Брусіловський Б. Я.Інформатика інвестуванняНавч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 497 с.М.обкл. Рекомендовано до друку Вченою радою КНЕУПротокол № 8 від 27.02.2003 р.Ціна: 54,70 грн.ISBN 966–574–414–3У навчальному посібнику висвітлюються актуальні проблеми інформаційного забезпечення інвестиційних процесів (як теорії потоків). Певна нетрадиційність матеріалу як за змістом, так і за стилем викладу зумовлюється, по-перше, тим, що в його основу покладено абстрактну теорію систем, а по-друге, творчим підходом автора до розкриття найскладніших економічний категорій і понять. Деяка незвичність, а часом і парадоксальність застосовуваних при цьому способів міркувань є методично виправданою, оскільки досягає головної мети навчання магістрів: формує розумову культуру, розвиває самостійність мислення й уміння приймати виважені нестандартні рішення. Запропонований посібник буде корисним для широкого кола студентів і викладачів економічних спеціальностей, особливо в умовах переходу до нових навчальних технологій.ЗМІСТЗадача Анни (ТАКИЙ СОБІ ВСТУП) 3^ ЧАСТИНА 1. АНАЛІЗ ПОНЯТЬ (ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ) 141.1. Вступ. Дьюїзм як філософія і діагноз 151.2. Що таке інформатика? 181.2.1. Що думають економісти? 19^ 1.2.2. Думки інших 211.2.3. Інші думки 231.3. Принцип відповідності інформаційних та інформативних систем 251.3.1. «Як Ви яхту назвете, так на ній й попливете» 261.3.2. «Про это...» 291.3.3. «І знову — зустріч» 31^ 1.3.4. Нові «пісні» про відоме 331.3.5. Трохи про вбрання 361.4. Повернення «блудного» терміна 411.4.1. Як «посварилися» Д. Рікардо і А. Сміт 411.4.2. «...все слова, слова, слова» 431.4.3. Від софізму... 461.4.4. ...до морфізму… 491.4.5. Основне поняття і основний закон 531.4.6. Повторення — мати розуміння 58^ 1.4.7. Без сумнівів — ані кроку 631.5. Що таке інвестиції? 661.5.1. У своєму городі 661.5.2. ...А наша-то краща... 691.5.3. Що таке вартість? 711.5.4. Чи був А. Сміт марксистом? 74^ 1.5.5. «Ніщо під місяцем не нове» 771.5.6. Та й під сонцем — теж 821.6. Економіка і інформатика 841.6.1. Ми і гени 841.6.2. Економісти-класики як спеціалісти з інформатики 86^ 1.6.3. Сучасні економісти-інформатики і всі, всі, всі… 921.6.4. Основний критерій 961.6.5. Від економічних до інформативних понять 1001.7. Площа Перікла 1071.7.1. «Куди йдемо ми..?» 108^ 1.7.2. І знову зустріч в іншій сукні 1101.7.3. Шукаємо спільність... у помилках 1131.7.4. План і програма як існуючі поняття 1151.7.5. Ми не підемо іншим шляхом 1171.7.6. На шляху до дезагрегованих метамоделей: АСА-діаграма понять 1191.7.7. Поміркуємо... 1201.7.8. Як Кабмін програмує майбутнє 124^ ЧАСТИНА 2. СИНТЕЗ МОДЕЛЕЙ (РОЗДУМИ ДО ІНФОРМАЦІЇ) 1282.1. Анна Кареніна та Ульріх Кессель 1292.1.1. Анна як Р-модель 1292.1.2. Альтернативи інвестора... і математики 132^ 2.1.3. Розширимо компанію? 1372.1.4. Дороги... які ми вибираємо 1382.1.5. Терпець увірвався 1402.1.6. Прийшов час 1432.2. Формалізуємося... 1462.2.1. Н-моделі і Р-моделі 146^ 2.2.2. Діалог з Оксаною 1482.2.3. Формалізуємось далі... МАМА І МАГ 1512.2.4. Позначаємо і визначаємо 1542.2.5. Читачі думають 1582.3. Неформально про формалізацію 1612.3.1. Модульні поняття 162^ 2.3.2. Ми і комп’ютери 1632.3.3. Мова про мову не на рівні промови 1662.3.4. «Нормальнії герої завжди ідуть в обхід» 1672.3.5. Чистота — поняття відносне 1682.4. Принцип ефективності коректної абстракції — ЕКА 169^ 2.4.1. Теорія систем: що таке чи навіщо 1692.4.2. Дві істини 1702.4.3. Повнота чи замкненість... альтернативи пізнання 1722.4.4. Чому гуманітарії пишуть товсті книги? 