ІСТОРІЯ КАФЕДРИ ГІСТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ У Львівському університеті гістологічні методи вперше застосував професор Йозеф Беррес, який упродовж 1820–1832 pp. очолював кафедру анатомії. Результати своїх мікроскопічних досліджень професор Беррес узагальнив у власноруч ілюстрованому підручнику мікроанатомії тіла людини (Anatomie der mikroskopischen Gebilde des menschlichen Korpers. Wien, 1836–1843, Bd.1). Він же запропонував оригінальний метод репродукції мікроскопічних зображень, був одним із піонерів фотографії. Гістологічні дослідження професора Берреса продовжили його наступники, керівники кафедри анатомії та гістології Август Фогт (1850–1854 pp.) та Генрик Кадий (1894–1912 pp.). Дослідження цих учених стосувалися головним чином мікроанатомії органів центральної та периферійної нервової системи, удосконалення гістологічної техніки, зокрема, методики імпрегнації нейронів солями важких металів. Протягом 1855–1863 рр. кафедру анатомії Львівського університету очолював проф. Юліус Планер – видатний вчений, що зробив вагомий вклад у наше розуміння малярії та зробив перший опис холестеричних рідких кристалів (L. Lisetski. What was observed by Julius Planer in 1861? ) 1896 р. з ініціативи професора Кадия при кафедрі анатомії була відкрита гістологічна лабораторія, а відтак самостійна кафедра гістології та ембріології. Наступних 40 років (1897–1937) кафедру гістології і ембріології Львівського університету очолював випускник Краківського Ягеллонського університету професор Владислав Шимонович. Він досконало володів гістологічною технікою, використовуючи власний гістологічний матеріал опублікував підручник гістології і мікроанатомії тіла людини з основами гістологічної техніки (Lehrbuch der Histologie und der mikroskopischen Anatomie mit besonderer Berucksichtigung des menschlichen Korpers inschliesslich der mikroskopischen Technik. Wurzburg, 1901). Упродовж 1902–1930 pp. цей підручник був 11 разів перевиданий німецькою, англійською, польською, іспанською та італійською мовами і вважався одним із кращих підручників свого часу. Сфера наукових інтересів професора Шимоновича охоплювала питання гістофізіології наднирників, травної системи, порівняльної морфології та ембіогенезу чутливих нервових закінчень людини і різних видів тварин, гістології кісткової тканини і дентину; ним уперше описані нервові закінчення у складі волосяних фолікулів ссавців та людини, досліджено ембріогенез дотикових тілець Меркеля, колатеральні нервові волокна між якими отримали назву петель Шимоновича. Владислав Шимонович був наставником багатьох майбутніх професорів — як теоретиків, так і клініцистів. Протягом 1937–1943 pp. кафедру гістології та ембріології у Львові очолював учень професора Шимоновича Болеслав Яловий. Він опрацьовував питання гістофізіології, ембріогенезу та регенерації нервових закінчень, досліджував вплив жіночих статевих гормонів на процеси згортання крові, запропонував оригінальну методику фарбування сполучної тканини. З 1947 р. по 1963 р. кафедру гістології та ембріології у Львові очолював випускник Київського медичного інституту Андрій Дибан. Напрямок наукової діяльності цього періоду — вивчення нормального та патологічного ембріогенезу, гістофізіологія ендокринної системи. Професор Дибан запропонував методику диференційного виявлення базофілоцитів гіпофіза, опублікував низку монографій, зокрема “Некоторые вопросы патологии ранних стадий эмбриогенеза человека” (1951), “Очерки патологической эмбриологии человека” (1959). З 1964 р. до 1988 р. кафедру гістології і ембріології у Львові очолювала професор Євдокія Детюк. Науковий напрям кафедри у цей період — експериментальне вивчення впливу тироїдної патології материнського організму на репродуктивну функцію, ембріональний і постнатальний розвиток потомства. Під керівництвом професора Є. Детюк виконано і захищено 6 докторських і 25 кандидатських дисертацій. У 1988 р. кафедру гістології та ембріології у Львові очолювала Антоніна Іванова-Согомонян. Вона була автором першого списку українських гістологічних термінів у книзі “Международная гистологическая номенклатура” (1980), який після доопрацювання та доповнення українською ембріологічною та цитофізіологічною термінологією був перевиданий у 1993 та у 2001 р. Антоніна Іванова-Согомонян спільно з професорами К. Кабаком та О. Луциком опублікувала перший у незалежній Україні підручник гістології людини, який у 1994 р. був відзначений Державною премією. А.Й.Іванова є співавтором "Гістологічного тлумачного словника" (1994 p.). Від 1989 р. кафедру гістології та ембріології Львівського медичного університету очолює учень професора Детюк Олександр Луцик. Науковий напрям, який розвивається під керівництвом професора Луцика — використання лектинів для гістохімічного дослідження глікополімерів людини і тварин в умовах норми та їх перебудови при різних формах патології. Детальніша характеристика наукового доробку означених учених подана у книзі „Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784-2006”. Львів, Наутілус, 2006: с. 13, 50, 88, 91, 117, 199, 226, 245, 289, 307, 319), а також у новому виданні 2009 р.