначення ввічливості. Національно-етикетні вигуки. Етикет гостювання і застілля. Календарно- і родинно-обрядовий етикет. Етнолiнгвiстичнi розвiдки у фразеологічних словниках української мови. ^ Практичне заняття Фразеологія як національно-культурний компонент країнознавстваТема винесена на самостійне опрацювання Мовленнєвий етикетТема 3.3.^ Студіювання словотвору і граматики під кутом зору етнолінгвістики і етнопедагогікиДемінутиви із емоційно-забарвленим значенням. Національно-специфічне вживання зменшено-пестливих дієслівних форм. Утворення середнього роду на позначення доброзичливого або негативного ставлення до особи. Утворення складних слів на народнорозмовній основі. Прояв рис української мовної особистості у морфології. Особливості давального відмінка. Специфіка кличного відмінка. Особові займенники. Національні етикетні вигуки. Вираження української мовної особистості в синтаксисі. Національний колорит синтаксичних структур - паремійних висловлювань. Побажальні формули. Роль звертання у вираженні етнокультурознавчої специфіки діалогічного спілкування. Національний колорит фольклорного тексту. Вираження української мовної особистості в художньому тексті.^ Практичне заняттяОцінна характеристика засобами словотвору та граматики.Тема 3.4.Етнолінгводидактичний аспект пошукової роботиСамостійна робота як одна з форм сучасного навчального процесу у вищій школі, її зміст і форми. Самостійна робота з вивчення й інтерпретації словесно-художніх текстів, наукової і критичної літератури. Робота зі словниками, довідниками. Тлумачні словники української мови. Слова на позначення народного побуту, звичаїв, обрядів, одягу, страв у "Словарі української мови" Б.Грiнченка, "Словнику укpаїнської мови П.Бiлецького-Носенка, "Словнику української мови" в 11 томах. Характеристика власних назв, діалектів, застарілих слів та історизмів, термінів іншомовного походження за "Етимологічним словником української мови" (за ред.О.Мельничука). Етимологічні розвідки в "Этимологическом словаре славянских языков" за ред.О.Трубачова, "Славянских древностях" за ред. М.Толстого, "Етимологічно-семантичному словнику" І.Огієнка. Укладання полісемічних, синонімічних та антонімічних паралелей (за "Словником епітетів української мови", "Культурою мови на щодень", "Словником синонімів української мови": В 2 т., "Словником іншомовних слів" та ін.) Образна мотивація народних приповідок ("Українські приказки, прислів‘я і таке інше" М.Номиса; “Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу” В.Ужченка та Д.Ужченка, "Словник фразеологічних антонімів української мови" В.Калашника та Ж.Колоїд, "Словник стiйких народних порiвнянь" О.Юрченка та А.Iвченка та ін. Навчальні практики - етапи особистісного формування майбутнього фахівця, розвитку його загальної і професійної культури. Мета і завдання фольклорної практики. Методика збирання і оформлення експедиційного матеріалу. Етнографічна практика як засіб розширення знань студентів про історію, культуру, побут українського народу й інших народів, що населяють територію України. Методика збирання і оформлення експедиційного матеріалу. Організація науково-дослідної роботи з етнолінгвопедагогіки, етнолінгводидактики. Форми наукової праці з етнолінгвопедагогіки. Робота у науково-дослідницькій лабораторії з лінгвокультури рідного краю. Створення електронних картотек фольклорно-етнографічної, діалектологічної практик. Електронні навчальні видання з етнолінгвокультури рідного краю. Створення електронного етнолінгвістичного словника. Студентські наукові конференції з етнолінгвокультури і методика їх проведення. Методика організації і проведення виховних заходів з етнолінгвокультури. Складання кросвордів, сценаріїв етнолінгвістичних ігор та конкурсів. Організація фольклорно-етнографічного кабінету. Робота з наочністю (виробами народноїтворчості, творами живопису, фотографіями, аудіо-, відеозаписами). Можливості Інтернет-ресурсів при вивченні лінгвокультури рідного краю. ^ Практичні заняття: Робота над створенням етнолінгвістичного словникаМетодика етнолiнгвiстичного аналiзу фольклорних і літературних творів^ Теми, винесені на самостійне опрацювання:Дiалектологiя як засiб вивчення етнокультури краю. Пошукова робота в науково-дослідницькій лабораторії.