ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ НАУК Напрям: Соціологія Спеціальність: Соціологія (0904)I. Загальна соціологія1. Предмет соціологіїСоціологія в системі наук про суспільство. Система соціологічних знань та її елементи. Види соціологічних досліджень. 2. Методологія та методи соціологічного дослідженняПоняття соціологічного дослідження та його види. Програма конкретного соціологічного дослідження та її функції. Основні методи конкретно-соціологічного дослідження. Сфери використання результатів емпіричних соціологічних досліджень у науковій і практичній діяльності. 3. Суспільство як система. Соціальні зміни і розвиток суспільстваСуспільство як цілісна система. Аналіз чинників стабільності суспільства як системи. Дослідження соціальних змін, їх джерел. Типологізація суспільств. Сутність і рівні, чинники соціальних змін. 4. Особистість у системі соціальних зв’язківПоняття особистості у соціології. Основні теоретичні підходи до аналізу особистості та її розвитку. Статусно-рольова структура особистості. Структура соціального статусу, права, обов'язки і соціальні ролі. Сутність і структура процесу соціалізації. Ідеальний, нормативний, модальний типи особистості сучасного українського суспільства. 5. Соціальна структура та соціальна стратифікаціяПоняття соціальної структури суспільства. Типи соціальних груп і соціальних спільнот та їх характеристика. Соціологічний підхід до аналізу взаємодії між основними демографічними групами суспільства, його роль у гармонізації соціального розвитку. Сутність соціальної стратифікації. . Історичні типи стратифікаційних систем. Система соціальної стратифікації сучасного українського суспільства. Елітні групи сучасного українського суспільства та їх роль у суспільному житті. Середній клас як основа соціальної стабільності і рушій суспільного прогресу. Маргінальні групи суспільства: причини існування та специфіка життєдіяльності. Сутність та види соціальної мобільності. Проблема відкритості стратифікаційних груп і соціальна мобільність. Дослідження українських соціологів актуальних проблем трансформації соціальної структури в пострадянській Україні. 6. Етнонаціональна структура суспільстваСутність та специфіка етнічних спільнот. Форми етнічних спільнот та їх характеристика. Особистість та нація: етнічна самоідентифікація, національна самосвідомість, патріотизм та їх місце у життєвих диспозиціях особистості. Моделі побудови міжетнічних взаємин (етноцид, сегрегація, асиміляція, плюралізм ) та їх наслідки для етнічних груп і соціальної системи. Причини, вияви та наслідки міжетнічних конфліктів, шляхи їх упередження та подолання. Політична нація і особливості її формування в Україні. 7. Процес і типи соціальної взаємодіїСутність та анатомія соціальної взаємодії. Структура і види соціального зв'язку. Види соціальних контактів. Соціальна взаємодія. Зміст соціальної взаємодії на мікро- та макрорівні. Полюси соціальної взаємодії: солідарність і конфлікт. Нормативна і функціональна солідарність: зміст, функції. Конфлікт, як форма соціального протистояння. Функції конфлікту. 8. Соціальний контроль та девіантна поведінкаВпорядкованість суспільства: система і механізми соціального контролю. Основні елементи системи соціального контролю: соціальні норми і санкції. Сутність та форми девіації. Типологія соціальної поведінки. Функції та дисфункції девіації у суспільному розвитку. Врахування причин виникнення, форм життєдіяльності та субкультурних особливостей девіантних груп у практиці соціального управління. 9. Соціальні інститути та соціальні організаціїПоняття соціального інституту. Структура соціального інституту та механізми його функціонування. Етапи становлення і розвитку соціальних інститутів. Проблема класифікації соціальних інститутів: їх види та типи. Функції соціальних інститутів. Дисфункції соціальних інститутів: причини, форми вияву, наслідки, методи упередження та подолання. Проблема взаємозалежності та збалансованості системи соціальних інститутів. Соціальні інститути та суспільні зміни. Сутність соціальної організації. Соціальна організація як система. Основні типи соціальних організацій, їх сутність, призначення і особливості функціонування. Функції соціальних організацій. Причини, вияви дисфункції організацій і методи їх регулювання. Управління в організаціях. Управлінські рішення, їх види, процес прийняття і реалізації. 