Індивідуальний план методичної роботи класного керівника на 2009/10 н р. Прізвище, ім'я, по батько­ ві класного керівника

Організація управлінської діяльностіз класними керівникамиМета: надання допомоги в практичній роботі.Форми і методи: бесіди, консуль­тації, поради, практичний показ. 3. Інструктивно-методична ро­бота з класними керівниками.Мета: аналіз організації внутрішньошкільного життя, коор­динація роботи всіх учасників ви­ховного процесу для досягнення поставленої мети.Форми і методи: оперативні інструктивно-методичні наради, самоаналіз, самозвіт. 4. Координація роботи з мето­дичними об'єднаннями, творчими групами.Мета: вироблення єдиних вимог щодо планування роботи методичних об'єднань, творчих груп, розгляд методики виховання в процесі навчання.^ Форми і методи: засідання методичних об'єднань, творчих груп, педагогічної ради, методичні рекомендації, планування.Індивідуальний план методичної роботи класногокерівника на 2009/10 н. р.Прізвище, ім'я, по батько­ві класного керівника 1. Організація самоосвіти: а) проблема, над якою працюю: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________ б) практичне застосування__________________________________________ ________________________________________________________________ Участь у семінарах, методоб'єднаннях, педрадах_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Робота з батьками:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Тематика відкритих заходів:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 5. Позакласна робота: _______________________________________________________________________________________________________________________________ 6. Робота з обдарованими дітьми_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 7. Результативність роботи:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Керівник м/о .Учитель ( )•Форми методичної роботи Традиційні: Методичні об'єднання клас­них керівників. Творчі групи. Школи педагогічної майстер­ності. Психолого-педагогічні семі­нари. Науково-практичні конференції з актуальних проблем виховання. Педагогічні читання. Семінари-практикуми. Консультації. Стажування. Самоосвіта. Випуск методично-інформа­ційних вісників, плакатів, букле­тів. Педагогічні виставки. Методичні тренінги. Лекції-консультації. Практичні заняття. Огляди літератури та обгово­рення книжок. Професійні дискусії. Психолого-педагогічний прак­тикум.Нетрадиційні: Методичний фестиваль. Методичний ринг. Педагогічний КВК. Ярмарок педагогічної твор­чості. Панорама методичних ідей і знахідок. Клуб творчих класних керів­ників. Ділові ігри. Методичний аукціон. • Круглі столи з актуальних виховних проблем. • Калейдоскоп методичних но­винок. Захист творчих проектів, концепцій. Лабораторія невирішених проблем. • Методичний міст.Критерії ефективності роботи класного керівника: зростання рівня вихованості учнів класу;участь учнівського колекти­ву в житті гімназії; рівень розвитку учнівського колективу (згуртованість, актив­ність, ініціативність); співпраця класного керівни­ка з учнями; участь батьків у виховному процесі.Анкета молодого класного керівника Який відвіданий захід у ко­лег найбільше запам'ятався? Яким методам проведення виховних заходів віддаєте перева­гу й чому? 3. Які відчуваєте труднощі, складаючи план виховної роботиз учнями? На якого учня в класі (слабко­го, середнього чи сильного) орієнту­єтеся, плануючи захід у класі? Якою літературою користу­єтеся, готуючись до годин спілку­вання з учнями або до виховних заходів? Чи надає вам практичну до­помогу вчитель-наставник? З яких питань ви хотіли б отримати консультацію? Над якою виховною пробле­мою з учнями працюєте? Позакласна робота: її плюси та мінуси.