Інститут сільськогосподарської мікробіологіїУкраїнської академії аграрних наукЦикл робіт “Створення мікробних препаратів нового покоління та технологій їх застосування у землеробстві”1. Волкогон Віталій Васильович – доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент Української академії аграрних наук, директор Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН.2. Курдиш Іван Кирилович – доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу мікробіологічних процесів на твердих поверхнях Інституту мікробіології і вірусології НАН України^ 3. Коць Сергій Ярославович - доктор біологічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу симбіотичної азотфіксації Інституту фізіології рослин та генетики НАН України.^ 4. Надкернична Олена Володимирівна– доктор біологічних наук, професор, завідувач лабораторії біологічного азоту Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН.^ 5. Токмакова Любов Миколаївна – кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії біофосфору Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН.^ 6. Шерстобоєва Олена Володимирівна – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач відділу еколого-біологічних досліджень Інституту агроекології УААН.^ 7. Мельничук Тетяна Миколаївна – кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, директор Південної дослідної станції Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН.^ 8. Драч Юрій Олексійович – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії ґрунтової мікробіології ННЦ «Інститут землеробства» УААН.^ 9. Тараріко Юрій Олександрович – доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент Української академії аграрних наук, завідувач відділу «Агроресурси» Інституту гідротехніки і меліорації УААН^ 10. Канівець Віктор Іванович – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедрою аграрних технологій Чернігівського державного інституту економіки і управління МОН України.РЕФЕРАТЯк відомо, в кожному грамі ґрунту функціонують мільярди клітин мікроорганізмів, видове різноманіття яких сягає 4 тис. видів. Серед них значна кількість позитивно впливає на родючість ґрунтів, ріст рослин. Однак, певна частина компонентів мікробного ценозу здатна пригнічувати розвиток рослинного організму шляхом виділення відповідних метаболітів (супресивна мікрофлора), а також викликати захворювання (фітопатогенні мікроорганізми). Це вимагає суттєвої корекції складу мікробного угруповання в кореневій зоні культурних рослин. Можливості активного впливу на стан мікрофлори агроценозів з'явилися лише в останні десятиліття, що обумовлено низкою причин. Насамперед, наприкінці ХХ ст. встановлено явище асоціативної азотфіксації, доведено винятково важливе значення ризосферних мікроорганізмів у забезпеченні культурних рослин необхідними поживними речовинами, значною мірою вивчено особливості взаємовідносин мікроорганізмів з рослинами. Інтенсивні дослідження в галузі ґрунтової мікробіології за вищезазначеними напрямами дали змогу з'ясувати окремі механізми функціонування системи ґрунт-мікроорганізми-рослина. Розвиток цих досліджень відбувався на фоні загальнопланетарної екологічної кризи, зумовленої причинами техногенного характеру і, в тому числі, безсистемним застосуванням агрохімікатів. В існуючих у ХХ ст. системах землеробства біологічна суть виникнення і відтворення родючості ґрунтів та вплив ризосферної мікрофлори на кореневе живлення рослин, на жаль, практично не бралися до уваги. Однобоке трактування теорії мінерального живлення рослин зумовило використання великих доз мінеральних добрив у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Це, безперечно, вплинуло на урожайність, але перемога над природою була короткочасною, оскільки надмірне застосування агрохімікатів призвело не тільки до забруднення довкілля, а й до погіршання фізико-хімічних характеристик ґрунтів, а також процесів їхньої дегуміфікації, вивільнення в атмосферу значної частини вуглецю, акумульованого в гумусі за великий історичний проміжок часу, та азоту. Паралельно з цим спостерігалися процеси перетворення ґрунту із «живого тіла» (за виразом В.