10. Культура і суспільствоКультура як якісна інтегративна характеристика суспільного життя. Особливості соціологічного підходу до вивчення культури. Аналіз багатовимірної структури культури: складові культури і їх змістовне наповнення. Типи культури. Культурні універсалії. Основні підходи до порівняльної оцінки культур. Динаміка та функції культури. Українська соціокультурна традиція. Складові культури як стрижень кристалізації модерної української нації. Роль культурного чинника в консолідаційних процесах у сучасній Україні. ^ II. Історія соціології1. Історія соціології як область соціологічного знанняПредметні межі історії соціології та її періодизація. Принципи, що лежать в основі історико-соціологічних курсів і монографій. Критерії соціологічного знання в історії соціології: онтологічні, епістемологічні, етичні, інституційно-організаційні. Парадигми в історії соціології: історія соціології чи історія соціологій? Значення для соціології її історії. Дослідження вітчизняних соціологів в галузі історії соціології (Ручка А.,Танчер В., Захарченко М., Погорілий О.). 2. Зародження та розвиток протосоціологічних знань в Стародавньому світі і СередньовіччіМіф та епос - перші історичні форми соціального знання. Осмислення соціальних явищ в працях античних історіографів:Геродот, Фукідід, Полібій, Таціт. Філософські погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля, Сенеки. Уявлення про людське суспільство в християнській теології: Аврелій Августин і Фома Аквінський. Вчення арабського філософа Ібн Хальдуна про сутність суспільства та соціальних процесів. Соціальні ідеї мислителів-гуманістів: Данте, Петрарка, Л.Бруні, Л.Валла, Т.Мор, Т.Кампанелла. Аналіз суспільного життя працях Н.Макіавеллі, Ж.Бодена, Г.Гроція. 3. Соціальні знання та суспільствознавчі дослідження Нового часу (17-19 ст.)Теорії "природного права" і "суспільного договору": Т.Гоббс і Д.Локк. Соціологічні концепції французьких просвітителів: Ш.Л.Монтеск’є, Ж.Ж.Руссо, Ж.А.Кондорсе. Погляди на соціально-історичний розвиток людства Дж. Віко. Уявлення про соціальний прогрес у філософії історії Й.Г.Гердера та Г.Ф.Гегеля. Соціально-демографічна теорія Т.Р.Мальтуса. Соціологічні ідеї консерватизму (Е.Берк, Л.Бональд, Ж. Де Местр), лібералізму (І.Бентам, Дж.С.Мілль, Б.Констан) та утопічного соціалізму (А.де Сен-Сімон). Соціально-філофська концепція А. де Токвіля. 4. Виникнення та розвиток соціології як науки в середині 19 ст.: О. Конт і Г. СпенсерПозитивізм – світоглядна основа теорії О.Конта. Класифікація наук і обґрунтування О.Контом соціології як науки. Предмет і завдання соціології. Методи дослідження суспільства в соціології О.Конта. Два розділи контівської соціології: соціальна статика і соціальна динаміка. Обґрунтування соціології і її принципів Г.Спенсером. Ідея соціальної еволюції. Спенсерівська класифікація суспільств. Органіцизм і функціоналізм в соціологічній концепції Г.Спенсера. 5. Діалектико-матеріалістична соціологія К. МарксаІдейно-теоретичні джерела марксистської соціології. Методологія діалектико-матеріалістичного підходу до соціальних явищ. Концепція антропогенезу і соціогенезу в соціології К.Маркса. Марксистська теорія соціальної системи. Динаміка соціальних змін і поняття суспільно-історичної формації. Теорія класів і класової боротьби, соціальна революція. Соціологія пізнання К.Маркса: ідеологія і класова свідомість. 6. Натуралістичні школи та психологічний напрям в соціології 19 - поч. 20 ст.Основні принципи соціологічного натуралізму. Соціал-дарвіністські погляди на розвиток суспільства: У.Беджгот, Л.Гумплович, Г.Ратценхофер, А.Смолл, У.Самнер. Расово-антропологічна школа: А. де Гобіно, Х.С.Чемберлен, М.