Інструмент європейського сусідства і партнерстваТранскордонне співробітництво Стратегічний документ на 2007-2013 рр. Індикативна програма на 2007-2010 рр. Зміст: Резюме Політика та цілі ЄС Загальна політика та цілі Політика та цілі закордонного співробітництваПорядок денний країн-партнерів3. Економічний і соціальний аналіз прикордонних областей3.1 Основний опис прикордонних областей3.2 Економічні та соціальні характеристики прикордонних областей3.3 Характерні проблеми в прикордонних областях3.4 Прикордонне співробітництво fora^ 4. Огляд минулого та діючого спіробітництва4.1 Програми Сусідства та їхні попередники4.2 Інші аспекти закордонного спіробітництва4.3 Інші допомога місцевому та регіональному співробітництву, ширша регіональна співпраця4.4 Здобуті урокиСтратегія у відповідьГоловні характеристики Головні питання для вирішення Формулювання (визначення) програм Інші характеристики Поєднаність з іншими програмами співробітництва Суміжні сфери політики Консультації з посередникамиІндикативна Програма Загальний огляд ІЄСП та ЗС (закордонна співпраця) Цілі Очікувані результати Показники Ризики Індикативні фінансові асигнуванняДодатки А.1 Перелік програм ІЄСП-ЗС та їх географічна прийнятністьА.2 Фінансові асигнування у деталях щодо окремих програмА.3 Населення сфери діяльності програмиА.4 Середні рівні доходу відповідно до області дії програмиА.5 Попередні зобов’язання ЗСА.6 Перелік акронімівРезюме Цей документ забезпечує стратегічні рамки для допомоги ЄС для транскордонного співробітництва на зовнішніх кордонах Європейського Союзу, згідно з Інструментом європейського сусідства і партнерства на 2007-2013 роки, разом з Індикативною програмою для цього співробітництва на 2007-2010 роки.Транскордонна співпраця на зовнішніх кордонах ЄС є ключовим пріоритетом як для Європейської політики сусідства, так і для Стратегічного партнерства ЄС з Росією. Прийняття Інструменту європейського сусідства і партнерства (ІЄСП) значно збільшило вимір транскордонного співробітництва, як кількісно, так і якісно. Базуючись на попередньому досвіді імплементації програм ТАСІС та Meda, пропозиції щодо посилення транскордонного співробітництва (ТКС) було визначено у ряді Комюніке Комісії в 2003 та 2004 роках, включено в пропозицію Комісії щодо ІЄСП у вересні 2004 року і впроваджено в ІЄСП, як це затверджено Радою та Парламентом.Відповідно до нового, передбаченого в ІЄСП, підходу, підтримка ТКС на зовнішніх кордонах ЄС буде проводитися шляхом фінансування згідно з зовнішніми та внутрішніми розділами бюджету ЄС, з метою проведення діяльності ТКС з обох боків зовнішнього кордону ЄС. Ряд важливих нововведень визначено в самому Регламенті щодо ІЄСП – наприклад, спосіб, в який зовнішнє та внутрішнє фінансування поєднується в рамках ІЄСП, забезпечення децентралізованого програмування та імплементація самими місцевими партнерами. Детальніші умови імплементації цих програм ТКС визначені в Правилах імплементації, що прийняті Комісією.В цьому контексті, цей стратегічний документ визначає загальну політику ЄС та цілі для цієї діяльності ТКС, розглядає відповідні політичні порядки денні партнерських країн, економічну та соціальну ситуацію в прикордонних регіонах, і дає короткий огляд минулого співробітництва в цій сфері (Розділи 1-4). Стратегія реагування (Розділ 5) визначає основні питання, які повинні бути вирішеними (включаючи чотири головні цілі сприяння економічному та соціальному розвитку в прикордонних областях, спільна робота щодо вирішення спільних проблем, забезпечення ефективних та безпечних кордонів, заохочення місцевої, “міжлюдської” співпраці), а також місця ТКС в контексті інших важливих програм та політик співробітництва.Індикативна програма (Розділ 6) визначає індивідуальні програми ТКС, які будуть фінансуватися ЄС (включаючи їх географічну прийнятність) та ілюструє особливі цілі, які можуть вирішуватися партнерами програми в рамках вищезгаданих чотирьох ключових цілей, разом з очікуваними результатами, показниками та можливими ризиками. В кіцевому результаті, індикативні фінансові асигнування для кожної з програм ТКС визначені на 2007-2010 роки (разом з наведенням прикладів інших асигнувань для програмного періоду на 2010-2013 роки). Загальне фінансування ЄС, визначене в цій Індикативні програмі на 2007-2010 роки, складає 583,28 млн. євро.