План роботи з молодими класними керівниками на 2009/10 н. р. 1. Створити банк даних про клас­них керівників, які працюють на да­ній посаді до 3-х років. (До 10.09.09р,заст. директора з ВР.) Закріпити за молодими спе­ціалістами (класними керівниками) вчителів-наставників — досвідчених класних керівників. (До 10.09.98 р, заст. директора з ВР.) Класним керівникам-на-ставникам спільно із заступни­ком із виховної роботи скласти план роботи школи молодого класного керівника «Пошук» і подати його на затвердження до 10.09.09 р. Класним керівникам-на-ставникам розробити для кожного молодого спеціаліста індивідуаль­ні завдання з урахуванням його теоретичної та методичної підго­товки. (Вересень, класні керівники-наставники.) Молодим класним керівни­кам постійно працювати над само­освітою, матеріали систематизува­ти в папці з самоосвіти. (Постійно, молоді класні керівники.) Заступникові директора з ви­ховної роботи забезпечити конт­роль за змістом роботи з молоди­ми класними керівниками і тими класними керівниками, які по­требують методичного контролю. (Постійно заст. директора з ВР.) Молодим класним керівни­кам постійно брати участь у засі­даннях районної школи молодого вчителя «Пошук». (Постійно, мо­лоді класні керівники.)Індивідуальний план роботи на 2009/10 н. р. Вересень Опрацювання методичних рекомендацій МОН України, Хмельницького ОШПО, відділу освіти Віньковецької РДА щодо організації виховної роботи з учнями. Рекомендації щодо плану­вання виховної роботи з учнями. Рекомендації щодо оформ­лення планів виховної роботи з учнями. Жовтень 1. Обмін думками про вико­ристання новинок методичної літератури під час підготовки та здійснення позакласної роботи з учнями. 2. Про організацію роботи учнівського самоврядування в класному колективі. 3. Взаємо відвідування позакласних заходів, годин спілкування. Листопад Консультація щодо органі­зації роботи класного керівника з батьками. Опрацювання новинок фа­хових журналів «Завуч», «Позакласний час», «Усе для вчителя», «Виховна робота в школі». 3. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування.Грудень 1. Обмін думками щодо роз­витку й виховання творчої особистості. Робота з обдарованими дітьми. Консультування щодо інди­відуальної роботи з учнями. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування. Січень Консультування щодо скла­дання плану виховної роботи з учнями на II семестр 2009/10 н. р. Консультування щодо організа­ції відкритого виховного заходу. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування. Лютий Ознайомлення з новинками методичної літератури. Консультування щодо інди­відуальної роботи з учнями, які потребують особливої уваги. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування. Березень Обмін думками щодо вико­ристання в роботі передового пе­дагогічного досвіду. Консультування щодо вико­ристання під час позакласної ро­боти технічних засобів. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування. Квітень Обмін думками щодо ви­конання планів виховної роботи з учнями. Консультування щодо ре­зультативності діяльності учнів­ського самоврядування в класно­му колективі. 3. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування. Травень Ознайомлення з новинками фахових журналів: «Завуч», «Позакласний час», «Виховна робота в школі». Консультування щодо ре­зультативності колективної твор­чої справи. Взаємовідвідування позакласних заходів, годин спілкування.^ План роботи педагогічного клубу молодих класних керівників «Пошук» на 2009/10 н. р. Керівник: Тарадайко Леся ВолодимирівнаПедагогічний ринг «Роль особистості класного керівника у формуванні творчої працездатного учнівського колективу»Мета: шляхом створена творчого колективно-групового учнівсько-групового, учнівсько-вчительського проекту з'ясувати, яким має бути класний керівник в сучасній школі. Робота в групах « Майстерність класного керівника». Основні форми роботи класних керівників з учнівським колективом. Створення та виконання колективних творчих справ, класик годин, виховних заходів.Практикум: схема аналізу виховного заходу. (Виховні заходи (2—4-ті кл., 5—9-ті кл., 10—11-кл.)^ Гармонія мистецтвавиховує душу (шляхи активізації дитячої творчості засобами мистецтва Співпраця з учителями естетичних дисциплін з розвитку естетичної культури і творчих здібностей учнів. Використання потенціалу позакласної та гурткової роботи в естетичному вихованні.Практикум: творчі звіти класних колективів. (Лютий.)Дорога здорового способу життя 1. Молодь вільна від тютюну. Молодь і алкоголь — хто кого? Ефективні форми і метод профілактики наркоманії серед підлітків.Практикум: тренінгові заняття, виховні заходи. (Травень) Підсумкове засідання. 