Грант, Ж.Ваше де Ляпуж, О.Аммон. Психологізм як основа пояснення соціальних явищ. Психологічний еволюціонізм Л.Уорда і Ф.Гіддінгса. Інстинктивізм в соціології: У.Мак-Дугалл. Психологія народів і психологія натовпу: М.Лацарус, Г.Штейнталь, В.Вундт, Г.Лєбон.Теорія наслідування Г.Тарда. 7. Німецька формальна соціологія кн. 19 - поч. 20 ст. та соціологія В. ПаретоМетодологічні проблеми соціального пізнання на рубежі 19-20 ст. Основоположні принципи соціального життя в концепції Ф.Тьоніса: “спільнота” і “суспільство”. Соціологія Ф.Тьоніса як аналіз “соціальних форм”. Г.Зіммель про метод, предмет і завдання соціології. Основні поняття формальної соціології Г.Зіммеля. Предмет та методологія соціології як науки в теорії В.Парето. Суспільство – система взаємодії індивідів. Концепції ідеології та коловороту еліт В.Парето. 8. Соціологічні теорії Е. Дюркгейма та М. Вебера“Соціологізм” як філософське обґрунтування соціології Е.Дюркгейма. Предмет соціології та правила соціологічного методу. Соціальна солідарність та поділ праці в концепції Е.Дюркгейма. Соціальна норма та патологія. Соціологія суїциду. Методологічні принципи соціології М.Вебера.Концепція ідеальних типів. Категорія “соціальної дії”, її структура і види. Вчення про типи політичного панування. Соціологія релігії М.Вебера: аналіз етичних основ капіталізму. 9. Символічний інтеракціонізм Дж. Міда, Ч. Кулі і Г. БлумераТеоретико-методологічні засади інтеракціоністської соціології Дж.Міда. Ключові поняття символічного інтеракціонізму: соціальна дія, символ і жест. Концепція людської “самості” і механізм її функціонування. Основні постулати і метод теорії “дзеркального Я”. Ч.Кулі. Інтеракціоністська концепція Г.Блумера.Сфера колективної поведінки та її форми. “Драматургічний” підхід до соціальної взаємодії Е.Гоффмана. 10. Структурний функціоналізм:Т. Парсонс і Р. МертонІдейні основи формування функціоналістських уявлень в соціології. Волюнтаристська теорія соціальної дії Т.Парсонса. Системи соціальної дії та її види. Концепція соціальної системи, суспільство як тип соціальної системи. Проблематика соціальних змін. Критика класичного структурного функціоналізму Р.Мертоном. Теорії середнього рівня і стратегія функціонального аналізу. Функціоналістська концепція аномії Р.Мертона. 11. Соціобіологічні концепції і теорія соціального обмінуНатуралізаторський підхід до соціальних явищ. Соціобіологічна "теорія інстинкту": К.Лоренц, Р.Ардрі, Д.Морріс, Р.Фокс. Систематизація соціобіологічних ідей Е.Уілсоном. Біологічний функціоналізм П.Ван ден Берге. Використання теоретико-методологічних принципів експериментальної психології в дослідженнях суспільства: соціальний біхевіоризм Б.Скінера. Теоретичні витоки теорії соціального обміну. Основні принципи теорії соціального обміну Дж.Хоманса. Критика макросоціологічних теорій Дж.Хомансом. Макроструктурна теорія соціального обміну П.Блау. 12. Інтегральна соціологія П.Сорокіна та французька соціологія сер. 20ст.Інтегральна природа людської особистості в концепції П.Сорокіна. Соціологія культури П.Сорокіна: соціокультурні суперсистеми. Дослідження П.Сорокіним соціальної стратифікації та мобільності. Теорема флуктуації суспільств. Соціологія революції П.Сорокіна. Соціологічна теорія Ж.Гурвіча: методи вивчення соціальної реальності та предмет соціології. Концепція "людської свободи". Соціологічні погляди Р.Арона: критика марксистської парадигми. Соціологія політики Р.Арона. Аналіз глобальних соціальних проблем.13. Феноменологічна соціологія та етнометодологіяІдейно-теоретичні витоки феноменологічної соціології. Предмет і методи феноменологічної соціології А.Шютца. Концепція інтерсуб’єктивного світу та типізація соціальних об’єктів. Вивчення А.Шютцом проблем міжгрупової взаємодії. Феноменологічна соціологія П.Бергера і Т.Лукмана. Принципи конструювання соціальної реальності.Специфіка знання в традиційних та сучасних плюралістичних суспільствах. Етнометодологія Г.Гарфінкеля: предмет і методи. Аналіз розмовних практик та вивчення інститутів як основні дослідницькі напрямки в етнометодології. 