^ 1. Політика та цілі ЄСТранскордонне співробітництво є невід’ємною частиною Європейської політики сусідства ЄС (яка включає в себе держави Східної Європи, Південного Кавказу і Південного Середземномор’я), а також Стратегічного партнерства ЄС-Росія. Також воно відіграє важливу роль в спільних політиках, таких, наприклад, як Євросередземноморське Партнерство (Барселонський процес) та Північний вимір.1.1 Загальна політика та ціліВідповідні законодавчі рамки для відносин ЄС з цими країнами визначені в Угодах про партнерство і співробітництво з державами Східної Європи, Південного Кавказу та Росії, а також Асоційованих угодах з державами Південного Середземномор’я1.^ Європейська Політика Сусідства (ЄПС)2 базується на цих законодавчих рамках з метою посилення наших відносин з країнами Східної Європи, Південного Кавказу та Південного Середземномор’я через посилення двосторонніх зв’язків, які пропонують допомогу у проведенні реформ, що будуть стимулювати економічний та соціальний розвиток разом з додатковими стимулами, такими як участь у внутрішньому ринку ЄС – взамін на зобов’язання партнерів щодо проведення реформ в сферах демократизації та верховенства права, ринкових реформ, співробітництва у зовнішній політиці та співпраці з питань боротьби з організованою злочинністю.Індивідуальні Плани дій ЄПС, які погоджені з кожною партнерською країною, визначають детальний та спільно погоджений порядок денний проведення реформ після виконання ЄПС.3 Ця індивідуальне партнерство для реформ визначає пріоритети реформ серед широкого кола питань. Глибина та швидкість прогресу відносин кожного партнера з ЄС залежить від його можливостей та політичної волі імплементувати погоджені пріоритети.Для країн Південного Середземномор’я ЄПС також доповнюється всезагальними рамками регіонального діалогу та співробітництва, визначених у 1995 році із започаткуванням Барселонського процесу, та підтверджені останнім Барселонським саммітом у листопаді 2005 року, а також прийнятою з цього приводу П’ятирічною робочою програмою4.Що стосується Росії, то ^ Стратегічне Партнерство ЄС-Росія, з його Чотирма спільними просторами і пов’язаними Дорожніми Картами5 надають нашим відносинам ширшого політичного виміру з цією країною, разом з локальним вираженням цього партнерства (особливо в Балтиці), визначеним у Політиці Північного виміру6.Окремі політичні цілі, які переслідує Європейський Союз та Європейське Співтовариство у стосунках з кожною з цих держав, детально визначені у відповідних регіональних стратегічних документах та стратегічних документах окремих країн, і не будуть тут повторюватись.1.2 Політика та цілі транскордонного співробітництваВ рамках вищезазначеного загального політичного контексту, транскордонне співробітництво (ТКС) повинно відігравати суттєву роль, відмінну від інших форм співробітництва, в силу своєї діяльності для вигоди сторін по обидва боки зовнішнього кордону ЄС і фінансування згідно з зовнішніми та внутрішніми розділами бюджету ЄС. Беручи до уваги попередній досвід ТКС відповідно ТАСІС, Meda, Phare та Interreg, нова політика та рамки реалізації ТКС на зовнішніх кордонах Союзу були передбачені в окремому Комюніке щодо ТКС в липні 2003 року7 перед остаточною розробкою ЄПС, та детально розроблені в окремому розділі Стратегічного докумету ЄПС в травні 2004 року8.Базуючись на цих пропозиціях та на відповідних Висновках Ради щодо ЄПС, окремі положення стосовно ТКС були включені до нового Інструменту європейського сусідства і партнерства (ІЄСП)9. Було передбачено, що ці положення будуть деталізовані в Правилах з імплементації, які на даний час розробляються службами Комісії10.Головні політичні цілі ТКС на зовнішніх кордонах Союзу вже визначені в згаданих вище ключових політичних документах. Зокрема, головні цілі транскордонного співробітництва полягають у підтримці сталого розвитку по обидва боки зовнішнього кордону ЄС та наданні допомоги у зменшенні відмінностей у стандартах життя впродовж цих кордонів, розгляд проблем та можливостей після розширення ЄС та інших проблем, що виникають внаслідок близькості між регіонами вздовж сухопутніх та морських кордонів.