2. Проведення анкетування за підсумками роботи за рік. 3. Підбиття підсумків змагання на найактивнішого учасника загальио-шкільних заходів.^ КОНТРОЛЬ ЗА ВИХОВНОЮ РОБОТОЮ ШКОЛИВнутрішньошкільний контроль здійснюється з метою забезпечення відповідності діяльності школи державним стандартам та надання допомоги вчителям у підвищенні рівня виховної роботи.Однією з важливих складових роботи заступника директора з виховної роботи, що часто викликає певні труднощі, є аналіз виховного процесу та його результатів. Запропоновані нижче схеми допоможуть перейти від складання переліку заходів, що ґрунтується на кількісному та формальному підходах, до якісного аналізу, який дає змогу відповісти на основне запитання: чому школа досягнула чи не досягнула тих чи інших цілей виховання. В основу якісного ана­лізу покладено системний підхід.Схема аналізу виховної роботи 1Які виховні завдання ставились у минулому навчальному році, які причин невиконання деяких з них. Які напрями виховної роботи були пріоритетними. Які дослідження проводились у школі, їх цілі, результати. Які умови та засоби виховання були використані: методи виховної роботи; форми виховної роботи; способи організаціі внутрішньошкільного життя; виховання через урок; соціокультурне та природне середовище; санітарно-гігієнічний та естетичний стан школи; система взаємовідносин (учитель—учень, учитель—учитель, учень—учень, учитель—батьки, учитель—адміністрація); дитячий колектив та його виховний вплив на розвиток особистості; учнівське самоврядування. 4. .Яким є рівень впливу всіх умов та факторів на виховання: які умови та фактори спрацювали і з яких причин; які умови та фактори не спрацювали і з яких причин. 5.Якою є результативність усіх форм роботи з педагогічним колек­тивом:Педагогічне кредо класного керівника.Нотатки. Роздуми. Ми живемо у неспокійний час — час великих роз­думів, сподівань. Сьогодні необхідно мислити і працю­вати по-новому, по-новому будувати процес освіти та виховання. Кожна історична епоха висуває вимоги до виховання та навчання молоді, створює певний пози­тивний педагогічний досвід. Державотворення, що відбувається в сучасній Ук­раїні, потребує нової педагогіки. Це актуальна пробле­ма, бо від того, які виховні системи будуть запровад­жуватись у навчально-виховній системі, які орієнтири в формуванні та становленні особистості будуть прий­няті, залежатиме майбутнє України. Нова педагогіка формується на принципах гу­манізації та демократизації в умовах відродження національної культури, формування ринкової еко­номіки. З позицій гуманізму кінцева мета виховання полягає в тому, щоб кожний вихованець міг стати повноваженим суб'єктом діяльності, пізнання і спілку­вання, вільною, самодіяльною особистістю. Гу­маністична педагогіка стверджує вихованця в ролі ак­тивного, свідомого, рівноправного учасника навчаль­но-виховного процесу, який розвивається відповідно до своїх можливостей. Саме гуманістична система виховання і привертає мою увагу як класного керівника. За інноваційним потенціалом досвід моєї роботи можна охарактеризувати як модифікаційний, що пов'язаний з удосконаленням, раціоналізацією відомих методик, ідей тощо. Свою роботу, як класного керівника я намагаюся будувати на рівні сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, мето­ди. Постійний орієнтир для мене — педагогічна спад­щина В.О. Сухомлинського та А.С. Макаренка; досвід педагогів-гуманістів американської школи — М. Монтессорі (ідеї вільного виховання), Р. Штайнера (співтворчість та співпраця учнів, учителів і батьків, виховання духовно вільної особистості), К. Роджерса (концентрація на особистості, емпатія, гуманізація пе­дагогічної системи); а також ідеї, методи, форми робо­ти відомих педагогів сучасності: В. Шаталова, М. Ще-тиніна, В. Чередніченка, Ш. Амонашвілі. Головна мета гуманістичної системи виховання — створення умов для розвитку особистості майбутнього кваліфікованого спеціаліста, формування національної свідомості Учитель повинен знати і відчувати, що на його совісті — доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоров'я, щастя людини, яку виховує школа.В.