14. Теорія соціального конфлікту та соціологія неомарксизмуІсторико-культурні та ідеологічні передумови виникнення конфліктологічного підходу. Методологічні принципи теорії соціального конфлікту. Діалектико-конфліктологічна теорія Р.Дарендорфа. Конфліктологічна концепція Л.Козера і функціональність соціального конфлікту. Критична теорія Франкфуртської школи: Г.Маркузе та Е.Фромм. Неомарксистський структуралізм: Л.Альтюссер і Н.Пулантцас. Неомарксистські погляди І.Валлерстайна та Т.Скокпол. 15. Основні напрямки сучасної теоретичної соціологіїНеофункціоналістські концепції Дж.Александера та Дж.Тьорнера. Структуралізм та постструктуралізм в соціології: К.Леві-Строс і М.Фуко. Постструктуралізм Ж.Дерріди. Теорія структурації Е.Гіденса. Структуралістський конструктивізм П.Бурдьє. Комунікативна теорія соціальної дії та соціальних систем Ю.Габермаса. Постмодерністські соціологічні теорії: З.Бауман та Ж.Бодрійяр. ^ III. Соціологія організацій1. Соціологія організацій як галузь наукового знання. Моделі соціальної організації в історії соціологічних дослідженьРоль організацій у повсякденному житті суспільства. Природа та сутність сучасної організації. Соціологія організацій як сфера наукових знань, її об’єкт та предмет дослідження. Методологія соціології організацій. Виникнення теорії організацій як відповідь на виклики суспільних змін. Зародження соціології організацій: організація як трудовий процес (Ф.Тейлор). Функціональна модель “Організація – машина” (А.Файоль, Л.Урвік). Бюрократична модель організації (М.Вебер). Неформальні моделі самоорганізації (Е.Мейо, Ф.Ротлісбергер). “Соціо-технічна модель” організації (Е.Тріст, А.Райс). ”Інтеракціоністська модель” (Ч.Бернард, Г.Саймон). Модель “природної організації” (Р.Мертон, А.Етціоні). 2. Організація як соціальна система. Види та структура соціальних організаційСоціальна організація як вищий рівень розвитку соціальних систем. Атрибутивні якості соціальної організації. Основні структурні компоненти організації: цілі, структура, персонал, технології. Параметри соціальної структури організації. Типи організаційних структур. Організаційна культура: поняття, функції, логіка формування, елементи. Типологія організаційної культури. Види соціальних організацій. Характерні типологічні ознаки організацій: розподіл функцій, ієрархія, прийняття рішень, фіксоване членство. Органічні та механічні типи організацій. 3. Людина в організаційному просторіОсновні підходи до вивчення особистості члена організації. Особистісні якості члена організації. Фактори, що впливають на поведінку індивіда в організації. Типи трудової поведінки. Навчання та організаційна соціалізація. Мотивація в організації. Сутність мотивації як функції управління в організації. Природа мотивації. Функції мотивів поведінки індивіда. 4. Група як основа організації. Лідерство і команди в організаціяхГрупа як основа соціальної організації. Поняття групової динаміки, її характеристики. Фактори, що впливають на групову динаміку. Лідерство та групові явища. Психологічні проблеми лідерства в організаціях. Стилі лідерства. Група і команда. Роль командної роботи в організації. 5 .Організаційні процеси: конфлікти та комунікація в організаціяхПрирода і моделі комунікації в організації. Аналіз комунікативних мереж та ролей. Умови та фактори ефективної комунікації. Комунікативні бар’єри. Організаційні конфлікти. Організаційний конфлікт як різновид соціального конфлікту. Функції організаційного конфлікту. Джерела та прояви конфліктності в організаціях. Розв’язання конфліктів та переговорний процес. Соціальні технології запобігання конфліктних взаємодій. 6. Функціонування соціальних організацій. Влада та організаційна політикаСутність процесу управління в організаціях. Основні етапи управління. Бюрократія в організаціях. М.Вебер про основні риси ідеальної бюрократії. Негативні сторони діяльності бюрократії. Модель бюрократії Р.