ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПОРЯДОК ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ НОТАРІУСАМИ УКРАЇНИЗатверджено Наказом Міністерства юстиції Українивід 3 березня 2004 р. N 20/5Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. N 283/8882 [В текст внесено зміни та доповненняНаказами Міністерства юстиції Українивід 24 травня 2004 р. N 40/5від 7 квітня 2005 р. N 33/5від 15 серпня 2005 р. N 88/5від 28 грудня 2006 р. N 111/5від 28 грудня 2006 р. N 110/5від 29 серпня 2007 р. N 703/5від 19 листопада 2007 р. N 1101/5від 25 липня 2008 р. N 1295/5від 17 жовтня 2008 р. N 1789/5від 15 червня 2009 р. N 1062/5від 9 вересня 2009 р. N 1625/5від 16 листопада 2009 N 2152/5від 26 березня 2010 р. N 615/5][Додатково див. оголошення "Офіційний вісник України", N 84, від 9 листопада 2009 р.][У тексті Інструкції слова "Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ" у всіх відмінках замінено на слова "Спадковий реєстр" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 33/5 від 07.04.2005 р.][У тексті Інструкції слова "Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку" в усіх відмінках замінено словами "Єдиний реєстр довіреностей" у відповідних відмінках; "Положення про Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку" у всіх відмінках замінено словами "Положення про Єдиний реєстр довіреностей" у відповідних відмінках; "Державний реєстр застав рухомого майна" у всіх відмінках замінено словами "Державний реєстр обтяжень рухомого майна" у відповідних відмінках; "Державний реєстр застав нерухомого майна" у всіх відмінках замінено словами "Державний реєстр іпотек" у відповідних відмінках, згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 111/5 від 28.12.2006 р.][У тексті Інструкції слова "Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України" в усіх відмінках замінено словами "Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" у відповідному відмінку згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Глава I^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ1. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (далі - державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (далі - приватні нотаріуси).2. Відповідно до Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон), Цивільного та Сімейного кодексів України нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;3) видають свідоцтва про право на спадщину;4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;9) накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;11) засвідчують справжність підпису на документах;12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;14) посвідчують факт, що фізична особа є живою;15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;16) посвідчують час пред'явлення документів;17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;19) вчиняють виконавчі написи;20) вчиняють протести векселів;21) вчиняють морські протести;22) приймають на зберігання документи.На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.[Пункт 2 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]3. [Пункт 3 виключено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009р.]4. Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів.[Пункт 4 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]5. Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються Кабінетом Міністрів України.Зазначені нотаріальні дії, вчинені без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, є нечинними.Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа.Вчинення інших нотаріальних дій здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів.На примірнику, що залишається у справах нотаріуса, нотаріус після просвічувального напису у правому нижньому куті аркуша зазначає серію та номери використаних на нотаріальну дію спеціальних бланків нотаріальних документів. Серія та номер використаного бланка зазначаються також у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій у графі "Зміст нотаріальної дії. Місце вчинення нотаріальної дії. Номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено зміст вчиненої нотаріальної дії. Дата та номер перевірки спеціального бланка нотаріального документа".Для виготовлення витягів та довідок з Єдиних та державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України використовуються спеціальні бланки документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України (далі-спеціальні бланки). Перелік витягів та довідок з реєстрів, для виготовлення яких використовуються спеціальні бланки, установлюється Міністерством юстиції України. Зразок та опис спеціальних бланків, а також порядок постачання, зберігання, обліку та звітності їх витрачання встановлюються Міністерством юстиції України.[Пункт 5 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]6. Нотаріуси відповідно до статті 7 Закону України "Про нотаріат" у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим; наказами Міністерства юстиції України; нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси в установленому порядку та в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.7. Нотаріуси зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю.Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.Довідки про суму нотаріально посвідчених договорів, які необхідні виключно для встановлення додержання законодавства з питань оподаткування, надаються нотаріусом протягом 10 робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу органів державної податкової служби.Довідки про наявність складеного заповіту та витяги із Спадкового реєстру, за винятком заповідача, видаються тільки після смерті заповідача.На вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі з метою регулювання організації нотаріальної діяльності нотаріуси видають підписані ними копії документів та витяги з них, а також пояснення у строк, встановлений цими органами.Вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому Законом України "Про нотаріат", а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду.[Пункт 7 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]8. Нотаріуси зобов'язані здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону України "Про нотаріат" і складеної присяги, сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права й обов'язки, попереджати про наслідки нотаріальних дій, що вчиняються для того, щоб юридична необізнаність не могла їм зашкодити, зберігати в таємниці відомості, одержані ними у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій, відмовляти у вчиненні нотаріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вести нотаріальне діловодство та архів відповідно до встановлених правил, дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву, не допускати їх пошкодження чи знищення, надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства, постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, встановлених Законом, проходити підвищення кваліфікації і виконувати інші обов’язки, передбачені цим Законом.[Абзац перший пункту 8 доповнено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]На прохання фізичних чи юридичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, нотаріуси мають право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення цих нотаріальних дій, складати проекти правочинів і заяв, виготовляти копії (фотокопії) документів та витягів з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру, одержувати плату за надання консультацій правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та за надання додаткових інформаційно-технічних послуг.[Абзац другий пункту 8 доповнено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.9. Мова нотаріального діловодства визначається у відповідності до статті 15 Закону України "Про нотаріат". Якщо особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем у письмовій або усній формі, про що зазначається в посвідчувальному написі.Особа, що не володіє мовою, якою виготовлений документ, підписується тією мовою, яку вона знає.Глава II^ ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ10. Нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом на всій території України, за винятком обмежень у праві вчинення нотаріальних дій, установлених Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України.11. Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи та ін.) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених Законом.[Пункт 11 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]12. Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб1, у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.-------------------1 Див. Закон України від 22.05.2003 N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".Учинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або направлення документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен упевнитись у відсутності в зацікавлених осіб заперечень проти вчинення цієї дії.Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії у цих випадках, не може перевищувати одного місяця.За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.[Абзац четвертий пункту 12 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.][Абзац шостий пункту 12 виключено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.][Абзац сьомий, у зв’язку з чим абзац сьомий вважається відповідно абзацом п’ятим, пункту 12 виключено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.[Абзац п’ятий пункту 12 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]13. При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій.Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).[В абзаці другому пункту 13 деякі слова виключено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.[В абзаці третьому пункту 13 деякі слова виключено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Особа неповнолітнього, до 16 років, установлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьків (одного з батьків) про те, що ця особа є їх дитиною.У разі, якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати правочин, заяву або інший документ, підписується інша фізична особа, нотаріус установлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього.[В абзаці п’ятому пункту 13 деякі слова виключено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Реквізити документа, за яким встановлено особу громадянина, записуються нотаріусом у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.[Абзац шостий пункту 13 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Копія документа, на підставі якого встановлюється особа, долучається нотаріусом до примірника правочину (свідоцтва), що залишається в його справах.[Пункт 13 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]14. При посвідченні правочину визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть участь у ньому.Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими статтею 43 Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов’язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень.Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей, за винятком довіреностей, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, за умови їх легалізації уповноваженими органами. Без легалізації такі довіреності приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна. За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса.У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної особи, яка видала довіреність.