Зокрема, ТКС має на меті допомогти:сприяти економічному та соціальному розвитку в регіонах по обидва боки спільних кордонів;вирішити спільні проблеми в таких сферах, як навколишнє середовище, охорона здоров’я, запобігання та боротьба з організованою злочинністю;збільшити ефективність та безпеку кордонів;сприяти транскордонній “міжлюдській” співпраці на місцевому рівні.В межах цих загальних пріоритетів програми, завдання детального планування буде стояти перед самими партнерами на місцевому, регіональному та національному рівнях. Ці партнери будуть відповідальні за підготовку та подання на затвердження Комісії “спільну програму”, яка буде містити у собі окремий перелік пріоритетів та заходів, беручи до уваги всі чотири вищевказані теми, та відображати особливі умови та вимоги до цих окремих сфер.Належна відповідність та взаємодоповнення між програмами ТКС ІЄСП та національними Планами дій ЄПС (Дорожні карти у випадку з Росією) повинна забезпечуватися процесом планування.^ Політичний порядок денний партнерських країнЗагальні політичні порядки денні реформ та розвитку окремих партнерських країн аналізуються у відповідних розділах стратегічних документів кожної держави та регіональних стратегічних документах, і немає потреби повторювати їх тут. Таким чином, даний документ зосереджується на тих особливих аспектах політики партнерської країни, які стосуються ТКС.Окремі партнерські країни по-різному відреагували на появу нових проблем та можливостей щодо транскордонного співробітництва. У тих країнах, де ТКС вже активно реалізовувалася певний час, в останні роки спостерігалися участь та посилена підтримка на національному рівні, особливо на Східних кордонах ЄС. Наприклад, довготривале ТКС між Росією і Фінляндією послужило моделлю для розвитку дій ТКС деінде. Особливе законодавство щодо ТКС зараз готується в Росії, а новостворене Міністерство з регіонального розвитку в Росії (2004 рік) має особливу зацікавленість цим питанням. В Україні законодавство щодо транскордонного співробітництва було запропоновано у 2004 році. Воно визначає принципи, організацію та фінансову підтримку для співробітництва з “сусідніми” країнами.В Середземноморському регіоні, зі своїми більше морськими, аніж сухопутніми кордонами з ЄС, політика ТКС є менш розвинутою, незважаючи на постійну увагу до різних аспектів субрегіональної співпраці в рамках Барселонського процесу та допомоги програми MEDA.Всередині ЄС окремі держави-члени мають довготривалий досвід ТКС в межах програми Interreg, яка має на меті підтримку економічного розвитку та єдності вздовж внутрішніх кордонів ЄС. Цей досвід також було використано у розробці ТКС Interreg-Phare, яка охоплювала кордони тоді 15 держав ЄС разом з країнами, які згодом приєдналися до ЄС у 2004 році.Важливим елементом політики успішної імплементації програм ТКС є інституційні можливості місцевої та регіональної влади в партнерських країнах ЄС брати участь в такому виді співробітництва. У цьому контексті є важливими питання реформи місцевої влади, які часто є частиною національного порядку денного реформи, як це відображено в Планах дій ЄПС.Наприклад, регіональна та місцева влада в ^ Україні та Молдові має відносно обмежені повноваження, а виконавчі та адміністративні структури дуже централізовані на усіх рівнях. Плани Дій, погоджені з цими країнами, мають спеціальне посилання на ТКС та на місцеве і регіональне співробітництво. В Середземноморському регіоні Ізраїль вже має місцеві урядові структури з децентралізованим представленням місцевих інтересів, в той час Марокко почало децентралізацію своєї структури управління з посилення місцевого управління в 1992 році, та дало подальший поштовх для даної політики шляхом прийняття відповідного законодавства у 1997 році та нової комунальної хартії у 2001 році. В Йорданії децентралізація місцевих справ є конституційним принципом, однак уряд продовжує брати участь у призначенні мерів та міських рад; планується передача владних повноважень муніципальним адміністраціям через посилення автономії у фінасових справах та планування програм соціально-економічного розвитку.