Мертона. Види бюрократії в сучасних організаціях. Управлінські рішення та їх типологія. Процес прийняття управлінських рішень. Організаційна влада і політика. Модель влади в організації. Джерела влади. Виміри влади. Організаційна політика. Типи політичної активності в організації. Умови організаційної політики. 7. Організаційний розвиток. Впровадження змін в організаціюПоняття та особливості організаційного розвитку. Організаційні зміни: рушійні сили та сили опору. Готовність організації до змін. Програма робіт з організаційного розвитку. Інтервенції організаційного розвитку. ^ IV. Соціологія сім’ї1. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізуМісце соціології сім’ї в системі соціологічних знань та зв’язок з іншими науками про суспільство та людину. Соціологія сім’ї як спеціальна соціологічна теорія, її структура та функції. Система категорій соціологічного дослідження сім’ї. 2. Виникнення та розвиток соціології сім’їВиникнення паростків соціології сім’ї в «переддослідницький період» (до сер. ХІХ ст.). Соціологія сім’ї в період «соціального дарвінізму» (кінець ХІХ ст.). Соціологія сім’ї в період становлення соціологічної роботи (з сер. ХХ ст.). Теоретичні джерела соціології сім’ї. 3. Сім’я як соціальний інститут, її місце в суспільствіМісце інституту сім’ї серед інших суспільних інститутів та взаємозв’язок з ними. Причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім’ї в певних соціальних умовах. Перспективи розвитку інституту сім’ї. 4. Історичні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносинБазові форми шлюбу та сім’ї в історичному розвитку. Типи сімей та їх характеристика. «Сексуальна революція» та її наслідки в суспільствах з різними рівнями розвитку та культурними традиціями. 5. Макросоціальні явища та сім’яВплив макросоціальних явищ на розвиток інституту сім’ї. Основні причини та тенденції змін сімейно-шлюбних відносин. 6. Соціальні функції сучасної сім’ї та тенденції їх змінФункції як засіб реалізації ролі та місця сім’ї у сучасному суспільстві. Основні соціальні функції сім’ї та їх характеристика. Спосіб життя сім’ї як інтегральний показник функціонування сім’ї. 7. Сім’я в системі мікросоціальних структурДжерела мікросоціологічного дослідження сім’ї. Основні соціологічні теорії, які застосовуються до вивчення сім’ї на мікрорівні. Сімейна група: її цілі та завдання, взаємодія з найближчим соціальним оточенням. 8. Етапи формування шлюбно-сімейних відносинФормування шлюбно-сімейних відносин як процес. Дошлюбна та шлюбна поведінка. Репродуктивна, сексуальна поведінка та тенденції їх змін. Молода сім’я: специфіка функціонування. 9. Методи дослідження життєвого циклу сім’їМетодологія вивчення стадій сімейного циклу. Сімейна генеалогія. Геносоціограма. Методи дослідження сімейних біографій. 10. Сім’я та особистість. Міжособові взаємини в родиніСоціально-психологічні взаємовідносини в сучасній сім’ї: сутність, характер, специфіка прояву. Взаємовідносини поколінь в сім’ї. Якість шлюбу. Задоволення шлюбом. 11. Гендерні ролі та нерівність жінки в сім’ї та суспільствіПередумови виникнення гендерної теорії та її застосування у дослідженнях інституту сім’ї. Гендерні ролі та гендерні стереотипи, їхній вплив на сімейну взаємодію. Фемінізм та інститут сім’ї. 12. Сім’я та професійна діяльність жінокІсторія та причини залученості жінок у сферу суспільного виробництва. Проблема «подвійної зайнятості» жінки. Політика держави щодо жінки та сім’ї у сучасному суспільстві. 13. Проблеми соціальної патології та сім’яПричини та специфіка сімейних проблем та дисфункцій. Виховання дітей у неблагополучних сім’ях. Причини та фактори, що спричиняють насильство у сім’ї. 14. Проблеми стабільності сім’ї у сучасному суспільствіТенденції розвитку сучасної сім’ї. Типи сімейних конфліктів. Різні точки зору з приводу розвитку сучасної сім’ї. ^ V. Кількісні методи соціологічних досліджень1. Теоретико-методологічні засади кількісних методів соціологічних дослідженьМакросоціологічний аналіз як теоретико-методологічна база кількісних методів у соціології. Поняття і сутність стратегії кількісного соціологічного дослідження. Методологія техніка та процедури кількісного соціологічного дослідження. 