ІНФОРМАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ – ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙБогадиця Г.І. Студет групи УНЗ-10 ІПО ІПП УМО (м. Донецьк)Анотація. Представлена стаття розглядає впровадження в освітній процес всіх рівнів компетентнісного підходу. Метою цієї статті є розкриття змісту і структури поняття інформаційної компетентності, яке стає дедалі актуальнішим серед педпрацівників навчальних закладів.Представленная статья рассматривает внедрение в образовательный процесс всех уровней компетентнисного подхода. Целью этой статьи является раскрытие содержания и структуры понятия информационной компетентности, которое|какое| становится|стает| все более актуальным среди педработников | учебных заведений.Presented article deals with the introduction to the educational process at all levels competence approach. Opening of maintenance and structure of concept|notion| of informative competence is|appears| the purpose of this article, more actual among teachers | educational establishments.Ключові слова: компетентність, інформаційна компетентність, учні, викладач, інформаційно –комунікаційні технології, навчально – виховний процесАктивне впровадження в освітній процес всіх рівнів компетентнісного підходу обумовила тенденція розвитку освіти, що нормативно закріплена в такому механізмі як Болонський процес. До недавнього часу орієнтація на компетентісний підхід не була ключовою в професійній освіті нашої країни. Тому сьогодні ми звертаємось до міжнародного досвіду і намагаємось застосувати його у відповідності до традицій і потреб України. Однією з найважливіших особливостей нашого часу є перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства. Система освіти цього суспільства покликана розв’язати принципово нову глобальну проблему – підготувати людину до життя і діяльності в зовсім нових для неї умовах інформаційного світу. Саме у закладах освіти учнівська молодь набуватиме необхідні знання про нове інформаційне середовище, інформаційну культуру й новий інформаційний світогляд [1]. У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає в якості центрального поняття, бо компетентність об’єднує в собі інтелектуальну та навичкову складові освіти. Тобто компетентність – це система знань в дії. Ключова компетентність вбирає в себе однорідні вміння та знання, що відносяться до широкої сфери культури та діяльності (інформаційній, правовій, та ін). А компетенція – це спроможність людини реалізувати на практиці свою компетентність. Компетентності формуються в процесі навчання, і не лише в навчальному закладі, але і в родині, на роботі, в колі друзів, під впливом політики, релігії, культури. Компетентності відносять до ключових, якщо оволодіння ними дозволяє вирішувати різні проблеми в повсякденному, професійному або соціальному житті. Вони міжпредметні, потребують інтелектуального розвитку та різних типів дій [2]. Швидкі темпи розвитку й застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій суттєво впливають на процес інформатизації освіти. Пріоритетним завданням цього процесу інформатизації освіти є підготовка педагогічних кадрів до успішного використання новітніх технологій, тобто формування у викладачів інформаційної компетентності.Метою цієї статті є розкриття змісту і структури поняття інформаційної компетентності, яке стає дедалі актуальнішим серед педпрацівників навчальних закладів. Термін «інформаційна компетентність» відноситься до ключових термінів освітніх стандартів другого покоління. За допомогою реальних об’єктів (телевізор, телефон, комп’ютер, факс) та інформаційних технологій (Інтернет, електронна пошта, ЗМІ ) формується уміння самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, опрацьовувати, зберігати та передавати її. Найбільш значущими в організації навчального процесу на різних рівнях освіти будуть навички роботи з різними джерелами інформації. В умовах сьогодення педагог перестає бути єдиним носієм інформації. Тому потрібує змін позиція учня. Він повинен почати вчитися у викладача, а не отримувати від нього готові знання. Орієнтація навчального процесу на використання різних джерел інформації сприятиме формуванню