Інформаційне забезпечення юрбізнесу: автоматизація юридичної діяльності та її довідково-інформаційне забезпечення за допомогою програмного забезпечення і новітніх технологіїПід інформаційним забезпеченням юридичного бізнесу розуміється сукупність способів (засобів) надання юристу правової та суміжної інформації з метою кращої організації юридичної діяльності.Тобто, йдеться про програмне забезпечення (далі – ПЗ) діяльності юриста, зокрема, професійної діяльності певного юриста. Під юристом ми розуміємо різних представників юрпрофесії. Зважаючи на відмінності їх професійної діяльності, можливі різні форми інформзабезпечення. Головна ідея інформзабезпечення юриста – набуття і опрацювання необхідної правової інформації з метою досягнення певного результату: чи до задоволення потреб клієнта чи до досягнення справедливості. ^ Автоматизація «технічної» організації діяльності юриста Діяльність юриста може бути певним чином автоматизована. Звісно, йдеться, передусім, не про те, як зробити з юриста автомат чи про те, аби створити автомат (штучний інтелект) замість юриста; хоча й таке можливе. Натомість мається на увазі те, що певні технічні види діяльності юриста можна технологічно циклічно організувати за допомогою спеціальних програм. Що саме піддається організації, автоматизації? Це, зокрема, організація (1) технічного процесу роботи, (2) комунікації, (3) діловодства, (4) обліку та звітності. Перше, з-поміж іншого, включає комп’ютеризацію роботи юриста, використання технічних засобів підготовки документів, їх опрацювання (зокрема, збереження, передачу, копіювання). Друге включає забезпечення юриста різноманітними засобами спілкування – телефоном (факсом), електронною поштою в рамках певної мережі та/чи Інтернету, зокрема, створення можливості оперативно зв’язуватися з ним за межами робочого місця (юрист у цьому плані вподібнюється до «швидкої допомоги»). Автоматизація здійснюється за допомогою різного універсального (тобто не тільки такого, що стосується юристів) ПЗ. Це ж стосується, але лише частково, третьої та четвертої сфер автоматизації – діловодства та обліку й звітності. Щодо останнього, то йдеться як про фінансовий облік і звітність самого юриста, так ввірених йому справ клієнта. Так, провідні юрфірми користуються спеціальним ПЗ із зберігання даних про клієнтів, контактної інформації. За даними щорічного опитування AmLaw Tech Survey в 2005 р. більшість американських юрфірм (65% – 93 юрфірми з 143 опитаних) користувалася ПЗ «InterAction». Фірми також використовують ПЗ «Outlook» (40% - 50 юрфірм), «Elite Apex» (9% - 13), «Notes» (8% - 11), «Aptus» (3% - 4), «Custom in-house» (13% - 19) та деякі інші (6% - 8 юрфірм). Слід окремо відзначити ПЗ із організації правових документів. Юридичні фірми продукують чимало документів (договори, позовні заяви, правові експертизи тощо), які допомагають зберігати, систематизувати й використовувати різне ПЗ із діловодства. Так, за даними згадуваного опитування, із 143 американських юрфірм 50% – використовують ПЗ «iManage/Interwoven», 43% – «Hummingbird», інші – «WORLDOX» та «Custom in-house»; і лише 1% фірм (2 – 143) не використовували жодного ПЗ. Не менш актуальним, особливо для юрфірм, є ПЗ автоматизації обліку робочого часу та біллінгу (виставлення рахунків і відслідковування їх оплати). Якщо в Україні багатьом фірмам просто не відомі такі програми, деякі розробили їх ледь не самостійно, то в США юрфірми мають з чого вибирати. За даними наведеного опитування, по 31% (45 з 144) провідних американських юрфірм використовують такі програми звітності часу, як «Carpe Diem» і «DTE», 17% - «Elite», 11% - CMS, і 5% - «Custom in-house», 6% - інші програми. Згідно з тим само опитуванням 62% (89 з 143 опитаних юрфірм) користуються біллінговими програмами «Thomson Elite», 26% (37) – «CMS Open/CMS.Net», й по 2-3% - «TMC», «Rippe & Kingston», «Custom in-house». Використання організаційного ПЗ в юрбізнесі допомагає заощадити час і зусилля, сприяє більш ефективному досягненню