О. Сухомлинський свідомості, громадської зрілості, моральних та етичних цінностей, допомога учням стати відповідальними грома­дянами країни і високопорядними людьми. Гуманістич­на система виховання має теоретичне підґрунтя, ба­зується на певних принципах, підкреслює виховні рівні впливу на особистість, застосовує гуманістичні методи виховання — все це разом дає можливість побачити ре­зультативність гуманістичного підходу в навчально-ви­ховному процесі. (Схема складових компонентів гу­маністичної системи виховання, на яку я орієнтуюся в своїй роботі як класний керівник, додається). Гуманістична педагогіка передбачає насамперед індивідуальний підхід, довірчі відносини, повагу до особистості, співтворчість та співпрацю учнів, учителів і батьків. У тісному співробітництві з учнями, батьками, вчи­телями, майстрами виробничого навчання організовую і спрямовую виховний процес в групі на розвиток та закріплення в учнів інтересу до обраної професії, про­фесійного мислення, спілкування тощо. Мені в цьому допомагає педагогіка співпраці і особисто-орієнтовний підхід у навчанні та вихованні учнів. Педагогіка співробітництва передбачає, що учні відверто, довірли­во спілкуються з дорослими і в училищі, і в сім'ї. Для цього потрібні не єдині вимоги, як прийнято говорити, а дружні стосунки і взаєморозуміння. Головні правила співробітництва однодумців (клас­ного керівника, майстра виробничого навчання, учнів, батьків) ми з учнями і визначаємо під час нашого пер­шого спільного знайомства і узагальнюємо в декларації однодумців. Першим кроком на шляху до глибокого розуміння між класним керівником та учнем є діалог. Тому прак­тикую, щоб учні висловлювали свої думки, побажання щодо планування та організації проведення різно­манітних творчих справ на користь людям, для учили­ща, для своєї групи. Намагаюся, щоб в цих справах брала участь вся група, щоб не було розподілу на актив і пасив. Для активізації вихованого процесу, з метою вивчення учнів застосовую форму спілкування за допомогою «скриньки побажань». Учням пропонують­ся питання, наприклад: які права ви хочете мати? які обов'язки? що б ви змінили в спілкуванні учнів і вчителів? які ваші поради щодо проведення позаурочних за­ходів в групі? чим би ви хотіли займатися у вільний час? чи хотіли б ви бути лідером у групі? чому виникають конфліктні ситуації в групі? Ваші пропозиції Щодо їх вирішення? Свої відповіді-побажання учні опускають в «скриньку побажань». На прикладі такого роду питань, анкет, тестів класний керівник має можливість діагно­стувати і міжособистісні стосунки в колективі, і рівень вихованості, загальний розвиток учнів, і сам виховний процес. Педагогіка співробітництва враховує особисто-орієнтовний підхід у навчанні та вихованні учнів. Пи­тання національного виховання не можуть успішно вирішуватися без вивчення індивідуальних особливос­тей учнів, колективу, групи та здійснення індивідуаль­ного підходу. Мета індивідуального підходу -— дати глибокий вільний розвиток усім духовним силам і здібностям дитини, який піднімає її особисту вартість і дасть в майбутньому змогу бути корисною для інших. Гуманістична система виховання відпрацьовує прийо­ми, які дають можливість кожному учню почувати се­бе особистістю, відчувати увагу класного керівника особисто до нього. Кожний учень впевнений, що його справа, його творчість/його вчинки отримають оцінку, що ніхто його не скривдить приниженням або підо­зрою. Я постійно працюю над оновленням змісту, форм, методів духовного становлення особистості. Розпочи­наю роботу з новою групою на І курсі. Завжди з вив­чення та аналізу індивідуальних рис, якостей учнів, зі знайомства з сім'єю, відвідування вдома, визначення кола спілкування учня в училищі і поза ним. Вивчаю кожного учня, його індивідуальність, шукаю в ньому «хороше» і «краще» і весь час пам'ятаю слова М. Горького: «Ніколи не підходь до людини, думаючи, що в ній більше поганого, ніж хорошого». Особистість учнів вивчаю і через анкетування («Моральний клімат сім'ї», «Бліц-інтерв'ю», «Взаємос­тосунки в сім'ї»), і через спілкування з учнями на уроці, та в позаурочний час, через бесіди з батьками (засідання «круглого столу» — «Батьки і діти. Про­блемні ситуації»), через учнівське самоврядування, че­рез дискусії («стиль взаємовідносин із вчителями, май­страми, батьками. Яким би ви хотіли його бачити?»). Перший принцип інноваційного розвитку педа­гогічної теорії сьогодні — це повернення до класичних основ природодоцільної педагогіки Я.