В. Докучаєва) у субстрат для вирощування рослин. Зазначені процеси призвели до значних порушень у співвідношенні живих організмів у агроценозах. Це зумовило появу величезних площ деградованих ґрунтів, які не здатні забезпечити повноцінний продукційний процес культурних рослин, оскільки реалізація потенціалу урожайності сільськогосподарських культур можлива не лише за умов забезпечення оптимальною кількістю поживних речовин, а й від їхньої доступності. Важливим у цій ситуації є інтенсифікація окремих мікробіологічних процесів у прикореневому ґрунті. Коріння рослин, як відомо, знаходиться в оточенні ґрунтових мікроорганізмів, які утворюють своєрідний «чохол» – ризосферу, і є трофічними посередниками між ґрунтом і рослиною. Ризосферні мікроорганізми перетворюють недоступні для рослин сполуки у мобільні, оптимальні для метаболізму. Слід також констатувати, що рослини не в змозі забезпечити проникнення коріння до всіх ґрунтових агрегатів, на яких адсорбовано поживні речовини. В цьому їм активно допомагають мікроорганізми. Ланцюжки бактеріальних клітин, гіфи і міцелій мікроскопічних грибів, що розвиваються в кореневих сферах, забезпечують надходження поживних речовин із джерел, які знаходяться на відстані від кореня. Штучне чи природне видалення агрономічно цінних мікроорганізмів з ризосферного ґрунту, за численними даними, зменшує ступінь засвоєння поживних речовин у кілька разів. Саме тому рослина, в ризосфері якої функціонує повноцінний комплекс мікроорганізмів, здатна оптимізувати процеси живлення і, як результат, реалізувати свій потенціал урожайності. Якщо ж ґрунти агроценозу деградовані і в них відсутня необхідна кількість агрономічно цінних мікроорганізмів, навіть за достатнього внесення мінеральних добрив культурні рослини не здатні сформувати повноцінних рослинно-бактеріальних асоціацій та симбіозів і, відповідно, не в змозі забезпечити одержання запланованого урожаю. У зв’язку з цим метою наших досліджень було розроблення принципів і умов корекції складу мікрофлори агроценозів для збагачення кореневих сфер культурних рослин мікроорганізмами з заданими корисними властивостями та запобігання розвитку небажаної мікрофлори. Дослідження проводили в 1988-2008 рр. Значна частина їх була спрямованою на оптимізацію азотного живлення культурних рослин. Як відомо, зв’язування атмосферного азоту властиве великій групі мікроорганізмів. Насамперед, це бульбочкові бактерії, які в умовах специфічних симбіозів з бобовими рослинами активно фіксують азот атмосфери. Фундаментальні дослідження різних аспектів фіксації атмосферного азоту бульбочковими бактеріями у симбіозі з бобовими рослинами зорієнтовані на з’ясування механізмів цього процесу, деталізацію перебігу окремих фізіолого-біохімічних реакцій при зв’язуванні інертної молекули азоту в доступні рослинам азотні сполуки, істотне підвищення рівня його фіксації біологічним шляхом і залучення до колообігу. Практичний аспект розробок полягав у пошуку шляхів досягнення максимальної інтенсифікації процесу. Іншим напрямом нашої роботи є фундаментальні та прикладні дослідження явища асоціативної азотфіксації – активного зв’язування молекулярного азоту в кореневій зоні небобових рослин. На початок ХХІ ст. не до кінця з'ясованими були питання структури угруповань діазотрофів кореневої зони більшості видів культурних рослин зони помірних широт, специфічність бактерій до рослини-живителя, топографічні й функціональні взаємовідносини партнерів асоціацій, ступінь впливу азотфіксаторів на азотний метаболізм рослинного організму, умови ефективної взаємодії інтродукованих діазотрофів з рослиною, механізм позитивної дії бактерій на продукційний процес рослин та ін. Дослідження вищезазначених питань були покладені в основу розробки принципів створення мікробних препаратів на основі асоціативних азотфіксувальних бактерій для небобових культур. В останні десятиліття особливого значення набули наукові роботи, спрямовані на створення біопрепаратів на основі мікроорганізмів, які здатні трансформувати важкорозчинні сполуки фосфору в доступні для рослин форми. Пояснюється це різким зменшенням застосування мінеральних фосфорних добрив. Умови, що склалися, призвели до істотного зниження родючості ґрунту. При цьому ситуація є певною мірою парадоксальною: в окремих ґрунтах запаси фосфору значні, але доступність його для рослин обмежена. Тому одним з найважливіших завдань агрономічної науки є розробка таких шляхів поліпшення живлення рослин, які б підвищували доступність рослинам ґрунтового фосфору. Виходом з цієї ситуації є створення і застосування ефективних препаратів на основі мікроорганізмів, що здатні до ферментативного або метаболічного (внаслідок