поставлених цілей. ^ Автоматизація професійної діяльності юриста Здійснюється вона за допомогою спеціального ПЗ. Попри свою новизну, воно стає дедалі популярнішим і загальноприйнятим. Лідером у цій сфері є англомовний ринок ПЗ. Останнім часом розвивається ринок російськомовного ПЗ, пробудився і ринок україномовного ПЗ (зважаючи на обмеженість російськомовного ПЗ в Україні). Можна виокремити два види ПЗ за: (1) видом юрфпрофесії (наприклад, для судді, нотаріуса, реєстратора цінних паперів, якими є переважно юристи), (2) видом діяльності (наприклад, претензійно-позовна робота, договірна практика). Зокрема, для ведення судової практики провідні американські юрфірми використовують широку гамму ПЗ. З поміж найбільш популярних, за даними опитування, більше 140 провідних американських юрфірм – «LiveNote» (83% – 120 юрфірм), «Concordance» (76% - 110), «CaseMap» (72% - 104), «TimeMap» (61% - 88), «TrialDirector» (49% - 71). Серед інших програм, які використовують юрфірми відзначимо, наприклад, «Sanction», «Ipro», «Access», «iConect», «Litigator's Notebook»,«RealLegal Binder», «Ringtail», «Doculex», «DB Textworks», «Introspect, «Folio Views», «Isys», «Documatrix», «Merrill Discovery Navigator», «nMatrix», «BRS Search», «UR-Law», «VideoNote», «Ibis», «Custom in-house». Ці програми дозоляють систематизувати всі документи по справі, готувати на основі шаблонів заяви і клопотання тощо. Для судового адвоката, особливо такого, котрий веде чимало справа, такі програми незамінні помічники. Реклами ПЗ цього спрямування переконують, що саме «продвинутість» використовуваних технологій забезпечить виграш у справі. Наших юристів, зайнятих судовою адвокатурою і претензійно-позовною роботою, може зацікавити низка російськомовних програм. Зокрема, суддю, який прагне краще організувати технічну роботу з обліку справ, – комплекс «Судебное делопроизводство». Розроблено й програми для інших видів юридичної діяльності. Наприклад, полегшити обрахування державного мита покликана проста програма «ЮристГоспошлина». Програми типу «ЮристРасчет» допоможуть обрахувати відсотки до сплати, кількість днів, а також розмір державного мита. Реєстраторів цінних паперів зацікавить російськомовне ПЗ «Офис регистратора». Всім юристам можуть стати у приґоді програми типу «ЮристАсистент», спрямовані на автоматизацію юридичної діяльності. Зі зростанням попиту і платоспроможності на ринку з’являється дедалі більше ПЗ для організації як загальної, так і спеціалізованої юридичної діяльності. ^ Довідково-інформаційне забезпечення: правові бази даних (ПБД) і програми-збірники Довідково-інформаційне забезпечення юридичної діяльності забезпечують переважно довідкові (інформаційно-правові чи інформаційно-довідкові) системи. Зокрема, бази нормативно-правових актів (НПА), судових рішень, зібрань консультацій спеціалістів, статей юридичних видань, збірників шаблонів правових документів тощо. Бази НПА посідають провідне місце з-поміж ПБД, бо юристи здебільшого мають справу з позитивним правом, правовими положеннями НПА. Формують такі бази зазвичай приватні спеціалізовані підприємства з метою одержання прибутку. Проте є й ПБД публічних установ. Позитивним прикладом останніх є система «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua). Ця безкоштовна, надійна, доволі зручна, постійно оновлювана база українських НПА розміщена на базі сайту Верховної Ради України. База містить не лише законодавство, але й міжнародно-правові документи, які не обов’язково є частиною законодавства України, судові рішення. Прикладом спеціалізованих ПБД є нещодавно створений «Єдиний державний реєстр судових рішень» (reyestr.court.gov.ua), покликаний збирати рішення судів країни. Крім того, в Україні діє Єдиний державний реєстр НПА, щоправда, не повною мірою «виставлений» он-лайн. Українському юристові є з чого вибирати: кілька баз українських НПА, наприклад, компаній та систем «ДІНАЙ», «Ліга», «НАУ». На відміну від публічних, вони прагнуть надавати користувачам більше ніж НПА, задовольняти