2. Програма “кількісного” соціологічного дослідження та її структураОсобливості програми кількісного соціологічного дослідження. Інтерпретація та операціоналізація понять у кількісному соціологічному дослідженні. Основні етапи роботи над програмою кількісного соціологічного дослідження. 3. Вибірковий метод у соціологічному дослідженніСутність вибіркового методу у соціології. Ймовірнісні методи формування вибіркової сукупності. Детерміновані методи формування вибіркової сукупності. Розрахунок обсягу вибіркової сукупності. 4. Метод аналізу документівВикористання документальних інформаційних джерел у кількісному соціологічному дослідженні. Контент-аналіз документів, як кількісний метод. Процедура контент-аналізу документів та способи представлення його результатів. 5. Метод анкетуванняСпецифіка анкетного опитування: його переваги та недоліки. Типи запитань в анкеті та принципи їх формулювання. Композиція та макетування анкети. “Пілотаж” анкети. Особливості поштового, пресового, мультимедійного та Інтернет-анкетування. 6. Метод інтерв’ю як кількісний методСоціологічне інтерв’ю: види та їхня характеристика. Особисте інтерв’ю: техніки та процедури. Телефонне інтерв’ю та його особливості. Типи інтерв’юерів та їхня підготовка. 7. Метод спостереженняОсновні види спостереження в соціології. Методологічні та процедурні основи методу спостереження. Розробка бланку спостереження. Сфери застосування методу спостереження в кількісних соціологічних дослідженнях. 8. Метод експериментуЕксперимент, як метод дослідження причинно-наслідкових зв’язків. Різновиди експерименту в соціологічному дослідженні. Поняття достовірності експерименту (внутрішня та зовнішня достовірність). Основні моделі експерименту та їхня специфіка. 9. Джерела помилок в “кількісному” соціологічному дослідженніЯкість отриманої інформації: репрезентативність, надійність та валідність. Класифікація помилок в соціологічному дослідженні, та їхні джерела. Помилки інструментарію. Когнітивні методи аналізу запитальників. Помилки вибірки. 10. Підготовка даних до аналізу, аналіз даних та представлення результатів дослідженняОсновні процедури підготовки даних до аналізу. Шкалювання та аналіз даних у соціології. Основні статистичні методи аналізу соціологічної інформації зібраної кількісними методами. Способи представлення результатів соціологічного дослідження. 11. Аналіз даних за допомогою пакету прикладних програм “ОСА”Пакет прикладних програм “ОСА” його можливості та інтерфейс. Створення паспорту анкети для введення даних. Створення масиву даних та його редагування. Частотний аналіз в середовищі пакету прикладних програм “ОСА”. Операції із змінними в середовищі пакету прикладних програм “ОСА”. ^ VI. Соціологія освіти1. Соціологія освіти як спеціальна соціологічна теоріяМісце соціології освіти в системі соціологічного знання. Предметно-об’єктна сфера соціології освіти. Структура соціології освіти. Основні методологічні підходи в соціології освіти. Функції соціології освіти у суспільстві (прогностична, інформаційна, інтеграційна, трансформаційна та ін.). Принципи соціології освіти (гуманітаризації, історизму, демократизації, безперервної освіти). 2. Історія розвитку соціології освітиЕ.Дюркгейм як один з засновників соціології освіти, основні положення його концепції. Функціональний і конфліктологічний підходи в соціології освіти (Т.Парсонс, М. Вебер, К. Маркс). Основні концепції зарубіжної соціології освіти ХХ ст. (П.Сорокін, Т.Веблен, Дж. Дьюї). Концепція “культурної реконверсії капіталу” (П. Бурдьє, Ж. Пассерон). Найвпливовіші концепції сучасної соціології освіти (за Е.Гіденсом). Соціологія освіти в Україні. Концепція соціології освіти О.Якуби. 3. Освіта як соціальний інститутПоняття освіти. Освіта: єдність навчання і виховання. Становлення освіти як соціального інституту. Основні елементи освіти як соціального інституту. Соціальні функції освіти. Освіта в системі інших соціальних інститутів суспільства. Основні тенденції і напрямки розвитку сучасної освіти (технологізація, комп’ютеризація, гуманізація та ін.). 