Важлива роль регіональної та місцевої влади підтверджується містами та регіонами Середземномор’я, які з нагоди Барселонського самміту підписали декларацію, яка підтверджує їх роль у розвитку Середземноморського регіону, їх можливий внесок в регіональну політику, важливість співробітництва для покращення демократизації та якісного управління, залучення громадян та покращення прозості та діалогу.11У випадку з Росією Дорожня карта Спільного економічного простору ЄС-Росія стосується поглиблення та диверсифікації міжрегіональної співпраці через залучення місцевих та регіональних ключових учасників, а також громадськості у подальшому поглибленні співпраці; в той же час важливість транскордонного співробітництва в галузі безпеки також розглядається в Спільному просторі для свободи, безпеки та юстиції. Залучення місцевої та регіональної влади до транскордонного співробітництва займає також важливе місце в контексті Північного виміру.^ Економічний і соціальний аналіз прикордонних областей Детальний аналіз загальної політичної, економічної, соціальної та екологічної ситуації в партнерській країні знаходиться у відповідних регіональних стратегічних документах. Даний документ зосереджується на спеціальних елементах, що стосуються транскордонного співробітництва.3.1 Базові показники прикордонних областейТКС, за своє природою, має на меті принести вигоду тим регіонам, які безпосередньо мають морські чи сухопутні кордони з ЄС, а також їх партнерам в ЄС. Згідно з практикою Interreg регіони, які прийнятні для участі в програмах, будуть їх департаменити чи провінції, які мають прямі спільні кордони, визначені на рівні Переліку територіальних одиниць для статистики (NUTS) II/III12 з боку ЄС чи на зовнішньому боці, при відсутності такої класифікації, в контексті теріторіальних одиниць, що найкраще відповідають цьому визначенню.В особливих, належним чином обгрунтованих випадках, Перелік територіальних одиниць для статистики ІІ/ІІІ чи еквівалетний регіон, що межує з прикордонним регіоном може бути прийнятним для участі у відповідній програмній області.В контексті населення, регіони, які можуть скористатися з ТКС, мають по обидва кодони ЄС населення близько 257,5 млн. чол. населення, з якого 45% проживає у Північних та Східних прикордонних регіонах, 55% - у Південних прикордонних регіонах, 49% - в прикордонних регіонах ЄС, 51% - у прикордонних регіонах партнерських країн.Таблиця 1: Населення в прикордонних регіонах (млн. чол., 2003-2004 рр.)13 Регіони ЄС * Регіони Партнерів Разом Північні і Східні кордони 47,5 67,3 114,8 Південні кордони 78,3 64,3 142,7 Разом, кордони ЄС 125,9 131,6 257,5 *в тому числі Болгарія та РумуніяЗагалом, прикордонні регіони є малонаселеними на Півночі, більше заселеними у Центральній Європі, а на Півдні заселеними навколо морських басейнів та узбережжя. Детальна інформація про населення держав і програмних регіонів подається у Додатку 3.Щодо доходу, то існують дуже великі розбіжності в рівні доходів по обидва боки зовнішіх кордонів ЄС, як на Півночі иа Сході, так і на Півдні.Таблиця 2: Рівень доходів у прикордонних регіонахь (регіональний ВВП на душу населення, в євро, 2002 рік)14^ Сухопутні програми та програми морських перетинів15 Північ Схід Південь Регіони ЄС Регіони партнерів Регіони ЄС Регіони партнерів Регіони ЄС Регіони партнерів 23 180 2 448 3 391 1 249 14 107 1 325 ^ Програми морських басейнів Балтійське море Чорне море ^ Середземне море Регіони ЄС Регіони партнерів Регіони ЄС Регіони партнерів Регіони ЄС Регіони партнерів 20 169 1 994 2 172 833 19 343 3 882 Як на морських перетинах Півночі (і Балтики), так і Півдня (Іспанія/Марокко, Італія/Туніс), доходи у регіонах партнерських країн складають лише 10% доходів від прикодонних регіонів ЄС. У Середземномор’ї різниця є дещо меншою (20% від доходів прикордонних регіонів ЄС). Різниця є ще меншою на Східноєвропейських кордонах та Чорному морі (40%). Детальніша інформація щодо різниць доходів знаходиться у Додатку 4.Іншим важливим елементом, який потрібно враховувати в контексті ТКС, є глибокі та довготривалі історичні та кільтурні зв’язки, які встановлювались впродовж століть на теперішніх зовнішніх кордонах ЄС. Прикордонні регіони в таких регіонах часто мають довгу спільну історію, як, наприклад, у випадку зі Словаччино, Угорщиною, Румунією, Україною. Головною метою ЄС загалом та ЄПС є поглиблення відносин ЄС зі своїми сусідами на основі спільних цінностей, надання можливостей отримати вигоду від розширення ЄС, водночас допомагаючи уникнути можливого відчуття виключення з процесу внаслідок розширення. ТКС є справді важливими засобами вирішення цієї проблеми, допомагаючи поглибити економічні і соціальні