продукування певних метаболітів) перетворення важкорозчинних ґрунтових фосфатів у розчинні форми. Нами проведено скринінг активних штамів мікроорганізмів, що здатні до розчинення органічних та мінеральних фосфатів та активно розвиватися в кореневій зоні культурних рослин при їх інтродукції. На основі цих досліджень розроблено відповідні мікробні препарати. Починаючи з 90-х рр. нами активно досліджується вплив екзогенних фізіологічно активних речовин та високодисперсних матеріалів на перебіг процесів симбіотичної і асоціативної азотфіксації та фосфатмобілізацію. Унаслідок проведення досліджень розроблено способи виробництва мікробних препаратів комплексної дії.^ Наукова новизна роботи. Вперше досліджено структуру угруповань азотфіксувальних бактерій кореневої зони ряду видів сільськогосподарських культур. Показано, що угруповання азотфіксаторів зазначених екологічних ніш багатокомпонентні за складом, Зокрема, комплекс азотфіксувальних бактерій ризосфери рослин гречки представлений бактеріями родів Azospirillum, Azotobacter, Arthrobacter, Bacillus, Klebsiella, Micrococcus, Pseudomonas. До угруповання азотфіксаторів зони коріння ячменю ярого входять представники родів Azospirillum, Azotobacter, Enterobacter, Pseudomonas. У кореневій зоні рослин пшениці озимої активно розвиваються азотфіксувальні бактерії родів Agrobacterium, Azospirillum, Azotobacter, Bacillus, Clostridium. З кореневої зони жита озимого ізольовано представників родів Azospirillum, Azotobacter, Bacillus, Clostridium, Pseudomonas. Мікробні ценози азотфіксаторів ризосфери пажитниці представлено азоспірилами, агробактеріями, псевдомонадами, бацилами, мікрококами. Різними азотфіксувальними бактеріями представлено угруповання кореневих сфер всіх інших досліджених видів культурних рослин (тимофіївки, костриці, канарника та ін.). Проте у зазначених екологічних нішах домінуючими є 1-2 види бактерій, специфічні за взаємодією з видом рослини. Так, у кореневій зоні гречки активно розвиваються бактерії роду Azospirillum, жита - Pseudomonas sp., пшениці – представники родів Agrobacterium та Bacillus, ячменю – Azospirillum brasilense, пажитниці - Azospirillum lipoferum, стоколосу - Azospirillum brasilense та Alkaligenes paradoxus, тимофіївки – Bacillus subtilis, костриці – Paenibacillus polymyxa. Встановлено, що ефективність бактеризації, як і ступінь колонізації кореневих сфер інтродукованими бактеріями, затухає в часі через розвиток молодої екосистеми, що прагне стабільності. Суттєва дiя iнтродукованого штаму на рослину спостерігається лише протягом одного року. Повторна iнокуляцiя не може забезпечити успiшної інтродукції бактерій. Ефективною є передпосівна бактеризація насіння однорічних культур. За одержаними результатами розроблено принципи створення мікробних препаратів для небобових рослин, які враховують специфічність взаємодії азотфіксувальних бактерій з видом рослини та домінування в кореневій зоні відповідних мікроорганізмів. За використання методів ізотопного розбавлення (з 15N), лізиметричних та польових досліджень показано, що передпосівна бактеризація небобових культур є ефективною при створенні оптимального для перебігу процесу азотфіксації агрофону. Концентрація діючої речовини добрив у ґрунті при цьому не повинна перевищувати фізіологічних потреб рослин у біогенних елементах. Розроблено методологічні принципи та методику діагностики фізіологічно доцільних доз мінерального азоту для сільськогосподарських культур за використання газохроматографічних методів дослідження перебігу активності процесів асоціативної азотфіксації та біологічної денітрифікації. Встановлено, що за створення оптимального для функціонування рослинно-бактеріальної асоціації агрофону зростає ступінь колонізації інтродукованим мікроорганізмом кореневих сфер рослини-живителя, активізується функціональна діяльність діазотрофів, що обумовлює збільшення надходження в рослини біологічного азоту. При цьому внаслідок впливу фізіологічно активних речовин інтродукованих бактерій на розміри кореневої системи та її поглинальну здатність зростає ступінь засвоєння рослинами азоту з добрив на 19-25 %. Застосування мікробних препаратів також сприяє обмеженню вимивання сполук біогенних елементів та водорозчинних форм гумусу по ґрунтовому профілю за межі кореневмісного шару. Показано, що за умов бактеризації кількість мінеральних добрив може бути зменшеною на 30-50 % у залежності від виду культури та ґрунтово-кліматичних особливостей. Доведено, що передпосівна інокуляція сприяє змінам у співвідношенні „незамінні / замінні амінокислоти” у зерні гречки, жита озимого, ячменю ярого у бік його збільшення. Інтенсифікація синтезу амінокислот сприяє зростанню вмісту білка в зерні на 1-2 %. За результатами проведених досліджень (5 дослідів за використання маркованого азоту 15N, 2 лізиметричних, 450 польових дослідів з сільськогосподарськими культурами у різних ґрунтово-кліматичних зонах України, лабораторних дослідів з визначення активності процесів азотфіксації та денітрифікації під впливом інокуляції, рослинних азотасиміляторних ферментів, визначення вмісту амінокислот і білка у продукції, вивчення особливостей розвитку інтродукованих бактерій у кореневих сферах) обґрунтовано механізм впливу інокуляції специфічними активними штамами азотфіксувальних бактерій на продукційний процес небобових культур. Селекціоновано активні штами бульбочкових бактерій сої, гороху, люпину, люцерни, конюшини, козлятнику, а також бактерій, здатних до розчинення органічних та мінеральних фосфатів та активно розвиватися в кореневій зоні культурних рослин при їх інтродукції. Досліджено вплив екзогенних фізіологічно активних речовин на перебіг процесів симбіотичної і асоціативної азотфіксації. Одержані результати покладено в основу формування теоретичних принципів створення біопрепаратів комплексної дії. Зазначені принципи реалізовані при розробці нових препаратів: Ризогуміну для сої, Мікрогуміну для ячменю ярого, Біограну для картоплі. Особливістю новостворених біопрепаратів є позитивна дія фізіологічно активних речовин на процеси формування та функціонування азотфіксувальних рослинно-бактеріальних асоціацій та симбіозів. При цьому, за ідеальної вологості та оптимальної температури ґрунту прояв обох складових препаратів (мікробного і фізіологічно активного) має синергічний характер; за несприятливих кліматичних умов, коли дія мікробного компоненту може бути послабленою, активізує продукційний процес рослин фізіологічно активна складова препарату. Наслідком застосування розроблених біопрепаратів є гарантований їх вплив на ріст і розвиток рослин та формування урожайності культур за різних екологічних умов. Встановлено, що взаємодія азотфіксувальних, та фосфатмобілізувальних бактерій з високодисперсними матеріалами, у тому числі глинистими мінералами, спричиняє помітний вплив на фізіологічну активність мікробних популяцій: підвищує дихальну та ростову активність мікроорганізмів, біосинтез ними біологічно активних речовин. На основі взаємодії бактерій з глинистим мінералом бентонітом створено гранульовані бактеріальні препарати Азогран (основа-Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076) і Фосфогран (основа-Bacillus subtilis ІМВ В-7023). Препарати характеризуються високою стабільністю вмісту життєздатних клітин при тривалому зберіганні. Застосування гранульованих бактеріальних препаратів при вирощуванні томатів, картоплі, огірків підвищує їх врожайність на 17-28 %. Біопрепарати покращують живлення рослин, їх розвиток та ріст за рахунок продукування рістстимулювальних речовин, захищають рослини від фітопатогенних бактерій та грибів. Розроблені препарати комплексної дії не мають аналогів.^ Практична значимість. У ході досліджень розроблено мікробні препарати Ризобофіт, Ризогумін, Діазобактерин, Діазофіт, Біогран, Поліміксобактерин, Альбобактерин, Азогран, Фосфогран та технології їх застосування у сільськогосподарському виробництві. Використання препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур сприяє суттєвому зростанню урожайності за рахунок інтенсифікації процесів азотфіксації, фосформобілізації, продукуванню фітогормонів, зростання імунного статусу рослин, збільшення ступеня засвоєння рослинами мінерального азоту. Поєднане застосування мінеральних добрив та біопрепаратів сприяє економії 30-60кг / га мінерального азоту та 30-40 кг / га Р2О5 у залежності від сільськогосподарської культури та умов вирощування. Новітні біопрепарати сприяють активному залученню сполук біогенних елементів до конструктивного метаболізму рослин. Внаслідок цього суттєво збільшується вміст незамінних і замінних амінокислот у продукції, активізується синтез білка в продукції. При цьому зростає класність зерна і, відповідно, реалізаційна ціна. Передпосівна бактеризація сільськогосподарських