в учнів критичного відношення до інформації, навичок порівняння, аналізу, інтерпретації, роботи з текстом. Найбільш ефективно інформаційна компетентність учнів формується при сумісному виконанні трьох умов: проблемного навчання, використання мультимедійних технологій і методу проектів. Нетрадиційні уроки, зокрема метод проектів, допомагають не тільки сформувати певний набір знань, але і збудити в дітях прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей. Формування інформаційної компетентності передбачає обов'язкове використання в навчальному процесі комп'ютерної техніки, медіазасобів і забезпечення оволодіння учнів прийомами опрацювання інформації. Серед дидактичних збірників доцільно віддати перевагу таким з них, які містять комунікативно-ситуативні завдання, завдання, що вимагають залучення досвіду школярів, наближені до життя, що стимулюють активну розумову діяльність учнів [3]. Але жодна людина не діятиме, якщо вона особисто не зацікавлена в цьому. Природа компетентності така, що вона може виявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистісної зацікавленості в даному виді діяльності. Отже, цінності є основою будь-яких компетенцій. Як же можна цього досягти? Як зацікавити учнів, щоб підвищити рівень їхньої компетентності? Під час навчання виникає цілий ряд проблем , які пов’язані з низькою мотивацією навчальної діяльності, нерівномірністю загальної підготовки учнів. Щоб справді зацікавити учнів саме викладачу необхідно постійно шукати та використовувати нові підходи, змінювати методи подачі інформації. Сьогодні не можна ігнорувати соціального впливу Інтернет-комунікацій. Особливо значний вплив вони справляють на молодь – найбільш динамічний та чутливий до технічних інновацій прошарок населення. Інтернет набуває ролі специфічного середовища соціалізації та самореалізації особистості, де поступово руйнуються культурні і соціальні комунікаційні бар’єри, формуються нові соціальні норми. Сучасна молодь знаходить в Інтернеті арену для вільного спілкування й обміну думками, і це з необхідністю потребує формування відповідних ціннісних орієнтирів у учнів, а також прищеплення їм знань щодо особливостей та етичних норм мережного спілкування. Тому вчитель не може залишитися осторонь і має бути спроможним йти в ногу з сучасністю. Він не лише наставник, а й старший товариш, друг. Йому близькі інтереси учнів. Для формування інформаційної компетенції викладач повинен:сформувати міцні базові знання учня;навчити, де учень може знайти необхідну йому інформацію з теми;сформувати вміння застосовувати необхідні новітні інформаційні технології;розвинути в учнів уміння відфільтровувати тільки актуальну та корисну інформацію;сформувати вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використовувати їх, прогнозувати й робити висновки;сформувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору;сформувати вміння генерувати оригінальні думки та ідеї;сформувати вміння реалізовувати на практиці на основі власних ідей нові розробки, технології, пристрої тощо. Компетентнісно - орієнтований підхід до навчання має спиратися на сучасні інноваційні методи ведення уроків. Для формування ключових компетентностей необхідно вибрати таку технологію навчання, при якій учні більшу частину часу працюють самостійно, вчаться планувати, організовувати, контролювати та оцінювати свою навчальну діяльність та діяльність в цілому. Інформаційну компетентність можна формувати в учнів на всіх уроках, якщо поставити за мету не лише конкретне вивчення теми, але й оволодіння прийомами роботи з інформацією [4]. Я переконався на особистому досвіді, що включення в процес навчання інформаційно-комунікаційних засобів сприяє зняттю складнощів при вивченні нового матеріалу, здійсненню контролю та діагностиці помилок, вивільненню навчального часу, підсиленню мотивації до навчання. Аналіз проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі засвідчує, що перехід до комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження, раціональне поєднання інноваційних методів навчання з традиційними – складне завдання, що потребує вирішення цілого комплексу психолого-педагогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших питань. А серед них – розробка відповідного навчально-методичного забезпечення для використання інформаційно-пошукових систем, гіпермедійних, мультимедійних, телекомунікаційних та мережевих технологій. І, звичайно, завжди треба пам’ятати: якими б необмеженими можливостями не володіли комп’ютери, вони не зможуть замінити вчителя. Це вчитель, використовуючи у власних інтересах специфічні можливості апаратури і пакетів програм, визначає, яку користь принесе комп’ютер [5] . З 2006 року Маріупольський професійний аграрний ліцей працює над проблемою формування інформаційної компетентності викладачів як складової їх професійної культури. Першим кроком до розв’язання цієї проблеми було запровадження у діяльність ліцею програми “Intel® Навчання для майбутнього”, за якою було підготовлено 60% педагогічного коллективу та комп’ютерного тестування для педпрацівників «Визначення рівня володіння інформаційними технологіями», пропонованого навчально – методичним центром ПТО в Донецькій області для перевірки поточних знань і навиків педпрацівників і визначення рівня інформаційної компетентності. ^ Задачі комп'ютерного тестування: перевірити навики комп'ютерного редагування і форматування тексту; оцінити здібності проводити підрахунки з використанням табличного процесора і уміти відображати результати обчислень підрахунків у вигляді діаграм; оцінити навики підготовки простих презентацій; перевірити навики створення файлових архівів; перевірити здібність здійснювати пошук і зберігання інформації, обмінюватися інформаційними повідомленнями через мережу Internet. Комп’ютерне тестування пройшли 90% педпрацівників ліцею (60 % з високим рівнем інформаційної компетентності, 30% з середнім рівнем інформаційної компетентності). Я хочу відмітити, що це гарний результат, тобто ще у 2005 році 80% педпрацівників не використовували у своїй роботі інформаційно –комунікаційні технології. Висновок.Зважаючи на особистий досвід роботи в цьому напрямі, слід зазначити, що підготовка викладача з використання інформаційних технологій має ряд особливостей. По-перше, швидкий розвиток технологій потребує не тільки формування певного рівня підготовки викладача до їх використання, а й постійного підвищення їхньої кваліфікації в цій сфері. У свідомості викладача –необхідно сформувати розуміння та готовність до самоосвіти й постійної перепідготовки [6]. По-друге, викладач у нових умовах має вміти трансформувати навчальний процес, модернізувати наявні форми та методи навчання щодо застосування комп‘ютерів та програм, розробляти нові ефективні організаційні та навчальні моделі. По-третє, викладач має не тільки залучати учнів до використання інформаційних технологій у рамках його предмета, а й орієнтувати їх на використання сучасних інформаційних та інтерактивних засобів навчання в самоосвіті, позашкільній роботі, підготовці до олімпіад, конкурсів тощо. Для підвищення інформаційної компетентності викладачів різних предметів необхідно створювати сучасне інформаційне середовище, забезпечити концентрацію ресурсного, методичного, організаційного супроводження в єдиному інформаційно-аналітичну центрі. Результатом роботи такого центру мають бути оснащені комп’ютерами класи з виходом до мережі Internet, власний банк інформаційних ресурсів, програмне забезпечення, інформаційна культура викладачів та учнів, удосконалення управління ліцеєм.Література Овчарук О. Компетентності як ключ оновлення змісту освіти. /Стратегія реформування освіти в Україні. – К: К.І.С., 2003Соколова І. Професійна компетентність вчителя: проблема структури та змісту / І. Соколова // Неперервна професійна освіта: теорія і практика : наук.-метод. журнал. – 2004. – Вип. 1. – С. 17.Сисоєва С. О. Інформаційна компетентність фахівця: теорія та практика формування. Навчально-методичний посібник/ Сисоєва С. О., Баловсяк Н. В.– Чернівці: Технодрук, 2006. – 208 с.Родигіна І.В. Компетентісно-орієнтований підхід до навчання. – Харків: Основа, 2005Інтернет-журнал «Ейдос»Гендина Н.И., Колкова Н.И., Скипор И.Л. Информационная культура личности: диагностика, технология формирования: Учебно-методическое пособие. Ч.1. – Кемерово: КемГАКИ, 1999. – 146 с.