4. Суспільство і освіта: динаміка взаємодіїВзаємовідносини “освіта-суспільство”. Освіта у демократичному і тоталітарному суспільствах. Криза освіти у сучасному суспільстві. Невідповідність потреб суспільства і рівня розвитку освітніх технологій як одна з причин кризи. Проблема “функціональної неосвіченості”. Освіта як чинник стратифікації суспільства. Освіта і соціальна нерівність. Механізми відтворення соціальної нерівності через систему освіти. Освіта і соціальна мобільність. Якість освіти та нерівність доступу до якісної освіти як соціальна проблема. 5. Система освіти України: соціологічний аналізПоняття системи освіти, її елементи. Система освіти України, її основні складові. Формальний, неформальний та інформальний сектори системи освіти. Сучасна ситуація в освітній сфері України. Соціально-економічні проблеми вітчизняної системи освіти. Національна доктрина розвитку освіти України: соціологічний аналіз. 6. Реформування освіти в УкраїніРеформаційні процеси в системі освіти України. Реформування дошкільної освіти. Реформи загальної середньої освіти. Реформи вищої освіти. Реформування післядипломної освіти. Національне виховання як вектор освітніх реформ. Багатоступенева система освіти. Концепція неперервної освіти. Освіта й нові комунікаційні технології. Дистанційна освіта. Соціологічні аспекти розвитку приватної освіти в сучасній Україні. 7. Вища школа як об’єкт соціологічного аналізуВища освіта як соціальний інститут, його основні елементи. Основні напрямки реформування вищої освіти в Україні. Викладацький корпус вищої школи України: соціологічний портрет та тенденції розвитку. Студентство як об’єкт соціологічного дослідження. Сучасна студентська субкультура. Соціальне коріння негативних явищ у системі вищої освіти. Соціологічна освіта в Україні: проблеми та перспективи. 8. Освіта і глобалізаційні процесиПрояви глобалізаційних процесів у сфері освіти. Інтеграція України у Європейський освітній простір: мета, завдання. Болонський процес. Болонська декларація та проблема реформування освіти в Україні. 9. Управління у сфері освіти: соціологічний аналізМетодологічні основи управління у сфері освіти (аналіз функціонального, марксистського, інтеракціоністського підходів). Історична еволюція проблеми управління в освіті: школа “наукового менеджменту”, доктрина “людських відносин”, системний аналіз (Ф. Файоль, Е. Мейо, А. Етционі, Г. Саймон). Сучасні концепції управління (Дж. Ньюмен, П.Друкер). Особливості управління у сфері освіти: управління на рівні організації (А. Пригожин, Л. Больман, Р. Дафт та ін.), інституційне управління. Система управління освітою в Україні. Органи управління освіти: їх функції та структура. Законодавча база освітньої діяльності в Україні. Реформування освіти як різновид управлінської діяльності: особливості удосконалення механізму планування, прийняття рішень. 10. Конкретно-соціологічні дослідження проблем освітиОсобливості соціологічних досліджень у сфері освіти, їх значення для удосконалення системи освіти. Освітня сфера у дослідженнях українських соціологів. Методологія і методи емпіричних досліджень проблем освіти.^ VII. Методика викладання соціології1. Соціологія у підготовці спеціалістів: її суть, методика вивченняМетодичні проблеми викладання основних соціологічних дисципліни і шляхи їх вирішення. Дидактична модель і структура змісту учбового предмету. Класифікація джерел інформації по соціології. Формування соціологічних понять і категорій, методика їх вивчення. 2. Методичні поради і учбові завдання до вивчення основних курсів з соціологіїУчбові завдання: їх класифікація і характеристика. Роль учбових завдань у підготовці сучасного спеціаліста. Типи і види учбових завдань і їхня система. Основні принципи навчання та напрямки їх реалізації. 3. Види і методи навчанняПояснювально-ілюстративне навчання. Проблемне навчання та його методи. Способи утворення проблемних ситуацій. Методи навчання: словесні, наочні і практичні методи навчання. 