культур з повним правом може вважатися надійним чинником впливу на синтез білка. На основі одержаних результатів запропоновано змінити стратегію застосування мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві. Вона повинна передбачати обов'язкове застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур, а також враховувати ступінь впливу бактеризації на засвоєння рослинами сполук біогенних елементів, і в першу чергу азотних, при агрохімічних розрахунках необхідних доз добрив. Одержані результати щодо резистентності бактерій до впливу пестицидів покладено в основу розробки способу бактеризації насіння цукрових буряків одночасно із захисно-стимулювальними речовинами на насіннєвих заводах. Створені мікробні препарати рекомендовано Міністерством аграрної політики України до використання в технологіях вирощування відповідних сільськогосподарських культур. Отже, у ході проведених досліджень особливостей взаємовідносин ризосферних мікроорганізмів з рослинами, їх просторових та функціональних зв’язків, специфічності до ботанічного виду, скринінгу активних штамів азотфіксувальних та фосфатмобілізувальних бактерій, особливостей їх розвитку в кореневих зонах однорічних та багаторічних культур, оптимізації агрофону для максимального прояву позитивної дії бактеризації, дослідження впливу фізіологічно активних речовин на перебіг процесів симбіотичної та асоціативної азотфіксації, з'ясування механізмів дії на рослину інтродукованих в агроценози бактерій, оптимізації технологічних параметрів створення мікробних препаратів вирішено наукове завдання та практичні питання щодо покращення кореневого живлення культурних рослин та підвищення коефіцієнтів засвоєння сполук біогенних елементів. Одержано наступні результати. Селекціоновано високоактивні штами бульбочкових бактерій сої, люпину, гороху, конюшини, козлятнику, люцерни. За їх використання формуються ефективні азотфіксувальні симбіози з бобовими культурами, що покращує азотне живлення бобових культур. Досліджено структуру угруповань азотфіксувальних бактерій кореневої зони пшениці озимої, жита озимого, гречки, ячменю ярого, пажитниці пасовищної та однорічної, стоколосу безостого, канарника очеретяного, тимофіївки лучної, костриці лучної, грястиці збірної. Досліджені угруповання багатокомпонентні за складом, проте в них домінують 1-2 види бактерій, специфічні до виду рослин. Встановлено, що штами-домінанти просторово і функціонально тісніше за інших представників мікробного угруповання взаємодіють з рослиною. Селекціоновано ефективні штами асоціативних азотфіксувальних бактерій з родів ^ Azotobacter, Azospirillum, Agrobacterium, Pseudomonas, а також фосфатмобілізівних бактерій – представників родів Achromobacter, Paenibacillus і Bacillus, серед яких окремі характеризуються високою антагоністичною активністю до широкого кола фітопатогенів. Створено колекцію високоактивних штамів - компонентів мікробних препаратів для землеробства. Досліджено механізм позитивного впливу асоціативних діазотрофів на продукційний процес культурних рослин. Розроблено способи одержання біопрепаратів комплексної дії на основі взаємодії активних штамів азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних бактерій з фізіологічно активними речовинами та високодисперсними матеріалами. Створено і зареєстровано в Україні мікробні препарати Ризобофіт (для бобових культур), Ризогумін (для сої), Діазобактерин (для жита озимого, гречки, пажитниці однорічної), Поліміксобактерин (для цукрових буряків, пшениці озимої, льону-довгунцю, соняшнику), Альбобактерин (для ріпаку), Азогран (для помідорів, огірків); проходять процедуру реєстрації біопрепарати Мікрогумін (для ячменю ярого), Біогран та Фосфогран (для картоплі), Діазофіт (для пшениці озимої та ярої). Окремі з препаратів не мають аналогів. Застосування мікробних препаратів є перспективним прийомом покращення кореневого живлення однорічних рослин. Бактеризація багаторічних небобових культур забезпечує активізацію рослинно-бактеріальних асоціацій лише в перший рік вегетації. Використання в технологіях вирощування сільськогосподарських культур створених мікробних препаратів сприяє збільшенню коефіцієнтів використання азоту з добрив, обмежує вимивання сполук біогенних елементів по ґрунтовому профілю за межі кореневмісного шару. Інтродукція в агроценози азотфіксувальних бактерій сприяє активізації діяльності рослинних