зв’язки між регіонами, які зараз існують, підтримуючи співпрацю та економічну інтеграцію між регіонами. Такі зв’язки є не менш важливими та не менш тривалими і на морських кордонах ЄС. На Балтійському, Чорному чи Середземному морях економічні та культурні зв’язки впродовж тисячоліть були основним елементом економічного та соціального розвитку в цих регіонах. Тут також ТКС повинна відігравати важливу роль у побудові довготривалої спільної спадщини контактів та співпраці вздовж цих морських басейнах.3.2 Економічні та соціальні характеристики прикордонних областейСхідні кордони ЄС пролягають між 8 державами-членами та п’ятьма сусідніми країнами, простягаючись на 5 000 км від Баренцевого моря на півночі до Чорного моря на півдні. Цей кордон пролягає через регіони з різними географічними, економічними та соціальними характеристиками, дуже великою різницею у доходах, яка може збільшуватися відповідно до економічного зростання в нових державах-членах внаслідок розширення ЄС. Фінляндія і Росія є таким прикладом, враховуючи одну з найбільших різниць в світі у доходах між ними – другу після тої, що існує між Сингапуром та Індонезією. Водночас прикордонні регіони в партнерських країнах мають в більшості випадків вищі доходи, аніж в середньому всередині їх держав.Коротко розглядаючи індивідуальні кордони, ^ Фінляндія і Росія маються найдовший кордон, що простягається на 1 300 км і покриває, головним чином, сільські, малозаселені регіони – особливо в Арктиці, тому цей регіон має також значні природні ресурси. Санкт-Петербурзька область, з доходом, який перевищує національний середній показник по Росії, є винятком з цієї ситуації. Кордони між Балтійськими державами і Росією суттєво змінились за останнє десятиріччя, з великим спадом в прикордонних регіонах, що відображають зменшення чи порушення попередніх транспортних зв’язків. Наприклад, Псковська область має серйозні економічні проблеми. З іншого боку, Калінінград зарз став російським ексклавом, який повністю оточений Польщею та Литвою, і є винятковим прикладом з відносно добре розвинутою транспортною інфраструктурою, включаючи незамерзаючий порт, але який також має великів соціальні труднощі, які потрібно вирішувати. ^ Латвія, Литва та Польща мають спільний кордон з Білоруссю, в якій брак будь-яких демократичних реформ, висока централізація економічної системи мають великий вплив на прикордонні регіони. Однак економічне зростання в Білорусі в останні роки було досить значним завдяки тісним торговельним взаєминам з Росією. Білорусь також відіграє важливу роль транспортних воріт для ЄС з Росією.Басейн ^ Балтійського моря має довгу традицію співробітництва з активною участю регіональних органів (особливо Ради держав Балтійського моря, РДБМ), а також великий досвід морської/транскордонної співпраці на рівні регіональної та місцевої влади. Економічні та соціальні питання, екологічні проблемиі такі питання, як морська безпека були традиційно важливими в цьому регіоні.Українські регіони, що межують з ЄС, є стратегічно важливими у ролі транспортних та енергетичних воріт. Західна Україна залишається в більшості сільськогосподарським регіоном, у порівнянні з центральними та східними регіонами країни. Львівська область є одним з процвітаючих регіонів, в той час як Закарпаття характеризується значною еміграцією, зі старіючим населенням та високим рівнем безробіття. Молдова, як найбідніша країна в Європі, має сильні культурні зв’язки з Румунією. Однак існуючі проблеми з Придністров’ям заваджають її розвитку.Басейн ^ Чорного моря має значні економічні, соціальні та екологічні проблеми. Заморожені конфлікти на Південному Кавказі та питання ширшої регіональної безпеки стоять на шляху соціальноого та економічного розвитку цих перехідних економік. Тим не менше, Чорноморський регіон разом з Каспійським регіоном відіграє головну роль в енергетичному секторі.