[Пункт 14 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]15. При посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад, при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.16. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.[Абзац другий пункту 16 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, є сліпою, нотаріус, крім того, прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо сліпа особа письменна, вона сама підписує документ.[В абзац третій пункту 16 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Глуха, німа або глухоніма фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, сама прочитує документ і підписує його. Якщо така особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписати документ, то при вчиненні нотаріальної дії обов'язково повинна бути присутня особа (сурдоперекладач), яка може порозумітися з глухою, німою або глухонімою особою і підтвердити своїм підписом, що зміст правочину, заяви чи іншого документа відповідає волі учасника нотаріальної дії. Підпис особи (сурдоперекладача) проставляється після тексту правочину. Від зазначеної особи вимагається документ, що підтверджує його кваліфікацію.Підписання правочину, заяви чи іншого документа здійснюється за правилами, встановленими абзацом другим цього пункту.[Абзац четвертий пункту 16 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]17. [Пункт 17 виключено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]18. [Пункт 18 виключено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]19. При посвідченні правочинів майнового характеру нотаріусом у текстах правочинів зазначаються: для фізичних осіб - ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, для юридичних осіб - ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. На підтвердження наявності ідентифікаційного номера (коду) нотаріусу подається відповідна, завірена уповноваженою особою, довідка або (витяг), фотокопія якої(го) долучається до примірника правочину, який залишається у справах нотаріуса.[Пункт 19 доповнено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009р.]Якщо особа через свої релігійні або інші переконання у встановленому законом порядку відмовилась від прийняття ідентифікаційного номера, нотаріус перевіряє цей факт за її паспортом. Копія сторінки паспорта з відміткою про наявність у такої особи права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера залишається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.[Пункт 19 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]20. У відповідності до статті 46 Закону України "Про нотаріат" нотаріус управі витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості і (або) документи повинні бути подані в строк, указаний нотаріусом. Проте цей строк не може перевищувати одного місяця.[В абзац перший пункту 20 внесено зміни згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Ненадання відомостей або документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні.21. Нотаріус не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я і від свого імені, на ім'я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори та працівників, що перебувають у трудових відносинах з нотаріусом.[В абзаці першому пункту 21 деякі слова виключено згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються будь-якими іншими нотаріусами чи посадовими особами будь-якого органу місцевого самоврядування в межах його компетенції.22. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.[Абзац перший пункту 22 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]Дописки, закреслені слова чи інші виправлення, які є в документах, що подаються для вчинення нотаріальних дій, повинні бути застережені підписом посадової (уповноваженої на те) особи і печаткою установи, підприємства або організації чи особи, яка видала документ. При цьому виправлення повинні бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім виправлене чи викреслене.Не приймаються для вчинення нотаріальних дій документи, у яких не можна прочитати все в них написане в первісному написанні, як, наприклад, документи, залиті чорнилом, потерті та ін.Не приймаються порвані документи та документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, якщо аркуші не прошито у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, а аркуші не пронумеровано і не скріплено підписом посадової (уповноваженої на те) особи та печаткою юридичної особи, яка видала документ.[Абзац четвертий пункту 22 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]22-1. Нотаріус перевіряє справжність кожного аркуша документа, який викладений на спеціальних бланках нотаріальних документів та подається для вчинення нотаріальних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів у порядку, передбаченому Положенням про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів. На примірнику документа або його копії, що залишається у справах державної нотаріальної контори чи в приватного нотаріуса, робиться відмітка про перевірку справжності спеціального бланка нотаріального документа за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів з обов'язковим зазначенням часу, дати та ідентифікаційного номера перевірки.[Інструкцію доповнено пунктом 22-1 згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 110/5 від 28.12.2006 р.]Дата та ідентифікаційний номер перевірки також записуються нотаріусом у графі 5 реєстру для реєстрації нотаріальних дій.[Пункт 22-1 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]23. Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а найменування юридичних осіб та їх ідентифікаційні коди за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. У необхідних випадках зазначаються номери рахунків юридичних осіб у банках (кредитних установах).Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.