А. Коменського (у вітчизняній філософії принцип природовідповідності посилив і конкретизував Г. Сковорода) — тому, вивчаючи індивідуальні особливості учнів, їхні інтереси, хист, я відповідно планую роботу, за бажан­ням та здібностями залучаю учнів до активної творчої роботи, розподіляємо разом з вихованцями доручення,враховуючи їхній власний вибір. Отже, у виховній роботі орієнтуюся на такий аспект сучасної педа­гогічної технології, як технологізація методів вихован­ня, яка має враховувати вікові та індивідуальні особли­вості учнів, рівень моральних цінностей колективу, ти­пові особливості середовища тощо. Також запроваджую такий метод сучасної педа­гогічної технології, як пристосування методики вихо­вання до демократичного принципу свободи вибору, і, отже, надання можливості учням критично і са­мостійно осмислювати моральні цінності, погляди, по­зиції, які їм пропонує училище. Принципи, яких я до­тримуюся під час Обговорення з учнями моральних проблем, — стимулювання самостійного критичного мислення, забезпечення свобого вибору моральних рішень, повага до різних, навіть протилежних поглядів. Я рішуче відмовляюся від нав'язування думок і по­зицій, привчання учнів до тих відповідей на запитання, яких очікують дорослі. Намагаюся спрямовувати власні пошуки молоді тих чи інших істин, і на цій ос­нові будую виховні заходи. Тільки це, на мій погляд, може забезпечити успіх педагогічного впливу. І ще на один аспект запровадження сучасних пе­дагогічних технологій я хотіла б звернути увагу — це посилення загальнокультурної бази методів вихован­ня як умов нейтралізації або послаблення негативних наслідків впливу на учнів масової культури. Насампе­ред, це підвищення власного загальнокультурного рівня, усього життя школи, естетики оформ­лення приміщень, кабінетів, майстерень, культури зовнішнього вигляду до культури взаємин. Також значне розширення форм залучення учнів до найкра­щих надбань народної культури до класики світово­го мистецтва, виведення учнів через твори мистецтва і культури до високих моральних цінностей (екс­курсії — знайомства з історичними пам'ятниками країни, літературні вітальні та музичні салони, де учні відкривають для себе кращі зразки світової по­езії та класичної музики — «Любов дала життя, і рух, і силу...», «Через віки з любов'ю» — літературно-му­зичні композиції; «Средь шумного бала...» — вечір романсу). Запровадження у навчально-виховному процесі су­часних педагогічних технологій та науково-методич­них досягнень дає можливість визначити орієнтовні напрями виховної роботи в групі (додається). Перелік основних напрямків виховної роботи мож­на ще продовжити. Це і виховання свідомої дис­ципліни, бережливого ставлення до державного і влас­ного майна, і прищеплення, учням навичок самовихо­вання, самовдосконалення, і фізичний розвиток, і зміцнення здоров'я учнів тощо. Прагнучи до виховання, гармонічно розвинутої особистості з високоморальною громадською по­зицією, я особливий акцентну своїй роботі як класний керівник роблю на формуванні в учнів сильних мо­ральних устоїв. Бо наявність сильних моральних устоїв чи їх відсутність може істотно вплинути на суспільство, на, виховання громадської зрілості, на становлення особистості. Втрата моральних устоїв веде до бездуховності, аморальності, морального падіння, злочину. З метою вивчення спрямованості особистості, її пе­реконань, ціннісних орієнтацій я пропоную учням пи­тання: Чи могла б ти вкрасти? Ти ніколи не береш чужого, чому? Чи могла б ти вдарити людину? Чи могла б ти вбити людину? Вам дали 7 дні£ повної свободи: що ви будете роби­ти? Відповіді учнів на ці питання викликають тривогу «не все благополучно у нашому домі»: 69% — відповіли, що могли б вкрасти, дивлячись що, де, у кого; 30% — ні, не змогли б вкрасти; 1% — так, змогла б. Більшість учнів на питання «чому не береш чужо­го» відповіли, що це гріх і що бояться покарання: 21% — вважають себе чесною, порядною людиною; 31% — могли 6 вдарити людину; 12% — ні; 57% — дивлячись за що і кого. Щодо питання про вбивство людини 84% учнів відповіли — «ні», 16% — якщо самозахист, то змогли б вбити. А відповіді на