Басейн Середземномор’я характеризується вражаючими економічними та соціальними відмінностями між Півднем та Північчю, враховуючи, що доходи на душу населення на Півдні є значно нижчими від доходів держав-членів ЄС. Загальні економічні показники наших партнерських країнах покращуюються, однак потреба структурної реформи залишається, враховуючи ріст населення, який випереджає можливості створення робочих місць. Питання управління, в тому числі реформа державного управління, є головною перешкодою для росту. Морські кордони (Іспанія/Марокко, Італія/Туніс) мають особливі можливості та проблеми, в той час як питання міграції (легальної та нелегальної) та екологічні проблеми є важливими для всього басейну. В загальному, обсяг децентралізованої форми співпраці в Середземноморському басейні підтверджується зацікавленістю партнерів у посиленні співробітництва на рівні регіональної та місцевої влади.^ Особливі проблеми в прикордонних областях Незважаючи на суттєві відмінності, що характеризують різні регіони на східних та південних кордонах ЄС, існує ряд спільних проблем. Такі питання, як регіональний розвиток, навколишнє середовище, охорона здоров’я та організована злочинність є особливо важливими у транскордонному контексті, враховуючи питання забезпечення ефективності та безпечності кордонів. Міжлюдська співпраця є також важливою для всіх прикордонних регіонів.Інтегрований та гармонізований регіональний розвиток на кордонах ЄС є особливо важливим з огляду ситуацію, що характеризується різними темпами економічного розвитку, великою різницею у доходах, різною географічною динамікою. Спільні стратегії розвитку можуть надати допомогу у вирішенні цих відмінностей та сприяти у вирішенні інших наявних проблем, як наприклад, зростання легальних та нелегальних, тимчасових і постійних міграційних потоків, організованої злочинності.^ Питання навколишнього середовища є особливо важливими в контексті спільних морських басейнів, таких, як Балтійське, Чорне та Середземноморське моря. Забруднення води внаслідок промислових чи міських скидів є критичною проблемою, оскільки супроводжується ризиками морського забруднення та браку води (в Середземномор’ї). Забезпечення сталого управління рибними ресурсами також становить значну проблему в морських басейнах. Хоча більшість цих питань потребує ефективного вирішення на національному чи навіть на багатосторонньому рівні, важливу роль можуть відігравати місцеві учасники, які, таким чином, можуть сприяти, наприклад, досягненню цілей Ініціативи Горизонт 2020 Європейсько-середземноморського партнерства. Екологічні питання є не менш важливими на сухопутніх кордонах, хоча часто мають локалізований характер, особливо у транскордонних водах (ріки та озера).^ Питання охорони здоров’я також відіграють важливу роль у транскордонному контексті, наприклад в питаннях інфекційних хвороб (наприклад туберкульоз, ВІЛ-СНІД), або можливих епідемічних та пандемічних хворіб. Захист споживачів, продовольча безпека та застосування систем якісного страхування та нагляду також стосуються транскордонного контексту. Багато з цих питань вирішуватися у нашій двосторонній співпраці з партнерськими країнами, однак ТКС на регіональному та місцевому рівнях відіграє значну додаткову роль.Боротьба з організованою злочинністю є ключовою транскордонною проблемою. ЄС підтримує двосторонню, регіональну та транскордонну і міжнародну співпрацю з третіми країнами для вдосконалення запобігання та боротьби з організованою злочинністю, корупцією та тероризмом. Особливий наголос повинен ставитися на боротьбі з усіма видами організованої злочинності, в тому числі нелегальною торгівлею людьми, контрабандою зброї та викраденими транспортними засобами тощо. Цінним додатковим елементом до співробітництва на національному рівні буде тісна співпраця на місцевому та регіональному рівні між правоохоронними органами по обидва боки зовнішніх кордонів ЄС.Ефективне управління кордоном вимагає, щоб зовнішні кордони ЄС були ефективними (спрощення законної торгівлі та транзиту) і безпечними (недопущення нелегальної торгівлі та транзиту). Це вимагає тісної співпраці на державному рівні в багатьох аспектах. Однак ЗС також відіграє важливу роль у, наприклад, покращенні інфраструктури перетину кордону, посиленні співпраці між прикордонною владою на місцевому рівні або покращенні управління щодо морських питань шляхом застосування більш координованого підходу до управління морськими басейнами. Іншою проблемою, а також можливістю вздовж зовнішніх кордонах ЄС, є сприяння міжлюдській співпраці, посилення контактів між громадськими об’єднаннями по обидва боки кордону. Це є дуже важливим на Східних Європейських кордонах, де традиційні економічні, соціальні та культурні зв’язки є сильною основою для побудови (перебудови) міцних громадських зв’язків, а освітня, соціальна та культурна співпраця може відігравати важливу роль у подоланні бар’єрів та сприянні демократичній реформі. Ця форма співробітництва є не менш важливою у Середземномор’ї, де громадянське суспільство відіграє особливу роль у вирішенні ширшого кола питань, які стосуються діалогу між Заходом та Арабським світом. Громадянське суспільство має спільні проблеми у Середземномор’ї, як, наприклад, міграція, соціальні, культурні та економічні зв’язки, створені великою кількістю імігрантських спільнот з країнами походження.