специфічні потреби певної сфери юридичної діяльності чи юриста. Так, типова ПБД пропонує (1) нормативні документи, (2) консультації (готові і під замовлення), (3) довідкову інформацію, бланки документів, (4) персоніфіковану секцію «під користувача», (5) новини. Ключовими критеріями оцінки баз НПА можна назвати: (1) надійність (в ідеалі, надходження від першоджерел), (2) наповнюваність (скажімо, на сьогодні кількість НПА в базі перевищує 200 тис.), (3) актуалізація чи оновлюваність – внесення нових документів, змін і доповнень (забезпечується он-лайн, електронною поштою тощо), (4) персоніфікація – адаптація програми до користувача і його потреб і, звісно, (5) досконала пошукова система (численні критерії пошуку, перехресні посилання), (6) ціна (за абонемент, плата за документ тощо). Поряд із ПБД можна виокремити й програми-збірники. Здебільшого вони включають юридичні документи або самі є програмним забезпеченням з їх підготовки. Зокрема, на ринку можна віднайти збірники договорів з можливістю вибору й використання шаблону певного виду договору, заповнити (підготувати) певний тип договору, внести необхідні умови тощо. Зокрема, таким, що добре зарекомендував себе в частині підготовки договорів на основі шаблонів, є ПЗ нотаріуса «Экспресс». Водночас, програми-збірники для більшості юристів виконують довідкову, радше ніж «автоматизаційну» функцію. Словом, юристи навіть якщо і користуються шаблонами, то лише «довідково», адже кожний правочин – специфічний і потребує індивідуального договірного опрацювання. ^ Вплив ПЗ на конкуренцію в юрбізнесі Поширення ПЗ «широкого вжитку» впливає на структуру користування юрпослугами. Так, наприклад, у США в 1990-их рр. певної популярності набула програма в формі довідкового кіоску під назвою «QuickCourt» (пересічні громадяни називають її «машина розлучень»). Програма, дозволяючи отримувати елементарні правові консультації, заповнювати і роздруковувати документи, необхідні для судового розгляду справи тощо, зменшила попит на послуги юриста, здатного надавати такі ж послуги, але у десятки разів дорожче. Звісно, жодне правове ПЗ, наразі і коли-небудь, не спроможеться замінити «мислячого юриста», проте подібно до того, як юристи підвищують свою обізнаність і навички, й прості користувачі за допомогою спеціального ПЗ здатні на це. Відтак, з певною часткою умовності можна говорити про те, що юридичне ПЗ робить послуги юріндустрії більш доступними для неюриста. Інші джерела правової інформації: бібліотеки, портали, блоги і юрфоруми Інтернет сприяв появі нових джерел правової інформації. Окрім ПБД, стало можливим створення бібліотек в Інтернеті з вільним або обмеженим доступом до відцифрованих і відсканованих нормативно-правових документів, правової літератури. Аби віднайти потрібний нормативно-правовий акт зарубіжної держави немає потреби користуватися коштовною БД, оскільки в переважній більшості випадків його можна віднайти на одному з правових порталів. Мережа Інтернет уможливила віртуальне об’єднання кількох мереж. З останніх прикладів варте на увагу відкриття у кінці травня 2006 р. Судовою адміністрацію штату Массачусетс єдиної мережі правових бібліотек штату. Проект під назвою «The Massachusetts Trial Court Law Libraries» об’єднує 17 публічних бібліотек штату з метою поліпшення якості доступу до правової інформації. Бібліотеки, які об’єднані в мережі на єдиному порталі (www.lawlib.state.ma.us), працюють у звичайному та он-лайновому режимі. Окрім можливості перевірити, чи є потрібний документ чи книга в бібліотеці (перед тим як завітати), користувачі можуть отримати їх в електронній формі. Бібліотеки містять НПА всіх штатів. Користувачі також можуть поставити запитання бібліотекарям та отримати відповіді в режимі он-лайн. Аби стати користувачем бібліотеки, слід особисто зареєструватися в одній із бібліотек. Щоправда, чимало інформації, зокрема тексти нормативно-правових актів, є доступними й без реєстрації. Каталоги містять і повнотекстні матеріали (наприклад, юридичний словник за темою, нормативно-правові акти за поширеним (загальновідомим, скороченим) ім’ям). Дедалі популярнішими стають цифрові юридичні бібліотеки. Їх розміщення в Інтернеті робить правовий матеріал більш доступним. Водночас, як свідчить одне з недавніх досліджень, нещодавно проведене в США, юристи, «юридичні» бібліотекарі та видавці віддають перевагу друкованим формам правової інформації. Відтак, популярність цифрових, віртуальних правових бібліотек є відносною. З-поміж останніх трендів правової моди слід згадати «блоги». Це слово – англомовне скорочення «blawg» – від «web law log». Блог – це інтернет-сайт на юридичну тематику, на якому адміністратором розміщуються посилання на цікаві статті (новини), коментарі й кожний може доповнити їх своїми коментарями. Це певні юридичні форуми. Їхня особливість – тематичність, оперативність і комунікативна безпосередність. Сьогодні найбільше блогів розміщують американські юристи, й вони дедалі більше стають популярнішими і на наших теренах. ^ Електронні правові мови Повертаючись до теми технологій в юридичному бізнесі, відзначимо проблему глобального опрацювання юридичних документів. Мільйони юристів світу, сотні тисяч юрфірм, десятки тисяч судів щодня продукують правові документи. Чи є спосіб зведення їх в одну правову систему? Одним з кроків на цьому шляху є вироблення стандартів так званої «електронної правової мови». Згадаємо про один з них – XML (eXtensible Markup Language, див.: www.legalxml.org). Це технічний стандарт правових документів, розроблений компанією the World Wide Web Consortium для неприбуткової організації Legal XML, заснованої у 1998 р. Мета Legal XML – розробка відкритого, вільнодоступного технічного стандарту правових документів і доречних програм. За допомогою XML здійснюється опрацювання й каталогізація правових документів. Формування єдиної мови правових документів – один із необхідних кроків формування глобальної, універсальної ПБД. ^ Фінансування та інвестування в інформаційні технології Насамкінець додамо, що правничі інформаційні технології – перспективна сфера для інвестицій. Зважаючи на зростаючий попит на засоби організації юридичної діяльності, слід очікувати зростання і розширення цього сегмента ринку. Подібно до США невдовзі в Україні не стане монополіста на ринку юрпослуг. Монополіст буде змушений поступитися монопольним становищем заради відданості принципам чесної конкуренції; з цих само причин установи відкриють свої двері й альтернативним правайдерам правової інформації. Усе це стимулюватиме якісний ріст правового сегмента інформтехнологій. Зростатимуть й витрати представників юрбізнесу на інформаційні технології. За кордоном, зокрема в США, дана тенденція прослідковується чітко. За даними опитування 52 з 200 найбільших американських юрфірм, середній річний бюджет витрат однієї фірми на інфотехнології у 2005 р. склав близько 10 млн дол. (9 927 860). Щорічні «капітальні витрати» склали більше 3,5 млн дол. (3 594 073). При цьому 63% юрфірм збільшили фінансування у порівнянні з 2004 р. Зростає і розмір винагороди персоналу, відповідального за інфотехнології. Щорічна зарплата плюс премія керівника інформаційно-технологічного підрозділу провідної американської юрфірми в 2004 р. у 28% фірм становила більше 300 тис. дол. Висновки Для багатьох юристів поняття інформаційного забезпечення зводиться до використання комп’ютера і правових баз даних. Комп’ютер вони нерідко розглядають, як вдосконалений варіант друкарської машинки. Водночас, поняття інформаційного забезпечення більш ширше й, окрім довідково-інформаційного забезпечення, включає й використання різноманітного програмного забезпечення роботи юриста, зокрема, автоматизації «технічної» та професійної його діяльності. Автоматизації, зважаючи на специфіку роботи юриста, піддається не вся його діяльність, а переважно технічна, облікова. Засоби інформаційного забезпечення роблять роботу юриста більш ефективною та продуктивною, й відтак, будуть надалі розвиватися.