останнє питання («7 днів повної сво­боди») свідчать і про душевну самотність учнів, і про низький рівень культури, і про тривожні проблемні стосунки в сім'ї, і про доброту дітей: «Якби мені дали 7 днів повної свободи, я б відіспа­лася». «Попрошу батьків дати мені спокій хоча б на ці 7 днів». «Ляжу на диван перед телевізором і пролежу всі 7 днів». «Попрошу тата і маму не сваритися між собою ці 7 днів». «Зранку до ночі буду моделювати і шити одяг». Аналіз відповідей учнів, спостереження, години спілкування ^дають Змогу скласти об'єктивну картину рівня вихованості учнів, їхнього духовного потенціалу. Я вважаю, що орієнтація на загальнолюдські цінності, на високу мораль є однією з складових виховної робо­ти класного керівники. У зв'язку з вищезгаданим доречно, на мій погляд, звернутися до міркувань німецького педагога Дістервега про те, що «ідея, якій служить вчитель, полягає в насадженні моралі людського роду». Я впевнена, що людина духовно багата, людяна, добра, милосердна не буде ображати і принижувати інших, не вдарить, не вкраде і не вб'є, не нап'ється і не зґвалтує. Людина ду­ховна ніколи не втомиться шукати істину, смисл жит­тя ніколи не стане рабом обставин, навчить розрізня­ти добро і зло, красу і потворне. Звичайно, знання, професії, що отримують наші учні в училищі, — це важливо, але я глибоко переконана, що головне не те, ким він чи вона буде за фахом, значно істотнішим є питання про те, чи буде він, вона людиною і якою. «Якщо ми йдемо до знань та при цьому поступаюся в моралі, то ми йдемо не вперед, а назад», — сказав в свій час Арістотель. Протягом трьох-чотирьох років навчання в учи­лищі зростає рівень моральної вихованості учнів: співчутливо ставляться один до одного, радіють успіхам і переживають невдачі, справедливо оціню­ють вчинки і свої, і вчителя, і майстра, і батьків; вміють керувати своїми емоціями, опановують культу­ру спілкування, культуру поведінки в громадських місцях і вдома, зростає їхній професійний рівень — це вже дійсно майстри своєї справи, колектив одно­думців, які будують стосунки на принципах Добра, Краси, Справедливості. Моральною серцевиною називав В. Сухомлинський любов до людей. Я мрію, щоб дороговказом моїм уч­ням на їх життєвому шляху були слова великого учи­теля, звернені до них: «Живи так, щоб твоя серцевина була здоровою, чистою і сильною. Бути справжньою людиною — це значить віддавати сили своєї душі в ім'я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожній людині, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від те­бе, від твоєї душі».Неабияку роль у досягненні цієї мети відіграє осо­бистість класного керівника, його характер, мо­ральність, переконання. Цілком справедливо стверд­жував К.Д. Ушинський, що особистість вихователя оз­начає все у виконанні. Я намагаюся жити і працювати за заповідями, які склала для себе, опанувавши педа­гогіку добра, гуманізму, порядності, творчості відомих педагогів минулого і сучасності.Орієнтовні напрями виховної роботи в групі Класний керівник як лідер команди педагогів класу Безпосереднє емоційне спіл­кування й спільна діяльність із дітьми, довірливі взаємини з ними, розуміння світу інтересів і захоплень підлітків, позиція зна­чущого дорослого в дитячому співтоваристві — ось лише час­тина того, що здобуває педагог як класний керівник, який за духом, а не за буквою реалізує свою про­фесійну роль. Саме в цьому, а не в мізерній доплаті, привабливість справи класного наставництва для багатьох учителів. Однак досвід­чені класні керівники чудово ро­зуміють, що «спектакль одного актора» хоча й може бути успіш­ним, але навряд буде дієвим без підтримки інших учителів, які пра­цюють із класом. Задум проекту «Класний керів­ник — лідер команди педагогів кла­су» виріс із розуміння того, що виховні впливи можуть бути єди­ними, можуть доповнювати один одного, але можуть і вступати в протиріччя, згубно позначаючись на розвитку особистості вихован­ця. Взаємодія вчителів, які ви кладають у класі, із класним ке­рівником дозволяє не тільки за­безпечити єдність педагогічних поглядів і підходів до вирішення конкретних проблем класного співтовариства, а й актуалізувати у свідомості вчителів-предмет-ників питання їхньої власної ви­ховної