При посвідченні правочинів за участю іноземних громадян зазначаються також їх громадянство, адреса постійного місця проживання за межами України, а при посвідченні правочинів за участю іноземних юридичних осіб – місцезнаходження та держава, де зареєстровано юридичну особу.На нотаріально оформлюваних документах не заповнені до кінця рядки та інші вільні місця прокреслюються, за винятком документів, призначених для дії за кордоном, у яких прокреслення не допускаються. Дописки і виправлення можуть бути зроблені тільки під час вчинення нотаріальної дії.Усі виправлення мають бути зроблені так, щоб усе помилково написане, а потім закреслене можна було прочитати.Виправлення, зроблені в тексті нотаріально оформлюваного документа, який не потребує підпису особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії (наприклад, копія документа), застерігаються нотаріусом лише в кінці посвідчувального напису з проставленням підпису нотаріуса і печатки на такому застереженні.Дописки чи виправлення, зроблені в тексті правочину, повинні бути застережені нотаріусом, підписані особами, які вчиняють нотаріальну дію, із зазначенням дати внесених виправлень чи дописок та скріплені підписом і печаткою нотаріуса.При засвідченні справжності підпису на документах дописки і виправлення можуть бути зроблені лише особою, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, із зазначенням дати і проставленням особистого підпису під дописками чи виправленнями. Зазначені дописки і виправлення скріплюються підписом та печаткою нотаріуса.У разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути прошиті нитками білого чи червоного кольору або скріплені у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення їх цілісності, з проставленням печатки нотаріуса і зазначенням кількості скріплених аркушів.[Пункт 23 викладено у новій редакції згідно з Наказом Міністерства юстиції України N 1062/5 від 15.06.2009 р.]24. При посвідченні правочинів, засвідченні вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, при посвідченні часу пред'явлення документа, при видачі дублікатів на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи за формами, установленими Правилами ведення нотаріального діловодства.Посвідчувальний напис може бути розміщений як на лицьовому боці оформлюваного документа, так і на його звороті.Посвідчувальний напис повинен бути написаний зрозуміло, чітко, без підчисток. Дописки та інші виправлення мають бути застережені підписом та печаткою нотаріуса.Для вчинення посвідчувальних написів можуть застосовуватись штампи з текстом відповідного напису.Якщо посвідчувальний напис не вміщується на нотаріально оформлюваному документі, він має бути продовжений на прикріпленому до документа додатковому аркуші. Якщо посвідчувальний напис не вміщується на документі, викладеному на спеціальному бланку нотаріального документа, він має бути продовжений на спеціальному бланку нотаріального документа.У цих випадках аркуші, на яких викладено текст документа, і аркуш з продовженням посвідчувального напису прошиваються міцною ниткою білого або червоного кольору, аркуші повинні бути пронумеровані, скріплені підписом нотаріуса і його печаткою.На підтвердження права на спадщину, права власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, повноважень виконавця заповіту, про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, а також посвідчення фактів, що фізична особа є живою, про перебуГлава III^ ПРАВИЛА ВЧИНЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙРозділ 1ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОСВІДЧЕННЯ ПРАВОЧИНІВ35. Нотаріуси посвідчують правочини, нотаріальне посвідчення яких передбачено законом, зокрема:договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання (догляд), спадковий договір) нерухомого майна (статті 657, 715, 719, 729, 732, 745, 1304 Цивільного кодексу України);іпотечні договори (стаття 18 Закону України "Про іпотеку", стаття 577 Цивільного кодексу України);договори про спільну часткову власність на земельну ділянку; про купівлю-продаж земельних ділянок, про перехід права власності та про передачу права власності на земельні ділянки; про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) (статті 88, 128, 132, 142 Земельного кодексу України, стаття 14 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)");договори купівлі-продажу (приватизації) державного майна (стаття 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", стаття 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)");договори про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; про надання утримання; про припинення права утримання взамін набуття права на нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати; шлюбні договори; договори між подружжям про розмір та строки виплати аліментів на дитину; договори про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (статті 69, 78, 89, 94, 109, 189, 190 Сімейного кодексу України);договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше (стаття 793 Цивільного кодексу України);договори найму транспортних засобів за участю фізичної особи, договори позички транспортного засобу, у якому хоча б однією стороною є фізична особа (статті 799, 828 Цивільного кодексу України);договори про створення акціонерних товариств, якщо товариства створюються фізичними особами (стаття 153 Цивільного кодексу України);договори управління нерухомим майном (стаття 1031 Цивільного кодексу України);договори про зміну черговості одержання права на спадкування (стаття 1259 Цивільного кодексу України);заповіти (статті 1247, 1249 Цивільного кодексу України);довіреності на укладання правочинів, нотаріальне посвідчення яких передбачене законом; довіреності, що видаються в порядку передоручення (стаття 245 Цивільного кодексу України).За