^ 3.4 Прикордонні форуми співробітництва ТКС та проблеми і можливості, які воно має вирішити, є новими, незважаючи на їх можливе часткове вирішення останнім розширенням Союзу та даним розвитком ЄПС та Стратегічного партнерства з Росією. Для вирішення цих питань ряд форумів було створено впродовж років, від міжурядових комітетів транскордонного співробітництва, регіональних та субрегіональних органів співробітництва до об’єднань прикордонних регіонів.На сухопутніх кордонах питання демаркації кордонів чи управління кордонами часто приводять до створення ad-hoc чи постійних міжурядових комітетів прикордонної співпраці – наприклад, Фінляндія і Росія, або Польща і Україна, проводять регулярні зустрічі в такому форматі. Крім того, діючі програми ТКС, а також їх комітети управління, володіють цінним практичним досвідом ТКС.В ширшому розумінні, органи міжурядової регіональної співпраці, як наприклад, Рада держав Балтійського моря (РДБМ), Баренцева Євро-Арктична рада (БЄАР), Чорноморське економічне спіробітництво (ЧМЕС), зосереджуючись, головним чином, на співпраці на національному рівні, тим не менше є важливим ядром заохочення транскордонної співпраці на рівні регіональної та місцевої влади. Наприклад, БЄАР разом зі своєю Регіональною Радою з самого початку її створення є особливо важливою у співробітництві між місцевою владою. РДБМ, разом зі своєю різноманітною діяльністю, створила ряд робочих груп та діяльності як, наприклад, Цільова Група Балтійського моря з питань організованої злочинності, форум зі співробітництва щодо застосування регіонального законодавства в регіоні Балтійського моря, передовий досвід регіональної співпраці мід державами-членами ЄС і третіми країнами. В контексті Барселонського процесу, було створено ряд мереж з подібними цілями, які поєднують представників міст, освітню та бізнесову спільноти, широку громадськість. Важливість цієї форми співробітництва підтверджена декларацією, яка було підписана на Барселонському самміті в листопаді 2005 року, і яка визначає важливу роль місцевої та регіональної влади у розвитку Середземноморського регіону.В ЄС прикордонні регіони впродовж багатьох років об’єднані в Асамблею європейських прикордонних регіонів (АЄПР) з метою обговорення спільних питань та представлення інтересів цих регіонів у Європейських інституціях. Останньою ініціативою передбачено представлення інтересів регіонів через Мережу прикордонних регіонів Східної Європи (МПРСЄ) по обидва боки східного кордону ЄС, від Фінляндії на півночі до Греції на півдні.Євроміста, давній представницький орган європейських міст, впродовж останніх років приділяють зростаючу увагу ТКС разом з робочими групами, що займаються транскордонними питаннями на Півдні та Сході.Концепція єврорегіону, що була розроблена Радою Європи з 50-х років, довгий час слугувала корисним форумом для вирішення питань транскордонної співпраці та питань планування в межах ЄС. Впродовж 90-х років ця концепція розширилася, залучаючи сусідів зі Східних кордонів. Нові єврорегіони постійно створюються, наприклад, єврорегіон Чорного моря, створений у 2006 році. У більшості випадків робота цих єврорегіонів зосереджується на покращенні умов проживання у відповідних прикордонних регіонах, стимулюванні транскордонних контактів та регіональної і місцевої співпраці у таких сферах, як економічний розвиток, освіта та навчання, туризм.^ 4. Огляд минулого та поточного спіробітництва4.1 Програми сусідства та їхні попередники Фонд європейського регіонального розвитку (ERDF) фінансував транскордонну співпрацю в прикордонних регіонах ЄС (в тому числі на зовнішніх кордонах) з 1991 року згідно ініціативою Interreg. Впродовж 2000-2006 років загальне фінансування згідно з Interreg для зовнішніх кордонів ЄС склало 230 млн. євро на рік. Це фінансування було призначено для фінансування бенефіціарів держав-членів.