діяльності, підштовхнути їх до індивідуально-професійного вдосконалення, а класному ке­рівнику — звільнитися від сте­реотипів «виховної роботи» і «заходового виховання». На наш погляд, потенціал ко­манди педагогів класу складаєть­ся із прийнятих образів «ідеально­го педагога» та «ідеального вихо­ванця»; соціально-психологічного портрету всього класу й кожного учня окремо; використання тих чи інших форм, методів, засобів навчаль­но-виховного процесу; —Характеру і рівня розвитку про­фесійних взаємин членів педагогіч­ної команди класу, які складаються в процесах: партнерської взаємодії у ви­рішенні проблем навчання й ви­ховання; професійної самоосвіти й са­морозвитку; формування й реалізації кор­поративної (всередині педагогіч­ної команди) системи прав і обо­в'язків, заохочень і санкцій; --Характеру й рівня розвитку міжособистісних взаємин педагогів як суб'єктів педагогічної команди класу;Здатності класного керівника «набути» лідерської позиції в педагогічній команді (яку, як відомо, співтовариство не фіксує, а привлас­нює неформальним чином). Зростання потенціалу педаго­гічної команди класу та ефек­тивність його реалізації, як свідчить практика, визначаються розвитком не якоїсь окремої, а всіх складо­вих паралельно. Однак для конк­ретної команди педагогів та чи інша складова може грати системоутворювальну роль у розгор­танні професійного співробітниц­тва. Відповідно до цього можна вирізнити кілька типів педагогіч­них команд. Для першого типу команди (на­звемо його умовно вербальним) характерна зосередженість педа­гогів на спільному обговоренні проблем професійної діяльності, обміні інформацією про стан справ у класі, психологічному мікрокліматі, проблемних ситуа­ціях і конфліктах, які виникли. Ос­новною формою педагогічної взаємодії тут виступають малі пед­ради, педагогічні консиліуми, «круглі столи», а змістом — ситу­ативне реагування. Класний ке­рівник у такій команді займає, як правило, позицію керівника-координатора, який забезпечує «зустріч» усіх педагогів класу. Серйозним недоліком педагогіч­них команд «вербального» типу є зосередженість на оперативних засобах, що шкодить превентив­ним, проектувальним діям. Відмінною особливістю друго­го — діяльнісного — типу педа­гогічної команди є високий рівень самоврядування вчителів у про­цесі співробітництва. Педагоги тут прагнуть до включених у повсяк­денну діяльність форм партнерсь­кої взаємодії (уроки міжпредметного діалогу, спільні консультації для батьків тощо), самоосвіти й обміну практичним досвідом. По­зиція класного керівника в такій команді — позиція рівноправно­го учасника педагогічного само­врядування, а також педагога-психолога, більше за інших обізнаного з психологічним мік­рокліматом у класі, який постачає відповідну інформацію для своїх колег. Для третього — взаєминного типу педагогічної команди ха­рактерний акцент на підтримці й розвитку певних міжособистісних взаємин. Збіг особистісної мети, цінностей, установок, тя­жіння до неформального спілку­вання приводять педагогів детаких форм співробітництва як «педрада за чашкою чаю», «пе­дагогічний театр» (творчі висту­пи вчителів перед батьками та учнями), а також спільних екс­курсій, турпоходів, відвідувань лекцій, які виходять за рамки шкільного середовища. В про­цесі взаємодії вчителів хвилює не тільки професійний, а й свій "особистісний розвиток, тому в арсеналі педагогічної команди — тренінги спілкування й осбистісного зростання, психо­технічні практикуми, різні ігрові процедури. Слід зазначити, що класний керівник у «взаємній» команді є, як правило, визнаним лідером, і саме його стосунки з колегами кардиналь­но визначають ефективність їхньої спільної діяльності. Наведена типологія не є точ­ною, а самі типи педагогічних ко­манд — вербальний, діяльнісний, взаєминний — можуть існувати як у чистому, так і в змішаному вигляді. Однак, спираючись на типо­логію, класний керівник одержує можливість об'єднання своєї ко­манди навколо найбільш прийнят­ного для неї системоутворювального чинника. Що може стати першим кро­ком до формування педагогічної команди? Мабуть, кілька запитань класного керівника до своїх ко­лег:^ Чи добре Ви знаєте клас, у якому викладаєте? Визначіть, на Ваш погляд, головні проблеми класу.