4. Форми організації навчанняФорми організації занять: організаційні елементи учбового заняття, факультативні заняття, самостійна робота студентів. Способи організації занять (індивідуальні, колективні (фронтальні) і групові). Форми групової роботи. 5. Співвідношення традиційних і нетрадиційних (активних) методів навчанняТрадиційні методи навчання (лекція, семінарське, практичне заняття). Критика традиційних лекцій і вісім варіантів проведення активних лекційних занять. Есе про есе. Система напрямів методичної роботи над понятійним апаратом соціології. Методичні аспекти роботи над науковим текстом. Контент-аналіз як соціологічний метод і метод навчання. 6. Нетрадиційні методи навчанняДіалогічність як елемент творчості і наукового спілкування. Тести як засіб навчання і метод контролю знань студентів. Рольові ігри і їх особливості при вивченні соціології. Комунікативні аспекти навчання: візуальні матеріали, екскурсія. Практикуми і якісні орієнтації в соціології. Експеримент. 7. Стратегія активного навчанняВизначення специфіки студентської групи. Визначення цілей курсу, що викладається. Вибір методів щодо кожного виду занять із студентами. Взаємодія в аудиторії (обмежена чи розширена). Врахування рівнів досвіду студентів. Створення цілісної моделі курсу через забезпечення неперервності активного навчання. Використання методів створення групи, демонстративні методи, методи дії та методи вкладу студентів в учбове заняття. 8. Психологія педагогічної діяльності і психологія особистості викладачаЗагальна характеристика педагогічної діяльності та її психологічна структура. Педагогічні здібності. Стилі педагогічної діяльності. Особистість викладача. Розвиток комунікативної компетентності викладача. 9. Психологічні аспекти організації педагогічного процесуПсихологічне обґрунтування підбору форм організації та методів навчання. Психологічні особливості контролю, обліку і оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студента в системі розвиваючого навчання. Діагностика і корекція розвитку студентів з низькими навчальними можливостями. Взаємодія учасників педагогічного процесу, фактори, що її порушують і способи корекції девіантної поведінки студентів. Педагог в особистісно-орієнтованому навчанні. Деякі професійні і особистісні аспекти. 10. Умови підвищення культури методичної організації учбового процесуКультура методичної організації учбового процесу. Умови підвищення культури методичної організації навчання в процесі підготовки соціологів. Багатоаспектність аналізу методичної організації. Зв’язок культури методичної організації учбового процесу з проблемами творчості. ^ VIII. Теорія соціальних змін1. Теорія соціальних змін: основні поняттяПоняття соціальної зміни. Основні чинники соціальних змін. Масштаби соціальних змін. Типологія соціальних змін у соціології. Різновиди соціальних змін. Винахід і дифузія. 2. Еволюційні теорії соціальних змінТеорії еволюції: Ідеалістична теорія еволюції О.Конта та натуралістична теорія еволюції Г.Спенсера. Матеріалістична концепція еволюції Л.Моргана й соціологічна концепція еволюції Е.Дюркгейма. Трактування еволюції в концепції Ф.Тенніса та еволюція еволюції Л.Уорда. Загальна основа класичного еволюціонізму: надбання та слабкі сторони. Неоеволюціонізм в культурній антропології та соціології. Відмінності між еволюціонізмом та неоеволюціонізмом. 3. Теорії модернізаціїСутність та механізми модернізації. Теорія класичного модернізму та конвергенції. Критика ідеї модернізації. Теорії неомодернізації та неоконвергенції. Глобалізація як лінійний процес модернізації. 4. Циклічні теорії соціальних змінКонцепція циклу в поясненні змін. Типологізація циклів. Історіософія підйому та падіння цивілізацій. Соціологічні теорії циклічних змін. 5. Історичний матеріалізмЕволюціоністське і гегеліанське коріння історичного матеріалізму. Зображення історії за К.Марксом. 6. Теорії діїІсторія як продукт людської діяльності. Великі особистості як агенти змін.