азотасиміляторних ферментів, наслідком чого є залучення нітратів до синтезу складних органічних речовин; при цьому вміст нітратів у рослинах знижується, натомість амінокислот та білків зростає. Взаємодія інтродукованих в агроценоз азотфіксувальних бактерій з рослиною-живителем максимально проявляється за умов забезпечення вмісту зв'язаних сполук азоту в ґрунті у кількостях, що не перевищують фізіологічних потреб рослин. Розроблено методологічні принципи та спосіб інструментального визначення фізіологічно доцільних доз азоту для сільськогосподарських культур. Дія мікробних препаратів на основі азотфіксувальних бактерій на формування урожайності сільськогосподарських культур при їх застосуванні по оптимальних агрофонах є еквівалентною впливу 40-60 кг / га мінерального азоту. Застосування біопрепаратів на основі фосфатмобілізувальних бактерій активно впливає на ступінь засвоєння рослинами фосфатів, сприяє зростанню урожайності сільськогосподарських культур та покращенню якості одержуваної продукції. Використання в технологіях вирощування сільськогосподарських культур біопрепаратів на основі фосфатмобілізувальних бактерій є еквівалентним впливу 30-40 кг / діючої речовини фосфорних добрив. Запропоновано змінити стратегію застосування мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві. Вона повинна передбачати застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур, а також враховувати ступінь впливу бактеризації на засвоєння рослинами сполук біогенних елементів при агрохімічних розрахунках необхідних доз добрив.Проведені двадцятирічні дослідження особливостей взаємодії ризосферних мікроорганізмів з рослиною-живителем є фундаментальними і практично спрямованими. Одержані результати покладено в основу створення новітніх мікробних препаратів. Ефективність біопрепаратів перевірено і підтверджено в численних науково-дослідних установах. Застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур сприяє зростанню урожайності та покращенню якості одержуваної продукції. Комплексний позитивний вплив мікробних препаратів на формування урожайності сільськогосподарських культур акумулюється в кінцевих господарських та економічних результатах. Показники економічних розрахунків за підсумками аналізу багаторічних дослідів та виробничих перевірок ефективності мікробних препаратів свідчать про високу економічну ефективність новостворених засобів біологізації сільськогосподарського виробництва. Ефект досягається, передусім, завдяки значному приросту урожайності, що разом з порівняно невисоким рівнем додаткових витрат на їх застосування сприяє суттєвому зниженню собівартості продукції і підвищенню прибутковості виробництва. На підставі проведених досліджень розроблено нормативні документи (три СОУ, вісім ТУ У), результати опубліковано у 9 монографіях і провідних вітчизняних та зарубіжних журналах (86 публікацій), отримано 26 патентів України на винаходи. Кількість реферованих публікацій у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS, складає 24 (зокрема, у виданнях Mikrobiolohichnyi zhurnal – Мікробіологічний журнал - SJR = 0,035; Eurasian Soil Science – Почвоведение - SJR = 0,036; Microbiology - SJR = 0,047; Mikrobiologiya - SJR = 0,046; Acta Agronomica Hungarica - SJR = 0,040; Applied Biochemistry and Microbiology - SJR = 0,059; Prikladnaia biokhimiia i mikrobiologiia - SJR = 0,042; Russian Journal of Plant Physiology - SJR = 0,055; Прикладная биохимия и микробиология - SJR = 0,042; Applied Biochemistry and Microbiology - SJR = 0,059; Микробиология - SJR = 0,046; Microbiology - SJR = 0,047). Загальний ідентифікатор SJR = 0,55. У ході виконання досліджень захищено 6 докторських дисертацій. Представлені наукові розробки сприяють подальшому розвитку землеробства, ґрунтової мікробіології та біотехнології, позитивно впливають на суспільній прогрес. Окремі з них є пріоритетними не тільки для України, а і для світової науки. Їх результати доповідались та обговорювались на міжнародних з’їздах, конференціях, симпозіумах, де одержали високу оцінку. Представлений цикл робіт подається на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки повторно. З часу попереднього представлення (у 2009 р.) одержано 5 патентів на винаходи, що відображено у списку публікацій.Волкогон В.В. Курдиш І.К. Коць С.Я. Надкернична О.В. Токмакова Л.М. Шерстобоєва О.В. Мельничук Т.М. Драч Ю.О. Тараріко Ю.О. Канівець В.І.