Хотіли б Ви у своїй роботі з класом спиратися на підтримку ко­лег і класного керівника ? Якими ма­ють бути зміст і форми подібної підтримки?Визначіть стилі діяльності інших педагогів класу, їхні педагогічні вміння, сильні особистісні й про­фесійні якості. Хто з педагогів класу ближ­чий Вам за духом, за «педагогічною філософією»?Назвіть тих із педагогів класу, хто, на Ваш погляд, чудово володіє наступними вміннями:емоційно впливати на вихо­ванців;організувати їх;надихнути;установити дисципліну;здружити;щиро поговорити;провести цікаву справу;вийти з конфлікту. (Список можна продовжити.)Скільки часу необхідно, щоб виникла команда педагогів? Це природний чи керований процес? Чому Ви так вважаєте?Чи можливо, що не надто ус­пішний педагог стане все-таки про-фесіоналом завдяки спільній діяльності вчительської команди? Що для цього має зробити команда, що — він сам? — ^ Команда педагогів — це сук якостей її учасників чи щось іще (Доповніть відповідь своїми міркуваннями.) Аналіз класним керівником отриманих відповідей, їхня проблематизація в спільному обговоренні педагогами мають послужити підставою розгортань самовизначення педагогічної команди класу у вирішенні проблем і завдань, які стоять перед нею. У свою чергу загально шкільний рівень реалізації проекту «Класний керівник — лідер команди педагогів класу» передбачає, з одного боку, відкритість для шкільного співтовариства практичної діяльності сформованих класних педагогічних команд, продукти якого можуть бути щорічно пред'явлені на конкурсі «Класний керівник і його команда», з іншого боку — спеціальну підготовку (навчання) класних вихователів, хто ще не зібрав, але потенціально здатен зібрати навколо себе педагогів свого класу^ Культура спілкуванняЗа творами В.О.Сухомлинського Поважайте вчителя Учитель творить Людину. Знай, що велике щастя вчителя — бачити тебе таким, яким він створив тебе, як свій ідеал. Працю вчителя ні з чим не мож­на ні зрівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своєї роботи. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу. Хлібороб, сіяч через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного в лаві... А вчителеві треба працюва­ти роки, щоб побачити предмет свого творіння, буває, минають десятиріччя, і ледве-ледве почи­нав позначатися те, що ти замис­лив. Нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як учите­ля, в жодній справі помилки і не­вдачі не ведуть до таких наслідків, як в учительській. Учитель зобо­в'язаний — перед суспільством, перед твоїми батьками — працю­вати тільки правильно, тільки доб­ре, кожна крихта твоєї людської краси — це його безсонні ночі, сивина, неповоротні хвилини його особистого щастя — так, учителеві часто буває ніколи подумати про себе, бо він змушений думати про інших, і це для нього не самопо­жертва, не покірливе підкорення долі, а справжнє щастя особисто­го життя. Батьківщина і твоя мати вру­чили вчителеві твою долю, твоє життя. Учитель — творець твого щастя, твоїх радощів. Праця педагога — це, насам­перед, напружена праця серця, і лише тому, що це праця серця, це й творчість розуму. Пам'ятай, що немає в світі важчої, виснажливішої для серця праці, ніж праця педагога. У школі не повинно бути жод­ного педагога, для якого праця вчителя була б тягарем. Без особливості педагога авторитетної незламаної в очах вихованців - ідеал перетворюється в покинутий прапороносцем прапор, що лежить мертвим шматком тканини. Корінь багатьох бід виховання саме й криється в тому, що часто вихованця закли­кають іти за прапором, якого ніхто не несе. Бути прапороносцем іде­алу, нести на своєму прапорі во­гонь ідеального — ось у чому сек­рети педагогічного авторитету.Вдумайтесь у зміст слів вели­кого педагога. Назвіть імена тих учи­телів, які запам'яталися вам на все життя.Як ви розумієте вислів «Учи­тель творить Людину»?Прочитавши текст, відмітьте по пам'яті слова і фрази, які несуть основний зміст. Перегляньте текст іще раз, відновіть його зміст. Вико­ристовуйте такі слова і словосполу­чення: стаття названа (носить на­зву, під назвою, підзаголовком...); стаття присвячена темі (про­блемі, питанню...); автор розповідає про те...^ ХОЧЕТЕ - ВІРТЕ,ХОЧЕТЕ - НІ Хлопці-семикласники затіяли гру: спускаються на перший