Участь Росії та Східноєвропейських держав у транскорднному співробітництві фінансується відповідно до програми Тасіс починаючи з 1996 року. У період з 1996 по 2003 роки, загальне фінансування для ТКС згідно з Тасіс склало в 257 млн. євро загалом, чи приблизно 32 млн.євро на рік. Пріоритети включали в себе розвиток інфраструктури кордону, підтримку місцевої та регіональної співпраці через малі проекти Тасіс (Тасіс SPF), і підтримка екологічних проектів, для економічної співпраці та розвитку приватного сектору.У 2004-2006 роках, з впровадженням Програм сусідства16, що передували Комюніке Комісії у 2003 році, було започатковано новий підхід. На Сході 75 млн. євро було надано згідно з Тасіс на 3-річний період (додатково до 54 млн. євро, запланованих для транскордонної інфораструктури – див. нижче). На Півдні відповідна Програма сусідства була впроваджена згідно з MEDA з фінасуванням у 9,4 млн. євро на цей період. Ці фінансування збільшилися на близько 500 млн. євро від Interreg (296 млн. для Східних програм і 300 млн. євро для програм Середземномор’я), 50 млн. євро від Phare, які були виділені для тих самих прикордонних областей. Програми сусідства були першим важливим кроком в напрямку до інтегрованого підходу ТКС, який передбачено ІЄСП. Вони також дали можливість партнерським країнам Південного Середземномор’я вперше брати участь в діючих двосторонніх та багатосторонніх програмах Interreg, для яких вони були прийнятними з кінця 90-х років.4.2 Інші аспекти транскордонного спіробітництва Вдосконалення матеріальної інфраструктури переходів на кордонах між сусідніми країнами та ЄС є пріоритетною сферою згідно з програмами Тасіс ТКС, починаючи з 1996 року. Ряд переходів на кордонах було збудовано чи відновлено, особливо на фінсько-російському кордоні (25 млн. євро фінансування від Тасіс), на кордоні з Молдовою (більше 3 млн. євро) та Україною (більше 14 млн. євро). Фінансування Тасіс було також використано для підтримки у демаркації кордону, особливо з Балтійськими державами. До підтримки інфраструктури перетину кордону додалися технічна допомога та навчання з метою зміцнення упправління кордоном. Допомогу Тасіс також було надано для посилення інфраструктури зв’язку, в тому числі фібро-оптичними мережами.В іншому географічному контексті Середземномор’я, відповідні інвестиції було спрямовано для покращення матеріальної інфраструктури портів та аеропортів, зокрема через позики ЄІБ.4.3 Інша допомога місцевому та регіональному співробітництву, ширша регіональна співпраця Твінінгова програма (Twinning) Тасіс для міст та остання Програма партнерства щодо інституційної побудови (ППІП) фінансували партнерство між місцевою/регіональною владою та громадськими організаціями в країнах колишнього Радянського Союзу та в ЄС. Зокрема, це включало в себе роботу в сфері виконавчої влади, управління та навколишнього середовища.Програма Темпус фінансує партнерство між вищими навчальними закладами. Програма через міжлюдські контакти підтримує підхід «згори-вниз» у секторі освіти в Східній Європі та Середземорському регіоні. Однією з цілей програми є посилення зв’язків між університетами та громадянським суспільством.В Середземноморському регіоні створено ряд регіональних програм в рамках Барселонського процесу підтримували партнерство і мережі, які об’єднують місцеву та регіональну владу, академії та громадські об’єднання по обидва боки Середземномор’я. Два приклади щодо відповідності ТКС включають в себе програми MED’ACT та Med-PACT, які запроваджують децентралізовану співпрацю між місцевою та регіональною владою в сфері навколишнього середовища, планування міст, співпраці в галузі культури. Остання конференція в рамках Барселонського процесу об’єднала близько 60 представників місцевої та регіональної влади по обидва боки Середземного моря, підкресливши тим самим ключову роль міцевого уряду в сприянні якісному управлінню та демократії.Інші донори Ряд держав-членів забезпечують підтримку діям ТКС, включаючи Данію, Фінляндію, Німеччину, Швецію у Балтійському регіоні, Великобританію (зокрема в Україні). Ключові пріоритети включали в себе допомогу у розвитку співпраці та розвитку можливостей ре