1752.5. Мова математики 1772.5.1. Основне метапоняття 177^ 2.5.2. Відношення... і відносини 1802.5.3. Властивості відношень і відношення властивостей 1862.5.4. Шкали 1882.5.5. Ще раз про ПІБ 1912.5.6. Системи в математиці 1932.5.7. Аналіз-синтез-адаптація моделей: АСА-діаграма-м 197^ 2.6. Мови математики 2002.6.1. Теорія категорій — поняття 2012.6.2. Діаграмні схеми 2032.6.3. Від схем — до категорій 2062.6.4. Давайте... сумніватись 2082.6.5. Міжнародна економіка як економічна категорія 211^ 2.6.6. «І знову до праці...» 2152.7. АСА-діаграма 2202.7.1. АСА-діаграма категорій 2202.7.2. Категорії АСА-діаграм 2242.7.3. Дещо про логіку схем 2282.7.4. «Повторення — мати навчання» 232^ 2.7.5. Агрегація АСА-діаграми 2342.7.6. План і програма як проектовані моделі 2382.7.7. До програми розвитку програмних методів 2412.7.8. Адаптація АСА-діаграми 2432.7.9. Перерваний політ 2472.7.10. АСА-діаграма: мова позначень 250^ ЧАСТИНА 3. АДАПТАЦІЯ РЕАЛЬНОСТІ (ІНФОРМАЦІЯ... ПІСЛЯ РОЗДУМІВ) 2543.1. Поняття реальності як реальність понять, або в пошуках СЛОВА 2563.1.1. Що таке «що таке»? 256^ 3.1.2. Передмова до мови 2603.1.3. Промови про мову 2623.1.4. В одній компанії 2653.1.5. Логіка мови і мови логіки 2703.1.6. Логіка як найпростіша факторизація зважуванням 274^ 3.1.7. «Реформи і порядок». Діалог із комп’ютером 2773.2. Адаптація комп’ютера 2823.2.1. Непомітна неформальність перед помітною формалізацією 2823.2.2. Логіка цілей чи ціль логіки програми Уряду 285^ 3.2.3. А що скаже Кабмінові комп’ютер? 2913.2.4. Коли лівий читач — правий 3013.2.5. Комп’ютер: «Чи може людина мислити?» 3043.2.6. Шукаємо шляхи збільшення інформативного перерізу, або... побалакаємо 3103.2.7. «Нова мова» — перші слова 313^ 3.3. І знову про мову, або час вводити час 3163.3.1. Чому виникають непорозуміння? 3163.3.2. Згадаймо про АСА-діаграму 3183.3.3. Щодо інформативного балансу гіпотез і наслідків у програмі діяльності Уряду 3203.3.4. АСА-логіка 323^ 3.3.5. Держава, право, особа: що ж мав на увазі комп’ютер? 3293.3.6. Лібералізм: його передумови 3353.3.7. Логіка розвитку і потенційні наслідки... лібералізму. Динамічна імплікація 338^ 3.3.8. До співвідношення суспільств через співвідношення відношень 3433.3.9. «Несумісність» і «спільність» суспільств 3483.3.10. Співвідношення передумов лібералізму 3513.4. Схеми Кабміну і Б. Хмельницького між теоремами Геделя і... Гегеля 356^ 3.4.1. Адміністративна реформа, або чому Кабміну краще мислити схематично? 3573.4.2. Логіка схем внутрішніх економічних і політичних стратегій 3613.4.3. Гетьман і комп’ютер 3643.4.4. Інформатика і теорема Гегеля 3703.4.5. І знову про міру 373^ 3.4.6. Про корисність схематичного мислення 3793.4.7. Логіка перехідних суспільств 3803.4.8. Методи реалізації моделей перехідних суспільств 3843.5. За законами жанру, або логіка адаптації до навчання 390^ 3.5.1. «Не расстанусь с...» 3903.5.2. АСА-діаграма нормального суспільства 3933.5.3. Перехідне суспільство 3973.5.4. Краса врятує світ: імплікативні графи 4013.5.5. АСА-діаграма в комп’ютері 4043.5.6. Догми схем 410^ 3.5.7. «Людина... понад усе» 4153.5.8. Чи завжди добре, коли «сказка становится былью» 4173.5.9. Віра, надія, любов 4213.5.10. Обійдемося без шпаргалок? 4273.6. Стан і схеми розвитку... суспільств 4313.6.1. Догми домовленостей 4323.6.2. Догми як керівництво до дій 4373.6.3. Логіка ЕПЦМ й інверсія істинності в двох літерах і стрілочках 4403.6.4. Чому ж не завжди «народ і партія єдині»? 4453.6.5. А простіше? 4473.6.6. Логіка ЕПЦМ: стани суспільств 4523.6.7. Як виник і чому ж все-таки розпався СРСР? 4593.6.8. Логіка ЕПЦМ: трансформація суспільств 4673.6.9. Шлях (до) України 4713.6.10. Зістрибнути не вдалося 478Замість епілогу: Згадка про майбутнє у світлі Ньютона 481Цитована література 484